Аналітичні системи на основі спряжених реакцій окиснення органічних відновників гідроген(ацил)пероксидами та їх застосування у фармацевтичному аналізі

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНИЙ ФАРМАЦЕВТИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата фармацевтичних наук

15.00.02 - фармацевтична хімія та фармакогнозія

АНАЛІТИЧНІ СИСТЕМИ НА ОСНОВІ СПРЯЖЕНИХ РЕАКЦІЙ ОКИСНЕННЯ ОРГАНІЧНИХ ВІДНОВНИКІВ ГІДРОГЕН(АЦИЛ)ПЕРОКСИДАМИ ТА ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ У ФАРМАЦЕВТИЧНОМУ АНАЛІЗІ

БОНДАРЕНКО НАТАЛІЯ ЮРІІВНА

Харків - 2007

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Проблема розроблення нових методів кількісного визначення біологічно активних речовин (БАР) природного та синтетичного походження залишається однією з основних тенденцій розвитку сучасної фармацевтичної хімії. Довготривалість процедур визначення, використання токсичних органічних розчинників та висококоштовних приладів, а також висока вартість аналітичних реагентів обумовлюють шкідливі умови праці та підвищення витрат на здійснення аналізу як у лабораторіях з контролю якості лікарських засобів, так і в центральних заводських лабораторіях фармацевтичних підприємств. Тому опрацювання нових більш досконалих та простих у виконанні методик аналізу лікарських препаратів надалі залишається актуальним питанням.

Літературні дані свідчать, що застосування гідроген пероксиду та його ацильних похідних як реагентів в кінетичних методах аналізу є вельми перспективним напрямком розроблення нових методик аналітичного визначення лікарських та біологічно активних речовин. Зокрема, використання ефекту інгібування реакцій каталітичного окиснення гідроген(ацил)пероксидами індикаторних речовин дозволяє розробляти нові високочутливі та достатньо вибіркові методики кількісного визначення лікарських та біологічно активних речовин у різноманітних об'єктах. Крім того, перспективним убачається застосування в практиці фармацевтичного аналізу спряжених реакцій окиснення гідроген пероксидом індикаторних речовин в присутності лікарських та біологічно активних речовин як індукторів процесу окиснення. Згідно даних літератури в теперішній час розроблена відносно невелика кількість методик, які ґрунтуються на використанні вказаних реакцій, а тому такі дослідження є актуальними.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана на кафедрі фізичної та колоїдної хімії НФаУ і є складовою частиною держбюджетних тем „Хімічний синтез, виділення та аналіз нових фармакологічно-активних речовин, встановлення зв'язку „структура - дія”, створення нових лікарських препаратів” (номер державної реєстрації 198U007011).

Мета і задачі дослідження. Метою цієї роботи є розроблення нових аналітичних систем на основі реакцій хемілюмінесцентного окиснення люмінолу (H₂L) в присутності гемоглобіну (Нb), а також спряженого окиснення 3,3',5,5'-тетраметилбензидину (ТМБ) та п-фенетидину (ПФ) гідроген пероксидом на лікарські і біологічно активні речовини та їх застосування у фармацевтичному аналізі.

Для досягнення цієї мети були поставлені такі задачі:

1. Вивчити кінетичні особливості перебігу реакцій хемілюмінесцентного окиснення люмінолу гідроген пероксидом в присутності гемоглобіну і/або лікарських та біологічно активних речовин.

2. Розробити нові кінетичні методики кількісного визначення лікарських та біологічно активних речовин за ефектом інгібування хемілюмінесценції системи H₂L - Н₂О₂ - Нb.

3. З'ясувати кінетичні закономірності перебігу спряжених індикаторних реакцій окиснення 3,3',5,5'-тетраметилбензидину та п-фенетидину в присутності лікарських та біологічно активних речовин.

4. Оптимізувати умови перебігу реакцій спряженого окиснення ТМБ та ПФ гідроген пероксидом в присутності лікарських та біологічно активних речовин та розробити нові кінетичні методики їх кількісного визначення.

5. Вивчити аналітичні характеристики та можливість практичного застосування розроблених методик у фармацевтичному аналізі.

Об'єкти дослідження - парацетамол, кофеїн, адреналін, допамін, рутин, кверцетин, дигідрокверцетин, вікасол, ацетилсаліцилова кислота, зопіклон та їх лікарські форми, триацетин; нові аналітичні реакції окиснення H₂L, ТМБ, ПФ та застосування їх у фармацевтичному аналізі.

Предмет дослідження. Кінетичні закономірності реакцій окиснення індикаторних речовин Н₂О₂ у присутності лікарських та біологічно активних речовин, а також реакцій хемілюмінесцентного окиснення H₂L гідроген пероксидом в присутності Нb, лікарських та біологічно активних речовин; кількісне визначення лікарських та біологічно активних речовин в об'єктах фармацевтичної галузі.

Методи дослідження. У дисертаційній роботі використаний комплекс взаємодоповнюючих фізико-хімічних методів дослідження: хемілюмінесценції, УФ/ВИД спектроскопії та хімічної кінетики.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше для хемілюмінесцентного визначення лікарських та біологічно активних речовин за ефектом інгібування запропонована нова аналітична система H₂L - Н₂О₂ - Нb. Виявлена сильна інгібіторна дія парацетамолу, кофеїну, катехоламінів, флавоноїдів та кислоти аскорбінової на хемілюмінесценцію в системі H₂L - Н₂О₂ - Нb. Вперше встановлена вибіркова інгібіторна дія парацетамолу та кофеїну в присутності кислоти аскорбінової та теофіліну і теоброміну відповідно у хемілюмінесцентній системі H₂L - Н₂О₂ - Нb. Запропоновані умови, розроблені методики та показана можливість кінетичного визначення парацетамолу, кофеїну, катехоламінів (адреналін, допамін), флавоноїдів (рутин, кверцетин, дигідрокверцетин), кислоти аскорбінової, пірокатехіну, кислоти елагової в субстанціях та лікарських препаратах за ефектом інгібування хемілюмінесценції в системі H₂L - Н₂О₂ - Нb. Вперше виявлена активуюча дія вікасолу в реакції хемілюмінесцентного окиснення люмінолу гідроген пероксидом. Запропонований хімізм активуючої дії вікасолу в реакції хемілюмінесцентного окиснення люмінолу гідроген пероксидом. Розроблені методики та показана можливість кількісного визначення вікасолу в лікарських формах за його активуючою дією методом хемілюмінесценції. Перевагами новоопрацьованих методик перед чинними фармакопейними є вищі чутливість та вибірковість у поєднанні з експресністю і простотою виконання аналізу.

Практична цінність роботи. Опрацьовані методики кількісного визначення лікарських та біологічно-активних речовин можуть бути використані для розробки аналітичної нормативної документації на лікарські препарати, рослинну сировину та об'єкти довкілля, а також в практиці державних лабораторій з контролю якості лікарських препаратів та центральних заводських лабораторій фармацевтичних підприємств. Запропоновані методики виконання аналізу не вимагають застосування висококоштовних приладів, а також токсичних хімічних реактивів; за чутливістю, швидкістю виконання та селективністю є більш досконалими, ніж існуючі. Опубліковані три інформаційних листи: „Методика кількісного визначення вікасолу в лікарських формах хемілюмінесцентним методом” (№ 217 - 2005), „Методика кількісного визначення зопіклону в таблетках кінетичним методом за індикаторною реакцією спряженого окиснення п-фенетидину гідроген пероксидом” (№ 218 - 2005) та „Методика кількісного визначення кофеїну в каві методом хемілюмінесценції” (№ 216 - 2005) для впровадження в практику роботи контрольно-аналітичних та науково-дослідних лабораторій.

Особистий внесок здобувача. Аналіз літературних даних, експериментальні роботи, що стосуються вивчення аналітичних систем на основі спряжених реакцій окиснення органічних відновників гідроген(ацил)пероксидами та їх застосування у практиці фармацевтичного аналізу, виконані дисертантом самостійно за вказівками наукового керівника.

Апробація результатів дисертації. Основний зміст дисертаційної роботи доповідався на III Міжнародній науково-практичній конференції „Наука і соціальні проблеми суспільства: медицина, фармація, біотехнологія” (Харків, 2003) та на Всеукраїнській науково-практичній конференції „Застосування іонометрії та кінетичних методів у хімічному та фармацевтичному аналізі” (Харків, 2004).

Публікації. Основний зміст роботи відображений в 15 наукових працях, у тому числі 5 статтях, 7 тезах доповідей, 3 інформаційних листах.

Структура дисертації. Дисертаційна робота складається з умовних скорочень, вступу, огляду літератури (розділ 1), експериментальної частини (розділ 2), результатів досліджень та їх обговорення (розділи 3 _ 5), загальних висновків, списка використаних джерел та додатку. Загальний об'єм дисертації складає 133 сторінки. Робота ілюстрована 17 формулами, 30 рисунками і 17 таблицями. Список використаних джерел містить 219 бібліографічних найменувань і викладений на 23 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

хемілюмінесцентний окиснення люмінол гемоглобін

У вступі обґрунтована актуальність теми, сформульовані мета і основні задачі дослідження, наведені наукова новизна та практична цінність роботи.

У першому розділі _ огляді літератури показані аналітичні можливості та перспективи застосування ефекту інгібування хемілюмінесцентних реакцій у фармацевтичному аналізі, розглянуті причини пригнічення хемілюмінесценції у водних розчинах.

Критично розглянуті хімічні реакції інгібіторів, які призводять до зменшення виходу хемілюмінесценції. Наведена класифікація інгібіторів за механізмом їх хімічної взаємодії з компонентами хемілюмінесцентної реакції. Антиоксиданти класу фенолів, ароматичних амінів та більшість інших інгібіторів знижують вихід світла в результаті дезактивації необхідних для виникнення хемілюмінесценції йон-радикалів ·О-О-. Зроблене припущення, що інгібування хемілюмінесцентних реакцій сполуками з подвійним зв'язком C = N обумовлене координацією радикалів ·ОН до подвійного зв'язку, а відтак рекомбінацією новоутвореного радикалу з відповідальним за хемілюмінесценцію надоксид-радикалом. Обґрунтований вибір нової аналітичної хемілюмінесцентної системи H₂L - Н₂О₂ - Нb як основи для визначення лікарських та біологічно-активних речовин методом інгібування хемілюмінесценції.

У другому розділі „Експериментальна частина” наведені дані про об'єкти дослідження - досліджувані субстанції та лікарські засоби, реактиви, апаратуру, методи та умови здійснення експерименту.

У третьому розділі „Кількісне визначення лікарських та біологічно активних речовин методом хемілюмінесценції за ефектом інгібування реакцій окиснення люмінолу в присутності гемоглобіну” розроблені методики та показана можливість визначення лікарських та біологічно активних речовин _ парацетамолу, кофеїну, катехоламінів (адреналін, допамін), флавоноїдів (рутин, кверцетин, дигідрокверцетин), кислоти аскорбінової та поліфенольних сполук (пірокатехін, кислота елагова) кінетичним методом за ефектом інгібування хемілюмінесценції нової аналітичної системи H₂L - Н₂О₂ - Нb.

Досліджена можливість визначення парацетамолу (ПЦ) в лікарських сумішах кінетичним методом інгібування хемілюмінесценції з використанням нової аналітичної системи H₂L - Н₂О₂ - Нb. Відомо, що взаємодія геміну Нb з гідроген пероксидом включає одноелектронні стадії, одна з яких призводить до утворення аніон-радикалу ·О-О-, який відповідальний за виникнення хемілюмінесценції в досліджуваній системі. Характер світіння відображає нерівноважні умови виникнення хемілюмінесценції, яка залежить від концентрації інгібітора процесу, вірогідно, відповідного амінофенолу. Тому дослідження впливу ПЦ на хемілюмінесценцію в системі H₂L - Н₂О₂ - Нb викликає неабиякий як загальний науковий, так і практичний інтерес.

Досліджений вплив порядку змішування розчинів H₂L, натрію гідроксиду, Н₂О₂, ПЦ та Нb та їх концентрацій на інтенсивність виникаючої хемілюмінесценції. Встановлено, що оптимальним є порядок змішування компонентів, коли останнім додається розчин Нb. Кількісне визначення ПЦ в препаратах виконували методом порівняння зі стандартом, використовуючи лінійні ділянки концентраційної залежності ДI_хл. Інші компоненти комбінованих лікарських форм - кислота аскорбінова, феніраміну малеат у регламентованих кількостях не впливали на ефект інгібіторної дії ПЦ у хемілюмінесцентній реакції. Оптимальними концентраціями реактивів у даній хемілюмінесцентній системі є: с (NaOH)=0,035 М, с (Н₂О₂)=0,045 М, с (H₂L) = 2•10^-4 М, С (Нb) = 3,75·10^-2 мкг/мл.

У табл. 1 наведені результати аналізу модельної суміші точно відомого складу ПЦ з кислотою аскорбіновою. Вони свідчать про відсутність впливу кислоти аскорбінової на правильність результатів аналізу ПЦ (д < ).

Оптимальні умови індикаторної системи та аналітичні характеристики методик кількісного визначення ПЦ в лікарських формах представлені в табл. 2. При визначенні ПЦ від 5·10^-4 М до 2,5·10^-3 М ? 1 %; С_н = 75 нг/мл.

Таблиця 1. Визначення парацетамолу в суміші парацетамолу з аскорбіновою кислотою (n = 5, Р = 0,95)

Опрацьована методика та показана можливість визначення кофеїну (К) в лікарських сумішах кінетичним методом за ефектом інгібування хемілюмінесценції системи H₂L - Н₂О₂ - Нb. При змішуванні лужних розчинів Н₂О₂ та H₂L в присутності каталітичної кількості Нb спостерігається хемілюмінесценція. Ключовою частинкою у послідовності реакцій, які призводять до виникнення хемілюмінесценції через утворення трансанулярного пероксиду люмінолу при розкладанні якого й утворюється емітер світіння - 3-амінофталат, є аніон-радикал ·О-О-. Наявність К у системі H₂L - Н₂О₂ - (К) - Нb призводить до зменшення максимальної I_хл - інгібування хемілюмінесцентної реакції. Цей ефект зростає при збільшенні концентрації інгібітора процесу. Характер світіння нагадує спалах і свідчить про нестаціонарні умови процесу його виникнення (рис. 1).

Таблиця 2. Характеристика методів кінетичного визначення лікарських та біологічно активних речовин

Примітки: 1 - хемілюмінесцентний; 2 - феніраміну малеат;

3 - кінетичний у спектрофотометричному варіанті.

Зроблене припущення, що явище інгібування обумовлене координацією радикалів НО· з подвійним зв'язком C = N імідазольного кільця кофеїну, а відтак рекомбінацією новоутвореного радикалу НОInh· з надоксид-радикалом ·О-О- відповідно:

Оптимальним є порядок змішування, коли останнім додається розчин гемоглобіну. Встановлено, що інші пуринові сполуки, а саме теобромін та теофілін у співмірних кількостях по відношенню до кофеїну не виявляють інгібіторної дії на хемілюмінесценцію в досліджуваній системі.

Кількісне визначення К в препаратах виконували методом порівняння зі стандартом, використовуючи лінійні ділянки концентраційної залежності ДI_хл. Встановлено, що інші компоненти комбінованих лікарських форм (зокрема бензоат натрію) не впливали на ефект інгібіторної дії К у хемілюмінесцентній реакції.

Оптимальні умови та результати кількісного визначення кофеїну в лікарських засобах та зернах кави наведені в табл. 2. При визначенні К в таблетках кофеїн-бензоату натрію по 0,2 г і розчині для ін'єкцій 10 % відносне стандартне відхилення не перевищує 1,3 % (д = - 0,6 %), а в зернах кави „Арабіка” - 3,6 %. С_н = 0,2 мкг/мл.

Вперше встановлена інгібіторна дія катехоламінів _ адреналіну (А) та допаміну (ДА) на хемілюмінесценцію в системі H₂L - Н₂О₂ - Нb.

Найвища інгібіторна дія А або ДА в досліджуваній хемілюмінесцентній системі досягається, коли останнім додається розчин гемоглобіну. Концентраційні залежності I_o/I_хл для А та ДА в логарифмічних координатах мають лінійний характер в інтервалі більше як трьох порядків зміни концентрацій інгібіторів. Для здійснення кількісного визначення інгібіторів в об'єктах регламентованого складу зручно використовувати лінійні ділянки градуювальних залежностей ДI_хл від концентрації аналітів. У спеціально проведених дослідах встановлено, що інші компоненти комбінованих лікарських форм (натрію дисульфіт, натрію хлорид) помітно не впливали на ефект інгібіторної дії А та ДА у хемілюмінесцентній реакції. Розроблена методика та показана можливість здійснення кількісного визначення А та ДА в готових лікарських формах кінетичним методом за ефектом інгібування хемілюмінесценції, яка виникає в системі H₂L - Н₂О₂ - Нb. Оптимальні умови індикаторної системи та характеристики методик кількісного визначення катехоламінів в лікарських препаратах наведені в табл. 2. Інтервал визначуваних концентрацій А і ДА 1·10^-7 _ 1·10^-5 М; С_н для А і ДА становить 33 нг/мл і 19 нг/мл відповідно. При визначенні А і ДА в розчинах для ін'єкцій _ 2,8 % і 1,3 % відповідно. Встановлено, що наявність флавоноїдів в хемілюмінесцентній системі H₂L - Н₂О₂ - Нb призводить до зменшення максимальної інтенсивності світіння: ДI_хл пропорційне концентрації інгібіторів. На рис. 3 представлені залежності ДI_хл від концентрації флавоноїдів.

Лінійна залежність зменшення максимальної інтенсивності хемілюмінесценції (r = 0,998 - 0,999) ДI_хл в присутності флавоноїдів покладена в основу хемілюмінесцентного методу їх кількісного визначення в модельних розчинах та лікарських препаратах. В табл. 3 наведені результати кількісного визначення флавоноїдів методом хемілюмінесценції за ефектом інгібування.

Розроблені методики та показана можливість здійснення кількісного визначення рутину (Р), кверцетину (КВ) та дигідрокверцетину (ДКВ) в лікарських препаратах кінетичним методом за ефектом інгібування хемілюмінесценції системи H₂L - Н₂О₂ - Нb. За інгібіторною дією досліджувані флавоноїди можна розташувати в ряд: ДКВ > Р > КВ. Аналітичні характеристики методик наведені в табл. 2. При визначенні Р в таблетках „Аскорутин” ? 2,4 % (д = + 0,9 %), КВ в гранулах кверцетину та ДКВ у розчині = 0,7 % (д = - 0,4%). С_н для Р, КВ та ДКВ становить 0,4 мкг/мл, 2,3 мкг/мл і 9 нг/мл відповідно.

Таблиця 3. Результати кількісного визначення флавоноїдів методом хемілюмінесценції за ефектом інгібування (n = 5, Р = 0,95)

Вивчений вплив порядку змішування розчинів H₂L, натрію гідроксиду, Н₂О₂, кислоти аскорбінової (АК) і Нb та їх концентрацій на інтенсивність виникаючої хемілюмінесценції. Встановлено, що глюкоза, крохмаль та інші допоміжні речовини в регламентованих кількостях не чинили помітного впливу на інтенсивність хемілюмінесценції в системі H₂L - Н₂О₂ - Нb. Запропоновані умови та розроблені методики кількісного визначення АК методом ХЛ в лікарських засобах та плодах шипшини. Результати визначення наведені в табл. 2. Інтервал визначуваних концентрацій АК 3,7·10^-7 - 3,5·10^-6 М, С_н 18 нг/мл. При визначенні АК в препараті „Аскорутин” (в присутності Р) = 1,4 % (д = + 0,9 %), в плодах шипшини = 1,2 % (д = 0 %).

Вивчені антиоксидантні властивості відомих біоантиоксидантів - пірокатехіну (ПК) та елагової кислоти (ЕК) з використанням як модельної аналітичної системи H₂L _ Н₂О₂ - Hb, в якій генеруються одночасно ·ОН та ·О₂^- радикали. Показано, що за інгібіторною дією ЕК переважає ПК. Аналітичні характеристики розроблених методик ХЛ визначення ПК та ЕК за інгібіторною дією в системі H₂L - Н₂О₂ - Нb наведені в табл. 4. ? 0,8 % (д = - 0,2...0 %). Для ПК та ЕК С_н становить 1,2·10^-6 М і 4·10^-8 М відповідно.

Таблиця 4. Результати кількісного визначення пірокатехіну та кислоти елагової хемілюмінесцентним методом (n = 5, Р = 0,95)

У четвертому розділі „Кількісне визначення вікасолу в лікарських формах за ефектом активування хемілюмінесценції в системі H₂L - Н₂О₂” встановлено, що вікасол (В) чинить активуючий вплив на процес хемілюмінесцентного окиснення люмінолу гідроген пероксидом в сильнолужному середовищі. Таку поведінку В пояснено генеруванням у розчині активних форм оксигену, які безпосередньо беруть участь у виникненні емітера хемілюмінесценції. Це явище покладено в основу розроблення нової хемілюмінесцентної методики кількісного визначення В у його лікарських формах.

Такий механізм перетворень вікасолу підтверджується, зокрема, одержаними нами спектральними даними. На рис. 4 наведені диференційні електронні спектри сумішей натрію гідроксид - В, натрію гідроксид - цинковий пил - В та H₂L - натрію гідроксид - Н₂О₂ - В. На спектрі продуктів взаємодії досліджуваної хемілюмінесцентної композиції з В знаходили смуги, ідентичні таким, що належать продукту відновлення В - відповідному гідрохінону. В реакційній суміші знаходили 2-метил-1,4-нафтогідрохінон з виходом більше 60%.

Хоча, в процесі відновлення як 2-метил-1,4-нафтохінон, так і 2-метил-1,4-нафтохінон-3-сульфокислота не утворюють помітних кількостей семіхінонової форми, кількість утвореного при відновленні ·О-О- (за умов наявності Н₂О₂ в системі) виявляється достатньою для збудження хемілюмінесценції в системі H₂L - Н₂О₂ - В. Крім того, спостерігали кореляцію між швидкістю окиснення люмінолу та інтенсивністю хемілюмінесценції в досліджуваній системі. На рис. 5 наведені типові кінетичні криві хемілюмінесценції в системі H₂L - Н₂О₂ та H₂L - Н₂О₂ - В. Як видно з рис. 5 при наявності В у системі H₂L - Н₂О₂ спостерігається підвищення максимальної I_хл - активування хемілюмінесцентної реакції. Цей ефект зростає при збільшенні концентрації активатора процесу.

Досліджений вплив порядку змішування розчинів H₂L, натрію гідроксиду, Н₂О₂ і В та їх концентрацій на інтенсивність виникаючої хемілюмінесценції. В результаті досліджень встановлено, що оптимальним є порядок змішування, коли останнім додається розчин В. Інші компоненти лікарських форм - натрію бісульфіт та інші допоміжні речовини у регламентованих кількостях не впливали на ефект активуючої дії В у ХЛ реакції окиснення H₂L ГП. Достатня вибірковість ХЛ реакції та прямо пропорційна залежність максимальної інтенсивності ХЛ від концентрації В покладена в основу опрацювання нового методу кількісного визначення В у готових лікарських засобах. Аналітичні характеристики розроблених методик ХЛ визначення В в таблетках та розчині для ін'єкцій наведені в табл. 2. Інтервал визначуваних концентрацій В 3,7·10^-7 _ 8·10^-5 М. При визначенні В в таблетках по 0,015 г і розчині для ін'єкцій 1 % = 3,0 % (д = + 2,65 %) і 4,1 % (д = + 1 %) відповідно.

У п'ятому розділі „Кількісне визначення деяких естерів кінетичним методом за ефектом активування індикаторної реакції” досліджена можливість здійснення кількісного визначення кислоти ацетилсаліцилової (АСК) в лікарських формах кінетичним методом за новою індикаторною реакцією спряженого окиснення 3,3',5,5'-тетраметилбензидину (ТМБ) гідроген пероксидом. На рис. 6 наведено схему перетворень, покладених в основу опрацьованого методу визначення АСК.

Ймовірно, що при взаємодії АСК з ГП у слабко лужному середовищі має місце утворення надоцтової кислоти, причому її вихід пропорційний концентрації АСК в системі. Максимальна швидкість окиснення ТМБ в досліджуваній системі досягається при рН 8,4. Результати вивчення впливу послідовності змішування реактивів, а також часу попереднього витримування розчинів ГП з АСК в присутності буферної суміші перед додаванням ТМБ дали підставу вважати за оптимальний такий порядок змішування розчинів: АСК - Н₂О₂ - ТМБ. На підставі з'ясованих кінетичних закономірностей перебігу двох спряжених реакцій: пергідролізу АСК та каталітичного окиснення ТМБ гідроген пероксидом запропоновано нову методику кінетичного визначення АСК в таблетках „Ацетилсаліцилова кислота”. Результати представлені в табл. 2. Інтервал визначуваних концентрацій 3·10^-6 _ 1·10^-4 М; при визначенні АСК в таблетках по 0,5 г = 3,7 % (д = + 0,15 %), С_н = 0,5 мкг/мл.

Розроблені методики та показана можливість кінетичного визначення мікрограмових кількостей зопіклону (ЗП) та триацетину (Т) з використанням як індикаторної - реакції Шенемана, в якій ЗП та Т виступають як ацилюючі реагенти.

Аналіз виконували методом фіксованого часу, вимірюючи оптичну густину розчину при 358 нм, що відповідає максимуму світлопоглинання утворюваного продукту окиснення п-фенетидину - 4,4'-азоксифенетолу (lg е = 4,0) за 10 хв (ЗП) та 30 хв (Т). Запропоновані умови та опрацьовані методики кінетичного визначення ЗП в таблетках та Т у водних розчинах. При визначенні ЗП в таблетках по 0,0075 г = 1,6 % (д = + 0,05 %). Результати аналізу наведені в табл. 2 та 7.

Таблиця 7. Результати визначення триацетину кінетичним методом (n = 5, Р = 0,95)

ВИСНОВКИ

1. Опрацьовані нові аналітичні системи на основі реакцій хемілюмінесцентного окиснення люмінолу в присутності гемоглобіну та спряженого окиснення 3,3',5,5'-тетраметилбензидину та п-фенетидину гідроген пероксидом на лікарські та біологічно активні речовини та показана можливість їх застосування у фармацевтичному аналізі.

2. Встановлений інгібіторний вплив лікарських та біологічно активних речовин _ парацетамолу, кофеїну, катехоламінів (адреналін, допамін), флавоноїдів (рутин, кверцетин, дигідрокверцетин), кислоти аскорбінової та поліфенольних сполук (пірокатехін, кислота елагова) на хемілюмінесценцію в системі H₂L - Н₂О₂ - Нb.

3. Вперше встановлена вибіркова інгібіторна дія на ХЛ в системі H₂L - Н₂О₂ - Нb парацетамолу в присутності кислоти аскорбінової, а також кофеїну в присутності теофіліну та теоброміну.

4. Запропоновані умови, опрацьовані методики та показана можливість здійснення кінетичного визначення парацетамолу, кофеїну, катехоламінів (адреналін, допамін), флавоноїдів (рутин, кверцетин, дигідрокверцетин), кислоти аскорбінової, поліфенольних сполук (пірокатехін, кислота елагова) в модельних розчинах та лікарських засобах методом інгібування хемілюмінесценції із застосуванням як індикаторної нової аналітичної системи H₂L - Н₂О₂ - Нb.

5. Виявлений активуючий вплив вікасолу та запропонований хімізм процесу активації хемілюмінесценції в системі H₂L - Н₂О₂. Розроблені методики та показана можливість хемілюмінесцентного визначення вікасолу в субстанції та лікарських препаратах.

6. Запропоновані умови, розроблені методики та показана можливість кінетичного визначення лікарських та допоміжних речовин за реакцією спряженого окиснення гідроген пероксидом 3,3',5,5'-тетраметилбензидину (кислота ацетилсаліцилова) та п-фенетидину (зопіклон, триацетин) в лікарських засобах та модельних розчинах.

ЛІТЕРАТУРА

1. Блажеєвський М.Є., Бондаренко Н.Ю. Кількісне визначення парацетамолу в лікарських формах методом хемілюмінесценції // Фармац. журн. - 2004. _ № 5. - С. 68 - 73.

2. Бондаренко Н.Ю., Блажеєвський М.Є. Кількісне визначення кофеїну хемілюмінесцентним методом в лікарських формах // Фармац. журн. - 2005. _ № 2. - С. 75 - 79.

3. Блажеєвський М.Є., Бондаренко Н.Ю. Визначення катехоламінів у лікарських формах методом інгібування хемілюмінесценції // Журн. орг. та фарм. хімії - 2005. - Т. 3, № 3 (11). - С. 79 - 82.

4. Блажеєвський М.Є., Бондаренко Н.Ю. Кількісне визначення флавоноїдів в лікарських засобах методом хемілюмінесценції // Фармаком. - 2005. _ № 2/3. - С. 177 - 181.

5. Блажеєвський М.Є., Бондаренко Н.Ю. Кількісне визначення вікасолу в лікарських формах методом хемілюмінесценції // Фармац. журн. - 2006. _ № 2. - С. 74 - 78.

6. Бондаренко Н.Ю., Блажеєвський М.Є. Порівняльне дослідження кінетичних методів визначення гемоглобіну за пероксидазною активністю // Наука і соціальні проблеми суспільства: медицина, фармація, біотехнологія. ІІІ Міжнар. науково-практ. конф., Харків, 21-23 травня 2003 р. Тези доповідей. - Харків, 2003. - С. 52.

7. Блажеєвський М.Є., Бондаренко Н.Ю. Визначення рутину в таблетках „Аскорутин” методом хемілюмінесценції // Матеріали ІІІ Міжнар. наук.-практ. конф. „Динаміка наукових досліджень'2004”. - Т. 69. - Дніпропетровськ: „Наука і освіта”, 2004. _ С. 12 _ 14.

8. Блажеєвський М.Є., Бондаренко Н.Ю. Визначення адреналіну в лікарських формах методом хемілюмінесценції // Матеріали І Міжнар. наук.-практ. конф. „Науковий потенціал світу'2004”. - Т. 75. - Дніпропетровськ: „Наука і освіта”, 2004. _ С. 40 _ 42.

9. Бондаренко Н.Ю., Блажеєвський М.Є. Кількісне визначення кофеїну в лікарських формах хемілюмінесцентним методом // Створення, виробництво, стандартизація, фармакоекономіка лікарських засобів та біологічно-активних добавок. Матер. наук.-практ. конф. з міжнар. участю, Тернопіль: „Укрмедкнига”, 2004. - С. 265 _ 267.

10. Блажеєвський М.Є., Бондаренко Н.Ю. Кількісне визначення вікасолу в лікарських формах методом хемілюмінесценції // Досягнення та перспективи розвитку фармацевтичної галузі України. Матер. VI Нац. з'їзду фармацевтів України, Харків, 28-30 вересня 2005 р. - Харків, 2005. - С. 133 _ 134.

11. Блажеєвський М.Є., Бондаренко Н.Ю. Кінетичне визначення ацетилсаліцилової кислоти в лікарських формах // Досягнення та перспективи розвитку фармацевтичної галузі України. Матер. VI Нац. з'їзду фармацевтів України, Харків, 28-30 вересня 2005 р. - Харків, 2005. - С. 134.

12. Блажеєвський М.Є., Бондаренко Н.Ю. Кінетичний метод визначення зопіклону за реакцією пероксикислотного окиснення // Науково-технічний прогрес і оптимізація технологічних процесів створення лікарських препаратів. Матер. 1-ї Міжнар. наук.-практ. конф., Тернопіль, 6-7 квітня 2006 р. - Тернопіль, 2006. - С. 81 - 83.

13. Бондаренко Н.Ю., Блажеєвський М.Є. Методика кількісного визначення кофеїну в каві методом хемілюмінесценції // Інформ. лист. - 2005, № 216 - 2005. - 3 с.

14. Бондаренко Н.Ю., Блажеєвський М.Є. Методика кількісного визначення вікасолу в лікарських формах хемілюмінесцентним методом // Інформ. лист. - 2005, № 217 - 2005. - 3 с.

15. Бондаренко Н.Ю., Блажеєвський М.Є. Методика кількісного визначення зопіклону в таблетках кінетичним методом за індикаторною реакцією спряженого окиснення п-фенетидину гідроген пероксидом // Інформ. лист. - 2005, № 218 - 2005. - 3 с.

Размещено на Allbest.ru