Сучасний стан питання тривалого зберігання плодів та ягід

Размещено на http://www.allbest.ru

МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ПРОДОВОЛЬСТВА УКРАЇНИ

Реферат

на тему: «Сучасний стан питання тривалого зберігання плодів та ягід»

ягода плід стиглість

Вступ

Особливістю продукції переробки є її сезонний характер, спричинений технологічним циклом вирощування садивного матеріалу, виробництва плодів і ягід та обмеженим періодом їх споживання у свіжому вигляді. Важливе значення має тут штучний холод, який дозволяє ефективно вирішити проблему забезпечення високої якості продукції плодівництва. Його роль особливо зростає в сучасних умовах значних втрат на різних стадіях виробництва саджанців і плодів, як невід'ємної частини технологічного циклу на шляху продукції до споживача [1].

Між погодними умовами передзбирального періоду, ступенем збиральної стиглості плодів, фазою розвитку об'єктів плодового розсадництва і їх реакцією на охолодження та закономірностями перетворень основних компонентів хімічного складу і комплексом фізичних параметрів встановлений взаємозв'язок [1], який у процесі зберігання визначається рівнем температури, вологості і складу газового середовища. Це дає змогу визначити оптимальні строки збирання і прогнозувати лежкоздатність плодів, функціональний стан і тривалість зберігання продукції плодівництва.

Основним завданням зберігання плодів є максимальне уповільнення процесів життєдіяльності та продовження їх життя без порушення збалансованості обміну речовин [2].

Проблема зберігання свіжих плодів об'єднує велике коло питань. Одна з проблем зберігання плодів є погіршення якості та втрати в процесі зберігання [3].

Основні причини втрат і зниження якості плодів при зберіганні - враження їх фізіологічними і мікробіологічними хворобами. Їх розвиток як правило викликаний порушенням обміну речовин в плодах [4].

1. Особливості плодів і ягід як об'єктів зберігання

Життєві процеси у плодах і овочах тривають протягом усього часу їх зберігання у свіжому вигляді. Зберігання рослинних продуктів полягає в гальмуванні в них усіх процесів життєдіяльності, зокрема біохімічних, швидкість протікання яких визначається мікрокліматом в штабелі.

Головна причина втрат соковитих сільськогосподарських продуктів при зберіганні - розвиток мікробіологічних процесів, які виникають здебільшого внаслідок втрати тургору живої рослинної тканини або відпрівання продукту при несприятливому вологісному режимі у сховищі. В'янення плодів та овочів знижує їхню здатність до лежкості, сприяючи розвитку мікробіологічних процесів. Ці процеси значно прискорюються, коли на поверхні ослаблених в'яненням продуктів з'являються краплі вологи, що часто трапляється при застосуванні недосконалої системи охолодження або неправильно обраному способі зберігання продукту [5].

Якість плодів при зберіганні суттєво залежить від їх стійкості до різноманітних інфекційних захворювань і функціональних розладів. Стійкість до них і будь - яка інша ознака успадковується та контролюється збалансованою системою генів, а також залежить від умов вирощування плодів в саду, підготовці їх до зберігання після збирання [6].

Всі метаболічні процеси, що відбуваються в плодах, тісно пов'язані з диханням, тому його активність являється важливим фактором, що певною мірою визначає строки зберігання плодів. Як правило, плоди короткого періоду життя проявляють вищу активність дихання, тоді як меншою інтенсивністю відзначаються плоди з високою лежкоздатністю [7-9].

Відомо також [10] , що при збиранні в знімальній стадії стиглості плоди володіють достатньо високою інтенсивністю дихання (сливи - 14…19, черешні - 21…23, чорної смородини - 26…34 мл CO2 / кгЧгод ), однак при цьому явно вираженого клімактеричного підйому не встановлено. В холодильнику інтенсивність дихання плодів сливи знижується в 3…9, черешні - 3…5, чорної смородини в 5…7 разів порівняно із диханням на момент знімання.

В.М. Найченко [10] також встановив, що обмін речовин в плодах проходить швидко, тому строки появи знімальної і споживчої стиглості у них фактично співпадають, а тому плоди сливи, черешні, вишні, суниці, чорної смородини володіють вкрай слабкою лежкоздатністю. При зберіганні вони не покращують свої споживчі властивості, а навпаки, в них протікають процеси, спрямовані на ослаблення організму і прискорення його загибелі. Швидкість їх закладена в генотипі клітини і залежить від умов зовнішнього середовища. Тривалість періоду між знімальною і споживчою ступенями стиглості генетично запрограмована і являється ознакою виду та сорту, внаслідок чого поняття «лежкість» і «придатність» до зберігання не можуть бути рівнозначними. Тому плоди кісточкових і ягідних культур лежкістю як такою не володіють, хоча за штучно створених умов строк їх зберігання можна значно подовжити. Таким чином, вони в певній мірі мають потенційну придатність до зберігання.

Тривалість зберігання плодів можна подати як функцію, залежну від факторів зовнішнього середовища [10]. Якщо умови несприятливі, це призводить до швидкого зменшення вмісту накопичених в оплодні речовин, зміни спрямованості метаболізму, і відповідно - до старіння і самознищення. Цей процес можна суттєво сповільнити, використовуючи «жорсткий» режим зберігання шляхом введення плоду у стан анабіозу. Чутливість плодів різних культур до знижених температур неоднакова, тому приймаючи до уваги температуру замерзання клітинного соку, емпіричним шляхом підбирається найнижча температура зберігання, що не спричинює пошкодження тканин. На основі багаторічних досліджень та аналізу отриманих результатів В.М. Найченком рекомендується «жорсткий» температурний режим (-2,0…-1,5оС) у поєднанні зі зниженим вмістом кисню і підвищеним - вуглекислого газу. За таких умов плоди знаходяться у стані вимушеного спокою, при якому зсувається період клімактеричного підйому дихання.

Запасні речовини, що синтезуються в процесі росту, використовуються плодами при зберіганні в якості субстратів дихання . Від швидкості дисиміляції компонентів хімічного складу залежить не лише харчова, дієтична цінність плодів, але і їх лежкоздатність [10].

2. Вплив ступеня стиглості під час збирання на збереженість продукції

На лежкість плодів великий вплив виявляє визначення оптимального строку збирання і закладання плодів на зберігання. Однак, такі плоди практично непридатні до тривалого зберігання. Після повного фізіологічного дозрівання наступає перезрівання плодів, яке супроводжується клімактеричним підйомом дихання, різким збільшенням гідролітичних процесів, що знижує якісні показники і лежкоздатність продукції.

Для того, щоб зберегти плоди довше і з найменшими втратами, їх слід збирати в період, що передує повній фізіологічній стиглості. Плід, закладений на зберігання в знімальній стадії стиглості, продовжує поступово дозрівати. Таким чином, вирішальним моментом для високої збереженості плодів є стан їх зрілості в період закладання на зберігання. Це вважається основним фактором, що визначає успіх тривалого зберігання плодів та ягід, а інтенсивність цього процесу можна регулювати умовами самого зберігання [11-14].

Кожному окремому сорту притаманні свої показники оптимального ступеня зрілості, що забезпечують можливість найбільш тривалого зберігання плодів при найменшому зниженні їх якості. Це такі показники як число днів від цвітіння до достигання, розмір плоду, основне і покривне забарвлення плоду, щільність шкірки та м'якуша, певні відтінки смаку та аромату плодів, сума активних температур вегетаційного періоду, гідротермічний коефіцієнт, інтенсивність дихання плодів, хімічний склад і його зміна, розвиток насіння (їх забарвлення), відділення плоду від дерева. В межах одного сорту вони піддаються коливанням залежно від факторів навколишнього середовища [15].

Між ступенем знімальної стиглості, визріванням, фазою розвитку рослинних об'єктів та більшістю критеріїв реакції на охолодження виявлено специфічний взаємозв'язок.

Встановлено [1] значний вплив погодних умов передзбирального періоду на ушкодження яблук сорту Кальвіль сніговий функціональними захворюваннями. Побуріння шкірки - загар суттєво зменшувалось у звичайному холодильнику із пониженням суми мінімальних добових температур повітря за місячний строк до збирання. Втрати якості були допустимими, якщо суми вказаних температурне перевищували 330о.

Максимальний вихід доброякісної продукції після 6…8 - місячного зберігання спостерігався для яблук, зібраних у фазі передкліматичного мінімуму чи початковій фазі клімактеричного підйому дихання. Затримка із збиранням плодів, з досягненням на дереві клімактеричного максимуму (ранньозимові сорти), значно погіршувала результати наступного зберігання [1].

Втрати від мікробіологічних і функціональних пошкоджень, зокрема поверхневого побуріння шкірки - загару плодів яблуні, також визначались передусім строками збирання. Розвиток плямистості шкірки яблук у процесі зберігання прогресував при запізнілому збиранні плодів, особливо сорту Джонатан [1].

Осокіною Н.М. [16] було встановлено, що плоди чорної смородини для переробки необхідно збирати за 4-6 днів до споживчої стиглості, коли майже 70% їх відповідають стану технічної, а 2-3% недостиглі. Плоди в цій фазі мають щільну м'якоть і містять на 8-12% менше сухої розчинної речовини, на 5-13 - цукрів та на 13-28% більше кислот. У зібраних без китиць плодах 10-18% технічного браку і 2,5-3% абсолютного відходу; з китицями - браку в 2-2,4 рази менше, а відходу в 3,2-3,5 рази більше. Протягом тридобового зберігання плодів за температури 0…+2оС (з втратою 0,9-1,1% маси) до 6-7% зростає частка технічного браку, вміст сухих розчинних речовин зменшується на 6-13%, цукрів - на 4-19% і кислот - до 16-17%. Рівень аскорбінової кислоти в плодах знижується через запізнення зі збиранням врожаю - на 30-50%, у плодах без китиць та після короткострокового зберігання - відповідно на 7-13% і 10-14%.

Досліджуючи особливості достигання та збереженості плодів дині, Л.М. Пузік [17] виявила, що сухі речовини, цукри у плодах ранньостиглих сортів дині активно накопичуються ще у полі на початку їх достигання. З ростом і достиганням доля цих компонентів зростає у вмісту сухих речовин від 66,4 - 68,1 до 70,9 - 84,2% залежно від особливостей сорту. 8-10 - добові зав'язі накопичують від 4,0 до 5,93 % цукрів, плоди віком 24-28 діб від утворення зав'язі - від 4,13 до 9,14 %, у пізніші строки збільшення загального вмісту цукрів уповільнюються. У зав'язі вміст моносахаридів у 1,4 - 1,6 рази більше, ніж сахарози, у подальший вегетаційний період кількість сахарози зростає у 1,5 - 2,0 рази. У період росту плодів середньостиглих сортів накопичується незначна кількість сухих речовин і цукрів. Натомість в період достигання ріст плодів гальмується, різко зростає вміст сахарози (47,6 - 62,5% у загальній кількості цукру), а кількість моносахаридів у достиглих плодах зменшується, що сприяє формуванню смакових властивостей дині. При утворенні у плоді сахарози в кількості більше 50% від загального вмісту цукрів можна вважати цей фізіологічний стан технічною стиглістю, після якої починається повільний перехід до стадії достигання і формування споживчої стиглості.

Зберігання плодів дині з першими ознаками стиглості, коли на поверхні з'являється більш виражена сітка тріщин, жовтувате забарвлення та накопичення цукрів у відповідному співвідношенні між сахарозою, глюкозою і фруктозою (де 50% припадає на сахарозу) або фізична густина не менше 1,0 г/см3, разом з томатами у молочній стиглості прискорює дозрівання дині на чотири - шість днів. Збереженість плодів ранньостиглих сортів дині після 20-ти діб зберігання за температури 5±1оС становить від 79,9 до 89,1% залежно від ступеня стиглості та особливостей сорту. У неохолоджених сховищах плоди ранньостиглих сортів зберігаються протягом 7 - 14 діб, за температури 5±1оС - 15-25 діб, середньостиглих - 15-25 діб та 25-45 відповідно. При зберіганні у холодильниках дині дозрівають повільно, майже повністю зберігають забарвлення, консистенцію, аромат протягом 15-45 діб [17].

Згідно досліджень В.М. Найченка [10] встановлено, що для тривалого зберігання слід відбирати плоди сливи, які мають щільність тканин 5,0…5,5 кг/см2. При закладанні на зберігання плодів з більшою щільністю їх смакові якості знижуються за умови доброї збереженості. Якщо закладати на зберігання плоди, що мають щільність меншу 3,5 кг/см2, то їх якість погіршується дуже швидко. Об'єктивним показником являється співвідношення вмісту сухих розчинних речовин і кислотності. Краще зберігаються плоди групи Угорок, що мають співвідношення від 12 до 16.

Для визначення ступеня стиглості плодів сливи може бути використаний показник світлопроникності тканин плодів, який виражається величиною спектрального інтервалу. Так, було встановлено [10], що найкраща збереженість плодів сливи забезпечувалась за величини показника спектрального інтервалу в період збирання не менше 100.

Крім плодів та ягід цікавим питанням є діагностика збереженості овочів в залежності від ступеня стиглості їх при закладанні на зберігання.

Так, О.М. Михальською [18] було встановлено, що при зберіганні плодів рожевої ступені стиглості втрати сухої речовини сортів Де Браво та Мобіл становлять відповідно 15,09 та 16,33%, а сорту Лагідний - 21,15% початкового вмісту. Гірше зберігається вміст сухої речовини в плодах повної стиглості при тих же температурах (0-2оС) і тривалості зберігання (30 днів). Втрати сухої речовини у стиглих плодів були в межах 14,55-30,19%, бланжевих - 11,90-17,39%, бурих - 21,28-26,00% початкового вмісту. У свою чергу найбільші втрати кислотності при зберіганні відмічені у плодах бланжевого ступеня стиглості всіх сортів, а мінімальні - рожевого ступеня стиглості. В період дозрівання бланжевих плодів вміст вітаміну зростав, а при подальшому перезріванні їх - падав. Втрати вітаміну С при зберіганні плодів повної стиглості були в межах 12,79-28,68% від початкового вмісту.

Вплив перед- та післязбиральної обробки хлористим кальцієм та 1- метилциклопропеном на збереженість плодів і ягід.

Успішне, високоефективне зберігання плодів можливе лише за наявності цілісної системи взаємозв'язаних факторів, недотримання або неправильне використання хоча б одного з яких може призвести до значного зниження ефективності процесу [19].

Багаторічні дослідження учених показали, що використання прогресивних методів зберігання в регульованому газовому середовищі не забезпечують комплексний захист плодів від фізіологічних хвороб (особливо від загару). Основна причина цього - накопичення етилену, який синтезується плодами або надходить із навколишнього середовища. Враховуючи важливість етилену в фізіології плодів і його активний вплив на їх якість, на думку вітчизняних та зарубіжних учених, в результаті сповільнення процесів післязбирального дозрівання і старіння плодів вагоме покращення збереженості продукції дає застосування інгібітора біосинтезу етилену - 1-метилциклопропену (1-МЦП). Обробка цим препаратом знижує негативний вплив стресових умов зберігання плодів (несвоєчасне забезпечення рекомендованої температури і складу атмосфери, значне коливання цих параметрів), що виключає або різко знижує ризик ураження плодів загаром, низькотемпературними (мокрий опік, низькотемпературний розлад, побуріння серцевини) та іншими пошкодженнями і грибними гнилями [20].

Дослідження учених [21] доводять, що поєднання регульованої атмосфери різних типів і звичайної атмосфери з обробкою плодів 1-МЦП значно підвищує надійність цих методів зберігання, так як при цьому виключається або різко знижується ураження плодів хворобами і максимальною мірою зберігаються твердість плодів, їх початкова якість, смак як в період зберігання, так і при доведенні до споживача.

За результатами досліджень А.А. Кладь [22], високий ступінь захисту від загару, плодів сорту Гранні Сміт, які зберігалися за умов вільного доступу повітря, був досягнутий в варіанті з обробкою препаратом «Фітомаг», що є аналогом 1-метилциклопропену. Через 7 місяців після зберігання тільки 2,9 % плодів було вражено загаром слабкого ступеня.

За результатами інших досліджень плоди які зберігалися в стандартній контрольованій атмосфері, після 7 місяців зберігання ураження плодів склала в контрольному варіанті 99,9% при обробці їх ДФА - 39,7 %, а препаратом «Фітомаг» - 0,6%. Плоди після обробки препаратом «Фітомаг» відзначалися виключно свіжістю і високою твердістю, яка становила в контрольному варіанті 5,5кг/см2, при обробці ДФА - 5,6 кг/см2, препаратом «Фітомаг» 6,9 кг/см2.

При зберіганні в контрольованій атмосфері з ультранизькою концентрацією кисню в контролі враження плодів за рахунок ультранизького вмісту кисню (1,2 - 1,5 %) знизилася порівняно з стандартною атмосферою (О2 - 2,5-3%) становила 79,6%. В даній атмосфері різко знизилося враження плодів загаром і при обробці ДФА: становила на кінець зберігання 12,1%. Найнижчий відсоток ураження плодів сорту Гранні Сміт було встановлено, в плодах які були оброблені інгібітором етилену препаратом «Фітомаг»: ураження плодів не перевищувало 0,3%.

М.В. Карпушиною [23] було також встановлено, що післязбиральна обробка препаратом інгібування етилену «SmartFresh» максимально зберігає вихідну твердість м'якоті яблук, яка в залежності від сортових особливостей після 6 місяців зберігання склала від 8,8 до 5,6 кг/см2 в дослідних варіантах і від 5,8 до 4,3 кг/см2 в контролі, а вихід високоцінних сортів в дослідних варіантах був на 17-20% вищий за рахунок меншої кількості плодів з фізіологічними хворобами (після 6 - місячного зберігання). Зберігання яблук в умовах РА із застосуванням післязбиральної обробки препаратом «SmartFresh» повністю виключає розвиток «загару» і продовжує термін зберігання на 3,0 - 3,5 місяці, максимально зберігаючи товарні якості плодів.

В економічно розвинених країнах для зберігання плодів застосовують післязбиральну обробку водним розчином хлориду кальцію, поліетиленову плівку тощо. Це дозволяє суттєво продовжити тривалість зберігання [24].

З літератури відомо [6], що багаторазове (п'ять - шість разів) обприскування препаратами кальцію і занурення плодів безпосередньо в розчин ефективно впливає на зменшення різноманітних захворювань.

Німецькі вчені вважають, що хвороби не виникають, якщо співвідношення К/Са < 27. Інші вчені отримали інші результати: для сорту Монтуанське співвідношення становило 37. Порівняно високою стійкістю до всіх хвороб володіють плоди яблук при співвідношенні (К+Мг)/Са < 25 [6].

Вибір оптимальної концентрації кальцію залежить від сортових особливостей плодів та умов їх вирощування.

Перед закладанням на зберігання плоди сортів Джонатан та Кальвіль сніговий, обробляли розчинами хлоридом кальцію концентраціями 2%, 4 та 6%. Контролем вважались плоди оброблені водою.

Найбільш ефективна була обробка яблук сорту Джонатан. Вихід плодів першого товарного сорту при обприскуванні 4% розчином хлориду кальцію складав 98 %, проти 15 % в контрольному варіанті .

Щодо яблук сорту Кальвіль сніговий та впливу різних концентрацій обробки розчином хлориду кальцію - змін товарної якості плодів майже не спостерігалось. Більш того, у варіантах з обробкою плодів розчином хлориду кальцію яблук, як можна було б віднести до першого сорту на 3-5 процентів менше, ніж в контрольному варіанті, в основному за рахунок плямистостей площею 3 см2. Найефективнішими концентраціями були 2% та 4% [6].

Дослідження інших вчених [25] довели позитивний вплив обробки кальцієм плодів проти фізіологічних розладів. Плоди після збирання обробляли 2% розчином хлориду кальцію. Контрольні і дослідні плоди зберігали при температурі 0…1°С та відносної вологості 85-90%. Після 7 міс зберігання втрати не перевищували 2,6%, тоді як контрольному варіанті досягали 30,2%. Після обробки вміст кальцію підвищується в середньому на 27%.

Ефективність зберігання яблук сортів Джонатан, Кальвіль сніговий і Ренет Симиренка покращується післязбиральною обробкою водним розчином хлористого кальцію з концентрацією 2…4% на протязі біля двох хвилин. Це дає змогу знизити активність дихання, транспірацію і природні втрати маси, підвищити стійкість подів до функціональних пошкоджень і, крім того, достовірно підвищити вміст кальцію у м'якоті плодів, особливо поблизу шкірки та в зоні насіннєвої камери, позитивно впливаючи на збереження сухих розчинних речовин [1]. За обробки яблук (сорт Джонатан) хлористим кальцієм більше, ніж у два рази знижувалися втрати маси, передусім в інтервалі оптимальної (2..4%) концентрації CaCI2 і особливо у роки з пониженою лежкоздатністю плодів.

Дослідження О.В. Яцуха [24] доводять, що післязбиральна обробка яблук 4% розчином хлориду кальцію сприяє зниженню природних втрат маси на 56,8-82,7%, 77,5-83,8 і 72,6-83,0% для яблук сортів Ренет Симиренка, Голден Делішес і Кримське зимове відповідно. Разом з цим обробка таким же розчином з експозицією 2 хвилини максимально скорочує втрати продукції від мікробіологічних пошкоджень для яблук досліджуваних сортів і зводить до мінімуму втрати від фізіологічних розладів (до 0,11% для сорту Голден Делішес та усуває цілком для плодів сортів Ренет Симиренка і Кримське зимове). Такі результати сприяють продовженню терміну зберігання плодів сорту Ренет Симиренка на 60 днів, на 89 - Голден Делішес і на 63 - Кримське зимове [24].

Враховуючи, що мінеральне живлення - один із найбільш ефективних способів впливу на якість плодів, був вивчений вплив некореневого обробітку деякими речовинами на якість яблук при їх вирощуванні і зберіганні [23]. Так, обробка борною кислотою в період цвітіння яблуні в більшій мірі сприяла збільшенню вмісту калію в яблуках в фазі «плід ліщина» (422 мг%). Обробка янтарною кислотою забезпечила більше накопичення кальцію (33,6 мг%). Поєднання обробок янтарною і борною кислотами призвело до зниження вмісту калію до 325 мг% і одночасного збільшення кальцію до 37,3 мг%, що в подальшому відобразилось на результат зберігання яблук. Подальший некореневий обробіток - кальцієвою селітрою і хлористим кальцієм в фазу «плід ліщина», гуматом калію з мікроелементами і хлористим кальцієм в фазу « грецький горіх», хлористим за 40 і 20 днів до збирання - забезпечував оптимальний рівень вмісту кальцію в яблуках в знімальній стиглості, що в подальшому сприяло зниженню втрат від гіркої ямчатості при зберіганні.

При тривалому зберіганні в плодах зерняткових культур відбуваються різні метаболічні процеси , що ведуть до перестигання і старіння плодів. У закордонній і вітчизняній практиці застосовують цілий комплекс антиоксидантних хімічних сполук, дія яких спрямована на запобігання фізіологічних розладів, на затримку достигання плодів і овочів, стабілізацію їхньої стійкості до мікроорганізмів [26]. Результати дослідження впливу власне таких біоантиоксидантів як екстракт зелених оплоднів волоського горіху та кори сосни з додаванням гліцерину, емульсія дистинола та композиції цих препаратів на збереженість яблук сорту Ренет Симиренка, які були отримані Мироничевою О.С. [26], показали значну ефективність їх використання. Зокрема, обробка плодів антиоксидантними препаратами фенольного характеру сприяла збільшенню виходу товарної продукції 1 гатунку на 33,5 - 40,4% за рахунок скорочення втрат від фізіологічних і мікробіологічних захворювань і зниженню природної втрати маси у 2,2 - 3 рази. Разом з цим знижувалась інтенсивність окислювально - відновних процесів, а отже зменшувались витрати: цукрів - на 27,7 - 36,6%, органічних кислот - на 19,45 - 35,6%, фенольних речовин - у 3,6 - 4,6 рази, аскорбінової кислоти - на 40,2 - 52,0%. За використання водних екстрактів зелених оплоднів волоського горіха і кори сосни в комплексі з гліцерином фізіологічних захворювань плодів не спостерігалось взагалі, а рівень мікробіологічних захворювань знижувався на 75,5 - 79,5%. Комплекси даних препаратів у різних співвідношеннях затримували клімактеричний підйом дихання плодів та знижували інтенсивність цього процесу на 8,2 - 38,5%.

3. Вплив температури і вологості середовища на післязбиральне достигання і якість продукції

В результаті багаточисельних досліджень встановлено, що основним фізичним фактором, здатним регулювати метаболізм плодів, а отже процеси дозрівання, являється холод. Низька температура здійснює значний гальмівний вплив на швидкість ферментативних перетворень, що призводить, згідно правила Вант - Гоффа, до 2…3 кратного сповільнення обміну при зниженні температури на кожні 10оС [27, 28].

Масштабні дослідження даного питання О.В. Мельником [1], показують, що розвиток мікробіологічних пошкоджень плодів яблук спричинений також температурою. Застосування температури мінус 1,5оС спричинило різке зростання втрат від побуріння м'якоті, тоді як за температури 0оС захворювання було у 3,3 рази меншим, а за +3оС - проявилось зовсім слабко. Зниження щільності плодів яблуні за температури мінус 1,5оС спричинювалось низькотемпературними пошкодженнями, які викликали розм'якшення тканин плодів. Підвищені ж температури активізують процеси післязбирального достигання, одним з проявів яких є зменшення щільності.

Втрати маси плодами яблуні під час зберігання за оптимальної вологості повітря залежали передусім від температурного режиму, що майже на порядок переважало дію строків збирання урожаю чи умов року його формування. Вихід товарної продукції яблук ранньозимового сорту Кальвіль Сніговий після зберігання обмежувався пониженою (мінус 1,5оС) температурою і неоптимальними строками збирання урожаю. Максимальний вихід доброякісної (сума вищого, 1-го і 2-го сортів) продукції досягнутий при збиранні плодів на початку знімальної стиглості і зберіганні за температури 0оС [1].

Подібна закономірність відзначена також для яблук ранньозимового сорту Кортланд, однак для зимового - Джонатан чіткого оптимуму не встановлено, хоч зняті у повній знімальній стиглості плоди не варто зберігати при нижчій за +2оС температурі. Для пізньозимового сорту Делішес кращою виявилась температура мінус 1,5оС [1].

Багаторічними дослідженнями В.М. Найченка [10] було встановлено, що оптимальна температура у сховищі, яка забезпечує найкраще збереження плодів сливи, знаходиться в межах від мінус 2,0 до мінус 1,0оС. В пакетах із поліетиленової плівки при оптимальній температурі подовжується строк зберігання плодів у 2,5…3,5 разів і більше, порівняно зі звичайним холодильним зберіганням, з виходом товарної продукції на рівні 93…95%.

Особливістю плодів кісточкових і ягідних культур являються їх невеликі розміри, що зміщує співвідношення між масою і їх поверхнею в бік останньої і призводить до значних втрат вологи і в'янення. Природна втрата маси плодів, що зберігаються у звичайному газовому середовищі, швидко прогресує із збільшенням строку зберігання. Упаковування в пакети із поліетиленової плівки суттєво знижує природні втрати плодів. Це є наслідком високої відносної вологості в пакеті (близько 100%) і МГС. Трохи вищими були природні втрати маси плодів, які зберігалися в умовах РГС, що пов'язано з безперервною подачею газових сумішей через контейнери з продукцією. Втрати маси плодами вишні, що зберігались у звичайному газовому середовищі, через 3 тижні досягли 2,3 %, в поліетиленових пакетах через 10 тижнів - 0,7%, а в умовах РГС за такий же період - 3,7…5,3%. Загальні втрати маси плодів суниці після трьохтижневого холодильного зберігання склали 8,3…9,5%, в поліетиленових пакетах через 5 тижнів - 0,9% [10].

В.О. Турбіним [29] доведено, що підвищена температура у сховищі (+5оС) непридатна для зберігання столового винограду внаслідок великих втрат і навіть застосування газових середовищ оптимального складу при підвищеній температурі у сховищі також не дало значних позитивних результатів.

При тривалому зберіганні винограду сортів Італія і Галан відхилення від оптимального рівня температур як у бік їхнього підвищення, так і зниження, приводило до різкого зростання середньодобових втрат винограду. Так, у температурному режимі від мінус 1 до +1оС, незалежно від складу атмосфери в контейнерах, в ягід винограду світлозабарвлених сортів спостерігалося порушення процесів обміну речовин, що проявлялось в побурінні тканин кожури і м'якоті. Для темнозабарвлених сортів (Мускат гамбурзький і Молдова) підвищення температури до 5оС та вище призводила до різкого збільшення середньодобових втрат винограду, а при зниженні температури зберігання до мінус 1оС мікробіологічні втрати винограду зменшувалися [29].

У свою чергу, при зберіганні плодів яблук зниження температури в сховищі від мінус 2 до мінус 1оС не впливає на візуальні показники якості і вихід стандартної продукції. Однак при температурі мінус 1оС такі цінні біологічно активні сполуки, як аскорбінова кислота, органічні кислоти і цукри менше беруть участь у процесах метаболізму і зберігаються краще. За температури мінус 1оС також менші природні втрати маси плодів [29].

Особливої уваги зі сторони впливу низьких температур на збереження якості плодів та ягід заслуговує питання швидкого заморожування продукції.

Заморожування, як спосіб зберігання плодів та ягід, набуває все більш широкого поширення у всьому світі.

Л.М. Кюрчева [30] вивчала вплив низькотемпературного заморожування та подальшого зберігання на якість столового винограду. Виноград є цінним продуктом харчування людини завдяки наявності в ягодах легкозасвоюваних організмом цукрів, органічних кислот, мінеральних солей, вітамінів. Але виноград є продуктом, що швидко псується, і можливий термін його зберігання у свіжому вигляді складає 2 - 3 місяці. Тому обробка низькими температурами іноді є єдино можливим прийомом практично цілорічного зберігання і транспортування грон на необмежені відстані, а заморожування в місцях його вирощування є перспективним способом тривалого зберігання, що дозволяє вирішити проблему доставки винограду на будь - яку відстань, ліквідувати сезонність його споживання і забезпечує стабільність харчової цінності продуктів.

Було встановлено, що за температури заморожування мінус 30оС впродовж 36 хвилин в ягодах винограду відбуваються мінімальні зміни в структурі тканин, що позитивно впливає на органолептичні властивості продукту. Разом з тим, в процесі низькотемпературного заморожування і тривалого зберігання знижується вміст: цукрів - на 8,0 - 10,9%, кислот - на 12,0 - 17,3%, пектинових речовин - на 21,9 - 29,4% у порівнянні зі свіжими ягодами. В той же час спостерігалося зниження кількості бактерій (у 1,7 - 2,2 рази), плісеневих грибів (у 1,01 - 5,8 разів) і повної загибелі дріжджоподібних мікроорганізмів.

Вагомими у даному питанні є дослідження І.Є. Іванової [31] щодо збереження якості черешні в процесі низькотемпературного заморожування і зберігання. За її результатами встановлено, що швидкозаморожена черешня відзначається поживною цінністю та добрими смаковими якостями: збереженість сухих розчинних речовин, цукрів, органолептичних якостей складала 72 - 98%; стабілізація титрованих кислот - максимальна (100%). Збереженість кількості БАР фенольної природи та аскорбінової кислоти - менша (від 29 до 77%). Крім того, швидкозаморожені плоди черешні пізніх сортів характеризуються більшою привабливістю зовнішнього вигляду, концентрацією сухих розчинних речовин, цукрів, БАР фенольної природи, кращими смаковими якостями, в порівнянні з середніми сортами.

За дослідженнями А.М. Мелконяна [32] стало відомо, що в процесі низькотемпературного заморожування і подальшого зберігання в плодах абрикоса проходять зміни біохімічного складу, зниження концентрації цукрів, титрованих кислот, вітамінів групи В на рівні 2 - 7%. Втрати аскорбінової кислоти на кінець зберігання склали 17,4 - 55,9% в залежності від сорту. Одночасно з цим збереженість вільних амінокислот одразу після заморожування склала 94,6 - 98,5%, незамінних - 89,4 - 95,5% в залежності від сорту.

Л.М.Іщенко [33] вивчала лежкість деяких сортів картоплі у процесі післязбирального достигання і встановила, що, у самий основний для них період - весняний, інтенсивність дихання бульб різних сортів значно різниться. Так, майже вдвічі цей показник зростає при підвищенні температури до 9оС і в три рази при температурі 18оС. Крім того, з підвищенням температури більш помітна різниця у тепловиділенні між групами стиглості, яка поступово зростала від бульб ранніх до середньопізніх сортів. Найбільш висока інтенсивність дихання при температурі 4 і 9оС спостерігалась у сорту Світанок київський (відповідно 3,95 і 5,14 мг CO2 /кгЧгод) і найбільш низька у сорту Ракурс (1,56 та 2,81 мг CO2 /кгЧгод).

4. Вплив газового складу середовища на збереженість плодів і ягід

Відомо, що максимальне підвищення тривалості зберігання соковитих рослинних об'єктів досягається при комплексному застосуванні факторів вирощування, а також зберігання - температури, вологості і газового складу атмосфери у сховищі. На практиці це реалізується холодильним зберіганням в модифікованому (МГС) і регульованому (РГС) газових середовищах.

Важливим фактором зберігання як додаток до холоду є змінене газове середовище, що містить знижений (1,0 - 2,5%), порівняно з повітрям, рівень кисню і підвищений - вуглекислого газу (1,0 - 3,5%). Його застосування дозволяє сповільнити процеси післязбирального дозрівання, значно знизити втрати і подовжити строки зберігання плодів без погіршення їх харчосмакових якостей [28, 34, 35,].

В.О. Турбіним [29] встановлено оптимальний склад газового середовища для зберігання винограду деяких сортів: Мускат гамбурзький - CO2 - 5%, O2 - 3%, N2 - 87%; Італія - CO2 - 5%, O2 - 3%, N2 - 92%; Галан - CO2 - 8%, O2 - 8%, N2 - 84%. Також визначено, що застосування РГС у холодильній камері для зберігання винограду без обробки сірчистим ангідридом є недостатнім для придушення мікроорганізмів на поверхні ягід. Концентрація спор грибів при температурах близьких до нуля, хоча і значно знижується у регульованому газовому середовищі, але залишається достатньою для розвитку гнильних процесів ягід. Ефективність технологічного прийому тривалого збереження винограду у РГС при оптимальній для сорту температурі підвищувалася при обробці грон сірчистим ангідридом дозою 1,0 г/м3 через кожну десяту добу збереження.

Що стосується яблук, то для сортів Ренет Симиренка і Голден Делішес краща збереженість спостерігалася у регульованому газовому середовищі: CO2 - 5%, O2 - 3%, N2 - 92%. Плоди першого сорту у цій атмосфері зберігались на 52 доби довше, у порівнянні з плодами, які зберігались у холодильнику із звичайним газовим середовищем [29].

В.М. Найченком [10] були розроблені способи зберігання плодів кісточкових і ягідних культур в РГС. Залежно від особливостей культури, у сховищі підтримувалося газове середовище з 3…11% вуглекислого газу, 3…10% кисню, 79…94% азоту в поєднанні з оптимальною температурою. За таких режимів тривалість зберігання продукції збільшувалася в 3…4 рази порівняно зі зберіганням у звичайному холодильнику, а вихід товарної продукції складав 95…97%. Ураження плодів фітопатогенами різко знижувалося в модифікованому або регульованому газових середовищах за температури нижче 0оС. Так, плоди черешні, що зберігалися у ЗГС, починали втрачати товарні якості через 3 тижні зберігання; плоди, упаковані в поліетиленові пакети, через 10 , а в РГС - лише через 14 тижнів. Різні концентрації O2 і CO2 в РГС не однаково впливали на розвиток патогенів: найбільші втрати спостерігались в середовищі, яке містило 8 і 16% O2, найменші - в РГС 5+5. Підвищення концентрації CO2 до 16% призводило до появи у плодів фізіологічних розладів. Через 3 тижні зберігання в ЗГС вихід товарних плодів вишні склав всього 72…75%. Втрати плодів, які зберігалися в пакетах, за рахунок розвитку фітопатогенів склали за температури 0оС за 8 тижнів 10%, за температури мінус 2оС за 10 тижнів - близько 3%. Вихід стандартної продукції після 12 - тижневого зберігання в РГС досяг 84…93%, найбільший в середовищі з 5% CO2 + 3% O2. Плоди чорної смородини в РГС 11+10 за температури мінус 2оС зберігались більш ніж 100 днів.

Специфічна реакція плодів на температуру і газовий склад атмосфери у холодильнику з РГС визначає особливо високу ефективність регульованого газового середовища для ранньозимових сортів яблуні, а також плодів кісточкових і ягідних порід [1]. Так, втрати маси плодами сливи зменшувались майже п'ятикратно, а за температури мінус 1,5...-2оС запропонований спосіб забезпечував тривалість зберігання плодів сливи з низькими втратами до п'яти місяців. Успішно - до 140…170 діб зберігаються в РГС визначеного складу ягоди чорної смородини.

Більш позитивно склад газового середовища (РГС) вплинув на поліпшення результатів зберігання яблук ранньозимового сорту Кальвіль сніговий і менш рельєфно - для пізньозимових сортів Джонатан, Делішес. Суттєвою перевагою використання РГС є можливість успішного зберігання плодів пізніх строків збирання, що в умовах звичайного холодильника є малоефективним [1].

Масштабні дослідження із виявлення оптимальних режимів зберігання різних сортів винограду у регульованому газовому середовищі при різних концентраціях кисню і вуглекислого газу провів В.Й. Іванченко [34]. Результати його досліджень показали, що на лежкість досліджуваних сортів винограду вплив різних газових середовищ виявився неоднаковим. Низька концентрація кисню (3%) згубно впливає на збереженість сортів Кіровабадський столовий і Шабаш, де вихід стандартної продукції склав всього від 31,8 до 47,9% залежно від режиму і сорту. В цих режимах гребені втрачають свою міцність, грона мацеруються на окремі частини.

П'ятипроцентна концентрація кисню при вмісту вуглекислого газу від 5 до 8% виявилась найбільш сприятливою для зберігання сорту Кіровабадський столовий. Різниця між виходом стандартної продукції при режимі 3% і 5% кисню на фоні 5% вуглекислоти склала 57,1%.

Найкращий вихід стандартної продукції по сорту Шабаш був отриманий в режимі 5% O2 і 5% CO2 - 88,3%.

Сорт Асма краще зберігався в режимі 8% CO2 і 5% O2 - 94,1% повноцінних грон.

Найбільше зниження природних втрат в кращих газових режимах (5-5, 8-5) порівняно зі зберіганням у звичайній атмосфері мало місце у сорту середнього терміну дозрівання Кіровабадський столовий. Концентрація кисню 3% із вмістом вуглекислоти 5-8% сприяла збільшенню природних втрат у сортів Кіровабадський столовий і Шабаш порівняно з оптимальними режимами, внаслідок посилення інтенсивності дихання [34]. Крім того, зниження коефіцієнта транспортабельності у сорту Кіровабадський столовий було в два рази нижче, ніж у звичайних холодильниках. Найменші середньомісячні втрати транспортабельності відмічені в газових режимах, що сприяють кращій збереженості грон (5% CO2, 5% O2; 8% CO2, 5% O2).

При зниженні концентрації кисню до 3% відмічалось по всіх сортах сильне уповільнення інтенсивності дихання з одночасним зростанням виділення вуглекислого газу. Це сприяло різкому зростанню ДК і підвищенню накопиченню продуктів неповного окислення ацетальдегіду і спирту, що призводило до посилення фізіологічних захворювань ягід і їх побуріння.

В режимі 5% CO2, 5% O2 у другий місяць зберігання відмічалось зниження інтенсивності дихання з наступним повільним його підйомом до кінця зберігання. Все це сприяло збереженню смакових і товарних якостей ягід. Шістнадцятипроцентна концентрація кисню виявилась недостатньою для пригнічення росту інтенсивності дихання в початковий період зберігання [34].

Зміна кількості продуктів неповного окислення в ягодах винограду в процесі зберігання показала, що концентрація кисню в газовій суміші 3% сприяла інтенсивному накопиченню ацетальдегіду і спирту, в результаті чого ягоди набували специфічних невластивих винограду спиртових ацетатно - парфумерних тонів [34].

Оскільки соковита продукція плодівництва, особливо ягоди (зокрема чорна смородина) є джерелом біологічно активних речовин, а період їх споживання та використання для переробки обмежений і навіть холодильне зберігання у модифікованому газовому середовищі не виключає мікробіологічних втрат продукції, важливим є питання комплексного підходу до поєднання у технології зберігання різних способів впливу на продукцію з метою одержання найкращого результату.

Результати досліджень О.П. Герасимчук [36] показують, що плоди чорної смородини з обробкою речовинами антимікробної дії (0,5% розчин сорбінової і лимонної кислот, 0,7% - бензоату натрію і 95,5% етилового спирту) зберігаються без охолодження ( температура 16 оС, відносна вологість 85%) до 8-14 діб (необроблені 5-7), в холодильнику (температура 0…-1±0,5оС, відносна вологість близько 85%) - до 45-65 діб (необроблені - 25-30), у модифікованому газовому середовищі зі вмістом 4,5-7,1% CO2 і 7,1-12,5% O2 (температура 0…-1±0,5оС, відносна вологість середовища близько 100%) - 75-85 діб (необроблені - 40-45). Вихід стандартних плодів після зберігання за попередньої обробки більший на 16, 5-41,7% без охолодження, у холодильнику - в 1,2-1,8 рази, а після зберігання в МГС - на 8-20%. Втрата маси оброблених плодів наприкінці зберігання без охолодження складає 5,9-14,4%, за холодильного зберігання - 5,5-8,4, в умовах МГС - 1,4-2,5%.

У свою чергу дані О.В. Василишиної [37] визначають, що у звичайному газовому середовищі без обробки препаратами антимікробної дії за температури 0±0,5оС плоди вишні зберігаються до 15 діб з 73-79% виходом товарної продукції. Обробка їх речовинами антимікробної дії в умовах модифікованого газового середовища зі складом 7-13% CO2 і 5-12% O2 на вказаний строк дає можливість отримати 98-99% товарних плодів, а за зберігання до 38 діб -80-85%. При цьому втрати маси плодів зменшуються до 0,6-1,0%, що на 10-40% нижче, ніж без обробки. За післязбиральної обробки плодів речовинами антимікробної дії з наступним зберіганням в умовах модифікованого газового середовища втрати сухих розчинних речовин на 5-7%, а в цукрі на 6-8% нижчі, порівняно з відсутністю обробки.

Дослідженнями А.Ю. Токар [38] виявлено, що при зберіганні плодів агрусу в умовах МГС технічного браку за рахунок в'янення плодів майже не спостерігалося. Частина плодів уражувалася фізіологічними і мікробіологічними захворюваннями. Природні втрати при цьому були 0,9-1,5%. Модифіковане газове середовище дало можливість продовжити строки зберігання в 3-3,6 рази в порівнянні з контролем. Спираючись на це, було встановлено, що плоди агрусу придатні до тривалого зберігання в модифікованому газовому середовищі.

Висновок

Аналіз питання тривалого зберігання плодів і ягід в умовах сучасного стану виробництва продукції садівництва та її наступного споживання населенням вказує на необхідність багатостороннього підходу до встановлення основних закономірностей формування та збереженості необхідних показників якості продукції, вимагає запровадження прогресивних технологій вирощування, збирання та зберігання плодів і ягід за рахунок комплексного поєднання ряду агротехнічних, фізичних, хімічних, фізіологічних та мікробіологічних заходів з метою цілорічного забезпечення споживача свіжими здоровими продуктами харчування відповідно до вимог сучасного продовольчого ринку.

Список використаних джерел

1. Мельник О.В. Застосування штучного холоду для зберігання продукцыъ плодывництва: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня докт. с. - г. наук : спец. 06.00.07 «Плодівництво», 06.00.29 «Первинна обробка, зберігання зерна та іншої продукції рослинництва» / О.В. Мельник - К., 1997. - 47.

2. Воробьев В.Ф. Лежкость груш, обработанных оксидантами и СО2 / В.Ф. Воробьев. // Садоводство и виноградарство. - 2000.-№5-6. - С. 18-20.

3. Паронян В.Х. Прогрессивные способы обработки плодоовощной продукции перед закладкой на хранение / В.Х. Паронян. // Хранение и переработка сельхозсырья. - 2003. - №7. - С. 23.

4. Шаляпина И.П. Система хранения плодов: современные проблемы и пути их решения / И.П. Шаляпина, М.А. Соломахин // Хранение и переработка сельхозсырья. - 2006. - №9. - С. 19-23.

5. Дідик Н.М. Зберігання соковитих овочів і фруктів / Н.М. Дідик // Холод. - 2006. - №6. - С.38 - 40.

6. Найченко Є.В. Вплив післязбиральної обробки водними розчинами хлориду кальцію на товарну якість яблук / Є.В. Найченко // Зб. Наук. праць Уманської державного університету. - Умань. - 2003. - Вип. 57. - С. 163-179.

7. Макашвили Г.А. Методы биологической стабилизации плодов в процес се хранения / Макашвили Г.А. - М. : Экономика, 1975. - 204с.

8. Макашвили Г.А. Интенсивность дыхания и анатомическое строение яблок как показатель товарных качеств : труды // Г.А. Макашвили, Т. Гачечиладзе [Ин - т садов., виногр. и винодел. ГССР]. - Т.14. - 1962. - с. 226 - 234.

9. Федоров М.А. Промышленное хранение плодов / Федоров М.А. - М.: Колос, 1981. - 183 с.

10. Найченко В.М. Особености биологии плодов косточковых и ягодных культур как основа технологии их длительного хранения : автореф. дис. на соискание учен. степени докт. с. - х. наук : спец. 06.01.07 «Плодоводство», 05.18.03 «Первичная обработка, хранение зерна и другой продукции растиниеводства» / В.М. Найченко. - Кишинев, 1988. - 45.

11. Накашидзе Н.А. Влияние сроков сьема на лежкоспособность цитрусовых плодов / Н.А. Накашидзе, И.З. Бежанидзе // Хранение и переработка сельхозсырья. - 2006. - №8. - С.56 - 57.

12. Солдатенко С.В. Роль кислорода в созревании плодов / Солдатенко С.В. - Л.: Изд - во ЛГУ, 1941. - 109с.

13. Шапатаева З.Г. Особенности яблок сорта Голден Делишес и их длительное хранение / З.Г. Шапатаева, Г.А. Макашвили // Садоводство. - 1983. - №2. - С.18 - 19.

14. Широков Е.П. Технология хранения и переработки плодов и овощей / Широков Е.П. [2 - е изд., испр. и доп.]. - М.: Колос, 1978. - 311 с.

15. Коробкина З.В. Прогресивные методы хранения плодов и овощей / Коробкина З.В. - Киев: Урожай, 1989.

16. Осокіна Н.М. Формування якості плодів чорної смородини та її збереження в продуктах консервування : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня докт. с. - г. наук : спец. 06.01.15 «Первинна обробка продуктів рослинництва» / Н.М. Осокіна. - Умань, 2007. - 40.

17. Пузік Л.М. Наукове обґрунтування та розробка заходів подовження строків споживання плодів гарбузових рослин : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня докт. с. - г. наук : спец. 06.01.15 «Первинна обробка продуктів рослинництва» / Л.М. Пузік - К., 2010. - 40.

18. Михальська О.М. Збереженість плодів томата різних генотипів залежно від температурних умов та стиглості : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. с. - г. наук : спец. 05.18.03 «Первинна обробка та зберігання продуктів рослинництва» / О.М. Михальська - К., 2005. - 20.

19. Шаляпина И.П. Система хранения плодов: современные проблемы и пути их решения / И.П. Шаляпина, М.А. Соломахин // Хранение и переработка сельхозсырья. - 2006. - №9. - С. 19-23.

20. Silvia M. Dole 1 - Methylcyclopropene / M. Silvia // Post harvest Biology and Technology. - 2003. - № 28.

21. Гудковский В.А. Современные и новейшие технологии хранения плодов / В.А. Гудковский, А.Е. Балакирев, Л.В. Кожина // Сб. науч. тр. ВНИИС им. И.В. Мичурина. - 2005.

22. Кладь А.А. Эффективные способы предупреждения розвития загара плодов яблони сорта Гранни Смит / А.А. Кладь // Хранение и переработка сельхозсырья. - 2011. - №3. - С. 8-9.

23. Карпушина М.В. Формирование качества плодов яблони в условиях Краснодарского края : автореф. дис. на соискание учен. степени канд. с. - х. наук : спец. 06.01.07 «Плодоводство, виноградарство» / М.В. Карпушина. - Краснодар, 2009. - 23.

24. Яцух О.В. Зберігання яблук сортів Ренет Симиренка, Голден Делішес та Кримське зимове, оброблених розчином хлориду кальцію після збирання, в степовій зоні Криму : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. с. - г. наук : спец. 05.18.03 «Первинна обробка і зберігання продуктів рослинництва» / О.В. Яцух - Умань, 2006. - 20.

25. Шапатава З.Г. Влияние срока съема плодов яблок на ефективность обработки кальцием против физиологических расстройств / З.Г. Шапатава // Хранение и переработка сельхозсырья. - 2006. - №7. - С. 21 - 23.

26. Мироничева О.С. Обгрунтування використання антиоксидантних препаратів для тривалого зберігання плодів яблуні : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. с. - г. наук : спец. 05.18.03 «Первинна обробка і зберігання продуктів рослинництва» / О.С. Мироничева. - К., 2003. - 18.

27. Сперанский В.Г. Хранение плодов / Сперанский В.Г. - М. : Госторгиздат, 1952. - 146 с.

28. Мельник А.В. Влияние сроков уборки и режимов хранения на лежкость и качество яблок: дис. кандидата с. - х. наук : 05.18.03 - первичная обработка, хранение зерна и другой продукции растениеводства / Мельник Александр Васильевич. - Умань, 1985. - 225 с.

29. Турбін В.О. Наукове обґрунтування технології зберігання та забезпечення якості основної плодоовочевої продукції : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня докт. техн. наук : спец. 05.18.03 «Первинна обробка та зберігання продуктів рослинництва» / Л.М. Пузік - К., 2010. - 36.

30. Кюрчева Л.М. Обгрунтування критеріїв придатності столового винограду до низькотемпературного заморожування : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. с. - г. наук : спец. 06.01.15 «Первинна обробка продуктів рослинництва» / Л.М. Кюрчева. - К., 2007. - 21.

31. Іванова І.Є. Оцінка сортів черешні української селекції на придатність до заморожування, зберігання та наступної переробки : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. с. - г. наук : спец. 05.18.03 «Первинна обробка і зберігання продуктів рослинництва» / І.Є. Іванова - К., 2005. - 21.

32. Мелкоян Акоп Мисакович. Подбор сортов абрикоса для хранения в замороженням виде и получения продуктов переработки : автореф. дис. на соискание учен. степени канд. с. - х. наук : спец. 05.18.03 «Первичная обработка и хранение продуктов растиниеводства» / Мелкоян Акоп Мисакович. - К., 1979. - 27.

33. Іщенко Л.М. Лежкоздатні і споживні властивості сортів картоплі вітчизняної селекції : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. с. - г. наук : спец. 05.18.03 «Первинна обробка і зберігання продуктів рослинництва» / Л.М. Іщенко. - К., 2003. - 21.

34. Иванченко В.И. Изыскание режимов хранения винограда в регулируемой газовой среде в Крыму : автореф. дис. на соискание учен. степени канд. с. - х. наук : спец. 05.18.03 «Хранение зерна (элеваторно - складское хазяйство) и других сельскохозяйственных продуктов» / В.И. Иванченко. - К., 1979. - 22.

35. Ильинский А.С. Основные элементы и преимущества низкозатратной технологии хранения в регулироемой атмосфере / А.С. Ильинский, В.А. Гудковский, В.Ю. Пугачев, С.Б. Карпов // Хранение и переработка сельхозсирья. - 2004. - №7. - С. 18 - 19.

36. Герасимчук О.П. Збереження якості плодів чорної смородини з післязбиральною обробкою речовинами антимікробної дії та в продуктах переробки : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. с. - г. наук : спец. 05.01.15 «Первинна обробка продуктів рослинництва» / О.П. Герасимчук - Умань, 2009. - 20.

37. Василишина О.В. Збереження якості плодів вишні з післязбиральною обробкою речовинами антимікробної дії та в продуктах переробки : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. с. - г. наук : спец. 06.01.15 «Первинна обробка продуктів рослинництва» / О.В. Василишина. - Умань, 2011. - 20.