Експериментальне вивчення фармакодинаміки та механізму дії нової групи природних антиоксидантів на основі елаготанінів

Застосування препаратів порівняння кверцетину і силібору як при гострій, так і субхронічній гепатопатології позначилось, насамперед, захистом ендогенних антиоксидантних систем. При гострому гепатиті на тлі кверцетину реєструвалось відновлення фонду ВГ у гепатоцитах до значення інтактних тварин, що має певну аналогію з впливом елгацину. Силібор, подібно до альтану, справляв більш виразну мобілізуючу дію на рівень відновленого глутатіону у печінці (рис. 3). Тотожним був вплив силібору на глутатіоновий обмін і при тетрацикліновому гепатиті, що може пояснюватися його більшою тропністю до ферментів, які забезпечують редукцію глутатіону (ГР і Г6ФД). Менша вираженість гепатопротекторної дії флавоноїдних препаратів порівняно з альтаном при тетрахлорметановому гепатиті підтверджувалась достатньо високим рівнем гіпертрансаміназемії, слабкою тенденцією до нормалізації показників обміну речовин. При тетрацикліновому гепатиті силібор і кверцетин, подібно елгацину, стримували розвиток цитолізу гепатоцитів, водночас забезпечуючи підтримку відповідного рівня метаболічних процесів. Особливістю коригуючого впливу силібору при хронічній гепатопатології виявилась суттєва нормалізація сечовиноутворювальної, ліпід- та глікогенсинтетичної функцій печінки. Для кверцетину - стимуляція глікогеногенезу з вірогідною розбіжністю від інтактного значення. Згадані анаболічні процеси є енергозалежними і підтримка їх на високому рівні виступає свідченням переважання ефективності аеробних шляхів енергоутворення, до чого мають безпосередню причетність флавоноїдні препарати. В умовах експериментальних гепатитів особливо виділяється здатність кверцетину до підвищення вмісту холатів у складі жовчі. Проте, при гострому тетрахлорметановому гепатиті підвищення концентрації жовчних кислот при застосуванні кверцетину позначилось посиленням цитолітичних процесів, що може зумовлюватися детергентними властивостями холатів. На моделі тетрациклінового гепатиту гіперхолатохолія у тварин, лікованих кверцетином, компенсувалась прискоренням швидкості виділення жовчі. На тлі застосування силібору здатність печінки до перетворення холестерину на жовчні кислоти відновлювалась менш відчутно, ніж при застосуванні кверцетину. Водночас виразна глутатіонпротекторна дія силібору зумовлює його роль як індуктора синтезу глікокон'югатів жовчних кислот, що забезпечують процес холеекскреції.

Під час вивчення гіполіпідемічної дії елаготаніновміщуючих препаратів у порівнянні з референс-препаратами встановлено, що тривале утримання лабораторних тварин (білих щурів та кролів) на раціоні, збагаченому холестерином, позначалось суттєвим зростанням значення інтегрального показника ліпідного метаболізму - загальних ліпідів та підвищенням у їхній структурі вмісту ЛПНЩ (рис. 4). В умовах надлишкового надходження екзогенного холестерину посилювався процес етерифікації, що супроводжувалось зростанням частки ефірів холестерину (ЕХС) у значенні показника ЗХ та вмісту у ЛПВЩ. Отримані дані переконливо висвітлювали пряму залежність між рівнем гіперліпідемії та активацією ліпопереокиснення. Дисбаланс ліпідного гомеостазу позначився й на процесі утилізації холестерину, оскільки можливості печінки для його катаболізму за умови гіперхолестеринемії обмежувались, а літогенність жовчі (за холато-холестериновим коефіцієнтом) підвищувалась. Про переважання серед ліпопротеїнових фракцій сироватки крові саме ЛПНЩ свідчило також вірогідне підвищення вмісту ЗХ та концентрації ТАГ. Розладнання ліпідного гомеостазу при експериментальному атеросклерозі у кролів виявлялось характерними змінами морфоструктури та ультраструктури дуги аорти, відповідних картині згаданої модельної патології.

Дослідження гіполіпідемічного ефекту альтану і елгацину підтвердило значущість ролі рослинних поліфенольних речовин у забезпеченні антиатерогенного антиоксидантного захисту. Виучувані препарати справляли регресивну дію на розвиток гіперліпідемії, визначену за даними біохімічних та морфоструктурних показників (рис. 4). Стримування накопичення у крові атерогенних ліпідів супроводжувалось як відновленням збалансованості ПОЛ/АОС, так і зростанням вмісту антиатерогенних ЛПВЩ. Щодо АОС елаготаніновміщуючі справляли глутатіонзберігаючий ефект з певною стимуляцією оновлення пулу ВГ (рис. 4).

Враховуючи результати проведених нами досліджень, а також відомі дані літератури (В.Н. Титов, В.В. Кухарчук, 2001) механізм гіполіпідемічної активності екзогенних поліфенолів варто висвітлювати через призму їхньої пригнічувальної дії щодо шляхів перекисного катаболізму ліпідів як у складі ЛПНЩ, так і структурних компонентів ендотелію стінки судин і гепатоцитів. Першочергово зазначене виявляється інактивацією АФК, джерелом яких при гіперліпідемії виступають нейтрофіли та макрофаги - “сквенджери” перекисно-модифікованих ЛПНЩ. Визначена локалізація рослинних поліфенолів у плазматичних мембранах ендотеліальних клітин забезпечує пригнічення радикалозалежних деструктивних процесів. Локалізація у мембранах гепатоцитів не лише підвищує стабільність мембранних утворень, але й підтримує на належному рівні процеси утилізації холестерину. Підвищений рівень ЛПВЩ при збереженні гіперхолестеринемії і високої частки етерифікованого холестерину виступають свідченням стимуляції дієспроможності процесу зворотного транспорту ліпідів з органів, у тому числі й ендотеліальних клітин аорти, до печінки. Елгацин показав виражені антилітогенні властивості, що обгрунтовується мембраностабілізувальним ефектом на рівні мікросомальної мембрани та можливим стимулюючим втручанням у НАДФН-залежні ферментативні процеси. Результати дослідження морфоструктури дуги аорти та ультраструктури ендотеліоцитів свідчили про гальмування процесів деструкції, підвищення активності репаративних і синтетичних внутрішньоклітинних процесів, нормалізацію мітохондріальної біоенергетики у ендотеліоцитах.

За результатами вивчення гіполіпідемічної активності флавоноїдних препаратів можна зробити висновок про загальні принципові тенденції дії рослинних поліфенолів щодо перебігу експериментальних гіперліпідемій. За абсолютними значеннями більшості біохімічних та морфологічних показників та з урахуванням значень умовнотерапевтичних доз гіполіпідемічна ефективність альтану і елгацину оцінюється як більш виразна, ніж кверцетину, для якого антисклеротична активність є визначеною.

В умовах відтворення кардіоміопатії, викликаної ізадрином, суттєвість патологічних зрушень у організмі тварин підкреслювалась високою (40%) летальністю білих щурів з групи контрольної патології та позначилась біохімічно визначеним високим рівнем ПОЛ і напругою АОС. Зрушення окисного метаболізму у гіпоксичному міокарді відзеркалювалось вірогідним підвищенням активності маркерних органоспецифічних ферментів - ЛДГ і КФК (рис. 5). Підсумково страждала життєвоважлива скорочувальна функція серця, яка забезпечується станом біоелектричних процесів на мембранах кардіоміоцитів. Під впливом ізадрину скорочувальна дисфункція міокарду поєднувалась з формуванням запально-некротичного процесу, маркером якого у наших дослідах виступали гіпертрансаміназемія, збільшення МКС, а також морфологічні ознаки некробіозу.

Формування іншої вільнорадикальної кардіопатології - доксорубіцинової міокардіодистрофії у білих щурів супроводжувалось пригніченням метаболічних процесів не лише у міокарді, але й зниженням інтенсивності загальнотрофічних процесів. Як і у попередньому випадку зрушення процесів утилізації кисню під впливом кардіотоксину позначилось переважанням анаеробних шляхів метаболізму (за активністю КФК й ЛДГ). За електрокардіографічними показниками виснаження міокарду підтверджувалось пригніченням функціональної активності серця і формуванням брадикардії. На підтвердження визначеним біохімічним і електрофізіологічним зрушенням доксорубіцинова міокардіодистрофія у тварин з групи контрольної патології гістоморфологічно виявлялась фрагментацією та лізисом м'язових волокон, руйнуванням ядерного апарату кардіоміоцитів.

Узагальнюючим показником кардіопротекторної дії альтану і елгацину стало підвищення виживаності лікованих тварин до 100% в умовах ізадринового міокардиту, і до 87,5% - при доксорубіциновій міокардіодистрофії. У останньому випадку через тяжкість перебігу кардіопатології наочними залишались дистрофічні прояви дії доксорубіцину, хоча тенденція до втрати маси тіла найвиразніше стримувалась у тварин застосуванням альтану порівняно з кверцетином і силібором.

При формуванні стану гіпоксії міокарду оригінальні антиоксиданти на основі елаготанінів завдяки притаманним їм мембранотропним і антирадикальним властивостям, доведеним у наших попередніх дослідах, сприяли збереженню пула ферментних і неферментних антиоксидантних систем і послаблювали прояви альтерації, детерміновані спалахом ПОЛ. Надходження до організму елаготанінів позначилось і підвищенням рівня адаптаційних механізмів. Зазначене віддзеркалювалось нормалізацією фосфоліпідемії, що у постішемічний період, за даними літератури, є свідченням активації ліпогенезу у печінці та спрямування фосфоліпідів у осередки руйнації для відновлення мембранного ліпідного каркасу клітин серцевого м'язу (В.А. Сакс и соавт.,1992). Інтегральним показником обмеження процесів інфарктування ділянок міокарду виступало зареєстроване зниження активності КФК і ЛДГ, зниження гіпертрансаміназемії, зменшення показника МКС, суттєве послаблення патологічних змін у морфоструктурі серцевого м'язу у переважної більшості (?60%) тварин. Завдяки втручанню елаготанінів у метаболічні процеси створювались умови, які забезпечували повноцінну реполяризацію шлуночкового апарату, необхідну для належної діастоли та нового серцевого скорочення. Під впливом елгацину більш значуще пригнічувалось накопичення продуктів ПОЛ, зменшення гіперферментемії КФК та ЛДГ носило вірогідний характер порівняно з контрольною патологією, у той час як при застосуванні альтану - характер виразної, але невірогідної тенденції. Більш очевидними на тлі елгацину були також електрокардіографічні ознаки відновлення провідності у передсердях та шлуночках, нормалізації потенціалу збудливості шлуночків, частоти серцевого ритму (рис. 5).

Порівняльний аналіз коригуючого впливу флавоноїдних референс-препаратів на функціональний стан серцевого м'язу при експериментальних кардіопатологіях дозволив оцінити їхню терапевтичну ефективність як менш виразну, ніж елаготаніновміщуючих препаратів, та визначити певні особливості дії. На користь першого свідчить, насамперед, збільшення виживаності білих щурів при гострому міокардиті під впливом кверцетину і силібору до 90%, у той час як застосування альтану і елгацину повністю виключало смертність тварин (100% виживаність). Незважаючи на однаковий показник виживаності в усіх групах лікованих щурів при доксорубіциновій міокардіодистрофії (87,5%), застосування кверцетину і, особливо, силібору, меншою мірою сприяло нормалізації загальнотрофічних процесів. Загалом, обговорюючи механізми кардіопротекторної дії кверцетину і силібору в умовах експериментального міокардиту та міокардіодистрофії, слід відзначити окреслену спрямованість їхнього впливу щодо пригнічення ПОЛ та відновлення АОС. На тлі ізадринового міокардиту під час біохімічного обстеження дослідних тварин, лікованих кверцетином, визначалось надмірне за інтактне значення підвищення вмісту сироваточних фосфоліпідів, яке не супроводжувалось прискоренням вільнорадикальних процесів (рис. 5). Зважаючи на відомий регулюючий вплив кверцетину на функціонування поліфосфоінозитольної сигнальної системи, можна припустити, що дія препарату спрямовується не лише на збереження пулу структурних фосфоліпідів, але й стимуляцію ліпогенезу, що носить адаптаційно-компенсаторний характер. В умовах обох кардіопатологій очевидним був антиішемічний ефект кверцетину, який висвітлюється у сучасній літературі через призму його вазодилятаційної активності (C.K. Chen, C.R. Pace-Asciak, 1996). Проте під час доксорубіцинової міокардіодистрофії антиішемічний ефект кверцетину відтворює стан постішемічної реоксигенації міокарду, при якому підвищується імовірність подальшої провокаціі реакцій ПОЛ. Про це у наших дослідах свідчили показники вмісту первинних продуктів ПОЛ, які підтверджують тривалість реакцій перекисної деструкції мембранних ліпідів та окремі прояви зрушення процесу провідності у міокарді (низька амплітуда зубця Р і тривалість шлуночкового комплексу). Гістоморфологічна картина впливу кверцетину на структуру міокарду зберігала деякі ознаки патологічних змін як скорочувального апарату, так і ядер кардіоміоцитів, проте із значно меншим, ніж у контрольній патології, ступенем виразності.

Застосування силібору на ЕКГ лікованих щурів позначилось прискоренням серцевого ритму до меж значень інтактних тварин, проте згадані зміни реєструвались на тлі збереження ознак ішемії та зрушення провідності. Зареєстрований у наших дослідах на моделі ізадринового міокардиту вплив силібору щодо відновлення вмісту сироваточних фосфоліпідів до рівня інтактного контролю може виступати ознакою дієспроможності репаративних процесів у міокарді і свідченням відомої для силімарину метаболічної активності (І.С. Чекман, 2000). На підставі наведеного, а також результатів, отриманих під час моделювання іншої експериментальної кардіопатології (доксорубіцинової міокардіодистрофії), можна обговорювати наявність у силібору помірно вираженого коригуючого впливу на дисметаболічні зрушення у міокарді.

Доведена у наших дослідах різнобічність фармакодинамічного спектру оригінальних елаготаніновміщуючих препаратів альтану і елгацину, визначення ключових механізмів реалізації терапевтичного ефекту можна вважати безперечним експериментальним обґрунтуванням доцільності пошуку перспективних об'єктів фармакологічного дослідження серед природних елаготанінів. Вагомим практичним підсумком виконаної роботи є створення нового кардіопротекторного лікарського засобу - таблеток елгацину, 0,007, призначеного для терапії ІХС.

Аналіз результатів щодо лікувальної ефективності таблеток елгацину у порівнянні із одноіменною субстанцією в умовах гострих кардіопатологій дозволив зробити висновок про співставленість вираженості їх кардіопротекторної дії. Під впливом як таблеток, так і субстанції елгацину відзначались покращення загального стану тварин, суттєве відновлення зрушень серцевої діяльності. Електрокардіографічні дані свідчили на користь антиішемічних та антиаритмічних властивостей оригінального препарату. Гістоморфологічні показники підтверджували наочне зменшення деструктивних змін специфічних елементів міокарду, гальмування кардіоміолізу, прискорення процесів регенерації. Біохімічні показники тварин, які отримували таблетки і субстанцію елгацину, віддзеркалювали виражений нормалізуючий вплив препарату на перебіг окисних процесів (ПОЛ).

Позитивні результати щодо підтвердження вираженої кардіозахисної дії таблеток і субстанції елгацину отримані у дослідах з відтворення хронічної етанол-фуразолідонової кардіоміопатії, адекватної за перебігом та ключовими патогенетичними ланками алкогольній кардіоміопатії у людини (А. К. Ивахненко и соавт., 1999). Застосування таблеток і субстанції елгацину протягом усього періоду моделювання експериментальної хронічної алкогольної кардіоміопатії справляло помітний позитивний вплив як на загальний стан тварин, так і на інші показники, обрані у даному експерименті за маркерні. Відзначалась висока виживаність тварин порівняно із групою контрольної патології, зменшення ознак алкогольної інтоксикації з боку ЦНС: покращувались поведінкові реакції, зберігався апетит, з достовірною розбіжністю до значень контрольної патології зменшувалась ступінь атаксії. Введення щурам субстанції і таблеток елгацину значною мірою стримувало прояви кардіотоксичної дії етанолу та його метаболітів. За даними ЕКГ реєструвались достатньо висока функціональна спроможність провідних і скорочувальних елементів серця, повноцінність систоли і діастоли, зменшення ішемізації міокарду. Дані морфологічного обстеження підтверджували збереження структури тканини серця тварин, які отримували таблетки і субстанцію елгацину. За нашою думкою суттєве значення для реалізації кардіозахисної дії елгацину мають доведені антирадикальні властивості, здатність до підтримки дієспроможності глутатіонової редокс-системи, мембраностабілізувальні потенції. Разом із тим, у попередніх дослідах нами встановлено, що елгацин виявляє виражену здатність до гальмування “гіпоксантин-ксантиноксидазної” реакції, у ході якої утворюється не лише СОА, але й пероксид водню - основний субстрат каталазної реакції. Тому не виключається, що на тлі елгацину зменшення токсичних проявів етанолу (і ацетальдегіду), вираженість яких залежить від концентрації у крові, зумовлюється пригніченням альтернативних шляхів його окиснення і відновленням дієспроможності фізіологічних шляхів утилізації. Здатність елагової кислоти, яка кількісно переважає у складі елгацину, до участі у окисно-відновних процесах припускає втручання препарату у функціонуванні різноманітних електронтраспортних ланцюгів, зокрема, мікросомальних ферментів гідроксилювання, мітохондріальних ланцюгів. Як відомо, саме на рівні зазначених ферментних систем відбувається зрушення метаболічних процесів, обумовлених алкогольною інтоксикацією. У підсумок варто також підкреслити, що як при гострих, так і при хронічній кардіоміопатіях застосування таблеток і субстанції елгацину має певні переваги як за вираженістю ефекту, так і за значенням уживаної дози у порівнянні з референс-препаратом кверцетином. До того ж, співставленість виразності лікувальної дії таблеток і субстанції елгацину дозволяє зробити висновок про відсутність впливу допоміжних речовин, уведених у лікарську форму, на прояв фармакологічної активності препарату.

Проведені дослідження є фрагментом доклінічних досліджень субстанції і лікарської форми - таблеток елгацину 0,007 г, виконаних на базі ЦНДЛ НФаУ у повній відповідності до вимог ДФЦ МОЗ України. Промислове виробництво таблеток елгацину здійснює ЗАТ НВЦ „БХФЗ” (м. Київ, Україна).

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі наведені науково-експериментальні узагальнення щодо фармакологічної активності та механізму дії альтану і елгацину - оригінальних вітчизняних елаготаніновміщуючих препаратів, які виступають вагомим обгрунтуванням створення нової групи лікарських засобів антиоксидантної дії на основі елаготанінів.

В основі механізму антиоксидантної дії альтану лежить здатність до пригнічення ініціативних ланок вільнорадикального окиснення, серед яких чільне місце посідає пряма антирадикальна активність та гальмування залізоіндукованого каталізу ПОЛ. Для механізму дії елгацину також властиве поєднання прямого антирадикального ефекту (переважно до ОН-радикалів) зі здатністю до інактивації неферментативних каталізаторів ПОЛ (іонів Fe2+). Препарати порівняння кверцетин і силібор виявляють менш виражену дію щодо знешкодження активних форм кисню, особливо ОН-радикалу; у силібору відсутній вплив на ініціативні Fe2+-залежні ланки ПОЛ.

Альтан забезпечує захист ферментів першої лінії антиокисного захисту -глутатіонпероксидази, глутатіонтрансферази і супероксиддисмутази. У механізмі дії елгацину виражена тропність до захисту ферментів, які беруть участь у рециклюванні внутрішньоклітинного пулу глутатіону - глутатіонредуктази та глюкозо-6-фосфатдегідрогенази. Характерним для дії елгацину є потужний антиксантиноксидазний ефект, що відрізняє його від альтану і флавоноїдних референс-препаратів. Для силібору і кверцетину властива здатність до підтримки функціональної активності глутатіонредукуючих ферментів, проте у силібору відсутній вплив на антиперекисні глутатіонові ферменти. За антиліпооксигеназною активністю усі досліджувані об'єкти наближаються до стандартного препарату - кверцетину.

Альтан, елгацин, а з флавоноїдних препаратів кверцетин, справляють мембранопротекторну дію як на рівні плазматичної, так і мікросомальної мембран. Мембраностабілізувальні властивості силібору стосуються переважно плазматичної мембрани.

При виразкових ураженнях органів шлунково-кишкового тракту найбільш ефективним є застосування альтану у дозі 1 мг/кг, антиульцерогенна дія якого виявляється не лише регресивними змінами у осередку запалення, але й стимуляцією процесів регенерації і репарації. Призначення кверцетину у дозі 5 мг/кг і силібору у дозі 25 мг/кг в умовах аналогічних дослідів виявилось менш прийнятним для фармакокорекції запально-некротичних процесів у органах ШКТ порівняно з елаготаніновміщуючими препаратами.

Гепатопротекторна активність альтану і елгацину реалізується завдяки цитопротекторному, антинекротичному, регенераторному ефектам та такому, що перешкоджає розвиткові жирової дистрофії гепатоцитів. За вираженістю гепатозахисної дії та значенням умовнотерапевтичної дози (1 мг/кг) альтан та елгацин мають переваги перед флавоноїдними антиоксидантами (кверцетином у дозі 5 мг/кг і силібором у дозі 25 мг/кг).

Гіполіпідемічна і антиатерогенна дія альтану та елгацину у дозі 1 мг/кг за вираженістю переважає таку кверцетину у дозі 5 мг/кг. Особливостями гіпохолестеринемічної дії елгацину є його вплив на процеси остаточної утилізації холестерину на жовчні кислоти у печінці та здатність до пригнічення холелітіазу.

За виразністю кардіопротекторної дії елгацин у дозі 1 мг/кг перевершує як препарати порівняння (кверцетин у дозі 5 мг/кг, силібор у дозі 25 мг/кг) , так і альтан - аналог за складом діючих речовин. Складовими кардіозахисної дії елгацину є антиаритмічний, антиішемічний та помірний антиангінальний ефекти. Отримані дані обґрунтовують доцільність створення на основі елгацину нового кардіопротекторного лікарського засобу.

Співставленість вираженості терапевтичного ефекту субстанції і таблеток елгацину, визначеного на моделях гострих і хронічної експериментальних кардіопатій, підтверджує наявність кардіопротекторної дії препарату і свідчить про відсутність впливу допоміжних речовин, уведених у лікарську форму, на прояв фармакологічної активності.

Експериментальне дослідження фармакологічної активності і механізму дії альтану і елгацину виступає вагомим обґрунтуванням подальшого пошуку та створення оригінальних вітчизняних лікарських засобів на основі рослинних елаготанінів. Дані про антиксантиноксидазну дію елгацину дозволяють рекомендувати його для подальшого вивчення як протиподагричного засобу. Доцільним є проведення досліджень з визначення можливості застосування елаготанінвміщуючих препаратів як геропротекторів, радіопротекторів, засобів з ангіопротекторною дією для лікування ускладнень цукрового діабету тощо.

СПИСОК НАУКОВИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Яковлєва Л.В., Карбушева І.В., Сахарова Т.С. Можливості використання препарату дубильних речовин альтану для лікування колітів.- Х.: Золоті сторінки, 2003. - 136 с. - Бібліогр.: с. 132-135. (Особистий внесок здобувача: огляд з біологічної активності дубильних речовин, дослідження механізмів антиоксидантної дії альтану, аналіз та узагальнення результатів, написання розділів 1.3, 2.1).

2. Экспериментальное изучение кардиопротекторных свойств субстанции и таблеток эллаговой кислоты на модели хронической этанол-фуразолидоновой кардиомиопатии у крыс / Л.В. Яковлева, Е.Н. Горбань, И.А. Зупанец, А.К. Ивахненко, Т.С. Сахарова // Клінічна фармація. - 1999. - Т.3, № 2. - С. 163-169. (Особистий внесок здобувача: участь у проведенні досліджень, аналізі та узагальненні отриманих даних).

3. Яковлєва Л.В., Івахненко О.К., Сахарова Т.С. Вивчення кардіопротекторних властивостей субстанції і таблеток елагової кислоти на моделі доксорубіцинової міокардіодистрофії у щурів // Експериментальна і клінічна медицина. - 2000. - №1. - С. 55-57. (Особистий внесок здобувача: участь у проведенні досліджень, аналізі та узагальненні отриманих даних, написанні статті).

4. Сахарова Т.С. Порівняльне експериментальне вивчення кардіопротекторної активності нових рослинних антиоксидантів на основі біофлавоноїдів та дубильних речовин // Клінічна фармація. - 2001. - Т. 5, № 1. - С. 64-67.

5. Яковлєва Л.В., Горбань Є.М., Сахарова Т.С. Експериментальне дослідження гепатопротекторної активності оригінальних рослинних препаратів на основі елагової кислоти // Фармацевтичний журнал. - 2001. - № 3. - С. 100-103. (Особистий внесок здобувача: проведення досліджень, участь у аналізі та узагальненні отриманих даних, написанні статті).

6. Експериментальне дослідження кардіотропності препаратів біофлавоноїдного складу / Т.С. Сахарова, Л.В. Яковлєва, Є.М. Горбань, О.О. Герасимова // Медична хімія. - 2001. - Т. 3, № 2. - С.13-16. (Особистий внесок здобувача: участь у проведенні досліджень, аналізі та узагальненні отриманих даних, написанні статті).

7. Сахарова Т.С. Експериментальне дослідження гіполіпідемічної активності нових природних антиоксидантів на основі дубильних речовин // Медична хімія. - 2001. - Т. 3, № 4. - С.56-59.

8. Дослідження впливу препаратів дубильних речовин на перебіг аскорбат-індукованого ПОЛ в залежності від концентрації екзогенного заліза / Л.В. Яковлєва, Є.М. Горбань, Т.С. Сахарова, Т.А. Костіна // Фізіологічно-активні речовини. - 2001. - № 2 (32). - С. 58-60. (Особистий внесок здобувача: проведення досліджень, участь у аналізі та узагальненні отриманих даних, написанні статті).

9. Сахарова Т.С., Ларьяновська Ю.Б. Патоморфологічне дослідження гепатопротекторних властивостей елагової кислоти при гострому токсичному гепатиті у білих щурів // Вісник морфології. - 2001. - № 7 (2). - С. 201-203. (Особистий внесок здобувача: участь у проведенні досліджень, аналізі та узагальненні отриманих даних, написанні статті).

10. Сахарова Т.С. Експериментальне дослідження гепатопротекторної активності альтану при тетрацикліновому ураженні печінки у білих щурів / Сб. "Лекарства-человеку" - Харьков, 2001. - Т. XV, № 1-2. - С. 449-452.

11. Яковлєва Л.В., Горбань Є.М., Сахарова Т.С. Дослідження впливу елаготанінвмісних препаратів на деякі ланки атерогенезу при експериментальному атеросклерозі у кролів // Медична хімія" . - 2002. - Т. 4, № 1. - С.53-55. (Особистий внесок здобувача: проведення досліджень, участь в узагальненні даних, написанні статті).

12. Сахарова Т.С., Нікітченко Ю.В., Дзюба В.М. Експериментальне дослідження антирадикальної активності елагової кислоти у порівнянні з біофлавоноїдними препаратами // Медична хімія. - 2002. - Т. 4, № 2. - С. 56-58. (Особистий внесок здобувача: участь у проведенні досліджень, аналізі та узагальненні даних, написанні статті).

13. Сахарова Т.С., Яковлєва Л.В. Експериментальне вивчення мембранопротекторних властивостей препаратів на основі рослинних елаготанінів // Медична хімія. - 2002. -Т. 4, № 3 - С. 89-91. (Особистий внесок здобувача: проведення досліджень, участь у аналізі та узагальненні отриманих даних, написанні статті).

14. Нардід О.А., Цимбал Л.В., Сахарова Т.С. Дослідження впливу елаготаніновміщуючих препаратів на структурно-динамічний стан плазматичної мембрани еритроцитів // Фізіологічно активні речовини. - 2002. - № 1 (33). - С. 81-83. (Особистий внесок здобувача: участь у проведенні досліджень, узагальненні отриманих даних, написанні статті).

15. Яковлєва Л.В., Сахарова Т.С. Співставлення кардіопротекторних властивостей нових рослинних антиоксидантів фенольної структури при експериментальному міокардиті // Фармацевтичний журнал. - 2002. - № 2. - С. 92-96. (Особистий внесок здобувача: проведення експериментальних досліджень, участь у аналізі та узагальненні отриманих даних, написання статті).

16. Сахарова Т.С. Вплив природних поліфенолів групи дубильних речовин на стан ПОЛ/АОС білих щурів при експериментальній гіперліпідемії // Експериментальна та клінічна фізіологія і біохімія. - 2002. - № 2 (18). - С. 15-17.

17. Сахарова Т.С. Дослідження впливу альтану на функціональний стан серцевого м'язу при експериментальній міокардіодистрофії у білих щурів // Таврический медико-биологический вестник. - 2002. - Т. 5, № 2. - С. 180-182.

18. Яковлєва Л.В., Горбань Є.М., Сахарова Т.С. Експериментальне вивчення кардіопротекторної активності альтану у порівнянні з кверцетином // Одеський медичний журнал. - 2002. - № 1 (69). - С. 19-22. (Особистий внесок здобувача: проведення експериментальних досліджень, участь в узагальненні отриманих даних, написанні статті).

19. Сахарова Т.С. Експериментальне обгрунтування можливості використання елагової кислоти як антиоксиданта-гепатопротектора // Одеський медичний журнал. - 2002. - № 3 (71). - С. 21-24.

20. Сахарова Т.С., Ларьяновська Ю.Б. Патоморфологічне дослідження кардіопротекторних властивостей альтану при гострому токсичному міокардиті у білих щурів // Вісник морфології. - 2002. - № 1 (8). - С. 47-49. (Особистий внесок здобувача: участь у проведенні досліджень, аналізі та узагальненні отриманих даних, написанні статті).

21. Яковлєва Л.В., Сахарова Т.С. Вивчення кардіопротекторних властивостей альтану при доксорубіциновій міокардіодистрофії у білих щурів // Фізіологічно активні речовини. - 2002 - № 2 (34). - С. 95-98. (Особистий внесок здобувача: проведення експериментальних досліджень, участь в аналізі та узагальненні отриманих даних, написанні статті).

22. Яковлєва Л.В., Сахарова Т.С. Порівняльне експериментальне дослідження противиразкової дії препаратів на основі рослинних поліфенолів // Клінічна фармація. - 2002. - Т. 6, № 4. - С.45-48. (Особистий внесок здобувача: проведення експериментальних досліджень, участь в узагальненні отриманих даних, написанні статті).

23. Сахарова Т.С., Нікітченко Ю.В., Дзюба В.М. Експериментальне дослідження впливу рослинних препаратів поліфенольного складу на функціонування антипероксидної ферментативної системи печінки // Медична хімія. - 2003. - Т. 5, № 1. - С. 52-55. (Особистий внесок здобувача: участь у проведенні досліджень, аналізі та узагальненні отриманих даних, написанні статті).

24. Яковлєва Л.В., Горбань Є.М., Сахарова Т.С. Експериментальне вивчення модулювального впливу елаготаніновмісних препаратів на активність прооксидних ферментів // Медична хімія. - 2003. - Т. 5, № 2. - С. 45-48. (Особистий внесок здобувача: участь у проведенні досліджень, аналізі та узагальненні отриманих даних, написанні статті).

25. Яковлєва Л.В., Сахарова Т.С. Риженко І.М. Співставлення особливостей гепатопротекторної дії оригінальних елаготаніновмісних препаратів // Клінічна фармація. - 2004. - Т. 8, № 2. - С.63-66. (Особистий внесок здобувача: участь у проведенні досліджень, аналізі та узагальненні отриманих даних, написанні статті).

26. Пат. 64074 UA, Україна, МПК А61К35/78. Кардіопротекторний антиоксидантний засіб “Елгацин” / Т.Н. Бікбулатова, А.С. Шаламай, Л.В. Безпалько, Є.О. Сова, В.П. Черних, Л.В. Яковлєва, О.П. Хворост, Т.С. Сахарова, С.А. Малиновська, Є.В. Гладух, О.К. Івахненко. - № 2002086603; Заявл. 08.08.2002; - Опубл. 15.06.2005. - Бюл. № 6. - 8 с. ил. (Особистий внесок здобувача: участь у проведенні патентного пошуку, фармакологічного експерименту, оформленні патенту).

27. Яковлєва Л.В., Івахненко О.К., Сахарова Т.С. Пошук нових перспективних об'єктів фармакологічного дослідження серед елаготанінів вільхи // Клінічна фармація. - 2004. - Т. 8, № 3. - С. 41-44. (Особистий внесок здобувача: участь у проведенні досліджень, аналізі та узагальненні отриманих даних, написанні статті).

28. Яковлєва Л.В., Сахарова Т.С. Дослідження кардіопротекторних властивостей елгацину на моделі експериментальної ішемії міокарду у собак // Клінічна фармація. - 2006. - Т. 10, № 2. - С. 40-42. (Особистий внесок здобувача: участь у проведенні досліджень, аналізі та узагальненні отриманих даних, написанні статті).

29. Яковлєва Л.В., Сахарова Т.С. Експериментально-теоретичне обгрунтування антисклеротичної активності елгацину // Клінічна фармація. - 2007. - Т. 11, № 3. - С. 42-45. (Особистий внесок здобувача: участь у проведенні досліджень, аналізі та узагальненні отриманих даних, написанні статті).

30. Яковлева Л.В., Сахарова Т.С. Сравнительное изучение кардиопротекторной активности антиоксидантных препаратов на основе биофлавоноидов и дубильных веществ / VII Российский национальный конгресс "Человек и лекарство":Тезисы докладов. - Москва, 2000 - С. 565. (Особистий внесок здобувача: проведення досліджень, участь у аналізі та узагальненні отриманих даних, написанні тезів).

31. Сахарова Т.С. Изучение гиполипидемической активности препаратов дубильных веществ / VIII Российский национальный конгресс "Человек и лекарство": тезисы докладов. - Москва, 2001 - С. 616-617.

32. Сахарова Т.С. Дослідження впливу препаратів рослинних дубильних речовин на жовчоутворювальну функцію печінки при експериментальній гіперліпідемії у білих щурів / ІІ Національний з'їзд фармакологів України "Фармакологія 2001 - крок у майбутнє" : тези доповідей. - Дніпропетровськ, 2001. - С. 211-212.

33. Сахарова Т.С. Дослідження механізмів цитопротекторної дії препаратів на основі дубильних речовин / Досягнення і перспективи розвитку у клініці внутрішніх хвороб:тези респ. наук.-практ. конф. - Харків, 2001. - С. 19.

34. З'ясування потенційної антиокислювальної активності оригінальних препаратів на основі рослинних поліфенольних сполук / Т.С. Сахарова, О.О. Герасимова, І.В. Карбушева, Н.А. Цубанова // Вісник Вінницького державного медичного університету. -2002. - Т. 6, № 1. - С. 207. (Особистий внесок здобувача: участь у проведенні досліджень, аналізі та узагальненні отриманих даних, написанні тезів).

35. Яковлєва Л.В., Сахарова Т.С. Порівняльне дослідження впливу препаратів на основі рослинних поліфенолів на активність деяких глутатіонзалежних ферментів // Український біохімічний журнал. - 2002. - Т. 74, № 4а (додаток 1). -С. 93-94. (Особистий внесок здобувача: проведення досліджень, участь у аналізі та узагальненні отриманих даних, написанні тезів).

36. Сахарова Т.С., Ларьяновська Ю.Б. Дослідження впливу елаготанінвмісних препаратів на морфоструктуру дуги аорти при експериментальному атеросклерозі // Збірник наукових праць XLV підсумкової (міжрегіональної) наук.практ.конф. “Здобутки клінічної та експериментальної медицини”. -Тернопіль : Укрмедкнига”, 2002. - Вип. 7. - С. 140-141. (Особистий внесок здобувача: участь у проведенні досліджень, аналізі та узагальненні отриманих даних, написанні тезів).

37. Яковлєва Л.В., Сахарова Т.С. Альтан - як коректор ліпідного гомеостазу в умовах експериментальних гіперліпідемій // Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції “Нові вітчизняні розробки лікарських засобів для гастроентерології”. - Х.: НФаУ, 2004. - С. 181-191. (Особистий внесок здобувача: проведення досліджень, участь в узагальненні отриманих даних, написанні тезів).

38. Яковлєва Л.В., Івахненко О.К., Сахарова Т.С. Дослідження окремих складових механізму антиоксидантної дії рослинних елаготанінів // Матеріали IV Української науково-практичної конференції з міжнародною участю з клінічної фармакології “Актуальні питання фармакології”. - Вінниця, 2004. - С. 173-174. (Особистий внесок здобувача: участь у проведенні досліджень, аналізі та узагальненні отриманих даних, написанні тезів).

39. Яковлєва Л.В., Івахненко О.К., Сахарова Т.С. Дослідження кардіотропних властивостей елгацину в умовах адреналінової міокардіодистрофії у собак / Терапевтичні читання пам'яті академіка Л.Т. Малої: Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції 20-21 трав. 2004 р. - Харків, 2004. - С. 271. (Особистий внесок здобувача: участь у проведенні досліджень, аналізі та узагальненні отриманих даних, написанні тезів).

40. Яковлєва Л.В., Сахарова Т.С. Метаболічні ефекти елгацину - нового кардіопротекторного лікарського засобу на основі елаготанінів вільхи // Проблемы, достижения и перспективы развития медико-биологических наук и практического здравоохранения: Труды Крымского гос. мед. ун-та им. С. Георгиевского. - 2005. - Т. 141, ч. 4. - Симферополь: Изд. центр КГМУ. - С. 128. (Особистий внесок здобувача: проведення досліджень, узагальнення отриманих даних, участь у написанні тезів).

41. Сахарова Т.С. Теоретично-експериментальне обгрунтування механізмів антиульцерогенної дії оригінальних елаготанінвміщуючих препаратів / Науково-технічний прогрес і оптимізація технологічних процесів створення лікарських препаратів: Матеріали І Міжнародної науково-практичної конференції, Тернопіль, 6-7 квітня 2006 р. - Тернопіль : Укрмедкнига, 2006. - С. 169.

42. Yakovleva L.V., Sakcharova Т.S., Kotelevets N.V. Feature of quercetin and elagotannins containing drugs modulating action on activity glutathione-cycles enzymes// Third International Conference on Polyphenols applications is Nutrition and Health, St Julian, Malta, October 26-27 2006. - Malta-ISANH. - P. 91. (Особистий внесок здобувача: проведення експериментальних досліджень, участь у аналізі та узагальненні отриманих даних, написанні тезів).

43. Яковлева Л.В., Сахарова Т.С. Составляющие механизма антисклеротической активности элгацина // Вісник стоматології (спец. випуск). - 2006. - № 3 (53). - С. 35. (Особистий внесок здобувача: проведення експериментальних досліджень, участь у аналізі та узагальненні отриманих даних, написанні тезів).

44. Яковлєва Л.В., Сахарова Т.С. Особливості пливу елгацину на стан “редокс-сигнальної системи” // Вісник Вінницького національного медичного університету. - 2007. - № 11 (2). - С. 801-802. (Особистий внесок здобувача: проведення експериментальних досліджень, участь у аналізі та узагальненні отриманих даних, написанні тезів).

АНОТАЦІЯ

Сахарова Т.С. Експериментальне вивчення фармакодинаміки та механізму дії нової групи природних антиоксидантів на основі елаготанінів. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора фармацевтичних наук за спеціальністю 14.03.05 - фармакологія. - Національний фармацевтичний університет, Харків, 2008.

Представлена робота присвячена різнобічному фармакологічному вивченню оригінальних вітчизняних елаготаніновміщуючих препаратів альтану і елгацину у порівнянні з відомими антиоксидантами кверцетином і силібором, результати якого виступають експериментальним обгрунтуванням доцільності створення нової групи антиоксидантних лікарських засобів на основі елаготанінів.

На етапі вивчення механізмів антиоксидантної дії доведено, що альтану і елгацину притаманні прямі антирадикальні властивості та опосередкований гальмівний вплив на перебіг ВРО через здатність до вилучення каталізаторів ВРО - іонів заліза, пригнічення активності прооксидантних ферментів, стабілізації пулу ендогенних ферментативних та неферментативних компонентів АОС, наявність мембраномодулювальних/мембраностабілізувальних властивостей. Порівняльний аналіз окремих складових антиоксидантної дії елаготаніновміщуючих і флавоноїдних препаратів дозволив відзначити їхні особливості у реалізації фармакологічної активності. Визначені переваги запропонованих елаготаніновміщуючих антиоксидантів перед відомими флавоноїдними препаратами антиоксидантної дії кверцетином і силібором. Доведена висока терапевтична ефективність елаготаніновміщуючих препаратів як засобів фармакокорекції виразкових уражень шлунку і товстої кишки, гострих та хронічних токсичних гепатитів, гіперліпідемій, кардіопатологій токсичного генезу. На підставі отриманих результатів обгрунтоване створення та впровадження у практичну медицину таблеток елгацину, 0,007 - оригінального кардіопротекторного антиоксидантного лікарського засобу.

Ключові слова: фармакологічне дослідження, вільнорадикальне окиснення, антиоксидантна активність, елаготаніни, альтан, елгацин, кверцетин, силібор.

АННОТАЦИЯ

Сахарова Т.С. Экспериментальное изучение фармакодинамики и механизма действия новой группы природных антиоксидантов на основе эллаготанинов.-Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени доктора фармацевтических наук по специальности 14.03.05 - фармакология. - Национальный фармацевтический университет, Харьков, 2008.

Представленная работа посвящена разностороннему фармакологическому изучению оригинальных отечественных эллаготанинсодержащих препаратов альтана и элгацина в сравнении с известными антиоксидантами кверцетином и силибором, результаты которого являются обоснованием целесообразности создания новой группы препаратов антиоксидантного действия на основе эллаготанинов.

На этапе изучения механизмов антиоксидантного действия доказано, что альтану и элгацину свойственно прямое антирадикальное действие по отношению к активным метаболитам кислорода (АФК), а также непрямое угнетающее влияние на течение процесса аномального свободнорадикального оисления (СРО). Последнее опосредуется способностью еллаготанинсодержащих препаратов к инактивации катализаторов СРО - ионов двухвалентного железа, снижению активности прооксидантных ферментов, стабилизации пула ферментативных и неферментативных компонентов эндогенной АОС, наличием мембраномодулирующих/ мембраностабилизирующих свойств. Значимость антирадикального эффекта предлагаемых препаратов подчеркивается тем, что он выявляется на уровне участков возможной локализации эллаготанинов - в клеточных и субклеточных мембранах.

Установлено, что в механизме антиоксидантного действия альтана преобладает способность к непосредственному взаимодействию с АФК и липидными радикалами (“сквенджер-активность”). Вместе с тем, альтан существенно снижает каталитическую активность ионов железа в модельных системах индукции ПОЛ, проявляет антилипооксигеназную активность, оказывает протекторное влияние на функционирование антипероксидных глутатионзависимых ферментов, а также мембраностабилизирующий эффект по отношению к клеточной и субклеточной мембранам. Выраженные окислительно-восстановительные потенции альнитанинов альтана обусловливаются не только свободными фенольными гидроксилами, но и наличием карбоксильных групп в составе гексагидроксидифеновой кислоты.

Препарат элгацин по силе прямого антирадикального действия, инактивирующего влияния на Fe2+-опосредованный катализ СРО, мембраностабилизирующей активности несколько уступает альтану. Антисупероксидрадикальный эффект элгацина в большей степени опосредован антиксантиноксидазной активностью. Оба эллаготанинсодержащих препарата равноэффективны по угнетающему влиянию на липооксигеназный путь генерации свободных радикалов. В механизме действия элгацина констатирована большая тропность к защите ферментов, обеспечивающих рецикл внутриклеточного пула глутатиона - глутатионредуктазы и глюкозо-6-фосфатдегидрогеназы.

Сравнительный анализ отдельных составляющих антиоксидантного действия оригинальных эллаготанинсодержащих препаратов и известных флавоноидных препаратов кверцетина и силибора позволил установить некоторые особенности реализации исследуемой активности. Доказано, что кверцетин и силибор характеризуются менее выраженной способностью к обезвреживанию АФК, особенно ОН-радикала, чем альтан и элгацин. Для силибора не выявлено влияния на инициативные Fe2+-обусловленные звенья ПОЛ, а кверцетин малоэффективен как ингибитор ксантиноксидазного пути генерации супероксиданион-радикала. По антилипооксигеназной активности все изученные полифенольные препараты близки кверцетину - известному ингибитору липооксигеназы. Защита силибором и кверцетином эндогенных компонентов АОС проявляется поддержкой функциональной активности ферментов, ответственных за редукцию глутатиона. По выраженности мембранопротекторного действия флавоноидные референс-препараты уступают альтану. У силибора названный эффект реализуется лишь на уровне клеточной мембраны, в то время как альтан, элгацин и кверцетин обеспечивают защиту как плазматической, так и микросомальной мембран.

Доказана высокая эффективность эллаготанинсодержащих препаратов как средств антиоксидантной фармакокоррекции язвенных поражений желудка и толстого кишечника, острых и хронических токсических гепатитов, гиперлипидемии/атеросклероза, кардиопатологий токсического генеза. Для альтана в большей степени присуще антиульцерогенное действие при язвенных поражениях желудка и толстой кишки, а также гепатопротекторная активность при острых токсических гепатитах. Применение элгацина более приемлемо для фармакокоррекции хронических поражений печени и в качестве кардиопротекторного антиоксидантного средства. Для обоих препаратов показано равноэффективное гиполипидемическое действие. Установлены преимущества антиульцерогенного, гепатозащитного, гиполипидемического и кардиопротекторного действия предложенных антиоксидантов на основе эллаготанинов перед известными флавоноидными препаратами, которые подтверждаются большей динамичностью наступления терапевтического эффекта при использовании альтана и элгацина в дозе, значительно меньшей, чем у кверцетина и силибора.

Результаты проведенных исследований послужили экспериментальным обоснованием создания и внедрения в практическую медицину таблеток элгацина, 0,007 - оригинального кардиопротекторного средства антиоксидантного действия.

Ключевые слова: фармакологическое исследование, свободнорадикальное окисление, антиоксидантная активность, эллаготанины, альтан, элгацин, кверцетин, силибор.

SUMMERY

Sakcharova T.S. Experimental study of pharmacodynamic and mechanism of action of new group natural antioxidants on a basis ellagotannins.-Manuscript.

The dissertation of the Doctor in Pharmacy Degree in the Speciality 14.03.05 - Pharmacology .- National University of Pharmacy, Kharkiv, 2008.

The presented work is devoted to versatile pharmacological study of original domestic preparations Altan and Elgacin in comparison with known antioxidants Quercetin and Silibor. The results of this study are an indisputable basis of expediency for creation of the new group of natural antioxidants on the basis of the ellagotannins.

During the testing phase of the antioxidative action mechanisms of Altan and Elgacin it was established, that the direct antiradical properties and indirect oppressing influence on current FRO are inhered in ellagotannin-based drugs. These properties are due to the ability of ellagotannin-based drugs to inactivate the catalysts FRО - ions of iron, to depress of the activity of prooxidative enzymes, to stabilize the endogenous enzymatic and nonenzymatic components of АОS, and to the presence of membrane-modulating/ membrane-stabilisating properties. The comparative analysis of the significance of the individual antioxidative action components of the original ellagotannin-based and already known flavonoid preparations has allowed to differentiate features in realization of the studied activity. The high therapeutic efficiency of the Altan and Elgacin was proved as the method of the antioxidative pharmacocorrection of ulcerative defeats of gastrointestinal tract organs, acute and chronic toxic hepatitis, hyperlipidemia/atherosclerocis, and cardiopathalogies of toxic genesis. The advantages of the offered antioxidants on the ellagotannin basis over the known flavonoid preparations Quercetin and Silibor.

Key words: pharmacological research, free radical oxidation, antioxidative activity, ellagotannins, Altan, Elgacin, Quercetin, Silibor.

Размещено на Allbest.ru