Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ ФАРМАЦЕВТИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

УДК:615.32:582.542.1:633.87

15.00.02 - фармацевтична хімія та фармакогнозія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата фармацевтичних наук

ФАРМАКОГНОСТИЧНЕ ВИВЧЕННЯ CALAMAGROSTIS EPIGEIOS (L.) ROTH. І DESCHAMPSIA CAESPITOSA (L.) BEAUV.

БУРЛАКА ІРИНА СЕРГІЇВНА

Харків - 2013

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі хімії природних сполук Національного фармацевтичного університету Міністерства охорони здоров'я України.

Науковий керівник:

доктор фармацевтичних наук, професор Кисличенко Вікторія Сергіївна Національний фармацевтичний університет, завідуюча кафедрою хімії природних сполук

Офіційні опоненти:

доктор фармацевтичних наук, професор МАРЧИШИН СВІТЛАНА МИХАЙЛІВНА Тернопільський державний медичний університет ім. І.Я. Горбачевського, завідуюча кафедрою фармакогнозії з медичною ботанікою кандидат фармацевтичних наук, доцент ТОДОРОВА ВІОЛЕТА ІВАНІВНА Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л.Шупика МОЗ України, доцент кафедри контролю якості і стандартизації лікарських засобів

Захист відбудеться „_25_”__червня___ 2013 р. о __1000_ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.605.01 при Національному фармацевтичному університеті за адресою: 61002, м. Харків, вул. Пушкінська, 53.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного фармацевтичного університету (61168, м. Харків, вул. Блюхера, 4).

Автореферат розісланий „____”___травня___ 2013 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, професор В.А. Георгіянц

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Пошук нових джерел біологічно активних сполук, які можуть значно розширити номенклатуру лікарської рослинної сировини і лікарських засобів на її основі пояснює інтерес до вивчення дикорослих рослин флори України.

До таких перспективних культур належать куничник звичайний - Calamagrostis epigeios (L.) Roth. та щучник дернистий - Deschampsia cаespitosa (L.) P. Beauv., родини злакові - Poaceae Barnh., які досить широко розповсюджені на території України та країн СНД. Трава куничника звичайного і трава щучника дернистого містять значну кількість різних груп біологічно активних речовин (БАР).

Вітчизняною промисловістю випускається противірусний препарат Протефлазид, сиропи Флавозид і Імунофлазид для застосування в педіатричній практиці.

В Україні і куничник звичайний, і щучник дернистий є рослинами неофіцінальними.

Тому з метою розробки національних специфікацій якості, встановлення стандартів на лікарську рослинну сировину з достатньою сировинною базою в Україні, на лікарські засоби рослинного походження з неї, а також на забезпечення контролю якості сировини і фітозасобів, є актуальним і доцільним фармакогностичне вивчення трави куничника звичайного та трави щучника дернистого.

Зв`язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана у відповідності з планом проблемної комісії «Фармація» МОЗ та АМН України і є фрагментом комплексної науково-дослідної роботи Національного фармацевтичного університету «Фармакогностичне вивчення біологічно активних речовин, створення лікарських засобів рослинного походження (номер державної реєстрації 0103U000476).

Мета і задачі дослідження. Метою роботи було комплексне фармакогностичне вивчення трави куничника звичайного і трави щучника дернистого - дикорослих рослин флори України, розробка фітозасобів на їх основі, а також методик контролю якості (МКЯ) на лікарську рослинну сировину та лікарські препарати.

Для досягнення поставленої мети необхідно було вирішити такі задачі:

- провести інформаційний пошук та критичний аналіз сучасного стану досліджень за темою дисертаційної роботи, проаналізувати та узагальнити дані літератури з питань ботанічних ознак, географічного розповсюдження, хімічного складу і застосування рослин родів куничник та щучник у медичній практиці;

- провести попереднє дослідження хімічного складу трави куничника звичайного і трави щучника дернистого;

- визначити якісний склад та кількісний вміст основних груп БАР у досліджуваних видах сировини та фітозасобах з неї;

- виділити в індивідуальному стані БАР і встановити їх структуру;

- визначити технологічні параметри сировини, обрати основні критерії стандартизації досліджуваної сировини, розробити технологію одержання фітозасобів з лікарської рослинної сировини, що вивчалася та розробити методики контролю якості на лікарську рослинну сировину та фітозасоби на її основі;

- підтвердити перспективність створення нових лікарських засобів з сировини, що досліджувалась, шляхом вивчення фармакологічної активності досліджуваних об`єктів.

Об`єкт дослідження: фармакогностичне вивчення трави куничника звичайного та трави щучника дернистого.

Предмет дослідження: виявлення, виділення і встановлення структури, визначення вмісту БАР трави куничника звичайного і трави щучника дернистого, стандартизація сировини, розробка складу, одержання та стандартизація фітопрепаратів, вивчення їх фармакологічної активності.

Методи дослідження: якісний склад і кількісний вміст БАР визначали методами тонкошарової хроматографії (ТШХ), паперової хроматографії (ПХ), високоефективної рідинної хроматографії (ВЕРХ), газової хроматографії (ГХ), титриметрії, атомно-абсорбційної спектроскопії, спектрофотометрії. Ліпофільні комплекси досліджували за допомогою ТШХ та тривимірної скануючої спектрофлуориметрії в ультрафіолетовому та видимому діапазонах спектра. Якісний склад та кількісний вміст вільних та зв'язаних амінокислот визначали за допомогою амінокислотного аналізатора Т339М Mikrotechna-Praha. Для розділення БАР використовували адсорбційну хроматографію на поліаміді, целюлозі та силікагелі, а також препаративну хроматографію на папері і в тонкому шарі сорбента. Хімічну будову виділених сполук встановлювали на основі їх хімічних перетворень, за допомогою УФ-, ІЧ-, ПМР-спектрів та температури плавлення. Анатомічну будову трави куничника звичайного та трави щучника дернистого вивчали на препаратах з поверхні та поперечних зрізах за допомогою мікроскопа. Фармакологічні дослідження проводили in vitro та in vivo. Обробку результатів експериментальних досліджень проводили статистичними методами з використанням персонального комп`ютера за програмою Microsoft Excel 7,0.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше проведено комплексне фармакогностичне вивчення БАР трави куничника звичайного та трави щучника дернистого, що широко зростають дикорослими рослинами на території України. Встановлено в них наявність та визначено кількісний вміст: полісахаридів, карбонових кислот, 16 амінокислот, хлорофілів а та в, каротиноїдів, суми окиснюваних фенолів, поліфенольних сполук у перерахунку на галову кислоту, гідроксикоричних кислот, флавоноїдів, кумаринів.

Вперше в траві куничника звичайного і траві щучника дернистого ідентифіковано і визначено кількісний вміст 14 макро- та мікроелементів; ідентифіковано та визначено кількісний вміст 10 жирних кислот; а також отримано фракції полісахаридів і визначено їх вихід.

Вперше методом ВЕРХ в траві куничника звичайного і траві щучника дернистого ідентифіковано і визначено кількісний вміст бурштинової, лимонної, щавлевої кислот, сахарози, мальтози, глюкози, фруктози.

Вперше в траві куничника звичайного виділено в індивідуальному стані та встановлено структуру 21 речовини, з них 17 фенольних сполук: 4 похідних кумарину (умбеліферону, скополетину, ізоскополетину, ескулетину), 8 флавоноїдів (апігеніну, лютеоліну, цинарозиду, кверцетину, вітексину, орієнтину, гомоорієнтину, сапонаретину), 5 гідроксикоричних кислот (n-кумарової, кофейної, ферулової, хлорогенової і неохлорогенової); 2 речовин терпенової природи (урсолової, олеанолової кислот); хлорофілу а та хлорофілу в.

Вперше в траві щучника дернистого виділено в індивідуальному стані та встановлено структуру 22 речовин, з них 18 фенольних сполук: 5 похідних кумарину (умбеліферону, скополетину, ізоскополетину, ескулетину, дафніну), 8 флавоноїдів (апігеніну, лютеоліну, цинарозиду, кверцетину, вітексину, орієнтину, гомоорієнтину, сапонаретину), 5 гідроксикоричних кислот (n-кумарової, кофейної, ферулової, хлорогенової і неохлорогенової); 2 речовин терпенової природи (урсолової, олеанолової кислот); хлорофілу а та хлорофілу в.

Вперше вивчено анатомічну будову сировини - трави куничника звичайного та трави щучника дернистого і визначено основні анатомічні діагностичні ознаки.

Розроблено спосіб одержання та стандартизовано настойку трави куничника звичайного та трави щучника дернистого.

Вперше для настойки трави куничника звичайного та трави щучника дернистого визначено гостру токсичність та встановлено діуретичну та протизапальну активність. Новизна розробленого оригінального фітозасобу підтверджена патентом України на корисну модель № 75786 від 10.12.2012 «Лікарський засіб діуретичної та протизапальної дії».

Розроблено і апробовано в заводських умовах ВАТ «Лубнифарм» технологію виробництва настойки Флоразид, стандартизовано настойку «Флоразид», для якої визначено антимікробну активність.

Практичне значення одержаних результатів. Розроблено спосіб одержання настойки трави куничника звичайного та трави щучника дернистого протизапальної та діуретичної дії, а також розроблено і апробовано в заводських умовах технологію виробництва настойки Флоразид антимікробної дії.

Розроблені проекти МКЯ: «Куничника звичайного трава», «Щучника дернистого трава», «Настойка куничника звичайного трави та щучника дернистого трави», настойка «Флоразид». Запропонована технологія та методики контролю якості настойки «Флоразид» були відтворені у промислових умовах ВАТ «Лубнифарм», настойка напрацьована, відповідає всім вимогам згідно фармацевтичної розробки на лікарські засоби та представлена у ДЕЦ МОЗ України для реєстрації .

Результати досліджень за темою дисертації впроваджені в науково-дослідну роботу та навчальний процес: кафедри якості, стандартизації та сертифікації ліків Інституту підвищення кваліфікації спеціалістів фармації при Національному фармацевтичному університеті; кафедри фармакогнозії з курсом ботаніки Тернопільського державного медичного університету ім. І.Я. Горбачевського; кафедри фармацевтичної хімії та фармакогнозії ДЗ «Луганський державний медичний університет».

Особистий внесок здобувача. Безпосередньо автором здійснено:

- інформаційний пошук та аналіз літературних даних за темою дисертаційної роботи;

- встановлено наявність і визначено кількісний вміст основних груп БАР трави куничника звичайного та трави щучника дернистого: полісахаридів та їх фракційний склад, амінокислот, органічних кислот, цукрів, флавоноїдів, гідроксикоричних кислот, дубильних речовин, кумаринів, речовин терпенової природи, жирних кислот, хлорофілів, каротиноїдів, мінеральних речовин;

- виділено, ідентифіковано та встановлено будову 21речовини в траві куничника звичайного;

- виділено, ідентифіковано та встановлено будову 22речовин в траві щучника дернистого;

- визначено основні анатомо-діагностичні ознаки трави куничника звичайного та трави щучника дернистого;

- розроблено спосіб одержання та стандартизовано настойку трави куничника звичайного та трави щучника дернистого;

- розроблено технологію, одержано та стандартизовано настойку «Флоразид», виробник ВАТ «Лубнифарм»;

- розроблено проекти МКЯ на сировину: «Куничника звичайного трава», «Щучника дернистого трава», на фітопрепарати: «Настойка куничника звичайного трави та щучника дернистого трави», настойка «Флоразид».

Апробація результатів дисертації. Основні положення роботи викладені та обговорені на науково-практичних конференціях різного рівня: Всеукраїнська науково-практична конференція студентів та молодих вчених «Актуальні питання створення нових лікарських засобів» (Харків, 2010), Міжнародна наукова конференція студентів та молодих вчених, присвячена 200-річчю з дня народження М.І. Пирогова «Молодь - медицині майбутнього» (Одеса, 2010), VI Регіональна науково-практична конференція молодих вчених та студентів «Фармацевтична наука: історичні аспекти формування та шляхи вдосконалення (Луганськ, 2010), VII Національний з`їзд фармацевтів України (Харків, 2010), Всеукраїнська науково-практична конференція студентів та молодих вчених «Актуальні питання створення нових лікарських засобів» (Харків, 2011), науково-практична конференція з міжнародною участю «Науково-технічний прогрес і оптимізація технологічних процесів створення лікарських препаратів» (Тернопіль, 2011), II науково-практична конференція з міжнародною участю «Сучасні досягнення фармацевтичної технології» (Харків, 2011).

Публікації. За матеріалами дисертаційної роботи опубліковано 15 наукових праць, у тому числі 7 статей у наукових фахових міжнародних та українських журналах, 1 патент України на корисну модель, 7 тез доповідей на наукових конференціях.

Структура дисертації. Дисертаційна робота складається із вступу, чотирьох розділів, загальних висновків, списку літературних джерел та додатків. Робота викладена на 184 сторінках, обсяг основного тексту складає 144 сторінки. Робота ілюстрована 30 рисунками та 29 таблицями. Перелік використаних літературних джерел містить 184 найменування, з них 141 кирилицею та 43 латиною.

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Ботанічна характеристика, розповсюдження, хімічний склад, застосування в медицині та народному господарстві деяких представників родів куничник та щучник (огляд літератури). В огляді літератури наведено ботанічну характеристику роду куничник, який налічує близько 200 видів, 22 види роду куничник представлені на території країн СНД. В Україні з них зростає 7 видів. Куничник звичайний широко розповсюджений на всій території України, будучи при цьому наймасовішим видом з куничників. Рід щучник об`єднує до 100 і більше видів, на території країн СНД зустрічається близько 15 видів, в Україні з них зростає 2 види. Проведений аналіз літературних даних показав, що хімічний склад трави куничника звичайного і трави щучника дернистого вивчений недостатньо. Окрім цього відсутні дані щодо параметрів стандартизації трави куничника звичайного і трави щучника дернистого. Це стало підґрунтям для проведення фармакогностичних досліджень цих видів сировини, розробки проектів МКЯ на траву куничника звичайного та траву щучника дернистого та на нові вітчизняні фітозасоби на основі української лікарської рослинної сировини з доступною сировинною базою.

Дослідження хімічного складу трави куничника звичайного та трави щучника дернистого. Виділення біологічно активних речовин, ідентифікація та встановлення їх структури. Об`єктами наших досліджень були трава куничника звичайного та трава щучника дернистого, заготовлені у період цвітіння в Харківській області у 2009-2011 роках.

За допомогою якісних реакцій, ПХ, ТШХ, ГХ та ВЕРХ, спектральних методів аналізу, тривимірної скануючої спектрофлуориметрії в траві куничника звичайного та в траві щучника дернистого встановлено наявність вільних та зв`язаних цукрів, полісахаридів, амінокислот, органічних кислот, дубильних речовин, простих фенолів, фенолкарбонових кислот, флавоноїдів, кумаринів, сапонінів, хлорофілів, каротиноїдів, жирних кислот.

Проведено фракціонування полісахаридів, в результаті чого виділені водорозчинні полісахариди (ВРПС), пектинові речовини (ПР), геміцелюлози (ГЦ А і ГЦ Б).

З метою комплексного дослідження рослинних об`єктів нами були отримані ліпофільні фракції. Вихід ліпофільних речовин з трави куничника звичайного становив 7,10 %, з трави щучника дернистого - 5,20 %. Для вивчення якісного складу ліпофільних фракцій було застосовано тривимірну скануючу спектрофлуориметрію в ультрафіолетовому та видимому діапазонах спектра. Аналіз одержаних спектрів дозволив зробити висновки щодо наявності в ліпофільному комплексі з трави куничника звичайного простих фенолів, естерів коричних кислот, агліконів флавонів, суміші хлорофілів a і в, в ліпофільному комплексі з трави щучника дернистого - агліконів флавоноїдів, суміші хлорофілів а і в.

Жирнокислотний склад ліпофільних фракцій аналізували методом газової хроматографії (ГХ) на газовому хроматографі "Селміхром-1" з полум`яно-іонізаційним детектором. В ліпофільних фракціях з трави куничника звичайного та з трави щучника дернистого було ідентифіковано по 10 жирних кислот: міристинову (тетрадеканову), пальмітинову (гексадеканову), пальмітинолеїнову (гексадеценову), стеаринову (октадеканову), олеїнову (октадеценову), лінолеву (октадекадієнову), ліноленову (октадекатрієнову), арахінову (ейкозанову), бегенову (докозанову), ерукову (докозенову).

Для виділення БАР і розділення їх на індивідуальні компоненти використовували методи колонкової адсорбційної хроматографії, рехроматографії на силікагелі і поліамідному сорбенті, препаративної хроматографії на папері і в тонкому шарі сорбента. В результаті дослідження вперше в траві куничника звичайного виділено в індивідуальному стані та встановлено структуру 21 речовини, з них 17 фенольних сполук: 4 похідних кумарину (умбеліферону, скополетину, ізоскополетину, ескулетину), 8 флавоноїдів (апігеніну, лютеоліну, цинарозиду, кверцетину, вітексину, орієнтину, гомоорієнтину, сапонаретину), 5 гідроксикоричних кислот (n-кумарової, кофейної, ферулової, хлорогенової і неохлорогенової); 2 речовин терпенової природи (урсолової, олеанолової кислот); хлорофілу а та хлорофілу в. Встановлено наявність та кількісний вміст 14 макро- та мікроелементів; 10 жирних та 3 органічних кислот (бурштинової, лимонної, щавлевої), сахарози, мальтози, глюкози, фруктози, нітрогенвмісних речовин, зокрема 16 амінокислот. Вперше в траві щучника дернистого виділено в індивідуальному стані та встановлено структуру 22 речовин, з них 18 фенольних сполук: 5 похідних кумарину (умбеліферону, скополетину, ізоскополетину, ескулетину, дафніну), 8 флавоноїдів (апігеніну, лютеоліну, цинарозиду, кверцетину, вітексину, орієнтину, гомоорієнтину, сапонаретину), 5 гідроксикоричних кислот (n-кумарової, кофейної, ферулової, хлорогенової і неохлорогенової); 2 речовин терпенової природи (урсолової, олеанолової кислот); хлорофілу а та хлорофілу в. Встановлено наявність та кількісний вміст 14 мікро- та макроелементів; 10 жирних та 3 органічних кислот (бурштинової, лимонної, щавлевої), сахарози, мальтози, глюкози, фруктози, нітрогенвмісних речовин, зокрема 16 амінокислот.

На основі фізико-хімічних властивостей одержаних речовин та продуктів їх хімічних перетворень, даних УФ-, ІЧ-, ПМР-спектроскопії, порівняння з вірогідними зразками встановлено структуру виділених сполук.

Основні фізико-хімічні властивості виділених речовин наведені в табл. 1.

Таблиця 1 Основні фізико-хімічні властивості речовин, виділених з трави куничника звичайного та трави щучника дернистого

Речовина, її структурна характеристика	Джерело отримання сполуки	Т пл., єС	[б], град	УФ-спектр, л нм
1	2	3	4	5
Тритерпеноїди
2.1. Урсолова кислота	Трава щучника Трава куничника	280-283	+62,5 (хлороф.)	-
2.2. Олеанолова кислота	Трава щучника Травакуничника	300-303	+79,0 (хлороф.)	-
Хлорофіли
2.3. Хлорофіл a	Трава щучника Трава куничника	117-120	-	-
2.4. Хлорофіл в	Трава щучника Трава куничника	120-130	-	-
Кумарини
2.5. Умбеліферон (7-гідроксикумарин)	Трава щучника Трава куничника	228-230	-	218 256 328
2.6. Скополетин (6-метокси-7-гідроксикумарин)	Трава щучника Трава куничника	204-205	-	234 256 298 343
2.7. Ізоскополетин (6-гідрокси-7-метоксикумарин)	Трава щучника Трава куничника	аморфне	-	230 255 295 345
2.8. Дафнін (7-O-в-D-глюкозіл-8-гідроксикумарин)	Трава щучника	215	-	223 259 311
2.9. Ескулетин (6,7-дигідроксикумарин)	Трава щучника Трава куничника	344-350	-	230 258 270 316
Флавони
2.10. Апігенін (5,7,4' - тригідроксифлавон)	Трава щучника Трава куничника	345-346	-	275 321 401
2.11. Лютеолін (5,7,3,4 - тетрагідроксифлавон)	Трава щучника Трава куничника	327-328	-	255 318 350 410
2.12. Цинарозид (лютеолін-7-О-в-D-глюкопіранозид)	Трава щучника Трава куничника	257-259	-41	352 257
Флавоноли
2.13. Кверцетин (3,5,7,3,4-пентагідроксифлавон)	Трава щучника Трава куничника	310-312	-	375 268 256
С-глікозиди флавонів
2.14. Вітексин (апігенін-8-С-в-D-глюкопіранозид)	Трава щучника Трава куничника	263-265	- 14,2 (етанол)	280 300 389
2.15. Орієнтин (лютеолін-8-С-в-D-глюкопіранозид)	Трава щучника Трава куничника	255-257	+22 (етанол)	348 255 271
2.16. Гомоорієнтин (лютеолін-6-С-в-D-глюкопіранозид)	Трава щучника Трава куничника	220-223	+ 21 (етанол)	284 307 322 350
2.17. Сапонаретин (апігенін-6-С-в-D-глюкопіранозид)	Трава щучника Трава куничника	259-261	+ 48 (етанол)	280 300 405
Похідні коричної кислоти
2.18. n-Кумарова кислота (4-гідроксикорична кислота)	Трава щучника Трава куничника	212-214	-	310 228 217
2.19. Кофейна кислота (3,4-дигідроксикорична кислота)	Трава щучника Трава куничника	194-195	-	325 299 235
2.20. Ферулова кислота (3-метокси-4-гідроксикорична кислота)	Трава щучника Трава куничника	168-170		320 290 234
2.21. Хлорогенова кислота (5-О-кофеїл-D-хінна кислота)	Трава щучника Трава куничника	203-205	-32 (метанол)	329 300 245
2.22. Неохлорогенова кислота (3-О-кофеїл-D-хінна кислота)	Трава щучника Трава куничника	аморф.	+2,6 (етанол)	330 300 244

Терпеноїди. За результатами якісних реакцій і хроматографічного аналізу речовини 2.1 і 2.2 було віднесено до тритерпеноїдів. Ідентифікацію речовини 2.1 проводили отриманням її похідних. Так, при ацетилюванні отримували безбарвні кристали з Тпл 280-285 єС, [] = + 69,1, які не давали депресії температури плавлення з ацетатом, отриманим з достовірного зразка урсолової кислоти. При метилуванні та ацетилюванні речовини 2.1 отримували метилати та ацетати, які не давали депресії температури плавлення з відповідними метилатами і ацетатами урсолової кислоти. В ІЧ-спектрі сполуки 2.1 спостерігалися смуги поглинання при 3300, 2750, 2200 см-1, що вказувало на наявність гідроксильних груп, при 1700 см-1 - відповідало валентним коливанням -С=О, при 1600-1620 см-1 - характерні для С=С зв'язків. При ацетилюванні речовини 2.2 отримано ацетильне похідне, яке не давало депресії температури плавлення змішаної проби з ацетатом олеанолової кислоти. ІЧ-спектр речовини 2.2 мав смуги поглинання, характерні для олеанолової кислоти при 3300, 2720, 2200, 1700, 1620, 1600, 1390, 1340, 1320, 1290, 1260, 1230 см-1. На підставі отриманих даних речовини 2.1 та 2.2 було ідентифіковані як урсолова та олеанолова кислоти (табл. 1).

Хлорофіли. Рослинні пігменти, які було виділено з хлороформних фракцій, визначали хроматографічно на підставі природного зеленого забарвлення плям у видимому світлі і змін його на червоний колір під дією УФ-світла. В досліджуваних зразках хроматографічно ідентифікували речовину 2.3 і речовину 2.4 як хлорофіл a і в відповідно (табл. 1).

Похідні кумарину. Речовини 2.5-2.9 розщеплювалися кислотою йодидною в середовищі рідкого фенолу та оцтового ангідриду до кумарину, що дозволило віднести їх до похідних бензо--пірону та давали позитивні реакції з розчином ферума (III) хлориду, що вказувало на наявність фенольних гідроксилів. Речовини 2.5-2.9, які після обробки хроматограм парами аміаку або 10 % спиртовим розчином лугу мали блакитну, зеленкувато-блакитну флуоресценцію в УФ-світлі, жовтогаряче забарвлення при денному світлі після обробки хроматограм діазореактивом та 10 % спиртовим розчином натрію гідроксиду - віднесені до похідних кумарину. Присутність в УФ-спектрах інтенсивного максимуму поглинання в області 320-340 нм та наявність в ІЧ-спектрах смуги поглинання при 1710-1730 см-1, що характерно для валентних коливань карбонільної групи б-пірону, дозволило віднести речовини 2.5-2.9 до похідних кумарину. На підставі фізико-хімічних властивостей, УФ- та ІЧ-спектрів, а також порівняння з вірогідними зразками речовини 2.5-2.9 ідентифіковані як умбеліферон, скополетин, ізоскополетин, дафнін, ескулетин відповідно (табл. 1).

Флавоноїди. З флавоноїдних сполук нами було виділено 8 речовин, серед яких є флавони, флавоноли, С-глікозиди флавонів, представлені як агліконами, так і глікозидами. Флавоноїдна природа цих речовин підтверджувалася якісними реакціями, даними хроматографічного аналізу, УФ-, ІЧ-, ПМР- спектрами, продуктами гідролізу, фізико-хімічними характеристиками. Таким чином встановлено, що речовини 2.10-2.12 є флавонами : апігеніном, лютеоліном і цинарозидом відповідно. Речовина 2.13 - флавоноловий глікозид кверцетин. Речовини 2.14-2.17 відносяться до С-глікозидів флавонів - вітексину, орієнтину, гомоорієнтину, сапонаретину (табл. 1).

Похідні коричної кислоти. Речовини 2.18-2.22 давали позитивні якісні реакції на фенольний гідроксил з ферума (III) хлоридом, діазотованою сульфаніловою кислотою і тому були віднесені нами до фенольних сполук. Кислотні властивості цих сполук виявлені на підставі утворення синіх плям на ПХ з бромтимоловим синім. При обробці паперових хроматограм реактивом кислоти барбітурової плями речовин 2.21, 2.22 давали блакитне забарвлення, що свідчило про наявність у їх складі кислоти хінної. За результатами хімічних перетворень, даних УФ-спектрів, у порівнянні з вірогідними зразками речовини 2.18-2.22 були ідентифіковані відповідно як 4-гідроксикорична або п-кумарова кислота, 3,4 дигідроксикорична або кофейна кислота, 3-метокси-4-гідроксикорична або ферулова кислота, 5-О-кофеїл-D-хінна кислота або хлорогенова кислота, 3-О-кофеїл-D-хінна або неохлорогенова кислота (табл. 1).

Визначення кількісного вмісту різних груп біологічно активних речовин у траві куничника звичайного та в траві щучника дернистого. З метою стандартизації сировини та визначення можливості її комплексної переробки проведено визначення кількісного вмісту основних груп БАР. Результати дослідження наведено в табл. 2.

Таблиця 2 Кількісний вміст основних груп БАР у траві куничника звичайного та траві щучника дернистого

Групи БАР	Кількісний вміст (у перерахунку на абсолютно суху сировину), (m=5)
	Трава куничника звичайного	Трава щучника дернистого
Полісахариди, %	2,27±0,06	3,14±0,06
Кислота аскорбінова, %	0,03±0,002	0,03±0,002
Органічні кислоти, %	2,24±0,04	2,77±0,03
Хлорофіл а, мг/г	0,93±0,03	1,44±0,06
Хлорофіл в, мг/г	0,24±0,03	0,59±0,06
Каротиноїди, мг/г	0,13±0,03	0,15±0,03
Сума окиснюваних фенолів, %	1,80±0,02	2,17±0,03
Поліфенольні сполуки у перерахунку на галову кислоту, %	0,10±0,01	0,12±0,01
Гідроксикоричні кислоти, %	0,89±0,02	1,06 ±0,02
Флавоноїди, %	0,70±0,02	0,72±0,02
Кумарини, %	0,11±0,01	0,21±0,01

Примітка. Вірогідність похибки Р? 0,05

Із шроту, який залишився після отримання ліпофільних фракцій, послідовно виділяли фракції полісахаридів: водорозчинних полісахаридів, пектинових речовин, геміцелюлоз А і Б. Результати визначення вмісту полісахаридів за фракціями наведені в табл. 3.

Таблиця 3 Результати фракціонування полісахаридів трави куничника звичайного та трави щучника дернистого

Об`єкт дослідження	Вихід за фракціями (у перерахунку на абсолютно суху сировину), % (m=5)
	ВРПС	ПР	ГЦ А	ГЦ Б
Трава куничника звичайного	0,59±0,05	0,31±0,02	2,44±0,03	8,30±0,03
Трава щучника дернистого	1,84±0,03	0,42±0,04	0,98±0,03	18,45±0,04

Примітка. Вірогідність похибки Р ? 0,05

Результати визначення кількісного вмісту цукрів і органічних кислот в досліджуваних видах сировини методом ВЕРХ наведено в табл. 4.

Таблиця 4 Кількісний вміст цукрів і органічних кислот в траві куничника звичайного та траві щучника дернистого

БАР	Кількісний вміст, %, в перерахунку на абсолютно суху сировину (m=5)
	Трава куничника звичайного	Трава щучника дернистого
Бурштинова кислота	0,10±0,02	0,12±0,01
Лимонна кислота	0,11±0,01	0,23±0,02
Щавлева кислота	0,15±0,02	0,12±0,01
Сахароза+мальтоза	0,18±0,02	0,27±0,02
Глюкоза	0,72±0,04	0,62±0,04
Фруктоза+х-компонент	0,69±0,03	1,06±0,02

Примітка. Вірогідність похибки Р ? 0,05

І куничник звичайний, і щучник дернистий використовуються як кормові культури, тому важливо було визначити вміст амінокислот і білка. Використовуючи амінокислотний аналізатор, в траві куничника звичайного і в траві щучника дернистого було ідентифіковано та визначено кількісний вміст 16 амінокислот. Домінуючими в траві куничника звичайного є тирозин, кислота аспарагінова, фенілаланін, кислота глутамінова, аланін, у траві щучника дернистого - тирозин, лізин, кислота глутамінова, валін, кислота аспарагінова.

Методом атомно-емісійної спектроскопії ідентифіковано і визначено вміст 14 мінеральних елементів в досліджуваних видах сировини. Ряд залежності за зменшенням їх вмісту у траві куничника наземного і траві щучника дернистого наступний: калій, силіцій, кальцій, магній, фосфор, манган, натрій. Аналіз одержаних даних дозволяє відзначити високий вміст калію, силіцію, кальцію, магнію, фосфору та мангану, які суттєво впливають на обмін речовин, серцево-судинну систему, а також є складовою частиною ферментів.

Методом газової хроматографії було досліджено жирнокислотний склад ліпофільних фракцій трави куничника звичайного і трави щучника дернистого та визначено їх кількісний вміст. Газові хроматограми жирнокислотного складу ліпофільних фракцій трави куничника звичайного і трави щучника дернистого наведені на рис. 1 та 2.

Рис. 1. Газова хроматограма жирнокислотного складу ліпофільної фракції трави куничника звичайного.



Рис. 2. Газова хроматограма жирнокислотного складу ліпофільної фракції трави щучника дернистого.

Результати експерименту наведені в табл. 5.

Таблиця 5 Жирнокислотний склад ліпофільних фракцій трави куничника звичайного та трави щучника дернистого

Жирні кислоти	Вміст жирних кислот, % від суми
	Трава щучника дернистого	Трава куничника звичайного
2	3	4
С 14:0 міристинова (тетрадеканова)	1.24	1.14
С 16:0 пальмітинова (гексадеканова)	26.01	18.32
С 16:1 пальмітинолеїнова (гексадеценова)	0.82	1.19
С 18:0 стеаринова (октадеканова)	4.55	4.53
С 18:1 олеїнова (октадеценова)	11.38	19.13
С 18:2 лінолева (октадекадієнова)	25.07	36.77
С 18:3 ліноленова (октадекатрієнова)	20.40	8.35
С 20:0 арахінова (ейкозанова)	0.53	0.43
С 22:0 бегенова (докозанова)	1.37	5.73
С 22:1 ерукова (докозенова)	0.28	0.52
Вміст ідентифікованих жирних кислот - вміст насичених жирних кислот - вміст ненасичених жирних кислот	91,65 33,70 57,95	96,11 30,15 65,96
Вміст неідентифікованих жирних кислот	8,35	3,89

Як видно з табл. 5, при дослідженні жирнокислотного складу ліпофільних фракцій трави куничника звичайного та трави щучника дернистого було ідентифіковано 10 жирних кислот. Серед ідентифікованих сполук в ліпофільному комплексі трави щучника дернистого домінували насичена пальмітинова кислота, вміст якої від суми склав 26,01 % та ненасичені: лінолева і ліноленова кислоти, вміст яких дорівнював 25,07 % і 20,40 % відповідно; в траві куничника звичайного домінували ненасичені: лінолева і олеїнова кислоти з відповідним вмістом 36,77 % і 19,13 %, а також насичена пальмітинова кислота, її вміст склав 18,32 %.

Розробка методик контролю якості на траву куничника звичайного та траву щучника дернистого. Одержання настойки трави куничника звичайного та трави щучника дернистого, настойки Флоразид, їх стандартизація і дослідження фармакологічної активності. Для встановлення оптимальних умов одержання настойки трави куничника звичайного і трави щучника дернистого, а також настойки Флоразид було визначено технологічні параметри сировини та розроблено спосіб одержання настойок. хімічний куничник біологічний трава

Для розробки проектів МКЯ було проведено стандартизацію сировини та отриманих з неї субстанцій. Для трави куничника звичайного і трави щучника дернистого визначали морфологічні та анатомічні ознаки сировини, методи ідентифікації, числові показники. Параметрами стандартизації настойок згідно до вимог ДФУ були: опис, відносна густина, вміст етанолу, сухого залишку, вміст важких металів, мікробіологічна чистота, ідентифікація за якісними реакціями та визначення кількісного вмісту БАР.

Мікробіологічні дослідження настойки Флоразид проводилися у лабораторії біохімії мікроорганізмів та поживних середовищ ДУ «Інститут мікробіології та імунології ім. І.І. Мечникова НАМН» під керівництвом к. біол.н., ст.н.с. Т.П. Осолодченко методом дифузії препарату в агар в модифікації «колодязів» на середовищі Мюллера-Хінтона і показали, що настойка Флоразид має здатність гальмувати ріст і розмноження таких мікроорганізмів як Pseudomonas aeruginosa, Bacillus subtilis, Proteus vulgaris.

Дослідження фармакологічної активності настойки трави куничника звичайного та трави щучника дернистого проводилися на базі Проблемної лабораторії морфофункціональних досліджень кафедри біології, фізіології та анатомії людини Національного фармацевтичного університету (атестат акредитації № 2Н502). Вивчення гострої токсичності проводили експрес-методом визначення середньолетальних доз хімічних речовин за методом Т.В. Пастушенко. Дана доза, згідно перерахунку на сухі активні речовини, відповідала дозі, яка більша за 10000 мг/кг за класифікацією К К. Сидорова, що дозволило віднести цю субстанцію до практично нетоксичних сполук. Дослідження діуретичної активності показало, що настойка трави куничника звичайного та трави щучника дернистого у дозах 0,05 та 0,1 мл/100 г маси збільшувала сечовиділення за 2 год на 24,4 та 76,3 % відповідно, а за 4 год - на 53,0 та 108,8 %. Препарат порівняння - нефрофiт у дозі 0,1мл/100г в експерименті збільшував діурез на 68,9 % за 2 год і на 85,1 % за 4 год, відповідно. Дослідження впливу настойки трави куничника звичайного та трави щучника дернистого на спонтанний діурез показало, що він при однократному введенні підвищував кількість добового споживання води на 15,5 %, підсилював клубочкову фільтрацію на 17,4 %, збільшував екскрецію натрію - на 44,0 %, екскрецію калію - на 3,3 %. Нефрофiт при однократному введенні підвищував кількість добового споживання води на 10,2 %, збільшував клубочкову фільтрацію на 6,4 %. Під дією нефрофiту збільшувалася екскреція іонів натрію на 26,1 %, калію на 18,2 %.

Вивчення протизапальної активності настойки трави куничника звичайного та трави щучника дернистого проводили на моделі гострого ексудативного запалення у нелінійних щурів-самців масою 180-220 г, індукованого субплантарним введенням 1% розчину карагенiну. У результаті експериментів встановлено, що до першої години досліду, в порівнянні з вихідним тiлом, набряк у групі нелікованих тварин збільшився в 1,5 рази, до другої, третьої і четвертої години - у 3,4 і 3,2 рази, відповідно. Через добу мала мiсце тенденція до зменшення набряку, однак величина лап у щурів не досягла норми, й, у порівнянні з вихідним фоном, була вище на 26 %.

ВИСНОВКИ

У дисертації наведене теоретичне узагальнення та вирішення наукової задачі, що виявляється в комплексному фармакогностичному вивченні диких злаків України: трави куничника звичайного та трави щучника дернистого.

1. Якісними реакціями, тривимірною скануючою спектрофлуориметрією та за допомогою хроматографічних методів аналізу в траві куничника звичайного та в траві щучника дернистого встановлено наявність вільних та зв`язаних цукрів, полісахаридів, амінокислот, органічних кислот, дубильних речовин, простих фенолів, фенолкарбонових кислот, флавоноїдів, кумаринів, сапонінів, хлорофілів, каротиноїдів, жирних кислот.

2. З трави куничника звичайного в індивідуальному стані виділено 21 сполуку: 2 тритерпеноїди, 2 хлорофіли, 4 похідних кумарину, 8 флавоноїдів, 5 похідних коричної кислоти; з трави щучника дернистого в індивідуальному стані виділено 22 сполуки: 2 тритерпеноїди, 2 хлорофіли, 5 похідних кумарину, 8 флавоноїдів, 5 похідних коричної кислоти; . На основі фізико-хімічних властивостей виділених речовин та продуктів їх хімічних перетворень, даних УФ-, ІЧ-спектроскопії, порівняння з достовірними зразками встановлено їх структуру.

3. Вперше в траві куничника звичайного та траві щучника дернистого визначено кількісний вміст: полісахаридів, карбонових кислот, амінокислот, хлорофілів а та в, каротиноїдів, суми окиснюваних фенолів, поліфенольних сполук у перерахунку на галову кислоту, гідроксикоричних кислот, флавоноїдів, кумаринів. Вперше з досліджуваних видів сировини отримано фракції полісахаридів (ВРПС, ПР та ГЦ А і ГЦ Б) та визначено їх кількісний вміст. Методом ВЕРХ ідентифіковано та визначено кількісний вміст бурштинової, лимонної, щавлевої кислот, сахарози, мальтози, глюкози, фруктози.

4. Методом атомно-абсорбційної спектроскопії в траві куничника звичайного та траві щучника дернистого визначено якісний склад та кількісний вміст 14 макро- та мікроелементів.

5. Методом ГХ досліджено якісний склад та визначено кількісний вміст жирних кислот. В траві куничника звичайного і траві щучника дернистого ідентифіковано по 10 жирних кислот. Серед ідентифікованих жирних кислот в траві щучника дернистого домінують насичена пальмітинова кислота; в траві куничника звичайного - ненасичені: лінолева і олеїнова кислоти.

6. Визначено технологічні та числові параметри, а також морфолого-анатомічні ознаки сировини, що вивчалася. Обрано параметри стандартизації трави куничника звичайного та трави щучника дернистого.

7. Розроблено технологію одержання настойки трави куничника звичайного та трави щучника дернистого, для якої була визначена гостра токсичність, діуретична та протизапальна активність (Патент України на корисну модель № 75786 від 10.12.2012 «Лікарський засіб діуретичної та протизапальної дії»), встановлено параметри її стандартизації.

8. Розроблено технологію одержання настойки Флоразид, обрано параметри її стандартизації. Мікробіологічні дослідження настойки Флоразид показали, що вона має здатність гальмувати ріст і розмноження таких мікроорганізмів як Pseudomonas aeruginosa, Bacillus subtilis, Proteus vulgaris. Настойку Флоразид впроваджено у виробництво ВАТ «Лубнифарм».

9. За результатами проведених досліджень розроблені проекти МКЯ: «Куничника звичайного трава», «Щучника дернистого трава», «Настойка куничника звичайного трави та щучника дернистого трави», настойка «Флоразид».

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Бурлака І. С. Дослідження ліпофільних фракцій трави куничника звичайного та щучника дернистого / І. С. Бурлака, В. С. Кисличенко // Український медичний альманах. - 2011. - Т. 14, № 2. - С. 38-39. (Особистий внесок - одержала ліпофільні фракції, провела фітохімічні дослідження, брала участь в оформленні роботи).

2. Бурлака І. С. Амінокислотний та мінеральний склад трави Calamagrostis epigeios (L.) Roth. та трави Deschampsia caespitosa (L.) Beauv. / І. С. Бурлака, В. С. Кисличенко, В. В. Вельма // Збірник наукових праць співробітників НМАПО ім. П. Л. Шупика. - 2011. - Вип. 20, книга 2. - С. 476-481. (Особистий внесок - брала участь в дослідженнях та підготовці статті).

3. Бурлака І. С. Дослідження полісахаридів та органічних кислот трави куничника звичайного та щучника дернистого / І. С. Бурлака, В. С. Кисличенко, В. В. Поздняков // Український медичний альманах. - 2011. - Т. 14, № 3. - С. 51-52. (Особистий внесок - отримала полісахаридні комплекси, провела фракціонування полісахаридів, визначила кількісний вміст фракцій, провела їх аналіз, брала участь в узагальненні результатів та підготовці статті).

4. Бурлака І. С. Макро- і мікроскопічне дослідження трави щучника дернистого (Deschampsia caespitosa (L.) Roth.) / І. С. Бурлака, В. С. Кисличенко // Український медичний альманах. - 2012. - Т. 15, № 1. - С. 33-35. (Особистий внесок - провела макро- і мікроскопічний аналіз трави щучника дернистого, описала отримані результати, брала участь в підготовці статті).

5. Бурлака І. С. Пігменти трави щучника дернистого і трави куничника звичайного / І. С. Бурлака, В. С. Кисличенко // Український журнал клінічної та лабораторної медицини. - 2012. - Т. 7, № 2. - С. 14-16. (Особистий внесок - брала участь у плануванні роботи, визначенні кількісного вмісту пігментів, обробці отриманих результатів та написанні статті).

6. Бурлака І. С. Вивчення морфологічних та анатомічних ознак трави куничника звичайного / І. С. Бурлака, В. С. Кисличенко // Фітотерапія. Часопис. - 2012. - № 2. - С. 89-92. (Особистий внесок - брала участь в плануванні та проведені досліджень, узагальненні результатів та написанні статті).

7. Кисличенко В. С. Флавоноиды надземной части Calamagrostis epigeios / В. С. Кисличенко, И. С. Бурлака, У. В. Карпюк // ХПС. - 2013. - № 1. - С. 116-117. (Особистий внесок - брала участь у плануванні роботи, виділенні та ідентифікації флавоноїдів, обробці отриманих результатів та написанні статті).

8. Патент на корисну модель № 75786, МПК А 61К 36/00. Лікарський засіб діуретичної та протизапальної дії / Кисличенко В. С., Бурлака І. С., Деркач Н. В. (Україна). - № u 2012 07220; Заявл. 13.06.2012; Опубл. 10.12.2012, Бюл. № 23. (Особистий внесок - приймала участь в патентному пошуку, проведені експериментальних досліджень та в оформленні патенту).

9. Бурлака І. С. Пошук нових перспективних рослин-джерел лікарських препаратів / І. С. Бурлака, В. С. Кисличенко // Молодь - медицині майбутнього : тези доп. Міжнар. наук. конф. студентів та молодих вчених, присвячена 200-річчю з дня народження М.І. Пирогова (22-23 квітня 2010 р.). - Одеса : Одес. держ. мед. ун-т, 2010. - С. 82-83.

10. Братанич Ю. В. Дослідження фенольних сполук трави куничника звичайного / Ю. В. Братанич, І. С. Бурлака, В. С. Кисличенко // Актуальні питання створення нових лікарських засобів : матеріали Всеукр. наук.-практ. конф. студентів та молодих вчених (21-22 квітня 2010 р.). - Х.: НФаУ, 2010. - С. 37.

11. Бурлака І. С. Дикорослі злаки України - перспективні джерела одержання фітопрепаратів / І. С. Бурлака, В. С. Кисличенко // Фармацевтична наука : історичні аспекти формування та шляхи вдосконалення : матеріали VI Регіональної науково-практичної конференції молодих вчених та студентів (29 квітня 2010 р.). - Л. : ТОВ «Віртуальна реальність», 2010. - С. 110.

12. Бурлака І. С. Щучник дернистий - нове джерело фітопрепаратів / І.С. Бурлака, В. С. Кисличенко // Фармація України. Погляд у майбутнє : матеріали VIІ Національного з'їзду фармацевтів України (15-17 вересня 2010 р.), у двох томах, Том 1. - Харків, 2010. - С. 225.

13. Войтенко Я. Дослідження ліпофільної фракції трави щучника дернистого / Я. Войтенко, І. С. Бурлака, В. С. Кисличенко // Актуальні питання створення нових лікарських засобів : матеріали Всеукр. наук.-практ. конф. студентів та молодих вчених, присвяченої 140-річчю з дня народження доктора фармацевтичних та хімічних наук, професора Миколи Овксентійовича Валяшка, 21 квітня 2011 р. - Харків, 2011. - С. 47.

14. Бурлака І. С. Оцінка доброякісності трави щучника дернистого / І. С. Бурлака, В. С. Кисличенко // Науково-технічний прогрес і оптимізація технологічних процесів створення лікарських препаратів : мат. 4-ї науково-практ. конф. з міжнародн. участю, 29-30 вересня, 2011 р. - Тернопіль, ТДМУ «Укрмедкнига», 2011. - С. 30-31.

15. Бурлака І. С. Деякі параметри стандартизації трави куничника звичайного. / І. С. Бурлака, В. С. Кисличенко // Сучасні досягнення фармацевтичної технології: мат. II науково-практ. Конф. З міжнародн. участю, 17-18 листопада, 2011 р. - Харків, 2011. - С. 29-30.

АНОТАЦІЯ

Дисертаційна робота присвячена фармакогностичному вивченню трави куничника звичайного та трави щучника дернистого, розробці на їх основі фітозасобів, а також методик контролю якості на лікарську рослинну сировину і фітозасоби з неї. В сировині, що вивчалася досліджено якісний склад та визначено кількісний вміст основних груп БАР.

Вперше в траві куничника звичайного виділено в індивідуальному стані та встановлено структуру 21 речовини. Вперше в траві щучника дернистого виділено в індивідуальному стані та встановлено структуру 22 речовин. Встановлено наявність та визначено кількісний вміст вуглеводів, органічних кислот, пігментів, кислоти аскорбінової, 16 амінокислот, а також 14 мінеральних елементів та 10 жирних кислот.

Визначено технологічні та числові параметри, а також морфолого-анатомічні ознаки сировини, що вивчалася. Розроблено технологію одержання настойок, проекти МКЯ: «Куничника звичайного трава», «Щучника дернистого трава», «Настойка куничника звичайного трави та щучника дернистого трави», настойка «Флоразид». Вперше проведено мікробіологічні дослідження настойки Флоразид, встановлено її протимікробну дію і фармакологічні дослідження настойки трави куничника звичайного і трави щучника дернистого, у якої була виявлена діуретична та протизапальна активність. Новизна досліджень підтверджена патентом України на корисну модель № 75786 від 10.12.2012 «Лікарський засіб діуретичної та протизапальної дії».

Ключові слова: трава куничника звичайного, трава щучника дернистого, фармакогностичне вивчення, біологічно активні речовини, настойка, протизапальна активність, діуретична активність.

Диссертационная работа посвящена фармакогностическому изучению травы вейника наземного и травы щучки дернистой, разработке на их основе фитопрепаратов, а также методик контроля качества на лекарственное растительное сырье и лекарственные средства на его основе.

Исследован качественный состав и определено количественное содержание основных групп биологически активных веществ в траве вейника наземного и траве щучки дернистой: свободных и связанных сахаров, полисахаридов, аминокислот, органических кислот, дубильных веществ, флавоноидов, гидроксикоричных кислот, кумаринов, хлорофиллов, каротиноидов, макро- и микроэлементов, жирних кислот.

В результате исследований впервые в траве вейника наземного выделено в индивидуальном состоянии и установлено структуру 21 вещества, из которых 17 фенольных соединений: 4 производных кумарина, 8 флавоноидов, 5 гидроксикоричных кислот; 2 вещества терпеновой природы; хлорофилла а и хлорофилла в.

Впервые в траве щучки дернистой выделено в индивидуальном состоянии и установлено структуру 22 веществ, из которых 18 фенольных соединений: 4 производных кумарина, 8 флавоноидов, 5 гидроксикоричных кислот; 2 вещества терпеновой природы; хлорофилла а и хлорофилла в.

Проведено фракционирование полисахаридных комплексов в исследуемых видах сырья, в результате чего получены фракции водорастворимых полисахаридов, пектинових веществ, гемицеллюлозы А и гемицеллюлозы Б и определено их количественное содержание.

С помощью аминокислотного анализатора в исследуемом сырье определено количественное содержание 16 аминокислот.

Методом атомно-абсорбционной спектроскопи определен качественный состав и количественное содержание 14 макро- и микроэлементов. В сырье в большей степени накапливались калий, кремний, кальций, магний, фосфор, марганец, натрий. Содержание тяжелых металлов находилось в пределах требований предельно допустимых концентраций для сырья и пищевых продуктов.

Методом ГХ был изучен жирнокислотный состав исследуемых объектов. В результате исследований было идентифицировано 10 жирных кислот. Среди идентифицированных соединений в липофильном комплексе травы щучки дернистой доминируют насыщенная пальмитиновая кислота (26,01 %) и ненасыщенные: линолевая (25,07 %) и линоленовая (20,40 %) кислоты; в траве вейника наземного превалируют ненасыщенные: линолевая (36,77 %) и олеиновая (19,13 %) кислоты, а также насыщенная пальмитиновая кислота (18,32 %).

Впервые методом ВЭЖХ в траве вейника наземного и траве щучки дернистой определено количественное содержание щавелевой, янтарной, лимонной кислот, сахарозы, мальтозы, глюкозы и фруктозы.

Определены технологические и числовые параметры, морфологические и анатомические признаки изучаемого сырья, разработана технология получения настоек, проекты МКК: «Вейника наземного трава», «Щучки дернистой трава», «Настойка вейника наземного травы и щучки дернистой травы», настойка «Флоразид».

Разработанная технология производства настойки «Флоразид» апробирована в заводских условиях ОАО «Лубныфарм».

Микробиологические исследования настойки Флоразид показали, что она обладает способностью задерживать рост и размножение таких микроорганизмов как Pseudomonas aeruginosa, Bacillus subtilis, Proteus vulgaris.

При проведении фармакологических исследований настойки травы вейника наземного и травы щучки дернистой установлено, что полученная настойка является практически нетоксичной и проявляет выраженную диуретическую и противовоспалительную активность.

Новизна исследований подтверждена патентом Украины на полезную модель № 75786 от 10.12.2012 «Лікарський засіб діуретичної та протизапальної дії».

Ключевые слова: трава вейника наземного, трава щучки дернистой, фармакогностическое изучение, биологически активные вещества, настойка, противовоспалительная активность, диуретическая активность.

The thesis is devoted to the pharmacognostic study of Reedgrass (Calamagrostis epigeios) and Tufted hairgrass (Deschampsia caespitosa), working out phytoremedies on its basis, methods of quality control for the medicinal plant material and remedies. In the studied plant material the qualitative composition and quantitative content of the major groups of biologically active compounds was determined.

It was the first time when 21 compounds from Reedgrass plant material were isolated in the individual state and their structures were established. It was the first time when 22 compounds from Tufted hairgrass plant material were isolated in the individual state and their structures were established. The qualitative composition and quantitative content of carbohydrates, organic acids, pigments, ascorbic acid, 14 macro- and microelements, 16 amino acids, 10 fatty acids in herbs were determined.

The technological parameters and anatomical features of the studied plant material were determined. The standardization parameters and projects of the quality control methods for the raw materials - Reedgrass and Tufted hairgrass - and for their tincturеs were created. The antimicrobial activity of the tincture Florazid was determined on the basis of its microbiological study. The pharmacological study of tincture Reedgrass and Tufted hairgrass was carried out for the first time. It was determined this tincture can have anti-inflammatory and diuretic activity. ...