Фазові рівноваги в квазіпотрійних системах Cu2X–HgX–DIVX2 (DIV–Ge, Sn; X–S, Se) і кристалічна структура тетрарних сполук
Вивчення взаємодії компонентів у квазіпотрійних системах. Аналіз фазових діаграм, політермічних та ізотермічних перерізів, проекцій поверхонь ліквідусу. Області склоутворення у германійвмісних структурах. Фізико-хімічні властивості склоподібних сплавів.
Рубрика | Химия |
Вид | автореферат |
Язык | украинский |
Дата добавления | 02.08.2014 |
Размер файла | 61,3 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ ІВАНА ФРАНКА
УДК 544.01:(546.22/.24):(546.289+546.811):(549.281+549.291)
Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата хімічних наук
ФАЗОВІ РІВНОВАГИ В КВАЗІПОТРІЙНИХ СИСТЕМАХ CU2X-HGX-DIVX2 (DIV-GE, SN; X-S, SE) І КРИСТАЛІЧНА СТРУКТУРА ТЕТРАРНИХ СПОЛУК
02.00.04 - фізична хімія
МАРЧУК ОЛЕГ ВАСИЛЬОВИЧ
Львів - 2005
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана на кафедрі фізичної та колоїдної хімії Волинського державного університету імені Лесі Українки Міністерства освіти і науки України, м. Луцьк.
Науковий керівник:
Олексеюк Іван Дмитрович, доктор хімічних наук, професор, Волинський державний університет імені Лесі Українки, ректор.
Офіційні опоненти:
Казіміров Володимир Петрович, доктор хімічних наук, професор, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, професор кафедри фізичної хімії;
Беднарська Лідія Михайлівна, кандидат хімічних наук, Львівський національний університет імені Івана Франка, науковий співробітник кафедри фізичної та колоїдної хімії.
Провідна установа: Інститут проблем матеріалознавства імені І.М. Францевича, НАН України, м. Київ.
Захист відбудеться "14" вересня 2005 р. о 14 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 35.051.10 з хімічних наук у Львівському національному університеті імені Івана Франка за адресою: 79005, м. Львів, вул. Кирила і Мефодія 6, Хімічний факультет, ауд. № 2.
З дисертацією можна ознайомитися в науковій бібліотеці Львівського національного університету імені Івана Франка (м. Львів, вул. Драгоманова, 5).
Автореферат розісланий "5" липня 2005 р.
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. Сучасний рівень розвитку науки і техніки ставить особливі вимоги до фізико-хімічних основ матеріалознавства. Певна обмеженість властивостей елементних та бінарних напівпровідників, а також цілком обґрунтована можливість широкого запровадження в практику тернарних та тетрарних матеріалів стимулюють пошук нових складних сполук. Вивчення характеру взаємодії у багатокомпонентних системах, дослідження кристалічної структури і властивостей нових сполук веде до створення матеріалів із якісно новими характеристиками. У почетверенних системах Cu - BII - DIV - X (BII - Zn, Cd, Hg; DIV - Si, Ge, Sn; X - S, Se, Te) особливу увагу привертають квазіпотрійні площини Cu2X - BIIX - DIVX2, утворені бінарними напівпровідниковими сполуками з конгруентним характером плавлення, які знайшли широке використання. Більшість цих квазіпотрійних систем є не вивченими. Тому дослідження і побудова фазових діаграм систем Cu2S(Se) - HgS(Se) - Ge(Sn)S(Se)2 є актуальною проблемою, вирішення якої дасть змогу виявити нові сполуки, встановити області існування твердих розчинів. Враховуючи наявність у цих системах сполук-склоутворювачів (GeS2 та GeSe2), важливим є дослідження метастабільного стану і встановлення величини областей склоутворення. Результати досліджень дозволять на науковій основі запропонувати методи і хіміко-технологічні умови росту монокристалів проміжних фаз, та технологію одержання речовин в склоподібному стані. Властивості одержаних матеріалів уможливлять прогнозування напрямів їх практичного використання.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Роботу виконано в рамках наукового напрямку з дослідження складних напівпровідникових фаз, що проводяться на кафедрах хімічного факультету Волинського державного університету ім. Лесі Українки відповідно до планів держбюджетних тем: "Фізико-хімічні основи матеріалознавства складних напівпровідникових фаз багатокомпонентних систем Me - BIV - CV - X(Г), комплексне дослідження їх властивостей та впливу на них зовнішніх факторів" (№ ДР 0194 U 038208, 1.01.1994 р. - 31.12.1997 р., внесок здобувача - дослідження квазіпотрійної системи Cu2Se - HgSe - SnSe2); "Фізико-хімічні основи матеріалознавства метастабільних фаз, ефективних і радіаційностійких оптоелектронних, нелінійних та інших напівпровідникових матеріалів на основі багатокомпонентних систем" (№ ДР 0198 U 000402, 1.01.1998 р. - 31.12.1999 р., внесок здобувача - дослідження квазіпотрійної системи Cu2S - HgS - SnS2); "Гетерогенні рівноваги складних халькогенідних систем; синтез, технологія монокристалів, стекол, композитів і їх властивості" (№ ДР 0100 U 000241, 1.01.2000 р. - 31.12.2002 р., внесок здобувача - дослідження квазіпотрійної системи Cu2Se - HgSe - GeSe2); "Нові тетрарні халькогенідні речовини: синтез, фазові рівноваги, технологія монокристалів, властивості та застосування" (№ ДР 0103 U 000274, 1.01.2003 р. - 31.12.2005 р., внесок здобувача - дослідження квазіпотрійної системи Cu2S - HgS - GeS2).
Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційної роботи є встановлення фазових рівноваг у квазіпотрійних системах Cu2S(Se) - HgS(Se) - Ge(Sn)S(Se)2 для пошуку нових тетрарних халькогенідних матеріалів і дослідження їх властивостей. Для досягнення поставленої мети в роботі вирішуються такі основні завдання: триангуляція квазіпотрійних систем Cu2S - HgS - GeS2, Cu2Se - HgSe - GeSe2, Cu2S - HgS - SnS2 та Cu2Se - HgSe - SnSe2; побудова діаграм стану квазіподвійних, політермічних та ізотермічних перерізів досліджуваних систем; побудова проекцій поверхонь ліквідусу досліджуваних систем; встановлення меж твердих розчинів та областей склоутворення; вивчення кристалічної структури тетрарних сполук; виявлення закономірностей і особливостей у взаємодії компонентів у досліджених системах.
Об'єкт дослідження: Квазіпотрійні системи Cu2Х - HgХ - DIVX2 (DIV - Ge, Sn; X - S, Se).
Предмет дослідження: Проекції поверхонь ліквідусу, політермічні та ізотермічні перерізи квазіпотрійних систем Cu2Х - HgХ - DIVX2 (X - S, Se; DIV - Ge, Sn), термічні та оптичні властивості склоподібних сплавів.
Методи дослідження: рентгенофазовий аналіз для встановлення фазового складу зразків досліджуваних систем і побудови політермічних перерізів в підсолідусній області; мікроструктурний аналіз для встановлення фазового складу зразків, меж розчинності і побудови ізотермічних перерізів; диференційно-термічний аналіз для побудови діаграм плавкості; рентгеноструктурний аналіз для встановлення структури тетрарних фаз; вимірювання оптичного поглинання для встановлення напівпровідникових характеристик склоподібних сплавів.
Наукова новизна одержаних результатів. Вперше досліджено фазові рівноваги та побудовано діаграми стану: тринадцяти подвійних систем Cu2Se - HgSe, Cu2HgGeSe4 - GeSe2, Cu2Se - Cu2HgGeSe4, Cu2HgGeSe4 - Hg2GeSe4, Cu8GeSe6 - Cu2HgGeSe4, Cu2SnS3 - HgS, Cu2HgSnS4 - SnS2, Cu2S - Cu2HgSnS4, Cu2Sn4S9 - Cu2HgSnS4, Cu4SnS4 - Cu2HgSnS4, Cu2Se - Cu2HgSnSe4, Cu2HgSnSe4 - SnSe2, Cu2HgSnSe4 - Hg2SnSe4; трьох політермічних перерізів A - B (A - 60 мол. % Cu2S, 40 мол. % HgS; B - 60 мол. % SnS2, 40 мол. % HgS); C - D (C - 90 мол. % Cu2Se, 10 мол. % HgSe; D - 90 мол. % SnSe2, 10 мол. % HgSe); E - F (E - 66,7 мол. % Cu2Se, 33,3 мол. % HgSe; F - 66,7 мол. % SnSe2, 33,3 мол. % HgSe); чотирьох ізотермічних перерізів при 670 К квазіпотрійних систем Cu2S - HgS - GeS2, Cu2Se - HgSe - GeSe2, Cu2S - HgS - SnS2 та Cu2Se - HgSe - SnSe2. Вперше побудовано проекції поверхонь ліквідусу квазіпотрійних систем Cu2Se - HgSe - GeSe2, Cu2S - HgS - SnS2 та Cu2Se - HgSe - SnSe2 на концентраційний трикутник. Вперше встановлено існування нової тетрарної сполуки Cu6Hg0.92GeS5.92 та області гомогенності для тетрарної сполуки Cu2HgGeSe4 (область гомогенності при 670 К локалізована по перерізу HgSe - Cu2GeSe3 в концентраційному інтервалі 33-50 мол. % HgSe). Методом порошку визначено кристалічну структуру тетрарних сполук Cu2HgGe(Sn)S(Se)4 та Cu6Hg0.92GeS5.92. У германійвмісних системах встановлено існування областей склоутворення та визначено параметри склоподібних сплавів (енергію оптичної іонізації та характеристичні температури). квазіпотрійна фазова склоутворення германійвмісна
Практичне значення одержаних результатів. Відомості про діаграми фазових рівноваг досліджених перерізів та квазіпотрійних систем, кристалографічні характеристики тетрарних фаз можуть бути використані при створенні нових напівпровідникових матеріалів. Описані в роботі Т-х діаграми стану досліджених систем складають фізико-хімічну основу вибору складу, температурних умов синтезу сполук, твердих розчинів, композитних і склоподібних матеріалів. Одержані результати можуть послужити базою для прогнозування характеру фізико-хімічної взаємодії в системах-аналогах та при розробці технологій одержання тетрарних халькогенідів у монокристалічному, полікристалічному та склоподібному стані. В роботі показано, що спектри поглинання склоподібних сплавів можуть бути використані як додатковий метод для уточнення діаграм стану складних фізико-хімічних систем. Результати вимірювання фотопровідністі склоподібних сплавів системи Cu2Se - HgSe - GeSe2 можуть бути використані при конструюванні фотоелектричних приладів.
Особистий внесок здобувача. Планування, проведення експериментальної роботи, побудова політермічних, квазібінарних та ізотермічних перерізів, проекцій поверхонь ліквідусу квазіпотрійних систем Cu2Se - HgSe - GeSe2 та Cu2S - HgS - SnS2, а також ізотермічного перерізу квазіпотрійної системи Cu2S - HgS - GeS2 становить особистий внесок здобувача. Вивчення фазових рівноваг у квазіпотрійній системі Cu2Se - HgSe - SnSe2 та одержання склоподібних сплавів у германійвмісних системах проведено спільно з к.х.н. Парасюком О.В. Дослідження оптичних властивостей склоподібних сплавів виконані спільно з к.ф_м.н. Галяном В.В. Масиви даних для дослідження кристалічної структури тетрарних сполук одержано автором, розрахунок кристалічної структури та обговорення одержаних результатів проведено спільно із к.х.н. Гулаєм Л.Д. Результати досліджень обговорено з науковим керівником проф., д.х.н. Олексеюком І.Д.
Апробація результатів дисертації. Основні результати дисертаційної роботи були висвітлені на: IX Науково-технічній конференції "Хімія, фізика і технологія халькогенідів та халькогалогенідів" (м. Ужгород, 7-10 жовтня 1998 р.); VII Міжнародній конференції з кристалохімії інтерметалічних сполук (м. Львів, 22-25 вересня, 1999 р.); X Науково-технічній конференції "Складні оксиди, халькогеніди та халькогалогеніди для функціональної електроніки" (м. Ужгород, 26-29 вересня 2000 р.); XV Українській конференції з неорганічної хімії з міжнародною участю (м. Київ, 3-7 вересня 2001 р.); виїздній сесії з проблем неорганічної хімії НАН України (м. Луцьк, 22-25 травня 2001 р.); з'їзді кристалографів України (м. Львів, квітень 2004 р.), XVI Українській конференції з неорганічної хімії за участю закордонних вчених (м. Ужгород, 20-24 вересня 2004 р.).
Публікації. За темою дисертації опубліковано дванадцять друкованих праць, з яких 1 монографія (колективна), 8 статей у наукових фахових журналах та тези трьох доповідей на наукових конференціях.
Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, 5 розділів, висновків, списку використаної літератури (159 найменувань). Повний обсяг дисертації складає 156 сторінок, вона містить 28 таблиць, 117 рисунків (з них 29 у додатках).
ЗМІСТ РОБОТИ
У вступі обґрунтовується актуальність теми дисертаційної роботи, визначається мета і завдання дослідження, наукова новизна, теоретична і практична цінність роботи.
Перший розділ присвячений оглядові літератури про характер хімічної взаємодії в системах Cu - X, Hg - X, DIV - X, Cu2X - HgX, Cu2X - DIVX2, DIVX2 - HgX (DIV - Ge, Sn; X - S, Se); також подано відомості про раніше досліджені перерізи Cu2DIVX3 - HgX.
У другому розділі описано методику експериментальних досліджень. Для синтезу сполук і сплавів досліджуваних систем використовувались елементи з таким вмістом основного компонента: купрум - 99,99 ваг. %; германій - 99,9997 ваг. %; станум - 99,997 ваг. %; сульфур - 99,997 ваг. %; селен - 99,997 ваг. % та попередньо синтезовані HgS та HgSe (меркурій - Р-1). Сірку, селен і ртуть перед використанням додатково очищали вакуумною дистиляцією. Синтез проводився одно- та двотемпературним методами в кварцевих контейнерах, вакуумованих до залишкового тиску 10-3 Па. Температуру в печі піднімали поступово зі швидкістю не більше 20-30 К/год. Максимальна температура синтезу для сульфурвмісних систем становила 1270 К, для селенвмісних систем - 1400 К. Охолодження проводили зі швидкістю 10-20 К/год до температури гомогенізуючого відпалу (670 К), при якій досліджувані сплави витримували 250-500 год. Відпалені сплави загартовувалися в 25 %-ному водному розчині NaCl.
При дослідженнях були використані такі методи фізико-хімічного аналізу: диференційно-термічний, рентгенофазовий, рентгеноструктурний та мікроструктурний. Диференційно-термічний аналіз проводився на дериватографі системи F. Paulik, I. Paulik, L. Erdey виробництва угорської фірми "МОМ" та на установці, що складалася з печі регульованого нагріву "Термодент" (Pt/Pt-Rh термопара) та двохкоординатного самописця Н 307/1. Рентгендифракційні відбиття одержані на дифрактометрах ДРОН 3М (CuK-випромінювання, Ni-фільтр) та ДРОН 4-13 (CuK-випромінювання, Ni-фільтр). Обробка дифрактограм проводилася з використанням пакету програм LATCON та PDWin 2. Визначення кристалічної структури тетрарних фаз методом порошку проводилось за дифрактограмами, одержаними в режимі зйомки по точках на установці ДРОН 4-13 (крок сканування 0,05, час сканування 20 с в точці). Розрахунки щодо визначення кристалічної структури тетрарних фаз виконані з використанням пакетів програм CSD та DBWS-9411. Мікроструктурний аналіз проведений на металографічному мікроскопі ММУ-3. Для дослідження фізичних властивостей використовували спеціально зібрані установки з приладів промислового виготовлення.
РЕЗУЛЬТАТИ ЕКСПЕРИМЕНТУ
У третьому розділі представлено результати дослідження фазових рівноваг у квазіпотрійних системах Cu2X - HgX - DIVX2 (DIV - Ge, Sn; X - S, Se).
Квазіпотрійна система Cu2S - HgS - GeS2. Фазові рівноваги в квазіпотрійній системі Cu2S - HgS - GeS2 вивчені лише при температурі 670 К (рис. 1). При цій температурі у досліджуваній системі виявлено існування тетрарної сполуки Cu6Hg0,92GeS5,92, яка має область гомогенності в межах 66-76 мол. % Cu2S по перерізу Cu2S - Cu2HgGeS4. При температурі 670 К сполука Cu6Hg0,92GeS5,92 перебуває в рівновазі з компонентами квазіпотрійної системи Cu2S та HgS, тернарною Cu8GeS6 та тетрарною Cu2HgGeS4 сполуками.
Рис. 1. Ізотермічні перерізи квазіпотрійних систем Cu2Х - HgХ - GeХ 2 (X - S, Se) при 670 К.
Квазіпотрійна система Cu2S - HgS - GeS2 досліджена в метастабільному стані. При загартуванні розплавів від температур 1170-1270 К встановлено область існування скла, яка локалізована вздовж бінарної системи GeS2 - HgS. Концентраційні межі існування скла є такими: 53-92 мол. % GeS2, 6-45 мол. % HgS та 2-5 мол. % Cu2S (рис. 2). Для отриманих склоподібних сплавів визначено температури розм'якшення та початку кристалізації (швидкість нагрівання - 5 К/хв), а також енергію оптичної іонізації при 77 К та 290 К, величини яких табульовано в тексті дисертації.
Рис. 2. Область склоутворення в квазіпотрійній системі Cu2S - HgS - GeS2.
Рис. 3. Область склоутворення в квазіпотрійній системі Cu2Sе - HgSе - GeSе 2.
Квазіпотрійна система Cu2Se - HgSe - GeSe2 обмежена трьома квазіподвійними системами Cu2Se - HgSe, Cu2Se - GeSe2 та HgSe - GeSe2, у яких підтверджено утворення тернарних сполук Cu8GeSe6, Cu2GeSe3 та Hg2GeSe4. У квазіподвійній системі Cu2GeSe3 - HgSe (рис. 4) встановлено існування тетрарної фази Cu2+2xHg1-xGe1+xSe4+2x (0,02x0,34) з широкою областю гомогенності (). Сполука Cu2HgGeSe4 є одиничним складом із області гомогенності і має конгруентний характер плавлення при 1037 К. Область гомогенності зсунута в сторону тернарної сполуки Cu2GeSe3. Максимум на ділянці кривої ліквідуса, що відповідає первинній кристалізації тетрарної фази, співпадає з її стехіометричним складом. У дослідженій системі при співвідношенні компонентів 1:3 в температурному інтервалі 893-918 К встановлено існування ендотермічної фази Cu2Hg3GeS6.
Перерізи Cu2HgGeSe4 - GeSe2 та Cu2Se - Cu2HgGeSe4 є квазібінарними системами евтектичного типу з координатами евтектичних точок: 910 К, 82 мол. % GeSe2 та 1025 К, 67 мол. % Cu2HgGeSe4 відповідно. Перерізи Cu2HgGeSe4 - Hg2GeSe4 та Cu8GeSe6 - Cu2HgGeSe4 є квазібінарними лише в підсолідусній частині.
Проведені дослідження дозволили побудувати проекцію поверхні ліквідусу квазіпотрійної системи Cu2Se - HgSe - GeSe2 на концентраційний трикутник (рис. 7). Ліквідус системи складається з семи полів первинної кристалізації фаз: Cu2Se (-твердого розчину), Cu8GeSe6 (ВТР-модифікації), Cu2GeSe3, GeSe2, Hg2GeSe4 (ВТР-модифікації), HgSe (-твердого розчину) та Cu2HgGeSe4. Поля первинної кристалізації розділені між собою шістнадцятьма моноваріантними лініями і шістнадцятьма нонваріантними точками (табл. 1).
Рис. 4. Діаграма стану перерізу Cu2GeSe3 - HgSe: 1 - L, 2 - L + Cu2GeSe3, 3 - L + , 4 - L + , 5 - , 6,12 - + , 7 - + Cu2Hg3GeSe6, 8 - Cu2Hg3GeSe6, 9 ? Cu2Hg3GeSe6 + , 10 - , 11 - Cu2GeSe3 + .
Рис. 5. Діаграма стану перерізу Cu2SnS3 - HgS: 1 - L, 2 - L + Cu2HgSnS4, 3 ? Cu2HgSnS4, 4 - L + , 5 - L + , 6 - , 7 - + Cu2HgSnS4, 8 - Cu2HgSnS4 + , 9 - .
Рис. 6. Діаграма стану перерізу Cu2SnSe3 - HgSe: 1 - L, 2 - L + Cu2SnSe3, 3 - L + Cu2HgSnSe4, 4 - L + , 5 - Cu2SnSe3 + Cu2HgSnSe4, 6 - Cu2HgSnSe4 + , 7 - .
Таблиця 1. Характер і температури перебігу нонваріантних процесів у системі Cu2Se - HgSe - GeSe2
Нонваріантні точки |
Процеси |
Т, К |
Склад, мол. % |
|||
Cu2Se |
HgSe |
GeSe2 |
||||
e1 |
L -Cu8GeSe6 + Cu2GeSe3 |
1033 |
62 |
- |
39 |
|
e2 |
L Cu2GeSe3 + GeSe2 |
942 |
19 |
- |
81 |
|
e3 |
L GeSe2 + -Hg2GeSe4 |
885 |
- |
42 |
58 |
|
e4 |
L + |
988 |
12 |
88 |
- |
|
e5 |
L + S3* |
1025 |
56 |
22 |
22 |
|
e6 |
L Cu2GeSe3 + S3* |
1026 |
46 |
8 |
46 |
|
e7 |
L S3* + GeSe2 |
910 |
10 |
10 |
80 |
|
e8 |
L S3* + |
989 |
12 |
76 |
12 |
|
p1 |
L + -Hg2GeSe4 |
893 |
- |
40 |
6 |
|
p2 |
L + -Cu8GeSe6 |
1083 |
75 |
- |
25 |
|
P1 |
L + S3* + -Hg2GeSe4 |
873 |
4 |
51 |
45 |
|
P2 |
L + -Cu8GeSe6 + S3* |
1020 |
58 |
10 |
32 |
|
E1 |
L -Cu8GeSe6 + S3* + Cu2GeSe3 |
1010 |
53 |
8 |
39 |
|
E2 |
L GeSe2 + S3* + Cu2GeSe3 |
895 |
2 |
5 |
75 |
|
E3 |
L GeSe2 + S3* + -Hg2GeSe4 |
848 |
3 |
27 |
70 |
|
E4 |
L + + S3* |
953 |
34 |
56 |
10 |
|
S3* - Cu2HgGeSe4 |
Фазові рівноваги в системі Cu2Se - HgSe - GeSe2 при 670 К представлено ізотермічним перерізом (рис. 1). При цій температурі в досліджуваній системі встановлено існування шести трифазних полів, які розділені між собою дванадцятьма двофазними та сімома однофазними полями.
Квазіпотрійна система Cu2Se - HgSe - GeSe2 досліджена також в метастабільному стані. У цій системі при загартуванні розплавів від температури 1270 К, встановлено існування області склоутворення. Область склоутворення локалізована вздовж бінарної системи HgSe - GeSe2. Концентраційні межі існування скла є такими: 59-70 мол. % GeSe2, 20-39 мол. % HgSe та 0-7 мол. % Cu2Se (рис. 3). Для склоподібних сплавів визначені характеристичні температури (швидкість нагрівання - 5 К/хв) та енергія оптичної іонізації при 77 К та 290 К. Ці величини табульовано в тексті дисертації. Виміряні нами величини енергії оптичної іонізації та характеристичні температури добре корелюють із параметрами електро- та фотопровідності, відомими в літературі.
Квазіпотрійна система Cu2S - HgS - SnS2. В цій системі на перерізі Cu2SnS3 - HgS (рис. 5) при співвідношенні компонентів 11 встановлено існування тетрарної сполуки Cu2HgSnS4, яка плавиться конгруентно при 1122 К. Взаємодія Cu2HgSnS4 з компонентами перерізу носить евтектичний характер. Евтектики плавляться при температурах 1113 К та 1035 К, евтектичні точки мають склад 18 та 88 мол. % HgS відповідно. Перерізи Cu2HgSnS4 - SnS2 та Cu2HgSnS4 - Cu2S є квазібінарними системами евтектичного типу з координатами точок евтектик: 1021 K, 17 мол. % Cu2HgSnS4 та 1060 К, 27 мол. % Cu2HgSnS4 відповідно. Перерізи Cu2HgSnS4 - Cu2Sn4S9 та Cu2HgSnS4 - Cu4SnS4 є квазібінарними лише в підсолідусній частині через твердофазний спосіб утворення тернарних сполук. Система Cu2S - HgS - SnS2 квазіподвійними перерізами триангулюється на чотири вторинні підсистеми, для яких встановлено координати нонваріантних точок і положення моноваріантних ліній (табл. 2.).
Таблиця 2. Характер і температури пперебігу нонваріантних процесів у системі Cu2S - HgS - SnS2
Нонваріантні точки |
Процеси |
Т, К |
Склад, мол. % |
|||
Cu2S |
HgS |
SnS2 |
||||
e1 |
L + |
983 |
41 |
59 |
- |
|
e2 |
L SnS2 + |
920 |
- |
48 |
52 |
|
e3 |
L SnS2 + Cu2SnS3 |
1061 |
20 |
- |
80 |
|
e4 |
L + Cu2SnS3 |
1093 |
68 |
- |
32 |
|
e5 |
L S4* + |
1035 |
11 |
78 |
11 |
|
e6 |
L Cu2SnS3 + S4* |
1113 |
45 |
10 |
45 |
|
e7 |
L S4* + |
1060 |
64 |
18 |
18 |
|
e8 |
L SnS2 + S4* |
1021 |
13 |
13 |
74 |
|
E1 |
L Cu2SnS3 + SnS2 + S4* |
1015 |
20 |
7 |
73 |
|
E2 |
L + S4* + Cu4SnS4 |
1045 |
64 |
13 |
23 |
|
E3 |
L + S4* + |
965 |
44 |
53 |
3 |
|
E4 |
L SnS2 + S4* + |
888 |
5 |
45 |
50 |
|
P1 |
L + Cu2SnS3 + Cu4SnS4 |
1083 |
68 |
2 |
30 |
|
P2 |
L + Cu2SnS3 Cu4SnS4 + S4* |
1050 |
62 |
11 |
27 |
|
S4* - Cu2HgSnS4 |
Проведені дослідження дозволили побудувати проекцію поверхні ліквідусу дослідженої системи на концентраційний трикутник (рис. 7).
Ліквідус складається із шести полів первинної кристалізації фаз: Cu2S (_твердого розчину), HgS (-твердого розчину), SnS2, Cu2SnS3, Cu4SnS4 та Cu2HgSnS4, які розділені між собою чотирнадцятьма моноваріантними лініями і чотирнадцятьма нонваріантними точками. Фазові рівноваги у системі Cu2S - HgS - SnS2 при 670 К представлені ізотермічним перерізом (рис. 8).
Квазіпотрійна система Cu2Se - HgSe - SnSe2. В цій системі за результатами досліджень побудовано діаграми стану чотирьох квазіподвійних перерізів: Cu2SnSe3 - HgSe, Cu2Se - Cu2HgSnSe4, Cu2HgSnSe4 - SnSe2, Cu2HgSnSe4 - Hg2SnSe4, двох політермічних перерізів: C - D (C - 90 мол. % Cu2Se, 10 мол. % HgSe; D - 90 мол. % SnSe2, 10 мол. % HgSe), E - F (E - 66,7 мол. % Cu2Se, 33,3 мол. % HgSe; F - 66,7 мол. % SnSe2, 33,3 мол. % HgSe), проекцію поверхні ліквідусу на концентраційний трикутник та ізотермічний переріз при температурі 670 К. На перерізі Cu2SnSe3 - HgSe підтверджено існування тетрарної сполуки Cu2HgSnSe4, яка має конгруентний характер плавлення при 981 К (рис. 6). На основі бінарної сполуки HgSe встановлено існування твердого розчину, який має протяжність 91-100 мол. % HgSe. Перерізи Cu2HgSnSе 4 - SnSе 2 та Cu2HgSnSе 4 - Cu2Sе є квазібінарними системами евтектичного типу з координатами точок евтектик: 871 K, 87 мол. % SnSе 2 та 944 К, 22 мол. % Cu2HgSnSе 4 відповідно. Переріз Cu2HgSnSе 4 - Hg2SnSe4 є квазібінарним лише в підсолідусній частині.
Рис. 7. Проекції поверхонь ліквідусу квазіпотрійних систем: Cu2Se - HgSe - GeSe2, Cu2S - HgS - SnS2 та Cu2Se - HgSe - SnSe2.
Ліквідус системи складається з шести полів первинної кристалізації фаз: Cu2Se (-твердого розчину), Cu2SnSe3, SnSe2, ВТР-модифікації Hg2SnSe4, HgSe (-твердого розчину) і Cu2HgSnSe4. Поля первинної кристалізації розділені між собою 14 моноваріантними лініями і 14 нонваріантними точками, з яких 9 (8 евтектичних і 1 перитектична) належать трифазним нонваріантним процесам і 5 (4 евтектичних і 1 перитектична) - чотирифазним нонваріантним процесам. Характер і температури нонваріантних процесів наведені в табл. 3.
Таблиця 3. Характер і температури перебігу нонваріантних процесів у системі Cu2Se - HgSe - SnSe2
Нонваріантні точки |
Процеси |
Т, К |
Склад, мол. % |
|||
Cu2Se |
HgSe |
SnSe2 |
||||
e1 |
L + |
988 |
12 |
88 |
- |
|
e2 |
L SnSe2 + -Hg2SnSe4 |
837 |
- |
49 |
51 |
|
e3 |
L Cu2SnSe3 + SnSe2 |
873 |
17 |
- |
83 |
|
e4 |
L + Cu2SnSe3 |
940 |
73 |
- |
27 |
|
e5 |
L Cu2SnSe3 + S5* |
955 |
47 |
6 |
47 |
|
e6 |
L + S5* |
950 |
14 |
72 |
14 |
|
e7 |
L + S5* |
944 |
60 |
20 |
20 |
|
e8 |
L S5* + SnSe2 |
871 |
10 |
10 |
80 |
|
E1 |
L + + S5* |
918 |
40 |
50 |
10 |
|
E2 |
L S5* + -Hg2SnSe4 + SnSe2 |
819 |
3 |
66 |
41 |
|
E3 |
L S5* + Cu2SnSe3 + SnSe2 |
858 |
18 |
5 |
77 |
|
E4 |
L + Cu2SnSe3 + S5* |
927 |
61 |
12 |
17 |
|
p1 |
L + -Hg2SnSe4 |
853 |
- |
64 |
36 |
|
P1 |
L + S5* + -Hg2SnSe4 |
833 |
4 |
57 |
13 |
|
S5* - Cu2HgSnSe4 |
Фазові рівноваги в системі Сu2Se - HgSe - SnSe2 при 670 К представлені ізотермічним перерізом (рис. 8). За даних умов тетрарна сполука Cu2HgSnSe4 перебуває в рівновазі з усіма фазами квазіпотрійної системи. -Твердий розчин на основі ВТР-модифікації Cu2Se при 670 К локалізований вздовж сторони Cu2Se - HgSe, а -твердий розчин на основі HgSe - вздовж квазібінарного перерізу HgSe - Cu2SnSe3. Розчинність на основі інших сполук є незначною і при температурі 670 К не перевищує 2 мол. % відповідного компонента.
Рис. 8. Ізотермічні перерізи квазіпотрійних систем Cu2Х - HgХ - SnХ 2 (X - S, Se) при 670 К.
Кристалічні структури тетрарних сполук описано в четвертому розділі. У досліджених системах рентгенівським методом порошку уточнено структурні параметри сполук складу Cu2HgGe(Sn)(S)Se4 (рис. 9, рис. 10) та Cu6Hg0,92GeS5,92 (рис. 11).
Сполука Cu2HgGeS4 (НТР-модифікація): пр.гр. , а = 0,54797(1) нм, с = 1,05319(4) нм, координати та ізотропні теплові параметри (Візо·102, нм 2) атомів: Cu 4(d) 0 Візо = 0,97(8), Hg 2(a) 0 0 0 Візо = 1,08(4), Ge 2(b) 0 0 Візо = 0,29(11), S 8(i) 0,2775(6) X 0,1345(5) Візо = 0,23(13) RI = 0,0625, RP = 0,1480.
Сполука Cu2HgGeS4 (ВТР-модифікація): пр.гр. Pmn21, а = 0,76822(3) нм, b = 0,65561(2) нм с = 0,63144(3) нм, координати та ізотропні теплові параметри (Візо·102, нм 2) атомів: Cu 4(b) 0,246(1) 0,173(1) 0,471(6) Візо = 2,1(3), Hg 2(а) 0 0,6551(6) 0,483(5) Візо = 2,9(1), Ge 2(а) 0 0,322(1) 0 Візо = 1,6(3), S1 4(b) 0,227(2) 0,176(2) 0,118(5) Візо = 0,8(4), S2 2(а) 0 0,280(3) 0,619(6) Візо = 1,6(7), S3 2(а) 0 0,664(3) 0,058(5) Візо = 3,6(8), RI = 0,0451, RP = 0,0835.
Рис. 9. Проекція елементарних комірок сполук Cu2HgGe(Sn)Se4 на площину YZ та координаційні багатогранники атомів Cu (а), Hg (б), Ge(Sn) (в) та (S)Se (г).
Cполука Cu2HgGeSе 4: пр.гр. , а = 0,57456(2) нм, с = 1,10834(4) нм, координати та ізотропні теплові параметри (Візо·102, нм 2) атомів: Cu 4(d) 0 Візо = 1,77(8), Hg 2(a) 0 0 0 Візо = 1,51(5), Ge 2(b) 0 0 Візо = 0,46(9), Sе 8(i) 0,2721(2) X 0,1338(2) Візо = 0,63(5) RI = 0,0468, RP = 0,0876.
Сполука Cu2HgSnS4: пр.гр. , а = 0,55775(2) нм, с = 1,08868(6) нм, координати та ізотропні теплові параметри (Візо·102, нм 2) атомів: Cu 4(d) 0 Візо = 2,3(2), Hg 2(a) 0 0 0 Візо = 1,5(2), Sn 2(b) 0 0 Візо = 0,6(2), Se 8(i) 0,263(2) X 0,1430(9) Візо = 0,2(2) RI = 0,0723, RP = 0,0751.
Рис. 10. Проекція елементарної комірки ВТР-модифікації Cu2HgGeS4 на площину XY та координаційні багатогранники атомів Cu1 (a), Hg1 (б), Ge1 (в), S1(г), S2(д) та S3(е).
Рис. 11. Проекція елементарної комірки сполуки Cu6Hg0,92GeS5,92 на площину YX та координаційні багатогранники атомів Cu (а, б), Hg (в), Ge (г) та S (д, е, є, ж).
Сполука Cu2HgSnSe4: пр.гр. , а = 0,58288(1) нм, с = 1,14179(2) нм, координати та ізотропні теплові параметри (Візо·102, нм 2) атомів: Cu 4(d) 0 Візо = 1,94(6), Hg 2(a) 0 0 0 Візо = 1,43(4), Sn 2(b) 0 0 Візо = 0,56(6), Se 8(i) 0,2591(2) X 0,1382(9) Візо = 0,96(4) RI = 0,0695, RP = 0,0875.
Сполука Cu6Hg0.92GeS5.92: пр.гр. P213 а = 0,99988(1) нм, координати та ізотропні теплові параметри (Візо·102, нм 2) атомів: Cu1 12(b) 0,2484(5) 0,4871(4) 0,7540(6) Візо = 2,1(2), Cu2 12(b) 0,6572(4) 0,1652(3) 0,9757(6) Візо = 2,0(2) Hg1 4(а) 0,6309(2) Х Х G = 0,92(1), Візо = 1,14(2), Ge1 (4а) 0,9971(3) Х Х Візо= 0,40(6), S1 4(а) 0,5002(8) Х Х Візо = 1,20(2), S2 4(а) 0,1260(8) Х Х Візо= 1,09(1), S3 4(а) 0,7666(7) Х Х G = 0,92(1) Візо = 1,2(2), S4 12(b) 0,3737(9) 0,1190(9) 0,3771(1) Візо = 1,1(3), RI = 0,0605, RP = 0,1216.
У п'ятому розділі наведено результати аналізу даних, отриманих експериментальним шляхом та опублікованих у науковій літературі щодо закономірностей і особливостей взаємодії компонентів у квазіпотрійних системах Cu2X - BIIX - DIVX2 (BII - Zn, Cd, Hg; DIV - Si, Ge, Sn; X - S, Se, Te). У чотирикомпонентних халькогенідних системах АI - ВII - СIII - X, АI - ВII - DIV - X, АI - СIII - DIV - X та ВII - СIII - DIV - X існують бінарні склади, які відповідають реалізації нормальної валентності, а також склади, які відповідають концентрації валентних електронів, що дорівнює 4 ел./ат. Згідно Горюнової Н.О. у трикомпонентних системах на перетині ліній нормальної валентності і чотириелектронності утворюються тетрарні фази із тетраедричною координацією атомів. При переході до чотирикомпонентних систем вище описані лінії трансформуються у площини. В застосуванні цих міркувань до розглядуваних нами систем АI - ВII - DIV - X маємо по три набори складів, відповідно для нормальновалентних (АI2Х, BIIХ, DIVX2) та чотириелектронних (АI2Х 3, BIIХ, DIV). На рис. 12. зображено чотирикомпонентну систему у вигляді тетраедра із площинами, одна з яких утворена нормальновалентними бінарними халькогенідами і є об'єктом нашого дослідження.
Рис. 12. Координаційний тетраедр системи АI - ВII - DIV - X.
Аналіз опублікованих раніше даних і власних досліджень показав, що на сьогодні у квазіпотрійних системах Cu2X - BIIX - DIVX2 із двадцяти семи можливих побудовано десять ізотермічних перерізів при температурі 670 К (для системи Cu2S - CdS - SnS2 при 770 К) та дев'ять проекцій поверхонь ліквідусу (рис. 13). У вказаних системах досліджено двадцять один політермічний переріз Cu2DIVX3 - BIIX.
В усіх системах утворюються тетрарні сполуки складу Cu2BIIDIVX4, які кристалізуються в тетрагональній (пр.гр. ) або ромбічній (пр.гр. Pmn21) сингоніях. Вони володіють вузькими областями гомогенності поблизу стехіометричного складу (за винятком сполук Cu2HgGeSe4 та Cu2HgSiTe4).
У цинк- та кадмійвмісних системах ці сполуки утворюються за перитектичними реакціями, а в меркурійвмісних - плавляться конгруентно. Вказані особливості пов'язані з великою різницею в температурі плавлення халькогенідів Zn(Cd)X та тернарних сполук Cu2DIVX3, що виявляється на проекціях поверхонь ліквідусу квазіпотрійних систем найбільшими полями первинної кристалізації ZnS(Se) та CdS(Se).
Утворення нормальновалентних тетрарних фаз на перерізах Cu2DIVX3 - BIIX можливе також при співвідношенні компонентів перерізу 1:3 (Cu2BII3DIVX6). Утворення таких фаз реалізуються лише в деяких кадмій- та меркурійвмісних системах (Cu2Cd3GeS6, Cu2Cd3GeSе 6, Cu2Hg3GeS6 та Cu2Hg3GeSe6). Ці фази, як правило, є ендотермічними.
Поряд із "нормальними" алмазоподібними сполуками у квазіпотрійних системах Cu2X - BIIX - DIVX2 встановленим є факт існування катіонодефектних фаз при співвідношенні компонентів 1:1:3 (Cu2CdSn3S8; Cu2ZnSn3S8 4.57 ел/ат) та катіон-надлишкових фаз при співвідношенні компонентів 3:1:1 (Cu6Hg0.973SiS5.973 та Cu6Hg0.92GeS5.92; 3.43 ел/ат).
Рис. 13. Квіазіпотрійні системи Cu2X - BIIX - DIVX2 (BII - Zn, Cd, Hg; DIV - Si, Ge, Sn; X - S, Se Te).
Кристалічна структура НТР-модифікації Cu2HgGeS4 та сполук Cu2HgGeSe4, Cu2HgSn(S)Se4 є похідною від структури сфалериту. У структурі даних сполук атоми халькогену формують тришарову найщільнішу упаковку, половина тетраедричних пустот якої заповнена атомами Cu, Hg та Ge або Sn (рис. 14). Кристалічна структура ВТР-модифікації Cu2HgGeS4 є похідною від структури вюрциту. Атоми халькогену утворюють двошарову найщільнішу упаковку, половина тетраедричних пустот якої заповнена катіонами (рис. 15).
Рис. 14. Укладка центрованих катіонами тетраедрів у кристалічній структурі сполук Cu2HgGe(Sn)S(Se)4.
Рис. 15. Укладка центрованих катіонами тетраедрів у кристалічній структурі ВТР-модифікації Cu2HgGeS4.
У структурі сполуки Cu6Hg0,92GeS5,92 кількість катіонів більша за кількість аніонів. Це призводить до утворення катіонних координаційних багатогранників з координаційними числами, меншими від чотирьох. Для кожного з атомів купруму реалізується координаційне оточення з трьох атомів сульфуру. Для атомів меркурію число атомів сульфуру, які їх оточують, дорівнює двом. Всі інші атоми мають координаційне число рівне 4 (рис. 16). Це обумовлено тим, що наявність катіонних вакансій у позиціях меркурію тягне за собою відповідне зменшення кількості атомів сульфуру в елементарній комірці речовини. Як результат, координаційне число для атомів меркурію в структурі виявляється найменшим.
Рис. 16. Укладка тетраедрів центрованих атомами Ge (a), S2 і S3 (б), S4 (в) в структурі сполуки Cu6Hg0,92GeS5,92.
ВИСНОВКИ
1. Вперше досліджено фазові рівноваги в квазіпотрійних системах Cu2X - HgX - Ge(Sn)X2, (X - S, Se). З цією метою методами рентгенофазового, рентгеноструктурного та мікроструктурного аналізів побудовано діаграми фазових рівноваг: тринадцяти подвійних систем Cu2Se - HgSe, Cu2HgGeSe4 - GeSe2, Cu2Se - Cu2HgGeSe4, Cu2HgGeSe4 - Hg2GeSe4, Cu8GeSe6 - Cu2HgGeSe4, Cu2SnS3 - HgS, Cu2HgSnS4 - SnS2, Cu2S - Cu2HgSnS4, Cu2Sn4S9 - Cu2HgSnS4, Cu4SnS4 - Cu2HgSnS4, Cu2Se - Cu2HgSnSe4, Cu2HgSnSe4 - SnSe2, Cu2HgSnSe4 - Hg2SnSe4; трьох політермічних перерізів А - B (A - 60 мол. % Cu2S, 40 мол. % HgS; B - 60 мол. % SnS2, 40 мол. % HgS); C - D (C - 90 мол. % Cu2Se, 10 мол. % HgSe; D - 90 мол. % SnSe2, 10 мол. % HgSe); E - F (E - 66,7 мол. % Cu2Se, 33,3 мол. % HgSe; F - 66,7 мол. % SnSe2, 33,3 мол. % HgSe); чотирьох ізотермічних перерізів квазіпотрійних систем Cu2S - HgS - GeS2, Cu2Se - HgSe - GeSe2, Cu2S - HgS - SnS2 та Cu2Se - HgSe - SnSe2 при 670 К. Побудовано проекції поверхонь ліквідусу трьох систем: Cu2Se - HgSe - GeSe2, Cu2S - HgS - SnS2 та Cu2Se - HgSe - SnSe2. Уточнено діаграми стану трьох квазіподвійних систем: Cu2S - HgS, Cu2GeSe3 - HgSe та Cu2SnSe3 - HgSe.
2. У досліджених квазіпотрійних системах встановлено природу утворення і області існування тетрарних сполук: Cu2HgGeS4, Cu2HgGeSe4, Cu2HgSnS4 та Cu2HgSnSe4. Сполука Cu2HgGeS4 при температурі 920 К зазнає поліморфного перетворення. НТР-модифікація Cu2HgGeS4, сполуки Cu2HgGeSe4, Cu2HgSnS4 та Cu2HgSnSe4 кристалізуються в структурному типі станіну (пр.гр. ). Параметри елементарних ґраток а і с цих сполук монотонно зростають в рядах S Se, Ge Sn, що узгоджується із збільшенням розмірів атомів при їх заміні. ВТР-модифікація Cu2HgGeS4 кристалізується в ромбічній структурі (стр. тип Cu2CdGeS4, пр.гр. Pmn21).
В роботі показано, що тетрарна сполука Cu2HgGeSe4 є одиничним складом із області гомогенності, яка на перерізі HgSe - Cu2GeSe3 при 670 К локалізована в межах 33-50 мол. % HgSe.
У системі Cu2S - HgS - GeS2 встановлено існування тетрарної сполуки Cu6Hg0.92GeS5.92 із областю гомогенності, яка при температурі 670 К локалізована по перерізу Cu2S - Cu2HgGeS4 в межах 66-76 мол. % Cu2S. Методом порошку встановлено, що дана сполука кристалізується в структурному типі Ag6Hg0.82GeS5.82 (пр.гр. P213), з параметром кубічної ґратки а = 0,99988(1) нм.
3. У досліджених системах встановлено існування твердих розчинів на основі Cu2X (X - S, Se), які локалізовані вздовж квазіподвійних систем Cu2X - HgX. При заміні S Se відбувається збільшення протяжності твердих розчинів. У системі Cu2Se - HgSe - SnSe2, на основі бінарної сполуки HgSe, встановлено існування твердого розчину, який має протяжність 91-100 мол. % HgSe вздовж квазіподвійного перерізу HgSe - Cu2SnSe3.
4. На основі аналізу кристалічних структур сполук BIIX, Cu2DIVX3 та Cu2BIIDIVX4 (BII - Zn, Cd, Hg; DIV - Si, Ge, Sn; X - S, Se, Te) в роботі показано, що структура тетрарних сполук Cu2BIIDIVX4 залежить від структури вихідних бінарних (BIIX) та тернарних (Cu2DIVX3) сполук.
5. У квазіпотрійних системах Cu2S - HgS - GeS2 та Cu2Sе - HgSе - GeSе 2 встановлено існування областей склоутворення. Концентраційні межі існування скла є такими: 53-92 мол. % GeS2, 6-45 мол. % HgS, 2-5 мол. % Cu2S та 59-70 мол. % GeSe2, 20-39 мол. % HgSe та 0-7 мол. % Cu2Se відповідно. Для одержаних склоподібних сплавів визначені температури розм'якшення, кристалізації, а також енергія оптичної іонізації при 77 К та 290 К. Зміна вказаних параметрів узгоджується з теорією залежності властивостей склоподібних речовин від послідовності формування структурних одиниць.
6. Виявлено такі закономірності і особливості в характері взаємодії та властивостях тетрарних проміжкових фаз у системах Cu2X - BIIX - DIVX2:
в усіх досліджених на даний час системах утворюються тетрарні сполуки складу Cu2BIIDIVX4;
в цинк- та кадмійвмісних системах ці сполуки плавляться інконгруентно, а в меркурійвмісних - конгруентно. Вказані особливості пов'язані з великою різницею в температурі плавлення халькогенідів Zn(Cd)X та тернарних сполук Cu2DIVX3, що проявляється на проекціях поверхонь ліквідусу квазіпотрійних систем найбільшими полями первинної кристалізації ZnS(Se) та CdS(Se). Халькогеніди меркурію мають значно нижчі температури плавлення і тетрарним сполукам властиві найбільші поля первинної кристалізації, що узгоджується з термодинамічними характеристиками як бінарних так і тетрарних сполук;
при заміні Zn Cd Hg, S Se Te температури плавлення, або розкладу тетрарних сполук Cu2BIIDIVX4, зменшуються, що узгоджується з зміною характеру хімічного зв'язку;
в сульфур- і деяких селенвмісних системах виявлено, крім вищевказаних, утворення тетрарних сполук складу: Cu2ZnSn3S8, Cu2CdSn3S8, Cu2Cd3GeS6, Cu2Cd3GeSe6, Cu2Hg3GeS6, Cu2Hg3GeSe6, Cu6Hg0.973SiS5.973 та Cu6Hg0.92GeS5.92.
РОБОТИ, ОПУБЛІКОВАНІ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
1. Квазіпотрійні халькогенідні системи / Олексеюк І., Парасюк О., Піскач Л., Горгут Г., Змій О., Криховець О., Сиса Л., Кадикало Е., Строк Е., Марчук О., Галка В. - Т.1. - Луцьк: Beжа, 1999. - 168 с. Особистий внесок дисертанта: синтез сплавів системи Cu2SnSe3 - HgSe, проведення рентгенофазового, мікроструктурного та диференційно-термічного аналізу синтезованих сплавів, побудова діаграми стану. Обговорення одержаних результатів.
2. Парасюк О.В., Олексеюк І.Д., Марчук О.В. Фазові рівноваги в системах Cu2Si(Ge, Zn)Se3 - HgSe // Укр. хім. журнал. - 1998. - Т.64, №9. - C.20-23. Особистий внесок дисертанта: синтез сплавів системи Cu2GeSe3 - HgSe, проведення рентгенофазового та диференційно-термічного аналізу синтезованих сплавів. Обговорення одержаних результатів.
3. Parasyuk O.V., Olekseyuk I.D., Marchuk O.V. The Cu2Se - HgSe - SnSe2 system // J. Alloys and compounds. - 1999. - V.287. - Р.197-205. Особистий внесок дисертанта: синтез сплавів, проведення рентгенофазового, мікроструктурного та диференційно-термічного аналізу синтезованих сплавів. Обговорення одержаних результатів.
4. Олексеюк І., Марчук О., Дудчак І., Парасюк О., Піскач Л. Фазові рівноваги в системах Cu2SnS3 - Zn(Hg)S // Вісн. Львівського ун-ту. Сер. хім. - 2000. - №39. - С. 48-52. Особистий внесок дисертанта: синтез сплавів системи Cu2SnS3 - HgS, проведення рентгенофазового та диференційно-термічного аналізу синтезованих сплавів. Обговорення одержаних результатів.
5. Олексеюк І.Д., Марчук О.В., Парасюк О.В., Божко В.В., Галян В.В. Фізико-хімічні та фізичні властивості стекол системи Cu2Se - HgSe - GeSe2 // Фізика і хімія твердого тіла. - 2001. - Т.2, №1. - С. 69-71. Особистий внесок дисертанта: синтез склоподібних сплавів, проведення диференційно-термічного, рентгенофазового та мікроструктурного аналізу синтезованих стекол. Обговорення одержаних результатів, підготовка статті до друку.
6. Marchuk O.V., Gulay L.D., Parasyuk O.V. The Cu2S - HgS - GeS2 system at 670 K and the crystal structure of the Cu6Hg0.92GeS5.92 compound // J. Alloys and compounds. - 2002. - V.333. - Р.143-146. Особистий внесок дисертанта: синтез сплавів, одержання масивів даних для встановлення кристалічної структури сполуки Cu6Hg0.92GeS5.92 методом порошкової дифрактометрії. Обговорення одержаних результатів, підготовка статті до друку.
7. Olekseyuk I.D., Gulay L.D., Dydchak I.V., Piskach L.V., Parasyuk O.V., Marchuk O.V. Single crystal preparation and crystal structure of the Cu2Zn/Cd,Hg/SnSe4 compounds // J. Alloys and compounds. - 2002. - V.340. - Р.141-145. Особистий внесок дисертанта: одержання масиву даних для встановлення кристалічної структури сполуки Cu2HgSnSe4 методом порошкової дифрактометрії. Обговорення одержаних результатів.
8. Парасюк О., Піскач Л., Моренко А., Галка В., Марчук О. Фазові рівноваги в квазібінарних системах Cu2-хTe(Se) - Cd(Hg)Te(Se) // Вісник Волинського університету. - 1997. - №1. - C.35-37. Особистий внесок дисертанта: синтез сплавів системи Cu2-хSe - HgSe, проведення рентгенофазового та диференційно-термічного аналізу синтезованих сплавів. Обговорення одержаних результатів.
9. Парасюк О.В., Олексеюк І.Д., Галка В.О., Марчук О.В. // Фазові рівноваги в системах AIBIISe2 - HgSe та AI2CIVSe3 - HgSe (AI - Ag, Cu; BII - Ga, In; CIV - Si, Ge, Sn) // Фізика конденсованих високомолекулярних систем. Наукові записки Рівненського педінституту. - 1997. - №3. - C.158-163. Особистий внесок дисертанта: синтез сплавів системи Cu2GeSe3 - HgSe, проведення рентгенофазового, мікроструктурного та диференційно-термічного аналізу синтезованих сплавів. Обговорення одержаних результатів.
...Подобные документы
Класифікація металів, особливості їх будови. Поширення у природі лужних металів, їх фізичні та хімічні властивості. Застосування сполук лужних металів. Сполуки s-металів ІІА-підгрупи та їх властивості. Види жорсткості, її вимірювання та усунення.
курсовая работа [425,9 K], добавлен 09.11.2009Характеристика і практичне застосування дво- та трикомпонентних систем. Особливості будови діаграм стану сплавів. Шляхи первинної кристалізації розплаву. Точки хімічних сполук, евтектики та перитектики. Процес ліквації і поліморфних перетворень в системі.
курсовая работа [2,9 M], добавлен 27.03.2014Загальна характеристика елементів I групи, головної підгрупи. Електронна будова атомів і йонів лужних металів. Металічна кристалічна гратка. Знаходження металів в природі та способи їх одержання в лабораторних умовах. Використання сполук калію та натрію.
презентация [247,6 K], добавлен 03.03.2015Значення і застосування препаратів сполук ртуті у сільськогосподарському виробництві, в різних галузях промисловості та побуті. Фізичні і хімічні властивості сполук ртуті. Умови, що сприяють отруєнню. Клінічні симптоми отруєння тварин різних видів.
курсовая работа [34,2 K], добавлен 19.06.2012Властивості речовин для обробки паперу, що збільшують стійкість графітних написів. Огляд компонентів для обробки паперу. Варіанти стійких до стирання водостійких чорнил. Взаємодія сполук та хімічних реактивів для написів, особливості їх видалення.
презентация [1,9 M], добавлен 09.11.2014Фізичні та хімічні властивості боранів. Різноманітність бінарних сполук бору з гідрогеном, можливість їх використання у різноманітних процесах синтезу та як реактивне паливо. Використання бору та його сполук як гідриручих агентів для вулканізації каучука.
реферат [42,4 K], добавлен 26.08.2014Загальна характеристика лантаноїдів: поширення в земній корі, фізичні та хімічні властивості. Характеристика сполук лантаноїдів: оксидів, гідроксидів, комплексних сполук. Отримання лантаноїдів та їх застосування. Сплави з рідкісноземельними елементами.
курсовая работа [51,8 K], добавлен 08.02.2013Вивчення вітаміну С, опис його властивостей, методик ідентифікації і кількісного визначення. Медичні та фізико-хімічні властивості аскорбінової кислоти, її біосинтез. Фармакодинаміка та фармакокінетика. Залежність між будовою і біологічною активністю.
курсовая работа [1,4 M], добавлен 30.11.2014Поняття ароматичних вуглеводних сполук (аренів), їх властивості, особливості одержання і використання. Будова молекули бензену, її класифікація, номенклатура, фізичні та хімічні властивості. Вплив замісників на реакційну здатність ароматичних вуглеводнів.
реферат [849,2 K], добавлен 19.11.2009Методи синтезу поліаніліну, характеристика його фізико-хімічних та адсорбційних властивостей, способи використання в якості адсорбенту. Електрохімічне окислення аніліну. Ферментативний синтез з використанням полісульфокислот в присутності лаккази.
курсовая работа [810,7 K], добавлен 06.11.2014Визначення пластичних мас, їх склад, використання, класифікація, хімічні та фізичні властивості речовини. Вплив основних компонентів на властивості пластмас. Відношення пластмас до зміни температури. Характерні ознаки деяких видів пластмас у виробах.
контрольная работа [20,1 K], добавлен 15.10.2012Фізико-хімічні характеристики та механізм вилучення цільових компонентів для визначення лімітуючої стадії процесу. Кінетичні закономірності, математичні моделі прогнозування у реальних умовах, технологічна схема процесу екстрагування з насіння амаранту.
автореферат [51,0 K], добавлен 10.04.2009Хімічний склад, будова поліпропілену, способи його добування та фізико-механічні властивості виробів. Визначення стійкості поліпропілену та сополімерів прополену до термоокислювального старіння. Метод прискорених випробувань на корозійну агресивність.
курсовая работа [156,3 K], добавлен 21.04.2014Методи дослідження рівноваги в гетерогенних системах. Специфіка вивчення кінетики хімічних реакцій. Дослідження кінетики масообміну. Швидкість хімічної реакції. Інтегральні методи розрахунку кінетичних констант. Оцінка застосовності теоретичних рівнянь.
курсовая работа [460,7 K], добавлен 02.04.2011Дослідження явища хімічних зв’язків - взаємодії між атомами, яка утримує їх у молекулі чи твердому тілі. Теорія хімічної будови органічних сполук Бутлерова. Характеристика типів хімічного зв’язку - ковалентного, йодного, металічного і водневого.
презентация [950,3 K], добавлен 17.05.2019Поняття елементарної комірки. Основні типи кристалічних ґраток. Індекси Міллера. Основні відомості про тантал: його отримання, застосування, фізичні та хімічні властивості. Фазовий склад та фазові перетворення в тонких плівках Ta, розрахунок переходу.
контрольная работа [893,0 K], добавлен 25.01.2013Поняття, класифікація, будова і біологічна роль гетероциклічних сполук. Фізичні і хімічні властивості гетероциклів. Біциклічні сполуки з п'ятичленними гетероциклами. Ароматичні сполуки з конденсуючими ядрами. Шестичленні гетероцикли з одним гетероатомом.
курсовая работа [434,7 K], добавлен 05.12.2015Гігієнічні вимоги до якості питної води, її органолептичні показники та коефіцієнти радіаційної безпеки й фізіологічної повноцінності. Фізико-хімічні методи дослідження якості. Визначення заліза, міді і цинку в природних водах та іонів калію і натрію.
курсовая работа [846,9 K], добавлен 13.01.2013Із середини ХІХ століття відбувся поділ хімії на теоретичну і практичну. Передумови створення фізико – хімічного аналізу. Пірометр Курнакова. Нові методи дослідження фізико-механічних властивостей металевих сплавів. Вчення про бертоліди та дальтоніди.
реферат [1,2 M], добавлен 24.06.2008Кількісна характеристика процесу дисоціації. Дослідження речовин на електропровідність. Закон розбавлення Оствальду. Дисоціація сполук з ковалентним полярним зв’язком. Хімічні властивості розчинів електролітів. Причини дисоціації речовин у воді.
презентация [44,5 M], добавлен 07.11.2013