Фармакогностичне вивчення видів роду polygonuml. Флори України та отримання субстанцій на їх основі

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Вступ

Актуальність теми. Підвищення якості та ефективності лікарського забезпечення населення є актуальним завданням фармації. Протягом останніх десятиліть у сучасній медичній практиці велику увагу приділяють лікарським засобам рослинного походження та їх раціональному використанню. Збільшення асортименту фітопрепаратів та пошук додаткових джерел сировинної бази лікарських рослин сечогінної дії, потреба в яких не задовольняється, є однією з важливих проблем сучасної медицини та фармації України.

Особливе значення має виявлення джерел лікарської рослинної сировини видів роду Polygonum L. (гірчак), які мають значну сировинну базу на території країни. Всебічне фармакогностичне вивчення і впровадження в медичну практику лікарських засобів діуретичної дії з трави перспективних видів гірчака непомітного (P. neglectum Bess.) й г. монпелійського (P. monspeliense Thieb. ex Pers.) сприяє розширенню бази офіцинальної сировини гірчака пташиного (P. aviculare L.).

Мета і завдання дослідження. Метою роботи було порівняльне комплексне фармакогностичне вивчення видів роду гірчак: Polygonum neglectum Bess. і P. monspeliense Thieb. ex Pers. як альтернативних джерел для розширення сировинної бази офіціального виду P. aviculare L. та отримання субстанції сечогінної дії на їх основі.

Для досягнення поставленої мети необхідно було вирішити наступні завдання:

ь провести інформаційний пошук та аналіз сучасного стану досліджень за темою дисертаційної роботи;

ь встановити хімічний склад рослинної сировини Polygonum aviculare L., P. neglectum Bess., P. monspeliense Thieb. ex Pers.;

ь отримати субстанції з трави досліджуваних видів роду Polygonum L.;

ь провести кількісне визначення основних груп біологічно активних речовин у сировині та отриманих субстанціях;

ь виділити в індивідуальному стані біологічно активні сполуки з рослинної сировини видів роду Polygonum L.;

ь визначити відмінні морфолого-анатомічні діагностичні ознаки рослинної сировини досліджуваних видів;

ь вивчити накопичення флавоноїдів, каротиноїдів, дубильних речовин, аскорбінової та органічних кислот у лікарській сировині за фазами веґетації в умовах України;

ь провести дослідження біологічної активності екстрактів з рослинної сировини: Polygonum aviculare L., P. neglectum Bess., P. monspeliense Thieb. ex Pers.;

ь розробити проект МКЯ на ЛРС та рекомендувати його до впровадження у медичну практику.

1. Сучасний стан фармакогностичних досліджень видів роду Polygonum L. (огляд літератури)

Аналіз літературних джерел свідчить про те, що за розповсюдженням, призначенням у сучасній світовій медицині, ступенем дослідження хімічного складу, перспективними для поглибленого фармакогностичного вивчення є види роду Polygonum L. флори України: гірчак пташиний, г. непомітний,
г. монпелійський. Вони проявляють різноманітну ефективну фармакологічну дію (діуретичну, протизапальну, анаболічну тощо), широко застосовуються у медицині і ветеринарії багатьох країн світу. Практично необмежена сировинна база в Україні досліджуваних видів роду дає можливість створення на їх основі високоефективних фітотерапевтичних засобів діуретичної, гіпотензивної та антимікробної дії. Тому актуальним є дослідження хімічного складу, накопичення діючих БАР під час веґетації рослин, виявлення відмінних морфолого-анатомічних діагностичних ознак сировини, фармакологічної активності екстрактів.

2. Об'єкти і методи дослідження

Як об'єкти дослідження було обрано траву Polygonum aviculare L., P. neglectum Bees., P. monspeliense Thieb. ex Pers., екстракти та індивідуальні біологічно активні речовини, виділені з них. В ході виконання експериментальної частини були використані сучасні методи аналізу: фізичні, хімічні, фізико-хімічні, технологічні, мікроскопічні, біологічні та статистичні.

3. Фітохімічне вивчення видів роду Polygonum L. (Polygonum aviculare L., P. neglectum Bees., P. monspeliense Thieb. ex Pers.)

Методом ВЕРХ встановлено, що в рослинній сировині Polygonuma viculare L., P. neglectum Bees., P. monspeliense Thieb. ex Pers. у період бутонізації накопичувалось 11 флавоноїдів і хлорогенова кислота. Отримані результати наведено на рис. 1.

Основними флавоноїдами були: трифолін (0,83±0,04) %, кемпферол (0,39±0,03) %, кверцетин-3-O-в-D-глюкопіранозид-2??-галат (0,37±0,03) %, авікулярин (0,35±0,03) %, кемпферол-3-O-в-D-глюкопіранозид-2?-галат (0,24±0,02) %, кверцетин-3-O-в-D-глюкопіранозид (0,23±0,02) %, мірiцетин-3-O-в-D-галактопіранозид (0,17±0,01) %, кверцетин (0,08±0,001) %.

Рис. 1. Хроматограма флавоноїдів та гідроксикоричних кислот з трави P. aviculare L., м. Мерефа, Харківської області (червень 2007 р.) 1 - хлорогенова кислота, 2 - мірiцетин-3-O-в-D-галактопіранозид, 3 - кверцетин-3-O-в-D-глюкопіранозид, 4 - кверцетин, 5 - мірiцетин, 6 - трифолін, 7 - авікулярин, 8 - кемпферол-3-O-в-D-глюкопіранозид, 9 - кверцетин-3-O-в-D-глюкопіранозид-2??-галат, 10 - астрагалін, 11 - кемпферол-3-O-в-D-глюкопіранозид-2?-галат, 12 - кемпферол

Вперше методом ВЕРХ у траві досліджуваних видів роду Polygonum L. ідентифіковано 7 флавоноїдних глікозидів (мірiцетин-3-O-в-D-галактопіранозид, кверцетин-3-O-в-D-глюкопіранозид, кемпферол-3-O-галактоза, трифолін, кверцетин-3-O-в-D-глюкопіранозид-2??-галат, кемпферол-3-O-в-D-глюкопіра-нозид, кемпферол-3-O-в-D-глюкопіранозид-2?-галат, аглікон мірiцетин) та хлорогенова кислота.

Методом рідинної хроматографії на поліамідному сорбенті з подальшою триразовою перекристалізацією, як елюент використовували спирт етиловий, зростаючої концентрації (від 40 до 96 %) виділено 7 сполук (кверцетин, кемпферол, астрагалін, авікулярин, трифолін, міріцетин). Хлорогенову кислоту виділяли сумішшю ефір петролейний - н-бутанол у співвідношенні (1:1,5).

Накопичення дубильних речовин у веґетаційний період у траві Р. aviculare L. становило від (3,15±0,30) % до (3,45±0,30) %; P. neglectum Bees. - від (3,34±0,31) % до (3,40±0,32) %; P. monspeliense Thieb. ex Pers.- від (3,49±0,34) % до (3,68±0,35) %.

Методом ВЕРХ встановлено вміст 17 амінокислот, 7 з яких (лейцин, ізолейцин, метіонін, лізин, треонін, фенілаланін, валін) є незамінними. У траві P. neglectum Bees. сума амінокислот становила (18,20±1,05) мг/100мг, Р. aviculare L. (18,31±0,91) мг/100мг, P. monspeliense Thieb. ex Pers. (19,11±1,02) мг/100мг. Вміст глутамінової кислоти був 3,16-3,25 мг/100мг, аспарагінової кислоти - 1,90-1,96 мг/100мг, проліну - 1,69-1,70 мг/100мг, лізину - 1,32-1,42 мг/100мг, лейцину - 1,18-1,22 мг/100мг, валіну - 0,99-1,03 мг/100мг, аргініну - 0,90-0,99 мг/100мг.

Сума вільних амінокислот у траві рослин відрізнялася: у P. aviculare L. - (736,43±69,88)·10-3 мг/100мг, P. monspelianse Thieb. ex Pers. - (612,74±54,30)·10-3 мг/100мг, P. neglectum Bess. - (480,82±45,32)·10-3 мг/100мг.

Визначення кількісного вмісту суми каротиноїдів у траві Polygonum aviculare L., P. neglectum Bees., P. monspeliense Thieb. ex Pers. проводили спектрофотометричним методом. Найбільше накопичення даних речовин у період цвітіння спостерігали в листках P. monspeliense Thieb. ex Pers. (46,55±4,15)·10-3 %. Дещо нижчі концентрації були відмічені в двох інших досліджуваних видів у листках P. aviculare L. (44,14±4,21)·10-3 % і P. neglectum Bees. (42,55±3,85)·10-3 % відповідно. Вміст каротиноїдів у траві рослин також був найбільшим у P. monspeliense Thieb. ex Pers. (41,33±3,94)·10-3 %, менші концентрації спостерігалися у P. aviculare L. (39,55±3,80)·10-3 % і P. neglectum Bees. (38,10±3,78)·10-3 %. В стеблах наявність суми каротиноїдів у період цвітіння була незначною та становила від (9,82±0,95)·10-3 % до (10,99±1,02)·10-3 %.

Для ідентифікації суми вільних та зв'язаних моносахаридів у траві досліджуваних видів роду Polygonum L., вперше використано метод ВЕРХ на приладі Agilent Technology модель 1100 (мікрокапілярна колонка l=300 мм, d=7,8 мм, сорбент Supelcogel-С610Н).

Одержані дані свідчать, що в траві Polygonum aviculare L., P. neglectum Bees. та P. monspeliense Thieb. ex Pers. якісний склад вільних та зв'язаних сахаридів був повністю однаковим. У результаті дослідження ідентифіковано: D-глюкозу, L-галактоза, D-галактозу, L-рамнозу, D-рамнозу, L-арабінозу,D-арабінозу, L-манозу, D-манозу, D-ксілозу, целобіозу, глюкуронову та галактуронову кислоти.

Найбільший вміст сахаридів встановлено в траві P. monspeliense Thieb. ex Pers. (12,95±1,09) %, у P. aviculare L. та P. neglectum Bees. спостерігали нижчі концентрації досліджуваних речовин (10,50±0,98) % та (10,80±0,96) % відповідно.

Максимальне накопичення кислоти аскорбінової у рослинній сировині виявлено в період бутонізації та початку масового цвітіння. У сировині досліджуваних гірчаків її кількісний вміст був практично однаковим і становив у траві гірчака пташиного (0,320,03) %; г. непомітного (0,330,03) %; г. монпелійського (0,320,03) %.

Вміст суми органічних кислот був найбільшим також у період бутонізації, у траві P. aviculare L. він становив (0,440,04) %; P. neglectum Bess.(0,470,04) %; P. monspelianse Thieb. ex Pers. (0,480,04) %.

Методом ААС виявлено накопичення у траві і коренях 19 нерганічних елементів. Найбільший їх вміст був у період бутонізації та початку цвітіння у траві досліджуваних гірчаків. У більших кількостях накопичувалися такі елементи: K, Ca, Cu, Si, Mg, Mo, P, Fe, Al. Їх вміст для трави P. aviculare L. cтановив: 3,440,24; 1,300,10; 1,380,09; 1,400,12; 0,500,04; 0,510,03; 0,640,05; 0,330,02; 0,340,03; P. neglectum Bess.: 3,380,27; 1,270,11; 1,360,08; 1,550,13; 0,480,04; 0,420,02; 0,660,05; 0,350,02; 0,350,03; P. monspeliеnse Thieb. ex Pers.: 3,420,24; 1,290,11; 1,420,09; 1,650,14; 0,510,04; 0,410,02; 0,630,05; 0,330,02; 0,330,03 (мг/г) відповідно.

4. Стандартизація рослинної сировини та ліофільних екстрактів з трави Polygonum aviculare L., P. neglectum Bess., P. monspeliense Thieb. ex Pers

стандартизація лікарської рослинної сировини та фітопрепаратів з неї у наш час є важливою проблемою сучасної фармації, що забезпечує ефективність і безпечність їх застосування. З метою раціонального використання рослинної сировини та створення нових лікарських засобів розроблено способи одержання ліофільних екстрактів з трави Polygonum aviculare L., P. neglectum Bess. та P. monspeliеnseThieb. ex Pers. Для вибору можливих критеріїв стандартизації сировини досліджуваних видів та отриманих з неї ліофільних екстрактів визначено вміст основних груп природних речовин, досліджено їх накопичення у період веґетації та вивчено біологічну активність.

В результаті досліджень було встановлено, що максимальне накопичення суми флавоноїдів у траві досліджуваних видів роду Polygonum L. відбувалося у фазу бутонізації та початку цвітіння рослин: у траві P. monspeliense Thieb. ex Pers. (2,750,22) %, P. aviculare L. (2,550,21) % та P. neglectum Bess. (2,440,21) %.

Суттєве зниження суми флавоноїдів спостерігалося у фазу повного цвітіння і досягало мінімальної кількості в період плодоношення рослин (табл. 1, рис. 2). Слід також відмітити, що загальне зменшення вмісту флавоноїдів у сировині від веґетації до плодоношення пояснюється їх вмістом у листках, тоді як у стеблах вміст флавоноїдів у фазу плодоношення залишається практично незмінним.

Таблиця 1. Кількісний вміст суми флавоноїдів у лікарській рослинній сировині Polygonum aviculare L., P. neglectum Bess., P. monspeliense Thieb. ex Pers., яку заготовлено в околицях м. Вільнянськ Запорізької області (травень-серпень 2007 р.), (), %, n=6

Рис. 2. Накопичення суми флавоноїдів у траві Polygonum aviculare L.,
P. neglectum Bess., P. monspeliense Thieb. ex Pers. у веґетаційний період в умовах України

Таким чином, найбільш раціональним терміном заготівлі трави Polygonum aviculare L., P. neglectum Bess., P. monspeliense Thieb. ex Pers. є період бутонізації та початку цвітіння рослин (травень-червень).

За матеріалами досліджень у практику МОЗ України впроваджено інформаційний лист «Оптимальні терміни заготівлі лікарської рослинної сировини гірчака пташиного (Polygonum aviculare L.)» № 211-2008, випуск 22 з проблеми «Фармація» (протокол № 54 від 15. 10. 2008 р.).

Накопичення суми каротиноїдів у веґетаційний період, свідчить про достатньо високий вміст даних речовин у траві P. monspeliense Thieb. ex Pers. (42,76±4,11)·10-3 %, P. neglectum Bees. (39,27±3,33)·10-3 %, P. aviculare L. (37,56±3,15)·10-3 %.

Визначено кількісний вміст аскорбінової кислоти та суми органічних кислот, який становив у траві гірчака монпелійського (0,19±0,02) % та (0,78±0,08) %, г. пташиного (0,18±0,02) % та (0,76±0,07) % і г. непомітного (0,17±0,02) % та (0,72±0,07) % відповідно.

Для подальших досліджень найбільш перспективними виявилися види
P. aviculare L. та P. monspeliense Thieb. ex Pers. Зважаючи на те, що вони розповсюджені по всій території України і мають достатні запаси сировини, подальші дослідження були спрямовані на розробку способу отримання ліофільних екстрактів з максимальним вмістом біологічно активних речовин.

Методом сублімаційного сушіння водних витягів з трави досліджуваних видів були отримані ЛЕ, які представляли собою пухкі аморфні порошкоподібні маси світло-коричневого кольору, гіркі на смак, без запаху. Загальний вихід їх з рослинної сировини становив від (29,61±2,98) % до (37,53±3,70) %, втрата в масі при висушуванні - не більше ніж (4,66±0,42) %.

Одержані екстракти містили 11 флавоноїдів та хлорогенову кислоту. Кількісний вміст суми флавоноїдів у ЛЕ з трави P. мonspeliense Thieb. ex Pers. становив (5,45±0,42) %, P. aviculare L. (5,06±0,40) %. Основними речовинами були: трифолін (1,80±0,14) %, кемпферол (1,11±0,10) %, кверцетин (0,88±0,07) %, кверцетин-3-O-в-D-глюкопіранозид (0,63±0,05) % та мірiцетин-3-O-в-D-галактопіранозид (0,29±0,02) %.

ЛЕ з трави P. aviculare L. та P. мonspeliense Thieb. ex Pers. містили 17 вільних амінокислот, кількісний вміст яких становив (1212,27±102,13)·10-3 мг/100мг та (1108,48±98,81)·10-3 мг/100мг відповідно. Вміст аскорбінової кислоти та суми органічних кислот у ЛЕ з трави гірчака монпелійського становив (0,31±0,03) % та (0,91±0,09) %, г. пташиного(0,28±0,03) % та (0,88±0,09) %.

Результати визначення суми сахаридів вказують на наявність у екстрактах з трави Pоlygonum aviculare L. та P. мonspeliense Thieb. ex Pers. 13 моносахаридів, які також були виявлені у досліджуваній сировині. Кількісний вміст сахаридів у ЛЕ з трави гірчака пташиного та г. монпелійського виявився близьким і становив( 21,34±1,98) % та (22,28±2,05) % відповідно.

Ліофільні екстракти з трави P. aviculare L. та P. мonspeliense Thieb. ex Pers. містили 19 неорганічних елементів, якісний склад та кількісний вміст яких був однаковим у даних видів гірчаку. Спостерігали високий вміст К (від 30,60до 34,44 мг/100мг) та Mg (від 1,21 до 1,28 мг/100мг), антропоґено небезпечні елементи (Pb, Co, Cd, As, Hg) були виявлені у слідових кількостях.

Важливим етапом стандартизації рослинної сировини досліджуваних видів роду гірчак є визначення її тотожності.

Встановлено, що для ідентифікації лікарської рослинної сировини найбільше діагностичне значення має будова стебла і листків.

Для стебла характерно: перехідний тип будови осьового циліндру; розташування продихів епідерми між ребрами перпендикулярно або під кутом до осі, анізоцитний, іноді парацитний тип продихового апарату; розташування клітин епідерми ребер рядами, наявність у ребрах кутової коленхіми або коленхіми з внутрішніми нашаруваннями в клітинах, які нагадують волокна; наявність товстостінного лубу у вигляді коленхіматозної тканини у верхній частині стебла, або луб'яних волокон в інших частинах стебла; наявність друз у первинній корі й серцевині.

Для листка - ізолатеральний тип будови листкової пластинки з гетерогенним мезофілом, паренхімні клітини епідерми з прямими, або слабко звивистими потовщеними оболонками; численні продихи на обох сторонах листка, анізоцитний, іноді парацитний тип продихового апарату; наявність сосочкоподібних виростів по краю, численних друз в мезофілі, а в деяких листках у жилках і по краю - довгих волокон, тощо.

Відмінними діагностичними ознаками Р. neglectum Bess. є: верхня епідерма - клітини більші ніж у Р. аviculare L. та Р. monspeliense Thieb. ex Pers. Кутикула над нижньою жилкою виражена краще, ніж у Р. аviculare L.

Сосочкоподібні вирости в клітинах нижньої епідерми жилки зустрічаються частіше ніж у Р. аviculare L. та Р. monspeliense Thieb. ex Pers. Спостерігалися тонші клітинні оболонки епідерми листка, зернистість кутикули. Гірше розвинуті механічні та основні тканини головної жилки, пухкіша нижня хлоренхіма, волокна зустрічалися частіше. По краю менше сосочкоподібних виростів.

До відмінних діагностичних ознак Р. monspeliense Thieb. ex Pers., порівняно з Роlygonum аviculare L. можна віднести будову головної жилки (вона слабко виступає над поверхнею, в ній гірше виражена механічна тканина і основна паренхіма). В листках частіше зустрічаються волокна. Трохи сильніше виражені сосочки на жилках.

На поперечному зрізі стебла Р. monspeliense Thieb. ex Pers. слабше розвинена корова паренхіма ніж у Р. аviculare L.

За матеріалами досліджень у практику МОЗ України впроваджено інформаційний лист «Відмінні морфолого-анатомічні та мікроскопічні ознаки рослин роду гірчак у лікарський сировині» № 206-2008, випуск 21 з проблеми «Фармація» (протокол № 54 від 15. 10. 2008 р.).

5. Вивчення біологічної активності екстрактів з трави видів роду Polygonum L. (Polygonum aviculare L., P. neglectum Bess., P. monspeliense Thieb. ex Pers.)

Специфічну біологічну активність та гостру токсичність ліофільних екстрактів з трави Polygonum aviculare L., P. neglectum Bees., P. monspeliense Thieb. ex Pers. досліджували на базі сертифікованої ЦНДЛ ЗДМУ під керівництвом д. мед. н., проф. Абрамова А. В. та зав. лабораторією доклінічного вивчення лікарських засобів д. б. н., проф. Бєлєнічева І. Ф. Роботу з тваринами проводили відповідно до міжнародних вимог щодо гуманного ставлення до тварин («Директива 86/609/ЄС»).

Гостру токсичність ЛЕ з досліджуваних видів визначали за методикою Літчфілда-Уілкоксона у чотирьох групах по 6 білих непородистих щурів однієї статі. Розчини ЛЕ вводили внутрішньошлунково у зростаючих дозах. Протягом 14 днів реєстрували клінічні симптоми інтоксикації та показники загального стану. Летального ефекту досягти не вдалося.

При патоморфологічному дослідженні не відмічалося утворення інфільтратів, ознак гіперемії, ерозії або некрозів, подразнюючої дії на слизові оболонки органів шлунково - кишкового тракту.

Для визначення діуретичної активності ЛЕ вводили протягом 7 діб щурам внутрішньошлунково у дозі 100 мг/кг. У кожній з трьох серій було по 10 тварин. Через 24 год проводили забір сечі.

Отримані дані наведено в табл. 2. Всі досліджувані ЛЕ виявили достовірну діуретичну активність та позитивний вплив на детоксикуючу функцію нирок.

Таблиця 2. Вплив ліофільних екстрактів з трави Polygonum aviculare L., P. neglectum Bees., P. monspeliense Thieb. ex Pers. на активність сечовидільної системи експериментальних тварин

Враховуючи досить виразну діуретичну активність рослинних зразків, було доцільним вивчити терапевтичну дію досліджуваних екстрактів на моделі дезоксасольової артеріальної гіпертензії.

Артеріальну гіпертензію відтворювали 30 добовим введенням 10 мг/кг дезоксикортикостерину ацетату у вигляді суспензії, внутрішньом'язово. Також тваринам давали пити слабкий розчин хлориду натрію. ЛЕ вводили внутрішньошлунково у дозі 100 мг/кг. Через 30 діб досліджували вплив ЛЕ на активність вільно-радикального окиснення за показниками: маркери (ОМБ)-альдегідних (АФГ) і карбоксильних (КФГ) продуктів у реакції з 2,4-динітрофенілгідразином, за рівнем стабільних метаболітів NO за реакцією Грісса в серці тварин із гіпертензією. Отримані дані наведені в табл. 3.

Профілактичне введення тваринам з артеріальною гіпертензією досліджуваних ЛЕ призводило до достовірного зниження продуктів ОМБ в серці, а також до гальмування дефіциту оксиду азота.

Спостерігали виражену антиоксидантну дію ЛЕ, можливості проявляти позитивну дію на оксид азоту в серці за умов експериментальної гіпертензії, що обґрунтовує їх застосування у комплексній терапії гіпертонічної хвороби. Певних відмінностей у фармакологічній дії екстрактів не було виявлено.

Таблиця 3. Вплив ліофільних екстрактів з трави Polygonum aviculare L., P. neglectum Bees., P. monspeliense Thieb. ex Pers. на вміст продуктів ОМБ і стабільних метаболітів у серці щурів з артеріальною гіпертензією

Для дослідження антимікробної активності використовували густі екстракти з трави рослин на штамах мікроорганізмів з колекції Київського НДІ епідеміології та інфекційних захворювань ім. Л. В. Громашевського (табл. 4).

Таблиця 4. Антимікробна та протигрибкова активність густих екстрактів з трави Polygonum aviculare L., P. neglectum Bees., P. monspeliense Thieb. ex Pers. (зони затримки росту (мм), M±m, n=6)

Результати проведених експериментів свідчать про те, що штам тест-культур бактерій Pseudomonas aeruginosa АТСС 9027 має високу чутливість до рослинних екстрактів з трави всіх трьох досліджуваних видів, про що свідчать зони затримки росту. Штам тест-культур бактерій Bacillus cereus variant anthracoides ГІСК 1939 має високу чутливість до рослинного екстракту з трави P. neglectum Bees. та чутливий до рослинних екстрактів з трави P. monspeliense Thieb. ex Pers. і P. aviculare L. Слід відмітити, що штам тест-культур бактерій Staphylococcus aureus 209p чутливий до рослинних екстрактів з трави всіх досліджуваних видів. Встановлено, що штам тест-культури гриба роду Candida albicans АТСС 10321 має високу чутливість до рослинного екстракту з трави P. neglectum Bees. та чутливий до рослинних екстрактів з трави P. aviculare L. і P. monspeliense Thieb. ex Pers.

Методом мікробіологічного дослідження in vitro обґрунтовано антибактеріальну та протигрибкову активність досліджуваних зразків густих екстрактів, отриманих із лікарської рослинної сировини Polygonum aviculare L., P. monspeliense Thieb. ex Pers., P. neglectum Bees.

Суттєвої різниці в антимікробній та антигрибковій дії між досліджуваними видами роду Polygonum L. не спостерігалося.

Висновки

хімічний лікарський флавоноїд спориш

1. Вперше проведено комплексне фармакогностичне вивчення видів роду гірчак (Polygonum neglectum Bess. і P. monspelianse Thieb. ex Pers.) у порівнянні з офіцинальним видом Р. aviculare L. та обрано перспективний вид сировини. Отримано ліофільні й густі екстракти з досліджуваної лікарської сировини; встановлено кількісний вміст біологічно активних речовин в сировині і отриманих екстрактах; вивчено процес накопичення основних БАР за фазами веґетації; визначено оптимальні терміни заготівлі ЛРС досліджуваних видів; проведено морфолого-анатомічні дослідження трави гірчаків; встановлено біологічну активність отриманих екстрактів.

2. Вперше методом ВЕРХ у траві досліджуваних видів роду Polygonum L. ідентифіковано 11 речовин флавоноїдної природи (кверцетин, мірiцетин, трифолін, авікулярин, кемпферол, мірiцетин-3-O-в-D-галактопіранозид, кверцетин-3-O-в-D-глюкопіранозид, кемпферол-3-O-в-D-глюкопіранозид, кверцетин-3-O-в-D-глюкопіранозид-2??-галат, астрагалін, кемпферол-3-O-в-D-глюкопіранозид-2?-галат) та кислоту хлорогенову. Виділено в індивідуальному стані та ідентифіковано 7 сполук.

3. Встановлено амінокислотний склад трави досліджуваних видів роду Polygonum L. (17 амінокислот). У траві P. neglectum Bees. сума амінокислот становила (18,20±1,05) мг/100мг, Р. aviculare L. (18,31±0,91) мг/100мг,
P. monspeliense Thieb. ex Pers. (19,11±1,02) мг/100мг. Вперше методом ВЕРХ встановлено склад та кількісний вміст моносахаридів у траві досліджуваних видів роду Polygonum L. Ідентифіковані: D-глюкоза; L-галактоза; D-галактоза; L-рамноза; D-рамноза; L-арабіноза; D-арабіноза; L-маноза; D-маноза; D-ксилоза; целобіоза; глюкуронова кислота; галактуронова кислота. Кількісний вміст сахаридів у траві P. aviculare L. був (10,50±0,98) %, P. neglectum Bees. - (10,80±0,96) %, P. monspeliense Thieb. ex Pers. - (12,95±1,09) %.

4. Методом ААС виявлено у траві досліджуваних видів гірчаку 19 неорганічних елементів. У період бутонізації відмічено максимальне накопичення K, Ca, Cu, Si, Mg, Mo, P, Fe, Al.

5. Встановлено оптимальний термін заготівлі трави досліджуваних видів роду Polygonum L. відповідно до накопичення флавоноїдів. Максимальний вміст речовин у веґетаційний період (місяць травень) спостерігався у траві Polygonum monspeliense Thieb. ex Pers. (2,75±0,22) %, P. aviculare L. (2,55±0,21) %, P. neglectum Bess. (2,44±0,21) %.

6. Виявлено, що найбільший вміст суми каротиноїдів був у період цвітіння і становив у траві Pоlygonum monspeliense Thieb. ex Pers. (42,76±4,11)·10-3 %, P. neglectum Bees. (39,27±3,33)·10-3 % і P. aviculare L. (37,56±3,15)·10-3 %.

7. Вихід ліофільних екстрактів з трави Pоlygonum monspeliense Thieb. ex Pers., P. aviculare L. та P. neglectum Bees. становив(30,50±3,00), (29,77±2,88) та (29,15±2,33) % відповідно. Встановлено, що отримані ЛЕ у своєму складі містили: 11 флавоноїдів до (5,45±0,42) %, хлорогенову кислоту до (0,02±0,001) %, 17 вільних амінокислот до (1212,27±102,13)·10-3мг/100мг, 13 вільних та зв'язаних моносахаридів до (22,28±2,05) %, 19 неорганічних елементів.

8. Вперше проведено морфолого-анатомічне дослідження трави Pоlygonum monspeliense Thieb. ex Pers. і P. neglectum Bees. у порівняні з P. aviculare L., виявлено відмінні діагностичні ознаки.

9. Встановлено, що ЛЕ з лікарської рослинної сировини Polygonum aviculare L., P. monspeliense Thieb. ex Pers. та P. neglectum Bees. відносяться до практично нетоксичних і проявляють виражену діуретичну, гіпотензивну та антиоксидантну дії, густі екстракти - антимікробну та антигрибкову активність.

10. Виявлено, що за вмістом речовин, які проявляють біологічну активність, найбільший інтерес для подальшого впровадження у медичну практику має трава Polygonum monspeliense Thieb. ex Pers., для якої розроблено проект методів контролю якості «Трава гірчака монпелійського (різнолистого)».

Література

1. Фармакогностическое изучение перспективных видов рода Polygonum L. флоры Украины / В.Н. Одинцова, О.Н. Денисенко, А.В. Мазулин, Е.В. Гречаная // Актуальні питання фармац. та мед. науки та практики: зб. наук. ст. - Запоріжжя : вид-во ЗДМУ, 2004. - Вип. XII, т. 3. - С. 251-254.

2. Фітохімічне дослідження перспективних видів роду Polygonum L. флори України / В.М. Одинцова, О.В. Мазулін, О.М. Денисенко, Є.А. Козачук // Медична хімія. - 2005. - Т. 7, № 4. - С. 61-62.

3. Одинцова В.М. Амінокислотний вміст у траві гірчака пташиного, непомітного, різнолистого флори України у веґетаційний період / В.М. Одинцова, О.В. Мазулін, О.М. Денисенко // Актуальні питання фармац. та мед. науки та практики: зб. наук. ст. - Запоріжжя : вид-во ЗДМУ, 2006. - Вип. XV, т. 1. - С. 119-121.

4. Вивчення трьох видів роду Polygonum L., зібраних в різних реґіонах України / Одинцова В.М., Єрьоміна Т.І., Мазулін О.В., Доля В.С., Денисенко О.М., Литвиненко О.В. // Запорож. мед. журн. - 2008. - Т. 2, № 2. - С. 77-78.

5. Одинцова В.М. Амінокислотний склад деяких видів роду гірчак флори України / В.М. Одинцова, О.В. Мазулін, О.М. Денисенко // Фармац. журн. - 2008 - № 5 - С. 111-113.

Размещено на Allbest.ru