Товарознавство харчових продуктів рослинного походження

Споживна цінність харчових продуктів та головні фактори, що впливають на неї, критерії оцінювання. Загальна характеристика показників якості продовольчих товарів. Способи та засоби їх зберігання, вимоги до температури. Властивості макаронних виробів.

Рубрика Кулинария и продукты питания
Вид контрольная работа
Язык украинский
Дата добавления 08.11.2014
Размер файла 21,5 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

1. Споживна властивість продовольчих товарів обумовлюється, насамперед, наявністю в них комплексу простих і складних хімічних речовин, які необхідні кожній людині для нормального функціонування організму (перераховані вище споживні властивості мають для продовольчих товарів, на нашу думку, другорядне значення - вони спрямовані на сприяння процесу раціонального проведення комерційних операцій з відповідними групами продовольчих товарів і забезпечення ефективності процесу товаропросування)

Споживча цінність харчових продуктів зумовлена їх хімічним складом і комплексом властивостей, а саме:

· біологічна цінність

· фізіологічна цінність

· лікувально-профілактична цінність енергетична

· доброякісність продукту

· безпека (нешкідливість) продукту

· органолептичні властивості.

Біологічна цінність продукту - це вміст в ньому десяти незамінних амінокислот поліненасичених жирних кислот, вітамінів, мінеральних речовин, фосфоліпідів, барвних речовин;

Фізіологічна цінність продукту проявляється дією речовин, що в ньому міститься, на нервову, серцево-судинну, травну системи;

Лікувально-профілактична цінність продукту визначається властивістю його речовин лікувати хвороби та запобігати їм;

Доброякість продукту - це відповідність органолептичних і фізико-хімічних показників його якості нормам, передбаченим діючими стандартами і технологічними умовами;

Безпека (нешкідливість) продукту - це відсутність в ньому шкідливих для організму людини речовин.

Шкідливі речовини: нітрати, нітрити, пестициди, радіонукліди, токсичні речовини, що виробляють мікроорганізми, важкі метали, речовини канцерогенної дії;

Органолептичні властивості продукту визначаються його зовнішнім виглядом консистенцією, запахом, ароматом, ступенем свіжості;

Енергетична цінність продукту визначається кількістю енергії, що виділяється після біологічного окислення речовин, що міститься в ньому і виражається в ккал або кДж (1 ккал відповідає 4,186 кДж);

2. Якість товару - це сукупність його властивостей і характеристик, які додають йому здатність задовольняти обумовлені або передбачувані потреби покупця. Якість містить у собі не всі властивості товару, а тільки ті, що пов'язані із задоволенням конкретних потреб відповідно до призначення товару. Крім споживчих властивостей, якість включає й інші властивості товару, які забезпечують задоволення потреб проектувальників, виробників, працівників сфери обігу, які мають відношення до товару.

Показник якості продукції - це кількісна характеристика однієї чи кількох властивостей продукції, що характеризують її якість, яку розглядають стосовно визначених умов її створення та експлуатації або споживання.

Нормативно-технічна документація встановлює регламентовані, номінальні, граничні та оптимальні значення показників якості продукції.

Регламентоване значення показника якості продукції - це таке значення, яке встановлюють нормативними документами, наприклад, вміст сахарози у цукрі-піску не повинен бути менше 99,75%, а у всіх видах рафінаду - не менше 99,9%.

Номінальне значення показника якості продукції є таким, відносно якого відраховують допустиме відхилення.

Граничне значення показника якості продукції - це найбільше або найменше регламентоване значення показника якості продукції.

Показники якості

· межеві - «від …. до»

· заборонні - «не допускається»

· граничні - «не більше», «не менше»

· допустимі - «допускається»

Органолептичні показники якості визначають за допомогою органів відчуття - запах, смак, консистенція тощо;

Фізико-хімічні - питома вага, щільність, масова частка води, цукру тощо;

Мікробіологічні - вміст сальмонел, бактерій кишкової палички тощо;

Кількісні показники якості: фізичні визначають фізичними методами за допомогою приладів;

Хімічні - хімічними показниками (титруванням);

Мікробіологічні - посівали проб з продукту на поживне середовище, підрахунок мікроорганізмів.

Групи показників якості

Показники призначення - фасування, пакування, маркування, органолептичні, фізико-хімічні, мікробіологічні.

Показники збережності - зберігати якість за певний термін.

Естетичні показники - інформаційна виробність товару, привабливість, раціональність форм, товарний вигляд пакувального матеріалу, чіткість маркування.

Екологічні показники характеризують ступінь дії шкідливих речовин під час зберігання, транспортування і споживання товарів на навколишнє середовище.

Показники безпеки характеризують нешкідливість і безпеку продукту для людини при споживанні.

Продовольчі товари за показниками поділяються на:

· стандартні

· брак технічний

· нестандартні

· брак абсолютний.

Стандартну продукцію поділяють на товарні сорти.

Сорт - це градація якості продукції певного виду по одному або кількох показниках якості, встановлених нормативною документацією.

3. Режими зберігання визначаються: температурою, відносною вологістю повітря, газовим складом атмосфери, освітленістю, повітрообміном, санітарним станом приміщення.

Температура є найважливішою умовою збереження продукту; вона впливає на інтенсивність усіх процесів, що протікають при зберіганні. З підвищенням температури підсилюється випаровування вологи, підвищується активність ферментів, мікроорганізмів і шкідників, що призводить до збільшення втрат.

У залежності від типу і складу харчових продуктів встановлюється діапазон температур для зберігання:

- 18°С - 0°С оптимальна температура для зберігання заморожених продуктів;

- 0°С - +4°С - яєць, рослинної олії, молочних продуктів, плодів;

- 20°С - +25°С - продуктів зі зниженою вологістю: борошно, крупа, цукор, крохмаль, прянощі;

0°С - +25°С - зберігання консервованої продукції (виключається мікробіологічне псування, а наявність тари виключає усушку; хімічні процеси при цьому відбуваються).

Існує кілька способів зберігання й укладання сировини та продуктів.

Стелажний - продукція зберігається на полках, стелажах, у шафах; при цьому способі вона захищена від відсирівання, тому що здійснюється доступ повітря до нижніх шарів. Так зберігають масло, сир, хліб, вина в пляшках (у горизонтальному положенні для змочування пробок).

Штабельний - продукція зберігається на підтоварниках; так зберігають продукти в тарі, яку можна складати в стійкий штабель висотою не більше 2 м; мішки з цукром та борошном укладають плиском, висотою не більше 6 мішків.

Ящиковий - у ящиках зберігають плоди, овочі, яйця та ін.

Насипний - продукти зберігають навалом - у засіках, ящиках, контейнерах, бункерах без тари, причому з боку стін і підлоги залишають простір 10-20 см для вільного доступу повітря; так зберігають картоплю (висота не більше 1,5 м), коренеплоди (0,5 м), цибулю (0,3 м).

Підвісний - застосовується для зберігання сировини і продуктів у підвішеному стані, наприклад копченості, ковбасні вироби. М'ясо тушами, налівтушами, четвертинами зберігають підвісним способом на луджених гаках, без зіткнення туш одна з одною та зі стінами.

2. Зерно і продукти його переробки.

1. Від чого залежить споживні властивості макаронних виробів?

2. Як впливає сировина на якість макаронних виробів?

3. Як впливає технологія виготовлення на якість і асортимент макаронних виробів?

4. Споживні властивості макаронних виробів - залежать від якісності борошна та іншої сировини.

Добавки (молочні, яєчні, томатні та ін.) поліпшують харчову і біологічну цінність макаронних виробів, впливають на їхні органолептичні показники, передусім на колір і смак. Біологічну цінність макаронних виробів великою мірою підвищують вітаміни B1, В2 і РР, концентрати й ізоляти білків бобових культур (сої, гороху), соки фруктів та овочів, фруктові пасти та ін.

На формування споживних властивостей макаронних виробів впливає технологія приготування, що складається з таких основних операцій: приготування з борошна і збагачувачів макаронного тіста, пресування тіста, формування сирих виробів, обдування, нарізання, підсушування, сушіння, охолодження, упаковування готової продукції.

5. Макаронні вироби приймають партіями. Партія макаронних виробів у торгівельній мережі - це будь-яка кількість макаронних виробів однієї групи, класу, типу і виду, дати виготовлення, оформлена одним документом про якість встановленої форми. Для внутрішньоміських перевезень замість документа про якість допускають ставити на товарно-транспортній накладній штамп ВТК про відповідність партії виробів вимогам нормативно-технічної документації.

Органолептичні показники макаронних виробів - це їхній колір, поверхня, форма, смак, запах, стан виробів після варіння.

Колір виробів однотонний з кремовим або жовтуватим відтінком. Він повинен відповідати сорту борошна, без слідів невимішування. У виробах з добавками колір може трохи змінюватися.

Поверхня виробів має бути гладенькою, допускають незначну шорсткість.

Форма виробів правильна і відповідає їхній назві. У макаронах, перах, вермішелі і локшині допускають вигини і викривлення, які не погіршують товарного вигляду виробів.

Смак і запах не повинні мати побічних присмаків і запахів. У виробів з добавками смак відповідно змінюється.

Під час варіння до готовності вироби не повинні втрачати форму, склеюватися між собою, утворювати клубки, розвалюватися по швах.

Оцінюючи якість макаронних виробів, враховують такі фізико-хімічні показники: вміст лому, крихт і деформованих виробів, вологість, кислотність, міцність, вміст металомагнітних домішок, наявність шкідників хлібних запасів.

6. На формування асортименту макаронних виробів впливають такі чинники, як якість і сорт борошна, вид збагачувачів або смакових добавок, форма, довжина, ширина, розмір поперечного розрізу (діаметр).

Залежно від якості і сорту борошна, яке використовують для виготовлення макаронних виробів, їх поділяють на три групи (А, Б, В) і два класи (1, 2).

Макаронні вироби розрізняють також залежно від форми, довжини, ширини, діаметра.

Вирізняють чотири типи макаронних виробів: трубчасті, ниткоподібні (вермішель), стрічкоподібні (локшина), фігурні.

Трубчасті макаронні вироби - залежно від форми і довжини поділяють на чотири підтипи: макарони, ріжки, пера і лом макаронний.

Макарони - мають вигляд трубки з прямим або хвилеподібним зрізом. Вони бувають короткими (15-20 см) і довгими (довжина не менше 20 см).

Ріжки - мають зігнену або пряму трубку з прямим зрізом, довжина їх за зовнішньою кривою 1,5-4,0 см, для Любительських - 3,0-10,0 см.

Пера - мають вигляд трубки з косим зрізом, довжина їх від гострого до тупого кута - 3,0-10,0 см.

Макаронний лом - деформовані макарони, обломки й обрізки макаронів.

Макарони, ріжки і пера залежно від зовнішнього діаметра (для виробів округлого розрізу) або діаметра описаного кола (для інших видів) поділяють на види: соломку (крім пер), Особливі, Звичайні і Любительські.

Соломка - має діаметр до 4,0 мм.

Особливі - 4,1-5,5 мм.

Звичайні - 5,6-7,0 мм.

Любительські - більш як 7,0 мм.

Ниткоподібні макаронні вироби.

· Вермішель

· Локшина

Фігурні макаронні вироби.

макаронний харчовий продовольчий товарознавство

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.