Оцінка ефективності коагулянтів при очищенні води від сполук урану

Оцінка впливу алюмінієвих коагулянтів на процес вилучення сполук урану з води. Залежність ступеня очищення модельного розчину шахтної води від урану в залежності від типу і дози коагулянту. Умови ефективного очищення води від сульфатів методом вапнування.

Рубрика Химия
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 02.10.2018
Размер файла 42,0 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Оцінка ефективності коагулянтів при очищенні води від сполук урану

Гомеля М.Д.

В роботі приведено оцінку ефективності алюмінієвих коагулянтів на процес вилучення сполук урану з води. Досліджено залежність ступеня очищення модельного розчину шахтної води від урану в залежності від типу і дози коагулянту. Визначено умови ефективного очищення води від сульфатів і сполук урану методом вапнування.

Ключові слова: коагулянт, уран, шахтні води, очищення води, вапнування.

Атомні електростанції і підприємства ядерної промисловості споживають значну кількість прісної води. Зростає рівень мінералізації води. Особливо значним підвищенням мінералізації води характеризуються шахтні води ядерних об'єктів. Вони часто забруднені сполуками урану і іншими токсичними речовинами. При сьогоднішніх дуже жорстких нормативах на скидання концентрації сполук урану та інших важких металів в воді, яка скидається, необхідно знизити на стільки, що очищення води до допустимих рівнів може бути дуже дорогим. Тому доцільно переходити до замкнутих систем охолодження. Це можливо при ефективному пом'якшенні підживлювальної води, що дозволить скоротити до мінімуму скидання продувних вод в природні об'єкти. Ефективне очищення шахтних вод від сульфатів, глибоке їх пом'якшення дозволять використовувати ці води повторно у виробництві, на енергетичних об'єктах.

Постановка проблеми, мета роботи

Проблема очищення шахтних вод є однією з найбільш важливих проблем охорони навколишнього середовища на підприємстві. Шахтні води, які утворюються при видобутку урану, а також стічні води, які утворюються на гірничо-збагачувальних комбінатах, забруднені зваженими і колоїдними речовинами, розчиненими мінеральними сполуками, бактеріальними домішками, сполуками урану, що перевищують гранично допустимі концентрації. Тому, як правило, такі води не можуть бути використані в народному господарстві або скинуті у водойми без попереднього очищення [1, 23].

Відомі технології очищення води від урану супроводжуються суттєвим забрудненням води сульфатами. Існуючі методи, що базуються на підлужуванні стічних вод і осадженні урану у вигляді осаду з подальшим підкисленням очищеної води, призводять до суттєвого вторинного забруднення води мінеральними сполуками. Крім того, ці методи недостатньо ефективні. Малоперспективними є сорбційні технології, що основані на використанні природних, синтетичних і модифікованих сорбентів. Відомо, що сорбційна ємність сорбентів падає зі зниженням концентрації компонента в розчині. А при дуже низьких концентраціях ємність сорбентів вельми незначна, що призводить до утворення великих обсягів твердих відходів, які містять мізерні кількості урану. Витрати на переробку або поховання таких відходів досить великі.

Тому метою даної роботи була оцінка коагулянтів та визначення ефективних доз при очищенні води від сполук урану та сульфатів. В цілому це дасть можливість знизити рівень мінералізації природних і стічних вод, підвищити їх стабільність по відношенню до відкладень осадів, що дозволить широко впроваджувати замкнуті системи водокористування в ядерній галузі.

Виконання досліджень, аналіз отриманих результатів

При проведенні досліджень використовували модельні розчини шахтної води на основі водопровідної води з концентрацією урану 3,0 - 4,5 мг/дм3. коагулянт уран шахтна вода

Для очищення води від урану та сульфатів в якості коагулянтів використовували сульфат алюмінію (Al2(SO4)3), сульфат заліза (II) (FeSO4), Полвак-68, гідроксоалюмінат натрія (Nа[Аl(0Н)4]) та гідроксохлорид алюмінію Al(OH)2Cl.

Для зниження концентрації урану та сульфатів в модельні розчини об'ємом 200 см3 додавали розраховану дозу коагулянту та вапна (у випадку визначення очищення від сульфатів), воду інтенсивно перемішували 2 - 3 хвилини, після чого відстоювали 2 години. Після відстоювання визначали залишкову концентрацію ураніл- та сульфат-іонів фотоколориметричним методом [2, 56; 3, 42].

Ступінь очищення води від урану (ZU) та від сульфат-іонів розраховували за формулою:

Z = ((Сп - Сз)/Сп) ·100 %,

де Cп - початкова концентрація урану або сульфат-іонів, мг/дм3;

Сз - залишкова концентрація урану або сульфат-іонів, мг/дм3.

Як видно з таблиці 1, тільки коагулянти Nа[Аl(0Н)4] та FeSO4 забезпечували досить високий рівень ступеня очищення води від урану. Пояснити це можна основним характером коагулянту Nа[Аl(0Н)4]. При його гідролізі відбувається підлужування середовища, що сприяє гідролізу i осадженню урану. Крім того, при високих значеннях рН утворюються іони гідроксоалюміната, які взаємодіють з ураном з утворенням малорозчинних комплексів типу {[UO2][Al(OH)4]2}. Відносно високий ступінь очищення при використанні сульфату заліза можна пояснити відновленням сполук урану двохвалентним залізом з утворенням нерозчинних осадів.

Більш ефективним було комбінування коагулянтів (рис. 1).

Кращих результатів було досягнуто при очищенні води від урану при використанні кислого коагулянту Полвак-68 і основного коагулянту Na[Al(OН)4]. При оптимальних співвідношеннях була досягнута повна очистка. Таких жерезультатів було досягнуто при комплексному використанні коагулянтів Na[Al(OН)4] та сульфату заліза (II). Ймовірно, в даному випадку утворюються складні гідроксокомплекси типу {[UO2][Al(OH)4]n}(n-2)-, які при своїй низькій розчинності в воді легко коагулюють з позитивно зарядженими золями, що утворюються при гідролізі гідроксохлоридів алюмінію, які входять до складу коагулянту Полвак-68.

Як видно з рисунка 1, ефективність очищення залежить від співвідношення кислого та основного коагулянтів. При цьому збільшення витрат коагулянтів не завжди призводить до підвищення ефективності очищення. В даному випадку важливо досягти умов взаємної коагуляції. При цьому більш важливим є співвідношення коагулянтів, а не їх дози.

Таблиця 1 - Вплив типу і дози коагулянту на ефективність очищення модельного розчину шахтної води від урану

Коагулянт

Доза коагулянта, мг/дм3

[U]поч мг/дм3

[U]зал мг/дм3

Zu, %

Na[Al(OН)4]

5

10

15

20

25

30

3.3

0.61

0.27

0.01

0.01

0.01

0.01

81.5

91.8

99.8

99.8

99.8

99.8

Полвак-68

5

10

15

20

25

30

3.8

3.25

3.05

2.35

1.45

1.10

0.90

14.5

19.7

38.2

61.8

71.1

76.3

Al2(SO4)3

5

10

15

20

25

30

3.0

1.75

1.95

2.15

2.15

1.95

1.75

41.6

35.0

28.3

28.3

35.0

41.6

FeSO4

5

10

15

20

25

30

3.3

0.50

0.50

0.50

0.50

0.30

0.35

84.8

84.8

84.8

84.8

90.9

89.4

Шахтні води характеризуються високим рівнем мінералізації. При цьому основними аніонами, за якими спостерігається перевищення концентрацій, є сульфати. Результати, наведені вище показують, що гідроксоалюмінат натрію забезпечує ефективну очистку води від урану, особливо при високих значеннях рН. З іншого боку в роботах [4, 51; 5, 70] описані процеси очищення вод від сульфатів вапнуванням в присутності алюмінієвих коагулянтів. Тому було цікаво перевірити ефективність даних реагентів, при демінералізації шахтних вод видобутку урану, які поряд із сульфатами містять сполуки урану.

Нами були проведені дослідження по вилученню сульфатів з води в присутності урану (таблиця 2).

Рис. 1 - Вплив дози гідроксоалюміната натрію (Дк) на ступінь очищення води ([U] = 3 - 4 мг/дм3) від урану (Zu,%) при спільному використанні з коагулянтами Полвак-68, Al2(SO4)3, FeSO4:

1,2 - 10 та 20 мг/дм3 Полвак-68 відповідно;

3 - 10 мг/дм3 Al2(SO4)3,

4,5 - 10 і 20 мг/дм3 FeSO4 відповідно.

Таблиця 2 - Залежність ефективності очищення шахтної води (рН = 12,2, [U] = 4,2 мг/ дм3) від урану і сульфатів в залежності від доз вапна і коагулянту Na[Al (OH)4]

Показник

Доза CaO; Na[Al(OH)4], мг/дм3

1860; 1047

3720;2093

рН

поч

12.20

12.20

зал

10.48

10.89

SO42-, мг-екв/дм3

поч

13.30

13.30

зал

10.00

0.40

[U], мг/дм3

поч

4.20

4.20

зал

0.75

0.00

Як видно з таблиці 2, при обробці води реагентом Na[Al(OH)4] та вапном при великих дозах реагентів досягнуто зниження вмісту сульфатів від 13,3 мг-екв/дм3 (638 мг/дм3) до 0,4 мг-екв/дм3 (19,2 мг/дм3) при повному вилученні урану з води. Безумовно, даний метод є перспективним як для дезактивації, так і для демінералізації шахтних вод.

Для зниження рН обробленої води при її вапнуванні замість гідроксоалюміната натрію був використаний 2/3 гідроксохлорід алюмінію (ГОХА) (табл.3).

Таблиця 3 - Залежність ефективності очищення модельного розчину від сульфатів та сполук урану в залежності від дози вапна та ГОХА

Доза СаО, мг-екв/дм3

Доза Al(OH)2Cl, ммоль/дм3

рН

[U],

[SO42-],

[Cl-],

,

ZU,

поч

зал

мг/дм3

%

54,0

6,0

11,01

10,50

0,035

716

416

17,2

99,2

59,4

11,24

10,42

0,020

541

398

37,5

99,5

64,8

11,70

10,61

0,017

437

398

49,5

99,6

70,2

12,05

10,72

0,010

393

381

54,6

99,8

81,0

12,81

10,82

0,003

363

363

58,0

99,9

81,0

4,8

12,05

10,47

0,047

531

318

38,6

98,9

5,4

12,05

10,34

0,031

380

363

56,0

99,3

6,0

12,37

10,01

0,030

360

398

58,4

99,3

6,6

11,90

9,50

0,021

338

434

61,0

99,5

7,2

11,85

8,95

0,011

324

469

62,5

99,8

Як видно з таблиці 3, в цьому випадку отримані цілком задовільні

результати по очищенню води від сульфатів. Дуже високою була ефективність очищення води від урану. Ймовірно, це обумовлено, як високим рівнем рН, так і

утворенням гідроксоалюміната при цих рН. Внаслідок низького вмісту хлоридів у коагулянті вміст їх у воді після очищення збільшився незначно, хоча в деяких випадках перевищував 400 мг/дм3. Для зниження залишкового вмісту хлоридів в очищеній воді використовували 2/ЗГОХА і гідроксоалюмінат натрію (табл. 4).

Таблиця 4 - Залежність ефективності очищення модельного розчину ([U] = 4,5 мг/дм3; [SO42-] = 865 мг/дм3; [Cl-] = 168 мг/дм3) від сульфатів і сполук урану в залежності від дози вапна, гідроксоалюміната натрія і ГОХА

Доза СаО, мг-екв/дм3

Доза

Na[Al(OH)4]: Al(OH)2Cl, ммоль/дм3

рН

[U],

[SO42-],

[Cl-],

,

ZU,

поч

зал

мг/дм3

%

54,0

2:4

11,07

10,70

0,015

443

275

48,8

99,7

59,4

11,85

10,89

0,020

431

275

50,2

99,6

64,8

12,05

11,10

0,021

415

275

52,0

99,5

70,2

12,01

11,05

0,011

381

275

55,9

99,8

81,0

12,20

11,20

0,010

332

301

61,6

99,8

81,0

1,6:3,2

12,20

11,20

0,018

371

274

57,1

98,6

1,8:3,6

12,11

10,70

0,015

341

257

61,0

99,7

2,0:4,0

12,05

10,50

0,012

334

260

61,4

99,7

2,2:4,4

12,10

9,85

0,014

308

267

64,4

99,7

2,4:4,8

12,00

9,21

0,008

288

289

66,7

99,8

В цьому випадку вдалося не тільки знизити залишковий вміст хлоридів в очищеній воді, але і підвищити ефективність очищення води від сульфатів при майже повному її очищенню від урану.

Висновки

1. Вивчено вплив алюмінієвих коагулянтів на ефективність вилучення урану з модельних розчинів.

2. Встановлено, що найбільш ефективними коагулянтами є гідроксоалюмінат натрію і сульфат заліза при дозах більше 5 мг/дм3, які забезпечують утворення нерозчинних сполук урану.

3. Встановлено, що використання алюмінієвих коагулянтів і вапна в кількостях достатніх для зв'язування сульфатів в сульфогідроксоалюмінат кальцію забезпечує зниження вмісту сульфатів до 200 - 400 мг/дм3 при зниженні вмісту урану до концентрацій менших ГДК в поверхневих водоймах.

Література

1. Коваленко Г.Д. Основы радиационной экологии / Г.Д. Коваленко, В.С. Волошин . - Мариуполь: Рената, 2009. - 297 с.

2. Кагановский Л.А. Справочник по свойствам, методам анализа и очистки воды./ Л.А. Кагановский, М.А. Шевченко. - К.: Наукова думка, 1980. - Т. 1. - 680 с.

3. Рябчикова Д.И. Аналитическая химия урана / Д.И. Рябчикова, М.М. Сенявина. - Москва: Издательство АН СССР, 1962. - 432 с

4. Рисухін В.В. Переробка концентратів, що утворюються при нанофільтраційному очищенні вод з підвищеною мінералізацією / В.В. Рисухін // Восточно-европейский журнал передових технологий. - 2011. - № 5/3(53). - С. 51 - 55.

5. Рисухін В.В. Очищення від сульфатів вод з підвищеною мінералізацією та жорсткістю / В.В. Рисухін, Т.О. Шаблій, В.С.Камаєв, М.Д. Гомеля // Екологічна безпека. - 2011. - № 2. - С. 70 - 75.

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

  • Способи та методика механічного очищення води, необхідні для цього інструменти та матеріали, оцінка ефективності даного різновиду очищення та розповсюдження. Сутність, види та схема флотації, основні переваги її використання, необхідність вдосконалення.

    реферат [430,8 K], добавлен 19.10.2010

  • Вода та її якісний показник на Херсонщині. Вода, її властивості та аномалії. Фізичні та хімічні властивості води, їх аномалії. Якісна характеристика води на Херсонщині. Шляхи очищення природних вод для водопостачання. Технологічні процеси очистки води.

    курсовая работа [78,5 K], добавлен 06.06.2008

  • Характеристика фазово-дисперсного стану домішок, що видаляються. Іонообмінний метод знесолення води. Теоретичні основи та оптимальні параметри методів очистки природної води. Особливісті установок з аніонітовими фільтрами. Розрахунок основної споруди.

    курсовая работа [1,3 M], добавлен 14.04.2015

  • Дослідження основних вимог до якості мінеральної води. Класифiкацiя мінеральних вод, їх значення. Показники якості фасованої води. Методи контролю якості. Визначення іонного складу води за електропровідністю. Іонохроматографічний аналіз мінеральної води.

    курсовая работа [319,9 K], добавлен 28.10.2010

  • Характеристика стічної води за якісним та кількісним складом. Хімічні та фізичні властивості сульфатної кислоти та її сполук. Статистично-математична обробка результатів аналізу по визначенню сульфатів комплексонометричним і турбидиметричним методом.

    курсовая работа [1,2 M], добавлен 13.06.2011

  • Аналіз методів очищення газів від оксиду вуглецю (ІV). Фізико-хімічні основи моноетаноламінового очищення синтез-газу від оксиду вуглецю (ІV). Технологічна схема очищення від оксиду вуглецю. Обґрунтування типу абсорбера при моноетаноламінному очищенні.

    курсовая работа [5,3 M], добавлен 22.10.2011

  • "Жива" і "мертва" вода з точки зору хімії. Хімічна будова молекули. Зміна фізичних властивостей води в залежності від того, які ізотопи атома водню входять до її складу. Пошуки "живої" і "мертвої" води. Вплив електромагнітного випромінювання на воду.

    курсовая работа [1,1 M], добавлен 05.03.2015

  • Аналіз мінеральної води на вміст солей натрію, калію, кальцію полуменево-фотометричним методом та на вміст НСО3- та СО32- титриметричним методом. Особливості визначення її кислотності. Визначення у природних водах загального вмісту сполук заліза.

    реферат [31,1 K], добавлен 13.02.2011

  • Технологія очищення нафтових фракцій від сіркових сполук і осушення від вологи, теоретичні основи процесу, апаратурне оформлення; характеристика сировини. Проект установки для очищення бензинової фракції, схема підготовки сировини, розрахунки обладнання.

    курсовая работа [394,4 K], добавлен 25.11.2010

  • Основи процесу знезаражування води. Порівняльна характеристика застосовуваних дезінфектантів: недоліки хлору як реагенту для знезараження води. Технологічна схема установки отримання активного хлору. Вибір електролізера, його технічні характеристики.

    дипломная работа [946,1 K], добавлен 25.10.2012

  • Гігієнічні вимоги до якості питної води, її органолептичні показники та коефіцієнти радіаційної безпеки й фізіологічної повноцінності. Фізико-хімічні методи дослідження якості. Визначення заліза, міді і цинку в природних водах та іонів калію і натрію.

    курсовая работа [846,9 K], добавлен 13.01.2013

  • Значення і застосування препаратів сполук ртуті у сільськогосподарському виробництві, в різних галузях промисловості та побуті. Фізичні і хімічні властивості сполук ртуті. Умови, що сприяють отруєнню. Клінічні симптоми отруєння тварин різних видів.

    курсовая работа [34,2 K], добавлен 19.06.2012

  • Електронна та просторова будова молекул води. Характеристика електролітів, поняття ступеня та константи дисоціації. Кислоти, основи, солі як електроліти. Поняття водневого показника. Нейтральні, кислі та лужні розчини. Механізм дії буферних систем.

    реферат [32,2 K], добавлен 25.02.2009

  • Характеристика схильності сполук до хімічних перетворень та залежність їх реакційної здатності від атомного складу й електронної будови речовини. Двоїста природа електрона, поняття квантових чисел, валентності, кінетики та енергетики хімічних реакцій.

    контрольная работа [32,1 K], добавлен 30.03.2011

  • Форма, величина та забарвлення криcтaлів. Гігроскопічність речовини. Визначення рН отриманого розчину. Характерні реакції на визначення катіонів ІІ групи. Кількісний аналіз вмісту катіону та аніону. Визначення вмісту води в тій чи іншій речовині.

    курсовая работа [34,6 K], добавлен 14.03.2012

  • Macспектрометрія є найбільш ефективним експресним методом аналізу й установлення будови як індивідуальних органічних сполук, так і синтетичних, природних сполук та їхніх сумішей. Поняття, теоретичні основи масспектроскопічного методу аналізу.

    реферат [873,2 K], добавлен 24.06.2008

  • Досліджено технологію очищення стічних вод після фармацевтичних виробництв від токсичних речовин, яка включає в себе розширені окисні методи AOPs. Визначено напрямки застосування даних окиснювальних процесів в якості доочистки або попередньої обробки.

    статья [626,0 K], добавлен 24.04.2018

  • Основні методи очищення газів від органічної сірки. Каталізатори на основі заліза, кобальту, нікелю, молібдену, міді, цинку для процесу гідрування сіркоорганічних сполук. Матеріальний баланс процесу гідрування. Конверсія природного газу та окису вуглецю.

    контрольная работа [181,3 K], добавлен 02.04.2011

  • Характеристика води по її фізичним та хімічним властивостям. Методики визначення вмісту нітрат іонів у стічній воді фотометричним методом аналізу з двома реактивами саліциловою кислотою та саліцилатом натрію у шести паралелях. Закон Бугера-Ламберта-Бера.

    дипломная работа [570,8 K], добавлен 07.10.2014

  • Загальна характеристика білків, жирів та вуглеводів як компонентів їжі. Розгляд ролі даних речовин для енергетичних, пластичних, будівельних функцій організму. Значення вітамінів, води і мінеральних речовин для здоров'я. Кодифікування харчових добавок.

    презентация [6,3 M], добавлен 10.01.2016

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.