Взаємодія та кристалічна структура сполук в системах HgS(Se,Te)-HgBr2-HgI2

Характеристика основних вихідних елементарних речовин для одержання селеніду та телуриду меркурію. Аналіз експериментальних результатів дослідження кристалічної структури. Методи розрахунку величини співвідношення радіусів аніонів для тетрарних фаз.

Рубрика Химия
Вид автореферат
Язык украинский
Дата добавления 02.08.2014
Размер файла 24,3 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Вступ

Актуальність теми. Інтенсивний розвиток сучасної науки та техніки, обмеженість властивостей простих речовин і бінарних сполук стимулює пошук нових складних сполук з більш широким набором властивостей.

Значні успіхи були досягнуті у використанні подвійних халькогенідів, технологія промислового синтезу яких була добре розроблена завдяки детальному вивченню фазових рівноваг у бінарних системах. Що ж стосується більш складних сполук (тернарних халькогенідів або халькогалогенідів), то їх технологія ще недосконала, також багато їхніх властивостей, зокрема, і кристалічна структура, вивчені недостатньо. Для багатьох сполук не визначені поля стійкості по концентрації компонентів на фазових діаграмах стану і невідомі їхні термодинамічні функції, що ускладнює прогнозування оптимальних параметрів синтезу. В той же час відомо, що значна кількість потрійних сполук володіє цінними електрофізичними та оптичними характеристиками і є придатними матеріалами для різних пристроїв керування у нелінійній оптиці, акустооптиці, акустоелектроніці, електрооптиці та інших галузях приладобудування. Аналогами таких речовин є деякі поширені в природі мінерали, одним з яких є кордероїт - -модифікація сульфохлориду меркурію Hg3S2Cl2.

Значний інтерес викликають кристали сполук, придатні до використання в приладах оптоелектроніки, що володіють цінними оптичними властивостями і прозорі в діапазоні від ультрафіолетової до ближньої інфрачервоної області. Область прозорості оксидних матеріалів, які використовуються як робочі елементи таких приладів, обмежена, тому ведеться дослідження більш складних матеріалів, до яких відносяться перспективні халькогенідні, галогенідні та халькогалогенідні сполуки. Бінарні халькогеніди меркурію HgS, HgSe i HgTe є широко застосованими матеріалами з важливими напівпровідниковими властивостями. Зокрема, телурид меркурію використовується у інфрачервоних детекторах, а йодид меркурію HgI2 з відповідними фазовими переходами володіє важливими оптичними та фотооптичними якостями і знайшов своє використання як ідеальний матеріал для детекторів рентгенівського та -випромінювання при кімнатній температурі. Тому слід очікувати, що їхні взаємні складні композиції мають володіти більш широким і різноманітним комплексом заздалегідь заданих властивостей. Так, перспективними є халькогалогеніди меркурію, з яких сполуки структурного типу кордероїту мають ацентричну структуру і характеризуються значною оптичною активністю, великими показниками заломлення, широким діапазоном прозорості у видимій та ІЧ-області, фотопровідністю та електрооптичним ефектом. Також відомо, що сульфойодид, селенойодид, сульфобромід та селенобромід меркурію володіють фотохромними властивостями.

Основним завданням дослідників з точки зору одержання високоякісних матеріалів для різних пристроїв оптоелектроніки є детальне вивчення фізичних властивостей сполук та їх кристалічної структури. Успіх синтезу матеріалів будь-якого складу залежить перш за все від детальності вивчення відповідних бінарних або потрійних систем. Вивчення фізико-хімічної взаємодії між халькогенідами, галогенідами та халькогалогенідами меркурію, яке проводиться протягом останніх років на кафедрі неорганічної хімії Ужгородського університету, є дуже важливим для розширення арсеналу цінних матеріалів. Досліджуються нові фази і тверді розчини на основі вже відомих сполук, які допомагають регулювати їх фізичні властивості. Досліджені діаграми стану дозволяють розробляти оптимальні умови для вирощування якісних та великих за розмірами монокристалів сполук та твердих розчинів.

Мета і задачі дослідження. Побудова фазових рівноваг у системах HgX-HgBr2-HgI2 (X - S, Se, Te). Встановлення кристалічної структури сполук Hg3X2Hal2 та можливих нових тетрарних фаз у цих системах.

Об'єкт дослідження: взаємодія компонентів у системах HgX-HgBr2-HgI2.

Предмет дослідження: фазові рівноваги в системах HgX-HgBr2-HgI2, кристалічна структура сполук, що утворюються в даних cистемах, кристалохімічний аналіз сполук.

Методи дослідження: виготовлення сплавів, термічна обробка (відпал сплавів), диференційний термічний аналіз для побудови діаграм стану систем, рентгенівський фазовий аналіз для встановлення фазових рівноваг у досліджуваних системах, рентгеноструктурний аналіз для дослідження кристалічної структури сполук (методи порошку і монокристалу).

1. характеристики вихідних речовин і короткі методики експериментальних досліджень

Для синтезу сплавів використовували відповідний халькогенід меркурію, бромід та йодид меркурію (II). Вихідними елементарними речовинами для одержання селеніду та телуриду меркурію були селен, телур та ртуть, яку попередньо очищували. Сплави досліджуваних систем синтезували у вакуумованих кварцових ампулах (точність зважування вихідних речовин - 210-4 г) в трубчастій електричній печі опору. Для приведення зразків у рівноважний стан проводили їх відпал на протязі 400 год.

Для побудови діаграм стану використовували рентгенівський фазовий та диференційний термічний аналіз. Визначення кристалічної структури сполук проводили їх рентгеноструктурний аналіз методами порошку і монокристалу.

2. Результати експериментальних досліджень фазових рівноваг у системах Hg3S2Br2-Hg3S2I2, Hg3Se2Br2-Hg3Se2I2, Hg3Te2Br2-Hg3Te2I2 та HgX-HgBr2-HgI2 (X - S, Se, Te)

В системі Hg3S2Br2-Hg3S2I2 існують обмежені тверді розчини на основі компонентів. Сульфобромід меркурію має дві поліморфні модифікації ( і ). -твердий розчин утворюється за перитектичною реакцією: LP + . Склад точки перитектики 50 мол.% Hg3S2I2, температура перитектичної горизонталі 719 К. Сульфойодид ртуті утворюється за синтектичною реакцією, внаслідок чого в правій частині діаграми спостерігається розшарування на дві рідини L1+L2 вище трифазного об'єму L1+L2+. -твердий розчин утворює з -твердим розчином евтектику складу 85 мол.% Hg3S2I2 при 642 К. В системі було виявлено впорядковану фазу складу Hg3S2(Br0.67I0.33)2 ('), яка має область гомогенності в межах 25-41 мол.% Hg3S2I2. -твердий розчин існує до 72 мол.% Hg3S2I2 (з розривом), -твердий розчин - в межах 93-100 мол.% Hg3S2I2 при 570 К. -твердий розчин існує вище 628 К до 28 мол.% Hg3S2I2.

Система Hg3Se2Br2-Hg3Se2I2 перитектичного типу з широкими областями твердих розчинів на основі компонентів. Склад точки перитектики 95 мол.% Hg3Sе2I2, температура перитектичної горизонталі 703 К, схема процесу: LP + . Область існування -твердого розчину 0-74 мол.% Hg3Sе2I2, -твердого розчину - 82-100 мол.% Hg3Sе2I2 при 620 К. На діаграмі біля точки плавлення селенойодиду меркурію внаслідок перитектичного утворення Hg3Se2I2 наявні трифазна область (L+HgSe+) і область первинної кристалізації селеніду меркурію (L+HgSe) (верхній правий кут рисунку).

Система Hg3Te2Br2-Hg3Te2I2 перитектичного типу з проміжковою сполукою, яка має область гомогенності. Сполука складу Hg3Te2BrI утворюється у перехідній точці P1 при 795 К за реакцією: LP1 . Склад точки перитектики P2 між Hg3Te2BrI та телуройодидом меркурію - 70 мол.% Hg3Te2I2, температура перитектичної горизонталі, на якій відбувається процес: LР2 + , дорівнює 777 К. У лівій частині діаграми ліквідус системи представлений гілкою кристалізації -твердого розчину на основі телуроброміду меркурію, у правій частині - гілками кристалізації - та -твердих розчинів на основі телуройодиду меркурію та проміжкової сполуки відповідно. Область діаграми біля точки плавлення телуройодиду меркурію внаслідок перитектичного утворення Hg3Te2I2 ускладнена наявністю трифазної області (L+HgTe+) і області первинної кристалізації телуриду меркурію (L+HgTe) (верхній правий кут рисунку). Область гомогенності проміжкової сполуки Hg3Te2BrI при 470 К становить 44-65 мол.% Hg3Te2I2,.

Фазові рівноваги в системах HgX-HgBr2-HgI2 (X - S, Se, Te) визначаються положенням твердих розчинів на відповідних перерізах Hg3X2Br2-Hg3X2I2.

В системі HgS-HgBr2-HgI2 як на верхній, так і на нижній частині трикутника концентрацій чотири поля двофазних рівноваг розмежовуються трьома трифазними областями. Найбільшу площу на діаграмі займає двофазна рівновага між твердими розчинами на основі -сульфоброміду меркурію та Hg(Br,I)2. Розташування трифазної рівноваги +'+ Hg(Br,I)2 встановлено за даними періодів граток сплавів на конодах межуючих двофазних областей.

В системі HgSe-HgBr2-HgI2 на верхній частині діаграми знаходяться дві області двофазних рівноваг селеніду меркурію з одною з кордероїтних фаз (Hg3Se2Br2 або Hg3Se2I2), які розділені трифазним полем (HgSe+Hg3Se2Br2+Hg3Se2I2). Схожа картина спостерігається і в нижній частині діаграми: дві двофазні області, де в рівновазі знаходяться галогенідна фаза та одна з кордероїтних, розмежовуються вузьким трифазним полем, основою якого є двофазна рівновага Hg3Se2Br2-Hg3Se2I2.

На верхній частині діаграми системи HgTe-HgBr2-HgI2 три двофазних поля перемежовуються двома областями трифазних рівноваг. Більш складна взаємодія в нижній частині. Тут крім двох трифазних полів, які мають за основу області двофазних рівноваг на перерізі Hg3Te2Br2-Hg3Te2I2, є ще одне (Hg3Te2Br2+Hg3TeBr4+Hg(Br,I)2), положення якого було визначене за результатами фазового аналізу та розрахунками параметрів граток твердих розчинів.

3. Експериментальні результати дослідження кристалічної структури сполук

Структуру -Hg3S2Br2 вивчали за дифрактометричними даними порошку з урахуванням текстури, вона виявилася ізоструктурною з Hg3Se2Br2. Дифрактограми сполук Hg3Se2Br2, -Hg3S2Cl2 і -Hg3S2Br2 дуже подібні. Результати розшифровки структури -Hg3S2Br2 наведені в табл.1. Як і в інших кордероїтах,основними структурними елементами є піраміди [SHg3]. Вони з'єднані між собою атомами Меркурію у нескінчені зигзагоподібні ланцюги по два на елементарну комірку, які простягаються в площині XZ паралельно один одному через чверть параметру b комірки. Паралельні зигзагоподібні нескінчені ланцюги, що являють собою складний катіон [Hg3S2]2+, зчленовуються між собою також атомами Меркурію вздовж вісі Y через петлю. Аніони Брому розташовуються в структурі між петлеподібними ланками двох різних ланцюгів, а також всередині сусідніх петель кожного ланцюгу. В результаті координація Меркурію різна (к.ч.=4-6), але завжди в координаційний багатогранник входять два атоми Сульфуру (лінійна sp-функція), які доповнюються атомами Брому до тетраедру або октаедру. Розкид валентних кутів Hg-S-Hg (84,4-109,3) значно перевищує такий у більш досконалій структурі -модифікації Hg3S2Br2 (95,8-98,5). Координація атомів Брому, переважно йонно-зв'язаних з атомами Меркурію, також різна: від лінійної (к.ч.=2) до сильно спотвореної октаедричної (к.ч.=6).

Кристалічна структура сполуки Hg3Se2Br2 досліджувалася методом монокристалу. В її кристалічній будові основним структурним елементом, як і в усіх сполуках родини кордероїту, є піраміди [SeHg3] з близькими до 90 валентними кутами Hg-Se-Hg. Вони сполучені між собою атомами Селену у нескінченні зигзагоподібні ланцюги, які лежать по два на комірку вздовж площини XZ паралельно один одному, являючи собою складний катіон [Hg3Se2]2+. Однозарядні аніони Брому розташовуються як всередині сусідніх петель цих ланцюгів, так і між ними, набуваючи переважно спотворено-тетраедричну координацію. Всі атоми Меркурію в структурі мають спотворено-октаедричну координацію. Приведено проекцію кристалічної структури Hg3Se2Br2 на площину XZ. Виділено нескінчені зигзагоподібні зчленування пірамід [SeHg3].

Кристалічну структуру селенойодиду меркурію було розшифровано методом порошку в структурному типі -Hg3S2Br2. Структура Hg3Se2I2 побудована на сполученні 8 координаційних пірамід [SeHg3] у головний структурний елемент - кубооктаедр атомів Меркурію [IHg12]. Всі трикутні грані цього кубооктаедру центровані атомами Селену. Піраміди [SeHg3] на відміну від Hg3Se2Br2 не утворюють нескінчені ланцюги, а формують каркас з кубооктаедрів [IHg12], порожнини якого зайняті атомами Йоду, які розташовані як у центрах кубооктаедрів, так і між сусідніми кубооктаедрами. Таке взаємне розташування атомів Йоду призводить до розмаїття координаційних характеристик - їх оточує від 8 до 3 найближчих сусідів - атомів Меркурію. Власне атоми Меркурію координовані сильно спотвореними октаедрами [HgSe2I4].

Структуру сульфойодиду меркурію розшифровували методом порошку в структурному типі -Hg3S2Br2, виходячи з ідентичності дифрактограм двох сполук. Головним елементом структури Hg3S2I2 є координаційний кубооктаедр атомів Меркурію [IHg12]. Кристалічна будова сульфойодиду меркурію така ж, як і Hg3Se2I2.

Монокристали телуройодиду меркурію досліджували методом монокристалу. Структура Hg3Te2I2 не схожа на всі дотепер відомі типи кордероїтів, по-перше, співвідношенням параметрів елементарної комірки (a:b:c1,5:1:1,5; в інших структур a:b:c2:1:1), по-друге, координаційні парасольки [TeHg3] не утворюють нескінченні ланцюги або каркаси. Структура складається з шарів, паралельних площині XZ. Шари, складені з парасольок [TeHg3], чергуються з шарами, складеними з атомів Йоду, втім один з трьох атомів Меркурію лежить не у своєму шарі, а в сусідньому. Координація атомів Меркурію спотворено-октаедрична - [HgTe2I4]. Аніони Йоду оточені неправильними 5- і 7-вершинниками з атомів Меркурію. Валентні кути Hg-Te-Hg коливаються в межах 88,3-100,0.

Монокристали Hg3Te2BrI вивчали методом монокристалу. Було встановлено, що структура Hg3Te2BrI є надструктурою до типу Hg3Se2Br2 (-Hg3S2Br2). Завдяки наявності двох різних сортів галогенів морфотропний перехід Hg3Se2Br2 Hg3Te2BrI супроводжується пониженням симетрії просторової групи від C2/m до C2 з приблизно однаковими параметрами гратки та впорядкованим заміщенням половини йонів Брому Йодом.

В обидвох структурах, як і у всіх кордероїтах, найхарактернішим елементом є піраміди [XHg3] (X -халькоген), які об'єднуються в нескінчені ланцюги вздовж найбільшого періоду гратки. Аніони галогенів розміщуються всередині сусідніх петель ланцюгів (I) або між найближчими петлями сусідніх ланцюгів (Br), чергуючись між собою в перпендикулярних до найбільшого періоду напрямках. Координація атомів Меркурію спотворено-октаедрична - [HgTe2I4] для сорту атомів Hg(5) або [HgTe2Br2I2] для всіх інших сортів Меркурію. Аніони Йоду оточені неправильними 8- і 5-вершинниками з атомів Меркурію, а Брому - відповідно 7-вершинниками і тригранними парасольками також з атомів Меркурію. Валентні кути Hg - Te - Hg як і у всіх інших кордероїтах коливаються приблизно біля 90 в межах 3-5 за винятком одного кута Hg - Te(4) - Hg (100.2).

Таблиця 1. Кристалографічні характеристики досліджуваних сполук

Сполука

-Hg3S2Br2

Hg3Se2Br2

Hg3Se2I2

Hg3S2I2

Hg3Te2I2

Hg3Te2BrI

Просторова група

C2/m

C2/m

C2/m

C2/m

Cc

C2

a, нм

1,7273(4)

1,7529(6)

1,9392(7)

1,8120(15)

1,4276(3)

1,8376(5)

b, нм

0,9374(3)

0,9408(4)

0,9652(7)

0,9425(6)

0,9722(3)

0,9587(2)

c, нм

0,9473(3)

0,9775(4)

1,0918(3)

1,0570(6)

1,4382(3)

1,0575(2)

, град

89,78(5)

89,51(3)

116,64(7)

116,98(6)

100,11(2)

90,12(2)

V, нм3

1,534(2)

1,612(2)

1,827(3)

1,609(4)

1,965(2)

1,863(1)

Z

8

8

8

8

8

8

dрозр, г/см3

7,13

7,577(9)

7,37(1)

7,56(1)

7,508(6)

7,585(5)

Загальна кількість рефлексів

68

684

285

263

729

972

R

0,086

0,0517

0,0749

0,0857

0,0483

0,1045

Структуру проміжкової фази Hg3S2(Br0,67I0,33)2 системи Hg3S2Br2-Hg3S2I2 досліджували методом монокристалу. Вона виявилася співмірно-модульованою. Для елементарної комірки структури встановили вектор модуляції [0 0 Ѕ] та суперпросторову групу симетрії Pp4212 {q-1-1} з параметрами a=13,32(1), c=4,465(5), Z=4; V=0,792 нм3; dрозр=7,12 г/см3; Rhklm=0,0787; Rhkl0=0,0625; Rhkl1=0,1612 для 801 спостереженого рефлексу.

Для елементарної комірки з симетрією Pp4212 {q-1-1} з вектором модуляції [0 0 Ѕ] можна виділити два основних тривимірних перерізи з x4=0 та x4=1/2. При цьому для структури характерна також модуляція заповнення атомів Hg(2). Модуляційна функція GHg(2)=0,475(6)+ +0.04(1)Sin(x4)+0,503(7)Cos(x4); {x4=2} дає значення коефіцієнтів заповнення позиції 1.0 при x4=0 та 0.0 при x4=1/2. Позиційна модуляція атомів приводить до нормальних спостережуваних міжатомних віддалей Hg-(Br,I)0,312 нм для x4=0, у той час як для усередненої моделі структури ці значення сильно занижені.

Усереднений структурний мотив із статистичним розподілом атомів Hg та Br,I в першому наближенні може бути описаний просторовою групою P4/mbm (зі зсувом початку координат на Ѕ 0 0), де всі атоми розташовані тільки в площинах m, або P4b2, де атоми утворюють слабо гофровані сітки, Моделювання структури в просторовій групі P4212 вирішує проблему розподілу атомів Br,I, але, як і перші два припущення, модель не пояснює наявність сателітних рефлексів. Модель співмірно-модульованої структури описує відхилення атомів від усереднених положень звичайної тривимірної просторової групи. Таким чином, втрата структурою центра симетрії зумовлена модуляційними хвилями позиційних параметрів та параметрів заповнення.

4. Результати виконаних досліджень

Проаналізовано фізико-хімічну взаємодію в системах Hg3X2Hal12 - Hg3X2Hal22 та HgX-HgHal12-HgHal22 (X = S, Se, Te).

Взаємодія в системах Hg3X2Br2 - Hg3X2I2 в порівнянні з раніше дослідженими системами Hg3X2Cl2 - Hg3X2Br2 набагато складніша (табл. 2). Це можна пояснити, в першу чергу, більшою різницею у розмірах іонів Br- (0,195 нм) та I- (0,220 нм), ніж Cl- (0,181 нм) та Br- (0,195 нм), внаслідок чого стійкість структур при заміщенні Брому на Йод (Йоду на Бром) менша, ніж у випадку заміни Хлору на Бром (або навпаки). Також розмірний фактор є причиною того, що в системах халькобромід - халькойодид утворюються тетрарні фази, що не спостерігалося в системах халькохлорид - халькобромід. Іншою причиною є інконгруентний характер утворення халькойодидів, що також зумовлює неквазібінарність розрізів систем Hg3X2Br2 - Hg3X2I2.

Таблиця 2. Характеристика діаграм стану систем Hg3X2Hal12 - Hg3X2Hal22

Система

Характеристика діаграми стану

Hg3S2Cl2 - Hg3S2Br2

Евтектика (775 К, 87 мол. %), обмежені тверді розчини (0-80 мол. %), (90-100 мол. %).

Hg3Se2Cl2 - Hg3Se2Br2

Евтектика (810 К, 80 мол. %), обмежені тверді розчини (0-66 мол. %), (95-100 мол. %).

Hg3Te2Cl2 - Hg3Te2Br2

Неперервний ряд твердих розчинів.

Hg3S2Br2 - Hg3S2I2

Перитектика (719 К, 50 мол. %), евтектика (642 К, 85 мол. %), впорядкована тетрарна фаза Hg3S2(Br0,67I0,33)2 ('), обмежені тверді розчини (0-72 мол. % (з розривом)), (93-100 мол. %), ' (25-41 мол. %), (0-28 мол. % вище 628 К).

Hg3Se2Br2 - Hg3Se2I2

Перитектика (703 К, 95 мол. %), обмежені тверді розчини (0-74 мол. %), (82-100 мол. %).

Hg3Te2Br2 - Hg3Te2I2

Перехідна точка (795 К, 50 мол. %), перитектика (777 К, 70 мол. %), тетрарна фаза Hg3Te2BrI (), обмежені тверді розчини (0-16 мол. %), (73-100 мол. %), (44-65 мол. %).

Примітки:

1. Вказано молярні відсотки другого компоненту.

2. Границі твердих розчинів наведені при температурі відпалу.

Спільним для діаграм систем Hg3X2Cl2 - Hg3X2Br2 та Hg3X2Br2 - Hg3X2I2 (для X = S, Se) є набагато більша протяжність твердих розчинів на основі Hg3X2Cl2 (для перших) та Hg3X2Br2 (для других) в порівнянні з твердими розчинами на основі другого компоненту (відповідно Hg3X2Br2 та Hg3X2I2). Це пояснюється більшою стабільністю структури при заміні Хлору на Бром (Брому на Йод), ніж навпаки.

Справа в тому, що в твердих розчинах заміщення більші за розміром атоми, заміщуючи менші, "розпирають" гратку, але до певних меж заміщення структура залишається стійкою. В протилежному випадку менші за розміром атоми другого компоненту, заміщуючи більші атоми першого, "коливаються" в координаційних многогранниках без торкання один одного, що зводить структуру до термодинамічно нестійкого стану.

Зпівставляючи вивчені раніше ізотермічні перерізи потрійних систем HgX-HgCl2-HgBr2 з дослідженими в даній роботі перерізами HgX-HgBr2-HgI2, можна зазначити, що на характер взаємодії в них впливають, по-перше, бінарні системи, які обмежують потрійні. Так, на складність взаємодії впливає кількість потрійних сполук у бінарних системах HgX-HgHal2. У системах HgTe-HgCl2-HgBr2 та HgTe-HgBr2-HgI2 наявність сполук типу Hg3TeHal4 ускладнює взаємодію. Але ізоструктурність цих халькогалогенідів, навпаки, спрощує картину в першій з зазначених систем. На фазові рівноваги в системах HgX-HgHal12-HgHal22 також впливає характер взаємодії між галогенідами меркурію. Існування -фази в системі HgCl2-HgBr2 робить більш складними нижні частини систем HgX-HgCl2-HgBr2 в порівнянні з системами HgX-HgBr2-HgI2, де галогеніди меркурію при 470 K утворюють неперервний ряд твердих розчинів. По-друге, на фазові рівноваги у потрійних системах впливає характер взаємодії між потрійними халькогалогенідами - існування між ними обмежених твердих розчинів і, особливо, утворення тетрарних фаз (Hg3S2(Br0,67I0,33)2 і Hg3Te2BrI). З цих міркувань найбільш простою з шести розглянутих систем є взаємодія в системі HgSe-HgBr2-HgI2, а найбільш складною - HgTe-HgBr2-HgI2 (табл. 3).

Таблиця 3. Фази, які існують в системах HgX-HgHal12-HgHal22 при 470 К

Система

Кількість і перелік існуючих фаз

HgS-HgCl2-HgBr2

6 - HgS, -Hg3S2Cl2, -Hg3S2Br2, HgCl2, HgBr2, -фаза (HgCl2)0,45-0,18(HgBr2)0,55-0,82

HgSe-HgCl2-HgBr2

6 - HgSe, Hg3Se2Cl2, Hg3Se2Br2, HgCl2, HgBr2, -фаза

HgTe-HgCl2-HgBr2

6 - HgTe, Hg3Te2(ClxBr1-x)2 (НРТР), Hg3Te(ClxBr1-x)4 (НРТР), HgCl2, HgBr2, -фаза

HgS-HgBr2-HgI2

5 - HgS, -Hg3S2Br2, Hg3S2(Br0,67I0,33)2, Hg3S2I2, Hg(BrxI1-x)2 (НРТР)

HgSe-HgBr2-HgI2

4 - HgSe, Hg3Se2Br2, Hg3Se2I2, Hg(BrxI1-x)2 (НРТР)

HgTe-HgBr2-HgI2

6 - HgTe, Hg3Te2Br2, Hg3Te2BrI, Hg3Te2I2, Hg3TeBr4, Hg(BrxI1-x)2 (НРТР)

З аналізу літературних даних та проведених нами досліджень видно, що в системах HgX - HgHal2 (X - S, Se, Te; Hal - F, Cl, Br, I) реалізуються два типи тернарних сполук. До першого (головного) типу відносяться сполуки Hg3X2Hal2, які реалізуються в усіх системах HgX - HgHal2. Частина цих сполук володіє різними поліморфними модифікаціями. Сполуки другого типу - Hg3XHal4 зустрічаються лише в системах HgTe - HgHal2. Всі ці речовини об'єднуються в одну кристалохімічну родину за назвою мінералу кордероїту (-Hg3S2Cl2) (табл. 4).

Таблиця 4. Кристалоструктурні характеристики сполук типу Hg3X2Hal2

Сполука

Пр.гр.

Форм. од./ ком.

Параметри гратки

Літ.

a, нм

b, нм

c, нм

,град.

Hg3S2F2

I213

4

0,814(0)

-

-

-

48

Hg3Se2F2

I213

4

0,8387

-

-

-

91

-Hg3S2Cl2

I213

4

0,8905(3)

-

-

-

19

-Hg3S2Cl2

Pm3n

32

1,7925(7)

-

-

-

8

-Hg3S2Cl2

Pbmm

8

0,9328(5)

1,682(1)

0,9081(6)

-

20

-Hg3S2Br2

C2/m

8

1,7996(4)

0,9281(4)

1,0289(2)

116,14(2)

9

-Hg3S2Br2

C2/m

8

1,7273(4)

0,9374(3)

0,9473(3)

89,78(5)

9

-Hg3S2Br2

P42212

8

1,314

-

0,889

-

22

-Hg3S2Cl1,5Br0,5

C2

8

1,6852(3)

0,9136(2)

0,9457(2)

90,09(3)

92

-Hg3S2Cl1,5Br0,5

Pm3n

32

1,8006(2)

-

-

-

93

Hg3S2I2

C2/m

8

1,8120(15)

0,9425(6)

1,0570(6)

116,98(6)

-

Hg3Se2Cl2

I213

4

0,906(1)

-

-

-

21

Hg3Se2Br2

C2/m

8

1,7529(6)

0,9408(4)

0,9775(4)

89,51(3)

76

Hg3Se2I2

C2/m

8

1,9392(7)

0,9652(7)

1,0918(3)

116,64(7)

76

Hg3Te2Cl2

I213

4

0,9326(3)

-

-

-

21

Hg3Te2Br2

I213

4

0,953(1)

-

-

-

21

Hg3Te2I2

Cc

8

1,4276(3)

0,9722(3)

1,4382(3)

100,11(2)

81

Hg3Te2BrI

C2

8

1,8376(5)

0,9587(2)

1,0575(2)

90,12(2)

83

Hg3S2(Br0,67I0,33)2

Pp4212

4

1,332(1)

-

0,4465(5)

-

83

Hg3TeCl4

Pbca

8

1,1522(4)

1,2140(4)

1,2683(2)

-

8

Hg3TeBr4

Pbca

8

1,2360(5)

1,2523(4)

1,2868(5)

-

9

Hg3TeI4

F43m

1

0,6244(1)

-

-

-

24

В основі побудови всіх досліджених структур є міцні ковалентно-зв'язані піраміди [XHg3] та близькі до лінійних угрупування X-Hg-X, які в різних структурних типах формують різні просторові утворення. Жорсткі ковалентні зв'язки перешкоджають індивідуальному впорядкуванню важких атомів, фрагмент [XHg3] бере участь у побудові структури як одне ціле. Роль крупних одновалентних галогенів зводиться до наповнення простору між ланцюгами або каркасами цих стереохімічно-активних елементів структури і до компенсації позитивного заряду. Ступені волі атомів галогенів не фіксовані так жорстко і їх впорядкування кристалографічними площинами більш ефективне. Показником особливої ролі галогенів у структуроутворенні є переважаюче розміщення їх у часткових позиціях. Для ковалентно-зв'язаних атомів ці позиції можуть бути незручними при невідповідності симетрії зв'язків з точковою симетрією позиції. З точки зору підвищення стійкості кристалічної побудови заповнення часткових позицій безумовно вигідне, тому що в них атоми позбуваються ступенів волі і таким чином енергія системи знижується.

Проаналізувавши всі відомі на сьогодні сполуки родини кордероїту (див. табл. 4), можна класифікувати їх у кілька структурних типів і підтипів. Критерієм класифікації нами було вибране співвідношення радіусів аніонів R(X2-)/R(Hal-).

Всі структури потрійних халькогалогенідів складу Hg3X2Hal2, не беручи до уваги метастабільні -модифікації сульфохлориду та сульфоброміду меркурію, належать до п'яти структурних типів, які можна розбити на дві підгрупи - високосиметричні (стр. типи -Hg3S2Cl2 і -Hg3S2Cl2), в яких співвідношення радіусів аніонів більше за 1, та низькосиметричні (стр. типи -Hg3S2Br2, -Hg3S2Br2 та Hg3Te2I2), в яких це співвідношення менше за 1.

З іншого боку всі структури (крім Hg3Te2I2) можна розподілити з огляду на те, в які просторові утворення з'єднуються в них між собою координаційні піраміди [XHg3], також на дві підгрупи. В першій вони утворюють нескінчені ланцюги, а в другій - каркас з кубооктаедрів [HalHg12X8]. Всі вищенаведені міркування зручно представити у наступному вигляді (табл. 5).

Таблиця 5. Класифікація структурних типів сполук Hg3X2Hal2

Організація структурних елементів [XHg3]

Симетрія

Висока (кубічна)

Низька (моноклінна)

Нескінчені ланцюги [Hg3X2]

-Hg3S2Cl2 (Hg3S2F2, Hg3Se2F2, Hg3Se2Cl2, Hg3Te2Cl2, Hg3Te2Br2) (1,005-1,45)

-Hg3S2Br2 (Hg3Se2Br2) (0,93-0,99)

Каркас з кубооктаедрів [HalHg12X8]

-Hg3S2Cl2 (1,005)

-Hg3S2Br2 (Hg3S2I2, Hg3Se2I2) (0,83-0,93)

-

-

Hg3Te2I2 (0,96)

Для тетрарних фаз, наведених в табл. 4 величину співвідношення радіусів аніонів розраховували за формулою:

де x, 1-x - стехіометричні коефіцієнти у формулі тетрарної сполуки Hg3X2(Hal1x Hal21-x)2.

Структура -Hg3S2Cl1,5Br0,5 є моноклінною, похідною від стр. типу -Hg3S2Br2, а кубічна структура -Hg3S2Cl1,5Br0,5 походить від стр. типу -Hg3S2Cl2. Для цього стехіометричного складу значення R(X2-)/R(Hal-) близьке до одиниці (0,99), завдяки чому можуть утворюватися як низькосиметрична, так і високосиметрична модифікація. Для Hg3Te2BrI це значення дорівнює 1,02, але воно не відображує те, що атоми Брому та Йоду в структурі займають нерівноцінні позиції. Для Hg3S2(Br0,67I0,33)2 співвідношення радіусів аніонів рівне 0,90.

Також розглянуто закономірності зміни фізичних та хімічних властивостей халькогалогенідів меркурію, зокрема їх температур топлення, характеру утворення та забарвлення. Зазначено, що одним з найважливіших факторів, які впливають на властивості речовин є явище поляризації.

Висновки

селенід телурид кристалічний тетрарний

1. Вперше методами ДТА та РФА досліджено фазові рівноваги в системах Hg3X2Br2-Hg3X2I2 та HgX-HgBr2-HgI2 (X - S, Se, Te). Вперше виявлено нові тетрарні фази Hg3Te2BrI та Hg3S2(Br0,67I0,33)2. Встановлено, що в усіх системах Hg3X2Br2-Hg3X2I2 утворюються досить протяжні області твердих розчинів, що дає можливість одержувати на їх основі нові складні халькогалогенідні матеріали з прогнозованими властивостями.

2. Вперше повністю розшифровано кристалічну структуру Hg3Te2BrI (власний стр. тип, пр. гр. C2, a=1,8376(5), b=0,9587(2), c=1,0575(2) нм, =90,12(2), z=8) i співрозмірної фази Hg3S2(Br0,67I0,33)2 (суперпросторова група Pp4212, a=1,332(1), c=0,4465(5) нм, z=4). Уточнено параметри кристалічних граток та повністю розшифровано кристалічну структуру сполук -Hg3S2Br2 (стр. тип Hg3Se2Br2, пр. гр. C2/m, a=1,7273(4), b=0,9374(3), c=0,9473(3) нм, =89,78(5), z=8), Hg3Se2Br2 (власний стр. тип, пр. гр. C2/m, a=1,7529(6), b=0,9408(4), c=0,9775(4) нм, =89,51(3), z=8), Hg3Se2I2 (власний стр. тип, пр. гр. C2/m, a=1,9392(7), b=0,9652(7), c=1,0918(3) нм, =116,64(7), z=8), Hg3Te2I2 (власний стр. тип, пр. гр. Cc, a=1,9392(7), b=0,9652(7), c=1,0918(3) нм, =100,11(2), z=8). Для Hg3S2I2 уточнено параметри кристалічної гратки (стр. тип Hg3Se2I2, пр. гр. C2/m, a=1,8120(15), b=0,9425(6), c=1,0570(6) нм, =116,98(6), z=8). Встановлено, що структурний тип Hg3Te2BrI є надструктурою до типу Hg3Se2Br2.

3. На основі одержаних експериментальних результатів та літературних даних систематизовано відомості про кристалічну структуру сполук типу Hg3X2Hal2 та приведено класифікацію структур. В основу класифікації покладено розмірне співвідношення радіусів аніонів та просторову організацію координаційних пірамід [XHg3].

4. Встановлено закономірності зміни фізичних та хімічних властивостей халькогалогенідів меркурію, які визначаються насамперед розмірними характеристиками йонів і характером поляризаційної взаємодії між ними.

Література

Ворошилов Ю.В., Худолий В.А., Панько В.В., Минец Ю.В. Фазовые равновесия в системе HgS-HgTe-HgBr2 и кристаллическая структура соединений Hg3S2Br2 и Hg3TeBr4// Неорган. матер.-1996.-Т.32, №12.-С.1466-1472.

Мінець Ю.В. Взаємодія в потрійній системі HgSe-HgBr2-HgI2// Наук. вісн. Ужг. ун-ту. Сер. хім.-1997.-Вип.2.-С.45-47.

Ворошилов Ю.В., Мінець Ю.В. Кристалічна структура Hg3Te2BrI// Наук. вісн. Ужг. ун-ту. Сер. хім.-1998.-Вип.3.-С.39-42.

Мінець Ю.В., Худолій В.О., Панько В.В., Ворошилов Ю.В. Діаграма стану системи Hg3Te2Br2-Hg3Te2I2// Наук. вісн. Ужг. ун-ту. Сер. хім.-1998.-Вип.3.-С.43-44.

Ворошилов Ю.В., Панько В.В., Мінець Ю.В. Кристалічна структура Hg3Te2I2// Наук. вісн. Ужг. ун-ту. Сер. хім.-2000.-Вип.5.-С.5-8.

Voroshilov Yu.V., Khudolii V.A., Panyko V.V.,Minets Yu.V. Intermediate Phases in Hg3X2Hal2-Hg3X2I2 Systems (X-S,Se,Te, Hal-Br,Cl)// Вісн. Льв. ун-ту. Сер. хім.-2000.-Вип.39.-С.40-45.

Minets Yu.V., Voroshilov Yu.V., Pan'ko V.V., Khudolii V.A. Phase equilibria in the HgSe - HgBr2 - HgI2 system and crystal structure of Hg3Se2Br2 and Hg3Se2I2// J. All. and Compd.-2004.-V.365.-P.121-125.

Minets Yu.V., Voroshilov Yu.V., Pan'ko V.V. The structures of mercury chalkogenides// J. Alloys Compd.-2004.-V.367.-P.109-114.

Voroshilov Yu.V., Minets Yu.V., Panyko V.V., Khudolii V.A. System Br-Hg-I-S// Red Book. Constitutional Data and Phase Diagrams of Metallic Systems. Material Science International Services GmbH, Germany.-1999.-V.41.-P.2045-2046.

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

  • Методи дослідження рівноваги в гетерогенних системах. Специфіка вивчення кінетики хімічних реакцій. Дослідження кінетики масообміну. Швидкість хімічної реакції. Інтегральні методи розрахунку кінетичних констант. Оцінка застосовності теоретичних рівнянь.

    курсовая работа [460,7 K], добавлен 02.04.2011

  • Загальна характеристика елементів I групи, головної підгрупи. Електронна будова атомів і йонів лужних металів. Металічна кристалічна гратка. Знаходження металів в природі та способи їх одержання в лабораторних умовах. Використання сполук калію та натрію.

    презентация [247,6 K], добавлен 03.03.2015

  • Характеристика та класифікація аніонів. Виявлення аніонів, використовуючи реакції з катіонами. Особливості протікання аналітичних реакцій аніонів, виявлення окремих іонів. Аналіз суміші аніонів І, ІІ та ІІІ груп. Систематичний хід аналізу суміші аніонів.

    курсовая работа [165,5 K], добавлен 13.10.2011

  • Загальна характеристика лантаноїдів: поширення в земній корі, фізичні та хімічні властивості. Характеристика сполук лантаноїдів: оксидів, гідроксидів, комплексних сполук. Отримання лантаноїдів та їх застосування. Сплави з рідкісноземельними елементами.

    курсовая работа [51,8 K], добавлен 08.02.2013

  • Елементи-метали в періодичній системі. Схема утворення енергетичних зон при збільшенні числа внутрішніх атомів. Кристалічна структура металів. Взаємодія металів з кислотами-неокисниками. Принципи промислового одержання металів. Сутність поняття "сплав".

    лекция [610,2 K], добавлен 12.12.2011

  • Основні відомості по властивостях ZnSe, розглядаються особливості процесів при утворенні власних точкових дефектів та основні методи вирощування плівок II–VI сполук. Опис установки для досліджень оптичних і люмінесцентних властивостей, їх результати.

    курсовая работа [806,4 K], добавлен 17.07.2011

  • Кількісна характеристика процесу дисоціації. Дослідження речовин на електропровідність. Закон розбавлення Оствальду. Дисоціація сполук з ковалентним полярним зв’язком. Хімічні властивості розчинів електролітів. Причини дисоціації речовин у воді.

    презентация [44,5 M], добавлен 07.11.2013

  • Значення елекропровідності основних типів спряжених полімерів та методи їх одержання. Використання поліанілінових нанокомпозитів, рентгенометричні дані глауконітів. Дериватогафічний та термічний аналіз композиційного матеріалу, мікроскопічні дослідження.

    дипломная работа [1,4 M], добавлен 01.04.2011

  • Вплив різних аніонів на розвиток асоціації молекул родаміну 6Ж. Кислотно-основна рівновага органічних реагентів класу Родамінів. Методи визначення аніонних ПАР. Аналіз складних сумішей АПАР. Приготування розчину оксиетильованого алкілсульфату натрію.

    дипломная работа [51,2 K], добавлен 25.06.2011

  • Класифікація хімічних елементів на метали і неметали. Електронні структури атомів. Електронегативність атомів неметалів. Явище алотропії. Будова простих речовин. Хімічні властивості простих речовин. Одержання неметалів. Реакції іонної обмінної взаємодії.

    курс лекций [107,6 K], добавлен 12.12.2011

  • Властивості і застосування циклодекстринів з метою підвищення розчинності лікарських речовин. Методи одержання та дослідження комплексів включення циклодекстринів. Перспективи застосування комплексів включення в сучасній фармацевтичній технології.

    курсовая работа [161,5 K], добавлен 03.01.2012

  • Гліцин як регулятор обміну речовин, методи його отримання, фізичні та хімічні властивості. Взаємодія гліцину з водою, реакції з розчинами основ та кислот, етерифікація. Ідентифікація гліцину у інфрачервоному спектрі субстанції, випробування на чистоту.

    практическая работа [68,0 K], добавлен 15.05.2009

  • Моногалогенопохідні та полігалогенопохідні алканів: номенклатура, ізомерія, методи одержання, електронна будова, фізичні та хімічні властивості. Ненасичені галогенопохідні: загальна характеристика, методи та обґрунтування процесу одержання, властивості.

    курсовая работа [2,0 M], добавлен 03.11.2013

  • Властивості речовин для обробки паперу, що збільшують стійкість графітних написів. Огляд компонентів для обробки паперу. Варіанти стійких до стирання водостійких чорнил. Взаємодія сполук та хімічних реактивів для написів, особливості їх видалення.

    презентация [1,9 M], добавлен 09.11.2014

  • Загальна характеристика Сульфуру, його сполук. Характеристика простих речовин Сульфуру. Визначення рН. Дослідження розчинності препаратів в органічних розчинниках. Визначення рН водних суспензій. Якісні реакція на виявлення сульфуру, сульфатів, сульфітів.

    курсовая работа [2,4 M], добавлен 30.11.2022

  • Якісний аналіз об’єкту дослідження: попередній аналіз речовини, відкриття катіонів та аніонів. Метод визначення кількісного вмісту СІ-. Встановлення поправочного коефіцієнту до розчину азоткислого срібла. Метод кількісного визначення та його результати.

    курсовая работа [23,1 K], добавлен 14.03.2012

  • Якісний аналіз нікелю. Виявлення нікелю неорганічними та органічними реагентами, методи його відділення від супутніх елементів. Гравіметричні методи та електровагове визначення. Титриметричний метод визначення нікелю з використанням диметилдіоксиму.

    курсовая работа [42,5 K], добавлен 29.03.2012

  • Аналітичні властивості та поширення d-елементів IV періоду у довкіллі. Методи якісного та фотометричного хімічного аналізу. Експериментальна робота по визначенню йонів Ферум (ІІІ) та йонів Купрум (ІІ), аналіз та обговорення результатів дослідження.

    дипломная работа [112,0 K], добавлен 16.03.2012

  • Поняття сульфенів; способи їх одержання шляхом фотохімічних реакцій та термічних перегрупувань. Лабораторний метод генерації сульфенів, виходячи з алкансульфохлоридів, для подальшого їх використання в синтезах органічних, зокрема, гетероциклічних сполук.

    курсовая работа [276,6 K], добавлен 31.01.2014

  • Ізомерія - явище просторове і структурне, що визначається особливостями структури молекули і порядком зв'язку атомів. Фізичні константи і фізіологічні властивості геометричних ізомерів. Оптична активність органічної сполуки. Ізомерія комплексних сполук.

    реферат [124,6 K], добавлен 20.07.2013

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.