Застосування кінетичних методів в аналізі лікарських препаратів на вміст домішок солей феруму та міді

Кінетичні особливості реакцій окиснення. Контроль якості лікарських препаратів на вміст домішок солей металів. Опрацювання кінетико-спектрофотометричних методик кількісного визначення вмісту домішок солей міді у субстанціях та лікарських препаратах.

Рубрика Химия
Вид автореферат
Язык украинский
Дата добавления 30.09.2018
Размер файла 221,4 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

АНОТАЦІЯ

Боровська І.М. Застосування кінетичних методів в аналізі лікарських препаратів на вміст домішок солей феруму та міді. - На правах рукопису.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата фармацевтичних наук за спецiальнiстю 15.00.02 фармацевтична хімія та фармакогнозія. - Національний фармацевтичний університет, Харків, 2012.

Робота присвячена опрацюванню кінетико-спектрофотометричних методик кількісного визначення вмісту домішок солей феруму та міді у лікарських речовинах та лікарських препаратах без здійснення їх мінералізації з використанням субстанцій як індикаторних речовин. Запропоновані умови, опрацьовані методики та показана можливість здійснення кiлькiсного визначення вмісту домішок солей феруму та міді у субстанціях та лікарських препаратах похідних фентіазину (феруму), жирних оліях (феруму, після попередньої мінералізації), аскорбінової кислоти (міді), N-ацетилцистеїну (міді), гліцину (міді), адреналіну гідрохлориду та гідротартрату (міді), а також напівкількісного визначення домішок солей феруму у досліджуваних субстанціях похідних фентіазину (тест-визначення) без здійснення попередньої мінералізації за допомогою кінетичного методу аналізу.

Ключові слова: кінетичний метод, домішки солей феруму та міді, похідні фентіазину, кислота аскорбінова, N-ацетилцистеїн, гліцин, адреналін, жирні олії.

АННОТАЦИЯ

Боровская И.Н. Применение кинетических методов в анализе лекарственных препаратов на содержание примесей солей железа и меди. - На правах рукописи.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата фармацевтических наук по специальности 15.00.02 - фармацевтическая химия и фармакогнозия. - Национальный фармацевтический университет, Харьков, 2012.

Робота посвящена разработке инструментальных кинетико-спектрофотометрических и визуальных методик количественного определения примесей солей железа и меди в лекарственных веществах и лекарственных препаратах.

Впервые в качестве индикаторных веществ в кинетических методах определения содержания примесей металлов в лекарственных препаратах были использованы субстанции исследуемых лекарственных средств.

Предложены условия, разработаны методики и показана возможность количественного определения примесей солей железа и меди в субстанциях и лекарственных препаратах производных фенотиазина (железо), кислоты аскорбиновой (медь), N-ацетилцистеина (медь), глицина (медь), адреналинa гидрохлоридa и адреналина гидротартрата (медь) без осуществления предварительной минерализации проб, а также в жирных маслах клещевины и облепихи после предварительной минерализации.

Установлено ингибирующее влияние комплексообразователей на скорость индикаторных реакций окисления исследуемых лекарственных средств.

Разработаны методики и показана возможность количественного определения содержания примесей железа (II) в субстанциях и лекарственных препаратах производных фенотиазина кинетико-спектрофотометрическим методом с использованием индикаторных реакций окисления собственно субстанций перекисью водорода.

Разработаны кинетические методики визуального (тест-методики) и методики количественного определения примесей железа в субстанциях производных фенотиазина по скорости индикаторных реакций гидропероксидного каталитического окисления субстанций исследуемых лекарственных препаратов, а также п-фенетидиновим методом в субстанциях испытуемых производных фенотиазина без осуществления минерализации проб, а также в жирных маслах после предварительной минерализации.

Изучены особенности процесса автоокисления аскорбиновой кислоты в присутствии избытка дегидроаскорбиновой кислоты, адреналина гидрохлорида и адреналина гидротартрата с участием следовых количеств солей меди в кислой и щелочной средах. Выяснены кинетические особенности реакции окисления аскорбиновой кислоты до дегидроаскорбиновой кислоты посредством гидрогенпероксомоносульфата, что было использовано для установления оптимальной рабочей концентрации аскорбиновой кислоты во время кинетических определений меди, основанных на автокаталитической реакции окисления аскорбиновой кислоты. Разработаны новые экспрессные методики осуществления подготовки проб образцов лекарственных веществ, пригодных для дальнейшего количественного определения содержания солей меди кинетическим методом. Разработаны методики и показана возможность количественного определения примесей меди в субстанциях аскорбиновой кислоты и адреналина гидротартрата кинетико-спектрофотометрическим методом, основанных на реакциях автоокисления.

Разработаны кинетико-спектрофотометрические методики количественного определения содержания примесей меди в субстанциях аскорбиновой кислоты (АК) по скорости индикаторных реакций каталитического окисления восстановленной формы натрий 2,6-дихлорфенолиндофенолята перекисью водорода и каталитического восстановления метиленового синего АК, а также показана возможность применения их для определения примесей меди в субстанции глицин, которую использовали в качестве буферного вещества в растворе, без предварительного осуществления минерализации пробы исследуемого средства.

Изучены кинетические особенности каталитических реакций окисления
N-ацетилцистеина (АЦЦ) ферриином и калий гексацианоферратом (III) с участием следовых количеств катионов меди (I, II) в кислой среде. Разработаны методики и показана возможность осуществления количественного определения примесей меди в субстанции АЦЦ кинетическим методом по скорости изученных реакций.

Ключевые слова: кинетический метод, примеси солей железа и меди, производные фенотиазина, кислота аскорбиновая, N-ацетилцистеин, глицин, адреналин, жирные масла.

SUMMARY

Borovskaia I. N. The application of kinetic methods in the analysis of drugs on the content of impurities of iron and copper salts. - Manuscript.

Thesis for a candidate degree in Pharmacy, speciality 15.00.02 Pharmaceutical Chemistry and Pharmacognosy. - National University of Pharmacy, Kharkiv, 2012.

The work is dedicated to the development of kinetic and spectrophotometric method for the quantitative determination of impurities of iron and copper salts in pharmaceutical substances and medicinal products without carrying out their mineralization using substances as indicators. The condition are proposed and methods are developed; it is shown the possibility of quantitative determination of impurities of iron and copper salts in the pharmaceutical substances and medicinal preparations of phenothiazine derivatives (iron), fatty oils (iron, after preliminary mineralization), ascorbic acid (copper), N-acetylcysteine (copper), glycine (copper), epinephrine hydrochloride and hydrotartrate (copper), as well as semi-quantitative determination of iron sults impurities in the investigated substance of phenothiazine derivatives (test determination) without preliminary mineralization by the kinetic method.

Key words: kinetic method, impurities of iron and copper salts, phenothiazine derivatives, ascorbic acid, N-acetylcysteine, glycine, epinephrine, fatty oils.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Відповідно до сучасних вимог, солі таких металів як ферум та мідь у складі лікарських речовин та лікарських препаратів є допустимою неспецифічною домішкою, вміст якої регламентується на рівні ГДК (10-20 ppm). Вони здатні взаємодіяти з лікарськими речовинами або каталізувати їх розкладання. Обидва процеси можуть призводити до зменшення фармакологічної активності ліків, а іноді - до підвищення їх токсичності. Тому у сучасному фармакопейному аналізі контроль вмісту домішок солей цих металів є важливим випробуванням, за результатами якого здійснюють оцінку якості лікарських засобів.

У теперішній час для визначення домішок солей феруму та міді в лікарських та допоміжних засобах як правило використовують хімічні методи, засновані на їх взаємодії з різноманітними груповими (сульфідом або тіоацетамідом) та вибірковими реактивами (тіогліколева кислота, амоній роданід, сульфосаліцилова кислота (Ферум)), а також метод полуменевої атомно-абсорбційної спектроскопії (Ферум, Мідь) після здійснення мінералізації випробуваних зразків. За рекомендованих умов аналізу сульфідний метод не забезпечує кількісного визначення солей феруму, а спеціальні випробування - малочутливі. Суттєвим недоліком існуючих методик є необхідність здійснення у низці випадків попередньої довготривалої та трудомісткої мінералізації органічної проби з метою концентрування та вилучення іонів важких металів.

Як альтернатива, убачається перспективним для кількісного визначення домішок солей феруму та міді у лікарських препаратах, застосування кінетичного методу аналізу, який характеризується достатньо високою чутливістю, простотою виконання та апаратурного оформлення, достатньою вибірковістю, а також експресністю.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана на кафедрі фізичної та колоїдної хімії НФаУ і є складовою частиною держбюджетної теми «Хімічний синтез, виділення та аналіз нових фармакологічно-активних речовин, встановлення зв'язку «структура - дія», створення нових лікарських препаратів» (номер державної реєстрації 198U007011).

Мета і задачі дослідження. Опрацювання методик кількісного визначення домішок солей феруму та міді у субстанціях та лікарських препаратах кінетико-спектрофотометричним методом без здійснення мінералізації проб за участю випробуваних речовин, як індикаторних.

Для досягнення цієї мети необхідно було вирішити такі задачі:

- з'ясувати кінетичні особливості перебігу реакцій окиснення похідних фентіазину (прометазин, трифлюоперазин, левомепромазин, хлорпромазин) гідроген пероксидом у кислому середовищі в присутності слідових кількостей феруму (ІІ, ІІІ).

- з'ясувати кінетичні особливості процесу автоокиснення аскорбінової кислоти в присутності надлишку дегідроаскорбінової кислоти, адреналіну гідротартрату за участю слідових кількостей солей міді у кислому та лужному середовищах відповідно. Розробити методики кількісного визначення домішок солей міді у субстанціях аскорбінової кислоти, адреналіну гідрохлориду та гідротартрату кінетико-спектрофотометричним методом, засновані на реакціях автоокиснення.

- встановити кінетичні особливості каталітичних реакцій окиснення N-ацетилцистеїну фериїном та калій гексаціанофератом (ІІІ) за участю слідових кількостей солей міді у кислому середовищі. Розробити методики кількісного визначення домішок солей міді у субстанції N-ацетилцистеїну кінетичним методом за вивченими реакціями як індикаторними.

- опрацювати нові експресні методики підготовки проб зразків лікарських речовин-відновників з використанням як окисника гідрогенпероксомоносульфату, придатні для подальшого здійснення кількісного визначення домішок солей міді кінетико-спектрофотометричним методом.

- розробити методики виявлення та кількісного визначення домішок солей феруму у лікарських засобах похідних фентіазину без здійснення їх мінералізації кінетико-спектрофотометричним методом за каталітичними реакціями гідропероксидного окиснення субстанцій та п-фенетидину відповідно.

- розробити кінетико-спектрофотометричні методики кількісного визначення домішок солей міді у субстанціях аскорбінової кислоти та гліцину за індикаторними реакціями окиснення відновленої форми натрій 2,6-дихлорфеноліндофеноляту гідроген пероксидом та каталітичного відновлення метиленового синього кислотою аскорбіновою (аскорбінова кислота, гліцин) без попереднього здійснення мінералізації зразків проб.

Об'єкт дослідження. Кінетичні закономірності індикаторних реакцій каталітичного окиснення хлорпромазину, прометазину, левомепромазину та трифлюоперазину гідроген пероксидом в присутності солей феруму; автоокиснення кислоти аскорбінової, адреналіну гідротартрату та адреналіну гідрохлориду; каталітичного окиснення N-ацетилцистеїну фериїном та гексаціанофератом (ІІІ); відновлення метиленового синього аскорбіновою кислотою та окиснення відновленої форми 2,6-дихлорфеноліндофеноляту гідроген пероксидом в присутності солей міді, які покладено в основу кінетико-спектрофотометричних методик кількісного визначення домішок солей феруму та міді у субстанціях та лікарських препаратах без попереднього здійснення мінералізації.

Предмет дослідження. Розроблення методик для визначення вмісту домішок солей металів: феруму - у лікарських засобах похідних фентіазину (хлорпромазину гідрохлорид, прометазину гідрохлорид, левомепромазину малеат, трифлюоперазину дигідрохлорид) та жирних оліях; міді - у адреналіну гідрохлориді та адреналіну гідротартраті, кислоті аскорбіновій, N-ацетилцистеїні та гліцині кінетико-спектрофотометричним методом.

Методи дослідження: кінетики, термодинаміки, спектрофотометрії, атомно-абсорбційної спектроскопії, ізотермічної дистиляції, хемілюмінесценції.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше з'ясовано кінетичні особливості перебігу каталітичних реакцій окиснення прометазину гідрохлориду, левомепромазину малеату, хлорпромазину гідрохлориду та трифлюоперазину дигідрохлориду гідроген пероксидом в присутності домішкових кількостей солей феруму.

Вперше опрацьовані методики та показана можливість здійснення підготовки проб зразків лікарських речовин за допомогою калій гідрогенпероксомоносульфату, як окисника, придатних для подальшого кількісного визначення вмісту домішок солей міді кінетико-спектрофотометричним методом.

Вперше як індикаторна реакція на домішки солей міді у складі лікарських речовин аскорбінової кислоти, адреналіну гідрохлориду та адреналіну гідротартрату використана реакція автоокиснення.

Вперше з'ясовані кінетичні особливості каталітичних реакцій окиснення N-ацетилцистеїну фериїном та калій гексаціанофератом (ІІІ) за участю слідових кількостей солей міді у кислому середовищі, які покладено в основу опрацювання нових методик кінетико-спектрофотометричного визначення домішок солей міді у субстанції N-ацетилцистеїн.

Науково обґрунтована та показана можливість кількісного визначення домішок солей феруму у лікарських засобах похідних фентіазину, та міді у лікарських засобах аскорбінової кислоти, N-ацетилцистеїну, гліцину, адреналіну гідрохлориду та адреналіну гідротартрату кінетичним методом без попереднього здійснення мінералізації за участю субстанцій як індикаторних речовин.

Показана можливість здійснення виявлення домішок солей феруму у лікарських речовинах похідних фентіазину за реакцією гідропероксидного окиснення субстанцій візуально-кінетичним методом з використанням випробуваних речовин, як індикаторних.

З'ясовані кінетичні особливості перебігу каталітичної реакції окиснення відновленої форми 2,6-дихлорфеноліндофеноляту гідроген пероксидом та каталітичного відновлення метиленового синього аскорбіновою кислотою в присутності слідів солей міді, показана можливість здійснення кількісного визначення домішок солей міді у субстанції аскорбінової кислоти. Обґрунтована можливість здійснення вибіркового визначення домішок солей міді у субстанції гліцину за індикаторною реакцією каталітичного відновлення метиленового синього аскорбіновою кислотою.

За результатами проведених досліджень отримано 2 патенти України на корисну модель (Пат. України 69452, Бюл. № 8 від 25.04.2012 р.; Пат. України 69453, Бюл. № 8 від 25.04.2012 р.) та 2 інформаційні листи (Інф. лист № 73, Інф. лист № 83)

Практичне значення одержаних результатів. Розроблені альтернативні методики здійснення кількісного визначення вмісту домішок солей феруму та міді у лікарських засобах, вивчений вплив умов (рН, температури, співвідношення компонентів взаємодії) та маскуючих агентів на кінетику каталітичних окисно-відновних процесів, а також розроблені альтернативні методики здійснення підготовки проб досліджуваних лікарських речовин для подальшого визначення домішок солей феруму та міді кінетико-спектрофотометричними методами аналізу. Отримані результати свідчать, що кінетичні методи є придатними для практичного використання у практиці фармацевтичного аналізу під час здійснення кількісних випробувань на вміст неспецифічних домішок, а саме солей феруму та міді у лікарських засобах без здійснення попередньої мінералізації випробуваних зразків.

Результати роботи впроваджено у практику Ужгородської прикордонної державної контрольно-токсикологічної лабораторії (акт впровадження від 25.10.2012 р.), приватного підприємства «Аналітик» (акт впровадження від 27.10.2012 р.) та у навчальний процес кафедри токсикологічної та аналітичної хімії Львівського національного медичного університету ім. Данила Галицького (акт впровадження від 11.11.2011 р.), кафедри токсикологічної та неорганічної хімії Запорізького державного медичного університету (акт впровадження від 20.12.2011 р.).

Особистий внесок здобувача. Вибір теми та постановка завдань дослідження зроблена науковим керівником за безпосередньою участю дисертанта. Збір літературних даних, експериментальна робота, аналіз та узагальнення результатів досліджень і написання тексту дисертації зроблені автором самостійно під керівництвом наукового керівника. Атомно-абсорбційні визначення виконувались спільно з Гребенюком М. М.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи викладені, обговорені та отримали позитивну оцінку на: Республиканской научной конференции по аналитической химии с международным участием „Аналитика РБ-2010”, посвященной 100-летию со дня рождения член-корреспондента НАН Беларуси Старобинца Г. Л. (Мінськ, 2010); VI регіональній науково-практичній конференції молодих вчених та студентів «Фармацевтична наука: історичні аспекти, формування та шляхи вдосконалення» (Луганськ, 2010); Сесіях наукової ради НАНУ з проблеми «Аналітична хімія» (Гурзуф, 2010 - 2012); І Всеукраїнській науково-практичній конференції молодих вчених та студентів «Сучасна фармація і медицина: досвід, шляхи вдосконалення і розвитку» (Луганськ, 2011); Всероссийской научной конференции студентов и аспирантов с международным участием «Молодая фармация - потенциал будущего» (Санкт-Петербург, 2011), Міжнародной науково-практичній конференції «Актуальні питання медицини: сучасний стан та шляхи розвитку» (Львів, 2012), ІІ Всеукраїнській науково-практичній конференції молодих вчених та студентів «Здобутки та перспективи розвитку фармацевтичної та медичної галузі в сучасному світі» (Луганськ, 2012), IX Міжнародній медико-фармацевтичній конференції студентів і молодих вчених «Новітні технології в медицині» (Чернівці, 2012), Всероссийская научно-практическая конференция студентов и молодых учёных с международным участием, посвящённой 70-летию профессора А. А. Чумакова «Актуальные вопросы медицинской науки» (Ярославль, 2012).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 7 статей у фахових виданнях, 13 тез доповідей, отримано 2 патенти України на корисну модель та 2 інформаційні листи МОЗ України.

Структура та обсяг дисертації.

Дисертаційна робота викладена на 199 сторінках друкованого тексту, складається з вступу, огляду літератури, експериментальної частини (розділи ІІ - IV), загальних висновків, списку використаних джерел, що містить 199 найменувань, з яких 127 іноземних, та додатків. Робота ілюстрована 19 таблицями, 81 рисунком та схемами. Обсяг основного тексту - 142 сторінки.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

окиснення субстанція мідь лікарський

У вступі обґрунтована актуальність теми дисертаційної роботи, визначена мета та завдання дослідження, показана наукова новизна та практична цінність отриманих результатів.

У розділі 1 «Контроль якості лікарських препаратів на вміст домішок солей металів. Застосування кінетичних методів аналізу для визначення солей феруму та міді у лікарських препаратах та інших об'єктах» проаналізовано відомості стосовно методів контролю якості лікарських засобів на вміст неспецифічних домішок, розглянуто фармакопейні методики здійснення мінералізації. Розглянуті аналітичні можливості методик здійснення визначення солей феруму та міді методами: спектрофотометрії, атомно-абсорбційної спектрофотометрії, вольтамперометрії, у потоково-ін'єкційному варіанті та хемілюмінесценції. Представлений огляд кінетичних методик кількісного визначення солей феруму та міді у різноманітних об'єктах, в тому числі у лікарських речовинах після здійснення попередньої мінералізації; застосування тест-систем для визначення досліджуваних елементів, показані аналітичні можливості та перспективи використання кінетичних методів для визначення домішок солей феруму та міді у складі лікарських засобів без довготривалої стадії попереднього здійснення мінералізації досліджуваних зразків.

У розділі 2 «Умови експерименту та методи дослідження» наведені дані стосовно випробуваних об'єктів дослідження та використаних реактивів, методики приготування та стандартизації вихідних і робочих розчинів; описане обладнання, яке використовували під час виконання роботи, методи та умови здійснення експерименту; обговорені джерела можливих помилок під час виконання досліджень, а також наведені формули розрахунку нижньої межі визначуваних концентрацій та правильності.

У розділі 3 «Опрацювання кінетико-спектрофотометричних методик кількісного визначення домішок солей феруму у лікарських засобах» розглянуті особливості та показані можливості використання кінетико-спектрофотометричного методу для кількісного визначення домішок солей феруму у лікарських речовинах та лікарських препаратах. Згідно ДФУ у монографіях на субстанції похідних фентіазину (ПФ) сумарний вміст домішок металів рекомендують знаходити у попередньо одержаному мінералізаті напівкількісним візуальним тіоацетамідним методом. Розроблені методики та показана можливість здійснення кількісного визначення домішок солей феруму у лікарських речовинах та лікарських препаратах кінетико-спектрофотометричним методом каталіметрії.

У підрозділі 3.1. наведені результати кількісного визначення домішок солей феруму у субстанціях та лікарських препаратах ПФ за швидкістю реакції каталітичного окиснення ПФ гідроген пероксидом у кислому середовищі в присутності іонів феруму (ІІ). Визначення виконують без здійснення мінералізації досліджуваних зразків ПФ кінетичним методом тангенсів за швидкістю утворення відповідного забарвленого радикалу фентіазонію ПФ в реакції каталітичного окиснення ПФ гідроген пероксидом у кислому середовищі. Показано, що ПФ за цих умов відносно швидко окиснюються до забарвлених катіон-радикалів фентіазонію, а відтак - до безбарвних S-оксидів ПФ.

Оптимізовано умови здійснення аналізу: с (H2O2) = 0,123 моль/л,
с (НСl) = 0,422 моль/л, t 30?C, час: 1-2 хв. Виведене кінетичне рівняння швидкості каталітичної реакції. Вивчений вплив комплексантів феруму (ІІІ) (натрій пірофосфату, кислоти саліцилової та ін.) на швидкість окиснення ПФ та визначена швидкість некаталітичної реакції окиснення (в присутності маскуючих агентів та методом варіювання наважки). Установлено, що умовна швидкість реакції за оптимальних умов кислотності середовища є лінійною функцією концентрації доданого феруму (ІІІ) (рис.1, 2).

Рис. 1. Кінетичні криві окиснення субстанції хлорпромазину гідрохлориду (ХГ) гідроген пероксидом у середовищі 0,422 моль/л НСl: 1 -0,05 г/25 мл (5,62·10-3 моль/л); з добавкою феруму (ІІІ): 2 - 1,8 нг/мл, 3 - 5,6 нг/мл, 4 - с(ХГ) =2,25·10-4 моль/л, с(H2O2) = 0,123 моль/л

Рис. 2. Кінетичні криві окиснення субстанції прометазину гідрохлорид (ПГ) гідроген пероксидом у середовищі 0,422 моль/л НСl: 1 - с(ПГ)=6,23·10-3 моль/л; з добавкою: 2 - 3,2 нг/мл феруму (ІІІ), 3 - 4,4 нг/мл феруму (ІІІ); 4 - с(ПГ)=2,5·10-4 моль/л; с(H2O2) = 0,123 моль/л

Зростання оптичної густини розчинів (компенсаційний розчин - вода) вимірювали у часі при 525 нм, 515 нм і 505 нм для хлорпромазину, прометазину та трифлюоперазину відповідно; кут нахилу лінійної ділянки кінетичної кривої, tg?=?(A)/?(хв), був використаний як аналітичний параметр під час здійснення аналізу на вміст феруму (ІІ) (методика 1). Результати кількісного визначення вмісту доміщок феруму (ІІ) у субстанціях та таблетках ПФ методом добавок та їх метрологічні характеристики наведені в таблиці 1. Як видно, RSD < 6,86%. У порівнянні з фармакопейними методиками час здійснення аналізу скорочується у декілька разів при одночасному зменшенні наважки.

У підрозділах 3.2 - 3.4 - наведені результати кількісного та напівкількісного (візуального) визначення домішок солей феруму у ПФ та жирних оліях за швидкістю каталітичної реакції спряженого окиснення ПФ і п-фенетидину гідроген пероксидом у присутності 1,10-фенантроліну (о-phen) та гідропероксидного окиснення п-фенетидину в присутності о-phen відповідно, а також нові тест-методики напівкількісного визначення домішок солей феруму у субстанціях ПФ, в основу яких покладені реакції каталітичного окиснення випробуваних субстанцій ПФ гідроген пероксидом у кислому середовищі.

Запропоновано кількісне визначення домішок солей феруму у субстанціях ПФ та деяких жирних оліях здійснювати без попередньої мінералізації зразків та після вологої мінералізації жирних олій відповідно кінетико-спектрофотометричним методом з використанням як індикаторної реакції співокиснення (у випадку олій - окиснення) п-фенетидину гідроген пероксидом в присутності о-phen при рН=3,0 при довжині хвилі 540 нм (методика 2).

При визначенні домішок солей феруму у модельних розчинах феруму (ІІІ) за реакцію каталітичного окиснення п-фенетидину гідроген пероксидом у присутності о-phen спостерігалась лінійна залежність зростання умовної швидкості каталітичної реакції (tg ?, хв-1) від вмісту феруму (ІІІ) у діапазоні вмістів 11,7-111,7 нг/мл, яка описується рівнянням: tg ?=(1±0,2)·10-4m+0,003±0,001, r = 0,998, де m - маса наважки в перерахунку на ферум, нг.

Таблиця 1. Результати кількісного вмісту домішок феруму(ІІ) у похідних фентіазину за методикою 1

Назва препарату

, г/г

, г/г

S

?, %

RSD, %

*?, %

Хлорпромазину гідрохлорид

7,43·10-6

1,47·10-7

1,67·10-14

5,28·10-8

1,97

1,74

-

Прометазину гідрохлорид

6,29·10-6

2,25·10-7

3,92·10-14

8,00·10-8

3,57

3,15

0,79

Трилюоперазину дигідрохлорид

2,16·10-6

5,08·10-8

2,00·10-15

1,83·10-8

2,35

2,07

-

Трифлюоперазину гідрохлорид

1,54·10-6

3,39·10-8

8,9·10-16

1,22·10-8

2,19

1,93

-

Табл. Аміназин 0,01 № 10

3,71·10-5

2,66·10-6

4,56·10-12

9,55·10-7

7,16

5,76

-

Табл. Дипразин 0,05 № 10

5,29·10-5

3,84·10-6

9,55·10-12

1,38·10-6

7,26

5,84

-

Табл. Трифтазину гідрохлориду 0,005 № 50

4,52·10-5

3,85·10-6

9,6·10-12

1,37·10-6

8,53

6,86

-

Таблетки Тизерцину 0,025 №50

8,11·10-5

5,34·10-6

1,85·10-11

1,92·10-6

6,59

5,30

-

*Примітка: правильність методу перевіряли за результатами середнього п-фенетидинового методу після здійснення попередньої мінералізації зразку

При здійсненні аналізу ПФ за індикаторною реакцією спряженого окиснення ПФ і п-фенетидину гідроген пероксидом у присутності о-phen оптимальними концентрації ПФ є 0,062 - 0,14 моль/л. Результати кількісного визначення вмісту домішок феруму (ІІ) у досліджуваних ПФ методом добавок та їх метрологічні характеристики наведені у таблиці 2. Як видно з результатів аналізу, під час визначення домішок феруму (ІІ) у субстанціях ПФ запропонованим способом RSD?4,01% при правильності менше +3,8%, в жирних оліях - вміст домішок солей феруму не перевищує допустимого значення 10 ppm, RSD?4,6%.

Опрацьовані нові тест-методики напівкількісного визначення домішок солей феруму у субстанціях ПФ, в основу яких покладені реакції каталітичного окиснення випробуваних субстанцій ПФ гідроген пероксидом у кислому середовищі в присутності солей феруму. Як аналітичний сигнал використовували тривалість індукційного періоду візуалізації забарвленого продукту реакції каталітичного окиснення ПФ - катіон-радикалу фентіазонію відповідного ПФ, t, у с. У дослідах з добавками стандартного розчину феруму (ІІІ) до випробуваного розчину ПФ з відомим вмістом феруму (ІІ) (до кінцевої концентрації 10 ppm), тривалість індукційного періоду скорочувалась з 80 до 40 с (хлорпромазину гідрохлорид), з 80 до 60 с (прометазину гідрохлорид), з 240 до 180 с (трифлюоперазину дигідрохлорид), що підтверджувало його каталітичну дію. RSD? 2,5%.

Таблиця 2.Результати кількісного вмісту домішок солей феруму у ПФ та жирних оліях за методикою 2

Назва препарату

, г/г

?, г/г

S

?, %

RSD, %

*?, %

Хлорпромазину гідрохлорид

3,21·10-6

6,39·10-8

5,14·10-8

2,3·10-8

1,98

1,9

1,5

Прометазину гідрохлорид

6,34·10-6

8,81·10-8

7,08·10-8

3,17·10-8

1,39

1,11

0,79

Трилюоперазину дигідрохлорид

1,13·10-6

5,64·10-8

4,53·10-8

2,03·10-8

4,99

4,01

3,8

Олія Рицини - 100,0, с. 20111

5,31·10-6

1,69·10-7

1,36·10-7

6,09·10-8

2,56

3,18

-

Олія Обліпихи - 50,0, с. 10508

3,79·10-6

1,74·10-7

1,4·10-7

6,28·10-8

3,70

4,60

-

*Примітка: вміст солей феруму визначений методом атомно-абсорбційної спектрофотометрії після попередньої мінералізації зразка та незалежним кінетичним методом

Розроблені вибіркові тест-методики, котрі ґрунтуються на реакціях каталітичного співокиснення п-фенетидину та ПФ гідроген пероксидом в присутності о-phen при рН 3,0. При визначенні домішок солей феруму у модельних розчинах, встановлена лінійна залежність швидкості каталітичної реакції від концентрації феруму (ІІІ) в інтервалі 0,006-0,030 мкг/10 мл, яка описується рівнянням t= ? 8,3±0,2·CFe+ 3,190±0,001 (r=0,997), де t - тривалість індукційного періоду візуалізації забарвленого продукту реакції, с, у мкг до 10 мл. У таблиці 3 наведені результати напівкількісного визначення домішок солей феруму у субстанціях ПФ за допомогою новорозроблених тест-методик. RSD ? 2,2. Як видно, результати тест-аналізу практично збігаються з такими результатами, отриманими раніше за незалежною методикою кількісного визначення (див. табл. 2). За критерієм Фішера F (n=5, P = 0,95) результати тест-визначення домішок солей феруму у випробуваних субстанціях відрізняються не значимо (F < Fтабл).

Таблиця 3. Результати напівкількісного визначення домішок солей феруму у субстанціях ПФ з використанням системи ПФ (Fe)- п-фенетидин - Н2О2 -о-phen

Назва препарату

Проміжок часу до моменту візуалізації забарвлення, хв

Знайдений вміст Fe, ppm

RSD%

Хлорпромазину гідрохлорид

1,00

6,5

2,2

Прометазину гідрохлорид

0,83

6,2

1,6

Трифлюоперазину дигідрохлорид

2,83

1,4

0,4

У розділі 4 «Опрацювання кінетико-спектрофотометричних методик кількісного визначення вмісту домішок солей міді у субстанціях та лікарських препаратах» розроблені методики та показана можливість кількісного визначення вмісту домішок солей міді у субстанціях та лікарських препаратах, а саме: субстанціях аскорбінової кислоти, N-ацетилцистеїну, гліцину, адреналіну гідротартрату і адреналіну гідрохлориду, а також у 0,18% розчині для ін'єкцій адреналіну гідротартрату кінетико-спектрофотометричним методом.

У підрозділах 4.1 - 4.2 наведені результати кількісного визначення домішок солей міді у субстанції аскорбінової кислоти та гліцину, а саме хіміко-аналітичного вивчення процесу каталітичного автоокиснення аскорбінової кислоти (АК) (при 265 нм) у присутності дегідроаскорбінової залежно від рН та природи буферних розчинів. Встановлено, що швидкість реакції досягає оптимального значення у боратному буферному розчині. На рис. 3 наведені результати вивчення маскуючого впливу комплексанту dequest® на швидкість процесу автоокиснення АК за оптимальних умов. Опрацьована методика та показана можливість кількісного визначення домішок солей міді у субстанції АК за швидкістю реакції її автоокиснення методом добавок.

Правильність отриманих результатів (?) перевіряли за даними референтної кінетико-спектрофотометричної методики. У запропонованих методиках для створення оптимальної робочої концентрації аскорбінової кислоти вперше застосований калій гідрогенпероксомоносульфат.

АК у кислому середовищі здатна відновлювати метиленовий синій (МС) до безбарвної лейкоформи. Цей процес каталітично прискорюється домішками солей міді. Обрано оптимальну концентрацію АК для зручних вимірювань зменшення світлопоглинання барвника МС (?=610 нм) у часі (на лінійній ділянці кінетичної кривої). У спеціально здійснених дослідах зі стандартними розчинами АК, з очищеними від солей міді за допомогою катіонообмінника КУ-2-8 у кислотній формі, була виміряна швидкість некаталітичної реакції (рис. 4) та опрацьована нова кінетико-спектрофотометрична методика кількісного визначення домішок солей міді у субстанції АК методом добавок.

Рис. 3. Кінетичні криві автоокиснення аскорбінової кислоти (АК) у буферному розчині з рН=8,0. 1 - АК, 2 - АК з добавкою dequest®, 10-5 моль/л; 3 - АК з добавкою міді (ІІ) 3,2 нг/мл. с(АК)= 1•10-4 моль/л

Рис. 4. Кінетична крива знебарвлення метиленового синього в реакції з аскорбіновою кислотою: 1 - АК (очищена), 2 - АК (субст.) з КНSO5; 3 - АК (субст.) з КНSO5 з добавкою міді (ІІ) 3,18 нг/мл. с(АК) = 5·10-3 моль/л

Показана можливість застосування опрацьованої вище кінетичної методики для кількісного визначення домішок солей міді у субстанції гліцин (при 620 нм) без попереднього здійснення мінералізації досліджуваного зразка. Оптимізовані умови перебігу реакції, визначена швидкість некаталітичної реакції (за умов додавання комплексантів, а також використання попереднього очищеної випробуваної субстанції за допомогою катіоніту КУ-2-8 у Н+-формі). Встановлена залежність значення величини умовної швидкості відновлення метиленового синього АК від маси наважки гліцину та зроблений висновок про відсутність впливу матриці (гліцину) на каталітичну активність іонів міді у індикаторній реакції за умов здійснення аналізу. Спостерігалась лінійна залежність, яка описується рівнянням
С=0,05±0,02 m+0,21±0,01 (r=0,998), де m - величина наважки, у г . Методом добавок встановлено, що вміст солей міді у субстанції гліцин не перевищував допустимого значення (?10 ppm) - 2,46 мкг/г, причому RSD ?4,80% (? = - 2,4%) (табл. 4).

Опрацьована методика кількісного визначення домішок солей міді у субстанції АК за індикаторною реакцією каталітичного окиснення відновленої форми натрій 2,6-дихлорфеноліндофеноляту (ДХІФ) гідроген пероксидом у середовищі амоніакового буферного розчину при 562 нм без здійснення мінералізації зразків проб. Вивчений вплив концентрації АК, гідроген пероксиду, комплексантів, а також природи та рН використовуваних розчинів на швидкість індикаторної реакції. Швидкість некаталітичної реакції знаходили шляхом екстраполяції графічної залежності умовної швидкості реакції від величини наважки АК, яка описується рівнянням С=0,10±0,01 m+0,02±0,01 (r=0,998), де m - величина наважки, у г, а також методом маскування (додавання натрій едетату) (рис. 5 - 6).

Рис. 5. Залежність умовної швидкості реакції каталітичного окиснення відновленої форми ДХІФ гідроген пероксидом від маси наважки АК

Рис. 6. Кінетичні криві окиснення відновленої форми ДХІФ гідроген пероксиду за відсутності (2) та в присутності добавки динатрій едетату (1) та міді (3). с (АК) =0,02 моль/л; с (Na2edta)= 10-5 моль/л; С (Cu2+) = 38 нг/20 мл

У таблиці 4 наведені метрологічні характеристики результатів кількісного визначення домішок солей міді у субстанції АК та гліцин методом добавок за новоопрацьованими методиками. При використанні новоопрацьованих методик для кількісного визначення домішок солей міді у субстанції кислоти аскорбінової RSD ?5,17% (?= ±1,66).

У підрозділі 4.3 наведені результати кількісного визначення вмісту домішок солей міді у субстанції N-ацетилцистеїну (АЦЦ). Опрацьовані методики кількісного визначення вмісту домішок солей міді у субстанції АЦЦ кінетичним методом з використанням вивчених реакцій каталітичного окиснення субстанції АЦЦ як індикаторних. Як індикаторні на мідь нами запропоновані дві нові реакції:

- реакції окиснення АЦЦ іонами феруму (ІІІ) у кислому середовищі в присутності 1,10-фенантроліну (o-phen), яка каталітично прискорюється солями міді при 510 нм;

- реакція окиснення АЦЦ калій гексаціанофератом (ІІІ) в кислому середовищі, рН=4,0, ?=420 нм.

З'ясовані кінетичні особливості каталітичних реакцій окиснення АЦЦ фериїном за участю слідових кількостей катіонів міді (І,ІІ) у кислому середовищі при 510 нм. Встановлена залежність швидкості каталітичної реакції окиснення АЦЦ з Fe (ІІІ) в присутності o-phen від маси наважки АЦЦ та вивчений вплив маскуючих реагентів, а саме динатрій пірофосфату на динатрій едетату, а також ступеня попереднього очищення досліджуваної речовини на швидкість перебігу реакції. Визначена залежність умовної швидкості нагромадження фероїну у системі Fe (ІІІ) - АЦЦ - o-phen від величини маси наважки субстанції АЦЦ m, у г, яка описується рівнянням С =0,106±0,008 m + 0,02±0,01 (r = 0,999). На рис. 7 наведені результати вивчення впливу ступеня очищення субстанції, добавки міді (ІІ) та маскуючого агенту на нагромадження продукту реакції.

Таблиця 4. Результати кількісного визначення вмісту домішок солей міді у субстанції кислота аскорбінова та гліцин за новоопрацьованими методиками

Індикаторна реакція

, г/г

?

S

?, %

RSD, %

?,%

Реакція автоокиснення субстанції кислоти аскорбінової

1,2·10-6

5·10-8

3,76·10-8

1,68·10-8

3,9

3,13

-1,66

Реакція окиснення речовини субстанції метиленовим синім у сильно кислому середовищі

1,22·10-6

7,82·10-8

6,29·10-8

2,81·10-8

6,42

5,17

+1,64

Реакція окиснення відновленої форми 2,6-дихлорфеноліндофеноляту гідроген пероксидом

1,2·10-6

6·10-8

5·10-8

2·10-8

5,16

4,15

-1,64

Реакція окиснення речовини субстанції метиленовим синім у середовищі буферного розчину гліцину

2,46·10-6

1,46·10-7

1,2·10-7

5,27·10-8

5,96

4,80

-2,40

Примітка*. Вміст знайдений за даними референтної кінетико-спектрофотометричної методики та методу хемілюмінесценції (для гліцину)

Розроблена кінетико-спектрофотометрична методика кількісного визначення вмісту домішок солей міді у субстанції АЦЦ з використанням як індикаторної реакції окиснення АЦЦ калій гексаціанофератом (ІІІ) у кислому середовищі ацетатного буферного розчину при 420 нм. За оптимальну концентрацію АЦЦ було обрано 1·10-2 моль/л і калій гексаціаноферату (ІІІ) - 2,5·10-4 моль/л, що дозволяло здійснювати кількісні вимірювання умовної швидкості реакції (рис. 8).

У спеціально здійснених дослідах з розчином субстанції АЦЦ, який був попередньо очищений за допомогою катіонообмінника КУ-2-8 у Н+-формі від домішок солей міді була доведена практична відсутність впливу зміни концентрації АЦЦ в інтервалі (5·10-3 - 1,25•10-2 моль/л) на умовну швидкість реакції.

За оптимальних умов перебігу індикаторної реакції нами опрацьовані нові кінетичні методики кількісного визначення домішок солей міді у субстанції АЦЦ методом добавок.

Рис. 7. Кінетичні криві нагромадження фероїну в реакції АЦЦ з Fe(ІІІ) в присутності o-phen: 1 - 5·10-3 моль/л очищений АЦЦ; 2 - 5·10-3 моль/л АЦЦ; 3 - 5·10-3 моль/л АЦЦ з добавкою Сu (II) =63,5 нг/мл. рН 4,0. с (Fe(ІІІ)) 1,1 мкг/мл, с(o-phen)=3,6·10-4 моль/л

Рис. 8. Кінетична крива утворення К4Fe(CN)6 у реакції АЦЦ з К3Fe(CN)6 в ацетатному буфері: 1 - 1·10-2 моль/л АЦЦ (спеціально очищений від Сu); 2 - 1·10-2 моль/л АЦЦ; 3 - 1·10-2 моль/л АЦЦ з добавкою Сu (II) 12,7 нг/мл; рН 4,0, с (К3Fe(CN)6) = 2,5·10-4 моль/л

Результати кількісного визначення домішок солей міді у субстанції АЦЦ наведені у таблиці 5. Методом добавок встановлено, що вміст солей міді у субстанції не перевищував 10 мкг/г, причому RSD середнього результату ?5,4% при ? = +0,3…- 0,64%.

Таблиця 5. Результати кількісного визначення домішок солей міді у АЦЦ

Індикаторна реакція

, г/г

S

S

?, %

RSD, %

?*,%

Реакція окиснення АЦЦ іонами феруму (ІІІ) в присутності о-phen в кислому середовищі

6,54·10-6

3,5·10-7

3·10-8

1,2·10-8

5,34

4,3

-0,64

Реакція каталітичною окиснення АЦЦ гексаціанофератом (ІІІ) у кислому середовищі

6,56·10-6

4,4·10-7

3,5·10-7

1,6·10-7

6,7

5,4

+0,3

Примітка*: вміст знайдений за даними незалежних кінетико-спектрофотометричних методик.

У підрозділі 4.4 оптимізовано умови каталітичного автоокиснення адреналіну у лужному, в присутності слідових кількостей солей міді, середовищі амоніакового та гідрокарбонатного буферних розчинів, а також вивчений вплив маскуючих реагентів на швидкість реакції. З'ясовані оптимальні концентрації адреналіну гідрохлориду (АГХ) та адреналіну гідротартрату (АГТ) для кількісного визначення домішок солей міді. Опрацьовані методики та показана можливість кількісного визначення вмісту домішок солей міді у субстанціях АГХ та АХТ, а також розчині для ін'єкцій адреналіну гідротартрату за реакцією автоокиснення кінетико-спектрофотометричним методом у середовищі амоніакового буферного розчину за швидкістю утворення адренолютину. Оптичну густину утворюваної речовини вимірювали при 360 нм. У спеціально здійснених дослідах з додаванням розчину динатрій едетата була виміряна швидкість некаталітичної реакції (рис. 9-10).

Рис. 9. Кінетичні криві утворення адренолютину у реакції автоокиснення АГХ у середовищі амоніакового буферного розчину: 1 - АГХ, 2 - АГТ + Na2edta, 1·10-4 моль/л, 3 - АГХ + Cu (II) 4,77 нг/мл; с(АГХ)=9,1·10-4 моль/л, рН=11,8

Рис. 10. Кінетичні криві утворення адренолютину у реакції автоокиснення АГТ в середовищі амоніакового буферного розчину: 1 - АГТ, 2 - АГТ + Na2edta, 1·10-4 моль/л, 3 - АГТ + Cu (II) 4,77 нг/мл; с (АГТ) = 1,33·10-4 моль/л, рН=11,8

Результати кількісного визначення вмісту домішок солей міді у лікарській речовині та лікарському препараті адреналіну наведено у таблиці 6. Методом добавок встановлено, що вміст солей міді у субстанціях не перевищував 10 мкг/г, причому RSD середнього результату дорівнює 3,52%, в розчині лікарського препарату вміст солей міді становив 4,67 мкг/г, RSD?5,56%.

Таблиця 6

Результати кількісного визначення домішок солей міді у адреналіні

Назва препарату

, г/г

S

S

?, %

RSD, %

Субстанція АГХ

9,2·10-6

4,03·10-7

3,42·10-7

1,45·10-7

4,38

3,52

Субстанція АХТ

2,85·10-6

5,75·10-8

4,62·10-8

2,07·10-8

2,01

1,61

Розчин для ін'єкцій АГТ

4,67·10-6

3,23·10-7

2,59·10-7

1,16·10-7

6,91

5,56

До переваг запропонованих методик методу варто віднести відсутність довготривалої мінералізації зразка та використання токсичних реактивів, а також достатньо високу чутливість, вибірковість та доступність використовуваної апаратури.

ВИСНОВКИ

У роботі розв'язана наукова задача фармацевтичного аналізу - експериментально обґрунтована можливість здійснення та показані переваги застосування кінетичних методів аналізу для кількісного визначення вмісту домішок солей феруму та міді у лікарських речовинах та лікарських препаратах без попереднього здійснення їх мінералізації.

1. З'ясовані кінетичні особливості перебігу реакцій каталітичного окиснення похідних фентіазину (прометазин, трифлюоперазин, левомепромазин, хлорпромазин) гідроген пероксидом у кислому середовищі розчину хлоридної кислоти в присутності слідових кількостей солей феруму. За реакційною здатністю випробувані похідні фентіазину можна розташувати в ряд: хлорпромазин > прометазин > левомепромазин > трифлюоперазин. Розроблені методики та показана можливість здійснення кількісного визначення домішок солей феруму у субстанціях та лікарських препаратах похідних фентіазину кінетико-спектрофотометричним методом за швидкістю індикаторних реакцій окиснення власне лікарських речовин гідроген пероксидом (RSD ?3,15%, ? ? 0,79% для субстанцій та RSD ?6,86% для лікарських препаратів).

2. Вивчені особливості процесів автоокиснення кислоти аскорбінової за наявності надлишку дегідроаскорбінової кислоти, адреналіну гідрохлориду та гідротартрату в присутності слідових кількостей солей міді. Розроблені методики та показана можливість здійснення кількісного визначення домішок солей міді у субстанціях аскорбінової кислоти та адреналіну гідрохлориду і гідротартрату за швидкістю реакцій автоокиснення кінетико-спектрофотометричним методом; при визначенні домішок солей міді у субстанції аскорбінової кислоти та субстанції і лікарському препараті адреналіну RSD ? 3,13% (? ? 1,66%) та ?3,52% і ?5,56 відповідно.

3. Встановлені кінетичні особливості перебігу каталітичних реакцій окиснення N-ацетилцистеїну фериїном та калій гексаціанофератом (ІІІ) за участю слідових кількостей солей міді у кислому середовищі. Запропоновані методики та показана можливість здійснення кількісного визначення домішок солей міді у субстанції АЦЦ кінетико-спектрофотометричним методом за швидкістю реакцій окиснення АЦЦ з фериїном (RSD ? 4,3%, ? ? 0,64%) та гексаціанофератом (ІІІ) (RSD ? 5,4%, ? ? 0,3%) відповідно.

4. З'ясований хімізм та кінетичні особливості реакцій окиснення випробуваних субстанцій за посередництвом калій гідрогенпероксомоносульфату. Опрацьовані нові експресні методики здійснення підготовки проб зразків лікарських речовин, придатних для подальшого кількісного визначення вмісту солей міді кінетичним методом.

5. Розроблені кінетико-спектрофотометричні тест-методики візуального та методики кількісного визначення домішок солей феруму за індикаторною реакцією гідропероксидного окиснення, а також п-фенетидиновим методом у лікарських речовинах випробуваних похідних фентіазину без попереднього здійснення їх мінералізації відповідно; при здійсненні аналізу субстанцій похідних фентіазину RSD ? 2,2% та RSD ? 4,01% (? ? 3,80%) відповідно.

6. Розроблені методики кінетико-спектрофотометричного визначення домішок солей міді у субстанції аскорбінової кислоти за індикаторною реакцією окиснення відновленої форми натрій 2,6-дихлорфеноліндофеноляту гідроген пероксидом (RSD ?4,15%, ? ? 1,64%) та у субстанціях аскорбінової кислоти та гліцину за індикаторною реакцією відновлення метиленового синього аскорбіновою кислотою (RSD ?5,17%, ? ? 1,64%) (RSD ?4,8%, ? ? 2,4%) відповідно.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Боровська І. М. Кінетико-спектрофотометричне визначення домішок феруму (ІІ) в похідних фентіазину / І. М. Боровська, М. Є. Блажеєвський // Укр. мед. альм. - 2011. - Том 14, № 3 (додаток). - С. 4-8. (Особистий внесок здійснення експериментальних досліджень, аналіз та узагальнення отриманих результатів, оформлення статті).

2. Боровська I. М. Кiнетико-спектрофотометричне визначення домiшок купруму в субстанцiї аскорбiнової кислоти / I. М. Боровська, М. Є. Блажеєвський / Укр. журн. клініч. та лаб. мед. - 2011. - Т. 6, № 4. - С. 140-145. (Особистий внесок - здійснення експериментальних досліджень, аналіз та узагальнення отриманих результатів, оформлення статті).

3. Блажеєвський М. Є. Визначення домішок купруму у субстанції гліцину М. Є. Блажеєвський, I. М. Боровська // Фармац. журн. - 2012. - № 1. - С. 63-67. (Особистий внесок - здійснення експериментальних досліджень, аналіз та узагальнення отриманих результатів, оформлення статті).

4. Боровська І. М. Застосування каталітичної реакції відновлення метиленового синього для кількісного визначення домішок купруму у субстанції аскорбінової кислоти / І. М. Боровська, М. Є. Блажеєвський // Актуальні питання фармацевтичної і медичної науки та практики. - 2012. - № 1 (8). - С. 27-30. (Особистий внесок - здійснення експериментальних досліджень, аналіз та узагальнення результатів, оформлення статті).

5. Блажеєвський М. Є. Визначення домішок купруму у субстанції N-ацетилцистеїну кінетико-спектрофотометричним методом / М. Є. Блажеєвський, I. М. Боровська // Укр. журн. клін. та лаб. мед. - 2012. - Т. 7, № 1. - С. 44-48 (Особистий внесок - здійснення експериментальних досліджень, аналіз та узагальнення результатів, оформлення статті).

6. Боровська І. М. Кількісне визначення домішок купруму у субстанції N-ацетилцистеїну / І. М. Боровська, М. Є. Блажеєвський // Вісн. фармац. - 2012. № 2 (70). - С. 57-60. (Особистий внесок - здійснення експериментальних досліджень, аналіз та узагальнення отриманих результатів, оформлення статті).

7. Блажеєвський М. Є. Визначення домішок купруму у cубстанції адреналіну та 0,18% розчині для ін'єкцій / М. Є. Блажеєвський, I. М. Боровська // Укр. мед. альм. - 2012. - Том 15, № 1. - С. 22-25. (Особистий внесок - здійснення експериментальних досліджень, аналіз та узагальнення отриманих результатів, оформлення статті).

8. Пат. 69452 Україна, МПК G 01 N 31/00 (2012.01). Спосіб кількісного визначення домішок купруму у субстанції аскорбінової кислоти / Блажеєвський М. Є., Боровська І. М. - u 2011 13157; заява 8.11.2011; публ. 25.04.2012, Бюл. № 8. (Особистий внесок - патентний пошук, експериментальна частина, статистична обробка результатів, обґрунтування формули корисної моделі).

9. Пат. 69453 Україна, МПК G 01 N 31/00 (2012.01). Спосіб кількісного визначення домішок купруму у субстанції аскорбінової кислоти / Боровська І. М., Блажеєвський М. Є. - u 2011 13165; заява 8.11.2011; публ. 25.04.2012, Бюл. № 8. (Особистий внесок - патентний пошук, експериментальна частина, статистична обробка результатів, підготовка формули корисної моделі та опису до патенту, оформлення патенту).

10. Боровська І. М. Методика кількісного визначення домішок купруму у субстанції кислота аскорбінова кінетичним методом: інформ. лист № 83 - 2012 / І. М. Боровська, М. Є. Блажеєвський. - К. : Укрмедпатентінформ, 2012. Вип. 10. - 3 с.

11. Боровська І. М. Методика кількісного визначення домішок купруму у субстанції N-ацетилцистеїну кінетичним методом: інформ. лист № 73 - 2012 / І. М. Боровська, М. Є. Блажеєвський. - К. : Укрмедпатентінформ, 2012. - Вип. 24. - 3 с.

12. Боровська І. М. Застосування кінетичного методу аналізу для визначення домішок феруму у субстанції хлорпромазину гідрохлорид / І. М. Боровська, М. Є. Блажеєвський // Фармацевтична наука: історичні аспекти формування та шляхи вдосконалення : зб. тез VI регіональної науково - практичної конференції молодих вчених та студентів, м. Луганськ, 29 квіт. 2010 р. - Л. : Вид-во ТОВ «Віртуальна реальність», 2010. - С. 20-21.

13. Боровская И. Н. Применение кинетического метода анализа для определения примесей железа в лекарственных средствах / И. Н. Боровская, Н. Е. Блажеевский // Тезисы докл. Республ. научн. конф. по аналит. химии с межд. участ. „Аналитика РБ-2010”, посв. 100-летию со дня рожд. чл-корр. НАН Беларуси Старобинца Г.Л., г. Минск, 14-15 мая 2010 г. - Минск, 2010. - С. 158.

14. Блажеєвський М. Є. Застосування кінетичного методу аналізу для визначення домішок феруму у субстанціях похідних фентіазину / М. Є. Блажеєвський, І. М. Боровська // Тези доповідей. Річна сесія НАН України з проблеми „Аналітична хімія”, с. Гурзуф 18-23 травня 2010 р. - Гурзуф, 2010. С. 12.

15. Боровская И. Н. Использование кинетических методов анализов для определения примесей меди в субстанции кислота аскорбиновая / И. Н. Боровская, Н. Е. Блажеевский // Молодая фармация - потенциал будущего : материалы Всероссийской научной конференции студентов и аспирантов с международным участием, г. Санкт-Петербург, 20-21 апреля 2011 г. - Санкт-Петербург : Изд-во СПХФА (Санкт-Петербургская государственная химико-фармацевтическая академия), 2011. - с. 87-88.

...

Подобные документы

  • Характеристика та застосування мінеральних вод. Розгляд особливостей визначення кількісного та якісного аналізу іонів, рН, а також вмісту солей натрію, калію і кальцію полуменево-фотометричним методом. Визначення у воді загального вмісту сполук феруму.

    курсовая работа [31,1 K], добавлен 18.07.2015

  • Аналіз мінеральної води на вміст солей натрію, калію, кальцію полуменево-фотометричним методом та на вміст НСО3- та СО32- титриметричним методом. Особливості визначення її кислотності. Визначення у природних водах загального вмісту сполук заліза.

    реферат [31,1 K], добавлен 13.02.2011

  • Графическое изображение формул солей. Названия, классификация солей. Кислые, средние, основные, двойные, комплексные соли. Получение солей. Реакции: нейтрализации, кислот с основными оксидами, оснований с кислотными оксидами, основных и кислотных оксидов

    реферат [69,9 K], добавлен 27.11.2005

  • Класифікація ферментів. Особлива форма їх молекул. Гіпотези "ключа і замка" та "руки і рукавички". Інгібітори та застосування ферментів. Отримання лікарських препаратів та складних хімічних сполук. Застосування каталази в харчовій і гумовій промисловості.

    презентация [1,3 M], добавлен 19.11.2014

  • Определение и классификация солей, уравнения реакций их получения. Основные химические свойства солей, четыре варианта гидролиза. Качественные реакции на катионы и анионы. Сущность процесса диссоциации. Устойчивость некоторых солей к нагреванию.

    реферат [12,9 K], добавлен 25.02.2009

  • Якісні і кількісні методи хімічного аналізу, їх загальна характеристика. Опис властивостей кальцію та його солей. Перелік необхідних для аналізу хімічного посуду, реактивів. Особливості хімичного аналізу фармацевтичних препаратів з кальцієм, його опис.

    курсовая работа [16,7 K], добавлен 27.04.2009

  • Загальна характеристика мелоксикаму, його фізичні і хімічні властивості, особливості застосування в медицині. Лікарські засоби, рівні якості. Загальне поняття про методику полярографічного визначення мелоксикаму в дозованих лікарських формах і плазмі.

    контрольная работа [101,1 K], добавлен 24.01.2013

  • Характеристика гидролиза солей. Виды реакций нейтрализации между слабыми и сильными кислотами и основаниями. Почвенный гидролиз солей и его значение в сельском хозяйстве. Буферная способность почвы: обмен катионов и анионов в процессе минерализации.

    контрольная работа [56,1 K], добавлен 22.07.2009

  • Понятие, состав и ключевые методы добычи нефти. Основные источники солей в нефти. Кондуктометрический метод определение количества солей в топливе. Спектральный метод анализа. Диэлькометрический и радиоизотопный методы измерения солесодержания в нефти.

    презентация [873,3 K], добавлен 19.02.2016

  • Титранти методу (комплексони) та їх властивості. Особливості протікання реакції комплексоутворювання. Стійкість комплексонатів металів у водних розчинах. Основні лікарські форми, в яких кількісний вміст діючої речовини визначають комплексометрично.

    курсовая работа [3,1 M], добавлен 13.11.2013

  • Понятие гидролиза как реакции обменного разложения веществ водой; его роль в народном хозяйстве, повседневной жизни. Классификация солей в зависимости от основания и кислоты. Условия смещения реакций обратимого гидролиза согласно принципу Ле Шателье.

    презентация [411,8 K], добавлен 02.05.2014

  • Основные особенности гидролиза, который приводит к образованию слабого электролита. Характеристика гидролиза солей в водном растворе. Значение гидролиза в химическом преобразовании земной коры. Развитие гидролиза в народном хозяйстве и в жизни человека.

    конспект урока [124,7 K], добавлен 20.11.2011

  • Характеристика процесів окиснення: визначення, класифікація, енергетична характеристика реакцій; окиснювальні агенти, техніка безпеки. Кінетика і каталіз реакцій радикально-ланцюгового і гетерогенно-каталітичного окиснення вуглеводнів та їх похідних.

    реферат [504,0 K], добавлен 05.04.2011

  • Методы синтеза изополисоединений: из водных и в неводных растворах. Применение изополивольфраматов. Общая характеристика и пути стандартизации исходных веществ. Синтез солей из ИПВА из среды вода-ДМФА. Методика химического анализа полученных солей.

    курсовая работа [341,5 K], добавлен 08.01.2014

  • Соединения элементов с кислородом. Способы получения оксидов. Взаимодействие веществ с кислородом. Определение кислоты с помощью индикаторов. Основания, растворимые в воде. Разложение кислородных солей при нагревании. Способы получения кислых солей.

    реферат [14,8 K], добавлен 13.02.2015

  • Термический распад ПВХ как последовательная ионно-молекулярная реакция. Кинетические закономерности реакций термического дегидрохлорирования. Основные причины синергизма смеси солей цинка органической кислоты, а также их взаимодействие с моделью ПВХ.

    статья [770,3 K], добавлен 22.02.2010

  • Понятие нитратов (солей азотной кислоты) и их химические свойства. Основное применение нитратов: удобрения (селитры) и взрывчатые вещества (аммониты). Биологическая роль солей азотной кислоты. Описание органических нитратов и нитритов. Свойства аммония.

    презентация [6,2 M], добавлен 14.03.2014

  • Расчетные методы определения рН. Примеры уравнений реакций гидролиза солей. Понятие и формулы расчета константы и степени гидролиза. Cмещение равновесия (вправо, влево) гидролиза. Диссоциация малорастворимых веществ и константа равновесия этого процесса.

    лекция [21,7 K], добавлен 22.04.2013

  • Характеристика та особливості застосування мінеральних вод, принципи та напрямки їх якісного аналізу. Визначення РН води, а також вмісту натрію, калію та кальцію. Методи та етапи кількісного визначення магній-, кальцій-, хлорид – та ферум-іонів.

    курсовая работа [40,4 K], добавлен 25.06.2015

  • Методы исследования атомной структуры монокристалла, этапы: отбор образца, определение сингонии параметров ячейки решетки Браве; установление пространственной группы симметрии. Модели структуры диаммониевой и монометиламмониевой солей 5-нитраминтетразола.

    дипломная работа [1,5 M], добавлен 11.02.2012

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.