Рекомендації щодо харчування при нестачі макроелементів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національний університет «Львівська політехніка»

Кафедра технології харчових продуктів

Реферат

«Рекомендації щодо харчування при нестачі макроелементів»

Виконав:

Ніколюк С.В.

Прийняв:

Кічура Д.Б.

Львів-2018



Всі ми складаємося з органів, органи - з тканин, тканини - з клітин, клітини - з молекул, а молекули - з атомів. Атоми ж складають Періодичну систему хімічних елементів Д. Менделєєва.

Таким чином, шляхом нескладних логічних умовиводів за принципом «матрьошки», приходимо до висновку, що фізичне тіло людини є ні що інше, як набір хімічних елементів, що існують в природі.

Природно припустити, що нестача або надлишок одного з них, а тим більше кількох, призводить до порушення балансу - по-науковому, гомеостазу - в організмі. Якщо цей дисбаланс триває довго виникає, то чи інше захворювання.

Хімічні елементи, які складають наш організм, називаються мікроелементами. Проте в науковому світі цей термін ділять на три пункти: макроелементи, мікроелементи та ультра мікроелементи.

З 92 наявних у природі хімічних елементів 81 присутній в організмі людини. Мінеральні речовини входять до складу всіх рідин і тканин. Регулюючи більше 50 000 біохімічних процесів, вони необхідні для функціонування м'язової, серцево-судинної, імунної, нервової та інших систем; беруть участь у синтезі життєвоважливих сполук, обмінних процесах, кровотворенні, травленні, нейтралізації продуктів обміну; входять до складу ферментів, гормонів ( йод - до складу тироксину, цинк - інсуліну і статевих гормонів), впливають на їх активність.

Наявність ряду мінеральних речовин в організмі в строго певних кількостях - неодмінна умова для збереження здоров'я людини. Важливо пам'ятати, що макро-і мікроелементи не синтезуються в організмі, вони надходять з харчовими продуктами, водою, повітрям. Ступінь їх засвоєння залежить від стану органів дихання і травлення. Обмін мінеральних речовин і води, в якій вони розчинені, нероздільні, а ключові елементи депонуються в тканинах, в міру необхідності витягуються в кров. Сукупність процесів всмоктування, розподілу, засвоєння і виділення перебувають у вигляді неорганічних сполук речовин складають мінеральний обмін.

Мінеральні речовини надходять в організм людини в основному харчовим (аліментарним) шляхом в неактивному стані і активізуються, утворюючи різні сполуки з високомолекулярними білками. Зміст мінеральних речовин змінюється залежно від сезону. Навесні рівень макро- і мікролементів знижується, а на початку осені збільшується. Пусковим механізмом асиміляції елементів в шлунково-кишковому тракті є зниження їх концентрації в тканинних депо або інші регуляторні процеси, викликані порушенням співвідношення між макро-і мікроелементами або біологічними речовинами (гормонами, цитокінами, факторами росту, ферментами).

Макроелементи (грец. makros -- великий + лат. elementum -- стихія, первинна речовина) -- хімічні елементи, що наявні в організмі у високих концентраціях. Із 106 елементів періодичної системи Д.І. Менделєєва в організмі людини постійно наявні 86, з них 25 -- необхідні для нормальної життєдіяльності.

У організмі здорової людини присутні 12 макроелементів (Fe, H,O, N, Ca, Cl, F, K, Mg, Nа, P, S) і 69 мікроелементів . У цьому дорослого зміст кальцію становить більш1200г, фосфору - понад 600г, магнію -20г, заліза -3-5г. У кістках скелета зосереджено 99% всього кальцію, 87% фосфору і 58% магнію. Хлористого натрію що багато в підшкірній жировій клітковині, заліза - у печінці, калію - в м'язах, йоду - в щитовидної залозі . Щодоби дорослій людині потрібно5г натрію,2-3г калію,0,5-1г кальцію,1-2г фосфору,1г сірки,0,5г магнію,10-30мг заліза,12-16мг цинку,2-2,5мг міді,4мг марганцю,1-1,5мг фтору,0,1-0,2мг йоду. Тканинні депо є потужними резервами макроелементів, тоді як тканинні резерви мікроелементів незначні. Цим пояснюються низькі адаптаційні можливості організму до дефіциту мікроелементів в їжі .

За рівнем значимості для організму людини макро- і мікроелементи ділять ми такі групи:

· життєво важливі (>ессенциальние) елементи - усе цемакроелементи (H,O, N, З,Ca,Cl, F, K,Mg,Na,P, P.S) і побачили 8-го мікроелементів (>Cr,Cu, Fe, I,Mn,Mo,Se,Zn);

· життєво важливі, проте спроможні викликати патологічні зміни у організмі, перебувають у дозах, перевищують норму (умовноессенциальние) мікроелементи (B, Co,Ge,Li, Si, V);

· потенційно токсичні мікроелементи іультрамикроелементи (>Ag,As,Au,Br,Ce,Cs,Dy,Er,Eu,Ga,Gd,Hf,Ho,In,Ir, La,Lu,Nb,Nd,Ni,Os,Pd,Pr,Pt,Rb,Re,Rh,Ru,Sb,Sc,Sm,Sn,Sr,Ta,Tb, Te,Th,Ti,Tm, U, W, Y,Yb,Zr);

· токсичні елементи (>Al,Cd,Pb,Hg,Be,Ba, Tl,Вi).

Концентрація кожного з макроелементів в організмі перевищує 0,01%, а їх сумарний вміст - 99%. До макроелементів відносять кисень, вуглець, водень, азот, фосфор, сірку, калій, кальцій, натрій, хлор, магній і залізо.

Перші чотири з перерахованих елементів (кисень, вуглець, водень і азот) називають також органогенних, оскільки вони входять до складу основних органічних сполук. Фосфор і сірка також є компонентами ряду органічних речовин, наприклад білків і нуклеїнових кислот. Фосфор необхідний для формування кісток і зубів.

Без достатньої кількості макроелементів неможливе нормальне функціонування організму. Так, калій, натрій і хлор беруть участь в процесах збудження клітин. Калій також необхідний для роботи багатьох ферментів і утримання води в клітці. Кальцій входить до складу клітинних стінок рослин, кісток, зубів і раковин молюсків і потрібно для скорочення м'язових клітин, а також для внутрішньоклітинного руху. Магній є компонентом хлорофілу - пігменту, що забезпечує протікання фотосинтезу. Він також бере участь у біосинтезі білка. Залізо, крім того, що воно входить до складу гемоглобіну, що переносить кисень в крові, необхідно для протікання процесів дихання і фотосинтезу, а також для функціонування багатьох ферментів.

Розглянемо детальніше характеристику кожного з них.

Натрій і хлор (Na і Cl).

Натрій і хлор - це саме життя. Більше того - це сіль нашого життя в прямому і переносному значенні цього слова, адже хімічна формула кухонної солі складається з цих двох елементів (NaCl).

Основою крові будь-якого живого організму є сольовий розчин слабкої концентрації; до складу шлункового соку теж входить сіль; навіть негативні наші емоційні виливу - сльози - солоні на смак.

Без солі не можна приготувати жодну страву так, щоб вона була смачною. Лише при деяких певних захворюваннях лікарі рекомендують безсольову дієту (наприклад, при важких хворобах нирок).

Натрій - важливий міжклітинний і внутрішньоклітинний елемент, що приймає участь в створенні необхідної буферності крові (постійного значення рН крові), регуляції кров'яного тиску, водного обміну.

Добова потреба в іонах Натрію складає 4-6 г, що відповідає приблизно 10 г кухонної солі. У випадку збільшення кількості кухонної солі в організмі збільшується об'єм тканинної рідини і плазми крові, в результаті чого підвищується артеріальний тиск.

Основним регулятором сталої концентрації натрій хлориду в крові і тканинній рідині є нирки. Виділення солі нирками регулюється альдостероном - гормоном кори надниркових залоз.

Функції Натрію як мікроелемента:

- бере участь у скороченні м'язів;

- передачі нервових імпульсів;

- утворенні шлункового соку;

- регулює функції крові, лімфи, нирок, гідрофільності тканин, кислотно-лужний баланс;

- активує ферменти підшлункової й слинних залоз.

Харчові джерела Натрію

Вміст натрію в продуктах досить невелика. Макроелемент входить до складу морської капусти, моркви, буряку, цикорію, кульбаби, селери. При приготуванні страв рекомендують застосовувати морську очищену сіль, тому що вона приводить до затримки води в організмі. Основне надходження Натрію в організм відбувається за рахунок кухонної солі.

Надмірний прийом кухонної солі з їжею викликає перевантаження регуляторних механізмів, що і призводить до стійкого підвищення артеріального тиску. Встановлений прямий зв'язок між надмірним споживанням Натрію і гіпертонією.

Отже, для профілактики гіпертонічної хвороби і попередження інфаркту міокарду потрібне свідоме обмеження споживання кухонної солі.

Якщо ж вміст натрію в організмі є недостатнім для нормального його функціонування, це може викликати такі симптоми, як непритомність, апатія, швидка втомлюваність, м'язові спазми, метеоризм, набряки, гіпотензія, тахікардія, анорексія, нудота, втрата маси тіла, лабільність настрою, зниження імунітету; рідше: затемнена свідомість, галюцинації, летаргія.

Обмін іонів натрію тісно пов'язаний з обміном іонів калію. Багата калієм їжа викликає підвищене виділення натрію з організму, і навпаки, споживання великої кількості натрію (повареної солі) призводить до втрати калію.

Хлор (Cl).

Іони хлору беруть участь у регуляції водно сольового обміну в організмі, відіграє важливу роль в процесі транспорту іонів через біологічні мембрани і в утворенні біоелектричних потенціалів.

Газоподібний хлор або хімічні сполуки, які містять хлор в активній формі, використовують для знезараження питної води. Сам хлор і хлоровмісні сполуки токсичні. Добова потреба людини в іонах хлору становить приблизно 215 ммоль. Основним джерелом постування хлору з їжею є харчова сіль. Виділення хлору з організму відбувається з сечею і потом.

В медичній практиці препарати хлору використовують як дезінфікуючі і антисептичні засоби. В якості таких засобів використовуються хлорактивні сполуки і хлоровмісні: хлорну воду, гіпохлориди калію, літію, хлоропрохідні ізоціанорової кислоти і її солі. В якості антисептиків використовують антиформін, алоромін Б, пантоцид, хлорне вапно.

Добова потреба в хлорі - 2 г. Вона повністю задовольняється споживанням кухонної солі, ананаса, огірків, моркви, цибулі, томата, редису, селери, салату, сирої капусти, буряка. Також він присутній у бобових, злаках.

Роль хлору в організмі людини:

- міститься в соляній кислоті - головної складової шлункового соку;

- спільно з натрієм підтримує водно-електролітний баланс організму, сприяє накопиченню води в тканинах;

- бере участь у формуванні плазми крові;

- допомагає виводити токсини і шлаки з організму, поліпшує діяльність печінки;

- сприяє нормальному травленню;

- активізує деякі ферменти;

- бере участь у процесі розщеплення жирів;

- контролює стан еритроцитів;

- сприяє своєчасному виведенню з організму вуглекислого газу.

Підвищений вміст хлору в організмі є дуже шкідливим, оскільки призводить до затримки води в тканинах і органах, що, перш за все, спричиняє підвищення кров'яного тиску. Інші симптоми надлишку хлору: болі в голові і грудях, диспепсичні розлади, сухий кашель, сльозотеча, різь в очах. У більш важких випадках можливе виникнення токсичного набряку легенів і бронхопневмонії з підвищенням температури.

При надлишку хлору можливі такі симптоми: нудота, блювання, сплутаність свідомості, слабкість, кома.

Нестача солі в харчуванні не так вже байдужий організму. Насамперед він дає про це знати сильною спрагою. З'являється почуття втоми, а спазми м'язів пальців і литок ніг є, ймовірно, самим характерним симптомом. При невеликому дефіцит солі, крім спраги, з'являються такі симптоми, як слабкість, втрата апетиту, нудота і навіть блювота. Недолік солі сприяє сонячним і тепловим ударам, слабшає мислення. Великі кількості солі можна втратити не тільки з потом, але і, наприклад, при сильних проносах, кровотечах, лихоманці, викликає потовиділення, при хворобі Аддісона, серця і т. д.

М'ясоїдним тваринам солі вистачає, так як вона міститься в їх їжі. Травоїдним тваринам, як правило, не вистачає цього елементу, і тому вони люблять лизати сіль або... спітнілі руки людини.

Продукти харчування (не солоні!) містять різну кількість натрію; зацікавлені можуть звернутися до наведеної нижче таблиці:

Таблиця 1. Вміст натрію в продуктах харчування

Група продуктів	Продукти, 100 г	Вміст натрію, мг
Зернові	Хліб житній з борошна грубого помелу 100 % Хліб пшеничний з борошна грубого помелу 94 % Булки Пластівці вівсяні Пластівці кукурудзяні Рис (очищений)	430 250 240 60 660 2
Овочі	Капуста квашена Квасоля в стручках зелена Гриби (лисички) Буряк Цикорій Корінь селери Листя селери Шпинат Печериці Картоплю і червона капуста Горошок зелений свіжий і помідори Листова капуста	800 400 300 260 160 125 100 85 70 30 20 4
Фрукти	Ізюм Банани Шипшина (плоди) Фініки Чорна смородина Яблука Груші Ананаси, лимони, грейпфрути Апельсини, горіхи і мигдаль	100 54 30 20 15 8 3 1 20-50
Молочні	Молоко коров'яче Яйця Сир Сир тильзицький та ін. Сир емментальський	120 100 30 ? 800 1200
М'ясо	Телятина Яловичина Свинина Риба Тунець в консервах	? 100 ? 78 ? 80 50-100 500

Кальцій (Са).

Якщо натрій і хлор - саме життя, то кальцій - це краса життя. Як і всяка краса, він досить примхливий. Кальцій не засвоюється без вітамінів групи D, тому слід вибирати препарати кальцію з вітаміном D або ж додатково приймати жиророзчинний вітамін D в осінньо-зимовий період.

Значення кальцію в обміні речовин організму людини важко переоцінити. Він бере участь у функціонуванні серцево-судинної та нервової систем, в процесі згортання крові, у виробленні гормонів, ферментів і білків, у скороченні і розслабленні м'язів і особливо - у забезпеченні міцності кісток скелета.

Вчені стверджують, що 99% кальцію міститься в кістках, тому вони служать основним резервуаром кальцію в нашому організмі.

У середньому людина має потребу в споживанні 0,6 -1,1 г кальцію на добу. Він вкрай важливий для розвитку дитячого організму. При вагітності та годуванні груддю добова потреба збільшується до 1,5-2 м.

Основні джерела кальцію:

· молочні продукти - йогурти, сир, молоко. Це найдоступніший спосіб отримати кальцій, адже ці продукти вже готові до вживання, їх не потрібно готувати;

· Соя - соєве молоко, боби, тофу, до цих продуктів вдаюся вегетаріанці, а також ті, хто страждає від непереносимості молочних продуктів;

· Риба, особливо багато кальцію багато в жирній морській рибі - тунець, лосось, кета. Риба є одним з найбільш бажаних продуктів, так як в ній присутні не тільки кальцій, але і вітамін D, тобто правильне засвоєння мінералу гарантовано;

· Апельсини, в самих апельсинах міститься тільки кальцій, але багато виробників апельсинових соків в турботі про своїх споживачів додають в свій продукт і вітамін D;

· Деякі овочі та ягоди, серед них за змістом кальцію лідирують білокачанна капуста, брокколі і бруква. Брокколі відносять до Суперфуд, так як в ньому міститься не тільки кальцій, але і білок, багато вітамінів і мікроелементів.

Дія і властивості кальцію

Крім побудови кісток і зубів кальцій виконує і інші функції: бере активну участь у процесах згортання крові, відіграє важливу роль у роботі ферментних систем, впливає на діяльність серцево-судинної та нервово-м'язової систем. Кальцій знижує проникність судин, посилює опірність організму до токсинів і інфекцій, має протизапальну дію.

Не можна переоцінити значення цього елементу для повноцінного внутрішньоутробного розвитку плода: солі кальцію закладають основу життєво-важливих систем і процесів організму дитини.

Під час надлишку Кальцію в організмі спостерігається біль у кістках і м'язах, міастенія, порушення балансу при ході, пригнічення рефлексів, нудота, блювання, сплутаність свідомості, психози, амнезія, брадіаритмія, депресія, дратівливість, анорексія, короткочасна німота.

Дефіцит Кальцію спричиняє підвищену крихкість кісток, нігтів, зубів, деформацію хребта, припинення росту, оніміння й відчуття поколювання в кінцівках, болючість ясен, нервозність, безсоння, судоми, збудження, гіпертензію, екзему.

Фосфор (Р).

Фосфор - елемент енергетики і розуму. Входить до складу високоенергетичних сполук, виконує функцію палива, універсального носія енергії.

Жоден процес в організмі не відбувається без енергетичних витрат, у тому числі і розумова діяльність.

Обмін його тісно пов'язаний з обміном Кальцію. У організмі людини масою 70 кг міститься 700 г Фосфору.

Функції Фосфору в організмі людини:

- бере участь у формуванні й регенерації клітин;

- бере участь у формуванні та засвоєнні вітамінів;

- бере участь у формуванні й розвитку зубів і кісток;

- бере участь в обміні енергії, регуляції кислотно-лужного балансу;

- впливає на функціонування нирок, нервів, м'язів та серця.

Максимальну кількість фосфору містять:

· Насіння: в 100 грамах насіння кавуна -- понад 1200 мг фосфору. Також багате на фосфор насіння соняшнику, насіння кунжуту, насіння льону та насіння Чіа (іспанська шавлія).

· Горіхи: в 100 г бразильських горіхів -- 725 мг фосфору. Також фосфор міститься в мигдалі, кеш'ю, фісташках, кедрових горіхах.

· Риба і морепродукти: велика кількість фосфору міститься в таких видах риби як лосось, короп, тунець, біла риба, тріска, скумбрія, сардини. У 100 г лосося - 371 мг фосфору. Багато фосфору в устрицях, креветках, мідіях і крабовому м'ясі.

· М'ясо: в 100 г свинини -- 311 мг фосфору. Трохи менше фосфору в яловичині (286 мг в 100 г), курятині, індичатині.

· Молоко: крім кальцію та вітаміну D, в молоці міститься велика кількість фосфору. В 1 склянці молока (250 мл) -- більше 200 мг фосфору.

· Сири: велика кількість фосфору міститься в таких видах сирів як пармезан, козячий сир, романо, моцарелла, грюйер, швейцарський сир, Гауда, Едам, Емменталь, проволоне, та ін. Залежно від виду сиру, в 50 г може міститися більше 200 мг фосфору.

· Сир кисломолочний: також прекрасне натуральне джерело фосфору (в чашці сиру -- 290 мг фосфору).

· Соєві продукти: в 100 г тофу -- 287 мг фосфору.

· Бобові: в 100 г -- 180 мг фосфору.

· Яйця: в 1 яйці -- понад 60 мг фосфору.

Якщо ж у вас немає можливості вживати в їжу вище зазначені продукти, слід приймати препарати фосфору. При цьому необхідно знати, що фосфор завжди йде в парі з кальцієм, це - нерозлучна парочка (співвідношення фосфору та кальцію приблизно 2 до 3), оскільки ці два елементи знаходяться у нерозривному зв'язку один з одним. Внаслідок порушення цього балансу можуть виникати різні патології: надлишок кальцію призводить до виникнення сечокам'яної хвороби, надмірна кількість фосфору провокує виведення кальцію з кісток. Втім, в організмі присутній вельми корисний елемент, контролюючий фосфорно-кальцієвий обмін - це вітамін D.

Симптомами дефіциту Фосфору є: судоми, слабкість, підвищена стомлюваність, адинамія, біль у кістках, анорексія, втрата маси тіла, відчуття поколювання в м'язах, крихкість кісток та їх деформація, рахіт, порушення росту, остеомаляція, почуття страху.

Надлишок Фосфору, тільки при нирковій недостатності, призводить до зниження рівня Ca і до відповідної симптоматики.

Калій (К).

Калій - елемент м'язової сили. Поряд з натрієм забезпечує роботу так званого калій-натрієвого насоса, за рахунок якого скорочуються і розслабляються наші м'язи.

При найменшому порушенні обміну калію страждає серцевий м'яз, що проявляється у слабкості, запамороченні, серцебитті, набряках.

Добова потреба в калії складає 2 г.

Основні джерела калію:

· шпинат, огірок, картопля, морква, цибуля-латук;

· петрушка, спаржа, хрін, кульбаба, часник;

· чорна смородина, сочевиця, горох, капуста;

· грейпфрути, редиска, помідори;

· курага, родзинки, чорнослив;

· бобові культури, хліб житній, крупа вівсяна.

Надлишок калію в організмі.

Збільшення рівня калію в організмі може бути наслідком випадкових отруєнь сполуками калію. Токсичність солей калію визначається, як правило, токсичністю їх аніонів, таких як арсеніт, хромат, фторид.

Точні дані про токсичність KCl для людини відсутні. Механізм токсичної дії КCl в місцях введення обумовлена ??в першу чергу високим осмотичним тиском. У результаті має місце інтенсивне надходження води з навколишніх тканин, що призводить до їх зневоднення і порушення фізіологічних функцій клітин.

Надмірне надходження іонів К + викликає перевантаження відповідних систем гомеостазу та порушення метаболічних процесів. В епітелії шлунково-кишкового тракту і ниркових канальців розвивається запалення, що нерідко призводить до некрозу тканини.

Постійний надлишок калію і натрію викликає деяке підвищення рівня інсуліну в крові. З'являються та інші гормональні зрушення.

Люди з надлишком калію звичайно легко збудливі, вразливі, гіперактивні, страждають від підвищеної пітливості, прискорених сечовипускань.

Накопичення калію в крові, гіперкаліємія (при концентрації понад 0,06%) призводить до важких отруєнь, що супроводжується паралічем скелетних м'язів; при концентрації калію в крові, що перевищує 0,1%, настає смерть. Тривале постійне вживання калійних лікувальних препаратів може викликати ослаблення скорочувальної діяльності серцевого м'яза, тому в таких випадках в місце калійних призначають натрієві препарати. Розвитку гіперкаліємії сприяє ацидоз.

Ознаки дефіциту Калію: слабкість, дистрофія, параліч, набряки, нудота, блювання, гіпотензія, тахіаритмія, зупинка серця, гіперхолестеринемія, порушення передачі нервових імпульсів, сухість і гіпоестезія шкіри.

Лікування дефіциту Калію:

Виявлений при обстеженні калієвий дефіцит є приводом для активних лікувальних дій. Грамотні доктора не тільки призначають своїм пацієнтам фармакологічні засоби, крапельниці, уколи, а й наказують їм правильну дієту.

Лікувальне харчування

На наше щастя, мудра природа сховала цінний калій в багато популярні і смачні ягоди, овочі і фрукти. Значні кількості цього потрібного мінералу виявляються в деяких продуктах. Це:

· бобові (в зеленому горошку, квасолі та ін.);

· банани;

· сухофрукти; інжир; горіхи; насіння соняшнику;

· авокадо; яблука;

· редис; томати; буряк;

· всі сорти капусти;

· зелена цибуля;

· незбиране або пророщене зерно;

· виноград; порічок; абрикоси; персики;

· черешня; шовковиця; агрус; сливи;

· петрушка; спаржа; селера; шпинат; м'ята;

· цитрусові;

· баштанні;

· какао;

· фреші соки (в сливове, морквяному та ін.).

Магній (Mg).

Магній - елемент протиспазматичний, елемент спокою. Дуже важливий для організму, тому що в його присутності працюють майже всі ферменти - речовини, з допомогою яких проходять процеси обміну речовин. Людина не може бути повністю здоровим без магнію. Будь-який процес, що відбувається в організмі, не обходиться без солей і іонів магнію. Цей елемент контролює процеси розподілу й очищення клітин, формування білка і обмін речовин.

Магній є антистресовим макроелементом, має нормалізуючу дію на стан нервової системи і її вищих відділів (особливо у поєднанні з вітаміном В6) за нервової напруги, депресій, неврозів.

В організмі дорослої людини міститься приблизно 25 г Магнію, головним чином в кістках у вигляді фосфатів і бікарбонату.

Фізіологічні функції Магнію є різноманітними. Магній є структурним компонентом широкого кола ферментів (приблизно 300), у тому числі АТФ-залежних ферментів. Магній входить до складу металопротеїдів - складних білків, що містять у своєму складі метали. Він належить до активаторів, що підвищують активність ферментів, що посилюють їх дію. Активує такі ферменти, як ацетилтрансфераза, гексокіназа, аміноацил-т-РНК-синтетаза, ацетил-КоА-синтетаза. Біосинтез білків відбувається за безпосередньої участі іонів Магнію, який необхідний для реакції активування амінокислот. Завершальний етап аеробного розпаду вуглеводів і ліпідів за посередництва циклу три- і дикарбонових кислот здійснюється за активної участі іонів Магнію, які активують частину ферментів циклу Кребса. Магній має кардіопротекторну дію, сприятливо впливає на серце у разі порушення ритму, ішемічної хвороби серця (ІХС), у тому числі у випадку інфаркту міокарду, покращує кисневе забезпечення міокарду, обмежуючи зону ураження.

Одночасно Магній проявляє судинорозширювальну дію і сприяє зниженню артеріального тиску. Активно приймає участь в процесах нервового збудження, водного, вуглеводного і фосфорного обміну, оберігає організм від захворювання ішемією, стенокардією і інфарктом, не допускаючи спазмів кровоносних судин і судом м'язів. Знижує вміст холестерину в крові і тканинах, попереджає утворення каменів в нирках.

Добова потреба

Дорослі: 280-400 мг (приблизно 4,5 мг на кілограм маси тіла).

Дітям потрібно більше, ніж дорослим (так як йде постійний зріст) - близько 6 мг на кілограм маси тіла: дітям до 3 років - 50-150 мг, 4-6 років - 200 мг, 7-10 років - 250 мг, 11 - 17 років - 300 мг.

Вагітним - плюс ще 20 мг на добу додатково для плоду (близько 450 мг).

Шалені жінки повинні додатково одержувати 60 мг магнію, щоб заповнити його втрату з грудним молоком.

При захворюваннях нирок більше 3000 мг магнію на добу не рекомендується.

Повноцінний раціон здатний забезпечити організм достатньою кількістю магнію і інших необхідних речовин.

З продуктів, в яких міститься найбільша кількість магнію, слід виділити пшеничні висівки, зародки пшеничних зерен (паростки пшениці) і ...

Деякі з продуктів, багатих магнієм:

· насіння гарбуза;

· насіння соняшнику;

· соєві боби;

· мангольд;

· чорні боби;

· авокадо;

· горіх кешью;

· шпинат;

· коричневий рис;

· вівсяні висівки;

· гарбуз;

· насіння кунжуту;

· мигдаль.

Ви можете також розглянути добавки з магнієм і Бади, але вони повинні бути прийматися з обережністю і тільки з схваленням Вашого лікаря.

Так що краще, напевно, харчуватися правильно... В невеликих кількостях магній є в багатьох продуктах, тому скласти різноманітний раціон буде не складно. концентрація натрій хлор кальцій

Кращий спосіб наповнити організм магнієм овочеві соки або хоча б збільшувати кількість овочів у Вашому раціоні, що трохи складніше і Ваш рівень магнію в організмі збільшиться. Бажано, звичайно вибирати більш чисті органічні продукти харчування, які вирощені на своєму городі.

Симптоми дефіциту магнію: гемолітична анемія, аритмія, тахікардія, ущільнення в м'яких тканинах, гіпо- й гіпертензія, депресії, сверблячка, апатії, м'язові дистрофія й судоми, втома, гіперактивність, гіпотермія, запори, захворювання ШКТ, загострення передменструального синдрому.

Надлишок магнію в організмі.

Збільшення концентрації магнію в волоссі відзначається при гіперфункції околощітовідних залоз, щитовидної залози, нефрокальциноза, артриті, псоріазі, дислексії (розлад з порушенням розуміння тексту, що читається у дітей).

Магнезіальних сіль при введенні всередину, навіть у великих дозах, не викликає отруєння, а діє лише як проносне. У той же час, при парентеральному введенні сульфату магнію можуть спостерігатися симптоми інтоксикації у вигляді загального гноблення, млявості і сонливості. При значному передозуванні сполук магнію можливий ризик отруєння (напр., антацидами). Наркоз настає при концентраціях магнію в крові рівних 15-18 мг%.

Сірка (S).

Сірка - це макроелемент, постійна складова частина організму людини. Сірка - неметалевої речовина, яка часто зустрічається в природі і знаходиться в кожній рослинної або тваринної клітці.

Відноситься до біогенних органічних елементів, постійно входить в склад живих організмів і відіграє важливу роль в обміні речовин. В медицині сірка використовується як лікарський препарат, а в сільському господарстві - для боротьби з шкідниками і хворобами рослин. У людин і тварин особливо багато сірки міститься в кератині волосся, і шерсті, в тканинах нервової системи, хрящах, кістках.

В організмі людини сірка поступає з їжею. В процесі обміну речовин вона переходить в більш оскислену форму, кінцевими продуктами цього процесу є сульфати, які в печінці знезаражують токсичні продукти метаболізму - феноли. Із організму сірка виводиться з сечею і калом.

Вона становить 0.25% ваги людського тіла. Ця речовина має назву "мінерал краси" через те, що воно підтримує блиск і гладкість волосся, додає шкірі обличчя ясність і молодість.

Сірка має важливі взаємини з білком. Вона входить до складу метіоніновим, цистинових і цистеїнових амінокислот і необхідна для синтезу білка сполучної тканини. Сірка переважає в кератині, складному білковому з'єднанні, з якого в основному складаються шкіра та її похідні - нігті та волосся. Вона також виявлена ??в складі інсуліну - гормону, що регулює обмін вуглеводів. Сірка також зустрічається у вуглеводах, таких, як гепарин (речовина, що перешкоджає згортанню крові, що знаходиться в печінці та інших тканинах).

Сірка взаємодіє з тіаміном, пантотенової, ліпоєвої кислотами і біотин, необхідними для обміну речовин і здоров'я нервової системи. Вона грає важливу роль в диханні клітин - процесі, в якому кисень та інші речовини використовуються для побудови клітин і отримання енергії. Сірка також допомагає печінці виробляти жовч, підтримує організм у збалансованому стані.

Дія:

· Формування хрящової тканини - метілсульфонілметан входить до складу глікозоаміногліканов - структурних ключових компонентів хрящової тканини, які відіграють найважливішу роль у забезпеченні здоров'я суглобів. Сірка, впливаючи на зростання не тільки хрящової, але і кісткової тканини, бере участь у формуванні структури та забезпеченні гнучкості й еластичності кісток; також сірка необхідна для біосинтезу колагену, сприяє еластичності шкіри.

· Зміцнення м'язової системи - метілсульфонілметан сприяє зміцненню м'язового апарату, що особливо необхідно дітям для посилення м'язового каркасу в період активного росту (підлітковий період), при прогресуючому сколіозі сірка допомагає зупинити патологічний процес. Метилсульфонілметан допомагає зменшити м'язові запалення і болю, усуває м'язові судоми.

· Протизапальну - метілсульфонілметан запобігає і полегшує запальний синдром при артриті, міозиті, розтягнення зв'язок, тендовагініті, бурсити. Він сприяє загоєнню ран і зменшує суглобові, м'язові болі і судоми.

· Детоксикаційну - метілсульфонілметан сприяє вимиванню шлаків і токсинів з тканин суглобів, а також допомагає в якості допоміжного засобу при лікуванні синдрому хронічної втоми. Сірка, підвищуючи проникність клітинних мембран, зв'язується з токсичними речовинами, нейтралізує їх. У результаті живильні речовини можуть надходити в клітини, а токсичні речовини - виводитися з них.

· Протиалергічну - метілсульфонілметан знижує поріг чутливості організму до алергенів, тому використовується при алергічних захворюваннях. Це пов'язано з підвищенням проникності клітинних мембран під дією метілсульфонілметан, що сприяє виведенню з клітин чужорідної речовини до того, як воно встигне викликати алергічну реакцію.

· Антиоксидантну - метілсульфонілметан забезпечує молекулярну структуру білка і входить до складу багатьох амінокислот, які беруть участь у синтезі антиоксиданту - глютатіона, що сприяє більш ефективному функціонуванню імунної системи і підвищує можливість організму справлятися з різними недугами.

· Нормалізація обміну речовин - сірка забезпечує стабільність структури білків, входить до складу незамінних амінокислот - метіоніну, цистеїну, цистину і таурину, які беруть участь у синтезі білків і ферментів. Сірка входить також до складу тканин і численних регулюючих речовин (гормонів, вітамінів).

· Стабілізація рівня цукру в крові - сірка відіграє важливу роль у метаболізмі вуглеводів, бере участь у синтезі інсуліну, що впливає на вміст цукру в крові хворих на діабет. Введення метілсульфонілметан сприяє зниженню потреби в інсуліні та стабілізації рівня цукру в крові.

Сірка сприяє вимиванню шлаків і токсинів з тканин суглобів, бере участь практично в кожному метаболічному процесі організму, покращує роботу нервової системи, відповідає за хороший стан шкіри, волосся і нігтів, укріплює кістки, стимулює вироблення суглобної рідини, підвищує рухливість суглобів, еластичність і міцність зв'язок, знижує ризик судом і запалення суглобів, зменшує травматичну біль, нормалізує обмін речовин, стабілізує рівень цукру в крові, має протиалергічну та антиоксидантну дію.

Доросла людина має потребу приблизно в 1 г сірки щодня. Звичайний раціон живлення цілком покриває цю потребу.

Таблиця 2. Вміст натрію в продуктах харчування

Найменування продукту	Вміст сірки (мг/100гр)	% від денної норми
Курка	1050	100
Курячі яйця	1050	100
Щука	1050	100
Сардина	1050	100
Горбуша	1050	100
Морський окунь	1050	100
Камбала	1050	100
Зубатка	1050	100
Ікра осетрова	382	38.2
Ікра кети	315	31.5
Ікра горбуші	306	30.6
Сири твердих сортів	260	26
Печінка індички	248	24.8
Соя	244	24.4
Ковбаса сирокопчена	240	24
Яловича печінка	239	23.9
Курка (запечена)	232	23.2
Скумбрія копчена	231	23.1
Тріска солона	231	23.1
Баранина	230	23
М'ясо яловиче	230	23
Сир плавлений	230	23
М'ясо свиняче	220	22
Тріска	202	20.2
Перепелині яйця	200	20
Молоко і молочні продукти	28-35	2.8-3.5
Морозиво	37	3.7

Симптоми дефіциту сірки

Дефіцит сірки виникає через недостатнє споживання продуктів з її змістом. Правильно підібраний раціон може вирішити проблему. В особливих випадках призначається сірка в спеціальних препаратах.

Якщо у людини присутні перераховані симптоми, то, швидше за все, його організм відчуває нестачу цього мікроелемента:

- високий тиск;

- тахікардія;

- високий цукор в крові;

- запори;

- ниркові хвороби;

- захворювання печінки;

- алергічні прояви;

- суглобові і м'язові болі;

- суха шкіра, волосся, ламкі нігті.

Підвищений вміст сірки в організмі.

Дані про токсичність сірки, що міститься у харчових продуктах, в літературі відсутні. Однак існують описи клініки гострих та хронічних отруєнь сполуками сірки, такими як сірководень, сірковуглець, сірчистий газ.

Так, при високих концентраціях сірководню у вдихуваному повітрі, клінічна картина інтоксикації розвивається дуже швидко, протягом декількох хвилин виникають судоми, втрата свідомості, зупинка дихання. Надалі наслідки перенесеного отруєння можуть проявлятися стійкими головними болями, порушеннями психіки, паралічами, розладами функцій системи дихання і шлунково-кишкового тракту.

Встановлено, що парентеральне введення дрібно подрібненої сірки в масляному розчині в кількості 1-2 мл супроводжується гіпертермією з гіперлейкоцитоз і гіпоглікемією. Вважають, що при парентеральному введенні токсичність іонів сірки в 200 разів вище, ніж іонів хлору.

Токсичність сполук сірки, що потрапили в шлунково-кишковий тракт, пов'язана з їх перетворенням кишковою мікрофлорою в сульфід водню, дуже токсичним з'єднанням.

У випадках смертельних випадків після отруєння сірою при розтині, відзначають ознаки емфіземи легенів, запалення мозку, гострого катарального ентериту, некрозу печінки, крововиливи (петехії) в міокард.

При хронічних інтоксикаціях (сірковуглець, сірчистий газ), спостерігаються порушення психіки, органічні і функціональні зміни нервової системи, слабкість м'язів, погіршення зору і різноманітні розлади діяльності інших систем організму.

В останні десятиліття одним із джерел надлишкового надходження сірки в організм людини стали сірковмісні сполуки (сульфіти), які додаються в багато харчові продукти, алкогольні та безалкогольні напої в якості консервантів. Особливо багато сульфітів у копченостях, картоплі, свіжих овочах, пиві, сидр, готових салатах, оцті, барвниках вина. Можливо, що збільшується споживання сульфітів почасти винне в зростанні захворюваності бронхіальною астмою.

Залізо (Fe).

Залізо необхідне для повноцінного функціонування організму. Воно бере участь у створенні гемоглобіну (червоного пігменту крові) і в процесах кровотворення, а також забезпечує киснем тканини всього тіла. За відсутності заліза не утворюються червоні кров'яні тільця (еритроцити), які беруть участь у всіх процесах, що відбуваються в організмі. Вони регулюють кислотно-лужний баланс, допомагають виводити з організму вуглекислоту, забезпечують клітинам харчування у вигляді фрагментів органічних молекул та іонів деяких солей.

Мабуть, головна роль еритроцитів - регулювання окисно-відновних процесів ще на етапі ембріонального розвитку мозку, де навіть невеликий збій призводить до появи неповноцінного потомства. З цієї причини залізо в достатній кількості обов'язково повинна бути присутньою в раціоні вагітних жінок.

А також залізо входить до складу дихальних пігментів, бере участь в переносі кисню до тканин в організмі тварин і людини, стимулює функцію кровотворних органів. В якості лікарського засобу приймається при анемічних і деяких інших патологічних станах.

Ферум засвоюється в шлунку і кишечнику, але переважно в дванадцятипалій кишці, причому двовалентний Ферум засвоюється набагато краще за тривалентний, що міститься в харчових продуктах. Відновники, такі як аскорбінова і лимонна кислоти, тваринний білок, деякі органічні кислоти, перетворюють тривалентний Ферум на двовалентне і тим самим підвищують його адсорбцію. Сприяють його всмоктуванню деякі прості вуглеводи - лактоза фруктоза, сорбіт, а також амінокислоти - гістидин, цистеїн і лізин. У продуктах є речовини, які пригноблюють всмоктування Феруму: фітин, клітковина висівок, соєвий білок, фосфати, деякі компоненти чаю і кави. Ферум з тваринної їжі засвоюється у декілька разів краще (до 30%), ніж з рослинної (до 10%).

Добова потреба дорослої людини в залізі - 10-30 мг.

Таблиця 3. Вміст Феруму в продуктах харчування.

Назва продукту	Кількість Fe в мг/100г продукту
Печінка яловича	6,9
Язик яловичий	4,1
Кролик	3,3
Яловичина	2,7
Скумбрія	1,7
Курятина	1,6
М'ясо індички	1,4
Хек/тріска	0,5
Морська капуста	16
Соя	11,8
Горох	9,7
Горіхи	2,3-5
Шпинат	6,8
Гречка	6,7
Хліб формовий	3,9
Чорнослив	3
Пшоно	2,7
Кукурудзяна крупа	2,7
Груша	2,3
Яблуко	2,2
Петрушка	1,9
Кріп	1,6
Буряк	1,4
Обліпиха	1,4
Капуста цвітна	1,4
Чорна смородина	1,3
Малина	1,2
Гранат	1,2

Для залізодефіцитної анемії характерні наступні симптоми:

- постійна слабкість,

- швидка стомлюваність,

- зниження працездатності,

- ламкість нігтів,

- сухість і витончення волосся,

- блідість шкіри,

- слабкість в м'язах.

Зустрічаються також і стани організму, пов'язані з надмірним вмістом Феруму в організмі, - сидероз, або гіперсидероз. Екзогенний (зумовлений зовнішніми причинами) сидероз нерідко спостерігається у шахтарів, що приймають участь в розробці червоних залізних руд, і у електрозварювальників. Ендогенний (через внутрішні причини) сидероз найчастіше виникає в результаті підвищеного руйнування гемоглобіну в організмі. До ранніх симптомів сидерозу відноситься збільшення печінки, що потім викликає цукровий діабет і прогресуюче потемніння шкіри.



Додаток

Таблиця 1. Роль макроелементів в організмі, симптоми дефіциту й надлишку

М.	Роль і функції в організмі	Симптоми дефіциту	Симптоми надлишку
Кальцій	Бере участь у формуванні скелета; сприяє згортанню крові; підтримує рівновагу між порушенням і гальмуванням кори головного мозку; бере участь у скороченні м'язів, розщепленні глікогену; при екзогенному введенні діє як антацид	Підвищена крихкість кісток, нігтів, зубів, деформація хребта, припинення росту, оніміння й відчуття поколювання в кінцівках, болючість ясен, нервозність, безсоння, судоми, збудження, гіпертензія, екзема	Біль у кістках і м'язах, міастенія, порушення балансу при ході, пригнічення рефлексів, нудота, блювання, сплутаність свідомості, психози, амнезія, брадіаритмія, депресія, дратівливість, анорексія, короткочасна німота
Магній	Бере участь у формуванні кісток, необхідний для їх росту; регулює функції нервів і м'язів, включаючи серцевий; зміцнює зубну емаль; бере участь у білковому, жировому, вуглеводневому й енергетичному обміні, у структуруванні ДНК і РНК; обміні Ca і вітаміну С	Гемолітична анемія, аритмія, тахікардія, ущільнення в м'яких тканинах, гіпо- й гіпертензія, депресії, сверблячка, апатії, м'язові дистрофія й судоми, втома, гіперактивність, гіпотермія, запори, захворювання ШКТ, загострення передменструального синдрому	При порушенні функції нирок можуть розвиватися симптоми надлишку (особливо при прийомі Mg), що проявляються сухістю у роті, брадикардією, підвищеною стомлюваністю, гіпотензією, м'язовою слабкістю, спрагою, нудотою, блюванням, утрудненням дихання
Натрій	Бере участь у скороченні м'язів, передачі нервових імпульсів, утворенні шлункового соку; регулює функції крові, лімфи, нирок, гідрофільності тканин, кислотно-лужний баланс; активує ферменти підшлункової й слинних залоз	Непритомність, апатія, стомлюваність, м'язові спазми, метеоризм, набряки, гіпотензія, тахікардія, анорексія, нудота, втрата маси тіла, лабільність настрою, зниження імунітету. Рідко: затемнена свідомість, галюцинації, летаргія	Навантаження на нирки; набряки, часте сечовипускання, гіпертензія, тремор, судоми, спрага, м'язова й нервова дратівливість, анорексія, застійна серцева недостатність, затьмарення свідомості
Калій	Бере участь у підтримці ритму серця; скороченні м'язів, регуляції переносу поживних речовин і водно-електролітного балансу в клітинах і тканинах, регуляції секреції шлункового соку	Слабкість, дистрофія, параліч, набряки, нудота, блювання, гіпотензія, тахіаритмія, зупинка серця, гіперхолестеринемія, порушення передачі нервових імпульсів, сухість і гіпоестезія шкіри	Аритмії чи тахікардія, параліч, конвульсії, слабкість, гіпотензія, уповільнене мислення, утруднення мови
Фосфор	Бере участь у формуванні й регенерації клітин, формуванні та засвоєнні вітамінів, формуванні й розвитку зубів і кісток, в обміні енергії, регуляції кислотно-лужного балансу, функціонуванні нирок, нервів, м'язів, серця	Судоми, слабкість, підвищена стомлюваність, адинамія, біль у кістках, анорексія, втрата маси тіла, відчуття поколювання в м'язах, крихкість кісток та їх деформація, рахіт, порушення росту, остеомаляція, почуття страху	Тільки при нирковій недостатності -- надлишок P призводить до зниження рівня Ca і до відповідної симптоматики
Сірка	Бере участь в енергетичному обміні, окисно-відновних процесах, детоксикації, утворенні колагену, у секреції жовчі, згортанні крові. Складова клітинних мембран, ферментів, інсуліну, вітаміну В1, амінокислот	Іноді можуть виникнути болючість суглобів, високий рівень глюкози й тригліцеридів у крові	Надмірна слабкість, блювання, втрата свідомості, сильне тремтіння кінцівок і нерідко -- тетанічні судоми
Хлор	Водний обмін, утворення шлункового соку, формування плазми крові; активація ферментів, підтримка електролітного балансу, кислотно-лужної рівноваги, нервових і м'язових функцій	Нудота, блювання, сплутаність свідомості, слабкість, кома	Порушення кислотно-лужної рівноваги у рідинах організму, слабкість, сплутаність свідомості, кома



Таблиця 2. Мінеральні речовини макроелементів

М.	Взаємодії	Продукти харчування -- джерела	Середня добова потреба для дорослих, мг*	Максимально припустима добова доза**
			чоловіка	жінки
Кальцій	Знижують засвоєння Са: D3-гіповітаміноз, стрес, іммобілізація, гіпоацидність шлункового соку, надлишок Mg, оксалати, фітати, какао, соя, фосфати, кортизон, протисудомні препарати, алкоголь; кава збільшує виділення нирками. Pb (посилено накопичується при нестачі Ca, Mg і Zn і збільшує їх дефіцит). Сприяють засвоєнню Са: білкова їжа, Fe, пеніцилін, неоміцин, різке зниження Mg	Молоко й молочні продукти, сир із сої, капуста, редька, ріпа, часник, інжир, мигдаль, селера, петрушка, шпинат, ламінарія, яєчний жовток, ікра	1000	1000	FNB 2500 мг
Магній	Знижує засвоєння Mg: надлишок Ca (співвідношення Ca: Mg у раціоні має становити 2:1); Fe, прийом фолієвої кислоти, D3-гіпервітаміноз, Е-гіповітаміноз; високий вміст жирів і білків у раціоні, гіперглікемія; алкоголь, K, кофеїн, діуретики	Молочні, соєві й морепродукти, мед, горіхи, злаки, зелень, печінка, банани, картопля, меліса	350	300	FNB 350 мг
Натрій	Високий вміст Na може призвести до значної втрати Ca і Mg із сечею, що, можливо, спричинить їх дефіцит. Сприяють втраті Na: діуретики, кофеїн	Більшість харчових продуктів і вода, кухонна сіль, бринза, молоко, морські продукти	550	550	FNB (немає даних)
Калій	Сприяють зниженню К: діуретики, кофеїн, тютюнопаління, надлишок глюкози, дефіцит Mg. При взаємодії К: з вітаміном В12 -- порушується всмоктування вітаміну; з кокаїном і марихуаною -- може розвинутися аритмія. Підвищують вміст К: інгібітори АПФ, калійзберігаючі, сечогінні	Абрикоси, авокадо, банани, цитрусові, диня, картопля, боби, броколі, виноград, родзинки, горіхи, печінка, молочні продукти	2000	2000	FNB (немає даних)
Фосфор	Знижують засвоєння Р: препарати Mg, Fe і Al, D3-гіповітаміноз. Алкоголь знижує концентрацію активного фосфору. Надлишок фосфору може призвести до зниження вмісту Ca у кістках	Риба, м'ясо, печінка яйця, молоко, боби, мигдаль, насіння соняшника, хлібопродукти	700	700	FNB 4000 мг
Сірка	Погіршує всмоктування сірки паління	М'ясо, риба, яйця, бобові, хліб, крупи, молоко, сири, капуста, часник	500 -- 1000	500 -- 1000	FNB (немає даних)
Хлор	При взаємодії з калієм і натрієм підтримується нормальний кислотно-лужний баланс в організмі. Кремній бере участь у метаболізмі хлору	Більшість харчових продуктів, кухонна сіль, вода, молоко, морепродукти	2000	2000	FNB (немає даних)

Середня добова потреба для дорослих чоловіка й жінки віком від 25 до 51 року. У таблиці наведені норми, рекомендовані Німецькою спілкою нутриціологів (Deutsche Gesselschaft fur Ernahrung -- DGE).

У таблиці наведені дози, що рекомендуються відділом харчових продуктів і харчування (Food and Nutrition Board -- FNB) Інституту медицини США й Науковим комітетом харчових продуктів (Scientific Commitee on Food -- SCF) Європейського Союзу.



Список використаних джерел

1. Кукушкин Ю.Н. Химические елементы в организме человека. -- СПб, 1998.

2. В. В. Горбачов, В. М. Горбачова. Вітаміни, мікро-і макроелементи. Довідник

3. "Популярна бібліотека хімічних елементів" книга перша: Від водню до паладію; Видавництво "Наука" Москва 1989г.;

4. М. Гудман, Ф. Морхауз "Органічні молекули в дії" Видавництво "Світ" 1987г.

5. Ковальський В. В. - Уровські біогеохімічні провінції - М., Наука, 1983 р.

6. Біологічна хімія: Підручник.- Київ-Тернопіль: Укрмедкнига, 2000. -508 с

7. Фармакологія: підручник / І.В. Нековаль, Т.В. Ка- занюк. -- 4-е вид., виправл. -- К.: ВСВ «Медицина»,. * 2011.-- 520 с.

Размещено на Allbest.ru

...