Знесолення води іонообмінним методом

Здатність іонообмінних матеріалів поглинати з розчину електроліту катіони і аніони в обмін на еквівалентну кількість іонів іоніту. Класифікація іонітів за природою матриці. Використання в процесі знесолення води триступеневої іонообмінної установки.

Рубрика Химия
Вид реферат
Язык украинский
Дата добавления 29.10.2014
Размер файла 245,1 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

3.4 Знесолення води іонообмінним методом

Сутність іонного обміну засновано на здатності іонообмінних матеріалів, або іонітів, поглинати з розчину електроліту катіони (аніони) в обмін на еквівалентну кількість іонів іоніту.

Умовно іоніт можна розділити на три складові частини (рисунок 3.1):

1) матриця (каркас);

2) фіксовані іони, що закріплені на матриці, які не здатні перейти фази іоніту у зовнішній розчин;

3) протиіони (обмінні іони) іоніту, кількість яких еквівалентна кількості фіксованих іонів, які протилежні їм за знаком.

1 - матриця; 2 - іони що створюють потенціал; 3 - іони дифузійного шару.

Рисунок 3.1 Схема структури молекули катіоніту і аніоніту

Ці іони здатні перейти у зовнішній розчин в обмін на точно еквівалентну кількість інших іонів того самого знака, які надходять в іоніт із зовнішнього розчину (одмінних іонів розчину).

За природою матриці іоніти поділяють на неорганічні (мінеральні) і органічні, які в свою чергу бувають природними і штучними (синтетичними) (рисунок 3.2).

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рисунок 3.2 Класифікація іонітів за природою матриці

За зовнішнім виглядом і ступенем дисперсності іоніти поділяють на порошкоподібні, зернисті, гранульовані, формовані, волокнисті, рідкі.

За ступенем пористості іоніти бувають гелеві, ізопористі і макропористі (мезопористі).

За типом і знаком протиіонів іоніти поділяють на такі:

? катіоніти, здатні до обміну катіонів;

? аніоніти, здатні до обміну аніонів;

? амфоліти, здатні залежно від умов середовища до обміну як катіонів, так і аніонів.

Знесолення води іонообмінним методом рекомендується при вмісті у вихідній воді: солей до 1500-2000, хлоридів і сульфатів - не більше 8 мг/дм3, кольоровості не вище 30 град, перманганатної окиснюваності не більше 7 мг/дм3 О2.

Процес обробки води методом іонного обміну, в результаті якого проходить обмін катіонів, називається катіонуванням, в результаті чого рухомі іони іонітів заміщаються на катіоніти, які містяться у воді:

Н[Кат] + NaCl Na[Кат] + HCl;

2Н[Кат] +Na2SO4 2Na[Кат] + H2SO4;

2Н[Кат] + Ca(HCO3)2 Ca[Кат]2 + 2CO2 ^+ 2 H2O.

При Н-катіонуванні на робочу об'ємну ємність катіонітів, особливо сульфовугілля, значно впливає аніонний склад води і загальний вміст солі, виражається відношення концентрації іонів HCO3- у воді до суми концентрацій іонів HCO3-, SO4-, Cl- і NО3-HCO3-/?САн). При підвищенні вмісту солі у вихідній воді з 1 до 15 мг-екв/л обмінна ємність катіоніту КУ-2 знижається на 14, КУ-1 - на 27%. При /?САн=0 робоча обмінна ємність сульфовугілля не велика і зменшується зі збільшенням вмісту солей у воді; при /?САн=1 робоча обмінна ємність сульфовугілля збільшується більше ніж у 2 рази, а вміст солі у воді на робочу обмінну ємність сульфовугілля не впливає.

При пропусканні води крізь аніонітові фільтри аніони кислот, які утворилися, і містяться у вихідній воді обмінюються на рухомі іони аніонітів:

[Ан]2СО3 + Н2SO4 [Ан]2 SO4 + Н2О + СО2^;

[Ан]2НСО3 + HCl [Ан]Cl + Н2О + СО2^ ;

2[Ан]ОН + Н2SіO3 [Ан] SіO3 + 2Н2О.

Найчастіше, застосовують аніоніти в склад яких входять аміно- і амонієві хімічно активні функціональні групи. Аніоніти, що містять первинні (-NH2), вторинні (=NH) і третинні (?N) аміногрупи, характеризуються слабоосновними, а четвертинні амонієві групи ( -N+R3) - сильно основними властивостями. Слабоактивні аніоніти мають реакційну здатність лише в кислому середовищі, сильно основні - в кислому, нейтральному і лужному середовищах. Так же, як і катіоніти, аніоніти можуть бути моно- і поліфункціональними. Слабоосновні аніоніти частіше бувають поліфункціональними.

Швидкість іонного обміну залежить від валентності іонів, їх заряду, ступеня гідратації ефективного радіуса іона. Енергію входження різноманітних аніонітів у високо основний аніоніт за їх динамічною активність можна представити так:

ОН-? НSіO3- ? НСO3- ? Cl- ? Н2РО4- ? NО3- ? SO42-.

По величині динамічної активності енергію входження різних катіонів в катіоніт можна охарактеризувати таким рядом:

Na+<NH4+<K+<Ва2+<Mg2+<Ca2+<Al3+<Fe3+.

Чим більше заряд катіонів, тим більше їх енергія входження в катіоніт. Ця закономірність змінюється при збільшенні концентрації катіонів (наприклад, при пропусканні через катіоніт концентрованого розчину натрій хлориду).

Для катіонів однакової валентності енергія входження в катіоніт залежить від ступеня їх гідратації: енергія входження Н+ у 17 разів більша, ніж у Nа+, і в 4 рази більша, ніж у Са2+.

Основною характеристикою іонітів є обмінна ємність - кількість функціональних активних груп в одиниці маси або об'єму іоніту, які можуть обмінюватися протягом циклу фільтрування. Обмінну ємність іоніту виражають в мг•екв/дм3, мг-екв/г тощо.

Обмінна ємність буває статичною (СОЄ) і динамічною (ДОЄ).

Статична обмінна ємність - це кількість іонів, яка поглинається одиницею маси або об'єму іоніту в статичних умовах до встановлення рівноваги.

Кількість іонів, яка поглинається одиницею маси або об'єму іоніту в динамічних умовах, тобто при фільтруванні розчину крізь шар іоніту до проскакування у фільтрат іонів, які вилучаються, складає динамічну обмінну ємність до проскакування. ДОЄ проскакування є деякою частиною статичної ємності іоніту.

Після проскакування іонів у розчин концентрація їх у фільтраті поступово підвищується і, нарешті, практично досягає вихідної концентрації цих іонів у розчині. Тоді ємність іоніту досягає так званої повної динамічної обмінної ємності (ПДОЄ), яка також не дорівнює статичній ємності.

Після виснаження робочої обмінної ємності катіоніт регенерують. Для регенерації Н-катіонітових фільтрів використовують 1 - 1,5 % розчин сульфатної кислоти. Більшу концентрацію Н24 приймати не рекомендується, оскільки при цьому на зернах катіоніту і у щілинах дренажу можливо осадження гіпсу. Швидкість перепускання регенераційного розчину Н24 через шар Н-катіоніту становить 5 м/год.

Однією з характеристик іонітів є їх повна обмінна ємність - та кількість грам-еквівалента іонітів, які затримує 1 м3 іоніту, що знаходиться в робочому стані, до того моменту, коли жорсткість фільтра зрівнюється з жорсткістю вихідної води.

Однак робоча обмінна здатність аніонітів, на відмінно від катіонітів, підвищується із зниженням рН середовища. Коротка характеристика деяких катіонітів наведена у таблиці 3.1, аніонітів - в таблиці 3.2.

Таблиця 3.1

Технологічні характеристики катіонітів

Марка катіоніта

Активна група

Насипна густина продукта, т/м3

Розмір зерен,

мм

Повна обмінна ємність, г-екв/м3

товарного

набухшого

Сульфовугілля (сорт СК-1 великий)

КУ-1

КУ-2

КУ-2-8чС

КБ-4-П2

Емберлайт IRC-50

-SO3Н

-SO3Н

-SO3Н

-SO3Н

-СООН

-СООН

0,67-0,70

0,60-0,75

0,73

0,70-0,90

0,68-0,82

0,50

0,42

0,33

0,65

0,33

0,17-0,33

0,42

0,50-1,20

0,30-2,00

0,30-1,50

0,40-1,50

0,25-1,00

0,30-1,00

500

650

1700

1700

2800

2800

Таблиця 3.2

Технологічні характеристики деяких аніонітів

Марка аніоніта

Активна група

Густина продукта, т/м3

Розмір зерен,

мм

Повна обмінна ємність, г-екв/м3 по SO42-

товарного

розбухшого

АН-31

АВ-17-8

АВ-17-8гЕ

ЕДЕ-10П

Емберлайт IRА-400

IRА-410

?N, =NH

- N+R3

- N+R3

?N, =NH

- N+R3

- N+R3

0,72-0,75

0,74

0,74

0,6

0,71

0,75

0,31

0,33

0,33

0,45

0,45

0,46

0,4 - 2

0,355-1,25

0,4-1,25

0,4-1,6

03-0,85

0,3-0,85

1500

-

-

1200

-

-

В моєму випадку в процесі знесолення води використовують триступеневу іонообмінну установку.

На першому ступені Н-катіонування відбувається очищення води від іонів Са2+ і Мg2+ за рівняннями:

знесолення катіон аніон іоніт

Са(НСО3)2 + 2Н[Кат] Са[Кат]2 + Н2О + СО2^;

МgSО4 + 2Н[Кат] Мg[Кат]2 + Н24.

На першій стадії ОН-аніонування вода очищується від аніонів сильних кислот (хлоридів Cl-, сульфатів SО42-, нітратів NO3-), очищення відбувається таким чином:

[Ан]ОН + МgCl2 [Ан]Cl + Мg(ОН)2v;

[Ан]ОН + СаSО4 [Ан]24 + Са(ОН)2.

На ІІ стадії Н-катіонування видаляють іони натрію за такою схемою:

Н[Кат] + NaHCO3 Na[Кат] + Н2О + СО2^;

Н[Кат] + NaCl Na[Кат] + НCl.

На ІІ стадії ОН-аніонування вода очищується від аніонів силіцієвої кислоти SiO32- за такими реакціями:

2[Ан]ОН + H2SiO3 [Ан]2SiО3 + 2Н2О;

2[Ан]ОН + Na 2SiO3 [Ан]2SiО3 + 2NaОН.

На І і ІІ стадіях відбувається виділення великої кількості вуглекислоти, яка має негативний вплив, тому що викликає корозію металу і порушується технологічний режим роботи установки. Тому для її видалення використовують дегазатор.

Третя ступінь Н-катіонування призначена для видалення з води не великих кількостей іонів Na+, які потрапляють в неї при поганій промивці сильноосновного аніоніту. Регенерація Н-катіонітових фільтрів проходить розчинами НCl і H2SO4 з масовою часткою 1,5-3 %.

Третя ступінь ОН-аніонування передбачає видалення з води продуктів розчинення і руйнування катіонітів, а також доочищення води від SiO32-. Регенерація ОН-іонітових фільтрів відбувається розчтном NaОН з масовою часткою 5 %.

Вміст солей у воді, яка оброблена по триступеневій схемі, не повинен перевищувати 0,1 мг/дм3, вміст сіліцієвої кислоти - не більше 0,02 мг/дм3.

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

  • Характеристика фазово-дисперсного стану домішок, що видаляються. Іонообмінний метод знесолення води. Теоретичні основи та оптимальні параметри методів очистки природної води. Особливісті установок з аніонітовими фільтрами. Розрахунок основної споруди.

    курсовая работа [1,3 M], добавлен 14.04.2015

  • Дослідження основних вимог до якості мінеральної води. Класифiкацiя мінеральних вод, їх значення. Показники якості фасованої води. Методи контролю якості. Визначення іонного складу води за електропровідністю. Іонохроматографічний аналіз мінеральної води.

    курсовая работа [319,9 K], добавлен 28.10.2010

  • Характеристика води по її фізичним та хімічним властивостям. Методики визначення вмісту нітрат іонів у стічній воді фотометричним методом аналізу з двома реактивами саліциловою кислотою та саліцилатом натрію у шести паралелях. Закон Бугера-Ламберта-Бера.

    дипломная работа [570,8 K], добавлен 07.10.2014

  • Гігієнічні вимоги до якості питної води, її органолептичні показники та коефіцієнти радіаційної безпеки й фізіологічної повноцінності. Фізико-хімічні методи дослідження якості. Визначення заліза, міді і цинку в природних водах та іонів калію і натрію.

    курсовая работа [846,9 K], добавлен 13.01.2013

  • Основи процесу знезаражування води. Порівняльна характеристика застосовуваних дезінфектантів: недоліки хлору як реагенту для знезараження води. Технологічна схема установки отримання активного хлору. Вибір електролізера, його технічні характеристики.

    дипломная работа [946,1 K], добавлен 25.10.2012

  • Вода та її якісний показник на Херсонщині. Вода, її властивості та аномалії. Фізичні та хімічні властивості води, їх аномалії. Якісна характеристика води на Херсонщині. Шляхи очищення природних вод для водопостачання. Технологічні процеси очистки води.

    курсовая работа [78,5 K], добавлен 06.06.2008

  • Люмінесцентні властивості іонів рідкісноземельних елементів. Явище люмінесценції, його характеристики й класифікація. Люмінесцентні характеристики речовин. Схеми енергетичних рівнів іонів рідкісноземельних елементів, їх синтез методом хімічного осадження.

    курсовая работа [946,0 K], добавлен 28.04.2015

  • Хімічний склад і поглинаюча здатність ґрунтів. Методика визначення активності іонів і термодинамічних потенціалів в ґрунтах. Вплив калійних добрив на активність іонів амонію в чорноземі типовому. Поглиблене вивчення хімії як форма диференціації навчання.

    дипломная работа [823,0 K], добавлен 28.03.2012

  • Ліпіди як органічні сполуки, різні за хімічною природою, загальною властивістю яких є здатність розчинятись у неполярних органічних розчинниках, їх головні фізичні та хімічні властивості, класифікація та різновиди. Значення жирів в організмі людини.

    реферат [2,9 M], добавлен 17.04.2012

  • Потенціостатична кулонометрія з вісмутовим електродом - метод передачі одиниці кількості речовини в практику комплексонометрії; джерело генерації іонів вісмуту для встановлення концентрації ЕДТА в розчин; фактори впливу на залежність фонового струму.

    дипломная работа [38,5 K], добавлен 25.06.2011

  • Розрахунок двокорпусної прямотечійної вакуум-випарної установки з природною циркуляцією, співвісною камерою і солевідділенням для випарювання розчину сульфату калію: конструкція, технологічна схема; підбір обладнання і визначення площі теплообміну.

    курсовая работа [580,8 K], добавлен 28.08.2012

  • "Жива" і "мертва" вода з точки зору хімії. Хімічна будова молекули. Зміна фізичних властивостей води в залежності від того, які ізотопи атома водню входять до її складу. Пошуки "живої" і "мертвої" води. Вплив електромагнітного випромінювання на воду.

    курсовая работа [1,1 M], добавлен 05.03.2015

  • Класифікація провідникових матеріалів. Електропровідність металів. Розгляд питання зштовхування електронів з вузлами кристалічної решітки. Латунь як сплав міді з цинком, її властивості та якості провідника. Особливості використання алюмінієвих сплавів.

    реферат [42,2 K], добавлен 24.11.2010

  • Дослідження методики виконання реакції катіонів 3, 4 та 5 аналітичної групи. Характеристика послідовності аналізу невідомого розчину, середовища, яке осаджує катіони у вигляді чорних осадів сульфідів. Вивчення способу відокремлення осаду у іншу пробірку.

    лабораторная работа [35,6 K], добавлен 09.02.2012

  • Характеристика та особливості застосування мінеральних вод, принципи та напрямки їх якісного аналізу. Визначення РН води, а також вмісту натрію, калію та кальцію. Методи та етапи кількісного визначення магній-, кальцій-, хлорид – та ферум-іонів.

    курсовая работа [40,4 K], добавлен 25.06.2015

  • Форма, величина та забарвлення криcтaлів. Гігроскопічність речовини. Визначення рН отриманого розчину. Характерні реакції на визначення катіонів ІІ групи. Кількісний аналіз вмісту катіону та аніону. Визначення вмісту води в тій чи іншій речовині.

    курсовая работа [34,6 K], добавлен 14.03.2012

  • Аналіз мінеральної води на вміст солей натрію, калію, кальцію полуменево-фотометричним методом та на вміст НСО3- та СО32- титриметричним методом. Особливості визначення її кислотності. Визначення у природних водах загального вмісту сполук заліза.

    реферат [31,1 K], добавлен 13.02.2011

  • Класифікація реакцій внутрішнього обміну за напрямками їх протікання та характером кінцевих продуктів. Передумова створення та сутність перекисної теорії Шенбайн–Баха. Сучасна теорія біологічного окислення. Макроергічні зв'язки та макроергічні сполуки.

    учебное пособие [40,0 K], добавлен 19.02.2009

  • Способи та методика механічного очищення води, необхідні для цього інструменти та матеріали, оцінка ефективності даного різновиду очищення та розповсюдження. Сутність, види та схема флотації, основні переваги її використання, необхідність вдосконалення.

    реферат [430,8 K], добавлен 19.10.2010

  • Характеристика стічної води за якісним та кількісним складом. Хімічні та фізичні властивості сульфатної кислоти та її сполук. Статистично-математична обробка результатів аналізу по визначенню сульфатів комплексонометричним і турбидиметричним методом.

    курсовая работа [1,2 M], добавлен 13.06.2011

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.