Аналіз основних засобів забезпечення водно-хімічного режиму АЕС

Засоби забезпечення водно-хімічного режиму АЕС. Хімічні реагенти, використовувані в технологічному процесі на установках ХВО. Перше заповнення систем конденсатом. Установка попереднього очищення. Методи оцінювання і прогнозування корозійного стану.

Рубрика Химия
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 13.05.2020
Размер файла 606,5 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru//=

Аналіз основних засобів забезпечення водно-хімічного режиму АЕС

М. М. Семерак

Водно-хімічний режим (ВХР) повинен бути спрямований на забезпечення і підтримання норм якості водного теплоносія і стану внутрішніх поверхонь обладнання основного контуру для досягнення безаварійної роботи устатковання АЕС. Водно-хімічний режим АЕС повинен забезпечувати безпечну кількість відкладень на поверхнях тепловиділяючих елементів і технологічних каналів, допустимі швидкості корозії конструкційних матеріалів основного пароводяного тракту, а також високу якість насиченої пари, що не спричиняє неприпустимих відкладень у турбіні. До засобів забезпечення водно-хімічного режиму АЕС відносять післямонтажну підготовку обладнання основних і допоміжних контурів, безперервне продування контуру багаторазової примусової циркуляції (КМПЦ) за номінальних режимів установок спецводоочищення (СВО-1); очищення всього потоку турбінного конденсату на фільтрах конденсатоочищення; підготовку додаткової води на хімводоочи- щення і на (СВО-4); очищення підживлювальної води на установках спеціального водоочищення (СВО-5), дегазацію турбінного конденсату і живильної води в деаераторі турбіни; хімічний контроль, що полягає у визначенні нормовано контрольованих показників водного теплоносія для установлення рівня його якості та оцінювання засобів забезпечення водно-хімічного режиму. Тому від ступеня чистоти води і водяної пари та рівня підтримки корекційних добавок залежить надійна робота обладнання.

Ключові слова: живильна вода; хімводоочищення; спеціальне водоочищення; турбінний конденсат.

Вступ

Надійність роботи будь-якої АЕС залежить від водно-хімічного режиму (ВХР) не тільки основного контуру, але і контурів охолодження і очищення допоміжних систем. Нормування показників якості робочих середовищ допоміжних систем потрібно для забезпечення корозійної стійкості конструкційних матеріалів контурів до суцільної місцевої контактної корозії з урахуванням міцнісних характеристик, а також економічної доцільності ^йагйкт et аі., 2003).

Для оцінювання і прогнозування корозійного стану передусім встановлюють контроль за вмістом у робочому середовищі заліза (Gostkov, 1999; Агкйурепко, Ніа- dyshev & Masko, 2003). Для робочого середовища басейнів витримки додатково встановлюють контроль за вмістом масла, яке може потрапляти в басейни разом з обмивальними розчинами з підлоги центрального залу під час завантаження касет.

Засоби забезпечення водно-хімічного режиму (ВХР) забезпечують підтримку нормованих показників якості теплоносія і допустимий стан внутрішніх поверхонь обладнання і трубопроводів основного контуру.

хімічний режим реагент

Викладення основного матеріалу дослідження. Для підтримки нормального режиму роботи контурів схем "Л" і "Д", контуру СУЗ, промконтуру реакторного відділення, басейну-барботера передбачені спеціальні схеми очищення на іонообмінних фільтрах - СВО-15, СВО-3, СВО-13, СВО-2 ^їко^ 1999). Дані щодо якості води допоміжних контурів наведено в табл. 1.

У межах допустимих відхилень від норм ВХР допоміжних контурів допускається зниження продуктивності, або тимчасове відключення установки очищення води контуру СУЗ за дотримання нормованих показників якості води в контурі і за наявності автохімконтролю електричної провідності води.

Перше заповнення систем: басейнів витримки, контурів охолодження схем "Л" і "Д", проміжних контурів проводять конденсатом, якість якого має відповідати нормам, наведеним у табл. 1.

Допускається перевищення не більше ніж на 50 % від норм вмісту сполук міді і кисню в системі охолодження статора генератора (СОСТГ) впродовж перших чотирьох діб під час пуску турбогенератора після ремонту, а також у разі знаходження в резерві.

Хімводоочищення на АЕС є одним із засобів підтримки водно-хімічного режиму станції і слугує першочерговим для заповнення КМПЦ, КПТ, а також для заповнення безповоротних втрат пари і конденсату АЕС.

Хімводоочищення складається з установки попереднього очищення в конструкції трьохступінчастого знесолення, розташованих поза зоною режиму, на ОВК.

Размещено на http://www.allbest.ru//=

Размещено на http://www.allbest.ru//=

Хімічні реагенти, використовувані в технологічному процесі на установках ХВО (СВО), подаються зі складу хімреагентів по естакаді трубопроводів.

Установка попереднього очищення містить освітлювач (I ступінь) та механічні фільтри (II ступінь). Освітлена вода після механічних фільтрів попереднього очищення надходить на катіонітові фільтри I ступеня (Gostkov, 1999) (рисунок) ФКІ-081+084, де відбувається видалення з води всіх катіонів жорсткості (Са2+, Mg2+) і №+ із заміною їх на іони водню Н+, що містяться в катіоніті. Внаслідок обміну в фільтраті з'являються вільні мінеральні (сильні) кислоти (сірчана, соляна, азотна), а також у недисоційованому вигляді кремнієва і вугільна кислоти.

В аніонітних фільтрах I ступеня (ФАІ-101+104), куди далі надходить вода, відбувається заміна аніонів сильних кислот ^043-, СГ, N03) на аніони гідроксилу (ОН), що містяться в аніоніті. Ті, що перейшли в роз

Хімознесолена вода після ФСД через фільтр-улов- лювач іонітів, де проходить уловлювання іонітів при пошкодженні НДРУ, подається в баки знесоленої води БОВ-191+192, звідки насосами знесоленої води подається в БЧК для заповнення та підживлення контуру, а насосами подається в машзал для підживлення системи охолодження статора турбогенераторів і на первинчин унаслідок обміну, іони Н+ і ОН- зв'язуються в молекули води. Вода направляється в декарбонізатор, де відбувається видалення з оброблюваної води розчиненої вугільної кислоти. Внаслідок декарбонізації створюються сприятливі умови для роботи аніонітних фільтрів ІІ ступеня.

На катіонітних фільтрах II ступеня (ФКІІ-161+162), на які оброблювана вода подається з баків декарбоніза- ційної води БДВ-131+132 насосами НДВ-151+153, відбувається заміна катіонів жорсткості, що проскочили у фільтрат після I ступеня на іони Н+, що містяться в каті- оніті. Далі вода надходить на аніонітні фільтри II ступеня ФДП-171+172, де відбувається сорбція аніонів кремнієвої кислоти і залишків вугільної кислоти. Внаслідок обміну відбувається повне знекремнювання води. ІІІ ступінь знесолення - фільтри змішаної дії ФСД- 181+182, де відбувається повне і глибше знесолення та знекремнювання води.

не заповнення контурів. Показники якості знесоленої води ХВО (Gostkov, 1999) наведено в табл. 2.

Висновки

Доведено, що засоби забезпечення водно-хімічного режиму забезпечують підтримку нормованих показників якості теплоносія і допустимий стан внутрішніх поверхонь обладнання та трубопроводів основного контуру.

Размещено на http://www.allbest.ru//=

Встановлено, що перше заповнення систем проводиться конденсатом, якість якого має відповідати нормам, наведеним у табл. 1. Допускається перевищення не більше ніж на 50 % від норм вмісту сполук міді і кисню в системі охолодження статора генератора (СОСТГ) впродовж перших чотирьох діб при пуску турбогенератора після ремонту, а також у разі знаходження в резерві.

Під час роботи блоку потужністю 100 МВт і вмісту продуктів корозії в межах норми в реактор за добу надходить до 2,5 кг заліза і до 0,5 кг міді. Перехід продуктів корозії в живильну воду помітно знижується у разі безперервного знесолення води на конденсатоочищенні, розрахованої на очищення всього (100 %) конденсату.

Отже, хімводоочищення на АЕС є одним із засобів підтримки водно-хімічного режиму станції і слугує першочерговим для заповнення КМПЦ, КПТ, а також для заповнення безповоротних втрат пари і конденсату АЕ С.

Перелік використаних джерел

Arkhypenko, O. V., Hladyshev, V. M., & Masko, O. M. (2003). Udoskonalennia vodno-khimichnoho rezhymu 2 konturu na AES Ukrainy. Yaderni ta radiatsiini tekhnolohii, 3(3), 53-57. [In Ukrainian].

Gostkov, V. V. (1999). Rezhimy i normy ekspluatatcii oborudovaniia po khimiko-radiatcionnomu tcekhu AES. Ivanovo: Ivan. gos. energ. un-t. 258 p. [In Russian].

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

  • Дослідження сутності хімічного реактора - апарату, у якому здійснюються хімічні процеси, що поєднують хімічні реакції з масо- і теплопереносом. Структура математичної моделі хімічного реактора. Причини відхилення реальних реакторів від моделей РІЗ та РІВ.

    реферат [520,1 K], добавлен 01.05.2011

  • Етапи попереднього аналізу речовини, порядок визначення катіонів та відкриття аніонів при якісному аналізі невідомої речовини. Завдання кількісного хімічного аналізу, його методи та типи хімічних реакцій. Результати проведення якісного хімічного аналізу.

    курсовая работа [26,4 K], добавлен 22.12.2011

  • Походження назви хімічного елементу цезію. Промислове отримання хімічного елемента. Особливе місце та застосування металічного цезію у виробництві електродів. Цезій-137 - штучний радіоактивний ізотоп цезію, його хімічні та термодинамічні властивості.

    презентация [270,8 K], добавлен 14.05.2014

  • Якісні і кількісні методи хімічного аналізу, їх загальна характеристика. Опис властивостей кальцію та його солей. Перелік необхідних для аналізу хімічного посуду, реактивів. Особливості хімичного аналізу фармацевтичних препаратів з кальцієм, його опис.

    курсовая работа [16,7 K], добавлен 27.04.2009

  • Технологические карты и раскладки сырья для производства водно-дисперсионных красок дл внутренних работ. Стадии технологического процесса изготовления краски и полуфабриката. Приготовление водно-дисперсионной краски на основе акриловой дисперсии.

    реферат [23,3 K], добавлен 17.02.2009

  • Із середини ХІХ століття відбувся поділ хімії на теоретичну і практичну. Передумови створення фізико – хімічного аналізу. Пірометр Курнакова. Нові методи дослідження фізико-механічних властивостей металевих сплавів. Вчення про бертоліди та дальтоніди.

    реферат [1,2 M], добавлен 24.06.2008

  • Аналіз методів очищення газів від оксиду вуглецю (ІV). Фізико-хімічні основи моноетаноламінового очищення синтез-газу від оксиду вуглецю (ІV). Технологічна схема очищення від оксиду вуглецю. Обґрунтування типу абсорбера при моноетаноламінному очищенні.

    курсовая работа [5,3 M], добавлен 22.10.2011

  • Скляний посуд. Термостійкість, хімічна стійкість. Посуд загального призначення. Мірний посуд призначений для вимірювання об'єму рідини. Нескляний посуд. Вогнетривкий, кварцовий, посуд із полімерних матеріалів. Методи очищення хімічного посуду.

    реферат [157,8 K], добавлен 20.09.2008

  • Розвиток хімічних виробництв і технології. Сучасний стан хімічного промислового комплексу України. Склад та структура хімічного виробництва. Головні експлуатаційні та соціальні показники ефективності: надійність, ступінь автоматизації, екологічність.

    реферат [43,7 K], добавлен 01.05.2011

  • Основные параметры водно-солевого гомеостаза. Симпатическая и гормональная регуляция. Механизм действия вазопрессина. Нарушение выработки гормона. Ренин-ангиотензин-альдостероновая система. Синтез и секреция альдостерона клетками клубочковой зоны.

    презентация [487,7 K], добавлен 02.12.2016

  • Аналітична хімія — розділ хімії, що займається визначенням хімічного складу речовини. Загальна характеристика металів. Хроматографічний метод аналізу. Ретельний опис обладнання, реактивів та посуду для хімічного аналізу. Методика виявлення катіонів.

    курсовая работа [528,6 K], добавлен 27.04.2009

  • Форми перебування магнію в природі. Роль магнію для живих організмів. Схема біогеохімічного циклу магнію. Розрахунок балансу хімічного елементу у фітоценозі. Вплив антропогенних факторів на зміну біогеохімічного циклу хімічного елементу.

    курсовая работа [225,1 K], добавлен 22.01.2003

  • Дослідження явища хімічних зв’язків - взаємодії між атомами, яка утримує їх у молекулі чи твердому тілі. Теорія хімічної будови органічних сполук Бутлерова. Характеристика типів хімічного зв’язку - ковалентного, йодного, металічного і водневого.

    презентация [950,3 K], добавлен 17.05.2019

  • Аналітичні властивості та поширення d-елементів IV періоду у довкіллі. Методи якісного та фотометричного хімічного аналізу. Експериментальна робота по визначенню йонів Ферум (ІІІ) та йонів Купрум (ІІ), аналіз та обговорення результатів дослідження.

    дипломная работа [112,0 K], добавлен 16.03.2012

  • Люмінесцентні властивості іонів рідкісноземельних елементів. Явище люмінесценції, його характеристики й класифікація. Люмінесцентні характеристики речовин. Схеми енергетичних рівнів іонів рідкісноземельних елементів, їх синтез методом хімічного осадження.

    курсовая работа [946,0 K], добавлен 28.04.2015

  • Аналіз мінеральної води на вміст солей натрію, калію, кальцію полуменево-фотометричним методом та на вміст НСО3- та СО32- титриметричним методом. Особливості визначення її кислотності. Визначення у природних водах загального вмісту сполук заліза.

    реферат [31,1 K], добавлен 13.02.2011

  • Главные методы компьютерного моделирования. Термодинамические функции растворения и сольватации. Спектроскопические исследования водно-органических растворителей. Методы IKBI и QLQC. Связь между составом бинарной смеси растворов и параметром полярности.

    курсовая работа [2,8 M], добавлен 16.06.2014

  • Вивчення хімічного складу і структурної будови нуклеїнових кислот. Характеристика відмінних рис дезоксирибонуклеїнових кислот (ДНК) і рибонуклеїнові кислоти (РНК). Хімічні зв'язки, властивості і функції нуклеїнових кислот, їх значення в живих організмах.

    реферат [1,2 M], добавлен 14.12.2012

  • Рецептура грунтовки водно-дисперсионной глубокого проникновения, количество и порядок закладки необходимого сырья. Стадии технологического процесса изготовления краски. Технология изготовления полуфабриката грунтовки, метод определения ее готовности.

    реферат [22,4 K], добавлен 17.02.2009

  • Загальні властивості міді як хімічного елементу, історія його відкриття, походження, головні фізичні та хімічні властивості. Мідь у сполуках, її якісні реакції. Біологічна роль в організмі людини. Характеристика малахіту, його властивості та значення.

    курсовая работа [555,8 K], добавлен 15.06.2014

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.