Одержання солей 3-(4-ацетилфенілкарбамоїл)-пропанової кислоти та стандартизація гемостатичних засобів на їх основі
Синтез солей 3-(4-ацетилфенілкарбамоїл)-пропанової кислоти з катіонами органічних основ. Метод одержання субстанції "сукцифенату" з стандартизацією технологічного процесу її виробництва. Методика контролю якості субстанції і лікарської форми сукцифенату.
| Рубрика | Химия |
| Вид | автореферат |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 13.08.2015 |
| Размер файла | 196,1 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Размещено на http://www.allbest.ru/
МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ
нАЦІОНАЛЬНИЙ ФАРМАЦЕВТИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
15.00.02 - фармацевтична хімія та фармакогнозія
УДК: 615.07:615.453.42:547.584:547.495.9:616.379-008.64
автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата фармацевтичних наук
Одержання солей 3-(4?-ацетилфенілкарбамоїл)-пропанової кислоти та стандартизація
ГЕМОСТАТИЧНИХ ЗАСОБІВ на їх основі
Суворов Олександр Віталійович
Харків 2011
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана на кафедрі токсикологічної хімії Національного фармацевтичного університету Міністерства охорони здоров'я України, м. Харків.
Науковий керівник: доктор фармацевтичних наук, професор МЕРЗЛІКІН Сергій Іванович, Національний фармацевтичний університет, професор кафедри токсикологічної хімії.
Офіційні опоненти:
доктор фармацевтичних наук, професор ПЕТЮНІН Геннадій Павлович, Харківська медична академія післядипломної освіти, завідувач кафедри клінічної біохімії та судово-медичної токсикології;
доктор фармацевтичних наук, професор ПАНАСЕНКО Олександр Іванович, Запорізький державний медичний університет, завідувач кафедри токсикологічної та неорганічної хімії.
Захист відбудеться «7» грудня 2011 р. о 1200 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.605.01 при Національному фармацевтичному університеті за адресою: 61002, м. Харків, вул. Пушкінська, 53.
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного фармацевтичного університету (61168, м. Харків, вул. Блюхера, 4).
Автореферат розісланий « 4 » листопада 2011 р.
Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, проф. В.А. Георгіянц
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
сукцифенат стандартизація технологічний
Актуальність теми. Розробка оригінальних лікарських засобів, впровадження їх у виробництво та медичну практику є найактуальнішою задачею сучасної фармацевтичної науки, яка спряжена з вирішенням багатьох науково-технічних, екологічних та інших питань.
Це також стосується розробленого в Національному фармацевтичному університеті (чл.-кор. НАН України, проф. Черних В.П., проф. Гриценко І.С. та ін.) оригінального гемостатичного засобу «Сукцифенат» (лікарська форма ліофілізований порошок 0,1 г в амп. 5 мл). На сьогодні фармацевтичний ринок України має дефіцит у гемостатиках синтетичного походження (6 % від загальної номенклатури гемостатичних препаратів), які мають низку переваг перед аналогами біологічної природи.
Одним із визначальних факторів ефективності та безпечності лікарського засобу є використання біологічно активної субстанції, виробленої та стандартизованої відповідно до сучасних вимог.
У зв'язку з уведенням у вітчизняну фармацевтичну практику Державної фармакопеї України та правил GMP (належна виробнича практика), а також згідно наказу МОЗ України від 30.01.2007 р. № 43 став обов`язковим перегляд технології виготовлення та методик контролю якості лікарських засобів українського виробництва, у тому числі субстанції та лікарської форми сукцифенату, з відповідним їх удосконаленням та стандартизацією.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана відповідно до плану науково-дослідних робіт Національного фармацевтичного університету та проблемної комісії “Фармація” МОЗ та АМН України за темою “Хімічний синтез, виділення та аналіз нових фармакологічно активних речовин, виявлення зв'язку «структура-дія», створення нових лікарських препаратів”, № державної реєстрації 0103U000475.
Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційної роботи є синтез солей 3-(4?-ацетилфенілкарбамоїл)-пропанової кислоти з катіонами органічних основ, обґрунтування способу одержання субстанції «сукцифенату» з відповідною стандартизацією технологічного процесу її виробництва, а також розробка методик контролю якості субстанції, її напівпродукту синтезу та лікарської форми сукцифенату.
Для досягнення поставленої мети необхідно було вирішити такі задачі:
– проаналізувати та узагальнити дані джерел літератури щодо сучасного уявлення про систему гемостазу, номенклатури гемостатичних засобів фармацевтичного ринку України, їх фармакологічних властивостей та побічних дій;
– здійснити синтез солей 3-(4?-ацетилфенілкарбамоїл)-пропанової кислоти з катіонами органічних основ, дослідити їх фізико-хімічні та фармакологічні властивості;
– експериментально обґрунтувати та стандартизувати екологічно безпечний та раціональний спосіб одержання субстанції сукцифенату відповідно до сучасних вимог виробництва лікарських субстанцій;
– розробити технологічну схему промислового виробництва субстанції сукцифенату із визначенням критичних стадій та контрольних точок даного процесу;
– розробити методики визначення якості субстанції сукцифенату, напівпродукту її синтезу та лікарської форми - ліофілізованого порошку сукцифенату;
– здійснити валідацію методики визначення кількісного вмісту сукцифенату в лікарській формі;
– розробити відповідну нормативно-технічну документацію щодо контролю якості субстанції та лікарської форми сукцифенату.
Об`єкт дослідження. Одержання солей 3-(4?-ацетилфенілкарбамоїл)-пропанової кислоти та стандартизація гемостатичних засобів на їх основі.
Предмет дослідження. Синтез солей 3-(4?-ацетилфенілкарбамоїл)-пропа-нової кислоти з катіонами органічних основ, стандартизація технологічного процесу виробництва субстанції сукцифенату, розробка методик контролю якості субстанції та лікарської форми сукцифенату.
Методи дослідження. Хімічний синтез, фізико-хімічні методи аналізу (УФ-, ІЧ- та ЯМР 1Н-спектроскопія, хроматографічні (ГХ та ТШХ), потенціометричне титрування), хімічні методи аналізу (методи титрування, хімічні реакції солеутворення, ацилювання, осадження та забарвлення), візуальні (визначення ступеня забарвлення) та методи математичної статистики.
Наукова новизна одержаних результатів. Уперше здійснено синтез та встановлено гемостатичну дію стійких до гідролізу солей 3-(4?-ацетилфеніл-карбамоїл)-пропанової кислоти з катіонами органічних основ.
Науково обґрунтована відповідна до сучасних вимог, екологічно безпечна та раціональна для впровадження методика одержання натрієвої солі 3-(4?-ацетилфенілкарбамоїл)-пропанової кислоти - субстанції оригінального фармакологічного засобу «Сукцифенат», яка є відтворюваною за умов промислового виробництва.
Запропоновано відповідні до вимог ДФУ, вид. 1 методики стандартизації субстанції сукцифенату, її напівпродукту синтезу та лікарської форми (ліофілізований порошок 0,1 г в амп. 5 мл), які забезпечують здійснення контролю їх якості на всіх стадіях виробництва та впродовж зберігання.
Наукову новизну одержаних результатів підтверджено патентом України на корисну модель № 38065.
Практичне значення одержаних результатів. Одержано та за результатами експериментальних досліджень визначено перспективну речовину для поглиблених фармакологічних випробувань - меглюмінову сіль 3-(4?-ацетилфенілкарбамоїл)-пропанової кислоти, яка є стійкою до гідролізу та виявляє гемостатичну дію.
Стандартизовано промислову технологію синтезу субстанції сукцифенату із визначенням критичних стадій та контрольних точок даного технологічного процесу, дотримання яких забезпечує його відтворюваність з отриманням кінцевого продукту належної якості. Запропоновано заходи щодо утилізації відходів виробництва субстанції сукцифенату.
Розроблені відповідні до вимог ДФУ, вид. 1 методики контролю якості субстанції сукцифенату, її напівпродукту синтезу та ліофілізованого порошку сукцифенату; здійснено валідацію методики спектрофотометричного визначення кількісного вмісту субстанції сукцифенату в лікарській формі.
Розроблено відповідну нормативно-технічну документацію для впровадження сукцифенату у виробництво, а також проекти аналітичної документації МКЯ ЛЗ на субстанцію та лікарську форму.
Стандартизовану технологію одержання субстанції сукцифенату опрацьовано в умовах промислового виробництва ДП «Завод хімічних реактивів» НТК «Інститут монокристалів», м. Харків. Субстанцію сукцифенату, одержану за стандартизованою технологією, використано на ЗАТ «Біолік» (м. Харків) для виробництва ліофілізованого порошку сукцифенату для 2-ої фази клінічних випробувань. Аналітичну документацію МКЯ ЛЗ на субстанцію та лікарську форму сукцифенату використано для визначення якості субстанції та ліофілізованого порошку сукцифенату в ампулах при їх виробництві на вищенаведених підприємствах.
Фрагменти роботи впроваджено до навчального процесу кафедри заводської технології ліків Національного фармацевтичного університету, кафедри технології ліків і біофармації Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького, кафедри технології ліків Запорізького державного медичного університету, кафедри фармацевтичних дисциплін Тернопільського державного медичного університету ім. І.Я. Горбачевського, кафедри загальної та клінічної фармації Дніпропетровської державної медичної академії.
Практичне значення одержаних результатів підтверджено відповідними актами про впровадження (акти про впровадження від 07.04.2009; 03.02.2009; 20.02.2009; 10.10.2009; 20.03.2011 рр.).
Особистий внесок здобувача. Особисто здобувачем: проведено аналіз і узагальнення джерел літератури щодо сучасного уявлення про систему гемостазу, номенклатури гемостатичних лікарських засобів фармацевтичного ринку України, їх фармакологічних властивостей та побічних дій, способів одержання натрієвої солі 3-(4?-ацетилфенілкарбамоїл)-пропанової кислоти ; на основі аналізу методики одержання субстанції сукцифенату науково обґрунтовано доцільність її стандартизації; стандартизовано технологію одержання субстанції сукцифенату - натрієвої солі 3-(4?-ацетилфенілкарбамоїл)-пропанової кислоти; розроблено методики визначення якості субстанції сукцифенату, її напівпродукту синтезу та ліофілізованого порошку сукцифенату (лікарської форми) відповідно до вимог ДФУ, вид. 1; здійснено валідацію методики спектрофотометричного визначення кількісного вмісту сукцифенату в лікарській формі; розроблено проекти аналітичної документації МКЯ ЛЗ на субстанцію та ліофілізований порошок сукцифенату. Персональний внесок у всіх опублікованих із співавторами працях (Мерзлікіним С.І., Зінченко О.А., Гриценком І.С., Гладухом Є.В., Любенком Я.М., Мерзлікіним Д.С., Штриголем С.Ю.) полягає у плануванні та проведенні експериментальних досліджень, аналізі та узагальненні одержаних результатів, а також підготовці матеріалів до опублікування.
Апробація результатів дисертації. Основні теоретичні та практичні результати дисертаційної роботи доповідались та обговорювались на: І-й Міжнародній науково-практичній конференції «Науково-технічний прогрес і оптимізація технологічних процесів створення лікарських препаратів» (Тернопіль, 2006), ІІ-й Міжнародній науково-практичній конференції «Створення, виробництво, стандартизація, фармакоекономічні дослідження лікарських засобів та біологічно активних добавок» (Харків, 2006), Всеукраїнській науково-практичній конференції студентів та молодих вчених «Актуальні питання створення нових лікарських засобів» (Харків, 2007), XXV Ювілейній науково-практичній конференції з міжнародною участю «Сучасні проблеми створення, дослідження та апробації лікарських засобів» (Харків, 2008), Всеукраїнському конгресі «Сьогодення та майбутнє фармації» (Харків, 2008), VII Національному з'їзді фармацевтів України «Фармація України. Погляд у майбутнє» (Харків, 2010).
Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 13 наукових робіт, серед них 5 статей у наукових фахових виданнях, 7 тез доповідей на науково-практичних конференціях та 1 патент.
Обсяг та структура дисертації. Дисертаційна робота складається зі вступу, огляду літератури (розд. 1), об'єктів та методів досліджень (розд. 2), 3-х розділів власних експериментальних досліджень, висновків, додатків (20 сторінок) та списку використаних джерел. Дисертацію викладено на 195 сторінках друкованого тексту (обсяг основного тексту складає 137 сторінок), ілюстровано 48 таблицями та 30 рисунками. Перелік використаної літератури містить 166 джерел літератури, з них 46 - іноземних авторів.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
У вступі обговорюється актуальність теми, формулюється мета та основні задачі досліджень, відзначається наукова новизна і практичне значення одержаних результатів.
У першому розділі роботи «Лікарські засоби гемостатичної дії: досягнення та перспективи (огляд літератури)» на основі вивчення та аналізу даних джерел літератури стосовно сучасного уявлення про систему гемостазу зроблено висновок, що у питанні фармакотерапії геморагічних кровотеч патогенетично обґрунтовано перевагу віддають гемостатичним засобам, які впливають на всі фази гемокоагуляції, сприяють швидкому тромбуванню ушкоджених судин та зупинці кровотечі за рахунок антифібринолітичної дії.
Проаналізовано номенклатуру фармацевтичного ринку України щодо гемостатичних препаратів синтетичного, біологічного та рослинного походження. Висвітлені їх фармакологічні властивості та побічні дії. Показано, що найбільш вживаними є гемостатики синтетичної природи з локальною та системною спрямованістю дії, тоді як їх частка в реєстрі гемостатичних засобів України становить лише до 6 %.
На основі одержаних результатів зроблено висновок про доцільність пошуку нових БАР серед солей 3-(4?-ацетилфенілкарбамоїл)-пропанової кислоти, а також стандартизації оригінального засобу «Сукцифенат», що сприяє розширенню асортименту безпечних та ефективних гемостатиків синтетичного походження.
У другому розділі «Об'єкти та методи дослідження» наведено фізико-хімічні властивості об'єктів дослідження, речовин, які використані для синтезу солей 3-(4?-ацетилфенілкарбамоїл)-пропанової кислоти та методи досліджень щодо стандартизації лікарських засобів.
Третій розділ роботи «Одержання та властивості солей на основі 3-(4?-ацетилфенілкарбамоїл)-пропанової кислоти з катіонами органічної природи» присвячений пошуку стійких до гідролізу БАР з гемостатичною дією.
Для досягнення поставленої мети як об'єкти дослідження було використано 3-(4?-ацетилфенілкарбамоїл)-пропанову кислоту та органічні основи: морфолін, N-метилморфолін, етаноламін, діетаноламін, триетаноламін, меглюмін та трометамол. Останні речовини найчастіше використовуються у фармації та синтезі БАР. Враховуючи фізико-хімічні властивості вихідних речовин, як реакційне середовище для синтезу солей (рис. 1) використовували етанол (спол. 1; 3; 5-7) та ДМФА (спол. 2 та 6).
Рис. 1. Солі 3-(4?-ацетилфенілкарбамоїл)-пропанової кислоти з катіонами органічної природи.
Синтезовані сполуки є кристалічними речовинами з різною розчинністю у воді: спол. 3 та 5 - легко розчинні, спол. 6 - розчинна, спол. 1, 2 та 7 - мало розчинні; рН - в межах 6,6 - 8,1. Чистоту одержаних солей підтверджено методом ТШХ (рухома фаза - бутанол-1 - 25 % NH4OH - хлороформ (5:1:1), нерухома фаза - хроматографічні пластинки Merck (Silica gel 60 F254), структури - доведено даними елементного аналізу ІЧ- та ЯМР 1Н-спектроскопії.
ІЧ-спектри солей 3-(4?-ацетилфенілкарбамоїл)-пропанової кислоти характеризуються смугами валентних коливань карбамідної групи при 1665-1637см-1, смугами деформаційних коливань карбамідної групи при 1538-1515 см-1, деформаційними коливаннями СН3-групи при 1446-1420 см-1 та валентними коливаннями NH-групи двох смуг в області 3015-2990 см-1 та 3425-3290 см-1.
ЯМР 1Н-спектри одержаних солей 3.1-3.3, 3.5-3.7 характеризуються наявністю сигналів протонів групи СН3 ацетильного фрагменту аніону, ароматичних протонів, NH-групи та аліфатичних протонів фрагменту пропанової кислоти СН2СН2. Незалежно від природи катіону в усіх сполуках сигнали протонів аніону спостерігають в однакових межах. Сигнали протонів катіонного фрагменту виявляються у вигляді розширеного синглету +NHR3, сигналів аліфатичних протонів та ОН-груп (за наявності). Як приклад, на рис. 2 наведено спектр спол. 3.2.
Рис. 2. ЯМР 1Н-спектр N-метилморфолінової солі 3-(4?-ацетилфенілкарбамоїл)-пропанової кислоти
За результатами рН-метричного контролю, проведеного щомісячно протягом 6 міс. спостереження доведено, що водні розчини спол. 3.3, 3.5 та 3.6 упродовж дослідження є стабільними (рН 7,6±2; 8,1±2; 7,0±2 відповідно).
Гемостатичну дію синтезованих солей 3-(4?-ацетилфенілкарбамоїл)-пропанової кислоти досліджено на кафедрі технології ліків та клінічної фармакології з фармацевтичною опікою ІПКСФ НФаУ під керівництвом докт. мед. наук, проф. С.Ю. Штриголя.
Одержані результати свідчать, що синтезовані солі скорочують час згортання крові в дослідах in vivo. У порівнянні з контролем час згортання крові становить від 37,2% до 56,2%. Сполуки 3.3, 3.5 та 3.6 в еквімолекулярних дозах до сукцифенату за гемостатичною дією не поступаються препаратам порівняння: е-амінокапроновій кислоті (48,9 %; 100 мг/кг) та сукцифенату (56,7 %; 15 мг/кг).
Меглюмінову сіль 3.6 визначено як перспективну речовину для поглиблених фармакологічних досліджень.
Четвертий розділ роботи «Розробка та стандартизація технології синтезу субстанції сукцифенату» присвячений науковому та експериментальному обґрунтуванню прийнятного до впровадження та екологічно безпечного способу одержання натрієвої солі 3-(4?-ацетилфенілкарбамоїл)-пропанової кислоти (чл.-кор. НАН України, проф. В.П. Черних, проф. І.С. Гриценко та ін.).
Дослідження за стандартизацією технології одержання субстанції сукцифенату проводились відповідно до хімічної схеми (рис. 3).
Рис. 3. Хімічна схема одержання натрієвої солі 3-(4?-ацетилфенілкарбамоїл)-пропанової кислоти.
Відповідно до поставлених задач та розробленої методології першим етапом досліджень було обґрунтування та стандартизація технології одержання кислоти 4.3.
Як вихідні речовини використовували 4_аміноацетофенон (спол. 4.1) та ангідрид кислоти бурштинової 4.2. Як середовище проведення реакції - 1,4-діоксан. Для з'ясування питання прийнятності запропонованих умов здійснено низку постановних синтезів. За результатами встановлено, що при використанні еквімолярних кількостей вихідних речовин практичний вихід кислоти 4.3 є нестабільним - 92,3-96,2 % (Sr=2,0 %; е=1,59 %). Проведеними хроматографічними дослідженнями доведено, що за таких умов кислота 4.3 як домішку містить амін 4.1. Останню речовину запропоновано виділяти з кислоти 4.3 методом рідинно-рідинної екстракції у діетиловий ефір. Вміст аміну 4.1 в одержаних екстрактах визначали методом ТШХ (вертикальне елюювання): рухома фаза - хлороформ-етанол (1:1), нерухома фаза - хроматографічні пластинки Merck (Silica gel 60 F254), проявник - за реакцією з в-нафтолом та УФ-світло (чутливість виявлення 0,3 мкг та 0,5 мкг відповідно), Rf - 0,38.
З метою вирішення даної наукової задачі здійснено низку постановних синтезів за одержанням кислоти 4.3 із різним кількісним співвідношенням вихідних речовин. Паралельно з цим були розроблені умови хроматографічного (метод ТШХ) визначення вмісту аміну 4.1 як супровідної домішки у кислоті 4.3 на рівні визначення 0,5 %: рухома фаза - етанол-25% розчин NH4OH (100:4), нерухома фаза - пластинки Merck (Silica gel 60 F254), проявник - УФ-світло та за реакцією з -нафтолом (чутливість 0,5 мкг та 0,3 мкг відповідно), Rf кислоти 4.3 - 0,56 та Rf аміну 4.1 - 0,68.
За одержаними результатами синтезу та хроматографування продуктів реакцій визначено, що оптимальним мольним співвідношенням вихідних аміну 4.1 та ангідриду 4.2 є 1:1,1 відповідно, а оптимальний час проведення реакції становить 30 хв.
Саме при такому співвідношенні вихідних інгредієнтів та часу витримування реакційної маси забезпечується максимальний практичний вихід кислоти 4.3 (на рівні 93 %) з мінімальним вмістом супровідної домішки аміну 4.1 на рівні регламентованого ДФУ, вид. 1 не більше 0,5 %.
Для з'ясування питання прийнятності та відтворюваності умов одержання кислоти 4.3 здійснено 5 постановних синтезів при збільшених у 2 рази наважках вихідних речовин. Результати досліджень наведено в табл. 1.
Таблиця 1. Метрологічні характеристики результатів одержання 3-(4?-ацетилфенілкарбамоїл)-пропанової кислоти (n=5; P=0,95)
|
, г |
S, г |
S, г |
?, г |
Sr, % |
е, % |
|
|
45,68 |
0,22 |
0,096 |
0,006 |
0,5 |
1,4 |
Результати табл. 1 свідчать, що запропоновані умови одержання кислоти 4.3 є відтворюваними.
Стандартизацію технології одержання субстанції сукцифенату (спол. 4.5) проводили відповідно до хімічної схеми рис. 3. Як вихідні речовини використовували кислоту 4.3, одержану за вищенаведених умов та розчин NaOH.
Проведеними дослідженнями встановлено, що у лужному середовищі під впливом надлишку NaOH кислота 4.3 зазнає гідролітичних змін з розривом N-C зв'язку та відповідним утворенням вихідного аміну 4.1.
Наявність аміну 4.1 в аліквотних частинах термостатованого у часі розчину кислоти 4.3 у 30 % NaOH доведено методом ТШХ: екстрагент концентрування аміну 4.1 - діетиловий ефір, рухома фаза - хлороформ-етанол (1:1), нерухома фаза - хроматографічні пластинки Merck (Silica gel 60 F254), проявник - за реакцією з -нафтолом, Rf - 0,32±0,05.
Відповідно до одержаних результатів подальший синтез субстанції сукцифенату запропоновано проводити у три етапи. Перший етап - приготування розчину NaOH, другий (паралельний з першим) - приготування спиртової суспензії кислоти 4.3, третій - процес солеутворення, тобто взаємодія продуктів попередніх етапів. Експериментально встановлено, що оптимальним часом проведення реакції за третім етапом є 40 хв перемішування реакційної маси. Дотримання цієї контрольної точки забезпечує одержання продукту зі значенням рН 7,5-8,5, що відповідає якісним характеристикам субстанції сукцифенату.
Також досліджено вплив кількісного співвідношення кислоти 4.3 та NaOH на практичний вихід сукцифенату 4.6. Головною метою цих досліджень було визначення контрольної точки процесу солеутворення, дотримання якої повинно забезпечувати повноту взаємодії вихідних речовин та одержання кінцевого продукту з граничним вмістом супровідних домішок не більше 0,5 % (відповідно до вимог ДФУ, вид. 1).
Експериментально обґрунтовано, що оптимальним мольним співвідношенням кислоти 4.3 до NaOH є 1:1,1. Застосування саме такого надлишку луги необхідно для зміщення рівноваги реакції у бік солеутворення з відповідним забезпеченням максимально можливого за даних умов практичного виходу субстанції сукцифенату до 83 %. За результатами низки постановних синтезів (табл. 2) із дворазовим збільшенням наважки вихідних речовин доведено, що запропоновані умови одержання субстанції сукцифенату є відтворюваними.
Таблиця 2. Метрологічні характеристики результатів одержання натрієвої солі 3-(4?-ацетилфенілкарбамоїл)-пропанової кислоти (n=5; P=0,95)
|
, г |
S, г |
S, г |
?, г |
Sr, % |
е, % |
|
|
46,4 |
0,13 |
0,06 |
0,067 |
0,3 |
0,9 |
На основі обґрунтованої лабораторної методики синтезу субстанції сукцифенату стандартизовано промислову технологію її одержання, яку опрацьовано в умовах ДП «Завод хімічних реактивів» НТК «Інститут монокристалів», м. Харків. Блок схему даного технологічного процесу наведено на рис. 4.
У табл. 3 наведено основні контрольні точки виробництва субстанції сукцифенату, дотримання яких забезпечує відтворюваність технологічного процесу з відповідним одержанням кінцевого продукту належної якості.
П'ятий розділ роботи «Розробка методик стандартизації напівпродукту синтезу, субстанції та лікарської форми сукцифенату» присвячений розробці методик визначення якості кислоти 4.3, субстанції сукцифенату та ліофілізованому порошку сукцифенату в ампулах по 5 мл.
Розробку методик стандартизації зазначених об'єктів дослідження проводили відповідно до вимог ДФУ, вид. 1.
Для ідентифікації кислоти 4.3 було запропоновано: ідентифікація А - за реакцією утворення комплексної солі з CuSO4 (реакція на карбоксилат іон, осад блакитного кольору, чутливість 5 мкг в пробі); ідентифікація В - за власним світлопоглинанням (0,0005 % етанольний розчин має лmax 288±2 нм); ідентифікація С - ІЧ-спектр має відповідати спектру робочого стандартного зразку (РСЗ) кислоти 4.3 та ідентифікація Д - ЯМР 1Н-спектр має відповідати спектру РСЗ кислоти 4.3.
Для визначення чистоти кислоти 4.3 запропоновано умови її хроматографічної поведінки та супровідної домішки аміну 4.1 в тонких шарах сорбенту: рухома фаза - етанол - 25% розчин NH4OH (100:4), нерухома фаза - пластинки Merck (Silica gel 60 F254), проявники - пари йоду та УФ-світло (чутливість визначення 0,3 мкг в пробі), Rf кислоти 4.3 - 0,56 та Rf аміну 4.1 - 0,68.
Для визначення кількісного вмісту основної речовини у кислоті 4.3 запропоновано метод алкаліметрії: середовище ДМФА; титрант - 0,1 М розчин NaOH; індикатор - фенолфталеїн. Вміст основної речовини повинен бути не менше 98,5 % та не більше 101 %. У табл. 4 наведено результати досліджень.
Розроблена методика дозволяє контролювати вміст основної речовини у кислоті 4.3 з достовірною точністю.
Рис. 4. Блок-схема технологічного процесу одержання субстанції сукцифенату.
Таблиця 3. Контроль виробництва субстанції сукцифенату
|
Контр. точки відповідно стадії |
Об'єкт контролю і показник, який контролюється |
Метод контролю |
Періодичність перевірки і порядок відбору проби |
Нормативна характеристика показника, що визначається |
|
|
ТП-2. Отримання 3-(4?-ацетилфенілкарбамоїл)-пропанової кислоти |
|||||
|
К. 2.1.5 |
реакційна маса, тривалість витримки |
візуальний |
на кожній операції ТП-2.1 |
10 хв |
|
|
К. 2.1.6 |
реакційна маса, температура |
фізичний |
на кожній операції ТП-2.1 |
50 0С |
|
|
К. 2.3.1 |
ваги КП-3, кількість бурштинового ангідриду |
ваговий |
на кожній операції ТП-2.3 |
0,855 кг |
|
|
К. 2.3.3 |
реакційна маса, тривалість витримки |
візуальний |
на кожній операції ТП-2.3 |
30 хв |
|
|
К. 2.3.4 |
температура реакційної маси |
фізичний |
на кожній операції ТП-2.3 |
20 - 25 0С |
|
|
К. 2.5.1 |
сушарна шафа СШ_7, температура |
фізичний |
на кожній операції ТП-2.5 |
80 - 90 0С |
|
|
К. 2.5.2 |
сушарна шафа СШ_7, тривалість сушки |
візуальний |
на кожній операції ТП-2.5 |
6 - 8 год |
|
|
К. 2.5.3 |
сушарна шафа СШ_7, втрата в масі при висушуванні 3-(4?-ацетилфенілкарбамоїл)-пропанової кислоти |
ваговий |
на кожній операції ТП-2.5 |
1,5 % |
|
|
ТП-3. Отримання субстанції сукцифенату |
|||||
|
К. 3.1.2 |
колба До-8, кількість натрію гідроксиду |
ваговий, ваги КП-3 |
на кожній операції ТП-3.1. |
0,29 кг |
|
|
К. 3.1.3 |
колба До-8, температура реакційної маси |
фізичний |
на кожній операції ТП-3.1. |
50 0С |
|
|
К. 3.1.5 |
апарат Р-9, температура розчинення |
фізичний |
на кожній операції ТП-3.1. |
18 - 20 0С |
|
|
К. 3.2.3 |
апарат Р-11, тривалість витримки реакційної суміші |
візуальний |
на кожній операції ТП-3.2 |
25 - 30 хв |
|
|
К. 3.2.4 |
апарат Р-11, тривалість перемішування реакційної маси |
візуальний |
на кожній операції ТП-3.2 |
40 - 50 хв |
|
|
К. 3.2.5 |
апарат Р-11, значення рН реакційної суміші |
папір індикаторний універсальний |
на кожній операції ТП-3.2 |
8,0 |
|
|
К. 3.4.1 |
сушарна шафа СШ-7, температура сушки |
фізичний, термометром |
на кожній операції ТП-3.4 |
60 - 70 0С |
|
|
К. 3.4.2 |
сушарна шафа СШ-7, тривалість сушки |
візуальний |
на кожній операції ТП-3.4 |
4 - 5 год |
|
|
К. 3.4.3 |
сушарна шафа СШ-7, температура сушки |
фізичний, термометром |
на кожній операції ТП-3.4 |
90 - 100 0С |
Таблиця 4. Результати кількісного визначення 3-(4?-ацетилфенілкарбамоїл)-пропанової кислоти (n=5, P=0,95)
|
, % |
S, % |
S, % |
?, % |
Sr, % |
е, % |
|
|
99,1 |
0,56 |
0,25 |
0,54 |
0,6 |
0,54 |
Для ідентифікації субстанції сукцифенату запропоновано: ідентифікація А - за реакцією на Na з калію піроантимонатом (ДФУ, вид. 1); ідентифікація В - за власним світлопоглинанням (0,0005 % етанольний розчин має лmax 288±2 нм); ідентифікація С та Д - ІЧ- та ЯМР 1Н-спектри мають відповідати відповідним спектрам РСЗ сукцифенату.
Для визначення чистоти субстанції сукцифенату розроблено умови хроматографічної поведінки (метод ТШХ) сукцифенату та аміну 4.1, як супровідної домішки: рухома фаза - пропанол-2 - хлороформ - 25% розчин NH4OH (60:30:10), нерухома фаза - пластинки Merck (Silica gel 60 F254), проявники - УФ-світло та пари йоду (чутливість 0,3 мкг в пробі), Rf сукцифенату - 0,31 та Rf аміну 4.1 - 0,65. Розроблена методика дозволяє визначати вміст супровідної домішки у сукцифенаті на рівні гранично допустимої концентрації 0,5 %.
Розроблено умови газохроматографічного визначення залишкових кількостей органічних розчинників у сукцифенаті: етанолу при гранично допустимій концентрації 0,1 % та 1,4-діоксану - 0,01 % (ДФУ, вид. 1). Невизначеність методики при визначенні залишкових кількостей даних розчинників в сукцифенаті становить 1,9 % для кожного розчинника. У табл. 5 наведено результати визначення залишкових кількостей етанолу та 1,4-діоксану у дослідних зразках сукцифенату, одержаних за розробленою методикою.
Таблиця 5. Результати газохроматографічного визначення залишкових кількостей етанолу та 1,4-діоксану в субстанції сукцифенату (n=5, P=0,95)
|
Розчинник |
, % |
S, % |
S, % |
Д, % |
Sr, % |
е, % |
|
|
етанол |
0,092 |
0,0012 |
0,0005 |
0,001 |
1,3 |
1,27 |
|
|
1,4-діоксан |
0,009 |
0,0002 |
0,00009 |
0,0002 |
2,4 |
2,25 |
Для кількісного визначення основної речовини в субстанції сукцифенату запропоновано дві методики (сукцифенат є оригінальним засобом).
Перша методика - потенціометричне титрування сукцифенату 0,1 М HCl у середовищі водного діоксану (1:3) з використанням скляного електроду. Електрод порівняння - хлоридосрібний електрод, насичений KCl.
Вміст сукцифенату у субстанції повинен бути не менше 98,5% і не більше 101%, у перерахунку на суху речовину. У табл. 6 наведено результати за визначенням кількісного вмісту сукцифенату.
Таблиця 6. Результати визначення кількісного вмісту основної речовини в субстанції сукцифенату методом потенціометричного титрування (n=5; Р=0.95)
|
, % |
S |
S |
? |
Sr, % |
е, % |
|
|
99,78 |
0,86 |
0,38 |
1,07 |
0,86 |
1,07 |
Друга методика визначення кількісного вмісту основної речовини в субстанції сукцифенату заснована на власному світлопоглинанні в УФ-області спектру (водний розчин сукцифенату з лmax 288±2 нм в межах концентрацій 0,01 до 0,1 мг/мл (=586) підпорядковується закону Бугера-Ламберта-Бера, розчин порівняння 0,005 % водний розчин РСЗ сукцифенату). У табл. 7 наведено результати кількісного визначення сукцифенату.
Таблиця 7. Результати визначення кількісного вмісту основної речовини в субстанції сукцифенату методом спектрофотометрії (n=5; Р=0.95)
|
, % |
S |
S |
? |
Sr, % |
е, % |
|
|
99,81 |
0,012 |
0,005 |
0,012 |
0,01 |
1,2 |
За ступенем мікробної контамінації досліджувані зразки сукцифенату відповідають вимогам ДФУ, вид. 1 для субстанцій та готових лікарських засобів 2-категорії. рН водного розчину сукцифенату регламентовано в межах 7,5-8,5 одиниць. Втрата в масі при висушуванні - не більше 1 %. Субстанція сукцифенату, виготовлена за розробленою технологією, відповідає вимогам аналітичної документації МКЯ ЛЗ упродовж 38 місяців зберігання.
Лікарською формою сукцифенату є ліофілізований порошок в ампулах 5 мл із вмістом сукцифенату (діюча речовина) 0,1 г та бензетонію хлориду - 0,002 г (допоміжна речовина).
Для ідентифікації сукцифенату в лікарській формі запропоновано: ідентифікація А - реакція з CuSO4 (чутливість 5 мкг в пробі); ідентифікація В - за власним світлопоглинанням (0,001 % водний розчин має лmax 288±2 нм); ідентифікація С - методом ТШХ (на хроматограмі випробуваного розчину (10 мкг сукцифенату в пробі), одержаного при випробуванні на супровідні домішки, має виявлятися основна пляма з Rf - 0,31 на рівні плями РСЗ сукцифенату відповідна їй за розміром та забарвленням). Для ідентифікації бензетоній хлориду - реакцію на хлорид іон (ДФУ, вид. 1).
Для визначення кількісного вмісту сукцифенату в ліофілізованому порошку запропоновано методи потенціометричного титрування та за власним світлопоглинанням, які було використано для кількісного визначення основної речовини у субстанції сукцифенату. Результати вимірювань наведено у табл. 8 та 9 відповідно.
Таблиця 8. Результати визначення кількісного вмісту сукцифенату в ампулі методом потенціометричного титрування (n=5, P=0,95)
|
, % |
S |
S |
? |
Sr, % |
е, % |
|
|
99,80 |
0,87 |
0,39 |
1,09 |
0,88 |
1,10 |
Таблиця 9. Результати спектрофотометричного визначення кількісного вмісту сукцифенату в ампулах (n=5, p=0,95)
|
, г |
S |
S |
? |
Sr, % |
е, % |
|
|
0,1001 |
1,73Ч10-3 |
7,7Ч10-4 |
2,15Ч10-3 |
1,73 |
2,15 |
Для визначення кількісного вмісту бензетонію хлориду запропоновано титриметричний метод, заснований на виділенні даної речовини із водного розчину препарату в органічну фазу (екстрагент - хлороформ, титрант - 0,01 М розчин натрію лаурилсульфату, індикатор - 0,1 % розчин диметилового жовтого в етанолі, жовте забарвлення хлороформного шару переходить у рожеве).
У табл. 10 наведено результати кількісного визначення бензетонію хлориду в одиниці дозованого лікарського засобу.
Таблиця 10. Результати визначення кількісного вмісту бензетонію хлориду в ампулах методом титрування (n=5, p=0,95)
|
, мг |
S |
S |
? |
Sr, % |
е, % |
|
|
0,21 |
0,016 |
0,007 |
0,015 |
7,5 |
7,17 |
Згідно вимог ДФУ, вид. 1 розроблену методику «Кількісне визначення сукцифенату у ліофілізованому порошку методом спектрофотометрії» було валідовано за необхідними характеристиками. Специфічність методики обґрунтовується відсутністю впливу на оптичне поглинання сукцифенату допоміжної речовини. Лінійність методики підтверджена статистично методом найменших квадратів у діапазоні застосування. На рівні збіжності, правильності та внутрішньолабораторної прецизійності методика є коректною. Прогнозована невизначеність не перевищує максимально допустиму. Результати валідації наведено в табл. 11.
Таблиця 11. Висновки за результатами валідації аналітичної методики «Кількісне визначення сукцифенату у ліофілізованому порошку методом спектрофотометрії»
|
Перевірені валідаційні характеристики |
Критерії прийнятності |
Результат валідації |
Відповідність |
|
|
Специфічність |
1. Фонове поглинання <1 %.2. Продукти розпаду не повинні значимо змінювати поглинання випробуваного розчину <1%. |
1.2. Відсутність продуктів розпаду |
Відповідає |
|
|
Діапазон застосування |
80-120 % від номінальної робочої концентрації |
0,09-0,11 г/мл |
Відповідає |
|
|
Лінійність |
r?0,99236;a?5,1%;s0?1,69% |
r=0,99944a=0,718%s0=0,33% |
Відповідає |
|
|
Збіжність |
?% ? 3,2 |
?%=0,58 |
Відповідає |
|
|
Правильність |
дкрит??крит · 0,32 |
д=0,17?1,024 |
Відповідає |
|
|
Внутрішньо-лабораторна прецизійність |
0,89<2,1228 |
Відповідає |
||
|
Робасність |
100·|Аі-А0|/А0?1% |
?1% |
Відповідає |
|
|
Повна прогнозована невизначеність аналізу |
?As?3,2 |
Виконується співвідношення:?As=1,014?3,2 |
Відповідає |
ВИСНОВКИ
У дисертації наведене теоретичне узагальнення та вирішення наукової задачі, що виявляється в одержанні солей 3-(4?-ацетилфенілкарбамоїл)-пропанової кислоти з катіонами різної природи та стандартизації лікарських засобів на їх основі.
1. Одержано стійкі до гідролізу солі 3-(4?-ацетилфенілкарбамоїл)-пропанової кислоти з катіонами органічних основ. За результатами комплексних експериментальних досліджень доведено чистоту та будову синтезованих речовин, серед яких визначено меглюмінову сіль відповідної кислоти з гемостатичною дією як перспективну сполуку для поглиблених фармакологічних випробувань.
2. На підставі комплексних досліджень обґрунтовано методику одержання субстанції сукцифенату. На різних стадіях синтезу експериментально визначені умови утворення супровідної домішки - 4-аміноацетофенону, як наслідку гідролітичних змін молекул субстанції сукцифенату та її напівпродукту синтезу під впливом лужного середовища, а також мольне співвідношення вихідних реагентів - зазначеного аміну та бурштинового ангідриду є 1:1,1, яке забезпечує одержання кінцевого продукту з гранично допустимим вмістом супровідної домішки не більше 0,5%.
3. Стандартизовано відповідну до сучасних вимог промислову технологію одержання субстанції сукцифенату. Визначено специфікацію устаткування та контрольні точки всіх операційних стадій її виробництва. Експериментально доведено, що дотримання запропонованих умов синтезу забезпечує надійну відтворюваність методики та одержання кінцевого продукту належної якості.
4. Запропоновано відповідні до вимог ДФУ, вид. 1 методики ідентифікації субстанції сукцифенату, її напівпродукту синтезу та складових речовин лікарської форми, які засновані на використанні хімічних реакцій на функціональні групи, спектральних та хроматографічних характеристик досліджуваних речовин.
5. Розроблено відповідні до вимог ДФУ, вид. 1 методики хроматографічного (метод ТШХ) визначення чистоти та газохроматографічного визначення залишкових кількостей органічних розчинників у субстанції та ліофілізованому порошку сукцифенату. Експериментально показано, що запропоновані умови гарантують відповідне виявлення супровідної домішки на рівні гранично допустимих 0,5 %, а невизначеність методики при визначенні залишкових кількостей спирту етилового та 1,4-діоксану становить 1,9 % для кожного розчинника.
6. Розроблено відповідні до вимог ДФУ, вид. 1 методики кількісного визначення субстанції сукцифенату, її напівпродукту синтезу та складових речовин лікарської форми, заснованих на методах потенціометричного титрування, титруванні в органічному шарі та спектрофотометрії за власним світлопоглинанням. Результатами експериментальних досліджень доведено, що розроблені методики дозволяють визначати кількісний вміст досліджуваних речовин з достовірною точністю.
7. Здійснено процедуру валідації методики спектрофотометричного визначення кількісного вмісту сукцифенату в лікарській формі, яка відповідає вимогам ДФУ, вид. 1. За результатами валідації доведена прийнятність розробленої методики.
8. Розроблено проекти аналітичної документації МКЯ ЛЗ на субстанцію та лікарську форму сукцифенату, а також відповідну нормативно-технічну документацію на виробництво субстанції сукцифенату. Промислову технологію одержання субстанції сукцифенату опрацьовано в умовах ДП «Завод хімічних реактивів» НТК «Інститут монокристалів» (м. Харків), а фрагменти дисертаційної роботи впроваджено до навчального процесу ряду ВНЗ України.
СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
1. Мерзлікін С.І. Стандартизація залишкових кількостей етанолу та 1,4-діоксану в сукцифенаті газохроматографічним методом / С.І. Мерзлікін, О.А. Зінченко, О.В. Суворов // Журнал органічної та фармацевтичної хімії. - 2006. - Т.4, Вип. 3 (15). - С.78-81. (Особистий внесок - синтез субстанції сукцифенату, проведення експериментальних досліджень, аналіз та узагальнення одержаних даних, підготовка статті).
2. Моделювання маткових кровотеч в експерименті на щурах для досліджень гемостатичної дії сукцифенату у різних лікарських формах / С. Ю. Штриголь, Д. С. Мерзлікін, О. В. Суворов, С. І. Мерзлікін // Фармацевтичний журнал. - 2008. - № 5. - C. 104-113. (Особистий внесок - синтез субстанції сукцифенату, проведення експериментальних досліджень, аналіз та узагальнення одержаних даних, підготовка статті).
3. Мерзлікін С. І. Розробка методик стандартизації ліофілізованого порошку сукцифенату в ампулах по 0,1 г / С. І. Мерзлікін, І. С. Гриценко, О. В. Суворов // Фармаком. - 2008. - № 4. - C. 65-68. (Особистий внесок - синтез субстанції сукцифенату, проведення експериментальних досліджень, аналіз та узагальнення одержаних даних, підготовка статті).
4. Розробка методик стандартизації якості вагінальних супозиторіїв, створених на основі сукцифенату та бензалконію хлориду / С.І. Мерзлікін, О.В. Суворов, Д.С. Мерзлікін, Є.В. Гладух // Журнал орг. та фарм. хімії. - 2008. - Т.6, вип. 1 (21). - С. 71-75. (Особистий внесок - синтез субстанції сукцифенату, проведення експериментальних досліджень, аналіз та узагальнення одержаних даних, підготовка статті).
5. Мерзлікін С.І. Розробка методик стандартизації якості субстанції гемостатичного засобу сукцифенат / С.І. Мерзлікін, І.С. Гриценко, О.В. Суворов // Фармацевтичний журнал. - 2009. - № 2. - С. 101-104. (Особистий внесок - синтез субстанції сукцифенату, проведення експериментальних досліджень, аналіз та узагальнення одержаних даних, підготовка статті).
6. Патент на корисну модель № 38065 Україна, МПК А61К 31/185, 31/16, 9/02; А61Р 7/00. Фармацевтична композиція гемостатичної дії / Д.С. Мерзлікін, Є.В. Гладух, І.С. Гриценко, О.В. Суворов, С.Ю. Штриголь. - Заявка № u 2008 07082; заявл. 21.05.2008; опубл. 25.12.2008. - Бюл. № 24. - С. 6. (Особистий внесок - синтез субстанції сукцифенату, стандартизація субстанції, проведення експериментальних досліджень, обґрунтування формули корисної моделі).
7. Мерзлікін С.І. Дослідження та перспективи застосування оригінального гемостатичного засобу сукцифенат у ветеринарній медицині / С.І. Мерзлікін, Я.М. Любенко, О.В. Суворов // Матеріали 1-ї Міжнародної науково-практич-ної конференції «Науково-технічний прогрес і оптимізація технологічних процесів створення лікарських препаратів» (6-7 квітня 2006 р., м. Тернопіль). - Тернопіль: Вид-во Укрмедкнига, 2006. - С. 202-204.
8. Суворов О.В. Щодо питання стандартизації натрієвої солі 4-ацетилсукцин-анілової кислоти - субстанції оригінального гемостатичного засобу / О.В. Суворов, С.І. Мерзлікін // Тези доп. ІІ-ї Міжнародної науково-практичної конференції «Створення, виробництво, стандартизація, фармакоекономічні дослідження лікарських засобів та біологічно-активних добавок» (12-13 жовтня 2006 р., м. Харків). - Х.: Вид-во НФаУ, 2006. - С. 102-103.
9. Розробка методик ідентифікації та кількісного визначення сукцифенату в супозиторіях / Д.С. Мерзлікін, О.В.Суворов, С.І. Мерзлікін, Є.В. Гладух // Тези доп. ІІ-ї Міжнародної науково-практичної конференції «Створення, виробництво, стандартизація, фармакоекономічні дослідження лікарських засобів та біологічно-активних добавок» (12-13 жовтня 2006 р., м. Харків). - Х.: Вид-во НФаУ, 2006. - С. 95-96.
10. Суворов О.В. Перспективи створення оригінальних гемостатичних засобів / О.В. Суворов, С.І. Мерзлікін // Тези доп. Всеукраїнської науково-практичної конференції студентів та молодих вчених «Актуальні питання створення нових лікарських засобів» (17-18 травня 2007 р., м. Харків). - Х.: Вид-во НФаУ, 2007. - С. 96-97.
11. Суворов О.В. Розробка методики спектрофотометричного визначення кількісного вмісту сукцифенату у лікарській формі / О.В. Суворов, С.І. Мерзлікін // Лекарства - человеку. Материалы XXV Юбилейной конференции с международным участием «Современные проблемы создания, исследования и апробации лекарственных средств» (19 марта 2008 г., г. Харьков). - Х.: Изд-во НФаУ, 2008. - С. 145-146.
12. Суворов О.В. Розробка методик ідентифікації діючої речовини в різних лікарських формах сукцифенату / О.В. Суворов, С.І. Мерзлікін, Д.С. Мерзлікін // Тези доп. Всеукраїнського конгресу «Сьогодення та майбутнє фармації» (16-19 квітня 2008 р., м. Харків). - Х.: Вид-во НФаУ, 2008. - С. 99.
13. Суворов О.В. Розробка методик визначення якості сукцифенату / О.В. Суворов, С.І. Мерзлікін // Матеріали VII Національного з'їзду фармацевтів України «Фармація України. Погляд у майбутнє» (15-17 вересня 2010 р., М. Харків). - Харків: Вид-во НФаУ, 2010. - Т. 1. - С. 175.
АНОТАЦІЯ
Суворов О.В. «Одержання солей 3-(4?-ацетилфенілкарбамоїл)-пропанової кислоти та стандартизація гемостатичних засобів на їх основі». - Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата фармацевтичних наук за спеціальністю 15.00.02 - фармацевтична хімія та фармакогнозія. - Національний фармацевтичний університет, Харків, 2011.
Дисертаційна робота присвячена одержанню солей 3-(4?-ацетилфеніл-карбамоїл)-пропанової кислоти та стандартизації гемостатичних засобів на їх основі.
Уперше здійснено синтез та встановлено гемостатичну дію стійких до гідролізу солей 3-(4?-ацетилфенілкарбамоїл)-пропанової кислоти з катіонами органічних основ, серед яких меглюмінову сіль відповідної кислоти визначено як перспективну речовину для поглиблених фармакологічних досліджень. Науково обґрунтовано методику одержання субстанції сукцифенату. На різних стадіях синтезу експериментально визначені умови утворення супровідної домішки - 4-аміноацетофенону, як наслідку гідролітичних змін молекул 3-(4?-ацетилфенілкарбамоїл)-пропанової кислоти (напівпродукту синтезу субстанції сукцифенату) та її натрієвої солі (субстанції сукцифенату) під впливом лужного середовища, а також мольне співвідношення вихідних реагентів, яке забезпечує одержання даних речовин з гранично допустимим вмістом супровідної домішки не більше 0,5 %. На підставі комплексних досліджень стандартизовано відповідну до сучасних вимог промислову технологію одержання субстанції сукцифенату. Розроблено методики визначення якості субстанції сукцифенату, її напівпродукту синтезу та ліофілізованого порошку (лікарська форма) сукцифенату. Здійснено процедуру валідації методики спектрофотометричного визначення кількісного вмісту сукцифенату в лікарській формі. Запропоновані методики стандартизації субстанції та лікарської форми сукцифенату використані в розроблених проектах аналітичних документів «Методики контролю якості лікарського засобу».
Ключові слова: синтез, сукцифенат, гемостатичні засоби, солі кислоти, стандартизація, валідація, лікарська форма.
АННОТАЦИЯ
Суворов А.В. «Получение солей 3-(4?-ацетилфенилкарбамоил)-пропановой кислоты и стандартизация гемостатических средств на их основе». - Рукопись.
Диссертация на соискание научной степени кандидата фармацевтических наук по специальности 15.00.02 - фармацевтическая химия и фармакогнозия. - Национальный фармацевтический университет, Харьков, 2011.
Диссертационная работа посвящена исследованиям в области синтеза новых биологически активных веществ на основе солей 3-(4?-ацетилфенил-карбамоил)-пропановой кислоты и стандартизации гемостатических средств на их основе, а конкретно её натриевой соли - субстанции оригинального фармакологического средства «Сукцифенат», разработанного в Национальном фармацевтическом университете, г. Харьков. Осуществлен синтез солей 3-(4?-ацетилфенилкарбамоил)-пропановой кислоты с катионами органической природы: морфолина, N-метилморфолина, этаноламина, диэтаноламина, триэтаноламина, меглюмина и трометамола. Структуры синтезированных веществ доказаны комплексом физико-химических методов (элементный анализ, ИК- и ЯМР 1Н-спектроскопия), а чистота - методом ТСХ. Изучены их физико-химические и фармакологические свойства. Установлено, что полученные соли являются стойкими к гидролизу и в сравнении с контролем сокращают время свёртывания крови от 37,2 % до 56,2 %. По результатам исследований меглюминовая соль данной кислоты определена как перспективное вещество для углубленных фармакологических испытаний.
Научно обоснована и стандартизирована в соответствии с современными требованиями методика получения Na-соли 3-(4?-ацетилфенилкарбамоил)-пропановой кислоты - субстанции сукцифената. На различных стадиях её синтеза экспериментально определены условия образования технологической примеси, как следствия гидролиза молекул субстанции сукцифената и её полупродукта синтеза под влиянием щелочной среды, а также мольное соотношение исходных ингредиентов, которое обеспечивает получение конечного продукта с предельно допустимым содержанием примеси не более 0,5 %. На основе предложенной методики разработана промышленная технология получения субстанции сукцифената. Определены спецификация оборудования и контрольные точки всех операционных стадий производства. Показано, что соблюдение условий методики гарантирует её надёжную воспроизводимость.
Разработаны методики идентификации субстанции сукцифената, её полупродукта синтеза и составляющих веществ лекарственной формы (лиофилизированный порошок в ампулах по 5 мл), которые основаны на использовании химических реакций на функциональные группы, спектральных и хроматографических характеристиках исследуемых веществ. Разработаны методики хроматографического (метод ТСХ) определения чистоты и газохроматографического определения остаточных количеств органических растворителей в субстанции и лекарственной форме сукцифената. Показано, что предложенные условия гарантируют соответственное обнаружение технологической примеси на уровне предельно допустимых 0,5 %, а неопределенность методики при определении остаточных количеств этилового спирта и 1,4-диоксана составляет 1,9 % для каждого растворителя. Разработаны методики количественного определения субстанции сукцифената, её полупродукта синтеза и составляющих лекарственной формы (сукцифената 0,1 г и бензетония хлорида 0,001 г), основанных на методах потенциометрического титрования, титрования в органическом слое и спектрофотометрии. Результатами исследований доказано, что разработанные методики позволяют определять количественное содержание исследуемых веществ с достоверной точностью.
Осуществлена процедура валидации методики спектрофотометрического определения количественного содержания сукцифената в лекарственной форме. Результатами валидации доказана приемлемость разработанной методики. Предложенные методики стандартизации субстанции сукцифената и лиофилизированного порошка сукцифената использованы в разработанных проектах аналитических документов «Методики контроля качества лекарственного средства». Научная новизна проведенных исследований подтверждена патентом Украины на полезную модель № 38065 от 25.12.2008 г.
Ключевые слова: синтез, сукцифенат, гемостатические средства, соли кислот, стандартизация, валидация, лекарственная форма.
ANNOTATION
Suvorov O.V. «Production of salts of 3-(4?-acetylphenylcarbamoyl)-propionic acid and standardization of hemostatics on their basis». - Manuscript.
Thesis for the candidates scientific degree in Pharmacy on specialty 15.00.02 - pharmaceutical chemistry and pharmacognosy. - National University of Pharmacy, Kharkiv, 2011.
...Подобные документы
Розгляд одержання сульфатної кислоти контактним і нітрозним способами. Розрахунок та порівняння питомої матеріалоємності процесу одержання ацетилену з карбіду кальцію різного складу. Вибір найбільш вигідних варіантів проведення технологічного процесу.
контрольная работа [114,4 K], добавлен 27.05.2012Розгляд термічного та екстракційного способів одержання фосфатної кислоти. Технологічна схема виробництва фосфатної кислоти дигідратним способом. Матеріальний розрахунок розміщення апатитового концентрату та екстрактора. Утилізація фторовмісних газів.
курсовая работа [362,1 K], добавлен 18.02.2015Характеристика вихідної сировини та готової продукції. Хімізм одержання тартратної кислоти та коефіцієнти виходу по стадіях. Розрахунок витрати вихідного продукту кальцій тартрату на 1 т 100% тартратної кислоти. Постадійні матеріальні розрахунки.
курсовая работа [322,2 K], добавлен 11.05.2014Обґрунтування вибору методу виробництва сірчаної кислоти. Вивчення фізико-хімічних закономірностей проведення окремих технологічних стадій та методів керування їх ефективністю. Розрахунок матеріального та теплового балансу процесу окисного випалу сірки.
контрольная работа [126,2 K], добавлен 28.04.2011Причини забруднення фумарової кислоти після синтезу шляхом окиснення фурфуролу хлоратом натрію в присутності п’ятиокису ванадію. Шляхи її очищення, етапи даного технологічного процесу та оцінка його ефективності. Опис системи контролю та керування.
контрольная работа [18,0 K], добавлен 02.09.2014Стадії протікання реакції епіхлоргідрина з гідроксилвмісними сполуками. Константи швидкості реакції оцтової кислоти з ЕХГ в присутності ацетату калію. Очищення бензойної кислоти, епіхлогідрин. Методика виділення продуктів реакції, схема установки.
курсовая работа [702,8 K], добавлен 23.04.2012Характеристика лимонної кислоти та способів її отримання. Аналіз принципів і способів отримання оцтової кислоти. Властивості і застосування ітаконової кислоти. Біологічний синтез лимонної, оцтової та ітаконової кислоти, особливості і умови даних процесів.
курсовая работа [119,9 K], добавлен 26.08.2013Способи, процес і головні методи біологічного синтезу лимонної кислоти та її продуцентів. Циркуляційний, глибинний та неперервний комбінований способи біосинтезу оцтової кислоти. Вбираюча здатність наповнювачів. Процес синтезу ітаконової кислоти.
курсовая работа [380,7 K], добавлен 26.08.2013Методы синтеза изополисоединений: из водных и в неводных растворах. Применение изополивольфраматов. Общая характеристика и пути стандартизации исходных веществ. Синтез солей из ИПВА из среды вода-ДМФА. Методика химического анализа полученных солей.
курсовая работа [341,5 K], добавлен 08.01.2014Гліцин як регулятор обміну речовин, методи його отримання, фізичні та хімічні властивості. Взаємодія гліцину з водою, реакції з розчинами основ та кислот, етерифікація. Ідентифікація гліцину у інфрачервоному спектрі субстанції, випробування на чистоту.
практическая работа [68,0 K], добавлен 15.05.2009Сірчана кислота як один з основних багатотоннажних продуктів хімічної промисловості, її застосування в різних галузях народного господарства. Взаємодія сірчаної кислоти з металами та неметалами, солями та водою. Сировина для виробництва сірчаної кислоти.
реферат [32,0 K], добавлен 11.11.2010Графическое изображение формул солей. Названия, классификация солей. Кислые, средние, основные, двойные, комплексные соли. Получение солей. Реакции: нейтрализации, кислот с основными оксидами, оснований с кислотными оксидами, основных и кислотных оксидов
реферат [69,9 K], добавлен 27.11.2005Понятие, состав и ключевые методы добычи нефти. Основные источники солей в нефти. Кондуктометрический метод определение количества солей в топливе. Спектральный метод анализа. Диэлькометрический и радиоизотопный методы измерения солесодержания в нефти.
презентация [873,3 K], добавлен 19.02.2016Одержання синтез-газу із твердих палив та рідких вуглеводнів. Визначення витрат бурого вугілля, вуглецю, водяної пари й повітря для одержання 1000 м3 генераторного газу. Розрахунок кількості теплоти, що виділяється при газифікації твердого палива.
контрольная работа [30,8 K], добавлен 02.04.2011Найважливіші природні сульфати, якісна реакція на сульфат-іон. Застосування сульфатної кислоти і сульфатів в промисловості. Хімічні та фізичні властивості сульфатної кислоти, її взаємодія з металами. Розклад цукру і целюлози під дією сульфатної кислоти.
презентация [688,5 K], добавлен 30.10.2013Поняття сульфенів; способи їх одержання шляхом фотохімічних реакцій та термічних перегрупувань. Лабораторний метод генерації сульфенів, виходячи з алкансульфохлоридів, для подальшого їх використання в синтезах органічних, зокрема, гетероциклічних сполук.
курсовая работа [276,6 K], добавлен 31.01.2014Определение и классификация солей, уравнения реакций их получения. Основные химические свойства солей, четыре варианта гидролиза. Качественные реакции на катионы и анионы. Сущность процесса диссоциации. Устойчивость некоторых солей к нагреванию.
реферат [12,9 K], добавлен 25.02.2009Характеристика процесу отримання азотної кислоти шляхом окислювання аміаку повітрям з наступною переробкою окислів азоту. Технологічні розрахунки основних стадій процесів. Особливості окислювання окису азоту, абсорбції оксидів та очищення викидних газів.
контрольная работа [114,4 K], добавлен 05.04.2011Особливості будови та загальні способи одержання похідних 1,4-дигідропіридину з флуорованими замісниками, їх біологічна активність. Використання синтезу Ганча для утворення похідних 4-арил-1,4-дигідропіридину на основі о-трифлуорометилбензальдегіду.
дипломная работа [734,7 K], добавлен 25.04.2012Антранілова (2-амінобензойна) кислота, її характеристика, добування та застосування. Фізичні властивості антранілової (2-амінобензойної) кислоти. Похідні антранілової (2-амінобензойної) кислоти по карбоксильній групі, аміногрупі та бензойному кільцю.
курсовая работа [1,2 M], добавлен 20.10.2014
