Хіміко-аналітичні властивості іонних асоціатів диклофенаку, індометацину, кетопрофену та піроксикаму з основними барвниками
Оптимальні умови утворення та екстракції іонних асоціатів, впив сторонніх іонів на ці системи й спектрофотометричні характеристики екстрактів. Можливість аналітичного застосування розроблених методик для визначення нестероїдних протизапальних препаратів.
| Рубрика | Химия |
| Вид | автореферат |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 28.08.2015 |
| Размер файла | 50,1 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Размещено на http://www.allbest.ru/
Хіміко-аналітичні властивості іонних асоціатів диклофенаку, індометацину, кетопрофену та піроксикаму з основними барвниками
Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата хімічних наук
Загальна характеристика роботи
іонний асоціат нестероїдний протизапальний
Диклофенак (Дик), індометацин (Інд), кетопрофен (Кет) та піроксикам (Пір) належать до нестероїдних протизапальних препаратів (НПЗП), які широко застосовують у сучасній медичній практиці. Це вимагає нових ефективних методів контролю якості лікарських препаратів, їх умісту в біологічних рідинах та інших об'єктах. Особливо потрібними є методики, що давали б змогу проводити експресне визначення цих речовин без стадій концентрування і розділення.
Серед описаних у літературі методів ідентифікації та кількісного визначення диклофенаку, індометацину, кетопрофену й піроксикаму виділяються, передусім, різні варіанти хроматографії. Водночас інтенсивно досліджується можливість застосування таких експресних методів, як спектрофотометрія та іонометрія.
Відомо, що основні барвники (ОБ) є ефективними реагентами для визначення широкого кола неорганічних і деяких органічних іонів. За хімічною природою диклофенак, індометацин, кетопрофен та піроксикам - слабкі кислоти, що є необхідною передумовою утворення сполук типу іонних асоціатів (ІА) з основними катіонними барвниками. Однак аналітичні можливості таких систем ще не досліджено.
Актуальність теми дослідження обумовлена необхідністю пошуку способів підвищення чутливості й селективності визначення диклофенаку, індометацину, кетопрофену та піроксикаму, що може бути реалізовано методами спектрофотометрії і потенціометрії з використанням ІА на основі ОБ.
Зв'язок роботи із науковими програмами, планами, темами. Робота виконана згідно з напрямом кафедри аналітичної хімії Волинського національного університету імені Лесі Українки відповідно до програми прикладних досліджень за держбюджетною темою Міністерства освіти і науки України «Сполуки на основі органічних катіонів для аналізу фармацевтичних препаратів та інших об'єктів» (2008-2009 рр., номер держ. реєстрації - 0108U000404), міжнародних проектів №М/177-2006 «Іонні асоціати на основі органічних основ як електрохімічні сенсори в іонометрії» (2006-2007 рр., номер держ. реєстрації - 0106U005822), №М/82-2008 «Нові аналітичні форми для визначення деяких органічних та неорганічних речовин у фармацевтичних препаратах» (2008-2009 рр., номер держ. реєстрації - 0108U003119). Наше дослідження підтримав Міжнародний Вішеградський фонд (грант №997015).
Мета та завдання дослідження. Метa роботи - обґрунтувати можливість аналітичного застосування ІА диклофенаку, індометацину, кетопрофену та піроксикаму з ОБ, а також розробити й апробувати нові чутливі, селективні та експресні екстракційно-фотометричні й потенціометричні методики визначення цих нестероїдних протизапальних препаратів.
Для досягнення поставленої мети необхідно вирішити такі завдання:
- вивчити вплив рН середовища, іонної сили розчину, концентрації ОБ, природи екстрагента та інших факторів на утворення й екстракцію ІА диклофенаку, індометацину, кетопрофену і піроксикаму з поліметиновими барвниками (ПБ);
- установити оптимальні умови утворення та екстракції ІА досліджуваних НПЗП, визначити вплив сторонніх іонів на ці системи й основні спектрофотометричні характеристики екстрактів ІА із ОБ, а також дослідити можливість селективної екстракції ІА диклофенаку, індометацину, кетопрофену та піроксикаму, якщо наявні інші НПЗП;
- виготовити іоноселективні електроди (ІСЕ), що містять виділені у твердому вигляді ІА як електродоактивну речовину (ЕАР), на графітовій основі, а також із полівінілхлоридними мембранами, що відрізняються за вмістом і природою пластифікатора, матриці й електродоактивної речовини;
- вивчити вплив складу мембрани та виду конструкції електродів на основні хіміко-аналітичні характеристики (рН-діапазон функціонування, чутливість, нахил і межі лінійного нахилу електродної функції, відтворюваність потенціалу, час відклику та життя), а також на потенціометричну селективність таких ІСЕ щодо ряду іонів й органічних речовин;
- розробити методики екстракційно-фотометричного з ПБ та потенціометричного із використанням ІСЕ на основі ІА методів визначення диклофенаку, індометацину, кетопрофену й піроксикаму та, визначивши їх основні метрологічні характеристики, дати порівняльну оцінку розроблених методик із відомими на сьогодні аналогами, а також методиками, що пропонуються фармакопеями;
- дослідити можливість аналітичного застосування розроблених методик для визначення досліджуваних НПЗП у різних об'єктах.
Об'єкт дослідження - іонні асоціати диклофенаку, індометацину, кетопрофену та піроксикаму з основними барвниками; ІСЕ на основі ІА оборотні до аніонів досліджуваних НПЗП.
Предмет дослідження - процеси утворення й екстракції ІА диклофенаку, індометацину, кетопрофену та піроксикаму з основними барвниками; електро-аналітичні характеристики Дик-, Інд-, Кет - селективних електродів.
Методи дослідження - спектрофотометрія, екстракція, потенціометрія, ІЧ-спектроскопія.
Наукова новизна одержаних результатів. У результаті проведених нами досліджень установлено, що диклофенак, індометацин, кетопрофен та піроксикам з основними барвниками утворюють іонні асоціати, які в оптимальних умовах екстрагуються органічними розчинниками. Показано, що на екстракцію досліджених ІА впливають природа і концентрація його складників, кислотність та іонна сила водної фази, введення у водну фазу активних розчинників, природа екстрагента й інші фактори. Розраховано основні спектрофотометричні та екстракційні характеристики ІА. Розроблено нові екстракційно-фотометричні методики для визначення диклофенаку, індометацину, кетопрофену і піроксикаму, які дадуть змогу виявити зазначені препарати за їх сумісної наявності й за наявності інших НПЗП, а також засобів, які можуть застосовуватися разом із ними.
Уперше встановлено, що ІА диклофенаку, індометацину та кетопрофену з ОБ можуть бути виділені у твердому вигляді й використані як електродоактивні речовини для створення іоноселективних електродів для їх визначення. На їх основі виготовлено електроди різних конструкцій і складу. Запропоновано рекомендації щодо вибору типу конструкції ІСЕ на основі порівняння характеристик мембранних та твердоконтактних (на основі полівінілхлориду та графіту) електродів. Вивчено вплив природи і вмісту електродоактивної речовини, пластифікатора, матриці й інших факторів на хіміко-аналітичні характеристики розроблених електродів. Установлено зв'язок між параметром гідратації деяких аніонів та їх впливом на селективність під час потенціометричного визначення цих препаратів.
Практичне значення одержаних результатів полягає у використанні досліджених аналітичних форм для розробки доступних чутливих і селективних методик екстракційно-фотометричного та потенціометричного визначення диклофенаку, індометацину, кетопрофену й піроксикаму в модельних розчинах, фармацевтичних препаратах і біологічних рідинах.
Розроблені аналітичні методики придатні для застосування у заводських і клінічних лабораторіях, лабораторіях зі сертифікації та контролю якості лікарських препаратів.
Одержані наукові результати впроваджені у навчальний процес кафедри аналітичної хімії Волинського національного університету імені Лесі Українки, а саме: у практикуми зі спецкурсів «Іонні асоціати в аналізі», «Екстракція в аналізі», «Електрохімічні методи аналізу».
Особистий внесок здобувача у дослідження полягає в аналізі літературних даних щодо методів виявлення та визначення диклофенаку, індометацину, кетопрофену й піроксикаму, проведенні експериментальних досліджень та розробці аналітичних методик. Постановка завдань досліджень здійснювалася науковим керівником за участю дисертанта. Обговорення й узагальнення результатів експерименту, формулювання загальних висновків, підготовка та написання наукових публікацій проведено спільно з науковим керівником, канд. хім.наук Кормошем Ж.О. Участь інших авторів полягала у проведенні спільних досліджень із дисертантом у рамках виконання ними курсових та дипломних робіт.
Апробація результатів дослідження. Основні результати дослідження доповідались й обговорювалися на сесії наукової ради НАН України з проблеми «Аналітична хімія» (м. Одеса, 2006; м. Харків, 2007; м. Одеса, 2008); на III Міжнародній конференції «Релаксаційно, нелінійно та акустооптичні процеси, методи та їх отримання» - RNAOPM (м. Луцьк - Шацькі озера, 2006); 50-51 Magyar spectrokemiai vandorgyules (Hungary - Miskolc, 2006; Hungary - Sopron, 2007; Hungary - Nyнregyhбza, 2008); на XI науковій конференції «Львівські хімічні читання» (м. Львів, 2007); VI Всеросійській інтерактивній конференції молодих вчених «Сучасні проблеми теоретичної та експериментальної хімії» (м. Саратов, 2007); IV регіональній науковій конференції «Проблеми теоретичної та експериментальної аналітичної хімії» (м. Перм, 2008); VII Всеросійській конференції з електрохімічних методів аналізу (м. Уфа, 2008); II Міжнародній науково-практичній конференції студентів і аспірантів «Волинь очима молодих науковців: минуле, сучасне, майбутнє» (м. Луцьк, 2008).
Публікації. За матеріалами дисертаційного дослідження опубліковано вісім статей, а також матеріали у 12 збірниках тез доповідей. Отримано чотири патенти України.
Структура й обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, п'яти розділів, висновків, списку використаної літератури. Текст дисертації викладено на 155 сторінках; робота містить 51 таблицю, 38 рисунків.
Основний зміст роботи
У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційної роботи, сформульовано мету досліджень та способи її досягнення, показано наукову новизну і практичну цінність одержаних результатів.
У першому розділі подано класифікацію нестероїдних протизапальних препаратів, описано деякі їх фізичні та хімічні властивості, методи синтезу диклофенаку, індометацину, кетопрофену й піроксикаму. Проаналізована наявна на теперішній час інформація щодо методів визначення цих фармацевтичних препаратів та обґрунтована доцільність дослідження систем на основі ІА відповідного основного барвника для розробки нових високочутливих, селективних, простих у виконанні методик кількісного визначення диклофенаку, індометацину, кетопрофену і піроксикаму.
У другому розділі описано методику та техніку експерименту, використану апаратуру під час спектрофотометричного і іонометричного аналізу з використанням ІСЕ, способи приготування вихідних стандартних розчинів, виділення ІА для приготування мембран (пасти) іоноселективних електродів. У роботі використовували основні барвники різних класів, зокрема поліметини:
Астрафлоксин FF, АФ (R1, R2, R3, R4, R5: - Н, R6: H3C-С-CH3, n=1); ДІДК (R1, R2, R3, R4, R5: - Н, n=2); 5ФДІК (R1: - C6H5, R2, R3, R4, R5: - Н, R6: H3C-С-CH3, n=1); БІК R1, R2, R3, R4, R5: - Н, R6: S, n=1); АФ-SCN (R1: - SCN; R2, R3, R4, R5: - H, R6: H3C-С-CH3, n=1); 6НБІК (R1, R3: - Br; R2, R4: - H; R5: - NO2, R6: H3C-С-CH3, n=1); а також ОБ класу родамінів, трифенілметанового та сафранінового ряду: кристалічний фіолетовий (КФ), брильянтовий зелений (БЗ), малахітовий зелений (МЗ), фуксин основний (ФО), родамін Б (РБ), родамін 6Ж (Р6Ж), бутиловий ефір родаміну Б (БРБ), толуїдиновий голубий (ТГ), нейтральний червоний (НЧ), сафранін Т (СТ).
У третьому розділі описано оптимальні умови утворення й екстракції ІА диклофенаку, індометацину, кетопрофену та піроксикаму з ПБ.
Необхідною умовою утворення ІА є домінування в розчині однозарядних реакційноздатних форм обох учасників реакції. Диклофенак, індометацин, кетопрофен належать до різних класів органічних речовин, які відрізняються хімічною структурою, проте близькі за своїми кислотно-основними властивостями (рис. 1). Вони є слабкими однопротонованими кислотами. На відміну від попередніх, піроксикам є дипротонованою амфотерною молекулою і, залежно від рН середовища, її два іонізаційні вузли, а саме кислотна (-ОН) та основна (-N) групи, перебувають у 4-х різних мікроформах (рК1=1,88 і рК2=5,29, т. 1, 2 на рис. 2 відповідно). Це зумовлює необхідність детального вивчення й обґрунтування умов впливу різних факторів на утворення та екстракцію ІА диклофенаку, індометацину, кетопрофену й піроксикаму з ПБ із подальшим прогнозуванням їх властивостей у схожих екстракційних системах.
Основні барвники також здатні до протолітичних взаємодій і внаслідок дисоціації їх солей залежно від кислотності середовища у водному розчині домінує іонна R+, протонована HR2+ та гідролізована ROH форми (рис. 3). Узявши до уваги відповідні протолітичні константи ОБ та диклофенаку (індометацину, кетопрофену, піроксикаму), що визначають рівноваги в розчинах цих сполук, розраховано діаграми виходу їх різних форм (рис. 1-2). Отримані дані свідчать про те, що область утворення ІА диклофенаку, індометацину, кетопрофену та піроксикаму майже однакова і лежить у межах 7-12. Для того, щоб досягти селективності визначення цих препаратів, нами детально досліджено умови утворення й екстракції їх ІА із поліметиновими барвниками.
Установлено, що не лише кислотно-основні властивості досліджуваних НПЗП та ОБ визначають умови утворення їх ІА (рис. 4-5). Із табл. 1 видно, що при рН 5,5 можливе визначення піроксикаму (5,29) у присутності інших досліджуваних НПЗП, а саме: диклофенаку (4,15), індометацину (4,50), кетопрофену (4,45), ібупрофену (ІБ) (4,91), напроксену (Нап) (4,15), мефенамі-нової кислоти (МК) (4,20) (у дужках указано значення рКа). За даних умов екстракцією толуеном можна визначати диклофенак у присутності кетопрофену, напроксену, ібупрофену та мефенамінової кислоти. Проте у цьому разі заважатимуть піроксикам й індометацин. Визначення індометацину можливе у присутності кетопрофену, напроксену, ібупрофену, мефенамінової кислоти, проте за відсутності диклофенаку і піроксикаму. Встановлено, що із водної фази за цих умов із ПБ астрафлоксином зовсім не вилучаються ІА кетопрофену, напроксену, ібупрофену та мефенамінової кислоти.
Отже, екстракція тих чи інших препаратів визначається не лише кислотністю водної фази. Вагомий вплив вносить ряд інших факторів. Серед них - природа розчинника. Встановлено, що додавання в органічну фазу активного розчинника дихлоретану під час екстракції Інд приводить до покращення вилучення його ІА в органічну фазу в порівнянні з екстракцією ІА індометацину толуеном (табл. 1). За цих умов більшою чи меншою мірою екстрагуються всі досліджені ІА, крім ІА мефенамінової кислоти з АФ-FF. Тому важче говорити про високу селективність визначення цих НПЗП, проте можна використати ці умови для роздільного чутливого визначення вказаних препаратів.
Установлено, що під час екстракції ІА диклофенаку та кетопрофену визначальну роль відіграє іонна сила водного розчину. Максимальний аналітичний сингал оптичної густини екстрактів їх ІА із поліметиновими барвниками спостерігається за концентрації натрій сульфату 0,6 - 1,6 моль/л.
Таблиця 1. Селективність визначення диклофенаку, індометацину, кетопрофену та піроксикаму в їх суміші й у присутності інших НПЗП
|
НПЗП |
Не заважають кратні кількості інших досліджуваних НПЗП |
|||||||
|
Дик |
Інд |
Кет |
Пір |
ІБ |
Нап |
МК |
||
|
Умови визначення: 210-4 М АФ-FF; екстрагент - толуен; l=0,3 см; лmax=564,6 нм |
||||||||
|
Дик (рН 8-12) |
- |
заваж. |
10 |
заваж. |
50 |
50 |
80 |
|
|
Інд (рН 8-12) |
заваж. |
- |
10 |
заваж. |
50 |
50 |
80 |
|
|
Пір (рН 5,5) |
10 |
10 |
70 |
- |
50 |
50 |
80 |
|
|
Умови визначення: 210-4 М (АФ-FF); екстрагент - толуен: ДХЕ (4,5:0,5); l=0,3 см; лmax=563,0 нм |
||||||||
|
Дик (рН 8-10) |
- |
заваж. |
заваж. |
заваж. |
2 |
2 |
10 |
|
|
Інд (рН 8-10) |
заваж. |
- |
заваж. |
заваж. |
2 |
2 |
10 |
|
|
Пір (рН 4,7) |
5 |
10 |
50 |
- |
50 |
50 |
70 |
Різними методами установлено склад утворених іонних асоціатів. Визначено спектрофотометричні й екстракційні характеристики ІА диклофенаку та індометацину, кетопрофену і піроксикаму з поліметиновими барвниками.
Кращими екстрагентами виявилися бензен та його гомологи. Значення молярних коефіцієнтів світлопоглинання (л•моль-1•см-1) для диклофенаку е=(0,2-1,2)•105, для індометацину е=(0,2-0,7)•105, для кетопрофену е=(0,2-0,9)•105 та для піроксикаму е=(0,2-1,0)•105 свідчать про високу чутливість таких реакцій і перспективність їх використання в аналізі, а коефіцієнти селективності щодо різних неорганічних та органічних речовин - про високу селективність таких аналітичних систем.
У четвертому розділі викладено результати щодо пошуку оптимального складу мембран, властивостей мембранного розчинника, виду конструкції електроду, рН розчину, що аналізують, та інших факторів функціонування створених диклофенак-, індометацин-, кетопрофен-селективних електродів на основі виділених у твердому вигляді ІА із ОБ як електродоактивних речовин; дослідження їх основних електрохімічних властивостей.
Установлено, що при вмісті 5-20% іонного асоціату в мембрані концентрація ЕАР практично не впливає на крутизну електродної функції, а також на чутливість визначення відповідного аніона (рис. 4). Ці мембрани володіють відмінними електродними характеристиками з теоретичним значенням Нерстівської функції (59±1) - (62±2) мВ/рС для однозарядного аніона і широким інтервалом лінійності (у трьох декадах концентрацій). Для мембран з умістом електродоактивної речовини понад 20% кут нахилу калібрувальної кривої зменшується і складає (40±2) - (57±1) мВ/рС, чутливість визначення погіршується. Електродні, а також фізичні властивості мембран із концентрацією ЕАР у мембрані понад 25% погіршуються, вони стають жорсткішими, твердішими та малопридатними для використання.
Показано, що визначення досліджених НПЗП можна проводи при рН водного розчину 6-11 (рис. 5). Можливе пояснення цьому те, що саме тут диклофенак, індометацин та кетопрофен існують в іонній формі.
Установлено, що найкращими електродними характеристиками щодо крутизни для визначення диклофенаку, індометацину, кетопрофену володіють мембрани пластифіковані ДБФ та ТКФ (59 мВ/рС). оптимальний уміст пластифікатора в мембрані становить 1,0 - 1,5 до 1,0 ПВХ відповідно. Приблизно рівними між собою, проте значно гіршими щодо до ДБФ та ТКФ властивостями володіють мембрани пластифіковані ДНФ, ДОФ та ДБС, для яких крутизна електродної функції лише інколи досягає теоретичного значення. Отже, природа пластифікатора (його полярність) не впливає на чутливість визначення диклофенак, індометацин, кетопрофен іонів (Сmin = n(10-6-10-4) моль/л), проте має вплив на крутизну електродної функції.
Як ЕАР були досліджені ІА, які як протиіон містили основні барвники різних класів: поліметини, родаміни, ОБ трифенілметанового, тіазінового та сафранінового ряду. Показано, що ІСЕ на основі іонних асоціатів з ОБ тіазінового і сафранінового ряду не володіють задовільними хіміко-аналітичними характеристиками, на відміну від електрохімічних сенсорів на основі ІА з поліметинними, родамінними та трифенілметановими барвниками. Установлено, що крутизна електродної функції в межах одного розчинника, але з різним протиіоном ОБ, що входить до складу ІА, суттєво залежить від природи катіона барвника, його значення Кпрот й, відповідно, від розчинності ІА диклофенаку, індометацину, кетопрофену у воді, що кількісно характеризується величиною іонного добутку, значення якого розраховано спектрофотометричним методом. Ця величина (рLІА) для ІА диклофенаку із ОБ різних класів лежить у межах 7,1-8,0.
Проведено ІЧ-спектроскопічне дослідження іонних асоціатів диклофенаку з деякими ОБ різних класів і на їх основі доведено утворення іонних асоціатів. Про це свідчить той факт, що під час взаємодії диклофенаку із ОБ в ІЧ спектрах іонних асоціатів з'являються нові смуги поглинання валентних та деформаційних коливань протонованих аміногруп, зсунуті в низькочастотну ділянку 2200-3000 та 1500-1600 см-1, або відбувається зміна інтенсивності й частоти основних смуг поглинання.
Ключовим фактором, який визначає використання ІСЕ в аналізі, є селективність до іона, що визначається, відносно інших інгредієнтів. Вплив сторонніх іонів і речовин оцінювали за величинами коефіцієнтів потенціометричної селективності електрода, які розраховані за методами окремих та змішаних розчинів. Установлено, що зі збільшенням енергії гідратації відповідних аніонів (-Gгідр.) їх заважаючий вплив у системах потенціометричного визначення диклофенаку за допомогою іон-селективних електродів на основі іонних асоціатів зростає.
Проведено порівняльне визначення електрохімічних властивостей виготовлених ІСЕ. Використано плівковий у звичайному виконанні електрод із застосуванням внутрішнього розчину порівняння та твердоконтактний із мембранним і на основі графіту покриттям. Установлено, що крутизна електродної функції для всіх досліджених конструкцій ІСЕ близька до теоретичної (відбувається збереження Нернстівської залежності). Чутливість визначення практично не змінюється під час переходу від однієї конструкції електрода до іншої. Твердоконтактні пастові та з мембранним покриттям електроди потребують калібрування перед використанням, дрейф потенціалу складає 10-15 мВ/добу. Електрохімічні властивості досліджених конструкцій є близькими, проте перевагою твердоконтактного мембранного електрода є швидкий час відклику і простіший спосіб виготовлення. Недоліком у пастового твердоконтактного сенсора є довший час відклику на зміну концентрації визначуваного аніона, можливе часткове вимивання ІА із пасти, а у зв'язку із цим і менший час життя ІСЕ.
Установлено, що із вмістом пластифікатора пов'язується час функціонування електрода, який визначається в основному частотою його використання (у середньому - це 4-4,5 місяці від дня його виготовлення). Із часом уміст розчинника у мембрані зменшується і це призводить до порушення її структури, утрати еластичності й до обмеження часу життя електродів. Час відклику досліджених сенсорів становить 2-3 с для концентрацій від 10-4 до 10-2 моль/л і 5-8 с для 10-7-10-5 моль/л визначуваного аніона; потенціал залишався постійним протягом 5-7 хв.
Установлено, що концентрація та природа фонового електроліту не впливає на крутизну та лінійність електродної функції, незначні зміни помітні у величинах чутливості. Ці аніони не конкурують із потенціалвизначуваним аніоном за місце в мембрані.
Таким чином, нові досліджені плівкові та твердоконтактні іоноселективні електроди, оборотні до диклофенаку, індометацину, кетопрофену, мають електродні характеристики близькі до теоретичних і запропоновані для визначення цих препаратів у різних об'єктах.
У п'ятому розділі наводяться результати практичного використання одержаних іонних асоціатів із ОБ для розробки спектрофотометричних і потенціометричних методик визначення диклофенаку, індометацину, кетопрофену, піроксикаму та їх апробації під час аналізу різних об'єктів.
У таблиці 2 подано деякі спектрофотометричні й основні метрологічні характеристики розроблених спектрофотометричних методик. За основними, найбільш важливими з точки зору спектрофотометрії, факторами розроблені методики екстракційно-фотометричного визначення диклофенаку, індометацину, кетопрофену (табл. 3) та піроксикаму з поліметиновими барвниками є кращими серед відомих на сьогодні у фотометрії. Чутливість запропонованих реакцій розраховано за 3s критерієм. Вагомою перевагою розроблених методик є вища чутливість визначення, а також значно ширша область кислотності, за якої спостерігається максимальний аналітичний сигнал.
Таблиця 2. Характеристики методик екстракційно-фотометричного визначення диклофенаку, індометацину, кетопрофену та піроксикаму
|
ПБ |
Рівняння калібрувальногографіка |
лмах,нм |
е,104 |
Закон Бера, мкг/мл |
Межа виявл.,мкг/мл |
Межа визнач., мкг/мл |
R2 |
|
|
Диклофенак |
||||||||
|
АФ |
А=(0,0195±0,0103)+(0,1399±0,0021)·СДик |
563,8 |
8,8 |
0,9 - 8,2 |
0,27 |
0,92 |
0,9986 |
|
|
ДІДК |
А=(0,0862±0,0088)++ (0,0355±0,0012)·СДик |
641,9 |
5,6 |
1,1-11,2 |
0,36 |
1,20 |
0,9986 |
|
|
АФ-SCN |
А=(0,0344±0,0052)++ (0,0541±0,0008)·СДик |
566,2 |
7,7 |
0,9-11,0 |
0,29 |
0,96 |
0,9992 |
|
|
БІК |
А=(0,0460±0,0101)++ (0,0621±0,0009)·СДик |
566,2 |
9,1 |
1,1-10,1 |
0,25 |
0,84 |
0,9992 |
|
|
5ФДІК |
А=(0,0232±0,0023)++ (0,0497±0,0004)·СДик |
580,9 |
5,0 |
0,4-12,6 |
0,14 |
0,46 |
0,9997 |
|
|
Індометацин |
||||||||
|
АФ |
А=(0,0938±0,0105)++ (0,0513±0,0011)·СІнд |
563,0 |
5,8 |
1,0 - 18,0 |
0,61 |
2,05 |
0,9977 |
|
|
6НБІК |
А=(0,0862±0,0088)++ (0,0355±0,0012)·СІнд |
558,0 |
4,3 |
1,0 - 14,0 |
0,74 |
2,48 |
0,9946 |
|
|
Кетопрофен |
||||||||
|
АФ |
А=(0,0956±0,0097)++ (0,0789±0,0014)·СКет |
563,0 |
7,6 |
0,8 - 16,0 |
0,37 |
1,23 |
0,9983 |
|
|
ДІДК |
А=(0,0251±0,0022)++ (0,0438±0,0004)·СКет |
640,0 |
4,2 |
0,47 -13,0 |
0,15 |
0,49 |
0,9996 |
|
|
Піроксикам |
||||||||
|
АФ |
А=(0,0352±0,0061)++ (0,0736±0,0006)·СПір |
564,6 |
9,2 |
0,6 - 17,0 |
0,24 |
0,87 |
0,9996 |
|
|
АФ-SCN |
А=(0,0460±0,0101)++ (0,0621±0,0009)·СПір |
568,7 |
8,0 |
1,0 - 20,0 |
0,49 |
1,63 |
0,9985 |
Таблиця 3. Порівняння хіміко-аналітичних характеристик фотометричних та екстракційно-фотометричних методик визначення кетопрофену
РеагентУмови,характеристики |
Методики визначення кетопрофену |
|||||
|
відомі |
розроблені |
|||||
|
Метиленовий фіолетовий |
о-хлоранілін |
N-бромсукцинімід,2,2 - дифеніл-1-пікрилгідразин |
АФ |
ДІДК |
||
|
рН |
7,4 - 8,0 |
- |
< 7 |
9 - 11 |
6 - 8 |
|
|
Середовище, екстрагент |
СНСl3 |
СНСl3 |
С2Н5OH |
толуен |
толуен |
|
|
лмах, нм |
540 |
530 |
520 |
563,0 |
640,0 |
|
|
е, 10-4 |
0,61 |
- |
0,316 |
7,6 |
4,2 |
|
|
Cmin, мкг/мл |
- |
< 10 |
- |
0,37 |
0,15 |
|
|
Лінійність, мкг/мл |
2,5 - 20 |
10 - 80 |
5 - 80 |
0,8-16 |
0,47-13 |
Використання іонних асоціатів з основними барвниками як електродо-активних речовин для іон-селективних електродів не лише дало можливість визначати досліджені нестероїдні протизапальні препарати із дещо більшою чутливістю, а й дало змогу значною мірою підвищити селективність їх визначення. Це основна перевага розроблених електродів над іншими відомими аналогами. Порівняльна характеристика коефіцієнтів селективності електрохімічних сенсорів для визначення диклофенаку, що знайдені у літературних джерелах, із сенсорами на основі ІА бутилродаміну Б різних конструкцій, які досліджено нами, подана у таблиці 4.
Таблиця 4. Порівняльна характеристика потенціометричної селективності ІСЕ для визначення диклофенаку
|
-lgKpot |
Інтерфе-рент |
Літературні дані ІСЕ на основі комплексів |
ІСЕ на основі ІА (БРБ+) (Дик-) |
|||||||
|
Дик- Ni(II)- батофе-нантролін |
Дик-ГДПБ |
Дик-б-цикло-декстрин |
Дик- Fe(II) - фтало- ціанін |
PtРHg2 (Дик)2 Рграфіт |
мембр. із внутр. роз. порівнян- ня |
твердоконтактний |
||||
|
мембран-ний |
пасто-вий |
|||||||||
|
Cl- |
3,3 |
2,6 |
2,7 |
2,5 |
0,36 |
5,0 |
5,0 |
4,7 |
||
|
Br- |
- |
3,3 |
- |
2,5 |
- |
3,3 |
3,4 |
3,3 |
||
|
I- |
- |
- |
- |
2,1 |
- |
2,4 |
2,3 |
2,3 |
||
|
NO3- |
2,3 |
2,3 |
2,0 |
2,5 |
5,0 |
4,5 |
4,6 |
3,9 |
||
|
SO42- |
4,4 |
- |
- |
3,5 |
3,9 |
4,6 |
4,2 |
3,9 |
||
|
SCN- |
0,6 |
- |
- |
2,1 |
- |
3,6 |
3,3 |
2,3 |
||
|
PO43- |
4,1 |
- |
4,1 |
3,1 |
- |
4,5 |
4,0 |
3,9 |
||
|
тартрат |
4,4 |
- |
3,9 |
3,2 |
2,5 |
5,0 |
4,8 |
4,7 |
||
|
бензоат |
- |
- |
- |
- |
2,1 |
4,9 |
4,7 |
4,7 |
||
|
саліцилат |
0,8 |
- |
1,5 |
3,7 |
2,0 |
3,7 |
3,8 |
3,3 |
||
|
глюкоза |
- |
2,8 |
- |
3,7 |
5,0 |
4,6 |
4,6 |
- |
||
|
Mg2+ |
- |
3,2 |
- |
- |
- |
5,0 |
5,0 |
4,8 |
||
|
Ca2+ |
- |
3,1 |
- |
- |
- |
5,0 |
4,9 |
3,5 |
||
|
Na+ |
- |
1,3 |
- |
- |
- |
5,0 |
4,9 |
4,9 |
||
|
K+ |
- |
3,0 |
- |
- |
- |
5,0 |
4,8 |
4,7 |
||
|
гліцин |
- |
2,6 |
- |
- |
- |
5,0 |
4,9 |
4,3 |
Розроблено методику прямого потенціометричного визначення диклофенаку в таблетках, капсулах, розчинах для ін'єкцій за допомогою іоноселективного сенсора на основі іонного асоціату диклофенаку із поліметиновим барвником БІКом. Результати аналізу, одержані цими методом, порівнювали зі значеннями отриманими методом потенціометричного титрування, що пропонує Державна фармакопея України (табл. 5). Результати отримані обома методами, добре узгоджуються між собою, а також із даними, що декларуються специфікацією торгових форм.
Таблиця 5. Результати визначення диклофенаку за допомогою ІСЕ на основі ІА та фармакопейного методу у фармпрепаратах (n = 5; p = 0,95)
|
Зразок |
Форма |
Згідно зі специфікацією, мг |
Сенсор на основі ІА (БІК+) (Дик-) |
Фармакопейний метод |
|||
|
знайдено, мг |
RSD, % |
знайдено, мг |
RSD, % |
||||
|
Диклоран CP |
Табл. |
100 |
101,2 ± 1,3 |
1,0 |
101,7 ± 1,4 |
1,1 |
|
|
Диклоберл ретард |
Капс. |
100 |
99,6 ± 1,5 |
1,2 |
100,1 ± 1,2 |
1,0 |
|
|
Диклофенак натрію |
Табл. |
25 |
25,1 ± 0,5 |
1,6 |
25,2 ± 0,4 |
1,0 |
|
|
Наклофен |
Ін'єк. |
75 |
74,8 ± 1,2 |
1,3 |
74,7 ± 0,6 |
1,0 |
|
|
Наклофен |
Капс. |
75 |
74,5 ± 1,5 |
1,6 |
74,1 ± 1,3 |
1,4 |
|
|
Вольтарен |
Ін'єк. |
75 |
74,0 ± 1,0 |
1,1 |
74,5 ± 1,2 |
1,3 |
Запропоновано методики кількісного визначення диклофенаку в присутності нікотинової кислоти (вітаміну В3) та пара-ацетамінофенолу (парацетамолу) екстракційно-фотометричним методом з Астрафлоксином, які успішно апробовано на торгових формах: гель «Диклосан» (1 г гелю містить 0,01 г. диклофенаку і 0,01 г. нікотинової кислоти) та таблетки «Diclopar» (1 таблетка містить 50 мг диклофенаку та 500 мг парацетамолу). В оптимальних умовах визначенню диклофенаку не заважають 300 - та 20 - кратні кількості нікотинової кислоти і парацетамолу відповідно. Методики забезпечують надійний контроль диклофенаку в цих комбінованих фармацевтичних препаратах із хорошими метрологічними характеристиками.
Астрафлоксин як ефективний аналітичний реагент використано також для визначення вмісту індометацину у краплях «Індоколлір». Отримані результати спектрофотометричним методом добре узгоджуються з даними, що декларуються специфікацією.
Розроблено чутливу методику з використанням основного барвника АФ-SCN для визначення мікрокількостей піроксикаму, яка апробована на модельних розчинах методом «введено-знайдено» і може бути використаною для його визначення у зразках промивної води під час очищення обладнання на фармацевтичних підприємствах (табл. 6).
Таблиця 6. Результати спектрофотометричного визначення піроксикаму із АФ-SCN у модельних розчинах методом «введено-знайдено» (n = 5; P =0,95)
|
Зразок |
Піроксикам, мкг/мл |
RSD, % |
||
|
введено |
знайдено |
|||
|
1 |
1,32 |
1,29 ± 0,04 |
2,4 |
|
|
2 |
1,98 |
1,96 ± 0,06 |
2,5 |
|
|
3 |
2,64 |
2,62 ± 0,09 |
2,8 |
|
|
4 |
3,97 |
3,96 ± 0,14 |
2,8 |
Апробовано методику під час визначення вмісту кетопрофену методом прямої потенціометрії за допомогою твердоконтактного мембранного сенсора на основі ІА (ФО+) (Кет-) методом стандартних добавок у Фастум® Гелі (RSD, % = 2,0 - 3,9 при n=5, P=0,95). Методика, що пропонується, за своїми аналітичними характеристиками перевищує відому, із використанням ІСЕ на основі іонного асоціату метилтриоктил-амоній-3-бензол-б-метилбензенацетату як електродо-активної речовини, методику для визначення кетопрофену.
Загалом розроблено комплекс високочутливих, селективних, експресних спектрофотометричних та іонометричних методик для визначення диклофенаку, індометацину, кетопрофену й піроксикаму, що не потребують залучення висококваліфікованого персоналу, використання складного обладнання та можуть бути застосовані під час проведення хіміко-аналітичного моніторингу різних об'єктів.
Висновки
Обґрунтовано та експериментально показано можливість використання іонних асоціатів диклофенаку, індометацину, кетопрофену й піроксикаму з основними барвниками як ефективних аналітичних форм у спектрофотометрії та іонометрії.
1. Досліджено й оптимізовано умови утворення та екстракції іонних асоціатів диклофенаку, індометацину, кетопрофену і піроксикаму з поліметиновими барвниками. Установлено, що, варіюючи кислотність середовища, іонну силу розчину, природу екстрагента, можна регулювати селективність визначення одних нестероїдних протизапальних препаратів у присутності інших. Визначено спектрофотометричні й екстракційні характеристики їх іонних асоціатів. Значення молярних коефіцієнтів світлопоглинання е = (0,20-1,24)•105 свідчать про високу чутливість таких аналітичних систем.
2. Визначено константи асоціації досліджених ІА, а також розраховано їх добутки розчинності, які складають (1,0-7,8)·10-8. Утворення сполук типу іонних асоціатів диклофенаку з основними барвниками різних класів підтверджено на основі знятих ІЧ-спектрів диклофенаку, основних барвників та їх іонних асоціатів.
3. Установлено залежність електрохімічних характеристик твердоконтактних і плівкових ІСЕ на основі ІА диклофенаку, індометацину, кетопрофену з ОБ від концентрації та розчинності ЕАР, величини рН розчину, типу конструкції електрода, природи та вмісту пластифікатора й інших чинників.
4. Вивчено селективність розроблених електродів. Виявлено зв'язок між коефіцієнтами потенціометричної селективності сенсорів та енергіями гідратації відповідних аніонів (- Gгідр).
5. На основі нових аналітичних форм - іонних асоціатів НПЗП з основними барвниками - розроблено методики спектрофотометричного й іонометричного визначення диклофенаку, індометацину, кетопрофену та піроксикаму, що мають хороші аналітичні й метрологічні характеристики (RSD, % = 1,0 - 2,8) та апробовано для визначення вмісту цих НПЗП у фармацевтичних препаратах й інших реальних об'єктах.
Основний зміст дисертації викладено у публікаціях
1. Determination of diclofenac in pharmaceuticals and urine samples using a membrane sensor based on ion associate of diclofenac with Rhodamine B / Zh. Kormosh, I. Hunka, Ya. Bazel, N. Kormosh, A. Laganovsky, I. Mazurenko // Central European Journal of Chemistry. - 2007. - Vol. 5, №3. - P. 813-823.
Особистий внесок здобувача: експериментальне вивчення оптимального складу мембран на основі ІА родаміну Б та диклофенаку, дослідження селективності, написання статті.
2. Kormosh Zh. O. A new analytical form for the spectrophotometric determination of diclofenac in different object / Zh. O. Kormosh, I.P. Hunka, Yа. R. Bazel // Методи і об'єкти хімічного аналізу. - 2007. - Т. 2, №1. - С. 76-81.
Особистий внесок здобувача: винайдення нової аналітичної форми для визначення диклофенаку у зразках промивної води під час очищення обладнання на фармацевтичних підприємствах, обговорення результатів, написання статті.
3. Кормош Ж.О. Визначення диклофенаку за допомогою мембранного сенсору / Ж.О. Кормош, І. П. Гунька, Я.Р. Базель // Наук. вісн. Ужгород. ун-ту: Сер. «Хімія». - 2007. - Вип. 17-18. - С. 174-177.
Особистий внесок здобувача: вивчення впливу складу мембрани, де як ЕАР використано ІА з ОБ сафранінового ряду, рН розчину, що аналізується, на основні характеристики розробленого потенціометричного сенсора, обговорення результатів, написання статті.
4. Кормош Ж.О. Спектрофотометричне визначення диклофенаку з використанням астрафлоксину / Ж.О. Кормош, І. П. Гунька, Я.Р. Базель // Укр. Хім. журн. - 2008. - Т. 74, №1. - С. 64-68.
Особистий внесок здобувача: виконання експерименту щодо встановлення умов утворення та екстракції іонних асоціатів диклофенаку з астрафлоксином, апробація методики на 15-ти фармацевтичних препаратах різних виробників, обговорення результатів, написання статті.
5. Kormosh Zh. Preparation and сharacterization of a diclofenac sensitive electrode based on a PVC matrix membrane / Zh. Kormosh, I. Hunka, Ya. Bazel // Acta Chimica Slovenica. - 2008. - Vol. 55, №2. - P. 261-267.
Особистий внесок здобувача: дослідження умов роботи ІСЕ для визначення диклофенаку на полівінілхлоридній основі, обговорення результатів, написання статті.
6. Кормош Ж.О. Сенсор для визначення диклофенаку / Ж.О. Кормош, І. П. Гунька, Я.Р. Базель // Укр. Хім. журн. - 2008. - Т. 74, №10. - С. 91-95.
Особистий внесок здобувача: дослідження властивостей сенсора на основі ІА диклофенаку із малахітовим зеленим, апробація методики, написання статті.
7. Kormosh Zh. O. Ion selective electrode based on ion associate with basic dye for the potentiometric determination of diclofenac / Zh. O. Kormosh, I.P. Hunka, R.V. Krakovyak, Ya. R. Bazel // Методи і об'єкти хімічного аналізу. - 2008. - Т. 3, №1. - С. 103-109.
Особистий внесок здобувача: дослідження основних електродних характеристик пастового (графітового) сенсора на основі ІА родаміну 6Ж, його апробація, написання статті.
8. Kormosh Zh. Extraction and spectrophotometric determination of diclofenac in pharmaceuticals / Zh. Kormosh, I. Hunka, Ya. Bazel // Journal of the Chinese Chemical Society. - 2008. - Vol. 55. - P. 356-361.
Особистий внесок здобувача: вивчення умов утворення та екстракції ІА диклофенаку з ПБ АФ-SCN, впливу ДАР та іонної сили розчину на аналітичний сигнал, розробка нової методики, її порівняння із іншими відомими методиками, написання статті.
9. Пат. u200705459, МПК51 G 01 №33/15. Спосіб потенціометричного визначення диклофенаку з використанням іоно-селективного електроду / Кормош Ж.О., Гунька І. П.; заявник та патентовласник Волинський державний університет імені Лесі Українки. - №26290; заявл. 18.05.07; опубл. 10.09.07, Бюл. №14.
Здобувачем проведено експериментальне дослідження, опрацьовано літературні дані щодо відомих методик визначення диклофенаку та підготовлено опис винаходу.
10. Пат. u200802818, МПК51 G 01 №33/15. Спосіб екстракційно-фотометричного визначення індометацину / Кормош Ж.О., Гунька І. П.; заявник та патентовласник Волинський державний університет імені Лесі Українки. - №34773; заявл. 04.03.08; опубл. 26.08.08, Бюл. №16.
Здобувачем проведено експериментальне дослідження та підготовлено опис винаходу.
11. Пат. u200802828, МПК51 G 01 №33/15. Спосіб екстракційно-фотометричного визначення піроксикаму / Кормош Ж.О., Гунька І. П.; заявник та патентовласник Волинський державний університет імені Лесі Українки. - №34777; заявл. 04.03.08; опубл. 26.08.08, Бюл. №16.
Здобувачем проведено експериментальне дослідження, опрацьовано літературні дані щодо відомих методик визначення піроксикаму та підготовлено опис винаходу.
12. Пат. u200802824, МПК51 G 01 №33/15. Спосіб екстракційно-фотометричного визначення кетопрофену / Кормош Ж.О., Гунька І. П.; заявник та патентовласник Волинський державний університет імені Лесі Українки. - №34776; заявл. 04.03.08; опубл. 26.08.08, Бюл. №16.
Здобувачем проведено експериментальне дослідження та підготовлено опис винаходу.
13. Кормош Ж.О. Нові аналітичні форми на основі іонних асоціатів для визначення диклофенаку та аспірину / Ж.О. Кормош, І. П. Гунька, А.В. Лагановський, Я.Р. Базель // Аналітичний контроль якості та безпеки продукції промислового виробництва і продовольчої сировини. Питання підготовки фахівців для випробувальних лабораторій: програма та тези доповідей сесії Наукової ради НАН України з проблеми «Аналітична хімія», Одеса 22-26 трав. 2006 р. - О., 2006. - С. 43-44.
14. Kormosh Zh. Spectrophotometric determination of diclofenac in pharmaceutical preparations / Zh. Kormosh, I. Hunka, Ya. Bazel, I. Balog // Eloadasok osszefoglaloi: program йs elцadasцsszefoglalуk 49. Magyar spectrokemiai vandorgyules, Miskolc, jъlius 10-12, 2006. - Miskolc, 2006. - О. 180.
15. Кормош Ж.О. Використання іонних асоціатів із основними барвниками для визначення диклофенаку / Ж.О. Кормош, І. П. Гунька // 40 років з дня заснування кафедри хімічної метрології Харків. нац. ун-ту ім. Н.В. Каразіна: програма та тези доповідей; сесія наукової ради НАН України з проблеми «Аналітична хімія», Харків, 14-17 трав. 2007 р. - Х., 2007. - С. 55.
16. Kormosh Zh. Ion selective sensor based on ion associate and its application for the diclofenac determination / Zh. Kormosh, I. Hunka, K. Babats, Ya. Bazel, I. Balog // Centenбriumi Vegyйsz konferencia: 50. Magyar spektrokйmiai vбndorgyьllйs, mбjus 29-jъnius, 1 2007: program йs elцadasцsszefoglalуk. - Sopron, 2007. - О. 153.
17. Кормош Ж.А. Использование ионного ассоциата в качестве электродо-активного вещества для определения диклофенака / Ж.А. Кормош, И.П. Гунька // Современные проблемы теоретической и экспериментальной химии: межвуз. сб. науч. тр. VI Всеросс. Интерактивной конф. молодых ученых, Саратов, июнь 2007 г. - Саратов, 2007. - С. 35-36.
18. Гунька І. П. Нові аналітичні форми для визначення диклофенаку у фармацевтичних препаратах / І. П. Гунька, Ж.О. Кормош // Львівські хімічні читання - 2007: збірник наукових праць XI наук. конф., Львів, 30 трав. - 1 черв. 2007 р. - Л., 2007. - У52.
19. Kormosh Zh. Spectrophotometric determination of some NSAIDs / Zh. Kormosh, I. Hunka, Ya. Bazel // Spectroscopic conference: 51. XIX Slovac-Czech spectroscopic conference, october 12 - 16, 2008: book of abstracts. - Casta-Papiernicka, Slovakia, 2008. - P. 81.
20. Кормош Ж.О. Іонні асоціати - ефективні аналітичні форми для визначення фізіологічно-активних речовин / Ж.О. Кормош, І. П. Гунька, І. В. Мазуренко, Т. І. Савчук, Я.Р. Базель // VIII Українська конференція з аналітичної хімії присвячена 100-річчю від дня народження члена-кореспондента НАН України В.А. Назаренка: тези доповідей сесії наукової ради НАН України з проблеми «Аналітична хімія», Одеса 8-12 жовт. 2008 р. - О., 2008. - С. 51.
21. Кормош Ж.А. Астрафлоксин - эффективный реагент для спектрофотоме-трического определения пироксикама и кетопрофена / Ж.А. Кормош, И.П. Гунька // Проблемы теоретической и экспериментальной аналитической химии: тезисы докладов IV регионал. науч. конф., Пермь, 31 марта-3 апр. 2008 г. - Пермь, 2008. - С. 44.
22. Kormosh Zh. Spectrophotometric determination of piroxicam / Zh. Kormosh, I. Hunka, Ya. Bazel, I. Balog // Centenбriumi Vegyйsz konferencia: 51. Magyar spektrokйmiai vбndorgyьllйs, mбjus 30 - jъnius 2 2008: program йs elцadasцss-zefoglalуk. - Nyнregyhбza, 2008. - О. 132.
23. Кормош Ж.А. Электрохимический сенсор для определения индометацина / Ж.А. Кормош, И.П. Гунька // ЭМА-2008: тезисы докладов VII Всеросс. конф. по электрохим. методам анализа, Уфа 1-6 июля, 2008 г. - Уфа; Абзаково, 2008. - С. 61.
24. Гунька І. П. Спектрофотометричне визначення індометацину / І. П. Гунька, Ж.О. Кормош // Волинь очима молодих науковців: минуле, сучасне, майбутнє: матеріали II міжнар. наук.-практ. конф. студ. і асп., Луцьк, 16-17 квіт. 2008 р. - Луцьк, 2008. - Т. 2. - С. 159-160.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Класифікація нестероїдних протизапальних препаратів. Загальна характеристика мелоксикаму, методи його визначення. Синтез іонних асоціатів для іоноселективних електродів. Приготування полівінілхлоридної мембрани. Характеристики іоноселективних електродів.
дипломная работа [529,2 K], добавлен 12.09.2012Актуальність визначення металів та застосування реагенту оксихіноліну для їх визначення. Загальна його характеристика. Правила методик визначення з оксихіноліном, аналітичні методи. Застосування реагенту в медиціні, при розробці нових технологій.
курсовая работа [55,0 K], добавлен 11.05.2009Структурна формула, властивості, аналітичне застосування та якісні реакції дифенілкарбазиду, дифенілкарбазону, поверхнево активних речовин. Область аналітичного застосування реагентів типу арсеназо і торон, їх спектрофотометричні характеристики.
реферат [669,2 K], добавлен 10.06.2015Загальна характеристика та класифікація нестероїдних протизапальних препаратів. Лікарські речовини - похідні ароматичних кислот та амінокислот. Патофізіологія та фармакодинаміка. Метаболізм арахідонової кислоти. Фармакокінетична характеристика НПЗП.
курсовая работа [733,8 K], добавлен 21.10.2013Люмінесцентні властивості іонів рідкісноземельних елементів. Явище люмінесценції, його характеристики й класифікація. Люмінесцентні характеристики речовин. Схеми енергетичних рівнів іонів рідкісноземельних елементів, їх синтез методом хімічного осадження.
курсовая работа [946,0 K], добавлен 28.04.2015Історія відкриття тіосульфату натрію. Органолептичні та санітарно-гігієнічні показники. Методи одержання тіосульфату натрію. Хімічні властивості тіосульфату натрію. Методи відділення S2O32- іонів від других іонів. Фотометричне визначення тіосульфату.
курсовая работа [141,9 K], добавлен 16.02.2011Вплив попередньої екстракції лугом стебел пшеничної соломи на показники якості пероцтової солом’яної целюлози, оптимальні умови її проведення. Шляхи отримання целюлози, яка за своїми показниками якості може бути використання для хімічного перероблення.
статья [124,5 K], добавлен 19.09.2017Значення і застосування препаратів сполук ртуті у сільськогосподарському виробництві, в різних галузях промисловості та побуті. Фізичні і хімічні властивості сполук ртуті. Умови, що сприяють отруєнню. Клінічні симптоми отруєння тварин різних видів.
курсовая работа [34,2 K], добавлен 19.06.2012Піни – грубодисперсні висококонцентровані системи у складі бульбашок і рідкого дисперсійного середовища. Класифікація і характеристика пін; методи визначення їх дисперсності. Структурно-механічні і оптичні властивості пін, електрична провідність.
контрольная работа [201,6 K], добавлен 17.01.2013Хімічний склад і поглинаюча здатність ґрунтів. Методика визначення активності іонів і термодинамічних потенціалів в ґрунтах. Вплив калійних добрив на активність іонів амонію в чорноземі типовому. Поглиблене вивчення хімії як форма диференціації навчання.
дипломная работа [823,0 K], добавлен 28.03.2012Поняття про неводні розчини, їх класифікація та деякі властивості. Класифікація Кольтгофа за кислотно-основними властивостями, по здатності до утворення водневого зв'язку, участю в протонно-донорно-акцепторній взаємодії. Реакції в основних розчинниках.
курсовая работа [753,7 K], добавлен 03.11.2014Характеристика та застосування мінеральних вод. Розгляд особливостей визначення кількісного та якісного аналізу іонів, рН, а також вмісту солей натрію, калію і кальцію полуменево-фотометричним методом. Визначення у воді загального вмісту сполук феруму.
курсовая работа [31,1 K], добавлен 18.07.2015Характеристика та особливості застосування мінеральних вод, принципи та напрямки їх якісного аналізу. Визначення РН води, а також вмісту натрію, калію та кальцію. Методи та етапи кількісного визначення магній-, кальцій-, хлорид – та ферум-іонів.
курсовая работа [40,4 K], добавлен 25.06.2015Рідкоземельні елементи і їхні властивості та застосування, проблема визначення індивідуальних елементів, спектрометричне визначення компонентів, реагент хлорфосфоназо. Побудова графіків залежності світопоглинання та складання різних систем рівнянь.
дипломная работа [425,0 K], добавлен 25.06.2011Характеристика води по її фізичним та хімічним властивостям. Методики визначення вмісту нітрат іонів у стічній воді фотометричним методом аналізу з двома реактивами саліциловою кислотою та саліцилатом натрію у шести паралелях. Закон Бугера-Ламберта-Бера.
дипломная работа [570,8 K], добавлен 07.10.2014Аналітичні властивості та поширення d-елементів IV періоду у довкіллі. Методи якісного та фотометричного хімічного аналізу. Експериментальна робота по визначенню йонів Ферум (ІІІ) та йонів Купрум (ІІ), аналіз та обговорення результатів дослідження.
дипломная работа [112,0 K], добавлен 16.03.2012Особливості колориметричних методів аналізу. Колориметричне титрування (метод дублювання). Органічні реагенти у неорганічному аналізі. Природа іона металу. Реакції, засновані на утворенні комплексних сполук металів. Якісні визначення органічних сполук.
курсовая работа [592,9 K], добавлен 08.09.2015Загальна характеристика мелоксикаму, його фізичні і хімічні властивості, особливості застосування в медицині. Лікарські засоби, рівні якості. Загальне поняття про методику полярографічного визначення мелоксикаму в дозованих лікарських формах і плазмі.
контрольная работа [101,1 K], добавлен 24.01.2013Загальні властивості та історія відкриття натрій тіосульфату. Його хімічні властивості і взаємодія з кислотами. Утворення комплексів тіосульфатів. Загальні основи одержання натрій тіосульфату сульфітним, полі сульфідним та миш'яково-содовим методами.
курсовая работа [72,1 K], добавлен 04.05.2015Загальна характеристика, поширення в організмі та види вуглеводів. Класифікація і хімічні властивості моносахаридів. Будова і властивості дисахаридів й полісахаридів. Реакції окислення, відновлення, утворення простих та складних ефірів альдоз та кетоз.
реферат [25,7 K], добавлен 19.02.2009
