Аналіз основних засобів забезпечення водно-хімічного режиму АЕС

Размещено на http://www.allbest.ru//=

Аналіз основних засобів забезпечення водно-хімічного режиму АЕС

М. М. Семерак

Водно-хімічний режим (ВХР) повинен бути спрямований на забезпечення і підтримання норм якості водного теплоносія і стану внутрішніх поверхонь обладнання основного контуру для досягнення безаварійної роботи устатковання АЕС. Водно-хімічний режим АЕС повинен забезпечувати безпечну кількість відкладень на поверхнях тепловиділяючих елементів і технологічних каналів, допустимі швидкості корозії конструкційних матеріалів основного пароводяного тракту, а також високу якість насиченої пари, що не спричиняє неприпустимих відкладень у турбіні. До засобів забезпечення водно-хімічного режиму АЕС відносять післямонтажну підготовку обладнання основних і допоміжних контурів, безперервне продування контуру багаторазової примусової циркуляції (КМПЦ) за номінальних режимів установок спецводоочищення (СВО-1); очищення всього потоку турбінного конденсату на фільтрах конденсатоочищення; підготовку додаткової води на хімводоочи- щення і на (СВО-4); очищення підживлювальної води на установках спеціального водоочищення (СВО-5), дегазацію турбінного конденсату і живильної води в деаераторі турбіни; хімічний контроль, що полягає у визначенні нормовано контрольованих показників водного теплоносія для установлення рівня його якості та оцінювання засобів забезпечення водно-хімічного режиму. Тому від ступеня чистоти води і водяної пари та рівня підтримки корекційних добавок залежить надійна робота обладнання.

Ключові слова: живильна вода; хімводоочищення; спеціальне водоочищення; турбінний конденсат.

Вступ

Надійність роботи будь-якої АЕС залежить від водно-хімічного режиму (ВХР) не тільки основного контуру, але і контурів охолодження і очищення допоміжних систем. Нормування показників якості робочих середовищ допоміжних систем потрібно для забезпечення корозійної стійкості конструкційних матеріалів контурів до суцільної місцевої контактної корозії з урахуванням міцнісних характеристик, а також економічної доцільності ^йагйкт et аі., 2003).

Для оцінювання і прогнозування корозійного стану передусім встановлюють контроль за вмістом у робочому середовищі заліза (Gostkov, 1999; Агкйурепко, Ніа- dyshev & Masko, 2003). Для робочого середовища басейнів витримки додатково встановлюють контроль за вмістом масла, яке може потрапляти в басейни разом з обмивальними розчинами з підлоги центрального залу під час завантаження касет.

Засоби забезпечення водно-хімічного режиму (ВХР) забезпечують підтримку нормованих показників якості теплоносія і допустимий стан внутрішніх поверхонь обладнання і трубопроводів основного контуру.

хімічний режим реагент

Викладення основного матеріалу дослідження. Для підтримки нормального режиму роботи контурів схем "Л" і "Д", контуру СУЗ, промконтуру реакторного відділення, басейну-барботера передбачені спеціальні схеми очищення на іонообмінних фільтрах - СВО-15, СВО-3, СВО-13, СВО-2 ^їко^ 1999). Дані щодо якості води допоміжних контурів наведено в табл. 1.

У межах допустимих відхилень від норм ВХР допоміжних контурів допускається зниження продуктивності, або тимчасове відключення установки очищення води контуру СУЗ за дотримання нормованих показників якості води в контурі і за наявності автохімконтролю електричної провідності води.

Перше заповнення систем: басейнів витримки, контурів охолодження схем "Л" і "Д", проміжних контурів проводять конденсатом, якість якого має відповідати нормам, наведеним у табл. 1.

Допускається перевищення не більше ніж на 50 % від норм вмісту сполук міді і кисню в системі охолодження статора генератора (СОСТГ) впродовж перших чотирьох діб під час пуску турбогенератора після ремонту, а також у разі знаходження в резерві.

Хімводоочищення на АЕС є одним із засобів підтримки водно-хімічного режиму станції і слугує першочерговим для заповнення КМПЦ, КПТ, а також для заповнення безповоротних втрат пари і конденсату АЕС.

Хімводоочищення складається з установки попереднього очищення в конструкції трьохступінчастого знесолення, розташованих поза зоною режиму, на ОВК.

Размещено на http://www.allbest.ru//=

Размещено на http://www.allbest.ru//=

Хімічні реагенти, використовувані в технологічному процесі на установках ХВО (СВО), подаються зі складу хімреагентів по естакаді трубопроводів.

Установка попереднього очищення містить освітлювач (I ступінь) та механічні фільтри (II ступінь). Освітлена вода після механічних фільтрів попереднього очищення надходить на катіонітові фільтри I ступеня (Gostkov, 1999) (рисунок) ФКІ-081+084, де відбувається видалення з води всіх катіонів жорсткості (Са2+, Mg2+) і №+ із заміною їх на іони водню Н+, що містяться в катіоніті. Внаслідок обміну в фільтраті з'являються вільні мінеральні (сильні) кислоти (сірчана, соляна, азотна), а також у недисоційованому вигляді кремнієва і вугільна кислоти.

В аніонітних фільтрах I ступеня (ФАІ-101+104), куди далі надходить вода, відбувається заміна аніонів сильних кислот ^043-, СГ, N03) на аніони гідроксилу (ОН), що містяться в аніоніті. Ті, що перейшли в роз

Хімознесолена вода після ФСД через фільтр-улов- лювач іонітів, де проходить уловлювання іонітів при пошкодженні НДРУ, подається в баки знесоленої води БОВ-191+192, звідки насосами знесоленої води подається в БЧК для заповнення та підживлення контуру, а насосами подається в машзал для підживлення системи охолодження статора турбогенераторів і на первинчин унаслідок обміну, іони Н+ і ОН- зв'язуються в молекули води. Вода направляється в декарбонізатор, де відбувається видалення з оброблюваної води розчиненої вугільної кислоти. Внаслідок декарбонізації створюються сприятливі умови для роботи аніонітних фільтрів ІІ ступеня.

На катіонітних фільтрах II ступеня (ФКІІ-161+162), на які оброблювана вода подається з баків декарбоніза- ційної води БДВ-131+132 насосами НДВ-151+153, відбувається заміна катіонів жорсткості, що проскочили у фільтрат після I ступеня на іони Н+, що містяться в каті- оніті. Далі вода надходить на аніонітні фільтри II ступеня ФДП-171+172, де відбувається сорбція аніонів кремнієвої кислоти і залишків вугільної кислоти. Внаслідок обміну відбувається повне знекремнювання води. ІІІ ступінь знесолення - фільтри змішаної дії ФСД- 181+182, де відбувається повне і глибше знесолення та знекремнювання води.

не заповнення контурів. Показники якості знесоленої води ХВО (Gostkov, 1999) наведено в табл. 2.

Висновки

Доведено, що засоби забезпечення водно-хімічного режиму забезпечують підтримку нормованих показників якості теплоносія і допустимий стан внутрішніх поверхонь обладнання та трубопроводів основного контуру.

Размещено на http://www.allbest.ru//=

Встановлено, що перше заповнення систем проводиться конденсатом, якість якого має відповідати нормам, наведеним у табл. 1. Допускається перевищення не більше ніж на 50 % від норм вмісту сполук міді і кисню в системі охолодження статора генератора (СОСТГ) впродовж перших чотирьох діб при пуску турбогенератора після ремонту, а також у разі знаходження в резерві.

Під час роботи блоку потужністю 100 МВт і вмісту продуктів корозії в межах норми в реактор за добу надходить до 2,5 кг заліза і до 0,5 кг міді. Перехід продуктів корозії в живильну воду помітно знижується у разі безперервного знесолення води на конденсатоочищенні, розрахованої на очищення всього (100 %) конденсату.

Отже, хімводоочищення на АЕС є одним із засобів підтримки водно-хімічного режиму станції і слугує першочерговим для заповнення КМПЦ, КПТ, а також для заповнення безповоротних втрат пари і конденсату АЕ С.

Перелік використаних джерел

Arkhypenko, O. V., Hladyshev, V. M., & Masko, O. M. (2003). Udoskonalennia vodno-khimichnoho rezhymu 2 konturu na AES Ukrainy. Yaderni ta radiatsiini tekhnolohii, 3(3), 53-57. [In Ukrainian].

Gostkov, V. V. (1999). Rezhimy i normy ekspluatatcii oborudovaniia po khimiko-radiatcionnomu tcekhu AES. Ivanovo: Ivan. gos. energ. un-t. 258 p. [In Russian].

Размещено на Allbest.ru