ПАР-стабілізовані емульсії типу "масло/вода" у титриметричному, спектрофотометричному та атомно-абсорбційному аналізі

Размещено на http://www.allbest.ru/

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

ШЕВЧЕНКО ГАННА МИХАЙЛІВНА

УДК 543, 541.182.42, 611.185.1

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата хімічних наук

ПАР_СТАБІЛІЗОВАНІ ЕМУЛЬСІЇ ТИПУ “МАСЛО/ВОДА” У ТИТРИМЕТРИЧНОМУ, СПЕКТРОФОТОМЕТРИЧНОМУ ТА АТОМНО-АБСОРБЦІЙНОМУ АНАЛІЗІ

02.00.02 - аналітична хімія

Київ - 2003

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі аналітичної хімії Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Науковий керівник:кандидат хімічних наук, доцент Куліченко Сергій Анатолійович, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, доцент кафедри аналітичної хімії.

Офіційні опоненти:

доктор хімічних наук, старший науковий співробітник Трохимчук Анатолій Костянтинович, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, провідний науковий співробітник кафедри неорганічної хімії;

кандидат хімічних наук, старший науковий співробітник Пшинко Галина Миколаївна, Інститут колоїдної хімії та хімії води імені А.В. Думанського НАН України, старший науковий співробітник.

Провідна установа: Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, Міністерство освіти і науки України, м. Харків.

Захист відбудеться 24 листопада 2003р. о 16 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.001.03 Київського національного університету імені Тараса Шевченка за адресою: 01033, м. Київ-33, вул. Володимирська, 64, хімічний факультет, Велика хімічна аудиторія.

З дисертацією можна ознайомитись в науковій бібліотеці Київського національного університету імені Тараса Шевченка (вул. Володимирська, 58).

Автореферат розісланий 14 жовтня 2003р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради кандидат хімічних наук, доцент Олексенко Л.П.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. В аналізі все більшого розвитку набуває тенденція до створення зручних, експресних, екологічно безпечних та високоточних методик визначення гідрофобних органічних сполук, якими є значна частина продукції фармацевтичної та косметичної промисловості, а також методик аналізу якості продуктів харчування. Ці питання виявились однією з основних передумов використання водно_міцелярних розчинів поверхнево-активних речовин (ПАР) та ПАР_стабілізованих мікроемульсійних та емульсійних систем як середовищ для проведення аналітичних реакцій. В основі більшості таких методик лежить солюбілізація або емульгування визначуваних гідрофобних сполук міцелярними або емульсійними системами, що можуть розглядатись як екобезпечна альтернатива токсичним органічним розчинникам, які традиційно використовуються при визначенні гідрофобних органічних сполук.

Однак, в даний час у літературі відсутня загальна теорія, що дозволяє кількісно прогнозувати хіміко-аналітичні властивості органічних сполук та протікання хімічних реакцій в ПАР_стабілізованих емульсійних системах. Залишаються відкритими питання практики використання емульсій у титриметричному та спектрофотометричному аналізі. Відсутні систематичні дані про вплив різних факторів на параметри атомно_абсорбційного визначення металів. Тому розробка практичних підходів та теоретичних рекомендацій по створенню оптимізованих ПАР_стабілізованих емульсійних систем для титриметричного, спектрофотометричного та атомно-абсорбційного визначення високогідрофобних органічних сполук є актуальною задачею.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана у відповідності з Координаційними планами НДР кафедри аналітичної хімії хімічного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка “Індикаторні системи та композиційні реагенти для екоаналізу та скринінгового контролю якості фармпрепаратів та продуктів харчування” №01БФ037_09.

Метою роботи є:

1. Комплексне вивчення основних факторів, що впливають на кислотно-основні характеристики органічних протолітів різної природи та гідрофобності у ПАР-стабілізованих емульсіях типу “масло у воді”.

2. Дослідження впливу ПАР-стабілізованих емульсій на параметри атомно-абсорбційного визначення ряду важких металів.

3. Встановлення можливостей та доцільності використання емульсій в титриметричному, атомно-абсорбційному та спектрофотометричному аналізі. Розробка рекомендацій по оптимізації умов визначення високогідрофобних органічних сполук в емульсійних системах.

Для досягнення поставленої мети необхідно було розв'язати такі задачі:

дослідити вплив природи та концентрації ПАР, вмісту масляної компоненти, часу перемішування емульсій, добавок електролітів та гідрофобних сполук на стійкість та розмір часток ПАР-стабілізованих емульсійних систем;

дослідити вплив природи ПАР_стабілізатору емульсій, вмісту масляної компоненти та гідрофобності молекул карбонових кислот, аліфатичних та ароматичних основ на їх протолітичні властивості в емульсійних середовищах;

дослідити протолітичні характеристики кислотно-основних індикаторів в емульсіях на основі ПАР різних типів;

дослідити вплив природи ПАР_стабілізатору на чутливість та межу атомно-абсорбційного визначення ряду важких металів в емульсійних системах;

дослідити вплив НПАР_стабілізованих емульсійних систем на світлопоглинання та стійкість асоціатів аніонів реагентів з катіонними ПАР.

Об'єкт дослідження: Аліфатичні та ароматичні карбонові кислоти різної гідрофобності, високогідрофобні ароматичні та аліфатичні аміни, фармацевтичні препарати кислотної та основної природи, металовмісні гідрофобні органічні сполуки, рослинні та тваринні масла та жири.

Предмет дослідження: ПАР_стабілізовані емульсії типу “масло у воді” як середовище для проведення визначень гідрофобних органічних сполук.

Методи дослідження: титриметричний, спектрофотометричний та атомно-абсорбційний методи аналізу.

Наукова новизна одержаних результатів. Наукова новизна роботи полягає у розробці засад раціонального використання ПАР_стабілізованих емульсійних систем у титриметричному, атомно-абсорбційному та спектрофотометричному аналізі:

Вперше встановлено напрямки та величини зсуву ефективних значень рК аліфатичних та ароматичних кислот і основ в емульсіях на основі ПАР різного типу. Показане значне посилення диференціюючої дії ПАР-стабілізованих емульсій на протонодонорні властивості карбонових кислот, у порівнянні з водно_міцелярними розчинами ПАР.

Встановлено основні фактори, що впливають на протолітичні характеристики сульфофталеїнових індикаторів у ПАР_стабілізованих емульсіях.

Вмотивована доцільність використання ПАР_стабілізованих емульсій у кислотно-основному, комплексонометричному та іон_парному титруванні.

Досліджено вплив природи ПАР_стабілізатору на аналітичний сигнал атомно-абсорбційного визначення ряду важких металів у емульсіях.

Показано посилення електростатичних взаємодій та зменшення ролі гідрофобних при утворенні асоціатів реагентів кислотної природи з катіонами ПАР в емульсійних системах на основі неіонних ПАР.

Практичне значення одержаних результатів. Отримані результати поширили область використання ПАР-стабілізованих емульсій у титриметричному, атомно-абсорбційному та спектрофотометричному аналізі. Результати досліджень можуть бути використані при оптимізації умов визначення високогідрофобних органічних сполук в емульсійних системах на основі ПАР різних типів. Запропоновано лінійні регресії для прогнозування зміни протолітичних характеристик карбонових кислот у М/В емульсіях. Розроблена система кольорових індикаторів у ПАР-стабілізованих емульсіях може бути використана при виборі індикатору для встановлення точки кінці алкаліметричного або ацидиметричного титрування гідрофобних органічних сполук. Розроблено умови визначення високогідрофобних фармацевтичних препаратів у середовищі ПАР_стабілізованих емульсій методами кислотно-основного, комплексонометричного та іон_парного титрування. Запропоновано методику алкаліметричного визначення кислотного числа масел та жирів в емульсійних системах. Розроблено методики атомно_абсорбційного визначення гідрофобних металовмісних органічних сполук Цинку та його вмісту в нерафінованій соняшниковій олії в емульсійних системах. Показана принципова можливість використання НПАР-стабілізованих емульсій у спектрофотометричному аналізі. Розроблено методику спектрофотометричного визначення гідрофобних амінів з комплексом Мо - бромпірогалоловий червоний з використанням НПАР_стабілізованої емульсії.

Особистий внесок здобувача. Аналіз даних літератури, основний обсяг експериментальних досліджень, обробка та попередній аналіз одержаних результатів виконані здобувачем особисто. Постановка задачі досліджень, остаточний аналіз та узагальнення одержаних результатів здійснювались дисертантом разом з науковим керівником. Автор висловлює подяку с.н.с. Іщенку В.Б. (Київський національний університет імені Тараса Шевченка) за допомогу при проведенні атомно-абсорбційних вимірювань.

Апробація результатів дисертації. Результати дисертаційної роботи були оприлюднені на І, ІІ, ІІІ та IV Всеукраїнських конференціях студентів та аспірантів “Сучасні проблеми хімії” (Київ, 2000, 2001, 2002 та 2003); науково-практичній конференції, присвяченій 100-річчю метрологічної служби м. Києва “Хімічна метрологія: проблеми забезпечення єдності вимірювань.” (Київ, 2001); VIII-ій Щорічній науковій конференції “Україна - людина, суспільство, природа”, присвяченій 10-річчю Національного університету “Києво-Могилянська академія” (Київ, 2002); Всероссийской конференции “Актуальные проблемы аналитической химии” (Москва, Россия, 2002); Euroconference “Modern analytical methods for food and beverage authentication” (Lednice, Czech Republic, 2002); V Всеукраїнській науковій конференції молодих вчених “Сучасні проблеми гігієни, токсикології та аналітичної хімії” (Київ, 2003); науково-практичній конференції “Актуальні питання дезінфектології: токсикологія, гігієна, епідеміологія” (Київ, 2003).

Публікації. За матеріалами дисертації надруковано 8 статей у наукових фахових виданнях та 7 тез доповідей.

Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота викладена на 201 сторінках машинописного тексту, включає 79 таблиці, 31 рисунків; складається зі вступу, 6 розділів, загальних висновків та 3 додатків. Список цитованої літератури включає 229 посилання.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Перший розділ містить огляд та аналіз даних літератури по використанню ПАР_стабілізованих емульсійних та мікроемульсійних систем в атомно-абсорбційному, атомно-емісійнійному, полярографічному, хроматографічному, флуориметричному аналізі та в екстракції. Проведено порівняння методик з використанням емульсійних систем з відповідними аналогами із застосуванням органічних розчинників. Показані нереалізовані можливості емульсійних систем у титриметричному, спектрофотометричному та атомно-абсорбційному аналізі.

У другому розділі обґрунтовано вибір об'єктів та методів експериментальних досліджень. Вибір аліфатичних карбонових кислот (C_nH_2n+1COOH з n 1-17) як модельних сполук був обумовлений суттєвою залежністю їх гідрофільно-ліпофільних властивостей від довжини вуглеводневого радикалу. Це дало можливість прослідкувати вплив гідрофобності кислот на їх протолітичні властивості в емульсійних системах, а також встановити доцільність використання ПАР-стабілізованих емульсій при титриметричному визначенні гідрофобних сполук. Дослідження впливу властивостей субстрату на його протолітичні властивості в емульсіях проводили з використанням ряду ароматичних карбонових кислот, що характеризувались різними кислотно-основними властивостями, гідрофобністю та розгалуженістю. Вибір сульфофталеїнових індикаторів проведено на основі значень їх рК_а, які змінювалися у широкому інтервалі, що забезпечувало можливість вибору індикатору для встановлення точки еквівалентності в залежності від природи та концентрації визначуваних сполук.

У роботі при створенні емульсій як “масляну” складову використовували соняшникову олію ТУУ 18.503_98, яка характеризується практично нульовою власною кислотністю.

Для стабілізації емульсій використані поверхнево-активні речовини різної природи - катіонні, аніонні і неіонні. Як катіонні ПАР використані хлориди алкілпіридиніїв з n=10-16; як аніонну ПАР використовували додецилсульфат натрію (ДДСН); як неіонні ПАР застосовували препарати груп Triton та Tween.

У третьому розділі наводяться результати дослідження впливу природи і концентрації ПАР-стабілізатора, вмісту масляної компоненти, часу перемішування емульсій, температури, добавок сильних електролітів та гідрофобних сполук на стійкість та розмір часток ПАР_стабілізованих емульсій масла ТУУ 18.503_98. Встановлено, що емульсійні системи, стабілізовані неіонними ПАР, характеризуються найвищою стійкістю та, відповідно, найменшим розміром часток. При цьому, із збільшенням концентрації ПАР-стабілізатору та із зменшенням вмісту масляної компоненти розмір часточок емульсій зменшується, а стійкість, відповідно, збільшується. Встановлено, що для катіонних ПАР найвища стійкість емульсій спостерігається при їх стабілізації розчинами КПАР з проміжною довжиною вуглеводневого радикалу (хлорид додецилпіридинію (ДДПХ)). З іншого боку, із зменшенням величини гідрофільно-ліпофільного балансу (ГЛБ) неіонних ПАР розмір часток емульсій монотонно зменшується, а час до початку розшарування зростає. При цьому, стійкість емульсій на основі НПАР групи Triton виявилась набагато вище стійкості емульсій, стабілізованих препаратами групи Tween навіть з низькими значеннями ГЛБ. Показана можливість додаткової стабілізації емульсій при введенні в систему сильних електролітів з концентрацією 0,2 моль/дм³. Встановлено, що введення в емульсійні системи гідрофобних аліфатичних карбонових кислот з n 10-17 призводило до суттєвого збільшення стійкості досліджуваних систем та зменшення розміру часточок емульсій.

Четвертий розділ містить результати дослідження можливостей та доцільності використання ПАР_стабілізованих емульсійних систем у титриметричному методі аналізу.

Проведено систематичне дослідження впливу природи ПАР-стабілізатору, вмісту масляної компоненти емульсій, природи та гідрофобності органічних протолітів на їх кислотно-основні властивості в емульсійних системах.

Встановлено, що в емульсіях на основі всіх трьох типів ПАР протонодонорні властивості аліфатичних карбонових кислот послаблюються, табл.1. При цьому, на противагу міцелярним розчинам катіонних ПАР, у середовищі яких протолітичні характеристики аліфатичних кислот посилюються, в емульсіях на основі КПАР спостерігається протилежна тенденція і із збільшенням гідрофобності карбонових кислот величини їх рК_еф в емульсіях збільшується, що свідчить про ослаблення полярності мікрооточення карбоксильної групи кислот.

За характером зміни кислотно-основних характеристик в емульсіях досліджені аліфатичні карбонові кислоти розділено на три умовні групи - гідрофільні, помірно гідрофобні та гідрофобні.

Першу групу складають водорозчинні гідрофільні кислоти із значенням n<3. В емульсійних системах такі кислоти знаходяться у водній фазі.

До другої умовно виділеної групи віднесли кислоти із значенням n в інтервалі 3_9. В емульсійних системах розраховані значення рК_еф цих кислот перевищують величину рК_a і із зростанням n величина рК (рК = рК_еф- рК_a) збільшується. Це свідчить про те, що із збільшенням довжини вуглеводневого радикалу вміст кислот в масляній фазі емульсії зростає і характер мікрооточення кислотної групи змінюється з полярного водного на неполярне масляне.

Різниця в силі кислот з різною довжиною вуглеводневого радикалу в емульсійних системах на основі НПАР та АПАР є достатньою для одночасного визначення їх вмісту в суміш. Проведення таких визначень безпосередньо у водних розчинах неможливе, оскільки карбонові кислоти жирного ряду, починаючи з пропіонової, характеризуються практично однаковими значеннями рК_а. При цьому, диференціююча дія емульсій значно перевищує диференціюючий ефект міцелярних розчинів ПАР. Прийнятні метрологічні характеристики були отримані нами при аналізі суміші валеріанової та тридеканової кислот при їх молярному концентраційному співвідношенні в інтервалі від 1:5 до 5:1, в той час як у міцелярних розчинах надійне роздільне визначення цих кислот у їх сумішах можливе в молярному інтервалі співвідношень компонентів від 1:2 до 2:1.

Таблиця 1 Величина зсуву рК (рК = рК_еф - рК_а) аліфатичних карбонових кислот у ПАР_стабілізованих М/В емульсіях. m_OIL= 0,25 г; С_НПАР= 2,5%; С_АПАР = С_КПАР = 0,1 моль/дм³; С_HR = 0,035 моль/дм³

Кислота	n	рК
		Triton X_100	ДДСН	ДДПХ
Оцтова	1	0	0	0
Пропіонова	2	0	0	0
Масляна	3	0,29	0,24	0
Валеріанова	4	0,42	0,32	0,01
Капронова	5	0,74	0,71	0,02
Каприлова	7	1,24	1,45	0,06
Капринова	9	2,36	2,55	0,11
Ундеканова	10	2,56	2,59	0,16
Тридеканова	12	3,13	3,19	0,34
Пальмітинова	15	4,00	3,25	0,49
Стеаринова	17	4,01	3,54	0,54

Встановлено, що введення в емульсійні системи сильних електролітів приводить до посилення протонодонорних властивостей карбонових кислот різної гідрофобності, до зменшення різниці між величинами їх рК_еф і, відповідно, до ослаблення диференціюючого впливу емульсій на силу карбонових кислот.

Похідні багатьох ароматичних кислот є біологічно-активними речовинами і знаходять широке застосування у фармацевтичній практиці. Однак, більшість з них є малорозчинними у воді сполуками, а тому їх визначення методом кислотно-основного титрування проводять у середовищі токсичних органічних розчинників.

У роботі досліджено протонодонорні властивості ряду ароматичних карбонових кислот в емульсійних системах на основі ПАР різних типів. Протолітичні характеристики кислот у водному розчині змінюються в широкому інтервалі значень рК_а. Окрім цього, досліджені ароматичні кислоти характеризуються різною гідрофобністю, яка передається величиною логарифму константи розподілу в системі вода-октанол (lg P).

Встановлено, що завдяки наявності масляної компоненти, у ПАР_стабілізованих емульсійних системах розчинність помірно та високо гідрофобних ароматичних кислот, у порівнянні з водними та міцелярними розчинами, зростає у десятки разів.

У роботі оцінили фактори, які впливають на величину зсуву рК емульгованих ароматичних карбонових кислот. Досліджена можливість та якість прогнозування величини рК як функцію виражених через величину рК_а протонодонорних властивостей кислот у водних розчинах, величини логарифму константи розподілу в системі вода-октанол, значення індексу молекулярного зв'язування першого порядку (¹), який характеризує загальну структуру та розгалуженість молекули. Використані параметри всебічно характеризують молекулу субстрату, є доступними довідниковими даними або можуть бути легко розраховані.

Величина зсуву рК ароматичних кислот в емульсіях на основі аніонної та неіонної ПАР лінійно зростає із збільшенням коефіцієнту їх розподілу в системі вода-октанол. Найбільш придатним для прогнозування величин DрК ароматичних кислот в АПАР_ та НПАР_стабілізованих емульсіях виявилось рівняння, яке враховує гідрофобність молекул кислот. Так, регресія рК= 0,26 + 0,46lgP для емульсії на основі додецилсульфату натрію та рівняння рК= 0,18 + 0,46lgP для емульсії на основі Triton X_100 характеризується високим значенням коефіцієнту лінійної кореляції (R>0,95) та низьким значенням стандартної похибки оцінки. В КПАР-стабілізованих емульсійних системах найкращою для прогнозування величини рК ароматичних кислот є регресія, що враховує їх протолітичні властивості у водних розчинах рК= _0,51 + 0,10рК_а (R=0,97). Адекватність запропонованих регресій перевірено при визначенні ефективного значення рК о_нітробензойної в емульсіях на основі ПАР різних типів.

При розробці методик з використанням емульсій як середовищ для кислотно-основного титрування необхідні відомості про стан протолітичних рівноваг індикаторів, які використовують для встановлення точки кінця титрування. Тому в роботі встановлено ефективні значення рТ (рТ_еф) ряду сульфофталеїнових індикаторів в емульсійних середовищах на основі ПАР різних типів, табл.2.

Встановлено, що в НПАР_ та АПАР_стабілізованих емульсіях ефективні значення рТ індикаторів, у порівнянні з величинами їх рК_а для водних розчинів, зростають, а в емульсіях на основі катіонних ПАР _ зменшуються. Ослаблення протолітичних характеристик реагентів кислотної природи в АПАР_ і НПАР-вмісних системах можна пояснити заміною полярного водного характеру оточення індикаторів на менш полярне мікрооточення в емульсійній системі. Причини посилення протонодонорних характеристик сульфофталеїнових індикаторів в КПАР_стабілізованих емульсіях є аналогічними зміні їх властивостей у міцелярних розчинах КПАР та обумовлені утворенням асоціатів дианіонів індикаторів з катіонами ПАР:

HR^- R^2- + H⁺

HR^- + 2 КПАР⁺ (R^2-)(КПАР⁺)₂ + H⁺

Таблиця 2 Величини зсуву рТ (DрТ = рТ_еф - pK_a) індикаторів у ПАР-стабілізованих емульсіях. m_OIL= 0,25 г, V_о= 25 см³, С_ДДПХ = С_ДДСН = 0,1 моль/дм³, С_НПАР = 2,5 %

Індикатор	рKa	DрТ
		TХ_100	ДДСН	ДДПХ
Бромфеноловий синій (БФС)	4,09	1,18	0,90	-2,13
Бромкрезоловий синій	4,90	1,88	1,51	-1,51
Бромкрезоловий пурпурний	6,40	1,42	0,72	-1,41
Бромтимоловий синій (БТС)	7,30	2,24	2,40	-0,41
Феноловий червоний	8,00	0,20	0,08	-1,23
Крезоловий червоний (КЧ)	8,46	0,82	0,67	-0,87
Тимоловий синій (ТС)	9,20	1,40	1,40	-0,96
Ксиленоловий синій (КС)	9,33	1,60	1,24	-0,65

Найбільш придатними для прогнозування величин DрТ сульфофталеїнових індикаторів виявились рівняння, які враховують особливості молекулярної будови реагентів. Найкраща якість прогнозу величини рТ сульфофталеїнів спостерігається при використанні рівнянь: DpТ = -0,02 + 0,29ћn_СН3 + 0,55ћn_{-НС(СН3)2} + 0,23ћn_-Br - для емульсії на основі АПАР; DpТ = -0,14 + 0,36ћn_SСН3 + 0,35ћn_{-НС(СН3)2} + 0,27ћn_-Br - для НПАР_стабілізованої емульсії та DpТ = -1,39 + 0,19ћn_СН3 + 0,23ћn_{_НС(СН3)2} - 0,14ћn_-Br - для емульсії на основі КПАР, де: n_{SСН3 -} сумарна кількість метильних груп в молекулі індикатору; n_{-НС(СН3)2} - кількість ізопропільних груп у положеннях 3,3',5,5'; n_{_Br} - кількість атомів брому в положеннях 3,3',5,5'. Запропоновані регресії характеризується високим значенням коефіцієнту лінійної кореляції (R>0,96) та прийнятним значенням стандартної похибки оцінки.

На основі проведених досліджень були розроблені методики визначення ряду високогідрофобних органічних протолітів, фармацевтичних препаратів та кислотного числа масел та жирів із застосуванням ПАР-стабілізованих емульсійних систем методом рН_метричного титрування та з використанням індикаторів. Деякі характеристики методик наведено в таблиці 3.

Проведено систематичне дослідження впливу ПАР_стабілізованих емульсій на протонодонорні характеристики етилендиамінтетраоцтової кислоти (ЕДТА), деяких металохромних індикаторів та стійкість їх комплексів з металами.

У роботі оцінили стійкість трилонатних комплексів ряду лужноземельних металів в емульсіях на основі ПАР різних типів. Встановлено, що в емульсійних системах на основі катіонних та неіонних ПАР стійкість комплексів металів з трилоном Б, у порівнянні з їх стійкістю у водних розчинах, зменшуються, таблиця 4. Ослаблення стійкості комплексів металів з трилоном Б у КПАР_ та НПАР-стабілізованих емульсіях можна пов'язати з підсиленням протонодонорних властивостей етилендиамінтетраоцтової кислоти. Невелике збільшення стійкості трилонатних комплексів лужноземельних металів в емульсії на основі аніонної ПАР пояснюється ослабленням протолітичних властивостей ЕДТА.

Таблиця 3 Розроблені методики визначення високогідрофобних протолітів методом кислотно-основного титрування у середовищі М/В емульсій (n=4-5; P= 0,95)

Визначувана речовина	ПАР-стабілізатор	Фіксація точки еквівалентності	Sr, %	Об'єкт аналізу
Аліфатичні карбонові кислоти з n > 13	ДДПХ	рН-метрія візуальна з КС	0,50 0,24	Вміст основної речовини в препараті
Суміш гідрофільної та гідрофобної кислот	НПАР	рН-метрія	0,52	Склад модельної суміші
Кислотне число харчових масел	Суміш КПАР_НПАР	рН-метрія візуальна з КЧ	0,3-0,7 0,20	Верш. масло, “Рама”, рослинні олії
Індометацин	ДДПХ	рН-метрія візуальна з КЧ	0,20 0,60	Мазь і супозиторії “Індометацин”
Напроксен	ДДПХ	рН-метрія візуальна з ТС	0,23 0,45	Таблетки “Напроксен”
Кетопрофен	ДДПХ	рН-метрія візуальна з ТС	0,58 0,41	Супозиторії “Кетанол”
Мефенамова кислота	ДДПХ	рН-метрія візуальна з ТС	0,30 0,34	Таблетки “Мефенамова к-та”
Фуросемід	ДДПХ	рН-метрія, візуальна з БТС	0,40 0,50	Таблетки “Фуросемід”
Високогідрофобні аміни	ДДСН	рН-метрія	0,40	Вміст основної речовини в препараті
Нафтизин	ДДПХ	рН-метрія	0,42	Вміст основної речовини в препараті
Діазолін	ДДПХ	рН-метрія	0,39	Таблетки “Діазолін”

При комплексонометричному визначенні Кальцію та Магнію для встановлення точки кінця титрування традиційно використовують мурексид та еріохром чорний Т. Дані таблиці 4 показують принципову можливість комплексонометричного визначення гідрофобних солей металів у ПАР-стабілізованих емульсіях з даними індикаторами. Отримані результати використані при розробці умов визначення стеарату магнію у капсулах “Лінекс” (Sr=0,41 %, n=4; Р=0,95).

Таблиця 4 Стійкість комплексів Магнію та Кальцію з трилоном Б, мурексидом та еріохромом чорним Т у водних розчинах та ПАР_стабілізованих емульсіях. С_ПАР = 0,1 моль/дм³; m_OIL= 0,25 г; V_о = 25 см³

Середо- вище	Трилон Б	Мурексид	Еріохром чорний Т
	Ca	Мg	Ca	Мg	Ca	Мg
Вода	10,090,04	8,550,04	5,00	2,20	3,84	5,75
TX-100	8,810,04	7,550,04	4,730,09	3,250,09	4,540,09	5,150,08
ДДСН	10,250,04	9,810,05	4,610,10	3,710,11	3,730,12	4,480,06

_ Martel A.M., Smith R.M. Critical stability constants. - Vol.3. N.Y.: Plenum Press, 1977. - 495 p.

Розроблено методику комплексонометричного визначення Бісмуту в гідрофобних органічних сполуках з використанням емульсії на основі неіонної ПАР з індикатором ксиленоловим оранжевим. Методику випробувано при визначенні вмісту трибромфеноляту бісмуту в присипці “Ксероформ”, в супозиторіях “Анузол” та мазі Вишневського (Sr=0,6-0,9 %; n=4; Р=0,95).

Висока ємність та стійкість емульсійних систем на основі неіонних ПАР використана при розробці умов титриметричного визначення високогідрофобних органічних солей методом іон-парного титрування. Для встановлення точки кінця титрування використовували комплекси Мо (VI) з пірогалоловим (ПЧ) та бромпірогалоловим червоним (БПЧ). Вибір індикаторних систем був обумовлений високою контрастністю реакцій утворення трикомпонентних комплексів Мо_ПЧ (БПЧ)_КПАР.

Індикаторна система Мо-ПЧ використана для встановлення точки кінця титрування аніонної ПАР додецилсульфату натрію розчином катіонної ПАР. Розроблені умови були використані для визначення гідрофобних не розчинних у воді фармацевтичних препаратів аніонної природи - фуросеміду, індометацину та диклофенаку натрію. Методика випробувана при визначенні вмісту основного компоненту в гелі “Диклофенак натрію”, у мазі та супозиторіях “Індометацин” (Sr=0,3_0,8 %; n=4; Р=0,95).

Індикаторна система Мо-БПЧ використана при розробці умов титриметричного визначення сполук катіонної природи - хлориду цетилпіридинію, етонію, новокаїну та хінідину. Методика випробувана при аналізі супозиторіїв “Новокаїн” (Sr=0,23 %; n=4; Р=0,95).

П'ятий розділ присвячено дослідженню впливу природи ПАР-стабілізатору та вмісту масляної компоненти емульсії на параметри атомно-абсорбційного визначення ряду важких металів: Цинку, Кадмію, Купруму та Плюмбуму.

Встановлено, що ПАР-стабілізовані емульсії суттєво збільшують інтенсивність аналітичного сигналу атомно-абсорбційного визначення металів, у порівнянні з таким для водних та відповідних міцелярних розчинів ПАР. На прикладі Купруму встановлено, що найбільш суттєве підвищення чутливості атомно-абсорбційного визначення спостерігається в емульсії на основі аніонної ПАР додецилсульфату натрію, а найменше - в емульсії, стабілізованій катіонною ПАР хлоридом додецилпіридинію, табл.5. Подібна тенденція спостерігається і у відповідних міцелярних розчинах ПАР у відсутності масла. При цьому межа визначення (МВ) досліджених металів в емульсії на основі ДДСН знижується майже в три рази по відношенню до величини МВ у водному розчині, а також є найнижчою у порівнянні з їх межею визначення в емульсійних середовищах на основі неіонної та катіонної ПАР. З іншого боку, зміна вмісту масляної компоненти в емульсійній системі (0,25-1,5 г, V=25 см³, С_ДДСН = 0,1 моль/дм³) практично не впливає на величину аналітичного сигналу.

Зручність та переваги застосування емульсійних середовищ в атомно-абсорбційному методі аналізу використані при розробці умов визначення вмісту Цинку в нерафінованій соняшниковій олії на рівні 0,2 ГДК (Sr=1,89 %, n=4; Р=0,95) Запропоновано умови атомно-абсорбційного визначення гідрофобної металовмісної сполуки піритіонату Цинку з використанням емульсії на основі ДДСН. Апробацію методики проведено при визначенні вмісту піритіонату Цинку в протисеборейній “Масці для волосся”, “Payot” (Sr = 1,25 %, n= 4, Р = 0,95).

Таблиця 5 Вплив природи ПАР на чутливість атомно-абсорбційного визначення Купруму в міцелярних та емульсійних середовищах. С_ПАР = 0,1 моль/дм³; m_OIL= 0,25 г; V =25 см³

ПАР	Збільшення чутливості, %
	Міцелярний розчин	М/В емульсія
ДДСН	30	72
Triton X-305	15	32
ДДПХ	4,6	12

У шостому розділі показана принципова можливість використання ПАР_стабілізованих емульсійних систем у спектрофотометричному аналізі. Експеримент проводили з використанням комплексу Молібдену (VI) з бромпірогалоловим червоним як модельною сполукою. Закономірності утворення комплексів Мо-БПЧ та Мо-БПЧ-об'ємний органічний катіон використані при розробці умов спектрофотометричного визначення гідрофобних аліфатичних та ароматичних амінів у середовищі емульсії на основі неіонної ПАР Triton X_305.

Введення в систему Мо_бромпірогалоловий червоний гідрофобних амінів призводить до батохромного зсуву максимуму поглинання комплексу Мо_БПЧ приблизно на 50 нм, який зумовлений утворенням трикомпонентних комплексів Мо-БПЧ-амін із співвідношенням 1:2:4. На основі отриманих даних розроблено умови спектрофотометричного визначення ряду високогідрофобних амінів по реакції з комплексом Мо-БПЧ у середовищі емульсії на основі неіонної ПАР.

На прикладі асоціатів бромфенолового синього з катіонами алкілпіридиніїв (n10) складу 1:2 дослідили вплив НПАР_стабілізованих емульсій на світлопоглинання та стійкість асоціатів аналітичних реагентів кислотної природи з катіонними ПАР. Примітно, що як в емульсійній системі, так і у відповідному розчині Triton X_305, залежність lgK_СТ = f(n) має лінійний характер (R>0,99). При цьому, значення інкременту однієї метиленової групи у величину lgK_cт складає 0,093 0,003 та 0,106 0,003 одиниць для емульсії та міцелярного розчину Triton X_305, відповідно.

Стійкість асоціатів аніонів реагентів з катіонами ПАР обумовлена електростатичним притяганням протилежно заряджених частинок та гідрофобними взаємодіями в системі. Останні реалізуються тільки в полярних середовищах. На основі отриманих даних розраховано внесок електростатичних взаємодій та інкремент однієї метиленової групи у вільну енергію утворення асоціатів БФС(КПАР)₂. Показано, що при переході від водного розчину до міцелярних систем НПАР та емульсій на основі Triton X_305 внесок електростатичних взаємодій у вільну енергію утворення асоціатів БФС-КПАР суттєво збільшується, а гідрофобних взаємодій, навпаки, зменшується.

ВИСНОВКИ

Поширено область використання емульсійних систем, стабілізованих розчинами ПАР, у титриметричному, спектрофотометричному та атомно-абсорбційному аналізі.

Показано вплив основних факторів - природи, концентрації ПАР-стабілізатора, вмісту масляної компоненти, часу перемішування емульсій, добавок сильних електролітів та гідрофобних сполук, - на стійкість та розмір часток ПАР_стабілізованих емульсій масла ТУУ 18.503_98.

Досліджено кислотно_основні властивості органічних протолітів різної природи та гідрофобності в емульсійних середовищах, стабілізованих ПАР різного типу. За характером зміни протолітичних характеристик та місцем локалізації протолітів в емульсійних системах встановлена доцільність розділення субстратів на три умовні групи - гідрофільні, помірно гідрофобні та гідрофобні. Показане значне підсилення диференціюючої дії АПАР_ та НПАР_стабілізованих емульсій на протонодонорні характеристики карбонових кислот жирного ряду в залежності від їх гідрофобності, у порівнянні з водно-міцелярними розчинами ПАР.

З'ясовано вплив основних факторів: розгалуженості, гідрофобності ароматичних карбонових кислот та їх протонодонорних властивостей у водних розчинах на зміну кислотно-основних характеристик кислот у ПАР-стабілізованих емульсіях. Запропоновані лінійні регресії для прогнозування зміни протолітичних характеристик ароматичних карбонових кислот в емульсійних системах.

Показана доцільність використання емульсій на основі катіонних ПАР для титриметричного визначення високогідрофобних органічних протолітів кислотної природи. Емульсії, стабілізовані аніонними ПАР, запропоновані як середовище для ацидиметричного визначення високогідрофобних органічних основ.

Вивчено вплив добавок сильних електролітів на кислотно_основні характеристики жирних карбонових кислот різної гідрофобності в емульсіях на основі ПАР різного типу. Показано ослаблення диференціюючої дії емульсій на силу карбонових кислот у присутності неорганічних солей.

Досліджено протолітичні властивості сульфофталеїнових індикаторів у ПАР_стабілізованих емульсіях. Показано ослаблення протонодонорних характеристик реагентів у АПАР_ та НПАР-стабілізованих емульсіях і посилення протонодонорних властивостей в емульсіях на основі катіонних ПАР. Показана можливість прогнозування зміни протолітичних властивостей сульфофталеїнів в емульсійних системах за допомогою множинних лінійних регресій, що враховують особливості будови молекули барвників.

Розроблено методики визначення ряду високогідрофобних фармацевтичних препаратів: індометацину, мефенамової кислоти, напроксену, кетопрофену, фуросеміду, нафтизину, діазоліну, а також кислотного числа харчових масел та жирів з використанням ПАР-стабілізованих емульсій з встановленням точки еквівалентності методом рН_метричного титрування та за допомогою індикаторів. Методики випробувано при аналізі різноманітних лікарських засобів.

Досліджено протолітичні та комплексоутворюючі властивості етилендиамінтетраоцтової кислоти та деяких металохромних індикаторів в емульсійних системах на основі ПАР різного типу. Показана доцільність використання ПАР_стабілізованих емульсій при комплексонометричному визначенні високогідрофобних металовмісних органічних сполук. Запропоновані умови комплексонометричного визначення гідрофобних карбоксилатів Магнію, Кальцію, Цинку, Купруму та Бісмут_вмісного ксероформу з використанням емульсій на основі неіонної та аніонної ПАР. Розроблені методики випробувано при аналізі ряду фармацевтичних препаратів. абсорбційний емульсія кислотний

Розроблено методики псевдооднофазного визначення аніонних, катіонних ПАР та високогідрофобних фармпрепаратів сольової природи іон-парним титруванням в емульсіях на основі НПАР з встановленням точки кінця титрування за допомогою комплексів Молібдену(VI) з (бром)пірогалоловим червоним.

Показано підвищення чутливості та зниження межі атомно_абсорбційного визначення ряду важких металів у середовищі ПАР_стабілізованих емульсій. Розроблено методику атомно_абсорбційного визначення гідрофобних сполук Цинку з використанням емульсії на основі аніонної ПАР. Методику випробувано при аналізі косметичного протисеборейного засобу. Запропоновано умови визначення вмісту Цинку в нерафінованій соняшниковій олії, емульгованій додецилсульфатом натрію.

Показана принципова можливість використання НПАР_стабілізованих емульсій у спектрофотометричному аналізі, зокрема для спектрофотометричного визначення гідрофобних органічних катіонів. Розроблено умови спектрофотометричного визначення ряду високогідрофобних аліфатичних та ароматичних амінів в емульсії на основі неіонної ПАР Triton X_305 по реакції з комплексом Мо-БПЧ.

На прикладі системи БФС(КПАР)₂ показано посилення електростатичних взаємодій та зменшення ролі гідрофобних при утворенні асоціатів реагентів кислотної природи з катіонами ПАР в емульсійних системах на основі неіонних ПАР, у порівнянні з водним та міцелярними розчинами.

ОСНОВНІ РЕЗУЛЬТАТИ РОБОТИ ВИКЛАДЕНО У СТАТТЯХ ТА ТЕЗАХ ДОПОВІДЕЙ

1. Куличенко С.А., Шевченко А.М. Дифференцирующее действие эмульсий типа “масло в воде” на протолитические характеристики карбоновых кислот жирного ряда // Журн. анал. хим. - 2002. - Т.57, №1. -С. 80-84.

2. Куліченко С.А., Шевченко Г.М. Алкаліметричне визначення гідрофобних органічних кислот з використанням М/В емульсій, стабілізованих нейонною ПАР // Вісн. Київ. ун-ту. Хімія. -2002. -Випуск. 38. -С.16-20.

3. Куличенко С.А., Шевченко А.М. Алкалиметрическое определение тридекановой кислоты с использованием эмульсий типа “масло в воде”, стабилизированных додецилсульфатом натрия // Укр. хим. журн - 2002. -Т.68, №8. - С.103-106.

4. Шевченко Г.М., Куліченко С.А. Система кольорових індикаторів для кислотно-основного титрування в емульсійних середовищах // Наукові Записки Києво_Могилянської академії. - 2002. - Т.20. - С.481-486.

5. Куличенко С.А., Шевченко А.М. Алкалиметрическое определение кислотного числа масел и жиров в ПАВ_стабилизированных эмульсиях // Журн. аналит. хим. - 2003. - Т.58, №1. - С.58-63.

6. Kulichenko S.A., Shevchenko G.M. Stabilized by Triton X-100 “oil-in-water” emulsions as suitable media for alkalimetric determination of hydrophobic organic acids // Anal. Bioanal. Chem. - 2003. - Vol.375, №2. - P.255-258.

7. Куличенко С.А., Шевченко А.М. Протонодонорные характеристики карбоновых кислот жирного ряда в емульсиях “масло в воде”, стабилизированных катионным ПАВ // Укр. хим. журн. - 2003. -Т.69, №2. -С.99-103.

8. Куличенко С.А., Шевченко А.М. Применение ПАВ-стабилизированных эмульсий для алкалиметрического определения индометацина // Журн. анал. хим. - 2003. - Т.58, №4. - С. 435-439.

9. Шевченко Г.М. Алкаліметричне визначення гідрофобних органічних кислот з використанням М/В емульсій // Тези доповідей І Всеукраїнської конференції студентів та аспірантів “Сучасні проблеми хімії”, присвячена 140-річчю з дня народження С.М. Реформатського. - Київ (Україна). - 2000. - С.7.

10. Шевченко Г.М., Куліченко С.А. Кислотно_основні властивості жирних карбонових кислот в М/В емульсіях // Тези доповідей ІІ Всеукраїнської конференції студентів та аспірантів “Сучасні проблеми хімії”. - Київ (Україна). - 2001. - С.14.

11. Куліченко С.А., Шевченко Г.М. Покращення метрологічних характеристик алкаліметричного визначення гідрофобних органічних кислот з використанням емульсійних середовищ // Тези доп. науково-практичної конференції “Хімічна метрологія: проблеми забезпечення єдності вимірювань”, присвячена 100-річчю метрологічної служби м. Києва. -Київ (Україна), - 2001. - С.100-103.

12. Куличенко С.А., Шевченко А.М. Применение эмульсий типа “масло в воде” для алкалиметрического определения гидрофобных фармацевтических препаратов // Тезисы док. Всерос. Конф. “Актуальные проблемы аналитической химии“. -Том 2. - Москва (Россия). -2002. - С.45-46.

13. Шевченко Г.М., Сацька І.А., Куліченко С.А. Алкаліметричне визначення кислотного числа масел та жирів у вигляді ПАР_стабілізованих емульсій типу “масло у воді” // Тези доповідей ІІІ Всеукраїнської конференції студентів та аспірантів “Сучасні проблеми хімії”. - Київ (Україна). - 2002. - С.20.

14. Шевченко Г.М., Куліченко С.А. Титриметричне визначення гідрофобних фармацевтичних препаратів з використання М/В емульсій, стабілізованих ПАР // Тези доповідей ІІІ Всеукраїнської конференції студентів та аспірантів “Сучасні проблеми хімії”. - Київ (Україна). - 2002. - С.21.

15. Shevchenko G.M., Kulichenko S.A. Аlkalimetric determination of acid values of oils and fats in emulsions stabilised by surfactants // Euroconference “Modern analytical methods for food and beverage authentication”. - Lednice (Czech Republic). - 2002. - P.25.

АНОТАЦІЇ

Шевченко Г.М. ПАР_стабілізовані емульсії типу “масло/вода” у титриметричному, спектрофотометричному та атомно-абсорбційному аналізі. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеню кандидата хімічних наук за спеціальністю 02.00.02 - аналітична хімія. - Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київ, 2003.

Дисертацію присвячено розробці теоретичних засад та практичних рекомендацій по використанню ПАР_стабілізованих емульсій для визначення високогідрофобних органічних сполук титриметричним, спектрофотометричним та атомно-абсорбційним методами аналізу. За характером зміни протонодонорних властивостей та місцем локалізації протолітів в емульсіях встановлена доцільність розділення досліджуваних сполук на три умовні групи _ гідрофільні, помірногідрофобні та гідрофобні. Показане значне підсилення диференціюючої дії АПАР_ та НПАР_стабілізованих емульсій на протонодонорні характеристики аліфатичних карбонових кислот різної гідрофобності, у порівнянні з міцелярними розчинами ПАР. Показана найбільша доцільність використання емульсій для визначення високогідрофобних органічних протолітів. Показано підвищення чутливості та зниження межі атомно-абсорбційного визначення ряду важких металів в емульсійних системах. На основі проведених досліджень розроблено умови визначення високогідрофобних фармацевтичних препаратів у середовищі ПАР-стабілізованих емульсій методами кислотно-основного, комплексонометричного та іон_парного титрування. Розроблено методики атомно_абсорбційного визначення гідрофобних металовмісних органічних сполук та умови спектрофотометричного визначення високогідрофобних амінів із використанням ПАР_стабілізованих емульсій.

Ключові слова: ПАР_стабілізовані емульсії, М/В емульсії, поверхнево-активні речовини, титриметричне, спектрофотометричне, атомно-абсобційне визначення, „уявні” константи дисоціації, аналіз фармацевтичних препаратів.

Шевченко А.М. ПАВ_стабилизированные эмульсии типа “масло/вода” в титриметрическом, спектрофотометрическом и атомно-абсорбционном анализе. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата химических наук по специальности 02.00.02 - аналитическая химия. - Киевский национальный университет имени Тараса Шевченко, Киев, 2003.

Диссертация посвящена разработке теоретических принципов и практических рекомендаций по применению ПАВ_стабилизированных эмульсий для определения высокогидрофобных органических соединений титриметрическим, спектрофотометрическим и атомно_абсорбционным методами анализа. За характером изменения протонодонорных свойств и местом локализации протолитов в М/В эмульсиях установлена целесообразность разделения определяемых соединений на три условных группы - гидрофильные, умерено гидрофобные и гидрофобные. Показано существенное усиление дифференцирующего действия АПАВ_ и НПАВ_стабилизированных эмульсий на протонодонорные характеристики алифатических карбоновых кислот различной гидрофобности, по сравнению с мицеллярными растворами ПАВ. Показана наибольшая целесообразность применения ПАВ_стабилизированных эмульсий для определения высокогидрофобных органических протолитов.

Установлена зависимость между изменением протонодонорных свойств ароматических карбоновых кислот и реагентов сульфофталеинового ряда в эмульсионных системах с их протолитическими характеристиками в водных растворах и особенностями их молекулярного строения. Предложены множественные линейные регрессии для количественного прогнозирования протолитических свойств ароматических кислот и сульфофталеиновых индикаторов в М/В эмульсиях.

Установлено повышение чувствительности и снижение предела атомно-абсорбционного определения ряда тяжелых металлов в ПАВ_стабилизированных эмульсионных системах.

Показано усиление электростатических взаимодействий и уменьшение роли гидрофобных при образовании ассоциатов реагентов кислотной природы с катионами ПАВ в М/В эмульсиях на основе неионных ПАВ.

На основании проведенных исследований разработаны методики определения ряда высокогидрофобных фармацевтических препаратов и анализа их лекарственных форм в среде ПАВ_стабилизированных эмульсий методами кислотно-основного, комплексонометрического и ион_парного титрования. Предложены условия алкалиметрического определения кислотного числа пищевых масел и жиров в эмульсионных средах методом рН_метрического титрования и с использованием индикаторов.

Разработаны методики атомно_абсорбционного определения гидрофобных металлсодержащих органических соединений и условия спектрофотометрического определения высокогидрофобных ароматических и алифатических аминов с использованием эмульсий на основе ПАВ.

Ключевые слова: ПАВ_стабилизированные эмульсии, М/В эмульсии, поверхностно-активные вещества, титриметрическое, спектрофотометрическое, атомно-абсорбционное определение, „условные” константы диссоциации, анализ фармацевтических препаратов.

Shevchenko G.M. Stabilized by surfactants Oil-in/Water emulsions in titrimetric, spectrophotometric and atomic-absorption analysis. - The manuscript.

Thesis for a candidate degree in speciality 02.00.02 - analytical chemistry. - Kyiv National Taras Shevchenko University, Kyiv, 2003.

The thesis is devoted to the development of theoretical principles and practical recommendations of the application of stabilized by surfactants oil-in/water emulsions for the determination of highly hydrophobic organic compounds by titrimetric, spectrophotometric and atomic-absorption methods of analysis. Behind the character of changing of protogenic properties and the place of localization of protolytes in O/W emulsions it was suggested the expediency of division of investigated compounds into three groups: hydrophilic, moderate hydrophobic and hydrophobic. It was shown the essential strengthening of the differential influence of stabilized by non-ionic and anionic surfactants emulsions onto the protogenic characteristics of aliphatic carbonic acids with different hydrophobity in comparison with the micellar surfactant solutions. It was shown the advisability of stabilised by surfactants emulsion application for the determination of highly hydrophobic organic protolytes. It was shown the increasing of sensitivity and the decreasing of limit of detection of atomic-absorption determination of the some heavy metals in emulsions. On the basis of investigations it was proposed the procedures of the determination of main substance content in some highly hydrophobic pharmaceuticals and the procedures of analysis of their medicinal forms by the methods of acid-base, compleximetric and ion-pair titrations. It was proposed the procedures for atomic-absorption determination of hydrophobic metal containing organic compounds and the conditions of spectrophotometric determination of highly hydrophobic aromatic and aliphatic amines with the use of stabilized by surfactants O/W emulsion.

Key words: stabilized by surfactants emulsions, O/W emulsions, surfactants, titrimetric, spectrophotometric, atomic-absorption determination, „apparent” dissociation constants, pharmaceutical analysis.

Размещено на Allbest.ru

...