Фармакогностичне дослідження плюща звичайного (Hedera helix L)

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ДАНИЛА ГАЛИЦЬКОГО

УДК: 615.322:582.6/.9].011+581.184.20

15.00.02 - фармацевтична хімія та фармакогнозія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата фармацевтичних наук

ФАРМАКОГНОСТИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ПЛЮЩА ЗВИЧАЙНОГО (HEDERA HELIX L)

Луценко Юлія Олександрівна

Львів - 2011



Дисертацією є рукопис

Робота виконана на кафедрі фармакогнозії і ботаніки Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького.

Науковий керівник:

кандидат фармацевтичних наук, доцент Дармограй Роман Євдокимович Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького завідувач кафедри фармакогнозії і ботаніки

Офіційні опоненти:

доктор фармацевтичних наук, професор Музиченко Володимир Опанасович Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького кафедра фармацевтичної, органічної та біоорганічної хімії

доктор фармацевтичних наук, професор Марчишин Світлана Михайлівна Тернопільський державний медичний університет імені І.Я. Горбачевського завідувач кафедри фармакогнозії з медичною ботанікою

Захист відбудеться 2011 р. о годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 35.600.02 при Львівському національному медичному університеті імені Данила Галицького за адресою: 79010, м. Львів, вул. Пекарська, 69.

З дисертацією можна ознайомитися у науковій бібліотеці Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького (79000, м. Львів, вул. Січових Стрільців, 6).

Автореферат розісланий 2011 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, канд.фарм.н. І.В.Драпак

плющ фармакогностичний медичний фітосубстанція

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Лікарські рослини (ЛР) використовуються в медицині кілька тисячоліть, і в наші дні фітотерапія не втрачає своєї актуальності, а навпаки набуває нового сенсу, базуючись на багатовіковому досвіді застосування та сучасних наукових обґрунтуваннях. Важливим завданням фармацевтичної науки залишається спрямований пошук ЛР, в першу чергу із достатньою сировинною базою, дослідження фізико-хімічних та фармакологічних властивостей їх біологічно активних речовин (БАР) з метою створення якісних, ефективних та конкурентоспроможних лікарських засобів (ЛЗ). Цікавим і перспективним з цієї точки зору є плющ звичайний (Hedera helix L.) родини аралієві (Araliaceae).

Рослина є офіцинальною в деяких європейських країнах (Німеччина, Австрія, Франція, Польща, Чехія, Словаччина, Іспанія та інші), однак у нашій державі не розроблена і не включена до Державної Фармакопеї України (ДФУ) монографія на сировину плюща звичайного. На вітчизняному фармацевтичному ринку представлений ряд ЛЗ, виготовлених на основі фітосубстанцій листя плюща звичайного виробництва зарубіжних фармацевтичних фірм: геделікс ("Krewel Meuselbach GmbH", Німеччина), проспан ("Engelhard Arzneimittel GmbH & Co. KG", Німеччина), бронхіпрет ("Bionorica AG", Німеччина), бронхіал плюс з плющем, мальвою і вітаміном С ("Dr.Muller Pharma", Чеська Республіка). Вони застосовуються у якості секретолітичних, бронхолітичних та відхаркуючих засобів. За останні роки українськими виробниками впроваджено два ЛЗ (гедерин і пектолван плющ), які виготовляються на основі імпортованого стандартизованого сухого екстракту листя плюща звичайного. Тому актуальним і перспективним на сьогодні є детальне фітохімічне дослідження плюща звичайного, розробка сучасних методів стандартизації, підготовка проекту методик контролю якості (МКЯ) на лікарську рослинну сировину (ЛРС) та одержаних з неї фітосубстанцій, дослідження фармакологічної активності, а також якісна і кількісна оцінка сировинних ресурсів рослини.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана згідно з планом проблемної комісії “Фармація” МОЗ України і є фрагментом комплексної науково-дослідної роботи кафедри фармакогнозії і ботаніки Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького “Дослідження різних видів рослин Західного регіону з метою одержання нових лікарських засобів” (№ державної реєстрації 0106U012672).

Мета і завдання дослідження. Метою нашої роботи було фармакогностичне дослідження листя плюща звичайного як вітчизняного виду сировини і отримання на його основі фармакологічно активних фітосубстанцій.

Для досягнення поставленої мети необхідно було вирішити наступні завдання:

- здійснити інформаційний пошук та аналіз сучасного стану досліджень за темою дисертаційної роботи;

- провести фітохімічне вивчення листя плюща звичайного;

- виділити з досліджуваної сировини БАР в індивідуальному стані та встановити їх структуру;

- визначити кількісний вміст основних груп БАР у листі плюща звичайного;

- встановити морфолого-анатомічні ознаки досліджуваної сировини;

- розробити оптимальну технологію одержання фітосубстанцій із листя плюща звичайного;

- дослідити антиоксидантну, антибактерійну, протизапальну, гепатопротекторну активності фітосубстанцій, а також вплив на бронхіальне дерево та респіраторні відділи легень;

- провести стандартизацію ЛРС та фітосубстанцій, розробити на них проекти МКЯ;

- виявити місця зростання плюща звичайного на території західного регіону України, визначити площі заростей, розрахувати показники урожайності, експлуатаційного (промислового) запасу та обсяг щорічних можливих заготівель.

Об'єкт дослідження: комплексне фармакогностичне дослідження листя плюща звичайного та вивчення фармакологічної активності фітосубстанцій, одержаних на його основі.

Предмет дослідження: виявлення, виділення і встановлення структури БАР, визначення їх кількісного вмісту у листі плюща звичайного, розробка оптимальної технології отримання фітосубстанцій та вивчення їхньої фармакологічної активності, стандартизація сировини і фітосубстанцій.

Методи дослідження: якісний склад та кількісний вміст БАР визначали фармакопейними методами з використанням тонкошарової (ТШХ), паперової (ХП), рідинної (РХ) і газорідинної хроматографії (ГРХ), а також спектрофотометричним, гравіметричним і титриметричним методами. Для розділення БАР використовували колонкову хроматографію (КХ) на целюлозі та силікагелі, а також препаративну хроматографію (ПХ) на папері та в тонкому шарі сорбенту. Структуру виділених у чистому вигляді сполук встановлювали за допомогою методів спектрального аналізу: УФ-спектроскопії та мас-спектрометрії, Н1- і С13-ЯМР, різновидів двовимірного ПМР: COSY, HSQC та HMBC. Анатомічну будову листя плюща звичайного вивчали на препаратах із поверхні, поперечних зрізах і спорошкованому матеріалі. Дослідження фармакологічної активності проводили на моделях in vitro та in vivo. Оцінку сировинної бази (ресурсознавчі дослідження) проводили згідно методики Шретера. Результати досліджень обробляли статистично за вимогами ДФУ.

Наукова новизна отриманих результатів. Вперше проведено комплексне фармакогностичне дослідження та порівняльний якісний і кількісний фітохімічний аналіз листя плюща звичайного з вегетативних (ВП) та генеративних пагонів (ГП), що зростає на території західного регіону України. Встановлено наявність у листі рослини тритерпенових глікозидів, флавоноїдів, фенолкарбонових кислот, кумарину, амінокислот, макро- та мікроелементів, ліпофільних речовин (жирних кислот, хлорофілу).

Проведено морфолого-анатомічне вивчення листя плюща звичайного з ВП та ГП, вперше встановлено їх основні макро- та мікроскопічні діагностичні ознаки, виділено сукупність спільних та відмінних характеристик. На основі отриманих результатів розроблено проект МКЯ на ЛРС - листя плюща звичайного.

Визначено антиоксидантну активність комплексу БАР досліджуваної сировини, проведено порівняльний аналіз отриманих показників для фітосубстанцій листя з ВП і ГП, встановлено залежність між вмістом певних груп БАР і силою прояву даної активності.

Розроблено оптимальний метод отримання сухого екстракту із листя плюща звичайного і проведено його стандартизацію за загальноприйнятими показниками, а також за кількісним вмістом гедеракозиду С. Встановлено, що екстракт є нетоксичним і проявляє муколітичну, антибактерійну, протизапальну і гепатопротекторну активності. На спосіб отримання сухого екстракту листя плюща звичайного з комплексною муколітичною, антибактерійною та протизапальною активністю подано заявку на патент України на корисну модель (№ заявки u 2011 03137).

Визначено місця зростання рослини і складено їх картосхеми, проведено ресурсознавчі дослідження, опрацьовано проект інструкції із заготівлі, сушіння та зберігання ЛРС.

Практичне значення одержаних результатів. Теоретичні та експериментальні дослідження свідчать про можливість використання листя плюща звичайного, що зростає у природних фітоценозах України, для виготовлення фітосубстанцій із комплексною фармакологічною активністю.

За результатами досліджень розроблено проекти МКЯ на ЛРС “Плюща звичайного листя” та “Сухий екстракт листя плюща звичайного”.

Результати комплексного фармакогностичного дослідження листя та біологічно активних субстанцій плюща звичайного впроваджено у навчальний процес та наукову роботу кафедр фармакогнозії, ботаніки та хімії природних сполук Національного фармацевтичного університету, кафедри фармакогнозії та ботаніки Національного медичного університету ім. О.Богомольця, кафедри фармацевтичної хімії та фармакогнозії Луганського державного медичного університету, кафедри фармакогнозії з медичною ботанікою Тернопільського державного медичного університету ім. І.Я.Горбачевського, кафедри фармації Івано-Франківського національного медичного університету.

Особистий внесок здобувача. Безпосередньо автором здійснено інформаційно-патентний пошук за темою дисертаційної роботи і аналіз сучасних досліджень за проблематикою, що вивчалася. Дисертанту належить вирішальна роль у постановці мети та завдань досліджень. Автором проведено порівняльне якісне та кількісне вивчення хімічного складу листя плюща звичайного з ВП та ГП, а також визначення антиоксидантної активності фітосубстанцій із досліджуваної сировини. Встановлено особливості морфолого-анатомічної будови та виділено основні характерні діагностичні ознаки листя плюща звичайного двох типів. За результатами досліджень розроблено проект МКЯ на ЛРС та методику хроматографічного аналізу фітосубстанцій листя плюща звичайного.

Дисертант розробила технологію одержання сухого екстракту з листя плюща звичайного, провела його стандартизацію, брала участь у проведені фармакологічних досліджень.

Автором визначено місця зростання і здійснено заготівлю сировини, проведено ресурсознавчі дослідження плюща звичайного.

Обговорення та аналіз результатів досліджень дисертант проводила разом із співавторами у друкованих працях і самостійно представляла на конференціях.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи були представлені та обговорені на Всеукраїнському конгресі “Сьогодення та майбутнє фармації” (Харків, 2008), Ювілейній науково-практичній конференції з міжнародною участю “Фармакогнозія ХХІ століття. Досягнення і перспективи” (Харків, 2009), звітній конференції аспірантів за підсумками наукової роботи (Львів, 2010), 5th Annual Meeting in Lviv “Bridges in Life Sciences” (Львів, 2010), 7th International Symposium on Chromatography of Natural Products joined with 6th International Symposium of the International Society for the Development of Natural Products (Люблін, 2010), XXI Naukowy Zjazd Polskiego Towarzystwa Farmaceutycznego “Farmacja Polska na tle Unii Europejskiej” (Гданськ, 2010), VII Національному з'їзді фармацевтів України “Фармація України. Погляд у майбутнє” (Харків, 2010), ХІІІ Конгресі Світової федерації лікарських товариств (Львів, 2010), засіданні кафедри фармакогнозії і ботаніки ЛНМУ імені Данила Галицького (Львів, 2011), 1-й загальноуніверситетській науково-практичній конференції молодих вчених “Контроверсійні питання сучасної клінічної медицини” (Львів, 2011), Vth Congress of pharmacy with international participation (Hisaria, 2011).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 19 наукових робіт, з них 10 статей у журналах, у тому числі 7 у фахових і 1 у закордонному, 9 тез доповідей.

Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається зі вступу, п'яти розділів, загальних висновків, списку використаних джерел літератури та 4 додатків. Дисертаційну роботу викладено на 164 сторінках друкованого тексту, ілюстровано 48 рисунками та 19 таблицями. Список використаних джерел літератури включає 167 джерел, з них 103 іноземні.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Плющ звичайний як лікарська рослина (огляд літератури)

Проведений аналіз літературних даних свідчить про досить тривалий досвід використання плюща звичайного, зокрема його листя у народній та науковій медицині для лікування широкого спектру захворювань. Крім того, сучасні дослідження окремих БАР плюща звичайного, зокрема тритерпенових глікозидів, свідчать про їх високу біологічну активність і можливість використання у різних галузях медицини, в тому числі гомеопатії та косметології. Достатня вітчизняна сировинна база і розширення асортименту ЛЗ на основі фітосубстанцій листя плюща звичайного з доведеною ефективністю свідчать про необхідність розробки МКЯ на сировину, а також актуальність і перспективність створення вітчизняних фітопрепаратів на її основі.

Фітохімічне дослідження плюща звичайного

Об'єктами для дослідження було листя плюща звичайного з ВП та ГП, яке заготовляли в природних фітоценозах Львівської та Закарпатської областей та на базі ботанічного саду ЛНМУ ім. Данила Галицького (2007 - 2009 рр.).

Фітохімічні дослідження проводилися на базі кафедри фармакогнозії Познанського медичного університету ім. Кароля Марцінковського та контрольно-аналітичної лабораторії Phytopharm Klкka, Nowe Miasto nad Wart№ (Республіка Польща) в рамках гранту наукової програми Польського комітету у справах ЮНЕСКО.

За допомогою якісних реакцій, ХП і ТШХ з використанням водних, водно-спиртових екстрактів у листі плюща звичайного встановлено наявність тритерпенових глікозидів, фенолкарбонових кислот, флавоноїдів, кумарину, дубильних речовин, полісахаридів, амінокислот.

Для виділення БАР і розділення їх на індивідуальні компоненти використовували методи рідинно-рідинної екстракції, КХ, ПХ на папері та в тонкому шарі сорбенту.

На основі фізико-хімічних властивостей отриманих речовин та продуктів їх хімічних перетворень, даних хроматографічного аналізу, УФ- та мас-спектроскопії, Н1- і С13-ЯМР, різновидів двовимірного ПМР (COSY, HSQC та HMBC) у порівнянні з достовірними зразками в листі плюща звичайного ідентифіковано тритерпенові глікозиди: гедеракозид С (3-O-[б-L-Rhap(1>2)-б-L-Arap] 28-O-[б-L-Rhap(1>4)-в-D-Glcp(1>6)-в-D-Glcp] гедерагеніну, С59Н96О26), гедеракозид В (3-O-[б-L-Rhap(1>2)-б-L-Arap] 28-O-[б-L-Rhap(1>4)-в-D-Glcp(1>6)-в-D-Glcp] олеанолової кислоти, С59Н96О25), б-гедерин (3-O-[б-L-Rhap(1>2)-б-L-Arap] гедерагеніну, С41Н66О12), в-гедерин (3-O-[б-L-Rhap(1>2)-б-L-Arap] олеанолової кислоти, С41Н66О11); фенолкарбонові кислоти: хлорогенову (5-О-кофеїл-D-хінна, С16Н18О9), неохлорогенову (3-О-кофеїл-D-хінна, С16Н18О9), ізохлорогенову (3,5- і/або 4,5-O-дикофеїл-D-хіннa, C25H24O12), кофейну (3,4-дигідроксикорична, C9H8O4), розмаринову (депсид 3,4-дигідроксикоричної кислоти, C18H16O8), флавоноловий глікозид рутин (кверцетин-3-О-в-D-рутинозид, С27Н30О16), кумарин скополін (6-метокси-7-0-[в-D-Glcp]-кумарин, C16H18O9).

Кількісне визначення основних груп БАР з метою порівняльного аналізу проводили у листі з ВП та ГП. Вміст тритерпенових глікозидів досліджували за допомогою РХ. Вміст інших БАР, а саме сполук фенольної природи, визначали: суму поліфенолів - спектрофотометричним методом у перерахунку на хлорогенову кислоту, дубильні речовини - титриметричним методом за Левенталем, флавоноїди - спектрофотометричним методом у перерахунку на кверцетин. Кількісний вміст хлорофілів визначали спектрофотометрично. Результати досліджень представлено в таблиці 1.

Таблиця 1 - Вміст основних груп БАР у листі плюща звичайного з ВП і ГП

Група БАР	Вміст БАР, %
	ВП	ГП
Тритерпенові глікозиди	3,25 ± 0,11	5,01 ± 0,19
Дубильні речовини	6,14 ± 0,23	9,11 ± 0,17
Поліфеноли	3,24 ± 0,03	5,07 ± 0,02
Флавоноїди	0,62 ± 0,01	0,43 ± 0,01
Хлорофіли	12,66 ± 0,05	5,40 ± 0,03

З використанням методу ГРХ проведено аналіз жирнокислотного складу листя плюща звичайного. В результаті досліджень встановлено якісний склад та кількісний вміст жирних кислот у листі рослини (табл.2). Сумарно у сировині двох видів переважають поліненасичені жирні кислоти (лінолева та б-ліноленова); насичені, в основному, представлені пальмітиновою кислотою. Листя з ВП містить більшу кількість насичених жирних кислот, у порівнянні з листям з ГП, в той час як за сумою ненасичених спостерігається зворотня тенденція.

Таблиця 2 - Якісний та кількісний склад жирних кислот листя плюща звичайного

№	Назва жирної кислоти та її скорочене хімічне позначення	Вміст жирних кислот, %
		ВП	ГП
1	пентадеценова (15:1)	4,34	-
2	пальмітинова (гексадеканова) (16:0)	37,55	31,36
3	маргаринова (гептадеканова) (17:0)	5,02	3,36
4	олеїнова (18:1)	2,76	4,76
5	лінолева (18:2)	28,79	31,71
6	б-ліноленова (18:3)	21,54	24, 89
7	неідентифікована	-	3,92
Сума насичених	42,57	34,72
Сума ненасичених	57,44	61,37

Примітка: “-” - наявність даної сполуки не встановлено

Враховуючи те, що в природних фітоценозах західних регіонів України поширена в основному лише вегетативна форма плюща звичайного, і саме вона закладає основу сировинної бази, для подальших фітохімічних і фармакологічних досліджень ми використовували листя з ВП.

За допомогою автоматичного амінокислотного аналізатора у досліджуваній сировині визначено склад та кількісний вміст вільних амінокислот. В результаті проведеного дослідження у листі плюща звичайного з ВП ідентифіковано та кількісно визначено 30 вільних амінокислот, у тому числі 8 незамінних і 2 частково-замінні (табл.3). У найбільших кількостях досліджувана сировина містить пролін та аспарагін. 

Таблиця 3 - Амінокислотний склад листя плюща звичайного

№	Амінокислота	Кількісний вміст, мг/г
1	пролін	14,4485 ± 1,0011
2	аспарагін	3,4730 ± 0,2718
3	г-аміномасляна кислота	0,7506 ± 0,0186
4	глутамінова кислота	0,7366 ± 0,0187
5	цистеїн	0,7116 ± 0,0634
6	аланін	0,6356 ± 0,0246
7	триптофан*	0,4308 ± 0,0264
8	аргінін**	0,3623 ± 0,0324
9	глутамін	0,3564 ± 0,0345
10	треонін*	0,1874 ± 0,0127
11	серин	0,1750 ± 0,0189
12	таурин	0,1685 ± 0,0096
13	гістидин**	0,1130 ± 0,0234
14	гліцин	0,1604 ± 0,0081
15	лізин*	0,1030 ± 0,0104
16	валін*	0,0855 ± 0,0075
17	етаноламін	0,0838 ± 0,0090
18	фенілаланін*	0,0666 ± 0,0048
19	тирозин	0,0590 ± 0,0119
20	лейцин*	0,0439 ± 0,0068
21	ізолейцин*	0,0442 ± 0,0047
22	в-аміноізомасляна кислота	0,0229 ± 0,0046
23	б-аміномасляна кислота	0,0239 ± 0,0024
24	б-аміноадипінова кислота	0,0166 ± 0,0031
25	в-аланін	0,0145 ± 0,0025
26	цистатіонін	0,0080 ± 0,0005
27	орнітин	0,0071 ± 0,0012
28	метіонін*	0,0057 ± 0,0011
29	гомоцистин	0,0037 ± 0,0004
30	1-метилгістидин	0,0022 ± 0,0004
	Загальна сума вільних амінокислот	23,2447 ± 0,8102

Примітка: * - незамінна амінокислота, ** - частково-замінна амінокислота

Вперше методом атомно-абсорбційної спектроскопії визначено елементний склад плюща звичайного і встановлено якісний та кількісний вміст макро- та мікроелементів у листі досліджуваної рослини (табл.4). Результати проведеного дослідження вказують на переважне накопичення рослиною Ca, Mg, Mn, Fe і Zn, які виявляють антиоксидантні властивості.

Таблиця 4 - Елементний склад листя плюща звичайного

№	Елемент	Вміст (), мг/кг золи
1	Кальцій	Ca	49274,37±572,42
2	Магній	Mg	4011,97± 235,23
3	Манган	Mn	849,66±25,81
4	Ферум	Fe	777,51±45,73
5	Цинк	Zn	158,16±26,61
6	Купрум	Cu	141,88±21,14
7	Плюмбум	Pb	7,03±0,61
8	Нікол	Ni	6,13±0,89
9	Хром	Cr	3,88 ±0,90
10	Кобальт	Co	1,35±0,14
11	Кадмій	Cd	0,31±0,02

Встановлено, що вміст важких металів у листі плюща звичайного знаходиться в межах вимог гранично допустимих концентрацій для рослинної сировини. Питома активність радіонуклідів (Cs137 і Sr90) відповідає нормам, встановленим державними гігієнічними нормативами (Наказ МОЗ України N 240 від 08.05.2008 “Про затвердження Гігієнічного нормативу "Гігієнічний норматив питомої активності радіонуклідів Cs137 і Sr90 у рослинній лікарській сировині (субстанції), що використовується для виготовлення лікарських засобів””).

Проведене пофракційне виділення полісахаридних комплексів із сировини дозволило отримати фракції водорозчинних полісахаридів, пектинових речовин, геміцелюлози А і Б та визначити їх кількісний вміст гравіметричним методом (4,21 %, 16,14 %, 1,03 % і 30,55 % відповідно).

Стандартизація і розробка проектів МКЯ на ЛРС плюща звичайного

Основним критерієм визначення доброякісності ЛРС є вміст у ній діючих речовин. В результаті проведених нами досліджень із визначення кількісного вмісту тритерпенових глікозидів у листі плюща звичайного, було встановлено, що вітчизняна сировина містить від 3,25 % до 5,01 % тритерпенових глікозидів у перерахунку на гедеракозид С. Досліджуваний показник коливався в залежності від виду і фенофази заготівлі сировини. У відповідності до вимог монографії на листя плюща звичайного Європейської Фармакопеї (ЄФ), вміст гедеракозиду С у сировині має становити не менше 3 %. Тому, керуючись критеріями ЄФ і виходячи з результатів власних досліджень, нами рекомендовано внести до проекту МКЯ “Плюща звичайного листя” як показник граничного кількісного вмісту суми тритерпенових глікозидів у перерахунку на гедеракозид С норматив “не менше 3 %”.

З метою стандартизації нового виду ЛРС проведено морфолого-анатомічне вивчення листя плюща звичайного та встановлено основні діагностичні ознаки сировини із ВП та ГП рослини.

Для листкової пластинки обох типів листків характерні спільні ознаки: дорсивентральна анатомічна будова, продихові комплекси на нижній епідермі аномоцитного типу з 4-6 побічними клітинами; 4-6-8 променеві зірчасті трихоми на нижній епідермі при основі листка; адаксіальна гіподерма; кристалоносна обкладка навколо крупних провідних пучків, утворена друзами кальцію оксалату; секреторні канали. Виявлено відмінність у будові центральної жилки листкової пластинки та у величині і кількості секреторних каналів.

Для черешка характерні спільні ознаки: вервичкоподібно потовщені оболонки клітин епідерми, зірчасті трихоми, кутова коленхіма, паренхіма з великою кількістю друз оксалату кальцію, розміщені впорядковано по колу колатеральні судинно-волокнисті провідні пучки, секреторні канали. Відмінність виявлено лише у будові і положенні секреторних каналів досліджуваних об'єктів.

При вивчені спорошкованої сировини було виявлено: фрагменти епідерми з хвилястостінними оболонками клітин та продихами з 4-5 побічними клітинами, фрагменти жилок зі спіралеподібним потовщенням стінок судин, дрібні і крупні друзи кальцію оксалату, уламки трихом.

Макро- та мікроскопічні діагностичні ознаки листя плюща звичайного були використанні для встановлення тотожності сировини і розробки на неї МКЯ.

Для оцінки якості сировини - плюща звичайного листя, нами було визначено його основні показники доброякісності та встановлено їх відповідність вимогам за критеріями ДФУ та ЄФ (табл.5).

Таблиця 5 - Деякі показники доброякісності листя плюща звичайного

Досліджуваний показник	Результат	Норма згідно ЄФ
	ВП	ГП
Втрата в масі при висушуванні	6,28 - 8,03 %	6,02 - 7,75 %	не більше 10 %
Загальна зола	7,68 - 9,02 %	8,20 - 9,32 %	не більше 10 %
Сторонні домішки: - цвіль, комахи та ін. домішки тваринного походження; - стебла плюща звичайного; - домішки мінерального походження	не виявлено не більше 2 % не більше 1,6 %	не виявлено не більше 2 % не більше 1,6 %	не передбачено не більше 10 % не більше 2 %

За результатами проведених досліджень нами розроблено і апробовано проект МКЯ “Плюща звичайного листя”, гармонізований з монографією ЄФ на відповідний вид сировини із урахуванням необхідності внесення певних доповнень до ДФУ (до розділу 4.1.1. Реактиви), а також із корективами до розрахункової формули визначення кількісного вмісту суми тритерпенових глікозидів.

Розроблено і запропоновано методику якісного фітохімічного експрес-аналізу листя і фітосубстанцій плюща звичайного. Двовимірна ТШХ при апробованих параметрах аналізу дозволяє одночасно ідентифікувати 11 біологічно активних сполук із різних груп рослинних речовин. Методика є простою у виконанні, відтворюваною і доступною, що дозволяє широко застосовувати її для якісного експрес-аналізу рослинної сировини.

Отримання та стандартизація екстракту плюща звичайного, дослідження його фармакологічної активності

Вивчено оптимальні умови отримання фармакологічно активних фітосубстанцій з листя плюща звичайного, при яких екстрагується максимальна кількість БАР, зокрема тритерпенових глікозидів. Як екстрагент використовували 30 % і 70 % етиловий спирт, а також дистильовану воду. Позбавлені спирту рідкі екстракти піддавали ліофільному висушуванню. Встановлено, що оптимальним екстрагентом, який забезпечує найбільш повний вихід тритерпенових глікозидів із ЛРС, є 70 % етиловий спирт.

Розроблено відповідний проект МКЯ “Сухий екстракт листя плюща звичайного”, який включає наступні критерії та параметри стандартизації: опис, ідентифікація, втрата в масі при висушуванні, вміст діючих речовин.

Вивчення гострої токсичності та фармакологічної активності фітосубстанцій проводили на базі віварію ЛНМУ імені Данила Галицького у співпраці з асист. кафедри фармакології І.О. Нєктєгаєвим, доц.кафедри фармакології І.М. Гаврилюк, доц.кафедри патологічної анатомії з курсом судової медицини О.М. Гаврилюк, а також на базі бактеріологічного відділення ВЧ А 4520 МОУ (м.Львів). Об'єктом фармакологічних досліджень були сухі екстракти, отриманні вичерпною екстракцією із листя плюща звичайного з ВП водою (НН2О), 30 % і 70 % етиловим спиртом (Н30% та Н70% відповідно).

Фітосубстанції із листя плюща звичайного з ВП і ГП в експерименті in vitro проявляли антиоксидантну активність. Спостерігалася пряма залежність між вмістом поліфенолів у сировині і величиною фармакологічної активності. Поліфенольні комплекси листя з ГП характеризувалися вищими показниками антирадикального ефекту.

Вивчення гострої токсичності сухих екстрактів плюща звичайного при внутрішньоочеревинному та внутрішньошлунковому шляхах введення дозволило віднести їх до V класу токсичності, тобто практично нетоксичних сполук.

Антимікробну дію вивчали на музейних штамах паличкоподібних (Pseudomonas aeruginosa, Esсherichia coli, Proteus vulgaris) та кокоподібних (Staphylococcus aureus, Staphylococcus epidermidis) бактеріях, а також грибах Candida albicans. Екстракт Н70% проявляв бактеріостатичну активність, особливо відносно кокових бактерій, Proteus vulgaris та грибів роду Candida вже в концентрації 0,5 мг/диск. Із збільшенням концентрації величина і спектр бактеріостатичної активності зростали. Екстракти НН2О, Н30% були активними відносно досліджуваних штамів у концентрації 1,0 - 1,5 мг/диск.

Гепатопротекторну активність сухих екстрактів листя плюща звичайного досліджували на моделі хронічного ураження печінки тетрахлорметаном. У дозі 100 мг/кг екстракти НН2О і Н70% характеризувалися тенденцією до прояву гепатопротекторної активності, що було підтверджено результатами біохімічного дослідження крові (спостерігалося зниження рівня амінотрансфераз, лужної фосфатази, білірубіну, холестерину та тригліцеридів порівняно з контрольною групою). Екстракт НН2О виявляв найбільшу активність, позитивні зміни спостерігалися за сімома показниками, що визначалися, особливо за маркерами цитолізу (АлАТ і АсАТ) та ліпідами плазми крові. Даний екстракт виявився ефективнішим за препарат порівняння - силібор, а результати наближалися до аналогічних показників у інтактних тварин, однак, він не мав значного позитивного впливу на процеси синтезу білків та глюкози. Екстракт Н70% характеризувався тенденцією до зниження АсАТ, лужної фосфатази, білірубіну та тригліцеридів, але його ефект поступався за силою і спектром активності силібору. Результати біохімічного дослідження було підтверджено патогістологічно: у тварин, які отримували сухий екстракт листя плюща звичайного, ознаки фіброзу були переважно незначного та помірного ступеня вираженості, а прояви пошкодження гепатоцитів були незначними або зовсім не виявлялися.

Протизапальну активність фітосубстанцій вивчали на моделі гострого ексудативного запалення, викликаного карагеніном. З досліджуваних екстрактів лише Н70% проявляв статистично достовірну протизапальну активність (21 %) у дозі 200 мг/кг, поступаючись за ефективністю синтетичному препарату порівняння ортофену (54 %).

Оскільки, за результатами проведених досліджень було встановлено, що екстракт Н70% містить найбільшу концентрацію гедеракозиду С як основної діючої речовини і характеризується найвищими показниками досліджуваних видів фармакологічної активності, саме його було відібрано для подальшого вивчення впливу на бронхіальне дерево та респіраторні відділи легень при експериментальному бронхіоліті. Встановлено, що механізм дії екстракту на комплекс змін, які розвинулися під дією ксенобіотика (прояви дистрофії, гемодинамічних розладів та реакції перибронхіальної лімфоїдної тканини), стосувався активності клітин макрофагального ряду. Муколітичний ефект Н70% можна пояснити поєднанням декількох механізмів - збільшенням секреторної активності епітелію бронхів і бронхіол та посиленням процесів ексудації з виходом рідини та еритроцитів із мікроциркуляторного русла.

Таким чином, екстракт Н70%, отриманий з вітчизняної ЛРС - листя плюща звичайного, є перспективною фітосубстанцією для виготовлення нових ЛЗ з метою використання в терапії інфекційно-запальних захворювань бронхо-легеневої системи.

Ресурсознавчі дослідження плюща звичайного західного регіону України

З метою використання у медицині вітчизняної ЛРС - плюща звичайного листя і визначення можливості забезпечення фармацевтичної промисловості сировиною в необхідній кількості, були проведенні ресурсознавчі дослідження рослини на території західного регіону України. Визначено основні місця зростання, приуроченість рослини до певних видів природних фітоценозів, а також обчислено площі заростей. Встановлено, що основу сировинної бази плюща звичайного в Україні формують природні фітоценози Львівської та Закарпатської областей, проте окремі зарості трапляються у Волинському Поліссі, в центральній Україні та на Буковині. Враховуючи методологічні підходи до визначення ресурсів ЛР, для досліджень було відібрано кілька типових для досліджуваного виду фітоценозів, а отримані якісні і кількісні ресурсні характеристики екстраполювали на аналогічні за еколого-фітоценотичними показниками площі по всьому району обстеження. Урожайність у перерахунку на повітряно-суху сировину коливалася в межах 12,90 - 42,23 г/м2, вихід повітряно-сухої сировини становив 33,78 %. Експлуатаційний запас (повітряно-суха сировина) лише на виявлених заростях складає 89,10 кг, а обсяг щорічних можливих заготівель - 44,55 кг.

За результатами ресурсознавчих досліджень складено картосхеми місць зростання плюща звичайного, а також інструкція із заготівлі, сушіння та зберігання рослинної сировини.



ВИСНОВКИ

У дисертації наведено теоретичне узагальнення і вирішення наукової задачі, що виявляється у комплексному фармакогностичному дослідженні листя плюща звичайного (Hedera helix L.), із вивченням основних груп БАР, стандартизацією рослинної сировини і одержаних фітосубстанцій, встановленням місць зростання і запасів сировини. Для сухих екстрактів листя плюща звичайного досліджено різні види фармакологічної активності, що дає підґрунтя для розробки на їх основі нових лікарських засобів.

Ідентифіковано у листі плюща звичайного в ході систематичного фітохімічного вивчення за допомогою хроматографічних і спектральних методів аналізу наступні сполуки: тритерпенові глікозиди (гедеракозид С і В, б- і в-гедерин), фенолкарбонові кислоти (хлорогенова, ізохлорогенова, кофейна, розмаринова), флавоноїди (рутин), кумарини (скополін).

Вперше для сировини з вегетативних та генеративних пагонів проведено порівняльне визначення кількісного вмісту основних груп БАР: тритерпенових глікозидів (3,25 % і 5,01 % відповідно), поліфенолів (3,24 % і 5,07 %), дубильних речовин (6,14 % і 9,11 %), флавоноїдів (0,62 % і 0,43 %).

Вперше досліджено ліпофільні фракції листя плюща звичайного і визначено кількісний вміст хлорофілів у листі з вегетативних (12,66 %) та генеративних пагонів (5,40 %). Методом газо-рідинної хроматографії вивчено якісний склад і встановлено кількісний вміст жирних кислот, відмічено переважання у їх сумі поліненасичених кислот.

Ідентифіковано та кількісно визначено у листі плюща звичайного 30 вільних амінокислот, в тому числі 8 незамінних і 2 частково-замінні. В найбільших кількостях у ЛРС наявні пролін та аспарагін. Крім того, встановлено, що досліджувана сировина вміщує значні кількості елементів, які характеризуються антиоксидантними властивостями: Ca, Mg, Mn, Fe і Zn. Визначено, що вміст важких металів та питома активність радіонуклідів у листі плюща звичайного не перевищують встановлених гігієнічних нормативів. Виділено полісахаридні комплекси з досліджуваної сировини, які включають водорозчинні полісахариди, пектинові речовини, геміцелюлозу А і Б та визначено їх кількісний вміст, що становить 4,21 %, 16,14 %, 1,03 % і 30,55 % відповідно.

Досліджено морфолого-анатомічні ознаки листя плюща звичайного з вегетативних та генеративних пагонів, проведено їх порівняльний аналіз, виділено сукупність спільних та відмінних діагностичних ознак, що дозволило в сукупності із результатами комплексного фітохімічного аналізу розробити проект МКЯ, який є основою для проекту монографії на ЛРС “Плюща звичайного листя”. Розроблено методику якісного фітохімічного експрес-аналізу листя та фітосубстанцій плюща, яка може використовуватися контрольно-аналітичними лабораторіями в процесі визначення доброякісності ЛРС.

Вперше розроблено спосіб отримання фітосубстанцій із листя плюща звичайного вітчизняної заготівлі і проведено їх стандартизацію, що дозволило розробити відповідний проект МКЯ “Сухий екстракт листя плюща звичайного”. Визначено оптимальний екстрагент, який забезпечує найвищий вміст гедеракозиду С в отриманому екстракті. На спосіб отримання сухого екстракту листя плюща звичайного з комплексною муколітичною, антибактерійною та протизапальною активністю подано заявку на патент України на корисну модель.

Встановлено антиоксидантну, антибактерійну, гепатопротекторну та протизапальну активності сухих екстрактів листя плюща звичайного. За результатами проведених досліджень доведено, що вони відносяться до практично нетоксичних сполук. Досліджено муколітичний ефект найбільш перспективного за комплексністю видів фармакологічних активностей екстракту, отриманого за допомогою 70 % етилового спирту. Встановлено, що його позитивний вплив на бронхіальне дерево та респіраторні відділи легень відбувається шляхом зниження імунореактивності клітин макрофагального ряду. Результати фармакологічних досліджень підтверджують, що даний екстракт є перспективною фітосубстанцією для виготовлення нових лікарських засобів для лікування інфекційно-запальних захворювань бронхо-легеневої системи.

Проведено ресурсознавчі дослідження та виявлено місця зростання плюща звичайного на території західного регіону України, визначено площі заростей, розраховано показники урожайності, експлуатаційного запасу та обсяг щорічних можливих заготівель.



СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Луценко Ю.О. Маркетингове та фармакоекономічне дослідження ринку лікарських засобів України на основі плюща звичайного / Ю.О. Луценко, Г.Д. Гасюк, Р.Є. Дармограй // Клінічна фармація, фармакотерапія та медична стандартизація. - 2009. - № 1-2 (2-3). - С.170-174. (Особистий внесок: аналіз ринку ЛЗ на основі фітосубстанцій плюща звичайного в Україні, написання статті).

2. Луценко Ю.О. Визначення кількісного вмісту суми флавоноїдів у листі плюща звичайного / Ю.О. Луценко, І. Матлавська, Р.Є. Дармограй // Фармацевтичний часопис. - 2010. - №1. - С.21-23. (Особистий внесок: виконання експериментальної роботи, узагальнення результатів, написання статті).

3. Луценко Ю.О. Антиоксидантна активність плюща звичайного / Ю.О. Луценко, І. Матлавська, Р.Є. Дармограй // Фармацевтичний часопис. - 2010. - № 2. - C.88-90. (Особистий внесок: виконання експериментальної роботи, узагальнення результатів, написання статті).

4. Луценко Ю.О. Дослідження амінокислотного складу листя плюща звичайного / Ю.О. Луценко, Р.Є. Дармограй, М.Р. Сімонов // Запорожский медицинский журнал. - 2010. - №3. - С.117-119. (Особистий внесок: участь у проведенні досліджень, узагальнення результатів, написання статті).

5. Луценко Ю.О. Анатомічна будова листя плюща звичайного / Ю.О. Луценко, О.М. Черпак, Р.Є. Дармограй // Фармацевтичний журнал. - 2010. - № 4. - С.106-111. (Особистий внесок: виконання дослідної роботи, узагальнення результатів, написання статті).

6. Луценко Ю.О. Вивчення кількісного вмісту суми поліфенолів у листі плюща звичайного / Ю.О. Луценко, І. Матлавська, Р.Є. Дармограй // Клінічна фармація, фармакотерапія та медична стандартизація. - 2010. - № 1-2. - С. 85-87. (Особистий внесок: виконання експериментальної роботи, узагальнення результатів, написання статті).

7. Луценко Ю.О. Вивчення жирнокислотного складу листя плюща звичайного / Ю.О. Луценко, Р.Є. Дармограй // Фармацевтичний часопис. - 2010. - № 4. - С.10-12. (Особистий внесок: участь у проведенні досліджень, узагальнення результатів, написання статті).

8. Луценко Ю.О. Антибактерійна активність Hedera helix L. / Ю.О. Луценко, Р.Є. Дармограй, А.К. Капелюха // Актуальні питання фармацевтичної і медичної науки та практики. - 2011. - № 2. - С.97-98. (Особистий внесок: участь у проведенні досліджень, узагальнення результатів, написання статті).

9. Hedera helix as medical plant / Yu.O. Lutsenko, I. Matіawska, W. Bylka, R.Ye. Darmohray // Herba polonica. - 2010. - Vol.56, № 1. - P.83-96. (Особистий внесок: огляд літератури, написання статті).

10. Lutsenko Yu. Elaboration of chromatographic techniques for phytosubstances of Hedera helix leaves / Yu. Lutsenko // Annals of Pharmaceutical Faculty. - 2010. - Vol.3. - P.13-14.

11. Луценко Ю.О. Актуальні аспекти вивчення листя плюща звичайного / Ю.О. Луценко, Р.Є. Дармограй // Сьогодення та майбутнє фармації: матеріали Всеукраїнського конгресу. - Харків: НФаУ, 2008. - С.159. (Особистий внесок: огляд літератури, написання тез).

12. Луценко Ю.О. Вивчення анатомічної будови листя плюща звичайного / Ю.О. Луценко, Р.Є. Дармограй, О.М. Черпак // Фармакогнозія ХХІ століття. Досягнення і перспективи: Тези доп. Ювілейної наук.-практ. Конф. з міжнар. участю. - Х.: Вид-во НФаУ, 2009. - С.138. (Особистий внесок: виконання дослідної роботи, узагальнення результатів, написання тез).

13. Луценко Ю.О. Особливості стандартизації листя плюща звичайного / Ю.О. Луценко, Р.Є. Дармограй // Фармація України. Погляд у майбутнє: матеріали VII Нац. з'їзду фармацевтів України. - Х.: НФаУ, 2010. - Т.1. - С.301. (Особистий внесок: огляд літератури, написання тез).

14. Луценко Ю.О. Hedera helix - перспективний засіб у фітотерапії захворювань респіраторної системи / Ю.О. Луценко, Р.Є. Дармограй // Матеріали ХІІІ Конгресу Світової федерації лікарських товариств. Львів-Київ-Чікаго. - К.: Друкар, 2010. - С.627. (Особистий внесок: огляд літератури, узагальнення результатів, написання тез ).

15. Луценко Ю. Дослідження фармакологічної активності сухого екстракту листя плюща звичайного / Ю. Луценко // Матеріали 1-ї загальноуніверситетської науково-практичної конференції молодих вчених “Контроверсійні питання сучасної клінічної медицини”. - Львів: ЛНМУ ім. Данила Галицького, 2010. - С.113.

16. Lutsenko Yu.O. Phytochemical research of Hedera helix leaves / Yu.O. Lutsenko // Biopolymers and cell. - 2010. - Vol.26, № 2. - P.131.

17. Lutsenko Yu. TLC investigation of Hedera helix L. leaves / Yu. Lutsenko, I. Matіawska, R. Darmohray, W. Bylka // 7th International Symposium on Chromatography of Natural Products joined with 6th International Symposium of the International Society for the Development of Natural Products. Abstracts. - Lublin, 2010. - S.137. (Особистий внесок: виконання дослідної роботи, узагальнення результатів, написання тез).

18. Lutsenko Yu. Hedera helix: perspectives for use with medicinal purposes / Yu. Lutsenko, R. Darmohray, I. Matіawska // XXI Naukowy Zjazd Polskiego Towarzystwa Farmaceutycznego. Farmacja Polska na tle Unii Europejskiej. Streszczenia. - Gdansk: MSMSTUDIO, 2010. - S. 468. (Особистий внесок: порівняльний аналіз ринку ЛЗ на основі фітосубстанцій листя плюща звичайного в Україні та Польщі, написання тез).

19. Lutsenko Yu. Influence of Hedera leaves dry extract on the lungs and airways / Yu. Lutsenko, O. Gavrylyuk, I. Nehtegaev, R. Darmohraj // 5th National Pharmaceutical Congress with international participation. Supplement. - Hysarya, Bulgaria, 2011. - Vol. LVIII- P.83. (Особистий внесок: участь у проведенні досліджень, узагальнення результатів, написання тез).



АНОТАЦІЯ

Луценко Ю.О. Фармакогностичне дослідження плюща звичайного (Hedera helix L.). - Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата фармацевтичних наук за спеціальністю 15.00.02 - фармацевтична хімія та фармакогнозія. Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького, Львів, 2011.

Вперше проведено комплексне фармакогностичне дослідження плюща звичайного природних фітоценозів західного регіону України.

У листі плюща звичайного ідентифіковано і кількісно визначено тритерпенові глікозиди, фенолкарбонові кислоти, флавоноїди, кумарини, амінокислоти, макро- та мікроелементи, жирні кислоти, хлорофіли. Вперше проведено якісне і кількісне порівняльне дослідження основних груп БАР сировини з вегетативних та генеративних пагонів.

Досліджено морфолого-анатомічні особливості листя плюща звичайного з вегетативних та генеративних пагонів, виділено сукупність діагностичних ознак. Розроблено проект МКЯ на ЛРС “Плюща звичайного листя”, а також методику якісного фітохімічного експрес-аналізу листя і фітосубстанцій досліджуваної рослини.

Розроблено оптимальну технологію отримання екстракту і опрацьовано проект МКЯ “Сухий екстракт листя плюща звичайного”. Досліджено антиоксидантну, антибактерійну, гепатопротекторну, протизапальну, муколітичну активності фітосубстанцій листя плюща звичайного, доведено відсутність токсичної дії.

Проведено ресурсознавче дослідження плюща звичайного на території західного регіону України.

Ключові слова: плющ звичайний, сухий екстракт, тритерпенові глікозиди, гедеракозид С, стандартизація.



АННОТАЦИЯ

Луценко Ю.А. Фармакогностическое исследование плющя обыкновенного (Hedera helix L.). - Рукопись. Диссертация на соискание ученой степени кандидата фармацевтических наук по специальности 15.00.02 - фармацевтическая химия и фармакогнозия. Львовський национальний медицинский университет имени Данила Галицкого, Львов, 2011.

Впервые проведено комплексное фармакогностическое исследование плющя обыкновенного естественных фитоценозов западного региона Украины. Изучен качественный и количественный состав основных групп биологически активных веществ листьев с вегетативных (ВП) и генеративных побегов (ГП), впервые проведен сравнительный анализ по основным показателям.

В сырье идентифицировано тритерпеновые гликозиды (основные маркеры - гедеракозид С и б-гедерин, а также гедеракозид B и в-гедерин), фенолкарбоновые кислоты (хлорогеновая, неохлорогеновая, изохлорогеновая, кофейная, розмариновая), флавоноловый гликозид (рутин), кумарин (скополин). Для листьев с ВП и ГП определено количественное содержание тритерпеновых гликозидов (3,25 % и 5,01 % соответственно), полифенолов (3,24 % и 5,07 %), дубильных веществ (6,14 % и 9,11 %), флавоноидов (0,62 % и 0,43 %).

Определено количественное содержание хлорофиллов липофильной фракции листьев с ВП (12,66 %) и ГП (5,40 %). Исследованы качественный состав и количественное содержание жирных кислот. Установлено, что в сырье двух типов преобладают полиненасыщенные жирные кислоты (линолевая и б-линоленовая); насыщенные в основном представлены пальмитиновой кислотой. Листья с ВП сумарно содержит больше насыщенных жирных кислот, чем сырье с ГП, однако по сумме ненасыщенных наблюдается обратная зависимость.

Поскольку в естественной среде распространена в основном вегетативная форма растения, составляя основу сырьевой базы, именно ее мы использовали для дальнейших фитохимических и фармакологических исследований. В листьях с ВП идентифицировано и количественно определено 30 свободных аминокислот, в том числе 8 незаменимых и 2 частично-заменимые. В наибольшем количестве содержатся пролин и аспарагин. Проведено пофракционное выделение полисахаридных комплексов (получены фракции водорастворимых полисахаридов, пектинових веществ, гемицелюлоз А и Б) и определено их количественное содержание. Методом атомно-абсорбционной спектроскопии в исследуемом сырье определено 11 макро- и микроелементов (Ca, Mg, Mn, Fe, Zn, Cu, Pb, Ni, Cr, Co, Cd). Содержание тяжелых металов (Pb и Cd) и радионуклидов (Cs137 и Sr90) не привышало гранично допустимые нормы, регулируемые соответственными нормативными документами.

Исследованы морфолого-анатомические особености листьев плющя обыкновенного с ВП и ГП, проведен сравнительный анализ, выделена совокупность диагностических признаков. Разработан проект МКЯ на ЛРС “Плющя обыкновенного листья”, а также методику качественного хроматографического экспресс-анализа сырья и фитосубстанций плющя обыкновенного.

Разработаны оптимальные условия получения сухих экстрактов с ЛРС и проект МКЯ “Сухой экстракт листьев плющя”. По содержанию действующих веществ в конечном продукте 70 % этиловий спирт был определен как оптимальный экстрагент.

Исследована антиоксидантная активность извлечений листьев плющя обыкновенного. Проведены фармакологические исследования сухих экстрактов. Установлено отсутствие у них токсичного действия и определена антибактериальная, гепатопротекторная, противовоспалительная активности. На модели экспериментального бронхиолита было установлено, что положительное влияния экстракта, полученого с помощью 70 % этилового спирта, на бронхиальное дерево и респираторные отделы легких происходит путем снижения иммунореактивности клеток макрофагального ряда, а также за счет муколитического действия. Соответственно, экстракт, полученный с отечественного сырья, благодаря широкому спектру фармакологической активности может использоваться для лечения инфекционно-воспалительных заболеваний бронхо-легочной системы.

Проведено ресурсное исследование плющя обыкновенного на територии западного региона Украины: определены места произростания, площади зарослей, расчитаны показатели урожайности, эксплуатационного запаса и объем возможных ежегодных заготовок.

Результаты работы внедрены в учебный процесс и научную работу кафедр химии природных соединений, ботаники и кафедры фармакогнозии Национального фармацевтического университета, кафедры фармакогнозии и ботаники Национального медицинского университета им.А.Богомольца, кафедры фармацевтической химии и фармакогнозии Луганского государственного медицинского университета, кафедры фармакогнозии с медицинской ботаникой Тернопольского государственного медицинского университета им. И.Я. Горбачевского, кафедры фармации Ивано-Франковского национального медицинского университета.

Ключевые слова: плющь обыкновенный, сухой экстракт, тритерпеновые гликозиди, гедеракозид С, стандартизация.



ANNOTATION

Lutsenko Yu.O. Pharmacognostic investigation of Hedera helix L. - Manuscript. Thesis for a Candidate of Pharmaceutical Sciences in speciality15.00.02 - pharmaceutical chemistry and pharmacognosy. Danylo Halytsky Lviv National Medical University, Lviv, 2011

The complex pharmacognostic research of the ivy, distributed in natural plant associations of the Western part of Ukraine, was carried out for the first time. The triterpene glycosides, phenolic acids, flavonoids, coumarins, amino acids, macro- and microelements, fatty acids, chlorophylls were identified and quantitatively determined in the Hedera leaves. The qualitative and quantitative comparative determination of aforementioned biologically active substances in the leaves from vegetative and generative corms was also carried out for the first time.

The morphology and anatomy of both leaf types were investigated and complex of diagnostic characteristics were selected. The projects on methods for quality control (MQC) of the medicinal plant material "Ivy leaves” as well as qualitative methods of phytochemical express analysis of the material and its phytosubstances were developed.

The optimal technology for producing of the extract was elaborated and draft on MQC of "Ivy leaf dry extract” was processed. The antioxidant, antibacterial, hepatoprotective, antiinflammatory and mucolytic activities of ivy leaves phytosubstances were investigated. The absence of their toxicity was proved.

The investigation of the plant resource base in Western Ukraine was also carried out.

Key words: Hedera helix, dry extract, triterpene glycosides, hederacoside C, standardization.

Размещено на Allbest.ru

...