Вдосконалення технології одержання карбамідоформальдегідних смол з моно- і диметилолкарбаміду-форконденсату
Вплив температури, рН, тривалості процесу, мольного співвідношення формальдегіду та карбаміду на фізико-хімічні властивості КФС, одержаних із форконденсату безперервним та напівперіодичним способами. Технологічний процес синтезу КФС безперервним способом.
Рубрика | Химия |
Вид | автореферат |
Язык | украинский |
Дата добавления | 27.07.2014 |
Размер файла | 52,1 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://allbest.ru
Размещено на http://allbest.ru
НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ “ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА”
05.17.04 Технологія продуктів органічного синтезу
Автореферат дисертації
на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук
Вдосконалення технології одержання карбамідоформальдегідних смол з моно і диметилолкарбаміду форконденсату
Федорченко Софія Володимирівна
ЛЬВІВ 2004
Размещено на http://allbest.ru
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана у Прикарпатському національному університеті імені Василя Стефаника Міністерства освіти і науки України.
Науковий керівник
доктор технічних наук, пр
Хабер Микола Васильович
Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника Міністерства освіти і науки України, завідувач кафедри хімії
м. ІваноФранківськ
Хабер Микола Васильович
Офіційні опоненти
доктор технічних наук, професор
Шкарапута Леонід Миколайович
Інститут біоорганічної хімії та нафтохімії НАН України, завідувач відділу хімікотехнологічних досліджень м. Київ
кандидат технічних наук, доцент
Никулишин Ірена Євгенівна
Національний університет “Львівська політехніка”,
доцент кафедри технології органічних продуктів,
м. Львів
Провідна установа
Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича
Міністерства освіти і науки України,
кафедра органічної і фармацевтичної хімії,
м. Чернівці
Захист відбудеться “28” січня 2005 р. о 12 00 год на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 35.052.07 у Національному університеті “Львівська політехніка” (79013, м. Львів, вул. Бандери, 12, VIII н. к., ауд. 339).
З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Національного університету “Львівська політехніка” (79013, м.Львів, вул. Професорська,1)
Автореферат розісланий “ 27 ” грудня 2004 р.
Вчений секретар спеціалізованої
вченої ради Д 35.052.07,к.т.н.,доц. Дзіняк Б.О.
Загальна характеристика роботи
Актуальність теми. Збільшення масштабів виробництва деревообробної та будівельної промисловості призводить до зростання споживання карбамідоформальдегідних смол (КФС). Для випуску якісних і конкурентоспроможних виробів деревообробна промисловість України потребує низькотоксичних стабільних КФС із вмістом вільного формальдегіду не більше 0,1%. Проблема одержання таких карбамідоформальдегідних смол на вітчизняних виробництвах є надзвичайно актуальною. У зв'язку з цим необхідно провести роботи з удосконалення існуючої технології одержання КФС безперервним та періодичним способами й вирішити екологічну проблему утилізації формальдегіду у стічних водах виробництва КФС.
З точки зору економіки та енергозбереження практичну зацікавленість викликають альтернативні технології синтезу смол, зокрема з карбамідоформальдегідного форконденсату - технологічного розчину моно і диметилолкарбаміду - проміжного продукту у виробництві КФС. Розробка технології синтезу КФС періодичним способом із форконденсату дозволить регулювати й чітко контролювати всі технологічні параметри процесу синтезу КФС з метою одержання смол з потрібними характеристиками. Використання як сировини висококонцентрованого форконденсату надає можливість одержувати КФС із великою масовою часткою сухого залишку без додаткових енергетичних затрат на концентрування смоли (вакуумну дистиляцію, випаровування), що виключає утворення й утилізацію стічних вод.
Тема дисертаційної роботи відповідає напрямку наукових досліджень кафедри хімії Прикарпатського національного університету ім. В.Стефаника - ”Синтез і модифікація карбамідоформальдегідних смол із форконденсату”.
Мета роботи: вдосконалення безперервного процесу одержання карбамідоформальдегідних смол для поліпшення якості КФС та розробка технології одержання низькотоксичної карбамідоформальдегідної смоли з технологічного розчину - форконденсату - напівперіодичним способом.
Завдання досліджень:
встановити вплив температури, рН, тривалості процесу й мольного співвідношення формальдегіду та карбаміду на фізикохімічні властивості КФС, одержаних із форконденсату безперервним та напівперіодичним способами;
оптимізувати технологічний процес синтезу КФС безперервним способом;
розробити технологію й визначити оптимальні умови синтезу низькотоксичних КФС на основі технологічного розчину - форконденсату - напівперіодичним способом із використанням латентного каталізатора NH4Cl; формальдегід смола карбамідоформальдегідний
вивчити вплив модифікаторів, внесених у процесі синтезу КФС, на фізикохімічні властивості карбамідоформальдегідних смол та їх стабільність;
розробити технологію утилізації формальдегіду у стічних водах виробництва КФС.
Об'єкт досліджень - технологічний процес одержання карбамідоформальдегідних смол.
Предмет досліджень - одержання якісних низькотоксичних карбамідоформальдегідних смол періодичним і безперервним способом з форконденсату.
Методи досліджень. Для вирішення вказаних завдань проводився комплекс досліджень із використанням фізичних методів визначення густини, відносної в'язкості, часу гарячої желатинізації, показника заломлення, водного модуля смоли, вмісту сухого залишку смоли, хімічних методів визначення вмісту метилольних груп, вмісту вільного й залишкового формальдегіду в смолі й фізикохімічних методів дериватографія, екстракція, фотоколориметрія, рефрактометрія.
Наукова новизна. Вперше встановлено, що поетапне внесення карбаміду разом з аеросилом марки А175 як регулятором рН у нестабілізовану реакційноздатну смолу в процесі синтезу КФС безперервним способом зменшує вміст залишкового формальдегіду в КФС за рахунок забезпечення процесу доконденсації смоли з утворенням метиленових похідних КФС.
Дістало подальший розвиток дослідження модифікації КФС у процесі їх синтезу одноатомними насиченими спиртами в невеликій кількості (4%) з метою одержання недорогих, стабільних при довготривалому зберіганні (6 місяців) КФС. Установлено вплив модифікаторів на характеристики одержаних КФС та їх стабільність. Визначено, що найефективнішими модифікаторами є етиловий і бутиловий спирти.
Розроблено спосіб одержання низькотоксичних КФС із форконденсату, який полягає у поєднанні безперервного способу синтезу форконденсату й періодичного способу доконденсації отриманого форконденсату в присутності латентного каталізатора NH4Cl. Установлено вплив температури, рН, тривалості процесу й співвідношення формальдегіду та карбаміду у процесі синтезу на властивості одержаних смол.
Практичне значення отриманих результатів. Удосконалено існуючу технологію синтезу КФС безперервним способом шляхом двоетапного внесення карбаміду на стадії лужної доконденсації в нестабілізовану реакційноздатну смолу разом із добавкою 0,5% від маси реакційної суміші аеросилу марки А175, що зменшує вміст залишкового формальдегіду у КФС у 10 разів.
На стадії утворення основного технологічного розчину - форконденсату - для дотримання оптимальних технологічних умов синтезу якісних КФС запропоновано змінити існуючу протипотокову схему подання реагентів у реактор.
Розроблено технологію одержання високоякісної стабільної КФС із вмістом вільного формальдегіду 0,05-0,1% мас. із форконденсату напівперіодичним способом із використанням латентного каталізатора NH4Cl.
Запропоновано технологічну схему очищення промислових стічних вод виробництва КФС від формальдегіду, що дозволяє зменшити його концентрацію в стічних водах з 1-8% до 0,01% і подавати очищену воду для повторного використання в промисловості. Використання даного способу утилізації формальдегіду дозволяє очистити 15 тис. тонн стічних вод, які щорічно утворюються при виробництві КФС у цеху КФС ВАТ “Оріана”, й одержати до 2000 тонн поліметиленкарбаміду (ПМК), який використовується як наповнювач полімерних композиційних матеріалів.
Актами проведених досліднопромислових випробувань підтверджено можливість впровадження на ЗАТ “Завод карбамідних смол” (м.Калуш) запропонованих удосконалень технології одержання КФС безперервним і напівперіодичним способами та утилізації формальдегідовмісних стічних вод.
Особистий внесок здобувача. Автором роботи здійснено пошук та критичний аналіз існуючих методів виробництва КФС. У процесі роботи над дисертацією автором, після детального огляду патентної та наукової літератури з проблеми вдосконалення існуючих і створення нових технологій одержання КФС, особисто отримано такі наукові результати: 1) встановлено взаємозв'язки між технологічними параметрами та зміною фізикохімічних властивостей карбамідоформальдегідних смол, одержаних із форконденсату безперервним та напівперіодичним способами; 2) запропоновано рекомендації для оптимізації технологічного процесу синтезу КФС із форконденсату безперервним способом; 3) запропоновано технологію одержання низькотоксичних КФС із форконденсату напівперіодичним способом із використанням латентного каталізатора NH4Cl; 4) вибрано ефективні модифікатори для одержання КФС із стабільними фізикохімічними характеритиками; 5) запропоновано технологічну схему утилізації формальдегіду у стічних водах виробництва КФС.
Здобувач особисто виконав експериментальну частину роботи, здійснив математичну обробку одержаних результатів, провів їх узагальнення. Автор брав участь у формулюванні мети, завдань та методів досліджень. Експериментальні результати досліджень, одержані автором, - основна складова наукових праць, опублікованих у співпраці з науковим керівником, проф., д.т.н. М.В.Хабером і к.т.н. С.А.Куртою.
Апробація роботи. Одержані результати наукових досліджень доповідались на XV Міжнародній науковій конференції “Модифікація полімерів” (Польща, с. Свірадов Здрой, 2001), Всеукраїнській науковотехнічній конференції “Хімія і хімічна технологія - 2002” (Дніпропетровськ, 2002), ІІ Українськопольській науковій конференції “Полімери спеціального призначення” (Дніпропетровськ, 2002), V Українській конференції молодих учених із високомолекулярних сполук (Київ, 2003 р.).
Публікації. Основний зміст дисертаційної роботи викладений у 10 наукових працях, із них 6 статей та 4 тези доповідей конференцій.
Структура та об'єм роботи. Дисертаційна робота складається зі вступу, основної частини (п'яти розділів), висновків, списку використаних літературних джерел (210 найменувань), додатків, містить 36 рисунків і 20 таблиць. Загальний обсяг дисертації - 169 сторінок, обсяг, який займають ілюстрації, таблиці, список використаних джерел і додатки, - 41 сторінка.
Основний зміст роботи
У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації, сформульовано мету дисертаційної роботи та завдання досліджень, визначено наукову новизну й практичну цінність. Наведено відомості про апробацію роботи та публікації. Відзначено особистий внесок автора.
У першому розділі узагальнено та систематизовано інформацію української та зарубіжної науковотехнічної літератури у сфері синтезу та дослідження властивостей карбамідоформальдегідних смол. Розглянуто загальні закономірності утворення й будову карбамідоформальдегідних олігомерів і полімерів. Викладено сучасні уявлення про можливі способи поліпшення властивостей карбамідоформальдегідних смол, особливо зменшення їх токсичності й підвищення стабільності фізикохімічних характеристик при зберіганні. Здійснено огляд основних способів одержання КФС, показано перспективність технології одержання низькотоксичних карбамідоформальдегідних смол із форконденсату. Обґрунтовано необхідність удосконалення існуючої технології одержання КФС на ВАТ “Оріана” (м. Калуш). На основі аналізу літературних джерел сформульовано основні напрями власних експериментальних досліджень.
У другому розділі приведено характеристики вихідних речовин та реагентів, які використовувались у процесі досліджень. Як формальдегідо й карбамідовмісний компонент для синтезу й модифікації низькотоксичних КФС використовували: 1) основний технологічний розчин для одержання КФС за існуючою технологією цеху КФС ВАТ ”Оріана” (м. Калуш) - форконденсат - напівпродукт, суміш моно і диметилолкарбаміду (мольне співвідношення Ф:К=1,9-2,2:1); 2) висококонцентрований форконденсат (м. Горлівка, мольне співвідношення Ф:К=5:1).
Наведено схему лабораторної установки для проведення синтезу й дослідження КФС, яка дала змогу відтворити роботу каскаду реакторів промислової технологічної схеми одержання. Описано методики проведення експериментів та аналізів одержаних продуктів.
Третій розділ присвячено вдосконаленню існуючої технології отримання КФС безперервним способом із метою поліпшення їх якісних характеристик
Вивчення діючого виробництва показало, що в реакторі взаємодії розчину карбаміду з формальдегідовмісними газами, де утворюється основний технологічний розчин - форконденсат, за висотою реактора не забезпечується підтримання оптимальних параметрів технологічного режиму й співвідношення реагентів. Для встановлення оптимальних умов проведення реакції взаємодії розчину карбаміду з газоподібним формальдегідом досліджено вплив мольного співвідношення карбаміду і формальдегіду, температури й рН реакційного середовища на фізикохімічні характеристики одержуваних форконденсатів. При нестабільному співвідношенні формальдегіду й карбаміду (Ф:К) можливе утворення метиленпохідних карбаміду, яке призводить до дестабілізації режиму синтезу форконденсату й осадження смоли. Відомо, що найкращі смоли отримуються при вмісті метилольних груп у форконденсаті 42-44 %.
Дослідження вмісту метилольних груп дозволило встановити, що такий склад в форконденсаті досягається при мольному співвідношенні Ф:К=1,8-2:1. При даному співвідношенні реагентів частка моно і диметилолкарбаміду в загальному вмісті метилольних похідних у форконденсаті складає до 90%, решта 10% приходяться на три і тетраметилолкарбаміди.
Дослідження впливу температури процесу на в'язкість форконденсату дало можливість визначити, що оптимальним температурним інтервалом у колоні взаємодії розчину карбаміду з формальдегідовмісними газами є 359365 К. Підвищення температури понад 368 К супроводжується різким зростанням в'язкості форконденсату й забиванням колони (див. рис. 2). Зниження температури нижче 358 К веде до зменшення коефіцієнта рефракції й розчинності карбаміду.
Від величини рН залежить склад утворених продуктів, ступінь перетворення й втрати формальдегіду, які в діючому виробництві становлять 15-20 %. Установлено, що зменшення рН у верхній частині реакційної колони з рН=10-11 до рН=5,5-6 дозволило б знизити втрати формальдегіду з 15-20% до 3-4%.
Однак зниження рН форконденсату до такого рівня призведе до різкого зростання в'язкості реакційної суміші і в результаті до забивання колони. Запропоновано змінити протипотокову схему подачі реагентів на колону, а точніше, подання розчину карбаміду проводити слід проводити в нижню частину куба колони, де за рахунок входу контактних газів (рН=44,5) рН форконденсату буде підтримуватися рівним 5,56. Для попередження протікання побічних реакцій в барботажному шарі, а також підтримування необхідного рН у форконденсаті, що йде на каскад реакторів, потрібно у другу царгу подавати 2-3% розчин лугу в такій кількості, щоб готова смоляна основа мала рН=6,5-7.
Результати аналізів реакційних сумішей з основних реакторів стадії поліконденсації процесу синтезу КФС дали можливість встановити закономірності й послідовність протікання реакцій синтезу КФС безперервним способом по всій технологічній лінії цеху КФС ВАТ “Оріана”. Процес безперервного синтезу регулюється в основному швидкістю подачі реагентів та зміною їх концентрації. Властивості смоли формуються на стадії кислої конденсації, тобто впродовж перших двох годин синтезу після виходу форконденсату з реактора. Далі після стадії лужної доконденсації відбуваєтьcя процес стабілізації смоли й вирівнювання її параметрів.
Вивчено вплив рН, температури синтезу на стадіях кислої конденсації і концентрування смоли та тривалості процесу на якість отримуваних КФС. Вільний формальдегід у КФС сприяє стабілізації смоли, перешкоджаючи подальшій її конденсації, але високий вміст вільного формальдегіду є одним із найбільш істотних недоліків КФС. Встановлено, що оптимальним значенням концентрації іонів водню для одержання КФС із необхідним вмістом вільного формальдегіду 0,1% мас. є рН=4,2-4,5 . Та недоліком промислового синтезу КФС безперервним способом при даних умовах є потенційна можливість при рН<4-5 повної або часткової желатинізації смоли. Синтез на стадії кислої конденсації в цеху КФС ВАТ “Оріана” проводять при вищому значенні рН - 5,0-5,2. При цьому значенні рН реакційної суміші процес конденсації проходить повільно, в'язкість смоли зростає плавно, але через дуже малий час контакту з каталізатором (1530 хв), даним методом не можна одержати смолу з низьким вмістом вільного формальдегіду (меншим як 0,3%), виходячи із технологічних можливостей цеху КФС.
Результати, одержані при проведенні лабораторних синтезів, дозволили одержати КФС з оптимальним вмістом вільного формальдегіду 0,1% мас. за рахунок зменшення рН реакційного середовища на стадії кислої конденсації відносно умов ведення процесу згідно із регламентом. Запровадити запропоноване оптимальне значення рН у даному технологічному процесі одержання КФС безперервним способом не вдається.
У зв'язку з цим проведено дослідження безперервного процесу з поетапним внесенням у реакційну суміш карбаміду для доконденсації. При цьому досягається більш високий ступінь взаємодії вільного формальдегіду з карбамідом. Характеристики смоли промислової марки КФМТ15, одержаної за діючою технологією при внесенні одноразово 100% карбаміду для лужної доконденсації в реакторстандартизатор: вміст залишкового СН2О 0,27% мас., вміст вільного СН2О - 0,24 % мас., сухий залишок - 64% мас., умовна в'язкість - 77,4 с. При внесенні на І етапі 25% кількості карбаміду для лужної доконденсації в проміжний реактор, де смола є ще досить реакційноздатною, і решти 75% карбаміду на ІІ етапі в реакторстандартизатор, вміст залишкового формальдегіду в КФС значно зменшується і становить 0,05 % . При використанні смоли для виготовлення ДСП в інтервалі температур 120-180єС частина метилольних похідних смоли та диметиленефірних зв'язків смоли розкладається, виділяючи вільний формальдегід, який адсорбується плитою (залишковий формальдегід), погіршуючи її якість. Тому зменшення залишкового формальдегіду в доконденсованій КФС і, відповідно, в ДСП, поліпшує якість виробів, виготовлених із використанням смоли.
З метою регулювання рН реакційної суміші проведене дослідження по внесенню разом із карбамідом аеросилу. Аеросил вибрано в якості регулятора рН тому, що завдяки своїм ультрадисперсним розмірам частинок (d=0,1-0,09 мм), які рівномірно розподіляються в КФС, і кислій реакції поверхневих груп -SiOH на розвиненій питомій поверхні (175±25 м2/г) він забезпечує м'яке зниження рН у всьому об'ємі реакційної суміші без місцевих перенасиченьВодна дисперсія аеросилу має рН=3,6-4,3, і при додаванні аеросилу в проміжний реактор можна досягнути зниження рН реакційної суміші до рН=6,5-6,8. рН КФС в проміжному реакторі без додавання аеросилу становить 7,0-7,5. При одночасному додаванні аеросилу й карбаміду в реакційну суміш проміжного реактора проходить доконденсація з утворенням метиленових похідних. Вміст залишкового формальдегіду зменшується до 0,027%, що вдесятеро менше в порівнянні з вмістом залишкового формальдегіду у КФС, одержаній за діючою технологією. Сухий залишок КФС, одержаної з внесенням добавок у проміжний реактор, досягає 69-70% .За результатами досліджень запропоновано вдосконалення існуючого технологічного процесу - внесення на І етапі в проміжний реактор 25% кількості карбаміду для доконденсації разом з 0,5 % мас. аеросилу марки А175 і решти 75% карбаміду на ІІ етапі в реакторстандартизатор.
Для розширення ринку збуту КФС і постачання їх у далеко розташовані регіони смоли повинні мати при зберіганні стабільні характеристики. Для одержання якісних недорогих КФС з стабільними фізикохімічними властивостями проведено модифікацію КФС одноатомними насиченими спиртами (метанол, етанол, ізопропанол, бутанол) в кількості 46 %. Вибір модифікаторів був обумовлений їх доступністю, а також поставленими практичними завданнями.
Дані спирти здатні взаємодіяти з формальдегідом з утворенням напівацеталей, що призводить до зменшення концентрації вільного формальдегіду, гальмування реакції метилолування й зведення до мінімуму самовільне зниження рН реакційної суміші, яке відбувається за реакцією Канніцаро:
СН2О + С2Н5ОН С2Н5ОСН2ОН
Метилольні групи метилолкарбамідів взаємодіють із спиртами, утворюючи ефіри, що призводить до зниження концентрації метилольних груп і, відповідно, до сповільнення реакції поліконденсації, що сприяє підвищенню стабільності КФС:
НОСН2NHСОNHСН2ОН + НОС2Н5 > НОСН2NHСОNHСН2ОС2Н5 + Н2О
Для досліджень було взято форконденсат, який утворюється при мольному співвідношенні К:Ф = 1:2. Модифікацію проводили на стадії кислої конденсації (КФС, модифікована метиловим спиртом скорочено позначена КФММ, етиловим - КФМЕ, бутиловим - КФМБ, ізопропіловим - КФМІ спиртами й діоктилфталатом - КФМД). Вказану кількість (4-6 %) спиртів для модифікації КФС вирішено використовувати з метою порівняння дії цих спиртів і метанолу, який, як відомо, міститься в такій же кількості у формаліні й забезпечує досить сильну стабілізацію карбамідоформальдегідних смол. Вивчалися зміни в'язкості, рН, вмісту вільного формальдегіду, часу гарячої желатинізації модифікованих смол упродовж 5 місяців зберігання. Для порівняння було проаналізовано немодифіковану карбамідоформальдегідну смолу марки КФМТ15, яка виробляється в цеху КФС ВАТ “Оріана”.
У немодифікованій КФМТ15 упродовж першого місяця зберігання відбувається зменшення вмісту вільного формальдегіду, що дестабілізує смолу й призводить до втрати її життєздатності, що виявляється пізніше у сильному зростанні в'язкості смоли . Для модифікованих смол указаних марок незначне спадання умовної в'язкості смол і одночасно зростання вмісту вільного формальдегіду при дуже сильному (в 2 і більше рази) зростанні часу гарячої желатинізації смол упродовж першого місяця зберігання викликане, ймовірно, гідролізом метилольних похідних карбаміду і напівацеталей до вихідних сполук. У модифікованих смолах вміст вільного формальдегіду різко зменшується впродовж другого місяця зберігання від 0,3-0,4% до 0,050,1%. Далі КФС проходять період псевдостабілізації, що характеризується досить стабільною в'язкістю, рН і часом гарячої желатинізації, причому для модифікованих КФС цей стан досягається швидше й з мінімальними коливаннями в часі та значеннях досліджуваних величин. За цей же період у немодифікованій КФМТ15 значно зростає в'язкість (більше як у 2 рази), що призводить до неможливості практичного використання смоли.
Проведені дослідження показали, що найкращими модифікаторами КФС є етанол, ізопропанол і бутанол у кількості 4% від маси реакційної суміші. Виявлено, що модифіковані смоли зберігають реакційну здатність і фізикохімічні показники в дозволених межах упродовж 5 місяців зберігання. Модифікацію проводили під час процесу синтезу КФС із форконденсату, що дало змогу одержати безперервним способом модифіковані КФС, не розриваючи технологічну лінію.
Отже, при вдосконаленні безперервного способу одержання КФС шляхом вибору оптимальних параметрів і добавок аеросилу та спиртів можна отримати більш стабільні КФС із меншим вмістом залишкового формальдегіду (0,027%). Вміст вільного формальдегіду становить 0,15%.
У четвертому розділі наведені результати дослідження, пов'язаного з розробкою технології синтезу смол на основі форконденсату напівперіодичним способом, який дозволяє чітко регулювати й контролювати технологічні параметри й властивості одержуваних КФС упродовж усього процесу і досягти зниження вмісту вільного формальдегіду до 0,1% мас. Дане дослідження проводилось у 2 етапи: 1) синтез форконденсату; 2) одержання КФС із форконденсатів.
Термін зберігання основного технологічного розчину - форконденсату, який одержується в реакційній колоні в цеху КФС ВАТ “Оріана” безперервним способом, невеликий - 612 годин, що зумовлено низьким співвідношенням формальдегіду й карбаміду та наявністю реакційноздатних низькомолекулярних олігомерів. У результаті проведених синтезів встановлено, що найбільший термін зберігання мають форконденсати, одержані при співвідношенні формальдегіду до карбаміду 4:1 - 60 діб. Форконденсати, одержані при співвідношенні формальдегід до карбаміду 2:1, після концентрування мають такі властивості: сухий залишок 50-60%, в'язкість 30 секунд, вміст формальдегіду 2-8%, термін зберігання 3-5 діб. Отже, чим більший вміст формальдегіду в конденсаційному розчині, тим більший термін його зберігання.
Форконденсати, одержані в цеху, лабораторії і з Горлівського хімкомбінату,використовувались для отримання низькотоксичної КФС періодичним способом у дві стадії зі зміною мольного співвідношення компонентів та використанням латентного каталізатора NH4Cl. Досліджено залежності вмісту вільного та проміжного формальдегіду в КФС від зміни технологічних параметрів: температури реакції, рН реакції, тривалості синтезу й мольного співвідношення реагентів, а також залежності в'язкості та часу желатинізації від загальної тривалості синтезу.
Однією з найважливіших умов отримання смол, що мають добрі клеючі властивості, є визначене співвідношення карбаміду й формальдегіду. Як видно з рис.7, при зменшенні співвідношення Ф:К від 1,8:1 до 1,1:1 концентрація кінцевого вільного формальдегіду зменшується від 0,65% до 0,1%, це є оптимальне мольне співвідношення на стадії лужної доконденсації для отримання низькотоксичної смоли. Масова частка вільного нормальдегіду в кінцевій смолі знижується до 0,1% при зменшенні рН реакції до 4,1 (див. рис.8). Але зниження рН до цього рівня викликає різке прискорення реакції конденсації, що призводить до погіршення якості смоли. Тому оптимальним значенням рН є 4,3-4,5. Крім того, реакцію кислої конденсації доцільніше проводити при рН = 4,3-4,5 для того, щоб частка метилольних груп була досить висока, а вміст диметиленефірних груп в олігомері, які утворюються разом із метиленовими зв'язками, був мінімальний.
Диметиленефірні зв'язки у процесі гарячого пресування ДСП і наступної експлуатації переходять у метиленові з виділенням СН2О.На підставі одержаних результатів визначені оптимальні технологічні параметри проведення синтезу низькотоксичних КФС напівперіодичним способом із форконденсату: рН кислої конденсації 4,3-4,5, температура 375-376 К, час контакту 4-5 годин, кінцеве мольне співвідношення Ф:К на стадії доконденсації 1,1:1.
У результаті досліджень запропоновано технологію одержання низькотоксичних КФС напівперіодичним способом з форконденсату із використанням латентного каталізатора NH4Cl. Одержання низькотоксичної КФС проводиться на створеній досліднопромисловій установці з використаням реконструйованого обладнання цеху КФС ВАТ “Оріана” (див. рис.9). Досліднопромислова установка технологічно вписується в діючу схему виробництва КФС безперервним способом. Конденсація форконденсату проводиться в реакторі поз.2 . Карбамід за допомогою вакууму засмоктується в бункер поз.1. Подання форконденсату в реактор поз.2 здійснюється самоналивом із реакційної колони, де утворюється форконденсат, або насосом із буферної ємності для збирання форконденсату. Реактор поз.2 обладнаний 2 змієвиками, один з яких використовується для охолодження реакційної маси оборотною водою, а другий - для нагрівання реакційної маси насиченою парою. Поданням розчину NH4Cl у реактор поз.2 рН реакційної суміші знижується до 4,3-4,8. Після завантаження всіх необхідних компонентів реактор поз. 2 герметизується і нагрівається до температури 368-378 К поданням пари у змієвик. Включається мішалка для перемішування реакційної суміші впродовж 4-4,5 год. Після закінчення процесу конденсації в реактор поз.2 знизу подається 20% розчин NaOH для підняття рН реакційної суміші до 6,7-7,5 і карбамід для досягнення мольного співвідношення Ф:К=1,1:1.
011001100110011011Для забезпечення безперервного процесу синтезу КФС кислу доконденсацію форконденсату передбачено проводити ще в 2 паралельних реакторах поз. 2' і 2”, включення яких в технологічну схему відбувається почергово. На основі результатів експериментальних досліджень розраховано матеріальний баланс процесу виробництва КФС напівперіодичним способом.
У п'ятому розділі наведено результати експериментальних досліджень із розробки технології утилізації формальдегіду в стічних водах виробництва КФС. Запропоновано хімічний метод утилізації, який полягає у взаємодії формальдегіду з карбамідом у сильнокислому середовищі. У результаті цього утворюється поліметиленкарбамід (ПМК) - нетоксичний полімерний продукт із невисокою молекулярною масою, не гігроскопічний, нерозчинний у воді, ацетоні й інших органічних та неорганічних сполуках:
n CH2O + m NH2CONH2 NH2(CONHCH2 NH ) nСONH2 + n H2O, де n = 3 - 4, m = n + 1.
Вивчено вплив основних технологічних факторів - рН реакційного середовища, масового співвідношення К:Ф і температури на вихід ПМК.
Будова продуктів конденсації карбаміду з формальдегідом залежить головним чином від рН і співвідношення компонентів. У сильнокислому водному середовищі утворюються низькомолекулярні метиленкарбаміди. Зниження водневого показника реакційного середовища до рН=1-2 дає змогу збільшити вихід ПМК до 98%
У стічних водах концентрація формальдегіду порівняно незначна, максимальна взаємодія молекул доданого карбаміду з розчиненим у великій кількості води формальдегідом відбувається при експериментально знайденому масовому співвідношенні К:Ф = 2:1
011011При нагріванні низькомолекулярних метиленкарбамідів у кислому водному розчині спостерігається зростання ступеня їх поліконденсації і утворення високомолекулярного полімера. Залежність виходу поліметиленкарбаміду від температури процесу утилізації. Оптимальною температурою проведення реакції взаємодії формальдегіду і карбаміду є 333 К, при цьому вихід ПМК складає 98%.
У результаті досліджень запропоновані оптимальні технологічні параметри процесу утилізації формальдегіду: рН реакційного середовища 1-2; температура 333 К; тривалість процесу 4-6 годин; масове співвідношення К:Ф=2:1. На основі одержаних результатів лабораторних досліджень розроблено технологію утилізації формальдегіду в стічних водах цеху КФС. Концентрація формальдегіду в стічних водах знаходиться в межах 1-8% і його загальні викиди складають щорічно 837 т. Технологічна схема вузла утилізації формальдегіду складається з 3 стадій: 1) взаємодія формальдегіду із карбамідом у сильнокислому середовищі при нагріванні та перемішуванні; 2) розділення суспензії ПМК і очищення стічних вод на фільтрі, повернення фільтрату на повторне використання в процес; 3) висушування ПМК і розфасування.
В емальований або нержавіючий реактор поз. 2 (V=5-8 м3) (рис. 12), обладнаний мішалкою (90 об/хв) і сорочкою (Vр= 5-6-8 м3), із збірника поз. 10 насосом поз. 1 подаються обезметанолені стічні води з вмістом формальдегіду 1-8 % . Сюди ж насосом з ємності сірчаної кислоти поз.12 подається 1,2-1,8% розчин сірчаної кислоти для досягнення у реакторі рН 1-2. З мірника насосом поз. 14 у реактор подається 50% розчин карбаміду. Реакційну суміш нагрівають до 333 К і при безперервному перемішуванні витримують упродовж 2 год. Одержану суміш ПМК охолоджують до 298-308 К. У реактор для нейтралізації H2SO4 з мірника поз.11 подають необхідну кількість 58% розчину гідроксиду натрію. Водневий показник повинен досягнути рН=5-6. Одержану суспензію ПМК подають на барабанний вакуумфільтр поз.3 (продуктивність 2-5 м3 суспензії в годину). Відділений від фільтрату мокрий ПМК транспортером подають у проточну сушарку з перемішуванням поз.4, де він сушиться при температурі ? 473 К до вмісту вологи <5%.
Розрахунок матеріального балансу процесу утилізації формальдегіду показав, що, використовуючи даний спосіб можна очистити 15 тис. тонн формальдегідовмісних стічних вод, які щорічно утворюються при виробництві КФС в цеху КФС ВАТ “Оріана”, й одержати до 2000 тонн ПМК, який використовується як наповнювач композиційних полімерних матеріалів.
Висновки
1. На основі аналізу діючого виробництва й експериментальних досліджень закономірностей протікання реакцій синтезу КФС удосконалено промислову технологію одержання низькотоксичних КФС безперервним способом і запропоновано напівперіодичний спосіб одержання КФС, який полягає у поєднанні безперервного способу синтезу форконденсату й періодичного способу доконденсації отриманого форконденсату в присутності латентного каталізатора NH4Cl.
2. Вивчено залежність фізикохімічних характеристик карбамідоформальдегідних смол від температури, рН, тривалості процесу та співвідношення формальдегіду й карбаміду в основних реакторах технологічної лінії одержання КФС. Визначено оптимальні технологічні параметри реакції взаємодії газоподібного формальдегіду з розчином карбаміду та реакції поліконденсації метилолкарбамідів. Для дотримання оптимальних технологічних умов запропоновано змінити існуючу протипотокову схему подання реагентів в реакційну колону одержання форконденсату.
3. Уперше досліджено вплив на фізикохімічні характеристики КФС поетапного внесення карбаміду разом з аеросилом марки А175 у реакційну суміш на стадії лужної доконденсації процесу синтезу КФС. Установлено, що внесення на І етапі 25% кількості карбаміду для доконденсації разом з 0,5% масових аеросилу і решти 75% кількості карбаміду на ІІ етапі дозволяє отримати якіснішу КФС - вона містить у 10 разів менше залишкового формальдегіду, ніж смола промислової марки КФМТ15. Проведені досліднопромислові випробування підтвердили можливість впровадження на ЗАТ “Завод карбамідних смол” запропонованого удосконалення технологічного процесу одержання КФС.
4. Установлено вплив модифікаторів (одноатомних насичених спиртів), внесених у процесі синтезу КФС, на стабільність фізикохімічних показників карбамідоформальдегідних смол. Визначено, що найкращими модифікаторами для одержання стабільних КФС є етиловий і бутиловий спирт у кількості 4%. Внесення цих модифікаторів на стадії кислої конденсації забезпечує стабільність фізикохімічних показників модифікованих КФС у дозволених межах упродовж 5 місяців зберігання.
5. Синтезовано висококонцентрований форконденсат (Ф:К=4:1) з терміном зберігання 6 і більше місяців. Одержаний розчин моно і диметилолкарбаміду - форконденсат - можна використовувати для синтезу високомолекулярних олігомерів карбамідоформальдегідних смол.
6. Розроблено технологію одержання низькотоксичної КФС із форконденсату напівперіодичним способом з використанням латентного каталізатора NH4Cl, яка дозволяє одержати високоякісну стабільну КФС із вмістом вільного формальдегіду 0,05-0,1% масових. Установлено оптимальні умови проведення синтезу КФС на основі форконденсату періодичним способом: рН кислої конденсації 4,3-4,5; температура 376-377 К; тривалість синтезу 4,5-5 годин; мольне співвідношення Ф:К на стадії лужної доконденсації - 1,1:1. Розраховано матеріальний баланс процесу одержання КФС із форконденсату напівперіодичним способом. Промислове виробництво даної КФС можна здійснювати на реконструйованій безперервній технологічній схемі виробництва КФС.
7. Запропоновано технологічну схему утилізації формальдегіду в формальдегідовмісних стічних водах виробництва КФС його взаємодією з карбамідом у сильнокислому середовищі з утворенням поліметиленкарбаміду, що дозволяє зменшити концентрацію формальдегіду у стоках з 1-8% до 0,01% і подавати очищену воду для повторного використання в промисловості. Актом проведених досліднопромислових випробувань підтверджено можливість впровадження на ЗАТ “Завод карбамідних смол” (м. Калуш) цього способу очищення формальдегідовмісних стічних вод. Розрахунок матеріального балансу процесу показав, що, застосовуючи даний спосіб утилізації для очищення щорічно 15 000 тонн стічних вод, можна одержати 2000 тонн ПМК, який використовують як наповнювач полімерних композиційних матеріалів.
Основний зміст роботи викладено у таких публікаціях
Курта С.А., Хабер М.В., Федорченко С.В. Синтез карбамідоформальдегідних смол на основі форконденсату // Хімічна промисловість України. - 2001. - № 6 (47). - С.4044.
Участь автора полягає у встановленні впливу температури реакції, рН, тривалості синтезу й мольного співвідношення реагентів на вміст вільного формальдегіду в КФС, одержаних із форконденсату напівперіодичним способом.
Курта С.А., Федорченко С.В., Хабер М.В. Модифікація карбамідоформальдегідних смол на стадії поліконденсації // Вопросы химии и химической технологии. - 2002. - № 3. - С.7780.
Участь автора полягає у дослідженні впливу невеликих кількостей модифікаторів (одноатомних насичених спиртів) на фізикохімічні показники модифікованих КФС.
Федорченко С.В., Курта С.А., Хабер М.В. Дослідження процесу утилізації відходів виробництва карбамідоформальдегідних смол // Вопросы химии и химической технологии. - 2002. - № 6. - С. 179183.
Автором досліджено вплив технологічних параметрів процесу взаємодії формальдегіду з карбамідом у сильнокислому середовищі на вихід поліметиленкарбаміду і вміст вільного формальдегіду (%) в стічних водах.
Федорченко С.В., Курта С.А., Хабер М.В. Вивчення особливостей одержання карбамідоформальдегідних смол на основі форконденсату // Вопросы химии и химической технологии. - 2003. - № 6. - С. 106110.
Автором установлено вплив на фізикохімічні характеристики КФС поетапного внесення карбаміду на стадії лужної доконденсації разом з аеросилом А175.
S.A.Kurta, S.V.Fedorchenko, M.V. Chaber. Investigation of the stability of the modified ureaformaldehyde resins // Polimery. - T.XLIX. - 2004. - № 1. - P.4951.
Дисертантом установлено вплив модифікаторів (одноатомних насичених спиртів у кількості 4-6%) на стабільність фізикохімічних властивості карбамідоформальдегідних смол і їх.
Хабер М.В., Курта С.А., Федорченко С.В. Дослідження технологічного процесу одержання карбамідоформальдегідних смол // Вісник Прикарпатського університету. Хімія. - 2001. - Випуск 1. - С. 5865.
Дисертантом проведено експериментальні дослідження безперервного способу одержання КФС і запропоновано оптимальні умови процесу одержання КФС в основних реакторах технологічної лінії.
Kurta S.A., Khaber M.V., Fedorchenko S.V. Synthesis of ureaformaldehyde resins on the base of forcondensate // Тези доповідей XV Міжнародної наукової конференції “Модифікація полімерів”. - Польща, с.Свірадов Здрой, 19-21 вересня 2001. - С.314318.
Дисертантом встановлено оптимальні умови одержання низькотоксичної КФС напівперіодичним способом із форконденсату з використанням латентного каталізатора NH4Cl.
С.В.Федорченко, С.А.Курта, М.В.Хабер. Дослідження процесу утилізації відходів виробництва карбамідоформальдегідних смол // Тези доповідей Всеукраїнської науковотехнічної конференції “Хімія і хімічна технологія2002”, Україна, м. Дніпропетровськ, 24-25 квітня 2002. - С.100101.
Дисертантом запропоновано технологічну схему очищення формальдегідовмісних стічних вод цеху виробництва КФС.
S.A. Kurta, S.V.Fedorchenko, M.V.Chaber. Modification of ureaformaldehyde resin at the stage of policondensation // Тези доповідей ІІ Українськопольської наукової конференції “Полімери спеціального призначення”, Україна, м. Дніпропетровськ, 27-31 травня 2002. - С. 19.
Федорченко С.В., Курта С.А., Хабер М.В. Дослідження технологічних особливостей одержання низькотоксичних карбамідоформальдегідних смол на основі форконденсату // Тези доповідей V Української конференції молодих учених із високомолекулярних сполук, Київ, 20-21 травня 2003. - С.104.
Автором визначено оптимальні кількості внесення аеросилу марки А175 на стадії лужної доконденсації технологічного процесу синтезу КФС безперервним способом для одержання низькотоксичних КФС.
Анотація
Федорченко С.В. Вдосконалення технології одержання карбамідоформальдегідних смол із моно й диметилолкарбаміду - форконденсату. - Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук за спеціальністю 05.17.04 - технологія продуктів органічного синтезу. - Національний університет “Львівська політехніка”, Львів, 2004.
Дисертація присвячена удосконаленню промислової технології одержання низькотоксичних карбмідоформальдегідних смол з технологічного розчину моно й диметилолкарбаміду - форконденсату. Вивчено процес одержання карбамідоформальдегідних смол безперервним способом та визначено оптимальні умови його проведення в основних реакторах технологічної лінії. Встановлено вплив на фізикохімічні характеристики КФС поетапного внесення карбаміду разом з аеросилом марки А175 на стадії лужної доконденсації. Внесення у два етапи карбаміду разом з 0,5 % від маси реакційної суміші аеросилу марки А175 дозволяє отримати КФС, яка містить у 10 разів менше залишкового формальдегіду, ніж смола промислової марки КФМТ15. Вивчено вплив модифікаторів (одноатомних насичених спиртів), внесених у процесі синтезу КФС, на стабільність фізикохімічних властивостей карбамідоформальдегідних смол. Визначено, що найкращими модифікаторами для одержання стабільних КФС, сумісних із водними й органічними системами, є етиловий, ізопропіловий і бутиловий спирт у кількості 4%.
Установлено вплив температури, рН, тривалості процесу та мольного співвідношення формальдегіду й карбаміду на фізикохімічні властивості карбамідоформальдегідних смол, одержаних із форконденсату в присутності латентного каталізатора NH4Cl напівперіодичним способом. Розроблено технологію одержання низькотоксичної КФС із технологічного розчину - форконденсату напівперіодичним способом із використанням латентного каталізатора NH4Cl, яка дозволяє одержати якісну КФС із вмістом вільного формальдегіду 0,05-0,1% мас. Запропоновано принципову технологічну схему утилізації формальдегіду у формальдегідовмісних стічних водах з утворенням поліметиленкарбаміду. Зроблено розрахунки матеріальних балансів процесів.
Ключові слова: низькотоксична карбамідоформальдегідна смола, форконденсат, напівперіодичний спосіб, аеросил, модифікатори.
Федорченко С.В. Усовершенствование технологии получения карбамидоформальдегидных смол из моно и диметилолкарбамида - форконденсата. - Рукопись.
Диссертация на cоискание ученой степени кандидата технических наук по специальности 05.17.04 - технология продуктов органического синтеза. - Национальный университет “Львовская политехника”, Львов, 2004.
Диссертация посвящена усовершенствованию промышленной технологии получения малотоксичных карбамидоформальдегидных смол (КФС) из моно и диметилолпроизводных карбамида - форконденсата. С целью оптимизации промышленного непрерывного способа получения КФС изучены закономерности и последовательность прохождения реакций синтеза КФС по всей технологической линии цеха КФС ОАО ”Ориана”. Определены оптимальные технологические параметры реакции взаимодействия газообразного формальдегида с раствором карбамида и реакции поликонденсации метилолкарбамидов в основных реакторах. Для соблюдения оптимальных технологических условий предложено изменить действующую противоточную схему подачи реагентов в реакционную колонну получения форконденсата.
Исследовано влияние на физикохимические характеристики КФС поэтапного внесения карбамида вместе с аэросилом марки А175 в реакционную смесь КФС на стадии щелочной доконденсации процесса синтеза. Установлено, что внесение на І этапе 25% количества карбамида для доконденсации вместе с 0,5% мас. аэросила и остальных 75% количества карбамида на ІІ этапе позволяет получить более качественную КФС, которая содержит в 10 раз меньше остаточного формальдегида, чем смола промышленной марки КФМТ15.
Изучено влияние модификаторов (одноатомных насыщенных спиртов) на стабильность физикохимических показателей карбамидоформальдегидных смол. Определено, что наилучшими модификаторами для получения стабильных КФС, растворимых в водных и органических системах, являются этиловый, изопропиловый и бутиловый спирт в количестве 4%. Введение этих модификаторов на стадии кислой конденсации обеспечивает сохранение реакционной способности и физикохимических показателей в допустимых границах на протяжении 5 месяцев хранения.
Установлено влияние температуры, рН реакционной среды, мольного соотношения формальдегида и карбамида (Ф:К) и длительности процесса поликонденсации на выход и физикохимические свойства карбамидоформальдегидных смол, полученных из форконденсата полупериодическим способом. Установлены оптимальные условия проведения синтеза КФС: рН кислой конденсации 4,3-4,5, температура 103-104?С, длительность синтеза 4,5-5 часов, мольное соотношение Ф:К на стадии лужной доконденсации 1,1:1. Разработано технологию получения малотоксичной КФС из форконденсата периодическим способом с использованием латентного катализатора NH4Cl, которая позволяет получить качественную КФС с содержанием свободного формальдегида 0,05-0,1%. Расчитан материальный баланс процесса получения КФС предложенным способом. Промышленное получение данной КФС можно проводить на реконструированной технологической схеме производства КФС непрерывным способом.
Предложена технологическая схема утилизации формальдегида в формальдегидосодержащих сточных водах путем взаимодействия формальдегида карбамидом в сильнокислой среде с образованием полиметиленкарбамида (ПМК). эта технология позволяет уменшить концентрацию свободного формальдегида с 1-8% до 0,01% и дает возможность подавать очищенную воду для повторного использования в промышленности. Проведенные опытнопромышленные испытания подтвердили возможность внедрения на ЗАО “Завод карбамидных смол” этого способа очищения сточных вод. Расчет материального баланса показал, что очищая ежегодно данным способом 15 000 тонн сточных вод можно получить до 2000 тонн ПМК, который используется как наполнитель полимерных композиционных материалов.
Ключевые слова: малотоксичная карбамидоформальдегидная смола, форконденсат, полупериодический способ, аэросил, модификаторы.
Fedorchenko S.V. The improvement of the technology of the obtaining of ureaformaldehyde resins from mono and dimethylolurea - forcondensat. - Manuscript.
The thesis for Ph. D. Award (technical sciences) on speciality 05.17.04. - technology of organic synthesis products. - National University ”Lvivska Polytechnica”, Lviv, 2004.
The thesis is devoted to the improvement of the industrial technology of the obtaining of low toxic ureaformaldehyde resins (UFR) from mono and dimethylolurea - forcondensat. The process of synthesis of ureaformaldehyde resins by the incessant method has been studied and also the optimum conditions for its conducting in the reactors of technological lines have been determined. The influence of the gradual addition of the urea and silica A-175 on the physical and chemical characteristics of UFR at the stage of alkaline condensation has been stated. That addition of urea with 0,5% from the mass of reactionary mixture silica A-175 by two stage makes it possible to obtain UFR which contains the remainder of formaldehyde (0,027%), that is 10 times less than in the resin of the industrial mark КФМТ15.
The influence of modificators (monoatomic saturated alcohols) on the stability of the physical and chemical properties of the ureaformaldehyde resins has been studied. Isopropanol and buthanol, the total amount of which is 4%, are stated to be the best modificators for obtaining stable UFR compatible with water and organic systems.
The influence of temperature, рН, the duration of the process and the ratio of formaldehyde and urea (F:U) on the physical and chemical properties of the ureaformaldehide resins from the forcondensat whith the help of the latent catalysator has been stated. The technology of obtaining of low toxical UFR from the forcondensat with the help of the latent catalysator NH4Cl by hawperiodic method which makes it possible to get guantative UFR with free formaldehyde 0,05-0,1% has been elaborated. The principle technological scheme for the process of utilization of the formaldehyde in the sewage has been suggested. The calculations of physical balances of processes have been made.
Keywords: low toxic ureaformaldehyde resins, forcondensat, hawperiodic method, modifcators, silica.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Характеристика сировини, допоміжних матеріалів та готової продукції – карбаміду. Опис технологічного процесу одержання карбаміду, його етапи та вимоги до теплообміннику. Апаратурне оформлення та технічні характеристики обладнання, що використовується.
курсовая работа [38,3 K], добавлен 28.05.2014Аналіз варіантів одержання продукту. Обґрунтування вибору способу виробництва. Основні і допоміжні стадії прийнятого до розробки способу. Технологічні розрахунки основного реакторного процесу. Фізико-хімічні основи процесу приготування вапняного молока.
курсовая работа [152,8 K], добавлен 09.10.2015Моногалогенопохідні та полігалогенопохідні алканів: номенклатура, ізомерія, методи одержання, електронна будова, фізичні та хімічні властивості. Ненасичені галогенопохідні: загальна характеристика, методи та обґрунтування процесу одержання, властивості.
курсовая работа [2,0 M], добавлен 03.11.2013Методи синтезу поліаніліну, характеристика його фізико-хімічних та адсорбційних властивостей, способи використання в якості адсорбенту. Електрохімічне окислення аніліну. Ферментативний синтез з використанням полісульфокислот в присутності лаккази.
курсовая работа [810,7 K], добавлен 06.11.2014Принципи створення нових безвідходних і маловідходних виробництв, а також підвищення екологічної безпеки існуючих виробництв. Методи утилізації відходів, їх класифікація. Технологія виробництва карбаміду. Матеріальний баланс стадії синтезу карбаміду.
контрольная работа [1,2 M], добавлен 05.04.2011Поняття ароматичних вуглеводних сполук (аренів), їх властивості, особливості одержання і використання. Будова молекули бензену, її класифікація, номенклатура, фізичні та хімічні властивості. Вплив замісників на реакційну здатність ароматичних вуглеводнів.
реферат [849,2 K], добавлен 19.11.2009Визначення пластичних мас, їх склад, використання, класифікація, хімічні та фізичні властивості речовини. Вплив основних компонентів на властивості пластмас. Відношення пластмас до зміни температури. Характерні ознаки деяких видів пластмас у виробах.
контрольная работа [20,1 K], добавлен 15.10.2012Методика іммобілізації полімерних міцел з альфа-амілазою на поверхню полісульфонових мембран. Вплив тривалості процесу ультрафіолетового випромінювання на каталітичну активність ферменту. Ознайомлення із способами модифікації мембран; їх властивості.
курсовая работа [924,7 K], добавлен 14.07.2014Розгляд одержання сульфатної кислоти контактним і нітрозним способами. Розрахунок та порівняння питомої матеріалоємності процесу одержання ацетилену з карбіду кальцію різного складу. Вибір найбільш вигідних варіантів проведення технологічного процесу.
контрольная работа [114,4 K], добавлен 27.05.2012Номенклатура, електронна будова, ізомерія, фізичні, хімічні й кислотні властивості, особливості одержання і використання алкінів. Поняття та сутність реакцій олігомеризації та ізомеризації. Специфіка одержання ненасичених карбонових кислот та їх похідних.
реферат [45,5 K], добавлен 19.11.2009Поняття та структура хіноліну, його фізичні та хімічні властивості, будова та характерні реакції. Застосування хінолінів. Характеристика методів синтезу хінолінів: Скраупа, Дебнера-Мілера, Фрідлендера, інші методи. Особливості синтезу похідних хіноліну.
курсовая работа [1,9 M], добавлен 25.10.2010Кисень - історія відкриття. Поширення в природі, одержання. Фізичні і хімічні властивості. Застосування кисню. Біологічна роль кисню. Сірка - хімічні властивості. Оксиди сульфуру. Сульфатна кислота. Чесна сірка і нечиста сила. Чорний порох.
реферат [64,8 K], добавлен 11.01.2007Взаємодія 1,2-дизаміщених імідазолів з моно-, ди- та тригалогенофосфінами. Вплив замісника у положенні 2 імідазолу на легкість фосфорилювання. Синтез та хімічні властивості 4-фосфорильованих 1,2-заміщених імідазолів. Молекулярна структура сполуки 23а.
автореферат [339,0 K], добавлен 25.07.2015Значення амінокислот в органічному світі. Ізомерія. Номенклатура. Шляхи отримання амінокислот. Фізичні властивості. Хімічні властивості. Біосинтез амінокислот. Синтез незамінних амінокислот. Білкові речовини клітини: структурні білки, ферменти, гормони.
реферат [20,0 K], добавлен 25.03.2007Будова і властивості вуглеводів. Фізіологічна роль вуглеводів для організму людини. Фізичні та хімічні властивості моно- і полісахаридів. Доцільність і правильність споживання продуктів харчування, які містять вуглеводи. Дослідження глюкози в солодощах.
реферат [75,6 K], добавлен 18.04.2012Загальні властивості та історія відкриття натрій тіосульфату. Його хімічні властивості і взаємодія з кислотами. Утворення комплексів тіосульфатів. Загальні основи одержання натрій тіосульфату сульфітним, полі сульфідним та миш'яково-содовим методами.
курсовая работа [72,1 K], добавлен 04.05.2015Основні принципи дизайну координаційних полімерів. Електронна будова та фізико-хімічні властивості піразолу та тріазолу. Координаційні сполуки на основі похідних 4-заміщених 1,2,4-тріазолів. Одержання 4-(3,5-диметил-1Н-піразол-4-іл)-4Н-1,2,4-тріазолу.
курсовая работа [1,5 M], добавлен 29.12.2011Хімічний склад, будова поліпропілену, способи його добування та фізико-механічні властивості виробів. Визначення стійкості поліпропілену та сополімерів прополену до термоокислювального старіння. Метод прискорених випробувань на корозійну агресивність.
курсовая работа [156,3 K], добавлен 21.04.2014Загальні відомості про процес абсорбції, його фізико-хімічні основи. Технологічна схема процесу, конструкція і принцип дії хімічних апаратів, обґрунтування конструкції колони. Розрахунок гідравлічного опору тарілчастого абсорбера з сітчастими тарілками.
курсовая работа [760,1 K], добавлен 16.03.2013Електропровідні полімери, їх властивості. Синтез функціональних плівок полі аніліну. Електрокаталітичні властивості металонаповнених полімерних композитів. Електрохімічний синтез функіоналізованої поліанілінової плівки, властивості одержаних композитів.
дипломная работа [4,1 M], добавлен 26.07.2014