Вікові особливості перебігу окиснювальних процесів за умов токсичного ураження печінки та способи їх корекції

Оскільки одним з основних негативних наслідків активації вільнорадикальних реакцій за ураження печінки різної етіології є деградація фосфоліпідів мембранних структур гепатоцитів, великої актуальності набуває проблема розробки методів біохімічної корекції ліпідної матриці біомембран. Це зумовлено участю ліпідного компонента мембран у перебігу окисно-відновних процесів, оскільки відомо (Дмитриев Л.Ф., 2000), що функціональна активність транспортних ланцюгів (мікросомного, мітохондріального) зумовлена не лише достатнім вмістом оксидно-відновних ферментів, але й станом ліпідного оточення мембран. Ефективним способом терапії патології печінки фосфоліпідами є їх парентеральне введення в організм у вигляді ліпосом. Доцільність ліпосомної терапії за гепатитів визначається феноменом тропності ліпосом до печінки (Антонов ВА.Ф. и др., 1982; Архипенко И.В., 1998). Іншою важливою перевагою ліпосом як терапевтичної форми є можливість їх використання для цілеспрямованого транспорту лікарських речовин до уражених гепатоцитів.

Застосування ліпосом тваринам, ураженим тетрахлорметаном, сприяло швидшій нормалізації концентрації мікросомних гемопротеїнів та відновленню інтенсивності окиснення субстратів, ніж за уведення карнітину хлориду. Це ж стосується тривалості гексеналового сну.

За умов токсичного ураження солянокислим гідразином застосування ліпосом було найефективнішим у молодих та дорослих тварин, у яких дворазове введення призводило до нормалізації окиснювальних процесів у мікросомах. Повної нормалізації показників у старих щурів не наставало

На значний внесок антиоксидного компонента у механізм дії ліпосом, навантажених карнітину хлоридом, сукцинатом та цитохромом С вказують результати, отримані при дослідженні інтенсивності ліпопероксидації. Вже одноразове застосування ліпосом призводило до нормалізації ГПЛ та ТБК-активних продуктів у плазмі та печінці дорослих тварин, уражених тетрахлорметаном. За умов ураження солянокислим гідразином такий ефект відмічено у 3-місячних щурів. До закінчення терміну експерименту настало зниження концентрації початкових та проміжних продуктів ПОЛ у тварин всіх вікових періодів. Лише вміст основ Шифа - кінцевих продуктів ПОЛ, у старих тварин не зазнавав достовірних змін.

Застосування ліпосом сприяло нормалізації активності СОД у молодих та дорослих тварин, уражених ССl4, уже після триразового уведення, а старих - семиразового. Каталазна активність хоч і достовірно зростала у порівнянні з ураженими тваринами, однак досягла рівня здорових лише у печінці дорослих щурів. Значно кращий ефект від застосування ліпосом відмічено при дослідженні ферментів глутатіонової системи, що може значною мірою залежати від здатності бурштинової кислоти відновлювати пул піримідинових динуклеотидів - кофакторів ГР, на що вказується у ряді досліджень (Almedia A., 1998).

Активність ферментних компонентів АОС за умов інтоксикації солянокислим гідразином нормалізувалась за умов корекції ліпосомами більшою мірою, ніж за ураження тетрахлорметаном, причому максимальний ефект відмічено у молодих тварин.

Внесені у ліпосоми компоненти впливають на різні ланки процесів енергозабезпечення. Зокрема, карнітину хлорид, виконуючи роль переносника ацильних залишків, активує окиснення жирних кислот, що супроводжується підвищенням концентрації ацетил-КоА - субстрату, який включається у ЦТК. Введення бурштинової кислоти у даному випадку передбачало отримання подвійного позитивного ефекту: з одного боку вона повинна сприяти нормалізації вмісту оксалоацетату, який необхідний для включення ацетил-КоА у цикл трикарбонових кислот, а з іншого - стимулювати сукцинат-коензим Q-редуктазний комплекс дихального ланцюга мітохондрій, що забезпечує надходження на убіхінон відновлюваних еквівалентів бурштинової кислоти. Введення цитохрому С у ліпосоми мало на меті стимулювати комплекс ІІІ дихального ланцюга - коензим Q-цитохром С-редуктазу, яка забезпечує транспорт електронів з відновленого коензиму Q на цитохром С.

Проведені дослідження дають підстави стверджувати, що застосування ліпосом мало виражений позитивний вплив на функціонування мітохондрій гепатоцитів. У порівнянні з ураженими тетрахлорметаном тваринами, зафіксовано достовірне зростання сукцинатдегідрогеназної та цитохромоксидазної активності у мітохондріях тварин усіх вікових періодів, відбувалась нормалізація активності Н+-АТФ-ази. Аналогічно змінювались показники активності ферментів системи енергоутворення і у тварин, уражених солянокислим гідразином. Лише активність ЦО у старих тварин не досягнула рівня здорових, інші ж показники нормалізувались уже після дворазового уведення ліпосом.

При полярографічному дослідженні зафіксовано нормалізацію поглинання кисню печінковими мітохондріями тварин, уражених ССl4, а також показника ДК та співвідношення V2/V4 у молодих та дорослих щурів. Застосування ліпосом за умов ураження солянокислим гідразином було найбільш ефективним у 3-місячних щурів, у яких одно- дворазове уведення призводило до нормалізації більшості параметрів дихання та фосфорилювання. Ліпосомна “корекція” у дорослих тварин супроводжувалась нормалізацією показників споживання кисню і спряженості дихання та фосфорилювання при п'ятиденному застосуванні, мітохондрії старих тварин лише частково відновлювали свою функціональну активність.

Аналогічно відновленню функціональної здатності мітохондрій, нормалізувались також показники вмісту аденілових нуклеотидів.

Одним з важливих завдань терапії токсичних ураження печінки, поряд з використанням антиоксидантів, засобів метаболічної дії, мембранопротекторів, є також зниження системної концентрації токсичних сполук в організмі. Визнаним підходом до проблеми очищення організму від сторонніх речовин і продуктів метаболізму вважається застосування за умов токсичного гепатиту еферентних методів лікування, зокрема ентеросорбції. Оскільки за використання карнітину хлориду та ліпосом нам не вдалося досягнути повної нормалізації досліджуваних показників, особливо у тварин 18-24-місячного віку, ми вирішили доповнити ліпосомну корекцію уведенням силарду П - кремнієвого ентеросорбента, який має високу сорбційну здатність, не викликає побічних ефектів та значно дешевший, ніж інші сорбенти з аналогічними характеристиками (Андрейчин М.А., 1992). Поєднане застосування силарду П та ліпосом, начинених карнітину хлоридом, бурштиновою кислотою та цитохромом С, мало позитивний вплив на інтенсивність окиснювальних процесів як за ураження тетрахлорметаном, так і солянокислим гідразином, особливо у тварин 18-24-місячного віку.

ВИСНОВКИ

У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової проблеми, що виявляється у встановленні вікових особливостей окиснювальних процесів за умов токсичного ураження печінки тетрахлорметаном та солянокислим гідразином. Це наукове завдання вирішене шляхом вивчення інтенсивності мікросомного, вільнорадикального та енергозабезпечувального окиснення у печінці щурів різних вікових періодів. Експериментально обгрунтувано використання карнітину хлориду, холінфосфатидних ліпосом, навантажених карнітину хлоридом, бурштиновою кислотою й цитохромом С, і комбінації ліпосом та ентеросорбента “Силард П” з метою корекції досліджуваних процесів, порушених введенням тетрахлорметану та солянокислого гідразину.

У результаті вирішення наукової проблеми зроблено такі наукові та прикладні висновки:

1. Метаболічна трансформація тетрахлорметану та солянокислого гідразину за участю монооксигеназ ендоплазматичного ретикулуму має вікові особливості, що полягають у наступному:

інтенсивність утворення вільнорадикальних метаболітів за умов інкубації мікросом печінки статевонезрілих тварин з тетрахлорметаном перевищує аналогічний процес у дорослих та старих тварин. Це виражається у зростанні вмісту ТБК-активних продуктів до 12,960,63 ммоль/кг білка за 30 хв інкубації, що вище від показників дорослих тварин в 1,3 рази (P<0,05), та старих - в1,8 рази (Р<0,01);

генерація вільнорадикальних метаболітів тетрахлорметану у статевонезрілих та дорослих тварин відбувається за переважної участі цитохрому Р-450, у щурів 18-24-місячного віку більший внесок у цей процес має ФАД-вмісний флавопротеїн, на що вказує зниження інтенсивності накопичення ТБК-активних продуктів за умови внесення в інкубаційну систему з мікросомами печінки й тетрахлорметаном цитохрому С (у молодих тварин у 1,5 рази, дорослих - в 1,4, старих - в 1,2 рази відносно показників інкубації мікросом з тетрахлорметаном);

у процесі біотрансформації солянокислого гідразину монооксигеназною системою мембран ендоплазматичного ретикулуму утворення реакційноздатних вільнорадикальних метаболітів не є визначальним з точки зору токсифікації даного ксенобіотика, що випливає із зниження вмісту ТБК-активних продуктів в процесі інкубації мікросом тварин всіх вікових періодів з солянокислим гідразином.

У статевонезрілих тварин пошкодження тетрахлорметаном мембран ендоплазматичного ретикулуму призводить до інтенсивнішого, у порівнянні з дорослими та старими, зниження швидкості НАДФН-залежного транспорту в електронтранспортному ланцюзі мікросом (активністьНАДФН-цитохром-с-редуктази знижується на 42 %, тоді як у дорослих - на 34 %, старих - на 32 %) й пригнічення гідроксилювання субстратів (N-деметилазна активність знижується на 41 %, у дорослих на 32 %, старих - на 31 %).

Ураження солянокислим гідразином супроводжується найбільш вираженим пригніченням окиснювальних процесів у мікросомах гепатоцитів старих тварин (зниження концентрації цитохрому b5 через 48 год від моменту інтоксикації на 37 %, тоді як у дорослих - на 26 %, молодих - на 23 % та цитохрому Р-450 відповідно на 45, 28 та 31 %); швидкості N-деметилювання диметиланіліну (зниження до 5,890,36 ммоль/(кгхв), тоді як у дорослих тварин до 6,230,17ммоль/(кгхв), старих - 9,460,21 ммоль/(кгхв) (Р<0,01); підвищення тривалості гексеналового сну (в 1,4 рази, у дорослих та молодих - в 1,2 рази).

Введення тетрахлорметану супроводжується значними, залежними від віку змінами активності процесів ліпопероксидації:

різким зростанням у печінці початкових та проміжних продуктів ПОЛ у молодих щурів через 24 год від моменту введення (ГПЛ до 2,920,16 у.о./г, що більше в 1,3 рази (Р<0,05) ніж у дорослих та 2,5 рази від рівня старих, Р<0,01; ТБК-активних продуктів (до 5,560,30 ммоль/кг, що вище за їх вміст у дорослих в 1,2 рази (Р<0,05) та старих - в 1,8 рази, P<0,01);

поступовим наростанням в печінці концентрації продуктів ліпопереокиснення в динаміці токсичного процесу у старих тварин (ГПЛ в 1,2 рази на 3-ю та 1,3 рази на 7-му добу відносно інтактних, тоді як у печінці молодих та дорослих тварин показники знижувались);

значним зростанням у печінці старих тварин вмісту кінцевих продуктів ліпідної пероксидації - основ Шифа (до 5,290,19 у.о, тоді як в дорослих 2,930,15 у.о. ( P<0,01), молодих 3,020,25 у.о. (Р<0,05) на 7-му добу від моменту інтоксикації).

За умов інтоксикації солянокислим гідразином найбільш виражені зміни активності вільнорадикального окиснення ліпідів спостерігались у печінці старих тварин (зростання ГПЛ у 2,2 рази, тоді як у дорослих - в 1,9, молодих - в 1,5 рази відносно інтактних щурів).

Інтенсивність окиснювальної модифікації білків за умов інтоксикації тетрахлорметаном переважає у статевонезрілих тварин (зростання ОМБ370 в 1,8 рази, тоді як у дорослих - в 1,2, старих - в 1,3 рази), що співпадає з вираженістю процесів ліпопереокиснення. Ураження солянокислим гідразином супроводжується максимальною інтенсифікацією білкової пероксидації у старих тварин (зростання ОМБ370 в 1,5 рази, тоді як дорослих - в 1,4, молодих - в 1,1 рази).

Інтоксикація тетрахлорметаном супроводжується пригніченням активності антиоксидантних ферментів (СОД, каталази, ГП, ГР) у печінці та зростанням активності каталази і вмісту церулоплазміну у плазмі крові щурів усіх вікових періодів. За ураження солянокислим гідразином максимальні зміни ферментної ланки антиоксидантної системи зафіксовано у старих тварин (зниження у печінці СОД в 1,7 рази, каталази - в 1,6 рази, ГП - в 2 рази, ГР - в 1,9 рази).

Пошкодження мітохондрій, викликані впливом токсичних метаболітів тетрахлорметану та солянокислого гідразину, мають однотипний характер і полягають у пригніченні окиснення субстратів циклу трикарбонових кислот, транспорту електронів дихальним ланцюгом, роз'єднанні процесів дихання та фосфорилювального окиснення, зменшенні трансмембранного потенціалу з активацією Н+-АТФ-ази, зниженні синтезу АТФ. Максимальні зміни показників активності енергозабезпечувального окиснення за отруєння солянокислим гідразином спостерігаються у старих, а тетрахлорметаном - у старих та статевонезрілих щурів.

Застосування карнітину хлориду сприяє достовірному зростанню інтенсивності процесів гідроксилювання в ендоплазматичному ретикулумі, нормалізації співвідношення в системі ПОЛ/АОС, має позитивний вплив на показники дихання мітохондрій та стан енергетичних процесів в уражених гепатоцитах статевонезрілих та дорослих тварин. У старих щурів нормалізація більшості досліджуваних параметрів не наступає.

Холінфосфатидні ліпосоми з включеними до них карнітину хлоридом, бурштиновою кислотою та цитохромом С, впливаючи на різні ланки патогенезу, сприяють уже на ранніх стадіях токсичного процесу нормалізації мікросомного, вільнорадикального та енергозабезпечувального окиснення в гепатоцитах уражених тварин. Найкращий ефект за умови інтоксикації тетрахлорметаном спостерігається у дорослих, а при отруєнні солянокислим гідразином - у статевонезрілих щурів. У старих тварин застосування ліпосом не призвело до повного відновлення інтенсивності окиснювальних процесів.

11. Поєднане застосування ліпосом, що містили карнітину хлорид, бурштинову кислоту та цитохромом С, з ентеросорбентом “Силард П” суттєво не підвищувало ефекту, отриманого при використанні самих лише ліпосом у статевонедозрілих та дорослих тварин. У старих щурів використання комбінації силарду П та ліпосом призводило до нормалізації процесів мікросомного, вільнорадикального та енергозабезпечувального окиснення, порушених токсичним впливом тетрахлорметану та солянокислого гідразину.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. При оцінці показників вільнорадикального, мікросомного та енергозабезпечувального окиснення за умов токсичного ураження печінки необхідно враховувати вік хворого та особливості метаболічної трансформації ксенобіотика, який став причиною отруєння.

2. Клініко-лабораторну інтерпретацію вмісту окиснено-модифікованих білків рекомендовано використовувати як додатковий діагностичний критерій для оцінки важкості перебігу токсичного ураження печінки ксенобіотиками.

3. Карнітину хлорид - анаболічний засіб нестероїдної природи, який має виражені антиоксидантні та антигіпоксантні властивості, рекомендується для застосування у комплексній терапії токсичних уражень печінки.

4. Нову лікарську форму - холінфосфатидні ліпосоми з включеними в них карнітину хлоридом, бурштиновою кислотою та цитохромом С можна рекомендувати для проведення доклінічних досліджень.

5. У комплексній терапії токсичних уражень печінки пацієнтам, особливо похилого та старечого віку, рекомендовано проводити ентеросорбцію з використанням силарду П.

6. Результати проведених досліджень впроваджено у навчальний процес на кафедрах біохімії, фармакології, загальної гігієни та екології вузів України у вигляді задач та інформаційно-аналітичних карт і рекомендується використовувати при вивченні тем “Обмін ліпідів”, “Біохімія мембран”, “Біохімія печінки”, “Засоби, які використовуються для лікування захворювань печінки”.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Кліщ І.М. Особливості перебігу окисновідновних процесів у печінці щурів різного віку за умов токсичного ураження тетрахлорметаном. // Укр. біохім. журнал. - 1998. - Т. 70, № 6. - С. 106-113.

Кліщ І.М. Вплив карнітину хлориду на ліпідний статус печінки щурів різного віку за умов токсичного ураження тетрахлорметаном // Ліки. - 1998. - № 5. - С. 39-43.

Кліщ І.М. Вікові особливості порушень енергетичного балансу в печінці щурів за умов токсичного ураження тетрахлорметаном // Науковий вісн. Волинського державного університету ім. Лесі Україники. - 1998. - № 4.- С. 104-106.

Кліщ І.М. Вплив карнітину хлориду на показники обміну аденіннуклеотидів у печінці щурів різних вікових груп з токсичним ураженням тетрахлорметаном // Буковинський мед. вісник. - 2002. - № 2. - С. 214-219.

Кліщ І.М. Вплив карнітину хлориду на вміст окиснено модифікованих білків та стан антиоксидної системи у щурів різного віку з токсичним ураженням тетрахлорметаном // Вісн. Ужгородського державного університету. Серія: Медицина. - 2002. - № 1. - С. 23-28.

Кліщ І.М. Застосування ліпосом для корекції порушень вільнорадикальних процесів та активності антиоксидантних ферментів у щурів різного віку за умов токсичного ураження тетрахлорметаном // Львівський мед. часопис. - 2002. - № 3. - С. 68-72.

Кліщ І.М. Вплив солянокислого гідразину на активність процесів окиснювальної модифікації білків у щурів різного віку //Вісн. Вінницького мед. університету. - 2002. - Т.6, № 2. - С. 401-403.

Кліщ І.М. Стан НАДФН-залежної системи ліпопереокиснення у мікросомах печінки щурів різного віку за умов токсичного ураження тетрахлорметаном // Вісн. науков. досліджень. - 2002. - № 4 - С.128-131.

Кліщ І.М. Корекція холінфосфатидними ліпосомами порушень активності мікросомних ферментів у щурів різного віку за умов токсичного ураження тетрахлорметаном // Клін. та експерим. біохім. і фізіол. - 2003. - № 1. - С. 47-52.

Кліщ І.М. Застосування карнітину хлориду для корекції порушень стану антиоксидної системи та окиснювальної модифікації білків у щурів різного віку з токсичним ураженням солянокислим гідразином // Вісн. Ужгородського державного університету. Серія: Біологія. - 2003. - № 12. - С. 174-178.

Гонский Я.И., Корда М.М., Клищ И.Н. Антиокислительное действие диметилсульфоксида при остром поражении печени тетрахлорметаном // Вопр. мед. химии. - 1992. - Т.38, №2. - С. 43-44. (Дисертант брав участь у плануванні експерименту, визначав активність антоксидантних ферментів, сформулював висновки).

Корекція ентеросорбцією порушень окислювальних процесів при токсичному ураженні печінки / Я.І. Гонський, О.П. Баган, І.М Кліщ, М.М. Корда, Н.П. Саюк, Л.М. Рубіна, Л.С. Фіра, Г.Г. Шершун // Укр. біохім. журнал. - 1994. - Т. 66, № 2. - С.112-116.. (Дисертант брав участь у плануванні та проведенні досліджень, написанні роботи).

Корда М.М., Гонский Я.И., Клищ И.Н. Роль антиоксидантной системы в патогенезе токсического гепатита // Пат. физиол. и эксперим. терапия. - 1996. - №2. - С.43-46. (Дисертант брав участь у плануванні експерименту, визначав активність антоксидантних ферментів, зробив узагальнення результатів, написав 2 розділи роботи).

Гонский Я.И., Корда М.М., Клищ И.Н. Коррекция диметилсульфоксидом и альфа-токоферолом нарушений окислительных процессов при остром химическом поражении печени // Вопр. мед. химии. - 1996. - Т.42, №1. - С.30-34. (Дисертант розробив схему досліджень, брав участь у їх проведенні, узагальнив результати).

Корда М.М., Кліщ І.М. Корекція порушень енергетичного метаболізму при токсичному гепатиті за допомогою гастроінтестінальної детоксикації // Укр. наук.-мед. молод. журнал. - 1996. - №1. - С.8-10. (Дисертант брав участь у плануванні експерименту, провів полярографічне дослідження, сформулював висновки).

Кліщ І.М., Загрійчук О.П., Кравчук Л.О. Вплив молекул середньої маси плазми крові на вільнорадикальні процеси в нормі та при токсичному ураженні печінки // Мед. хімія. - 1999. - Т.1, № 1. - С. 82-85. (Дисертант теоретично обгрунтував концепцію, провів ряд досліджень, узагальнив результати, оформив роботу до друку).

Вивчення показників ліпідного обміну та вільнорадикального окислення в умовах тетрахлорметанового гепатиту при корекції ентеросорбентом / Л.С. Фіра, І.М. Кліщ, Н.Є. Лісничук, Н.В. Шамрай // Наукові записки Тернопільського педуніверситету. Серія: Біологія. - 2000. - 3(10). - С.78-82. (Дисертант брав участь у плануванні експерименту, визначав показники ліпопероксидації, провів статистичну обробку та узагальнення результатів).

Особливості впливу карнітину хлориду на енергетичні процеси у печінці тварин різних вікових груп за умови інтоксикації солянокислим гідразином / Я.І. Гонський, І.М.Кліщ, М.М. Корда, Н.В. Банадига // Мед. хімія. - 2001. - Т.3, № 3, - С. 29-34. (Дисертант розробив схему експерименту, особисто провів дослідження, оформив роботу до друку).

Кліщ І.М., Корда М.М., Бойчук А.В. Використання холінфосфатидних ліпосом для корекції порушень функціонального стану мітохондрій печінки щурів різного віку, уражених тетрахлорметаном // Мед. хімія. - 2002. - Т. 4, №1. - С. 17-20. (Дисертант розробив схему експерименту, особисто провів дослідження, підготував роботу до друку).

Кліщ І.М., Бойчук А.В. Корда М.М. Вираженість окиснювальної модифікації білків та стан антиоксидної системи у щурів різного віку з токсичним ураженням тетрахлорметаном // Вісн. науков. досліджень. - 2002. - № 1. - С. 39-41. (Дисертант розробив схему експерименту, особисто провів дослідження, підготував роботу до друку).

Кліщ І.М., Гонський Я.І., Корда М.М. Вплив солянокислого гідразину на активність НАДФН-залежного та аскорбатзалежного ПОЛ у мікросомах печінки щурів різного віку // Мед. хімія. - 2002. - Т.4, № 2. - С. 15-17. (Дисертант розробив схему експерименту, особисто провів дослідження, підготував роботу до друку).

Кліщ І.М., Олещук О.М., Франчук В.В. Вплив поєднаного застосування ліпосом та ентеросорбенту “Силард П” на функціональну активність мікросом у щурів різного віку з токсичним ураженням солянокислим гідразином // Вісн. науков. досліджень. - 2002. - № 2. - С. 133-135. (Дисертант особисто планував дослідження, провів визначення, активності мікросомних ферментів, підготував роботу до друку).

Кліщ І.М., Корда М.М., Олещук О.М. Вплив солянокислого гідразину на енергетичні процеси в ізольованих гепатоцитах // Мед. хімія. - 2002. - Т.4, № 3. - С. 57-60. (Дисертант теоретично обгрунтував схему досліду, особисто провів полярографіче дослідження, узагальнив результати, брав участь у підготовці роботи до друку).

Кліщ І.М., Корда М.М. Застосування ентеросорбенту “Силард П” та ліпосом з метою корекції окиснювальних процесів у мітохондріях щурів різного віку з токсичним ураженням солянокислим гідразином // Мед. хімія. - 2002. - Т. 4, №4. - С. 36-39. (Дисертант розробив схему експерименту, особисто провів дослідження,підготувавв роботу до друку).

Вікові особливості ліпідного статусу печінки щурів за умов токсичного ураження тетрахлорметаном / І.М. Кліщ, М.М. Корда, К.А. Посохова, С.І. Шкробот // Мед. хімія. - 2003. - Т.5, №1. - С. 44-47. (Дисертант брав участь у плануванні експерименту, особисто провів визначення ліпідів, оформив роботу до друку).

Ізольовані гепатоцити: використання в експериментальній і клінічній гепатології (огляд літератури) / Гонський Я.І., Корда М.М., Фіра Л.С., Кліщ І.М., Підручна С.Р. // Журн. АМН України. - 1997. - Т. 3, № 1. - С. 33-44. (Дисертант написав один розділ роботи).

Особливості дії тетрахлорметану і натрію нітриту у тварин із різною стійкістю до гіпоксії / К.А.Посохова, І.Ю. Бережна, І.М. Кліщ, О.М. Олещук // Буковинський мед. вісник. - 2000. - Т.4, № 2. - С. 207-211. (Дисертант виконав частину експериментів, брав участь у підготовці роботи до друку).

Динаміка перекисного окислення ліпідів та окиснювальної модифікації білків у щурів різного віку за умов токсичного ураження печінки солянокислим гідразином / Гонський Я.І., Кубант Р.М., Кліщ І.М., Михалків М.М., Дмухальська Є.Б. // Вісн. науков. досліджень. - 2001, №1. - С. 104-106. (Дисертант брав участь у плануванні експерименту, проведенні досліджень,узагальнив результати).

Ефективність використання цеоліту з метою корекції порушень мікросомального окислення у тварин різного віку з токсичним ураженням печінки тетрахлорметаном / Кліщ І.М., Корда М.М., Фіра Л.С., Дем'яненко В.В., Гриців О.В., Головатюк Л.М. // Вісн. науков. досліджень. - 2001. - № 3. - С. 114-116. (Дисертант брав участь у плануванні експерименту, провів дослідженн яактивності мікросомальних ферментів, підготовці статті до друку).

Гонський Я.І., Кліщ І.М., Кравчук Л.О. Застосування ентеросорбції з метою корекції порушень функціонального стану мітохондрій за умов токсичного ураження печінки солянокислим гідразином // Вісник науков. досліджень. - 2001. - № 1 . - С. 100-102. (Дисертант розробив схему експерименту, провів полярографічне дослідження, підготував статтю до друку).

Гонський Я.I., Корда М.М., Кліщ I.М. Бiолюмiнесцентне визначення вмісту АТФ при експериментальному токсичному гепатиті // Тези допов. І Українського з'їзду біофізичного товариства 20-24 червня 1994 року. - Київ, 1994. - С. 70-71. (Дисертант прововодив визначення вмісту АТФ, узагальнив результати, підготував роботу до друку).

Застосування тимогену для лікування гострого токсичного ураження печінки / Я.І. Гонський, М.М. Корда, Л.С. Фіра, І.М. Кліщ // Тези допов. наук. практ. конференції “Фізіологія і патологія перекисного окислення ліпідів, гемостазу та імуноногенезу. - Полтава, 1995. - С.13-14. (Дисертант провів статистичну обробку та узагальнення результатів, брав участь у підготовці роботи до друку).

Гонский Я.И., Клищ И.Н., Корда М.М. Нарушение биоэнергетических процессов в митохондриях и их связь с состоянием перекисного окисления липидов при токсическом поражении печени в эксперименте // Нарушение биоэнергетических процессов в патологии и пути их восстановления: Сб. матер. симпозиума. - М.: Наука, 1993. - С. 105-109. (Дисертант теоретично обгрунтував схему досліду, провів полярографічні дослідження, сформулював висновки).

Вікові особливості вільнорадикальних процесів та стану ферментної антиоксидантової системи печінки щурів за умов токсичного ураження тетрахлорметаном / Гонський Я.І., Кліщ І.М., Саюк Н.П., Фіра Л.С., Калиняк О.І. // VІІ Український біохімічний з'їзд (К., вересень, 1997 р.): Тези допов. - Київ, 1997. - С. 17-18. (Дисертант брав участь у плануванні експерименту, визначав активність антиоксидантних ферментів, узагальнив результати, підготував роботу до друку).

Вплив ентеросорбції на окислювальні процеси у щурів за гострих хімічних отруєнь / Л.С. Фіра, М.М. Корда, І.М. Кліщ, Л.М. Рубіна // VІІ Украінський біохімічний з'їзд (К., вересень, 1997 р.): Тези допов. . - Київ, 1997.- С. 90-91. (Дисертант брав участь у плануванні експерименту, проведенні досліджень, узагальненні результатів).

Вплив солянокислого гідразину на функціональну активність мітохондрій та стан енергетичних процесів у печінці щурів різних вікових груп / Я.І. Гонський, І.М. Кліщ, Л.О. Кравчук, О.М. Матолінець // Здобутки клін. та експерим. медицини. - Тернопіль: Укрмедкнига, 1998. - Вип. 3. - С. 379-382. (Дисертант особисто обгрунтував схему досліду, провів полярографічне дослідження, підготував роботу до друку).

Кліщ І.М., Корда М.М., Кравчук Л.М. Вплив солянокислого гідразину на показники ліпідного обміну у печінці щурів різних вікових груп // Досягнення і невирішені проблеми гастроентерології: Збірник тез VII з'їзду гастроентерологів України. - Харків, 1998. - С. 95. (Дисертант особисто планував і провів дослідження, сформулював висновки).

Стан НАДФН та аскорбатзалежної системи ПОЛ у мікросомах печінки щурів різного віку за умов токсичного ураження солянокислим гідразином / І.М. Кліщ, К.А. Посохова, О.В. Давидович, Л.О. Кравчук // Здобутки клін. та експерим. медицини. - Тернопіль: Укрмедкнига, 1999. - Вип. 4. - С. 392-396. (Дисертант особисто розробив схему досліду, провів дослідження, підготував роботу до друку).

Кліщ І.М., Посохова К.А., Кравчук Л.О., Буковська В.В. Вплив солянокислого гідразину на функціональну активність мітохондрій ізольованих гепатоцитів // Здобутки клін. та експерим. медицини. - Тернопіль: Укрмедкнига, 2000. - Вип. 5.- С. 491-494. (Дисертант особисто розробив схему експерименту, виділив гепатоцити, провів полярографічне дослідження, підготував роботу до друку).

Гонський Я.І., Кліщ І.М. Вікові особливості окислювальних процесів в мікросомах печінки щурів за умов токсичного ураження солянокислим гідразином // ІІІ Національний конгрес геронтологів і геріатрів України (Київ, 26-28 вересня 2000 р.): Збірник тез. - К., 2000. - С. 151-152. (Дисертант розробив схему досліджень, провів визначення акивності мікросомних ферментів, підготував роботу до друку).

Кліщ І.М. Вплив карнітину хлориду на стан окислювальних процесів в мікросомах печінки щурів різного віку за умов токсичного ураження солянокислим гідразином // Збірник матеріалів ІІ Національного з'їзду фармакологів України. Дніпропетровськ, 2001. - С. 354.

Кліщ І.М., Гонський Я.І. Стан NADPH- та CCl4-індукованого ПОЛ у мікросомах печінки щурів різного віку з токсичним ураженням тетрахлорметаном // Укр. біохім. журн (матеріали VIII Українського біохімічного з'їзду). - 2002. - Т.74, №4. - С. 141. (Дисертант розробив схему експерименту, особисто провів дослідження, підготував роботу до друку).

АНОТАЦІЯ

Кліщ І.М. Вікові особливості перебігу окиснювальних процесів за умов токсичного ураження печінки та способи їх корекції. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора біологічних наук за спеціальністю 03.00.04-біохімія. Львівський інститут біології тварин. - Львів, 2003.

Робота присвячена вивченню активності мікросомного, вільнорадикального та енергозабезпечувального окиснення у щурів 3-, 8-10- та 18-24-місячного віку за умов токсичного ураження CCl4 та солянокислим гідразином, а також корекції цих порушень карнітину хлоридом, ліпосомами з інкорпорованими карнітину хлоридом, бурштиновою кислотою та цитохромом С, та комбінації ліпосом і ентеросорбента “Силард П”.

Встановлено, що інтоксикація тетрахлорметаном призводить до найбільших порушень окиснювальних процесів у тварин 3-місячного віку. У тварин 18-24-місячного віку досліджувані показники, незважаючи на менші, порівняно з молодими, відхилення ступені порушення значно повільніше відновлювались. За умов ураження солянокислим гідразином найбільш виражені зміни зафіксовано у старих тварин.

Використання карнітину хлориду було ефективним у тварин 3- та 8-10 місячного віку. Корекція ліпосомами, а також їх введення разом з ентеросорбентом “Силард П” мали кращий ефект у тварин всіх вікових періодів.

Ключові слова: вікові особливості, окиснювальні процеси, токсичне ураження печінки, тетрахлорметан, солянокислий гідразин, корекція, карнітину хлорид, ліпосоми, ентеросорбент “Силард П”.

АННОТАЦИЯ

Клищ И.Н. Возрастные особенности протекания окислительных процессов при токсическом поражении печени и способы их коррекции. - Рукопись.

Диссертация на получение ученой степени доктора биологических наук по специальности 03.00.04-биохимия. Львовский институт биологии животных. - Львов, 2003.

Работа посвящена изучению активности микросомного, свободнорадикального и энергообеспечивающего окисления у крыс разных возрастных периодов - половонезрелых, молодых (3-месячных, массой 80-120 г), взрослых (8-10-месячных, массой 180-220 г) и старых (18-24 месячных, массой 300 г и больше) при токсическом поражении тетрахлорметаном и солянокислым гидразином, а также коррекции этих нарушений карнитина хлоридом, липосомами с инкорпорированными карнитина хлоридом, янтарной кислотой и цитохромом С, и комбинацией липосом с энтеросорбентом “Силард П”.

Цель исследования было изучение роли нарушений микросомного, свободнорадикального и энергообеспечивающего окисления в динамике токсического поражения печени тетрахлорметаном и солянокислым гидразином у крыс разных возрастных периодов и исследовать эффективность применения карнитина хлорида, фосфатидилхолиновых липосом с инкорпорированными карнитина хлоридом, янтарной кислотой, цитохромом С и совместного применения липосом с энтеросорбентом “Силард П” с целью коррекции нарушений этих процессов.

Для решения поставленной задачи были использованы следующие методы исследования - биохимические: НАДФН-цитохром-с-редуктазная активность, N-деметилазная активность, р-гидроксилазная активность, концентрация цитохромов Р-450 и b5 в микросомальной фракции печени, продолжительность гексеналового сна, а также интенсивность радикалообразования в микросомах по накоплению ТБК-активных продуктов с использованием НАДФН- и аскорбата как доноров электронов - для оценки окислительных процессов в микросомах; содержание гидроперекисей липидов, ТБК-активных продуктов, шиффовых оснований, степени окислительной модификации белков плазмы крови - для оценки интенсивности свободнорадикального окисления в печени и плазме крови; супероксиддисмутазная активность, каталазная активность, глутатионпероксидазная и глутатионредуктазная активность, содержание церулоплазмина - для оценки состояния ферментного звена антиоксидантной системы; сукцинатдегидрогеназная, цитохромоксидазная и Н+-АТФ-азная активность, концентрация аденозинтрифосфата, аденозиндифосфата, аденозинмонофосфата - для оценки состояния энергообеспечивающего окисления. Биофизические - полярографическое исследование скорости поглощение кислорода митохондриями. Антирадикальные и антиоксидантные свойства карнитина хлорида оценивали по способности угнетать в модельной системе интенсивность аутоокисления гидрохинона и образование ТБК-активных продуктов в результате индуцированного окисления линолевой кислоты.

Установлено, что интоксикация тетрахлорметаном приводит к наиболее выраженным нарушениям окислительных процессов у животных 3-месячного возраста, что проявлялось значительным снижением содержания цитохромов Р-450 и b5, угнетением процессов транспорта электронов и скорости гидроксилирования субстратов ферментами эндоплазматического ретикулума. Наблюдались также угнетение окисления субстратов, транспорта электронов, сопряжения процессов дыхания и окислительного фосфорилирования митохондриями, резкое возрастание интенсивности свободнорадикального окисления липидов и белков, угнетение ферментного звена антиоксидантной системы. У животных 18-24-месячного возраста исследуемые показатели, несмотря на меньшие, по сравнению с молодыми отклонения, значительно медленнее восстанавливались, а интенсивность липопероксидации даже возрастала к 7-м суткам эксперимента. При поражении солянокислым гидразином наиболее выраженные изменения зафиксированы в печени животных 18-24-месячного возраста.

Использование карнитина хлорида с целью коррекции вызванных нарушений в определенной степени способствовало восстановлению показателей окисления в микросомах и митохондриях, а также состояния антиоксидантной системы пораженных животных 3-х и 8-10-месячного возраста, однако не приводило к существенным изменениям в печени старых крыс. Коррекция липосомами с инкорпорированными карнитина хлоридом, янтарной кислотой и цитохромом С, а также их совместное введение с энтеросорбентом “Силард П” имело более выраженный положительный эффект и приводило к нормализации исследуемых показателей у животных всех возрастных периодов.

Ключевые слова: возрастные особенности, окислительные процессы, токсическое поражение печени, тетрахлорметан, солянокислый гидразин, коррекция, карнитина хлорид, липосомы, энтеросорбент “Силард П”.

ANNOTATION

Klishch I. M. Age features of course of oxidizing processes at a toxic defeat of a liver and expedients of their correction. - Manuscript.

The dissertation for gaining a scientific degree of the doctor of biological sciences on a speciality 03.00.04-biochemistry. The Lviv institute of biochemistry animal. - Lviv, 2003.

The work is devoted to the study of activity of microsomas, free radical and energy oxidizing at rats of different age periods - 3-, 8-10 and 18-24 month's under conditions of toxic defeat with tetrachlormethane and hydrazine hydrochloride, and also correction of these infringements of a carnitine chloridum, liposomes with incorporated carnitine chloridum, ethane dicarboxylic acid and cytochrome, and combination of liposomes and enterosorbents “Silardum П ”.

It was determined, that the intoxication by a tetrachlormethane results in the most expressed infringements of oxidizing processes at animals of 3-month's age. At animals of 18-24-monthly age explored indexs, despite of smaller, compared with young, diversions of a degree of infringement were much more slowly renewed. Under conditions of a defeat by hydrazine hydrochloride the most expressed changes were fixed at old animals.

The use of carnitine chloridum was effective at animals of 3- and 8-10 month's age. The correction with liposomas and also their introduction together with enterosorbent “ Silardum П ” had more expressed positive effect at animals of all age periods.

Key words: age features, oxidizing processes, toxic defeat of a liver, tetrachlormethane, hydrazine hydrochloride, correction, carnitine chloridum, liposomes, enterosorbent “ Silardum П ”.

Размещено на Allbest.ru