Деякі гострофазні білки і ліпіди крові у динаміці дії синтетичних уреїдооксамидів

Визначення впливу ацетилгідразіду оксалурової кислоти, етилового ефіру 4-етоксіфенілоксалурової кислоти у динаміці на концентрації гострофазних білків, ліпідів і інших сполук в крові в нормі і при гострому формаліновому запаленні з оксидантним стресом.

Рубрика Химия
Вид автореферат
Язык украинский
Дата добавления 06.07.2014
Размер файла 30,4 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

ТАВРІЙСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ім. В.І. ВЕРНАДСЬКОГО

УДК 577.151:577.122

ДЕЯКІ ГОСТРОФАЗНІ БІЛКИ І ЛІПІДИ КРОВІ У ДИНАМІЦІ ДІЇ СИНТЕТИЧНИХ УРЕЇДООКСАМИДІВ

03.00.04 - біохімія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата біологічних наук

ХАЛІЛЬ АЛЬ-АБДУЛА

Сімферополь - 2003

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Харківській медичній академії післядипломної освіти МОЗ України

Науковий керівник: - доктор медичних наук, професор Ткач Юрій Іванович, Харківська медична академія післядипломної освіти, завідувач кафедри клінічної лабораторної діагностики

Офіційні опоненти: - доктор біологічних наук, професор Коношенко Світлана Володимирівна, Таврійській національний університет ім. В.І. Вернадського, завідувач кафедри біохімії

- доктор біологічних наук і доктор медичних наук, професор Жуков Віктор Іванович, Харківський державний медичний університет, завідувач кафедри біохімії

Провідна установа: Харківський національний університет ім. В.Н. Каразіна, кафедра біохімії

Захист відбудеться "28" жовтня 2003р. о 14°° годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 52.051.04 в Таврійському національному університеті ім. В.І. Вернадського, за адресою: вул. Ялтинська, 4, 95007, м. Сімферополь.

З дисертацією можна ознайомитись у науковій бібліотеці Таврійського національного університету ім. В.І. Вернадського, за адресою: вул. Ялтинська, 4, 95007, м. Сімферополь.

Автореферат розісланий “18” вересня 2003 р.

Вчений секретар

Спеціалізованої вченої ради К 52.051.04 В.С. Мартинюк

Анотація

Халіль Аль-Абдула. Деякі гострофазні білки і ліпіди крові у динаміці дії синтетичних уреїдооксамидів. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук за фахом 03.00.04 - біохімія. Таврійський національний університет ім.В.І.Вернадського, Сімферополь, 2003.

Дисертація присвячена визначенню ефективності впливу ацетилгідразіду оксалурової кислоти (АОК), етилового ефіру 4-етоксіфенілоксалурової кислоти (ЕЕ-4-ЕФОК) у динамиці на концентрації гострофазних білків, ліпідів і деяких інших сполук в крові білих щурів в нормі і при гострому формаліновому запаленні з оксидантним стресом.

Встановлено, що АОК і ЕЕ-4-ЕФОК при внутрішньошлунковому введенні в дозах 50 мг/кг і 100 мг/кг здоровим щурам у динаміці чотирьох годин суттєво не впливають на процеси обміну гострофазних білків, ліпідів і на активність ферментів, а при гострому формаліновому запаленні з оксидантним стресом виявляють антизапальні і антиоксидантні властивості, підтверджені тим, що у динаміці сприяють нормалізації у сироватці крові показників гаптоглобіну, фібриногену, церулоплазміну, альбуміну, загального білку, середніх молекул, загальних ліпідів, тригліцеридів, холестерину, ЛВГ-холестерину, малонового діальдегіду, каталази, аланінамінотрансферази, аспартатамінотрансферази, лужної та кислої фосфатаз.

Ключові слова: ацетилгідразід оксалурової кислоти, етиловий ефір 4-етоксіфенілоксалурової кислоти, гострофазні білки, ліпіди, гостре формалінове запалення з оксидантним стресом.

Аннотация

Халиль Аль-Абдула. Некоторые острофазные белки и липиды крови в динамике действия синтетических уреидооксамидов. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата биологических наук по специальности 03.00.04 - биохимия. Таврический национальный университет им. В.И. Вернадского, Симферополь, 2003.

Диссертация посвящена определению эффективности влияния ацетилгидразида оксалуровой кислоты (АОК) и этилового эфира 4-этоксифенилоксалуровой кислоты (ЭЭ-4-ЭФОК) в динамике на концентрации острофазных белков, липидов и некоторых других соединений в крови белых крыс в норме и при остром формалиновом воспалении с оксидантным стрессом. оксидантний ацетилгідразід білок кислота

Для достижения цели работы были выполнены эксперименты на 295 белых крысах-самцах массой 180-230 г популяции Вистар, разделенных на 49 серий. АОК и ЭЭ-4-ЭФОК в дозах 50 мг/кг и 100 мг/кг, вольтарен (25 мк/кг, лекарство для сравнения) внутрижелудочно вводили крысам с помощью зонда и через 1, 2, 3 и 4 часа проводили под наркозом декапитацию, забирали кровь для биохимических исследований. Острое воспаление вызывали 1% водным раствором формалина, 0,1 мл которого инъецировали субплантарно в заднюю конечность.

При исследовании влияния АОК и ЭЭ-4-ЭФОК на процессы обмена в сыворотке крови определяли концентрации гаптоглобина, церулоплазмина, фибриногена, альбумина, общего белка, средних молекул, общих липидов, триглициридов, холестерина, ЛВП-холестерина, МДА, активность каталазы, аланинаминотрансферазы, аспартатаминотрансферазы, щелочной и кислой фосфатаз.

Впервые установлено, что концентрации в сыворотке крови гаптоглобина, церулоплазмина, фибриногена, альбумина, общего белка, средних молекул, общих липидов, триглицеридов, холестерина, ЛВП-холестерина и МДА, активности АлАТ, АсАТ, ЩФ, КФ и каталазы не нарушаются у крыс в четырехчасовой динамике после внутрижелудочного введения АОК или ЭЭ-4-ЭФОК в дозах 50 мг/кг и 100 мг/кг, что свидетельствует об отсутствии влияния на процессы обмена острофазных белков, липидов и других соединений и подтверждает относительную безвредность и низкую токсичность синтетических уреидооксамидов.

Впервые доказано, что АОК и ЭЭ-4-ЭФОК в дозах 50 мг/кг и 100 мг/кг в динамике после внутрижелудочного введения способствуют понижению в сыворотке крови концентраций гаптоглобина, церулоплазмина, фибриногена, общего белка, средних молекул, общих липидов, триглицеридов, холестерина, ЛВП-холестерина и МДА, активности аминотрансфераз, фосфатаз и каталазы, сохранению содержания альбумина у крыс при остром формалиновом воспалении с оксидантным стрессом, что подтверждает присутствие у синтетических уреидооксамидов антивоспалительных и антиоксидантных свойств.

Впервые у АОК и ЭЭ-4-ЭФОК при компьютерном исследовании по программе “PASS” предсказаны антивоспалительные (подтвержденные экспериментально) и еще по несколько десятков других полезных свойств для животных и людей.

Ключевые слова: ацетилгидразид оксалуровой кислоты, этиловый эфир 4-этоксифенилоксалуровой кислоты, острофазные белки, липиды, острое формалиновое воспаление с оксидантным стрессом.

SUMMARY

Khalel Аl-Аbdullah. Some acute phase proteins and lipid of blood in dynamics of action of synthetic ureidoxamides/ - manuscript.

Dissertation for a Candidate's (Biology) degree by speciality 03.00.04- biochemistry. Tavricheskiy V.I, Vernadskiy National University, Simferopol, 2003.

The dissertation is devoted to definition of efficiency of influence acetylhydrazide of oxaluric acid (АОА) and ethyl ether of 4-etoxyphenyloxaluric acid (ЕЕ-4-ЕРОА) in dynamics on concentration acute phase proteins, lipids and some other compound in blood of white rats in norm and at acute formalin inflammation with oxidizing stress.

It was established that (АОА) and (ЕЕ-4-ЕРОА) at intragastric introducing in dozes of 50 mg/kg and 100 mg/kg to healthy rats in dynamics of four hours essentially do not influence processes of metabolism of acute phase proteins. Lipids and on activity of enzymes, and at acute formalin inflammation with oxidizing stress show anti-inflammatory and antioxidant properties confirmed with that in dynamics normalization assist in serum of blood of parameters gaptoglobin, fibrinogen, ceruloplasmin, albumine, proteins, average molecules, lipid, three-gliceride, cholesterol, lhd-cholesterol, manolic dialdehyde, catalase, alaninaminotraspherase, aspartataminotranspherase, alcaline and acide phosphatase.

Key words: acetylhydrazide of oxaluric acid, ethyl ether of 4-etoxy-pheniloxaluric acids, acute phase proteins, lipids, acute formalin inflammation with oxidative stress.

загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Гострофазні білки відносяться до захисної системи організму хребетних тварин, яка застосовується при екстремальних ситуаціях. При пошкодженні клітин різних органів в процесах запалень чи інтоксикації синтез гострофазних білків у печінці (який регулюється інтерлейкином-6 і іншими регуляторами), з перших хвилин приводить до слідуючих змін у плазмі крові: а) до збільшення в 100-1000 раз концентрацій С-реактивного білку і амілоїдного А білку сироватки у динаміці до 6-12 годин; б) до зростання у 2-5 разів вмісту гаптоглобіну, фібриногену, 1-антитрипсину, орозомукоїду, кислого 1-глікопротеїну на протязі доби; в) до підвищення на 20-60% концентрацій церулоплазміну, С3-С4 - комплементу на протязі до 48 годин; г) при відсутності змін вмісту 2 - макроглобуліну, гемопексину, амілоїдного Р білку сироватки і імуноглобулінів; д) до зниження на 30-60% концентрацій преальбуміну, альбуміну, трансферину, -ліпопротеїну у динаміці до 12-48 годин. Гострофазні протеїни активно приймають участь в знешкодженні шкідливих факторів і токсинів, у відновленні порушених структур і функцій молекул (Шевченко О.П., 1996).

Біля 30 білків плазми крові відносяться до гострофазних протеїнів, які терміново включаються у процеси метаболізму при запаленнях і пошкодженнях клітинних структур і сприяють обмеженню вогнищ деструкції, стимулюють репарацію. Синтез у печінці С-реактивного протеїну і амілоїдного білку сироватки може підвищуватись у перші 6-8 годин дії стресових факторів у 20-1000 разів (Новикова Л.И., 1991; Сергеева Н.А., 1999; Титов В.Н. 2000; Ваumann Н., 1994).

При гострому запаленні прискорення синтезу гострофазних білків у печінці на 25%-100% узгоджується з корекцією біохімічних процесів, поведінкових реакцій і функціонування фізіологічних систем організму (Ceciliani F. et. al., 2002).

Відомо, що визначення вмісту різних фракцій ліпідів у крові здорових і хворих людей ефективно для оцінки стану процесів обміну ліпідів в організмі (Лифшиц В.М. и др., 1996; Тиц Н.У., 1997; Камишников В.С., 2000; Назаренко Г.И., 2000; Ramnik Sood M.D. 1999) у тому числі тригліцеридів (Shephard M.D., 1990), загального холестерину (Ellerbe P. et.al., 1990), холестерину, який входить у склад мембран всіх клітин хребетних (від яких залежить транспортування через них амінокислот, вуглеводів, багатоненасичених і насичених жирних кислот (Кучеренко М.Є. і ін., 1995; Титов В.Н. и др., 1992), холестерину ліпопротеїнів різної густини (Scheciman G. et.al., 1996). При дії різних стресових факторів активуються процеси ПОЛ на мембранах клітин, що супроводжується збільшенням у сироватці вмісту загального холестерину (Baumann H., 1994).

Таким чином, відносна стабільність процесів проміжного обміну гострофазних білків, ліпідів і інших сполук у нормі, достатньо швидкі відхилення їх при дії стресових факторів на організм дозволяють рахувати показники їх у крові (як транспортну ланку метаболізму) надійними критеріями при дослідженні впливу синтетичних речовин на тварин.

Процеси обміну гострофазних білків, ліпідів і інших сполук, які порушуються при запаленнях, можуть регулюватись в напрямку нормалізації з допомогою нестероїдних антизапальних засобів (вольтарену і багатьох інших). Ці ліки гальмують процеси ексудації і втрати білків, гіпертермії і втрати енергії, формування грануляційної тканини, пригнічують активність циклооксігенази, гіалуронідази, лізосомних гідролаз і інших ензимів, синтез гістаміну, серотоніну, тромбоксану, простагландинів. Але ці засоби не захищають від альтерації і іноді викликають ульцерогенні, гепатотоксичні, нефротоксичні, кардіотоксичні і інші ускладнення (Машковский М.Д., 1993; Видаль, 1997; Викторов А.П., 1998; Крилов Ю.Ф., 1999; Коваленко В.М., 2000). Це й було основою для пошуку нових антизапальних засобів, які не мають таких негативних властивостей.

Зв'язок роботи з науковими планами, програмами, темами. Декілька років тому хіміки ХМАПО під керівництвом проф. Г.П.Петюніна (1997) синтезували дві сполуки, які відносяться до уреїдооксамидів, з передбачуваними корисними властивостями, вплив яких на процеси обміну гострофазних білків і ліпідів у тварин в нормі і при стресі був невідомий. Це послугувало основою для виконання експериментів, а виконана робота має тісний зв'язок з науковими дослідженнями ХМАПО (держрєєстрація - 01890011484).

Мета дослідження. Встановити ефективність впливу синтетичних уреїдооксамидів (АОК і ЕЕ-4-ЕФОК) у динаміці на вміст гострофазних білків, ліпідів і деяких інших сполук крові у щурів в нормі та при гострому запаленні з оксидантним стресом.

Задачі:

1. Дослідити концентрації в крові гаптоглобіну, церулоплазміну, фібриногену, альбуміну, загального білку, середніх молекул, загальних ліпідів, тригліцеридів, холестерину, ЛВГ-холестерину, МДА, активності АлАТ, АсАТ, ЛФ, КФ і каталази у здорових щурів у динаміці через 1,2,3 і 4 години після внутрішньошлункового введення АОК і ЕЕ-4-ЕФОК в дозах 50 мг/кг і 100 мг/кг.

2. Вивчити концентрації в крові гаптоглобіну, церулоплазміну, фібриногену, альбуміну, загального білку, середніх молекул, загальних ліпідів, тригліцеридів, холестерину, ЛВГ-холестерину, МДА, активності АлАТ, АсАТ, ЛФ, КФ і каталази у щурів при гострому формаліновому запаленні з оксидантним стресом у чотиригодинній динаміці після внутрішньошлункового введення АОК і ЕЕ-4-ЕФОК в дозах 50 мг/кг і 100 мг/кг.

3. Дослідити структурні формули АОК і ЕЕ-4-ЕФОК при використанні комп'ютерної програми “PASS”, з метою прогнозу біологічних активностей корисних для тварин і людей.

Об'єкт дослідження. Процеси проміжного обміну гострофазних білків, ліпідів і інших сполук у щурів в нормі і при гострому запаленні з оксидантним стресом.

Предмет дослідження. Дія синтетичних уреїдооксамидів у динаміці на вміст гострофазних білків, ліпідів і інших сполук, з врахуванням активності деяких ферментів в крові при різних станах організму щурів.

Методи дослідження. Біохімічні (визначення у сироватці крові концентрацій гострофазних білків, ліпідів і інших сполук), комп'ютерні, статистичні (обробка результатів з використанням біологічної статистики).

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше встановлено, що концентрації у сироватці крові гаптоглобіну, церулоплазміну, фібриногену, альбуміну, загального білку, середніх молекул, загальних ліпідів, тригліцеридів, холестерину, ЛВГ-холестерину, МДА, активності АлАТ, АсАТ, ЛФ, КФ і каталази не порушуються у щурів на протязі чотиригодинної динаміки після внутрішньошлункового введення АОК і ЕЕ-4-ЕФОК в дозах 50 мг/кг і 100 мг/кг, що свідчить про відсутність суттєвого впливу на процеси обміну гострофазних білків, ліпідів і інших сполук та підтверджує відносну нешкідливість і низьку токсичність синтетичних уреїдооксамидів.

Вперше доказано, що АОК і ЕЕ-4-ЕФОК в дозах 50 мг/кг і 100 мг/кг у динаміці після внутрішньошлункового введення сприяють зниженню у сироватці крові концентрацій гаптоглобіну, церулоплазміну, фібриногену, загального білку, середніх молекул, загальних ліпідів, тригліцеридів, холестерину, ЛВГ-холестерину і МДА, активності амінотрансфераз, фосфатаз і каталази, збереженню вмісту альбуміну у щурів при гострому формаліновому запаленні з оксидантним стресом, що підтверджує наявність у синтетичних уреїдооксамидів антизапальних і антиоксидантних властивостей.

Вперше у АОК і ЕЕ-4-ЕФОК при комп'ютерному дослідженні по програмі “PASS” передбачені антизапальні (підтверджені експериментально) та ще по декілька десятків інших корисних властивостей для тварин і людей.

Практичне значення одержаних результатів. Вперше встановлені антизапальні і антиоксидантні активності АОК і ЕЕ-4-ЕФОК, які проявляються у динаміці, представляють собою експериментальне обґрунтування для майбутніх досліджень по вивченню їх дії на тварин, які знаходяться у різних стресових станах, з метою розробки нових ефективних антистресових засобів.

Показники процесів проміжного обміну гострофазних протеїнів, ліпідів, внутрішньоклітинних ферментів, які були визначені у сироватці крові у динаміці після внутрішньошлункового введення АОК, ЕЕ-4-ЕФОК і інших речовин, можуть використовуватись як дані для порівняння при проведенні експериментальних, учбових і науково-практичних досліджень.

Особистий внесок дисертанта. Автор самостійно виконав експерименти на щурах, здійснював взяття крові, підготовку її до проведення біохімічних досліджень, визначав концентрації гострофазних протеїнів, ліпідів і інших сполук, здійснив статистичну обробку, написав статті і розділи дисертації.

Апробація результатів дисертації. Дані дисертації обговорювались на науково-практичній конференції молодих вчених ХМАПО (Харків, 2002), на міжнародній науково-практичній конференції “Ліки-Людині” (Харків, 2002), на засіданнях кафедр клінічної лабораторної діагностики, клінічної біохімії і судово-медичної токсикології ХМАПО (2001-2003), кафедри біохімії Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна (2001).

Публікації по темі дисертації. По темі дисертації опубліковано 5 робіт, з яких 3 статті у фахових журналах, 2 - у збірниках наукових робіт і матеріалах конференції, 2 роботи без співавторів.

Обсяг і структура дисертації. Дисертація надрукована на 153 сторінках машинописного тексту, має 41 таблицю (в додатках), 18 малюнків і складається із вступу, огляду літератури, опису методів дослідження, викладення одержаних результатів і їх обговорення, заключення, висновків, списку літератури, що складається з 318 джерел, з яких 60 іноземних авторів.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Огляд літератури. У першому розділі проаналізовані сучасні опубліковані дані про проміжні процеси обміну гострофазних білків, ліпідів і деяких інших сполук у тварин і людей в нормі і в динаміці адаптації організму при нагальних ситуаціях. Опубліковані дані свідчать про те, що інтенсивність проміжного обміну гострофазних білків, ліпідів і інших сполук закономірно змінюється при дії на організм хімічних, фізичних чи біологічних стресових факторів, а тому показники цих біохімічних процесів в крові (як закономірна транспортна ланка метаболізму) можуть використовуватись в якості об'єктивних критеріїв при дії синтетичних уреїдооксамидів на щурів.

Методи досліджень. Перед біохімічними дослідженнями хімічні структури органічних молекул уреїдооксамидів були досліджені з допомогою комп'ютерної програми “PASS”, з метою виявлення передбачуваних біологічних активностей. Програма “PASS” фіксує наявність тих чи інших хімічних груп, які входять до складу нових сполук і передбачує їх дію на біохімічні процеси в клітинах, базуючись на відомих даних по впливу на метаболізм аналогічних груп в складі ліків, отрут і інших відомих речовин (Поройков В.В., 1999; Lagunin A et.al. , 2000, 2001; Poroikov V.V. et.al., 2001).

Експерименти виконані на 295 щурах-самцях масою 180-230 г. популяції Вістар (табл.1). Біохімічні дослідження виконувались в осінньо-зимовий період зранку у відповідності з “Правилами використання лабораторних тварин (1984, додаток 4) і Хельсинською декларацією про гуманне відношення до тварин”. АОК і ЕЕ_4-ЕФОК (50 мг/кг і 100 мг/кг), вольтарен (25 мг/кг, речовина для порівняння) вводили тваринам внутрішньошлунково з допомогою зонду, а через 1, 2, 3 і 4 години здійснювали під наркозом декапітацію і брали кров для дослідження. Гостре запалення з оксидантним стресом викликали 1% розчином формаліну, 0,1 мл якого впорскували субплантарно в задню кінцівку (Дроговоз С.М., 1994). При вивченні впливу АОК і ЕЕ-4-ЕФОК на процеси проміжного обміну гострофазних білків, ліпідів і інших сполук визначали у сироватці крові концентрації гаптоглобіну, церулоплазміну (Панченко Н.И., 1991; Камишников В.С., 2000), фібриногену (Белицер В.А. и др., 1983; Панченко Н.И., 1991; Меньшиков В.В., 2000), альбуміну, загального білку (Меньшиков В.В., 1987; Панченко Н.И., 1991, Камишников В.С., 2000), середніх молекул (Габрилович М.И., 1998; Камишников В.С., 2000), загальних ліпідів (Меньшиков В.В., 1987; Панченко Н.И., 1991; Камишников В.С., 2000), холестерину, ЛВГ-холестерину, тригліцеридів (Камишников В.С., 2000), МДА, активність каталази (Ивахненко А.К., 1998), АлАТ, АсАТ, ЛФ (Камишников В.С., 2000), КФ (Панченко Н.И., 1991; Камишников В.С., 2000). Визначені результати різних серій порівнювали між собою, розраховуючи критерій Стьюдента з допомогою комп'ютера (Минцер О.П., и др., 1991; Гланц С., 1998; Дягилева Ф.Г. и др., 1998; Лапач С.Н. и др., 2000).

Результати дослідження та їх обговорення. Основні результати дослідження свідчать про те , що АОК і ЕЕ-4-ЕФОК у динаміці не впливають у щурів на процеси обміну гострофазних білків, ліпідів, продуктів ПОЛ, на активність внутрішньоклітинних ферментів, але при гострому формаліновому запаленні з оксидантним стресом вони благоліпно діють на досліджувані процеси метаболізму, виявляючи антизапальну та антиоксидантні активності.

При використанні комп'ютерної програми “PASS” нами було встановлено, що у відповідності із структурними особливостями молекул, на основі розрахунку коефіцієнта Ра, який підтверджує наявність біологічної активності для відповідних структурних груп, і коефіцієнта Рі, який відхиляє наявність даної біологічної активності у уреїдооксамидів передбачено антизапальну та ще по декілька десятків корисних біологічних властивостей. Антизапальні активності АОК і ЕЕ-4-ЕФОК нами вперше підтверджено в експериментах на щурах.

Результати одержані нами, показали, що АОК і ЕЕ-4-ЕФОК в дозах 50 мг/кг і 100 мг/кг при внутрішньошлунковому введенні щурам у динаміці чотиригодинних експериментів суттєво не збільшували і не зменшували у сироватці крові концентрації альбуміну, гаптоглобіну, церулоплазміну, фібриногену, загального білку, середніх молекул, загальних ліпідів, холестерину, ЛВГ-холестерину, тригліцеридів, МДА, активність каталази, АлАТ, АсАТ, ЛФ і КФ в порівнянні з даними контрольних тварин на яких діяла тільки вода. Це співпадає з результатами, одержаними після введення вольтарену, що давало підстави використовувати їх як дані для порівняння.

На відміну від цього у сироватці щурів, яким впорскували субплантарно у задню кінцівку формалін, у динаміці суттєво збільшувались майже всі досліджувані показники з тенденцією приросту до тригодинного періоду із збереженням на високому рівні через 4 години відносно контрольних даних. Формалін викликає альтерацію в тканинах нижньої кінцівки і це мале запальне вогнище виділяє так багато продуктів запалення, що вони миттєво поширюються по всьому організму. Це призводить до цитолізу з ліполізом і прискоренням ПОЛ, про що свідчать підвищення концентрації у крові холестерину, ЛВГ - холестерину, тригліцеридів, загальних ліпідів, МДА, середніх молекул, активності АлАТ, АсАТ, ЛФ, КФ і каталази, до збільшення швидкості синтезу гострофазних протеїнів у клітинах печінки, що підтверджується зростанням вмісту гаптоглобіну, церулоплазміну, фібриногену, загальних білків і затримкою синтезу альбуміну. Таким чином, токсичний вплив формаліну на організм закономірно супроводжується загальною реакцією з оксидантним стресом і зміною у крові показників процесів обміну гострофазних білків, ліпідів і інших сполук, що використовувалось нами для порівняння при дослідженні антизапальних та антиоксидантних властивостей синтетичних уреїдооксамидів.

Ці результати узгоджуються з даними про збільшення у сироватці крові щурів вмісту церулоплазміну при інфікованому чи неінфікованому загоюванні ран (Рагимов Ч.П. и др., 1992) , про зростання у плазмі крові і в плевральному ексудаті щурів концентрації фібриногену при карагеніновому плевриті (Saito M. et al., 2002), про збільшення в плазмі щурів вмісту фібриногену при ботулінічній прогресуючій інтоксикації (Чеснокова Н.П. и др., 1990), про зростання в плазмі мишей концентрацій гострофазного амілоїду А і холестерину після підшкірної ін'єкції азотнокислого срібла (Lindhorst E. et al., 1997), про збільшення в плазмі щурів вмісту серомукоїдів і активності ксантиноксидази при гострому терпентин-індукованому запаленні (Lutsevich A.N. et al., 1995), про зростання у сироватці щурів при експериментальному запаленні концентрацій гаптоглобіну, церулоплазміну, С-реактивного білку, гемопексину, б1 - антитрипсину, б2 - макроглобуліну, інгібітору протеази серіну, тіостатину, клустеріну, орозомукоїду і, навпаки, про зниження вмісту трансферіну, калікреїну, б1 - інгібітору третього, б2 - HS - глікопротеїну (Miller I. et al., 1999), про збільшення в плазмі щурів концентрації молекул середньої маси через 12 годин після перев'язки лівого сечоводу (Баринов Э.Ф. и др., 1992), про зростання в тканинах печінки і стінки тонкої кишки щурів вмісту глутатіону, про прискорення синтезу і деградації білків, про активацію окислювальних процесів при хронічному виразковому коліті, який викликали декстрином чи сульфатом натрію (Mercier S. et al., 2002), про прискорення синтезу гостофазних білків в тканині печінки щурів при сублетальному опіку 20% поверхні шкіри (Sevajevic L.J. et al., 1995), про збільшення в тканинах внутрішніх органів щурів вмісту церулоплазміну при комбінованій хронічній дії пестицидів, солей свинцю і кадмію, нітратів і малих доз іонізуючих променів (Коршун М.М. и др., 2001), але не узгоджуються із зниженням в крові і тканині печінки щурів концентрації гаптоглобіну на тридцяту добу хронічного впливу краунефірів (Попов И.В. и др., 2000).

АОК і ЕЕ-4-ЕФОК в дозах 50 мг/кг і 100 мг/кг при внутрішньо-шлунковому введенні щурам з формаліновим запаленням і оксидантним стресом благоліпно впливали на процеси метаболізму. АОК (100 мг/кг) через годину дії формаліну сприяв нормалізації всіх показників сироватки, відносно даних при дії формаліну, але суттєво зменшувались тільки концентрації гаптоглобіну на 21,8 %, церулоплазміну - на 9,5 %, фібриногену - на 16,0%, загальних ліпідів - на 13,2%, МДА - на 15,8%, активності АлАТ - на 10,8%, АсАТ - на 21,1 %, КФ - на 13,3%, через дві години - концентрації фібриногену - на 17,8%, загального білку - на 4,6 %, середніх молекул - на 11,5%, тригліцеридів - на 28,0%, холестерину - на 12,3%, МДА - на 11,7%, активності АсАТ - на 23,4% і каталази - на 13,3 %, через три години - концентрації гаптоглобіну - на 34,6%, фібриногену - на 19,7%, загального білку - на 7,3%, загальних ліпідів - на 10,1%, тригліцеридів - на 33,9%, холестерину - на 20%, МДА - на 14,5%, активності АсАТ - на 23,3%, каталази - на 20,6%, через 4 години - концентрації гаптоглобіну - на 33,5%, церулоплазміну - на 12,4%, фібриногену - на 16,1%, загальних ліпідів - на 10,7%, холестерину - на 12,5%, МДА - на 14,4%, активності АлАТ -на 11,4%. АсАТ - на 22,2% і каталази - на 18,0% (Табл. 3).

ЕЕ-4-ЕФОК (100 мк/кг) через годину виникнення запальної реакції сприяв нормалізації всіх показників сироватки відносно результатів при дії формаліну, але суттєво знижувались концентрації тільки церулоплазміну - на 8,7%, загальних ліпідів - на 13,7%, МДА - на 15,9%, активність КФ - на 12,1%, через дві години - концентрацій церулоплазміну - на 12,3%, фібриногену - на 16,5%, загального білку - на 7,26 %, середніх молекул - на 25,5%, холестерину - на 23,0%, МДА - на 18,2%, , через три години - концентрації гаптоглобіну - на 27,7%, фібриногену - на 22,5%, загального білку - на 8,2%, середніх молекул - на 18,9%, загальних ліпідів - на 16,9%, тригліцеридів - на 33,9%, холестерину - на 26,5%, МДА - на 12,7%, активність АсАТ - на 17,0%, КФ - на 13,0% і каталази - на 16,2%, через 4 години - концентрації фібриногену - на 18,8%, середніх молекул - на 19,0%, загальних ліпідів - на 13,9%, холестерину - на 19,0%, МДА - на 16,5%, активність АсАТ - на 20,1% і каталази - на 20,9%.

Таким чином, у щурів з гострим формаліновим запаленням АОК і ЕЕ_4_ЕФОК (50 і 100 мг/кг) сприяють зниженню у крові активності амінотрансфераз і фосфатаз, сповільнюють процеси альтерації і синтезу гострофазних протеїнів, реакцій ліполізу і ПОЛ, підтвердженням чого є зменшення не тільки вмісту ліпідів і МДА в крові у динаміці, але і зниження активності каталази і концентрації церулоплапзміну, тому що потреба в реакціях антиоксидації зменшується. Це свідчить про наявність у уреїдооксамидів антизапальних і антиоксидантних активностей, котрі не більш ефективні, ніж у вольтарену, але м'якіші. Дози АОК і ЕЕ-4-ЕФОК по 100 мг/кг мають більш виразні антизапальні активності в порівнянні з дозами по 50 мг/кг.

Можна припустити, що АОК і ЕЕ-4-ЕФОК проявляють антиоксидазні властивості шляхом реагування із вільними кисневими радикалами, наприклад, з пероксидним аніоном НО?2 чи з перекисними радикалами.

При подібних реакціях АОК і ЕЕ-4-ЕФОК реагують з надлишками вільних кисневих і інших радикалів, яких є достатньо при активації ПОЛ на біомембранах в клітинах, і перетворюються на радикали уреїдооксамидів, які, мабуть, не мають можливостей для активної участі в ланцюгових окислю-вальних реакціях. В зв'язку з цим швидкість різних окислювальних вільнорадикальних реакцій знижується, що підтверджується в наших експериментах зменшенням у сироватці крові щурів вмісту МДА в тих випадках, коли одночасно з формаліном проявляли свою дію АОК чи ЕЕ-4-ЕФОК. Можна думати, що АОК чи ЕЕ-4-ЕФОК і їх метаболіти реагують з природними антиоксидантами і формують антиоксидантні комплексні молекули.

Таким чином, експериментально встановлена відсутність токсичної дії при внутрішношлунковому введенні АОК і ЕЕ-4-ЕФОК на процеси обміну гострофазних білків, ліпідів і ферментів у здорових щурів та позитивний вплив на ці процеси метаболізму при гострому формаліновому запаленні з оксидантним стресом дають можливість для перспективних досліджень, з метою більш глибокого вивчення антизапальної і антиоксидантної дії нових синтетичних уреїдооксамидів з використанням різних експериментальних моделей запалення і стресових станів.

Висновки

1. При виконанні дисертаційної роботи в експериментах на білих щурах при проведенні біохімічних досліджень для ацетилгідразіду оксалурової кислоти і етилового ефіру 4-етоксіфенілоксалурової кислоти вперше встановлено відсутність суттєвої дії на процеси обміну гострофазних білків, ліпідів і інших сполук в динаміці у нормі, а з допомогою комп'ютерної програми “PASS” було передбачено наявність антизапальних активностей, які були підтверджені в експериментах і виявляються при дії на протязі чотиригодинної динаміки гострого формалінового запалення з оксидантним стресом. Доведені антизапальні і антиоксидантні активності двох нових уреїдооксамидів можуть бути основою при розробці нових засобів.

2. Ацетилгідразід оксалурової кислоти і етиловий ефір 4-етоксіфенілоксалурової кислоти в дозах 50 мг/кг і 100 мг/кг у здорових щурів на протязі чотиригодинної динаміки не змінюють у крові концентрації гаптоглобiну, церулоплазміну, фібриногену, альбуміну, загального білку, середніх молекул, загальних ліпідів, тригліцеридів, холестерину, ЛВГ-холестерину, МДА, активності аланінамінотрансферази, аспартатамінотрансферази, лужної та кислої фосфатаз, каталази, що підтверджує відсутність суттєвого впливу на процеси обміну гострофазних білків, ліпідів і інших сполук завдяки відносній нешкідливості та низькій токсичності нових речовин.

3. При дії формаліну на щурів в динаміці у крові збільшуються концентрації гаптоглобiну, церулоплазміну, фібриногену, загального білку, середніх молекул, загальних ліпідів, тригліцеридів, холестерину, ЛВГ-холестерину, МДА, активності аланінамінотрансферази, аспартатаміно-трансферази, лужної та кислої фосфатаз, каталази, але знижується вміст альбуміну, що характеризує гостре запалення з оксидантним стресом.

4. Ацетилгідразід оксалурової кислоти і етиловий ефір 4-етоксіфенілоксалурової кислоти в дозах 50 мг/кг і 100 мг/кг при одночасній дії формаліну на щурів знижують у сироватці крові концентрації гострофазних білків (гаптоглобiну, церулоплазміну, фібриногену), загального білку, середніх молекул, тригліцеридів, холестерину, ЛВГ-холестерину, загальних ліпідів, активності амінотрансфераз, фосфатаз і каталази, не зменшують вміст альбуміну, що підтверджує наявність антизапальних і антиоксидантних властивостей у уреїдооксамидів.

5. Вольтарен (25 мг/кг) при одночасній дії формаліну на щурів виявляє практично однакові антизапальну та антиоксидантну активності, які проявляються в динаміці зниженням у крові концентрацій гаптоглобiну, церулоплазміну, фібриногену, загального білку, середніх молекул, тригліцеридів, холестерину, ЛВГ-холестерину, загальних ліпідів, МДА, активності амінотрансфераз, фосфатаз і каталази, збереженням вмісту альбуміну відносно більших доз уреоїдооксамидів, що підтверджує їх більш м'який вплив (як обгрунтування для використання у практиці).

6. У ацетилгідразіду оксалурової кислоти і етилового ефіру 4-етоксіфенілоксалурової кислоти при приміненні комп'ютерної програми “PASS” на основі використання принципу відносності між хімічною структурою і біологічною дією передбачено антизапальну і ще по декілька десятків інших біологічних корисних якостей. Антизапальні якості уреїдооксамидів підтверджені експериментально.

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Халиль Аль-Абдула. Белки острой фазы у здоровых крыс и при экспериментальном воспалении после введения ацетилгидразида оксалурововой кислоты и эфира 4-этоксифенилоксалуровой кислоты // Вісник проблем біології і медицини. - 2002. - Вип. 1. - С. 23-26.

2. Халіль Аль-Абдула. Біохімічні показники у здорових щурів і при експериментальному запаленні після введення ацетилгідразіду оксалурової кислоти і етилового ефіру 4-етоксіфенілоксалурової кислоти // Біологія та валеологія. - Харків, 2002. - Вип. 5. - С. 63-71.

3. Ткач Ю. И., Халиль Аль-Абдула. Влияние ацетилгидразида оксалуровой кислоты и этилового эфира 4-этоксифенилоксалуровой кислоты на ферментативную активность сыворотки крови при экспериментальном воспалении // Вісник проблем біології і медицини. - 2002. - Вип. 6. - С.16-20.

4. Ткач Ю. И., Халиль Аль-Абдула. Состояние процессов перекисного окисления липидов и антиоксидантной защиты у здоровых крыс и при экспериментальном воспалении после введения ацетилгидразида оксалуровой кислоты и этилового эфира 4-этоксифенилоксалуровой кислоты // Вісник проблем біології і медицини. - 2002. - Вип. 7-8. - С.100-103.

5. Ткач Ю. И., Халиль Аль-Абдула. Компьютерный прогноз биологических активностей уреидооксамидов // Лекарства - человеку. - Харьков, 2003. - Том. XVIII, № 1. - С. 173-180.

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

  • Характеристика кінетичних закономірностей реакції оцтової кислоти та її похідних з епіхлоргідрином. Встановлення впливу концентрації та структури каталізатору, а також температури на швидкість взаємодії карбонової кислоти з епоксидними сполуками.

    магистерская работа [762,1 K], добавлен 05.09.2010

  • Біологічна, фізико-хімічна та структурна класифікація ліпідів. Попередники і похідні ліпідів. Жирні кислоти, гліцерол, стероїди, кетонові тіла, жиророзчинні вітаміни і гормони. Складні ефіри стеринів і вищих жирних кислот. Одноатомні циклічні спирти.

    презентация [1,9 M], добавлен 25.04.2013

  • Способи, процес і головні методи біологічного синтезу лимонної кислоти та її продуцентів. Циркуляційний, глибинний та неперервний комбінований способи біосинтезу оцтової кислоти. Вбираюча здатність наповнювачів. Процес синтезу ітаконової кислоти.

    курсовая работа [380,7 K], добавлен 26.08.2013

  • Характеристика лимонної кислоти та способів її отримання. Аналіз принципів і способів отримання оцтової кислоти. Властивості і застосування ітаконової кислоти. Біологічний синтез лимонної, оцтової та ітаконової кислоти, особливості і умови даних процесів.

    курсовая работа [119,9 K], добавлен 26.08.2013

  • Характеристика вихідної сировини та готової продукції. Хімізм одержання тартратної кислоти та коефіцієнти виходу по стадіях. Розрахунок витрати вихідного продукту кальцій тартрату на 1 т 100% тартратної кислоти. Постадійні матеріальні розрахунки.

    курсовая работа [322,2 K], добавлен 11.05.2014

  • Принципи біохімічної діагностики захворювань. Характеристика білків, вуглеводів, ліпідів, ферментів, їх функції і значення в організмі. Обмін речовин і енергії в організмі. Механізм дії гормонів. Водно-сольовий, мінеральний обмін. Система згортання крові.

    курс лекций [908,3 K], добавлен 04.04.2014

  • Вивчення вітаміну С, опис його властивостей, методик ідентифікації і кількісного визначення. Медичні та фізико-хімічні властивості аскорбінової кислоти, її біосинтез. Фармакодинаміка та фармакокінетика. Залежність між будовою і біологічною активністю.

    курсовая работа [1,4 M], добавлен 30.11.2014

  • Найважливіші природні сульфати, якісна реакція на сульфат-іон. Застосування сульфатної кислоти і сульфатів в промисловості. Хімічні та фізичні властивості сульфатної кислоти, її взаємодія з металами. Розклад цукру і целюлози під дією сульфатної кислоти.

    презентация [688,5 K], добавлен 30.10.2013

  • Розгляд термічного та екстракційного способів одержання фосфатної кислоти. Технологічна схема виробництва фосфатної кислоти дигідратним способом. Матеріальний розрахунок розміщення апатитового концентрату та екстрактора. Утилізація фторовмісних газів.

    курсовая работа [362,1 K], добавлен 18.02.2015

  • Сірчана кислота як один з основних багатотоннажних продуктів хімічної промисловості, її застосування в різних галузях народного господарства. Взаємодія сірчаної кислоти з металами та неметалами, солями та водою. Сировина для виробництва сірчаної кислоти.

    реферат [32,0 K], добавлен 11.11.2010

  • Антранілова (2-амінобензойна) кислота, її характеристика, добування та застосування. Фізичні властивості антранілової (2-амінобензойної) кислоти. Похідні антранілової (2-амінобензойної) кислоти по карбоксильній групі, аміногрупі та бензойному кільцю.

    курсовая работа [1,2 M], добавлен 20.10.2014

  • Обмін ліпідів– багатоступеневий процес який складається з процесів травлення в харчовому тракті. Окислення гліцерину та вищих жирних кислот. Обмін кетонових тіл. Синтез мевалонової кислоти. Біосинтез стероїдних гормонів, вищих жирних кислот та гліцерину.

    контрольная работа [43,4 K], добавлен 19.02.2009

  • Сучасний стан проблеми тютюнопаління у світі. Виробництво тютюнових виробів. Види та сорти тютюну та їх переробка. Хімічний склад диму і дія його на організм. Фізико-хімічні властивості ціанідної кислоти. Токсикологічна характеристика синильної кислоти.

    курсовая работа [245,8 K], добавлен 18.12.2013

  • Вивчення хімічного складу і структурної будови нуклеїнових кислот. Характеристика відмінних рис дезоксирибонуклеїнових кислот (ДНК) і рибонуклеїнові кислоти (РНК). Хімічні зв'язки, властивості і функції нуклеїнових кислот, їх значення в живих організмах.

    реферат [1,2 M], добавлен 14.12.2012

  • Характеристика стічної води за якісним та кількісним складом. Хімічні та фізичні властивості сульфатної кислоти та її сполук. Статистично-математична обробка результатів аналізу по визначенню сульфатів комплексонометричним і турбидиметричним методом.

    курсовая работа [1,2 M], добавлен 13.06.2011

  • Причини забруднення фумарової кислоти після синтезу шляхом окиснення фурфуролу хлоратом натрію в присутності п’ятиокису ванадію. Шляхи її очищення, етапи даного технологічного процесу та оцінка його ефективності. Опис системи контролю та керування.

    контрольная работа [18,0 K], добавлен 02.09.2014

  • Характеристика процесу отримання азотної кислоти шляхом окислювання аміаку повітрям з наступною переробкою окислів азоту. Технологічні розрахунки основних стадій процесів. Особливості окислювання окису азоту, абсорбції оксидів та очищення викидних газів.

    контрольная работа [114,4 K], добавлен 05.04.2011

  • Стадії протікання реакції епіхлоргідрина з гідроксилвмісними сполуками. Константи швидкості реакції оцтової кислоти з ЕХГ в присутності ацетату калію. Очищення бензойної кислоти, епіхлогідрин. Методика виділення продуктів реакції, схема установки.

    курсовая работа [702,8 K], добавлен 23.04.2012

  • Молекулярна організація ланцюга біологічного окислення. Вільнорадикальне окислення в біологічних мембранах. Фізіологічна антиоксидантна система. Система аскорбінової кислоти. Вільні радикали і пероксиди як продукти взаємодії радіації з речовиною.

    курсовая работа [938,5 K], добавлен 01.01.2011

  • Загальна характеристика і склад нуклеопротеїдів. Нуклеїнові кислоти – природні біополімери. Структурні елементи нуклеїнових кислот: нуклеозид; нуклеотид; нуклеїнова кислота. Класифікація і будова нуклеїнових кислот. Біологічна роль нуклеїнових кислот.

    реферат [35,2 K], добавлен 25.02.2009

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.