Розробка способів підготування хмелю для пивоваріння із застосуванням сірчистого ангідриду та електрообробки

Размещено на http://www.allbest.ru/

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеню кандидата технічних наук

Розробка способів підготування хмелю для пивоваріння із застосуванням сірчистого ангідриду та електрообробки

05.18.07. - технологія продуктів бродіння

Київ - 1998

Загальна характеристика роботи

Одним з основних і незамінних видів сировини для пивоваріння є хміль. Його складові речовини надають пиву специфічного смаку та аромату, сприяють піноутворенню та стійкості напою до реалізації. Від якості хмелю та хмельових препаратів залежить не тільки якість пива, але й ефективність пивоварного виробництва в цілому. Якість хмелю безпосередньо пов'язана не тільки з сортовими особливостями та умовами вирощування, а й з умовами післязбиральної обробки, переробки та зберігання. У теперішній час, коли споживачі хмелю не обмежені жорсткими умовами держпостачання і мають можливість вибору, особливо актуально виробляти якісну продукцію, що добре зберігається і якнайповніше використовується у пивоварінні.

Актуальність теми. У хмелевиробництві використовують найрізноманітніші способи післязбиральної обробки та зберігання хмелю, які не завжди дають бажаний результат. Так, сучасна технологія сульфітації сушеного хмелю не дозволяє накопичувати в його шишках потрібну кількість консерванту та зберегти високу якість, мають місце екологічні забруднення виробничих приміщень та довколишнього середовища. Тому вона потребує вдосконалення з метою усунення вказаних недоліків.

Способи зберігання хмелю в умовах низьких температур, а також регульованого оптимального газового середовища, хоча і дають певний ефект, але потребують складного технологічного обладнання, великих енергетичних витрат.

Роботи з несушеним свіжозірваним хмелем як в Україні, так і в світі практично не проводились, хоча застосування такого хмелю в пивоварінні дозволяє якнайповніше використовувати його корисні речовини.

Зокрема, велику роботу по електрообробці рослинної сировини проводять як в Україні, так і в Інституті прикладної фізики АН Молдови, результати її широко використовуються у практиці. З хмелем же таких досліджень не проводили.

Україна є світового рівня хмелевиробляючою державою, особливо серед країн СНД, тому поліпшення технології використання хмелю як в сушеному, так і в несушеному вигляді, має актуальне теоретичне та практичне значення.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами Робота виконувалась відповідно до програми «Хміль», тема 08, №Держреєстрації 81.002.863

Мета і задачі досліджень Мета роботи - розробити способи і технологічні прийоми підготування і використання хмелю в пивоваріння з максимальним збереженням його корисних речовин за допомогою сірчистого ангідріду та електрообробки.

Для досягнення мети потрібно:

- дати загальну характеристику хмелю, як сировини для пивоваріння в зв'язку з існуючими технологіями післязбиральної обробки хмелю та його зберігання;

- провести порівняльні експериментальні та аналітичні дослідження процесів сульфітації сушеного та несушеного хмелю і його зберігання;

- дослідити процес оброблення несушеного хмелю електричним струмом;

- шляхом математичної обробки результатів визначити оптимальні параметри нових технологічних процесів;

- на основі одержаних експериментальних даних обгрунтувати оптимальні технологічні режими сульфітації, зберігання та електрообробки хмелю;

- розробити способи сульфітації сушеного та несушеного хмелю, зберігання хмелю, його електрообробки.

Наукова новизна одержаних результатів

- розроблена технологія сульфітації сушеного хмелю, що дозволяє скоротити тривалість процесу, насичувати хміль консервантом до оптимальної концентрації, запобігає витокам сірчистого ангідриду у виробниче приміщення та оточуюче середовище;

- сконструйована принципово нова сульфітаційна установка, конструкція якої захищена авторським свідоцтвом на винахід №1271871, що запобігає витокам сірчистого ангідриду у виробниче приміщення та оточуюче середовище;

- розроблено спосіб електрообробки несушеного хмелю (авторське свідоцтво №1381157), який забезпечує більш повне використання хмелю в пивоварінні.

Практичне значення одержаних результатів Розроблена технологія сульфітації хмелю пройшла виробничі випробуванння у дослідному господарстві Вереси. Річний економічний ефект від впровадження становив біля 50 тис. крб. Застосування препарату несушеного хмелю, виготовленого за розробленою технологією сульфітації, на Житомирському та Бердичівському пивоварних заводах. дає мождивість одержання пива високої якості та економії 20-30% хмелю.

Особистий внесок здобувача Полягає в проведенні аналітичної та експериментальної роботи з дослідження якості сировини хмелю та одержаних препаратів, розробці, постановці та виконанню експериментів, обгрунтуванню та публікації одержаних результатів.В авторському свідоцтві №1271871 - технологічні параметри установки, основні елементи конструкції, а в авторському свідоцтві №1381157 - ідея способу та оптимальні параметри електрообробки несушеного хмелю.

Апробація результатів дисертації Результати досліджень доповідались на наукових конференціях у Київському технологічному інституті харчової промисловості (потім УДУХТ), на спільній науковій конференції професорсько-викладацького складу Жито-мирського сільгоспінституту, Інституту хмелярства УААН та НДІСГ нечерноземної зони України, на республіканських конференціях пивоварів у м.Рівне та Тернополі.

Публікації Результати дисертаційної роботи опубліковано в 13 наукових працях, з яких дві - авторські свідоцтва на винахід, один інформаційний листок, 3 - рекомендації, інші - статті у наукових виданнях.

Структура та обсяг роботи Дисертаційна робота складається із вступу, 7 розділів, списку використаних джерел та додатків. Обсяг дисертації - 157 стор. друкованого тексту, з них 15 рисунків, 28 таблиць, 4 додатки, 117 використаних джерел інформації.

У першому розділі наведені основні відомості про корисні для пивоваріння речовини хмелю - гіркі речовини, поліфенольні сполуки та ефірну олію хмелю, їх вплив на якість пива.

Проведено аналіз існуючих технологій та обладнання для післязбиральної обробки хмелю: зберігання до сушіння, сушіння, відлежування та сульфітації, відмічено недоліки та шляхи їх подолання.

Викладено способи зберігання хмелю - холодильне зберігання, вакуумне, у регульованих газових середовищах.

Визначено, що одним з найкращих консервантів для хмелю є сірчистий ангідрид, проаналізовано його переваги та недоліки, намічено шляхи використання цього газу для обробки та зберігання хмелю.

Далі викладено відомі способи електрофізичної обробки рослинної сировини: струм високої напруги, ультрафіолетове випромінювання, ультразвук. Основну увагу приділено аналізу електроплазмолізу процесу змінення плазматичної оболонки клітини під впливом електричного струму, що призводить до зростання виходу корисних речовин у міжклітинний простір. Цей процес є найбільш придатним для обробки несушеного хмелю.

Сформульовано на основі проведеного аналізу висновки та завдання експериментальних робіт.

У другому розділі вказано, що об'єктами досліджень є хміль селекційних сортів Клон 18 - типовий представник ароматичних сортів та сорту Поліський - гіркий сорт хмелю. Для досліджень використовували як висушений до 6-15%, так і несушений хміль вологістю 75-83%.

Наведено методики визначення якості хмелю та методики досліджень. Основні показники якості хмелю визначали за ГОСТ 21948-76, використовували також сучасні методики тонкошарової хроматографії з наступним спектрофотометруванням. Полі-фенольні сполуки визначали різними методами - за Левенталем, за Фоліним, за Єруманісом.

Вивчення технологічних процесів проводили як у розроблених нами лабораторних установках, так і в умовах діючого виробництва.

У третьому розділі викладена розробка технології консервування сушеного хмелю сірчистим ангідридом.

Проведений нами аналіз теперішнього стану речей свідчить про малу ефективність роботи діючих установок: хміль недостатньо насичується сірчистим ангідридом велика частка газу, утвореного під час згоряння сірки, не поглинається хмелем, а звітрюється до довкола, забруднюючи середовище. Низька ефективність сульфітації за діючою технологією говорить не за недоцільність процесу сульфітації, а свідчить про необхідність розробки нової технології цього процесу.

Вивчали вплив вихідної вологості хмелю та тривалості процесу сульфітації на накопичення сірчистого ангідриду в хмелі, встановили вплив технологічних факторів на хід процесу за допомогою математичної обробки результатів експерименту методом багаточисельної кореляції. Найбільш значимими виявилися: вміст SO₂ у газосуміші, тривалість процесу та вихідна вологість хмелю.

Для того, щоб досягти вмісту сірчистого ангідриду у хмелю 1%, теоретично необхідно використати 10 кг SO₂ на тонну хмелю (у перерахунку на повітряно-суху речовину), або 8,7 кг/т на суху речовину при вологості 13%. Завдяки цьому витрати ангідриду навіть теоретично не можуть бути меншими за 8,7 кг/т хмелю. Звісно, весь газ ніколи не поглинеться хмелем, а частина його залишиться у вільному стані поза шишками у об`ємі камери. Тому, навіть при ідеальній герметизації, кількість потрібного газу становить 10 кг/т, практично ж 10-12 кг/тонну оброблюваного хмелю.

У зв`язку з тим, що спосіб сульфітації хмелю для діючих періодичних установок, які застосовуються нині у практиці хмелярства, має суттєві недоліки і недостатньо ефективний, нами запропоновано новий спосіб сульфітації. Він відрізняється тим, що для підвищення якості сульфітації і більш раціонального використання сірчистого ангідриду, його подають у камеру зверху примусово та далі рециркулюють газосуміш у камері, а невикористаний газ утілізують, використовуючи його для сульфітації у сусідній камері.

З метою перевірки результатів лабораторних досліджень проведено переобладнання діючої сульфітаційної камери на нову технологію та проведені виробничі дослідження, які підтвердили результати, одержані в лабораторії.

Згідно новій технології, хміль з допустимою вологістю (11-13%) завантажують у камеру, яку закривають герметично. Сірчистий ангідрид із балона, розташованого ззовні камери, подають зверху шару хмелю, рівномірно розподілюючи його по площі камери. При цьому утворюється інтенсивний, рівномірний та безперервний потік газу потрібної концентрації, що проходить крізь усю масу оброблюваного матеріалу. Цей рух створюється за допомогою вентилятора та системи рециркуляції. Необхідна ступінь насиченості хмелю досягається багаторазовим проходженням SO₂ крізь його шар. Після закінчення процесу невикористаний газ вентилятором перекачується до сусідньої камери, де вже завантажено хміль, додатково додається необхідна кількість SO₂ і цикл оброблення повторюється.

Дані досліджень чітко свідчать, що для забезпечення якісного товарного вигляду та кращого зберігання хмелю слід накопичувати в ньому до 1% сірчистого ангідриду. Однак поряд з цим необхідно мати на увазі, що при обробці хмелю зеленого, світло-жовто-зеленого, золотаво-зеленого кольорів, при накопиченні у шишках більше 0,6% SO₂ може статися надмірне освітлення шишок і навіть втрата їми природнього кольору.

Таблиця 1. Результати дослідів у переобладнаній виробничій сульфітаційній установці

хміль сульфітація несушений пивоваріння

Одержані дані дозволяють зробити висновки, що при якісній герметизації камер SO₂ доцільно подавати з самого початку роботи безперервно з таким розрахунком, щоб потрібна його кількість потрапила до камери на протязі першої половини циклу обробітку. Це дозволить найбільш раціонально використати сірчистий ангідрид, досягти доброго контакту його з хмелем на протязі всього процесу і завдяки цьому домогтися найкращого накопичення SO₂ у хмелю.

Працює установка таким чином: хміль подають до завантажувального бункеру, звідки він потрапляє крізь шлюзовий затвор на транспортер, пересуваючий хміль до вивантажувального бункеру, вишину шару хмелю регулюють розрівнювачем. Вентилятор крізь нижній газорозподільчий пристрій подає суміш газу з повітрям (газ подається з балону) в камеру сульфітації, а крізь верхній газорозподільчий пристрій - відсмоктує її. Транспортер скрібками згортає хміль, що висипався, з перегородки і повертає його до загальної маси оброблюваної продукції. У зв`язку з тим, що отвори для витоку газу являють собою перфоровані бічні поверхні повздовжних виступів, засмічення їх хмелем, що висипався, неможливе. Ступінь сульфітації хмелю регулюється зміненням швидкості транспортеру та кількості SO₂, що подається до рециркуляційного контуру.

У четвертому розділі розроблялась технологія консервування несушеного хмелю.

Використання несушеного хмелю в пивоварінні дозволяє одержува ти пиво високої якості. В несушеному хмелю зберігаються усі корисні речовини у нативному найкращому стані. Але зберігається цей хміль дуже погано завдяки великій кількості вологи в ньому, високій активності окислювальних ферментів, сприятливих умов для проходження негативних процесів, тощо. Пошуки консерванта для несушеного хмелю привели нас до сірчистого ангідриду.

Суть нового способу консервування несушеного хмелю полягає в тому, що хміль піддають обробітку сірчистим ангідрідом, потім хміль розміщують у газонепроникненій тарі, внутрішня ємність тари з хмелем насичується цим газом та герметично зачиняється. Одержаний препарат зберігається у герметичній тарі до використання його споживачем.

Використання запропонованого способу виключає сушіння хмелю, кондиціювання його за вологістю, наступну сульфітацію та пресування, тобто скорочується тривалість післязбирального обробітку хмелю, виключаються витрати на споруди і спеціальне обладнання (сушарні, тощо), робочу силу та відповідні матеріали, необхідні для здійснення усіх процесів післязбиральної обробки.

Вивчали активність окислювально-відновних ферментів у несушеному хмелю та вплив на неї сірчистого ангідриду. Найбільш активною виявилася пероксидаза, вона ж є найбільш стабільною до інактивації.

Під час оброблення свіжозірваного хмелю сірчистим ангідридом активність пе-роксидази знижується і тим більше, чим вище концентрація SO₂ у хмелю, а з накопиченням 2% SO₂ можлива навіть інактивація пероксидази. При концентрації 1,8% SO₂ в несушеному хмелю активність пероксидази стала навіть меншою, ніж у висушеному і просульфітованому за загальноприйнятою технологією хмелю. Тобто, інгібіруючий вплив на пероксидазу несушеного хмелю біля 2% SO₂ перевищує вплив сушіння і навіть сульфітації несушеного хмелю, таким чином оброблення несушеного хмелю сірчистим ангідридом найбільш доцільне.

Зниження активності ферментів спостерігається не тільки відразу після оброблення свіжозірваного хмелю сірчистим ангідридом, а й на протязі всього терміну зберігання, звичайно, при умові збереження SO₂ у хмелю. Однак на кожну з оксідоредуктаз газ впливає по-різному. Так, якщо спочатку насичення хмелю SO₂ досягає 2,9%, то проходить повна інактивація ферментів і на протязі 1,5 років зберігання не спостерігається їх регенерація. Але концентрація сірчистого ангідриду менш ніж 2% виявилась недостатньою для затримки регенерації пероксидази під час півторарічного зберігання несушеного хмелю. Але навіть і при остатньому вмісту 0,3% газу у несушеному хмелю активність пероксидази в ньому через 1,5 року виявилась не більшою, ніж у висушеному хмелю вологістю 8,5%. Поліфенолоксидаза та аскорбіноксидаза несушеного хмелю, обробленого SO₂, при тривалому його зберіганні не регенерувалася. Каталаза зберігла свою активність тільки на протязі початкового періоду зберігання несушеного хмелю при накопиченні в ньому більше 1,3% SO₂. Надалі їх інактивація має місце навіть при невеликих (0,3%) дозах сірчистого ангідриду. Таким чином бачимо, що окислювальні процеси ферментативного походження у несушеному хмелі ще довго зберігаються, пов`язані вони здебільшого з активністю пероксидази.

Вивчали також зміну кольору шишок хмелю - важливого показника його якості, що похідно відображує зміну вмісту цінних речовин хмелю.

Багаторічна практика оцінки якості хмелю за кольором свідчить, що можна вважати його покращанням: зниження неоднорідності, ліквідацію різнозабарвленості в забарвлені маси хмелю, освітлення кольору.

Досліди показали, що якщо оброблюється хміль базисного кольору за чинним стандартом, сірчистого ангідриду доволі 0,5%. При обробленні жовто-зеленого або зеленувато-жовтого кольору шишок хмелю, неоднорідного по забарвленню у масі, добрі результати одержуємо при 1% сірчистого ангідриду.

Розроблено технологічні умови одержання препарату несушеного хмелю шляхом обробки сірчистим ангідридом.

Технологічний процес одержання препарату сульфітованого несушеного хмелю здійснюють так: хміль будь-якого ботанічного сорту, що надходить з плантації одразу ж завантажується до сульфітаційної установки. Якщо потрібно створити запаси хмелю для безперервної роботи установки, його можна зберігати у камерах активного вентилювання і забирати звідти по потребі. Хміль обробляють сірчистим ангідридом до концентрації 0,5-1,5% в залежності від його кольору. Для цього хміль розміщують шаром висотою 0,4 - 0,5 м на всій площині сітчастого транспортеру, на якому він переміщується від завантажувального до вихідного люку, на всьому шляху піддаючись впливу SO₂, який циркулює крізь масу хмелю. Швидкість транспортеру встановлюється такою, щоб на виході з установки досягти потрібної концентрації сірчистого ангідриду у хмелю. Тривалість обробітку становить 30-40 хвилин. Продуктивність установки залежить від висоти шару хмелю та концентрації SO₂ у газосуміші, витрати газу становлять 8-10 кг на тонну хмелю.

Після обробітку в сульфітаційній установці шишки хмелю самопливом потрапляють до подрібнювача, де їх подрібнюють до розміру часток менш 1 мм. Із подрібнювача хміль потрапляє до накопичувального бункеру, звідки його дозують по масі в ємності пакування. Матеріал, у який пакують хміль, повинен бути хімічно стійкий, придатний для харчових продуктів. Цим вимогам відповідають скло, харчові полімерні матеріали, як жорсткі, так і плівкові.

Препарат несушеного хмелю зберігали як в лабораторних умовах, так і на виробництві. У табл. 2 відображено зміну хімічного складу хмелю, обробленого газом різної концентрації.

Проводили випробування пивоварних якостей препарату несушеного хмелю у лабораторних та виробничих умовах Бердичівського та Житомирського пивоварних заводів. Нормування хмелю проводили не тільки за вмістом альфа-кислот, але й за виходом ізогумулону, визначеному в лабораторних умовах.

У практиці пивоваріння застосовується нормування хмелю за вмістом альфа-кислот, однак при цьому не завжди маємо бажаний вихід гіркоти і якість пива. Встановлено, що найбільш об`єктивно характеризує органолептичну гіркоту пива такий показник, як вихід ізогумулону або спектрофотометрична гіркота, яка виражена в мг/літр. За цими показниками і проводили подальші досліди по нормуванню хмелю несушеного консервованого у виробництві пива.

Середні дані вмісту ізогумулону в охмеленому суслі та пиві наведені в табл. 3.

Таблиця 3. Вміст ізогумулона в суслі і пиві експериментальних варок

Втрати на дослідних варках значно нижчі, що можна пояснити кращою розчинністю гірких речовин хмелю, менш схильних до адсорбції та видаленню з рідкої фази.

Встановлена можливість економії до 30% хмелю при застосуванні хмелю консервованого сірчистим ангідридом, вироблена оптимальна технологія охмелення ним сусла.

У п'ятому розділі вивчали умови зберігання сухого хмелю у середовищі сірчистого ангідриду з різною концентрацією його.

Проведена робота дала змогу визначити, що зберігання у герметичній тарі запобігає втратам цінних речовин хмелю, а зберігаючи хміль у середовищі SO₂, ці втрати можна суттєво зменшити на протязі всього терміну зберігання.

Так, втрати найбільш цінних для пивоваріння альфа-кислот зменшилися з 69,38% у контролі до 25,26% у середовищі 2% SO₂, тобто зросла у 2,8 рази.

Оптимальна концентрація сірчистого ангідриду для зберігання хмелю у регульованому газовому середовищі становить 2,0%.

У шостому розділі розробляли електротехнологію підготовки несушеного хмелю до пивоваріння. Визначали залежність сили електроструму, що проходить крізь хміль, від технологічних факторів - товщини шару хмелю, ступеню ущільненості маси його та напруги, що подається.

Рис. 2. Вплив ступеню ущільненості хмелю на силу струму, що проходить крізь хміль: 1 - 0,35 г./см³; 2 - 0,40 г./ см³; 3 - 0,45 г./см³; 4 - 0,50 г./см³; 5 - 0,55г/см³.

З графиків рис. 2 бачимо, що змінення ступеню ущільнення значно впливає на хід процесу електрообробки. Так, якщо ступінь ущільнення малий, крива полога, сила струму не перевищує 3А, із зростанням ущільнення зменшується тривалість обробки, а сила струму зростає.

Далі визначали залежність виходу ізогумулону при охмелінні від сили струму обробки та ступеню ущільненності шару хмелю.

Таблиця 4. Залежність параметрів електрообробки від ступеню ущільнення хмелю

Базуючись на одержаних даних, провели оптимізацію технологічного процесу електрообробки несушеного хмелю методом математичного планування багатофакторного експерименту.

На основі проведених досліджень нами обрано параметром оптимізації вихід ізогумулону у мг/л при кип`ятінні або охмеленні обробленим хмелем. З багатьох факторів, що визначають процес електрообробки, обираємо три основних. Вони повинні бути керовані, однозначні, з достатньою точністю їх фіксації. Крім того, вони повинні бути сумісними і незалежними одне від одного. Такими факторами в нас є: товщина шару оброблюваного хмелю h, мм; тривалість обробки , с і напруга, що подається U, В.

Одержане в результаті математичної обробки рівняння регресії має вигляд: у = 43,64 + 1,89х₁ + 2,01х₂, тобто вихід ізогумулону залежить від тривалості обробки та товщини шару хмелю.

Оптимальний варіант електрообробки: товщина шару хмелю - 33 мм, тривалість обробки - 120с, напруга - 100В.

За оптимальним варіантом проведено декілька дослідів.

Таблиця 5. Результати обробки несушеного хмелю за оптимальним варіантом

Середнє збільшення виходу ізогумулону становить 16%.

Основні параметри електрообробки

1. Швидкість подавання хмелю в камеру, кг/год - 100

2. Тривалість перебування хмелю у зоні обробки, хв - 2-5

3. Товщина шару хмелю. мм - 100-300

4. Напруга, що подається, В - 80-120

5. Температура оброблюваного хмелю, ⁰С - до 70

У сьомому розділі наведено результати розрахунку економічної ефективності розробок та запропонованих нових технологій.

Економічний ефект від впровадження розробок становить від 82,6 до 541,6 гривні на тонні препарату.

Висновки

1. Проаналізовано і експериментально досліджено технологічні умови сульфітації хмелю і розроблено удосконалену технологію, що передбачає використання балонного сірчистого ангідриду замість спалювання сірки, багаторазове його рециркулювання крізь шар оброблюваного хмелю всередині камери та перекачування невикористаної частини сірчистого ангідриду до сусідньої камери.

Переваги даної технології в тому, що тривалість процесів за цією технологією скорочується у 2-3 рази; забезпечується економія сірчистого ангідриду і повна екологічна безпека а також оптимальне зберігання хмелю за основними показниками його якості (гіркі речовини. поліфеноли).

Економічний ефект від впровадження цієї технології складає 541,6 гривні на тонні готової продукції.

2. Для впровадження розробленої технології на всіх підприємствах, що займаються сульфітацією хмелю, рекомендовано способи переобладнання наявних сульфітаційних камер.3. Сконструйована принципово нова установка для сульфітації хмелю за авторським свідоцтвом №1271871, за допомогою якої забезпечується повна механізація процесу і безпечні умови виробництва.

4. Розроблено вдосконалений спосіб одержання препарату свіжозірваного несушеного хмелю, консервованого сірчистим ангідридом, що забезпечує економію у пивоварінні 20-30% гірких речовин порівняно з сухим хмелем.

5. Випробування в лабораторних та виробничих умовах показали, що використання препарату несушеного хмелю забезпечує повніше використання гірких речовин хмелю і підвищенню його якості..6. Розроблена технологія одержання і використання препарату дає економічний ефект від застосування препарату - 321,8 гривні на тонні.7. Винайдено технологічні умови оброблення свіжозірваного несушеного хмелю змінним струмом промислової частоти, що дає можливість зекономити 10-20% гірких речовин хмелю при використанні його для охмеління пива.

8. Спосіб електрообробки несушеного хмелю визнаний винаходом (а.с. №1381157), передбачає такі технологічні параметри електрообробки: товщина шару хмелю -33 мм напруга, що подається на хміль - 100 В, тривалість процесу - 120 с

9. Економічний ефект при використанні обробленого струмом хмелю у пивоварінні становить 82,6 гривні на тонні хмелю.

Размещено на Allbest.ru