Технологiчнi розрахунки процессiв переробки нафти та газу
Характеристика рівнянь, за якими визначається середньо-об`ємна, середньо-молекулярна температура кипіння нафтопродуктів. Визначення густини нафтопродукту за певної температури та атмосферного тиску. Дослідження процесу гідроочищення нафти – "Юнiонфайнiг".
Рубрика | Химия |
Вид | контрольная работа |
Язык | украинский |
Дата добавления | 30.11.2014 |
Размер файла | 206,3 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
1. Привести рівняння, за якими визначасться
Середньо-об`ємна температура кипіння;
- Середньо-масова температура кипіння;
- Середньо-молекулярна температура кипіння;
, чи
Де ,
- Середньо-кубічна температура кипіння;
- Середньо усереднена температура кипіння.
Де - маси (чи % мас.) окремих фракцій;
- об`єми (чи % об.) окремих фракцій;
- молі (чи % мол.) окремих фракцій;
- молекулярна маса окремих фракцій;
- середньоарефметичні значення температур кипіння фракцій, ;
- вміст вузьких фракцій, мольні частки;
- об`ємна часка компонента.
2. Привести рівняння за яким визначається середньо-об`ємна температура для нафти до фракцій за данними розгонки за ASTM
Нахил кривої ASTM:
3. Привести співвідношення, яким зв`язані температури кипіння
> > > >
Співвідношення температур достатньо добре ілюструють дані про середні температури кипіння однієї й тієї ж суміші, отримані на основі розгонки за ІТК або ASTM
ІТК |
ASTM |
||
S |
2,8 |
2,8 |
|
482 |
- |
||
477 |
477 |
||
464 |
433 |
||
453 |
422 |
4. Визначити точки кипіння фракції нафтопродукту, якщо дана розгонка за ASTM
10% - 118 ; 30% - 152 50% - 204; 70% - 209 ; 90% - 238 . Визначити точки кипіння ( , , )
Рішення
Середньо-об`ємна температура кипіння:
(457,2)
Кут нахилу кривої розгонки:
За графіком Додаток 1 визначаємо коригуючі добавки і розраховуємо відповідні температури кипіння:
= 184,2 - 13 = 171,2; = 184,2 + 3 = 187,2;
= 184,2 - 9 = 175,2; = 184,2 - 3 = 152,2;
5.Привести визначення характеристичного фактору
Характеристичний фактор К визначає хіиічну природу нафтопродукту, його парафінистість. Він визначається залежно від двох параметрів - густини і температури кипіння, величена яких залежить від складу нафтопродуктів - густини і температури кипіння, величина яких залежить від складу нафтопродуктів. Для парафінистих нафтопродуктів К=12,5…13,0, для нафтено-ароматичних К?10…11, для ароматизованих К?10 та менше, для крекінг-бензинів К?11,5…11,8. Застосовується характеристичний фактор для кореляції при розрахунку фізико-хімічних властивостей нафтопродуктів. Характеристичний фактор визначають за формолую:
Де - Середньо- усереднена температура кипіння К.
- відносна густина нафтопродукту.
Можна визначити К і за формулою:
Де - Середньо-молекулярна температура кипіння К.
- відносна густина нафтопродукту.
Характеристичний фактор може також виражатися через молекулярну масу, індекс в`язкості, анілінову точку, зміст водню, критичну температуру, октанове і цетанове числа, температуру застигання.
Здостатньою точністю характеристичний фактор, знайдений за формулою , застосовується для опису фізичних властивостей продуктів первинної переробки нафти. При використанні для каталітичних і деяких синтетичних продуктів, що містять значні кількості олефінів, діолефінів чи ароматичних вуглеводнів, формула не дає досить точних результатів.
6.Визначити густину нафтопродукту за температурою 177 й тиском 15,0 МПа, якщо його густина при 20 дорівнює 680 кг/м3 . і К = 10,0
Рішення
Знаходимо густину нафтопродукту за температурою 20й тиском 15,0 МПа. З ціею метою скористуємося Додаток 5, де знаходимо поправку до густини з урахуванням тискую Вона дорівнює 15,0 кг/м3 . Тоді густина за 20та 15,0 МПа буде дорівнюватися:
кг/м3
За Додатком 3 знаходимо густину за температурою 177, знаючи густину за 20 та величину характеристичного фактору К=10,0.
Густина нафтопродукту за 177 та 15,0 МПа буде дорівнювати 460 кг/м3 .
7.Визначити відносини густини дорівнює А = 0,7520
Рішення
=- 5*б
=0,7520 -5 * 0,000831=0,7478.
8.Визначити молекулярну масу нафтопродукту з межами википання 80-120, густиною . Вміст фракцій у цьому продукті (у мол.частках): (80-85) - 0,21; (85 -90) - 0,10; (90-100) - 0,35; (100-110) - 0,23; (110-120) - 0,11
Рішення
Визначаємо середню температуру кипіння кожної вузької фракції, у :
; ; 95; 5; 115
Підставляючи отримані дані у формулу , одержуємо:
Визначаємо за формулою:
Визначаємо характеристичний фактор К за формулою:
Молекулярну масу фракції визначаємо за формулою:
М = (7•11,5 - 21,5) + (0,76 - 0,04 •11,5) • 99,8 + (0,0003 • 11,5 - 0,000245)•(99,8)2 = 59 + 29,94 + 9,96=98,9.
9.Суміш складається з 1100 кг бензолу та 2650 кг н-октану. Визначити середню молекулярну масу суміші
Рішення
Використовуючи формулу , знаходимо:
10.Вузька нафтова фракція за атмосферним тиском має середню температуру кипіння 190. Визначити тиск насичиної пари цієї фракціїпри 290
Рішення
Використовуємо формулу Ашворта . За табл. Знаходимо значення f(T0) для температури 190 та f(T) для температури 290:
f(T0) = 3,804 f(T) = 2,630
Підставимо ці величини у формулу:
.
Звідси тиск насиченої пари даної фракції при 290 складає:
Р = 661725 Па.
11.Розрахувати константу фазової рівноваги для н-гексану при 210 та 815 кПа. Критичні параметри складають tкр. = 234,7 і Pкр. = 2932 кПа. Тиск насичиної пари Р =1252 кПа
Рішення
Приведенні температура та тиск складають:
На рис. Для Тпр. = 0,95; і Рпр. = 0,65 знаходимо коефіцієнт активності г =0,78; фугітивність пари н-гексану складає:
Визначаємо фугітивність рідкого н-гексану при 210, тиску насиченої пари Р = 1252 кПа. Приведений тиск дорівнює:
Для визначення Тпр. = 0,95 і Рпр. = 0,4 за графіком рис. Знаходимо коефіцієнт активності г =0,85; фугітивність рідкого н-гексану, що знаходиться за температурою t і під тиском власної насичиної пари Р, дорівнює фугітивності за цих же умов, тобто:
Константа фазової рівноваги дорівнює:
12.Умовна в`язкість масляної фракції при 100 і 50 складає відповідно 2,6 і 24. Визгначити а графіком Додаток 9 умовну в`язкість за температурою 70
Рішення
2,6=1,16 ВУ.
24=3,43 ВУ.
На графіку визначаємо положення точок, що відповідають вище вказаним значенням умовної в`язкості. Для цього з точок, що відповідають 100 і 50 , проводимо дві вертикальні прямі до перетинання кожної з горизонтальною прямою, проведеної з точки. Що відповідає умовній в`язкості. Одержуємо на номограмі дві точки перетинання А і В, через які провидимо пряму АВ, що дає залежність в`язкості від температури для даної фракції. На осі абсцис знахожимо точку, що відповідає 70, з якої проводимо перпендикуляр до перетинання з прямою АВ. Одеруємо точку С і з цієї точки проводимо горизонталь до перетинання зі шкалою умовної в`язкості. Одержує значення ВУ = 2,15.
13.Визначити єнтальпію нафтопродукту молекулярної маси 100 за температурою 320 і тиском 3432 кПа,який має густину = 0,760 і критичну температуру tкр. = 291
Рішення
Знаходимо приведене значення температури за формулою :
Критичний тиск визначаємо за формулою :
Потім визначаємо периведений тиск за формулою :
.
Звідси
За атмосферним тиском ентальпія пари данної фракції дорівнює табл. = 416,56 кДж/кг. Таким чином,значення ентальпії при t = 320 і П = 3432 кПА складає:
.
Процеси низькотемпературної ізомеризації фірми UOP Penex та Penex Plus
нафтопродукт густина кипіння гідроочищення
Призначення процесу - збільшення октанового числа фракції С5, С6.
Сировина - бензинові фракції прямої перегонки нафти, бензини-рафінати, легкі продукти процесів каталітичної ароматизації та гідрокрекінгу.
Каталізатори - хлорований оксид алюмінію марки І-8 та І-80, які чутливі до домішок в сировині та не підлягають регенерації.
Робоча температура в реакторі - 110-150оС.
Рициркуляцію водню не потрібна внаслідок низької температурию
Схема процесу низькотемпературної ізомеризації фірми UOP Penex
Вихідну сировину сушать молекулярними ситами, змішують з сухим підживляючим воднем,нагрівають у паровому підігрівачі та подають на стаціонарний шар каталізатора вреактор 2. Кількість реакторів - 1-3. Ізомеризат через теплообміник надходить в стабілізатор 3. Відігнани продукти з верху стабілізатора 3 через лужний скрубер надають в паливну мережу. З низу стабілізатора 3 продукти надходять:
- У випадку застосування однопрохідної схеми - у систему компаундування виробництва бензину;
- У випадку схеми з рециркуляцією непрореагувааших н-парафінів - у систему відокремлення.
Організація циркуляції непрореагувавших н-гептану, н-гексану та метанпентанів дозволє підвищити ДОЧ продукту з 82-84 до 83-93 пунктів. Приціому може бути кілька систем вилучення компонентів для циркуляції - адсорбція у паровій фазі (процес Isosiv), адсорбція молекулятними ситами (процес Molex), розгонка в реактифікаційній колоні - деізогек-санітарізаторі (ДІГ).
При роботі на сировині, збагаченій вуглеводню С5, за рециркуляцією н-парафінів С5 та С6 надають перевагу процесу Molex. Застосування деізогексанізатора більш доцільне у впадку переробки сировини збагаченої С6, якщо метилпентан та н-гексани повертають до реактора.
Для зниження вмісту бензолу в автобензинах фірма UOP пропонує процес Penex Plus на хлорованому оксидноалюмінієвому каталізаторі марки І-80. Вміст бензолу в легких бензинах може змінюватись від 3 до 30%, тоді як в ізомеризаті вміст бензолу не перевищує 0,1% об.
Процес Penex Plus дозволяє переробляти сировину з високим вмістом бензолу і вугеводнів С7, тому що в процесі використовується принцип сполучення окремих процесів гідрування бензолу в циклогексан та ізомеризації парафінів С5-С7. Це забеспечує оптимальні умови протікання обох реакцій. При ціому секцію гідрування бензолу тісно інтегровано з іншими секціями установки, що забезпечує мінімізацію капіталовкладень. Сумісне використання такого устаткування як сировинні насоси і стабілізаційна колона забезпечує зниження вартості проекту.
У світі використовується більше 75 установокза цією технологією.
Процеси гідроочищення. Процес «Юнiонфайнiг»
Процес юніонфайнінг, розроблений фірмою ”Юнокал”, - це гідрогенізаційна очищення від сірки і азоту і гідрування різних нафтозаводських фракцій і нафтохімічної сировини.
Пароцес який здійснюється на стаціонарнму шарі каталізатора, використовується для:
- Попередньої очистки сировини каталітичного риформінгу, каталітичного крекінгу флюїд та іших процесів нафтопереробки;
- Облагороджування таких продуктів,як бензинові, гасові, дизельніфракції та ін.;
- Знесвірчення вакуумних газойлів,які використовуються в якості компонентів малосірчистих котельних палив;
- Попереднього очищення сировини, що йде на хімічну переробку, зокрема для знесірчення нафталіну перед його окисненням у виробництві фталевого ангідриду.
На рисунку показана схема процесу юніонфайнінг. Сировину змішують з водневмісним газом, суміш нагрівають до температури реакції,після чого спрямовують в реактор зі стауіонарним шаром каталізатора. Розроблено серію високооктанових каталізаторів процесу юніонфайнінг, з якої можна вибрати оптимальний. Дешевий каталізатор легко регенерується. Потік з реактора через теплообмінники і холодильники надходить у газорідинний сепаратор, в якому виділяється цирулюючий газ з високим вмістом водню. Цей газ поверається в реактор або використовується за межами установки. Рідкий потік з сепаратора надходить у відпарну колону для видалення легких компонентів і залишкового сірководню або у фракціонуючу колону для розподілу на цільові рідкі продукти чи фракції.
Умови процесу залежить від типу сировини та заданого ступеня очищення. Тиск 4,5 - 13,8 мПа. Температура та об`ємна швидкість визначаються метою процесу.
Лiтература
1.Б.Б.Мамедов. Технологiчнi розрахунки процессiв переробки нафти та газу.Навчальний посiбник .-Луганськ:Вид-во СНУ iм.В.Даля,2008.-246 с.,70 iл .,41 табл.,12 бiблiогр.назв.
2.Б.Б.Процеси вторинноi нафти : пiдручник /Б.Б.Мамедов,С.О.Кудрявцев.-Луганск:вид-во СНУ iм.В.Даля,2011.-216 с.,54 iл.,52 табл.,3 бiблiогр.назв.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Історія видобування, склад та фізичні властивості нафти (молекулярна маса, температура застигання, колір). Явища флуоресценції та люмінісценції як характерні властивості нафти. Продукти, які отримують з нафти, та проблема забруднення середовища.
презентация [858,8 K], добавлен 04.01.2012Дослідження складу, оптичних, електричних властивостей нафти. Огляд особливостей використання в хімічній промисловості. Значення в'язкості для видобутку і транспортування нафтопродуктів. Технології перегонки нафти. Аналіз проблем забруднення середовища.
презентация [1,5 M], добавлен 24.12.2012Проведення видів аналізу за прийнятою методикою без попереднього поділу компонентів. Визначення густини з використанням ареометра, температури плавлення, краплепадіння, температури спалаху і самозаймання, кінематичної в’язкості віскозиметром Оствальда.
курс лекций [117,7 K], добавлен 27.11.2010Характеристика сировини, реагентів і готової продукції. Розрахунок матеріального і теплового балансів процесу гідроочищення дизельного палива. Засоби його контролю і автоматизації. Норми утворення відходів. Оптимізація схеми теплообміну установки.
дипломная работа [355,4 K], добавлен 08.03.2015Походження сучасного терміну "нафта". Елементарний склад нафти, її хімічна природа і походження. Класифікація видів нафти за вмістом сірки, за складом, за вмістом різних фракцій, за вмістом базових мастил, смол і асфальтенів та твердих парафінів.
презентация [2,3 M], добавлен 26.11.2013Розгляд процесів з нерухомим шаром каталізаторів - методу Гудрі та процесу Термофору. Порівняльний аналіз каталітичної та термічної реакцій розщеплення вуглеводів, визначення їх природних каталізаторів; вивчення хімізму та механізму даних процесів.
реферат [404,4 K], добавлен 12.03.2011Технологічні принципи синтезу аміаку. Циркуляційна система синтезу аміаку. Метод глибокого охолодження коксового газу. Сировинна база і основні стадії технології. Киснева конверсія природного газу. Технологічні розрахунки основного реакторного процесу.
курсовая работа [713,9 K], добавлен 07.07.2013Фізико-хімічні основи процесу вловлювання бензольних вуглеводнів. Матеріальний та конструктивний розрахунки бензольного скруберу. Розрахунок насосної установки для подання поглинаючого мастила. Якість уловлювання бензольних вуглеводнів з коксового газу.
курсовая работа [606,4 K], добавлен 04.12.2013Особливості процесу утворення лігніну у гідролізному виробництві, його характеристика та класифікація. Основні способи переробки твердих відходів, оцінка перспективності їх використання. Технологічна схема піролізу лігніну в установці циркулюючого шару.
курсовая работа [183,1 K], добавлен 11.06.2013Одержання синтез-газу із твердих палив та рідких вуглеводнів. Визначення витрат бурого вугілля, вуглецю, водяної пари й повітря для одержання 1000 м3 генераторного газу. Розрахунок кількості теплоти, що виділяється при газифікації твердого палива.
контрольная работа [30,8 K], добавлен 02.04.2011Основні методи обробки та регулювання властивостей глинистих матеріалів. Аналіз використання адсорбентів на основі алюмосилікатів для очистки вуглеводневих сумішей та поглинання нафтопродуктів. Визначення сорбційної здатності модифікованого сапоніту.
дипломная работа [3,6 M], добавлен 20.05.2017Технології одержання кальцієвої селітри в Україні та в світі. Чинники які впливають на якість продукції. Шляхи її поліпшення та зниження витрат на виробництво. Шляхи утилізації шламів і відходів промисловості. Дослідження процесу кінетики сушки шламу.
магистерская работа [176,7 K], добавлен 07.04.2014Рідкоземельні елементи і їхні властивості та застосування, проблема визначення індивідуальних елементів, спектрометричне визначення компонентів, реагент хлорфосфоназо. Побудова графіків залежності світопоглинання та складання різних систем рівнянь.
дипломная работа [425,0 K], добавлен 25.06.2011Поверхнево-активні речовини (ПАР, сурфактанти, детергенти) — хімічні сполуки, які знижують поверхневий натяг рідини, полегшуючи розтікання і знижуючи їх міжфазний натяг; класифікація ПАР, вплив на компоненти довкілля. Поверхнево-активні речовини нафти.
научная работа [984,4 K], добавлен 06.11.2011Особливості мембрани тваринного походження. Визначення молярної маси сахарози за допомогою експериментального метода зі свинячим міхуром. Методи дослідження осмотичного тиску. Комірка зі скляного фільтра. Комірка з мембраною із колодія та целофану.
курсовая работа [712,1 K], добавлен 26.05.2015Одержання водню конверсією метану. Промислові види каталітичної переробки газоподібних або рідких вуглеводнів. Технологічна схема двоступінчастого методу конверсії природного газу. Одержання водню та азотоводневої суміші газифікацією твердих палив.
реферат [204,6 K], добавлен 20.05.2011Основні методи очищення газів від органічної сірки. Каталізатори на основі заліза, кобальту, нікелю, молібдену, міді, цинку для процесу гідрування сіркоорганічних сполук. Матеріальний баланс процесу гідрування. Конверсія природного газу та окису вуглецю.
контрольная работа [181,3 K], добавлен 02.04.2011- Моделювання процесу окислення метанолу в формальдегід в реакторі з адіабатичними шарами каталізатора
Опис розрахунків полів концентрацій компонентів і температури в адіабатичних шарах каталізатора реактора для окислення метанолу в формальдегід. Ознайомлення з особливостями визначення технологічних параметрів шарів залізо-молібденового каталізатора.
лабораторная работа [135,5 K], добавлен 16.09.2015 Основні фактори, що визначають кінетику реакцій. Теорія активного комплексу (перехідного стану). Реакції, що протікають в адсорбційній області. Хімічна адсорбція як екзотермічний процес, особливості впливу на нього температури, тиску та поверхні.
контрольная работа [363,1 K], добавлен 24.02.2011Характеристика кінетичних закономірностей реакції оцтової кислоти та її похідних з епіхлоргідрином. Встановлення впливу концентрації та структури каталізатору, а також температури на швидкість взаємодії карбонової кислоти з епоксидними сполуками.
магистерская работа [762,1 K], добавлен 05.09.2010