Іонометрія катіонів різної природи з використанням твердоконтактних і плівкових ІСЕ на основі молібдофосфату

Размещено на http://www.allbest.ru/

Український державний хіміко-технологічний університет

УДК 543.053:543.257.1

02.00.02 - аналітична хімія

Автореферат дисертації

на здобуття наукового ступеня кандидата хімічних наук

Іонометрія катіонів різної природи з використанням твердоконтактних і плівкових ІСЕ на основі молібдофосфату

Бубель Тетяна Олександрівна

Дніпропетровськ - 2002

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі аналітичної хімії Дніпропетровського національного університету Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник: доктор хімічних наук, професор по кафедрі аналітичної хімії Циганок Людмила Павлівна, Дніпропетровський національний університет, професор кафедри аналітичної хімії.

Офіційні опоненти:

- доктор хімічних наук, професор за спеціальністю аналітична хімія Антонович Валерій Павлович, Фізико-хімічний інститут ім. Богатського АН України, завідувач відділу аналітичної хімії і фізикохімії координаційних сполук;

- доктор хімічних наук, професор по кафедрі токсикологічної хімії Болотов Валерій Васильович, Національний фармацевтичний університет, завідувач кафедри аналітичної хімії.

Провідна установа: Київський національний університет, кафедра аналітичної хімії хімічного факультету, м. Київ, Міністерство освіти і науки України.

Захист відбудеться "15" листопада 2002 р. о 1100 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 08.078.01 при Українському державному хіміко-технологічному університеті за адресою: 49005, м. Дніпропетровськ, пр. Гагаріна, 8.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Українського державного хіміко-технологічного університету (49005, м. Дніпропетровськ, пр. Гагаріна, 8).

Автореферат розісланий "10" жовтня 2002 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Пініеллє І.Д.

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Одним з актуальних питань аналітичної хімії є кількісне визначення органічних нітрогенвмісних речовин у лікарських формах, субстанціях, біологічних об'єктах, під час проведення медичних і біохімічних досліджень, а також при контролі технологічних процесів. Екологічний контроль і аналіз об'єктів навколишнього середовища підтверджують наявність серйозної проблеми по кількісному визначенню іонів Cs+ і Sr2+, а також неіонних поверхнево-активних речовин (НПАР), які є джерелом забруднення довкілля, особливо природних та стічних вод. Тому актуальною є розробка простих, експресних і точних методик кількісного визначення перелічених сполук у реальних об'єктах.

Потенціометрія з використанням іоноселективних електродів (ІСЕ) є одним з перспективних методів визначення як органічних, так і неорганічних речовин, що зумовлено поєднанням хороших аналітичних параметрів методу з експресністю, доступністю та невисокою вартістю обладнання. Актуальність розробки нових ІСЕ зумовлена широким спектром сфер їх застосування.

При наявності в науковій літературі достатньої кількості даних про твердоконтактні ІСЕ теоретичні уявлення щодо механізму їх функціонування дискутуються, як і питання стабілізації потенціалу таких електродів. Актуальним є також порівняння електродних характеристик плівкових і твердоконтактних ІСЕ на основі молібдофосфату, систематичний аналіз факторів, які на них впливають, особливо природи катіона електродноактивної речовини (ЕАР), що входить до складу мембрани ІСЕ..

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційну роботу виконано згідно з держбюджетними темами Дніпропетровського національного університету Міністерства освіти і науки України №158-96 "Утворення, відновлення, структури гетерополісполук іонів металів та їх аналітичне застосування. Реакції гетерополіаніонів з органічними катіонами в іонометрії"(номер державної реєстрації 0196U000271), №06-112-99 "Теоретичне обґрунтування та розробка фізико-хімічних методів аналізу лікарських і біоактивних речовин з використанням гетерополіаніонів у якості аналітичних форм та реагентів" (номер державної реєстрації 0195U001298).

Мета і задачі дослідження. Метою роботи є розробка плівкових і твердоконтактних ІСЕ, оборотних до катіонів похідних 1,4-бензодіазепіну, оксиетильованих НПАР та цезію (I) і стронцію (II), порівняння їх характеристик і вивчення залежності останніх від різних факторів; порівняння властивостей ІСЕ з електродноактивними речовинами, утвореними гетерополіаніоном (ГПА) фосфору і катіонами різної природи, а також розробка простих, експресних, достатньо чутливих методик визначення перелічених сполук в реальних об'єктах.

Для реалізації поставленої мети роботи були винесені й вирішені наступні задачі:

виявлення умов взаємодії органічних катіонів 1,4-бензодіазепінових препаратів і НПАР з молібдофосфатною кислотою;

синтез малорозчинних сполук досліджуваних катіонів з гетерополіаніоном PMo12O403- та вивчення їх фізико-хімічних властивостей;

виготовлення твердоконтактних і плівкових ІСЕ, оборотних до досліджуваних катіонів;

встановлення залежності між електрохімічними й аналітичними характеристиками розроблених ІСЕ і факторами, що впливають на них: природою ЕАР, конструкцією ІСЕ, властивостями розчинника-пластифікатора, матеріалом підкладинки;

розробка методик кількісного визначення похідних 1,4-бензодіазепіну, оксиетильованих НПАР, іонів цезію та стронцію електрохімічними та спектрофотометричним методами, що забезпечують контроль перелічених речовин з високими метрологічними характеристиками і відзначаються експресністю, достатньою чутливістю і селективністю.

Об'єктом дослідження є електроаналітичні характеристики плівкових і твердоконтактних ІСЕ, оборотних до похідних 1,4-бензодіазепіну, оксиетильованих НПАР та цезію (I) і стронцію (II).

Предметом дослідження є лікарські препарати ряду 1,4-бензодіазепінів: феназепам, гідазепам, азалептин, оксиетильовані НПАР: синтаноли АЛМ-10 і ДС-10, неонол АФ9-12, препарат ОП-10, та катіони Cs+ і Sr2+.

Методи дослідження. Наукові висновки та закономірності, одержані в роботі, ґрунтуються на використанні сучасних фізико-хімічних методів дослідження (УФ-, видима та ІЧ-спектроскопія, термічний аналіз, електрохімічні методи).

Наукова новизна одержаних результатів.

Вперше синтезовані і використані як ЕАР мембранних ІСЕ малорозчинні сполуки сталого складу з електростатичним характером зв'язку 1,4-бензодіазепінових препаратів і оксиетильованих неіонних ПАР в присутності Ba2+ з молібдофосфатною кислотою.

Розроблені нові плівкові і твердоконтактні ІСЕ, оборотні до катіонів органічних нітрогенвмісних лікарських препаратів, неіонних ПАР, цезію (I) і стронцію (II).

Проведено порівняння функціонування мембранних та твердоконтактних ІСЕ, оборотних до похідних 1,4-бензодіазепіну, показані переваги останніх: відсутність внутрішнього розчину, малі об'єми аналізованої проби, довший термін життя, компактність.

Вперше одержані дані з впливу конструкції ІСЕ, матеріалу підкладинки, природи розчинника-пластифікатора на опір електродів.

Показана роль окиснювально-відновної пари PMo12O403-/PMo12O405- в стабілізації потенціалу твердоконтактних ІСЕ.

Запропоновані рекомендації з вибору типу конструкції ІСЕ в результаті порівняльного дослідження функціонування електродів з ЕАР, утвореними молібдофосфат-аніоном і катіонами різної природи: органічним (похідні 1,4-бензодіазепіну), неорганічним (Cs+ і Sr2+), неорганічним катіоном з органічним лігандом (НПАР-Ва2+).

Практична цінність роботи. Розроблені методики кількісного визначення похідних 1,4-бензодіазепіну в лікарських формах та субстанціях, азалептину в сечі, НПАР у питній воді і миючих засобах за допомогою нових твердоконтактних мембранних ІСЕ, а також методом амперометричного титрування. Розроблена методика спектрофотометричного визначення суми катіонних і НПАР у концентраті домішок питної води. Запропоновані методики забезпечують контроль визначуваних сполук з достатньо високими метрологічними характеристиками, відзначаються експресністю і достатньою чутливістю.

Розроблені методики апробовані на реальних об'єктах, методики кількісного іонометричного та амперометричного визначення азалептину і феназепаму впроваджені в практику Державної науково-дослідної лабораторії з контролю якості лікарських засобів, м.Харків.

Особистий внесок здобувача. Отримання наукових результатів, викладених в дисертації, постановка і виконання експерименту та математична обробка одержаних даних, проведення аналізу літературних і власних даних, тлумачення результатів виконані автором особисто, постановка задачі, формулювання висновків та узагальнень - спільно з науковим керівником проф., д.х.н. Циганок Л.П.

Апробація результатів дисертації. Основні результати роботи доповідались і обговорювались на IV Всеукраїнській науково-практичній конференції "Вода - проблемы и решения" (Дніпропетровськ, 1998), 6-й Всеукраїнській конференції з аналітичної хімії (Ужгород, 1998), V Міжнародній науково-практичній конференції "Вода - проблемы и решения" (Дніпропетровськ, 1999), I Всеукраїнській конференції "Сучасні проблеми неорганічної хімії" (Київ, 1999), VI Науково-методичній конференції "Людина та навколишнє середовище - проблеми безперервної екологічної освіти в ВУЗах" (Одеса, 1999), Всеукраїнській (з міжнародною участю) конференції з аналітичної хімії (Харків, 2000), XV Українській конференції з неорганічної хімії з міжнародною участю (Київ, 2001), Всеросійській конференції "Актуальні проблеми хімії" (Москва, 2002), наукових конференціях ДНУ (1999-2001).

Публікації. Основні результати дисертації опубліковані в 5 статтях у наукових фахових журналах та матеріалах і тезах 8 доповідей на конференціях.

Структура й обсяг роботи. Дисертація викладена на 169 сторінках і складається зі вступу, огляду літератури, трьох розділів експериментальної частини, висновків, обговорення результатів, списку використаних джерел (154 найменувань). Робота ілюстрована 38 рисунками та містить 33 таблиці.

Основний зміст роботи

У вступі обґрунтована актуальність теми, сформульовані мета і основні задачі дослідження, наведена наукова новизна та практична цінність роботи.

В огляді літератури розглянуто типи конструкцій та характеристики твердоконтактних іоноселективних електродів, наведені існуючі припущення щодо механізму функціонування ІСЕ такого типу. Зроблено висновок про суперечливість та дискусійність даних з функціонування твердоконтактних іоноселективних електродів.

Розглянуто існуючі методики кількісного визначення похідних 1,4-бензодіазепіну - феназепаму, гідазепаму та азалептину, більшість з яких потребує використання складного обладнання, летких та токсичних органічних розчинників. Відмічено, що незважаючи на досить велику кількість робіт, присвячених аналізу лікарських препаратів ряду 1,4-бензодіазепінів, деякі проблеми з їх контролю залишаються нерозв'язаними. До них відносяться: підвищення чутливості та селективності поряд з простотою та експресністю методик, необхідних при використанні їх в умовах аптек.

Зроблений аналіз літературних даних з іонометричного визначення іонів цезію та стронцію свідчить про недостатність розробок у цій області, недоліками існуючих ІСЕ є часто низька селективність. Необхідність розробки чутливих експресних методик визначення іонів Cs+ і Sr2+ виправдовує пошук нових електродноактивних речовин ІСЕ, оборотних до цих іонів.

Синтез та фізико-хімічне дослідження електродно-активних речовин.

Для вивчення умов утворення асоціатів ГПА з катіонами похідних 1,4-бензодіазепіну методами УФ та ІЧ спектроскопії вивчено особливості їх взаємодії з молібдофосфат-аніоном. В електронних спектрах 1,2-дигідро-3Н-1,4-бензодіазепін-2-онів звичайно спостерігаються три смуги поглинання з максимумами при 200-215, 220-240 і 290-330 нм. Дві перші смуги відповідають збудженню Ar-хромофорів, третю - довгохвильову смугу відносять до азометинового зв'язку, сполученого з бензогрупою. Спектр розчину МФК має класичний набір смуг, характерних для ГПА структури Кеггіна: I - max=218-220 нм, яка обумовлена переносом заряду Mo=O, II-III - max=235 і 320 нм зв'язані з переносом заряду O - Mo в місткових псевдолінійних і кутикових зв'язках Mo - O - Mo. УФ спектри асоціатів феназепаму і азалептину з PMo12O403- та диференційні спектри вказують на адитивність поглинання вихідних реагентів, що свідчить про незмінність хромофорної системи в ході реакції і підтверджує утворення іонних асоціатів. Деякі відхилення від адитивності поглинання спостерігаються в спектрі асоціату гідазепаму з молібдофосфат-аніоном.

Для підтвердження протонування похідних 1,4-бензодіазепінів в кислому середовищі та інтервалу існування органічних катіонів (ОК) співставлено дані спектроскопічних досліджень і квантово-хімічних розрахунків.

Аналізуючи ІЧ спектри сполук похідних 1,4-бензодіазепіну з ГПА структури Кеггіна, можна відзначити:

- характеристичні коливання Мо - О, в області 1100-400 см-1 та смуги валентних коливань зв'язків С=О, С=N, C=C в області 1660-1580 см-1 і 1320-1240 см-1 у структурах молекул асоціатів зберігаються, що свідчить про незмінність структури гетерополіаніона PMo12O403- та ОК;

- в ІЧ спектрі асоціату гідазепаму з МФК відсутні смуги, які відповідають коливанням NH- та NH2-груп при 3300 і 3190 см-1, що ймовірно пов'язано з участю гідразинового фрагмента молекули гідазепаму у внутрішньомолекулярному відновленні атомів молібдену ГПА.

Вивчена взаємодія комплексних катіонів (НПАР-Ba2+) (НПАР: синтаноли ДС-10, АЛМ-10, неонол АФ9-12 та препарат ОП-10) із молібдофосфатною кислотою, яка приводить до утворення асоціатів.

Катіони азалептину, феназепаму і гідазепаму, а також НПАР у присутності катіонів лужних і лужно-земельних металів осаджуються окисненою формою ГПА, утворюючи стійкі асоціати. Методами амперометричного титрування і спектрофотометрії встановлено склад асоціатів, які утворюються при взаємодії молібдофосфатної кислоти з похідними 1,4-бензодіазепіну і НПАР у присутності катіонів Ba2+. В утворених електронейтральних малорозчинних сполуках сталого складу спостерігається стійке співвідношення ОК:МФК, яке становить 3:1 для похідних 1,4-бензо-діазепіну, співвідношення [НПАР-Ва2+]:[PMo12O403-] склало 3:2 і [Sr2++N(C4H9)4+]:[PMo12O403-]=1:1. Аналіз одержаних даних з розчинності отриманих речовин свідчить про досить низьку розчинність асоціатів МФК з ОК та комплексним катіоном Ba2+-АЛМ-10. За розчинністю їх можна розташувати в ряд Az<Fen<Gid~Ba2+-АЛМ-10. Змішана сіль Sr2+ має значно більшу розчинність ніж ОК3МФК.

Методом термічного аналізу встановлено, що асоціати (НПАР-Ва)3(РМо12О40)2, Az3PMo12O40, Fen3PMo12O40, Fen3PW12O40 і Gid3PMo12O40 не містять кристалізаційної води, а молібдофосфат цезію і вольфрамофосфат стронцію містять 7 і 15 молекул води відповідно.

Синтезовані асоціати (НПАР-Ва)3(РМо12О40)2, Az3PMo12O40, Fen3PMo12O40, Fen3PW12O40, Gid3PMo12O40, Cs3PMo12O407H2O і Sr3(PW12O40)2 15H2O відповідають вимогам до ЕАР (низька розчинність в воді і хороша в мембранних розчинниках-пластифікаторах, іонообмінні властивості) і були використані як електродноактивні речовини при розробці плівкових і твердоконтактних ІСЕ.

Електрохімічні характеристики іоноселективних електродів на похідні 1,4-бензодіазепіну, НПАР, цезій (I) та стронцій (II)

На електродні характеристики ІСЕ впливають полімерна матриця, природа ЕАР, що використовується, розчинність останньої у воді і мембранних розчинниках, рН аналізованого розчину, властивості мембранного розчинника, тип конструкції електрода і матеріал підкладинки в твердоконтактних ІСЕ. Є актуальним дослідження впливу даних факторів, а особливо природи ЕАР, порівняння електродних характеристик плівкових і твердоконтактних ІСЕ,а також дослідження чинників, які впливають на виникнення сталого потенціалу твердоконтактних електродів.

Електроди, оборотні до похідних 1,4-бензодіазепіну, мають катіонну функцію з нахилами, досить близькими до теоретичного для однозарядного катіона. В ряду електродів плівковий<на мідній підкладинці<на срібній<на сталевій спостерігається зсув потенціалів в більш позитивну область. В таблиці 1 наведені основні електродні характеристики розроблених ІСЕ на похідні 1,4-бензодіазепіну.

Таблиця 1

Основні електродні характеристики розроблених ІСЕ на азалептин, феназепам і гідазепам

ЕАР	Пластифікатор	Матеріал підкладинки	S, мВ/р	Інтервал лінійності, моль/л	Сmin, моль/л	Опір МОм	Час життя доба	рН
Az3PMo12O40	ДБФ	ПВХ срібло сталь	55 56 54	610-6-110-2 510-6-110-2 510-6-110-2	1,610-6 1,010-6 8,910-7	3,17 2,32 2,35	40-45 80 120	3,5
	ДОФ	ПВХ мідь сталь	53 24 52	110-5-110-2 110-5-110-2 610-6-110-2	2,510-6 6,310-7 1,010-6	49,79 - 47,72	30-35 40 90
	ТКФ	ПВХ мідь срібло сталь графіт	48 48 50 51 43	110-5-110-2 510-6-110-2 510-6-110-2 510-6-110-2 410-6-110-2	2,510-6 7,910-7 7,010-7 7,010-7 8,910-7	7,70 1,50 1,06 0,85 0,94	30-35 40-45 50-60 100 25-30
Fen3PMo12O40	ДБФ	ПВХ мідь срібло сталь	49 55 50 57	110-5-110-2 210-5-110-2 510-5-110-2 110-5-110-2	7,910-6 7,110-6 1,010-5 4,110-6	- 3,04 2,37 1,05	30-35 60 70 100	1
	ДОФ ТКФ	ПВХ ПВХ	51 43	510-5-110-2 110-4-110-2	1,010-5 4,110-5	- -	25-30 25-30
Gid3PMo12O40	ДБФ	ПВХ срібло сталь	48 59 31	110-4-110-2 110-4-110-2 110-4-110-2	5,010-5 3,510-5 5,510-5	- - -	15-20 30-35 35-40	1
	ДОФ	ПВХ мідь срібло сталь	40 23 36 52	110-4-110-2 110-4-110-2 110-4-110-2 110-4-110-2	5,010-5 6,510-5 6,210-5 3,010-5	- - - 19,11	10-15 20-25 25-30 30-35
	ТКФ	мідь срібло сталь графіт	58 38 52 20	510-4-110-2 110-4-110-2 710-5-110-2 110-4-110-2	1,010-5 5,810-5 1,810-5 6,110-5	1,21 1,45 1,41 0,94	20-25 25-30 30-35 15-20

Вивчено вплив величини рН на крутизну електродної функції ІСЕ, чутливих до катіонів азалептину, феназепаму і гідазепаму. Встановлено, що нахил градуювальних графіків для ІСЕ на перелічені препарати дуже залежить від кислотності в інтервалі рН 1-3 для феназепаму і гідазепаму , та в інтервалі рН 1-6 для азалептину. При вищих рН знижується верхня межа визначення препаратів до 10-3 моль/л, тому що при більших концентраціях їх в даних умовах із розчину випадає осад молекулярної форми. Оптимальним для роботи є рН 1 для ІСЕ на феназепам і гідазепам і рН 3-3,5 для ІСЕ на азалептин.

Була визначена селективність ІСЕ на похідні 1,4-бензодіазепіну по відношенню до катіонів K+, Na+, Ca2+ та Mg2+, які присутні в біологічних рідинах та лікарських формах, і відносно один одного. Знайдено, що перелічені катіони лужних і лужноземельних металів не чинять заважаючого впливу на електродну функцію ІСЕ, в той час, як феназепам і азалептин можна визначати в присутності гідазепаму, а феназепам заважає визначенню обох інших препаратів.

Дослідження впливу різних факторів на опір електродів показало, що він, по-перше, залежить від типу конструкції ІСЕ. Плівкові електроди мають більший опір, ніж твердоконтактні, це пов'язано крім різниці в контактах також з більшою товщиною мембрани плівкового ІСЕ. Звичайно, опір ІСЕ залежить від товщини мембрани, це спостерігається на прикладі електродів на сталевих медичних голках, на які наносили 2, 4 і 6 шарів мембрани, в цьому ж порядку спостерігається збільшення опору. Також виявлено вплив природи розчинника-пластифікатора на опір ІСЕ, останній зменшується в ряді диоктилфталат>дибутилфталат>трикрезилфосфат, цей факт узгоджується з ростом полярності розчинників в такому ж порядку.

Введення ЕАР в мембрану зменшує опір, тому що вона вносить додаткову провідність. З часом опір ІСЕ зростає, це пояснюється частковим набуханням мембрани і вимиванням ЕАР із неї. Також відрізняється опір ІСЕ в свіжоприготованому і гідролізованому розчинах препарату, в останньому опір вище, оскільки він містить меншу кількість потенціалвизначаючих іонів.

Встановлено, що при товщині мембран, які використовувались, не спостерігається концентраційної залежності величини опору ІСЕ.

Твердоконтактні електроди, оборотні до похідних 1,4-бензодіазепіну, показали більш позитивні результати за всіма параметрами, в тому числі час життя їх - 55-60 діб для ІСЕ на феназепам, 100-120 для ІСЕ на азалептин, 20-30 - для ІСЕ на гідазепам.

Дані таблиці 1 свідчать про погіршення електродних характеристик ІСЕ в ряду ЕАР Az3PMo12O40>Fen3PMo12O40>Gid3PMo12O40. Це пояснюється тим, що здатність органічного катіона гідролізувати в розчині збільшується за таким же порядком. Зростання величини мінімальної визначуваної концентрації пов'язане зі зростанням розчинності в цьому ж ряду ЕАР.

Незадовільне функціонування електродів на гідазепам обумовлено тим, що в складі ЕАР катіон препарату знаходиться без гідразинової групи в результаті її вутрішньомолекулярного окиснення, тобто катіон, який входить до складу ЕАР, відрізняється від потенціалвизначаючих іонів у розчині.

Порівняння плівкових і твердоконтактних ІСЕ свідчить про значні переваги останніх. По-перше, вони мають ширший інтервал лінійності, часто більший нахил електродної функції, менший дрейф потенціалу, кращу чутливість та довший термін життя (табл. 1). По-друге, вони дозволяють аналізувати малі об'єми проб.

Як свідчать результати досліджень, як підкладинку краще використовувати стальну медичну голку. Твердоконтактні ІСЕ на її основі мають кращі характеристики і довше функціонують.

Відповідно літературним даним для полегшення переходу від іонної до електронної провідності і стабілізації потенціалу електрода в мембрану твердоконтактних ІСЕ вводять окиснювально-відновну пару. В розроблених ІСЕ в якості такої пари може виступати гетерополіаніон у окисненій і відновленій формах PMo12O403-/PMo2V Mo10VIO405-.

Були виготовлені пластифіковані плівкові і твердоконтактні електроди на синтанол ДС-10, неонол АФ9-12 і препарат ОП-10 на основі ДБФ, ДОФ і ТКФ. Основні електродні характеристики розроблених ІСЕ наведені в таблиці 2.

Крутизна електродної функції розроблених ІСЕ складає від 15 мВ/рС до 34 мВ/рС в залежності від НПАР, яку визначають, природи розчинника-пластифікатора, конструкції ІСЕ та матеріалу підкладинки.

З літературних даних відомо, що ІСЕ на неіонні ПАР функціонують завдяки іонному обміну катіонів барію (Ва2+) між мембраною та розчином НПАР. Тому було вивчено поведінку розроблених іоноселективних електродів у розчинах хлориду барію. Встановлено, що сконструйовані електроди не дають відгуку на іони барію в інтервалі концентрацій 110-6 - 110-2 моль/л. Таким чином, відгук ІСЕ у розчинах суміші НПАР та хлориду барію пояснюється саме присутністю НПАР у розчині, тобто розроблені іоноселективні електроди селективні до НПАР.

Електродні характеристики плівкових ІСЕ на неіонні ПАР краще відтворюються в порівнянні з твердоконтактними, а серед останніх достатньо хорошими параметрами характеризувались ІСЕ на графітовому стрижні та сталевій медичній голці з мембранним розчинником ТКФ.

Кращі електродні характеристики мали ІСЕ, оборотні до препарату ОП-10 та синтанолу АЛМ-10. При вивченні впливу кислотності розчину на електродні характеристики ІСЕ на НПАР встановлено, що вони добре функціонують в інтервалі рН 5,5-6,5. В більш кислому або лужному середовищі спостерігається зменшення нахилу градуювального графіка. Методом змішаних розчинів була визначена селективність ІСЕ на неіонні ПАР відносно катіонів Na+, К+, Ca2+, Mg2+, які звичайно присутні в питних водах. Встановлено, що коефіцієнти селективності дорівнюють 0.079, 0.063, 0.010 і 0.050 відповідно. Селективність розроблених ІСЕ відносно НПАР одного ряду низька, тобто за допомогою ІСЕ на одну НПАР можна визначати суму похідних поліетиленгліколю.

Таблиця 2

Електродні характеристики ІСЕ на НПАР

НПАР	Розчинник-пластифікатор	Матеріал підкладинки	Серія* розчинів	S, мВ/рС	Інтервал лінійності, моль/л
ОП-10	ДБФ	мідь сталь ПВХ	1 2 1 2 2	31 26 32 26 23	110-4-110-3 110-4-110-2 110-4-110-3 110-4-110-2 110-4-110-2
	ТКФ	мідь сталь ПВХ	1 2 1 2 2	34 25 22 23 27	110-4-110-3 510-5-110-2 110-4-110-3 110-4-110-2 510-4-110-2
Синтанол ДС-10	ДОФ	мідь сталь ПВХ	1 2 1 3	20 37 24 18	110-6-110-4 110-6-110-4 110-6-110-3 510-5-110-2
	ТКФ	сталь ПВХ	2 2 3	20 32 21	110-4-110-3 110-4-110-3 110-4-110-3
Синтанол АЛМ-10	ТКФ	ПВХ	2	29	510-5-110-2
Неонол АФ9-12	ДБФ	срібло графіт ПВХ	2 3 2 3 3	26 30 16 16 25	110-5-110-3 110-4-110-2 110-5-110-2 110-5-110-2 110-5-110-3
	ДОФ	мідь срібло сталь ПВХ	2 3 2 3 3	19 20 15 15 28	110-5-110-3 110-6-110-3 110-6-110-4 110-5-110-3 110-5-110-4

*Серії розчинів:

1 - 110-6-110-2 моль/л НПАР;

2 - 110-6-110-2 моль/л НПАР + BaCl2;

3 - 110-6-110-2 моль/л НПАР + 10-4 моль/л BaCl2.

Встановлено, що нахили градуювальних графіків для розчинів неіонних ПАР в дистильованій та водопровідній воді майже однакові (рис. 1), тобто можна зробити висновок про можливість визначення НПАР у водопровідній воді за допомогою розроблених ІСЕ.

Час життя розроблених ІСЕ на НПАР залежить від способу їх зберігання, тому рекомендовано зберігати їх на повітрі і кондиціонувати протягом 40-60 хвилин перед початком використання.

При вивченні параметрів ІСЕ на Цезій і Стронцій встановлено, що кращі електродні характеристики мають електроди з Cs3PW12O40; Sr3(PW12O40)2 в якості ЕАР і із співвідношенням ЕАР: графіт 2:1 і 1:1 (табл. 3). Графіт додається для підвищення провідності, як матрицю рекомендовано використовувати епоксидну смолу.

Результати вивчення селективності розроблених ІСЕ свідчать про залежність коефіцієнтів селективності від матеріалу підкладинки. ІСЕ на Стронцій виявляє більшу селективність на стальній підкладинці, а ІСЕ на Цезій - на мідній. Дуже важливо, що Cs+ можна визначати на фоні 200-кратних надлишків Sr2+ , а Sr2+ - тільки на фоні 35-кратних надлишків Cs+ . Це пояснюється тим, що конкуренція за іонообмінник вирішується на користь Cs+ внаслідок меншої розчинності солей Cs+ з ГПА, тому їх також легко розділити на іонообмінній колонці з (NH4)3PMo12O40.

Таблиця 3

Основні електродні характеристики ІСЕ, оборотних до іонів цезію та стронцію (матриця - епоксидна смола)

Катіон	Співвідношення ЕАР:графіт	Матеріал підкладинки	S,мВ/рС	Інтервал лінійності, моль/л
Cs+	1:1	мідь сталь	52,0 25,3	110-3-110-1 110-4-110-1
	2:1	мідь срібло сталь	30,0 36,0 35,5	110-5-110-1 110-4-110-1 110-4-110-2
Sr2+	1:1	мідь срібло сталь	19,8 23,0 24,0	110-6-110-1 110-5-110-2 110-5-110-1
	2:1	мідь срібло сталь	24,4 28,0 23,0	110-6-110-1 110-5-110-1 110-4-110-1

Таким чином, були розроблені нові плівкові і твердоконтактні ІСЕ на похідні 1,4-бензодіазепіну, оксиетильовані неіонні ПАР, цезій (I) і стронцій (II), вивчені їх електродні характеристики і вплив цілого ряду факторів на останні.

Як відомо з літератури одним з шляхів стабілізації потенціалу твердоконтактних ІСЕ є додавання в мембрану якоїсь окиснювально-відновної пари. В розроблених твердоконтактних ІСЕ в якості такої пари може виступати протиіон ЕАР - молібдофосфат-аніон та його відновлена форма. З метою з'ясування, чи перебігає процес відновлення PMo12O403- на межі підкладинка/мембрана були проведені поляризаційні вимірювання для сталевої медичної голки та ІСЕ на феназепам в розчинах Na2SO4, молібдофосфатної кислоти та феназепаму. Проведені дослідження свідчать про те, що в розчині МФК реакція відновлення Mo (VI) в ГПА і окиснення Mo (V) відновленої форми перебігає на пасивному електроді і потенціал, який встановлюється без пропускання струму через комірку є рівноважним потенціалом окиснювально-відновної системи PMo12O403-/PMo12O405-.

Осцилополярограма для ІСЕ на феназепам в розчині Na2SO4 має дві хвилі, обумовлені відновленням PMo12O403-, який міститься в мембрані. Перша хвиля відповідає реакції PMo12O403- + 2e PMo12O405- з двохелектронним переносом. Ще одним доказом на користь перебігу відновлення протиіону електродноактивної речовини на межі мембрана/підкладинка в твердоконтактних ІСЕ на основі молібдофосфату є той факт, що на осцилополярограмі для твердоконтактного електрода, оборотного до препарату ОП-10, в 0,01 М Na2SO4 також спостерігається пік, який відповідає відновленню PMo12O403- до PMo12O405-.

Таким чином, проведені дослідження підтвердили, що в розроблених ІСЕ на межі мембрана/підкладинка перебігає процес переносу та відновлення молібдофосфат-аніона, завдяки чому в твердому контакті встановлюється рівноважний потенціал пари PMo12O403-/PMo12O405-, що сприяє стабілізації потенціалу твердоконтактних ІСЕ. Це ще раз свідчить про переваги використання ГПА структури Кеггіна як протиіонів електродноактивних речовин при розробці іоноселективних електродів, оборотних до катіонів різної природи.

Порівняння функціонування розроблених ІСЕ з використанням як протиіона ЕАР молібдофосфат-аніона свідчить про переваги твердоконтактних електродів на похідні 1,4-бензодіазепіну. Для визначення НПАР краще використовувати плівкові ІСЕ. Це пов'язано з тим, що в випадку електродів на бензодіазепінові препарати на межі розподілу мембрана - розчин обмінюється ОК, в той час як ІСЕ на НПАР функціонують завдяки обміну катіонів Ba2+, які поступово будуть вимиватися з мембрани твердоконтактного ІСЕ, а резерву їх поповнення у випадку такої конструкції не існує, на відміну від плівкових ІСЕ. У випадку твердоконтактних ІСЕ на Цезій та Стронцій ускладнення функціонування обумовлені тим, що іонообмінні центри зафіксовані в гетерогенній мембрані, в той час як мембрани електродів на НПАР та похідні 1,4-бензодіазепіну є гомогенними з рівномірним розподілом ЕАР в об'ємі мембрани.

Застосування результатів досліджень в практиці аналізу

Дані, одержані при дослідженні взаємодії похідних 1,4 -бензодіазепіну (азалептину, феназепаму і гідазепаму), неіонних ПАР (синтанолів АЛМ-10, ДС-10, неонолу АФ9-12 та препарату ОП-10), Cs+ і Sr2+ з молібдофосфатною кислотою і вивчені залежності електрохімічних характеристик розроблених ІСЕ, оборотних до перелічених сполук, були використані в аналітичних цілях. Розроблені ІСЕ для визначення азалептину й феназепаму в лікарських формах, НПАР в миючих засобах та питній воді.

Розроблена методика прямого потенціометричного визначення азалептину з використанням ІСЕ двох конструкцій: плівкового і твердоконтактного. ІСЕ мають нахил електродної функції близький до теоретичного (54 мВ/рС), мінімальні визначувані концентрації 0,5 мкг/мл і 0,2 мкг/ мл відповідно. Методика прямого потенціометричного визначення апробована на таблетках азалептину і сечі (табл. 4). Правильність результатів аналізу таблеток азалептину на вміст активного компонента перевірена методом добавок. Одержані дані підтверджують правильність результатів визначення азалептину та відсутність систематичної похибки. Sr не перевищує 0,02.

Розроблена методика прямого потенціометричного визначення феназепаму з твердоконтактним ІСЕ має значні переваги перед відомою методикою спектрофотометричного визначення, чутливість якої 15 мкг/мл, інтервал виконання закону Бугера-Ламберта-Бера - 15-75 мкг/мл. Крім цього, феназепам необхідно три рази екстрагувати хлороформом, а результати, отримані при аналізі таблеток цією методикою, були занижені. Запропонована методика дозволяє визначати вміст препарату в інтервалі концентрацій 3,5 мкг/мл - 3,5 мг/мл і дозволяє аналізувати одну таблетку.

Таблиця 4

Результати визначення азалептину, феназепаму і гідазепаму в реальних об'єктах

Препарат	Метод	Вміст в пігулці, мг	x, мг	Sr
Азалептин	Іонометрія	100	100,11,6	0,02
	Перевірка методом добавок	5+1	5,990,15	0,02
		5+2	7,020,16	0,02
	Амперометричне титрування	100	99,51,6	0,02
Феназепам	Іонометрія	0,5	0,500,02	0,02
	Амперометричне титрування (субстанція)	3,5	3,550,17	0,03
Гідазепам	Амперометричне титрування	20	19,90,4	0,04

Розроблено методики визначення азалептину і гідазепаму в лікарських формах, та перевірки субстанції феназепаму на чистоту методом амперометричного титрування, які ґрунтуються на реакції утворення малорозчинних сполук катіонів цих препаратів з ГПА - PMo12O403- і PW12O403-.

Запропоновані методики кількісного визначення азалептину, феназепаму і гідазепаму мають ряд переваг, а саме: прості в виконанні, експресні, не потребують складного обладнання, чутливі, дозволяють аналізувати одиницю лікарської форми і мають хороші метрологічні характеристики (табл. 4).

Розроблена методика визначення азалептину в сечі за допомогою твердоконтактного ІСЕ дозволяє визначати міліграмові кількості азалептину у сечі з відносним стандартним відхиленням 0,07.

Розроблені методики спектрофотометричного визначення суми катіонних і неіонних ПАР і прямого потенціометричного визначення оксиетильованих НПАР в концентраті водопровідної води. Для потенціометричного визначення НПАР використовували метод стандартних добавок з подальшим розведенням розчину. Перевага цього метода - можливість проведення швидкого аналізу близько до межі визначення.

Запропоновані методики прості, експресні і мають хороші метрологічні характеристики, апробовані на реальному об'єкті - водопровідній воді (табл. 5).

Таблиця 5

Результати визначення НПАР в реальних об'єктах

Об'єкт	Метод	Знайдено x, мг	Sr
Водопровідна вода (ГДКПАР=0,5 мг/л)	Спектрофотометрія (НПАР+КПАР)	5,330,37	0,06
	Іонометрія (НПАР)	2,530,09	0,03
Пральний порошок "IXI"	Амперометричне титрування	2,060,08	0,04

Також розроблена методика кількісного визначення вмісту НПАР в миючих засобах методом амперометричного титрування, яка ґрунтується на утворенні малорозчинної сполуки НПАР з ГПА - PMo12O403- у присутності надлишку катіонів барію (II). Методика апробована при аналізі прального порошку "IXI" (табл. 5).

Запропоновані методики визначення Цезію і Стронцію методом прямої потенціометрії з застосуванням розроблених твердоконтактних ІСЕ. Методики апробовані на модельних розчинах. Похибка не перевищує 0.05.

Висновки

Синтезовані нові електродноактивні речовини з катіонами різної природи та протиіоном - молібдофосфатаніоном: органічні катіони - похідні 1,4-бензодіазепіну, комплексний катіон (Bа2+-НПАР) та неорганічні катіони Cs+, Sr2+. Визначені їх хіміко-аналітичні властивості (розчинність, склад, характер зв'язку) з використанням УФ, ІЧ-спектроскопії, вольтамперометрії та термічного аналізу.

Виготовлені нові плівкові та твердоконтактні ІСЕ, зворотні до вивчених катіонів, знайдені закономірності впливу природи ЕАР, складу мембрани, властивостей розчинника-пластифікатора та матеріалу підкладинки на електродні характеристики ІСЕ.

Встановлено зменшення опору ІСЕ із зростанням полярності розчинника-пластифікатора, концентрації ЕАР в мембрані та залежність його від товщини мембрани, часу функціонування ІСЕ та зміни стану визначуваного препарату в розчинах.

Показана роль пари PMo12O403-/PMo12O405- на межі підкладинка-мембрана в стабілізації потенціалу твердоконтактних ІСЕ.

Проведено порівняння функціонування плівкових та твердоконтактних ІСЕ, оборотних до вивчених катіонів, показані переваги останніх: відсутність внутрішнього розчину, малі об'єми проби, довший термін життя. Складено ряд ЕАР за електродними характеристиками твердоконтактних ІСЕ, в яких вони використовувались: асоціати (ОК)nГПА> малорозчинні солі ГПА з неорганічним катіоном> комплексні сполуки (Меn+НПАР)m(ГПА)n .

Розроблений ряд методик визначення похідних 1,4-бензодіазепіну - азалептину, феназепаму і гідазепаму методами прямої потенціометрії й амперометричного титрування, які апробовані на реальних об'єктах: лікарських формах, субстанціях, сечі . За своїми метрологічними характеристиками, експресністю вони відповідають вимогам фарманалізу.

Розроблені експресні методики визначення неіонних ПАР на основі оксиду етилену методами іонометрії, спектрофотометрії та амперометричного титрування. Методики апробовані на зразках водопровідної води та прального порошку.

Розроблені методики визначення Cs+ та Sr2+ із використанням твердоконтактних ІСЕ апробовані на модельних розчинах. Висока селективність ІСЕ на Цезій дозволяє визначати Cs+ на фоні 200-кратних надлишків Sr2+.

Основний зміст дисертації викладено в роботах

плівковий твердоконтактний катіон бензодіазепін

1. Івон Т.О., Глухова О.І., Ткач В.І., Циганок Л.П. Іонометричне визначення азалептину в лікарських формах // Фармацевт. журнал. - 2000. - №1. - С. 86-88.

2. Бубель Т.А., Ткач В.И., Молчанова Т.В., Цыганок Л.П. Характеристики ионоселективных электродов, обратимых к Sr2+ // Вісник ДДУ. Сер. "Хімія" - 2000. - Вип. 4. - С. 91-93.

3. Ивон Т.А., Ткач В.И., Цыганок Л.П. Определение азалептина методами прямой потенциометрии и амперометрического титрования // Журн. аналит. химии. - 2001. - Т. 56, №1. - С. 56-59.

4. Бубель Т.А., Ляховая Н.А., Гладышев Р.Б., Ткач В.И., Цыганок Л.П. Применение гетерополикомплексов структуры Кеггина для определения феназепама // Журн. аналит. химии. - 2001. - Т. 56, №11. - С. 1185-1192.

5. Бубель Т.О., Вакуліч А.Н., Ткач В.І., Циганок Л.П. Взаємодія неіонних ПАР з молібдофосфорною кислотою та її використання в аналізі // Науковий вісник УжНУ, серія "Хімія". - 2001. - Вип. 6. - С. 49-53.

6. Бубель Т.О., Ткач В.І., Циганок Л.П. Використання гетерополіаніонів молібдену (VI) та вольфраму (VI) для синтезу електродноактивних речовин ІСЕ // Тези доп. на XV українській конф. з неорг. хімії. - Київ. - 2001. - С.260.

7. Івон Т.О., Карандєєва Н.І., Глухова О.І., Циганок Л.П., Бразалук О.З., Ткач В.І., Хмельнікова Л.В. Іоноселективний електрод на цезій та його характеристики // Тези доп. на конф. "Вода - проблемы и решения". - 1998. - Днепропетровск. - С. 220-221.

8. Ткач В.І., Циганок Л.П., Карандєєва Н.И., Мушик О.В., Сагадєєва О.О., Глухова О.І., Івон Т.О. Гетерополіаніони структури Кеггіна - аналітичні реагенти в електрохімічних методах аналізу органічних речовин, які містять азот // Тези доп. 6-ї Всеукр. конф. з аналіт. хімії. - Ужгород (Україна). - 1998. - С. 143.

Цыганок Л.П., Вакулич А.Н., Ивон Т.А., Мясненко Л.В., Хмеловская С.А. Применение гетерополикомплексов фосфора для определения фосфора в промышленных водах и НПАВ в водопроводной воде // Материалы V Междунар. Научно-практ. Конф. "Вода: проблемы и решения". - Днепропетровск (Украина). - 1999. - С. 163-165.

Ткач В.І. Сагадєєва О.О., Івон Т.О., Циганок Л.П.. Мушик О.В. Використання малорозчинних сполук гетерополіаніонів з органічними та неорганічними катіонами як сенсорних матеріалів // I Всеукр. Конф. "Сучасні проблеми неорг. хімії". - Київ (Україна). - 1999. - С. 146.

Мушик О.В., Ивон Т.А., Вакулич А.Н., Мясненко Л.В., Ткач В.И., Цыганок Л.П. Гетерополикомплексы структуры Кеггина в анализе оъектов окружающей среды // Збірник наукових праць "Людина та навколишнє середовище - проблеми безперервної екологічної освіти в ВУЗах". - Одеса (Україна). - 1999. - С. 110-111.

Бубель Т.О., Ляхова Н.О., Ткач В.І., Циганок Л.П. Визначення азалептину та феназепаму електрохімічними методами // Тези доп. Всеукр. конф. з аналіт. хімії. - 2000. - Харків. - С. 146.

Бубель Т.А., Шестакова О.А., Карандеева Н.И., Ткач В.И., Цыганок Л.П. Твердоконтактные ИСЭ на производные 1,4-бенздиазепина // Тез. докл. на конф. "Актуальные проблемы химии". - 2002. - Москва. - С. 57-58.

*Івон Т.О. - дівоча фамілія здобувача, в заміжжі Бубель Т.О.

Анотація

Бубель Т.О. Іонометрія катіонів різної природи з використанням твердоконтактних і плівкових ІСЕ на основі молібдофосфату. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата хімічних наук за спеціальністю 02.00.02 - аналітична хімія. - Український державний хіміко-технологічний університет, Дніпропетровськ, 2002.

Дисертацію присвячено розробці іоноселективних електродів (ІСЕ), оборотних до катіонів різної природи (на прикладі похідних 1,4-бензодіазепіну, оксиетильованих неіонних ПАР та Cs+ і Sr2+) і вивченню впливу на їх електрохімічні й аналітичні характеристики ряду факторів, врахування яких дозволяє прогнозувати властивості мембранних ІСЕ, та розробляти електроди з заданими параметрами.

Запропоновані рекомендації щодо вибору типу конструкції ІСЕ на основі порівняння характеристик плівкових та твердоконтактних електродів, оборотних до катіонів різної природи.

Обговорюється роль пари PMo12O403-/PMo12O405- на межі мембрана/підкладинка в стабілізації потенціалу твердоконтактних ІСЕ.

Розроблено комплекс чутливих, експресних методик визначення азалептину, феназепаму і гідазепаму в лікарських формах, азалептину в сечі, неіонних ПАР в водопровідній воді і миючих засобах методами прямої потенціометрії і амперометричного титрування, Цезію і Стронцію - методом прямої потенціометрії з застосуванням розроблених твердоконтактних ІСЕ.

Ключові слова: іоноселективні електроди, електроаналітичні характеристики, 1,4-бензодіазепіни, неіонні ПАР, Цезій, Стронцій, пряма потенціометрія.

Annotation

Bubel' T.A. Ionometric determination of cations of a different nature with use of solidstate and film ISE on a molibdophosphate basis. - Manuscript.

The thesis for a scientific degree of Candidate of Sciences in Chemistry. The speciality: 02.00.02 - Analytical Chemistry. - Ukrainian State Chemical-technology University, Dnepropetrovsk, 2002.

The dissertation is devoted to study the influence of number of the factors on the electrochemical and analytical characteristics of ionselective electrodes (ISE), convertible to cations of a different nature (on an example of 1,4-benzodiazepine derivative, nonionic SAS, Cs+ and Sr2+), which account allows to predict the properties of membrane ISE and to develop electrodes with the given characteristics.

The role of PMo12O403-/PMo12O405 - pair on a border membrane/substrate in stabilization of potential of solidstate ISE are discussed.

The recommendations in the choice of a type of ISE design are offered on the basis of comparative research of electrode characteristics convertible to cations of a different nature .

The complex of sensitive, express techniques of Azaleptinum, Fenathepam and Gidathepam definition in the medicinal forms, nonionic SAS in water and washing-up liquids by the direct potentiometry and amperometric titration is offered. The techniques of definition Cs+ and Sr2+ by the direct potentiometry with application of developed solidstate ISE are offered.

Key words: ionselective electrodes, electroanalytical characteristics, 1,4-benzodiazepines, nonionic SAS, the direct potentiometry.

Аннотация

Бубель Т.О. Ионометрия катионов разной природы с использованием твердоконтактных и пленочных ИСЭ на основе молибдофосфата. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата химических наук по специальности 02.00.02 - аналитическая химия Украинский государственный химико-технологический университет, Днепропетровск, 2002.

Диссертация посвящена разработке ионоселективных электродов (ИСЭ), обратимых к катионам разной природы (на примере производных 1,4-бензодиазепина, оксиэтилированных неионных ПАВ, Cs+ и Sr2+) и изучению влияния на их электрохимические и аналитические характеристики ряда факторов, учет которых позволяет прогнозировать свойства мембранных ИСЭ и разрабатывать электроды с заданными характеристиками.

В качестве электродноактивных веществ (ЭАВ) ИСЭ использованы синтезированные малорастворимые соединения исследуемых катионов с молибдофосфат-анионом (МФА). Методами УФ и ИК спектроскопии доказан ассоциативный характер связи в соединениях 1,4-бензодиазепинов (ОК) с МФА. Методом амперометрического титрования и термического анализа определен состав образующихся малорастворимых соединений, изучены их физико-химические свойства.

Изготовлены твердоконтактные и пленочные ИСЭ и установлены зависимости их электродных свойств от природы ЭАВ, величины рН раствора, типа конструкции электрода, природы растворителя-пластификатора и материала подложки в твердоконтактных ИСЭ. Изучена селективность разработанных электродов по отношению к катионам щелочных и щелочноземельных металлов, а также к некоторым органическим веществам, рассчитаны коэффициенты селективности.

Найдены закономерности влияния толщины мембраны, конструкции электрода, природы растворителя-пластификатора, содержания ЭАВ в мембране, времени функционирования ИСЭ и состояния определяемого препарата в растворе на сопротивление электродов.

Проведенные поляризационные исследования подтвердили, что в разработанных ИСЭ на границе мембрана/подложка протекает процесс переноса и восстановление молибдофосфат-аниона, благодаря чему в твердом контакте устанавливается равновесный потенциал пары PMo12O403-/PMo12O405-, что способствует стабилизации потенциала твердоконтактных ИСЭ. Это еще раз свидетельствует о преимуществах использования ГПА структуры Кеггина как противоионов електродноактивных веществ при разработке ионоселективных электродов обратимых к катионам разной природы.

Проведены сравнения функционирования пленочных и твердоконтактных ИСЭ, обратимых к изученным катионам, показаны преимущества последних: отсутствие внутреннего раствора, маленькие объемы пробы, длиннее срок жизни. Предложены рекомендации по выбору типа конструкции ИСЭ на основании сравнительного исследования характеристик електродов з ЭАВ, образованными молибдофосфатанионом и катионами разной природы: органическим (производные 1,4-бензодиазепина), неорганическим (Cs+ і Sr2+), неорганическим катионом с органическим лигандом (НПАР-Ва2+). Установлено, что в случае производных 1,4-бензодиазепина оптимальные характеристики имели твердоконтактные электроды, на неионные ПАВ лучше функционировали пленочные ИСЕ, а затруднение работы твердоконтактных ИСЕ на цезий и стронций обусловлено малой подвижностью ионов в мембране.

Разработан комплекс чувствительных, экспрессных методик определения азалептина, феназепама и гидазепама в лекарственных формах, азалептина в моче, неионных ПАВ в водопроводной воде и моющих средствах методами прямой потенциометрии и амперометрического титрования. Предложены методики определения цезия и стронция методом прямой потенциометрии с применением разработанных твердоконтактных ИСЕ. Разработанные методики просты, экспрессны и отличаются хорошими метрологическими характеристиками.

Ключевые слова: ионоселективные электроды, электроаналитические характеристики, 1,4-бензодиазепины, неионные ПАВ, цезий, стронций, прямая потенциометрия.

Размещено на Allbest.ru

...