Вплив вермикомпосту і купограну на урожай та якість капусти білоголової на темно-сірому опідзоленому грунті Північного Лісостепу України
Вплив вермикомпосту та купограну на агрохімічні властивості темно-сірого опідзоленого грунту. Винос елементів живлення білоголовою капустою в залежності від внесених добрив. Вплив вермикомпосту та купограну на якість продукції в період зберігання.
Рубрика | Химия |
Вид | автореферат |
Язык | украинский |
Дата добавления | 21.11.2013 |
Размер файла | 37,7 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Національний аграрний університет
БаЧинський Олег ВІкторовиЧ
УДК 631.8:635:631.95
Вплив вермикомпосту та купограну на урожай та ЯкІсть капусти білоголовоЇ на темно-сІрому опідзоленому грунті ПІвнІЧного ЛІсостепу УкраЇни
06.01.04 - агрохімія
Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата
сільськогосподарських наук
Київ - 1999
Дисертацією є рукопис
Робота виконана на кафедрі агрохімії та якості сільськогосподарської продукції ім.О.І. Душечкіна Національного аграрного університету.
Науковий керівник Академік УААН, доктор сільськогосподарських наук, професор Городній Микола Михайлович, Національний аграрний університет, завідувач кафедри агрохімії та якості сільськогосподарської продукції ім. О.І.Душечкіна.
Офіційні опоненти Доктор сільськогосподарських наук, професор Власенко Микола Юхимович, Білоцерківський державний аграрний університет, завідувач кафедри ботаніки та фізіології рослин;
Кандидат сільськогосподарських наук, Гамалєй Валерій Іванович, Інститут землеробства УААН. завідувач лабораторії агроекології та біотехнології
Провідна установа Інститут агроекології та біотехнології УААН, лабораторія екотоксикології, м. Київ.
Захист відбудеться 12 травня 1998 року о 10-00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.004.04 в Національному аграрному університеті за адресою: 252041, Київ-41, вул. Героїв Оборони, 15, НАУ, навчальний корпус 3, аудиторія 65.
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці НАУ, 242041, Київ-41, вул, Героїв Оборони, 11, НАУ, навчальний корпус 10.
Автореферат розіслано 10 квітня 1999 року
Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Балабайко В.Ф загальна характеристика роботи
Актуальність теми
Капуста є традиційною овочевою культурою в Україні, яку споживає населення в найбільшій кількості, порівняно з іншими овочевими культурами. Урожай і якість її залишаються низькими. Згідно до сорто-генетичних та біологічних особливостей, капуста, досить ефективно реагує на внесення органічних добрив. Тому, набуває важливого значення впровадження біотехнологічних методів утилізації органічних відходів для отримання нових видів добрив на місцевій сировині з широким діапазоном показників якості, що задовольняють біолого-генетичні вимоги рослин і не порушують природні ланцюги відтворення родючості грунтів. Вивчення ефективності використання продуктів біоконверсії органічних відходів на фоні удосконалених технологій вирощування для покращення агрохімічних властивостей грунту, підвищення продуктивності капусти, та отримання біологічно повноцінної продукції є актуальним.
Зв'язок з науковими програмами, планами, темами. Робота виконана у відповідності з планами наукових досліджень Національного аграрного університету. В період з 1995 по 1998 рік вона була складовою частиною тематики ДНТП 2 “Охорона і відтворення родючості грунтів.”, яка включає в себе теми: з 1995 по 1997 рік “Біоконверсія органічних відходів” (номер державної реєстрації 0194 U 01582) та в 1998 році- “ Оптимізація живлення рослин та біоконверсія органічних відходів.( номер державної реєстрації 0198 U 007253)
мета і задачі досліджень. Метою наших досліджень було вивчення ефективності використання вермикомпосту та купограну на темно-сірому опідзоленому грунті Північного Лісостепу України для покращення агрохімічних властивостей грунту, стабілізації продуктивності білоголової капусти та покращення біологічної цінності отриманої продукції. Для її виконання були поставлені такі завдання:
провести агрохімічну та агроекологічну оцінку продуктів біоконверсії органічних відходів - вермикомпосту та купограну;
виявити вплив вермикомпосту та купограну на родючість темно-сірого опідзоленого грунту;
визначити величину урожайності та товарності білоголової капусти під впливом вермикомпосту та купограну;
вивчити зміни якості продукції при тривалому зберіганні;
виявити вплив вермикомпосту та купограну на доступність рослинами Zn2+ та Cu2+ та розрахувати баланс цих елементів;
вивчити вплив вермикомпосту та купограну на надходження до рослин 157Cs та Pb2+, їх вміст у грунті та отриманій продукції;
визначити економічну та енергетичну ефективність використання вермикомпосту та купограну під білоголову капусту.
Наукова новизна і теоретичне значення роботи. Вперше в Україні розроблено і теоретично обгрунтовано систему удобрення капусти білоголової з врахуванням технологічних прийомів і елементів вирощування при застосуванні мінімалізованого обробітку грунту, та використанні продуктів біоконверсії органічних відходів тваринництва і рослинництва- вермикомпосту, та відходів птахівництва- купограну.
Встановлено, що застосування нових органічних добрив сприяло покращенню агрохімічних та агроекологічних властивостей темно- сірого опідзоленого грубопилуватого легкосуглинистого грунту, та отриманню стабільного врожаю високої якості.
Практичне значення одержаних результатів. Експериментально обгрунтовано можливість використання вермикомпосту та купограну під капусту білоголову на темно-сірому опідзоленому грунті Північного Лісостепу України на фоні удосконаленої технології вирощування для отримання високого врожаю біологічно цінної продукції.
Особистий внесок здобувача Робота є результатом проведених досліджень за період 1995-1998 років. Автором проведені польові та лабораторні дослідження з добривами, що вивчались, встановлена агрохімічна, агроекологічна оцінка та визначена енергетична, економічна ефективність використання вермикомпосту та купограну під білоголову капусту.
Апробація роботи. Результати досліджень обговорювались на засіданнях кафедри агрохімії та якості сільськогосподарської продукції ім. О.І. Душечкіна., вченої ради факультету агрохімії та грунтознавства; доповідались на міжнародній науково-виробничій конференції, присвяченій 100-річчю Національного аграрного університету та 75-річчю кафедри агрохімії та якості сільськогосподарської продукції ім. О.І. Душечкіна. (Київ, 1998 р.).
Дисертація розглянута та рекомендована до захисту на сумісному засіданні кафедри агрохімії та якості сільськогосподарської продукції, овочівництва та плодівництва 16 грудня 1998р.
Публікації. За темою дисертації опубліковано 5 наукових робіт, які надруковані у виданнях, що затверджені ВАК. Основні положення дисертації висвітлені у 1-й брошурі, та 4-х статтях.
Об'єм та структура роботи. Дисертація складається із вступу 3-х розділів, які складаються з 12 частин, висновків, пропозицій виробництву, списку використаної літератури та додатків. Робота викладена на 160 сторінках машинописного тексту, містить 17 таблиць, 13 рисунків та 17 сторінок додатків, список використаної літератури містить 216 джерел, у тому числі 31 іноземних.
основний зміст роботи
Об'єкти, умови та методика проведення досліджень. Польові дослідження проводились в овочевому стаціонарі кафедри агрохімії та якості сільськогосподарської продукції на базі ТОВ "Біотех" , Бориспільського району, Київської області на темно-сірому опідзоленому грубопилуватому легкосуглинистому грунті на лесовидних суглинках. Вміст гумусу в орному шарі становить 2,02 %. Грунт характеризувався низьким рівнем забезпечення для овочевих культур азотом , фосфором та калієм, мав підвищену кислотність грунту (рН-5,4), містив цинку-16,50-17,10; міді-7,22-7,51; свинцю-0,56-0,62 мг/кг. грунту, що не перевищувало максимально допустимих рівнів (Ильин В.Б.,1992; Черных Н.А. та ін. 1995.) Щільність забруднення грунту радіоцезієм в шарі 0-40 см становила 59,4 кБк/м2, це відповідає 1,6 Кі/км2. При такому рівні забруднення грунту важкими металами та радіонуклідами можливе вирощування сільськогосподарських культур в яких вміст токсикантів не перевищуватиме максимально допустимих рівнів.
Метереологічні умови в роки проведення досліджень відрізнялись від середньобагаторічних і не були подібні між собою на протязі трьох років. Аналізуючи погодні умови за 1996 рік, можна зробити висновок, про те, що вегетаційний період капусти проходив в умовах досить високих температур повітря з недостатнім рівнем опадів.
За опадами найсприятливішим був 1997 рік. У вегетаційний період рослини були забезпечені необхідною кількістю вологи, та досить сприятливими температурними умовами.
Дослідження проводили за наступною схемою:
Контроль (без добрив) |
|
Вермикомпост (6 т/га), під культивацію. |
|
еквівалентна доза NPK до вермикомпосту (6т .), під культивацію. |
|
Вермикомпост (3 т/га), під культивацію. |
|
еквівалентна доза NPK до вермикомпосту (3т.), під культивацію. |
|
Купогран (2 т/га) під культивацію |
|
Купогран (1 т/га) під культивацію |
|
Купогран (2 т/га) в підживлення |
|
Купогран (1 т/га) в підживлення |
Дози вермикомпосту встановлені на основі попередніх досліджень, проведених кафедрою агрохімії та якості сільськогосподарської продукції Національного аграрного університету. При внесенні еквівалентних до вермикомпосту доз мінеральних добрив використовували аміачну селітру з вмістом азоту 34,5% (ГОСТ 2-75), суперфосфат гранульований з вмістом Р2О5-19,5% (ГОСТ-5956-78), 40%-ну калійну сіль (ТУ6-12-23-75).
Агротехнічні заходи по догляду за рослинами проводились згідно удосконаленої технології вирощування капусти. Оранка- ранньовесняна, на глибину 30 см. Культивація -відразу після внесення необхідних гербіцидів та добрив. Культиватор, утворюючи гряди, повинен перемішувати верхній шар грунту , що необхідно для вирівнювання поверхні та достатнього розпушування грунту. Сівба- негайно після культивації з розрахунку 50000 рослин на гектар, сівалкою точного висіву . Заробка насіння на глибину 25 мм. Відстань між рядками 36 см. (На гряді розміщується 4 рядки.). На протязі вегетації проводиться огляд культур не менш, як двічі на тиждень. Це дає можливість мінімалізувати використання пестицидів шляхом вибору оптимальних строків їх використання. вирощування капусти на грядах покращує умови освітлення та живлення рослин, поліпшує повітряний та водний режими грунту. Технологія зводить до мінімуму механічний вплив на грунт грунтообробних машин та знарядь, забезпечує вирівнювання поверхні груту, досягається якісна заробка органічних добрив, забезпечується рівномірність розподілення в верхньому 15см шарі грунту внесених добрив, не створюється корененепроникної грунтової підошви, забезпечується оптимальна аерація та контакт насіння з грунтом.
Ширина гряди - 182,5 мм, відстань між грядами - 0,25 м. Площа посівної ділянки - 125 м2, облікової - 91 м2. Дослід проводився в трьохкратній повторності. Технологія вирощування капусти розроблена лабораторією "Біоконверсія органічних відходів" та Британським овочевим консорціумом.
Відбір зразків грунту та рослин проводили в слідуючі фази росту та розвитку рослин: 2-4 листочки, формування головки, нещільної головки та технічної стиглості.
В досліджуваних зразках визначали нітратний азот іонселективним методом; амонійний - з реактивом Несслера, фотоколориметрично; фосфор - фотоколориметричним методом, калій- на полуменевому фотометрі, після мокрого озолення; вміст кальцію та магнію- титриметричним методом; вміст органічної речовини - методом сухого озолення ; сухої речовини- гравіметричним методом; визначення вмісту в добривах рухомих форм цинку, міді та свинцю методом атомної адсорбції на спектрофотометрі С-600, при використанні витяжки 0,1 Н HNO3. Параметри довжин хвиль та температурні інгредієнти рекомендовані Кузяковим Ю.А.,та ін. (1990).
Лабораторні дослідження проводили згідно загальноприйнятих методик в агрохімії.( Агрохимический анализ. Практикум./ .Городний Н.М., та ін. (1985); Агрохімія. Лабораторний практикум./ .Лісовал А.П., та ін. (1994); Практикум по агрохимии/Под ред. В.Г.Минеева (1989)). В органічних добривах та сирих зразках рослин визначали питому активність за 137Cs на сцинтиляційному одноканальному гамма-радіометрі РУБ - 01 П 6.
Визначення цинку, міді та свинцю проводили методом атомної адсорбції на атомно-адсорбційному спектрофотометрі С-600.
Вміст в головках капусти вітаміну С визначали за методом Муррі, цукрів - за методом Бертрана, нітратного азоту - потенціометричним методом за допомогою іонселективного електроду. Облік врожаю проводили методом суцільного збору головок капусти. Математичну обробку отриманих результатів проводили методом дисперсійного аналізу. Економічну та енергетичну ефективність застосування добрив визначали згідно “Инструкции и нормативов по определению экономической и энергетической эфективности применения удобрений.”(1987)
Результати дослІджень
1. Вплив вермикомпосту та купограну на агрохімічні властивості темно-сірого опідзоленого грунту. Наші дослідження показали, що найбільший вміст основних елементів живлення в грунті, доступних для рослин, відмічений у варіанті, де використаний вермикомпост в дозі 6 т/га. Вміст мінерального азоту збільшувався в усіх варіантах від фази 2-4 листочків до формування головки. В результаті подальшого розвитку капусти вміст його в грунті зменшувався (табл.1). Це можна пояснити збільшенням потреби рослин в даному елементі завдяки інтенсивному нагромадженню вегетативної маси. У фазу технічної стиглості вміст даної форми азоту в грунті на варіанті, де вносили вермикомпост становив 27,4 мг/100г, відповідно до показника на контролі 25,9 мг/100г. Внесення еквівалентної дози мінеральних добрив до 6 т вермикомпосту також сприяло підвищенню вмісту основних елементів живлення в грунті. Вміст мінерального азоту на цьому варіанті у фазу технічної стиглості капусти становив 26,4 мг/100г, що на 2,5 мг/100г перевищувало даний показник на контрольному варіанті. Використання в дослідах доз купограну не сприяло збільшенню вмісту мінерального азоту в грунті. Застосування вермикомпосту під капусту обумовлювало тенденцію до збільшення легкогідролізованого азоту в грунті. У варіанті, де вносили вермикомпост в дозі 6 т/га він становив 3,62 мг/100г. У варіанті з еквівалентною дозою мінеральних добрив даний показник досягав 3,35 мг/100г, що можна пояснити підвищеним мікробіологічної активності грунту та прискоренням мінералізації органічної речовини в результаті внесення вермикомпосту. В період між початком фаз нещільної головки і технічної стиглості в грунті відмічено зменшення кількості рухомих форм фосфору. Це пояснюється особливістю вегетації капусти, яка полягає у швидкому нагромадженні органічної речовини за короткий період. Використання вермикомпосту під капусту в дозі 6 т/га, порівнюючи з еквівалентною сумою мінеральних добрив, збільшувало вміст обмінного калію в грунті у фазу 2-4 листочки на 1,43 мг/100 г грунту. У фазу технічної стиглості капусти вміст калію зменшувався. Найвищий вміст обмінного калію в грунті отримано у варіанті з вермикомпостом в дозі 6 т/га.
Таблиця 1 - Вміст мінеральних форм азоту в темно-сірому опідзоленому грунті в період вегетації капусти, мг/100г (в шарі 0-20 см), середнє за 1995-1997 рр.
Варіанти |
Фази розвитку капусти |
||||
Досліду |
2-4 лист. |
формування головки |
Нещільної головки |
техcтиглості капусти |
|
Контроль (без добрив) |
25,8 |
28,4 |
25,3 |
21,4 |
|
Вермикомпост, (6 т/га) |
32,4 |
36,0 |
31,5 |
27,4 |
|
еквівалентна доза NPK До вермикомпосту (6т) |
32,2 |
34,8 |
30,7 |
26,4 |
|
Вермикомпост, (3 т/га) |
29,7 |
33,7 |
29,9 |
25,9 |
|
еквівалентна доза NPK До вермикомпосту (3т) |
29,9 |
33,3 |
29,2 |
24,7 |
|
Купогран, (2 т/га) під культивацію |
30,5 |
33,1 |
30,0 |
24,8 |
|
Купогран, (1 т/га) під культивацію |
30,0 |
31,8 |
28,4 |
23,9 |
|
Купогран, (2 т/га) в підживлення |
- |
34,1 |
31,0 |
25,7 |
|
Купогран, (1 т/га) в підживлення |
- |
33,0 |
29,5 |
24,4 |
За даними Пчолкіна В.У., Захарчука П.В., Сегеди М.М. умови живлення рослин калієм в значній мірі обумовлені його запасом у грунті, ступенем рухомості та доступності рослинам. На варіантах з купограном високих результатів не отримано.
2. Винос елементів живлення білоголовою капустою в залежності від внесених добрив. Найбільший вміст основних елементів живлення в рослинах на протязі всієї вегетації був відмічений у варіанті з дозою вермикомпосту 6 т/га. У фазу нещільної головки, у порівнянні з попередньою фазою, вміст азоту, фосфору та калію в рослинах підвищився і досягав у варіанті де внесений вермикомпост в дозі 6 т/га- N- 3,10; Р2О5 - 1,74; К2О - 3,17%.(табл 2) На контролі ці показники становили відповідно - N - 2,23; Р2О5 - 1,55; К2О - 2,60%. Капуста використовує елементи живлення на протязі всієї вегетації, яка триває для сорту "Амагер 611" до 140 днів. Особливість її полягає в тому, що вона за короткий період формує велику масу органічної речовини і в цей період використовує найбільше елементів живлення з грунту. Наші дослідження показали, що найбільш оптимальні умови живлення рослин створюються у варіантах, де використаний вермикомпост. У фазу формування головки вміст азоту та калію становив 2,60 та 2,71%, при відповідних показниках на контролі - 2,12 та 2,16% (табл.2). У фазу нещільної головки вміст основних елементів живлення зростав і становив - N - 3,10; Р2О5 - 1,74; К2О - 3,17%, на контролі відповідно 2,23; 1,55; 2,60% . Наші дослідження показали, що у варіантах, де використаний купогран, рослини менш інтенсивно споживали з грунту азотні сполуки та калій, в порівнянні з варіантами, де використані еквівалентні дози за NPK. Отже, внесення вермикомпосту сприяє збалансованому живленню рослин основними елементами живлення. Використання купограну під капусту не давало значного ефекту у порівнянні з вермикомпостом.
Таблиця 2- Вміст основних елементів живлення в головках капусти в залежності від добрив (% на суху речовину), середнє за 1995-1997 рр.
Фази розвитку капусти |
||||||||||
Варіант досліду |
Формування головки |
Нещільної головки |
Технічної стиглості |
|||||||
N |
P2O5 |
K2O |
N |
P2O5 |
K2O |
N |
P2O5 |
K2O |
||
Контроль (без добрив) |
2,12 |
1,14 |
2,16 |
2,23 |
1,55 |
2,60 |
2,28 |
1,28 |
2,65 |
|
Вермикомпост, (6т/га) |
2,60 |
1,62 |
2,71 |
3,10 |
1,74 |
3,17 |
2,85 |
1,30 |
3,25 |
|
еквівалентна доза NPK до вермикомпосту (6т) |
2,50 |
1,46 |
2,62 |
3,05 |
1,70 |
3,10 |
2,74 |
1,48 |
3,16 |
|
Вермикомпост, (3т/га) |
2,43 |
1,45 |
2,51 |
2,85 |
1,66 |
3,05 |
2,65 |
1,44 |
3,05 |
|
еквівалентна доза NPK до вермикомпосту (3т) |
2,53 |
1,36 |
2,43 |
2,81 |
1,70 |
2,94 |
2,58 |
1,37 |
3,10 |
|
Купогран, (2 т/га) під культивацію |
2,45 |
1,31 |
2,43 |
2,58 |
1,68 |
2,90 |
2,50 |
1,43 |
3,00 |
|
Купогран, (1 т/га) під культивацію |
2,38 |
1,19 |
2,20 |
2,40 |
1,43 |
2,72 |
3,35 |
1,35 |
2,87 |
|
Купогран, (2 т/га) в підживлення |
2,42 |
1,27 |
2,35 |
2,43 |
1,63 |
2,83 |
2,47 |
1,45 |
2,97 |
|
Купогран, (1 т/га) в підживлення |
2,28 |
1,16 |
2,18 |
2,20 |
1,38 |
2,51 |
2,35 |
1,32 |
2,95 |
3. Вплив вермикомпосту та купограну на надходження до рослин та нагромадження у грунті та рослині Zn та Cu. Дослідження по визначенню вмісту в рослинах та грунті цинку та міді показали, що вміст цих елементів не перевищував максимально допустимого рівня. Внесення вермикомпосту сприяло зменшенню рухомості цинку та міді у грунті, збалансовувало процес надходження даних елементів у рослини, що сприяло отриманню екологічно чистої продукції. У варіанті з використанням вермикомпосту в дозі 6 т/га вміст Zn2+ та Сu2+у фазу технічної стиглості капусти становив 6, 79 та 5,15 мг/ кг при відповідному рівні на контролі 5,34 та 3,57 мг/кг.
Дослідження по визначенню цинку та міді були також проведені в варіантах, де була внесена еквівалентна сума мінерального добрива (табл.3). Антагонізму між елементами цинком та міддю не виявлено, але вміст цих елементів в рослинах та у грунті перевищував показники на варіантах з вермикомпостом на 1,1-2,0%, що можливо за сприятливих умов може викликати накопичення даного елементу в рослині.
Внесення мінеральних добрив сприяло утворенню у грунті хелатних сполук, які підвищують рухомість цинку та міді у грунті що забезпечувало їх більш енергійне надходження до рослин. .У фазу технічної стиглості у варіанті з вермикомпостом в дозі 6 т/га вміст Zn2+, Cu2+ становив 9,26 та 6,30 мг/кг сухої масової частки. Проведені розрахунки коефіцієнтів використання елементів живлення з вермикомпосту, купограну та мінеральних добрив показали, що за сприятливих умов останні можуть викликати накопичення в тканинах рослин цинку та міді (табл.3). Порівнюючи дані показники на варіантах з вермикомпостом та купограном, слід відмітити, що використання останнього забезпечувало величини які становили відповідно: у варіанті з дозою 2 т/га.-Zn-3,5, Cu-4,4%; з дозою 1т/га-.5,8 та 3,8%. Розрахунок коефіцієнтів використання цинку і міді з добрив підтверджує, що за сприятливих умов мінеральні добрива можуть викликати накопичення даних елементів в тканинах рослин. Порівнюючи коефіцієнти використання на варіантах з вермикомпостом та купограном, слід відмітити, що на варіантах з купограном коефіцієнки використання вищі, і становлять відповідно: на варіанті з дозою 2 т/га- Zn-3,5; Cu-4,4; з дозою 1 т/га- 5,8 та 3,8% відповідно. На варіанті з використанням вермикомпосту в дозі 6 т/га коефіцієнти використання цинку та міді з добрив становлять 1,1 та 3,9% відповідно.
Отже, дані показники підтверджують, що використання вермикомпосту та купограну не створює ризику забруднення іонами цинку та міді рослин капусти та грунту.
4. Вплив добрив на вміст у грунті та надходження в рослини137Сs та Pb2+. Наші дослідження по визначенню вмісту свинцю та стронцію показали, що внесення вермикомпосту та купограну сприяло зменшенню надходження у рослини капусти цих елементів.
При внесенні 6 т/га вермикомпосту питома активність за 137Сs в рослинах у фазу 2-х листочків становила 22,2, у фазу 4-6 листочків - 1,82 Бк/кг (табл.4). В інші фази росту та розвитку капусти активність рослинних зразків була нижча фонового значення. Подібна тенденція спостерігалась при застосуванні 3 т/га вермикомпосту, але початкова активність проб була дещо нижча. У варіантах з використанням вермикомпосту також не виявлено нагромадження в рослинах свинцю, що може характеризувати це добриво як екологічно чисте, яке доцільно використовувати при вирощуванні капусти для дієтичного, дитячого, та лікувального харчування.
Таблиця 3 - Вміст цинку та міді у грунті та рослинах капусти сорту "Амагер 611", мг/ кг, середнє за 1995-1997 рр.
фаза формування головки |
Фаза нещільної головки |
Фаза технічної стиглості капусти |
|||||||||||
Варіант досліду |
Грунт |
Рослина |
Грунт |
Рослина |
Грунт |
Рослина |
|||||||
Zn2+ |
Cu2+ |
Zn2+ |
Cu2+ |
Zn2+ |
Cu2+ |
Zn2+ |
Cu2+ |
Zn2+ |
Cu2+ |
Zn2+ |
Cu2+ |
||
Контроль (без добрив) |
16,04 |
7,28 |
6,48 |
3,35 |
15,3 |
6,86 |
6,63 |
4,23 |
14,43 |
6,54 |
5,34 |
3,57 |
|
Вермикомпост, (6 т/га) |
17,92 |
8,73 |
8,15 |
5,48 |
17,42 |
8,22 |
8,45 |
5,12 |
16,48 |
7,18 |
6,79 |
5,15 |
|
еквівалентна доза NPK до вермикомпосту (6т) |
19,48 |
9,73 |
9,88 |
5,55 |
18,66 |
8,65 |
10,55 |
5,93 |
17,21 |
7,56 |
9,26 |
6,30 |
|
Вермикомпост, (3 т/га) |
16,78 |
8,40 |
7,63 |
3,93 |
16,63 |
7,73 |
7,86 |
4,55 |
15,12 |
7,00 |
6,33 |
5,44 |
|
еквівалентна доза NPK до вермикомпосту (3т) |
18,82 |
9,11 |
9,55 |
4,86 |
17,51 |
8,68 |
9,95 |
5,41 |
17,34 |
7,88 |
8,40 |
6,45 |
|
Купогран, (2 т/г9) під культивацію |
18,0 |
8,68 |
8,65 |
5,38 |
17,52 |
9,06 |
8,85 |
5,95 |
16,48 |
7,38 |
7,32 |
7,12 |
|
Купогран, (1 т/га) під культивацію |
17,50 |
8,40 |
8,25 |
4,96 |
17,20 |
8,17 |
8,52 |
5,34 |
16,32 |
7,26 |
7,00 |
5,27 |
|
Купогран, (2 т/га) в підживлення |
18,50 |
8,69 |
9,16 |
5,51 |
17,65 |
9,46 |
9,87 |
5,88 |
16,43 |
8,12 |
8,24 |
5,55 |
|
Купогран, (1 т/га) в підживлення |
18,33 |
8,43 |
8,38 |
5,44 |
17,54 |
8,35 |
8,75 |
5,74 |
16,22 |
7,92 |
7,5 |
5,32 |
Таблиця 4 - Доступність рослинам капусти 137Сs в результаті використання вермикомпосту та купограну на темно-сірому опідзоленому грунті, середнє за 1995-1997 рр..
Фази розвитку капусти |
||||||||||||||||
Варіант досліду |
1-2 листочки |
4-6 листочки |
Формування головки |
Нещільної головки |
технічної стиглості |
|||||||||||
Питома активність 137Сs, Бк/кг |
Кн, Бк/кг Бк/кг |
Кн, Бк/кг кБк/кг |
Питома активність 137Сs, Бк/кг |
Кн, Бк/кг Бк/кг |
Кн, Бк/кг кБксл./кг |
Питома активність 137Сs, Бк/кг |
Кн, Бк/кг Бк/кг |
Кн, Бк/кг кБк/кг |
Питома активність 137СsБк/кг |
Кн, Бк/кг Бк/кг |
Кн, Бк/кг кБк/кг |
Питома активність 137Сs, Бк/кг |
Кн, Бк/кг Бк/кг |
Кн, Бк/кг кБк/кг |
||
Контроль (без добрив) |
22,2 |
0,14 |
0,41 |
1,8 |
0,02 |
0,033 |
Сл. |
сл. |
сл. |
сл. |
сл. |
сл. |
сл. |
сл. |
сл. |
|
Вермикомпост, (6 т/га) |
41,8 |
0,27 |
0,78 |
74,3 |
0,47 |
1,383 |
8,8 |
0,056 |
0,163 |
21,2 |
0,135 |
0,394 |
5,4 |
0,035 |
0,109 |
|
еквівалентна доза NPK до вермикомпосту (6т) |
12,8 |
0,08 |
0,24 |
5,0 |
0,03 |
0,093 |
Сл. |
сл. |
сл. |
сл. |
сл. |
сл. |
0,8 |
0,005 |
0,014 |
|
Вермикомпост, (3 т/га) |
33,8 |
0,21 |
0,63 |
26,7 |
0,17 |
0,497 |
3,7 |
0,023 |
0,068 |
10,9 |
0,068 |
0,201 |
2,1 |
0,013 |
0,039 |
|
еквівалентна доза NPK до вермикомпосту (3т) |
25,6 |
0,16 |
0,48 |
38,4 |
0,24 |
0,714 |
8,1 |
0,052 |
0,151 |
12,9 |
0,082 |
0,240 |
5,6 |
0,035 |
0,104 |
|
Купогран, (2 т/га) під культивацію |
23,1 |
0,15 |
0,43 |
69,7 |
0,44 |
1,297 |
8,3 |
0,053 |
0,154 |
10,1 |
0,064 |
0,118 |
2,6 |
0,017 |
0,949 |
|
Купогран, (1 т/га) під культивацію |
14,0 |
0,03 |
0,07 |
42,5 |
0,27 |
0,791 |
5,4 |
0,034 |
0,100 |
9,7 |
0,062 |
0,181 |
2,4 |
0,015 |
0,044 |
|
Купогран, (2 т/га) в підживлення |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
13,4 |
0,085 |
0,249 |
10,5 |
0,067 |
0,196 |
2,3 |
0,014 |
0,042 |
|
Купогран, (1 т/га) в підживлення |
- |
- |
- |
- |
- |
-- |
7,3 |
0,046 |
0,136 |
2,7 |
0,017 |
0,050 |
0,6 |
0,004 |
0,012 |
5. Вплив вермикомпосту та купограну на урожай та якість капусти. Використання вермикомпосту та купограну на фоні удосконаленої технології вирощування овочів дало суттєвий приріст врожаю (табл.5).
Таблиця 5 - Врожайність та показники якості білоголової капусти, сорту "Амагер 611" при використанні добрив, середнє за 1995-1997 рр.
варіанти досліду |
Урожайність, |
Приріст урожаю, |
Вміст у рослинах |
Вітамін С, |
Сума цукрів, |
||
ц/га |
ц/га |
Сухої речовини, % |
Нітратів, мг/кг |
мг % |
% |
||
Контроль (без добрив) |
270 |
- |
9,71 |
180 |
50 |
3,52 |
|
Вермикомпост, (6 т/га) |
450 |
180 |
9,80 |
200 |
53 |
3,70 |
|
еквівалентна доза NPK до вермикомпосту (6т) |
415 |
145 |
9,65 |
230 |
49,2 |
3,62 |
|
Вермикомпост, (3 т/га) |
410 |
140 |
9,75 |
190 |
50,3 |
3,65 |
|
екв. Доза NPK до вермикомпосту (3т) |
384 |
114 |
9,63 |
220 |
46,0 |
3,46 |
|
Купогран, (2 т/га) під культивацію |
367 |
97 |
9,67 |
250 |
51,5 |
3,61 |
|
Купогран, (1 т/га) під культивацію |
34 |
74 |
9,68 |
260 |
48,6 |
3,55 |
|
Купогран, (2 т/га) в підживлення |
350 |
80 |
9,70 |
265 |
48,3 |
3,58 |
|
Купогран, (1 т/га) в підживлення |
336 |
66 |
9,65 |
260 |
47,5 |
3,45 |
Внесення вермикомпосту в дозі 6 т/га сприяло збільшенню врожайності на 180 ц/га. У варіанті з еквівалентною дозою мінеральних добрив приріст врожаю становив 145 ц/га. Внесення вермикомпосту в дозі 6 т/га сприяло збільшенню вмісту аскорбінової кислоти в головках капусти в порівнянні з контролем на 3 мг%, який становив 53 мг%. У варіантах з використанням еквівалентної суми мінеральних добрив до вермикомпосту (3т.) та купограну (2т/га.) під культивацію даний показник становив 46,0 та 51,5 мг%.. Найвищий вміст нітратів у головках капусти виявлено у варіантах з використанням купограну в дозі 2т/га в підживлення, який становив-265 мг/кг. У варіантах з використанням вермикомпосту вміст нітратів досягав 200 та 190 мг/кг, в залежності від використаної дози. Таким чином, вермикомпост в певні мірі сприяє зниженню вмісту нітратів у рослинах капусти, що, можливо, пояснюється позитивною дією гумусових речовин вермикомпосту в регулюванні процесу перетворення нітратів у рослині. Ці тенденції підтверджено Немченком В.С. (1992), який пояснює це збалансованістю макро- та мікроелементів у вермикомпості, що приводить до збільшення аскорбінової кислоти, яка сприяє зменшенню накопичення нітратів. Застосування вермикомпосту в дозі 6т/га підвищувало вміст сухої речовини в головках капусти на 0,49 %, в порівнянні з контрольним варіантом За показниками якості, ІДМ за вмістом важких металів та стронцію, біологічною цінністю, продукція може використовуватись для дієтичного, дитячого та лікувального харчування.
6. Вплив вермикомпосту та купограну на якість продукції в період зберігання. важливим показником для овочевої продукції є тривалість періоду зберігання . Найкращі показники якості під час зберігання були отримані у варіантах, де використовувався вермикомпост. Особливо це стосується дози 6 т/га. Показники якості отриманої продукції після 110 діб зберігання становили: вміст сухої речовини-9,96-10,35%; нітратів- 181-165мг/кг; вітаміну С-46,52-52,80 мг%; цукрів 3,18-3,28%, при початкових показниках відповідно 9,80%; 200мг/кг; 53мг%; 3,7%. Важливим показником для строку зберігання продукції є співвідношення між калієм та азотом в головках капусти. Як свідчать результати досліджень, проведені Петриченком В.Н.(1992), Фроловим А.М.(1995), Шереметом О.П.(1994), та ін., із збільшенням даного співвідношення стійкість рослин до хвороб та якість в період зберігання значно покращується. Як видно з приведених (табл.6) даних між варіантами досліду за цим показником не було суттєвої різниці. Найвижчі результати були отримані у варіантах з використанням купограну та еквівалентної кількості мінеральних добрив до 3 т вермикомпосту. Слід відмітити, що даний показник в усіх варіантах знаходився на низькому рівні.Це можна пояснити сортовими особливостями капусти сорту "Амагер 611". Отримані результати якості продукції при зберіганні та отримані співвідношення між калієм та азотом підтверджують, що за співвідношенням К2О/N можна прогнозувати лежкість капусти. Цей висновок підтверджують дослідження Барабаша О.Ю.,Шеремета О.П., Болотських А.С.
Таблиця 6 - Співвідношення к2о/N в головках капусти сорту Амагер 611 в результаті проведення досліджень, мг/100г сухої речовини.
Варіант досліду |
1995 |
1996 |
1997 |
Середній показник |
|
Контроль (без добрив) |
1,10 |
1,28 |
1,02 |
1,16 |
|
Вермикомпост, (6 т/га) |
1,32 |
1,32 |
0,99 |
1,14 |
|
еквівалентна доза NPK до вермикомпосту (6 т) |
1,27 |
1,25 |
0,99 |
1,15 |
|
Вермикомпост, (3 т/га) |
1,41 |
1,41 |
0,98 |
1,15 |
|
еквівалентна доза NPK до вермикомпосту (3т) |
1,17 |
1,36 |
1,00 |
1,2 |
|
Купогран, (2 т/га) під культивацію |
1,15 |
1,29 |
1,0 |
1,2 |
|
Купогран, (1 т/га) під культивацію |
1,12 |
1,34 |
0,99 |
1,22 |
|
Купогран, (2 т/га) в підживлення |
1,17 |
1,31 |
1,02 |
1,2 |
|
Купогран, (1 т/га) в підживлення |
1,16 |
1,45 |
1,03 |
1,25 |
7. Економічна та енергетична ефективність використання добрив. Розрахунки економічної та енергетичної ефективності показують, що доцільно під капусти сорту " Амагер 611" на темно-сірому опідзоленому грунті використовувати 6 т/га вермикомпосту, де умовно чистий прибуток складав 2917,60 грн./га. при рентабельності 214%. Наші дослідження підтверджують, що умови живлення впливають на процеси накопичення енергії в урожаї. Кількість накопиченої енергії на варіанті з вермикомпостом в дозі 6т/га становила 61,4 МДж/га, при показнику на варіанті з еквівалентною до 6 т дозою мінерального добрива 60,7 МДж/га. При зменшенні дози вермикомпосту до 3 т/га кількість накопиченої енергії зменшилась і становила 52,2 МДж/га.Внесення купограну не сприяло накопиченню енергії в головках капусти. За рівнем впливу на накопичення енергії, приростом врожаю, досліджувані добрива розмістились в такій послідовності: вермикомпост, мінеральні добрива, купогран.
Висновки
Використання вермикомпосту в дозі 6 т/га під капусту білоголову сорту " Амагер 611"сприяло отриманню урожаю 450 ц/га в зоні богари при врожайності на контролі (без добрив) 270 ц/га.
.При внесенні вермикомпосту в дозі 3 та 6 т/га спостерігалось помітне покращення якості головок капусти. Вміст сухої речовини у варіанті з використанням вермикомпосту в доз 6 т/га в порівнянні з контролем (без добрив) зростав на 0,09%, вітаміну С - 9 мг%, цукрів - 0,18%, при відповідних показниках на контролі 39,71%; 50 мг%; 3,52%.
3.Використання вермикомпосту сприяло відтворенню родючості темно-сірого опідзоленого грубопилуватого легкосуглинистого грунту. Внесення в дозі 6 т/га вермикомпосту збільшувало вміст основних елементів живлення у грунті в критичний для капусти період (фази формування та нещільної головки) в порівнянні з контролем та варіантами з мінеральними добривами. Вміст основних елементів живлення у варіанті з використанням вермикомпосту в дозі 6т/га у фазу формування головки становив : N-36,0; Р2О5 - 9,8; К2О - 9,45 мг/100г, при відповідних показниках на контролі 28,4; 11,4; 10,28 мг/100г.
4.У варіантах, де був використаний вермикомпост не спостерігалось нагромадження Zn2+ та Cu2+ в грунті та рослинах у кількості , яка перевищує МДР.
5.Застосування вермикомпосту є ефективним прийомом зниження надходження 137Сs та Pb2+ в рослини капусти на темно-сірому опідзоленому грунті.
Купогран меншою мірою вплинув на надходження радіоцезію в рослинах. Питома активність за 137Сs порівнюючи з вермикомпостом в дозі 6 т/га.підвищувалась у 0,6-2,6 рази.
6. Капуста, вирощена у варіантах з використанням вермикомпосту в дозі 6т/га мала високі показники якості на протязі всього періоду зберігання і за своєю біологічною цінністю може бути використана в дієтичному, дитячому та лікувальному харчуванні.
7.Застосування одинарної дози (3т/га.) вермикомпосту забезпечувало найвищу економічну, та енергетичну ефективність. Купогран за своїми економічними показниками поступався вермикомпосту.
8.Співвідношення K2O/N в головках капусти може бути експрес-методом для контролю за тривалістю зберігання. При співвідношенні К2О/N-1,14 мг/100г.капуста може бути закладена на довготривале зберігання
Пропозиції виробництву
В умовах Північного Лісостепу України на темно-сірому опідзоленому грунті при вирощуванні капусти білоголової сорту “ Амагер 611” доцільно використовувати вермикомпост в дозах 3-6 т/га на фоні удосконаленої технології її вирощування.
вермикомпост капуста грунт опідзолений
Список робіт, опублікованих за темою дисертації
1. Городній М., Сердюк А., Карпенко М., Лихожон О., Бачинський О., Гончар О., Технологічні умови біоконверсії органічних відходів і одержання вермикомпосту.// Натураліс.-№2, 1996.-с.15-18.( Участь у проведенні польових та лабораторних досліджень, особистий внесок здобувача- 40% )
2. Бикін А., Бачинський О., Сугоняка С., Накопичення радіонуклідів у рослинах капусти при використанні продуктів біоконверсії органічних відходів.// Натураліс.-№3-4, 1997.-с.24-26. ( Проведення дольових та лабораторних досліджень, участь у підготовці матеріалів до друку, особистий внесок здобувача 60%. )
3. Городній М.М., Бикін А.В., Бачинський О.В., Виробництво вермикомпосту в умовах КСП, фермерських та присадибних господарствах // Науковий вісник Національного аграрного університету ( Додаток №5 ) //, Київ, 1998. ( Проведення польових та лабораторних досліджень, особистий внесок здобувача- 40% )
4. Бачинський О.В., Бикіна Н.М., Агроекологічні аспекти використання нових органічних добрив // Додаток до журналу "Натураліс".- №2., 1998.- с.14-18.( Участь у проведенні польових та лабораторних досліджень, підготовка матеріалів до друку, особистий внесок здобувача- 70%.)
АНОТАЦІЇ
Бачинський О.В. “Вплив вермикомпосту і купограну на урожай та якість капусти білоголової на темно-сірому опідзоленому грунті Північного Лісостепу України” дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.04 - агрохімія, кафедра агрохімії та якості сільськогосподарської продукції, Національний аграрний університет, Київ 1999.
Захищається робота , яка містить результати по визначенню впливу вермикомпосту та купограну на агрохімічні та агроекологічні властивості темно-сірого опідзоленого легкосуглинкового грунту, урожай та якість капусти білоголової сорту “Амагер 611” при вирощуванні за енерго-ресурсо-природоохоронною технологією. Отримано значний приріст врожаю та покращення якості капусти білоголової в результаті використання нових видів добрив. Вивчена ефективність використання вермикомпосту та купограну на темно-сірому опідзоленому легкосуглинковому грунті Північного Лісостепу України для покращення агрохімічних властивостей грунту, стабілізації продуктивності білоголової капусти, покращення біологічної цінності та терміну зберігання продукції
Бачинский О.В., Влияние вермикомпоста и купограна на урожай и качество капусты белокочанной на лесной темно-серой почве Северной Лесостепи Украины.
Диссертация на соискание научной степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.01.04.-агрохимия, кафедра агрохимии и качества сельскохозяйственной продукции Национального аграрного университета, Киев, 1999 г.
В процессе исследований проведена агрохимическая и агроэкологическая оценка продуктов биоконверсии органических отходов - вермикомпоста и купограна, их влияние на продуктивность темно-серой лесной почвы Северной Лесостепи Украины. Влияние вермикомпоста способствовало наибольшему повышению урожая белокочанной капусты при использовании энерго-ресурсо-природоохранной технологии выращивания капусты. В результате использования вермикомпоста в дозе 3 и 6 т/га. Наблюдалось заметное улучшение качества кочанов капусты. Вермикомпост способствует повышению плодородия темно-серой лесной почвы, что подтверждают результаты наших исследований. Использование его в дозе 6 т/га увеличивало содержание подвижных форм основных элементов питания в критический для капусты период (фаза формирования кочана и неплотного кочана) в сравнении с другими вариантами. В вариантах с использованием вермикомпоста не наблюдалось накопления Zn и Cu в почве и растениях в количествах, превышающих ПДК. Внесение вермикомпоста является эффективным приемом снижения поступления 137Сs в растения капусты на темно-серой лесной почве. Исследования подтверждены определением коэффициентов использования Zn и Cu из удобрений, которые показали, что на вариантах, где использованы эквивалентные дозы минеральных удобрений при способствующих этому условиях возможно накопление цинка и меди в растениях в количествах, превышающих ПДК.
Исследования показали, что использование вермикомпоста в дозе 6т/га имеет высокую агрохимическую, энергетическую и экономическую эффективность. При использовании одинарной дозы вермикомпост имеет существенное преобладание.
Результаты определения соотношения К2О/N в кочанах капусты могут выступать экспрес-методом прогнозирования продолжительности хранения кочанов капусты.
Исследования доказали, что использование вермикомпоста в дозе 6 т/га имеет высокую агрохимическую, энергетическую и экономическую эффективность.
Bachinskiy O. V. Wormcompost and kupogran impact on yields quality of the cabbage in the dark-gray podzolic soil in the North Part of the Forest-steppe Zone of Ukraine”
The thesis is submitted for scientific degree of the candidate of agricultural sciences, specialty 06.01.04. agrochemistry - National Agricultural University, Kyiv, 1998
The dissertation presents the wormcompost and the kupogran's impact on agrochemical and agroecological properties of the dark-gray podzolic loamy soil, cabbage yields and quality (cultivar Amager 611) results in conditions of the energy- environmental safe technology.
Achieved high response of cabbage yields and its quality have been received as a result of the new fertilizer application. The efficiency of the wormcompost and kupogran's applications on the dark-gray podzolic loamy soil North Part of the Forest-steppe Zone of Ukraine for agrochemical properties improvement, cabbage high yields and quality stabilization's and storage time increasing have been investigated.
Размещено на Allbest.ur
...Подобные документы
Вивчення хімічного складу рослин методом рослинної діагностики. Фізиологічна роль основних мікро- і макроелементів. Класифікація мінеральних добрив. Мікродобрива. Складні добрива. Закономірності зміни якості врожаю залежно від умов живлення рослин.
реферат [61,5 K], добавлен 28.12.2007Хімічний склад і поглинаюча здатність ґрунтів. Методика визначення активності іонів і термодинамічних потенціалів в ґрунтах. Вплив калійних добрив на активність іонів амонію в чорноземі типовому. Поглиблене вивчення хімії як форма диференціації навчання.
дипломная работа [823,0 K], добавлен 28.03.2012Стаціонарні та нестаціонарні джерела надходження кадмію в атмосферу. Вплив розчинної солі кадмію на ріст і розвиток озимої пшениці. Вплив металу на дихальну систему та структуру кісткової тканини людини. Гепатотоксичність найтоксичнішого важкого металу.
курсовая работа [5,7 M], добавлен 31.03.2013Поняття ароматичних вуглеводних сполук (аренів), їх властивості, особливості одержання і використання. Будова молекули бензену, її класифікація, номенклатура, фізичні та хімічні властивості. Вплив замісників на реакційну здатність ароматичних вуглеводнів.
реферат [849,2 K], добавлен 19.11.2009Визначення пластичних мас, їх склад, використання, класифікація, хімічні та фізичні властивості речовини. Вплив основних компонентів на властивості пластмас. Відношення пластмас до зміни температури. Характерні ознаки деяких видів пластмас у виробах.
контрольная работа [20,1 K], добавлен 15.10.2012Поняття карбонових кислот як органічних сполук, що містять одну або декілька карбоксильних груп COOH. Номенклатура карбонових кислот. Взаємний вплив атомів у молекулі. Ізомерія карбонових кислот, їх групи та види. Фізичні властивості та застосування.
презентация [1,0 M], добавлен 30.03.2014Реакції амідування та циклізації діетоксалілантранілогідразиду в залежності від співвідношення реагентів та температурного режиму. Вплив природи дикарбонових кислот та їх знаходження в молекулі антранілогідразиду на напрямок реакції циклодегідратації.
автореферат [190,5 K], добавлен 10.04.2009"Жива" і "мертва" вода з точки зору хімії. Хімічна будова молекули. Зміна фізичних властивостей води в залежності від того, які ізотопи атома водню входять до її складу. Пошуки "живої" і "мертвої" води. Вплив електромагнітного випромінювання на воду.
курсовая работа [1,1 M], добавлен 05.03.2015Дослідження основних вимог до якості мінеральної води. Класифiкацiя мінеральних вод, їх значення. Показники якості фасованої води. Методи контролю якості. Визначення іонного складу води за електропровідністю. Іонохроматографічний аналіз мінеральної води.
курсовая работа [319,9 K], добавлен 28.10.2010Взаємодія 1,2-дизаміщених імідазолів з моно-, ди- та тригалогенофосфінами. Вплив замісника у положенні 2 імідазолу на легкість фосфорилювання. Синтез та хімічні властивості 4-фосфорильованих 1,2-заміщених імідазолів. Молекулярна структура сполуки 23а.
автореферат [339,0 K], добавлен 25.07.2015Методика іммобілізації полімерних міцел з альфа-амілазою на поверхню полісульфонових мембран. Вплив тривалості процесу ультрафіолетового випромінювання на каталітичну активність ферменту. Ознайомлення із способами модифікації мембран; їх властивості.
курсовая работа [924,7 K], добавлен 14.07.2014Рідкоземельні елементи і їхні властивості та застосування, проблема визначення індивідуальних елементів, спектрометричне визначення компонентів, реагент хлорфосфоназо. Побудова графіків залежності світопоглинання та складання різних систем рівнянь.
дипломная работа [425,0 K], добавлен 25.06.2011Технології одержання кальцієвої селітри в Україні та в світі. Чинники які впливають на якість продукції. Шляхи її поліпшення та зниження витрат на виробництво. Шляхи утилізації шламів і відходів промисловості. Дослідження процесу кінетики сушки шламу.
магистерская работа [176,7 K], добавлен 07.04.2014Фізичні та хімічні властивості гуми, її використання в різних галузях виробництва та класифікація. Основні матеріали для виготовлення гуми. Технологія переробки каучуків. Пластифікація каучуку, додавання до нього домішок. Зберігання гумових виробів.
доклад [488,5 K], добавлен 22.12.2013Люмінесцентні властивості іонів рідкісноземельних елементів. Явище люмінесценції, його характеристики й класифікація. Люмінесцентні характеристики речовин. Схеми енергетичних рівнів іонів рідкісноземельних елементів, їх синтез методом хімічного осадження.
курсовая работа [946,0 K], добавлен 28.04.2015Загальна характеристика d-елементів. Властивості елементів цієї групи та їх простих речовин. Знаходження в природі. Хімічні реакції при одержанні, опис властивостей солей. Характеристика лантаноїдів та актиноїдів. Розчинення в розведених сильних кислотах.
курс лекций [132,9 K], добавлен 12.12.2011Поняття та властивості симетричних предметів. Основні типи елементів симетрії. Центр симетрії і операції інверсії на молекулярному рівні. Теореми взаємодії елементів симетрії. Точкові групи. Групові аксіоми та їх призначення. Симетричне зображення.
реферат [104,9 K], добавлен 19.12.2010Аналітичні властивості та поширення d-елементів IV періоду у довкіллі. Методи якісного та фотометричного хімічного аналізу. Експериментальна робота по визначенню йонів Ферум (ІІІ) та йонів Купрум (ІІ), аналіз та обговорення результатів дослідження.
дипломная работа [112,0 K], добавлен 16.03.2012Місце елементів-металів у періодичній системі Д.І. Менделєєва, будова їх атомів. Металевий зв’язок і кристалічна гратка. Загальні фізичні властивості металів, їх знаходження у природі. Взаємодія лужного металу з водою. Реакція горіння кальцію в повітрі.
презентация [638,5 K], добавлен 19.11.2014Загальна характеристика елементів I групи, головної підгрупи. Електронна будова атомів і йонів лужних металів. Металічна кристалічна гратка. Знаходження металів в природі та способи їх одержання в лабораторних умовах. Використання сполук калію та натрію.
презентация [247,6 K], добавлен 03.03.2015