Електроліз: сутність процесу
Процеси, що протікають при електролізі розчинів та розплавів електролітів. Маси речовин, що виділяються чи розкладаються визначеною кількістю електрики. Знаходження сили струму за масою речовини, що виділилася. Електроліз розчину Na2SO4, СuSO4 та КСl.
Рубрика | Химия |
Вид | лекция |
Язык | украинский |
Дата добавления | 12.03.2017 |
Размер файла | 17,5 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru//
Размещено на http://www.allbest.ru//
Лекція 5
Тема: Електроліз
Мета: актуалізувати знання учнів про процеси, що протікають при електролізі розчинів та розплавів електролітів; удосконалювати вміння й навички складання повних і скорочених йонно-молекулярних рівнянь реакцій; розвити вміння складати рівняння електролізу розчинів та розплавів електролітів, навчити розрізняти катодні та анодні процеси при електролізі, показати значення електролізу; навчити кількісно характеризувати процеси електролізу.
Обладнання й матеріали: ряд активності металів, таблиця розчинності.
Базові поняття й терміни: електроліти, неелектроліти, йони Гідрогену, Гідроксид-аніони, електроліз, катод, анод, катіони, аніони, катодні процеси, анодні процеси, відновлення, окиснення, оксигенвмісні та безоксигенвмісні кислоти, ряд напруг металів.
Тип уроку: повторення й систематизація знань; вивчення нового.
ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ ЕТАП ПОВТОРЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ, ВИВЧЕННЯ НОВОГО
Електроліз - це окисно-відновний процес, який відбуваються на електродах при проходженні електричного струму через розчин або розплав електроліту;
- це процес відновлення на катоді і окиснення на аноді.
Під дією джерела струму на одному з електродів (катоді) утворюється надлишок електронів («-» електрод), на другому (аноді) - нестача електронів («+» електрод). Під час проходження електричного струму крізь електроліт поряд з хаотичним рухом іонів виникає спрямований і катіони переміщуються до негативного електрода (катода), аніони - до позитивного (анода).
Частинки, що перебувають поблизу негативного електрода, приймають електрони, тобто відновлюються. Електрод на якому відбувається реакція відновлення, називається катодом. Частинки, що перебувають поблизу позитивного електрода, віддають електрони, тобто окислюються. Такий електрод називається анодом.
Важливу роль в процесі електролізу відіграє матеріал, з якого виготовлені електроди, особливо анод. Такі матеріали, як платина та графіт, є інертними, тобто самі не окиснюються під час електролізу. Якщо аноди виготовлено з міді, цинку, заліза, нікелю тощо, то в процесі електролізу матеріал анода може окиснюватись (електроліз з розчинним анодом).
Суттєво відрізняється електроліз розчинів та розплавів електролітів, тому що при електролізі розчину у процесі беруть участі і молекули води.
Електроліз розплавів
Під час електролізу розплавів електролітів на катоді завжди відновлюються катіони металу, а на аноді окислюються аніони.
Електроліз розплаву NaCl.
NaCl > Na++Cl-
K(-) Na++1e > Na0
A(+)2Cl- - 2 e > Cl20
2NaCl > 2Na + Cl2
Електроліз розчинів
Під час електролізу водних розчинів поряд з катіонами та аніонами в електрохімічних реакціях можуть брати участь молекули води. Щоб визначити, які частинки братимуть участь в катодних і анодних процесах слід враховувати:
а) катодні (відновні) процеси. На катоді відбувається відновлення катіонів металів і Гідрогену або молекул води.
Характер відновного процесу залежить від значення стандартного електродного потенціалу металу:
Катодні процеси (таблиця 1)
Li,Cs,K,Ba,Ca,Na,Mg,Al |
Mn, Zn, Cr, Fe, Co, Ni, Pb |
Bi, Cu, Ag, Hg, Pt, Au |
|
Катіони цих металів не відновлюються, а віднов-люються молекули води: 2Н2О+2е>Н2+2ОН- |
Катіони цих металів від-новлюються одночасно з молекулами води, а тому на катоді виділяється і Н2, і метал. Ме+ + е > Ме0 2Н2О+2е>Н2+2ОН- |
Катіони цих металів легко і повністю відновлюються на катоді. Ме+ + е > Ме0 |
б) анодні (окисні) процеси. При електролізі розчинів використовують розчинні і нерозчинні - з цинку, міді, нікелю та інших металів.
На нерозчинному аноді відбуваються окиснення аніонів або молекул води.
Анодні процеси (таблиця 2)
Cl-, Br-, I-, S2-, CN- |
SO42-, NO2-, NO3-, PO43- |
|
Аніони кислот, що не містять атоми Оксигену (за винятком F-), легко окислюються: 2Cl- -- 2e > Cl2^ |
Аніони кислот, що містять атоми Оксигену, не окислюються, а окислюється вода: 2Н2О - 4е > О2^ + 4Н+ |
Електроліз розчину СuSO4.
електроліз розчин струм
СuSO4 > Cu2+ + SO42-; H2O= Н+ + OH-
K(-) Cu2++2e > Cu0
A(+)2Н2О - 4е > О20^ + 4Н+
2CuSO4 + 2H2O > 2Cu + О2^ + 4Н2SO4
Електроліз розчину КСl.
KCl > K+ + Cl-; H2O= Н+ + OH-
K(-)2Н2О+2е>Н20^+2ОН-
A(+)2Cl---2e > Cl20^
2KCl + 2H2O >Н20^+ Cl20^+2KОН
Електроліз розчину Na2SO4.
Na2SO4>2Na+ + SO42-; H2O= Н+ + OH-
K(-)2Н2О+2е>Н20^+2ОН-
A(+)2Н2О - 4е > О20^ + 4Н+
Na2SO4 +4H2O >Н2^+2NaОН + О2^ + 2Н2SO4
Кількісно процеси електролізу визначаються законами, встановленими Майклом Фарадеєм
1. Маса речовин, яка окиснюється на аноді або відновлюється на катоді, пропорційна кількості електрики, що пройшла через розчин, і практично не залежить від інших факторів.
2. Кількості речовин, які окиснюються або відновлюються на електродах при пропусканні однієї і тієї ж самої кількості електрики, пропорційна їх хімічним еквівалентам.
3. Для виділення з розчину електроліту одного грам-еквівалента будь-якої речовини потрібно пропустити через розчин 96500 кулонів електрики.
де m(x) - маса відновленої чи окисненої речовини (г);
Е - хімічний еквівалент відновленої чи окисненої речовини;
Q - кількість кулонів електрики, яка проходить через електроліт;
F - стала Фарадея (96500 Кл/моль).
Враховуючи, що кількість електрики Q дорівнює добутку сили струму І на час t в секундах, вище наведену формулу можна виразити так:
де m(x) - маса відновленої чи окисненої речовини (г);
Е - хімічний еквівалент відновленої чи окисненої речовини;
I - сила струму, що пропускається, (А);
t - час електролізу (с);
F - стала Фарадея (96500 Кл/моль).
Еквівалент речовини (Х) ми можемо знайти за формулою:
Е - хімічний еквівалент відновленої чи окисненої речовини;
M(x) - молярна маса;
n - число придбаних чи відданих в окисно-відновних реакціях електронів.
Виходячи з цієї формули, можна робити ряд розрахунків, зв'язаних із процесом електролізу, наприклад:
1. Обчислювати маси речовин, що виділяються чи розкладаються визначеною кількістю електрики;
2. Знаходити силу струму за масою речовини, що виділилася, і часу, витраченому на її виділення;
3. Установлювати, скільки часу буде потрібно для виділення визначеної кількості речовини при заданій силі струму.
Приклад 1
Скільки грамів міді виділиться на катоді при пропущенні через розчин купрум сульфату СuSO4 струму силою 5 А протягом 10 хв.?
Розв'язання
Визначимо кількість минулої через розчин електрики:
Q = I • t,
де I - сила струму в амперах;
t - час у секундах.
Q = 5A 600 с = 3000 Кл
Еквівалент міді (ат. маса 63,54) дорівнює 63,54:2 = 31,77. Отже, 96500 Кл виділяють 31,77 г міді. Шукана кількість міді:
m = (31,77 • 3000) / 96500 0,98 г
Приклад 2
Скільки часу потрібно пропускати через розчин кислоти струм силою 10 А, щоб одержати 5,6 л водню (за н.у.)?
Розв'язання
Знаходимо кількість електрики, що повинна пройти через розчин, щоб з нього виділилося 5,6 л водню. Так як 1 г-екв. водню займає при н.у. об'єм 11,2 л, та шукана кількість електрики
Q = (96500 5,6) / 11,2 = 48250 Кл
Визначимо час проходження струму:
t = Q / I = 48250 / 10 = 4825 з = 1 ч 20 хв 25 с
Приклад 3
При пропущенні струму через розчин срібної солі на катоді виділилося за 10 хв. 1 г срібла. Визначите силу струму.
Розв'язання
1 г-екв. срібла дорівнює 107,9 г. Для виділення 1 г срібла через розчин повинно пройти 96500 : 107,9 = 894 Кл. Звідси сила струму
I = 894 / (10 • 60) 1,5A
Приклад 4
Знайти еквівалент олова, якщо при струмі 2,5 А з розчину SnCl2 за 30 хв. виділяється 2,77 г олова.
Розв'язання
Кількість електрики, що пройшла через розчин за 30 хв.
Q = 2,5 30 60 = 4500 кулонів
Для виділення 1 г-екв. потрібно 96500 Кл, то еквівалент олова
ЕSn = (2,77 • 96500) / 4500 = 59,4
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Кількісна характеристика процесу дисоціації. Дослідження речовин на електропровідність. Закон розбавлення Оствальду. Дисоціація сполук з ковалентним полярним зв’язком. Хімічні властивості розчинів електролітів. Причини дисоціації речовин у воді.
презентация [44,5 M], добавлен 07.11.2013Основи електролізу водних розчинів хлориду натрію діафрагмовим методом. Фізико-хімічні основи технологічного процесу виробництва каустичної соди. Електроліз водних розчинів хлориду натрію мембранним методом з твердим катодом. Проблемні стадії виробництва.
курсовая работа [2,1 M], добавлен 17.02.2015Основи охорони праці під час виконання аналізів титриметричним методом. Сутність та загальні способи виконання титрування. Технологія приготування стандартних розчинів за точною наважкою вихідних речовин, а також іншого титрованого розчину з фіксаналом.
реферат [38,0 K], добавлен 27.11.2010Характеристика поняття розчинів - гомогенних (однорідних) систем, що складаються з двох і більше компонентів і продуктів їх взаємодії. Теорія електролітичної дисоціації - розпаду електролітів на іони під час розчинення їх у воді. Теорії кислот і основ.
реферат [16,2 K], добавлен 25.04.2010Ступінь окиснення елементу. Поняття та класифікація окисно-відновних реакцій, методи складання їх рівнянь. Еквівалент окисника і відновника. Склад гальванічного елемента. Закони електролізу. Хімічна й електрохімічна корозія металу, засоби захисту від неї.
курс лекций [267,0 K], добавлен 12.12.2011Історія відкриття і розвитку хімічних джерел струму. Первинні та вторинні джерела струму. Види вторинних джерел: свинцевий кислотний, кадміємо-нікелевий та срібно-цинковий лужний акумулятори. Хімічні джерела струму на основі неводних електролітів.
курсовая работа [312,3 K], добавлен 11.05.2009Дисперсна фаза - частина дисперсної системи, яка рівномірно розподілена в об’ємі іншої, ступінь диспергованості розчину. Теорії розчинів. Поняття розчинності та її вимірювання для газів, рідин, твердих речовин. Осмотичний тиск. Електролітична дисоціація.
лекция [295,3 K], добавлен 12.12.2011Сутність поверхневого натягу рідини та розчинів, фактори залежності. Основні поняття сорбційних явищ, речовини–поглиначі; класифікація адсорбції. Поверхнево активні, неактивні та інактивні речовини; правило Дюкло-Траубе. Значення поверхневих явищ.
презентация [542,5 K], добавлен 05.06.2013Характеристики досліджуваної невідомої речовини, методи переведення її в розчин, результати якісного аналізу, обґрунтування і вибір методів і методик кількісного аналізу. Проба на розчинність, визначення рН отриманого розчину, гігроскопічність речовини.
курсовая работа [73,1 K], добавлен 14.03.2012Потенціостатична кулонометрія з вісмутовим електродом - метод передачі одиниці кількості речовини в практику комплексонометрії; джерело генерації іонів вісмуту для встановлення концентрації ЕДТА в розчин; фактори впливу на залежність фонового струму.
дипломная работа [38,5 K], добавлен 25.06.2011Принципи та методи вивчення будови речовини, інструменти та значення даного процесу. Сутність теорій для пояснення будови хімічних часток: класичної та квантово-механічної. Відмінності даних теорій та особливості їх використання на сучасному етапі.
контрольная работа [1,1 M], добавлен 19.12.2010Перші сполуки алюмінію. Застосовання галунів під час фарбування тканин для закріплення їх кольору. Способ одержання алюмінію методом електролізу. Становлення вітчизняної алюмінієвої промисловості. Основні способи одержання алюмінію на сьогоднішній день.
презентация [1,0 M], добавлен 27.02.2013Основні положення атомно-молекулярного вчення. Періодичний закон і система хімічних елементів Менделєєва. Електронна теорія будови атомів. Характеристика ковалентного, водневого і металічного зв'язку. Класифікація хімічних реакцій і поняття електролізу.
курс лекций [65,9 K], добавлен 21.12.2011Форма, величина та забарвлення криcтaлів. Гігроскопічність речовини. Визначення рН отриманого розчину. Характерні реакції на визначення катіонів ІІ групи. Кількісний аналіз вмісту катіону та аніону. Визначення вмісту води в тій чи іншій речовині.
курсовая работа [34,6 K], добавлен 14.03.2012Якісний аналіз об’єкту дослідження: попередній аналіз речовини, відкриття катіонів та аніонів. Метод визначення кількісного вмісту СІ-. Встановлення поправочного коефіцієнту до розчину азоткислого срібла. Метод кількісного визначення та його результати.
курсовая работа [23,1 K], добавлен 14.03.2012- Удосконалення електрохімічної технології каталітичних покриттів паладієм та сплавом паладій – нікель
Удосконалення гальванічних способів і електрохімічних процесів отримання каталітично–активних систем, що містять паладій та режим електролізу. Склад електроліту для одержання покриттів паладієм, механізм і кінетичні параметри його катодного відновлення.
автореферат [1,5 M], добавлен 11.04.2009 Апробація варіанту методики визначення йодиду і йоду при спільній присутності з паралельних проб за допомогою використання електрохімічного окислення. Визначення втрати продуктів електромеханічного окислення за відсутності комплексоутворюючих іонів.
курсовая работа [82,5 K], добавлен 25.06.2011Процес розщеплення електролітів на іони у водних розчинах і розплавах. Дисоціація - оборотний процес. Електролітична дисоціація речовин з іонним і полярним ковалентним зв'язком. Дисоціація хлориду натрію у водному розчині.
реферат [435,5 K], добавлен 12.11.2006Винаходження молярної маси, процентної та нормальної концентрації розчину. Поняття аналітичної реакції. Деякі питання титрування, поняття про чистоту та кваліфікацію хімічних реактивів. Приклади та основні умови отримання кристалічного та аморфного осаду.
контрольная работа [168,1 K], добавлен 01.05.2010Класифікація неорганічних сполук. Типи хімічних зв’язків у комплексних сполуках, будова молекул. Характеристика елементів: хлор, бор, свинець. Способи вираження концентрації розчинів. Масова частка розчиненої речовини, молярна концентрація еквіваленту.
контрольная работа [34,5 K], добавлен 17.05.2010