Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

УПРАВЛІННЯ ЯКІСТЮ МОЛОКА ТА ПРОДУКТІВ ЙОГО ПЕРЕРОБКИ

Костюк Ольга Дмитрівна

Київ - 2008

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Новий рівень якості вітчизняної продукції є головною умовою її виходу на світовий ринок, а також інтеграції до СОТ та Європейського Союзу. Дотримання українськими виробниками міжнародних вимог до якості продукції та управління якістю товарів дозволить їм стати рівноправними партнерами в світовому товарообігу.

В продовольчому комплексі країни важливе місце посідає виробництво молока, як продукту, незамінного за вмістом поживних і мінеральних речовин та багатьох цінних вітамінів. Розвиток ринку молока та продуктів його переробки вимагає від усіх учасників посилення уваги до питань якості та безпеки продукції, а від органів державного нагляду - удосконалення системи регулювання.

З переміщенням виробництва молока із суспільного сектора в приватний погіршилась його якість і зменшилась кількість, а також зросли транспортні витрати. Потреба в стабільних поставках високоякісного молока стимулює переробників до встановлення довгострокових зв'язків з виробниками молочної сировини через надання їм вигідних кредитів, оренду устаткування, навчання персоналу.

Питанням розвитку молочного скотарства і виробництва молока, теоретичним і практичним аспектам формування та функціонування ринку молока і продуктів його переробки присвячено багато наукових праць вчених економістів-аграрників. Серед них роботи В. Г. Андрійчука, В.І. Бойка, Н.Є. Голомші, С.Р. Камілової, О.А. Козак, С.Д. Мельничука, Т.Л. Мостенської, П.Т. Саблука, Н. В.Саперович, О.М. Шпичака. Дослідження теоретичних аспектів та практики управління якістю продукції висвітлені в працях вітчизняних та зарубіжних науковців: І.З. Аронова, Р.В. Бичківського, В.І. Гіссіна, А.В. Гличева, М. М. Ільчука, М.В Калінчика, П.Я. Калити, М.І. Шаповала, У. Демінга, К. Ісікави, Е. Кондо та інших учених.

Велике соціально-економічне значення отримання якісної та безпечної сільськогосподарської продукції, перспективи розвитку молокопродуктового підкомплексу України в умовах приєднання до Світової організації торгівлі, формування спеціалізованого ринку високоякісних молочних продуктів обумовили вибір теми дисертації, її актуальність, мету, завдання і напрями дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження проводилося у відповідності з науково-дослідною тематикою Національного аграрного університету за темою: „Управління якістю агропродовольчої продукції України в умовах глобалізації світової економіки” (номер державної реєстрації №0106U005235).

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є поглиблення теоретичних засад управління якістю молочної продукції та розробка практичних заходів і способів їх реалізації в усьому харчовому ланцюгу „виробництво - переробка - реалізація - споживання”.

Для досягнення зазначеної мети в роботі були поставлені такі завдання:

- проаналізувати сутність категорії „управління якістю”, оцінити роль і значення якості як фактора підвищення ефективності виробництва;

- визначити і систематизувати фактори, які впливають на якість молочної продукції;

- узагальнити теоретичні засади та методичні аспекти управління якістю молока та продуктів його переробки з урахуванням кращого вітчизняного та зарубіжного досвіду;

- провести комплексний аналіз ринку молока і молочних продуктів, узагальнити тенденції розвитку їх виробництва і споживання та оцінити рівень управління якістю продукції у підприємствах;

- виявити резерви підвищення якості та ефективності виробництва в раціональному використанні сировинних ресурсів молочною промисловістю і розробити методичні підходи до оптимізації сировинних зон молокопереробних підприємств;

- обґрунтувати напрями екологізації виробництва як важливого фактора забезпечення якості та безпеки продукції при збереженні довкілля.

Об'єктом дослідження є сфера управління в молокопродуктовому підкомплексі.

Предметом дослідження є теоретичні положення та практичні аспекти управління якістю молока та продуктів його переробки з урахуванням їх відповідності вітчизняним стандартам та адаптації до міжнародних вимог.

Методи дослідження. Теоретичним та методичним підґрунтям проведених у дисертації досліджень стали основи ринкової економіки, наукові праці провідних вітчизняних і зарубіжних вчених, методологія та загальносистемні принципи проведення комплексних наукових досліджень. Із спеціальних методів в роботі використані: абстрактно-логічний - при вивченні літературних джерел та дослідженні розвитку поставлених проблем; теоретичного узагальнення - під час розкриття сутності категорії „управління якістю”; спостереження, порівняльних переваг, економічного аналізу, економіко-статистичний - під час оцінювання сучасного стану та визначенні тенденцій розвитку ринку молока та молочної продукції; розрахунково-конструктивний, графічний - при вивченні та встановленні залежностей між досліджуваними показниками; пропорційних залежностей показників, економіко-математичного моделювання - для оптимізації діяльності сільськогосподарських підприємств.

Інформаційною базою дисертаційної роботи є теоретичні та методичні розробки вчених, законодавчі та нормативні акти Верховної Ради та Кабінету Міністрів України, Укази Президента України, статистичні дані Державного комітету статистики, нормативні довідники, звітність виробничої діяльності сільськогосподарських підприємств України, матеріали особистих спостережень автора.

Наукова новизна одержаних результатів. При виконанні дисертаційної роботи були отримані такі результати:

вперше:

- розроблено методичні підходи (на основі застосування методів лінійного програмування) щодо оптимізації сировинних зон молокопереробних заводів з урахуванням фінансового забезпечення, продуктивності корів та кон'юнктури ринку, які дають можливість визначати стратегію розвитку молокопродуктового підкомплексу (С.10);

удосконалено:

- методичні підходи до формування механізму управління якістю молока та продуктів його переробки у підприємствах через впровадження та сертифікацію систем управління якістю і застосування принципів HАССР (С.13);

- систему оцінки впливу зовнішніх та внутрішніх чинників на якісні показники продукції, яка забезпечує визначення критичних точок і способів усунення можливих відхилень від заданих параметрів в харчовому ланцюзі (С. 8).

дістали подальший розвиток:

- теоретичні підходи до поняття управління якістю як процесу, який охоплює питання планування, забезпечення та контролю якості і на основі аналізу дає змогу підвищувати її рівень (С.5-6);

- рекомендації щодо визначення оптимальних площ під кормовими культурами та поголів'я молочних корів з використанням економіко-математичного моделювання (С.10);

- пропозиції стосовно інтеграції виробників і переробників молочної сировини з метою забезпечення раціональних пропорцій між обсягами виробництва молока та потужностями переробних підприємств (С.11 );

- обґрунтування напрямів розвитку діяльності підприємств на засадах екологічного менеджменту шляхом виробництва безпечної продукції при зниженні деструктивного впливу на навколишнє середовище (С.12 ).

Практичне значення одержаних результатів. Впровадження на практиці пропозицій та рекомендацій щодо виробництва якісних і безпечних продуктів харчування сприятиме підвищенню ефективності виробництва та насиченню внутрішнього ринку високоякісною молочною продукцією, підвищуватиме конкурентоспроможність вітчизняної продукції на міжнародному ринку.

Теоретичні положення та інформаційно-аналітична база дисертації можуть використовуватись у навчальному процесі при підготовці магістрів спеціальності “Менеджмент організацій” спеціалізації “Управління якістю” (акт впровадження від 28.11.2007 р.).

Результати досліджень рекомендовані до практичного застосування сільськогосподарськими підприємствами України і впроваджені Головним управлінням агропромислового розвитку Київської обласної державної адміністрації (довідка № 02-07-1/1878 від 24.09.2007 р.).

Особистий внесок здобувача. Наукові положення, висновки та пропозиції, що містяться в дисертаційній роботі та виносяться на захист, є результатом особистих розробок автора.

Апробація результатів дослідження. Основні результати і висновки дисертаційної роботи доповідалися на: Міжнародній науково-практичній конференції „Євроінтеграція та конкурентоспроможність продукції агропромислового комплексу України” (м. Київ, Національний аграрний університет, 5-6 жовтня 2006 р.); Всеукраїнській науково-практичній конференції „Конкурентоспроможність продукції АПК України та вимоги СОТ” (м. Київ, Національний аграрний університет, 4-5 жовтня 2007 р.); Міжнародній конференції „Світовий досвід та перспективи розвитку сільського господарства” (м. Воронеж, Державний аграрний університет, 22-24 жовтня 2007 р.); Міжнародній науково-практичній конференції „Формування конкурентоспроможності підприємств АПК в умовах глобалізації” ( м. Полтава, Полтавська державна аграрна академія, 13-14 листопада 2007 р.); Міжнародній науково-технічній конференції „Інноваційні технології, проблеми якості і безпеки сировини і готової продукції у м'ясній та молочній промисловості” (м. Київ, Національний університет харчових технологій, 27-28 листопада 2007 р.).

Публікації. Основні положення і результати дисертаційного дослідження викладені в 8 одноосібних наукових працях загальним обсягом 2,4 друк. арк., в тому числі 4 наукові статті у фахових виданнях, одна в інших виданнях, загальним обсягом 2,05 друк. арк., 3 матеріали конференцій обсягом 0,35 друк. аркуша.

Обсяг і структура дисертації. Основний зміст дисертації викладено на 188 сторінках комп'ютерного тексту, складається із вступу, трьох розділів, висновків, додатків, списку використаних джерел із 220 найменувань. Робота містить 24 таблиці, 33 рисунки та 8 додатків.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

якість молочний продукція ринок

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації, сформульовано мету, завдання, об'єкт і предмет дослідження, визначено наукову новизну та практичне значення одержаних результатів.

У першому розділі - “Теоретичні основи управління якістю продукції” - проаналізовано суть категорії управління якістю продукції, основні принципи сучасних систем управління якістю, а також визначено особливості та методологію їх застосування в Україні. Встановлено, що система управління якістю на вітчизняних підприємствах будується на основі процесного підходу. Виробнича діяльність розглядається як сукупність усіх процесів, що беруть участь у створенні продукції і є організаційно-технічним комплексом, головна мета якого знайти оптимальний баланс між витратами на підтримку дійсної якості та прибутком від його забезпечення.

З'ясовано, що визначальними елементами управління якістю, які найбільш істотно впливають на постачання на ринок конкурентоспроможної української продукції, є: стандартизація і сертифікація сировини та виробів, внутрішніх систем якості; державний нагляд за додержанням стандартів, норм і правил та відповідальність за їх порушення; дотримання принципів HАССP, внутрішньовиробничий технічний контроль якості.

В ході дослідження з'ясовано, що управління якістю є динамічним і багатоаспектним процесом, а сучасні системи управління якістю є важливим засобом конкурентного змагання: дають можливість оптимізувати ресурсний потенціал, сприяють формуванню портфеля замовлень та залученню інвестицій.

Інтеграція України до СОТ, стратегічний курс на набуття членства в ЄС ставлять перед вітчизняним виробником нові завдання. Одним з головних завдань є необхідність дотримання всіх нормативних вимог, що висуваються до молочної продукції не тільки на рівні національного законодавства, а й тих, що передбачені міжнародними технічними регламентами.

Для активізації процесу управління якістю в Україні потрібні такі умови, як державна підтримка підприємств, впровадження наукових розробок в управлінські, технічні та технологічні процеси, безперервне навчання персоналу, забезпечення реального зв'язку між споживачами та постачальниками.

У другому розділі - „Сучасний стан виробництва та переробки молока: тенденції розвитку та управління якістю продукції” - проаналізовано стан та динаміка виробництва продукції в галузі у порівнянні зі світовим виробництвом, систематизовано чинники, які визначають якість молочної продукції, охарактеризовано основні тенденції розвитку та управління якістю в сільськогосподарських підприємствах та у вітчизняних молокопереробних підприємствах.

Аналіз економічного стану молочного скотарства показав, що протягом 1990-2007 рр. спостерігається різкий спад обсягів виробництва - від 24,5 млн. тонн молока у 1990 до 12,3 млн. тонн у 2007 р., постійно зменшується поголів'я корів (за оцінками експертів на 1 січні 2008 року нараховується всього 3,14 млн. голів проти 8,38 млн. у 1990 році), зростає собівартість продукції, а діяльність більшості сільськогосподарських підприємств є збитковою.

Всі ці фактори вплинули на споживання молока населенням, яке складає зараз близько 230 кг на особу і становить трохи більше половини науково-обґрунтованої норми. Головними причинами деградації галузі є економічна криза, відсутність державної підтримки, а також диспаритет цін на молочну сировину, молочні тварини і промислову продукцію для сільськогосподарського виробництва.

Збереження загальних обсягів виробництва молока відбувається за рахунок зростання продуктивності корів при одночасному скороченні поголів'я у всіх категоріях господарств. Оскільки зменшення поголів'я відбувалось, в основному, за рахунок малопродуктивних корів, можна говорити про поліпшення якісного складу дійного стада - продуктивність корів у господарствах усіх категорій за останні роки зросла майже на 200 кг.

Великою проблемою є якість молочної сировини. З молока низького ґатунку неможливо виробляти широкий асортимент продукції, особливо, молочні продукти для дітей. В нашій державі вимоги до якості сирого молока не такі жорсткі як в ЄС і допускають перевищення європейських показників у декілька разів (табл. 1).

Таблиця 1. Порівняння вимог вітчизняного стандарту та директиви ЄС щодо якості молочної сировини

Розроблено на основі вітчизняних та міжнародних стандартів.

Як видно з табл. 1, допустимий вміст бактерій у вітчизняному молоці значно перевищує міжнародні нормативи і робить його непридатним для виробництва продукції, конкурентоспроможної в світі. А з розширенням Євросоюзу на Схід нашим виробникам вийти на зовнішній ринок через чітко сформовану систему захисту внутрішнього ринку країн-сусідів України за рахунок сертифікації продукції та стандартів екологічної якості буде неможливо.

Дослідження показало, що із загального обсягу сировини, яка надійшла на промислову переробку, майже 70% - молоко другого ґатунку, яке отримане з приватних господарств, де утримуються 1-2 корови. Норми доїння та зберігання, які передбачають охолодження сировини до 4° С, там не витримуються. Тому воно закуповується або другим ґатунком, або як негатункове і потребує додаткових затрат на очищення, пастеризацію, що позначається на вартості готової продукції. Молоко, яке виробляється сільськогосподарськими підприємствами, має значно вищу якість.

Аналіз чинників, які формують якість молочної продукції, дозволив зробити висновок, що виробництво якісного молока забезпечується чіткою системою господарських, зоотехнічних, ветеринарних та техніко-технологічних заходів, які попереджують причини і визначають критичні точки, а також методи усунення можливих відхилень від заданих параметрів у всьому харчовому ланцюзі.

В ході дослідження встановлено, що протягом останніх років внаслідок дефіциту молочної сировини ціни на неї постійно зростали, як і різниця в ціні на молоко, вироблене в сільськогосподарських підприємствах і молоко з господарств населення, яка обумовлена різною якістю зданої продукції.

Встановлено, що розширення ринків збуту у вітчизняному та світовому економічному просторі, підвищення авторитету підприємств та іміджу України вимагають прискорення процесу гармонізації національного законодавства відповідно до європейських та світових вимог. Підвищення якості молочної продукції - це не тільки запровадження високих стандартів. Це підтримка виробників та допомога їм у вдосконаленні управління виробництвом, освоєнні передових технологій та модернізації обладнання.

Ринок молока та молочної продукції України представлений такими сегментами: молока та кисломолочної продукції, тваринного масла, сиру, сухих молочних продуктів та молочних консервів.

Дослідження показують, що в Україні спостерігається парадоксальна ситуація, коли в умовах скорочення виробництва молока як сировини, молочна промисловість швидко нарощує обсяги випуску майже всіх видів молочної продукції. Протягом останніх років за темпами розвитку галузь посіла третє місце серед підприємств харчової промисловості, не зважаючи на те, що підприємства лише на третину забезпечені сучасним устаткуванням і новою технікою.

Аналіз ринку дозволяє стверджувати, що товарна номенклатура вітчизняної молочної продукції наближається до європейських показників. З'явилось багато брендів, виробники розвивають високотехнологічні виробництва, вводять нові види продуктів. Але однією із нагальних проблем залишається управління якістю на переробних підприємствах - менше третини з них мають сертифіковані системи управління якістю. Процес гальмується консервативними методами управління, а також високою вартістю процедури. Часто сертифікація носить декларативний характер. Тому необхідно забезпечити лідерство керівництва у політиці якості на підприємстві, відповідальність кожного працівника за виготовлену продукцію, оптимізувати весь ресурсний потенціал з метою підвищення конкурентоспроможності продукції та максимального задоволення споживачів.

У третьому розділі - “Шляхи вдосконалення управління якістю продукції в молокопродуктовому підкомплексі” - визначені основні напрями підвищення якості продукції через активізацію узгодження вітчизняних стандартів з міжнародними вимогами до якості та безпеки продуктів, оптимізацію сировинних зон з метою забезпечення раціональних пропорцій між обсягами виробництва сировини і потужностями вітчизняних молокопереробних підприємств та екологізацію виробництва.

Встановлено, що в ході реформування АПК економічні зв'язки між постачальниками і переробниками молочної сировини розірвались, що призвело до незабезпеченості переробної промисловості якісною сировиною, відсутності економічної зацікавленості партнерів по агробізнесу, низьких закупівельних цін на сільськогосподарську продукцію. Через нестачу сировини, важкий фінансовий та технологічний стан більшість переробних підприємств не можуть здійснювати комплексну переробку молока, випускати широкий асортимент високоякісної, безпечної та конкурентоспроможної продукції.

На основі застосування методів лінійного програмування розроблено методичні підходи щодо оптимізації сировинних зон молокопереробних заводів з урахуванням фінансового забезпечення, продуктивності корів та кон'юнктури ринку, яка дає можливість формувати стратегію розвитку молокопродуктового підкомплексу і підвищувати якість первинної сировини та продуктів її переробки.

Розглянута базова економіко-математична модель Браславця - Кравченка була доповнена такими рівняннями (формули (1) і (2)):

- умова щодо забезпечення потужностей переробного підприємства сировиною (молоком):

Z _k b _k ? Q _t , (1)

де Z_k - шукане поголів'я корів з k - ою продуктивністю;

b_k - добовий удій молока від корови з k - ою продуктивністю;

Q_t - добова потужність молокозаводу в t - й період;

- цільова функція дає можливість мінімізувати площі під кормовими культурами для повноцінної годівлі корів:

? х_jr > min, (2)

де x_jr - шукана площа j-ї кормової культури в r-му об'єкті.

При веденні великотоварного виробництва економіко-математичне моделювання дає можливість визначити оптимальні площі під кормовими культурами та періоди їх використання. Раціональне кормовиробництво дозволяє знизити собівартість молока, ефективно використовувати сільськогосподарські угіддя з метою забезпечення молокозаводів високоякісною сировиною відповідно до їх потужностей та з врахуванням продуктивності корів.

Нині великі молокопереробні заводи сформували свої сировинні зони та інтегруються з виробниками сировини. Відставання зростання обсягів виробництва молока від потреб ринку молочних продуктів змушують переробників застосовувати нові підходи до організації заготівлі.

Інтенсифікація виробництва якісної молочної продукції з метою найповнішого задоволення споживачів передбачає поєднання інтересів усіх учасників харчового ланцюга, яких можна об'єднати в кластер.

Конкурентоспроможність вітчизняної молочної продукції повинна досягатись за рахунок високої якості і безпечності, підвищення ефективності виробництва при одночасному зниженні деструктивного впливу на навколишнє середовище.

Питання екологізації особливо актуальні для підприємств молочної промисловості, яка належить до матеріаломістких галузей із значним рівнем водоспоживання та водовідведення.

Екологічна проблема виробництва молока і молочних продуктів має два аспекти - створення екологічно безпечної продукції та екологічно безпечного для навколишнього середовища виробництва. Екологічне вдосконалення технологій виробництва молочних продуктів повинне базуватись на раціональному використання сировини.

Відсутність належного еколого-економічного обґрунтування при нарощуванні обсягів виробництва спричинило ресурсну напруженість. Мінімізація екологічного ризику вимагає впровадження виробниками екологічно безпечних, безвідходних технологій та сучасного очисного обладнання.

Якість і безпека харчових продуктів протягом всього „життєвого циклу” (виробництво - переробка - реалізація - споживання) має відповідати встановленим органолептичним, технологічним, санітарно-гігієнічним і токсикологічним вимогам. Першочергового значення набувають заходи, які гарантують безпечність продуктів для життя і здоров'я населення. Вони повинні базуватися на безумовному виконанні виробниками вимог чинних санітарних норм і правил та технологічному контролі процесу виробництва.

Вимоги та норми щодо збереження навколишнього середовища є зараз одним з найважливіших інструментів у відносинах між країнами, при загостренні боротьби за ринки збуту продукції та встановлення екологічних бар'єрів для обмеження ввозу в країну багатьох видів продукції.

Узагальнюючи результати досліджень, можна зробити висновок, що в сучасних умовах господарювання молокопереробні підприємства за рахунок оптимізації своїх сировинних зон, систематичного контролю за якісними параметрами продукції та дотримання технології виробництва можуть забезпечити високу якість вітчизняної молочної продукції і зробити її конкурентоспроможною на світовому ринку.

Досвід країн з перехідною економікою свідчить, що адаптація до світових норм та правил для нашої держави безальтернативна, а зволікання з її впровадженням матиме серйозні негативні наслідки (втрата ринків збуту, негативний імідж в торгово-економічних відносинах).

Вітчизняна молокопереробна галузь поступово переходить на європейські стандарти роботи і значно випереджує виробників сировини в інноваційному та технологічному розвитку. Поступовий перехід до високопродуктивного індустріального виробництва молока та соціальний захист дрібних товаровиробників є шляхом стабілізації і подальшого розвитку всього молокопродуктового підкомплексу України.

Проведені дослідження дають змогу стверджувати, що конкурентні переваги підприємству на ринку молочної продукції забезпечать вхідний контроль сировини, наявність високотехнологічного устаткування, якісна та безпечна продукція, виготовлена за унікальними рецептурами, мотивація і відповідальність персоналу, чітка відповідність технологій виробництва продукції положенням державного стандарту та технологічним інструкціям з врахуванням міжнародних вимог, експертний контроль за якістю продукції, дотримання умов зберігання та транспортування, розвинена логістична система та екологізація всіх складових виробництва.

Механізм управління якістю молочної продукції від виробництва до споживання, повинен реалізуватися через впровадження і сертифікацію систем управління якістю, контроль за критичними точками виробництва та зменшення шкідливого впливу як на організм людини, так і на навколишнє середовище.

ВИСНОВКИ

У дисертаційному дослідженні здійснено теоретичні узагальнення і запропоновано новий підхід до розв'язання проблеми забезпечення якості молочної продукції.

1. Критичний аналіз літературних джерел дозволив зробити висновок, що процес управління якістю кінцевою метою передбачає задоволення встановлених і очікуваних потреб споживачів, зміна яких залежить від технологічних факторів, а також від соціальних та екологічних умов. Дослідження управлінських явищ на підприємствах молокопродуктового підкомплексу дає підстави стверджувати, що в системі управління якістю є значний резерв для реалізації їх потенціалу: лідерство керівництва, мотивація якісної праці, зміцнення інноваційної складової, перехід на європейську модель забезпечення якості та безпеки харчових продуктів, постійний моніторинг ринків та діагностика конкурентоспроможності своєї продукції.

2. Дослідження тенденцій розвитку молочного сектора в сільському господарстві України свідчать про систематичне скорочення поголів'я корів та зміщення основної їх частки в господарства населення. Нині основний об'єм виробництва молока (81%) зосереджений в господарствах приватного сектора, де утримується 1-2 корови, що унеможливлює контроль за якістю молочної сировини, яка є основою випуску конкурентоспроможної молочної продукції.

3. Встановлено, що криза в молочному скотарстві вплинула на роботу переробних підприємств. Обсяг переробки сировини на молочних заводах скоротився більше, ніж вдвічі - до 8 млн. тонн. Зменшення пропозиції молока та зростання цін на молочну продукцію призвели до скорочення споживання молока і молочних продуктів в Україні, яке становить трохи більше половини науково-обґрунтованої норми.

4. У зв'язку з інтеграцією нашої країни в європейську та світову економіку, обґрунтовано необхідність вирішення актуальних питань, пов'язаних з якістю вітчизняних молочних продуктів. Для цього потрібно забезпечити галузі державну і фінансову підтримку, гармонізувати стандарти відповідно до світових вимог, проводити заходи, спрямовані на пом'якшення впливу сезонності виробництва молока, забезпечити обладнання незалежних лабораторій з визначення якісних показників та організувати мережу молокоприйомних пунктів з охолоджувачами та аналізаторами якості сировини, стимулювати експорт молочної продукції та диверсифікацію ринків її збуту.

5. Враховуючи сучасні тенденції на ринку молочних продуктів, обґрунтовано інвестиції переробних підприємств у власні сировинні бази, що забезпечить їм безперебійні поставки високоякісної молочної сировини і сприятиме подальшому організаційному укрупненню та концентрації технологічного потенціалу галузі.

6. Застосування методів лінійного програмування дозволило розробити методичні підходи щодо оптимізації сировинної зони, апробація якої здійснена на підприємстві з добовою потужністю 450 тонн. Економіко-математичне моделювання дає можливість визначити оптимальні площі під кормовими культурами та періоди їх використання. Розроблена методика показує, що із зростанням продуктивності корів від 4000 кг/рік до 6000 кг/рік зменшуються як витрати на матеріально-технічне забезпечення програми від 118,4 млн. грн. до 79,4 млн. грн., так і площі під кормовими культурами від 57543,1 га до 38596,0 га, а також кількість самих корів від 40,9 тис. гол. до 27,4 тис. голів. Поєднання інтересів виробників та переробників молочної сировини передбачає створення передумов для підвищення економічної ефективності їх діяльності через раціональне співвідношення між обсягами виробленого молока і переробними потужностями молочних підприємств.

7. Одним з можливих шляхів забезпечення належної якості молочної сировини на дрібнотоварних фермах є придбання на кооперативних засадах і встановлення там доїльної установки та холодильного обладнання. Проведені розрахунки окупності показують, що за рахунок підвищення ціни на якісну молочну сировину інвестиції можуть окупитись протягом 4-5 років. Скотомісце вартістю 10600 грн. окупиться протягом 4,4 року за рахунок додаткових надходжень за якість молока. При зростанні кількості корів від 400 голів до 700, строк окупності скорочується до 4,1 року, а при кількості корів 1000 голів і вартості скотомісця 8840 грн., цей строк становить 3,7 року.

8. В ході дослідження встановлено, що важливим механізмом конкурентної боротьби є екологізація діяльності. Зниження деструктивного впливу на навколишнє середовище і впровадження екологічної сертифікації дає переваги всім учасникам ринку: підприємствам - дивіденди за стабільний випуск продукції високої якості, розширення ринків збуту і подолання нетарифних бар'єрів при виході на міжнародний ринок; виробникам - кращі та безпечніші умови роботи; споживачам - екологічно чисту і якісну продукцію при збереженому довкіллі.

9. Проведена систематизація факторів, які формують якість молочної продукції, дозволяє зробити висновок, що виробництво якісної молочної продукції передбачає впровадження чіткої системи господарських, зоотехнічних, ветеринарних, інженерних і технологічних заходів, направлених на підтримку запланованого рівня якості, попередження причин і визначення методів усунення можливих відхилень від заданих параметрів. Управління якістю молочної продукції необхідно здійснювати у всьому харчовому ланцюзі „виробництво - споживання”, який включає виробництво молочної сировини, її переробку, реалізацію та споживання готової продукції.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Статті у наукових фахових виданнях:

1. Костюк О.Д. Сучасні підходи до управління якістю продукції // Науковий вісник Національного аграрного університету. - 2006. - № 97. - С. 378-382.

2. Костюк О.Д. Фактори забезпечення якості молока в умовах розвитку ринкових відносин//Вісник Житомирського державного технологічного університету / Серія: економічні науки. - 2006. - №3 (37). - С. 181-184.

3. Костюк О.Д. Сучасний стан ринку молока та молочної продукції в Україні// Вісник Житомирського державного технологічного університету / Серія: економічні науки. - 2006. - №4 (38). - 270-273.

4. Костюк О.Д. Екологічні аспекти виробництва молочної продукції в ринкових умовах //Науковий вісник Національного аграрного університету. - 2007. - № 110. - С. 127-130.

Матеріали конференцій:

5. Костюк О.Д. Проблеми безпечності харчових продуктів // Тези міжнародної науково-технічної конференції “Інноваційні технології, проблеми якості і безпеки сировини та готової продукції у м'ясній та молочній промисловості”. - Київ: НУХТ, 2007. - С.156-158.

6. Костюк О.Д. Якість молочної продукції як фактор її конкурентоспроможності // Тези міжнародної науково-практичної конференції “Формування конкурентоспроможності підприємств АПК в умовах глобалізації”. - Полтава: ПДАА, 2007.- С.116-117.

7. Костюк О.Д. Кормление как основной фактор повышения продуктивности молочних коров // Материалы международной конференции “Мировой опыт и перспективы развития сельского хозяйства”. - Воронеж: ВГАУ, 2008.- С.113-115.

Размещено на Allbest.ru