Технологія отримання моноацилгліцеринів амідуванням ріпакової олії

• Примітка. №р - номер рівняння відповідно хімізму (с. 6).
• За одержаними результатами (табл. 3) спостерігається збільшення величини Еа реакцій амідування АГ ЕДА в ряду ТАГ<ДАГ<МАГ. Це свідчить про енергетичні переваги перебігу реакції ТАГ з ЕДА порівнянно з амідуванням МАГ ЕДА. Те, що величина Еа взаємодії АГ з АА (рівняння 4-6) більша, ніж з ЕДА (рівняння 1-3), можна пояснити більшою основністю і меншою молекулярною масою ЕДА, ніж у АА. Зниження величин Еа реакцій АГ з АА в ряду ТАГ>ДАГ>МАГ можливо пояснюється утворенням між вуглеводневими радикалами молекул ацилгліцеринів (АГ) і АА зв'язків, енергія яких знижується у ряду ТАГ>ДАГ>МАГ. Негативна величина ентропії свідчить про утворення структурованого перехідного стану за механізмом бімолекулярного нуклеофільного заміщення SN2, при цьому менша величина ентропії свідчить про більшу структурованість комплексу АГ з ЕДА, ніж з АА. Величина ДG послідовно збільшується у ряду ТАГ>ДАГ>МАГ як для реакції з ЕДА, так і з АА, що узгоджується з розрахунками вільних енергій за адитивно-груповим методом.
• Співставленням термодинамічних параметрів реакцій взаємодії ТПГ і РО з ЕДА (табл. 3) показано, що вони співпадають з похибкою, в основному, до 10 %. З цією ж похибкою співпадають термодинамічні параметри (ентропія, енергія Гіббса) реакцій взаємодії МАГ з ЕДА і ТАГ з ЕДА, що свідчить про те, що процес амідування МАГ і ТАГ ЕДА протікає за однаковим хімізмом. Таким чином, на основі кінетичних і термодинамічних досліджень знайдено систему рівнянь (7), які описують швидкості утворення чи зникнення компонентів РМ на основі ТАГ РО і ЕДА в залежності від концентрації вихідних реагентів, температури і часу:
• (7)
• Кінетична модель амідування ТАГ РО ЕДА (7) адекватна експериментальним даним, оскільки розраховане за експериментальними концентраціями компонентів РМ значення критерію Фішера (F= 3,1) для рівня значимості 0,05 за дисперсією адекватності (= 0,148) та дисперсією відтворення (= =0,048), є меншим від табличного значення (Fт= 19,0). Тому ця модель втілює наукові засади нової технології одержання МАГ та інших продуктів.
• В четвертому розділі “Технологія отримання моноацилгліцеринів” розроблено технологію одержання МАГ амідуванням ріпакової олії з наступним виділенням МАГ паралельно з ДАГ і ДАД з сумішей, які одержано на стадії амідування. При цьому для одержання ДАД достатньо тільки однієї стадії амідування.
• Визначення оптимальних умов амідування проведено за розробленими статистичними моделями на основі емпіричних залежностей змін концентрацій МАГ, ДАГ і ДАД від умов реакції, оскільки похибка визначення концентрацій за цими моделями (до 7 %) менша, ніж за кінетичною моделлю (до 10 %) (рівняння 7).

Оптимізацією цих моделей за розробленою програмою знайдено, що амідуванням ТАГ РО ЕДА найбільше утворюється МАГ (16,9 % мас.) з виходом 47 % при МВ 1:1 і температурі 393 К за 6000 с., ДАГ (18,3 % мас.) з виходом (27 %) при МВ 1:0,5 і температурі 353 К за 9000 с. і ДАД (65,7 % мас.) з виходом (72,4 %) при МВ 1:1,5 і температурі 393 К за 9000 с., що збігається з експериментальними даними (див. с. 8). Знайденим умовам максимуму виходу МАГ, ДАГ, ДАД відповідають 81 %, 76 %, 87,7 % СП амінного азоту, відповідно. Виходячи з проведених досліджень, запропоновано технологію і технологічну схему амідування ТАГ РО ЕДА, за якою амідування протікає у реакторі, який обладнано паровою оболонкою та мішалкою.

Виділення МАГ з РМ, які одержано амідуванням РО, проведено послідовною обробкою РМ різними розчинниками з наступним їх випарюванням. Для цього обробкою РМ, які одержано за умов максимального виходу МАГ, водою з температурою 343-363 К при співвідношенні РМ:вода (8-10):1 (мас.) впродовж 30 хв. з РМ видаляється Гл та ЕДА. Обробкою висушених від води РМ гексаном з температурою 273-283 К при співвідношенні РМ:гексан 1:5 (мас.) впродовж 90 хв. з наступним фільтруванням одержують осад ДАД з концентрацією 96 % мас. і фільтрат концентрату МАГ з ДАГ з концентрацією МАГ 26,9 % мас. і ДАГ 28,8 % мас., відповідно. Обробкою розчину концентрату МАГ з ДАГ у гексані 50 % об. водним розчином і-PrOH при співвідношенні розчинників 1:2 (мас.) з наступним висушуванням від розчинників одержують МАГ з концентрацією 55,9 % мас. і ДАГ з концентрацією 40,3 % мас. з виходами 75 % і 87 % в розрахунку на РМ, відповідно.

Встановлено, що одержані за цією технологією МАГ, ДАГ і ДАД мають наступний склад

Таблиця 6 Хімічний склад МАГ, ДАГ, ДАД, які виділено з РМ на основі РО і ЕДА

Азотовмісні сполуки, які подібні за структурою і властивостями присутнім в одержаних МАГ і ДАГ, за літературними даними проявляють фармацевтичні і харчові властивості, тому їх додають до харчових продуктів, таких як шоколад, пудинг, морозиво, молоко, майонез, маргарин, гірчиця, хліб, крекери і т.д., у кількості до 30 % мас. Виходячи з цього, одержані МАГ з їх домішками після проведення біологічних досліджень можуть виконувати роль функціональних продуктів харчування.

На основі проведених досліджень розроблено принципіальну технологічну схему стадії виділення МАГ

З використанням проведених досліджень розроблено технічні умови ТУ У 24.6-38799429.001-2005 і виготовлено 100 т. адсорбційноактивних речовин для захисту металу від корозії.

В п'ятому розділі “Оцінка властивостей одержаних продуктів” проведено оцінку поверхневоактивних і фізико-хімічних властивостей одержаних продуктів. Встановлено, що за емульгуючою і стабілізуючою здатністю одержані МАГ не поступаються промисловим МАГ марки МГД, зокрема, для виготовлення маргаринів і майонезних емульсій

Емульгуюча здатність обумовлена сорбцією молекул на межі розділу вода-вуглеводень (олія), що призводить до зниження міжфазного натягу.

Оскільки ДАД є сильно гідрофобними речовинами з-за присутності в їх структурі двох радикалів, проведені дослідження гідрофобізуючої здатності (ГЗ) одержаних продуктів, якими встановлено, що величина ГЗ ДАД РО (80), ЕБП (250) близька до ГЗ воску (110). Тому воск замінено одержаними ДАД у композиціях водозахисних кремів для шкіри рук та взуття. За фізико-хімічними властивостями креми з добавкою ДАД не поступаються кремам з добавкою воску.

Оскільки процес амідування АГ ЕДА характеризується, можливо за рахунок утворення водневих зв'язків, перетворенням вихідної сировини в продукти з іншими властивостями, вивчено не тільки поверхневоактивні, але і фізико-хімічні властивості реакційних мас. Зокрема, встановлено, що величини температури топлення, адсорбційної здатності за захисним ефектом, коефіцієнту заломлення від часу змінюються постадійно, а саме, на початку реакції до 1000-2000 с. реакції вони різко збільшуються, а потім повільно зростають. Ці зміни симбатні змінам СП амінного азоту, що дає змогу контролювати протікання реакцій амідування і прогнозувати величину СП амінного азоту. Показано, що зміни фізико-хімічних властивостей РМ пов'язані із зміною складу РМ, тобто різким змінам фізико-хімічних параметрів на початку реакції відповідає утворення продуктів реакції за рівняннями (1-3), а їх повільному зростанню - утворення продуктів реакції за рівняннями (4-6).

Дослідженнями Українського наукового-дослідного інституту олій та жирів підтверджено можливість використання одержаних МАГ у маргаринах.

Економічними розрахунками показано, що собівартість моноацилгліцеринів, які одержано амідуванням ріпакової олії (7600 грн./т.), менша в порівнянні з собівартістю моноацилгліцеринів, що отримують за технологією гліцеролізу і молекулярної дистиляції (8000 грн./т.), а з врахуванням виробництва і продажу діалкілетилендіамідів вона становить 6900 грн./т.

Висновки

Дисертаційна робота присвячена вирішенню науково-практичної задачі з розробки нової технології отримання моноацилгліцеринів амідуванням ріпакової олії етилендіаміном. На основі проведених досліджень сформульовано наступні висновки:

1. За змінами компонентного складу реакційних мас на основі триацилгліцеринів ріпакової олії та етилендіаміну встановлено, що триацилгліцерини спочатку перетворюються в діацилгліцерини, потім діацилгліцерини - в моноацилгліцерини, моноацилгліцерини - в гліцерин з паралельним утворенням алкіламіноетиленамідів, які також реагують з ацилгліцеринами з утворенням діалкілетилендіамідів, що свідчить про постадійний перебіг цього процесу.

2. Дослідженнями кінетики і термодинаміки реакції взаємодії ацилгліцеринів ріпакової олії з етилендіаміном визначено, що на першій стадії перетворень, яка завершується за 1000-2000 с., протікають переважно реакції амідування ацилгліцеринів ріпакової олії етилендіаміном, а на другій стадії, яка завершується через 9000 с., - амідування ацилгліцеринів ріпакової олії алкіламіноетиленамідами. Стадійність доказана тим, що константи швидкості і термодинамічні параметри амідування ацилгліцеринів етилендіаміном вищі, ніж алкіламіноетиленамідами, і знижуються в ряду триацилгліцерини>діацилгліцерини>моноацилгліцерини та підтверджується різними константами швидкостей взаємодії трипальмітоїлгліцерину і моноацилгліцеринів з етилендіаміном, змінами фізико-хімічних властивостей реакційних мас (температура топлення, показник заломлення, адсорбційна здатність) з часом. На основі кінетичних досліджень встановлено, що реакція амідування ацилгліцеринів етилендіаміном підпорядковується закономірностям реакцій другого порядку.

3. Розроблено кінетичну і статистичну моделі амідування ріпакової олії, які адекватні реальному процесу. Похибка між експериментальними концентраціями реакційних мас і концентраціями, які розраховано за цими моделями, не перевищує 10 %.

4. Визначено раціональні умови максимального виходу моноацилгліцеринів (47 %): мольне відношення реагентів 1:1, температура 393 К впродовж 6000 с.; діацилгліцеринів (27 %): мольне відношення реагентів 1:0,5, температура 353 К впродовж 9000 с.; діалкілетилендіамідів (72,4 %): мольне відношення реагентів 1:1,5, температура 413 К впродовж 9000 с.

5. Запропоновано технологію і технологічні схеми амідування ріпакової олії етилендіаміном з наступним виділенням з реакційної суміші: концентрату моноацилгліцеринів (з концентрацією основної речовини 55,9 % мас.); діацилгліцеринів (з концентрацією основної речовини 40,3 % мас.); діалкілетилендіамідів (з концентрацією основної речовини 96 % мас). Технологічне обладнання процесу амідування розраховано з використанням кінетичної моделі.

6. Оцінкою поверхневоактивних і фізико-хімічних властивостей доказано, що одержані моноацилгліцерини, проявляючи поверхнево-активні властивості, можуть бути використані у виробництві маргарину та майонезу, діалкілетилендіаміди - для виготовлення кремів для рук і взуття, а реакційні маси, як адсорбційно-активні речовини, при захисті металу від корозії.

7. Розроблену технологію амідування впроваджено у промислових умовах “Нафтохімімпекс” при виробництві інгібітору корозії за розробленим ТУ У 24.6-38799429.001-2005, а моноацилгліцерини - за протирозбризкуючими і емульгуючими властивостями рекомендовано для виробництва маргарину.

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Діхтенко К.М. Дослідження властивостей продуктів реакції взаємодії ріпакової олії та етилендіаміну // Вісник Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут". - Харків: НТУ "ХПІ", 2003. - № 11. - С. 32 - 35.

2. Діхтенко К.М., Мельник А.П. Дослідження реакції взаємодії ріпакової олії і етилендіаміну // Вісник Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут". - Харків: НТУ "ХПІ", 2003. - № 13. - С. 94 - 97.

Здобувачем оцінено методику визначення вмісту етилендіаміну у реакційних сумішах. Визначено зміни ступенів перетворення амінного азоту, температури топлення, коефіцієнту заломлення від часу амідування при мольному відношенні реагентів 1:0,5.

3. Мельник А.П., Сенишин Я.І., Чумак О.П., Панченко В.Ю., Діхтенко К.М. Оцінка захисного ефекту деяких інгібіторів // Питання розвитку газової промисловості України. - Харків, 2004. - Вип. ХХХІІ. - С. 230 - 233.

Здобувачем проведено дослідження адсорбційної здатності інгібітору на основі олійно-жирової сировини та етилендіаміну, у розробці якого приймав участь здобувач, та деяких інших інгібіторів.

4. Мельник А.П., Матвєєва Т.В., Діхтенко К.М. Дослідження кінетики утворення моно-, діацилгліцеринів і алкілкарбонамідів // Вісник Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут". - Харків: НТУ "ХПІ", 2004. - № 13. - С. 119 - 122.

Здобувачем проведено експериментальні дослідження кінетики утворення моно-, діацилгліцеринів амідуванням індивідуальних ацилгліцеринів.

5. Мельник А.П., Діхтенко К.М. Дослідження змін складу реакційних мас при взаємодії ріпакової олії з етилендіаміном // Вісник Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут". - Харків: НТУ "ХПІ", 2005. - № 52. - С. 65 - 70.

Здобувачем оцінено зміни концентрації амінного азоту, етилендіаміну, азотовмісних похідних жирних кислот від часу реакції.

6. Мельник А.П., Сенишин Я.І., Чумак О.П, Папченко В.Ю., Діхтенко К.М. Оцінка концентрації деяких інгібіторів корозії на основі азотопохідних жирних кислот у робочих розчинах // Питання розвитку газової промисловості України. - Харків, 2005. - Вип. ХХХІІІ. - С. 63 - 67.

Здобувачем оцінено концентрації інгібітору на основі олійно-жирової сировини та етилендіаміну та інших інгібіторів, при яких вони проявляють максимальний захисний ефект.

7. Мельник А.П., Діхтенко К.М., Сенишин Я.І. Дослідження отримання і інгібуючих властивостей азотовмісних поверхнево-активних речовин електрохімічним методом поляризаційного опору // Питання розвитку газової промисловості України. - Харків, 2006. - Вип. ХХХV. - С. 72 - 76.

Здобувачем визначено кінетичні і термодинамічні закономірності реакції амідування моноацилгліцеринів етилендіаміном. Досліджено фізико-хімічні властивості одержаних продуктів.

8. Мельник А.П., Діхтенко К.М., Сенишин Я.І., Матвєєва Т.В. Оцінка термодинамічних параметрів реакції взаємодії ацилгліцеринів з етилендіаміном // Вісник Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут". - Харків: НТУ "ХПІ", 2006. - № 13. - С. 40 - 43.

Здобувачем проведено оцінку термодинамічних параметрів реакції взаємодії ацилгліцеринів з етилендіаміном.

9. Мельник А.П., Діхтенко К.М., Сенишин Я.І. Азотовмісні похідні жирних кислот -

перспективні реагенти нафтогазової галузі // Питання розвитку газової промисловості України. - Харків, 2006. - Вип. XXXIV. - С. 150 - 154.

Здобувачем визначено кінетичні і термодинамічні закономірності реакції амідування ріпакової олії етилендіаміном при 373 - 413 К.

10. Мельник А.П, Діхтенко К.М., Крамарев С.О. Дослідження одержання моноацилгліцеринів реакцією амідування ріпакової олії етилендіаміном // Вісник Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут". - Харків: НТУ "ХПІ", 2006. - № 44. - С. 37 - 40.

Здобувачем оцінено методику, яку розроблено авторами, для визначення моноацилгліцеринів та гліцерину у реакційних масах на основі олій та амінів. Проведена оцінка змін концентрацій моноацилгліцеринів та гліцерину від часу реакції. Визначено кінетичні закономірності реакції амідування ріпакової олії етилендіаміном при 353 К.

11. Пат. на корисну модель U2005 08427, Україна, МПК(2006) С11D 3/16. Спосіб переробки олійножирової сировини в адсорбційно-активні речовини / Мельник А.П., Рибчич І.Й., Синюк Б.Б., Сенишин Я.І., Атаманчук І.С., Хомин І.І., Дячук В.В., Діхтенко К.М., Олійник М.В. Заявл. 30.08.2005; Опубл. 15.05.2006, Бюл. № 5, 3 c.

Здобувачем оцінено ступінь перетворення олієжирової сировини в азотовмісні ПАР.

12. Мельник А.П, Крамарев C.О., Діхтенко К.М. Щодо виділення продуктів реакції амідування ріпакової олії // Тези доповіді на 73 наукову конференцію молодих вчених, аспірантів і студентів “Наукові здобутки молоді - вирішенню проблем харчування людства у ХХІ столітті”. - Киів: НУХТ, 2007. - Ч.ІІ. - С. 21 - 22.

Здобувачем розроблено технологію виділення моноацилгліцеринів, діалкілетилендіамідів з реакційних мас на основі ріпакової олії та етилендіаміну.

Анотація

Діхтенко К.М. Технологія отримання моноацилгліцеринів амідуванням ріпакової олії. Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук за спеціальністю 05.18.06. - технологія жирів, ефірних масел та парфумерно-косметичних продуктів. Національний технічний університет „Харківський політехнічний інститут” Міністерства освіти і науки України, Харків, 2008.

Дисертація присвячена розробці технології одержання моноацилгліцеринів (МАГ) амідуванням триацилгліцеринів (ТАГ) ріпакової олії (РО) етилендіаміном (ЕДА).

Знайдено закономірності перебігу реакції при мольних відношеннях реагентів від 1:0,5 до 1:1,5 і температурах від 353 до 413 К впродовж 9000 с., за якими процес амідування ТАГ РО ЕДА протікає постадійно як реакція ІІ порядку. Встановлено, що першій стадії (до 1000-2000 с.) відповідає протікання амідування ацилгліцеринів (АГ) переважно ЕДА з утворенням алкіламіноетиленамідів (АА), а другій стадії (після 1000-2000 с.) - амідування АГ АА. Стадійність доказана тим, що константи швидкості і термодинамічні параметри амідування АГ ЕДА вищі, ніж АА, і знижуються в ряду ТАГ>ДАГ>МАГ та підтверджується різними константами швидкостей амідування трипальмітоїлгліцерину і моноацилгліцеринів ЕДА і змінами фізико-хімічних властивостей реакційних мас з часом. Запропоновано моделі, які адекватно описують кінетику процесу амідування ТАГ РО ЕДА. Їх оптимізацією знайдено, що максимум виходу МАГ (47 %) досягається при МВ ТАГ РО:ЕДА 1:1 температурі 393 К за 6000 с. З реакційної суміші, яку одержано за цих умов, послідовною обробки водою, гексаном, і-PrOH з наступним випарюванням розчинників одержані МАГ, ДАГ, діалкілетилендіаміди (ДАД) з концентрацією основної речовини 55,9 %, 40,3 %, 96 % мас., відповідно.

Проведено дослідження поверхневоактивних і фізико-хімічних властивостей одержаних продуктів, за якими МАГ можна використовувати у харчових продуктах, як емульгатор і стабілізатор емульсій, зокрема, для виготовлення маргарину і майонезу, ДАД - для виготовлення кремів для рук і взуття та РМ, як адсорбційно-активні речовини, для захисту металу від корозії. Запропоновано технологію і технологічну схему одержання МАГ.

Ключові слова: технологія жирів, ріпакова олія, моноацилгліцерин, діацилгліцерин, діалкілетилендіамід, етилендіамін, амідування.

Аннотация

Дихтенко К.Н. Технология получения моноацилглицеринов амидированием рапсового масла. Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата технических наук по специальности 05.18.06. - технология жиров, эфирных масел и парфюмерно-косметических продуктов. Национальный технический университет "Харьковский политехнический институт" Министерства образования и науки Украины, Харьков, 2008.

Диссертация посвящена разработке технологии получения моноацилглицеринов (МАГ) амидированием триацилглицеринов (ТАГ) рапсового масла (РМ) этилендиамином (ЭДА).

Найдені закономерности протекания реакции при мольных отношениях реагентов от 1:0,5 до 1:1,5 и температурах от 353 до 413 К в течение 9000 с., согласно которым процесс амидирования ТАГ РМ ЭДА протекает постадийно как реакция ІІ порядка. Установлено, что первой стадии (до 1000-2000 с.) соответствует протекание амидирования ацилглицеринов (АГ) преимущественно ЭДА с образованием алкиламиноэтиленамидов (АА), а второй стадии (после 1000-2000 с.) - амидирование АГ АА. Стадийность доказана тем, что константы скорости и термодинамические параметры амидирования АГ ЭДА выше, чем АА, и снижаются в ряду ТАГ>ДАГ>МАГ и подтверждаются разными константами скоростей амидирования трипальмитоилглицерина и моноацилглицеринов ЭДА и изменениями физико-химических свойств реакционных масс со временем. Предложены модели, которые адекватно описывают кинетику процесса амидирования ТАГ РМ ЭДА.

Их оптимизацией найдено, что максимум выхода МАГ (47 %) достигается при мольном отношении ТАГ РМ 1:1 и температуре 393 К за 6000 с. С реакционной смеси, которую получено при этих условиях, последовательной обработкой водою, гексаном, пропанолом-2 с последующим выпариванием растворителей получены МАГ, ДАГ, диалкилэтилендиамиды (ДАД) с концентрацией основного вещества 55,9, 40,3, 96 % мас., соответственно.

Проведены исследования поверностноактивных и физико-химических свойств полученных продуктов, согласно которым МАГ можно использовать в пищевых продуктах как эмульгатор и стабилизатор эмульсий, в частности, для изготовления маргарина и майонеза, а ДАД - для изготовления кремов для рук и обуви и как адсобционноактивные вещества при защите металлов от коррозии. Предложена технология и технологическая схема получения МАГ.

Ключевые слова: технология жиров, рапсовое масло, моноацилглицерин, диацилглицерин, диалкилэтилендиамид, этилендиамин, амидирование.

Summary

Dikhtenko K.M. Technology of obtaining of monoacylglycerines by amidation of rape oil. Manuscript.

Thesis for a scientific degree of candidate of technical sciences on specialty 05.18.06. - technology of fats, essential oils and perfumery-cosmetic products. National technical university “Kharkiv polytechnic institute” Ministry of Education and Science of Ukraine, Kharkiv, 2008.

The thesis is devoted for development of technology of obtaining of monoacylglycerines (MAG) by amidation of triacylglycerines (TAG) of rape oil with ethylendiamine (EDA).

The regularities of proceeding of the reaction at molar relations of reagents from 1:0,5 to 1:1,5 in the temperature range 353-413 K during 9000 s. were investigated. According to its process of amidation of TAG of rape oil proceeds as the second order reaction and has stages. It was established that amidation of AG with EDA with forming alkylaminoethylenediamide (AA) mainly corresponds to the 1-st stage (till 1000-2000 s.), but amidation of AG with AA, formed on the 1-st stage, to the second stage (after 1000-2000 s.). The staging is proved by the fact that constants of the rates and thermodynamic parameters of the reactions of AG are high than with AA and are decreased in the raw TAG>DAG>MAG. Staging is confirmed by different constants of the rates of amidation of tripalmytoilglycerine (TPG) and monoglycerine with EDA and changes of physics-chemical properties from time. Hence the models adequately describing kinetics of the process of amidation of TAG RO with EDA were proposed. It was found by its optimization that maximum MAG (47 %) is formed under molar relation TAG RO 1:1 and temperature 393 K during 6000 s. MAG with concentration 55,9 % mas., DAG - 40,3 % mas., dialkylethylenediamides (DAD) - 96 % mas. were separated from reaction mix obtained under determined conditions with sequential treatment with water, hexane, i-PrOH and following evaporation of solvent.

Researches of surfactant and physics-chemical properties of obtained products showed that MAG could be used as emulsifier and stabilizer of emulsions in food substances particularly for margarine and mayonese, DAD could be used for making crиmes for hands and for shoes and as adsorption activity substances to protect metal from corrosion. Technology and technological scheme to produce MAG were proposed.

Key words: technology of fats, rape oil, monoacylglycerine, diacylglycerine, dialkylethelenediamide, ethylenediamine, amidation.

Размещено на Allbest.ru