Теоретичні основи початкової стадії корозійно-втомного руйнування корозійнотривких сталей і сплавів та розробка методів прогнозування їх границі витривалості

i_max = 0,00139 - 0,00136. (2)

Дисперсійний аналіз цієї залежності показав, що вона справджується з надійністю 0,975.

Повнішу характеристику електрохімічної взаємодії циклічно деформованих нержавіючих сталей із корозивним середовищем дає запропоноване нами відносне деформаційне розчинення (), яке відображає процеси утворення корозійно-втомних пошкоджень протягом всього періоду зародження тріщин. Кореляційний, регресійний та дисперсійний аналізи залежності між та виявили його значущість та високу щільність: коефіцієнт кореляції в даному випадку порівняно із попереднім дещо вищий: r = 0,975. Аналітичний вираз залежності між цими величинами теж справджується з надійністю 0,975.

lga = 0,396 - 0,351b. (3)

Враховуючи, що

= Q_зар / Q_кор, а = _-1с / _-1, одержимо рівняння

lg(Q_зар / Q_кор) = 0,396 - 0,351(_-1с / _-1), (4)

з якого випливає формула для розрахунку границі корозійної втоми:

_-1с = _-1[1,128 - 2,849 lg(Q_зар / Q_кор)], (5)

де _-1, _-1с - відповідно границя втоми на повітрі та в середовищі; Q_зар , Q_кор - кількість електрики, що йде на додаткове розчинення деформованого металу при = _-1 та його корозію за відсутності деформації.

Використовуючи рівняння (2), теж можна розрахувати границю корозійної втоми:

_-1с = _-1(1,022 - 735,3і_max). (6)

За формулами (5) та (6) обчислено значення границі корозійної втоми і порівняно їх із експериментальними. Для досліджених нержавіючих сталей вони відрізняються максимально на ~8,1% за , та на ~13,6 % за і_max, що показує їх практичний збіг. Однак точність визначення _-1с за вища.

Для перевірки можливості розширення вище наведених міркувань і на інші сталі та сплави, що пасивуються в корозивному середовищі, випробовували сталі 15Х2МФА та 15Х2НМФА, що використовують для корпусного обладнання реакторів АЕС, у водному розчині борної кислоти (12 г H₃BO₃ на 1 л дистильованої води) рН 8, t = 3533 К. Встановлено, що густина струму корозії для них за потенціалів Е_кор = 0,06 та Е_кор = -0,03 В відповідно становить 510^-4 та 210^-3 мА/см², а границя втоми на повітрі та в середовищі - 500; 450 та 420; 340 МПа. Кількість електрики, що затрачено на додаткове розчинення для цих сталей, дорівнює 5,7210^-3 та 8,4010^-3 Кл. Розрахована границя корозійної втоми для сталі15Х2МФА становить 402 МПа та для 15Х2НМФА - 299 МПа. Вони відрізняються від експериментальних значень відповідно на 10,7 та 12,1 %. Хоча для цих сталей похибка у визначенні _-1с дещо більша, ніж для нержавіючих сталей, все ж можна говорити про задовільний збіг результатів.

Цей приклад ще раз підтверджує адекватність запропонованого критерію і те, що відносне деформаційне розчинення достовірно характеризує процеси, які протікають на поверхні напружених корозійнотривких сталей в електролітах і є основною причиною зниження їх витривалості.

Враховуючи, що a розраховане на основі електрохімічних параметрів деформованих металів, можна стверджувати, що струм поляризації в умовах Е_пол = Е_кор - це та величина, яка достовірно відображає взаємозв'язок між процесами активації та репасивації на поверхні пасивних металів, які відповідальні за зниження опору втомному руйнуванню в агресивних середовищах. Це дозволяє вважати величину відносного деформаційного розчинення при навантаженнях, рівних границі втоми на повітрі, критерієм, який визначає ступінь зниження витривалості не лише нержавіючих сталей, але й інших пасивних металів в електролітах. Він показує, за яких граничних циклічних навантажень можна очікувати руйнування зразків у корозивному середовищі та визначати допустимі рівні механічних напружень для безпечної експлуатації обладнання.

Враховуючи важливість впливу процесів взаємодії корозивного середовища із деформованими металами на початковій стадії руйнування на їхню схильність до корозійної втоми, а також беручи до уваги підвищення корозійної тривкості нержавіючих сталей після базової кількості циклів при _-1с, дев'ятий розділ присвятили вивченню впливу циклічних навантажень на селективне розчинення різних компонентів сплавів.

Латунь. Для встановлення основних закономірностей впливу деформації на вибіркове розчинення як модельний матеріал вибрано латунь різного фазового складу. Показано, що механічні напруження = 150; 200; 250 МПа протягом відповідно 240, 53, 10 год приводять до зростання концентрації іонів цинку в розчині 3% NaCl + 0,01 М HCl в ~ 13, 18, 47 раза (-латунь) та в 11,12, 44 раза (+-латунь). Концентрація іонів міді змінюється при цьому лише в ~ 2-3 раза. Це викликає зростання коефіцієнта селективного розчинення цинку відповідно в ~ 21, 32, 60 (-латунь) та 11, 12, 44 раза (+-латунь). Тобто деформація пришвидшує знецинкування латуней незалежно від їхнього структурного стану.

Нестаціонарні поляризаційні криві, побудовані на основі хроноамперограм, показують, що початковий період розчинення латуні ЛС59-1 (4…20 мс, криві 1-3) в області потенціалів ~ -0,80 … +0,30 В повністю визначається швидкістю розчинення цинку. За експозиції 40…80 мс (криві 4, 5) при потенціалах, вищих ~ +0,20 В, починає проявлятися іонізація міді. В стаціонарних умовах вона проявляється за потенціалів, позитивніших ~ +0,05 В. На основі парціальних поляризаційних кривих встановлено, що при Е +0,05 В цинк з недеформованого металу розчиняється за дифузійною кінетикою (крива 1), а за вищих - за електрохімічною, яка характерна для іонізації міді (крива 2). В першому випадку внаслідок циклічних механічних напружень струми розчинення Zn зростають в 50-100 разів, а в другому - в 20-25 разів (крива 1). Швидкість анодного розчинення міді збільшується при цьому лише в 10-15 разів (крива 2). Тобто вплив деформації на розчинення цинку залежить від механізму його іонізації і відчутніший в умовах дифузійної кінетики, ніж електрохімічної. Це пояснюється тим, що напруження, підвищуючи дефектність кристалічної ґратки пришвидшують дифузію Zn в твердій фазі і полегшують його вихід на поверхню та розчинення. На основі нестаціонарних поляризаційних кривих циклічно навантаженої латуні також встановлено, що максимальний вплив деформації на її розчинення загалом проявляється протягом перших 0,30…0,50 с випробувань.

Сталі 20, 20Х13, 08Х18Н10Т. Експозиція недеформованих зразків сталі 20 в розчині 3%NaCl + 0,01 М HCl протягом 5…240 год супроводжується зростанням концентрації іонів заліза відповідно до 0,53…25,8 мг/л. Циклічні напруження = 53…320 МПа приводятьть до її додаткового зростання в 1,7-15,8 раза. Під час корозії сталі 20Х13 у розчині 3%NaCl + 1,0 М HCl залізо значно швидше переходить в розчин, ніж хром: за 2…32 год витримки концентрація іонів Fe зростає до 0,30…3,05 мг/л, а Cr - лише до 0,0096…0,1046 мг/л. Після прикладення напружень = 100…250 МПа вихід Fe в розчин пришвидшується в 1,5-5,2 раза, а Cr - в 1,2-4,3 раза. Коефіцієнт селективного розчинення хрому (Z_Cr) для сталі 20Х13 без навантаження становить 0,23…0,26, що свідчить про його накопичення на поверхні сплаву. Деформація зменшує значення Z_Cr до 0,18…0,22, сприяючи зростанню поверхневої концентрації хрому.

Зі зростанням часу витримки ненапруженої сталі 08Х18Н10Т в розчині 3%NaCl + 1,0 М HCl від 6 до 240 год концентрація Fe²⁺збільшується до 0,113…3,820, Cr³⁺ - до 0,0038…0,1152 і Ni²⁺ - до 0,031…0,720 мг/л. За амплітуди циклічних напружень 150…280 МПа розчинення заліза інтенсифікується в 2,0-7,9, хрому в - 1,5-7,2, нікелю - в 1,3-5,3 раза. Коефіцієнт селективного розчинення Cr при цьому зменшується від 0,12…0,16 до 0,11…0,14, а Ni - від 1,2…1,7 до 0,9…1,4. Це свідчить про переважний перехід в розчин заліза та нікелю і мінімальне розчинення хрому. Внаслідок цього поверхня металу повинна би бути збагачена хромом або фазою, що її містить, а деформація мала би сприяти цьому.

Аналогічні дослідження хромонікельмарганцевої сталі 08Х18Г12Н5АБ показали, що в розчині 3% NaCl+1 М НСl ще швидше, ніж залізо, іонізується марганець: коефіцієнт його селективного розчинення складає Z_Mn = 1,95, а це більше, ніж для хрому та нікелю (Z_Cr = 0,20, Z_Ni = 1,63). Механічні напруження ( = 225 МПа) теж найбільше пришвидшують розчинення Mn: протягом 6 годин його концентрація в розчині зростає в ~3,4 раза, а Cr³⁺ - в ~1,9 та Ni²⁺ - в ~1,6 раза. Тому коефіцієнт селективного розчинення Mn зростає (Z_Mn = 2,47). Для хрому та нікелю спостерігається така ж тенденція, як і для сталі 08Х18Н10Т: Z_Cr та Z_Ni знижуються (Z_Cr = 0,14, Z_Ni = 0,98), що мало би сприяти накопиченню останніх на поверхні сплавів та збідненню її марганцем. Тобто легуючі елементи, які сприяють пасивації сплавів, внаслідок активованого деформацією селективного розчинення концентруються в їхніх поверхневих шарах.

Щоб одержати безпосередню картину впливу механічних напружень на зміну складу поверхневих шарів сплавів, проведено оже-спектральний аналіз поверхневих шарів сталі 08Х18Н10Т на повітрі і в розчині під навантаженнями ( = 250 МПа, = 10 год) та без них. Виявлено, що в розчині деформація значно більше змінює розподіл елементів на поверхні сталі, ніж така ж за часом витримка без напружень. При цьому поверхнева концентрація заліза та хрому зменшується, а вуглецю зростає. Вміст нікелю, починаючи від поверхні, спочатку майже не змінюється, а далі на глибині, що пропорційна часу травлення 3…40 хвилин, - збільшується. За наявності напружень кількість кисню з самого верху дещо менша (~до 5 хвилин травлення), а надалі практично не відрізняється від інших умов формування плівок.

Враховуючи, що корозійна тривкість нержавіючих сталей визначається співвідношенням легуючих елементів до вмісту основного елементу сплаву - заліза, розглянуто характер зміни С_Cr/C_Fe та С_Ni/C_Fe від умов експеримент. Встановлено, що внаслідок циклічної деформації сталі 08Х18Н10Т протягом 10 годин у хлоридвмісному середовищі при = 250 МПа вміст нікелю у її поверхневих шарах є вищим, ніж на недеформованих зразках, витриманих у середовищі та на повітрі. Найвища його концентрація спостерігається на межі розділу фаз. Співвідношення С_Cr/C_Fe є максимальним і більшим, ніж на повітрі та за відсутності деформації, в дещо глибших шарах поверхневої плівки (час травлення 20 хвилин).

Таким чином, можна стверджувати, що деформація, пришвидшуючи розчинення заліза та марганцю більше, ніж хрому та нікелю, сприяє накопиченню останніх в поверхневих шарах металу. Це може бути основною причиною деякого зниження струмів корозії нержавіючих сталей, що спостерігається після їх деформування в хлоридвмісному середовищі під навантаженнями, рівними границі корозійної втоми, протягом 50 млн. циклів.

Сплави та покриття на основі цинку. Для протикорозійного захисту в атмосферних умовах найчастіше використовують покриття на основі цинку та цинк-алюмінієвих сплавів, роботоздатність яких теж забезпечується здатністю пасивуватися. На сьогоднішній час у світі спостерігається тенденція до переходу до перспективніших цинкалюмінієвих покриттів. Однак їх роботоздатність в тих чи інших умовах залежатиме також від схильності до селективного розчинення та впливу деформації на захисні властивості.

Встановлено, що під час експозиції цинк-алюмінієвих сплавів у розчині 3% NaCl+0,001 М HCl протягом перших трьох годин їхнє розчинення протікає більш інтенсивно, а потім сповільнюється. Впродовж 1; 3; 10; 24 год концентрації іонів цинку та алюмінію відповідно становлять 0,03; 0,66; 2,19; 3,0 мг/л та 0,00061; 0,011; 0,035; 0,043 мг/л (сплав Zn-5%Al). Циклічні навантаження = 90 МПа збільшують вміст іонів цинку в ~3,1 раза, а алюмінію в - ~1,9 раза. При = 50 МПа їхня концентрація зростає відповідно в ~2,2 та ~1,5 раза.

Під час розчинення недеформованого сплаву коефіцієнт селективного розчинення алюмінію (Z_Al) протягом 1…24 год зменшується від 0,38 до 0,27. Це свідчить про те, що цинк інтенсивніше переходить у розчин, ніж алюміній. При цьому концентрація останнього на поверхні сплаву мала б збільшуватись. Циклічна деформація ще більше знижує коефіцієнт селективного розчинення: при =90 МПа Z_Al зменшується протягом однієї години від 0,38 до 0,24, а при =50 МПа за три години від 0,32 до 0,21. Таким чином, знакозмінні механічні напруження сприяють інтенсивнішому розчиненню цинку з поверхні, ніж алюмінію. Внаслідок цього поверхнева концентрація останнього мала б зростати ще більше. Аналогічні тенденції характерні і для сплаву Zn-15%Al.

Дослідження покриттів з розплаву Zn-5%Al на сталі 20 показали, що зі збільшенням часу витримки від 6 до 15 і 24 год концентрація іонів цинку в розчині зростає відповідно від 1,7 до 4,1 і 6,1, а алюмінію - від 2,910^-2 до 7,210^-2 і 8,310^-2 мг/л. Внаслідок прикладення циклічних навантажень = 320 МПа протягом 6 годин концентрація цинку в розчині збільшується в ~4,0 раза, а алюмінію - в ~2,1 раза. При = 250 МПа за 15 годин і при = 190 МПа за 24 години -відповідно в ~2,7; 1,7 раза і в ~2,0; 1,3 раза. Для покриття із розплаву чистого цинку при дії циклічних напружень = 190 МПа (24 год) концентрація цинку в розчині зростає в ~2,6 раза, що є більшим, ніж для покриття Zn-5%Al. При легуванні цинк-алюмінієвого покриття 0,1% магнію така ж деформація викликає збільшення вмісту Zn в розчині в ~1,7 раза, а Al - в ~1,3 раза. Водночас концентрація іонів у розчині свідчить, що для недеформованих зразків швидкість розчинення Zn при легуванні покрить 5% Al збільшується і після додавання 0,1% Mg зростає ще інтенсивніше. Магній в покритті теж сприяє розчиненню алюмінію. Отже, легування цинкового покриття алюмінієм зменшує його чутливість до впливу деформації на іонізацію Zn. З додаванням до розплаву магнію цей ефект підсилюється. На розчинення з деформованого покриття алюмінію магній практично не впливає. Відносно більша активація напруженнями розчинення Zn, ніж Al, мала би сприяти накопиченню останнього на поверхні.

Одержані результати зі селективного розчинення сплавів та покриттів на основі цинку добре узгоджуються із даними їхньої корозійної тривкості в хлоридвмісних середовищах. Встановлено, що легування гарячого цинкованого покриття 5% Al і 0,1% Mg сприяє зниженню швидкості корозії протягом 2000 год. відповідно в ~2,0 та ~3,2 раза. Аналогічна тенденція характерна і для зразків з покриттями деформованими на 3%, що спричиняє вихід на поверхню основного металу: цинкові покриття, леговані алюмінієм та магнієм, у разі їх пошкодження мають кращий протикорозійний захист, ніж з чистого цинку.

В десятому розділі наведено результати досліджень корозійної втоми нержавіючих сталей із аргонодуговими зварними швами. Ці зварні з'єднання широко застосовуються на суднобудівних і судноремонтних заводах для виготовлення і ремонту гребних валів, гвинтів, керуючих пристроїв, баллерів та інших деталей, що експлуатуються у морській воді. Незважаючи на незначну різницю електрохімічних властивостей основного металу і зварного шва, він, залежно від конфігурації, знижує значення границі корозійної втоми зразків (d = 50мм) із сталі 08Х17Н6Т в ~2-4,5 раза, а прямий шов на зразках із сталі 10Х26Н5М2 - в ~1,1 раза. Показано, що прямий шов в 200 мм зразках із сталі 08Х18Г12Н5АБ зменшує значення _-1 в ~1,7 раза, а _-1с - майже в 4 рази. Виявлено, що всі зразки із зварним з'єднанням руйнуються переважно по шву. Це пов'язано в першу чергу із дефектністю металу зварного шва, тому в цьому випадку необхідно застосовувати додаткові методи зміцнення та захисту з'єднань.

Встановлено, що поверхневе пластичне деформування шляхом обкочування роликами, практично не впливаючи на електрохімічні характеристики (потенціали корозії, пітінгоутворення та репасивації змінюються не більше ніж на ~0,02 В, а струм корозії - не більше ніж на ~1,010^-4 мА/см²), може підвищити корозійну витривалість сталей 08Х17Н6Т та 10Х26Н5М2 із зварними швами в ~1,4 - 2,0 раза. Катодна поляризація за оптимальних режимів, які відповідають потенціалу поляризації -0,6 В (н.в.е.) та і_пол = 0,6-1,0 мА/см², може підвищити корозійну витривалість зварних зразків із сталі перехідного класу всього на 30%. Це підтверджує, що руйнування зварних зразків протікає за превалюючого механічного фактора.

Отже, поверхневе пластичне деформування є перспективним методом підвищення опору втомному та корозійно-втомному руйнуванню зварених відповідальних виробів із нержавіючих сталей. Застосування електрохімічного захисту тут менш ефективне.

ВИСНОВКИ

В дисертації наведено теоретико-експериментальне обґрунтування схильності корозійнотривких сталей та сплавів до корозійної втоми і показано, що вона визначається інтенсивністю їх мікродеформації при навантаженнях, рівних границі втоми на повітрі, та запропоновано нові методи прогнозування корозійної витривалості металів, що пасивуються, за початковою стадією процесів пошкодження. В результаті виконання даної роботи отримано такі основні результати:

На основі аналізу закономірностей процесів взаємодії циклічно деформованих нержавіючих сталей із корозивним середовищем запропоновано електрохімічний критерій корозійно-втомного руйнування, що ґрунтується на взаємозв'язку електрохімічних параметрів стадії зародження тріщин і корозійної витривалості сталей та дозволяє оцінювати значення границі корозійної втоми за границею втоми на повітрі та додатковим деформаційним розчиненням металу. Одержано аналітичну залежність, яка характеризує цей критерій.

На основі досліджень нержавіючих сталей при навантаженнях, менших за границю корозійної втоми, вперше висловлено і експериментально підтверджено гіпотезу про можливість існування фізичної границі корозійної втоми для сталей, руйнування яких визначається розвитком пошкоджень внаслідок пришвидшеного розчинення мікродеформованих ділянок поверхні. Розроблено методику визначення границі корозійної втоми за електрохімічними параметрами стадії зародження тріщин, яка дозволяє без руйнування зразків оцінити її значення в ~10-15 разів швидше.

Встановлено, що схильність до корозійної втоми нержавіючих сталей усіх класів визначається, в першу чергу, структурою і зростає від аустенітних до аустенітно-феритних, феритних, аустенітно-мартенситних, мартенситно-феритних та мартенситних сталей. Вплив хімічного складу, зокрема вмісту хрому та нікелю, на витривалість сталей значно менший і проявляється лише тоді, коли змінюється структурний стан.

Запропоновано модель корозійно-втомного руйнування корозійнотривких сталей в хлоридвмісних середовищах, яка полягає в тому, що при навантаженнях, нижчих границі втоми на повітрі, основним механізмом пошкодження є багаторазове повторення процесів: “мікродеформація - електрохімічна активація - локальне розчинення - репасивація”. Схильність цих сталей до корозійної втоми більшою мірою залежить від інтенсивності пошкодження пасивної плівки, ніж її відновлення протягом 0,01секунди.

Показано, що локалізація корозійно-втомних пошкоджень протягом періоду зародження тріщин залежить від рівня циклічних напружень: зі зростанням навантажень кількість виразкоподібних пошкоджень зменшується, а їх площа зростає.

Кількісно оцінено роботу деформаційних гальванопар на нержавіючих сталях, встановлено середню швидкість розчинення локально активованої механічними напруженнями поверхні в хлоридвмісних середовищах, яка при навантаженнях, рівних границі втоми ( = _-1), становить і_дп 127; 1,3; 0,56 мА/см² відповідно для сталей 20Х13, 08Х17Н6Т, 08Х18Г12Н5АБ, що значно менше від граничного струму їх розчинення (і_гр = 2-4 10² мА/см²).

Виявлено кореляцію між схильністю нержавіючих сталей до корозійної втоми та максимальним струмом поляризації при потенціалі поляризації, рівному корозійному, відносним деформаційним розчиненням, ефективністю роботи деформаційних гальванопар протягом періоду зародження тріщин при навантаженнях, рівних границі втоми на повітрі, яка може бути основою для характеристики їхньої корозійної витривалості.

Показано, що після деформування зразків із нержавіючих сталей при навантаженнях, рівних границі корозійної втоми, протягом базової кількості циклів їхня корозійна тривкість підвищується. Встановлено, що це пов'язано із різною деформаційною активацією розчинення окремих компонентів сплавів: найбільшою марганцю, меншою заліза і найменшою хрому та нікелю. Внаслідок цього значення коефіцієнтів селективного розчинення хрому і нікелю зменшується, а марганцю - зростає. Експериментально підтверджено, що деформація сприяє зростанню концентрації хрому і нікелю на поверхні нержавіючих сталей.

Вперше показано, що вплив деформації на селективне розчинення сплавів залежить від його механізму: під час іонізації цинку із латуні за дифузійною кінетикою цей вплив в 2-5 разів більший, ніж за електрохімічною кінетикою. Виявлено, що вплив циклічної деформації на розчинення латуні ЛС59-1 змінюється залежно від часу експозиції і є максимальним (збільшується в 30 - 40 разів) при = 0,3-0,5 секунд.

Встановлено, що для цинк-алюмінієвих сплавів та покриттів на їхній основі циклічні навантаження більше інтенсифікують розчинення цинку, ніж алюмінію: в ~ 1,6 раза для сплаву Zn-5%Al та в 1,2 - 1,4 раза - для Zn-15%Al. Показано, що завдяки легуванню гарячого цинкового покриття 5% алюмінію зменшується його чутливість до впливу деформації на іонізацію Zn. Після додавання до розплаву 0,1% магнію цей ефект підсилюється.

Показано, що зразки діаметром 50 та 200 мм із нержавіючих сталей 08Х17Н6Т, 08Х18Г12Н5АБ та 10Х26Н5М2 із аргонодуговим зварними з'єднаннями, незважаючи на однаковість корозійних властивостей різних ділянок їх робочої частини, під час корозійної втоми руйнуються по зварному шву за превалюючого механічного фактора. Поверхневе пластичне деформування шляхом обкочування роликами, практично не впливаючи на електрохімічні властивості, підвищує їх корозійну витривалість в ~1,4-2,0 раза.

Методи пришвидшеного визначення границі корозійної втоми та оцінки стадійності корозійно-втомного руйнування металів, які дозволяють оперативно тестувати корозійнотривкі сталі на корозійну витривалість та оцінювати ступінь їх пошкодження, впроваджено у хімічну промисловість (Сєвєродонецький НДІХІММАШ, ВАТ “Оріана”).

ПЕРЕЛІК ПУБЛІКАЦІЙ ЗА МАТЕРІАЛАМИ ДИСЕРТАЦІЇ

Хома М.С. Вплив поверхневого пластичного деформування на електрохімічні характеристики і опір корозійно-втомному руйнуванню нержавіючих сталей / Фізико-хімічна механіка матеріалів. - 1994. - №1. - С. 125-127.

Оцінка ефективності термообробки протикорозійних цинк-алюмінієвих покрить / В.І.Похмурський, Ю.В.Дзеба, М.С.Хома, О.Я.Лизун, // Фізико-хімічна механіка матеріалів. - 1994. - №2. - С. 99-103.

О влиянии циклических напряжений на селективное растворение сплавов / В.И.Похмурський, М.С.Хома, И.Н.Антощак, И.Я.Лапка // Защита металлов. - 1996. - №3 - С. 246-251.

Похмурський В., Хома М., Антощак І. Селективне розчинення циклічних деформованих сталей у хлоридвмісних середовищах // Праці НТШ Геологія, геофізика, хемія, біохемія, матеріалознавство, механіка матеріалів. - 1997.- Т.1. - С. 376-383.

Хома М.С. Розвиток локальних корозійних процесів при циклічному деформуванні нержавіючих сталей // Вісник ДУ “Львівська політехніка”. Хемія, технологія речовин та їх застосування. - 1997. - № 333. - С. 59-61.

Хома М.С. Поляризаційні характеристики нержавіючих сталей під циклічним навантаженням // Фізико-хімічна механіка матеріалів. - 1997. - №6. - С. 109-110.

Похмурський В.І., Хома М.С. Корозійна втома нержавіючих сталей і титанових сплавів та їх зварних з'єднань // Сучасне матеріалознавство. ХХІ століття. - К.: Наук. думка, 1998. - С. 604-619.

Pokhmurskii V.I., Kopylets V.I., Khoma M.S. Theoretical study of surface fhenomenon in selective dissolution of copper-zinc alloys // Adsorption, Science & Technology.- 1999.- №2.-Р. 135-138.

Похмурський В.І., Хома М.С. До питання ефективності електрохімічних досліджень при корозійній втомі металів // Вопросы химии и химической технологии. - 1999. - Вып.1.- С. 272 - 274.

Електрохімічні дослідження корозійних властивостей корозійнотривких сталей / В.Т.Яворський, М.С.Хома, А.В.Залужець, О.І.Петрущак // Вісник ДУ “Львівська політехніка”. Хімія, технологія речовин та їх застосування. - 1999. - №374. - С. 23-26.

Хома М.С. Застосування електрохімічних методів для вивчення корозійної втомлюваності металів // Фізико-хімічна механіка матеріалів. - 2000. - №1. - С. 65-70.

Похмурський В.І., Хома М.С. Корозійна витривалість корозійнотривких сталей зі зварними з'єднаннями // Фізико-хімічна механіка матеріалів. - 2000. - №4. - С. 99-102.

Похмурський В., Хома М. Характер локалізації корозійних пошкоджень при циклічних навантаженнях та їх вплив на витривалість корозійнотривких сталей // Фізико-хімічна механіка матеріалів. - 2000. - С. В. № 1. - С. 9-15.

Pokhmurskii V.I., Khoma M.S. Zmeczenie korozyjne stali i stopow // Inzynieria powierzchni. - 2000. - № 3. - P.73-77.

Корозійна тривкість гарячих покрить на основі цинку та алюмінію / М.С.Хома, А..В.Залужець, О.М.Колтун, О.В.Вольватенко // Вісник НУ “Львівська політехніка”. Хімія, технологія речовин та їх застосування. - 2000. - № 414. - С. 9 - 12.

Похмурський В.І, Білий Л.М., Хома М.С. Корозійно-механічні властивості корпусних матеріалів реакторів // Фізико-хімічна механіка матеріалів. - 2001. -№ 3. - С. 111-118.

Похмурський В., Хома М. Вплив механічних властивостей і структурного стану корозійнотривких сталей на їхню витривалість у повітрі та корозійному середовищі // Машинознавство. - 2001. - № 4-5. -С. 13 - 16.

Похмурський В., Хома М. Умови та критерій корозійно-втомного руйнування корозійнотривких сталей. // Фізико-хімічна механіка матеріалів. - 2002.- С. В. № 3. - С. 5-10.

Похмурський В.І., Хома М.С. Передумови існування фізичної границі корозійної втоми корозійнотривких сталей та сплавів // Фізико-хімічна механіка матеріалів. - 2002. - №6 - С. 63-68.

Похмурський В.І., Хома М.С. Зміна електрохімічних характеристик корозійнотривких сталей на початковій стадії корозійно-втомного руйнування // Фізико-хімічна механіка матеріалів. - 2003. - №1. - С. 9-14.

Хома М.С. Роль процесів репасивації в схильності сталей та сплавів до корозійної втоми // Вісник Тернопільського державного технічного університету. - 2003. - №1. - С. 26-30.

Дослідження селективного розчинення цинк-алюмінієвих сплавів у водному хлоридвмісному середовищі / В.І.Похмурський, М.С.Хома, В.І.Копилець, С.А.Корній // Фіз.-хім. механіка матеріалів. - 2003. - № 3. - С. 76-80

Патент України №50572А. Спосіб визначення стадії корозійно-утомного руйнування / В.І.Похмурський, М.С.Хома, А.В.Залужець - Опубл. 15.10.2002. Бюл. №10.

Патент України №50573А. Спосіб визначення границі корозійної утоми корозійностійких сталей / В.І.Похмурський, М.С.Хома, А.В.Залужець - Опубл. 15.10.2002. Бюл. №10.

Похмурський В.І., Хома М.С. Корозійна втома сталей і сплавів // Механіка руйнування матеріалів і конструкцій: в 3-х т. “Механіка і механізми процесів руйнування матеріалів”. - Львів: Каменяр, 1999. - Вип. 2. - С. 31-39.

Хома М., Залужець А. Механо-електрохімічні властивості корозійнотривких сталей // Фіз.-хім. механіка матеріалів. - 2000. - С.В. № 1. - С. 108-112.

Хома М.С., Залужець А.В. Вивчення процесів репасивації корозійнотривких сталей в умовах зачистки поверхні // Матеріали для енергетики. - Львів: ВНТЛ-Класика, 2001. - Вип. 1. - С. 22-28.

Хома М., Залужець А., Винар В. Методичні підходи до вивчення активації та репасивації металів. // Фізико-хімічна механіка матеріалів. - 2002. - С. В. № 3: - 2002. - С. 355-359.

Крохмальный А.М., Хома М.С., Похмурский В.И. Особенности коррозионно-усталостного разрушения и защиты нержавеющих сталей - Львов: 1992. - 47 с. (Препр. / Физ.-мех. ин-т. им. Г.В. Карпенко АН Украины; №183-92).

Pokhmursky V.I., Khoma M.S. Corrosion Fatigue Fracture of 08Kh18G12N5AB Austenitic Chrom-Nickel-Manganese Steel // Proceedings of the 3^rd International Conference “High Nitrogen Steels”. Part II. - Kiev (Ukraine), 1993. - P. 532-534.

Похмурський В.І., Хома М.С., Антощак І.М. Селективне розчинення напруженої латуні ЛС59-1 в активному стані // Матеріали міжнародної конференції-виставки “Проблеми корозії та протикорозійного захисту конструкційних. матеріалів”. - Львів, 1994. - С. 19.

Investigation of deformation influence on morphology of high nitrogen steel layers / A.Balitskii, V.Pokhmurskii, М.Khoma, O.Balitskii // Proceedings 4-th International Conference on High Nitrogen Steels (HNS-95). - Kyoto (Japan), 1995. - P. 63.

Похмурський В.І., Хома М.С. Селективне розчинення сплавів на початковій стадії їх корозійно-втомного руйнування // Матеріали міжнародної конференції-виставки “Проблеми корозії та протикорозійного захисту конструкційних матеріалів”. - Львів, 1996. - С. 7-10.

Pokhmursky V.I., Khoma М.S. Features of electrochemical processes and selective dissolution under the conditions of corrosion fatigue of metals and alloys // Proceedings of the V-th Polich Conference “Corrosion'96 - Theory and practice”. - Warszawa (Poland), -1996. - Vol.1. - P. 153-156.

Pokhymursky V.I., Khoma M.S., Gnyp I.P. Application of electrochemical methods for metals corrosion fatigue cracking studies // Proceeding I International Conference “Developm., testing and application of materials - MATEH-1996”. - Opatija (Croatian), 1996. - P. 217-221.

Pokhmursky V., Khoma М. Features of electrochemical processes on a deformed surface of steels and alloys at their corrosion fatigue // Proceedings and Abstracts Folder 3th International Corrosion Congress. - Melbourn (Australia), 1996. - Paper 211. - 4p.

Pokhmursky V.I., Balitsky A.I., Khoma M.S. Acceleration of selective dissolution by cyclic deformation in stainless steel // Proceedings of European Corrosion Congress (EUROCORR'97). - Trondheim (Norway), 1997. - Vol. II. - P. 681-685.

Похмурський В., Хома М. Механо-електрохімічні аспекти корозійної втоми нержавіючих сталей // Матеріали IV міжнародної конференції-виставки “Проблеми корозії і протикорозійного захисту матеріалів” (КОРОЗІЯ'98). -Львів, 1998. -С. 41-44.

Камінський Р., Хома М. Математичне моделювання характеру зміни електрохімічних параметрів в умовах корозійної втоми нержавіючих сталей // Матеріали IV міжнародної конференції-виставки “Проблеми корозії і протикорозійного захисту матеріалів” (КОРОЗІЯ'98). -Львів, 1998. - С.465-467.

Pokhmurskii V.I., Khoma M.S. Peculiarities of electrochemical factor during corrosion fatigue damage of stainless steels // Procceding. of Eurocorr'98. - Utrecht (Netherlands), 1998. - 6 p.

Pokhmurskii V.I., Khoma M.S. Special Features of the Use of Cathodic protection and Anodic Coatings for Stainless Steels under Corrosion Fatigue Conditions // Proceedings European corrosion congress “Solution of corrosion. Problems in advanced Technologies” (EUROCORR'99).- Aachen (Germany), 1999. - № 227. - CD ROM. 5 р.

Pokhmurskii V., Khoma M., A.Zaluzhets Lokalization of corrosion processes under mechanical stresses // 7-th International Symposium on Electrochem “Methods in Corrosion Research” (EMCR 2000). - Budapest (Hungary), 1999. - Paper № 094. - 6 p.

Pokhmurskii V., Khoma M. Electrochemical processes in the initial stage of corrosion fatigue fracture of stainless steels // 3^rd Kurt Schwabe Corrosion Symposium “Novel Materials and Methods for Improvement of Corrosion Resistance”. - Zakopane (Poland), 1999. - P. 259-264.

Pokhmursky V.I., Khoma M.S., Pokhmurska A.V. Electrochemical investigation of selective dissolution of deformed alloys // Proceedings of EUROCORR 2000. “Past successes - Future challenges”. - Manchester (England), 2001. - CD ROM. 6 р.

Похмурський В.І., Хома М.С. Вплив циклічної деформації на селективність розчинення сплавів // Матеріали міжнародного науково-технічного симпозіуму “Сучасні проблеми механіки матеріалів: фізико-хімічні аспекти та діагностики властивостей”. - Львів, 2001. - С. 18-19.

Похмурский В.И., Крохмальный А.М., Хома М.С. Электрохимические и микроструктурные факторы при зарождении коррозионно-усталостных трещин // Материаллы IV республиканской научно-технической конференции “Повышение надежности и долговечности машин и сооружений”. - Киев, 1991. - Ч. 2. - С. 54-55.

Pokhmursky V., Khoma M. The corrosion fatigue of stainless steels in chloride solution // Proceedings International conference “Modern Methods of Corros Monitoring for estimat.of substantial losses and costs”. - Jurata (Poland), 2003. - Р. 141-145.

Похмурський В.І., Хома М.С. Застосування електрохімічних методів для дослідження деградації металів, що працюють в корозивному середовищі // Матеріали міжнародної конференції “Захист від корозії і моніторинг залишкового ресурсу промислових будівель, споруд та інженерних мереж”. - Донецьк, 2003 - С. 122-128.

Похмурський В.І., Хома М.С., Антощак І.М. Влив циклічної деформації на розчинення латуні ЛС59-1 і сталі 08Х18Н10Т / Тези доповідей І Міжнародної конференції. “Конструкційні та функціональні матеріали. Теорія, експеримент, взаємодія”. (КФМ'93). - Львів, 1993. - С.98.

Похмурський В.І., Хома М.С. Електрохімічні методи оцінки корозійної втоми сталей та сплавів // Тези доповідей міжнародної конференції ”Конструкційна міцність матеріалів та ресурс обладнання АЕС”. - Київ, 2003. - С. 102.

Размещено на Allbest.ru