Реакції окиснення фероїну та дифеніламіносульфонату пероксимоносульфатною кислотою та використання їх в аналізі
Оптимальні умови проведення реакцій окиснення фероїна і дифеніламіносульфоната пероксимоносульфатною кислотою. Вплив сторонніх речовин на швидкість реакцій. Кінетичні методи визначення перехідних металів, що здійснюють значний вплив на швидкість реакції.
| Рубрика | Химия |
| Вид | автореферат |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 24.07.2014 |
| Размер файла | 57,1 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
АННОТАЦИЯ
Гуменный Н.И. Реакции окисления ферроина и дифениламіносульфоната пероксомоносульфатной кислотой и их использование в анализе. ? Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата химических наук по специальности 02.00.02 ? аналитическая химия. ? Ужгородский национальный университет. Ужгород, 2008.
Диссертация посвящена изучению реакций окисления ферроина (Ф) и дифениламиносульфоната (ДФАС) пероксомоносульфатной кислотой с целью разработки новых методов кинетического каталитического определения веществ, способных влиять на скорость реакции, что позволит показать перспективность развития каталиметрии с использованием малоисследованного аналитического реагента ? пероксомоносульфатной кислоты. Установлены оптимальные условия проведения исследуемых индикаторных реакций в зависимости от катализатора, активаторов и их концентрации, рН и ионной силы реакционной смеси, концентрации реагирующих веществ, присутствия посторонних компонентов и др. На основании этих данных разработаны методы кинетического определения Fe(III), Ag(I), Pd(II), Cu(II) и показана возможность использования их в анализе реальных объектов. Cпектрофотометрически показано, что продуктом окисления Ф является желтая форма ферриина (при рН 5,0), а ДФАС окисляется с образованием продукта желтого цвета (при рН 9,6), которым является межмолекулярное соединение продукта полного окисления (дифенилдихинондииминового строения) с исходными молекулами амина. В аналитических целях реакцию окисления Ф следует проводить в слабокислой среде (ацетатный буферный раствор, рН 5,0), где некаталитическое окисление проходит медленно, а сама реакция является автокаталитической, что повышает чувствительность определения металлов-катализаторов, которые быстро дезактивируются (Fe(III), Ag(I). Поскольку Pd(II) каталитически активен на протяжении длительного времени, для повышения избирательности его определение лучше проводить в условиях отсутствия автокатализа (гидрофталатный буферный раствор, рН 4,5; СKF=0,1 M). Каталитическая активность Fe(III), Ag(I) и Pd(II) значительно возрастает в присутствии 1,10-фенантролина (phen). Реакция окисления ДФАС катализируется аммиакатами переходных металлов, а особенно Cu(II), поэтому аналитическое определение следует проводить в аммиачном буферном растворе. Каталитическая активность соединений переходных металлов в исследуемых реакциях зависит от электронной конфигурации ионов металлов-катализаторов и от структуры их комплексов. Наилучшими катализаторами реакции окисления Ф являются те, которые взаимодействуют с анионом пероксомоносульфата (ПМС), владея электронной конфигурацией d10 (Ag+), d5 (Fe3+) и d8 (Pd2+). Реакция окисления ДФАС проходит лучше в присутствии катализаторов, для которых свойственно образование форм с электронной конфигурацией d10 (Cu+) и d8. Активаторы phen і аммиак окисляются ПМС с образованием промежуточных продуктов, которые владеют восстановительными свойствами. Очевидно, что эти промежуточные продукты окисления активаторов способны восстанавливать окисленную форму катализатора, которая потом окисляется пероксомоносульфатом. Разработан метод каталитического определения Fe(III) на основании реакции окисления Ф пероксомоносульфатом. Градуировочный график линеен в диапазоне концентраций Fe(III) 0,01-0,12 мг/дм3. Для кинетического определения Ag(I) предложен метод на основании индикаторной реакции окисления Ф пероксомоносульфатом, которую проводят в условиях, аналогичных условиям определения Fe(III). Избирательности определения Ag(I) добиваются учетом влияния посторонних ионов в контрольном опыте, для которого реакционную смесь готовят с добавлением аликвоты исследуемого раствора, а Ag(I) маскируют тиоцианатом. Градуировочный график линеен в диапазоне концентраций Ag(I) 0,003-0,030 мг/дм3. Разработан кинетический метод определения Pd(II) с использованием в качестве индикаторной реакции окисления Ф пероксомоносульфатом в условиях отсутствия автокатализа. Скорость реакции линейно зависит от концентрации Pd(II) в интервале 0,04-0,80 мг/дм3. Каталитическое влияние на процесс окисления, кроме Pd(II), оказывают только Pt(IV) и в больших количествах Fe(III). Реакция окисления ДФАС пероксомоносульфатом использована для разработки метода каталитического определения Cu(II). Разработанный метод значительно превосходит абсолютное большинство известных методов определения Cu по чувствительности, в том числе и кинетических, и обладает относительно высокой избирательностью. Зависимость скорости реакции от концентрации Cu(II) линейна в диапазоне (2-60)Ч10-5 мг/дм3. Методики апробировано при определении общего содержания Fe и Ag в природных водах, Pd в промышленных отходах и алюмо-палладиевом катализаторе, Cu в дистиллированной и водопроводной воде, реактивах и стандартном образце цинка.
Ключевые слова: каталиметрия, определение, железо, серебро, палладий, медь, ферроин, дифениламиносульфонат, пероксомоносульфатная кислота.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Швидкість хімічної реакції. Залежність швидкості реакції від концентрації реагентів. Енергія активації. Вплив температури на швидкість реакції. Теорія активних зіткнень. Швидкість гетерогенних реакцій. Теорія мономолекулярної адсорбції Ленгмюра.
контрольная работа [125,1 K], добавлен 14.12.2012Характеристика процесів окиснення: визначення, класифікація, енергетична характеристика реакцій; окиснювальні агенти, техніка безпеки. Кінетика і каталіз реакцій радикально-ланцюгового і гетерогенно-каталітичного окиснення вуглеводнів та їх похідних.
реферат [504,0 K], добавлен 05.04.2011Перехід електронів між молекулами, зміна ступенів окиснення атомів елементів. Напрямок перебігу та продукти окисно-відновних реакцій. Визначення ступені окиснення елементів в сполуці методом електронно-іонного балансу. Правила складання хімічної формули.
презентация [258,8 K], добавлен 11.12.2013Класифікація хімічних реакцій, на яких засновані хіміко-технологічні процеси. Фізико-хімічні закономірності, зворотні та незворотні процеси. Вплив умов протікання реакції на стан рівноваги. Залежність швидкості реакцій від концентрації реагентів.
реферат [143,4 K], добавлен 01.05.2011Основні чинники, які впливають на швидкість хіміко-технологічного процесу. Рівняння швидкості масопередачі гетерогенних процесів. Способи визначення приватного порядку. Метод підбора кінетичного рівняння. Графічний метод визначення порядку реакції.
реферат [56,1 K], добавлен 23.02.2011Методи дослідження рівноваги в гетерогенних системах. Специфіка вивчення кінетики хімічних реакцій. Дослідження кінетики масообміну. Швидкість хімічної реакції. Інтегральні методи розрахунку кінетичних констант. Оцінка застосовності теоретичних рівнянь.
курсовая работа [460,7 K], добавлен 02.04.2011Загальні відомості, хімічні та фізичні властивості елементу феруму. Його валентність у сполуках, ступені окиснення, а також поширення у природі. Особливості взаємодії з киснем, неметалами, кислотами та солями. Якісні реакції на цей хімічний елемент.
презентация [1,6 M], добавлен 14.04.2013Дослідження параметрів, що характеризують стан термодинамічної системи. Вивчення закону фотохімічної еквівалентності, методу прискорення хімічних реакцій за допомогою каталізатора. Характеристика впливу величини енергії активації на швидкість реакції.
курс лекций [443,7 K], добавлен 12.12.2011Коферменти які беруть участь у окисно-відновних реакціях. Реакції відновлення в біоорганічній хімії. Реакції відновлення у фотосинтезі та в процесі гліколізу (під час спиртового бродіння). Редокс-потенціал як характеристика окисно-відновних реакцій.
контрольная работа [639,0 K], добавлен 25.12.2013Зовнішні ознаки реакцій комплексоутворення в розчині. Термодинамічно-контрольовані (рівноважні), кінетично-контрольовані методи синтезу координаційних сполук. Взаємний вплив лігандів. Пояснення явища транс-впливу на прикладі взаємодії хлориду з амоніаком.
контрольная работа [719,5 K], добавлен 05.12.2014Огляд електрохімічних методів аналізу. Електрохімічні методи визначення йоду, йодатів, перйодатів. Можливість кулонометричного визначення йодовмісних аніонів при їх спільній присутності. Реактиви, обладнання, приготування розчинів, проведення вимірювань.
дипломная работа [281,1 K], добавлен 25.06.2011Аналіз гідроксамової реакції, хімічні властивості гідроксамової кислоти. Перебіг реакції. Використання в якісному аналізі при виявленні складноефірних, амідних, лактонних, лактамних функціональних груп; в спектрофотометрії, фотоелектроколориметрії.
курсовая работа [986,4 K], добавлен 11.06.2019Емульсія фосфоліпідів яєчного жовтка - модель пероксидного окиснення ліпідів. Механізм залізоініційованого окиснення вуглеводів. Антиоксидантний захист біологічних об’єктів. Регуляторні системи пероксидного окиснення ліпідів. Дія природних антиоксидантів.
магистерская работа [2,0 M], добавлен 05.09.2010Інтеграція природничо-наукових знань як нагальна потреба сучасної освіти. Відображення міжпредметних зв’язків у програмах з хімії (порівняльний аналіз). Класифікація хімічних реакцій за різними ознаками. Реакції сполучення, розкладу, заміщення, обміну.
дипломная работа [133,1 K], добавлен 13.11.2008Прості та складні речовини. Валентність атомів елементів. Швидкість хімічних реакцій, хімічна рівновага. Будова атома і періодична система елементів Д.І. Менделєєва. Полярний і неполярний ковалентний зв’язки. Характеристика металів. Поняття про розчини.
учебное пособие [22,0 M], добавлен 20.03.2012Вивчення можливості визначення спектрофотометрії йодату і перйодату при спільній присутності за допомогою використання редокс-реакції. Апробація варіанту спільного окислення йодату і пейодату на платиновому електроді. Міра окислення індивідуальних іонів.
дипломная работа [647,9 K], добавлен 25.06.2011Характеристика кінетичних закономірностей реакції оцтової кислоти та її похідних з епіхлоргідрином. Встановлення впливу концентрації та структури каталізатору, а також температури на швидкість взаємодії карбонової кислоти з епоксидними сполуками.
магистерская работа [762,1 K], добавлен 05.09.2010Особливості колориметричних методів аналізу. Колориметричне титрування (метод дублювання). Органічні реагенти у неорганічному аналізі. Природа іона металу. Реакції, засновані на утворенні комплексних сполук металів. Якісні визначення органічних сполук.
курсовая работа [592,9 K], добавлен 08.09.2015Вітамін К3 у водних розчинах. Конденсація толухінона і бутадієну. Активування перекису водню. Нафтохінон та його похідні. Мостикові сполуки на основі нафтохінону. Взаємодія надкислоти з метилнафтиліном. Утворення надкислоти при кімнатній температурі.
дипломная работа [2,9 M], добавлен 16.09.2011Ступінь окиснення елементу. Поняття та класифікація окисно-відновних реакцій, методи складання їх рівнянь. Еквівалент окисника і відновника. Склад гальванічного елемента. Закони електролізу. Хімічна й електрохімічна корозія металу, засоби захисту від неї.
курс лекций [267,0 K], добавлен 12.12.2011
