Імунний та антиоксидантний статус корів і телят за дії вітамінів А, D3, Е, селену та інтерферону
Дослідження імунної та антиоксидантної систем у корів в останній місяць тільності, після отелення і їх за дії вітамінів А, D3, Е, селену та інтерферону. Аналіз впливу вітамінів, селену та інтерферону на ріст і збереженість телят у господарських умовах.
Рубрика | Химия |
Вид | автореферат |
Язык | украинский |
Дата добавления | 26.08.2015 |
Размер файла | 39,0 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
ІНСТИТУТ БІОЛОГІЇ ТВАРИН УААН
УДК 636.2:577.16:546.23:578.245
ІМУННИЙ ТА АНТИОКСИДАНТНИЙ СТАТУС КОРІВ І ТЕЛЯТ
ЗА ДІЇ ВІТАМІНІВ А, D3, Е, СЕЛЕНУ ТА ІНТЕРФЕРОНУ
03.00.04 - біохімія
Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата ветеринарних наук
ЛЕШОВСЬКА НАТАЛІЯ МИХАЙЛІВНА
Львів - 2009
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана в Інституті біології тварин УААН.
Науковий керівник - доктор ветеринарних наук, старший науковий
співробітник Віщур Олег Іванович, Інститут біології
тварин УААН, завідувач лабораторії імунології.
Офіційні опоненти: доктор ветеринарних наук Куртяк Богдан Михайлович,
головне управління ветеринарної медицини у Львівській області, начальник, Інститут біології тварин УААН, головний науковий співробітник лабораторії живлення великої рогатої худоби;
доктор біологічних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України Маслянко Роман Петрович,
Львівський Національний університет ветеринарної медицини та біотехнологій ім. С. З. Ґжицького, завідувач кафедри епізоотології.
Захист дисертації відбудеться „16” червня 2009 р. о 1000 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 35.368.01 в Інституті біології тварин УААН за адресою: 79034, м. Львів, вул. Стуса, 38
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту біології тварин УААН за адресою: 79034, м. Львів, вул. Стуса, 38
Автореферат розісланий „16” травня 2009 р.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради Федорович Є. І.
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. Збереження поголів'я сільськогосподарських тварин, особливо у ранньому віці, та забезпечення високої стійкості їх до захворювань є актуальною проблемою тваринництва України. Це зумовлено впливом негативних факторів (незадовільна екологічна ситуація, недостатня і неповноцінна годівля, порушення умов утримання) на тварин, зокрема корів, у період тільності, що приводить до порушення розвитку плода і низької життєздатності одержаних телят (Левченко В. І. зі співавт., 1985; Цвіліховський М. І. зі співавт., 2002, Bronicki M., 2001, Маслянко Р. П., 2003; Чумаченко В. Ю., Чумаченко В. В., 2004). В основі цих порушень лежить посилення процесів пероксидного окиснення ліпідів (ПОЛ), зниження активності системи антиоксидантного захисту (САЗ) та імунобіологічної реактивності, порушення обміну речовин в організмі корів і телят, внаслідок дії вказаних факторів.
Перші тижні життя телят характеризуються природним (віковим) імунодефіцитом, що зумовлено морфофункціональною незрілістю імунної системи, внаслідок чого їх організм не здатний адекватно реагувати на антигенне навантаження зовнішнього середовища. Цим зумовлена актуальність застосування імунотропних засобів з метою підвищення реактивності організму телят (Передерий В. Г. и соавт., 1995; Федоров Ю. Н., 2005; Віщур О. І., 2007). Важливу роль у підвищенні ефективності дії імунотропних препаратів в організмі телят відіграють жиророзчинні вітаміни (Куртяк Б. М., Янович В. Г., 2004) і мікроелементи, зокрема селен (Снітинський В. В., Антоняк Г. Л., Сологуб Л. І., 2006), а також інтерферон (Кузнєцов В. П., 1987; Тимошок Н. О. зі співавт., 2002; Кишко Я. Г., 2006), які активують захисні системи організму і підвищують стійкість їх до захворювань.
В останні роки в медицині інтенсивно вивчається новий спосіб спрямованого транспортування лікарських речовин в організмі шляхом використання їх у вигляді ліпосомальних препаратів (Швец В. И., 1990; Чернуский В. П., Одинец Ю. В., Дикий И. Л., 2005). На жаль, у ветеринарній медицині ліпосомальні препарати використовуються мало. У зв'язку з цим, розробка і вивчення дії ліпосомальних препаратів, які володіють імуномодулюючими та антиоксидантними властивостями, та впровадження їх у практику ветеринарної медицини становить науковий і практичний інтерес.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Представлені в дисертації дані одержані в процесі виконання науково-технічної програми № 28 „Біологічні основи підвищення продуктивності тварин” у лабораторії імунології Інституту біології тварин УААН на 2002-2005 роки, згідно завдання „Вивчити вплив інтерферону, селеніту натрію і вітамінів А, D3, Е на імунний та антиоксидантний статус у телят”, № ДР 0101U003438, а також завдання „Дослідити вплив вітамінів А, D3, Е, селену та інтерферону на формування імунного та антиоксидантного статусу у корів та їх телят”, № ДР 0106U003049. Автор досліджувала стан імунної та антиоксидантної системи у високотільних корів та одержаних від них телят, а також у телят раннього віку за дії вітамінів А, D3, Е, селену та інтерферону.
Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи було з'ясу-вати вплив вітамінів А, D3, Е, селену та інтерферону при застосуванні їх у вигляді ліпосомальних препаратів на активність імунної та антиоксидантної систем у корів в останній місяць тільності та їх телят, а також у телят раннього віку.
У завдання дисертаційної роботи входило дослідження:
-- впливу вітамінів А, D3, Е і селену при введенні коровам в останній місяць тільності окремо, а також разом з інтерфероном у вигляді ліпосо-мального препарату „Інтерфлок”, на показники клітинного і гуморального імунітету, ферментної та неферментної ланок системи антиоксидантного захисту у корів та їх телят;
-- впливу вітамінів А, D3, Е і селену при введенні їх телятам раннього віку окремо, а також у комбінації з інтерфероном (препарат „Інтерфлок”), на формування клітинного і гуморального імунітету, ферментної та неферментної ланок системи антиоксидантного захисту в їхньому організмі;
-- ефективності широкого застосування вітамінів А, D3, Е, селену та інтерферону на ріст і збереженість телят у господарських умовах.
Об'єкт досліджень. Активність імунної та антиоксидантної систем у корів в останній місяць тільності, після отелення і їх телят, а також у телят раннього віку за дії вітамінів А, D3, Е, селену та інтерферону.
Предмет досліджень: показники клітинної та гуморальної ланок імунітету, стан системи антиоксидантного захисту, вміст продуктів пер оксид-ного окиснення ліпідів та жирнокислотний склад ліпідів плазми крові у корів і телят за дії вітамінів А, D3, Е, селену та інтерферону.
Методи досліджень. Імунологічні, біохімічні (спектрофотометричні, хроматографічні), гематологічні, клінічні, статистичні.
Наукова новизна. Уперше проведено комплексне дослідження стану імунної й антиоксидантної систем у корів в останній місяць тільності, після отелення та їх телят, а також у телят раннього віку за дії вітамінів А, D3, Е, селену та інтерферону. Визначено параметри імунного статусу новонароджених телят і встановлено пряму залежність їх від активності системи імунного захисту в корів та його зміни впродовж постнатального періоду. Отримано нові дані про вплив ліпосомальних препаратів, які містять вітаміни А, D3, Е і селен окремо, а також у комбінації з інтерфероном, на активність імунної та антиоксидантної систем в організмі корів і одержаних від них телят, а також у телят раннього віку. Встановлено позитивний вплив препарату „Інтерфлок” (патент № 19309 від 15.12.2006), що містить вітаміни А, D3, Е, селен та інтерферон при введенні його глибокотільним коровам та новонародженим телятам з метою підвищення їх імунобіологічної реактивності, профілактики імунодефіцитних станів, підвищення життєздатності та збереженості телят.
Практичне значення отриманих результатів. На основі проведених досліджень розроблено новий комплексний ліпосомальний препарат „Інтерфлок” для підвищення резистентності та життєздатності телят. На препарат „Інтерфлок” одержано патент на корисну модель UA, МПК А 61 К 31/593. Він пройшов широку апробацію у господарствах Львівської і Волинської областей та рекомендований до застосування.
Особистий внесок здобувача. Автор самостійно опрацювала літературу, виконала експериментальну частину роботи, статистично опрацювала результати досліджень, підготувала статті до друку та написала дисертаційну роботу. Аналіз та обговорення одержаних результатів проведено разом з науковим керівником.
Апробація результатів дисертації. Про результати досліджень, одержаних при виконанні дисертаційної роботи, доповідали на наукових конференціях: „Досягнення молодих вчених у вирішенні проблем тваринництва” (Львів, 2003); „Біологічні основи продуктивності та здоров'я тварин” (Львів, 2004); „Біологічні основи продуктивності та здоров'я тварин” (Львів, 2005); „Інноваційний розвиток сучасного аграрного виробництва”, присвяченій 100-річчю від дня народження Д. Я. Василенка (Львів, 2005); „Сучасний стан тваринництва та перспективи його розвитку” (Львів, 2006); „Наукове забезпечення інноваційного розвитку аграрного виробництва в Карпатському регіоні” (Чернівці, 2007); „Актуальні проблеми біології, тваринництва та ветеринарної медицини” (Львів, 2007); „Актуальні проблеми біології, тваринництва та ветеринарної медицини” (Львів, 2008).
Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 8 наукових праць у фахових виданнях, затверджених ВАК України (в тому числі 2 у журналах, 2 у збірниках, 4 у бюлетенях) в яких викладено основний зміст дисертаційної роботи. Одержано патент на корисну модель та розроблено СОУ.
Структура й обсяг дисертації. Дисертація містить наступні розділи: вступ, огляд літератури, матеріали та методи досліджень, результати власних досліджень, аналіз і узагальнення одержаних результатів, висновки, пропозиції виробництву, 6 додатків, список джерел використаної літератури. Дисертація викладена на 163 сторінках друкованого тексту, містить 26 таблиць, які займають 19 сторінок. Список використаної літератури включає 331 публікацію, у тому числі 128 латиною.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
Огляд літератури. Проведено аналіз літературних даних про склад і функціональну активність імунної системи організму тварин, особливості формування імунної та антиоксидантної систем у період вагітності та на ранніх стадіях постнатального періоду, методи профілактики імунодефіцитів у тварин. Узагальнено причини виникнення імунодефіцитів та способи їх профілактики шляхом застосування вітамінів, мікроелементів та інтерферонів.
Матеріали та методи досліджень. Дисертаційну роботу виконували впродовж 2003?2006 років у лабораторії імунології Інституту біології тварин УААН. Дослідження проведені на коровах останнього місяця тільності, після отелення та народжених від них телятах у зимово-весняний період у дослідному господарстві „Оброшино” Пустомитівського району Львівської області. Дослідження на телятах раннього віку проводилися у приватній агрофірмі „Білий Стік” Сокальського району Львівської області. Апробацію і впровадження отриманих результатів досліджень проведено у СТзОВ „Городище” Луцького району Волинської області.
Метою першого досліду було вивчити вплив вітамінів А, D3, Е і селену окремо, а також у комбінації з інтерфероном у формі нового комплексного ліпосомального препарату „Інтерфлок” на активність імунної та антиокси-дантної систем у корів в останній місяць тільності, після отелення та у їх телят. Для досліду було підібрано три групи корів чорно-рябої молочної породи останнього місяця тільності, за принципом аналогів, по 5 тварин у кожній. Раціони були збалансовані за основними поживними речовинами (Калашников А. П. и соавт., 1985). У раціон сухостійних корів входило: 5-6 кг бобово-злакового сіна, 12-15 кг силосу, 5 кг кормових коренеплодів, 2 кг комбікорму.
Коровам першої групи (контрольної), за місяць до отелення, внутрішньом'язово вводили ізотонічний розчин натрію хлориду, коровам другої групи (дослідної) - вітаміни А, D3, Е (препарат „Тривітамін”) та селеніт натрію у формі ліпосомальної емульсії, коровам третьої групи (дослідної) -- вітаміни А, D3, Е, селеніт натрію та інтерферон у формі ліпосомального препарату „Інтерфлок”. Препарати вводили коровам за місяць до отелення двічі, з інтервалом десять днів, у дозі 10 мл на тварину. Інтерферон, селен і вітаміни А, D3, Е, які входять до складу препарату, уводили в рекомендованих лікувально-профілактичних дозах.
Матеріалом для досліджень слугувала кров, яку брали з яремної вени корів в останній місяць тільності до застосування препаратів, на 10-й день після застосування та на третій день після отелення. У телят, одержаних від корів, кров брали з яремної вени у триденному віці.
Метою другого досліду було вивчити вплив вітамінів А, D3, Е і селену окремо, а також у комбінації з інтерфероном (препарат „Інтерфлок”) на формування імунної відповіді, активність ферментної та неферментної ланок системи антиоксидантного захисту у телят раннього віку. Дослід проводили на трьох групах телят-аналогів триденного віку, по 5 тварин у кожній групі. Перші 3 дні після народження телята отримували материнське молозиво природнім способом, а молоко випоювали з пластмасових відер. Годівлю телят проводили за схемою, розрахованою на отримання середньодобового приросту 500-600 г. Телятам першої групи (контрольної) у триденному віці внутрішньом'язово вводили ізотонічний розчин натрію хлориду, телятам другої групи (дослідної) -- комплекс вітамінів А, D3, Е (препарат „Тривітамін”) і селеніт натрію, телятам третьої групи (дослідної) -- комплекс вітамінів А, D3, Е, селеніт натрію та інтерферон у формі ліпосомального препарату „Інтерфлок”. Препарати вводили телятам двічі, з інтервалом 10 днів -- на 3- і 14-й дні у дозі 5 мл на тварину. Матеріалом для досліджень слугувала кров, яку брали з яремної вени телят до введення препаратів -- на 3-й день, а також через 10 днів після введення препаратів -- на 14- та 24-й дні життя.
У крові корів і телят визначали імунологічні, біохімічні, гематологічні показники, ріст і збереженість телят.
У цільній крові корів і телят досліджували: лейкоцитарний профіль крові, вміст гемоглобіну (Кондрахин И. П. і співавт., 1985), фагоцитарну активність лейкоцитів з використанням добової культури Esherichia colli (Гостєв Ю. М., 1958), відносну кількість Т-лімфоцитів і їх субпопуляцій (загальні ТЕ-РУЛ, активні ТА-РУЛ, теофілінрезистентні Т-хелпери (Th)і теофілінчутливі Т-супресори Ts) визначали в реакції розеткоутворення з еритроцитами кози (Jondal M. et al., 1972), кількість В-лімфоцитів (ЕАС-РУЛ) -- в реакції розеткоутворення з еритроцитами кози, сенсибілізованими антитілами і комплементом (Mendes N. F. et al., 1973), функціональну активність лімфоцитів у реакції бластної трансформації (РБТЛ) з фітогемаглютиніном (ФГА) у якості мітогену (Болотников И. А., 1987).
У сироватці крові визначали: бактерицидну активність (БАСК) з вико-ристанням мікробної культури Esherichia colli штаму ВКМ-125 (Марков Ю. М., 1968), лізоцимну активність (ЛАСК) з використанням добової культури Micrococcus lysodeikticus штаму ВКМ-109 фотонефелометричним методом (Дорофейчук В. Г., 1968).
У гемолізатах еритроцитів визначали: активність глутатіонпероксидази (Моин В. М., 1986), вміст відновленого глутатіону (Батлер Э., Дюбон О., Келли Б., 1963).
У плазмі крові досліджували: вміст гідроперекисів ліпідів (Мирончик А. К., 1982), ТБК-активні продукти (МДА) (Коробейникова Е. Н., 1989), вітамінів А і Е методом високоефективної рідинної хроматографії на хроматографі „Милихром-4” (Скурихин В. Н., 1996), жирнокислотний склад ліпідів методом газорідинної хроматографії на хроматографі „Chrom-5” (Рівіс Й.Ф. і співавт., 1981).
Статистичне опрацювання отриманих результатів досліджень проводили за допомогою комп'ютерної програми „Microsoft Excell”. Оцінку вірогідності здійснювали за критеріями Стьюдента (t).
РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА ЇХ ОБГОВОРЕННЯ
Вплив вітамінів А, D3, Е, селену та інтерферону на показники клітинного і гуморального імунітету в корів у останній місяць тільності, після отелення та в їх телят. Останній місяць тільності у корів є одним з критичних фізіологічних періодів, який суттєво впливає на стан імунної та антиоксидантної систем організму, що зумовлено інтенсивним ростом плода. Результати проведених досліджень показали, що внутрішньом'язове введення коровам в останній місяць тільності вітамінів А, D3, Е, селену та інтерферону у вигляді ліпосомальних препаратів проявляє стимулювальний вплив на активність клітинних і гуморальних факторів неспецифічної резистентності в їхньому організмі та одержаних від них телят (рис. 1). Зокрема, фагоцитарна активність нейтрофільних гранулоцитів крові (ФА) у корів другої і третьої груп була вищою відповідно у 1,15 і 1,27 раза (р<0,05) на 10-й день після введення препаратів і в 1,22 раза (р<0,05) у корів третьої групи після отелення. У телят, одержаних від корів другої і третьої груп, яким вводили досліджувані препарати, ФА була вищою відповідно на 10,3 і 17,1 %, ніж у телят контрольної групи. Проте, різниці виявилися вірогідними лише у телят третьої групи (р<0,01), що свідчить про стимулювальний вплив інтерферону в складі препарату на фагоцитарну активність нейтрофільних гранулоцитів крові.
Інтегральним показником природної резистентності організму є бак-терицидна активність сироватки крові, яка зумовлена наявністю у крові сполук, які знешкоджують мікробні клітини. З одержаних даних (рис. 1) видно, що у корів третьої групи БАСК була вищою, ніж у корів контрольної групи на 10-й день на 22,8 % (р<0,01), а після отелення - на 19,53 % (р<0,05). У корів другої групи підвищення БАСК, порівняно до корів контрольної групи. Вищу бактерицидну активність виявлено також у сироватці крові телят, одержаних від корів, яким до отелення вводили вітаміни А, D3, Е, селен та інтерферон (р<0,05).
Високу бактерицидну активність сироватки крові пов'язують з вмістом лізоциму, що забезпечує високу стійкість організму проти різних антигенів. Як видно з одержаних результатів (рис. 1), лізоцимна активність сироватки крові у корів третьої групи, порівняно до корів контрольної групи, на 10-й день після введення препарату була вищою у 1,14 раза (р<0,05).
Отже, введення коровам в останній місяць тільності досліджуваних препаратів привело до підвищення активності неспецифічних факторів захисту в їхньому організмі та в їх телят у перші дні після народження, що можна пояснити стимулювальною дією вітамінів А, D3, Е, селену та інтерферону, які входять до складу препарату, і проявляють версифікований вплив на клітинні і гуморальні фактори природної резистентності.
Лімфоцити є головними імунокомпетентними клітинами в організмі вищих тварин, носіями імунологічної пам'яті і попередниками антитілоутворюючих клітин. Їх роль значною мірою характеризує вміст Т- і В-лімфоцитів та їх субпопуляцій у периферичній крові. Введення коровам дослідних груп вітамінів А, D3, Е, селену та інтерферону у вигляді ліпосомальних препаратів спричиняє значний вплив на кількісний склад і функціональну активність Т- і В-лімфоцитів та їх регуляторних субпопуляцій у крові корів та їх телят. Зокрема, у корів дослідних груп, порівняно до корів контрольної групи, відносна кількість Т-лімфоцитів (ТЕ-РУЛ) і Тh та В-лімфоцитів у крові була більша, а кількість Тs менша на всіх стадіях дослідження після введення препаратів. Ці зміни, в основному, зумовлені збільшенням кількості Т- і В-лімфоцитів з низькою та середньою щільністю рецепторів (p<0,05-0,001). При цьому кількість загальних Т-лімфоцитів, Т-лімфоцитів-хелперів та В-лімфоцитів у крові телят, отриманих від корів дослідних груп, була також більшою, ніж у тварин контрольної групи (р<0,01?0,001). Збільшенням кількості вказаних популяцій імунокомпетентних клітин зумовлено збільшенням кількості Т- і В-лімфоцитів з низькою та середньою щільністю рецепторів (p<0,05-0,001).
Таблиця
Відносна кількість Т- і В-лімфоцитів та їх функціональна активність у крові корів і телят, % (Мm; n=3?4)
Лімфоцити |
Групи тварин |
Корови |
Телята |
|||
до введення препаратів |
10-й день після введення препаратів |
після отелення |
||||
ТЕ-РУЛ |
І |
62,00±1,00 |
60,33±1,45 |
49,67±0,88 |
41,33±0,89 |
|
ІІ |
61,00±1,00 |
64,00±1,00 |
54,67±0,88* |
50,33±0,88** |
||
ІІІ |
61,67±2,03 |
65,67±0,88* |
56,33±1,20* |
58,00±1,15*** |
||
ТА-РУЛ |
І |
38,67±1,76 |
37,33±1,76 |
35,33±1,20 |
26,70±1,33 |
|
ІІ |
38,33±0,88 |
40,33±1,45 |
36,33±0,88 |
34,33±1,76* |
||
ІІІ |
39,67±1,76 |
42,67±1,20 |
37,00±1,15 |
42,67±1,45** |
||
Тh |
І |
46,33±0,88 |
44,33±1,20 |
37,00±0,58 |
27,67±1,76 |
|
ІІ |
46,33±0,88 |
53,33±1,45** |
45,00±1,15** |
38,33±1,45*** |
||
ІІІ |
48,0±1,15 |
56,67±0,33** |
48,00±0,58*** |
49,67±0,88*** |
||
Тs |
І |
15,67±0,67 |
14,00±1,15 |
12,67±0,67 |
13,67±0,89 |
|
ІІ |
14,67±0,33 |
10,67±0,88* |
9,67±0,33* |
12,00±0,58 |
||
ІІІ |
13,67±0,88 |
9,00±0,58* |
8,33±0,67* |
8,33±1,20*** |
||
В (ЕАС-РУЛ) |
І |
40,00±1,15 |
42,33±1,45 |
34,33±0,67 |
28,00±1,53 |
|
ІІ |
42,67±2,03 |
50,67±1,45* |
41,33±1,39* |
36,67±1,76** |
||
ІІІ |
43,33±0,88 |
51,33±2,40* |
45,67±0,88*** |
40,33±1,45*** |
||
РБТЛ з ФГА |
І |
43,33±1,33 |
45,33±1,20 |
50,67±1,20 |
38,00±0,57 |
|
ІІ |
44,00±1,00 |
50,67±0,88* |
55,67±0,88* |
46,67±1,20* |
||
ІІІ |
43,67±1,20 |
53,67±1,45* |
54,33±2,40 |
51,67±0,66*** |
Введення коровам в останній місяць тільності досліджуваних ліпосомальних препаратів привело до збільшення індукції Т-клітин до бластної трансформації з фітогемаглютиніном у корів другої і третьої груп, порівняно до корів контрольної групи, через 10 днів після введення препаратів на 11,8 і 18,4 % (p<0,05) та після отелення на 9,9 % у корів другої групи (p<0,05). У телят, одержаних від корів другої і третьої груп, функціональна активність лімфоцитів була вищою, ніж у телят першої групи, відповідно на 22,8 і 36 % (p<0,01; p<0,001).
Одержані результати свідчать про пряму залежність між активністю системи клітинного і гуморального імунітету в корів і їх телят, а також про стимулювальний вплив вітамінів А, D3, Е, селену та інтерферону у вигляді ліпосомальних препаратів на кількість і функціональну активність імуно-компетентних клітин в їх крові.
Вплив вітамінів А, D3, Е, селену та інтерферону на вміст продуктів пероксидного окиснення ліпідів, активність ферментної і неферментної ланок системи антиоксидантного захисту в крові корів в останній місяць тільності, після отелення та в їх телят. Однією з основних причин, які приводять до супресії факторів імунобіологічної реактивності організму тварин, є посилення утворення високоактивних продуктів пероксидного окиснення ліпідів. Є дані (Слипанюк О. В., Сологуб Л. І., 2000), що період запуску й отелення є стресовими факторами для організму корів, котрі приводять до активації процесів ПОЛ і зниження активності системи антиоксидантного захисту. При цьому рівень токсичних продуктів ПОЛ в плазмі крові корів у передродовий період підвищується, а активність ферментної і неферментної ланок системи антиоксидантного захисту -- знижується. Проведені нами дослідження також свідчать про збільшення вмісту продуктів ПОЛ, особливо маланового діальдегіду, в плазмі крові корів в останній місяць тільності. Введення коровам другої і третьої груп в останній місяць тільності комплексу жиророзчинних вітамінів і селену та препарату „Інтерфлок” приводить до зниження концентрації продуктів ПОЛ у плазмі крові корів обох дослідних груп та їх телят. Зокрема, концентрація гідроперекисів ліпідів (ГПЛ) у крові корів дослідних груп була меншою після введення препаратів на всіх стадіях дослідження (р<0,05?0,01), ніж у плазмі крові корів контрольної групи. У телят, одержаних від корів обох дослідних груп, концентрація ГПЛ була меншою на 18,2 і 21,8 % (р<0,01), ніж у телят, одержаних від корів контрольної групи.
Досліджувані препарати значно впливають і на вміст кінцевих продуктів ПОЛ, про що свідчать вірогідні різниці у вмісті малонового діальдегіду (МДА) в плазмі крові корів обох дослідних груп (р<0,05-0,01), а також у їх телят (р<0,05), ніж у плазмі крові корів і телят контрольної групи. Різниці у вмісті МДА у плазмі крові тільних корів дослідних груп і їх телят, порівняно до його вмісту у плазмі крові корів контрольної групи і їх телят за дії „Інтерфлоку” виражені більше, ніж за дії вітамінів та селену, що свідчить про інгібуючий вплив цього препарату на кінцеву стадію пероксидного окиснення ліпідів у їхньому організмі.
Проведені дослідження показали, що після введення коровам досліджуваних ліпосомальних препаратів вміст відновленого глутатіону і активність глутатіон-пероксидази (рис. 2) в еритроцитах крові корів і їх телят підвищується (р<0,05-0,001), порівняно до їх вмісту в корів і їх телят контрольної групи. Ці дані свідчать про стимулювальний вплив селену та вітаміну Е, що входять до складу досліджуваних препаратів, на синтез селенвмісної глутатіонпероксидази, яка каталізує відновлення пероксиду водню та гідроперекисів жирних кислот і стабілізує клітинні мембрани. Ці процеси проходять за участю відновленого глутатіону, до якого фермент проявляє високу спорідненість.
Активність неферментної ланки антиоксидантного захисту в організмі корів і телят значною мірою характеризує також вміст вітамінів А і Е у плазмі крові. Проведені дослідження показали, що введення досліджуваних препаратів спричиняє підвищення вмісту вітаміну А на 8,5 і 8,2 % (р<0,01), вітаміну Е на 8,7 і 8,4 % (р<0,05) у плазмі крові корів обох дослідних груп через десять днів після введення, порівняно з контролем. Після отелення кількість вітамінів А і Е у плазмі крові вірогідно знижується (р<0,001) у корів всіх груп. При цьому кількість вітаміну А у плазмі крові корів другої і третьої груп була більшою (р<0,01), порівняно з їх вмістом у плазмі крові корів контрольної групи. Кількість вітаміну А у плазмі крові телят другої і третьої дослідних груп була більшою відповідно на 19,3 і 17,2 % (р<0,01), а кількість вітаміну Е -- на 28 і 24 % (р<0,01-0,05), ніж у плазмі крові телят контрольної групи.
Маса тіла телят, які народилися від корів другої і третьої групи у місячному віці була відповідно на 5,3 і 6,1 % більшою, ніж у телят контрольної групи.
Одержані результати свідчать про пряму залежність між показниками пероксидного окиснення ліпідів, активністю глутатіонової системи анти-оксидантного захисту, клітинного і гуморального імунітету в корів і їх телят після народження, а також про стимулювальний вплив досліджуваних препаратів на активність імунної й антиоксидантної систем захисту в корів та їх телят після народження.
Вплив вітамінів А, D3, Е, селену та інтерферону на імунобіологічну резистентність у телят раннього віку. Низька антивірусна резистентність у телят у перші дні життя зумовлена фізіологічним дефіцитом імунного гамма-інтерферону (Маслянко Р. П. і співавт., 2000). Проведені нами дослідження показали, що введення телятам раннього віку вітамінів А, D3, Е і селену окремо, а також у комбінації з інтерфероном призводить до активації клітинних і гуморальних факторів неспецифічної резистентності. Зокрема, фагоцитарна активність нейтрофілів крові у телят третьої групи у 14- і 24-денному віці була вищою (р<0,05), ніж у телят контрольної групи. При цьому у телят третьої групи виявлено підвищення фагоцитарного індексу і фагоцитарного числа (р<0,05) у 24-денному віці, що свідчить про стимулювальний вплив вітамінів А, D3, Е, селену та інтерферону в складі препарату „Інтерфлок” на інтенсивність фагоцитозу в їхньому організму.
При дослідженні гуморальних факторів природної резистентності в організмі телят, зокрема бактерицидної і лізоцимної активності сироватки крові, встановлено вищу активність їх у крові телят дослідних груп. У телят другої і третьої груп на 14-й день після народження БАСК була вищою відповідно в 1,3 і 1,2 раза (р<0,01; р<0,05), ніж у телят контрольної групи. У телят третьої групи на 24-й день життя ЛАСК була вища в 1,3 раза (р<0,05).
Отже, введення телятам у ранньому віці вітамінів А, D3, Е, селену та інтерферону позитивно впливає на становлення неспецифічних механізмів захисту в їхньому організмі.
Проведені дослідження свідчать про стимулювальний вплив вітамінів А, D3, Е, селену та інтерферону на формування також специфічного імунітету в телят. На це вказує збільшення відносної кількості загальних лімфоцитів (ТЕ-РУЛ) у крові телят третьої групи в 1,2 раза на 14-й (р<0,001) і 1,12 раза на 24-й день життя (р<0,05), ніж у крові телят контрольної групи. Це збільшення відбувається за рахунок кількості клітин з середньою щільністю рецепторів, які приєднують 6-10 еритроцитів (р<0,05). Аналогічні зміни кількості цієї популяції лімфоцитів у телят другої групи невірогідні (р<0,5).
Відносна кількість активних лімфоцитів (ТА-РУЛ) у крові телят другої і третьої дослідних груп на десятий день після введення препаратів була в 1,4 і 1,6 раза більша (р<0,001), ніж у телят контрольної групи. Після повторного введення препаратів більша кількість клітин цієї популяції виявлена лише у телят третьої групи (р<0,001). При цьому кількість недиференційованих нульових лімфоцитів у телят другої і третьої груп була у 2-3 рази менша (р<0,001), ніж у телят контрольної групи. Кількість теофілінрезистентних Т-лімфоцитів у телят другої і третьої дослідних груп була відповідно в 1,2 і 1,4 раза більша (р<0,01; р<0,001) після першого введення препаратів і в 1,2 і 1,3 раза (р<0,05; р<0,001) - після повторного введення, порівняно до їх кількості у телят контрольної групи. Ці різниці зумовлені зменшенням кількості нульових клітин (р<0,01) і збільшенням кількості клітин з середньою щільністю рецепторів (р<0,05). При цьому виявлено зменшення кількості теофілінчутливих лімфоцитів у 1,6 раза (р<0,05) у телят третьої групи після повторного введення препарату. Функціональна активність Т-лімфоцитів у реакції бластної трансформації у телят третьої групи після першого і другого введення препарату була вища (р<0,05), ніж у телят контрольної групи.
Парентеральне введення телятам вітамінів А, D3, Е, селеніту натрію та інтерферону позитивно вплинуло також на В-систему клітинного імунітету. Про це свідчить більша відносна кількість антитілоутворюючих В-лімфоцитів у крові телят другої і третьої груп після першого і після другого введення препаратів (р<0,001). Отже, введення телятам розроблених препаратів посилює імунну відповідь на дію антигенів.
Вплив вітамінів А, D3, Е, селену та інтерферону на вміст продуктів пероксидного окиснення ліпідів, активність ферментної і неферментної ланок системи антиоксидантного захисту в телят раннього віку. Ріст і розвиток телят та адаптаційні можливості їхнього організму в ранньому віці, значною мірою залежать від активності системи антиоксидантного захисту, основною функцією якої є знешкодження продуктів пероксидації ліпідів. Проведені дослідження показали, що вміст гідроперекисів ліпідів у крові телят третьої групи після першого і другого введення препарату „Інтерфлок” був меншим у 1,5 і 1,7 раза (р<0,05), ніж у телят контрольної групи. Високий вміст ГПЛ у крові триденних телят свідчить про високу інтенсивність процесів пероксидації у їхньому організмі. Причиною цього є посилення енергетичних процесів в їхньому організмі після народження, внаслідок адаптації до нових умов існування та низької активності антиоксидантної системи. Різниці в концентрації малонового діальдегіду -- кінцевого продукту ПОЛ в крові телят другої і третьої груп, порівняно до їх концентрації у крові телят контрольної групи, після першого і другого введення препаратів були невірогідні (р<0,5).
Введення телятам дослідних груп ліпосомальних препаратів привело до підвищення антиоксидантного потенціалу в їхньому організмі. Про це свідчить вища активність глутатіонпероксидази та більший вміст відновленого глутатіону в еритроцитах крові телят другої і третьої груп після введення препаратів, ніж у телят контрольної групи (рис. 3). У триденному віці активність глутатіонпероксидази в еритроцитах крові є порівняно низькою і з віком зростає (р<0,001). Активність глутатіонпероксидази в крові телят другої і третьої груп після першого введення препаратів була вища відповідно в 1,17 і 1,18 раза, після другого - в 1,16 і 1,20 раза (р<0,01), порівняно до її активності в еритроцитах крові телят контрольної групи.
Концентрація відновленого глутатіону в еритроцитах крові телят другої групи після першого введення препарату була вища в 1,4 раза (р<0,05), а після другого введення -- в 1,2 раза (р<0,05), у телят третьої групи після другого введення препарату -- в 1,3 раза (р<0,01).
Активність неферментної ланки антиоксидантного захисту в організмі телят характеризує вміст вітамінів А і Е у плазмі крові. Проведені дослідження показали, що вміст вітаміну А у плазмі крові телят другої і третьої груп після першого введення препаратів був більшим відповідно на 7,5 і 6,7 % (р<0,05), після другого - на 15,7 і 16,5 % (р<0,001), порівняно до їх вмісту у плазмі крові телят контрольної групи. Вміст вітаміну Е у плазмі крові телят другої групи після першого введення препарату був більший на 23,5 % (р<0,05), у телят третьої групи -- на 16,4 %, ніж у плазмі крові телят контрольної групи. Після повторного введення препаратів вміст вітаміну Е у плазмі крові телят другої і третьої груп був більшим відповідно на 23,9 і 23,6 % (р<0,05).
Вплив вітамінів А, D3, Е, селену та інтерферону на жирнокислотний склад ліпідів плазми крові телят раннього віку. Імунологічну реактивність організму значною мірою визначає жирнокислотний склад структурних ліпідів, що зумовлено його впливом на рідинний стан і функціональну активність імунокомпетентних клітин. Наявні у фосфоліпідах плазматичних мембран лімфоцитів поліненасичені жирні кислоти (ПНЖК) впливають на розподілення рецепторних груп на плазматичних мембранах лімфоцитів і на функціональну активність клітин, включаючи в цей процес синтез простагландинів (Извекова В. А., 1991; Афонина Г. В., 2000). Дослідження жирнокислотного складу ліпідів плазми крові телят показали, що вітаміни А, D3, Е, селен та інтерферон при парентеральному введенні їх телятам, значно впливають на вміст поліненасичених жирних кислот у ліпідах плазми крові телят третої групи (рис. 4).
У телят третьої групи, яким уводили препарат „Інтерфлок”, цей вплив виражений значно більше, ніж у телят другої групи. Так, після першого введення ліпосомального препарату „Інтерфлок” телятам третьої групи вміст лінолевої, ліноленової і арахідонової кислот у ліпідах плазми крові був більшим відповідно на 6,6, 9,2 і 23,8 % (р<0,05), ніж у телят контрольної групи. Після другого введення препаратів, кількість арахідонової кислоти у ліпідах плазми крові телят другої і третьої груп була відповідно на 18,6 і 25,3 % більша (р<0,01), порівняно до їх вмісту в телят контрольної групи.
Проведені дослідження показали, що введення телятам вітамінів А, D3, Е, селену та інтерферону позитивно впливає на їх ріст. На 30-й день після народження маса тіла телят другої і третьої групи була відповідно на 5,2 та 10,4 % вищою, а середньодобові прирости відповідно на 14,5 та 25,3 % більшими, ніж у телят контрольної групи. У 60-денному віці маса тіла телят другої і третьої груп була більша, ніж у телят контрольної групи відповідно на 5,2 і 9,2 % (р0,01).
ВИСНОВКИ
Вивчено вплив вітамінів А, D3, Е (препарат „Тривітамін”) при парентеральному введенні їх коровам разом з селеном, окремо та з інтерфероном у формі препарату „Інтерфлок”, в останній місяць тільності, на активність імунної та антиоксидантної систем в організмі корів та їх телят, а також при парентеральному введенні цих препаратів телятам раннього віку на вказані функції в їхньому організмі.
1. У крові корів, яким в останній місяць тільності внутрішньом'язово вводили тривітамін і селен, порівняно до корів контрольної групи, виявлено більшу кількість Т-лімфоцитів-хелперів через 10 днів після їх введення та після отелення (p<0,01), а також кількість В-лімфоцитів після отелення -- на 20,4 % (р<0,05), вищу активність глутатіонпероксидази (р<0,05), більший вміст відновленого глутатіону (р<0,01), що свідчить про їх позитивний вплив на активність імунної та антиоксидантної системи.
2. У крові корів, яким у кінці тільності внутрішньом'язово вводили тривітамін, селен та інтерферон у формі ліпосомального препарату „Інтерфлок”, порівняно до корів контрольної групи, виявлено вірогідно більшу кількість (р<0,05) загальних ТЕ-РУЛ через 10 днів після введення препаратів і теофілінрезистентних Т-хелперів після отелення (р<0,01), а також кількість В-лімфоцитів (р<0,001), вищу функціональну активність Т-лімфоцтів (РБТЛ) (р<0,05), вищу бактерицидну, лізоцимну та фагоцитарну активність (р<0,01-0,001), більшу кількість вітаміну Е і вищу активність глутатіонпероксидази (р<0,01), що свідчить про підвищення біологічної дії тривіту і селену при парентеральному введенні їх коровам разом з інтерфероном.
3. У крові телят, одержаних від корів, яким вводили тривітамін і селен окремо та разом з інтерфероном, порівняно до крові телят контрольної групи, виявлено більшу кількість Т- і В-лімфоцитів (р<0,01-0,001), вищу функціональну активність Т-лімфоцитів (р<0,05-0,001), що свідчить про стимулювальний вплив препаратів при парентеральному введенні їх коровам у сухостійний період на активність імунної та антиоксидантної систем в організмі їх телят.
4. Через 10 і 20 днів після парентерального введення новонародженим телятам тривітаміну разом з селеном в їх крові виявлено вірогідно більшу кількість загальних Т-лімфоцитів (ТЕ-РУЛ), Т-лімфоцитів-хелперів та В-лімфоцитів (р<0,001) і меншу кількість гідроперекисів ліпідів, вищу активність глутатіонпероксидази і більший вміст відновленого глутатіону (р<0,05-0,001), ніж у крові телят контрольної групи, що свідчить про стимулювальний вплив вітамінів і селену на активність імунної та антиоксидантної систем в їхньому організмі.
5. Аналогічні різниці в імунологічних та біохімічних показниках у крові телят, яким парентерально вводили тривітамін і селеніт натрію разом з інтер-фероном, порівняно до показників у крові телят контрольної групи, виражені більшою мірою, ніж у телят, яким вводили лише тривітамін і селен. При цьому, у крові телят, яким парентерально вводили тривітамін, селен та інтерферон, виявлено вірогідно більшу кількість активних лімфоцитів ТА-РУЛ і хелперів (р<0,001) та вищу їх функціональну активність у реакції бластної трансформації (p<0,01) через 10 днів після введення препарату „Інтерфлок”, вищу лізоцимну активність (р<0,001) і більшу кількість арахідонової кислоти у складі ліпідів (р<0,05) відповідно через 10 і 20 днів після введення, ніж у крові телят контрольної групи.
6. Маса тіла телят, яким протягом першого місяця після народження вводили препарат „Інтерфлок” у 60-денному віці в умовах виробничого досліду була на 9,2 % більша, ніж у телят контрольної групи.
ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ
1. З метою підвищення активності імунної й антиоксидантної систем у корів у кінці тільності і після отелення, а також в одержаних від них телят рекомендується вводити коровам в останній місяць тільності препарат „Інтерфлок”, який містить вітаміни А, D3, Е, селен та інтерферон у дозі 10 мл на тварину.
2. Для підвищення життєздатності і збереженості телят у ранньому віці рекомендується їм у 3-денному віці внутрішньом'язово вводити препарат „Інтерфлок” у дозі 5 мл на тварину двічі з інтервалом 10 днів.
СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
1. Лешовська Н. М. Жирнокислотний склад ліпідів плазми крові та функціональна активність імунокомпетентних клітин крові телят при застосуванні вітамінів А, D3, Е, селену та інтерферону / Н. М. Лешовська // Науковий вісник Львівської національної академії ветеринарної медицини ім. С. З. Гжицького -- Львів, 2005. -- Т. 7, ч. 2. -- № 4 (27). -- С. 132-135.
2. Лешовська Н. М. Вплив вітамінів А, D3, Е, селену та інтерферону на формування клітинного імунітету у корів і телят / Н. М. Лешовська // Науково-технічний бюлетень (Інституту біології тварин, ДНДКІ ветеринарних препаратів та кормових добавок). -- Львів, 2007. -- Вип. 8. -- № 1-2. -- С. 155-158.
3. Лешовська Н. М. Фагоцитарна активність крові телят при застосуванні вітамінів А, D3, Е, селену та інтерферону / Н. М. Лешовська // Науковий вісник Львівського національного університету ветеринарної медицини і біотехнологій ім. С. З. Гжицького. -- Львів, 2008. -- Т.10, ч.2. -- № 2 (37). -- С. 149-152.
4. Лешовська Н. М. Роль селену і вітамінів А, D3, Е в імунній функції людини і тварини / Н. М. Лешовська, О. І. Віщур // Науково-технічний бюлетень Інституту біології тварин. -- Львів, 2004. -- Вип. 5. -- № 1, 2. -- С. 148-153. - (Дисертант опрацювала наукову літературу, підготувала статтю до друку).
5. Лешовська Н. М. Вплив вітамінів А, D3, Е, селену та інтерферону на процеси перекисного окиснення ліпідів та антиоксидантний статус телят / Н. М. Лешовська, О. І. Віщур, Л. І. Сологуб // Науково-технічний бюлетень Інституту біології тварин, ДНДКІ ветеринарних препаратів та кормових добавок. -- Львів, 2005. -- Вип. 6. -- № 1. -- С. 73-77. - (Дисертант брала участь в організації досліду, аналізі одержаних результатів, підготувала статтю до друку).
6. Лешовська Н. М. Природна резистентність та продуктивність телят за дії інтерферону, селену та вітамінів А, D3, Е / Н. М. Лешовська, О. І. Віщур, Н. А. Мамчук, Н. З. Огородник // Науково-технічний бюлетень Інституту біології тварин, ДНДКІ ветеринарних препаратів та кормових добавок. -- Львів, 2005. -- Вип. 6. -- № 2. -- С. 130-134. - (Дисертант брала участь у визначенні показників резистентності та продуктивності телят, проаналізувала їх, написала статтю).
7. Лешовська Н. М. Вплив інтерферону, вітамінів А, D3, Е та селену на неспецифічну резистентність глибокотільних корів та їх новонароджених телят / Н. М. Лешовська, Н. А. Мамчук, О. І. Віщур, Л. І. Сологуб, В. Й. Ямроз // Біологія тварин. -- Львів, 2006. -- Т. 8. -- С. 247-250. - (Дисертант брала участь у проведенні досліду, провела аналіз результатів досліджень, підготувала матеріали до друку).
8. Лешовська Н. М. Вплив вітамінів А, D3, Е, селену та інтерферону на систему антиоксидантного захисту та процеси пероксидної оксидації ліпідів у глибокотільних корів та їх телят / Н. М. Лешовська, Н. А. Мамчук, І. Й. Матлах, Ю. Ф. Вах // Біологія тварин. -- 2007. -- Т. 9. -- № 1 -- 2. -- С. 186-189. (Дисертант проводила аналіз літературних та експериментальних даних результатів досліджень, підготувала статтю до друку).
9. Патент на корисну модель UА, МПК А 61 К 31/593. Препарат для підвищення антиоксидантного статусу та імунного потенціалу у сільськогосподарських тварин „Інтерфлок”. / О. І. Віщур, В. В. Влізло, Н. М. Лешовська, І. В. Кичун. (Україна). - № 19309 ; заявл. 02.06.2006 ; опубл. 15.12.06. Бюл. № 12. - 4 с. - (Дисертант провела експериментальну частину роботи, біометричну обробку даних і їх аналіз, оформлення матеріалів заявки виконано у співавторстві).
10. Віщур О. І. Велика рогата худоба. Метод визначення Т-клітинного імунітету / О. І. Віщур, Н. З. Огородник, Н. М Лешовська : СОУ 1. 42-37-668 : 2007. -- Чинний від 2008-02-01.
АНОТАЦІЇ
вітаміни інтерферон селен телята
Н. М. Лешовська. Імунний та антиоксидантний статус корів і телят за дії вітамінів А, D3, Е, селену та інтерферону. - Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата ветеринарних наук за спеціальністю 03.00.04 - біохімія. - Інститут біології тварин УААН. Львів, 2009.
Дисертаційна робота присвячена вивченню впливу вітамінів А, D3, Е і селену при парентеральному введенні їх коровам в останній місяць тільності окремо, а також разом з інтерфероном, у формі ліпосомального препарату „Інтерфлок”, на клітинну і гуморальну ланки імунітету та активність системи антиоксидантного захисту і процеси пероксидного окиснення ліпідів в організмі корів в останній місяць тільності, після отелення та одержаних від них телят, а також в організмі телят раннього віку після парентерального введення їм вказаних препаратів.
Встановлено, що після внутрішньом'язового введення коровам в останній місяць тільності вітамінів А, D3, Е і селену в їх крові вірогідно збільшується кількість Т- і В-лімфоцитів та підвищується їх функціональна активність, зменшується кількість продуктів пероксидного окиснення ліпідів і підвищується активність глутатіонпероксидази, ключового ферменту системи антиоксидантного захисту, і вміст відновленого глутатіону. У крові телят, одержаних від корів, яким парентерально вводили вітаміни А, D3, Е і селен окремо, й особливо разом з інтерфероном, виявлено вірогідно більшу кількість Т-лімфоцитів, у тому числі Т-лімфоцитів-хелперів, зменшення кількості продуктів ПОЛ і підвищення активності глутатіонпероксидази. Аналогічні результати одержані після двократного введення телятам вітамінів А, D3, Е і селену, й особливо препарату „Інтерфлок”, з 10-денним інтервалом, починаючи з 3-денного віку. У ліпідах плазми крові телят, яким вводили вказані препарати, при цьому збільшується кількість поліненасичених жирних кислот - лінолевої, ліноленової й арахідонової.
Загалом, одержані результати свідчать про підвищення активності імунної й антиоксидантної систем в організмі корів і телят після парентерального введення їм вітамінів А, D3, Е і селену окремо, й особливо разом з інтерфероном.
Ключові слова: корови, телята, імунітет, система антиоксидантного захисту, вітаміни, селен, інтерферон, ліпосомальні препарати.
Н. М. Лешовская. Иммунный и антиоксидантный статус коров и телят при действии витаминов А, D3, Е, селена и интерферона. - Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата ветеринарных наук по специальности 03.00.04 - биохимия . - Институт биологии животных УААН. Львов, 2009.
Диссертационная работа посвящена изучению влияния витаминов А, D3, Е и селена при парентеральном введении их коровам в последний месяц стельности, а также вместе с интерфероном на клеточные и гуморальные звенья иммунитета и активность системы антиоксидантной защиты и процессы пероксидного окисления липидов в организме коров и полученных от них телят, а также в организме телят после парентерального введения им указанных препаратов.
Установлено, что после внутримышечного введения коровам у последний месяц стельности витаминов А, D3, Е и селена отдельно, и особенно вместе с интерфероном, в их крови увеличивается количество Т-лимфоцитов в том числе хелперов, а также количество В-лимфоцитов, повышается функци-ональная активность Т- и В-лимфоцитов. При этом в крови коров, которым вводили указанные препараты, достоверно уменьшается содержание гидроперекисей липидов и малонового диальдегида, повышается активность глутатионпероксидазы и содержание восстановленного глутатиона. Изменения указанных иммунологических и биохимических показателей в крови коров после введения витаминов А, D3, Е и селена вместе с интерфероном выражены в большей степени, чем после введения их отдельно. В частности установлено достоверное увеличение бактерицидной и лизоцимной активности сыворотки крови, а также фагоцитарной активности нейтрофилов, что свидетельствует о стимулирующем влиянии препарата „Интерфлок” на формирование неспецифической резистентности их организма.
В крови телят, полученных от коров, которым вводили витамины А, D3, Е, и селен отдельно, и особенно вместе с интерфероном, также обнаружено увелечение количества Т-лимфоцитов и рецепторов на их мембранах, уменьшение концентрации продуктов ПОЛ и возрастание активности глутатионпероксидазы, по сравнению с этими показателями в крови телят, полученных от коров контрольной группы.
Результаты проведенных исследований свидетельствуют о прямой зависимости между активностью системы клеточного и гуморального иммунитета у коров и их телят, а также о стимулирующем влиянии витаминов А, D3, Е, селена и интерферона в форме липосомальных препаратов на формирование иммунной и антиоксидантной защиты в их организме.
Аналогичное повышение активности иммунной и антиоксидантной систем выявлено также у телят, которым с 3-дневного возраста двукратно, с интервалом 10 дней, внутримышечно вводили витамины А, D3, Е и селен отдельно, и особенно вместе с интерфероном. Кроме того, в липидах плазмы крови телят опытных групп увеличивается относительное количество полиненасыщенных жирных кислот - линолевой, линоленовой, арахидоновой.
В производственном опыте установлено, что масса тела телят, которым с 3-дневного возраста двукратно, с интервалом 10 дней, вводили витамины А, D3, Е, селен и интерферон в месячном возрасте была на 10,4 % больше, чем у телят контрольной группы.
Ключевые слова: коровы, телята, иммунитет, система антиоксидантной защиты, витамины, селен, интерферон, липосомальные препараты.
N. M. Leshovska. Immunological and antioxidant status of cows and calves under the action of vitamins A, D3, E, selenium and interferon. - Manuscript.
Thesis for degree of candidate of veterinary science by speciality 03.00.04 - biochemistry. - The Institute of Animal Biology of UAAS - Lviv, 2009.
Thesis is dedicated to study of the influence of vitamins A, D3, E and selenium under parenteral using to cows separately and in combination with interferon in the liposomal emulsion form ”Interflok” on the cell and humoral immunity and antioxidant defenсe system activity, processes of lipid peroxidation in the cow's organism in the last month of pregnancy, after parturition and in their calves. It was shown also the action of these preparations on the organism of early aging calves after parenteral using.
It was established intramuscular injection to cows in the last month of pregnancy vitamins A, D3, E, and selenium accompanied by reliable increasing of T- and B-lymphocytes content and their functional activity, raising glutathione peroxidase activity and reduced glutathione content and decreasing of peroxide lipids content. Parenteral addition of vitamins A, D3, E, and selenium separately and in complex with interferon to calves causes reliable higher level of T-lymphocytes, such as T-helpers, glutathione peroxidase activity and reducing of lipid peroxidation products. Similar findings were obtained after twice using of vitamins A, D3, E, selenium and ”Interflok” to calves. After administration of there preparations content of linolic and arachidonic unsaturated fatty acids increased. Obtained results testified about raising of immunological antioxidant status in the organism of cows and calves after parenteral using of vitamins A, D3, E, and selenium separately and in combination with interferon.
...Подобные документы
Хімічний елемент селен: історія відкриття, поширеність, фізичні та хімічні властивості, методи одержання. Біологічна роль. Надлишок і нестача селену у організмі людини. Харчові джерела, добова норма. Дефіцит селену і захворювання крові, органів дихання.
контрольная работа [144,0 K], добавлен 08.03.2015Загальна характеристика вітамінів, їх класифікація. Вітаміни групи В. Фізичні та хімічні властивості, їх джерела. Дія вітамінів на організм людини. Показання до застосування. Значення вітамінів в забезпеченні нормальної життєдіяльності людини.
реферат [88,1 K], добавлен 03.02.2008Загальна характеристика, класифікація та властивості вітамінів. Структура та продуценти вітамінів В12, В2 (рибофлавін), D (ергостерин), А (ретинол). Шлях біосинтезу корзинової структури вітаміну В12. Реакція переходу ергостерину у ергокальциферол.
реферат [1,0 M], добавлен 03.11.2014Вивчення властивостей та галузей застосування молібдену. Участь хімічного елементу у вуглеводневому обміні, синтезі вітамінів. Аналіз його впливу на інтенсивність окислювально-відновлювальних реакцій. Наслідки дефіциту молібдену в живильному середовищі.
реферат [20,4 K], добавлен 26.03.2015Основні теоретичні відомості про ергостерин. Опис основних стадій технологій отримання біомаси продуцента, екстракції та очистки цільового продукту – ергостерину. Виробництво концентратів вітамінів та провітамінів. Розрахунок ферментера марки Б-50.
курсовая работа [603,1 K], добавлен 16.05.2011Загальна характеристика білків, жирів та вуглеводів як компонентів їжі. Розгляд ролі даних речовин для енергетичних, пластичних, будівельних функцій організму. Значення вітамінів, води і мінеральних речовин для здоров'я. Кодифікування харчових добавок.
презентация [6,3 M], добавлен 10.01.2016Технологічні аспекти отримання ергостерину. Приготування поживного середовища, накопичення біомаси дріжджів. Виробництво концентрату вітамінів групи В, провітаміну D2. Розрахунок ферментера марки Б-50 продуктивністю 200 кг вологої біомаси на годину.
контрольная работа [853,7 K], добавлен 06.06.2011Біологічно активні вітаміноподібні сполуки. Структурні компоненти вітамінів. Здатність синтезуватися у тканинах. Інозитол. Карнітин. Ліпоєва кислота. Параамінобензойна кислота. Біофлавоноїди. Пангамова кислота. Оротова кислота. Убіхінон. Вітамін U.
реферат [389,0 K], добавлен 04.12.2008Загальна характеристика жиророзчинних вітамінів. Добова потреба вітаміну А. Біологічна роль вітаміну D. Джерела отримання вітаміну К. Передозування вітаміну Е. Комплекс поліненасичених жирних кислот. Рослинні олії із зародку пшениці, лляного насіння.
курсовая работа [240,6 K], добавлен 19.12.2015Значення елекропровідності основних типів спряжених полімерів та методи їх одержання. Використання поліанілінових нанокомпозитів, рентгенометричні дані глауконітів. Дериватогафічний та термічний аналіз композиційного матеріалу, мікроскопічні дослідження.
дипломная работа [1,4 M], добавлен 01.04.2011Якісний аналіз об’єкту дослідження: попередній аналіз речовини, відкриття катіонів та аніонів. Метод визначення кількісного вмісту СІ-. Встановлення поправочного коефіцієнту до розчину азоткислого срібла. Метод кількісного визначення та його результати.
курсовая работа [23,1 K], добавлен 14.03.2012Структура і фізичні властивості діоксинів; дослідження їх впливу на організм та поведінки у навколишньому середовищі. Особливості методів пробопідготовки і газо-рідинної хроматографії для визначення органічних забруднювачів, шляхи їх детоксикації.
реферат [420,9 K], добавлен 12.03.2011Емульсія фосфоліпідів яєчного жовтка - модель пероксидного окиснення ліпідів. Механізм залізоініційованого окиснення вуглеводів. Антиоксидантний захист біологічних об’єктів. Регуляторні системи пероксидного окиснення ліпідів. Дія природних антиоксидантів.
магистерская работа [2,0 M], добавлен 05.09.2010Дослідження параметрів, що характеризують стан термодинамічної системи. Вивчення закону фотохімічної еквівалентності, методу прискорення хімічних реакцій за допомогою каталізатора. Характеристика впливу величини енергії активації на швидкість реакції.
курс лекций [443,7 K], добавлен 12.12.2011Атомно-абсорбційний аналіз - метод кількісного елементного аналізу по атомних спектрах поглинання (абсорбції) рідини. Принципова схема полум'яного атомно-абсорбційного спектрометра. Визначення деяких токсичних елементів за допомогою даного методу.
курсовая работа [193,5 K], добавлен 22.05.2012Стаціонарні та нестаціонарні джерела надходження кадмію в атмосферу. Вплив розчинної солі кадмію на ріст і розвиток озимої пшениці. Вплив металу на дихальну систему та структуру кісткової тканини людини. Гепатотоксичність найтоксичнішого важкого металу.
курсовая работа [5,7 M], добавлен 31.03.2013Дослідження складу, оптичних, електричних властивостей нафти. Огляд особливостей використання в хімічній промисловості. Значення в'язкості для видобутку і транспортування нафтопродуктів. Технології перегонки нафти. Аналіз проблем забруднення середовища.
презентация [1,5 M], добавлен 24.12.2012М. Складовська-Кюрі як перша жінка, яка одержала Нобелівську премію, аналіз біографії. Знайомство з особливостями докторської дисертації видатного хіміка "Дослідження радіоактивних речовин". Загальна характеристика важливіших відкриттів М. Кюрі.
реферат [3,0 M], добавлен 14.05.2014Гігієнічні вимоги до якості питної води, її органолептичні показники та коефіцієнти радіаційної безпеки й фізіологічної повноцінності. Фізико-хімічні методи дослідження якості. Визначення заліза, міді і цинку в природних водах та іонів калію і натрію.
курсовая работа [846,9 K], добавлен 13.01.2013Дослідження методики виконання реакції катіонів 3, 4 та 5 аналітичної групи. Характеристика послідовності аналізу невідомого розчину, середовища, яке осаджує катіони у вигляді чорних осадів сульфідів. Вивчення способу відокремлення осаду у іншу пробірку.
лабораторная работа [35,6 K], добавлен 09.02.2012