Контроль залишкових гормональних препаратів у продуктах тваринництва – вимога сьогодення

Размещено на http://www.allbest.ru/

КОНТРОЛЬ ЗАЛИШКОВИХ ГОРМОНАЛЬНИХ ПРЕПАРАТІВ У ПРОДУКТАХ ТВАРИННИЦТВА - ВИМОГА СЬОГОДЕННЯ

О.А. Лихолат, О.В. Вишнікіна

Безпека продуктів харчування є пріоритетом на всіх стадіях харчового ланцюга, який охоплює ланки від сільського господарства до продавців. Відповідальність за безпеку продуктів харчування в першу чергу беруть на себе виробники, які повинні враховувати харчові ризики [1].

У зв'язку зі вступом України до Всесвітньої Торговельної Організації виникла необхідність гармонізації ветеринарних вимог до якості продукції тваринного походження, оскільки існує небезпека ввозу в країну продукції, що не відповідає стандартам безпеки.

Метою статті став аналітичний огляд з проблеми можливого забруднення ветеринарної продукції, зокрема м'яса, гормональними препаратами та сучасних експертних методів, що пропонуються для детермінації їх залишкових кількостей.

Виклад основного матеріалу досліджень. Яловичина й продукція з неї є важливим джерелом харчування в багатьох країнах. Методи її виробництва змінюються й включають використання гормональних компонентів для збільшення росту й тканин зі зменшеним вмістом жиру у великої рогатої худоби. Гормональні компоненти поділяють на: естрогенні (естрадіол-17в і його етери; зеранол), андрогенні (тестостерон і етери; тренболон ацетат) або прогестогенні (прогестерон; меленгестрол ацетат).

Як представлено у доповіді Наукового Комітету Європейської комісії по захисту прав та здоров'я споживачів від 30.04.1999 року, продукція, що вміщує ветеринарні препарати, вкрай небезпечна для здоров'я людини: гормональні стимулятори росту - стильбени, стероїдні гормони мають канцерогенну активність, викликають порушення статевого дозрівання й репродуктивної здатності, а тиреостатики порушують функцію щитовидної залози й викликають алергії. Наприклад, зеранол, який широко використовувався як анаболічний стимулятор, був офіційно заборонений у Європі через небезпеку його потенційного канцерогенного й ендокринного афекту, що порушує біологічні процеси [2].

Використання найнебезпечніших гормональних стимуляторів росту (стильбенів, тиреостатиків, природних і синтетичних стероїдних гормонів) для вирощування тварин суворо заборонено в більшості країн і постійно контролюється вповноваженими органами державного ветеринарного нагляду відповідно до Директив ЄС 89/662/ЕЕС, 90/425/ЕЕС і 96/23/ЄС та інших щодо ветеринарного й зоотехнічного контролю живих тварин і продуктів тваринного походження.

У Європейському союзі (ЄС) заборонені виробництво й імпорт яловичини й продукції, отриманих від худоби, вирощеної із застосуванням гормонів. Методи оцінки можливих несприятливих ефектів на людей, що споживають подібні продукти, включають аналіз достовірних кількостей гормонів у контексті їхньої біологічної діяльності й травних, поглинаючих, постпоглинаючих і видільних процесів. Спеціальні дослідження спрямовані на ефекти низьких концентрацій гормональних компонентів у м'ясних виробах у дітей у препубертальному періоді, ентерогепатичну інактивацію, клітинні рецептори й нерецепторні медіаторні процеси й визначення потенціалу впливу на ріст, розвиток і фізіологічні функції у споживачів. Особливе побоювання викликає естрадіол-17в як канцерогенна речовина в деяких тканинах. Доведено, що деякі катехол метаболіти можуть викликати вільнорадикальне ушкодження ДНК у клітині й тест-системах лабораторних тварин. Вважають, що класичний естроген-рецепторний посередник стимулює проліферацію клітин, які підтримують сприйняття. Математичні моделі, що описують кількісні відносини між споживанням малих кількостей естрогенів у м'ясі на додаток до більших концентрацій від ендогенного виробництва, хімічна стехіометрія на клітинному рівні й людській патології не одержали поки належного розвитку.

Такий підхід необхідний для встановлення “молекулярної матеріальності” додаткового споживання гормону за відносної оцінки ризику. Інші гормони на визначення потенційно несприятливих ефектів досліджені менше. Обмеження досліджень міжнародною угодою щодо застосування «попереджувального принципу» і неприйняття європейською Комісією рекомендацій Кодексу Алиментариус призвели до рішення, відповідно до якого м'ясо великої рогатої худоби, вирощеної із застосуванням гормонів, безпечне для споживачів [3].

До того ж, у ЄС відсутні законодавчо встановлені природні рівні гормонів у зразках тваринницької продукції. Дані з інспекції зразків тканин тварин, яким незаконно вводили гормони, типово перебувають у діапазоні від декількох мікрограмів на кілограм (ppb) до декількох десятих мікрограма на кілограм. У ЄС незаконно використовується досить велика кількість гормонів, і число активних складів усе ще розширюється. Крім естрогенного, андрогенного й прогестагенного складів, а також тиреостатичних, кортикостероїдних і в-адренергічних компонентів, що використовуються окремо, вони застосовуються в “сильних” комбінаціях, що дає підставу припустити ймовірність споживання в ЄС високозабрудненого м'яса великої рогатої худоби [4].

Після Світового Форуму WHO у листопаді 2007 Пекінська Декларація визнала важливість безпеки продовольства поряд із правами всіх індивідуумів на безпечне й адекватне харчування. Для ідентифікації основних генераторів небезпеки Урядовою хімічною лабораторією (LGC, Великобританія) були ретроспективно проаналізовані зразки продовольства з 117 країн. Китай переважав як країна-порушник [5]. Зважаючи на об'єм импортованої продукції, у тому числі продовольчої, що надходить в Україну, зокрема, з Європи та Китаю, безперечно, необхідно посилити контроль за безпекою продовольчих товарів.

В Україні у 2009 році прийнято Закон №1446-VI «Про Загальнодержавну цільову економічну програму проведення моніторингу залишків ветеринарних препаратів та забруднюючих речовин у живих тваринах, продуктах тваринного походження і кормах, а також у харчових продуктах, підконтрольних ветеринарній службі, на 2010-2015 роки». Відповідно до Закону в Україні повинна бути вдосконалена матеріально-технічна база державних лабораторій ветеринарної медицини, розширена сфера їх акредитації згідно із стандартом ISO/ IEC 17025, що визначає вимоги до компетентності випробувальних та калібрувальних лабораторій, розроблені та впроваджені підтверджувальні методи здійснення контролю тощо [6].

Зокрема, для визначення залишків зеранолу, який у невеликих кількостях може бути присутнім у тканинах сільськогосподарських тварин, пропонується використання методів тонкошарової хроматографії, газової хроматографії/ мас-спектрометрії, рідинної хроматографії. Подібні методи є досить чутливими, але потребують для проведення багато часу і є вартісними. Вони можуть бути застосованими як арбітражні методи, але не як експресні/моніторингові методи.

Для швидкого й чутливого аналізу визначеного зразка пропонується імунологічне дослідження, що має практичні переваги перед звичайними інструментальними методами при швидкому аналізі залишків гормональних препаратів. Імуно-хімічні методи типу ELISA прості, швидкі й рентабельні, з адекватною чутливістю й специфікою для виявлення малих молекул [2]. Натепер метод ІФА став доступним завдяки своїй невисокій вартості й екологічній безпеці, що призвело до того, що даний метод лабораторного дослідження перейшов у розряд стандартних, «рутинних» аналізів.

Висновки

Таким чином, зважаючи на можливості і величину поставок продовольства в сучасному суспільстві, неможливо гарантувати, що всі харчові продукти є безпечними для споживачів.

Хоча безпека продовольчих товарів зростає завдяки систематичному зниженню забруднення у кожному пункті від виробництва продовольства та обробки до підготовки і споживання, сучасних удосконалень контролю безпеки, для зменшення ризику порушень здоров'я людини, що викликані споживанням харчових продуктів, зокрема, тваринного походження, необхідно досягти самих високих вимог їх безпеки та оптимізації методів експертної оцінки продукції.

ветеринарний продукція споживач м'ясо

Література

1. Мельничук С. Безпечні продукти - умова СОТ / С. Мельничук, Р. Гончар [Текст] // Агросектор. -- 2007. -- № 9. -- С.1--5.

2. Wang S. Analytical methods for the determination of zeranol residues in animal products: a review / S. Wang, X. H. Wang // Food Addit Contam. -- 2007. -- Jun;24(6). -- P. 573--582.

3. Galbraith H. Hormones in international meat production: biological, sociological and consumer issues // Nutr Res Rev. -- 2002. -- Dec;15(2). -- P. 293--314.

4. Stephany RW. Hormonal growth promoting agents in food producing animals // Handb Exp Pharmacol. -- 2010. -- Vol. 195. -- P. 355--367.

5. Alink G. Safety and nutritional assessment of GM plants and derived food and feed: the role of animal feeding trials / G. Alink, S. Barlow, А. Cockburn at all. // Food Chem Toxicol. -- 2008 Mar; 46 Suppl 1. -- S. 2--70.

6. Закон України № 1446-VI від 04.06.2009 «Про Загальнодержавну цільову економічну програму проведення моніторингу залишків ветеринарних препаратів та забруднюючих речовин у живих тваринах, продуктах тваринного походження і кормах, а також у харчових продуктах, підконтрольних ветеринарній службі, на 2010-2015 роки» [електронний ресурс] // zakon.rada.gov.ua

Размещено на Allbest.ru