Загальна хімія: лабораторний практикум
Основи техніки безпеки при проведенні лабораторних робіт. Оформлення звітів лабораторних робіт. Вивчення основних понять і законів хімії. Будова атома. Періодичний закон і періодична система хімічних елементів. Органічні та неорганічні сполуки.
Рубрика | Химия |
Вид | методичка |
Язык | украинский |
Дата добавления | 23.03.2014 |
Размер файла | 177,0 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Пороги коагуляції електролітів (моль/л)
Електроліт |
Грубий поріг коагуляції, моль/л |
Точний поріг коагуляції моль/л |
|||||||||
1 |
10 |
10 |
10 |
10 |
10 |
0,8 |
0,6 |
0,4 |
0,2 |
||
КСl |
|||||||||||
CaCl |
|||||||||||
AlCl |
Таким чином визначають дві сусідні концентрації електроліту, при одній з яких коагуляція ще замітна, а при іншій - не замітна, тобто знаходять верхню і нижню границю коагуляції (грубий поріг коагуляції).
Потім визначають точний поріг коагуляції, що лежить між верхньою і нижньою границею грубого порогу коагуляції. Для цього із розчину, що залишився в перших пробірках (13мл), відбирають піпеткою у чотири пробірки 4, 3, 2, 1 мл і добавляють із бюретки відповідно 1, 2, 3 і 4 мл води (щоб у кожній пробірці було по 5мл) і приливають із бюретки по 5мл колоїдного розчину, перемішуючи, і залишають на 10-15 хв. Після цього теж відмічають коагуляцію в цих пробірках і результати записують у таблицю. Обчислюють точний поріг коагуляції як середню концентрацію електроліту, як і в випадку з визначенням грубого порогу коагуляції. При цьому слід врахувати розведення вдвічі розчину електроліту колоїдним розчином.
Одержавши значення точного порогу коагуляції для всіх електролітів, виводять правило значності, для чого знайдені значення порогів коагуляції ділять на найменший поріг коагуляції (AlCl3). Порівнюють експериментальне відношення порогів коагуляції з теоретично вичисленим за правилом Дерягіна-Ландау:
- де 1, 2, 3 - заряд йона-коагулятора.
ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ
1. Написати формулу міцел золей: Mg3(PO4)2, стабілізованого MgCl2, і SiO2, стабілізованого K2SiO3. Для якого з вказаних золей кращим коагулятором є розчин FeCl3, а для якого - Na2SO4?
2. Розрахуйте поріг коагуляції золю (г), якщо до 5мл золя ферум(ІІІ) гідроксиду додали 2мл води і явна коагуляція наступила при додаванні 3мл 0,01 М розчину K2SO4 .
3. Пороги коагуляції деякого гідрозолю рівні
г(СаСl2) = 0,3 ммоль/л, Сп(K2SO4 ) = 0,0299 моль/л. Який по знаку заряд несуть частинки золю?
4. Написати формулу міцел золів: Cu(OH)2, стабілізованого CuCl2, і ZnS, стабілізованого Na2S. Для якого з вказаних золей кращим коагулятором є розчин FeCl3, а для якого - Na2SO4?
5. Які йони електролітів - Na2SO4 чи K4[Fe(CN)6], є коагулюючими для гідрозолю ферум(ІІІ) гідгоксиду, одержаного методом гідролізу.
6. Коагулююча роль якого із електролітів - Na2SO4 чи MgCl2 буде сильніша при дії на золь аргентум йодиду, одержаного змішуванням рівних об'ємів AgNO3 з с=0,01моль/дм3 і KI з с= 0,015 моль/дм3.
7. Написати формулу міцел золів: BaSO4, стабілізованого Ba(NO3)2 і BaSO4,стабілізованого K2SO4. Для якого з вказаних золей кращим коагулятором є розчин FeCl3, а для якого - Na2SO4?
8. Визначте знак заряду частинок золю, якщо при коагуляції його електролітами одержані такі пороги коагуляції в ммоль/дм3: г(MqСl2)=300, г(KNO3)=320, г(Na3PO4)=0,6.
9. Який мінімальний об'єм K2Cr2O7 з сЕ=0,01 моль/дм3 необхідно для коагуляції 1 дм3 золю ферум(ІІІ) гідроксиду, одержаного методом гідролізу. Поріг коагуляції
0,06 ммоль/дм3.
10. Написати формулу міцел золів: Zn(OH)2, стабілізованого ZnCl2,і As2S3 стабілізованого H2S. Для якого з вказаних золей кращим коагулятором є розчин FeCl3, а для якого - Na2SO4?
11. Коагуляція негативного золю As2S3 відбувається під дією КNO3, MgCl2, AlCl3, пороги коагуляції яких рівні 50,0; 0,72; 0,93 ммоль/дм3. Як співвідносяться між собою коагулюючі здатності катіонів різної валентності.
12. У дві колби налито по 50 мл золю Fe(OH)3. Для коагуляції довелось добавити в першу колбу 5,30 мл 1 М КСl, а у другу 31,5 мл 0,005 М Na2SO4. Обчисліть пороги коагуляції електролітів і визначте знак заряду золю.
13. Написати формулу міцел золів: Fe(OH)3, стабілізованого FeCl3, і CaCO3, стабілізованого Na2CO3. Для якого з вказаних золей кращим коагулятором є розчин AlCl3, а для якого - Na2SO4?
14. Який об'єм 0,001 М K2Cr2O7 (в см3) потрібно додати до
1 см3 золю Al(OH)3, щоб викликати його коагуляцію? Поріг коагуляції 0,63 ммоль/дм3.
15. Написати формулу міцел золів: Al(OH)3, стабілізованого AlCl3, і SiO2, стабілізованого H2SiO3. Для якого з вказаних золей кращим коагулятором є розчин FeCl3, а для якого - Na2SO4?
22. ОРГАНІЧНІ СПОЛУКИ
(лабораторна робота)
Програмні питання
1. Класифікація та номенклатура органічних сполук. Ізомерія.
2. Насичені (алкани) та ненасичені (алкени, алкіни) вуглеводні. Поняття про гомологічний ряд. Способи одержання та їх хімічні властивості. Циклоалкани (нафтени), характерні реакції.
3. Ароматичні вуглеводні. Бензен та його гомологи. Характерні реакції та реакційна здатність.
4. Взаємні перетворення галогенопохідних та спиртів. Феноли.
5. Кисневмісні органічні сполуки (альдегіди, кетони, карбонові кислоти). Характерні реакції та їх властивості.
6. Поняття про високомолекулярні та гетероциклічні сполуки.
Література
[25], [26]
Зразок картки контролю знань
1. До складу нафти входять сполуки: 2-метилпентан, толуен. Напишіть їх структурні формули. Вкажіть, до якого типу вони відносяться та їх хімічні властивості.
2. Напишіть рівняння реакцій взаємодії:
а) 2-бутену; б) етину; в) толуену з KMnO4. Можливі варіанти взаємодії органічних речовин з Ag2O, HNO3, H2SO4, H2.
ХІД РОБОТИ
22.1 Одержання метану та вивчення його властивостей
Рівні об'єми натрій етаноату і натронного вапна (суміші кальцій та натрій гідроксидів) розітріть у сухій ступці, перенесіть у суху пробірку з газовивідною трубкою (суміші повинно бути приблизно 1/3 пробірки). Пробірку закріпіть в штативі з незначним нахилом і нагрійте над полум'ям газового пальника. Спочатку нагрівайте всю пробірку , а потім сильно нагрійте суміш.
Опустіть газовивідну трубку в пробірку, яка містить 2 мл бромної води, а потім у пробірку, яка містить 2 мл розчину калій перманганату.
Запишіть спостереження.
Не припиняючи нагрівання суміші, підпаліть газ, який виділяється. Відзначте колір полум'я. Напишіть рівняння реакцій одержання й горіння метану.
22.2 Одержання етину (ацетилену) і вивчення його властивостей
Налийте в одну пробірку 2 мл води, в другу - розчину калій перманганату, в третю - бромної води. У пробірку з водою опустіть грудочку кальцій карбіду і закрийте корком з газовивідною трубкою.
Опустіть газовивідну трубку в пробірку з розчином калій перманганату, потім у пробірку з бромною водою. Запишіть спостереження.
Підпаліть газ, який виділяється, зверніть увагу на колір полум'я.
Запишіть рівняння реакцій одержання етину та його взаємодії з Br2 i KMnO4.
22.3 Окиснення етанолу до етаналю
Налийте в пробірку 1 мл розчину калій дихромату,
0,5 мл сульфатної кислоти і 5 крапель етанолу. Що спостерігається? Зверніть увагу на характерний запах етаналю. Напишіть рівняння реакції.
22.4 Реакція „срібного” дзеркала на альдегіди
В чисту пробірку, вимиту 10%-им розчином лугу, налийте 3 мл аміачного розчину аргентум гідроксиду [Ag(NH3)2]OH, 1 мл розчину метаналю й обережно нагрійте на полум'ї газового пальника.
Запишіть спостереження. Напишіть рівняння реакції.
22.5 Одержання етилетаноату (етилового естеру етанової кислоти)
Налийте в пробірку по 0,5 мл концентрованої етанової (оцтової) та сульфатної кислот і 0,5 мл етанолу. Пробірку з сумішшю нагрійте на водяній бані 2-3 хвилини, після чого вміст пробірки вилийте в пробірку з розчином натрій хлориду (зменшує розчинність естеру). Що спостерігається? Зверніть увагу на запах суміші. Яку роль відіграє H2SO4(конц.)? Напишіть рівняння реакції.
ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ
Завдання І
Напишіть структурні формули речовин за їх назвами
В |
Назви речовин |
|
1 |
2,3-диметил-2-пентен, толуен |
|
2 |
метилциклопентан, етилбензен |
|
3 |
2-метил-1-бутен, пропілбензен |
|
4 |
циклогексан, 1,4-диметилбензен |
|
5 |
2,3-диметилгексан, 1,2-диетилбензен |
|
6 |
2,2,4-триметилгептан, 1,1-диетилциклопентан |
|
7 |
1,2-диметилбензен, метилциклобутан |
|
8 |
3-метил-2-пентен, 1,1-диметилциклопропан |
|
9 |
2,2,4-триметилгексан, 1-метил-2-етилбензен |
|
10 |
2,2-диметил-3-пентен, етилтолуен |
|
11 |
3,4-диметил-2-гептен, 1,2-диметилциклопентан |
|
12 |
3-метил-1-пентен, метилбензен |
|
13 |
2,2,4-триметилоктан, 1,1-диметилциклобутан |
|
14 |
2,3-диметил-1-пентен, 1,4-диметилбензен |
|
15 |
3,3,4-триметил-1-гексен, 1-метил-3-етилциклопентан |
Завдання ІІ
Напишіть рівняння реакцій, що лежать в основі схем. Вкажіть умови проведення реакцій.
В |
Схема |
|
1 |
кальцій карбід > етин > етаналь > етанова кислота |
|
2 |
метан > етин > бензен > метилбензен |
|
3 |
циклогексан > бензен > хлоробензен толуен |
|
4 |
етен < етин > етаналь бензен |
|
5 |
метан > етин > хлороетен > 1,1-дихлороетан |
|
6 |
метан > етин > етаналь карбон (ІV) оксид |
|
7 |
бензен > хлоробензен > ?-хлоронітробензен > ?-хлороанілін |
|
8 |
метан > етин > ціаноетен > пропенова кислота |
|
9 |
кальцій карбід > етин > бензен > етилбензен |
|
10 |
циклогексан > бензен > нітробензен > ?-бромонітробензен |
|
11 |
метан > етин > бензен карбон (ІV) оксид |
|
12 |
кальцій карбід > етин > бензен > нітробензен |
|
13 |
метан > етин > етаналь > етанова кислота |
|
14 |
бензен > етилбензен > ?-бромоетилбензен карбон (ІV) оксид |
|
15 |
бензен > бромобензен > ?-бромонітробензен > ?-бромоанілін |
Література
1. Глінка М.Л. Загальна хімія. - К.; ВШ, 1994. - 608с.
2. Рейтер Л.Г.,Степаненко О.М.,Басов В.П. Теоретичні розділи загальної хімії. - К.: Каравела, 2003. - 344с.
3. Романова Н.В. Загальна та неорганічна хімія. - К.;Ірпінь, 1998. - 479с.
4. Романко П.Д., Романко Г.А., Побережний Л.Я. Методичні вказівки для самостійної роботи з курсу „Хімія”. Розділ „Основні поняття та закони хімії”. - Ів-Фр.; Факел, 2000. - 46с.
5. Телегус В.С., Бодак О.І., Заречнюк О.С., Кінжибало В.В. Основи загальної хімії. - Львів: Світ, 2000. - 424с.
6. Лісняк С.С., Романко П.Д. Загальна хімія. Хімічний елемент. Періодичний закон і періодична система хімічних елементів. Конспект лекцій для студентів інженерних спеціальностей. - Ів.-Фр.: ІФІНГ, 1993. - 25с.
7. Моргарт Р.М. Методичні вказівки та контрольні завдання з курсу загальної хімії. Розділ „Класи неорганічних сполук”. - Ів.-Фр.: ІФДТУНГ, 1995. - 62с.
8. Моргарт Р.М. Основні поняття хімії. Солі. Кислотно-основні взаємодії. Методичні вказівки для самостійної підготовки студентів. - Ів.-Фр.: ІФІНГ, 1991. - 48с.
9. Бутенко А.М., Булавін В.І., Ярошок Т.П. та ін. Загальна хімія. - К.:ІЗМН, 1997. - 392с.
10. Лісняк С.С., Романко П.Д., Романко Г.А. Загальна хімія. Розділ „Комплексні або координаційні сполуки”. - Ів-Фр: ІФДТУНГ, 1999. - 31с.
11. Голуб А.М., Скопенко В.В. Основи координаційної хімії. - К.:ВШ, 1977. - 300с.
12. Дмитриев Г.А. Курс химии. Изд.2. - М.:ВШ, 1971. - 370с.
13. Глинка Н.Л. Задачи и упражнения по общей химии. Изд.24. - Л.:Химия, 1994. - 264с.
14. Лісняк С.С., Романко П.Д. Загальна хімія. Хімічний зв'язок. Будова молекул і кристалічних речовин (розд. IV). - Ів.-Фр.: ІФІНГ, 1993. - 24с.
15. Романко П.Д., Романко Г.А. Загальна хімія. Окисно-відновні реакції (розділ VI). - Ів.-Фр.: ІФДТУНГ, 1994. - 43с.
16. Романко П.Д., Побережний Л.Я., Романко Г.А. Загальна хімія. Хімічна кінетика та рівновага. Каталіз. - Ів.-Фр.: Факел, 2000. - 43с.
17. Романко П.Д., Мельник О.Д., Мельник М.В. Загальна хімія. Розчини. - Ів.-Фр: ІФДТУНГ, 1994. - 57с.
18. Романко П.Д. Конспект лекцій з курсу загальної хімії. Розділ - Загальні властивості металів. - Ів.-Фр.: ІФДТУНГ, 1996. - 57с.
19. Романко П.Д.. Загальна хімія. Основні положення електрохімії (розділ VIII). - Ів.-Фр.: ІФІНГ, 1993. - 35с.
20. Киреев В.А. Краткий курс физической химии. - М.: Химия, 1970. - 638с.
21. Стромберг А.Г. и др. Физическая химия. - М.: ВШ, 1989. - 495с.
22. Хмельницький Р.А. Физическая и коллоидная химия. - М.: ВШ, 1988. - 400с.
23. Малахова А.Я. Физическая и коллоидная химия. - Минск: ВШ, 1981. - 304с.
24. Усков І.О., Єременко Б.В., Паліщенко С.С., Нижник В.В. Колоїдна хімія з основами фізичної хімії високомолекулярних сполук. - К.: ВШ, 1995. - 142с.
25. Артеменко А.И. Органическая химия. - М.: ВШ, 1987. - 429с.
26. Петров А.А. и др. Органическая химия. - М.: ВШ. 1965. - 600с.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Прості та складні речовини. Валентність атомів елементів. Швидкість хімічних реакцій, хімічна рівновага. Будова атома і періодична система елементів Д.І. Менделєєва. Полярний і неполярний ковалентний зв’язки. Характеристика металів. Поняття про розчини.
учебное пособие [22,0 M], добавлен 20.03.2012Класифікація неорганічних сполук. Типи хімічних зв’язків у комплексних сполуках, будова молекул. Характеристика елементів: хлор, бор, свинець. Способи вираження концентрації розчинів. Масова частка розчиненої речовини, молярна концентрація еквіваленту.
контрольная работа [34,5 K], добавлен 17.05.2010Правила поводження в кабінеті хімії та правила техніки безпеки під час роботи в хімічному кабінеті. Надання першої медичної допомоги у випадку потрапляння шкідливих речовин в очі, дихальні шляхи та в разі опіків. Шляхи розвитку правил техніки безпеки.
разработка урока [21,6 K], добавлен 21.06.2013Основні положення атомно-молекулярного вчення. Періодичний закон і система хімічних елементів Менделєєва. Електронна теорія будови атомів. Характеристика ковалентного, водневого і металічного зв'язку. Класифікація хімічних реакцій і поняття електролізу.
курс лекций [65,9 K], добавлен 21.12.2011Інтеграція природничо-наукових знань як нагальна потреба сучасної освіти. Відображення міжпредметних зв’язків у програмах з хімії (порівняльний аналіз). Класифікація хімічних реакцій за різними ознаками. Реакції сполучення, розкладу, заміщення, обміну.
дипломная работа [133,1 K], добавлен 13.11.2008Хімічний зв’язок між природними ресурсами. Значення хімічних процесів у природі. Роль хімії у створенні нових матеріалів. Вивчення поняття синтетичної органічної та неорганічної речовини, хімічної реакції. Застосування хімії в усіх галузях промисловості.
презентация [980,0 K], добавлен 13.12.2012Загальна характеристика елементів I групи, головної підгрупи. Електронна будова атомів і йонів лужних металів. Металічна кристалічна гратка. Знаходження металів в природі та способи їх одержання в лабораторних умовах. Використання сполук калію та натрію.
презентация [247,6 K], добавлен 03.03.2015Значення хімії для розуміння наукової картини світу. Склад хімічних речовин. Виокремлення найважливіших галузей хімії: органічної, еорганічної, аналітичної та фізичної. Розвиток хімічної технології. Діалектико-матеріалістичне сприйняття природи.
презентация [7,9 M], добавлен 12.05.2015Характеристика неорганічних кислот (сірчана, соляна, азотна), лугів (гідроксиди натрію та калію) та солей (нейтральні, кислі, основні). Вивчення вимог техніки безпеки щодо пакування, транспортування і зберігання небезпечних хімічних матеріалів.
реферат [21,9 K], добавлен 09.02.2010Місце хімії серед наук про природу, зумовлене предметом її вивчення й тісними зв'язками з іншими науками. Роль хімії в народному господарстві, у побуті, її внесок у створення різноманітних матеріалів. Значення хімії у розв’язанні сировинної проблеми.
презентация [1,8 M], добавлен 04.02.2014Предмет біоорганічної хімії. Класифікація та номенклатура органічних сполук. Способи зображення органічних молекул. Хімічний зв'язок у біоорганічних молекулах. Електронні ефекти, взаємний вплив атомів в молекулі. Класифікація хімічних реакцій і реагентів.
презентация [2,9 M], добавлен 19.10.2013Аналітична хімія — розділ хімії, що займається визначенням хімічного складу речовини. Загальна характеристика металів. Хроматографічний метод аналізу. Ретельний опис обладнання, реактивів та посуду для хімічного аналізу. Методика виявлення катіонів.
курсовая работа [528,6 K], добавлен 27.04.2009Історія відкриття періодичного закону хімічних елементів. Попередники Дмитра Івановича Менделєєва по систематизації хімічних елементів. Відкриття періодичного закону Д.І. Менделєєва. Значення періодичного закону для розвитку для розвитку хімічної науки.
реферат [27,9 K], добавлен 09.07.2008Предмет, задачі, значення і основні поняття аналітичної хімії. Система державної служби аналітичного контролю, його організація в державі. Способи визначення хімічного складу речовини. Класифікація методів аналізу. Напрями розвитку аналітичної хімії.
реферат [19,8 K], добавлен 15.06.2009Хімічний елемент Купрум у земній корі не надто поширений, всього лише 0,01 %, але він достатньо часто зустрічається і в самородному вигляді. Хімічний елемент Купрум розташований у періодичній системі хімічних елементів під порядковим номером 29.
реферат [99,5 K], добавлен 24.06.2008Дослідження значення хімії - однієї з наук про природу, що вивчає молекулярно-атомні перетворення речовин. Основне призначення та галузі застосування хімії: сільське господарство, харчова промисловість, охорона здоров'я людей. Використання хімії у побуті.
презентация [240,5 K], добавлен 27.04.2011Класифікація хімічних елементів на метали і неметали. Електронні структури атомів. Електронегативність атомів неметалів. Явище алотропії. Будова простих речовин. Хімічні властивості простих речовин. Одержання неметалів. Реакції іонної обмінної взаємодії.
курс лекций [107,6 K], добавлен 12.12.2011Значення хімії у розв'язанні сировинної проблеми. Значення хімії у створенні нових матеріалів. Неметалічні матеріали, біотехнології. Основні напрямки досліджень. Сфери застосування сучасних нанотехнологій. Напрями розвитку хімічного комплексу.
презентация [14,0 M], добавлен 27.04.2016Поняття, класифікація, будова і біологічна роль гетероциклічних сполук. Фізичні і хімічні властивості гетероциклів. Біциклічні сполуки з п'ятичленними гетероциклами. Ароматичні сполуки з конденсуючими ядрами. Шестичленні гетероцикли з одним гетероатомом.
курсовая работа [434,7 K], добавлен 05.12.2015Роль хімії у житті людини. Приклади користування хімічними продуктами у побуті, на роботі та навколишньому середовищі: в ванній кімнаті, на кухні, у косметичці, в аптечці, в сільському господарстві, у військовій справі, у будівництві, у одягу та інші.
реферат [116,3 K], добавлен 17.10.2010