Розробка технології знесірчення нафталінової фракції коксохімічного виробництва
Розроблення нового способу одержання нафталіну високої якості шляхом взаємодії сіркувмісних і ненасичених домішок. Розроблення технологічної схеми безреагентної хімічної очистки нафталінової фракції в присутності каталізатора. Утворення смолистих речовин.
| Рубрика | Химия |
| Вид | автореферат |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 28.06.2014 |
| Размер файла | 59,5 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Размещено на http://www.allbest.ru/
МІНІСТЕРСТВО ПРОМИСЛОВОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ
Український державний науково-дослідний вуглехімічний інститут
УХІН
А в т о р е ф е р а т
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата технічних наук
РОЗРОБКА ТЕХНОЛОГІЇ ЗНЕСІРЧЕННЯ НАФТАЛІНОВОЇ ФРАКЦІЇ КОКСОХІМІЧНОГО ВИРОБНИЦТВА
Борисенко Олександр Людвикович
Харків - 2003
Анотація
Борисенко О.Л. Розробка технології знесірчення нафталінової фракції коксохімічного виробництва. - Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук за спеціальністю 05.17.07 - хімічна технологія палива і пально-мастильних матеріалів. - Український державний науково-дослідний вуглехімічний інститут (УХІН), Харків, 2003р.
Розроблено спосіб отримання очищених сортів нафталіну шляхом знесірчення нафталінової фракції коксохімічного походження в присутності в-нафталінсульфокислоти як каталізатора. Встановлено, що цей метод очистки від бензотіофену дозволяє: використовувати будь-яку нафталінвмісну сировину; виключити створення багатотоннажних кислих відходів, що погано утилізуються, та використання допоміжних токсичних реагентів. Розроблено методику проведення процесу вилучення бензотіофену з нафталінвмісної сировини. Виявлено залежності ступеня вилучення бензотіофену від температури, тривалості витримки реакційної маси, кількості каталізатора. Показано вплив складу нафталінової фракції на процес очистки в присутності в-нафталінсульфокислоти. Вивчено вперше механізм процесів усуненні бензотіофену та утворення продуктів реакції - смолистих речовин. Розраховано порядок та енергію активації реакцій, що проходять при знесірченні нафталінової фракції в присутності в-нафталінсульфокислоти. Наведено залежності утворення смолистих речовин від температури і часу витримки. Виявлено, що вилучення від бензотіофену з нафталінової фракції потребує більш м'яких умов проведення процесу, ніж з технічного нафталіну. Визначено оптимальні умови процесу, розроблено принципову технологічну схему очистки нафталінової фракції від бензотіофену в присутності в-нафталінсульфокислоти.
Дослідження, проведені в дослідно-промислових умовах Фенольного заводу, підтвердили ефективність розробленого способу очистки нафталінової фракції від бензотіофену в присутності в-нафталінсульфокислоти.
Ключові слова: очищений нафталін, нафталінвмісна сировина, нафталінова фракція, бензотіофен, в-нафталінсульфокислота, очистка, знесірчення.
1. Загальна характеристика роботи
Актуальність проблеми. Серед різних видів ароматичної сировини для промисловості органічного синтезу нафталін відіграє важливу роль, являючись вихідним продуктом для одержання таких сполук, як фтальовий ангідрид, бета-нафтол, нафталінсульфокислоти, амінонафталіни та ін., котрі використовуються для виробництва різного роду барвників, лакофарбових матеріалів, лікарських препаратів, пластифікаторів, поверхнево-активних речовин. Одним із основних споживачів нафталіну є виробництва в-нафтолу та фтальового ангідриду, які потребують сировину високого ступеня чистоти.
В Україні постачальником нафталіну являється коксохімічна промисловість, яка виробляє кам'яновугільну смолу, для котрої характерний високий вміст сірчистих сполук, в першу чергу бензотіофену. Це створює значні труднощі в одержанні очищених сортів нафталіну, зокрема в питанні поділу бінарної суміші нафталін-бензотіофен.
Крім цього, останнім часом майже постійно спостерігається нестабільна потреба в чистому нафталіні, а це в свою чергу призводить до неравномірної роботи технологічних схем очистки нафталінових фракцій різної якості. Тому створення оперативної та гнучкої технології коксохімічного нафталіну високої якості задача вельми актуальна.
В дисертації на основі проведених автором теоретичних та експериментальних досліджень, отриманих нових науково обґрунтованих результатів розв'язана конкретна прикладна задача по створенню безвідходної технології одержання чистих сортів коксохімічного нафталіну - сировини для хімічної промисловості.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. В основу дисертації закладені результати науково-дослідних робіт по тематиці УХІНу, Фенольного заводу та НТУ "ХПІ" протягом 1997-2001 рр., серед них:"Участие во внедрении процесса ректификации нафталиновой фракции в опытно-промышленных условиях ОАО "Запорожкокс",- в яких за участю та під керівництвом автора в період 1998-2000 рр. проводилось впровадження процесу для ВАТ “Запоріжкокс” в дослідно-промислових умовах Фенольного заводу.
Мета і задачі досліджень - розробка гнучкої технології знесірчення нафталінвмісної сировини коксохімічного походження, що має техніко-економічні переваги в порівнянні з існуючими та дозволяє досягти високого ступеня виведення бензотіофену з нафталінової фракції різного складу при вилученні з процесу токсичних реагентів. Технологія повинна забезпечити одержання нафталіну потрібної якості.
Така мета роботи викликала необхідність розв'язання наступних задач:
оцінка існуючих способів знесірчення нафталінвмісної сировини;
розробка робочої гіпотези виведення бензотіофену із нафталінової фракції з використинням в-нафталінсульфокислоти як каталізатора;
розробка технологічної схеми одержання нафталіну високого ступеня очищення та апробація її в дослідно-промислових умовах;
проведення техніко-економічних розрахунків для визначення ефективності розробленого способу.
Об'єкти дослідження. Об'єктами досліджень були обрані нафталінові фракції різних коксохімічних заводів України, нафталінсульфокислоти різної якості як каталізатор; нафталін різного ступеня очистки; розчини органічних основ, фенолятів; продукти від знесірчення нафталінової фракції.
Предмет досліджень. Взаємодія бензотіофену з ненасиченими сполуками нафталінової фракції в присутності в-нафталінсульфокислоти як каталізатора. Розробка технологічної схеми процесу.
Методи досліджень. Рішення перерахованих задач вимагало проведення комплексу досліджень методико-аналітичного та технологічного характеру. Широко використовувалися загальні методи виділення та очистки речовин (кристалізація, перегонка, фільтрування, екстракція, перемішування), хроматографічні методи розділення та аналізу, а також аналітичні методи (контроль чистоти речовин, визначення молекулярної маси та ін.). При проведенні досліджень технологічного характеру в умовах Фенольного заводу застосовувались стандартизовані методи.
Наукова новизна отриманих результатів полягає в наступному:
розроблено новий спосіб одержання нафталіну високої якості безпосередньо з нафталінової фракції знесірченням останньої шляхом взаємодії сіркувмісних і ненасичених домішок;
вперше запропоновано механізм хімічних перетворень супутніх нафталіну домішок у нафталіновій фракції з утворенням смолистих речовин;
розроблена нова технологічна схема безреагентної хімічної очистки нафталінової фракції в присутності каталізатора - в-нафталінсульфокислоти.
Обгрунтованість і достовірність наукових положень, висновків і рекомендацій. Наукові положення, висновки і рекомендації дисертаційної роботи розроблені на підставі результатів широкомасштабних експериментів, проведених в лабораторних умовах та підтверджених на дослідно-промисловій установці.
Встановлені в роботі наукові факти аргументовані, їх пояснення доводиться на базі сучасних уявлень органічної і фізичної хімії, хімії високомолекулярних сполук, а також нових положень у вуглехімії.
При розв'язанні конкретних задач досліджень використовувались сучасні стандартизовані фізико-хімічні методи.
Практична цінність отриманих результатів полягає:
у розробці технології знесірчення нафталінових фракцій із різним вмістом бензотіофену у присутності в-нафталінсульфокислоти як каталізатора, котра дозволяє одержати чистий нафталін із вмістом основної речовини не нижче 99 % мас. і виходом 88,8 % від ресурсів;
у дослідно-промисловій апробації розробленої технології в умовах Фенольного заводу;
у розробці практичних рекомендацій щодо впровадження створеної технології знесірчення нафталінової фракції для умов ВАТ “Запоріжкокс” та Фенольного заводу;
у використанні матеріалів в учбовому процессі спеціалізованих кафедр Національної металургійної академії та Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".
Одержанні за разробленою технологією зразки нафталіну були випробувані для виробництва в-нафтолу та фтальового ангідриду з позитивними результатами в ІХТПЕ ВАТ "Краситель", м. Рубіжне.
Виконаний техніко-економічний аналіз створеної технології в порівнянні із існуючою кислотно-формальдегідною технологією показав ефект 1,5 млн грн. при переробці ~12,5 тис. тон нафталінової фракції на рік або 145 грн при виробництві 1 т очищеного нафталіну.
Конкретна особиста участь автора в одержанні наукових результатів. Автором особисто:
розроблено методику проведення експериментів по каталітичному знесірченню нафталінової фракції у присутності в-нафталінсульфокислоти;
обгрунтовано технологічні параметри процесу одержання очищеного нафталіну з нафталінової фракції;
розроблено технологічну схему і апаратурне оформлення;
прийнята участь по здійсненню процесу в дослідно-промислових умовах Фенольного заводу;
проведено теоретичний аналіз кінетичних закономірностей і запропоновано гіпотетичний механізм термохімічних перетворень окремих компонентів нафталінової фракції.
Апробація результатів роботи. Основні положення дисертаційної роботи доповідалися та обговорювалися на Вченій раді УХІНа (м. Харків, 2000-2002 рр.), на науково-технічних семінарах кафедри "Технології твердого палива і вуглецевих матеріалів" НТУ “ХПІ” (м. Харків, 1998, 1999, 2000, 2002, 2003 рр.); технічній раді Фенольного заводу (м. Дзержинськ, 1998 р.), на Першій Всеукраїнській конференції студентів та аспірантів “Сучасні проблеми хімії” (м. Київ, 2000 р.).
Публікації. Основний зміст дисертації викладено в 8 наукових публікаціях в фахових журналах, у тому числі один патент на винахід та тези доповіді на конференції.
Структура і обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається із вступу, 5 розділів, висновків, списку літератури і додатків. Всього 151 сторінок, серед них 31 таблиць, 14 рисунків, 8 додатків; бібліографія вміщує 114 джерел вітчизняної та зарубіжної літератури.
2. Основний зміст дисертації
Вступ. Обгрунтовано актуальність роботи, сформульовано мету та задачі дисертаційного дослідження, наукову новизну, практичну цінність, відзначено особистий внесок автора роботи, наведено відомості про апробацію результатів досліджень та публікацій.
Розділ 1. У розділі викладено аналіз існуючих способів одержання чистих сортів нафталіну з нафталінвмісної сировини коксохімічного виробництва. Відмічається слідуюче:
серед розроблених методів одержання нафталіну використовуються такі, як кристалізація, ректифікація, хімічні способи очистки (сірчанокислотний, сірчанокислотно-формальдегідний, каталітичний);
відомі способи одержання очищених сортів нафталіну багато-стадійні. Вони складаються із наступних основних стадій: а) вилучення технічного нафталіну з нафталінової фракції методом кристалізації або ректифікації; б) хімічне перетворення домішок технічного нафталіну і усунення їх у виді смолистих речовин хімічними методами; в) заключна ректифікація з метою одержання вищих сортів нафталіну;
методи кристалізації зв'язані з високими втратами нафталіну з відтоками. Крім того, метод кристалізації-пресування супроводжується шкідливими умовами праці і зв'язаний із значними викидами шкідливих компонентів в атмосферу. Сірчанокислотно-формальдегідний метод очистки технічного нафталіну призводить: по-перше, до утворення великих кількостей рідких відходів; по-друге, до сульфування нафталіну, що обумовлює зменшення виходу цільового продукту; по-третє, до використання токсичного реагенту - формаліну;
переробка високосірчистих нафталінових фракцій методом ректифікації призводить до одержання нафталіну з підвищеним вмістом сірки внаслідок того, що ректифікацією важко розділити суміш нафталін-бензотіофен, так як інтервали температур кипіння цих сполук близькі;
гідроочистка є найбільш екологічним й ефективним методом одержання чистого нафталіну з високим виходом. Але необхідність використування високих тиску та температур потребує великих енергетичних та капітальних затрат. Впровадження гідроочистки економічно виправдано лише в умовах централізованої переробки нафталінвмісної сировини, що в даний час в Україні є проблематичним.
На основі аналізу літературних даних визначена і сформульована мета та задачі досліджень - розробка способу знесірчення нафталінової фракції коксохімічного виробництва, який дозволив би з найменшими витратами та максимальним використанням наявного устаткування коксохімічних підприємств одержувати високоякісний нафталін з високим виходом, а також зменшити обсяги відходів і виключити використання токсичних реагентів.
Розділ 2. Представлено вибір об'єктів і методів щодо проведення досліджень, дана характеристика нафталінвмісної сировини коксохімічних заводів України, обгрунтовано спосіб її знесірчення.
Для одержання нафталіну як цільового продукту використовуються нафталінові фракції кам'яновугільної смоли коксохімічних підприємств України. Ця сировина характеризується підвищеним вмістом бензотіофену. Його масова доля в нафталінових фракціях знаходиться в межах 3-5%, а в деяких випадах ще й вища.
Технічний нафталін, отриманий з цих нафталінових фракцій різними методами (кристалізація-плавлення, пресування, ректифікація), містить 2-3% бензотіофену в залежності від методу його одержання. Для зниження вмісту бензотіофену до 0,4-1,0% з метою одержання очищених сортів нафталіну згідно нормативній документації потрібна хімічна доочистка.
Як об'єкт дослідження було обрано нафталінову фракцію для безпосереднього одержання із неї високоякісного нафталіну хімічним методом з використанням в-нафталінсульфокислоти (каталізатор).
Розроблена методика та рецептура проведення процесу очистки нафталіну від бензотіофену і вилученню очищеного продукту в лабораторних умовах. Нафталінвмісна сировина змішувалась з в-нафталінсульфокислотою і витримувалась при температурі 100-150 0С протягом заданого часу (5-15 годин). Далі після додання води шляхом відстою відділялися “органічний шар” і водний розчин в-нафталінсульфокислоти. “Органічний шар” після нейтралізації лужним розчином дистілювався і аналізувався для оцінки ступеня очистки сировини.
Контроль за процесом здійснювався шляхом визначення зміни складу реакційної маси на протязі експерименту та кінцевого продукту в порівнянні з похідної сировиною методом газорідинної хроматографії. Якість очищеного нафталіну оцінювався за ГОСТ 16106-82 методом визначення температури кристалізації.
Розділ 3. Подано аналіз теоретичних основ хімічної взаємодії компонентів нафталінової фракції; запропоновано механізм протікання реакцій у процесі очистки нафталіну від домішок.
Вивчення впливу компонентів нафталінової фракції на процес вилучення бензотіофену і механізму термохімічних перетворень, що протікають при цьому, здійснювали на штучних сумішах чистих речовин.
Спочатку випробувалися бінарні суміші нафталіну з бензотіофеном. Потім склад сумішей ускладнювали, вводячи компоненти, характерні для нафталінової фракції і які зазнають перетворення при очищенні.
Було встановлено, що в умовах проведення досліду бензотіофен в бінарній суміші з нафталіном (з вмістом бензотіофену до 4% мас.) зазнає перетворення на 55,0% мас. У даному випадку найбільш можливе проявлення бензотіофеном властивостей як ненасиченої сполуки з утворенням полімерів по схемі:
При додаванні до бінарної суміші фенолу (7,0%) досягнутий ступінь вилучення бензотіофену складає 63,9%. Додання індену (до 1%) збільшує ступінь очистки нафталіну від бензотіофену до 70,4%. Це підтверджує той факт, що бензотіофен частково вступає в реакції з інденом, створюючи сополімери. Поряд з реакціями полімеризації можливі реакції за схемою:
При очищенні суміші, що містить як домішки нафталіну бензотіофен (3,6%), крезоли (6,8%) і інден (1,7%), ступінь виведення бензотіофену складає 73,0 %. При цьому можливо утворювання сполук слідуючої будови:
Була підібрана суміш, що наближається за складом до обезпіридиненої нафталінової фракції (нафталін - 82,6; бензотіофен - 4,8; феноли - 7,0; інден - 0,9; метилнафталіни - 4,7% мас.). Ступінь очистки нафталіну від бензотіофену при обробці даної системи в-нафталінсульфокислотою склала 77,1%.
Отримані дані дозволяють зробити висновок, що всі домішки, що використовувалися в дослідах, зазнають перетвореннь та відіграють позитивну роль в очищенні нафталіну від бензотіофену.
Досліджувалось утворення смолистих речовин в процесі очистки нафталінових фракцій з різним кількісним складом компонентів в присутності в-нафталінсульфокислоти. При здійсненні процесу очистки відбувається перерозподіл смолистих речовин між органічним, водяним і лужним шарами (табл. 1).
Таблиця 1. Вихід продуктів реакції (смолистих речовин) після очистки нафталінової фракції в присутності в-нафталінсульфокислоти
|
Фази розподілу смолистих речовин |
Масова доля смолистих речовин, % |
|
|
Очищена нафталінова фракція |
62,8 |
|
|
Розчин в-нафталінсульфокислоти: продукти, розчинні в толуолі |
15,2 |
|
|
продукти, нерозчинні в толуолі |
8,7 |
|
|
Розчин лугу |
13,3 |
|
|
Всього: |
100,0 |
Основна частка смолистих речовин (78% мас.) має нейтральний характер, розчиняється в толуолі і не розчиняється ні у водному розчині сульфокислот, ні в лужному. Біля 13,3% мас. продуктів перетворення екстрагується при обробці фракції розчином лугу. Решта продуктів хімічних перетворень (8,7% мас.) являє собою вуглецевоподібну порошкову масу і є, скоріше за все, продуктом глибоких термохімічних перетворень. Елементний склад виділених зразків продуктів очистки нафталінової фракції (табл.2) показав, що всі її вміщуючі компоненти приблизно в рівній мірі приймають участь в утворенні різних за влативостями продуктів реакцій.
Таблиця 2. Елементний склад продуктів реакцій знесірчення нафталінової фракції
|
Продукти реакції |
Вміст, % мас. |
|||||
|
С |
Н |
О |
S |
N |
||
|
З очищеної нафталінової фракції |
82,0 |
5,5 |
4,1 |
8,3 |
0,1 |
|
|
З розчину в-нафталінсульфокислоти: продукти розчинні в толуолі |
80,4 |
5,5 |
4,5 |
9,1 |
0,5 |
|
|
продукти нерозчинні в толуолі |
75,4 |
4,9 |
9,2 |
9,2 |
1,3 |
|
|
З розчину лугу |
75,7 |
5,7 |
9,3 |
8,4 |
0,9 |
Розділ 4. Подаються результати лабораторних досліджень щодо одержання очищених сортів нафталіну з різної нафталінвмісної сировини, а також технологічна схема процесу очистки нафталіну з нафталінової фракції.
Дослідження проводилися в напрямку добору умов проведення очистки нафталіну від домішок (кількість каталізатора, температура реакційної маси, тривалість витримки), визначення можливості багато-кратності використання в-нафталінсульфокислоти, очистка нафталінової фракції з широким діапазоном вмісту супутніх нафталіну домішок. Ефективність очистки визначалася по вмісту бензотіофену в отриманому продукті.
Для експерименту були використані зразки технічного нафталіну і нафталінової фракції з різним вмістом бензотіофену, %, мас.: у ректифікованому на установці централізованої переробки нафталінової фракції (ЦПНФ) нафталіні - 3,9; у нафталіні від кристалізації-плавлення - 1,6; у пресованому нафталіні - 2,1; в нафталіновій фракції - 3,4-5,2. Вміст нафталіну знаходився в межах 94-98% мас. у технічному продукті і 79,7-86,5 % мас. у нафталіновій фракції.
Була проведена серія дослідів, у яких вивчалося вплив на ступінь очистки сировини від бензотіофену температури, тривалості і кількості в-нафталінсульфокислоти в реакційній масі.
Дослідження показали, що підвищення температури реакційної маси, збільшення тривалості витримки позитивно впливають на очистку нафталінвмісної сировини від бензотіофену. Кількість в-нафталінсульфокислоти, що перевищує 15 % мас. від суміші, істотно не впливає на ефективність очистки.
Максимальний ступінь очистки технічного нафталіну від бензотіофену (75-95%) досягається при температурі 150 0С. Подальше підвищення температури не призводить до істотного збільшення ступеня очистки. Підвищення ефективності очистки можна здійснити шляхом збільшення тривалості витримки реакційної маси при заданій температурі до 10-15 годин.
Дослідження нафталінової фракції здійснювалося після вилучення органічних основ, в противному разі нафталінсульфокислота буде витрачатися на взаємодію з цими сполуками.
На рис.1 показана зміна ступеня вилучення бензотіофену з нафталінвмісної сировани в залежності від температури при різній тривалості витримки реакційної маси для нафталінової фракції в порівнянні з технічним (пресованим) нафталіном. Як видно з графіка, ефективність вилучення бензотіофену з фракції (криві 3 і 4) значно перевищує ефективність очистки пресованого нафталіну (криві 1 і 2) в аналогічних умовах.
Рис. 1. Зміна ступеня вилучення бензотіофену з нафталінвмісної сировини в залежності від температури і тривалості витримки, відповідно, для: 1-пресованого нафталіну (5 годин); 2-пресованого нафталіну (10 годин); 3-нафталінової фракції (5 годин); 4-нафталінової фракції (10 годин).
Рис. 2. Зміна ступеня вилучення бензотіофену з нафталінової фракції в залежності від часу витримки при температурах, відповідно: 1-100 0С; 2- 110 0С; 3 - 130 0С; 4 - 150 0С.
Результати досліджень щодо впливу тривалості витримки реакційної маси в залежності від температури на ступінь знесірчення нафталінової фракції подані у вигляді графіків на рис. 2. Як видно з наведених залежностей, підвищення температури від 100 до 130 0С значно збільшує ступінь вилучення бензотіофену. Температура в проміжку від 130 до 150 0С на ступінь вилучення бензотіофену суттєво не впливає. З іншого боку, чим нижче температура протікання процесу, тим істотніша роль тривалості витримки для збільшення ефективності вилучення бензотіофену з нафталінової фракції. При досягненні температури 130 0С достатньою умовою ефективного проведення процесу є тривалість витримки 5 годин. Тому температуру 130 0С і тривалість витримки 5 годин можна вважати оптимальними для протікання процесу з досить високим ступенем вилучення бензотіофену з нафталінової фракції. При цьому ступінь вилучення бензотіофену досягає 72%.
Таким чином, очистки нафталінової фракції потребує більш м'яких умов, ніж технічний нафталін. Це пояснюється впливом супутніх нафталіну сполук, які присутні в нафталінової фракції і відсутні в технічному нафталіні. Причому, ступінь вилучення бензотіофену з нафталінових фракцій з різним співвідношенням компонентів може суттєво відрізнятися при проведенні процесу в ідентичних умовах.
Процес одержання очищеного нафталіну з нафталінової фракції містить у собі стадію вилучення в-нафталінсульфокислоти у вигляді водного розчину. Для визначення оптимальної кількості води, необхідної на цій стадії, були знайдені коефіцієнти розподілу нафталінсульфокислоти між водяним і органічним шарами. При витратах води, % мас. від кількості нафталінсульфокислоти в реакційній масі: 30; 50; 100, - коефіцієнти розподілу склали, відповідно, 0,0293; 0,0085; 0,0099. Звідси випливає, що максимальна екстракція нафталінсульфокислоти водою відбувається при масовому співвідношенні нафталінсульфокислоти і води, рівному 2:1, тобто при кількості води 50% мас. від кількості нафталінсульфокислоти.
У процесі одержання очищеного нафталіну з нафталінвмісної сировини в присутності нафталінсульфокислоти утворюються продукти реакції - смолисті речовини. На рис. 3 показана залежність кількості смолистих речовин від ступеня очистки пресованого нафталіну і нафталінової фракції від бензотіофену при 150 і 1300С, відповідно.
Рис. 3. Зміна кількості смолистих речовин в залежності від ступеня очистки нафталінвмісної сировини від бензотіофену, відповідно, для: 1-нафталінової фракції, 130 0С; 2-пресованого нафталіну, 150 0С.
Як видно з графіків, у міру витягу бензотіофену зростає вміст смолистих речовин у реакційній масі. Крім того, встановлено, що із збільшенням тривалості витримки реакційної маси і підвищенням температури збільшується ступінь виведення бензотіофену з нафталінової фракції, а також, одночасно, зростає кількість смолистих речовин і збільшується швидкість їх утворення. Розподіл смолистих речовин між фазами реакційної маси має значення для вивчення питання повторного використання в-нафталінсульфокислоти. Наявність їх в регенерованій в-нафталінсульфокислоті повинно бути мінімальним. З “органічного шару” смолисті речовини відділяються ректифікацією при одержанні очищеного нафталіну. У табл. 3 подано розподіл смолистих речовин і сульфокислот у органічній та водяній фазах при виведенні в-нафталінсульфокислоти з реакційної маси.
Таблиця 3. Розподіл смолистих речовин і сульфокислот у водяній і органічній фазах, отриманих при виведенні в-нафталінсульфокислоти з реакційної маси
|
Назва компонентів |
Утримання, % мас., в |
||
|
органічній фазі (очищена нафталінова фракція) |
водяній фазі (водний розчин нафталін-сульфокислоти) |
||
|
Смолисті речовини |
9,35 |
4,64 |
|
|
Сульфокислоти |
0,42 |
49,52 |
|
|
Нафталін та супутні йому домішки |
90,03 |
5,64 |
|
|
Вода |
0,20 |
40,20 |
Розрахунки по балансу кількостей в-нафталінсульфокислоти до і після проведення процесу виведення бензотіофену з нафталінової фракції, показують, що кількість в-нафталінсульфокислоти практично не змінюється. Це свідчить про каталітичну дію в-нафталінсульфокислоти.
На основі одержаних даних розраховано порядок та енергію активації реакцій, що проходять при знесірченні нафталінової фракції в присутності в-нафталінсульфокислоти. Встановлено дробний порядок реакції 1,81. Значення енергії активації в інтервалах температур 373-383 і 383-403 К складає 91,3 і 22,7 кДж/моль, відповідно. Зменшення значення енергії активації з підвищенням температури говорить про зниження енергетичного бар'єру системи, що призводить до підвищення реакційної здатності її компонентів і швидкості протікання реакцій. На підставі одержаних експериментальних даних була отримана математична модель, що описується логістичними кривими (1):
Х(t, Ч, T) = бW/(1+вe-кt) (1)
де Х - ступінь очистки, %;
t - час, год.;
T - температура, 0С;
Ч - концентрація каталізатора, % мас.; б - коефіцієнт, що нормує;
W - параметр, що залежить від Х; в, К - параметри, що залежать від T.
Математична модель процесу підтверджує статистичні результати експериментів, а також необхідна для прогнозування процесу в умовах трудомісткого і не завжди здійсненного експериментування в екстремальних областях параметрів.
Виконані лабораторні дослідження по знесірченню в присутності в-нафталінсульфокислоти нафталінової фракції дозволили обгрунтувати технологічні параметри процесу і розробити технологічну схему одержання очищеного нафталіну.
Розроблений метод здійснюється за періодичною схемою і може бути застосований для переробки невеликих партій нафталінвмісної сировини. Він має слідуючі переваги перед існуючими способами: не вимагає дефіцитних і токсичных реагентів, складного технологічного устаткування, високих температур, підвищених тисків і застосування вакууму, а також дозволяє використовувати різну нафталінвмісну сировину - технічні сорти нафталіну, нафталінову фракцію.
Процес одержання очищеного нафталіну складається з наступних стадій: вилучення органічних основ із нафталінової фракції, каталітична очистка від бензотіофену; виведення в-нафталінсульфокислоти з реакційної суміші; нейтралізація і виділення фенолів; ректифікація очищеної від бензотіофену нафталінвмісної сировини. в-Нафталінсульфокислота може бути використована як у вигляді готового реактиву, що поставляється підприємствами-виготовлювачами, так і у вигляді “сульфомаси”, отриманої при сульфуванні нафталіну концентрованою сірчаною кислотою на тому ж підприємстві, де здійснюється очистка нафталіну.
Оптимальні параметри протікання процесу: температура 130 0С; тривалість витримки реакційної маси - 5-12 годин (в залежності від необхідного ступеня очистки); кількість в-нафталінсульфокислоти 15% мас. від маси завантаження. Ці параметри були заложені в основу для розробки технологічного регламенту при дослідно-промислових випробуваннях в умовах Фенольного заводу з використанням їснуючого устаткування.
Розділ 5. Розроблений процес очистки нафталінової фракції від бензотіофену в присутності в-нафталінсульфокислоти і технологічна схема його проведення були опробувані в дослідно-промислових умовах Фенольного заводу.
Для промислового випробування була використана нафталінова фракція ВАТ “Запоріжкокс” наступного складу, % мас.: речовини, що википають до нафталіну - 2,5; нафталін - 80,8; бензотіофен - 4,8; метилнафталіни - 3,6; феноли - 5,8; органічні основи (у перерахуванні на хінолін) - 2,4; неідентифіковані - до 100.
Як каталізатор процесу використовувалась сульфомаса, яка одержувалась сульфуванням нафталіну концентрованою сірчаною кислотою при 150-160 0С, складу, % мас. (в перерахунку на зневоднений продукт): в-нафталінсульфокислота 94,4; сірчана кислота 0,6; нафталін 5,0.
У промислових умовах було проведено три операції по очищенню нафталіновії фракції вищевказаного складу. Каталізатором для кожної наступної операції по очищенню служила в-нафталінсульфокислота, виділена з попереднього завантаження.
Під час проведення першої операції використовувалася свіжа сульфомаса, вміст в-нафталінсульфокислоти в реакційній масі складав 15,5 % мас. Після досягнення температури реакційної маси 130 0С ступінь очистки нафталінової фракції від бензотіофену зростав із збільшенням тривалості витримки. Так, при 6-годинній витримці концентрація бензотіофену у фракції знизилася до 0,60% мас., при 9-годинної - до 0,4% мас. у порівнянні з вихідною - 4,8% мас. При цьому ступінь очистки склала, відповідно, 87,5 і 91,7%.
Виконано матеріальний баланс процесу одержання очищеного нафталіну при переробці 1 т нафталінової фракції в присутності в-нафталінсульфокислоти.
Після виділення нафталину методом ректифікації отримано продукт з вмістом основної речовини 99,3% мас., що відповідає температурі кристалізації продукту 79,6 0С, а це є марка ОБ 2-ого сорту по ГОСТ 16106-82 “Нафталін коксохімічний. Технічні умови”. Вихід очищеного нафталіну від його ресурсів у нафталіновій фракції складає 88,8% (від вихідної нафталінової фракції - 73%).
У процесі знесірчення нафталінової фракції в присутності в-нафталінсульфокислоти на різних його стадіях утворюються побічні продукти. До них відносяться: розчин органічних основ; розчин фенолятів; головна фракція; донний залишок. Крім того, у результаті роботи уловлюючої апаратури для знешкодження викидів з апаратів утворюється лужний відпрацьований розчин і нафталін, що накопичується у виді кристалічної маси на поверхні лужного розчину і на стінках апаратів. З метою створення безвідходної технології визначено шляхи використання цих побічних продуктів і відходів, які полягають в одержанні цільових продуктів (органічних основ, фенолів), вуглеводневої смоли.
Економічна ефективність процесу знесірчення нафталінової фракції в присутності в-нафталінсульфокислоти розрахована в порівнянні з існуючою технологією - кислотно-формальдегідним методом. Показано, що реалізація нового способу одержання очищеного нафталіну на діючому обладнанні Фенольного заводу забезпечить збільшення річної суми прибутку від реалізації товарної продукції на 1,5 млн. грн. при переробці ~12,5 тис. тон нафталінової фракції на рік або 145 грн. при виробництві 1 т. очищеного нафталіну.
Загальні висновки
1. Одержані наукові та експериментальні результати дозволили розв'язати конкретну прикладну народногосподарську задачу - розробити технологію одержання очищеного нафталіну згідно ГОСТ 16106_82 безпосередньо з високосірчистої нафталінової фракції в присутності в-нафталінсульфокислоти як каталізатора, яка виключає використання токсичних реагентів і утворення кислих відходів, що не мають поки що способу утилізації. Випробування зразків нафталіну, одержаного згідно розробленого способу, для синтезу в-нафтолу і фтальового ангидриду дали позитивні результати і визначили його перпективність.
2. Техніко-економічні розрахунки показали перевагу процесу знесірчення нафталінової фракції в присутності в-нафталінсульфокислоти в порівнянні з існуючим кислотно-формальдегідною технологією одержання очищеного нафталіну, що виражається очікуваним економічним ефектом 1,5 млн. грн. на рік при переробці 12,5 тис. тон нафталінової фракції на рік або 145 грн. при виробництві 1 т. очищеного нафталіну.
3. Вперше вивчено та запропоновано механізм хімічних перетворень супутніх нафталіну домішок у нафталіновій фракції. Показана віроятність протікання реакцій:
- полімеризації і сополімеризації ненасичених сполук;
- взаємодія бензотіофену з ненасиченими сполуками;
- взаємодія бензотіофену з фенолами.
4. Встановлено, що смолисті речовини, які утворюються в процесі знесірчення нафталінової фракції, термічно стійкі при 270-280 оС (543-553 К), що позитивно впливає на процес ректифікації при одержанні очищених сортів нафталіну, тому що виключаються процеси деструкції продуктів реакції з виділенням вихідних речовин.
5. На основі залежностей ступеня очистки нафталінової фракції від температури, тривалості витримки реакційної маси та кількості в-нафталінсульфокислоти встановлено оптимальні параметри процесу: температура 130 оС (403 К), тривалість витримки реакційної маси 5 годин (18000 с), кількість в-нафталінсульфокислоти 15% мас., - що свідчить про більш м'які умови знесірчення нафталінової фракції, ніж технічного нафталіну. Доказано, що в-нафталінсульфокислота являється каталізатором процесу знесірчення нафталінової фракції.
6. В результаті кінетичних розрахунків встановлено дробний порядок реакції 1,81. Розраховано енергію активації, яка дорівнює 91,3 і 22,7 кДж/моль в інтервалі температур 100-110 (373-383 К) і 110-130 оС (383-403 К), відповідно.
7. Вперше обгрунтовано технологічні параметри і розроблено принципову технологічну схему знесірчення нафталінової фракції в присутності в-нафталінсульфокислоти. Здійснено знесірчення 60 т нафталінової фракції в дослідно-промислових умовах Фенольного заводу. Одержано нафталін з вмістом основної речовини 99,3% мас. і з температурою кристалізації 79,6 оС. Вихід очищеного нафталіну від його ресурсів в нафталінової фракції складає 88,8%.
нафталін хімічний каталізатор смолистий
Список опублікованих автором праць за темою дисертації
1. Борисенко А.Л., Должанская Ю.Б. Перспективные способы очистки нафталина от тионафтена // Кокс и химия.-1998.-№10.-С.30-34
2. Борисенко А.Л., Должанская Ю.Б. Способы сернокислотной очистки нафталина от тионафтена// Кокс и химия.- 1998.-№11-12.-С.27-29
3. Борисенко А.Л., Гиржева Г.Д. Получение высокоочищенных сортов нафталина из нафталинсодержащего сырья// Углехимический журнал.-1999.-№1-2.-С.37-43.
4. Борисенко А.Л., Филь С.А., Водяха В.П. Осуществление сульфокислотно-каталитического способа очистки нафталиновой фракции от тионафтена в производственных условиях // Углехимический журнал.-1999.-№3-4.-С.44-48.
5. Борисенко А.Л., Скляр М.Г. Изучение химических процессов, протекающих при сульфокислотнокаталитической очистке нафталиновой фракции // Кокс и химия.- 2001.-№1.- С.23-27.
6. Скляр М.Г., Борисенко А.Л. О кинетике процессов при сульфокислотно-каталитической очистке нафталиновой фракции // Кокс и химия.- 2001.-№6.- С.30-33.
7. Патент 40824А Україна, МКИ7 С07С7/17, С07С15/24. Спосіб очистки сировини, що містить нафталін, від тіонафтену / О.Л. Борисенко, М.Г. Скляр, А.В. Миргородська, М.І. Гуржій, І.Ф. Бєгов, Г.Д. Гіржева, А.Л. Гіржев. - №2000063604; Заявл. 21.06.00; Опубл. 15.08.01; Бюл. №7.- 2с.
8. Борисенко А.Л. Получение чистого нафталина из нафиталинсодержащего сырья коксохимического производства// Збірка тез доповідей Першої всеукраїнської конференції студентів та аспірантів “Сучасні проблеми хімії”.- К.: Київський національний університет.- 2000.- С.103.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Характеристика сировини, готової продукції та вимоги до них. Сучасні дослідження в області виробництва каталізаторів парової конверсії СО. Вирішення проблеми сірки в технології залізохромового каталізатора. Тепловий та матеріальний розрахунок реактора.
курсовая работа [151,0 K], добавлен 09.11.2014Номенклатура, електронна будова, ізомерія, фізичні, хімічні й кислотні властивості, особливості одержання і використання алкінів. Поняття та сутність реакцій олігомеризації та ізомеризації. Специфіка одержання ненасичених карбонових кислот та їх похідних.
реферат [45,5 K], добавлен 19.11.2009Класифікація хімічних елементів на метали і неметали. Електронні структури атомів. Електронегативність атомів неметалів. Явище алотропії. Будова простих речовин. Хімічні властивості простих речовин. Одержання неметалів. Реакції іонної обмінної взаємодії.
курс лекций [107,6 K], добавлен 12.12.2011Вплив попередньої екстракції лугом стебел пшеничної соломи на показники якості пероцтової солом’яної целюлози, оптимальні умови її проведення. Шляхи отримання целюлози, яка за своїми показниками якості може бути використання для хімічного перероблення.
статья [124,5 K], добавлен 19.09.2017Двухступенева каталітична конверсія метану з водяною парою під тиском, близьким до атмосферного. Характеристика продукції, що випускається, фізико-хімічні основи процесу. Розробка, опис технологічної схеми виробництва, основного, допоміжного обладнання.
дипломная работа [714,2 K], добавлен 09.05.2014Утворення екологічно шкідливих речовин при горінні палива. Основа горіння та реакції окислення горючих речовин палив. Механізм утворення канцерогенних вуглеводнів. Інтенсивність горіння газу та парів у реальних умовах. Гомогенне та гетерогенне горіння.
реферат [71,6 K], добавлен 11.09.2010Застосовування процесу ізомеризації. Супровід реакції: крекінг, гідрокрекінг й диспропорціонування. Ізомеризація парафінових вуглеводнів. Розрахунок основних технологічних і конструктивних параметрів реактора установки ізомеризації бензинової фракції.
дипломная работа [748,9 K], добавлен 18.12.2010Аналіз варіантів одержання продукту. Обґрунтування вибору способу виробництва. Основні і допоміжні стадії прийнятого до розробки способу. Технологічні розрахунки основного реакторного процесу. Фізико-хімічні основи процесу приготування вапняного молока.
курсовая работа [152,8 K], добавлен 09.10.2015Технологія очищення нафтових фракцій від сіркових сполук і осушення від вологи, теоретичні основи процесу, апаратурне оформлення; характеристика сировини. Проект установки для очищення бензинової фракції, схема підготовки сировини, розрахунки обладнання.
курсовая работа [394,4 K], добавлен 25.11.2010Значення хімії для розуміння наукової картини світу. Склад хімічних речовин. Виокремлення найважливіших галузей хімії: органічної, еорганічної, аналітичної та фізичної. Розвиток хімічної технології. Діалектико-матеріалістичне сприйняття природи.
презентация [7,9 M], добавлен 12.05.2015- Моделювання процесу окислення метанолу в формальдегід в реакторі з адіабатичними шарами каталізатора
Опис розрахунків полів концентрацій компонентів і температури в адіабатичних шарах каталізатора реактора для окислення метанолу в формальдегід. Ознайомлення з особливостями визначення технологічних параметрів шарів залізо-молібденового каталізатора.
лабораторная работа [135,5 K], добавлен 16.09.2015 Властивості і застосування циклодекстринів з метою підвищення розчинності лікарських речовин. Методи одержання та дослідження комплексів включення циклодекстринів. Перспективи застосування комплексів включення в сучасній фармацевтичній технології.
курсовая работа [161,5 K], добавлен 03.01.2012Технологічна схема виробництва формаліну. Опис реактора з адіабатичним шаром каталізатора. Математична модель ідеального витиснення. Опис прикладних програм. Методи вирішення задач оптимізації адіабатичного реактору. Розрахунок блоку газоочищення.
курсовая работа [215,5 K], добавлен 15.02.2015Склад та властивості прямогонних дизельних фракцій. Способи їх очищення. Метод оксидаційного знесірчування нафтової сировини. Визначення вмісту загальної сірки в твердому осаді і кубовому залишку. Опис технологічної схеми установки оксидаційної очистки.
дипломная работа [562,8 K], добавлен 05.11.2013Способи отримання сульфату амонію, обгрунтування технологічної схеми виробництва. Матеріальний і тепловий баланси абсорбера, розрахунок випарника. Характеристика сировини, напівпродуктів і готової продукції. Основні параметри технологічного обладнання.
дипломная работа [980,7 K], добавлен 18.06.2011Синтез похідних амінопіразолу, заміщених гідразинів, похідних гетерілпіримідину, алкілпохідних конденсованих гетерілпіримідинів. Електрофільна гетероциклізація ненасичених похідних піразолопіримідину під дією галогенів, концентрованої сульфатної кислоти.
реферат [128,0 K], добавлен 20.10.2014Хімічні процеси, самоорганізація, еволюція хімічних систем. Молекулярно-генетичний рівень біологічних структур. Властивості хімічних елементів залежно від їхнього атомного номера. Еволюція поняття хімічної структури. Роль каталізатора в хімічному процесі.
контрольная работа [27,1 K], добавлен 19.06.2010Загальні відомості про конструкцію колон. Матеріальний баланс колони та робоче флегмове число. Коефіцієнт масопередачі і висота колони. Розробка технологічної схеми ректифікаційної колони. Розрахунок тарілчастої ректифікаційної колони безперервної дії.
курсовая работа [1,7 M], добавлен 25.10.2012Одержання синтез-газу із твердих палив та рідких вуглеводнів. Визначення витрат бурого вугілля, вуглецю, водяної пари й повітря для одержання 1000 м3 генераторного газу. Розрахунок кількості теплоти, що виділяється при газифікації твердого палива.
контрольная работа [30,8 K], добавлен 02.04.2011Причини забруднення фумарової кислоти після синтезу шляхом окиснення фурфуролу хлоратом натрію в присутності п’ятиокису ванадію. Шляхи її очищення, етапи даного технологічного процесу та оцінка його ефективності. Опис системи контролю та керування.
контрольная работа [18,0 K], добавлен 02.09.2014
