Фармакогностичне дослідження ендоспермальних мутантів кукурудзи
Комплексне фітохімічне дослідження ендоспермальних мутантів кукурудзи у порівнянні з підвидом кукурудзи звичайної. Створення нової лікарської субстанції на основі біологічно активних речовин кукурудзи. Визначення біологічної активності екстракту.
| Рубрика | Химия |
| Вид | автореферат |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 27.07.2015 |
| Размер файла | 57,3 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru
МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ ФАРМАЦЕВТИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
Ткаченко Марія Федорівна
УДК : 615.322:633.15:631.523
ФАРМАКОГНОСТИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ЕНДОСПЕРМАЛЬНИХ МУТАНТІВ КУКУРУДЗИ
15.00.02 - фармацевтична хімія та фармакогнозія
Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата фармацевтичних наук
Харків - 2010
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана на кафедрі фармакогнозії Національного фармацевтичного університету (м. Харків) Міністерства охорони здоров'я України.
Науковий керівник доктор фармацевтичних наук, заслужений діяч науки і техніки України, професор Ковальов Володимир Миколайович, завідувач кафедри фармакогнозії Національного фармацевтичного університету.
Офіційні опоненти
доктор фармацевтичних наук, професор Мазулін Олександр Владиленович, завідувач кафедри фармакогнозії, фармацевтичної хімії та технології ліків ФПО Запорізького державного медичного університету;
кандидат фармацевтичних наук, старший науковий співробітник Котов Андрій Георгійович, ДП «Український науковий Фармакопейний центр якості лікарських засобів», провідний науковий співробітник відділу Державної фармакопеї.
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного фармацевтичного університету (61002, м. Харків, вул. Пушкінська, 53).
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради В. А. Георгіянц
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. Створення нових лікарських препаратів із рослинної сировини і удосконалення технології виробництва фітопрепаратів є пріоритетним напрямком фармацевтичної науки і промисловості. Сьогодні фармацевтична промисловість України відчуває дефіцит вітчизняних лікарських засобів. Найбільший інтерес представляють джерела фенольних сполук. Водночас промисловість не забезпечена високоякісними крохмалями вітчизняного виробництва.
Кукурудза, як сільськогосподарська культура і рослина багатостороннього використання, є оптимальним джерелом отримання як крохмалю так і інших біологічно активних речовин. У медичній практиці використовуються кукурудзяна олія і кукурудзяні стовпчики з приймочками, але не використовується листя кукурудзи. Важливим питанням сучасності є створення безвідходних процесів у виробництві, що робить доцільним вивчення аспектів утилізації надземної маси кукурудзи і отримання з неї біологічно активних речовин.
Досягнення сучасної селекції і генетики дозволяють отримувати рослини із заданими властивостями. Так, шляхом введення в генотип кукурудзи генів, які відповідають за структуру і вміст біологічно активних речовин, були отримані ендоспермальні мутанти. Нові форми кукурудзи мають оригінальні технологічні властивості й широко застосовуються в усьому світі. фітохімічний кукурудза лікарський субстанція
Таким чином, дослідження, спрямовані на виділення, встановлення структури й аналіз біологічно активних речовин, контроль якості сировини, розробка методів ідентифікації крохмалів і розробка технології отримання лікарського засобу з нової сировини - листків кукурудзи - є актуальним.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана у відповідності з планом науково-дослідних робіт Національного фармацевтичного університету «Фармакогностичне вивчення біологічно-активних речовин, створення лікарських засобів рослинного походження» (№ держреєстрації 0103U000476) та Проблемної комісії «Фармація» МОЗ і АМН України (Протокол № 54 від 15.10.2008 р.).
Мета і завдання дослідження. Метою роботи було створення нової лікарської субстанції на основі біологічно активних речовин кукурудзи та комплексне фітохімічне дослідження 4 ендоспермальних мутантів кукурудзи у порівнянні з підвидом кукурудза звичайна зубовидна.
Для досягнення цієї мети необхідно було вирішити наступні завдання:
· провести попередні дослідження на наявність основних груп біологічно активних речовин (БАР) в листках, зернівках, стрижнях качанів і стовпчиках з приймочками кукурудзи;
· виділити в індивідуальному стані БАР, встановити їх будову;
· встановити анатомо-діагностичні ознаки будови крохмальних зерен підвидів та ендоспермальних мутантів кукурудзи;
· встановити анатомо-діагностичні ознаки листків ендоспермального мутанта кукурудзи sugary-1;
· отримати екстракт з листків ендоспермального мутанта кукурудзи sugary-1;
· провести визначення біологічної активності екстракту
· розробити методи контролю якості (МКЯ) на сировину листки ендоспермального мутанта кукурудзи sugary-1.
Об'єкт дослідження. Об'єктом дослідження було комплексне фітохімічне дослідження 4 найбільш корисних для селекції ендоспермальних мутантів кукурудзи носіїв генів sugary-1, sugary-2, amilosa extender, waxy у порівнянні з підвидом кукурудза звичайна зубовидна сорт Харківський-294.
Предмет дослідження. Предметом досліджень було фармакогностичне вивчення ендоспермальних мутантів кукурудзи, виявлення, виділення і встановлення структури амінокислот, ліпофільних речовин, цукрів, мікро- та макроелементів, флавоноїдів, гідроксикоричних кислот; проведення анатомо-діагностичних досліджень листків ендоспермального мутанта кукурудзи sugary-1 та будови крохмальних зерен ендосперму зернівок підвидів і ендоспермальних мутантів кукурудзи, розробка технології одержання сумарного комплексу біологічно активних речовин з листків ендоспермального мутанта кукурудзи sugary-1 і встановлення його фармакологічної активності.
Методи дослідження. Для проведення досліджень використовували наступні методи аналізу: фізичні - визначення втрати в масі при висушуванні, розчинності, температури плавлення; фізико-хімічні - хроматографію на папері та в тонкому шарі сорбенту, колоночну хроматографію на поліамідному сорбенті і препаративну хроматографію на папері, спектрофотометрію в ІЧ-, УФ- та видимій областях спектра, газорідинну хроматографію, високоефективну рідинну хроматографію; хімічні - проведення якісних реакцій, реакцій ацетилювання, метилування, лужного, кислотного та ферментативного гідролізу; технологічні - вибір екстрагенту, співвідношення сировина - екстрагент, часу та температури екстракції; мікроскопічні - вивчення мікропрепаратів з поверхні та поперечних зрізів листків, вивчення крохмальних зерен; біологічні методи in vivo.
Наукова новизна одержаних результатів. Уперше проведено комплексне фітохімічне дослідження 4 ендоспермальних мутантів кукурудзи у порівнянні з підвидом кукурудза звичайна зубовидна. Науковий інтерес представляють нові дані по вивченню якісного та кількісного складу речовин первинного синтезу: амінокислот, ліпідів, вуглеводів, речовин вторинного синтезу: фенольних сполук, у т.ч. флавоноїдів і фенолкарбонових кислот підвиду та ендоспермальних мутантів кукурудзи.
Уперше проведено аналіз амінокислот, ліпофільних речовин, моносахаридів та полісахаридів в сировині кукурудзи досліджуваних форм.
Уперше було проведено аналіз елементів листків, стовпчиків з приймочками і стрижнів качанів кукурудзи ендоспермального мутанта кукурудзи sugary-1.
Уперше проведено дослідження фенольних сполук листків ендоспермального мутанта кукурудзи sugary-1. Виділено в індивідуальному стані і встановлено хімічну структуру 13 фенольних сполук. З листків цієї форми кукурудзи вперше виділені та ідентифіковані 5 флавонових агліконів: апігенін, лютеолін, хризеріол (3'-метокси-лютеолін), діосметин (4'-метокси-лютеолін), трицин (3',5'-диметокси-4'-гідрокси-5,7-дигідрокси-флавон); 5 флавонових глікозидів: з них 3 монозиди - апігенін-7-О-глюкозид, цинарозид (лютеолін-7-О-глюкозид), 3'4'5'-тригідрокси-флавон-7-О-глюкозид та 2 біозиди - сколимозид (лютеолін-7-О-рутинозид), хризеріол-7-О-рутинозид (3'-метоксилютеолін-7-О-рутинозид). Вперше досліджено гідроксикоричні кислоти листків ендоспермального мутанта кукурудзи sugary-1. Ідентифіковані похідні коричної кислоти: кофейна, хлорогенова та розмаринова кислоти. Проведено кількісне визначення фенольних сполук у листках кукурудзи.
Уперше проведено морфолого-анатомічні дослідження крохмалю підвидів та ендоспермальних мутантів кукурудзи. Визначені особливості анатомічної будови крохмальних зерен 6 підвидів и 10 ендоспермальних мутантів кукурудзи. Вперше проведено анатомічне дослідження листків ендоспермального мутанта кукурудзи sugary-1 і визначені їх загальні діагностичні ознаки.
Уперше отримано сумарний екстракт з листків ендоспермального мутанта кукурудзи sugary-1, досліджена його фармакологічна активність. Встановлено, що екстракт листків кукурудзи має високу гепатозахисну, антиоксидантну і протизапальну активності.
Новизна дослідження підтверджена патентом на винахід: «Спосіб одержання комплексу біологічно активних речовин з антиоксидантною та протизапальною дією» № 86502 України від 27 квітня 2009. Отримано золоту медаль V міжнародного салону винаходів та нових технологій «Новий час» за розробку «Спосіб одержання комплексу біологічно активних речовин з антиоксидантною та протизапальною дією».
Практичне значення одержаних результатів. За результатами досліджень розроблено проект «Методи контролю якості «Кукурудзи sugary-1 листя». Розроблено технологію одержання екстракту з листків кукурудзи sugary-1 з гепатозахисною і протизапальною дією, який може бути впроваджений у виробництво для виготовлення різних лікарських форм. На підставі експериментальних даних листки кукурудзи, які містять значну кількість флавоноїдів та вуглеводів, рекомендуються в якості нової рослинної сировини для створення препаратів з гепатопротекторною і протизапальною активністю. Видано інформаційний лист «Використання субстанції рослинного походження водного екстракту листків кукурудзи для розробки лікарського засобу гепатопротекторної дії». Результати дослідження будови крохмальних зерен 6 підвидів та 10
ендоспермальних мутантів кукурудзи впроваджено в навчальний процес кафедр медичної ботаніки і фармакогнозії НФаУ, Київського медичного університету Української асоціації народної медицини, Тернопільського державного медичного університету ім. І.Я. Горбачевського, Запорізького державного медичного університету, Івано-Франківського національного медичного університету, Вінницького національного медичного університету, Луганського державного медичного університету, Донецького державного медичного університету ім. М. Горького.
Особистий внесок здобувача. Дисертантом самостійно вивчені, проаналізовані та узагальнені дані літератури з питань теми дисертаційної роботи,
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. Створення нових лікарських препаратів із рослинної сировини і удосконалення технології виробництва фітопрепаратів є пріоритетним напрямком фармацевтичної науки і промисловості. Сьогодні фармацевтична промисловість України відчуває дефіцит вітчизняних лікарських засобів. Найбільший інтерес представляють джерела фенольних сполук. Водночас промисловість не забезпечена високоякісними крохмалями вітчизняного виробництва.
Кукурудза, як сільськогосподарська культура і рослина багатостороннього використання, є оптимальним джерелом отримання як крохмалю так і інших біологічно активних речовин. У медичній практиці використовуються кукурудзяна олія і кукурудзяні стовпчики з приймочками, але не використовується листя кукурудзи. Важливим питанням сучасності є створення безвідходних процесів у виробництві, що робить доцільним вивчення аспектів утилізації надземної маси кукурудзи і отримання з неї біологічно активних речовин.
Досягнення сучасної селекції і генетики дозволяють отримувати рослини із заданими властивостями. Так, шляхом введення в генотип кукурудзи генів, які відповідають за структуру і вміст біологічно активних речовин, були отримані ендоспермальні мутанти. Нові форми кукурудзи мають оригінальні технологічні властивості й широко застосовуються в усьому світі.
Таким чином, дослідження, спрямовані на виділення, встановлення структури й аналіз біологічно активних речовин, контроль якості сировини, розробка методів ідентифікації крохмалів і розробка технології отримання лікарського засобу з нової сировини - листків кукурудзи - є актуальним.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана у відповідності з планом науково-дослідних робіт Національного фармацевтичного університету «Фармакогностичне вивчення біологічно-активних речовин, створення лікарських засобів рослинного походження» (№ держреєстрації 0103U000476) та Проблемної комісії «Фармація» МОЗ і АМН України (Протокол № 54 від 15.10.2008 р.).
Мета і завдання дослідження. Метою роботи було створення нової лікарської субстанції на основі біологічно активних речовин кукурудзи та комплексне фітохімічне дослідження 4 ендоспермальних мутантів кукурудзи у порівнянні з підвидом кукурудза звичайна зубовидна.
Для досягнення цієї мети необхідно було вирішити наступні завдання:
· провести попередні дослідження на наявність основних груп біологічно активних речовин (БАР) в листках, зернівках, стрижнях качанів і стовпчиках з приймочками кукурудзи;
· виділити в індивідуальному стані БАР, встановити їх будову;
· встановити анатомо-діагностичні ознаки будови крохмальних зерен підвидів та ендоспермальних мутантів кукурудзи;
· встановити анатомо-діагностичні ознаки листків ендоспермального мутанта кукурудзи sugary-1;
· отримати екстракт з листків ендоспермального мутанта кукурудзи sugary-1;
· провести визначення біологічної активності екстракту
· розробити методи контролю якості (МКЯ) на сировину листки ендоспермального мутанта кукурудзи sugary-1.
Об'єкт дослідження. Об'єктом дослідження було комплексне фітохімічне дослідження 4 найбільш корисних для селекції ендоспермальних мутантів кукурудзи носіїв генів sugary-1, sugary-2, amilosa extender, waxy у порівнянні з підвидом кукурудза звичайна зубовидна сорт Харківський-294.
Предмет дослідження. Предметом досліджень було фармакогностичне вивчення ендоспермальних мутантів кукурудзи, виявлення, виділення і встановлення структури амінокислот, ліпофільних речовин, цукрів, мікро- та макроелементів, флавоноїдів, гідроксикоричних кислот; проведення анатомо-діагностичних досліджень листків ендоспермального мутанта кукурудзи sugary-1 та будови крохмальних зерен ендосперму зернівок підвидів і ендоспермальних мутантів кукурудзи, розробка технології одержання сумарного комплексу біологічно активних речовин з листків ендоспермального мутанта кукурудзи sugary-1 і встановлення його фармакологічної активності.
Методи дослідження. Для проведення досліджень використовували наступні методи аналізу: фізичні - визначення втрати в масі при висушуванні, розчинності, температури плавлення; фізико-хімічні - хроматографію на папері та в тонкому шарі сорбенту, колоночну хроматографію на поліамідному сорбенті і препаративну хроматографію на папері, спектрофотометрію в ІЧ-, УФ- та видимій областях спектра, газорідинну хроматографію, високоефективну рідинну хроматографію; хімічні - проведення якісних реакцій, реакцій ацетилювання, метилування, лужного, кислотного та ферментативного гідролізу; технологічні - вибір екстрагенту, співвідношення сировина - екстрагент, часу та температури екстракції; мікроскопічні - вивчення мікропрепаратів з поверхні та поперечних зрізів листків, вивчення крохмальних зерен; біологічні методи in vivo.
Наукова новизна одержаних результатів. Уперше проведено комплексне фітохімічне дослідження 4 ендоспермальних мутантів кукурудзи у порівнянні з підвидом кукурудза звичайна зубовидна. Науковий інтерес представляють нові дані по вивченню якісного та кількісного складу речовин первинного синтезу: амінокислот, ліпідів, вуглеводів, речовин вторинного синтезу: фенольних сполук, у т.ч. флавоноїдів і фенолкарбонових кислот підвиду та ендоспермальних мутантів кукурудзи.
Уперше проведено аналіз амінокислот, ліпофільних речовин, моносахаридів та полісахаридів в сировині кукурудзи досліджуваних форм.
Уперше було проведено аналіз елементів листків, стовпчиків з приймочками і стрижнів качанів кукурудзи ендоспермального мутанта кукурудзи sugary-1.
Уперше проведено дослідження фенольних сполук листків ендоспермального мутанта кукурудзи sugary-1. Виділено в індивідуальному стані і встановлено хімічну структуру 13 фенольних сполук. З листків цієї форми кукурудзи вперше виділені та ідентифіковані 5 флавонових агліконів: апігенін, лютеолін, хризеріол (3'-метокси-лютеолін), діосметин (4'-метокси-лютеолін), трицин (3',5'-диметокси-4'-гідрокси-5,7-дигідрокси-флавон); 5 флавонових глікозидів: з них 3 монозиди - апігенін-7-О-глюкозид, цинарозид (лютеолін-7-О-глюкозид), 3'4'5'-тригідрокси-флавон-7-О-глюкозид та 2 біозиди - сколимозид (лютеолін-7-О-рутинозид), хризеріол-7-О-рутинозид (3'-метоксилютеолін-7-О-рутинозид). Вперше досліджено гідроксикоричні кислоти листків ендоспермального мутанта кукурудзи sugary-1. Ідентифіковані похідні коричної кислоти: кофейна, хлорогенова та розмаринова кислоти. Проведено кількісне визначення фенольних сполук у листках кукурудзи.
Уперше проведено морфолого-анатомічні дослідження крохмалю підвидів та ендоспермальних мутантів кукурудзи. Визначені особливості анатомічної будови крохмальних зерен 6 підвидів и 10 ендоспермальних мутантів кукурудзи. Вперше проведено анатомічне дослідження листків ендоспермального мутанта кукурудзи sugary-1 і визначені їх загальні діагностичні ознаки.
Уперше отримано сумарний екстракт з листків ендоспермального мутанта кукурудзи sugary-1, досліджена його фармакологічна активність. Встановлено, що екстракт листків кукурудзи має високу гепатозахисну, антиоксидантну і протизапальну активності.
Новизна дослідження підтверджена патентом на винахід: «Спосіб одержання комплексу біологічно активних речовин з антиоксидантною та протизапальною дією» № 86502 України від 27 квітня 2009. Отримано золоту медаль V міжнародного салону винаходів та нових технологій «Новий час» за розробку «Спосіб одержання комплексу біологічно активних речовин з антиоксидантною та протизапальною дією».
Практичне значення одержаних результатів. За результатами досліджень розроблено проект «Методи контролю якості «Кукурудзи sugary-1 листя». Розроблено технологію одержання екстракту з листків кукурудзи sugary-1 з гепатозахисною і протизапальною дією, який може бути впроваджений у виробництво для виготовлення різних лікарських форм. На підставі експериментальних даних листки кукурудзи, які містять значну кількість флавоноїдів та вуглеводів, рекомендуються в якості нової рослинної сировини для створення препаратів з гепатопротекторною і протизапальною активністю. Видано інформаційний лист «Використання субстанції рослинного походження водного екстракту листків кукурудзи для розробки лікарського засобу гепатопротекторної дії». Результати дослідження будови крохмальних зерен 6 підвидів та 10 ендоспермальних мутантів кукурудзи впроваджено в навчальний процес кафедр медичної ботаніки і фармакогнозії НФаУ, Київського медичного університету Української асоціації народної медицини, Тернопільського державного медичного університету ім. І.Я. Горбачевського, Запорізького державного медичного університету, Львівського національного медичного університету ім. Данила Галицького, Івано-Франківського національного медичного університету, Вінницького національного медичного університету, Луганського державного медичного університету, Одеського державного медичного університету, Донецького державного медичного університету ім. М. Горького.
Особистий внесок здобувача. Дисертантом самостійно вивчені, проаналізовані та узагальнені дані літератури з питань теми дисертаційної роботи, виконана експериментальна частина роботи, сформульовані висновки та запропоновані практичні рекомендації. Постановка мети, завдань та обговорення результатів проведено з науковим керівником. Публікації, представлені за результатами експериментальних досліджень, виконані моноосібно або у співавторстві з науковим керівником та виконавцями фармакологічних досліджень.
Апробація результатів дисертації. Матеріали дисертації доповідались й обговорювались на науково-практичних конференціях: на ІІІ Міжнародній науково-практичній конференції «Наука і соціальні проблеми суспільства: медицина, фармація, біотехнологія» (м. Харків, 2003), «Створення, виробництво, стандартизація, фармакоекономіка лікарських засобів та біологічно активних добавок» (м. Тернопіль, 2004), на всеукраїнському науково-практичному семінарі (м. Харків, 2004), на VI Національному з'їзді фармацевтів України «Досягнення та перспективи розвитку фармацевтичної галузі України» (м. Харків, 2005), на II Міжнародній науково-практичній конференції «Створення, виробництво, стандартизація, фармакоекономічні дослідження лікарських засобів та біологічно активних добавок» (м. Харків, 2006); на ювілейній науково-практичній конференції з міжнародною участю «Фармакогнозія ХХІ століття. Досягнення та перспективи» (м. Харків, 2009 р.), на VIІ Національному з'їзді фармацевтів України «Фармація України. Погляд у майбутнє» (м. Харків, 2010).
Публікації. Основний зміст дисертації викладено в 15 роботах, з яких 4 статті у фахових виданнях, патент, інформаційний лист, 9 тез доповідей.
Структура дисертації. Дисертація викладена на 138 сторінках, складається зі вступу, огляду літератури, експериментальних досліджень (4 розділа), висновків, додатків, списку використаних джерел. Робота ілюстрована 40 таблицями, 15 рисунками, 2 схемами, 23 фотографіями. Список використаної літератури містить 200 джерел, в тому числі 69 іноземних.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
- Походження, ботанічна характеристика, класифікація, перспективні форми, хімічний склад та застосування кукурудзи звичайної (огляд літератури).
- В огляді літератури розглядається походження, систематична класифікація і ботанічна характеристика підвидів кукурудзи звичайної, характеристика перспективних форм, їх хімічний склад та застосування.
- Аналіз літературних даних показує, що кукурудза звичайна є не тільки цінною харчовою і кормовою рослиною, але і перспективним об'єктом для більш детального вивчення з метою утилізації й упровадження в медицину відходів виробництва харчової і сільськогосподарської промисловості. Різноманітність хімічного складу і широкий спектр застосування в медицині продуктів переробки зернівок, стрижнів качанів, а також стовпчиків з приймочками кукурудзи дозволяє зробити попередні висновки про раціональність вивчення цих і інших видів сировини, в першу чергу листків, заготовлених, зокрема, від генетично поліпшених форм кукурудзи.
- Аналіз речовин первинного синтезу. Об'єктами для фітохімічних досліджень були листки і зернівки ендоспермальних мутантів кукурудзи sugary-1 (su-1), sugary-2 (su-2), amilosa extender (аe), waxy (wx), у порівнянні з кукурудзою звичайною зубовидною сорт Харківський-294 (Х-294), а також стрижні качанів і стовпчики з приймочками ендоспермального мутанта кукурудзи sugary-1 заготовлені в 2005-2009 роках в серпні та вересні у фазу молочно-воскової стиглості зернівок на дослідній ділянці відділу генетики і селекції інституту рослинництва ім. В.Я. Юр'єва УААН.
- Для проведення досліджень були використані сучасні фізичні, фізико-хімічні, хімічні, мікроскопічні, біологічні та статистичні методи аналізу. Визначення кількісного вмісту основних груп БАР проводили не менш ніж на 5 серіях сировини.
- Якісними реакціями і хроматографічними методами аналізу визначена наявність різних груп БАР: білків, амінокислот, жирних кислот, хлорофілів, каротиноїдів, цукрів, флавоноїдів, гідроксикоричних кислот. Для виділення БАР і розділення їх на індивідуальні сполуки використовували методи рідинної екстракції, колонкової адсорбційної хроматографії, рехроматографії на поліаміді і силікагелі, препаративної хроматографії на папері та в тонкому шарі сорбенту.
- Проведено аналіз амінокислот листків ендоспермальних мутантів кукурудзи (табл.1). За допомогою амінокислотного аналізатора LKВ 4151 «Альфа Плюс» було ідентифіковано 15 амінокислот, з них 7 замінних і 8 незамінних амінокислот. У листках всіх форм кукурудзи у кількісному відношенні переважали глютамінова кислота та лейцин. У всіх вивчених форм кукурудзи спостерігалась найменша кількість гістидину та ізолейцину.
- Таблиця 1
- Якісний і кількісний амінокислотний склад листків кукурудзи
- Методом К'єльдаля досліджено вміст загального азоту в листках ендоспермальних мутантів кукурудзи у порівнянні із кукурудзою звичайною зубовидною, який складав близько 12,5% для всіх вивчених форм кукурудзи.
- Проведено аналіз ліпофільних речовин листків, зернівок, стовпчиків з приймочками і стрижнів качанів кукурудзи різного забарвлення.
- Визначено вміст ліпофільних речовин листків, стовпчиків з приймочками і стрижнів качанів та вміст олії в зернівках кукурудзи. В експерименті подрібнену сировину вичерпно екстрагували хлороформом в апараті Сокслета. Отриманий хлороформний екстракт концентрували шляхом видалення екстрагента. Вміст ліпофільних речовин визначали у перерахунку на абсолютно суху сировину. Із зернівок кукурудзи отримували жирну олію шляхом пресування зародків після їх відокремлення. Вміст жирної олії у зернівках окремих форм кукурудзи не був стабільним. Найбільш високий вміст олії спостерігали у ендоспермального мутанту sugary-1, що вдвічі перевершувало вміст олії кукурудзи звичайної зубовидної Х-294 (табл. 2.). Вміст ліпофільних речовин для сировини стовпчики з приймочками кукурудзи складав 3,5%, для стрижнів кукурудзяних качанів не перебільшував 2% для стрижнів всіх типів забарвлення, для листків - близько 10,5% (табл. 2, 3).
- Таблиця 2
Умови синтезу 4-заміщених2-метилхінолінів, визначення їх спектральних показників і квантово-хімічних констант. Реакційноздібна варіація 4-заміщеного 2-метилхіноліну для подальшого моделювання біодоступних біологічно активних речовин на базі хіноліну.
дипломная работа [2,7 M], добавлен 08.06.2017Cинтез нових поліциклічних систем з тіопірано-тіазольним каркасом. Сучасні вимоги до нових біологічно-активних сполук. Створення "лікоподібних молекул" з невисокою молекулярною масою. Біологічна активність нових поліциклічних конденсованих систем.
автореферат [89,1 K], добавлен 09.04.2009Гліцин як регулятор обміну речовин, методи його отримання, фізичні та хімічні властивості. Взаємодія гліцину з водою, реакції з розчинами основ та кислот, етерифікація. Ідентифікація гліцину у інфрачервоному спектрі субстанції, випробування на чистоту.
практическая работа [68,0 K], добавлен 15.05.2009Загальна характеристика Сульфуру, його сполук. Характеристика простих речовин Сульфуру. Визначення рН. Дослідження розчинності препаратів в органічних розчинниках. Визначення рН водних суспензій. Якісні реакція на виявлення сульфуру, сульфатів, сульфітів.
курсовая работа [2,4 M], добавлен 30.11.2022Кількісна характеристика процесу дисоціації. Дослідження речовин на електропровідність. Закон розбавлення Оствальду. Дисоціація сполук з ковалентним полярним зв’язком. Хімічні властивості розчинів електролітів. Причини дисоціації речовин у воді.
презентация [44,5 M], добавлен 07.11.2013Гігієнічні вимоги до якості питної води, її органолептичні показники та коефіцієнти радіаційної безпеки й фізіологічної повноцінності. Фізико-хімічні методи дослідження якості. Визначення заліза, міді і цинку в природних водах та іонів калію і натрію.
курсовая работа [846,9 K], добавлен 13.01.2013Етапи технології виробництва хліба. Методи визначення вологості та кислотності хліба. Хімічні методи дослідження хлібобулочних виробів: перманганатний і йодометричний. Порядок підготовки до проведення аналізу вагових і штучних хлібобулочних виробів.
курсовая работа [38,7 K], добавлен 17.04.2013Захист від атмосферної корозії із застосуванням інгібіторів. Міжопераційний захист металовиробів. Методика зняття анодних поляризаційних кривих та дослідження анодної поведінки сталі. Методика нанесення конверсійних покриттів при потенціалі пасивації.
дипломная работа [5,4 M], добавлен 18.03.2013Методика розробки методів синтезу високотемпературних надпровідників. Сутність хімічного модифікування і створення ефективних центрів спінінга. Синтез, структурно-графічні властивості та рентгенографічний аналіз твердих розчинів LaBa2Cu3O7 та SmBa2Cu3O7.
дипломная работа [309,3 K], добавлен 27.02.2010Вплив різних аніонів на розвиток асоціації молекул родаміну 6Ж. Кислотно-основна рівновага органічних реагентів класу Родамінів. Методи визначення аніонних ПАР. Аналіз складних сумішей АПАР. Приготування розчину оксиетильованого алкілсульфату натрію.
дипломная работа [51,2 K], добавлен 25.06.2011Основні методи обробки та регулювання властивостей глинистих матеріалів. Аналіз використання адсорбентів на основі алюмосилікатів для очистки вуглеводневих сумішей та поглинання нафтопродуктів. Визначення сорбційної здатності модифікованого сапоніту.
дипломная работа [3,6 M], добавлен 20.05.2017Дослідження корозійної поведінки сталі в водних розчинах на основі триполіфосфату натрію з подальшим нанесенням конверсійних антикорозійних покриттів потенціодинамічним та потенціостатичним методами. Електрохімічне моделювання атмосферної корозії.
дипломная работа [4,5 M], добавлен 24.03.2013Фотометричне визначення вуглеводів з антроновим реагентом та пікриновою кислотою. Дослідження етанолу на визначення цукрів. Вплив етанолу на визначення цукрів з антроновим реагентом. Оцінка збіжності, відтворюваності та правильності результатів аналізу.
дипломная работа [2,3 M], добавлен 05.09.2010М. Складовська-Кюрі як перша жінка, яка одержала Нобелівську премію, аналіз біографії. Знайомство з особливостями докторської дисертації видатного хіміка "Дослідження радіоактивних речовин". Загальна характеристика важливіших відкриттів М. Кюрі.
реферат [3,0 M], добавлен 14.05.2014Із середини ХІХ століття відбувся поділ хімії на теоретичну і практичну. Передумови створення фізико – хімічного аналізу. Пірометр Курнакова. Нові методи дослідження фізико-механічних властивостей металевих сплавів. Вчення про бертоліди та дальтоніди.
реферат [1,2 M], добавлен 24.06.2008Дослідження значення хімії - однієї з наук про природу, що вивчає молекулярно-атомні перетворення речовин. Основне призначення та галузі застосування хімії: сільське господарство, харчова промисловість, охорона здоров'я людей. Використання хімії у побуті.
презентация [240,5 K], добавлен 27.04.2011Сучасний стан проблеми тютюнопаління у світі. Виробництво тютюнових виробів. Види та сорти тютюну та їх переробка. Хімічний склад диму і дія його на організм. Фізико-хімічні властивості ціанідної кислоти. Токсикологічна характеристика синильної кислоти.
курсовая работа [245,8 K], добавлен 18.12.2013Принципи біохімічної діагностики захворювань. Характеристика білків, вуглеводів, ліпідів, ферментів, їх функції і значення в організмі. Обмін речовин і енергії в організмі. Механізм дії гормонів. Водно-сольовий, мінеральний обмін. Система згортання крові.
курс лекций [908,3 K], добавлен 04.04.2014Властивості і застосування циклодекстринів з метою підвищення розчинності лікарських речовин. Методи одержання та дослідження комплексів включення циклодекстринів. Перспективи застосування комплексів включення в сучасній фармацевтичній технології.
курсовая работа [161,5 K], добавлен 03.01.2012Властивості і застосування епоксидних і епоксиефірних лакофарбових матеріалів. Дослідження водопоглинання епоксидного покриття Jotamastic 87 GF. Рідкі епоксидні лакофарбові матеріали, що не містять летких розчинників. Пневматичний пістолет-розпилювач.
дипломная работа [2,1 M], добавлен 20.12.2014
|
Амінокислота |
Формула амінокислоти |
Генетична форма кукурудзи /вміст амінокислот, % |
|||||
|
su-1 |
su-2 |
ае |
wx |
Х-294 |
|||
|
замінні амінокислоти |
|||||||
|
Аланін |
С4H8O2N |
8,55 |
8,16 |
8,38 |
8,77 |
9,86 |
|
|
Аспарагінова кислота |
С4H8O2N |
7,72 |
6,36 |
7,18 |
6,81 |
6,99 |
|
|
Гістидин |
С6H9O2N |
2,01 |
1,90 |
1,72 |
1,82 |
1,59 |
|
|
Глутамінова кислота |
С5H9O2N |
27,89 |
27,48 |
29,83 |
28,51 |
28,09 |
|
|
Гліцин |
С2H5O2N |
4,35 |
4,30 |
4,62 |
4,72 |
4,62 |
|
|
Серин |
С3H4O2N |
5,21 |
4,51 |
6,05 |
5,62 |
5,88 |
|
|
Тирозин |
С9H11O3N |
3,35 |
3,64 |
4,19 |
34,6 |
3,25 |
|
|
незамінні амінокислоти |
|||||||
|
Аргінін |
С6H13O2N |
6,04 |
6,03 |
4,92 |
5,36 |
4,81 |
|
|
Валін |
С5H11O2N |
6,83 |
7,28 |
5,73 |
6,96 |
6,16 |
|
|
Ізолейцин |
С6H13O2N |
2,83 |
1,92 |
1,93 |
2,02 |
1,91 |
|
|
Лейцин |
С6H13O2N |
9,38 |
12,32 |
9,35 |
9,49 |
10,68 |
|
|
Лізин |
С6H13O2N |
3,71 |
4,99 |
3,92 |
3,89 |
3,98 |
|
|
Метіонін |
С5H11O2NS |
3,32 |
2,12 |
2,65 |
3,78 |
3,55 |
|
|
Треонін |
С4H9O2N |
3,78 |
3,33 |
3,93 |
3,84 |
3,79 |
|
|
Фенілаланін |
С9H11O2N |
5,04 |
5,57 |
5,56 |
5,00 |
4,80 |
Вміст ліпофільних речовин у листках та олії у зернівках кукурудзи
|
Сировина |
Генетична форма кукурудзи / Вміст ліпофільних речовин, олії, % |
|||||
|
su-1 |
su-2 |
ае |
wx |
Х-294 |
||
|
Листки |
10,340,30 |
10,11 0,14 |
9,85 0,22 |
12,63 0,29 |
9,71 0,17 |
|
|
Зернівки |
8,73 0,24 |
5,32 0,12 |
4,42 0,07 |
4,74 0,13 |
4,22 0,09 |
Таблиця 3
Вміст ліпофільних речовин у стовпчиках з приймочками та стрижнях качанів кукурудзи
|
Сировина |
Вміст ліпофільних речовин, % |
||
|
Стовпчики з приймочками |
3,54 0,10 |
||
|
Стрижні качанів |
білі |
1,89 0,05 |
|
|
рожеві |
1,67 0,04 |
||
|
червоні |
1,93 0,06 |
Жирнокислотний склад ліпофільних фракцій різних видів сировини та вивчаємих форм кукурудзи аналізували методом газорідинної хроматографії.
В ліпофільній фракції листків значний вміст мали ненасичені кислоти (-ліноленова та лінолева). Інші жирні кислоти містились у незначній кількості, їх сума не перевершувала 10-12% загального вмісту жирних кислот (табл. 4).
При аналізі жирнокислотного складу олії зернівок кукурудзи було ідентифіковано 5 жирних кислот. Для всіх вивчених форм кількісно переважали лінолева й олеїнова кислоти, які складали більш ніж 80% загального вмісту жирних кислот та пальмітинова кислота (табл.5).
Таблиця 4
Жирнокислотний склад ліпофільної фракції листків кукурудзи
|
Жирна кислота |
Формула жирної кислоти |
Вміст жирних кислот, % |
|||||
|
Генетична форма кукурудзи |
|||||||
|
su-1 |
su-2 |
ае |
wx |
Х-294 |
|||
|
Насичені жирні кислоти |
|||||||
|
Лауринова |
С12:0 |
2,07 |
3,38 |
2,65 |
- |
2,46 |
|
|
Пальмітинова |
С16:0 |
19,58 |
20,03 |
17,67 |
19,42 |
18,05 |
|
|
Стеаринова |
С18:0 |
4,96 |
5,05 |
4,51 |
3,84 |
4,49 |
|
|
Арахинова |
С20:0 |
1,21 |
- |
- |
- |
- |
|
|
Бегенова |
С22:0 |
1,02 |
0,64 |
0,90 |
3,37 |
1,17 |
|
|
Лігноцеринова |
С24:0 |
0,72 |
0,80 |
1,13 |
- |
1,10 |
|
|
Ненасичені жирні кислоти |
|||||||
|
Тетрадеценова |
С14:1 |
0,83 |
0,78 |
1,11 |
- |
- |
|
|
Невизначена жирна кислота |
С16:1n |
1,26 |
1,18 |
1,07 |
- |
1,15 |
|
|
Олеїнова |
С18:1n9 |
2,08 |
3,42 |
4,55 |
5,50 |
3,62 |
|
|
Лінолева |
С18:2 |
10,60 |
12,11 |
8,45 |
10,12 |
12,60 |
|
|
б-Ліноленова |
С18:3n9-15 |
46,96 |
42,45 |
43,38 |
54,66 |
44,54 |
|
|
Ерукова |
С22:1 |
1,40 |
1,80 |
2,60 |
- |
2,87 |
|
|
Невизначена жирна кислота |
С24:1 |
1,69 |
4,42 |
6,26 |
3,09 |
3,74 |
Таблиця 5
Жирнокислотний склад олії зернівок кукурудзи
|
Жирна кислота |
Генетична форма кукурудзи / Вміст жирних кислот, % |
|||||
|
su-1 |
su-2 |
ae |
wx |
Х-294 |
||
|
Насичені жирні кислоти |
||||||
|
Пальмітинова |
10,33 |
10,51 |
9, 64 |
12,15 |
12,83 |
|
|
Стеаринова |
2,42 |
1,81 |
2,03 |
1,64 |
2,41 |
|
|
Ненасичені жирні кислоти |
||||||
|
Олеїнова |
40,44 |
27,26 |
28,71 |
22,83 |
29,13 |
|
|
Лінолева |
45,33 |
58,17 |
58,07 |
61,54 |
53,74 |
|
|
б-ліноленова |
1,61 |
2,45 |
1,73 |
2,00 |
2,05 |
Проведено якісне і кількісне визначення порфіринових пігментів, які входять у групу хлорофілів. Якісне визначення хлорофілів проводили за допомогою хроматографічних методів аналізу, кількісний вміст визначали за допомогою спектрального методу на фотоколориметрі КФК-2УХЛ.
Листки всіх форм кукурудзи мали порівняні кількості хлорофілів близько 1,25%, стовпчики з приймочками - 0,5%, стрижні качанів - 0,07%. Проведено якісний аналіз та визначення кількісного вмісту суми каротиноїдів спектрофотометричним методом. Вміст суми каротиноїдів листків і стовпчиків з приймочками кукурудзи був не менше 168 мг% (табл. 6).
Таблиця 6
Вміст суми хлорофілів та каротиноїдів в ліпофільних екстрактах кукурудзи
|
Сировина та генетична форма кукурудзи |
Вміст суми хлорофілів, % |
Вміст суми каротиноїдів, мг % |
||
|
Листки |
su-1 |
1,34 0,02 |
187,91 ± 2,44 |
|
|
su-2 |
1,21 0,01 |
169,85 ± 2,20 |
||
|
aе |
1,29 0,03 |
174,51 ± 2,26 |
||
|
wx |
1,24 0,02 |
167,79 ± 2,18 |
||
|
Х-294 |
1,32 0,03 |
184,49 ± 2,39 |
||
|
Стовпчики з приймочками sugary-1 |
0,50 0,01 |
186,23 1,42 |
||
|
Стрижні качанів su-1 |
білі |
0,07 0,01 |
88,67 ± 1,15 |
|
|
рожеві |
89,97 ± 1,02 |
|||
|
червоні |
76,16 ± 1,03 |
Проведено аналіз моносахаридів та полісахаридів. Полісахаридний комплекс з листків й стрижнів качанів витягали гарячою водою у співвідношенні 1:10. Екстракцію проводили при температурі 95оС протягом 2 годин при періодичному помішуванні. Фільтрували через фільтрувальний папір. Фільтрат обробляли 5-ти кратним об'ємом 96%-ого етанолу. Осад полісахаридів відфільтровували, промивали етанолом, потім ацетоном і висушували Вміст полісахаридів в листках кукурудзи складав 12%, в стрижнях качанів - 18%. Проведено визначення крохмалю та його фракційного складу і вміст декстринів в зернівках кукурудзи (табл. 7).
Таблиця 7
Вміст та склад крохмалю і декстринів у зернівках кукурудзи
|
Генетична форма кукурудзи |
Вміст крохмалю, % |
Вміст в крохмалі, % |
Вміст декстринів, % |
||
|
амілози |
амілопектину |
||||
|
su-1 |
35,8 ± 0,37 |
32,33 ± 0,81 |
67,67 ± 0,81 |
25,41 ± 0,23 |
|
|
su-2 |
57,5 ± 0,62 |
45,98 ± 0,96 |
54,02 ± 0,96 |
1,28 ± 0,03 |
|
|
ae |
50,3 ± 0,54 |
65,45 ± 0,61 |
34,55 ± 0,69 |
0,65 ± 0,01 |
|
|
wx |
62,1 ± 0,61 |
2,37 ± 0,06 |
97,63 ± 0,97 |
1,50 ± 0,02 |
|
|
Х-294 |
67,3 ± 0,68 |
25,23 ± 0,89 |
74,77 ± 0,89 |
0,12 ± 0,01 |
Вміст крохмалю визначали поляриметричним методом Еверса. Найменший вміст крохмалю (35,80%) спостерігали у ендоспермального мутанта sugary-1, найбільший (67,30%) - у кукурудзи звичайної зубовидної Х-294. Серед генних мутантів максимальний вміст крохмалю (62,10%) відмічався у форми waxy.
Фракційний склад крохмалю визначали за методом Ульмана і Аугустата в модифікації Смирнової-Іконникової. Крохмаль зернівок кукурудзи ендоспер-мального мутанта waxy містив майже 100% амілопектину. Мінімальний вміст амілопектину відмічався у форми amilosa extender (34,60%). Вміст декстринів визначали феріціанідним методом. Максимальний вміст декстринів відмічався у форми sugary-1 (25,40%), вміст декстринів інших вивчаємих форм кукурудзи не перевершував 1,50%.
Вивчення елементного складу листків та стрижнів кукурудзяних качанів проводили у відділі аналітичної хімії інституту монокристалів НАН України, застосовували емісійний спектрографічний метод. При проведенні аналізу елементів листків і стрижнів качанів кукурудзи було виявлено наявність та вміст 22 елементів у листках та 18 елементів у стрижнях качанів кукурудзи. У листках всіх вивчених форм кукурудзи з визначених макроелементів у найбільший кількості накопичуються Калій і Кальцій, з визначених мікроелементів - Ферум, Манган, Алюміній, Цинк. У стрижнях качанів з визначених макроелементів у найбільший кількості накопичуються Калій і Кальцій, з визначених мікроелементів - Алюміній, Манган, Ферум, Купрум (табл. 8).
Таблиця 8
Вміст елементів у листках підвиду та ендоспермальних мутантів кукурудзи
|
Зразок Елемент |
Вміст мікроелементів, мг/кг / Генетична форма кукурудзи |
|||||
|
su-1 |
su-2 |
ae |
wx |
Х-294 |
||
|
макроелементи |
||||||
|
K |
23000 |
28000 |
20000 |
21000 |
19000 |
|
|
Ca |
12500 |
7500 |
16000 |
17000 |
15000 |
|
|
Mg |
4700 |
5700 |
6000 |
7400 |
5600 |
|
|
P |
2300 |
3000 |
2800 |
3600 |
3200 |
|
|
мікроелементи |
||||||
|
Fe |
230 |
240 |
420 |
490 |
380 |
|
|
Mn |
190 |
180 |
290 |
320 |
280 |
|
|
Al |
160 |
38 |
300 |
47 |
380 |
|
|
Zn |
160 |
190 |
200 |
190 |
190 |
|
|
Sr |
62 |
96 |
62 |
64 |
95 |
|
|
B |
16 |
19 |
21 |
43 |
56 |
|
|
Cu |
15 |
17 |
15 |
21 |
19 |
|
|
Cr |
7,8 |
5,7 |
11 |
12 |
19 |
|
|
Mo |
1,6 |
3,8 |
2,1 |
4,3 |
2,2 |
|
|
Pb |
1,6 |
1,9 |
4,1 |
3,2 |
2,2 |
|
|
Ni |
0,8 |
0,9 |
2,1 |
2,2 |
1,5 |
Примітка. Sn, Sb, V 0,3; Cd, As, Ge, Hg 0,1.
Аналіз речовин вторинного синтезу. Фенольні сполуки. Проведено дослідження фенольних сполук листків ендоспермального мутанта кукурудзи sugary-1. На основі фізико-хімічних властивостей речовин та продуктів їх хімічних перетворень, даних УФ- та ІЧ-спектроскопії та порівнянням з вірогідними зразками було виділено й ідентифіковано 13 речовин фенольної природи: похідні флавону - 5 флавонових агліконів: апігенін (4',5,7-тригідроксифлавон), лютеолін (3',4',5,7-тетрагідроксифлавон), хризеріол (3'-метоксилютеолін), діосметин (4'-метокси-лютеолін), трицин (5,7,4'-тригідрокси-3',5'-диметоксифлавон); 5 флавонових глікозидів: монозиди - апігенін-7-О-в-D-глюкопіранозид, цинарозид (лютеолін-7-О-в-D-глюкопіранозид), 3'4'5'-тригідрокси-флавон-О-в-D-глюкопіранозид, біозиди: сколимозид (лютеолін-7-О-в-D-рутинозид), хризеріол-7-О-в-D-рутинозид; похідні коричної кислоти: кофейна, хлорогенова та розмаринова кислоти (табл. 9).
Таблиця 9
Фізико-хімічні властивості та вміст флавоноїдних сполук та гідроксикоричних кислот листків ендоспермального мутанта кукурудзи sugary-1
|
№ речовини |
Речовина |
Формула |
М.м. |
Т пл., Co |
Вміст у мг/100 г (у перерахунку на рутин) або у % |
Час утримання, хв |
|
|
Флавонові аглікони |
|||||||
|
Ф1 |
Апігенін |
C15H10O5 |
270,25 |
345 - 347 |
45,4 |
21,3 |
|
|
Ф2 |
Лютеолін |
C15H10O6 |
286,24 |
328 - 330 |
67,3 |
22,2 |
|
|
Ф3 |
Хризеріол |
С16Н12О6 |
300,28 |
330 - 331 |
78,3 |
22,9 |
|
|
Ф4 |
Діосметин |
С16Н12О6 |
300,28 |
259 - 262 |
105,3 |
23,4 |
|
|
Ф5 |
Трицин |
С17Н14О7 |
330,31 |
291 - 292 |
15,4 |
25,2 |
|
|
Флавонові глікозиди |
|||||||
|
Ф6 |
Апігенін-7-О-глюкозид |
С21Н20О10 |
432,41 |
176 - 178 |
30,3 |
19,5 |
|
|
Ф7 |
Цинарозид |
С21Н20О11 |
448,41 |
320 - 322 |
58,6 |
19,8 |
|
|
Ф8 |
Сколимозид |
С27Н32О17 |
628,59 |
257 - 259 |
23,1 |
17,8 |
|
|
Ф9 |
Хризеріол-7-О-рутино-зид |
С28Н32О15 |
608,60 |
173 - 175 |
143,4 |
18,1 |
|
|
Ф10 |
3'4'5'-тригідрокси-флавон-7-О-глюкозид |
С16Н12О8 |
332,28 |
203 - 206 |
18,4 |
15,6 |
|
|
ГК1 |
Кофейна кислота |
C9H8O7 |
228,11 |
193-195 |
0,026% |
4,0 |
|
|
ГК2 |
Хлорогенова кислота |
C16H18O4 |
274,34 |
203-205 |
0,052% |
5,4 |
|
|
ГК3 |
Розмаринова кислота |
C18H16O8 |
360,34 |
203-204 |
0,005% |
16,2 |
Кількісний вміст фенольних сполук визначали за допомогою високоефективної рідинної хроматографії (ВЕРХ) на хроматографі фірми Agilent Technologies. Встановлено, що серед флавонових агліконів у найбільшій концентрації накопичується діосметин (0,105%), у найменшій концентрації - трицин (0,015%). Серед флавонових глікозидів у найбільшій концентрації накопичується хризеріол-7-О-рутинозид (3'-метокси-лютеолін-7-О-рутинозид) (0,14%), а у найменшій - 3',4',5'-тригідроксифлавон-О-глюкозид (0,018%) (табл. 9).
Аналіз гідроксикоричних кислот проводили методом високоефективної
рідинної хроматографії (ВЕРХ) на хроматографі фірми "Waters" з ручним інжектором Rheodyne 7725 і подальшою комп'ютерною обробкою результатів дослідження. Ідентифікацію гідроксикоричних кислот проводили шляхом зіставлення часу втримання піків, отриманих на хроматограмі, з часом утримання стандартних зразків - розмаринової, хлорогенової і кофейної кислот (табл. 9).
Анатомічний аналіз крохмалів та листків кукурудзи. Проведено морфолого-анатомічне дослідження крохмалю підвидів та ендоспермальних мутантів кукурудзи. Визначені особливості анатомічної будови крохмальних зерен 6 підвидів і 10 ендоспермальних мутантів кукурудзи, наявність індивідуальних характеристик для кожного підвиду та ендоспермального мутанта кукурудзи, що дає можливість ідентифікації крохмалю за морфологічними характеристиками: формою, розмірами і характером тріщинуватості крохмальних зерен. Отримані результати свідчать про вплив досліджуваних генів на морфологію крохмалю - продукту первинного біосинтезу кукурудзи.
Проведено анатомічне дослідження листків ендоспермального мутанта кукурудзи sugary-1 і визначені їх загальні діагностичні ознаки: епідерма складається з видовжених клітин з нерівномірно потовщеними оболонками і моторних клітин; продихи розташовані паралельно вісі листка і мають майже ромбічну форму; прості трихоми з розширеною основою розташовані під кутом 45є; мезофіл ізолатерального типу з великими міжклітинниками; крупні замкнені колатеральні первинні за походженням судинно-волокнисті пучки оточені склеренхімою; численні замкнені колатеральні вторинні судинно-волокнисті пучки дрібні й оточені подвійним шаром обкладочних клітин. Морфолого-анатомічні ознаки листків кукурудзи sugary-1 використані для розробки проекту МКЯ «Кукурудзи sugary-1 листя».
Отримання сухого екстракту листків ендоспермального мутанта кукурудзи sugary-1 та дослідження його фармакологічної активності. Розроблена технологічна схема одержання сухого екстракту листків ендоспермального мутанта кукурудзи sugary-1. Листя кукурудзи збирали у період молочно-воскової стиглості зернівок, висушували і подрібнювали, заливали підготовленою водою, завантажували у реактор з мішалкою і паровою сорочкою. Одержані зливи поєднували і упарювали на вакуумно-випарювальному апараті до повного висушування. Сухий екстракт здрібнювали до порошкоподібного стану. Вихід сухого екстракту листків кукурудзи складав 28,5-30,5%.
Вивчення фармакологічної активності екстракту листків кукурудзи (ЕЛК-1) проводили на кафедрі фізіології та анатомії людини Національного фармацевтичного університету під керівництвом зав. кафедри, проф. Малоштан Л.М. та на кафедрі біологічної та медичної хімії з курсом фізколоїдної та біонеорганічної хімії і на кафедрі фармації Івано-Франківського національного медичного університету під керівництвом зав. кафедри д.фармац.н., доц. Грицика А.Р.
Для екстракту листків кукурудзи ЕЛК-1 встановлені наступні види активності - гепатопротекторна, антиоксидантна та протизапальна.
Введення дослідним тваринам на тлі гострого токсичного гепатиту ЕЛК-1 в дозі 50 мг/кг супроводжувалось помітним зменшенням патологічних проявів, що позначилось на нормалізації масового коефіцієнта печінки, зниженні вмісту ТБК-реактантів, нормалізації рівня відновленого глутатіону (ВГ або GSH) та активності каталази. Зменшувалась активність аланінамінотрансферази (АлАТ), знижувався вміст сечовини у сироватці крові. Введення ЕЛК-1 приводило до вірогідного відновлення білоксинтезуючої функції печінки по відношенню до групи контрольної патології. Таким чином, ЕЛК-1 в дозі 50 мг/кг виявляв виражену гепатопротекторну дію, яка не поступалась препарату порівняння силібору.
ЕЛК-1 в дозі 30 мг/кг виявляв виражену антиоксидантну активність, яка перевищувала дію референс-препаратів вітаміну Е та силібору (табл. 10).
Таблиця 10
Вплив екстракту листків кукурудзи ЕЛК-1 на процеси перекисного окислення при токсичному гепатиті у щурів
|
Умови досліду |
Доза, мг/кг |
Кількість тварин у групі |
МКП |
ВГ (GSH), ум. од. |
ДК, мкмоль/г |
|
|
Інтактний контроль |
- |
6 |
3,55 ± 0,09 |
22,16 ± 4,41 |
32,27 ± 5,24 |
|
|
Контрольна патологія |
- |
6 |
4,22 ± 0,16 |
65,46 ± 13,94 |
33,37 ± 1,80 |
|
|
Вітамін Е |
50 |
6 |
4,07 ± 0,12 |
55,25 ± 11,29 |
31,44 ± 2,13 |
|
|
Силібор |
50 |
6 |
4,16 ± 0,11 |
42,49 ± 13,23 |
29,58 ± 2,05 |
|
|
ЕЛК-1 |
30 |
6 |
4,48 ± 0,11 |
39,20 ± 9,35 |
28,60 ± 1,76 |
ЕЛК-1 в дозі 30 мг/кг виявляв виражену протизапальну активність, яка перевершувала дію референс-препаратів альтану в 1,7 рази та вольтарену в 1,5 рази (табл. 11).
Таблиця 11
Протизапальна активність екстракту листків кукурудзи ЕЛК-1 на моделі зимозанового набряку у щурів
|
Умови досліду |
Розвиток запалення, години |
||||
|
0,5 |
1 |
2 |
3 |
||
|
ЕЛК-1, 30 мг/кг |
18,28 |
29,36 |
38,40 |
44,85 |
|
|
Вольтарен, 8 мг/кг |
13,98 |
13,76 |
21,60 |
32,04 |
|
|
Альтан, 1 мг/кг |
18,28 |
... |
Подобные документы
