Бактеріальне вилуговування металів з відпрацьованої маси паливних елементів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Бактеріальне вилуговування металівз відпрацьованої маси паливних елементів

Н. Ю. Васильєва, Л. І. Слюсаренко, Л. С. Нещерет,

К.І. Семенов, Т. В. Васильєва, І. А. Блайда

Одеський національний університет імені 1.1. Мечникова,

Мета. Встановити можливість бактеріального вилуговування цинку і марганцю з електродної маси відпрацьованих батарейок. Методи. Для визначення росту ацидофільних хемолітотрофних бактерій (АХБ) використовували середовища різного компонентного і концентраційного складу, як джерела енергії - двовалентне залізо і тіосульфат. Концентрацію клітин визначали шляхом висіву на агаризовані середовища після десятикратних послідовних розведень. Вміст металів у розчинах визначали методом спектроскопії атомної абсорбції на спектрофотометрах AAS-1, С-115ПК Selmi. Результати рентгеноструктурного аналізу електродної маси батарейок записували на дифрактометрі УРС-50ІМ. Результати. Встановлена можливість використання АХБ для вилуговування марганцю і цинку з електродної маси відпрацьованих батарейок. Найкращі показники вилучення металів протягом 7 діб реєстрували на середовищах 9К1 з двовалентним залізом у концентрації 44,5 г/дм3. При продовженні терміну вилуговування до 14 діб підвищення ступеню вилучення металів реєстрували тільки на живильному середовищі 15 з тіосульфатом. Додавання суспензії AcidithiobacillusferroooxidansМФ Lv7 до живильних середовищ значно підвищувало ступінь вилучення металів: марганцю до 30,0% і цинку до 99,8%. Рентгеноструктурний аналіз показав відсутність сполук ZnOі MnOу структурі електродної маси після бактеріального вилуговування, а також зменшення кількості MnO2, збільшення Mn2O2і появу Mnp. Висновки. Встановлена можливість використання АХБ для вилучення металів з електродної маси відпрацьованих батарейок, що сприяє додатковому отриманню цинку і марганцю і попереджає забрудненню довкілля екологічно небезпечними сполуками. бактеріальний вилуговування метал паливний

Ключові слова: бактеріальне вилуговування, ацидофільні хемолітотроф- ні бактерії, цинк, марганець, електродна маса батарейок.

Цель. Установить возможность бактериального выщелачивания цинка и марганца из электродной массы отработанных батареек. Методы. Для определения роста ацидофильных хемолитотрофных бактерий (АХБ) использовали среды различного компонентного и концентрационного состава, в качестве источников энергии - двухвалентное железо и тиосульфат. Концентрацию клеток определяли путем высевов на агаризованные среды после десятикратных последовательных разведений. Содержание металлов в растворе определяли методом спектроскопии атомной абсорбции на спектрофотометрах ААС-1, С-115ПК Selmi. Результаты рентгеноструктур-ного анализа электродной массы батареек записывали на дифрактометре УРС-50ИМ. Результаты. Установлена возможность использования АХБ для выщелачивания марганца и цинка из электродной массы отработанных батареек. Наилучшие показатели извлечения металлов в течение 7 суток регистрировали на средах 9К1 с двухвалентным железом в концентрации 44,5 г/дм3. При продлении срока выщелачивания до 14 суток повышение степени извлечения металлов регистрировали только на питательной среде 15 с тиосульфатом. Добавление суспензии AcidithiobacШus ferroooxidans МФ Lv 7 к питательным средам значительно повышало степень извлечения металлов: марганца до 30,0% и цинка до 99,8%. Рентгеноструктурный анализ показал отсутствие в структуре электродной массы батареек после бак-териального выщелачивания соединений ZnO и МпО, а также уменьшение количества Мп02, увеличение Мп203 и появление Мп<0 . Выводы. Показана возможность использования АХБ для извлечения металлов из электродной массы отработанных батареек, что способствует дополнительному получению цинка и марганца и предупреждает загрязнение окружающей среды экологически опасными соединениями.

Ключевые слова: бактериальное выщелачивание, ацидофильные хемоли- тотрофные бактерии, цинк, марганец, электродная масса батареек.

Aim. To establish the possibility of bacterial leaching of zinc and manganese from the electrode mass of spent batteries. Methods. To determine the growth of acidophilic chemolithotrophic bacteria of acidophilic chemolithotrophic bacteria(ACB) there were used the media of different component and concentration composition. Ferrous iron and thiosulfate were used as energy sources. The amount of cells was determined by seeding on solid medium after tenfold serial dilutions. Stained microscopic preparation was examined by light microscopy. The method of atomic absorption spectroscopy with using AAS-1, S-115PK Selmi instruments was used to determine the content of metals in solutions. The results of determining the structural analysis of the electrode mass of spent batteries were recorded on a URS-50IM diffractometer. Results. The possibility of using AHB for leaching manganese and zinc from the electrode mass of spent batteries was established. The maximum metal leaching within a week was recorded when there were used the media 9K1 with ferrous iron at concentration of 44.5 g/dm3. When extending the term of leaching to a forthnight there were registered high intensity of biological leaching of the metals from electrode mass of spent batteries only in case of using the nutrient medium No. 15. It was shown that the using of the suspension Acidithiobacillus ferroooxidans MF Lv 7 increases the degree of manganese extraction to 30.0%, and zinc to 99.8%. The differences in the structure of the electrode mass ofspent batteries before and after bacterial leaching, namely the absence of ZnO andMnO, decrease in the amount of MnO, increase in MnfO2, and appearance of MnfO4 has been shown with help of X-ray diffraction analysis. Conclusions. The possibility of using ACVfor bacterial leaching of metals from the electrode mass of spent batteries was shown. The obtained results make it possible to additionally getting zinc and manganese and preventing environmental pollution by environmentally hazardous compounds.

Key words: bacterial leaching, acidophilic chemolithotrophs bacteria, zinc, manganese, electrode weight of spent batteries.

Проблема утилізації та переробки електродної маси відпрацьованих джерел живлення набуває глобального характеру і стає все більш актуаль-ною, бо вони містять токсичні метали та їх сполуки у великій концентрації. В розвинених країнах ця проблема вирішується шляхом збору та вторинної переробки відпрацьованих елементів живлення. В Європі є три заводи, які мають потужності для переробки батарейок. Один з них працює в Україні - це Львівське державне підприємство «Аргентум». На цих підприємствах переробку електродних відходів здійснюють звичайними піро- та гідромета-лургійними методами, недоліком яких є необхідність використання кислот, високого тиску і температур [7, 6, 14].

У теперішній час перевагою користуються біотехнологічні методи знешкодження таких відходів. В оглядовій статті [13] автори використовува-ли для вилучення металів з різних електронних відходів (електронний лом, відпрацьовані батарейки тощо) ацидофільні хемолітотрофні бактерії (АХБ) і гриби. Встановлено, що ThiobacillusthiooxidansDSM622, T. ferrooxidansDSM 2392, Aspergillusniger, Pйnicillium simplicissimumсприяли вилученню міді на рівні 90,0-95,0 % [10]. Є дані про вилучення металів з електродного лому не тільки чистими мезофільними бактеріями, але й помірно термофільною аборигенною асоціацією, яку отримали з відпрацьованих електродних субстратів. Такий консорціум здатний вилучати з відпрацьованих електрод-них відходів більш 81,0% Ni, 89,0% Cu, 79,0% Al і 83,0% Zn [12]. Наявні ре-зультати поодинокі, носять розрізнений, іноді суперечливий характер. Крім того, треба відзначити відсутність вітчизняних досліджень в цьому напрямку.

Мета роботи - встановити можливість бактеріального вилуговування цинку і марганцю з електродної маси відпрацьованих батарейок.

Матеріали та методи

Проведення досліджень щодо вилучення цинку і марганцю з електрод-ної маси відпрацьованих батарейок ґрунтується на використанні розроблено-го авторами даної статті біотехнологічного методу вилуговування металів із породних відвалів центральної збагачувальної фабрики «Червоноградська», золи-виносу Ладижинської і золи-шлаку Добротвірської теплоелектростанцій [1, 2 ,9].

Об'єктом досліджень була електродна маса відпрацьованих батарейок з застосуванням диоксиду марганцю як окиснювача, порошкоподібного цин-ку високого ступеню очищення як відновника, яка також містить згущувач, розчин електроліту, пригнічувач корозії та ацетиленову сажу як наповнювач. Основними цінними компонентами електродної маси є марганець і цинк.

Біотехнологічний процес вилуговування металів з електродної маси відпрацьованих батарейок проводили в лабораторних установках об'ємом 0,5 дм3, куди вносили 0,1 дм3 живильного середовища і 10,0 г електродної маси, що відповідало співвідношенню твердої фази (електродна маса) до рідкої (живильне середовище) 1:10. Вилуговування металів проводили за тем-ператури 32,0±0,5 °С і 45,0±0,5 °С протягом 7 і 14 діб. Значення рН до < 2,0 доводили 0,1 N H2SO4[2, 9].

Дослідження проводили з використанням АХБ, тому що вони відігра-ють важливу роль у процесах вилуговування металів з природних і техноген-них субстратів [1, 4]. Для розвитку клітин і прояви окиснювальної дії АХБ використовували стандартне середовище Сільвермана-Лундгрема 9К з двова-лентним залізом як джерело енергії [11] і живильне середовище 15 з тіосуль-фатом. Склад живильних середовищ наведено у табл. 1. Додатково до живильних середовищ додавали суспензію штаму Acidithiobacillus ferrooxidansМФ Lv 7 у кількості 2,0 об. %, що відповідало концентрації клітин у живильних середовищах на рівні 102 КУО/мл. Штам А. /егтохМат МФ 7 був отрима ний з аборигенної асоціації породних відвалів вуглезбагачення Львівсько-Во-линського вугільного басейну і використовувався для вилучення германію з відходів паливно-енергетичного комплексу України [3]. Контрольним дослі-дом слугувала обробка стерилізованої у автоклаві при 121 атм протягом 20 хв електродної маси дистильованою водою.

Таблиця 1. Склад живильних середовищ (г/дм3), що використовувалися як вилуговуючі розчини

Забарвлений мікроскопічний препарат вивчали за допомогою світлової мікроскопії. Концентрацію клітин визначали шляхом висіву на агаризовані середовища після десятикратних послідовних розведень.

Вміст металів, що перейшли з твердої фази до розчину, визначали методом спектроскопії атомної абсорбції на спектрофотометрах ААS-1, С-115ПК Selmi [8]. Рентгенограми субстратів записували на дифрактометрі УРС-50ІМ за умов: Си/Ка-випромінювання, 35 кУ, 8 тА, швидкість обертання зразка 1 град/хв.

Результати та їх обговорення

Результати спектроскопії атомної абсорбції вихідної електродної маси відпрацьованих батарейок свідчать про високу концентрацію марганцю (226,9 г/кг) і у 2,6 разів менший вміст цинку (87,4 г/кг). Згідно з результатами рентгеноструктурного аналізу в досліджуваній електродній масі, виявлені сполуки марганцю - МпО, Мп02, Мп203 і цинку - ZnO; а також графіт, що відіграє роль наповнювача (табл. 2).

Таблиця 2. Вміст (%) сполук досліджуваних металів в електродній масі батарейок

На отриманих рентгенограмах вихідного зразка електродної маси (рис. 1) чітко видно піки сполук МпО (з основними віддзеркаленнями від площини, параметри решітки яких складають 4,1837; 3,3327; 3,2297 А), ZnO (3,0669; 2,8176; 2,6008; 2,4766 А), а також Мп203 (4,2245; 3,8454; 2,7227; 2,5163; 2,3557 А) і Мп02 (4,0455; 3,2297; 3,5642; 2,5531; 2,4162 А).

Рис. 1. Рентгенограми електродної маси батарейок: 1 - до обробки; 2 - після обробки з використанням середовища 9К1 і суспензії A. ferrooxidansМФ Lv7; 3 - після обробки з використанням середовища 9К1.

Результати спектроскопії атомної абсорбції та рентгеноструктурного аналізу відповідають характеристиці наповнювачів батарейок [5].

Протягом усього терміну експерименту на усіх живильних середови-щах - 9К1, 9К2 і 15 - як з додаванням суспензію штаму А. /еггоохМат МФ ^у 7, так і без неї, спостерігали ріст клітин АХБ, однак з різною швидкістю. Через 7 діб на середовищах 9К1 і 15 без суспензії А. /еггоохМат МФ 7 концентрація клітин досягала 102 КУО/мл; на середовищі 9К2 ріст клітин був більш активний і досягав концентрації 104 КУО/мл. Через 14 діб кількість клітин на середовищах 9К1 і 9К2 зростала до 106 КУО/мл; на середовищі 15 - до 104 КУО/мл. Цей ріст відбувався за рахунок розвитку представників АХБ аборигенної асоціації електродної маси батарейок на сприятливих живильних середовищах з використанням джерел енергії. У дослідах з додаванням бак-теріальної суспензії А. /еггоохМат МФ ^у 7 накопичення біомаси АХБ відб-увалося значно активніше: через 7 діб на середовищах 9К1 і 15 цей показник був на рівні 105 КУО/мл, на середовищі 9К2 досягав 106 КУО/мл. Протягом 14 діб спостерігали зростання кількості бактерій до 108, 109 і 107 КУО/мл на середовищах 9К1, 9К2 і 15 відповідно.

Накопичення бактеріальних клітин супроводжувалося вилученням цин-ку і марганцю з електродної маси відпрацьованих батарейок, але ефектив-ність вилуговування була різною (рис. 2, 3).

Вилучення марганцю було незначним і досягало 5,0 та 7,5% відповідно при температурі 32,0±0,5 та 45,0±0,5 °С через 7 діб вилуговування лише на сере-довищі 9К1 з концентрацією FeSO4x7H2O, яка є оптимальною для вилугову-вання металів [4, 9]. Додавання суспензії А. ferroooxidans МФ Lv 7 до жи-вильних середовищ сприяло значному підвищенню ефективності вилучення марганцю: до 31,5% при температурі 32,0 ±0,5 °С і до 29,5% при 45,0±0,5 °С протягом 7 діб (рис. 2).

Рис. 2. Вилучення марганцю з електродної маси на середовищах:1 - 15; 2 - 15 і суспензія A. ferrooxidansМФ Lv7; 3 - 9К1; 4 - 9К1 і суспензія A. ferrooxidansМф Lv7; 5 - 9К2; 6 - 9К2 і суспензія A. ferrooxidansМф Lv7; 7 - контрольний дослід. Термін - 7 діб.

Ефективність бактеріального вилуговування цинку була значно вищою, ніж марганцю. Найбільший ступінь вилуговування цинку у мезофільних і помірно термофільних умовах, як і при вилучені марганцю, реєстрували на середовищі 9К1 з оптимальною для вилуговування металів концентрацією двовалентного заліза, однак вона не перевершувала 20,0 % на середовищі 9К1 без додавання суспензії А. /еггоохМат МФ Lv 7 (рис. 3). Додавання суспензії А. /егтоохМат МФ Lv 7 сприяло значному підвищенню ефективності вилуговування цинку: до 73,7, 76,3 і 99,8 % відповідно на середовищах 15, 9К2 і 9К1 у мезофільних умовах; у помірно термофільних умовах з використанням середовищ 15 і 9К1 цинк повністю переходив з твердої фази до розчину.

При продовжені терміну експерименту до 14 діб значне зростання ви-лучення марганцю і цинку реєстрували тільки на середовищі 15 з тіосульфа-том. У цьому випадку вилуговування у мезофільних і помірно термофільних

Рис. 3. Вилучення цинку з електродної маси на середовищах: 1 - 15; 2 - 15 і суспензія A. ferrooxidansМф Lv7; 3 - 9К1; 4 - 9К1 і суспензія A. ferrooxidansМф Lv7; 5 - 9К2; 6 - 9К2 і суспензія A. ferrooxidansМф Lv7;7 - контрольний дослід. Термін - 7 діб.

В умовах зростало у 4 та 17 разів для марганцю і у 25 і 13 разів для цинку.

Отримані результати свідчать, що максимальне вилуговування марганцю і цинку з електродної маси батарейок впродовж 7 діб відбувалося при високих концентраціях двовалентного заліза як джерела енергії. При проведенні процесу вилуговування до 14 діб найбільш ефективний перехід марганцю і цинку до розчину відбувався у присутності тіосульфату як джерела енергії. Ці результати відповідають наявним літературним даним і пояснюються таким чином: при використанні Fe2+ як джерела енергії під впливом представників АХБ відбувається окиснення Fe2+ до Fe3+, який у свою чергу є сильним окис- нювачем і сприяє активному вилученню металів, зокрема, марганцю і цинку. Тіосульфатне вилуговування відбувається більш повільно із створенням проміжних продуктів - політіонатів, тетратіонатів тощо, що супроводжується підвищенням активності ацидофільних хемолітотрофних бактерій і, відповідно, вилученням металів в розчин [4].

Результати рентгеноструктурного аналізу свідчать, що структура і склад електродної маси батарейок до і після вилуговування відрізняються, і ці зміни є більш вираженими при додаванні до живильного середовища суспензії А. /еггоохМат МФ 7 (рис. 1, криві 2 і 3). Так, в електродній масі після вилуговування практично відсутні ZnO та МпО; кількість Мп02 зменшується у 3-4 рази, але збільшується кількість Мп203 (3,8490; 2,6849 і 2,2155 А), з'яв-ляється нова сполука Мп304 (3,3741; 3,0702; 3,0350; 2,8584; 2,7546; 2,6653; 2,5211; 2,4949; 2,4731; 2,4509; 2,4475 А). У контрольному досліді ніяких змін у структурі і складі електродної маси не відбувається. На підставі отриманих результатів і базуючись на знаннях з хімії цинку і марганцю, можна припустити, що у кислому середовищі під впливом бактерій йде вилучення оксидів металів у розчин, в даному випадку в основному у вигляді сульфатів, за реакцією:

де Ме - Zn або Мп.

Частина присутніх у вихідній електродній масі полівалентних оксидів марганцю під впливом асоціації АХБ і компонентів живильного середовища здатна утворювати нові фази - Мп203 і Мп304, що можна представити рівняннями:

Тому кількість Мп203 у електродній масі після обробки зростає майже у 4 рази, а також з'являється сполука Мп304, яка відсутня у вихідній електродній масі (табл. 2).

Дослідженнями встановлена можливість вилучення марганцю і цинку з електродної маси відпрацьованих батарейок з використанням ацидофільних хемолітотрофних бактерій. Бактеріальне вилуговування відбувалося яку мезофільних, так і помірно термофільних умовах, але з різною ефективністю. Показано, що при проведенні досліджень протягом 7 діб оптимальним є середовище 9К1 з додаванням двовалентного заліза як джерела енергії з концентрацією 44,5 г/дм3, а при продовжені процесу вилуговування до 14 діб - середовище 15 з додаванням тіосульфату як джерела енергії. Додавання суспензії штаму Acidithiobacillusferrooxidanssp.МФ Lv7 до живильних середовищ супроводжувалося значним зростанням кількості бактеріальних клітин і сприяло підвищенню ефективності вилучення марганцю у процесі вилуговування в розчин з 5,0 (без суспензії) до 30,0%, а цинку - з 20,0 (без суспензії) до 99,8%, в основному, у вигляді розчинних сульфатів.

Підхід, який пропонується для утилізації електродної маси відпрацьованих батарейок, є екологічно безпечним, ресурсозбережувальним, буде сприяти додатковому отриманню цінних металів, що мають народногосподарське значення, і попереджати забруднення довкілля екологічно небезпечними іонами важких металів.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Блайда И. А. Извлечение ценных металлов при переработке промышленных отходов биотехнологическими методами (Обзор)// Энерготехнологии и ресурсосбережение. - 2010. - № 6. - С. 39-45.

2. Блайда И. А., Слюсаренко Л. И., Васильева Т В., Васильева Н. Ю., Джамбек О. И., Джамбек А. А., Иваница В. А. Возможности извлечения германия из промышленных отходов с применением гидрометаллургических и микробиологических методов //Энерготехнологии и ресурсосбережение. - 2008. - № 5. - С. 50-54.

3. Блайда І. А., Васильева Т. В., Баранов В. И., Семенов К. И., Слюсаренко Л. И., Барба И. Н. Свойства новых штаммов хемолитотрофных бактерий, выделенных из техногенных субстратов /Propertiesofchemolithotrophicbacterianewstrainsisolatedfromindustrialsubstrates// BiotechnologiaActa. - 2015. - Vol. 8 (6). - P 56-62. doi: 10.15407/biotech8.06.056.

4. Каравайко Г. И., Дубинина Г. А., Кондратьева Т. Ф. Литотрофные микроорганизмы окислительных циклов серы и железа // Микробиология. - 2006. - Т. 75, № 5. - C. 593-629.

5. Ковалев В. З. Химические источники энергии . - Омск: Изд-во ОмГ- ТУ, 2005. - 66 с.

6. Ларин В. И., Хоботова Э. Б., Даценко А. А. Утилизация активной никелевой массы из отработанных железо-никелевых аккумуляторов // ХІІІ (ежегодная) международная научно-техническая конференция "Экология и здоровье человека, охрана водного и воздушного бассейнов, утилизация отходов" (13-17 июня 2005 г, г. Алушта). - Сборник научных трудов. - Харь- ков-Алушта, 2005. - С. 813-818.

7. Марьев В. А., Комиссаров В. А Об организации переработки батарей// Экологический Вестник России - 2012. - Т. 12. - С. 21-23.

8. Хавезов И., Цалев Д. Атомно-абсорбционный анализ. - Л.: Химия, 1983. - 144 с.

9. Blaydа I. A.. Composition and activity of bacterial community of coal tailing // Biotechnologia Acta. - 2014. - Vol. 7, № 5. - P 94-100.

10. Brandl H., Bosshard R., Wegmann M. Computer-munching microbes: metal leaching from electronic scrap by bacteria and fungi // Hydrometallurgy 59. - 2001. - P 319-326.

11. DSMZ: List of Recommended Media for Microorganisms. Режимдоступу:https://www.dsmz.de/catalogues/catalogue-microorganisms/culture- technology/list-of-https://www.dsmz.de/catalogues/catalogue-microorganisms/ culture-technology/list -of-media-for-microorganisms.html

12. Ilyas Sadia, Anwar Munir A., Niazi Shahida B., Ghauri M. Afzal. Bioleaching of metals from electronic scrap by moderately thermophilic acidophilic bacteria // Hydrometallurgy. - 2007. - Vol. 88. - P 180-188.

13. Willner Joanna, Fornalczyk Agnieszka. Extraction of metals from electronic waste by bacterial leaching // Environment Protection Engineering. - 2013. - Vol. 39, N 1. - P 197-208.

14. Willner J., Kadukova J., FornalczykA., SaternusM.Biohydrometallurgical methods for metals recovery from waste materials //Metalurgija. - 2015. - Vol. 54, N 1. - P 255-258.

References

1. Blayda IA. Extraction of valuable metals during processing of industrial wastes by biotechnological methods (Review). Energotehnologii i resursosberezhenie. 2010;(6):39 - 45 (In Ukrainian).

2. Blayda IA, Vasylieva TV, Sliusarenko LI, Khitrich VF, Ivanytsia VO. Retrieval of rare and non-ferrous metals by a community of microorganisms from ash after burning of Pavlograd coal. Microbiology and Biotechnology. 2012;(3):91

- 101 (In Ukrainian).

3. Blayda IA, Vasylieva TV, Baranov VY, Semenov KY, Sliusarenko LI, Barba YN. Properties of chemolithotrophic bacteria new strains isolated from industrial substrates. Biotechnologia Acta. 2015:(8)6: 56 - 62. doi: 10.15407/biotech8.06.056.

4. KaravaikoHY, DubynynaHA, Kondrateva TF Lithotrophic microorganisms of oxidation cycles of sulfur and iron. Mykrobyolohyia. 2006:(75)5: 593 - 629.

5. Kovalev VZ. Chemical sources of energy: Lecture notes / V Z. Kovalev, E.

M. Zavialov. - Omsk: Izd-vo OmGTU, 2005. - 66 p.

6. Larin VI, Khobotova EB, Datsenko AA. Utilization of active mass of nickel from spent iron-nickel batteries. In: XIII (ezhegodnaya) mezhdunarodnaya nauchno-tehnicheskaya konferentsiya "Ekologiya i zdorove cheloveka, ohrana vodnogo i vozdushnogo basseynov, utilizatsiya othodov", Harkov-Alushta, Ukrain. 2005: 813 - 818.

7. Marev VA, Komissarov VA.About organization of battery processing. Ekologicheskiy Vestnik Rossii. 2012;(12):21 - 23.

8. Khavezov I, Tsalev D. Atomic absorption analysis. - L.: Khimiia, 1983.144 p.

9. Blayda IA. Composition and activity of bacterial community of coal tailing. Biotechnologia Acta. 2014;(7)5:94 - 100.

10. Brandl H, Bosshard R, Wegmann M. Computer-munching microbes: metal leaching from electronic scrap by bacteria and fungi. Hydrometallurgy. 2001;(59):319 - 326.

11. DSMZ: List of Recommended Media for Microorganisms - elektronnyiy resurs,https://www.dsmz.de/catalogues/catalogue-microorganisms/culture- technology/list-of-media-for-microorganisms.html

12. Ilyas Sadia, Anwar Munir A, Niazi Shahida B, GhauriMAfzal. Bioleaching of metals from electronic scrap by moderately thermophilic acidophilic bacteria. Hydrometallurgy. 2007;(88):180 - 188.

13. Willner J, Fornalczyk A. Extraction of metals from electronic waste by bacterial leaching. Environment Protection Engineering. 2013;39(1):197 - 208.

14. Willner J, Kadukova J, Fornalczyk A, Saternus M. Biohydrometallurgical methods for metals recovery from waste materials. Metalurgija. 2015; (54)1: 255

Размещено на Allbest.ru