Наукова та науково-організаційна діяльність академіка В.І. Атрощенка в хімічній технології

Размещено на http://allbest.ru

8

НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

“ХАРКІВСЬКИЙ ПОЛІТЕХНІЧНИЙ ІНСТИТУТ”

Спеціальність 05.28.01 - Історія техніки

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата технічних наук

Наукова та науково-організаційна діяльність

академіка В.І. Атрощенка в хімічній технології

Кузнєцов Павло Володимирович

Харків - 2005

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Національному технічному університеті “Харківський

політехнічний інститут”, Міністерство освіти і науки України, м. Харків

Науковий керівник:доктор технічних наук, професор

Гринь Григорій Іванович,

Національний технічний університет

“Харківський політехнічний інститут”, проректор із науково-педагогічної роботи

Офіційні опоненти:доктор технічних наук, професор

Шапка Олексій Васильович,

Харківська державна академія

залізничного транспорту,

завідувач кафедри охорони праці та

навколишнього середовища

кандидат технічних наук, професор

Мельников Борис Іванович,

Український державний хіміко-технологічний

університет, м. Дніпропетровськ,

завідувач кафедри технології неорганічних речовин

Провідна установа:Національний технічний університет України

“Київський політехнічний інститут”,

кафедра технології неорганічних речовин та загальної хімічної технології,

Міністерство освіти і науки України, м. Київ

Захист відбудеться “9” червня 2005 р. о 12.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.050.03 у Національному технічному університеті “Харківський політехнічний інститут” за адресою:

61002, м. Харків, вул. Фрунзе, 21.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного технічного університету “Харківський політехнічний інститут”.

Автореферат розісланий “29” квітня 2005 р.

В. о. вченого секретаря

спеціалізованої вченої ради Семченко Г.Д.

Размещено на http://allbest.ru

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Ім'я Василя Івановича Атрощенка добре відоме хімікам-технологам усього світу. Герой Соціалістичної Праці, лауреат Державної премії СРСР, Заслужений діяч науки УРСР, академік АН УРСР, доктор технічних наук, професор В.І. Атрощенко - вся його наукова діяльність і творче життя нерозривно пов'язане з розвитком технічної хімії і технології неорганічних речовин: виробництва нітратної кислоти, аміаку, промислового каталізу і екології, виробництва мінеральних добрив. З його ім'ям пов'язане створення наукової школи з кінетики і каталізу технології зв'язаного азоту, яку пройшли тисячі висококваліфікованих хіміків-технологів, котрі працюють в Україні і за кордоном: в Європі, Латинській Америці, Африці, Близькому Сході, Азії, Австралії.

Дослідження наукової і науково-організаційної діяльності В.І. Атрощенка в хімічній технології неорганічних речовин, його внесок у розвиток теоретичних основ хімії, наукова діяльність з метою відтворення цілісної картини історії розвитку хімічної технології, виявлення концептуальних засад і закономірностей її прогресу є важливою науковою проблемою і має велике пізнавальне та прикладне значення для історії науки і техніки.

Історія хімічної технології України в контексті світової науки, відтворення її становлення і розвитку, відновлення вітчизняних пріоритетів у хімічній технології неорганічних речовин, особливо в технології зв'язаного азоту, - все це ще досить мало вивчена сторінка сучасної історії. Запровадження до наукового обігу нових фактів наукової і науково-організаційної діяльності відомих учених дає можливість виявити маловідомі, а то й зовсім невідомі імена, явища і події, що збагачують наші знання, духовність, є уроками, які необхідно засвоювати, і сьогодні набуває особливого значення.

В.І. Атрощенко своєю науковою і науково-організаційною діяльністю разом із десятками своїх учнів сприяв формуванню теоретичних основ хімічної технології і брав безпосередню участь в технічному створенні складного хімічного комплексу України, який відіграє велику роль в сучасному науково-технічному прогресі. На основі його відкриттів побудовано і реконструйовано підприємства хімічного призначення, дано імпульс зародженню та розвитку нових технологій у період науково-технічної революції.

Тому дослідження наукової і науково-організаційної діяльності В.І. Атрощенка в галузі хімічної технології неорганічних речовин та його внесок у розвиток хімічної науки є актуальною і доцільною роботою для розвитку хімічної промисловості України, історії техніки.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконувалась на кафедрі хімічної технології неорганічних речовин, каталізу та екології НТУ “ХПІ” відповідно з координаційним планом НДР НТУ “ХПІ” щодо підготовки університету до відзначення 100-річчя з дня народження В.І. Атрощенка.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є узагальнення, аналіз особливостей і встановлення закономірностей наукової і науково-організаційної діяльності академіка В.І. Атрощенка та його внеску в розвиток хімічної технології.

Досягнення поставленої мети передбачає розв'язання таких завдань:

установлення закономірності і розвитку наукових досліджень у галузі хімічної технології неорганічних речовин у 20-80-і роки ХХ ст.;

виявлення основних передумов і підґрунтя формування В.І. Атрощенка як науковця в хімічній технології;

узагальнення напрямків наукової діяльності академіка В.І. Атрощенка в хімічній технології неорганічних речовин та його внесок в розвиток технічної хімії; науковий атрощенко хімічний

з'ясування значення науково-організаційної діяльності В.І. Атрощенка і його вплив на розвиток хімічної промисловості в контексті вітчизняної та світової науки.

Хронологічні рамки історичного матеріалу дисертаційного дослідження охоплюють період 20 - 80-х років минулого століття.

Територіальні межі охоплюють території України і країн, які на правах республік до 1991 р. входили до складу СРСР.

Об'єктом дослідження є наукова і науково-організаційна діяльність В.І. Атрощенка.

Предмет дослідження - напрямки і форми ведення наукових досліджень та впровадження їх результатів у промислове виробництво.

Методи дослідження. Методологічною основою дисертації є універсальні принципи науковості, історизму і об'єктивності. У дослідженні використано історичний і порівняльний методи, метод логічного аналізу і статистичний метод, застосовано метод наукометричного підходу. Історіографічний метод було використано при опрацюванні джерельної бази, порівняльний метод і метод логічного аналізу - для визначення ролі творчого внеску В.І. Атрощенка в розвиток хімічної технології. Наукометричний і статистичний підхід використано у всіх розділах і висновках наукової роботи.

Все це дозволило всебічно проаналізувати широке коло джерел і створити досить об'єктивну картину наукової та науково-організаційної діяльності академіка В.І. Атрощенка в хімічній технології та його внеску в науку і техніку.

Наукова новизна одержаних результатів:

вперше комплексно проаналізовано розвиток наукових досліджень у хімічній технології в Україні в 20-80-і роки минулого століття у зв'язку з особливостями даного періоду;

проаналізовано передумови і фундамент формування особистості В.І. Атрощенка як науковця в галузі хімічної технології;

вперше зібрано, узагальнено і систематизовано результати наукових досліджень напрямків діяльності В.І. Атрощенка в хімічній технології неорганічних речовин і показано його внесок у теоретичні основи хімічної технології та в розвиток промислового виробництва;

висвітлено взаємозв'язок розвитку наукових ідей вченого з необхідністю прогресу й потреб хімічної промисловості;

з'ясовано вплив науково-організаційної діяльності В.І. Атрощенка на розвиток наукових досліджень у хімічній технології;

проаналізовано значення спільної діяльності науковців і виробничників для створення енерготехнологічного та екологічного агрегату виробництва HNO3.

Практичне значення одержаних результатів. Результати дисертаційної роботи використано в розробці програми курсу, семінарських та інших видів занять таких дисциплін, як “Історія науки й техніки” та “Хімічна технологія неорганічних речовин” для студентів НТУ “ХПІ”.

Наукові положення, висновки та рекомендації дисертації використано в діяльності Державного науково-дослідного і проектного інституту основної хімії (НІОХІМ м. Харків) при складанні історії розвитку інституту, а також при проведенні наукових досліджень з охорони повітряного басейну співробітниками Українського науково-дослідного інституту екологічних проблем (УНДІЕП м. Харків).

Особистий внесок здобувача. Всі основні висновки дисертації, які винесено на захист, одержано здобувачем особисто. При цьому ним здійснено наукові дослідження розвитку технології неорганічних речовин, проаналізовано та систематизовано матеріали наукової та науково-організаційної діяльності В.І. Атрощенка, визначено актуальність, сформульовано мету і завдання дослідження, з'ясовано наукову новизну одержаних результатів та їх практичне значення, запропоновано і викладено найважливіші висновки роботи.

Апробація результатів дисертації. Основні положення і результати дисертаційної роботи доповідались та обговорювались на Міжнародній науково-практичній конференції “Екологія: освіта, наука, промисловість та здоров'я” (м. Бєлгород, Російська Федерація, 2004 р.), Міжнародній науково-практичній конференції “Сучасні проблеми науки й освіти” (м. Алушта, 2004 р.), Міжнародній науково-практичній конференції “Проблеми впровадження інформаційних технологій в економіці” (м. Ірпінь, 2004 р.), Міжнародній науково-практичній конференції “Комплексне використання сировини, енерго- та ресурсозберігаючі технології у виробництві неорганічних речовин” (м. Черкаси, 2004 р.), Міжнародній науково-практичній конференції “Інтелектуальні системи прийняття рішень та інформаційні технології”(м. Чернівці, 2004 р.), Міжнародній науково-практичній конференції “Інформаційні технології: наука, техніка, технологія, освіта, здоров'я” (м. Харків, 2004 р.) та на науково-практичних семінарах кафедри хімічної технології неорганічних речовин, каталізу та екології НТУ “ХПІ” (м. Харків, 2003, 2004 рр.).

Публікації. За темою дисертаційної роботи опубліковано 19 наукових праць, із них 13 статей у фахових журналах та збірниках наукових праць.

Структура і обсяг дисертації. Робота складається із вступу, 4 розділів, висновків та 8 додатків. Повний обсяг дисертації становить 222 сторінки; 4 ілюстрації в тексті; 9 таблиць в тексті; 8 додатків на 21 сторінках; 308 найменувань використаних літературних джерел на 31 сторінці.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційної роботи, сформульовано мету і завдання дослідження, висвітлено наукове та практичне значення одержаних результатів.

У першому розділі показано і проаналізовано закономірності формування та розвитку наукових досліджень у галузі хімічної технології неорганічних речовин у 20-80-і роки ХХ ст. Внаслідок проведеного літературного огляду встановлено, що історія наукових досліджень у галузі хімічної промисловості має декілька періодів: проведення наукових досліджень на початку ХХ ст. при створенні хімічної промисловості Росії з метою забезпечення військ у Першій світовій війні вибуховими речовинами; дослідження у 20-30-і роки при створенні азотної промисловості для вирішення проблем зв'язаного азоту і одержання NH3, HNO3, NH4NO3, HCN та інших речовин; направлення в 40-і роки наукових розробок на вирішення обороноздатності країни в роки Другої світової війни; наукові дослідження при створенні сучасних енерготехнологічних хімічних комплексів у 60-80-і роки великої потужності з високою екологічною чистотою технології. Показано, що вирішенням наукових і технічних проблем хімічного виробництва в технології неорганічних речовин займалися видатні вчені багатьох країн світу із залученням науковців з різних галузей науки і техніки, що дозволило розробити ефективні технології та впровадити їх у виробництво. З'ясовано, що характерною особливістю наукових пошуків і досліджень у технології неорганічних речовин у ХХ ст. було широке залучення вчених хіміків до розробки теоретичних основ і створення нових вибухових речовин, хімічної промисловості отруйних сполук, технології виробництва компонентів ракетного палива та хімічної зброї. З цією метою використовувались значною мірою і продукти зв'язаного азоту.

Аналіз історичного розвитку наукових досліджень свідчить про те, що для вирішення важливих наукових проблем необхідне залучення і згуртування навколо них великих колективів. Відомо, що завжди такі наукові колективи об'єднувались навколо одного ініціативного вченого, дослідника, який був генератором наукових ідей, запалюючи інших дослідників на досягнення й здійснення важливих пошуків.

У другому розділі наведено дослідження основних передумов і фундаменту формування особистості В.І. Атрощенка як науковця в галузі хімічної технології.

Василь Іванович Атрощенко (03.07.1906 - 15.06.1991 рр.) народився в м. Юзівка (нині Донецьк) у сім'ї залізничника-стрілочника Івана Атрощенка, який раніше був селянином бідняком, що приїхав із Смоленського села Плотки на заробітки в Донбас. У 1919 р. померла від тифу мати Василя Івановича, і на плечі юнака, який одночасно працював і був учнем у механічних майстернях, лягла нелегка ноша по допомозі батькові у вихованні молодших брата і сестри. Скоро голод змусив всю сім'ю виїхати до батькових родичів на Смоленщину, де з 1921 по 1923 рік Василь працював і був учнем столяра в кустарній майстерні. У 1923 р. Василева сім'я повертається в Донбас, і він працює столяром на азотно-хімічному заводі в Юзівці. Одночасно вечорами Василь навчається на дворічних профтехнічних курсах майстрів азотної і коксохімічної промисловості. Після закінчення курсів його переводять на посаду лаборанта центральної лабораторії заводу. З 1927 по 1931 р. він навчається в Одеському хіміко-технологічному інституті, по закінченню якого був залишений на кафедрі мінеральної технології асистентом і аспірантом у професора І.Є. Ададурова. У 1935 р. за рекомендацією І.Є. Ададурова, який з 1933 р. працював завідувачем кафедри технології мінеральних речовин Харківського хіміко-технологічного інституту (ХХТІ), В.І. Атрощенка переводять до цього вузу і призначають на посаду асистента.

Перші свої наукові праці В.І. Атрощенко надрукував разом із І.Є. Ададуровим у 1933 р. В 1937 р. він захистив кандидатську дисертацію і став доцентом, а в 1938 р. був призначений завідувачем кафедри технології неорганічних речовин, яку безперервно очолював до 1986 р. У 1941-1944 рр. разом з інститутом Василь Іванович знаходиться в евакуації у м. Чирчик (Узбекистан). У 1945 р. захистив докторську дисертацію. З 1946 по 1950 р. працює заступником директора з наукової роботи ХХТІ, а з 1950 по 1961 р. - проректором Харківського політехнічного інституту. У 1964 р. В.І. Атрощенка обрали членом-кореспондентом АН УРСР за спеціальністю “Неорганічна хімія”, а в 1972 р. - академіком за спеціальністю “Хімічна технологія”.

Інженерні здібності і схильність до творчої роботи проявились у Василя Івановича дуже рано: ще студентом першого курсу інституту на виробничій практиці на Костянтинівському хімічному заводі він так вдало організував контроль за виробництвом, що це дозволило зменшити коефіцієнти витрат сировини при одержані сульфіду натрію Na2S, а робітникам цеху одержати додаткові премії. І уже на другому місяці практики студента В.І. Атрощенка призначають виконуючим обов'язки начальника цеху, де він зробив ще ряд істотних удосконалень технології. Оцінивши організаторські здібності Василя Івановича, керівництво заводу запросило його на постійну роботу - і тільки тоді дізналося, що він не випускник інституту, а лише першокурсник. Таким чином, ще з студентських років почалося формування творчої особистості В.І.Атрощенка. За період його навчання було одержано початкові навички виробничої роботи і закладено фундамент для подальшої наукової діяльності.

У період навчання і роботи в Одеському та Харківському хіміко-технологічному інститутах великий вплив на формування особистості науковця В.І. Атрощенка зробив талановитий учений в області теоретичного та прикладного каталізу, технології неорганічних речовин, відомий фахівець у галузі основної хімічної промисловості професор І.Є. Ададуров, якого Василь Іванович вважав своїм учителем. І.Є.Ададуров мав значний вплив на молодого В.І. Атрощенка як педагог і вчитель - в роки навчання в інституті; як талановитий вчений - під час сумісної наукової діяльності при виконанні під його керівництвом кандидатської дисертації і повсякденно як громадський діяч і як людина високої моралі та принципових поглядів.

В цьому розділі показано, що перші наукові праці В.І. Атрощенка появилися в наукових журналах у 1933 р. Вони були присвячені двом важливим проблемам: технології виробництва HNO3 і H2SO4. Дослідження проводились під керівництвом професора І.Є. Ададурова і стосувалися питань абсорбції оксидів азоту, взаємодії кисню з оксидами азоту при одержанні концентрованої HNO3 під тиском, підбору неплатинових каталізаторів окиснення аміаку та кінетики окиснення NH3 на платинових каталізаторах. З 1933 по 1945 р. з даної тематики було опубліковано 32 наукові праці (рис. 1). Ці теоретичні і експериментальні дослідження були впроваджені в промисловість і стали основою для підготовки та захисту В.І. Атрощенком кандидатської дисертації на тему “Кінетика поглинання оксидів азоту розчинами лугів”.

Найбільший досвід практичної діяльності у промислових умовах В.І. Атрощенко отримав у роки Великої Вітчизняної війни, коли Харківський хіміко-технологічний інститут був евакуйований у м. Чирчик (Узбекистан). Там викладачі інституту, крім читання студентам лекцій і підготовки фахівців, активно включилися в роботу електрохімічного комбінату, де було запропоновано метод збільшення випуску HNO3 - сировини для вибухових речовин. Це сприяло В.І. Атрощенку набути практичного досвіду при вирішенні складних і вагомих проблем. Остаточно формування В.І. Атрощенка як ученого, педагога, організатора науки й виробництва саме й відбулося в роки Великої Вітчизняної війни. У той важкий час була цілком сформована особистість вченого, який самостійно аналізував, осмислював одержані ним наукові результати, робив закономірні висновки і відстоював свої наукові погляди та ідеї.

Виконані доцентом В.І. Атрощенком наукові розробки з технології HNO3 у м. Чирчик на електрохімічному комбінаті були удостоєні Менделєєвської премії і стали основою його докторської дисертації, яку він захистив в 1945 р. у м. Харкові за темою “Деякі шляхи розвитку виробництва азотної кислоти й використання для цієї мети кисню”, одержавши науковий ступінь доктора технічних наук і вчене звання професора кафедри технології неорганічних речовин.

У третьому розділі проаналізовано напрямки наукової діяльності академіка В.І. Атрощенка в хімічній технології неорганічних речовин та його внесок у розвиток науки і техніки. Показано (рис. 2), що найважливішим напрямком наукових досліджень є кінетика каталітичних процесів у технології зв'язаного азоту під високим тиском. Зроблено аналіз досліджень і праць ученого з кінетики контактного окиснення NH3 на платиновому каталізаторі під тиском 0,1 - 5 МПа, кінетики окиснення NH3 на неплатинових і двошарових каталізаторах (0,1 - 0,7 МПа), вивчення механізмів руйнування і вловлювання платинового каталізатора при контактному окисненні NH3 у виробництві HNO3 (0,1 - 0,73 МПа) і контактному окисненні суміші NH3, CH4 на платинородієвому каталізаторі при синтезі HCN, кінетики окиснення NO до NO2 на багатьох каталізаторах, кінетики парокисневого окиснення NH3 на платинових і двошарових каталізаторах та технології розробки і дослідження каталізаторів. Результати дослідження кінетики хімічних процесів і промислового каталізу в технології зв'язаного азоту В.І. Атрощенком надалі були направлені на розробку математичних моделей процесів, оптимізацію технологічних режимів, конструкцій контактних апаратів і розробку технологій HNO3, що знайшло широке застосування і впровадження в технології промислового виробництва.

У 1976 р. Президія Академії наук УРСР присудила академіку В.І. Атрощенку премію імені Л.В. Писаржевського за цикл робіт у галузі промислового гетерогенного каталізу, важливі фундаментальні праці з вивчення кінетики та механізму каталітичних реакцій, виявлення природи каталітичної активності твердих тіл, встановлення особливостей перебігу реакцій в умовах підвищеного та високого тиску.

Важливим напрямком наукових досліджень є процеси одержання технологічних газів, синтезу метанолу і формальдегіду. Показано, що в цьому напрямку В.І. Атрощенко провів наукові пошуки кінетики конверсії природного газу парою води і CO2 з метою одержання водню, кінетики конверсії СО парою H2O (0,1 - 4,0 МПа), кінетики прямого окиснення природного газу з метою одержання CH3OH і CH2O, синтезу CH3OH при наявності CO2 і O2 під тиском до 5,0 МПа, кінетики окиснення CH3OH до CH2O під тиском до 0,7 МПа, кінетики термоокислювального піролізу CH4 з метою одержання C2H2 і синтез-газу (0,1 - 0,6 МПа), розробки і дослідження каталізаторів конверсії CH4 і CO, синтезу CH3OH та одержання формальдегіду (рис. 2).

Встановлено, що значне місце в науковій діяльності академіка В.І. Атрощенка посідають широкі дослідження масообмінних процесів, особливо абсорбції оксидів азоту (див. рис. 2). Ще на початку творчої діяльності вченого у 30-і роки минулого століття одними з перших наукових праць були дослідження кінетики поглинання оксидів азоту за допомогою розчинів лугів. В.І. Атрощенко дослідив кінетику абсорбції оксидів азоту розчинами лугів, водою, нітратною кислотою під тиском до 4,0 МПа. Розробив методику розрахунків сітчастих і ковпакових тарілок абсорбційних колон у виробництві HNO3, знайшов к.к.д. тарілок абсорбційних колон залежно від концентрації HNO3, складу і концентрації оксидів азоту, температури, тиску та швидкості газових потоків. Він провів моделювання і оптимізацію технологічних процесів, розробив конструкції абсорбційних апаратів, впровадив у промислове виробництво абсорбційні колони, автоклави для одержання HNO3, дослідив кінетику окиснення NO нітратною кислотою, прямого синтезу концентрованої HNO3 і одержання нітроолеуму (0,1 - 7,0 МПа). Абсорбційні процеси вивчалися в широких інтервалах тиску, температури, з використанням повітря і чистого кисню для синтезу продуктів. Одержані результати експериментальних досліджень було покладено в основу створення наукових засад хімічної технології.

Під керівництвом академіка В.І. Атрощенка проводились широкі дослідження з розробки способів очищення промислових викидних газів для вирішення наукової і практичної проблеми охорони навколишнього середовища. Ним було досліджено кінетику абсорбційного і адсорбційного поглинання оксидів азоту, каталітичного відновлення NOx за допомогою NH3 і H2, розроблено каталізатори для цих процесів, каталітичного окиснення CO і SO2.

В даному розділі розглянуто наукові дослідження В.І. Атрощенка, які покладено в основу створення сучасного енерготехнологічного агрегату виробництва HNO3 під єдиним тиском 0,716 МПа (УКЛ) із газотурбінним приводом компресора і каталітичним очищенням викидних газів від NOx. Показано, що поєднання праці науковців різних галузей дозволило створити промислове виробництво HNO3 великої одиничної потужності. Установлено ефективність і економічність запропонованих ученим технологічних і технічних рішень при проектуванні та експлуатації схеми під тиском (див. таблицю).

Таблиця

Собівартість виробництва HNO3, одержаної

за різними технологічними схемами

Технологічна схема HNO3	%
Під єдиним тиском 0,716 МПа (УКЛ)	100,0
Під атмосферним тиском без каталітичного очищення NOx	132,0
З комбінованим тиском 0,10 - 0,33 МПа	130,0
З комбінованим тиском 0,49 - 0,88 МПа	118,2
З комбінованим тиском 0,42 -1,1 МПа з каталітичним очищенням від NOx (АК - 72)	107,0

В Україні на сьогодні є 34 агрегатів УКЛ виробництва HNO3, кожний з проектною потужністю 120 тис. т/рік HNO3, які ще протягом тривалого часу будуть забезпечувати країну нітратною кислотою та мінеральними добривами. У четвертому розділі досліджено науково-організаційну діяльність академіка В.І. Атрощенка. Проаналізовано значну науково-організаційну діяльність ученого при організації і проведенні галузевих семінарів із проблеми виробництва HNO3, ініціатором і організатором яких з 1969 р. він був. Метою цих семінарів було вирішення проблеми розробки і впровадження сучасних агрегатів виробництва HNO3 великої одиничної потужності.

Всесоюзні наукові семінари з технології HNO3 регулярно відбувались у м. Харкові на базі Харківського політехнічного інституту в 1969, 1971, 1973, 1977, 1984, 1988, 1991 роках. Установлено, що основними результатами проведення цих семінарів була розробка і впровадження нових технологій виробництва HNO3 під єдиним тиском 0,716 МПа (схема УКЛ) та з двома тисками 0,45 - 1,1 МПа (схема АК - 72), розробка і впровадження концентрованої HNO3 з використанням розчинів Mg(NO3)2 і прямого синтезу з оксидів азоту. В цьому була значна заслуга академіка В.І. Атрощенка, який брав активну участь у дослідженні теоретичних основ і технології виробництва вітчизняних азотних речовин, необхідних для оборонної промисловості і виробництва мінеральних добрив.

Велике значення для обміну досвідом роботи, координації навчальної та науково-дослідної роботи, визначення перспектив розвитку підготовки інженерних і наукових кадрів для хімічної промисловості мали Всесоюзні науково-технічні конференції кафедр технології неорганічних речовин. За ініціативою В.І. Атрощенка, перша така конференція була проведена в 1958 р. у м. Харкові в політехнічному інституті. Пізніше конференції з технології неорганічних речовин і мінеральних добрив відбулися у містах Іваново (1960 р.), Ленінграді (1962 р.), Ташкенті (1964 р.), Києві (1966 р.), Тбілісі (1968 р.), Мінську (1970 р.), Одесі (1972 р.); Пермі (1974 р.), Дніпропетровську (1976 р.), Новочеркаську (1978 р.), Чимкенті (1981 р.), Горький (1985 р.), Львові (1988 р.). Остання, XV Всесоюзна науково-технічна конференція з хімічної технології неорганічних речовин, відбулася в м. Казані (1991 р.) на базі Казанського хіміко-технологічного інституту.

Проведення Всесоюзних науково-технічних конференцій кафедр технології неорганічних речовин понад 33 роки на теренах Радянського Союзу сприяло якісній підготовці хіміків-технологів для основної хімічної промисловості, дозволило кафедрам одержати значний досвід для навчання студентів, залучення їх до наукових досліджень, ознайомитись з проведенням досліджень на кращих кафедрах країни; координувати роботу з підготовки докторів та кандидатів наук. У всіх проведених конференціях, ініціатором, засновником і організатором яких був академік В.І. Атрощенко, активну участь брали викладачі і науковці кафедри технології неорганічних речовин Харківського політехнічного інституту.

Одним з ініціаторів створення Первомайського хімічного комбінату, особливо в підготовці техніко-економічного обґрунтування і планів його розвитку, був академік В.І. Атрощенко. Ідея спорудження хімічного комбінату виникла, коли в районі Шебелинки в Харківській області у 50-і роки було розвідано і одержано природний газ. Головним економічним обґрунтуванням будівництва комбінату стало виключне сприятливе сполучення великих запасів природного газу і солі, наявність значних ресурсів води і електроенергії і, нарешті, зосередження в м. Харкові великих заводів, які могли стати споживачами ряду речовин хімічного виробництва. За ініціативою В.І. Атрощенка, колективів хімічних кафедр Харківського політехнічного інституту, було поставлено питання щодо створення на базі нового родовища природного газу біля Харкова великого хімічного комбінату. В.І. Атрощенко разом із групою вчених ХПІ провели велику роботу з обґрунтування номенклатури хімічного виробництва, напрямку проектування комбінату і показали економічну ефективність будівництва хімічного заводу. Крім того вони виконали наукові дослідження з одержання формальдегіду безпосередньо з природного газу, ацетилену тощо. Ці ґрунтовні фундаментальні і експериментальні дослідження дозволили розробити наукові засади та вирішити практичні проблеми при створенні Первомайського хімічного комбінату, зробити вагомий внесок у науково-технічних прогрес.

Активну участь академік В.І. Атрощенко брав у роботі Академії наук УРСР, наукових радах академії, міжвідомчих координаційних радах, Харківському науковому центрі і секціях наукового центру АН УРСР, починаючи з 1964 р., коли він був обраний членом-кореспондентом за спеціальністю “Неорганічна хімія”, а в 1972 р. - академіком за спеціальністю “Хімічна технологія”. Показано, що В.І. Атрощенко як голова Наукової ради АН УРСР із проблеми “Теоретичні основи хімічної технології” (з 1967 р.) та секції хімії і хімічної технології Північно-Східного наукового центру АН УРСР (з початку заснування у 1972 р.) протягом багатьох років очолював і організовував роботу цих академічних організацій, багато разів виступив на сесіях Академії наук, наукових радах, нарадах, семінарах, конференціях, у тому числі і в засобах масової інформації. Вчений брав активну участь у суспільному житті, координував важливі наукові дослідження, сприяв швидкому впровадженню розробок у промислове виробництво, намічав шляхи подальшого розвитку науки і техніки.

На основі розвиненої наукової роботи В.І. Атрощенко проводив плідну роботу з підготовки кваліфікованих кадрів для азотної і основної хімічної промисловості. При цьому успішно вирішувалась проблема поєднання науки з освітою при навчанні студентів, завдяки чому студенти одержували знання з нових напрямків науки. Наукові праці, монографії, підручники і навчальні посібники, написані В.І. Атрощенком, широко використовувались студентами в науковій роботі, курсовому та дипломному проектуванні.

В цьому розділі проаналізовано і показано, що протягом багаторічної творчої діяльності В.І. Атрощенко опублікував понад 530 наукових праць (рис. 3), із них 12 монографій, 9 підручників і посібників, одержав більше 50 авторських свідоцтв на винаходи. Установлено, що найбільша кількість опублікованих праць припадає на 70 - 80-і роки, коли фактично була створена і плідно працювала наукова школа академіка В.І. Атрощенка з кінетики і каталізу зв'язаного азоту.

ВИСНОВКИ

Наукова діяльність В.І. Атрощенка нерозривно пов'язана з розвитком технічної хімії, технології неорганічних речовин, виробництва нітратної кислоти, аміаку, промислового каталізу і екології, виробництва мінеральних добрив. З його ім'ям поєднано створення наукової школи з кінетики та каталізу технології зв'язаного азоту, яка істотно вплинула на розвиток хімічної промисловості та підготовки хіміків-технологів.

Дослідження наукової і науково-організаційної діяльності В.І. Атрощенка до теперішнього часу систематично не проводились, тому вивчення його внеску в розвиток теоретичних основ хімії, його діяльність з метою відтворення цілісної картини історії хімічної технології, виявлення концептуальних засад і закономірностей її розвитку є важливою науковою і практичною задачею, має велике значення для історії науки і техніки.

1. Становлення і розвиток наукових досліджень у галузі хімічної промисловості умовно можна поділити на такі періоди: створення хімічної промисловості Росії і проведення наукових досліджень на початку ХХ ст. з метою забезпечення вибуховими речовинами в Першій світовій війні; наукові дослідження в галузі ТНР у 20 - 30-і роки при створенні азотної промисловості та вирішенні проблеми зв'язаного азоту; наукові пошуки у 40-і роки при вирішенні обороноздатності країни в роки Другої світової війни; удосконалення існуючих хімічних виробництв у 50-і роки; комплексні дослідження в 60 - 80-і роки при створенні на новому якісному рівні сучасних енерготехнологічних комплексів великої одиничної потужності та екологічно чистих технологій.

2. Показано, що одержання вищої інженерної освіти В.І. Атрощенком створило фундамент для формування його як творчої особистості. Установлено вплив наукової, виробничої, педагогічної та громадської діяльності професора І.Є. Ададурова на молодого науковця В.І. Атрощенка, вибір ним наукових напрямків досліджень.

3. Установлено позитивний вплив на становлення В.І. Атрощенка як науковця поєднання наукової та виробничої діяльності в роки Великої Вітчизняної війни. Показано, що вагомий досвід він одержав при проведенні наукових досліджень, які були спрямовані на вирішення актуальних проблем хімічного виробництва.

4. Проаналізовано наукові праці за період 1933 - 1941 рр. Їх аналіз показав, що вже напередодні Великої Вітчизняної війни під впливом талановитих попередників і суспільно-політичної ситуації В.І. Атрощенко сформував свої наукові погляди та ідеї, одержав надійний фундамент для подальшого розвитку багатьох напрямків у науковій діяльності в галузі хімічної технології.

5. Зроблено аналіз наукової діяльності В.І. Атрощенка в хімічній технології неорганічних речовин та показано її значення для прогресивного розвитку промислового виробництва. Установлено, що напрямками наукових досліджень вченого були:

кінетика гетерогенно-каталітичних процесів під тиском у технології зв'язаного азоту;

розробка і впровадження хімічних процесів під тиском до 5,0 МПа;

масообмінні процеси, зокрема кінетика абсорбційних процесів під високим тиском;

проблема охорони навколишнього середовища від забруднення.

Наукові дослідження В.І. Атрощенка покладено в основу створення і впровадження у промислове виробництво енерготехнологічного агрегату виробництва HNO3 під єдиним тиском 0,716 МПа з газотурбінним приводом компресора і каталітичним очищенням викидних газів від NOx (УКЛ); агрегату великої одиничної потужності 1150 т/добу HNO3 із двома тисками (АК - 72); концентрованої HNO3 з використанням розчинів Mg(NO3)2; концентрованої кислоти методом прямого синтезу з оксидів азоту (автоклавний метод).

6. Проаналізовано науково-організаційну діяльність В.І. Атрощенка при організації галузевих семінарів із проблем виробництва HNO3; організації і проведенні Всесоюзних науково-практичних конференцій кафедр технології неорганічних речовин. Підтверджено велике значення науково-організаційної діяльності вченого для поширення досвіду роботи, координації наукових досліджень, визначення перспектив підготовки інженерних і наукових кадрів для хімічної промисловості.

7. Показано, що ґрунтовні фундаментальні і експериментальні дослідження В.І. Атрощенка і його учнів дали можливість розробити наукові засади та вирішити практичні проблеми при створенні нових підприємств і виробництв, що сприяло інтенсивному розвиткові хімічної науки і технології, науково-технічному прогресу.

8. Проаналізовано участь В.І. Атрощенка в роботі Академії наук, наукових радах, міжвідомчих координаційних радах, Харківському науковому центрі і секціях наукового центру АН УРСР. Показано, що В.І. Атрощенко як голова Наукової ради АН УРСР із проблеми “Теоретичні основи хімічної технології” та секції хімії і хімічної технології Північно-Східного наукового центру АН УРСР протягом багатьох років очолював і організовував роботу цих організацій, багато разів виступав на сесіях Академії наук, наукових радах, нарадах, семінарах, конференціях, у тому числі і в засобах масової інформації. Ця діяльність ученого приносила багато користі розвиткові наукових досліджень, координації Міністерств і організацій в розробці складних наукових проблем, посприяла швидкому впровадженню результатів досліджень у промислове виробництво та подальшому розвиткові науки і техніки.

9. Установлено, що В.І. Атрощенко, викладачі кафедри ТНР, залучаючи студентів до наукових досліджень, створили систему єднання наукової та навчально-виховної роботи, підвищення якості підготовки інженерів-технологів.

Дослідженням установлено, що внеском ученого в розвиток теоретичних основ хімічної технології, кінетики і каталізу зв'язаного азоту, виробництва нітратної кислоти, інженерної хімії є понад 530 наукових праць, у тому числі 12 монографій, 9 підручників і посібників, більше 50 авторських свідоцтв на винаходи.

10. Наукові положення, висновки та рекомендації дисертації використано в розробці програми курсу, семінарських та інших видів занять таких навчальних дисциплін, як “Історія науки й техніки” та “Хімічна технологія неорганічних речовин” для студентів НТУ “ХПІ”; в діяльності Державного науково-дослідного і проектного інституту (НІОХІМ м. Харків) при складанні історії розвитку інституту; при проведенні наукових досліджень з охорони повітряного басейну співробітниками Українського науково-дослідного інституту екологічних проблем (УНДІЕП м. Харків).

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Кузнецов П.В. Приобщение студентов к техническому и научному творчеству // Вісник Національного технічного університету “Харківський політехнічний інститут”. - Харків: НТУ “ХПІ”. - 2003. - № 14. - С. 130-134.

2. Гринь C.А., Кузнецов П.В. Научные достижения и закономерности развития химических производств в 20-30 годы ХХ века // Вісник Національного технічного університету “Харківський політехнічний інститут”. - Харків: НТУ “ХПІ”. - 2004. - № 29. - С. 3-8.

Здобувачем досліджено наукові напрямки й закономірності розвитку хімічного виробництва в 20-30-і рр. ХХ ст.

3. Гринь C.О., Кузнєцов П.В. Початковий період становлення і передумови формування В.І. Атрощенка як талановитого вченого і організатора науки і виробництва // Наукові вісті Національного технічного університету України “Київський політехнічний інститут”. - Київ: НТУУ “КПІ”. - 2004. - № 6. - С. 109-116.

Здобувачем досліджено початковий період становлення і формування особистості В.І. Атрощенка як талановитого науковця в галузі хімічної технології.

4. Гринь C.А., Кузнецов П.В. Академия наук - история становления и генерация идей научных достижений в химии на Украине // Вісник Національного технічного університету “Харківський політехнічний інститут”. - Харків: НТУ “ХПІ”. - 2004. - № 13. - С. 97-108.

Здобувачем показано значення Академії наук у становленні наукових досліджень із хімії в Україні.

5. Гринь C.А., Кузнецов П.В. Характеристика развития химической промышленности в конце ХХ столетия в структуре хозяйственного комплекса Украины // Вісник Національного технічного університету “Харківський політехнічний інститут”. - Харків: НТУ “ХПІ”. - 2004. - № 15. - С. 3-8.

Здобувачем показано розвиток хімічної промисловості в Україні.

6. Гринь C.О., Кузнєцов П.В. Основні напрямки наукових досліджень у технології зв'язаного азоту в 60-80-ті роки минулого століття // Вопросы химии и химической технологии. - Днепропетровск: УГХТУ. - 2004. - № 5. - С. 54-58.

Здобувачем досліджено основні напрямки наукових пошуків у технології зв'язаного азоту в 60-80-і рр. ХХ ст.

7. Гринь C.А., Кузнецов П.В. Роль химии в учебном процессе в осуществлении задач политехнического обучения // Вісник Національного технічного університету “Харківський політехнічний інститут”. - Харків: НТУ “ХПІ”. - 2004. - № 5. - C. 141-146.

Здобувачем проаналізовано роль хімії при підготовці інженерів-технологів.

8. Гринь C.А., Кузнецов П.В. Условия успешного формирования у студентов понятия о химическом производстве // Вісник Національного технічного університету “Харківський політехнічний інститут”. - Харків: НТУ “ХПІ”. - 2004. - № 14. - С. 15-20.

Здобувачем запропоновано методи формування при навчанні студентів розуміння хімічного виробництва.

9. Гринь C.О., Кузнєцов П.В. Наукові дослідження В.І. Атрощенка в 30-40-і роки ХХ століття в галузі технології неорганічних речовин. // Вопросы химии и химической технологии. - Днепропетровск: УГХТУ. - 2004. - № 6. - С. 53-57.

Здобувачем досліджено наукові пошуки В.І. Атрощенка в 30-40-і роки в галузі технології неорганічних речовин.

10. Гринь C.О., Кузнєцов П.В. Науково-організаційна діяльність академіка В.І. Атрощенка в розробці та впровадженні технології азотної кислоти // Інтегровані технології та енергозбереження. - Харків: НТУ “ХПІ”. - 2004. - № 4. - С. 3-6.

Здобувачем проаналізована науково-організаційна робота В.І. Атрощенка з організації і проведення Всесоюзних семінарів виробництва HNO3. Показана значна роль вченого в розробці та впровадженні нових технологій.

11. Гринь C.О., Кузнєцов П.В. Науково-організаційна діяльність академіка В.І.Атрощенка в Академії наук УРСР // Вісник Національного технічного університету “Харківський політехнічний інститут”. - Харків: НТУ “ХПІ”. - 2004. - № 41. - С. 9-14.

Здобувачем досліджено активну діяльність В.І. Атрощенка в Академії наук УРСР у 60-80-і роки минулого століття.

12. Гринь С.О., Кузнєцов П.В. Роль В.І. Атрощенка в організації і проведенні науково-практичних конференцій кафедр технології неорганічних речовин // Східно-Європейський журнал передових технологій. - Харків. - 2004. - № 6 (12). - С. 204-206.

Здобувачем проаналізовано науково-практичні проблеми, які вирішувались на Всесоюзних конференціях кафедр ТНР з 1958 по 1991 рр., показана роль і значення ініціативи В.І. Атрощенка в їх організації та проведенні.

13. Гринь C.О., Кузнєцов П.В. Наукові дослідження В.І. Атрощенка у створенні енерготехнологічної схеми виробництва азотної кислоти під єдиним тиском 0,716 МПа // Вісник Національного технічного університету “Харківський політехнічний інститут”. - Харків: НТУ “ХПІ”. - 2004. - № 40. - С. 77-79.

Здобувачем досліджено внесок академіка В.І. Атрощенка при створенні потужного виробництва HNO3. Зроблено аналіз наукових досліджень вченого, які використано в новій схемі технології нітратної кислоти.

14. Гринь C.А., Кузнецов П.В. Научное обоснование строительства Первомайского химического комбината в Харьковской области // Вестник Национального технического университета “Харьковский политехнический институт”. - Харьков: НТУ “ХПИ”. - 2004. - № 40. - С. 124-128.

Здобувачем досліджено внесок В.І. Атрощенка у створення і обґрунтування будівництва Первомайського хімічного комбінату.

15. Кузнецов П.В. Разработка способов очистки газовых выбросов от NOx - решение научной и практической проблемы охраны окружающей среды // Вестник БГТУ им. В.Г.Шухова. - Белгород: БГТУ. - 2004. - № 8, Часть IV. - С. 127-129.

16. Гринь C.А., Кузнецов П.В. Характеристика развития химической промышленности в конце ХХ столетия в структуре хозяйственного комплекса Украины // Доповіді Міжнародної науково-практичної конференції “Інформаційні технології: наука, техніка, технологія, освіта, здоров'я”. - Харків: НТУ “ХПІ”, 2004. - С. 797.

Здобувачем показано розвиток хімічної промисловості в Україні.

17. Гринь C.А., Кузнецов П.В. Становление химической промышленности на Харьковщине // Тези доповідей VI Міжнародної міждисциплінарної науково-практичної конференції “Сучасні проблеми науки та освіти”. - Алушта: 30 квітня-10 травня 2004. - С. 219.

Здобувачем проаналізовано розвиток хімічної промисловості на Харківщині.

18. Гринь C.О., Кузнєцов П.В. Екологічні проблеми України на межі тисячоліть та системний підхід екологічного управління // Тези доповідей Міжнародна науково-практичної конференції “Інтелектуальні системи прийняття рішень та інформаційні технології”. - Чернівці: ЧНУ, 19-21 травня 2004. - С. 145-147.

Здобувачем показано екологічні проблеми і можливості їх вирішення.

19. Гринь C.О., Кузнєцов П.В. Інформування суспільства - чинник загальноєвропейських норм освіти // Збірник наукових праць Міжнародної науково-практичної конференції “Комплексне використання сировини, енерго- та ресурсозберігаючі технології у виробництві неорганічних речовин”. - Черкаси: ЧДТУ, 27-29 травня 2004 р. - С. 282-283.

Здобувачем запропоновано методи інформування суспільства.

АНОТАЦІЇ

Кузнєцов П.В. Наукова та науково-організаційна діяльність академіка В.І. Атрощенка в хімічній технології. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук за спеціальністю 05.28.01 - історія техніки. - Національний технічний університет “Харківський політехнічний інститут”, Харків, 2005 р.

Дисертація присвячена узагальненню, аналізу особливостей і встановленню закономірностей наукової та науково-організаційної діяльності академіка В.І. Атрощенка і його внеску в розвиток хімічної технології. Показано історичні закономірності формування та розвиток наукових досліджень у галузі хімічної технології неорганічних речовин у 20 - 80-і роки ХХ ст. Установлено напрямки вирішення наукових ідей, основні проблеми та джерела в наукових дослідженнях. Досліджено головні передумови і фундамент формування В.І. Атрощенка як науковця в галузі хімічної технології і одержання вищої освіти; вплив професора І.Є. Ададурова; практичної діяльності на підприємствах хімічної промисловості; перші наукові праці. Установлено напрямки наукової діяльності вченого: кінетика гетерогенно-каталітичних процесів під тиском у технології зв'язаного азоту; розробка і упровадження хімічних процесів до 5,0 МПа; масообміні процеси, зокрема кінетика абсорбційних процесів; проблема охорони навколишнього середовища від забруднення. Виявлено і розглянуто наукові дослідження В.І. Атрощенка, які покладено у створення сучасного енерготехнологічного екологічного агрегату виробництва HNO3 під єдиним тиском 0,716 МПа. Вперше проаналізовано науково-організаційну діяльність вченого в організації галузевих семінарів із проблеми виробництва HNO3; організацію і проведення Всесоюзних науково-практичних конференцій кафедр ТНР; розробку наукових засад та будівництво Первомайського хімічного заводу; громадську роботу в Академії наук УРСР; підготовку та видання навчальної та наукової літератури; використання наукових досягнень у педагогічній роботі.

Ключові слова: історія техніки, хімічна технологія, В.І. Атрощенко, дослідження, зв'язаний азот, організаційна діяльність.

Кузнецов П.В. Научная и научно-организационная деятельность академика В.И. Атрощенко в химической технологии. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата технических наук по специальности 05.28.01 - история техники. - Национальный технический университет “Харьковский политехнический институт”, Харьков, 2005 г.

Диссертация посвящена вопросам анализа и обобщения особенностей и установления закономерностей научной и научно-организационной деятельности академика В.И. Атрощенко в химической технологии. Показано, что научная деятельность и творческая жизнь В.И. Атрощенко неразрывно связана с развитием технической химии, технологии неорганических веществ, производства нитратной кислоты, аммиака, промышленного катализа и экологии, производства минеральных удобрений. С его именем связано создание научной школы кинетики и катализа технологии связанного азота, которая подготовила тысячи специалистов химиков-технологов.

Проанализированы основные исторические предпосылки и основы формирования В.И. Атрощенко как научного работника в области химической технологии. Показано, что получение высшего инженерного образования создало фундамент для формирования творческой личности научного работника. Установлено и показано закономерное влияние научной, производственной, педагогической и общественной деятельности профессора И.Е. Ададурова на молодого научного работника В.И. Атрощенко, формирование его научного направления исследований, педагогической и общественной деятельности.

Установлено положительное влияние на становление ученого В.И. Атрощенко работа на химическом заводе в Константиновке и электрохимическом комбинате в г. Чирчик в годы Великой Отечественной войны. Показано, что весомый опыт В.И. Атрощенко получил при проведении научных исследований, которые были непосредственно направлены на решения проблем промышленного производства. Выяснено, что умение быстро мыслить и находить верное решение, рисковать при приеме важных выводов, глубоко научно обосновывать, видеть решения перспективных проблем - все эти черты были характерные В.И. Атрощенко и они отличали его от многих научных исследователей. Эти качества были сформированы во время его деятельности на предприятиях.

Впервые проанализированы научные работы В.И. Атрощенко за период 1933-1941 гг. Доказано, что В.И. Атрощенко получил надежный и весомый фундамент для дальнейшего развития многих направлений в научной деятельности в области химической технологии.

Впервые сделан анализ направлений научной деятельности академика В.И. Атрощенко в химической технологии неорганических веществ в 40-80-е годы ХХ ст. за 50 лет творческой деятельности ученого. Показано, что наиболее важными направлениями научных исследований являются кинетика гетерогенно-каталитических процессов под давлением в технологии связанного азота, разработка и внедрение химических технологий под давлением до 5,0 МПа, массообменные процессы, в частности, кинетика абсорбционных процессов, проблема охраны окружающей среды от загрязнения.

Рассмотрены научные исследования В.И. Атрощенко, которые положены в основу создания современного энерготехнологического агрегата производства HNO3 под единым давлением 0,716 МПа с газотурбинным приводом компрессора и каталитической очисткой выхлопных газов от NOx. Показана эффективность и экономичность предложенных технологических и технических решений ученого при проектировании и эксплуатации схемы под давлением.

Впервые проанализирована значительная научно-организационная деятельность академика В.И. Атрощенко при организации отраслевых семинаров по проблеме производства HNO3, организации и проведении Всесоюзных научно-практических конференций кафедр технологии неорганических веществ, разработки научных основ Первомайского химического завода, общественная работа в Академии наук Украины, подготовка и издание учебной и научной литературы, использование научных достижений в педагогической работе.

Также впервые сделана попытка проанализировать непосредственное и активное участие В.И. Атрощенко в работе Академии наук Украины, научных советах АН УССР, межведомственных координационных советах, Харьковском научном центре и секциях научного центра АН УССР. Показано, что В.И. Атрощенко как председатель Научного совета АН УССР по проблеме “Теоретические основы химической технологии” и секции химии и химической технологии Северо-Восточного научного центра АН УССР на протяжении многих лет возглавлял и организовывал работу этих организаций, много раз выступал на сессиях Академии наук, научных советах, совещаниях, семинарах, конференциях, в том числе и в средствах массовой информации. Эта деятельность принесла много пользы для развития научных исследований, координации министерств и организаций в разработке сложных научных проблем, оказала содействие быстрому внедрению результатов исследований в промышленное производство, дальнейшему развитию науки и техники.

Показано, что при подготовке инженеров химиков-технологов академик В.И. Атрощенко и преподаватели кафедры ТНВ активно привлекали студентов к научным исследованиям; учебная и научно-исследовательская работа были единым процессом, а полученные результаты научных поисков ученых использовали при чтении лекций, в курсовом и дипломном проектировании.

...