Неорганічна хімія
Розгляд найважливіших класів неорганічних сполук. Реакції іонного обміну між розчинами електролітів. Електроліз розчинів та розплавів солей, корозія суднових конструкцій. Окисно-відновні властивості різних хімічних речовин. Методи захисту від корозії.
Рубрика | Химия |
Вид | методичка |
Язык | украинский |
Дата добавления | 26.09.2017 |
Размер файла | 318,7 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
м
н
р
р
р
м
н
м
р
н
н
н
р
Ba2+
р
м
р
р
р
р
н
н
р
н
н
н
р
Al3+
н
м
р
р
р
--
--
р
р
н
--
н
м
Cr3+
Н
н
р
р
р
--
--
р
р
н
--
н
р
Zn2+
Н
м
р
р
р
н
н
р
р
н
н
н
р
Mn2+
Н
м
р
р
р
н
н
р
р
н
н
н
р
Co2+,Ni2+
Н
р
р
р
р
н
н
р
р
н
н
н
р
Fe2+
Н
н
р
р
р
н
н
р
р
н
н
н
р
Fe3+
Н
н
р
р
р
--
--
р
р
н
н
н
р
Cd2+
Н
р
р
р
р
н
н
р
р
н
н
н
р
Hg2+
--
--
р
м
н
н
н
р
р
н
н
--
р
Cu2+
Н
н
р
р
р
н
н
р
р
н
н
н
р
Ag+
--
р
н
н
н
н
н
м
р
н
н
н
р
Sn2+
Н
р
р
р
р
н
--
р
--
н
--
--
р
Pb2+
Н
н
м
м
н
н
н
н
р
н
н
н
р
р - розчинна речовина -- - речовина не розчинна або розкладається водою
м - малорозчинна речовина н - нерозчинна речовина
Хід роботи
Завдання 1.
Користуючись таблицею розчинності солей та лугів у воді, підберіть з розчинів солей, кислот та лугів, які у Вас є, такі розчини, які б при взаємодії між собою привели до утворення осаду. Написати рівняння хімічних реакцій у молекулярній та іонній формах.
Приклад: Напишіть рівняння реакцій між розчинами FeCl3 та NaOH у молекулярній та іонній формах.
Записуємо рівняння реакцій в молекулярній формі:
FeCl3 + NaOH > Fe(OH)3v + 3NaCl
Запишемо рівняння реакції в іонному вигляді:
Fe3+ + 3OH- > Fe(OH)3v
Завдання 2.
Користуючись таблицею розчинності солей та лугів у воді, підберіть з розчинів солей, кислот та лугів, які у Вас є, такі розчини, які б при взаємодії між собою привели до виділення газу.
Написати рівняння реакцій в молекулярній та іонній формах.
Завдання 3.
У пробірку налити 2 - 3 мл розчину гідроксиду натрію і краплю розчину фенолфталеїну. У розчині гідроксиду натрію фенолфталеїн стає малиновим. Потім у пробірку додати розчин хлоридної кислоти до тих пір поки забарвлення не зникне. Написати рівняння реакцій у молекулярній та іонній формах. Пояснити зникнення забарвлення фенолфталеїну.
Завдання 4.
Зробити висновок.
Контрольні питання
1. Напишіть рівняння реакцій у молекулярній та іонній формах.
2. Складіть молекулярні рівняння які надані наступними іонними рівняннями.
таблиця 3.2
Варіанти індивідуальних завдань
№ з/п |
Питання 1 |
Питання 2 |
|
1 |
Co(NO3)2 + Na2CO3 > |
Pb2+ + SO42- = PbSO4 |
|
2 |
Na2SiO3 + H2SO4 > |
Ni+2 + PO4-3 = Ni3(PO4)2 |
|
3 |
K2SO4 + BaCl2 > |
Mg+2 + CO3-2 = MgCO3 |
|
4 |
Ba(OH)2 + HNO3 > |
Cd2+ + S2- = CdS |
|
5 |
Pb(NO3)2 + CaI2 > |
3Mg2+ + 2PO43- > Mg3(PO4)2 |
|
6 |
Na2CO3 + Mg(NO3)2 > |
Pb2+ + S2- > PbS |
|
7 |
BaCl2 + Fe2(SO4)3 > |
Fe(OH)3 + 3H+ > Fe3+ + 3H2O |
|
8 |
Cu(NO3)2 + Na2CO3 > |
Ba2+ + SO42- > BaSO4 |
|
9 |
Na2SiO3 +H2SO4 > |
Ca2+ + CO32- > CaCO3 |
|
10 |
Cu3(PO4)2 + NaOH > |
Cu2+ + 2OH- > Cu(OH)2 |
|
11 |
CrCl3 +AgNO3 > |
Cr3+ + 3OH- > Cr(OH)3 |
|
12 |
AgNO3 + FeCl3 > |
H+ + OH- > H2O |
|
13 |
K2S + Zn(NO3)2 > |
Ag+ + Cl- > AgCl |
|
14 |
H3PO4 + Ca(OH)2 > |
Ni2+ + SiO3 > NiSiO3 |
|
15 |
Ni(NO3)2 + Na2S > |
3Ca2+ + 2PO43- > Ca3(PO4)2 |
Питання до захисту лабораторної роботи
1. Основні положення теорії електролітичної дисоціації.
2. Визначення кислот з точки зору ТЕД.
3. Визначення основ з точки зору ТЕД.
4. Визначення солей з точки зору ТЕД.
5. Ступінь дисоціації.
6. Сильні електроліти. Приклади.
7. Слабкі електроліти. Приклади.
8. Умови проходження хімічних реакцій.
Лабораторна робота №4 Електроліз розчинів та розплавів солей. Корозія суднових конструкцій
Мета роботи: поглибити та розширити знання з цієї теми, удосконалити навички складання схем електролізу розплавів та розчинів солей, розглянути вплив середовища на процес корозії та сучасні засоби захисту від неї.
Засоби наочності: періодична система елементів Д.І. Менделєєва, електрохімічний ряд напруги металів, плакати, роздавальний матеріал.
Теоретичні положення
Електроліз - це окисно-відновний процес, який відбуваються на електродах при проходженні електричного струму через розчин або розплав електроліту;
- це процес відновлення на катоді і окиснення на аноді.
Під дією джерела струму на одному з електродів (катоді) утворюється надлишок електронів («-» електрод), на другому (аноді) - нестача електронів («+» електрод). Під час проходження електричного струму крізь електроліт поряд з хаотичним рухом іонів виникає спрямований і катіони переміщуються до негативного електрода (катода), аніони - до позитивного (анода).
Частинки, що перебувають поблизу негативного електрода, приймають електрони, тобто відновлюються. Електрод на якому відбувається реакція відновлення, називається катодом. Частинки, що перебувають поблизу позитивного електрода, віддають електрони, тобто окислюються. Такий електрод називається анодом.
Важливу роль в процесі електролізу відіграє матеріал, з якого виготовлені електроди, особливо анод. Такі матеріали, як платина та графіт, є інертними, тобто самі не окиснюються під час електролізу. Якщо аноди виготовлено з міді, цинку, заліза, нікелю тощо, то в процесі електролізу матеріал анода може окиснюватись (електроліз з розчинним анодом).
Суттєво відрізняється електроліз розчинів та розплавів електролітів, тому що при електролізі розчину у процесі беруть участі і молекули води.
Електроліз розплавів
Під час електролізу розплавів електролітів на катоді завжди відновлюються катіони металу, а на аноді окислюються аніони.
Приклад. Електроліз розплаву NaCl.
NaCl > Na++Cl-
K(-) Na++1e > Na0
A(+)2Cl- - 2 e > Cl20
2NaCl > 2Na + Cl2
Електроліз розчинів
Під час електролізу водних розчинів поряд з катіонами та аніонами в електрохімічних реакціях можуть брати участь молекули води. Щоб визначити, які частинки братимуть участь в катодних і анодних процесах слід враховувати:
а) катодні (відновні) процеси. На катоді відбувається відновлення катіонів металів і Гідрогену або молекул води.
Характер відновного процесу залежить від значення стандартного електродного потенціалу металу:
таблиця 5.1
Катодні процеси
Li,Cs,K,Ba,Ca,Na,Mg,Al |
Mn, Zn, Cr, Fe, Co, Ni, Pb |
Bi, Cu, Ag, Hg, Pt, Au |
|
Катіони цих металів не відновлюються, а віднов-люються молекули води:2Н2О+2е>Н2+2ОН- |
Катіони цих металів від-новлюються одночасно з молекулами води, а тому на катоді виділяється і Н2, і метал.Ме+ + е > Ме02Н2О+2е>Н2+2ОН- |
Катіони цих металів легко і повністю відновлюються на катоді.Ме+ + е > Ме0 |
б) анодні (окисні) процеси. При електролізі розчинів використовують розчинні і нерозчинні - з цинку, міді, нікелю та інших металів.
На нерозчинному аноді відбуваються окиснення аніонів або молекул води.
таблиця 5.2
Анодні процеси
Cl-, Br-, I-, S2-, CN- |
SO42-, NO2-, NO3-, PO43- |
|
Аніони кислот, що не містять атоми Оксигену (за винятком F-), легко окислюються:2Cl- -- 2e > Cl2^ |
Аніони кислот, що містять атоми Окси-гену, не окислюються, а окислюється вода:2Н2О - 4е > О2^ + 4Н+ |
Приклад 1. Електроліз розчину СuSO4.
СuSO4 > Cu2+ + SO42-; H2O= Н+ + OH-
K(-) Cu2++2e > Cu0
A(+)2Н2О - 4е > О20^ + 4Н+
2CuSO4 + 2H2O > 2Cu + О2^ + 4Н2SO4
Приклад 2. Електроліз розчину КСL.
KCl > K+ + Cl-; H2O= Н+ + OH-
K(-)2Н2О+2е>Н20^+2ОН-
A(+)2Cl---2e > Cl20^
2KCl + 2H2O >Н20^+ Cl20^+2KОН
Приклад 3. Електроліз розчину Na2SO4.
Na2SO4>2Na+ + SO42-; H2O= Н+ + OH-
K(-)2Н2О+2е>Н20^+2ОН-
A(+)2Н2О - 4е > О20^ + 4Н+
4H2O + >Н2^+2ОН- + О2^ + 4Н+
Хід роботи
Завдання 1.
Складіть схему електролізу розплавів солі:
а) КCL; б)Ag2S.
Завдання 2.
Складіть схему електролізу водних розчинів солей (в усіх випадках електроліз проводиться з використанням вугільних електродів):
а) CuSO4; б) MgCl2; в) K2SO4 г) FeCl3.
Контрольні питання
1. Складіть схему електролізу розплавів солі.
2. Складіть схему електролізу водних розчинів солей (електроліз проводиться з використанням вугільних електродів).
таблиця 5.3
Варіанти індивідуальних завдань
№ з/п |
Питання 1 |
Питання 2 |
|
1 |
NiCl2 |
FeCl3 |
|
2 |
KI |
Al(NO3)3 |
|
3 |
FeCl3 |
AgNO3 |
|
4 |
CoBr2 |
Na2CO3 |
|
5 |
BaCl2 |
CuCl2 |
|
6 |
Na2S |
Na3PO4 |
|
7 |
KBr |
Na2S |
|
8 |
CuCl2 |
Al2S3 |
|
9 |
MgS |
ZnS |
|
10 |
CuS |
K2CO3 |
|
11 |
MgCl2 |
Pb(NO3)2 |
|
12 |
K2S |
Ni(NO3)2 |
|
13 |
NaI |
Cu(NO3)2 |
|
14 |
LiCl |
Fe(NO3)3 |
|
15 |
Al2S3 |
MnCl2 |
Питання до захисту лабораторної роботи
Що таке електроліз?
Які процеси відбуваються на катоді і аноді при електролізі.
Як ви розумієте поняття “розчинний анод”, “нерозчинний анод”.
У яких випадках при електролізі водних розчинів солей:
а) на катоді виділяється водень;
б) на аноді виділяється кисень;
в) склад електроліту не змінюється.
При електролізі водних розчинів яких солей на катоді:
а) відновлюються катіони металу;
б) відновлюються катіони металу і катіони водню із води;
Що таке корозія?
Які види корозії Ви знаєте?
Що являє собою електрохімічна корозія.
Сучасні засоби захисту металевих конструкцій від корозії.
Лабораторна робота №5 Окисно-відновні реакції
Мета роботи: дослідити окисно-відновні властивості різних хімічних речовин, удосконалити навички складання рівнянь окисно-відновних реакцій методом електронного балансу.
Обладнання: періодична система хімічних елементів Д.І. Менделєєва, таблиця окисників та відновників, таблиця окисно-відновних реакцій, алгоритм складання ОВР.
Теоретичні відомості
Окисно-відновні реакції
Окисно-відновними називаються реакції, які відбуваються із зміною ступенів окиснення елементів.
Основні положення теорії окисно-відновних реакцій:
1. Окиснення - процес віддачі електронів атомом, молекулою чи іоном. Наприклад: Fe2+ - 1e > Fe3+ (ступінь окиснення підвищується).
2. Відновлення - процес приєднання електронів атомом, молекулою чи іоном. Наприклад: Fe3+ + 1e > Fe2+ (ступінь окиснення знижується).
3. Атоми, молекули чи іони, що віддають електрони, називаються відновниками. Під час реакції вони окиснюються. Атоми, молекули чи іони, що приєднують електрони, називаються окисниками. Під час реакції вони відновлюються.
4. Число електронів, що віддає відновник, дорівнює числу електронів, що приєднує окисник.
таблиця 2
Класифікація окисно-відновних реакцій
Міжмолекулярні |
Внутрішньомолекулярні |
Диспропорціонування (самоокиснення - самовідновлення) |
|
2SO2+O2=2SO3 |
2KClO3=KCl+3O2 |
4KClO3=3KClO4+KCl |
|
2FeCl2+Cl2=2FeCl3 |
2KNO3=2KNO3+O2 |
4Na2SO3=Na2S+3Na2SO4 |
|
Це реакції, в яких окисник та відновник містяться в різних речо-винах (простих чи складних) |
Це реакції, під час яких відбувається зміна ступе-нів окиснення атомів, що містяться в одній молекулі |
Це реакції, під час яких частина атомів елемента збільшує ступінь окиснення, а частина - зменшує |
Складання рівнянь окисно-відновних реакцій методом електронного балансу
Метод ґрунтується на порівнянні ступенів окиснення атомів у вихідних речовинах та продуктах реакції.
Загальний хід складання рівнянь:
записати формули речовин, що вступають у реакцію. Бажано, щоб першою була формула окисника, а наступною - відновника;
визначити ступінь окиснення елемента у молекулі окисника та відновника;
визначити, в які сполуки перейдуть окисник та відновник в результаті віддачі та приєднання електронів і записати в правій частині рівняння спочатку формули продуктів відновлення та окиснення, а потім формули інших речовин, які утворюються;
скласти електронні схеми процесів окиснення та відновлення. Підібрати коефіцієнті в цих схемах так, щоб загальне число електронів, які віддає відновник, дорівнювало загальному числу електронів, які приєднує окисник;
розставити коефіцієнти в молекулярному рівнянні реакції, щоб загальне число атомів кожного елемента було однаковим в лівій та правій частинах рівняння.
НАПРИКЛАД:
H2S + KMnO4 + H2SO4 > S + MnSO4 + K2SO4 + H2O
відновник окисник
S2- - 2e > S0 | 5 окиснення
Mn+7 + 5e > Mn +2 | 2 відновлення
5H2S + 2KMnO4 + 3H2SO4 = 5S + 2MnSO4 + K2SO4 + 8H2O
Допускається схему електронного балансу складати в рівнянні реакції:
KMnO4 + H2S + H2SO4 > S + MnSO4 + K2SO4 + H2O
+5з -2з
Хід роботи
Вплив середовища на проходження окисно-відновних реакцій:
Дослід №1
У пробірку наливаємо розчин калій перманганату (окисник), сірчану кислоту (середовище) і додаємо розчин натрій сульфіту (відновник). Перманганат іон у кислому середовищі швидко і повністю відновлюється до Mn2+. Що спостерігається?
Дослід №2
У пробірку наливаємо розчин калій перманганату (окисник), натрій гідроксид (середовище) і додаємо розчин натрій сульфіту (відновник).
Спостерігаємо появу забарвлення характерного для манганат-іона MnO42-.
Дослід №3
У пробірку наливаємо розчин калій перманганату (окисник), воду (середовище) і додаємо розчин натрій сульфіту (відновник). Яка формула сполуки, що випала в осад?
Завдання 1.
Визначити ступінь окиснення елементів у сполуках:
H2O2; Cl2; KClO3; KMnO4; H2SO4; Mn2O7; K2Cr2O7; NaNO2; NH4NO3; Cr2(SO4)3.
Завдання 2.
Розставити коефіцієнти методом електронного балансу.
KMnO4 + HNO2 + H2SO4 MnSO4 + HNO3+ K2SO4 + H2O
Контрольні питання
1. Визначити ступінь окиснення елементів у сполуках.
2. Розставити коефіцієнти методом електронного балансу.
таблиця 2.2
Варіанти індивідуальних завдань
№ з/п |
Питання 1 |
Питання 2 |
|
1 |
K2S; N2; SiO2; Zn(NO3)2 |
НCl + MnO2 = Cl2 + MnCl2 + H2O |
|
2 |
NH3; H2; NaCl; Fe2(SO4)3 |
Na2S + KMnO4 + H2O = S + MnO2 + NaOH + KOH |
|
3 |
KCl; O2; SO2; Ag3PO4 |
HNO3+Zn Zn(NO3)2+NH4NO3+H2O |
|
4 |
MgCl2; N2; SO3; Na3PO4 |
FeSO4+KMnO4+H2SO4=Fe2(SO4)3 + MnSO4 + K2SO4 + H2O |
|
5 |
Na2O; Br2; P2O5; Ca(NO3)2 |
H2O2 + CrCl3 + KOH = K2Cr2O7 + KCl + H2O |
|
6 |
KBr; I2; CO; Al2(SO4)3 |
FeCl3 + H2S FeCl2 + S + HCl |
|
7 |
NaI; F2; CO2; PbSO4 |
Mn2O3 + Si = SiO2 + Mn |
|
8 |
H2O; KF; Cl2; H3PO4 |
KMnO4 + SO2 + H2O = MnO2 +H2SO4 + KOH |
|
9 |
CaCl2; NO2; N2; Al(NO3)3 |
Na2SO3 + KIO3 + H2SO4 = Na2SO4 +I2 + K2SO4 + H2O |
|
10 |
MgO; NO; O2; Na2SO3 |
HNO3 + Cu Cu(NO3)2 + NO + H2O |
|
11 |
CH4; CaBr2; Br2; Na2SO4 |
Cu + H2SO4 = CuSO4 + SO2 + H2O |
|
12 |
LiCl; OF2; I2; Cu3(PO4)2 |
KMnO4 +K2S + H2SO4 = MnSO4 + S + K2SO4 + H2O |
|
13 |
CaO; Cl2; H2O; Fe(OH)3 |
KClO3 + S = KCl + SO2 |
|
14 |
SiF4; KBr; Cl2; NaNO3 |
Cl2 + KOH = KCl + KClO + H2O |
|
15 |
CH4; NaF; O2; H2SiO3 |
SnSO4 + KMnO4 + H2SO4=Sn2(SO4)3 + MnSO4 + K2SO4 + H2O |
Питання до захисту лабораторної роботи
Навести приклади хімічних реакцій, які відбуваються без зміни ступеня окиснення елементів, що входять до складу реагуючих речовин.
Навести приклади хімічних реакцій, що відбуваються зі зміною ступеня окиснення елементів, що входять до складу реагуючих речовин.
Які реакції називаються окисно-відновними.
Роль окисно-відновних реакцій.
Який процес називається окисненням.
Який процес називається відновленням.
Навести приклади найважливіших відновників.
Навести приклади найважливіших окисників.
Як змінюються окисно-відновні властивості елементів відповідно в періодах та групах періодичної системі елементів Д.І.Менделєєва.
Алгоритм складання рівнянь окисно-відновних реакцій.
Лабораторна робота №6 Властивості сполук заліза
Мета: закріпити та поглибити знання про властивості заліза, удосконалити навички хімічного експерименту, оволодіти прийомами та технікою якісного аналізу на катіони Fe2+; Fe3+.
Обладнання та реактиви: штатив з пробірками, розчини ферум (II) сульфату, ферум (III) хлориду, натрій гідроксиду, сульфатної і хлоридної кислот, калій перманганату.
Теоретичні відомості
Залізо - сріблясто-білий метал. Густина 7387 г/см3, температура плавлення 15390С. має добру пластичність.
Залізо може проявляти дві характерних ступені окиснення +2 і +3.
Іони двовалентного заліза легко окислюються (навіть киснем повітря або іншими окисниками) в іони трьохвалентного. Тому у розчині сполук двовалентного заліза завжди присутні іони трьохвалентного заліза. Отриманий гідроксид заліза II на повітрі спочатку стає зеленуватим а потім жовто-бурим, переходячи в гідроксид заліза III.
Якісною реакцією на іони заліза (II) є червона кров?яна сіль K3[Fe(CN6)] (гексаціаноферат (III) калія)
K3[Fe(CN6)] + FeCl2 = КFe[Fe(CN6)] + 2KCl
турнбулева синь
Якісною реакцією на іони заліза (III) жовта кров?яна сіль K4[Fe(CN6)] (гексаціаноферат (II) калія)
K4[Fe(CN6)] + FeCl3 = КFe[Fe(CN6)] + 3KCl
берлінська лазур
Аналітичним реактивом на трьохвалентне залізо виступає роданід амонію NH4SCN або калію KSCN
FеС13 + ЗКSСN = Fе(SСN)3 + ЗКС1
Fе(SСN)3 - роданід заліза (червоного кольору).
Ферум та його сполуки
Дослід 1. Отримання ферум (II) гідроксиду і перетворення його у ферум (III) гідроксид.
У пробірку до 5-6 крапель розчину ферум (II) сульфату додати декілька крапель розчину натрій гідроксиду до утворення білого осаду і перетворення його на зелений. Розділіть отриманий осад разом з розчином на дві пробірки. Одну з них залиште для наступного досліду, іншу енергійно встряхніть до утворення бурого осаду.
Напишіть рівняння реакції: а) взаємодії ферум (II) сульфату з натрій гідроксидом в молекулярній та іонній формах; б) окиснення ферум (II) гідроксиду на повітрі.
Дослід 2. Вивчення основних властивостей ферум (II) гідроксиду.
До отриманного у попередньому досліді осаду ферум (II) гідроксиду додати декілька крапель хлоридної кислоти до розчинення осаду. Запишіть спостереження.
Напишіть рівняння реакції взаємодії ферум (II) гідроксиду з хлоридною кислотою в молекулярній та іонній формах.
Дослід 3. Отримання ферум (III) гідроксиду при дії лугу на розчин солі.
У пробірку до 3-4 крапель розчину ферум (III) хлориду додати 1-2 краплі розчину натрій гідроксиду. Спостерігайте утворення бурого осаду. Запишіть спостереження.
Напишіть рівняння реакції взаємодіх ферум (III) хлориду з натрій гідроксидом в молекулярній та іонній формах.
Дослід 4. Вивчення основних властивостей ферум (III) гідроксиду.
До отриманого у попередньому досліді осаду ферум (III) гідроксиду додати декілька крапель сульфатної кислоти до розчинення осаду. Запишіть спостереження.
Напишіть рівняння реакції взаємодії ферум (III) гідроксиду з сульфатною кислотою в молекулярній та іонній формах.
Дослід 5. Якісні реакції на іони двох і тьохвалентного заліза.
а) До розчину хлориду заліза (II) додати кілька крапель червоної кров?яної солі. Спостерігаємо утворення осаду.
б) До розчину хлориду заліза (III) додати кілька крапель жовтої кров'яної солі. Спостерігаємо утворення осаду.
Результати проведених дослідів заносимо у таблицю
таблиця 6.1
Результати дослідів
№ |
Рівняння реакцій |
Спостереження |
Висновки |
|
1 |
FeSO4+NaOH=Fe(OH)2+O2 + Н2О = |
|||
2 |
Fe(OH)2+HCl= |
|||
3 |
FeCl3+NaOH= |
|||
4 |
Fe(OH)3+H2SO4= |
|||
5 |
K3[Fe(CN6)]+FeCl2=K4[Fe(CN6)]+FeCl3= |
Питання до захисту лабораторної роботи
1. Охарактеризуйте фізичні та хімічні властивості заліза.
2. Отримання заліза.
3. Чавун та сталь.
4. Використання заліза або сплавів.
5. Якісна реакція на катіони Fe2+?
6. Якісна реакція на катіони Fe3+?
Список використаної літератури
1. Михайличенко Я.И. Курс общей и неорганической химии. М., 1965. 664 с.
2. Ахметов Н.С. Общая и неорганическая химия. Учебник для вузов. М.: Высшая школа, 1981. 680 с.
3. Гольбрайх З.Е. Практикум по неорганической химии. Учебное пособие для вузов. М., Высшая школа, 1986. 350 с.
4. Потапов В.М., Хомченко П.Г. Хімія. М.: Вища школа, 1987.
5. Глінка М.Л. Загальна хімія.
6. Цветков Л.А. Органическая химия: Учебное пособие для 10 кл. сред. школы. 25-е изд., перераб. М.: Просвещение, 1988. 240 с.
7. Потапов В.М., Хомченко Г.П. «Химия», Учебник для нехимических спеціальностей, Москва «Высшая школа», 1990 г.
8. Домбровський А.В., Найдан В.М. «Органічна хімія», Вища школа, 1992 р.
9. Пилипенко А.Т., Починок В.Я. «Справочник по химии», «Наукова думка», Киев, 1991 р.
Лабораторна робота №7 Корозія металів
корозія неорганічний сполука розчин
Мета: закріпити і поглибити знання про корозію металів, удосконалити навички хімічного експерименту, освоїти методи захисту від корозії металів.”
Обладнання та реактиви: штатив з пробірками, розчин сульфатної кислоти і розчин червоної кров?яної солі (калій гексаціаноферат (III), залізні скріпки, металічний цинк і олово.
Теоретичні відомості
Класифікація методів захисту від корозії
Втрати від корозії щорічно складають у світі сотні мільярдів доларів. Тому розв'язання цієї проблеми є актуальним завданням. До того ж, основні збитки від корозії зумовлені не стільки втратою самого металу, а виходом з ладу металоконструкцій, ціна яких значно перевищує ціну металу, який використали на їх виготовлення.
Корозія - процес самовільної фізико-хімічної взаємодії між металом і середовищем, який призводить до зміни властивостей металу (від лат. cоrrodere - роз' їдати).
Характерні ознаки корозії:
- процес самовільний, завжди негативного забарвлення, пов'язаний з погіршенням властивостей металів і виробів з них;
- відбувається на межі розділу фаз: метал - рідина; метал - газ.
Середовище, що зумовлює корозію, називають корозійним або агресивним.
Внаслідок взаємодії металу і корозійного середовища утворюються хімічні сполуки, які називають продуктами корозії, зумовлені цією взаємодією змінистану або властивостей окремих складових цієї системи - корозійним ефектом.
Чинники, що впливають на швидкість, вид та розподіл корозії, називають чинниками корозії (факторами корозії). Чинники, пов'язані з природою металлу (хімічний склад, структура, стан поверхні), називають внутрішніми, а зумовлені впливом корозійного середовища (склад, гідро- або аеродинамічні умови, тиск, температура, механічні навантаження) - зовнішніми чинниками.
Класифікація корозійних процесів
Для класифікації численних корозійних явищ використовують різні ознаки, найбільш значущими серед яких є:
-механізм реакцій взаємодії металу з середовищем;
-характер ушкоджень поверхні металу;
-умови експлуатації та вид корозійного середовища;
За характером ушкоджень поверхні металу або порушень його фізико- хімічних властивостей корозійні руйнування поділяють на рівномірні і нерівномірні.
Нерівномірна корозія (точкова (пітінг) або міжкристалічна
За умовами експлуатації розрізняють:
корозійно-механічне руйнування;
корозію при терті; корозію під дією блукаючих струмів.
За видом корозійного середовища: атмосферну корозію, підземну корозію, морську корозію, корозію в розплавах електролітів, корозію під дією блукаючих струмів.
Електрохімічна і хімічна корозія металів
За механізмом протікання розрізняють хімічну та електрохімічну корозії.
Хімічна корозія - це самовільне руйнування металу в неелектропровідних середовищах переважно в атмосфері сухого газу. У процесі хімічної корозії процес окиснення металу та відновлення окисника відбувається в одну стадію (хімічний процес).
До хімічної корозії відносять:
- корозію в неелектролітах (бензин, бензол, бром);
- газову корозію - корозію при контакті метала з сухими газами за високих температур (наприклад, корозія матеріалів двигуна внутрішнього згоряння, лопаток газових турбін та інше).
Типовим процесом хімічної корозії є окиснення металів в атмосфері кисню.
Me + 1/2O2 > MeO
Так, на повітрі поверхня активного металу вкривається оксидною плівкою, яка за звичайної температури захищає метал від подальшої корозії.
Приклади протікання хімічної корозії - корозія заліза в сухому повітрі:
2Fe + O2> 2FeO
Fe - 2e > Fe2+ 2
O2 + 4e > 2O 2- 1
4FeO+ 3O2> 2Fe2O3
Fe2+ - e -> Fe+3 4
O2 + 4e -> 2O2- 1
Корозія посилюється за наявності розчинника, зокрема води. Корозія в розчинах електролітів - це електрохімічна корозія. Електрохімічна корозія - це процес самодовільного розчинення металів у розчинах електролітів, під час якого окислення металів і відновлення окисника середовища відбувається на різних стадіях і ділянках металу.
Електрохімічний вид корозії є найпоширенішим. Теорію електрохімічної корозії розробили російські вчені В. О. Кістяківський, В. Г. Акимов та інші. Згідно з цією теорією, найлегше руйнуються метали за наявності електролітів та інертних домішок (карбіди, метали з вищими значеннями стандартних потенціалів). У цих випадках створюються умови для виникнення гальванічного елемента. Поверхня кожного метала гетерогенна (неоднорідна) і складається із багаточисленних короткозамкнутих мікроелектродних елементів. При контакті з розчином електроліту мікрогальванічні корозійні елементи починають функціонувати, що призводить до руйнування поверхні металу.
Таким чином при протіканні електрохімічної корозії одночасно протікають два електродні процеси.
1. Анодний процес - перехід іонів металу в розчин і утворення на анодній ділянці металу еквівалентної кількості електронів, які переміщуються до катодної ділянки металу.
Прикладом таких процесів є реакції окиснення:
Zn - 2e > Zn2+
Fe - 2e > Fe2+
2. Катодний процес - зв'язування електронів атомами електроліту (деполяризаторами) на поверхні металу, які при цьому відновлюються:
Ok + e > Red,
де Ok - окисник, який знаходиться в розчині електроліту;
Red - його відновна форма.
Прикладом катодних процесів можуть бути такі реакції відновлення:
2H+ + 2e > H2 (кисле середовище)
O2 + 2H2O + 4e > 4OH -, або O2 + 4H+ + 4e > 2H2О (лужне та нейтральне середовище)
Найважливішими окисниками, що спричинюють електрохімічну корозію, є розчинений кисень та іони Гідрогену.
Тобто, іони Гідрогену, що містяться у воді або в нейтральному водному середовищі, можуть окиснювати тільки ті метали, значення потенціалів яких менші за -0,41 В, тобто метали від початку ряду електрохімічних потенціалів до кадмію. Проте кількість металів, які здатні окиснюватися іонами Гідрогену в нейтральному середовищі, практично менша, оскільки на поверхні кадмію і подібних до нього металів є захисна оксидна плівка.
Розчинений у воді кисень здатний окиснювати ті метали, потенціал яких менший за 0,8 В.
Отже, кисень, що міститься у воді або в нейтральному водному середовищі, може окиснювати метали, розміщені від початку ряду електрохімічних потенціалів до срібла (значення потенціалів цих металів менше за 0,8В).
Приклади протікання електрохімічної корозії
1. Корозія заліза у вологому повітрі:
-A: Fe - 2e > Fe2+ 2
+K: O2 + 2H2O + 4e > 4OH- 1
2Fe + O2 +2H2O > 2Fe(OH)2
4Fe(OH)2 + O2 + 2H2O > 4Fe(OH)3
2. Електрохімічна корозія металів, які контактують у кислому та нейтральному середовищі:
Fe Zn
При контакті двох металів анодом буде метал з меншим стандартним електродним потенціалом - цинк, катодом - метал з більшим значенням потенціалу - залізо. На аноді протікає процесс окиснення металу (цинку), а на катоді (залізо) відбувається процес відновлення іонів гідрогену (кисле середовище) або молекул кисню (нейтральне середовище).
кисле середовище нейтральне середовище
-A: Zn - 2e> Zn2+ -A: Zn - 2e-> Zn2+
+K: 2H+ + 2e> H2 +K: O2 + 2H2O + 4e > 4OH-
Zn + 2H+> Zn2+ + H2 2Zn + O2 + 2H2O > 2Zn(OH)2
Анодний і катодний процеси, які розглянуто, умовно називають первинними процесами, а продукти їх взаємодії первинними продуктами корозії.
У процесі протікання електрохімічної корозії можуть відбуватися вторинні процеси: взаємодія первинних продуктів корозії між собою і електролітом, а також з газами, які розчинені в електроліті. При цьому можуть утворюватися вторинні продукти корозії (гідроксиди, фосфати, силікати металів), які є малорозчинними у водних середовищах. У загальному вигляді вторинні продукти гальмують швидкість протікання електрохімічної корозії.
Утворення вторинних продуктів притаманне електрохімічній корозії, яка протікає в нейтральних або лужних середовищах.
Наприклад, розглянемо корозію алюмінію, що перебуває в контакті з міддю у вологому повітрі. Анодом є алюміній, катодом - мідь, на катоді відбувається розрядження іонів Гідрогену:
Al Cu
-A: Al - 3e > Al3+ 2
+K: 2H+ + 2e- = H2 3
2Al + 6H+> 2 Al3+ + 3H2
Якщо кисень не надходить до катода, то він швидко поляризується, тобто його потенціал стає негативним за рахунок наявності адсорбованого водню.
Поляризація може привести до зниження ЕРС гальванічного елемента до нуля і як наслідок - до припинення корозії.
Чисті метали стійкіші проти зовнішніх впливів, ніж сплави. Якщо метал містить домішки, то корозія його в розчинах електролітів виникає як результат дії невеликих місцевих (локальних) гальванічних елементів (гальванопар). У цьому випадку, як і в звичайному гальванічному елементі, водень накопичується на поверхні пасивних домішок, які ведуть себе як катод гальванічного елемента.
Анодом гальванічного елемента стає активніший метал, який руйнується.
Наприклад, корозія оцинкованого і лудженого (покритого оловом) заліза в місцях тріщин, дефектів відбувається по-різному у вологому повітрі. При корозії оцинкованого заліза анодом буде цинк як більш активний метал. Він буде руйнуватися. На поверхні заліза (катоді) відновлюється кисень:
-A: Zn - 2e> Zn2+ 2
+K: O2 + 2H2O + 4e > 4OH- 1
2Zn + O2 + 2H2O > 2Zn(OH)2
У лудженому залізі більш активним металом є залізо. Залізо стає анодом і починає руйнуватися. Тобто достатньо маленької подряпини на поверхні лудженого заліза, щоб залізо почало кородувати, на відміну від оцинкованного заліза.
-A: Fe - 2e > Fe2+ 2
+K: O2 + 2H2O + 4e > 4OH- 1
2Fe + O2 +2H2O > 2Fe(OH)2
4Fe(OH)2 + O2 + 2H2O > 4Fe(OH)3
Можна зазначити, що покриття з цинку виявляє як механічний, так й електрохімічний захист від корозії, а покриття з олова - тільки механічний.
Для захисту від корозії використовуються різноманітні методи:
- використання корозійностійких сплавів - легування металів;
- зміна властивостей середовища (використання інгібіторів корозії);
- нанесення захисних покриттів (фарби, лаки, інші метали);
- створення штучних захисних плівок (анодування).
Найбільш надійним методом боротьби з корозією є виготовлення обладнання, машин та будівельних конструкцій з корозійностійких матеріалів.
Деякі метали є або стійкими до корозії (золото, платина), або на їхній поверхні утворюються стійкі плівки як в сухому, так і вологому повітрі (хром, нікель, титан, алюміній). Метали останньої групи в концентрованих розчинах окисників руйнуються значно менше, ніж у розведених розчинах. У такому випадку говорять про пасивацію металів. Зниження швидкості корозії відбувається в результаті утворення на поверхні металу плівок, які гальмують анодний процес. Такі метали пасивуються значно легше, ніж залізо, тому при їх введенні (легуванні) до залізо-карбонових сплавів утворюються сплави, стійкість яких до корозії є близькою до стійкості легуючого елемента. Загальна назва таких сплавів - нержавіючі сталі.
Метал або сплав, що знаходиться в пасивованому стані, може знов стати активним. Процес переходу металу з пасивного стану до активного називається активацією. Активацію можуть викликати відновники (...
Подобные документы
Ступінь окиснення елементу. Поняття та класифікація окисно-відновних реакцій, методи складання їх рівнянь. Еквівалент окисника і відновника. Склад гальванічного елемента. Закони електролізу. Хімічна й електрохімічна корозія металу, засоби захисту від неї.
курс лекций [267,0 K], добавлен 12.12.2011Класифікація неорганічних сполук. Типи хімічних зв’язків у комплексних сполуках, будова молекул. Характеристика елементів: хлор, бор, свинець. Способи вираження концентрації розчинів. Масова частка розчиненої речовини, молярна концентрація еквіваленту.
контрольная работа [34,5 K], добавлен 17.05.2010Фактори, що впливають на перебіг окисно-відновних реакцій. Кількісна міра окисно-відновної здатності сполученої окисно-відновної пари. Окисно-відновні титрування: броматометричне і бромометричне. Методи редоксметрії. Редокс-індикатори. Амоній тіоціанат.
реферат [36,0 K], добавлен 28.05.2013Кількісна характеристика процесу дисоціації. Дослідження речовин на електропровідність. Закон розбавлення Оствальду. Дисоціація сполук з ковалентним полярним зв’язком. Хімічні властивості розчинів електролітів. Причини дисоціації речовин у воді.
презентация [44,5 M], добавлен 07.11.2013Перехід електронів між молекулами, зміна ступенів окиснення атомів елементів. Напрямок перебігу та продукти окисно-відновних реакцій. Визначення ступені окиснення елементів в сполуці методом електронно-іонного балансу. Правила складання хімічної формули.
презентация [258,8 K], добавлен 11.12.2013Механізм протікання хімічної та електрохімічної корозії. Властивості міді, латуней і бронз. Види корозії кольорових металів. Основні принципи їх захисту способом утворення плівки, методом оксидування, з використанням захисних мастил та інгібіторів.
курсовая работа [1,8 M], добавлен 17.01.2013Гліцин як регулятор обміну речовин, методи його отримання, фізичні та хімічні властивості. Взаємодія гліцину з водою, реакції з розчинами основ та кислот, етерифікація. Ідентифікація гліцину у інфрачервоному спектрі субстанції, випробування на чистоту.
практическая работа [68,0 K], добавлен 15.05.2009Коферменти які беруть участь у окисно-відновних реакціях. Реакції відновлення в біоорганічній хімії. Реакції відновлення у фотосинтезі та в процесі гліколізу (під час спиртового бродіння). Редокс-потенціал як характеристика окисно-відновних реакцій.
контрольная работа [639,0 K], добавлен 25.12.2013Класифікація хімічних елементів на метали і неметали. Електронні структури атомів. Електронегативність атомів неметалів. Явище алотропії. Будова простих речовин. Хімічні властивості простих речовин. Одержання неметалів. Реакції іонної обмінної взаємодії.
курс лекций [107,6 K], добавлен 12.12.2011Основи теорії атмосферної корозії. Гальванічний спосіб нанесення цинкового покриття. Лакофарбові покриття. Методи фосфатування поверхні перед фарбуванням. Методика визначення питомої маси, товщини, адгезійної міцності та пористості. Розрахунок витрат.
дипломная работа [3,4 M], добавлен 24.03.2013Характеристика схильності сполук до хімічних перетворень та залежність їх реакційної здатності від атомного складу й електронної будови речовини. Двоїста природа електрона, поняття квантових чисел, валентності, кінетики та енергетики хімічних реакцій.
контрольная работа [32,1 K], добавлен 30.03.2011Основні положення атомно-молекулярного вчення. Періодичний закон і система хімічних елементів Менделєєва. Електронна теорія будови атомів. Характеристика ковалентного, водневого і металічного зв'язку. Класифікація хімічних реакцій і поняття електролізу.
курс лекций [65,9 K], добавлен 21.12.2011Обзор літератури що до четвертинних амонієвих солей, їх хімія та особливості до реакційної здатності. Види випробувань даної сполуки: вимірювання температури топлення, розчинення у різних рідинах. Засоби використання солі, її властивості і зберігання.
курсовая работа [200,7 K], добавлен 11.05.2009Методика синтезу полікристалічних високотемпературних надпровідників. Основні відомості з фізики рентгенівських променів та способи їх реєстрації. Синтез твердих розчинів LnBa2Cu3O7, їх структурно-графічні властивості і вміст рідкісноземельних елементів.
дипломная работа [654,6 K], добавлен 27.02.2010Поняття про неводні розчини, їх класифікація та деякі властивості. Класифікація Кольтгофа за кислотно-основними властивостями, по здатності до утворення водневого зв'язку, участю в протонно-донорно-акцепторній взаємодії. Реакції в основних розчинниках.
курсовая работа [753,7 K], добавлен 03.11.2014Значення і застосування препаратів сполук ртуті у сільськогосподарському виробництві, в різних галузях промисловості та побуті. Фізичні і хімічні властивості сполук ртуті. Умови, що сприяють отруєнню. Клінічні симптоми отруєння тварин різних видів.
курсовая работа [34,2 K], добавлен 19.06.2012Хімічна корозія. Електрохімічна корозія. Схема дії гальванічної пари. Захист від корозії. Захисні поверхневі покриття металів. Створення сплавів з антикорозійними властивостями. Протекторний захист і електрозахист. Зміна складу середовища.
реферат [685,9 K], добавлен 20.04.2007Значення хімії для розуміння наукової картини світу. Склад хімічних речовин. Виокремлення найважливіших галузей хімії: органічної, еорганічної, аналітичної та фізичної. Розвиток хімічної технології. Діалектико-матеріалістичне сприйняття природи.
презентация [7,9 M], добавлен 12.05.2015Методика розробки методів синтезу високотемпературних надпровідників. Сутність хімічного модифікування і створення ефективних центрів спінінга. Синтез, структурно-графічні властивості та рентгенографічний аналіз твердих розчинів LaBa2Cu3O7 та SmBa2Cu3O7.
дипломная работа [309,3 K], добавлен 27.02.2010Прості та складні речовини. Валентність атомів елементів. Швидкість хімічних реакцій, хімічна рівновага. Будова атома і періодична система елементів Д.І. Менделєєва. Полярний і неполярний ковалентний зв’язки. Характеристика металів. Поняття про розчини.
учебное пособие [22,0 M], добавлен 20.03.2012