Використання ціанокрилових ефірів для виявлення слідів рук в лабораторних умовах

Размещено на http://www.allbest.ru/

Харківський науково-дослідний експертно-криміналістичний центр

Міністерства внутрішніх справ України

ВИКОРИСТАННЯ ЦІАНОКРИЛОВИХ ЕФІРІВ ДЛЯ ВИЯВЛЕННЯ СЛІДІВ РУК в лабораторних умовах

Шевченко С.М., Литовський О.Г.

Анотація

слід рука ціаноакриловий кислота

Розглянуті основні методи виявлення невидимих і слабовидимих потожирових слідів рук із застосуванням ефірів ціаноакрилової кислоти. Вказані переваги ціаноакрилу, які полягають у тому що досліджувані сліди рук пластифікуються, а це чудово захищає їх від зовнішнього впливу. Якщо використання ціаноакрилу не дає результату, то можливо вдатися до одного з традиційних методів виявлення слідів. Камери які працюють при атмосферному тиску, характеризуються відносною технічною простотою: для виявлення слідів всередині установки не потрібно створювати і підтримувати постійне розрідження повітря (вакуум). Вакуумні ціанакрилатні камери призначені для виявлення слідів рук в вакуумі, до переваг таких установок відносяться низька температура випаровування ціанакрилата, що підвищує чутливість методу, також виключення «забивання» міжпапілярних проміжків а значить і покращення якості виявлених слідів.

ключові слова: ціаноакрилова камера, ефіри ціаноакрилової кислоти, полімеризація, сліди рук, потожирова речовина.

Annotation

Shevchenko Sergiy, Lytovskiy oleksandr

Kharkiv Scientific Research Forensic Center of the Ministry of Internal Affairs of Ukraine

the use of cyan-wing esters for detection of tracks of the hands in laboratory conditions

The basic methods of detection of invisible and visually impaired stomach traces of hands with the use of ethers of cyanoacrylic acid (cyanoacrylate) are considered. The advantages of cyanoacrylate are as follows: the traces of the study being plasticized, which greatly protects them from external influences, and if the use of cyanoacrylate does not produce the desired result, then one may resort to one of the traditional methods for detecting traces. The use of the cyanoacrylate method offers obvious advantages as well as other methods in detecting long-standing traces of materials such as plastics, artificial leather, rubber or metals. It is also indicated that depending on the trace detection conditions, all these cyanacrylate chambers can be divided into atmospheric pressure units and vacuum cyanacrylate chambers. Cameras operating at atmospheric pressure, characterized by relative technical simplicity: to detect traces inside the installation does not need to create and maintain a constant air rupture (vacuum). Meanwhile, the constructive simplicity of the cameras, working under atmospheric pressure, also turns out to be a known disadvantage. In natural conditions there is a probability of so-called «redistribution» of traces, that is, the layering of a condensed ether on those areas of the subject being studied, which are not covered by the immersion substance. This leads to the «clogging» of inter-papillary gaps and deterioration in the quality of the traces detected. Vacuum cyanacrylate cameras are designed to detect traces of hands in a vacuum. This complicates the design of the cameras, which also affects its cost. But the advantages of such plants in comparison with those operating at atmospheric pressure are the low evaporation temperature of cyanoacrylate, which increases the sensitivity of the method, as well as the exclusion of «clogging» between the capillary intervals, and hence the improvement of the quality of the traces, the uniform distribution of cyanacrylate vapors throughout the work and, consequently, uniform display of traces of hands on bulky objects, regardless of their position inside the working chamber, the ability to effectively detect traces not only in internal the upper studied objects, but even on surfaces that are tightly touched. Keywords: cyanoacrylate chamber, cyanoacrylate acid esters, polymerization, hand traces, sweat-fatty sub-stance.

Постановка проблеми

Ефективність розкриття, розслідування й попередження злочинів багато в чому залежить від слідів рук. Інформація, що міститься в слідах рук, дозволяє встановити особу що їх залишила, визначити його специфічні ознаки, з'ясувати ряд важливих обставин, що відносяться до механізму і умов слідоутворення. Сліди папілярних узорів за свої криміналістичним значенням займають перше місце в групі слідів відображень, тому що вони частіше від інших зустрічаються в слідчій практиці і дозволяють найефективніше організовувати пошук та викриття злочинців. Сліди рук залишаються майже на всіх предметах, до яких доторкається людина. Така можливість обумовлена будовою шкірного покриву долонної поверхні руки та особливими властивостями папілярних узорів [1, с. 12]. Особливо актуальним є пошук та виявлення латентних слідів, які утворюються внаслідок нашарування потожирової речовини на різних об'єктах.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Серед безлічі сучасних методів виявлення зазначених слідів все більшого поширення набуває обробка досліджуваного об'єкта парами ефірів ціаноакрилової кислоти. Цей метод розроблено американськими вченими на початку 80-х років ХХ століття і набуває все більшого розповсюдження в практиці роботи поліції багатьох країн. У результаті проведених досліджень розроблено рекомендації та методики виявлення та фіксації невидимих потожирових слідів рук на глянцевому папері, склі, полімерах, металах дереві та тканинах за допомогою клеєвих композицій, виготовлених на основі ціанакрилових ефірів.

Метою даної статті є освітлення основних методів виявлення невидимих і слабовидимих потожирових слідів рук із застосуванням ефірів ціаноакрилової кислоти (ціаноакрилата). Розкриті умови їх реалізації, а також використовувані для цього технічні засоби.

Виклад основного матеріалу

Ефіри ціаноакрилової кислоти (ціаноакрилат) представляють собою хімічну сполуку із загальною формулою CH₂ = C (CN) - COOR. Це токсична речовина, що виникає при взаємодії ціанакриловий кислоти з одноатомними аліфатичними спиртами. Існує великий набір серійно вироблених клеїв на основі ціанакрилата. У медицині основними є клей М-1, М-2, М-3, М-4, а також композиції МК-2 і МК-6. В техніці для склеювання різних матеріалів, в основному металів, використовуються клеї російського виробництва: «Циакрин А», «Циакрин Б», «Циакрин ПП», «Циакрин ЭБА», «Циакрин ЭД», «Циакрин ЭО», «Циакрин ЭП», «Циакрин ЭПЗ», «Циакрин ЭПЗ 2», «Бутакрилтехнический», «ВАК» або їх вітчизняні аналоги. Всі вони являють собою безбарвні або злегка жовтуваті рідини, за винятком клею «Бутакрил технічний», який є швидко твердіючим гелем. Вони розрізняються між собою за хімічним складом основної речовини і добавками. На жаль, більшість клеїв в даний час стали дефіцитними і широке їх застосування ускладнено. З імпортних клейових композицій, широко доступних в даний час, можна відзначити «SuperGlue», «SuperAttak» різних модифікацій, неспеціалізований суперклей «superglue», а також рідкий клей для обкурювання Hard Evidence™ [2, с. 4].

Використання ціаноакрилата з метою виявлення слідів рук ґрунтується на реакції ефіру з амінокислотами і водою потожирової речовини, в результаті чого на об'єкті утворюється біла полімерна плівка, яка «прикріплюється» до поверхні сліду, роблячи його доступним для сприйняття неозброєним оком. Виявлений таким чином слід виявляється стійким до слабких механічних впливів, впливу вологи, може протягом тривалого часу (до декількох місяців) зберігатися на об'єкті-носії [3, с. 44-47].

Для виявлення слідів рук предмет - носій піддається впливу парів ціаноакрилу. Ціаноакрилові ефіри взаємодіють з потожировою речовиною сліду, перебуваючи в паровій фазі. Весь процес полягає в тому, що ціанова група мономера клею «прагне» до амінокислот, що містяться в сліді, «тягне» за собою акрилову групу, яка є мономером оргскла, яка полімеризується на цьому сліді, роблячи його більш рельєфним, «прикріплює» слід до слідосприймаючої поверхні, фарбуючи його в білий колір. При цьому поверхня слідосприймаючого об'єкта покривається шаром білого нальоту («фоном») меншої інтенсивності, ніж сам слід. Так стають видимими сліди пальців рук. Час проявлення «невидимого» сліду пальця залежить від концентрації ціаноакрилу в паровій фазі. Це може займати від декількох хвилин до декількох годин. Переваги ціаноакрилу полягають у тому, що:

-- досліджувані сліди рук пластифікуються, що чудово захищає їх від зовнішнього впливу.

Іноді для видалення забруднень виявлені сліди рук промивають мильним розчином;

-- якщо використання ціаноакрилу не дає бажаного результату, то можливо вдатися до одного з традиційних методів виявлення слідів.

Використання ціаноакрилу дає очевидні переваги в порівнянні з іншими методами при виявленні слідів великий давності на пластмасі, штучній шкірі, гумі або металах [4, с. 50--53].

Відповідно до прийнятої класифікації, осаджування ціаноакрилу слід віднести до класу фізико-хімічних методів виявлення латентних слідів, оскільки його застосування засноване як на хімічної реакції (утворення полімерів), так і поглинанні (адсорбції) діючої речовини поверхнею об'єкта, покритого нашаруваннями слідів рук.

Здатність ціаноакрилу полімеризуватися на слідах потожирої речовини вперше була відмічена Паулем М. Норкусом в 1978 році. У 1981-1982 р. з'явилися перші публікації фахівців про новий метод виявлення та фіксації слідів рук. На даний момент цей метод широко застосовується в криміналістичних відділеннях США, Німеччини, Швейцарії, Японії, Чехії та інших країнах.

За допомогою парів ціаноакрилу найефективніше виявляють сліди рук на непоглинаючих поверхнях (полімерні плівки, целофан, різні види металів і сплавів, пластмаси, глянцевий цупкий картон, гладкий шкірозамінник, лакована шкіра тощо). Цей метод дає змогу виявляти як свіжі сліди, так і сліди значної давності (до кількох місяців). Даний метод не застосовується на пористих поверхнях, таких, як папір, нелакований картон, дерево і т.п. [5, с. 84].

Були проведені випробування в результаті яких було встановлено виявлення слідів рук різної давності на різноманітних поверхнях [6]:

Для виявлення слідів рук використовують з'єднання, що містять в своєму складі чистий ціанакрилат, або ефіри, змішані з інертним наповнювачем. Чистий ціанакрилат входить в комплект до ціаноакрілатним камерам вітчизняного та іноземного виробництва або виробляється як витратний матеріал підприємствами-виробниками криміналістичної техніки. Ціанакрилат, змішаний з інертним наповнювачем, входить до складу різних клеєвих составів, а також композиції, які використовуються для заправки ціаноакрілатних обкурюючих систем, -- ціаноакрілатні пластини, пакети, трубки, картриджі для пальників.

Всі методи виявлення латентних слідів рук за допомогою ефірів ціаноакрилової кислоти можна розділити на дві групи.

Першу групу складають методи, засновані на заповнені парами ціаноакрилу замкнутого об'єму, в межах якого вміщуються (чи вже знаходяться) об'єкти з потожировими нашаруваннями.

Другу групу складають методи, в рамках яких сліди рук можуть бути виявлені шляхом обкурювання предмета газоподібним потоком ефіру ціаноакрилової кислоти. Обтікаючи оброблювану поверхню пари ефіру розсіюються в навколишньому просторі, і вступаючи в реакцію з потожировою речовиною ефір відкладається на предметах в місцях знаходження слідів рук.

Таблиця 1

Результати виявлення слідів рук різної давності на різноманітних поверхнях

Більшого поширення в експертно-криміналістичній практиці отримала перша група методів, яка основана на використанні замкнутого об'єму.Слід зазначити, що об'єми які використовуються для заповнення їх ціаноакрилатом, можуть бути як спеціально створеними, так і спеціально пристосованими з метою виявлення слідів рук. Конструкції, спеціально створювані для обробки розміщених в них об'єктів ефірами ціаноакрилової кислоти, отримали назву ціаноакрілатних камер. У криміналістичній практиці застосовуються також спеціальні комплекси, призначені для заповненняпарами ціаноакрилу вже готових об'ємів, якими в більшості випадків виступають окремі елементи обстановки місця події: приміщення всередині будівлі, гаражі, салони автомобілів і т.п.

Залежно від умов виявлення слідів все ціаноакрілатні камери можуть бути розділені на установки, що працюють при атмосферному тиску, і вакуумні ціаноакрілатні камери.

Камери, що працюють при атмосферному тиску, характеризуються відносною технічною простотою: для виявлення слідів всередині установки не потрібно створювати і підтримувати постійне розрідження повітря (вакуум). Єдина умова функціонування подібних пристроїв -- забезпечення в межах робочого об'єму камери високої відносної вологості повітря, так як пари ефірів осідають з газоподібного середовища тільки за умови насичення її водяною парою, яка є каталізатором процесу полімеризації. З цією метою кожна камера, що працює при атмосферному тиску, оснащується спеціальним зволожувачем повітря.

Між тим, конструктивна простота камер, що працює при атмосферному тиску, обертається і відомим недоліком. У природних умовах існує ймовірність так званого «перепроявленя» слідів, тобто нашарування сконденсованого ефіру на тих ділянках досліджуваного предмета, які не покриті потожировою речовиною. Це призводить до «забивання» міжпапілярних проміжків і погіршення якості виявлених слідів. Тому, виявляючи сліди при атмосферному тиску, необхідно постійно стежити за процесом, для чого кожна камера обладнується великими оглядовими вікнами (дверима) чи робиться з прозорого матеріалу.

При використанні не вакуумної ціаноакрилатної камери для виявлення слідів пальців рук відбувається в кілька етапів:

— ціаноакрілатна камера приводиться в робочий стан;

— об'єкти розміщуються всередині камери, не стикаючись один з одним (якщо об'єктів занадто багато, краще провести процес обробки в кілька етапів);

— металева, жерстяна чи зроблена з фольги ємність с потрібною кількістю ціанакрилата (від 10 до 40 капель в залежності від об'єму камери і кількості об'єктів) розміщується на нагрівальному елементі;

— на дно камери ставиться ємність з гарячою водою (окропом) і камера герметично закривається. Якщо конструкцією камери передбачено автоматичне зволоження внутрішнього простору то після того, як дверцята камери закриються герметично, включається зволожувач, вбудований в камеру, і нагнітається вологість 75-80%;

— після досягнення потрібного рівні вологості включається нагрівальний елемент для ціаноакрилу засікається час. Температура нагрівального елементу звичайно близько 70°С;

— контрольні сліди рук наносяться на прозоре скло дверей чи вікна камери для візуального контролю процесу дослідження;

— виявлення слідів зазвичай займає 30-60 мин, та за процесом потрібно постійно слідкувати, контролюючи рівень полімеризації ціаноакрилу кожні 3--5 хвилин. Час виявлення залежить від давності слідів, кількості об'єктів, кількості ціаноакрилу, конструкції камери. Процес полімеризації можна прискорити попереднім насиченням камери парами аміаку або нанесенням клею на фрагмент бавовняної тканини, просоченої 0,5% розчином лугу;

— після того як сліди проявились достатньо чітко, нагрівальний елемент виключається і включається витяжка для очищення внутрішнього простору камери від парів (час залежить від конфігурації конкретної ціаноакрилатної камери) [7].

Як уже відзначалося, в якості проявляючої композиції при роботі камери використовується або чистий ціаноакрилат, або ефір, змішаний з будь-яким наповнювачем (клеєва композиція). Найбільш чіткі сліди можуть бути отримані при використанні чистого ціаноакрилу, однак внаслідок великої вартості даного матеріалу його застосування в даний момент досить обмежено.

З огляду на те, що в камерах можуть одночасно досліджуватися кілька об'єктів, важливо правильно підібрати їх поєднання таким чином, щоб всі оброблювані носії мали приблизно однакову сприйнятливість до парів ціаноакрилу. У зв'язку з цим не рекомендується одночасно оброблювати об'єкти з різними за характерами матеріалів (наприклад, лаковане дерево і метал), а також об'єкти з гладкими поверхнями (полірована пластмаса, скло) і поверхнями з шорсткого матеріалу (шкіра, парафін тощо...). Час реакції цих матеріалів з парами ціаноакрилу різний, тому вони повинні досліджуватися окремо [8, с. 232-238].

Не вакуумні ціаноакрилатові камери відрізняються великою різноманітністю як за своїм конструктивним виконанням, так і за технічними можливостями, що реалізовуються на різних етапах роботи зі слідами рук. Так, наприклад, в залежності від того, чи допускає камера транспортування і застосування її безпосередньо на місці події, всі пристрої подібного роду можуть бути класифіковані на стаціонарні (лабораторні) і мобільні (портативні), які в залежності від кількості робочих циклів, на які вони розраховані, діляться на одноразові та багаторазові камери.

З огляду на хімічні і фізичні властивості ціанакрилата, можливо підібрати такі оптимальні умови, які необхідні для якісного виявлення потожирових слідів рук.

До даних умов відносяться:

— достатня герметизація процесу виявлення;

— кількість використання ціанакрилата;

— оптимальна температура сублімації;

— вологість повітряного простору в камері.

Ще однією з важливих умов є використання при виготовленні камери матеріалів, які вступають в будь-яку реакцію з ефірами ціаноакрилу.

Наступною необхідною умовою виявлення слідів рук на різних поверхнях є оптимізація кількості ціаноакрилу, задіяного в процесі. Приблизне співвідношення досліджуваної площі об'єкта носія до маси ціаноакрилу близько 1:12, де 1 -- маса ціаноакрилу, 12 -- площа оброблюваної поверхні.

З огляду на фізичні властивості ціаноакрилу, в ході виявлення потожирових слідів рук необхідно враховувати і підтримувати температуру сублімації ціаноакрилу. Мінімальна температура сублімації ціаноакрілату становить приблизно близько 20°C навколишнього середовища. При підвищенні температури до 30°C сублімація значно прискорюється і дає можливість виявляти сліди рук. Однак при 20°C процес виявлення слідів рук займає тривалий час і якість слідів після виявлення не завжди достатньо якісна для проведення дослідження. Зростання ж температури в камері сублімації вище 35°C призводить до більш швидкого процесу виявлення, але має ряд недоліків, які висловлюються у взаємодії ціаноакрилу з ділянками, що не містять потожирової речовини, тобто до «забруднення» сліду з втратою ідентифікаційних ознак папілярного малюнка.

Наступною необхідною умовою для найбільш якісного виявлення потожирових слідів рук є відносна вологість всередині камери сублімації і досліджуваного об'єкта. Натомість внутрішні частини камери сублімації повинні бути абсолютно сухими. Попадання ж вологи на внутрішні частини камери сублімації приводить до неминучої реакції ціаноакрилу з водою з подальшою кристалізацією на вологих частинах, в результаті цього зменшується концентрація ціаноакрилу і, як наслідок, погіршується якість виявлення сліду.

З огляду на одну з властивостей ціаноакрилу більш активно осідати, на ділянках з підвищеною вологістю, то можливо поліпшити якість виявлених слідів рук за рахунок попереднього зволоження сліду. Дана умова є найбільш актуальним для слідів, виявлених в умовах зниженої вологості і підвищеної температури, а також слідів, залишених з терміном давності, що перевищує тиждень. Попереднє розм'якшення слідів можливо за рахунок дихання, зволоження більш старіших слідів проводять шляхом обгортання досліджуваної поверхні у вологу серветку або обприскуванням поверхні з розпилювача з подальшим видаленням надлишку вологи [4, с. 50--53].

Розглянемо тепер особливості роботи вакуумних ціаноакрилатних камер. Вакуумні ціанакрилатні камери призначені для виявлення слідів рук в вакуумі.

До переваг таких установок в порівнянні з тими, які працюють при атмосферному тиску, відносяться:

— низька температура випаровування ціанакрилата, що зменшує швидкість реакції полімеризації, проте підвищує чутливість методу;

— виключення з процесу полімеризації «фонового» каталізатора, обумовленого атмосферною вологою, який може призводити до полімеризації, не пов'язаної з наявністю потожирової речовини;

— рівномірний розподіл парів ціаноакрилу по всьому робочому об'єму і, як наслідок, рівномірне проявлення слідів рук на довгих об'єктах, незалежно від їхнього положення всередині робочої камери;

— практично відсутня ймовірність «перепроявленя» слідів;

— можливість ефективного виявлення слідів не тільки у внутрішніх поверхнях досліджуваних об'єктів, але навіть на поверхнях що щільно стикаються [6].

Слід зазначити, що всі перераховані переваги стають можливими завдяки тому, що в робочому об'ємі камери за допомогою спеціального обладнання створюється постійне розрідження повітря. Однак обладнання камери вакуумним пристроєм ускладнює її конструкцію в порівнянні з установками, що працюють при атмосферному тиску, а тому і підвищує її вартість.

Процес виявлення слідів пальців рук у вакуумній ціаноакрилатній камері полягає в наступному. Досліджувані об'єкти розміщуються всередині вакуумної камери. У металеву ємність наливається 10 і більше крапель ціаноакрилу (в залежності від об'єму камери і кількості оброблюваних об'єктів). Камера герметично закривається, включається вакуумний насос і проводиться відкачка повітря до падіння тиску -- 1-3 мм рт. ст. (сучасні вакуумні камери часто оснащуються пристроєм, що підтримує вакуум всередині автоматично). Після відкачування повітря насос відключається (або від'єднується в залежності від моделі камери) і об'єкти оброблюються парами ціаноакрилу протягом тривалого часу, іноді до декількох годин. З метою прискорення процесу виявлення слідів деякі виробники рекомендують підігрівати клей, що випаровується.

Після закінчення процесу «обкурювання» в камеру поступово напускається атмосферне повітря (якщо передбачено конструкцією, то внутрішній об'єм камери очищається від залишків парів ціанакрилата) і оброблені об'єкти вилучаються з камери.

В методичних рекомендаціях під редакцією Димитрової Ю.В. «Виявлення слідів рук ефірами ціаноакрилової кислоти» Київ, 1999 [2, с. 11--13] наведені результати випробування вакуумної установки.

Таблиця 2

Результати випробування вакуумної установки

Тим часом в ході огляду місця події може бути застосований ще один метод виявлення потожирових слідів, заснований на концентрації ефірів що випаровуються в обсязі окремих елементів або навіть цілої обстановки місця події. За допомогою спеціальних пристроїв ефір ціаноакрилу переводяться в газоподібний стан і насичують атмосферу приміщень, в межах яких відбулася розслідувана подія, і можуть бути виявлені сліди рук. Стикаючись з поверхнею предметів-носіїв, ефір полімеризується на потожировій речовині слідів, роблячи їх доступними для подальшого вивчення неозброєним оком.

Виявлені ціанакрилатом сліди представляють собою білуватий наліт речовини і в більшості випадків слабо-контрастні для проведення дактилоскопічних досліджень. Для посилення видимості ці сліди обробляються темними дактилоскопічними порошками, а потім копіюються на світлу дактилоскопічну плівку. Якщо виявлені ціанакрилатом сліди знаходяться на металевих поверхнях, то для додаткової їх обробки слід застосовувати немагнітні порошки.

Варто пам'ятати, що будь-яка додаткова обробка виявленого сліду найбільш ефективна протягом 30 хвилин після закінчення процесу виявлення за допомогою парів ціаноакрилу. Крім цього, використання для посилення контрасту порошків або фарбувальних розчинів може ускладнити можливість проведення поро-- і еджеоскопіческіх досліджень [6].

Висновки

На підставі викладеного, можна підсумувати, що виявлення невидимих і слабовидимих потожирових слідів рук із застосуванням ефірів ціаноакрилової кислоти (ціанакрилата) буде актуально ще довгий час. Переваги ціаноакрилу, що полягають у тому що досліджувані сліди рук захищені від зовнішнього впливу, а також якщо використання ціаноакрилу не дало бажаного результату, то можливо вдатися до одного з традиційних методів виявлення слідів. Використання ціаноакрилу дає переваги в порівнянні з іншими методами при виявленні слідів великий давності на таких матеріалах, як пластмасі, штучній шкірі, гумі або металах. За допомогою парів ціаноакрилу найефективніше виявляють сліди рук на непоглинаючих поверхнях (полімерні плівки, целофан, різні види металів і сплавів, пластмаси, глянцевий цупкий папір чи картон, гладкий шкірозамінник, лакована шкіра, тощо...).

Список літератури

1. Дубовий О.П., Лукашенко В.Я., Рибалко Я.В. Криміналістичне дослідження слідів рук / за ред. Я.Ю. Кондратьєва. Київ: Атіка, 2000. 152 с.

2. Дімітрова Ю.В. Виявлення слідів рук ефірами ціаноакрилової кислоти. Методичні рекомендації. Київ, 1999. С. 4-17.

3. Васильєв В.А., Донцов Д.Ю. Про можливість застосування ефірів ціаноакрилової кислоти для виявлення латентних слідів рук. Волгоград, 2012. № 6. С. 44-47.

4. Фірсов О.А., Муртазіна С.С. Використання ціаноакрилових ефірів для виявлення потожирових слідів рук. Науково-практичний журнал Інформаційна безпека регіонів. 2017. № 2(27). С. 50-53.

5. Методика дактилоскопічної експертизи, зареєстрована у Реєстрі методик проведення судових експертиз під № 4.6.14. Київ, 2014. 84 с.

6. Воронков Л.Ю., Вискубов Ф.А., Івашков В.А. Виявлення слідів рук ефірами ціаноакрилової кислоти у вакуумі. URL: http://eko-czao.narod.ru/dakt/rekomend/001/3ihtm (дата звернення: 08.10.2019).

7. Сучасні засоби виявлення слідів рук. URL: https://wwwkrim-market.ru/catalog/rashodniemateriali/reagentikat/sirchie-cna103-detail (дата звернення: 04.02.2020).

8. Селезньов В.М., Червяков М.Е. Особливості виявлення слідів рук з застосуванням ефірів ціаноакрилової кислоти. Вісник КрасГАУ. 2014. № 9. С. 232-238.

Размещено на Allbest.ru