Формування шестичленних азагетероциклів в реакціях ароїлакрилових кислот з бінуклеофілами
Аналіз взаємодії ароїлакрилових кислот та їх 2,3 дибромопохідних з азотовмісними 1,3- і 1,4-бінуклеофілами, що є зручним і досить загальним методом синтезу тетрагідрохіноксалінонів, анельованих піразинонів, бензо-1,4-тіазинонів і бензо-1,4-оксазинонів.
Рубрика | Химия |
Вид | автореферат |
Язык | украинский |
Дата добавления | 28.06.2014 |
Размер файла | 172,3 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
імені В.Н.КАРАЗІНА
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата хімічних наук
02.00.03 - органічна хімія
ФОРМУВАННЯ ШЕСТИЧЛЕННИХ АЗАГЕТЕРОЦИКЛІВ В РЕАКЦІЯХ -АРОЇЛАКРИЛОВИХ КИСЛОТ З БІНУКЛЕОФІЛАМИ
БЕРЬОЗКІНА ТЕТЯНА ВОЛОДИМИРІВНА
Харків - 2003
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Азотовмісні гетероциклічні системи привертають увагу дослідників вже тривалий час, однак зацікавленість хімією цих сполук не слабшає. В першу чергу це обумовлено широкими можливостями модифікування їх структури з метою надання їм необхідних фізичних, хімічних і фармакологічних властивостей. З іншого погляду, такі сполуки є зручними моделями для вирішення багатьох питань теоретичної органічної хімії, таких як реакційна здатність, стерео- і регіоселективність взаємодії, таутомерні перетворення, конформаційний аналіз.
Одним із найзагальніших методів синтезу азотовмісних гетероциклів є взаємодія ,-ненасичених карбонільних сполук (біелектрофілів) з бінуклеофільними реагентами. В ролі перших можуть виступати _ароїлакрилові кислоти, молекули яких містять три електрофільних центри. Як бінуклеофіли можна використовувати гідразини, ароматичні і гетероциклічні діаміни, амінотіофеноли і амінофеноли. Реакції такого типу найчастіше перебігають з високою регіоселективністю, що дозволяє планувати і здійснювати спрямований синтез гетероциклічних систем.
Актуальність теми. Хімія -ароїлакрилових кислот вивчається досить давно, однак відомості про їх взаємодію з азотовмісними бінуклеофілами обмежені. Опубліковані результати часто суперечливі, не мають однозначних і чітких доказів. Досить широкий спектр фізіологічної активності (фунгіцидна, протипухлинна, гіпотензивна тощо), яка виявлена у похідних _ароїлакрилових кислот і сполук на їх основі, а також можливість використання деяких з них як інгібіторів і люмінофорів, роблять дослідження їх реакцій з 1,4- та 1,3-бінуклеофілами актуальним напрямком у синтезі азотовмісних гетероциклів.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами і темами. Дисертаційна робота є частиною планових досліджень кафедри органічної хімії в межах бюджетних тем Конденсовані азотовмісні речовини - продукти реакції циклоконденсації карбонільних сполук з азабінуклеофілами (№ державної реєстрації 097U016700) і Нові ансамблі гідрогенізованих азолоазинів (№ державної реєстрації 0102U003999).
Мета і завдання дослідження. Мета роботи полягала у встановленні загальних закономірностей реакцій -ароїлакрилових кислот і їх 2,3_дибромопохідних з ароматичними та гетероциклічними діамінами. У зв'язку з цим були поставлені такі завдання:
вивчити взаємодію -ароїлакрилових кислот з 1,4-бінуклеофілами з нееквівалентними нуклеофільними центрами (заміщені о_фенілендіаміни, віцинальні діаміни гетероциклічного ряду);
дослідити реакційну здатність -ароїлакрилових кислот відносно бінуклеофілів з нуклеофільними центрами різної природи (о_амінотіофенол, о-амінофеноли, 1,2-діаміноазоли);
встановити особливості циклізацій 3-ароїл-2,3-дибромопропіонових кислот з 1,3- та 1,4-бінуклеофілами.
Об'єкт дослідження - -ароїлакрилові та 3-ароїл-2,3-дибромопропіонові кислоти, 3-(2-арил-2-оксоетил)хіноксалін-2-они, 3-арил-2-метиліденкарбоксидигідрохіноксаліни, бензотіазин-3-они, бензоксазин-2-они, бензоксазин-3-они, птеридини, імідазо[1,5_b]піридазини, броміди триазоло[1,5_а]піримідинію.
Предмет дослідження - реакції циклоконденсації як метод формування шестичленних азагетероциклів.
Методи дослідження - синтез, фізико-хімічний аналіз із використанням спектральних методів (ІЧ, ЯМР, УФ спектроскопія, мас-спектрометрія) і рентгеноструктурного аналізу.
Наукова новизна одержаних результатів. Вперше досліджено реакції -ароїлакрилових кислот та їх 2,3-дибромопохідних з азотовмісними 1,4- і 1,3-бінуклеофілами. Виявлено трансформацію 3-(2-арил-2-оксоетил)хіноксалін-2-онів і їх гетероаналогів в 3-арил-2-метиліденкарбоксихіноксаліни та похідні дигідроптеридину відповідно. Однозначно встановлено, що продуктами взаємодії -ароїлакрилових кислот з о_амінотіофенолом є 2-(2-арил-2-оксоетил)-4Н-бензо-1,4-тіазин-3-они, а не 4_арил-2-карбоксибензо-1,5-тіазепіни. Вперше показано, що в реакції _ароїлакрилових кислот з о-амінофенолами може реалізуватись як N-, так і O-алкілування, що приводить до утворення похідних бензо-1,4-оксазин-2(або 3)-онів. Вперше виділено інтермедіати гетарилювання єнонових систем - -адукти - в реакціях -ароїлакрилових кислот з 4-арил-1,2-діаміноімідазолами.
Практичне значення одержаних результатів. Розроблено препаративні методи синтезу конденсованих азотовмісних гетероциклів на основі _ароїлакрилових кислот та їх 2,3-дибромопохідних. Вивчено умови перебігу процесів перегрупувань 3-(2-арил-2-оксоетил)хіноксалін-2-онів і їх гетероаналогів у 3-арил-2-метиліденкарбоксихіноксаліни та похідні дигідроптеридину відповідно. Переглянуто літературні дані про перебіг реакцій -ароїлакрилових кислот з о-амінотіофенолом. Синтезовано 65 не описаних в літературі сполук. Більшість одержаних продуктів є перспективними об'єктами для фармакологічного скрінінгу.
Особистий внесок автора полягає в участі у постановці завдань дослідження, синтезі цільових і деяких вихідних сполук, вимірюванні УФ спектрів, інтерпретації спектральних характеристик одержаних продуктів. Внесок автора в роботах, виконаних в співавторстві, полягає в синтезі всіх цільових сполук, інтерпретації спектральних характеристик продуктів, обговоренні результатів та участі у написанні наукових статей.
Рентгеноструктурні дослідження виконано спільно з д. х. н. Шишкіним О.В., Шишкіною С.В. і Зубатюком Р.І. Автор вдячний к. б. н. Мусатову В.І. та співробітникам фірми Єнамін за запис спектрів ЯМР, Василенко Л.В. і Юрченко Є.М. за запис ІЧ спектрів, к. х. н. Жиколу О.А. за виконання квантово-хімічних розрахунків, науковому керівнику - к. х. н. Колос Н.М., а також проф. Орлову В.Д. за допомогу при постановці завдань роботи і обговоренні одержаних результатів.
Апробація результатів дисертації. Основні результати роботи були представлені на I і V регіональних конференціях молодих учених і студентів з актуальних питань хімії (Дніпропетровськ, 1999 і 2003 рр.), міжнародних наукових конференціях "Органический синтез и комбинаторная химия" (Москва, 1999 р.) і "Хімія азотовмісних гетероциклів (ХАГ-2000)" (Харків, 2000 р.), XIX Українській конференції з органічної хімії (Львів, 2001 р.), Українських конференціях "Актуальні питання органічної та елементоорганічної хімії і аспекти викладання органічної хімії у вищій школі" (Ніжин, 2002 р.) і "Домбровські хімічні читання" (Черкаси, 2003 р.).
Публікації. За темою дисертації опубліковано 5 статей в міжнародних і українських наукових журналах та 7 тез доповідей на наукових конферен-ціях.
Структура і обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається зі вступу, літературного огляду (розділ 1), трьох розділів, де викладено основні результати роботи, експериментальної частини (розділ 5), загальних висновків, списку використаних літературних джерел (148 найменувань), додатку. Дисертація містить 21 рисунок, 25 таблиць, загальний обсяг роботи 144 сторінки, в тому числі 5 сторінок додатку.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
ароїлакриловий кислота піразинон тіазинон
-Ароїлакрилові кислоти у реакціях з 1,4-бінуклеофілами
Дотепер реакції -ароїлакрилових кислот з 1,4-бінуклеофілами залишались практично не вивченими. В зв'язку з цим ми здійснили взаємодію -ароїлакрилових кислот 1а-ж із заміщеними о-фенілендіамінами 2а-з. Наявність в молекулі 1 електрофільних центрів різної природи дозволяє припустити можливість утворення шести- або семичленних анельованих азотовмісних гетероциклів типу 4 або 5 відповідно через проміжний продукт приєднання 3. Замісники у вихідному діаміні передумовлюють утворення ізомерних продуктів.
При кип'ятінні кислот 1а-ж з діамінами 2а-з в спирті із задовільними виходами (52-79%) одержано 3-(2-арил-2-оксоетил)хіноксалін-2-они 4а-ф, структуру яких було підтверджено спектральними методами, а також рентгеноструктурним аналізом одного з представників цього ряду (рис. 1).
Піразиновий цикл продукту 4а має конформацію "викривлена софа". Атоми С(6) і С(7) відхиляються від площини решти атомів кільця на 0.23 і 0.59 A відповідно. Замісник при атомі С(7) планарний і має аксіальну орієнтацію.
Подвоєння сигналів метинового протона і протона вторинної аміногрупи в спектрах ПМР сполук типу 4 свідчить про утворення сумішей 6- (4б,г,д,є,н) і 7-ізомерів (4і,к,л,м,о). Оцінка інтегральної інтенсивності сигналів зазначених груп дозволила визначити співвідношення ізомерів. Встановлено, що частка 6-ізомеру зростає із посиленням електроноакцепторних властивостей замісника R. В реакції діаміну 2в з кислотою 1а виділено виключно 6-бромоізомер 4в, а діаміну 2ж - 8-нітроізомер 4ж. Розділити ізомерні хіноксалінони 4б,г,д,є,н і 4і,к,л,м,о методом тонкошарової хроматографії не вдалось.
Активність карбоксильної групи кислот 1 не знижується при перетворенні їх в сольову форму: в реакції натрієвої солі (або солі триетиламіну) кислоти 1а з діаміном 2а виділено виключно продукт 4а з хорошим виходом.
Проміжний -адукт 3а виділено нами при взаємодії кислоти 1а з діаміном 2а в етанолі при 20°С. Для порівняння в тих же умовах одержано _адукт 7 з кислоти 1а і п-толуїдину (6), основність якого близька до основності о-фенілендіаміну (pKa о-ФДА = 4.47, pKa п-толуїд. = 4.39), але виключена можливість циклізації. -адукти 3, 7, як і амід 8, при кип'ятінні з діаміном 2а зазнавали циклізації в хіноксалінон 4а.
Тобто, в умовах кінетичного контролю реакції адукт 7 зазнає переамінування, а амід 8 через стадію -приєднання - переамідування, з утворенням хіноксалонового циклу.
Наявність в молекулах сполук 4 декількох активних реакційних центрів дозволяє здійснити їх хімічну модифікацію, а це робить перспективним вивчення нових реакцій на їх основі.
З метою синтезу 2-(2-бензімідазоліл)-2,3-дигідро-1,5-бензодіазепінів (10) ми здійснили експеримент з рециклізації сполук 4а,б+і,г+м,ж,з,п,ф шляхом кип'ятіння в оцтовій кислоті в присутності о-фенілендіаміну (2а). При цьому встановлено, що сполуки 4б+і, 4ж, які містять сильні електроноакцепторні групи в о-фенілендіаміновому фрагменті, змін не зазнають, тоді як у випадку 3-(2-арил-2-оксоетил)хіноксалін-2-онів 4а,г+м,з,п,ф з реакційної суміші поряд з вихідними сполуками (до 30%) було виділено 3-арил-2-метиліденкарбоксихіноксаліни 9а-д з невисокими виходами (25-40%).
На користь дигідрохіноксалінової структури основного гетероциклічного фрагмента молекул 9а-д свідчать, найперше, спектри ПМР цих сполук (в DMSO-d6), в яких спостерігаються уширені синглети груп NH і OH в області 12.0 и 13.0 м.ч. відповідно. Інтегральна інтенсивність мультиплетів ароматичних протонів в області 6.90-8.10 м.ч. свідчить про збереження в молекулах о-фенілендіамінового фрагмента і арильного радикала. Крім того, в області 6.7 м.ч. проявляється синглет вініленового протона, що дозволяє приписати сполукам 9а-д структуру 3-арил-2-метиліденкарбокси-1,2-дигідрохіноксалінів.
Процес має внутрішньомолекулярний характер (перегрупування спостерігається і за відсутності о-фенілендіаміну) і супроводжується розкриттям амідного зв'язку з утворенням інтермедіата А, що циклізується в 4-арил-2-карбокси-1,5-бензодіазепін, подальше перетворення веде до продуктів 9а-д. Відсутність перегрупування для сполук 4б+і, 4ж пов'язана, ймовірно, з неможливістю циклізації інтермедіата в семичленний цикл з причини значного зниження нуклеофільності аміногрупи в інтермедіатах А.
Перегрупування в хіноксаліни типу 9 відбувається і при термолізі хіноксалінонів 4б+і, н+о.
Сполуки 9, як буде показано далі, також можуть бути одержані в результаті взаємодії 3-бензоїл-2,3-дибромопропіонової кислоти (14а) із заміщеними о-фенілендіамінами 2а-д,ж,з.
Реакції -ароїлакрилових кислот з о-амінотіофенолами були описані в літературі, однак утворення 4-арил-2-карбокси-2,3-дигідро-1,5-бензотіазепінів в цих реакціях здалося нам дещо несподіваним. Тому ми вважали за доцільне відтворити умови взаємодії кислот 1 з о-амінотіофенолом (11), що були описані раніше. Спектральні характеристики одержаних продуктів (ІЧ, ПМР), а також результати елементного аналізу на азот узгоджуються як із структурою 2,3-дигідро-1,5-бензотіазепінів 13, так і бензо-1,4-тіазин-3-онів 12а-е. Остаточний висновок про будову продуктів 12а-е було зроблено на підставі рентгеноструктурного аналізу сполуки 12г, яка є 2_2_(4_бромофеніл)-2-оксоетил-4Н-бензо-1,4-тіазин-3-оном (рис. 2).
Рис.2. Молекулярна структура сполуки 12г
Отже, о_амінотіофенол, незважаючи на суттєві відмінності в нуклеофільності NH і SH груп, в реакції з _ароїлакриловими кислотами поводить себе як і о_фенілендіамін, формуючи термодінамічно стабільніший шестичленний цикл.
Слід зазначити, що сполуки 12а-г були виділені з невисокими виходами (25-30%) і в результаті взаємодії 3-ароїл-2,3-дибромопропіонових кислот 14а-г з о-амінотіофенолом (11) в киплячому метанолі в присутності Et3N.
Цей несподіваний факт ми пов'язуємо з відновленням триетиламіном проміжного бромоолефіну в -ароїлакрилові кислоти (див. далі).
На продовження досліджень реакцій -ароїлакрилових кислот з 1,4_бінуклеофілами ми здійснили взаємодію кислот 1а-в з о-амінофенолом (14в) та його 4- і 5-нітрозаміщеними 14а,б.
Кип'ятіння еквімолярних кількостей кислот 1а-в і о-амінофенолів 14а,б в ізопропанолі протягом 3 годин з подальшим випарюванням розчинника, багаторазовим промиванням залишку водою (для видалення о-амінофенолу) і дворазовою кристалізацією дозволили виділити із задовільними виходами жовто-оранжеві кристалічні речовини 15а-г. Сполуки 15а-г плавляться з розкладом, добре розчиняються в звичайних органічних розчинниках, дають позитивну пробу на наявність фенольного гідроксилу.
Дані ІЧ та ПМР спектрів засвідчили утворення 2-(2-гідрокси-4(5)-нітрофеніламіно)-4-арил-4-оксомасляних кислот 15а-г. В їх спектрах ПМР (DMSO-d6) проявляються сигнали протонів ABX системи (JAB = 18.0 Гц, JAX = 6.0 Гц, JBX = 4.0 Гц), слаборозщеплений дублет протонів вторинної аміногрупи з хімічним зсувом ~ 6.20 м.ч., два уширених однопротонних синглети в області 10.34 і 12.30-12.70 м.ч., віднесених відповідно до протонів фенольної і карбоксильної OH груп, а також сигнали ароматичних протонів в області 6.69-7.99 м.ч.
Можливість циклізації -адуктів 15 в бензо-1,4-оксазин-2-он 16 показана на прикладі сполуки 15в шляхом кип'ятіння її в толуолі в присутності каталітичної кількості CF3COOH.
В реакції ж о-амінофенолу (14в) з кислотами 1а,б були виділені виключно циклічні продукти 17а,б - 2-(2-арил-2-оксоетил)-4Н-бензо-1,4-оксазин-3-они.
Таким чином, о-амінофенол (14в) і його нітропохідні 14а,б в реакції з _ароїлкриловими кислотами 1а-в поводять себе по-різному. Завдяки електроноакцепторному впливу NO2-групи -адукти 15а-г виявились термодинамічно стабільними, що сприяло їх виділенню з реакційної суміші, але, разом з тим, ускладнило перебіг процесу естерифікації.
Цілком ймовірно, що в синтезі бензо-1,4-оксазин-3-онів 17а,б відбуваються процеси як N-, так і O-алкілування. Але рівноважний характер -приєднання та зсув рівноваги у бік вихідних сполук через низьку термодинамічну стабільність обох -адуктів унеможливлюють їх виділення. Однак, ентальпійно виправдане формування амідного зв'язку все ж приводить до утворення циклічних продуктів 17а,б, хоч і з низькими виходами.
Одним із завдань роботи стало дослідження продуктів взаємодії _ароїлакрилових кислот 1a-в з гетероциклічними діамінами: 2,3-діаміно-піридином (18), 5,6-діаміно-1,3-диметилурацилом (19) і 2,5,6-триаміно-4-гідроксипіримідином (20).
В реакціях діаміну 18 з кислотами 1a,б з виходами близько 70% одержано продукти 21a,б. Реакційна здатність діамінів піримідинового ряду виявилась помітно нижчою, про що свідчать невисокі виходи (44-66%) сполук 22a-в і 24a-в. До того ж виділити продукти 24a-в вдалось лише після 25-год. кип'ятіння кислот 1a-в і сольової форми діаміну 20 в спирті у присутності оцтової кислоти.
Будова і склад сполук 21a,б, 22a-в і 24a-в підтверджені методами ІЧ і ПМР спектроскопії та даними елементного аналізу.
Отже, гетероциклічні діаміни в реакціях з -ароїлакриловими кислотами поводять себе подібно до о-фенілендіаміну, реагуючи з єноновою системою за схемою 1,4-нуклеофільного приєднання.
Також виявилось, що сполуки 22в і 24a легко і з хорошими виходами перегруповуються в птеридини 23в і 25a відповідно, тоді як піразинони 21a,б в цих же умовах змін не зазнають, що, ймовірно, пов'язано із труднощами у формуванні проміжного діазепінового циклу внаслідок низької основності аміногрупи інтермедіата А (див. стор. 5) і є додатковим аргументом на користь запропонованого вище механізму.
Сполуки 23в, 25a існують у формі Z-ізомерів, про що свідчить аналіз їх молекулярних моделей. Ці висновки також підтверджуються даними неемпіричного квантово-хімічного розрахунку методом B3LYP/6-31G** геометрії молекули 25а, згідно з яким Z-ізомер стабільніший на ~ 3 ккал/моль (у вакуумі при 0 К). E-ізомер менш стабільний, ймовірно, за рахунок зниження спряження в хіноксаліновому циклі, який помітно деформований.
Рис. 3. Проекція Z-форми молекули 25а
Взаємодія -ароїлакрилових кислот з 1,3-бінуклеофілами - 4-арил-1,2-діаміноімідазолами
Відомо, що взаємодія ,-ненасичених кетонів - халконів з 1,2_діаміноазолами, що містять гідразинну аміногрупу, є зручним методом синтезу азолопіридазинових і азолопіримідинових систем. На підставі низки непрямих даних раніше постулювалось, що реакція перебігає через стадію _гетарилювання єнону ендоциклічним атомом вуглецю або азоту діаміноазолу, але одержати пряме підтвердження - виділити інтермедіати такої взаємодії - раніше не вдавалось, тому що вони швидко циклізувались за участю однієї із аміногруп.
Нами показано, що нетривале (10-15 хв.) нагрівання кислот 1а-в з 4_арил-1,2-діаміноімідазолами 26а,б в етанолі приводить до утворення з високими виходами (80-85%) внутрішніх солей 27а-в, структуру яких підтверджено спектральними методами. Так, в їх ПМР спектрах чітко ідентифікуються сигнали протонів двох ароматичних ядер в області 7.18-8.01 м.ч., синглет протонів аміногрупи з хімічним зсувом = 6.10-6.17 м.ч., який зникає при здійсненні дейтерообміну, та група сигналів протонів фрагмента СН2-СН з типовою АВХ структурою (JAB = 16.8 Гц, JAX 0 Гц, JBX = 6.4 Гц). Протони амонійної групи проявляються у вигляді уширенного сигналу в області 3-4 м.ч.
Таким чином, нам вперше вдалося зафіксувати продукти арилювання єнонових систем в реакції -ароїлакрилових кислот з 4-арил-1,2-діаміноімідазолами.
Сполуки 27а-в, завдяки їх бетаїновій структурі, виявились досить стійкими. Всі спроби їх циклізації при кип'ятіннні в спиртах (етанол, ізопропанол), бензолі, толуолі, хлороформі виявились марними. Зациклізувати сполуки 27а-в в імідазо1,5-bпіридазини 28а-в вдалося лише при кип'ятінні в ДМФА. Процес прискорюється за присутності конц. HCl і супроводжується декарбоксилюванням та ароматизацією. В цих же умовах експерименту нам вдалося одержати сполуку 28г без виділення бетаїну 27г.
Таким чином, підтверджена нами постадійність процесів циклоконденсації 1,2-діаміноазолів з ,-ненасиченими карбонільними сполуками свідчить найперше про те, що нуклеофільність аміногруп нижча від нуклеофільності ендоциклічних реакційних центрів діаміноазолу.
Реакції 2-ароїл-2,3-дибромопропіонових кислот з бінуклеофілами
З метою з'ясування додаткових синтетичних можливостей _ароїлакрилових кислот ми одержали їх 2,3-дибромопохідні, які потім вводили в реакцію з бінуклеофілами. Слід зазначити, що дотепер реакційна здатність 3-ароїл-2,3-дибромопропіонових кислот практично не вивчена.
При кип'ятінні сумішей кислоти 29а з діамінами 2а-д,ж,з в спирті в присутності Et3N як дегідробромуючого агента вихідна кислота може перетворюватись в гемінально активовані олефіни Б і В, що дозволяє припустити можливість утворення дигідрохіноксалінів 9, хіноксалінонів 30 та бензодіазепінів 31.
Аналіз ІЧ і ПМР спектрів одержаних продуктів показав, що вони такі ж, як і спектри сполук 9а-д, які були одержані перегрупуванням 3-(2-арил-2-оксоетил)хіноксалін-2-онів 4а,г+м,з,п,ф. Більш того, низка сполук (9а-в) була одержана двома незалежними методами, і в цих випадках їх фізико-хімічні характеристики виявились ідентичними. Все сказане вище дозволяє зробити однозначний висновок про 2-метиліденкарбокси-3-феніл-1,2-дигідрохіноксалінову структуру сполук 9а,б,в,з,і,л-р.
В спектрах ПМР (DMSO-d6) дигідрохіноксалінів 9б,з,і,л-п спостерігається подвоєння сигналу протона групи =СН і сигналів протонів груп NH і OH. Співвідношення ізомерів визначено шляхом порівняння інтегральних інтенсивностей цих сигналів, а також інтегруванням сигналів ароматичних протонів в положеннях 5 і 8. Одержані дані свідчать про переважання ізомерів, які відповідають участі більш основної аміногрупи на стадії нуклеофільного приєднання до єнонової системи. Виходи продуктів 9а-в,з,і,л-р задовільні (40-60%). В реакції кислоти 29а з діаміном 2а поряд із сполукою 9а із реакційної суміші виділено також 3-фенацилхіноксалін-2-он (4а). Його утворення, на наш погляд, обумовлено відновленням бромоолефіну Б до -бензоїлакрилової кислоти в присутності Et3N.
Отже, у вивченій нами реакції спостерігається зміна напрямку приєд-нання ароматичного аміну в порівнянні з обговореною вище реакцією з _ароїлакриловими кислотами, що обумовлено збільшенням електрофільності -атома карбону у проміжному олефіні Б.
При взаємодії кислот 29а,в з о-амінотіофенолом (11) без Et3N було виділено відповідно продукти 12а і 12в з виходами близько 30%, а також нові сполуки 32а і 32б з 10%-вим виходом. Дані ПМР і мас-спектрів для сполук 32а,б підтверджують утворення 3-арил-4Н,2Н2,2ди(бензо-1,4-тіазиніл)-3-онів. Утворення сполук 32а,б є результатом нуклеофільного заміщення атомів брому в положеннях 2 і 3 в молекулах сполук 29а,в в результаті їх активації електроноакцепторними групами. Формування бензо-1,4-тіазин-3-онів 12а,в і в цьому випадку перебігає через стадію відновлення проміжної ненасиченої -бромокислоти; відновлювачем, найімовірніше, виступає о-амінотіофенол (11).
Факт утворення проміжного олефіну Б однозначно підтверджено реакцією 3-бензоїл-2,3-дибромопропіонової кислоти (29а) з 5,6-діаміно-1,3-диметилурацилом (19). Нетривале (3-5 хв.) нагрівання вихідних речовин приводить, за даними ПМР і мас-спектрів, до утворення єнамінокетону 33, який існує, як і кислоти 23в та 25a, у формі Z-ізомеру.
Подальше нагрівання єнамінокетону 33 в суміші етанол/етилацетат супроводжується його трансформацією в 8-бензоїлпурин 34 з відщепленням молекули оцтової кислоти. Сполуку 34 одержано також і без виділення єнамінокетону 33 при подовженні часу нагрівання до 3.5 год. Виділення проміжного єнамінокетону 33 свідчить про низьку нуклеофільність 6_аміногрупи діаміну 19. Вища нуклеофільність аміногруп ароматичних о_діамінів 2, найімовірніше, приводить до конкуренції між стадіями елімінування HBr і конденсації на користь другого процесу, тому виділити проміжні єнамінокетони не вдаєтся.
Ми дослідили реакції діаміну 35 і триаміну 36 з кислотами 29а-г в киплячому етанолі с добавкою Et3N. Одержані сполуки 37а-г і 38а-г - рожево-червоні або жовтуваті кристали з високою температурою топлення, які дають позитивну реакцію на пробу Бельштейна. В спектрах ПМР (DMSO_d6) сполук 38а-г спостерігаються два дублети вініленових протонів в інтервалі 8.33-8.39 і 9.42-9.44 м.ч. з КССВ J 8 Гц, два двопротонних уширених синглети аміногруп в області 6.25-6.35 і 7.96-8.12 м.ч., а також сигнали ароматичних протонів в області 7.63-8.38 м.ч. Сукупність спектральних характеристик узгоджується з літературними даними, в яких методом РСА доведена сольова структура продуктів взаємодії ,_дибромохалконів з 3,4,5-триаміно-1,2,4-триазолом (36), а це дозволяє за аналогією приписати сполукам 37а-г, 38а-г структуру бромідів 3-аміно-5-арил-1,2,4-триазоло1,5-апіримідинію та 5-арил-2,3-діаміно-1,2,4-триазоло1,5-апіримідинію відповідно.
Структура солей 37а-г і 38а-г свідчить про проходження стадії _вінільного заміщення внаслідок вищої нуклеофільності ендоциклічного атома азоту, тоді як в реакції кислот 29 з о-фенілендіамінами і 5,6-діаміно-1,3-диметилурацилом реалізується процес -нуклеофільного приєднання.
Можливо, аналогічний процес перебігає і в реакції інтермедіата Б із сполуками 35 і 36, але тут він не супроводжується реакцією циклоконденсації і тому не фіксується в експерименті.
ВИСНОВКИ
Запропоновано зручні та загальні методи синтезу тетрагідрохіноксалінонів, анельованих піразинонів, бензо-1,4-тіазинонів і бензо-1,4-оксазинонів, 1,2-дигідрохіноксалінів, імідазо1,5-bпіридазинів, солей триазоло1,5-апіримідинію, які полягають у взаємодії -ароїлакрилових кислот та їх 2,3_дибромопохідних з азотовмісними 1,3- і 1,4-бінуклеофілами. Досліджено процеси регіонаправленості відповідних реакцій.
Встановлено, що -ароїлакрилові кислоти в реакціях з заміщеними о_фенілендіаміну, 2,3-діамінопіридином, 5,6-діаміно-1,3-диметилурацилом і 2,5,6-триаміно-4-гідроксипіримідином утворюють відповідно 3-(2-арил-2-оксоетил)хіноксалін-2-они та їх гетероаналоги. Виявлені кислотно-каталізована і термічна трансформації одержаних сполук в похідні дигідрохіноксаліну і дигідроптеридину. Проаналізовано вплив анельованого ядра і замісників в ароїльному фрагменті на перебіг процесу.
Із залученням спектральних і рентгеноструктурних досліджень встановлено утворення похідних бензо-1,4-тіазин-3-ону в реакціях _ароїлакрилових кислот та їх 2,3-дибромопохідних з о-амінотіофенолом. Показано, що 3-ароїл-2,3-дибромопропіонові кислоти можуть реагувати з о-амінотіофенолом у співвідношенні 1:2 з утворенням 3-арил-4Н,2Н2,2ди-(бензо-1,4-тіазиніл)-3-онів.
Показано, що в реакціях -ароїлакрилових кислот з о-амінофенолами може реалізуватись як N-, так і O-приєднання до етиленового зв'язку, що дозволяє одержати похідні бензо-1,4-оксазин-2(або 3)-онів відповідно.
Вперше виділено інтермедіати гетарилювання єнонових систем - -адукти - в реакціях -ароїлакрилових кислот з 4-арил-1,2-діаміноімідазолами.
Встановлено, що взаємодія 3-ароїл-2,3-дибромопропіонових кислот з заміщеними о-фенілендіаміну і 5,6-діаміно-1,3-диметилурацилом у присутності основ перебігає через стадію -нуклеофільного приєднання до проміжних 3-ароїл-2-бромоакрилових кислот. Показано, що одержані 2_метиліденкарбоксидигідрохіноксаліни існують у формі Z_ізомерів.
Знайдено, що 3-ароїл-2,3-дибромопропіонові кислоти в реакціях з 3,4_діаміно- і 3,4,5-триамінотриазолом утворюють солі триазоло1,5_апіримідинію через стадію -вінільного нуклеофільного заміщення за участі ендоциклічного атома азоту ди-(три)амінотриазолів.
ЛІТЕРАТУРА
Колос Н.Н., Тищенко А.А., Орлов В.Д., Берёзкина Т.В., Шишкина С.В., Шишкин О.В. Бензоилакриловая кислота в реакции с замещенными орто-фенилендиамина // Химия гетероцикл. соед. - 2001. - №10. - С. 1407-1414.
Колос Н.Н., Берёзкина Т.В., Орлов В.Д., Суров Ю.Н., Иванова И.В. Взаимодействие 3-бензоил-2,3-дибромпропионовой кислоты с замещенными орто-фенилендиамина // Химия гетероцикл. соед. - 2002. - №12. - С. 1690-1695.
Kolos N.N., Beryozkina T.V., Orlov V.D. Regioselective interaction of _aroylacrylic acids with 1,2-diaminoimidazoles // Mendeleev Commun. - 2002. - P. 91-92.
Колос Н.Н., Берёзкина Т.В., Коваленко Л.Ю., Орлов В.Д. Синтез солей 5_арил-1,2,4-триазолопиримидиния // Вестн. ХНУ. - 2002. - №. 573. Химия. - Вып. 9 (32). - С. 85-87.
Kolos N., Beryozkina T., Orlov V. Cyclocondensations of -aroylacrylic acids with heterocyclic o-diamines // Heterocycles. - 2003. - Vol. 60. - No. 9. - P. 2115-2123.
Тищенко А.А., Берёзкина Т.В., Колос Н.Н. Реакции бензоилакриловых кислот и ,-дибромбензоилпропионовых кислот с замещенными о_фенилендиамина // Регіональна конференція молодих вчених та студентів з актуальних питань хімії. Тези доповідей. - Дніпропетровськ. - 1999. - С. 18.
Колос Н.Н., Папонов Б.В., Чебанов В.А., Тищенко А.А., Орлов В.Д., Берёзкина Т.В. Реакции циклоконденсации с участием гетероциклических о-диаминов, ,-непредельных карбонильных соединений и их производных // Международная научная конференция Органический синтез и комбинаторная химия. Тезисы докладов. - Москва. - 1999. - С. 125.
Колос Н.М., Берьозкіна Т.В., Орлов В.Д. Взаємодія 2,3-дибромо-3-бензоїлпропіонової кислоти з заміщеними орто-фенілендіаміну. Міжнародна конференція Хімія азотовмісних гетероциклів (ХАГ-2000). Тези доповідей. - Харків. - 2000. - С. 147.
Колос Н.М., Берьозкіна Т.В. Орлов В.Д., Колій С.В. Регіоселективна взаємодія бензоїлакрилових кислот з 1,2-діаміноазолами. XIX Всеукраїнська конференція з органічної хімії. Тези доповідей. - Львів. - 2001. - С. 141.
Берьозкіна Т.В., Колос Н.М., Орлов В.Д. 1,3-Диметил-5,6-діаміноурацил в реакціях з ароїлакриловими кислотами. Українська конференція Актуальні питання органічної та елементоорганічної хімії і аспекти викладання органічної хімії у вищій школі. Тези доповідей. - Ніжин. - 2002. - С. 55.
Колос Н.М., Берьозкіна Т.В., Орлов В.Д., Коваленко Л.Ю., Папонов Б.В. Синтез солей триазолопіримідинію. Українська конференція Домбровські хімічні читання. Тези доповідей. - Черкаси. - 2003. - С. 49.
Берёзкина Т.В. Гетероциклизации на основе -ароилакриловых кислот и 1,4-динуклеофилов. V Регіональна конференція молодих вчених та студентів з актуальних питань хімії. Тези доповідей. - Дніпропетровськ. - 2003. - С. 7.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Диссоциирование кислот на катион водорода (протон) и анион кислотного остатка в водных растворах. Классификация кислот по различным признакам. Характеристика основных химических свойств кислот. Распространение органических и неорганических кислот.
презентация [442,5 K], добавлен 23.11.2010Сущность и состав кислот, их классификация по наличию кислорода и по числу атомов водорода. Определение валентности кислотных остатков. Виды и структурные формулы кислот, их физические и химические свойства. Результаты реакции кислот с другими веществами.
презентация [1,7 M], добавлен 17.12.2011Применение 4-кетоноалкановых кислот в производстве смазочных материалов. Получение насыщенных кислот алифатического ряда. Расщепление фуранового цикла фурилкарбинолов. Взаимодействие этиловых эфиров 4-оксоалкановых кислот. Синтез гетероциклических систем.
курсовая работа [167,3 K], добавлен 12.06.2015Характеристика жирних кислот та паперової хроматографії. Хімічний посуд, обладнання та реактиви, необхідні для проведення аналізу. Номенклатура вищих насичених та ненасичених карбонових кислот. Порядок та схема проведення хроматографії на папері.
курсовая работа [391,7 K], добавлен 29.01.2013Химические, физические свойства жирных кислот. Способы производства жирных кислот: окисление парафинов кислородом воздуха; окисление альдегидов оксосинтеза кислородом. Гидрокарбоксилирование олефинов в присутствии кислот. Жидкофазное окисление олефинов.
контрольная работа [45,5 K], добавлен 15.03.2010Экстракция кислот реагентами группы диантипирилметана в органические растворители; свойства реагентов; закономерности экстракции минеральных и органических кислот. Исследование совместной экстракции хлороводородной и бензойной кислот диантипирилалканами.
дипломная работа [619,4 K], добавлен 13.05.2012Сполуки, до складу яких входять атоми Гідрогену. Водні розчини кислот та негативні іони і їх концентрація та класифікація за різними критеріями. Номенклатура кислот і реакції іонної обмінної взаємодії. Утворення малодисоційованої сполуки, азотна кислота.
контрольная работа [69,2 K], добавлен 12.12.2011Вивчення хімічного складу і структурної будови нуклеїнових кислот. Характеристика відмінних рис дезоксирибонуклеїнових кислот (ДНК) і рибонуклеїнові кислоти (РНК). Хімічні зв'язки, властивості і функції нуклеїнових кислот, їх значення в живих організмах.
реферат [1,2 M], добавлен 14.12.2012Классификация и разновидности производных карбоновых кислот, характеристика, особенности, реакционная способность. Способы получения и свойства ангидридов, амидов, нитрилов, сложных эфиров. Отличительные черты непредельных одноосновных карбоновых кислот.
реферат [56,0 K], добавлен 21.02.2009Ознакомление с классификацией и разновидностями карбоновых кислот, их главными физическими и химическими свойствами, сферах практического применения. Способы и приемы получения карбоновых кислот, их реакционная способность. Гомологический ряд и гомологи.
разработка урока [17,9 K], добавлен 13.11.2011Состав дождевой воды. Содержание кислот во фруктах, овощах, соусах, приправах и лекарствах. Муравьиная кислота. Вещества, состоящие из атомов водорода и кислотного остатка. История открытия некоторых кислот. Основные свойства и опыты над кислотами.
презентация [98,2 K], добавлен 15.01.2011Общая характеристика органических кислот, сущность летучих и нелетучих алифатических кислот. Урановые кислоты, образующиеся при окислении спиртовой группы у 6-го углеродного атома гексоз. Применение органических кислот. Процесс заготовки и хранения ягод.
доклад [151,8 K], добавлен 24.12.2011Карбоновые кислоты — более сильные кислоты, чем спирты. Ковалентный характер молекул и равновесие диссоциации. Формулы карбоновых кислот. Реакции с металлами, их основными гидроксидами и спиртами. Краткая характеристика физических свойств кислот.
презентация [525,6 K], добавлен 06.05.2011Поняття карбонових кислот як органічних сполук, що містять одну або декілька карбоксильних груп COOH. Номенклатура карбонових кислот. Взаємний вплив атомів у молекулі. Ізомерія карбонових кислот, їх групи та види. Фізичні властивості та застосування.
презентация [1,0 M], добавлен 30.03.2014Ацильные соединения - производные карбоновых кислот, содержащие ацильную группу. Свойства кислот обусловлены наличием в них карбоксильной группы, состоящей из гидроксильной и карбонильной групп. Способы получения и реакции ангидридов карбоновых кислот.
реферат [174,1 K], добавлен 03.02.2009Состав кислых полисахаридов и полиуронидов древесины. Методы определения содержания уроновых кислот в древесине, в частности полумикрометодом Беркера. Пектиновые вещества, методика их определения спектрофотометрическим методом с отолуидиновым реагентом.
реферат [116,1 K], добавлен 24.09.2009Сущность, общая формула и методика получения дикарбоновых кислот окислением циклических кетонов. Основные свойства всех дикарбоновых кислот и уникальные признаки некоторых представителей. Ангидриды, их свойства, методы получения и использование.
доклад [66,7 K], добавлен 10.05.2009Загальна характеристика і склад нуклеопротеїдів. Нуклеїнові кислоти – природні біополімери. Структурні елементи нуклеїнових кислот: нуклеозид; нуклеотид; нуклеїнова кислота. Класифікація і будова нуклеїнових кислот. Біологічна роль нуклеїнових кислот.
реферат [35,2 K], добавлен 25.02.2009Ангидриды карбоновых кислот представляют собой продукты отщепления молекулы воды от двух молекул кислоты. Кетены - внутренние ангидриды монокарбоновых кислот. Способы получение и реакции нитрилов. Цианамид представляет собой амид синильной кислоты.
лекция [152,8 K], добавлен 03.02.2009Применение метода пьезокварцевого микровзвешивания для диагностики анаэробных инфекций. Создание пьезосенсоров наиболее селективных в отношении летучих жирных кислот с числом атомов водорода от двух до шести. Особенности сорбции нормальных и изокислот.
курсовая работа [1,1 M], добавлен 04.11.2014