Тональний крем для молодої шкіри

Характеристика основних компонентів тонального крему для молодої шкіри: водної, жирової, силіконової основи, згущувачів, антиоксидантів, емульгаторів. Методи отримання силіконів. Спеціальні компоненті тонального крему та ефірні масла, їх характеристика.

Рубрика Химия
Вид курсовая работа
Язык украинский
Дата добавления 14.05.2015
Размер файла 369,7 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Реферат

Курсова робота на тему «Тональний крем для молодої шкіри» присвячена підбору сировинних компонентів для тонального крему орієнтованого для молодої шкіри. В роботі, на основі аналізу патентів та компонентного складу тональних кремів масс-маркету, була наведена ідеалізована рецептура тонального крему, підібрана екологічно-безпечна сировина. Для кожного компоненту представлена характеристика та обґрунтування заміни речовин, що мають негативний вплив на стан шкіри та здоров'я людини в цілому.

Робота загалом складається з 2 частин, вступу та висновків, загальною кількістю 27 сторінок. У роботі присутні 23 рисунка.

Ключові слова: рідкий флюїд, водна основа, жирова основа, силіконна основа, емолент, токоферол ацетат, парабени, емульгатор.

Реферат

Курсовая работа на тему «Тональный крем для молодой кожи» посвящена подбору сырьевых компонентов для тонального крема, ориентированного для молодой кожи. В работе, на основе анализа патентов и компонентного состава тональных кремов масс-маркета, была приведена идеализированная рецептура тонального крема, подобрано экологически безопасное сырье. Для каждого компонента представлена характеристика и обоснование замены веществ, которые негативно влияют на состояние кожи и здоровье человека в целом.

Работа целом состоит из 2 частей, введения и заключения, общем количеством 27 страниц. В работе присутствуют 23 рисунка.

Ключевые слова: жидкий флюид, водяная основа, жировая основа, силиконная основа, эмолент, токоферол ацетат, парабены, эмульгатор.

Abstract

The Coursework on "Makeup foundation for young skin" is dedicated to the selection of raw materials for the makeupfoundation oriented to the young skin. Analyzing patents and foundation creams components composition resulted idealized formula foundation with environmentally safe materials. Each component is represented by description and justification replace substances that have a negative effect on skin and man`s health in general.

The work generally consists of 2 parts, the introduction and conclusions generally 27 pages. There are 23 figures in the coursework.

Keywords: liquid fluid, water-based, oil-based, sylikon-based, emollients, tocopherol acetate, parabens, emulsifiers.

Зміст

    • Реферат
    • Реферат
    • Abstract
    • Вступ
    • 1. Характеристика основних компонентів тонального крему для молодої шкіри
    • 2. Спеціальні компоненти тонального крему та ефірні масла
    • Висновок
    • Список використаної літератури

Вступ

Тональний крем - це косметичний засіб для макіяжу. Зазвичай він вирівнює колір шкіри, замасковує її недоліки, іноді змінює природний тон шкіри, захищає її від зміни температур, вітру, дощу.

Історія тонального крему відома ще з античних часів. Перші згадки про цей косметичний засіб відомі ще в Давньому Єгипті, Стародавній Греції і Римі. Єгиптяни вірили, що пудра захищає від злих духів. Пізніше, білий колір обличчя (вибілений пудрою) став ознакою приналежності до вищого стану. Виготовляли пудру з борошна, крейди, глини, пилку рослин, свинцевих білил. Такі білила, хоч і надавали обличчю потрібну блідість, проте були дуже шкідливі для здоров'я.

Перший тональний крем був винайдений в 1935 році фірмою Max Factor. Призначався цей крем як грим для акторів, що знімалися в кіно. Грим випускався в круглій баночці, завдяки якій, він отримав назву «млинець». Грим рівно лягав, мав широку кольорову гаму, не відображав світло софітів. Ця новинка викликала великий інтерес жіночу аудиторію. Після цього і почався бум на тональні креми. [1]

На сьогоднішній день відома величезна існує велика різноманітність тональних кремів. Усі вони відрізняються за рецептурою, основою та призначенням для різних типів шкіри. За основою тональні креми діляться на:

· водна основа з жировою основою;

· водна основа без жирової основи;

· силіконова основа;

· жирова основа. [2]

У даній курсовій роботі буде досліджено тональний крем на водяній основі для нормальної шкіри. Саме тональний крем на водяній основі забезпечує рівномірний його розподіл по шкірі. Він забезпечує більш природні відчуття та вигляд, ніж такий же тональний крем тільки на жировій основі. Для молодої шкіри найкращим варіантом буде легкий крем-флюїд зі світловідбиваючими частинками (УФ-фільтром) та ефірними оліями. Ще одна перевага рідкого флюїду - це те, що він підходить до всіх типів шкіри, порівняно з тональним кремом на жировій основі.

Взагалі кажучи, компоненти будь-якого тонального крема можна поділити на наступні групи:

· Основостворюючі (вода/масло, вищі жирні кислоти, ефіри вищих жирних кислот, воски, силікони);

· Спеціальні добавки (емульгатори, стабілізатори, консерванти, антиоксиданти, пігменти, УФ-фільтри, ароматизатори тощо)

· Біологічно-активні речовини (вітаміни, екстракти лікарських рослин, ефірні масла).

Властивості тонального крему також залежать від технології його приготування, та відсоткове відношення компонентів. У цій роботі буде запропонований лише ідеалізований склад продукту.

1. Характеристика основних компонентів тонального крему для молодої шкіри

Проаналізувавши патенти RU2203024 [3], US4988503 [4], були зроблені висновки, що тональний крем для молодої шкіри на водній основі в якості основоутворюючих агентів повинен містити:

· водна основа;

· жирова основа;

· силіконова основа;

· речовини, які створюють однорідну систему масло/вода (емульгатори, стабілізатори)

· речовини, які запобігають псуванню та окисненню компонентів продукту (консерванти, антиоксиданти)

· згущувачі (зменшують маслянистість жировмісних компонентів)

Згідно проаналізованих патентів, для створення водної основи тонального крему пропоную трояндову воду. Вона складається з ефірної олії троянд (вміст 0,06-0,1%) та дистильованої води. Трояндову воду отримують шляхом водної дистиляції із сортів ефіроолійних сортів троянд. Також вона є побічним продуктом при виробництві трояндового масла.

Трояндова вода не містить спирту, отже не сушить шкіру. Вона застосовувалася як засіб, що освіжає та охолоджує шкіру ще з часів стародавніх римлян і Стародавньої Персії.

Її широко використовують для очищення обличчя, оскільки вона надає шкірі пружність, свіжість і еластичність, усуває сухість, лущення, відчуття стягнутості шкіри, подразнення, запалення. Трояндова вода -- це природний, ароматний антисептик, регулярне застосування якого допоможе зберегти шкіру молодою і красивою. [5]

Для створення жирової основи можна обрати парафіни різної довжини ланцюга, або воски. Усі вони відділяються перегонкою нафти, або гідруванням відповідних ненасичених сполук. Похідні нафти не є бажаними компонентами будь-якого косметичного засобу, особливо тонального крему для молодої шкіри. Тому слід обрати масло какао-бобів та масло кунжуту сенегальського.

Основними компонентами масла какао-бобів є метил ксантин (рис.1) та кофеїн (рис.2), та ненасичені жирні кислоти.

Рис. 1

Рис. 2

Процес отримання. Спочатку насіння, витягнуті з плодів дерева какао, піддаються такому процесу як ферментація ( іншими словами - бродіння) , в результаті чого вони знаходять більш темний коричневий колір. Потім це насіння сортуються, очищаються , проходять термічну обробку, дробляться , і в кінцевому підсумку з них отримують крупку какао. Потім цю крупу тонко подрібнюють, отримуючи терте какао, з якого вже в свою чергу методом пресування отримують масло какао.[6]

Масло какао-бобів запобігає старінню шкіри, її висиханню, захищає від несприятливих кліматичних умов (холодний вітер, дощ), тонізує, зволожує, утримує в ній вологу тривалий час, не забиваючи при цьому пори. Какао-масло має розгладжуючі властивості, що робить його просто незамінним у боротьбі проти зморшок. Також воно пришвидшує процес регенерації верхнього шару клітин шкіри. Ще одна перевага масла какао-бобів, те що при використанні воно швидко проникає у клітини і не залишає після себе жирного блиску.

Масло кунжуту сенегальського - рослинна олія, яку отримують із насіння кунжуту. Воно майже не має запаху (тому має перевагу у використанні у косметиці), жовтого кольору. Кунжутне масло багате на мікроелементи та на поліненасичені кислоти:

· 4 % -- 6 % стеаринова

· 7 % -- 8 % пальмітинова

· около 0,1 % мірістинова

· до 1,0 % арахідонова

· 35 % -- 48 % олеїнова

· 37 % -- 48 % лінолева

· до 0,5 % гексадеценова.

Ще одна особливість масла кунжуту, те що воно містить антиоксиданти сезамол (рис. 3), внаслідок чого може досить довго зберігатись (до 9 років). [7]

Рис. 3.

Процес отримання. Найякісніше масло з обсмаженого кунжутного насіння виробляється з насіння, яке спочатку обсмажується при температурі 200°С , а потім пресується за допомогою механічного преса.

Масло має властивість глибоко проникати у шкіру, зволожуючи, живлячи, очищаючи її від непотрібних продуктів метаболізму, сповільнює старіння. Очищаю пори, що попереджує акме.

В якості силікатної основи згідно патента US4988503,[4] можна використати циклопентасилоксан (рис. 5) та ПЕГ-10-диметикон.

Рис. 5.

Але проаналізувавши останні дослідження науковців, було доведено їх негативний вплив на організм людини. Циклопентасилоксан викликає порушення ендокринної системи, здатний впливати на біохімічні процеси на клітинному рівні, може викликає подразнення шкіри. Дослідження вказують на можливість викликати ракові пухлини. [8]

ПЕГ-10-диметикон інтенсивно утримує токсини і вуглекислий газ, перешкоджаючи диханню шкіри і виділенню продуктів життєдіяльності.

Дивлячись на ці нові дослідження, пропоную використовувати суміш силіконів - фенілтриметикон (рис. 6), метилметикон (рис. 7). Їх молекули надто великі, тому вони не здатні проникнути крізь поверхню шкіру.

Рис. 6.

Рис. 7

Один з найбільш поширених методів отримання силіконів - гідролітична поліконденсація функціоналізованих діорганосіланов - діхлорсіланов , діалкоксі- і діацілоксі , діаміносіланов . Метод заснований на гідролізі функціональних груп , що ведуть до утворення нестійких діорганосіланолов , які олігомерізуются з утворенням ціклосілоксанов :

R2SiX2 + 2H2O > R2Si(OH)2 + 2HX

nR2Si(OH)2 > ( R2Si -O)n + H2O

Переваги використання силіконів при виробництві тонального крему:

· Можуть використовуватися в чистому вигляді або в суміші з іншими косметичними компонентами в якості рідкої основи для різних косметичних інгредієнтів або засобів;

· Чудове розтікання ;

· Не жирні , не залишають маслянистого відчуття;

· Усувають липкість ;

· Володіють низьким поверхневим натягом ;

Диметикон - найбільш широко застосовуваний рідкий силікон з низьким поверхневим натягом , легко розподіляється по поверхні , утворюючи моношар, який захищає шкіру від зовнішнього впливу кліматичних факторів. Цей моношар є тонким, тому він не порушує газообміну шкіри, забезпечує атласний ефект , шовковистість , не залишаючи жирного сліду і липкості . Сприяє усуненню підвищеної сухості шкіри

Трифенілметикон - летюча прозора рідина без запаху і кольору, не залишає слідів і плям , знижує липкість косметичних продуктів , покращує характеристики розпилення і розбризкування. Трифенілметикон добре сумісний з більшістю органічних розчинників, з воском, ненасиченими жирними кислотами, спиртами і ароматичними вуглеводнями, саме тому він і здобув визнання при складі рецептури багатьох косметичних засобів.

Так як у тональному кремі використовуються три фази: водяна, жирова та силіконова, то задля того, щоб продукт не мав розподілу на фази необхідне використання емульгаторів, стабілізаторів. Їх основна дія базується на стабілізації системи та підвищення стійкості утворених емульсій.

Зазвичай, згідно традиційної рецептури тональних кремів для молодої шкіри масс-маркету, у якості емульгаторів використовують поліетиленгліколі (рис.8) різної довжини ланцюгу (PEG-50, PEG-100)

Рис. 8

Але суперечки щодо доречності використання гліколів та їх безпечності організму тривають вже не один рік. У деяких країнах використання поліетиленгліколів обмежено (Європа, США). Спостерігається однозначна тенденція до мінімізації їх включення до рецептури косметичних засобів. Поліетиленгліколі викликають алергічні реакції, підсушують шкіру. Але переваги ПЕГ це: дешевизна, інертність, по відношенню до інших компонентів косметичного засобу. [10]

Дивлячись на вищесказані факти пропоную до використання цетиловий спирт (рис. 9).

Рис. 9

Цетиловий спирт або ЕТАЛ - одноатомний спирт складу C16H33OH . Відноситься до жирних спиртів. Цетиловий спирт історично отримують зі спермацету, речовини з фіброзного мішка кашалотів, де він перебуває у зв'язаному вигляді:

C15H31COОC16H33 + Н2О = С15Н31СООН + С16 Н33ОН

Інший варіант отримання - гідрування пальмітинової кислоти. За виглядом нагадує затверділий жир, білий за кольором і без запаху. Розчиняється в жирах і етанолі (спирті). Стійкий до дії кисню повітря і світла і не схильний самоокиснення. Є емолентом - пом'якшує шкіру і робить її еластичною. Вільно пропускає кисень і вуглекислий газ, таким чином, не перешкоджає шкірному диханню. Володіє оклюзивний ефектом, зменшує випаровування води з поверхні шкіри, покращує гідратацію, що може бути корисно для дуже сухої і пошкодженої шкіри, а також у зимовій косметиці. Виступає в даному випадку як альтернатива кожному жиру. Дає відчуття бархатистості на шкірі, створює тонку плівку.

Дозволяє загустити креми з мінімальною жирної фазою, без участі твердих масел, що може бути зручним при жирній шкірі. При цьому забезпечує тривалу стабільність. Збільшує проникність ліпідного бар'єру для активних компонентів крему, виступаючи енхансером. Маючи температуру плавлення вище температури людського тіла, з успіхом використовується в засобах по догляду за губами, тому підвищує твердість кошти в цілому.[11]

У ролі стабілізатора пропоную до рецептури крему включити гліцерилстеаратцитрат (рис. 10), гліцерил олеат (рис. 11).

Рис. 10

Рис. 11

Гліцеріл олеат цитрат отримують шляхом естерифікації гліцерину ненасиченою олеїновою кислотою та цитриновою кислотою. Він відноситься до розряду стабілізаторів рослинного походження. В якості природної сировини для отримання гліцерил олеат використовуються плоди пальмового дерева, кокосові горіхи та насіння соняшнику. Надаючи яскраво виражений пом'якшувальний і доглядає ефект, гліцерил олеат сприяє відновленню та збереженню ліпідного шару шкіри і часто використовується в складі очищувальних засобів з метою надання їм необхідної природної в'язкості. Надає імуностимулюючу дію на шкіру. Поліпшує проникність шкіри для інших речовин, що містяться в косметичному продукті. Гліцерил олеат цитрат - складний ефір лимонної кислоти. [12]

Гліцерил стеарат цитрат - похідне пальмоядрового і соєвого масла. Природний емульгатор типу "вода в маслі", отриманий шляхом змішування певних жирних кислот з рослинних масел з гліцерином. У косметичних засобах зазвичай використовується як стабілізатор, для запобігання розшарування інгредієнтів. Надає на шкіру пом'якшувальну, зволожуючу дію, допомагає утримувати вологу в шкірі. Сприятливо впливає на суху або обвітрену шкіру. тональний крем силікон антиоксидант

Задля того, щоб косметичний мав достатній термін зберігання, необхідним є факт введення консервантів та антиоксидантів.

Консерванти - речовини, які пригнічують ріст мікроорганізмів у продукті. При цьому, як правило, попереджають продукт від появи неприємного смаку і запаху, пліснявіння і освіти токсинів мікробного походження. Консерванти почали використовуватися людьми ще в стародавньому світі. Однією з цілей консервації було тривале зберігання харчових продуктів. Найбільш використовуваними консервантами в стародавньому світі були кухонна сіль, мед, вино, пізніше - винний оцет і етиловий спирт.

Використання консервантів є цілком виправданим, оскільки зіпсований крем може заподіяти шкірі набагато більше шкоди, ніж будь-консервант. На сьогоднішній день широко використовується бензиловий спирт (рис. 12) та бензоат натрію (рис. 13).

Рис. 12

Рис. 13

Бензиловий спиртотримують омиленням бензілхлоріда в присутності лугу:

C6H5CH2Cl + H2O > C6H5CH2OH + HCl

а також дією лугу на суміш бензойного альдегіду і формальдегіду:

C6H5CHO + HCHO + NaOH > C6H5CH2OH + HCOONa

Його дешевизна, та досить гарна ефективність кажуть про його переваги над іншими консервантами.[13] Але останні дослідження показали, що в організмі бензиловий алкоголь швидко окислюється до бензойної кислоти, сполучається в печінці з гліцерином і перетворюється в гіппурову кислоту. Коли цей метаболічний шлях недостатньо розвинений або порушений, бензойна кислота накопичується в організмі, викликаючи метаболічний ацидоз. Таке явище спостерігається у передчасно народжених дітей. Саме тому бензойний алкоголь був внесений в список речовин, небажаних до використання у косметиці та харчовій промисловості Національним інститутом охорони здоров'я США.

Бензоат натрію отримую взаємодією лугу з бензойною кислотою. Він

надає сильну гальмівну дію на дріжджі і цвілеві гриби, пригнічує в клітинах активність ферментів, відповідальних за окислювально-відновні реакції, а також ферментів, що розщеплюють жири і крохмаль. В останні років 20 йдеться дискусію що безпечності використання цього консерванту, оскільки ця сполука може пригнічувати роботу мітохондрій у клітині. Але 100% підтвердження таких фактів поки що не знайшлось, тому бензоат натрю дозволений у багатьох країнах світу.

Зараз все більшої популярності здобувають похідні парагідроксобензойної кислоти (рис. 14)

Рис. 14

Їх отримують етерифікацією пара-гідроксибензойної кислоти відповідними спиртами. пара-гідроксибензойної кислоту отримують c використанням модифікованої реакція Кольбе - Шмітта з феноляту калію і діоксиду вуглецю. Ефективною дією у ролі консервантів виступає суміш метилпарабену (рис. 14), етилпарабену (рис. 15), пропілпарабену (рис.16).

Рис. 15

Рис. 16

Рис. 17

Така суміш парабенів має синергічний ефект, тобто підсилення своїх властивостей в десятки разів. Це дозволяє вводити їх у тональний крем у меншій кількості (до 0,4%). Вони є одними з найефективніших консервантів, забезпечуючи тривале зберігання косметичних засобів без порушення їх властивостей і якостей. Так синергічна суміш запобігає росту навіть плісняві.[14]

Офіційна наука говорить про те, що парабени практично нетоксичні. І справді дослідження гострих, субхронічних і хронічних ефектів на гризунах показали, що парабени практично нетоксичні вони швидко всмоктуються, метаболізуються і виводяться з організму. У людей з нормальною шкірою парабени, в основному, не викликають роздратування і не викликають дискомфорту. [15]

. Парабени швидко всмоктуються, метаболізуються і виводяться з організму. Головні метаболіти парабенів p-гідроксибензойна кислота, p-гідроксігіппурова кислота, p-гідроксибензойної глюкуронід, p-карбоксіфенілсульфат.

При зберіганні крема ніяк не можна обійти процеси автоокиснення сполук або їх окиснення киснем повітря. Процеси окисненя впливають на органлептичні показники косметитичного засоба (зокрема тональний крем для молодої шкіри) такі як: запах, колір, консистенція. Насамперед процеси окиснення в косметичному засобі впливають на зміну кольору продукту, прогоркання жирів, яке супроводжуютьсе тьмянінням продукту. Також при окисненній можуть відилятися небезпечні токсичні речовини, які будуть мати величезний негативний вплив при їх використанні. Саме тому косметична промисловість не можу обійтись без антиоксидантів.

Антиоксиданти (антиокислювачі, консерванти) - інгібітори окислення, природні або синтетичні речовини, здатні сповільнювати окислення. Механізм дії найбільш поширених антиоксидантів (ароматичні аміни, феноли, нафтоли та ін.) Полягає в обриві реакційних кіл: молекули антиоксиданту взаємодіють з активними радикалами з утворенням малоактивних радикалів. Окислення сповільнюється також у присутності речовин, що руйнують гидроперекиси (діалкілсульфіди та ін.). У цьому випадку падає швидкість утворення вільних радикалів. Навіть у невеликій кількості (0,01-0,001%) антиоксиданти зменшують швидкість окислення, тому протягом деякого періоду часу (період гальмування, індукції) продукти окислення не виявляються. У практиці гальмування окислювальних процесів велике значення має явище синергізму - взаємного посилення ефективності антиоксидантів в суміші, або в присутності інших речовин.

Найбільш відомі антиоксиданти: аскорбінова кислота (вітамін С), токоферол (вітамін Е), Я-каротин (провітамін А) і лікопін (у томатах). До них також відносять поліфеноли: флавін і флавоноїди.

У тональному кремі для молодої шкіри в якості антиоксиданта пропоную до використання токоферол ацетат (рис. 18)

Рис. 18

Метод отримання ацетату токоферолу запропонований у патенті RU 2163600. Він грунтується, що 2,3,4-пентатріон-3-оксим циклоконденсує з бутаноном, отриманий 2,3,6-триметил-1,4-бензохинон-1-оксим деоксімірують в тремтіли-n -бензохінон, відновлюють в тріметілгідрохінон, конденсирують з ізофітолом і виділяють цільовий продукт відомими прийомами. Спосіб дозволяє отримати тріметілгідрохінон з досить високим виходом (до 50%) і високою чистотою, що підвищує чистоту вітаміну E.

Як антиоксидант вітамін Е захищає клітини від пошкодження, уповільнюючи окислення ліпідів (жирів) і формування вільних радикалів. Він захищає інші розчинні жирами вітаміни від руйнування киснем, сприяє засвоєнню вітаміну А і захищає його від кисню. Вітамін Е уповільнює старіння, може запобігати появі старечої пігментації.[16]

Вітамін Е бере участь також у формуванні колагенових та еластичних волокон міжклітинної речовини. Токоферол запобігає підвищену згортання крові, сприятливо впливає на периферичний кровообіг, бере участь у біосинтезі гема і білків, проліферації клітин, освіті гонадотропінів, розвитку плаценти.

Також в ролі антиоксиданта можна використовувати аскорбіл глюкозид (рис. 19)

Рис.19

Аскорбіл глюкозид - це натуральний вітамін С, стабілізований глюкозою, який, зберігаючи всі корисні для шкіри властивості вітаміну, залишається стабільним до високої температури, світла, нагрівання і дії окислювачів, а також в 1,5 рази краще розчиняється у воді в порівнянні з іншими похідними вітаміну С.

Потрапляючи на шкіру, AA2G розщеплюється під впливом ферменту альфа-глюкозидази, в результаті чого відбувається поступове вивільнення вітаміну С, що забезпечує тривалий ефект, який триває більше 5 діб після нанесення.

Аскорбіл глюкозид є не тільки антиоксидантом, але також захищає шкіру від УФ-випромінювання, сприяє пригніченню синтезу меланіну і освітленню вже існуючого меланіну, впливаючи тільки на пігментовані ділянки шкіри, не висвітлюючи шкіру навколо. Крім цього продукт сприяє зменшенню зморшок і розгладженню шкіри.[17]

Використання такого натурального інгредієнту більш доцільне, безпечне, та сприятливе для молодої шкіри, аніж синтетичні антиоксиданти.

2. Спеціальні компоненти тонального крему та ефірні масла

В останні часи тональні креми виконують не тільки функцію маскування недоліків шкіри, а й зволоження, підтримування шкіри в тонусі, та утворення тонкої плівки, яка зможе захищати шкіру під час непогоди. Саму тому, в останні роки в тональні креми вводять вітаміни, пом'якшувачі,УФ-фільтри, пігменти, ароматизатори, віддушки та біологічно активні речовини

Тональний крем бажано повинен містити компоненти, для зволожування шкіри, тобто емоленти. У якості таких використовують ізопропілмірістат, сквалан, гліцерін.

Використання ізопропілмірістату (рис. 20) небажане, оскільки він може значно збільшувати всмоктування канцерогену NDELA; може сприяти появі вугрів; включений до Списку небезпечних речовин, складений Національним інститутом охорони здоров'я США.[18]

Рис. 20

Дивлячись на цей факт пропоную включення сквалану (рис. 21) та гліцерину (рис. 22) до складу тонального крему для молодої шкіри.

Рис. 21

Рис. 22

Сквалан - вуглеводень тритерпенового ряду. Сквалан являє собою прозоре масло без кольору і запаху, високостабільного і чудово адаптоване для застосування в косметичних і фармакологічних препаратах. Великий інтерес до використання сквалану обумовлений, головним чином, його природної сумісністю зі шкірою, нетоксичність, високою стабільністю і приємним відчуттям шовковистості косметичних препаратів, в яких він застосовується. Сквалан не комедогенний, на відміну від тригліцеридів і жирних кислот шкірного сала. Сквалан - це високоякісний емульгатор, пом'якшувач і носій поживних речовин. Є джерелом натуральних жирних кислот і одним з найкращих змащувальних компонентів у засобах по догляду за шкірою. Він використовується для поліпшення дихання шкіри і запобігає втраті вологи. Затримує появу ознак передчасного старіння. На відміну від свого попередника сквалена, який добувають з печінки акул, сквалан - це рослинний продукт, одержуваний з оливкового масла і зерен пшениці.[19]

Гліцерин - безбарвна, в'язка, дуже гігроскопічна рідина, змішується з водою в будь-яких пропорціях. Отримання гліцерину засноване на використанні пропілену в якості вихідного продукту. Хлоруванням пропілену при 450-500°С отримують аллілхлорід, при приєднанні до останнього хлорнуватисту кислоти утворюються хлоргідрин, наприклад, CH2ClCHOHCH2Cl, які при омиленні лугом перетворюються в гліцерин.

Головне завдання цього компонента - це утримання і накопичення вологи. Розмір молекули гліцерину дозволяє йому проникнути під епідерміс у сусідстві з ще одним компонентом - водою і, таким чином, наситити шкіру, створюючи при цьому захисну плівку, яка перешкоджає втраті рідини. Стандартна концентрація гліцерину в кремах для усунення дегідратації шкіри становить від 10% до 35%.

Проаналізувавши склад тональних кремів, які є сьогодні на ринку, було виявлено, що виробники включають до складу рецептури УФ-фільтри. Їх головна задача - розсіювати або відбивати ультрафіолетове випромінювання сонця. Найбільш вживаними УФ-фільтрами є: діоксид титану, діоксид цинку, октилметоксіцинамат.

До включення компонентів тонального крему для молодої шкіри пропоную використання діоксиду титану (TiO2) та октилметоксіцинамату (рис.23).

Рис. 23

Оксид титана(IV) (барвник E171) - амфотерний оксид четирехвалентного титану. У косметології використовується високоочищений діоксид титану у ролі, як УФ-фльтра, так і білого пігмента Ступінь дисперсності часток складає порядка 100 мкм, і вони не здатні пройти верхній шар шкіри, отже діоксид титану не аккумулюється в організмі. До переваг даного матеріалу відноситься його хімічна нейтральність: він не вступає в реакцію з шкірою, тому не викликає алергічних реакцій. Але основна вимога до діоксиду титану це висока його чистота та високий ступінь дисперсності. За умови наявності у тональному кремі, великих частинок діоксиду титану (більше 100мкм), шкіра набуватиме білого кольору, що є небажаним результатом.

Діоксид титану є дозволеним у всіх країнах світу, норма вмісту у косметичному засобі складає 1-5 % від маси продукту.

Октилметоксіцинамат - прозора, рідка сполука, яка абсорбує УФВ випромінювання і захищає від палючих сонячних променів. Ця речовина пройшло випробування на безпеку, і вже кілька десятиліть широко використовується в косметиці та захисних кремах. Володіє УФ-протекторною дією. Здійснює захист проти короткохвильової частини УФ-А випромінювання, а також повністю нейтралізує випромінювання В типу.

Є стабільним, гіппоалергенним. Не забаврлює шкіру, і це є перевага над діоксидом титану. [18]

Бажаними та дуже корисними компонентами тонального крема ефірні олії. Вони допоможуть зберігти молоду шкіру зволоженою, ніжною на довгі роки. Найбільш ефективними вважаються такі ефірні олії: олія дерева ши, олія абрикосових кісточок, олія авокадо.

Усі ці ефірні олії є незамінним джерелом вітамінів, мікроелементів, і поліненасичених жирних кислот. Серед них - олеїнова, пальмітинова, лінолева, ліноленова, пальмітинова і стеаринова жирні кислоти, вітаміни A, E, D, B1, B2, K, PP, а також калій, цинк, і сквален. Крім того вони містить лецитин, багато хлорофілу, гістидин, і фітостерини.

Їх основна дія - очищати та вирівнювати тон шкіри, утворювати мікроплівку на шкірі, яка буде проникна для кисню, адже шкірі потрібно дихати, але в цей же час вона повинна захищати від несприятливих кліматичних факторів. Олія абрикосових кісточок прискорює регенерацію верхнього епітелію шкіри, та зміцнює мембрани клітин. Олія дерева ши очищає пори, попереджує акме та збільшує пругкість шкіри.

Також залежно від бажаного кольору у тональний крем вводяться барвники. Вони повинні бути нетоксичні, мати високу барвну здатність, бути інертними до інших компонентів продукту, стійкими до температур, та сонячних променів.

На останньому етапі у тональний крем додається віддушка для надавання приємного запаху косметичному продукту.

Висновок

Результатом курсової роботи було встановлення ідеалізованого компонентного складу тонального крему для молодої шкіри. Отримана рецептура відповідає так званому рідкому флюїду, тобто легкому тональному крему на водяній основі, який буде рівномірно розводілятися по шкірі, мати рівний тон, не мати жирного блиску і не бути жирним на дотик. Використана сировина є безпечною, гіпоалергеною, і буде створювати потрібний ефект.

Отже, як було сказано вище, була вибрана водна основа. У якості водяної основи виступала трояндова вода. В ній була розчинена жирова фаза і силіконова основа. Традиційна жирова фаза - парафін або воск була замінена на масло какао-бобів та масло сенегальського кунжуту. Силіконова основа складалась із суміші диметикону та трифенілметикону.

У якості емульгаторі замість традиційних похідних поліетиленгліколю (ПЕГ ) використовувся цетиловий спирт, оскільки його синтизують с натуральної рослинної сировини і він є безпечним для здоров'я.

Роль стабілізаторів виконували гліцерилстеаратцитрат та гліцерил олеат. Ці компоненти є безпечними та отримуються із рослинної сировини.

Загущувачі використані не були, оскільки, по-перше була використана водяна основа, по-друге, ціллю роботи було встановлення складу для рідкого флюїду тобто потреби в зменшенні маслянистості продукту або його загущенні не існує.

У якості консервантів була запропонована суміш парабенів: метилпарабен, етилпарабен, ізропілпарабен. Разоім вони володіють синергічним ефектом і це дозволяє вводити їх у малій кількості.

Антиоксидантами виступають ацетат токоферолу та аскорбіл глюкозиду. Є безпечними, отримані з рослинної сировини.

Емолентами виступають гліцерин та сквалан. Ізопропілмірістат не використувався через свою небезпечність.

У рецептуру тонального крему було запропоновано ввести УФ-фільтри: діокид титану та та Октилметоксіцинамат.

Пігментом виступає білий пігмент діоксид титану. Він задовільняє умові високого ступеня очистки та дисперсності.

Також були додані ефірні олії дерева ши, олії абрикосових кісточок та олія авокадо. Вони посилюють ефекти усіх вище наведених компонентів.

Для поліпшення органолептичних показників були запропоновано внести у рецептуру барвники та віддушку.

Отже згідно запропонованої рецептури, тональний крем, окрім своїх прямих властивостей маскування недоліків шкіри, також містить УФ-фільтри, ефірні олії, які зволожують та живлять шкіру та антиоксиданти, котрі запобігають процесам старіння.

Список використаної літератури

1. Історія появи тонального крему. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://makeup.by/istoriya-poyavleniya-tonalnogo-krema - Назва з екрану.

2. Makeup foundation. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://en.wikipedia.org/wiki/Foundation_%28cosmetics%29 - Назва з екрану.

3. Пат. RU2203024, МПК-7 А61К7/02, А61К7/035. Крем тональный, Чигарина К.М., Алавердиев Ибрагим Мусейб оглы, Оськин С.Н., Залевская С.И., Андреева Е.В., Рыченкова Т.В., власник патенту "Косметическое объединение "Свобода"

4. Pat. US4988503, US 07/469,156, Ralph A. Macchio, Brent Slobody, Julio G. Russ, Revlon, Inc.

5. Використання трояндової води. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://naturelab.ru/m/18/ - Назва з екрану.

6. Какао масло [Електронний ресурс]. - Режим доступу: URL: http://www.naturalmask.ru/kakao-maslo.html - Назва з екрана.

7. Кунжутное масло [Електронний ресурс]. - Режим доступу: URL: https://ru.wikipedia.org/wiki/Кунжутное_масло - Назва з екрану.

8. Циклометикон и другие силиконы [Електронний ресурс]. - Режим доступу: URL: http://naturalika.ru/products/silicones/cyclomethicone/ - Назва з екрану.

9. PEG 100 Stearate. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: URL: https://www.truthinaging.com/ingredients/peg-100-stearate - Назва з екрану.

10. Цетиловый спирт [Електронний ресурс]. - Режим доступу: URL: http://www.aromashka.ru/cetilovi_spirt.htm- Назва з екрану.

11. Гліцеріл олеат цитрат [Електронний ресурс]. - Режим доступу: URL: http://logona.org.ua/component/k2/item/42-глицерил-стеарат-цитрат - Назва з екрану.

12. Бензоат натрію [Електронний ресурс]. - Режим доступу: URL: https://ru.wikipedia.org/wiki/Бензоат_натрия - Назва з екрану

13. Парабени [Електронний ресурс]. - Режим доступу: URL: https://ru.wikipedia.org/wiki/Парабены - Назва з екрану.

14. Парабены в косметике [Електронний ресурс]. - Режим доступу: URL: http://makeup-review.com.ua/content/193-parabens-in-cosmetics - Назва з екрану.

15. Токоферол ацетат [Електронний ресурс]. - Режим доступу: URL: http://www.piluli.kharkov.ua/drugs/drug/1338/ - Назва з екрану

16. Spotlight On:Ascorbyl Glucoside (A Stable Form of Vitamin C) [Електронний ресурс]. - Режим доступу: URL https://www.futurederm.com/2007/12/19/spotlight-on-ascorbyl-glucoside/ - Назва з екрану

17. Octyl methoxycinnamate [Електронний ресурс]. - Режим доступу: URL: http://en.wikipedia.org/wiki/Octyl_methoxycinnamate - Назва з екрану

18. Сквалан. Переваги над іншими зволожувачами[Електронний ресурс]. - Режим доступу: URL http://aroma-vita.com.ua/ki53-1-skvalan.html - Назва з екрану.

19. ИЗОПРОПИЛМИРИСТАТ [Електронний ресурс]. - Режим доступу: URL http://hnb.com.ua/extra/kosmeticheskiy_tolkovyy_slovar-1-item-190 - - Назва з екрану.

20. Ефірні олії. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zhitiemoe.com/efirnie-masla/kak-deystvuyut-razlichnyie-efirnyie-masla-na-kozhu. - Назва з екрану.

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

  • Фізичні та хімічні способи відновлення галогенідів золота. Методи отримання сферичних частинок. Схема двохфазного синтезу за методом Бруста. Електрохімічні методи отримання наностержнів. Основні способи отримання нанопризм: фотовідновлення, біосинтез.

    презентация [2,0 M], добавлен 20.10.2013

  • Основи процесу знезаражування води. Порівняльна характеристика застосовуваних дезінфектантів: недоліки хлору як реагенту для знезараження води. Технологічна схема установки отримання активного хлору. Вибір електролізера, його технічні характеристики.

    дипломная работа [946,1 K], добавлен 25.10.2012

  • Визначення пластичних мас, їх склад, використання, класифікація, хімічні та фізичні властивості речовини. Вплив основних компонентів на властивості пластмас. Відношення пластмас до зміни температури. Характерні ознаки деяких видів пластмас у виробах.

    контрольная работа [20,1 K], добавлен 15.10.2012

  • Загальна характеристика лантаноїдів: поширення в земній корі, фізичні та хімічні властивості. Характеристика сполук лантаноїдів: оксидів, гідроксидів, комплексних сполук. Отримання лантаноїдів та їх застосування. Сплави з рідкісноземельними елементами.

    курсовая работа [51,8 K], добавлен 08.02.2013

  • Состав эмульсий и факторы, определяющие их стабильность. Крем - косметическое средство для ухода за кожей, его виды в зависимости от назначения. Компоненты гелей и пен, их образование и применение. Содержание и лечебные свойства мазей, их разновидности.

    презентация [1,1 M], добавлен 29.03.2011

  • Основні теоретичні відомості про ергостерин. Опис основних стадій технологій отримання біомаси продуцента, екстракції та очистки цільового продукту – ергостерину. Виробництво концентратів вітамінів та провітамінів. Розрахунок ферментера марки Б-50.

    курсовая работа [603,1 K], добавлен 16.05.2011

  • Гліцин як регулятор обміну речовин, методи його отримання, фізичні та хімічні властивості. Взаємодія гліцину з водою, реакції з розчинами основ та кислот, етерифікація. Ідентифікація гліцину у інфрачервоному спектрі субстанції, випробування на чистоту.

    практическая работа [68,0 K], добавлен 15.05.2009

  • Загальна характеристика. Фізичні властивості. Електронна конфігурація та будова атома. Історія відкриття. Методи отримання та дослідження. Хімічні властивості. Використання. Осадження францію з різними нерозчинними сполуками. Процеси радіолізу й іонізації

    реферат [102,3 K], добавлен 29.03.2004

  • Косметический крем как распространенное средство защиты и ухода за кожей, история его разработки, разновидности ифункциональные особенности: жировые и безжировые, эмульсионные, влагоудерживающие. Строение и функции кожи, воздействие крема на нее.

    курсовая работа [37,6 K], добавлен 11.10.2011

  • Характеристика лимонної кислоти та способів її отримання. Аналіз принципів і способів отримання оцтової кислоти. Властивості і застосування ітаконової кислоти. Біологічний синтез лимонної, оцтової та ітаконової кислоти, особливості і умови даних процесів.

    курсовая работа [119,9 K], добавлен 26.08.2013

  • Общая характеристика данных по изменению органолептических свойств образцов сливочного масла при различных условиях хранения, знакомство с основными особенностями. Анализ технологии омагничивания: сферы применения, рассмотрение положительных качеств.

    статья [21,1 K], добавлен 22.08.2013

  • Способи отримання сульфату амонію, обгрунтування технологічної схеми виробництва. Матеріальний і тепловий баланси абсорбера, розрахунок випарника. Характеристика сировини, напівпродуктів і готової продукції. Основні параметри технологічного обладнання.

    дипломная работа [980,7 K], добавлен 18.06.2011

  • Характеристика процесу отримання азотної кислоти шляхом окислювання аміаку повітрям з наступною переробкою окислів азоту. Технологічні розрахунки основних стадій процесів. Особливості окислювання окису азоту, абсорбції оксидів та очищення викидних газів.

    контрольная работа [114,4 K], добавлен 05.04.2011

  • Аспартам як штучний підсолоджувач, замінник цукру (харчова добавка E951), його загальна характеристика, основні фізичні та хімічні властивості, історія розробки та використання а сучасному етапі. Методи отримання даної сполуки, порядок її визначення.

    реферат [240,4 K], добавлен 25.03.2011

  • Компонувальне будівництво виробництва циклогексанону. Підбір технологічного обладнання. Характеристика технологічного процесу. Способи прийому сировини та видачі готової продукції. Методи видалення відходів. Розрахунок основних розмірів апаратів.

    курсовая работа [52,7 K], добавлен 06.11.2012

  • Классификация эфирных масел по физическому воздействию, степени летучести растительного сырья. Классические методы получения эфирных масел. Метод инкапсуляции масла. Метод поглощения, или анфлераж. Эфирные масла в парфюмерно-косметической промышленности.

    курсовая работа [48,3 K], добавлен 30.12.2012

  • Характеристика фазово-дисперсного стану домішок, що видаляються. Іонообмінний метод знесолення води. Теоретичні основи та оптимальні параметри методів очистки природної води. Особливісті установок з аніонітовими фільтрами. Розрахунок основної споруди.

    курсовая работа [1,3 M], добавлен 14.04.2015

  • Эфирные масла экстрагируются из многих растений. Метод анфлеража практикуется еще некоторыми французскими парфюмерами. Экстрагирование растворителями. Экстракция двуокисью углевода. Терпены и их производные. Получим эфирные масла.

    реферат [168,3 K], добавлен 13.04.2007

  • Проведення видів аналізу за прийнятою методикою без попереднього поділу компонентів. Визначення густини з використанням ареометра, температури плавлення, краплепадіння, температури спалаху і самозаймання, кінематичної в’язкості віскозиметром Оствальда.

    курс лекций [117,7 K], добавлен 27.11.2010

  • Основи теорії епітаксійного росту. Здійснення процесів епітаксії осадженням з газової, рідинної та твердої фаз. Отримання монокристалічних плівок методом молекулярно-променевої епітаксії. Застосування гетероепітаксійних кремнієвих структур в електроніці.

    курсовая работа [1,3 M], добавлен 25.01.2013

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.