Аналіз невідомої речовини
Аналітична хімія як спосіб діагностики стану ґрунтів, складу добрив. Застосування аналітичних якісних реакцій для визначення атомів, іонів, молекул, що знаходяться в речовині. Методики кількісного визначення катіону та вмісту кристалізаційної води.
| Рубрика | Химия |
| Вид | реферат |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 24.06.2015 |
| Размер файла | 29,5 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Размещено на http://www.allbest.ru/
Кабінет Міністрів України
Національний університет природокористування і біоресурсів України
Кафедра «Аналітичної та біонеорганічної хімії»
Реферат
на тему: Аналіз невідомої речовини
Виконала:
Терещенко М.А.
Київ 2012
Зміст
- Вступ
- 1. Літературний огляд
- 2. Якісний аналіз
- 3. Попередні дослідження
- 4. Відкриття катіону
- 5. Відкриття аніону
- 6. Відкриття аніонів І групи
- 7. Відкриття аніонів II групи
- 8. Відкриття аніонів III групи
- 9. Висновки з результатів якісних визначень
- 10. Кількісний аналіз
- 11. Методики кількісного визначення катіону
- 12. Визначення води
- 13. Визначення вмісту Zn2+
Висновок
- Список використаної літератури
Вступ
Аналітична хімія серед хімічних наук посідає одне з визначних місць. Вона стала фундаментально наукою, яка створила основу для прикладних видів хімічного аналізу: технічного, харчового, сільськогосподарського, біохімічного, фармацевтичного, токсикологічного, санітарно-хімічного і ін.[1]
Аналітична хімія є науковою дисципліною, яка тісно пов'язана з різними галузями хімічної науки і виробництва. Методами аналітичної хімії користуються також у геології, біохімії, медицині, фізиці, сільськогосподарських науках. Хімічний аналіз застосовується також для контролю якості сировини, напівфабрикатів і готової продукції. З цього випливає, що кожна галузь науки і виробництва ставить перед аналітичною хімією свої специфічні завдання. Так, для медичної науки велике значення має якісне виявлення й кількісне визначення окремих елементів, які входять до складу тканин живих організмів і обумовлюють їх нормальну фізіологічну діяльність. Методами аналітичної хімії доведено, наприклад, що тяжка хвороба людини - зоб зумовлюється недостатністю в харчовому раціоні елементу йоду. Цими методами доведено також, що важливий фермент - карбоангідраза є цинк органічною сполукою; що в печінці тварин міститься кобальт органічна сполука, яка бере участь у процесах обміну крові. Врожайність сільськогосподарських культур значною мірою залежить від наявності в ґрунтах і добривах багатьох мікроелементів. У зв'язку з цим постала необхідність виробити методи визначення в добривах найменших кількостей марганцю, бору, заліза, молібдену.
Виплавляючи чавун або сталь, металург повинен знати процентний вміст заліза в руді, а також кількість шкідливих домішок - сірки, фосфору, кремнію - в готовому продукті. Ці відомості йому дає аналітична лабораторія заводу. Польові аналізи корисних копалин дають геологові можливість оцінити загальні запаси елементів і зробити висновок про економічну доцільність розробки відкритого ним родовища. Санітарна служба вимагає від хіміка-аналітика оцінки якості питної води; в харчовій промисловості треба контролювати доброякісність продуктів; для судового експерта важливо встановити характер отрути, яка спричинила смерть, і т.д.
1. Літературний огляд
Основний спосіб діагностики стану ґрунтів, рослин, об'єктів навколишнього середовища, складу добрив, меліорантів є виконання хімічних аналізів з метою визначення їх якісного та кількісного складу.
Сучасна аналітична хімія має на своєму озброєнні понад 50 різних методів аналізу, їх можна поділити на дві великі групи. Перша група-хімічні й фізико-хімічні методи аналізу. Головним етапом визначення за цими методиками є проведення хімічної реакції: досліджувану речовину спочатку переводять у розчин, а потім діють певним хімічним реактивом, внаслідок чого відбувається хімічне перетворення. Кінцевий етап визначення полягає в спостереженні зовнішнього ефекту хімічної реакції (якісний аналіз) або кількісному вимірюванні однієї з фізичних властивостей реактиву чи продукту реакції: ваги, інтенсивності забарвлення, об'єму тощо (кількісний аналіз). Друга група -- фізичні методи аналізу. Специфічним для цієї групи методів є тс. що якісне виявлення або кількісне визначення складових частин проводять спостереженням або вимірюванням певних фізичних властивостей речовини; хімічні реакції не проводять, або вони мають другорядне значення. Якісний аналіз завжди передує кількісному. На практиці в якісному аналізі вирішується питання , з яких компонентів складається об'єкт аналізу. Методи аналізу прийнято поділяти на хімічні, фізичні і фізико-хімічні. Хімічний метод аналізу - найважливіший спосіб контролю якості сировини, готової продукції, ґрунту, добрив та ін.
Якісний хімічний аналіз базується на перетворенні речовини, що аналізується, на нову сполуку, яка має характерні властивості: колір, кристалічна або аморфна структура, специфічний запах, певний фізичний стан. Для проведення реакцій в хімічному аналізі використовують методи макро-, мікро- і напівмікроаналізу. В мікрометоді на аналіз беруть 0,5-1 г речовини або 20-50 мл розчинів. В мікрометоді беруть приблизно в 100 разів менше речовини, що аналізується, або розчину. В напівмікрометоді беруть ~50 мг сухої речовини або ~1 мл розчину. Напівмікроаналіз дозволяє зменшити витрати реактивів, прискорити виконання аналізу, зменшити загазованість лабораторії.
Кількісний аналіз - це сукупність методів та способів, за допомогою яких визначають відносну кількість елементів, іонів чи хімічних сполук у досліджуваній речовині.
Основними завданнями кількісного хімічного аналізу можна вважати:
· приготування реагентів точної концентрації;
· встановлення точної концентрації робочих розчинів;
· дотримання умов виконання певних аналітичних операцій, таких як процес осадження, титрування тощо;
· виконання кількісних аналітичних процедур контролю кількості реагентів;
· математичний розрахунок співвідношень між кількістю витратних реагентів аналізу та вмістом окремих інгредієнтів у досліджуваній речовині;
· математичний розрахунок співвідношень між інгредієнтами досліджуваної речовини та встановлення її хімічної формули;
· оцінка точності вимірювань.
Класифікацію хімічних методів кількісного аналізу часто здійснюють за типами реакцій, які покладені в основу окремих методів визначень.
Внаслідок того, що основою будь-якого кількісного дослідження є процес вимірювання, в хімічних методах кількісного аналізу вимірюють масу або об'єм компонентів реакції.
Відповідно до цього розрізняють два основних методи кількісного хімічного аналізу:
· ваговий або гравіметричний;
· об'ємний або титриметричний.
Ваговим методом називається такий метод кількісного, у якому точно вимірюють лише масу речовин.
Об'ємний метод об'єднує різні види аналізів, що базуються на точному вимірюванні маси речовин та об'ємів розчинів реагентів, що приймають участь в хімічній реакції. У кількісному хімічному аналізі використовують такі типи реакцій:
· реакції осадження малорозчинних солей або гідратів оксидів металів (використовується у методі кислотно-основного титрування);
· реакції нейтралізації (використовується в методі кислотно основного титрування);
· реакції окислення-відновлення (використовується у методах редоксометрії);
· реакції комплексоутворювання (використовуються у методі комплексонометрії).
2. Якісний аналіз
Для виявлення і кількісного визначення окремого компонента використовують певну його властивість, яка відрізняє компонент від інших. У більшості випадків речовину переводять спочатку в розчин, потім визначають у ньому окремі компоненти -- іони або молекули. Цей аналіз має назву "мокрого" методу, на відміну від "сухого", за яким усі операції аналізу проводяться із сухими речовинами.
Отже, в якісному аналізі користуються реакціями, характерними для того чи іншого іона в присутності сторонніх іонів. У тих випадках, коли для якогось іона немає відповідних характерних реакцій, застосовують попереднє розділення іонів.
Для проведення якісного аналізу визначення атомів, іонів, молекул, що знаходяться в речовині, яка аналізуються, застосовують аналітичні якісні реакції.
Ці реакції супроводжуються певним зовнішнім ефектом: зміною кольору розчину, виділенням газу, утворенням осаду.
Особливі значення в якісному аналізі мають реакції розділення і характерні реакції реакції визначення певного іона ( якісні реакції відкриття іона). Найбільший вплив на проведення аналітичних реакцій мають:
· кислотність середовища (рН);
· температура;
· концентрація іонів, які виявляють.
Специфічна реакція на даний іон - це така реакція, яка дозволяє визначити (відкрити його у присутності будь-яких інших іонів.
В ході систематичного аналізу іони виділяють із складної суміші не поодинці, а цілими групами, використовуючи відношення іонів до дії даних реактивів -- групових реагентів.
В одному випадку групові реагенти осаджують іони (наприклад, іони Сl осаджують Ag2+ , РЬ2+), в іншому, навпаки, розчиняють складові частини осаду з розчином (наприклад, NH3*Н20 розчиняє фосфати Со2+, Си2+ ,Со2+ ,Ni2+,Zn2+,в даному випадку є груповим реагентом).
Існує декілька класифікацій катіонів, в основу яких покладена відмінність у розчинності сполук, що ними утворені. Це дозволяє відокремлювати одні групи від інших.
Найбільшого поширення набули сульфідна, кислотно-основна і аміачно-фосфорна класифікація катіонів.
Використання сірководневого аналізу небезпечно для здоров'я, так як необхідно проводити роботу з отруйними і не приємно пахучим сірководнем. Тому частіше користуються змішаною аміачно-фосфатною і кислотно-основною класифікацією катіонів.
Аналіз аніонів відрізняється від аналізу катіонів. На відміну від катіонів, де використовують систематичний аналіз.
Аніони відкривають (характерними) реакціями, але спочатку встановлюють за допомогою групового реагенту, до якої групи відноситься той чи інший аніон. Чітко встановленої аналітичної класифікації аніонів не існує.
В основу поділу аніонів на групи приймається властивість аніонів утворювати нерозчинні у воді осади з солями барію і срібла. За такою класифікацією всі аніони поділені на три групи.
3. Попередні дослідження
Отримана мною речовина - це тверді кристали білого кольору. Речовина не гігроскопічна, без запаху. З попередніх досліджень можна зробити висновок, що речовина може належати до оксидів, карбонатів, сульфатів, сульфітів, середніх фосфатів, хлоридів. Також можна припустити, що в досліджуваній речовині відсутні іони міді, кобальту, нікелю, заліза, які зумовлюють забарвлення розчину. Речовина не розчинна у воді, але краще розчиняється в оцтовій кислоті. рН розчину дорівнює 7, тобто середовище нейтральне.
4. Відкриття катіону
Спочатку робимо пробу на присутність катіонів IV групи, додавши до окремої порції розчину груповий реагент ZnHCl, оскільки осад не випадає можна зробити висновок, що катіони цієї групи відсутні. Потім виконуємо пробу на присутність катіонів II та III груп. До окремої порції розчину додаємо груповий реагент (NH4)2HPO4 в присутності аміачної буферної суміші і спостерігаємо випадання білого осаду, потім додаємо надлишок гідрооксиду амонію, і спостерігаємо розчинення осаду. Тобто, робимо висновок, що досліджуваний катіон належить до III аналітичної групи катіонів. Отже, в досліджуваній речовині можуть бути присутні катіони міді, кобальту, нікелю, цинку. Але, оскільки ми маємо речовину білого кольору, то спочатку робимо реакцію на присутність катіонів цинку, які не викликають забарвлення розчину. Виконуємо реакцію відкриття з розчином гексаціаноферату (III) калію К3[Fe(СN)6] при рН<7. Випадає осад гірчичного кольору, тобто робимо висновок, що в досліджуваній речовині присутні катіони Zn2+ Рівняння реакцій:
5. Відкриття аніону
Після визначення катіону, враховуючи розчинність об'єкту аналізу в певному розчиннику, роблять припущення про можливість аніонну складову.
6. Відкриття аніонів І групи
До окремої порції об'єкту аналізу чи содової витяжки з нього додали груповий реактив ВаСl2. Якщо утворився осад, то аніон відноситься до 1 групи. Осад не утворився, тому аніон не 1 групи.
7. Відкриття аніонів II групи
До окремої порції розчину об'єкту аналізу додали груповий реагент АgNO3 в присутності 2Н НNОз. Якщо утворився білий осад, то в розчині присутній аніон II групи. Осад не утворився, тому аніон також не 2 групи.
8. Відкриття аніонів III групи
Також позитивного результату не дало.
Тому більше всього, що дана сіль - це оксид або гідроксид. Випаливши певну кількість солі, води ми визначили, що це оксид бо мала кількість води.
9. Висновки з результатів якісних визначень
Виконавши якісні дослідження, ми визначили, що досліджувана речовина складається з катіону Zn та оксиду.
2Zn ? + O ? = 2Zn+І O І
Цинк - метал блакитно-білого кольору. Питома вага його 7,14, температура плавлення 419 ?С. Цинк крихкий, але при нагріванні до температури 100-150 С стає м'яким, легко витягується в дріт і розплющується. На повітрі він окислюється, а іноді й сполучається з СО2. Цинк відноситься до мікроелементів, необхідних для нормального росту рослин і тварин
10. Кількісний аналіз
Кількісний аналіз - це сукупність експериментальних методів, що дозволяють визначати в зразку досліджуваного матеріалу кількісний вміст (концентрацію) окремих складових частин та домішок.
Метою кількісного аналізу є визначення кількісних співвідношень хімічних сполук, іонів та елементів, які входять до складу зразків досліджуваних речовин. хімія якісна реакція катіон
За допомогою кількісного аналізу визначають оптимальні умови проведення різних хіміко-технологічних процесів, контролюється якість сировини, ступінь чистоти продукції, що випускається, у тому числі і лікарських препаратів, встановлюється вміст компонентів у сумішах, зв'язок між хімічним складом і фізичними властивостями.
Перша група методів кількісного хімічного аналізу включає методи, в основу яких покладено вимірювання показника властивості продукту реакції до цих методів належать ваговий(гравіметричний) та колориметричний аналіз.
Друга група методів кількісного хімічного аналізу включає методи, в основу яких покладено вимірювання кількості реактиву, витраченого на взаємодію з визначуваним компонентом.
До цієї групи належить об'ємний аналіз з його підрозділами:
· метод кислотно-основного титрування( метод нейтралізації);
· метод осадження і комплексоутворення
· метод окислення-відновлення
Третя група методів кількісного хімічного аналізу ґрунтується на вимірюванні змін властивості самого компонента, зумовлених зв'язуванням його реактивом у певну хімічну сполуку. До цих методів належить газовий аналіз.
11. Методики кількісного визначення катіону
Для визначення цинку можна використати наступні способи:
· Гравіметричний метод;
· Комплексонометричний метод;
· Електрохімічний метод;
· Колориметричне визначення.
Гравіметричний метод - це метод, який базується на тому, що складову частину досліджуваної речовини відокремлюють осаджуванням у вигляді важкорозчинної сполуки. Після відповідної обробки осад зважують. Отже, кількісне визначення компонентів ґрунтується на обчисленні результатів зважування продуктів реакції. Для гравіметричного визначення цинку застосовують осадження неорганічними реагентами (у вигляді подвійного цинкамонійфосфату, роданомеркуріату, карбонату та сульфіду цинку з слабко кислих середовищ, з лужних розчинів - осадження тіоацетамідом), осадження органічними реагентами чи електролітичне осадження.
До електрохімічних методів визначення цинку відносять полярографічні, амперметричні, потенціометричні методи та методи виділення металічного цинку при відновленні електричним струмом.
В водних розчинах іони цинку відновлюються на ртутно-крапельному чи платиновому електроді на фоні розчинів солей лужних металів, в розчинах аміакатів чи органічних кислот.
Амперметричне титрування іонів Zn2+ проводять з ртутно-крапельним чи платиновим, золотим та танталовим електродом, що обертається. Титрування проводять по струму відновлення цинку з ртутним катодом чи по струму окислення. Метод високочутливий й достатньо селективний, особливо при титруванні іонів цинку з двома платиновими електродами.
При титриметричних визначеннях цинку потенціометрична індикація точки еквівалентності титрування дає в деяких випадках більш надійні результати, ніж титрування з індикаторами, наприклад при титруванні забарвлених розчинів.
Основою колориметричного аналізу є реакції утворення або руйнування забарвлених сполук. При утворенні забарвленої сполуки кількість продукту реакції пропорціональна інтенсивності забарвлення. Навпаки, руйнування забарвленої сполуки характеризується зменшенням інтенсивності забарвлення, пропорціональним кількості продукту реакції.
Отже, вимірювання інтенсивності забарвлення продукту реакції дає змогу знайти кількість речовини, яка вступила в реакцію з реактивом.
Таким чином, усяке колориметричне визначення складається з двох стадій: утворення (руйнування) забарвленої сполуки і вимірювання інтенсивності забарвлення.
Найбільш розповсюдженим є метод прямого тригонометричного титрування з індикатором еріохромом чорним Т в присутності аміачного буферного розчину (рН=10).
Метод титрування має переваги:
· Характеризується високою чутливістю
· Реакції відбуваються швидко у еквівалентних відношень реагентів
· Має високу вибірковість, що дозволяє використовувати його для аналізу розчину, що містить суміш катіонів.
Але, інколи пряме визначення неможливе внаслідок нечіткого переходу забарвлення індикатора еріохрому чорного Т в точці еквівалентності. В такому випадку ефективним прийомом є обернене титрування, коли до досліджуваного розчину (в тому числі такого, що має кислу реакцію), додають надлишок трилону Б, буферний аміачний розчин і відтитровують розчином сульфату магнію до переходу забарвлення індикатору з синього до винно-червоного.
Методики кількісного визначення аніону.
Відомі такі методи визначення кількісного вмісту сульфат-іонів:
> Гравіметричний;
> Коплексометричнй.
В ході вагового аналізу найбільш важливою операцією є процес осадження. Від правильного вибору осаджувача і умов осадження в значній мірі залежить результат аналізу.
У ваговому аналізі розрізняють осад жувальну і вагову форму.
Осаджуваною формою називається та сполука, яка осаджується з розчину при дії на нього відповідними реактивами.
Для вагового аналізу треба виконати такі операції:
· Перевести наважку в розчин;
· Осадити ту складову частину речовини, яка визначається;
· Розрахувати і взяти наважку речовини, яку аналізують;
· Відфільтрувати осад і промити його;
· Спалити (озолити) фільтр і прожарити осад;
· Визначити масу осаду;
· Розрахувати результати аналізу.
Ваговою формою називається та сполка, яку зважують для одержання кінцевих результатів аналізу.
При ваговому визначенні сульфат-іонів їх осаджують розчином хлориду або нітрату барію за рівнянням:
Осад сульфату барію -- практично нерозчинний, дуже стійкий і склад його строго відповідає формулі Ва8O . Мінеральні кислоти, що утворюються при осадженні сульфату барію, леткі і видаляються під час прожарювання осаду. Розрахунок величини наважки солі чи кислоти, що підлягає аналізу, ґрунтується на основі даного рівняння і відомої норми маси кристалічного осаду(0,5 г). Метод комплексонометричного титрування полягає в тому, що визначений об'єм титрованого розчину хлориду барію додають к розчину, який аналізується і надлишок Ва знову титрують розчином ЕДТА.
12. Визначення води
Порядок роботи:
Чистий та сухий бюкс, попередньо прожарений до постійної маси, із закритою кришкою зважити на аналітичних терезах. Наважку зразку перенесли в бюкс і повторно зважили. Бюкс з наважкою перенесли в сушильну шафу на 1,5 год., після чого охолодили бюкс в ексикаторі та зважили на аналітичних терезах. Вміст кристалізаційної води розрахували за формулою:
%H2O= mбоксу п.прож/mбоксу з наважкою*100%
Отже, маємо такі результати: 0.013
13. Визначення вмісту Zn2+
Для визначення вмісту цинку у сполуці використовували метод прямого тригонометричного титрування з індикатором еріохромом чорним Т в присутності аміачного буферного розчину (рН=10). Реактиви:
· Еріохром чорний Т;
· Аміачна буферна суміш;
· Трилон Б (N=0.05);
· Наважка сульфату заліза.
Взята наважка т=0,203г;
Порядок роботи:
До 20 мл розчину(наважка солі розчинена у воді) додали 2 мл буферної суміші додавши 2-4 краплі еріохрома чорного Т і титруємо трилоном Б. Точку еквівалентності визначаємо при переході забарвлення з винно-червоного кольору до синього. Результати титрування: V трилона Б=19,3мл
|
Нормальність трилону Б |
V, мл |
|
|
0,05 |
19,3 |
|
|
0,05 |
19,3 |
|
|
0,05 |
19,4 |
Середнє значення: 19,3
%ZnІ+=NтрБ VтрБ Eекв *100/ g*Vп*10
%ZnІ+=0.05*19.4*40.7*100/0.203*20*10= 97.239
Висновок
Аналітична хімія вивчає методи якісного і кількісного аналізу сумішей або речовин. В даному випадку ми проводили аналіз невідомої речовини.
Якісний аналіз включає визначення кількісного вмісту окремих елементів ,іонів або сполук, що знаходяться в суміші.
Кількісний аналіз включає визначення кількісного вмісту окремих складових частин в речовині або окремих речовин в зразку,що досліджується.
Зробивши досліди, я визначила сіль - ZnO. Перевіривши розрахунки, маємо:
%Zn2+: 97.239%
%Н2O: 1.199%
ZnO=98.438.
Список використаної літератури
1. Аналітична хімія для аграрних спеціальностей (хімічний аналіз). Навчальний посібник/В.А.Копілевнч, В.Є. Косматий, Л.В. Войтенко* Л.М Абарбарчук, Т.К. Панчук, Л.В. Гаєвська, А.П. Попель, К.О. Чеботько, В.В.Трачевський. - К.:НАУ, 2002. - 295 с.
2. Аналітична хімія/Ф.Г. Жаровський, А.Т. Пилипенко, І.В. П'ятницький -2-ге видання -- К: Вища шк„ 1982. -- 544 с
3. Аналитическая химия цинка/В.П.Живописцев, Е.А.Селезнева. М.І Наука, 1975. - 197с.
4. Посібник до виконання спецпрактикуму з аналітичної хімії/Л.В. Войтенко, В.А. Копілевич, В.Є. Косматий, Т.К. Панчук, Л.В.Гаєвська.(Київ - 2003).
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Форма, величина та забарвлення криcтaлів. Гігроскопічність речовини. Визначення рН отриманого розчину. Характерні реакції на визначення катіонів ІІ групи. Кількісний аналіз вмісту катіону та аніону. Визначення вмісту води в тій чи іншій речовині.
курсовая работа [34,6 K], добавлен 14.03.2012Якісний аналіз об’єкту дослідження: попередній аналіз речовини, відкриття катіонів та аніонів. Метод визначення кількісного вмісту СІ-. Встановлення поправочного коефіцієнту до розчину азоткислого срібла. Метод кількісного визначення та його результати.
курсовая работа [23,1 K], добавлен 14.03.2012Етапи попереднього аналізу речовини, порядок визначення катіонів та відкриття аніонів при якісному аналізі невідомої речовини. Завдання кількісного хімічного аналізу, його методи та типи хімічних реакцій. Результати проведення якісного хімічного аналізу.
курсовая работа [26,4 K], добавлен 22.12.2011Характеристика та особливості застосування мінеральних вод, принципи та напрямки їх якісного аналізу. Визначення РН води, а також вмісту натрію, калію та кальцію. Методи та етапи кількісного визначення магній-, кальцій-, хлорид – та ферум-іонів.
курсовая работа [40,4 K], добавлен 25.06.2015Характеристика та застосування мінеральних вод. Розгляд особливостей визначення кількісного та якісного аналізу іонів, рН, а також вмісту солей натрію, калію і кальцію полуменево-фотометричним методом. Визначення у воді загального вмісту сполук феруму.
курсовая работа [31,1 K], добавлен 18.07.2015Характеристики досліджуваної невідомої речовини, методи переведення її в розчин, результати якісного аналізу, обґрунтування і вибір методів і методик кількісного аналізу. Проба на розчинність, визначення рН отриманого розчину, гігроскопічність речовини.
курсовая работа [73,1 K], добавлен 14.03.2012Предмет, задачі, значення і основні поняття аналітичної хімії. Система державної служби аналітичного контролю, його організація в державі. Способи визначення хімічного складу речовини. Класифікація методів аналізу. Напрями розвитку аналітичної хімії.
реферат [19,8 K], добавлен 15.06.2009Характеристика води по її фізичним та хімічним властивостям. Методики визначення вмісту нітрат іонів у стічній воді фотометричним методом аналізу з двома реактивами саліциловою кислотою та саліцилатом натрію у шести паралелях. Закон Бугера-Ламберта-Бера.
дипломная работа [570,8 K], добавлен 07.10.2014Хімічний склад і поглинаюча здатність ґрунтів. Методика визначення активності іонів і термодинамічних потенціалів в ґрунтах. Вплив калійних добрив на активність іонів амонію в чорноземі типовому. Поглиблене вивчення хімії як форма диференціації навчання.
дипломная работа [823,0 K], добавлен 28.03.2012Аналіз мінеральної води на вміст солей натрію, калію, кальцію полуменево-фотометричним методом та на вміст НСО3- та СО32- титриметричним методом. Особливості визначення її кислотності. Визначення у природних водах загального вмісту сполук заліза.
реферат [31,1 K], добавлен 13.02.2011Полярний і неполярний типи молекул з ковалентним зв'язком. Опис терміну поляризації як зміщення електронів, атомів та орієнтація молекул у зовнішньому полі. Причини виникнення дипольних моментів у молекулах. Визначення поняття електровід'ємності атома.
реферат [365,0 K], добавлен 19.12.2010Аналітичні властивості та поширення d-елементів IV періоду у довкіллі. Методи якісного та фотометричного хімічного аналізу. Експериментальна робота по визначенню йонів Ферум (ІІІ) та йонів Купрум (ІІ), аналіз та обговорення результатів дослідження.
дипломная работа [112,0 K], добавлен 16.03.2012Прості та складні речовини. Валентність атомів елементів. Швидкість хімічних реакцій, хімічна рівновага. Будова атома і періодична система елементів Д.І. Менделєєва. Полярний і неполярний ковалентний зв’язки. Характеристика металів. Поняття про розчини.
учебное пособие [22,0 M], добавлен 20.03.2012Аналітична хімія — розділ хімії, що займається визначенням хімічного складу речовини. Загальна характеристика металів. Хроматографічний метод аналізу. Ретельний опис обладнання, реактивів та посуду для хімічного аналізу. Методика виявлення катіонів.
курсовая работа [528,6 K], добавлен 27.04.2009Дослідження основних вимог до якості мінеральної води. Класифiкацiя мінеральних вод, їх значення. Показники якості фасованої води. Методи контролю якості. Визначення іонного складу води за електропровідністю. Іонохроматографічний аналіз мінеральної води.
курсовая работа [319,9 K], добавлен 28.10.2010Вивчення можливості визначення спектрофотометрії йодату і перйодату при спільній присутності за допомогою використання редокс-реакції. Апробація варіанту спільного окислення йодату і пейодату на платиновому електроді. Міра окислення індивідуальних іонів.
дипломная работа [647,9 K], добавлен 25.06.2011Методика фотометричного визначення поліфосфатів, фосфору загального і розчинених ортофосфатів (фосфат-іонів) у перерахунку на РО4 у пробах питних, природних і стічних вод при масових концентраціях. Обчислення та оцінка результатів вимірювання.
методичка [153,4 K], добавлен 10.11.2013Метод високоефективної рідинної хроматографії для кількісного визначення синтетичних барвників в харчових продуктах. Спектрофотометричне визначення наявності барвників в карамелі. Спектрофотометрія, йодометричне визначення брильянтового зеленого.
реферат [18,5 K], добавлен 10.12.2013Розподіл катіонів на рупи за сульфідною та за кислотно-лужною класифікацією. Класифікація аніонів за розчинністю солей барію і срібла. Вивчення реакцій на катіони. Аналіз суміші катіонів різних аналітичних груп. Проведення аналізу індивідуальної речовини.
методичка [1,3 M], добавлен 04.01.2011Стандартна (йодометрична) та спектрофотометрична методики визначення вмісту хлоратів у воді. Можливості індикаторної системи N,N-діетиланіліну для кольорометричного і візуального тест-визначення хлоратів. Реагенти та діапазон визначуваних концентрацій.
презентация [971,5 K], добавлен 02.12.2014
