Дезактивація харчових продуктів

Размещено на http://allbest.ru

Міністерство освіти та науки України

Львівський інститут економіки і туризму

Факультет менеджменту товарознавства та комерційної діяльності

Індивідуальна робота

Дезактивація харчових продуктів

Виконала:

Студ. гр. МГГТ-14

Оленчин Юлія

Львів-2015

Зміст

1. Радіозахисне харчування

2. Дезактивація харчових продуктів

Використана література

1. Радіозахисне харчування

Сучасна концепція радіозахисного харчування базується на трьох основних положеннях:

- максимально можливе зменшення надходження радіонуклідів з їжею;

- гальмування процесу сорбції і нагромадження радіонуклідів в організмі;

- дотримання принципів раціонального харчування.

Зменшення надходження радіонуклідів в організм з їжею, можна досягти шляхом зниження їх вмісту в продуктах за допомогою різних технологічних чи агрозоотехнічних прийомів, а також шляхом моделювання харчування -- використання раціонів, що містять їх мінімальну кількість. За рахунок обробки, ретельного миття, чищення, правильної технології обробки рослинної і тваринної продукції, можна видалити від 20 до 90 % радіонуклідів. Для виведення радіонуклідів, що вже потрапили в організм, необхідна високобілкова дієта. Встановлено, що білки сприяють зменшенню всмоктування радіонуклідів у шлунково-кишковому каналі і нагромадженню їх в організмі. Споживання білка має бути збільшене не менше ніж на 10 % від добової норми, для поновлення вмісту носіїв SН-груп, які окислюються активними радикалами, утвореними радіонуклідами. Джерелами білкових речовин, крім м'яса і молочних продуктів, є продукти з насіння бобових рослин, морська риба, а також краби, креветки, кальмари. На рівень відкладення радіонуклідів в організмі впливає вміст у харчових продуктах феруму, калію та кальцію. Достатній рівень феруму є перешкодою для утримання в тканинах організму тварин і людини плутонію. Багато феруму містять сушені білі гриби, персики, абрикоси, зелень петрушки, картопля, цибуля ріпчаста, гарбуз, буряк, яблука, айва, а також м'ясо і риба, що містять ферум у найбільш засвоюваній формі. Слід зазначити, що найреальнішими джерелами феруму в нашому харчуванні можуть служити гречка, продукти переробки вівса, соняшника, сої, а також горобина звичайна, слива, інжир, шипшина, чорниця. Калій і кальцій, що містяться в харчових продуктах, також ефективні при радіозахисному харчуванні, оскільки ці йони діють за конкурентним принципом. Чим більше організм одержує з їжею калію, що є йонним антагоністом цезію, тим менше останній всмоктується в кишечнику. Чим більше надходить кальцію -- йонного антагоніста стронцію, тим менше стронцію відкладається в кістках. Процес гальмування сорбції і нагромадження радіонуклідів особливо ефективний у тих випадках, коли калій чи кальцій надходить в організм слідом за радіонуклідами. Людам, що проживають у районах з підвищеним радіаційним фоном, доцільно частіше включати до раціону харчування продукти, багаті калієм: печену картоплю, петрушку, родзинки, урюк, курагу, горіхи і продукти, багаті кальцієм: молочні продукти, яйця, бобові, рибу. Погіршення екологічної ситуації призводить до збільшення рівня контамінації харчових продуктів забруднювачами із зовнішнього середовища. Крім отруєнь різного ступеня тяжкості, вони спричиняють імунодефіцити.

Імунітет людини забезпечується величезною кількістю імунних білків і клітин, що містяться в крові та лімфі. Кожен орган тканина, клітина мають свою систему захисту -- лімфоцити, макрофаги, що розпізнають чужорідні клітини і речовини. Імунітет забезпечується бар'єрними властивостями шкіри, слизових оболонок, видільною функцією кишечнику, нирок, печінки. Порушення в будь-якій ланці цієї унікальної структури призводить до зміни імунної активності організму -- імунодефіцитів. Імунодефіцити поділяють на два види: первинні -- генетичні дефекти окремих компонентів імунної системи; вторинні -- розвиваються в результаті зовнішнього впливу. Радіація, важкі метали, пестициди, діоксини і нітрати порушують імунологічну реактивність організму, тобто його здатність відповідати на подразник адекватною пристосувальною реакцією. Це дуже серйозне порушення функціонального стану організму людини. З огляду на це дуже актуальною є проблема детоксикації організму за допомогою спеціальних речовин -- детоксикантів. Детоксиканти -- сполуки, здатні зв'язувати і виводити з організму важкі метали, пестициди, нітрати й інші токсичні речовини, що потрапили ззовні, а також токсини внутрішнього походження, їх називають також ентеро -- чи фітосорбентами. Вони регулюють обмінні процеси, нормалізують уміст холестеролу, поліпшують робочу печінки і нирок та виводять отруйні речовини з організму. Потрапляючи в шлунково-кишковий канал, фітосорбенти набрякають у водному середовищі й утворюють об'ємні структури. Це стимулює спорожнювання кишечнику, нормалізує швидкість всмоктування в тонкому кишечнику і прискорює просування їжі через шлунково-кишковий канал.

2. Дезактивація харчових продуктів

Антропогенне забруднення радіонуклідами середовища життя людини і тварин настільки інтенсивне, що природа нездатна реалізувати принципи самоочищення, самоадаптації, самозахисту тощо. Тому в першій половині ХХ століття сформувалась наука радіобіологія, яка, по-перше, вивчає вплив всіх видів іонізуючого випромінювання на живі організми та їх спільноти; по-друге, займається пошуком різних засобів захисту організмів від опромінення та шляхів їх пострадіаційного відновлення й очищення.

Дезактивація - це широке поняття і є важливим заходом у процесі захисту й очищення організму від радіоактивних забруднень. За сучасної ситуації довкілля дезактивація повинна стати елементом виробництва, особливо сільськогосподарської продукції.

Дезактивація - це вилучення радіоактивних речовин з озброєння, військової діяльності, техніки, одягу, харчових продуктів, місцевості(9a) Tj/F, ґрунту та води. Дезактивація використовується як засіб захисту населення і об'єктів народного господарства від дії радіації.

Найпоширенішими методами дезактивації є видалення радіоактивних речовин розчинами, що знижують поверхневий натяг (мило та миючі засоби). Ефективним засобом видалення радіації зі спецодягу, рук, тіла є миття у проточній воді, душ, а коли такої можливості нема, то воду необхідно декілька разів міняти.

Для створення безпеки проживання населення в умовах радіаційного забруднення території при постійному вживанні для харчування місцевих продуктів необхідно дотримуватись низки простих правил. Їх дотримання і своєчасне здійснення виключає надходження до організму і накопичення радіонуклідів вище рівня допустимих норм.

Радіоактивні речовини, що потрапляють на поверхню Землі, включаються до біологічного колообіггу речовин перш за все через рослини. За умови радіаційного забруднення важлива особливість підготовки до використання чи послідуючої переробки продуктів рослинництва полягає в застосуванні нескладних заходів первинної дезактивації і технологічної обробки. Це такі загальноприйняті заходи, як миття у проточній воді овочів і фруктів, очищення овочів, картоплі, зрізання верхніх листків капусти, обрізання головок коренеплодів тощо. Ці заходи знижують радіоактивне забруднення продуктів у 2-10 разів.

Подальша переробка овочів і фруктів (соління, маринування тощо) зменшує вміст радіонуклідів у продуктах. При цьому розсоли і марінади вживати не рекомендується. Картоплю перед використанням для харчування людини чи годівлі тварин необхідно ретельно очистити й відмити від грунту. Мити картоплю необхідно у проточній воді, якщо такої можливості немає, то воду у процесі миття двічі-тричі міняють. Очищення картоплі від лушпиння також значно знижує її радіоактивне забруднення. Після цих операцій вона може бути використана для харчування і для подальшої технологічної переробки (наприклад, для приготування крохмалю).

Коренебульбоплоди (буряки, морква, бруква, редиска, редька, корені петрушки тощо) перед використанням в їжу або подальшої переробки необхідно очистити від ґрунту і мити у проточній воді. Наступна обробка їх (варіння, соління) ще більшою мірою зменшує їх радіоактивне забруднення.

Огірки, томати тощо перед використанням необхідно ретельно мити у проточній воді. Капуста, цибуля очищаються від верхнього листю і перед використанням теж миються. Фрукти та ягоди перед використанням ретельно миють. Їх переробка (приготування варення, соків, джемів) теж знижують вміст радіонуклідів. Олійні культури при очищенні й переробці також знижують вміст радіонуклідів.

Зернові і зернобобові культури після очищення й обробки значно знижують вміст радіонуклідів. Горох, боби, квасоля після очищення можуть використовуватись для харчування людини без обмежень при забрудненні до 25 Кл/кг. За умови вищих доз забруднення використання цих культур неирекомендується. Для зниження радіонуклідів у молоці можна його переробляти на молочні продукти. У домашніх умовах це роблять двома шляхами: обезжирення сироватки та сиру; виготовлення жирного сиру, а сироватку для харчування не використовують.

При переробці сметани і вершків на вершкове масло основна частина радіонуклідів залишається в пасті. А якщо вершкове масло перетопити, то радіонуклідів в ньому можна позбавитись практично повністю. Радіоактивну забрудненість м'яса можна знизити, наприклад, шляхом його засолювання. При цьому найвищого ефекту досягають за умови, якщо м'ясо ріжуть на шматочки, а потім засолити, 2-3 рази змінюючи розсіл.

Можлива також обробка м'яса проточною водою або 0, 85% розчином кухонної солі. Ефективність цього способу зростає зі збільшенням тривалості вимочування.

Вимочування м'яса у воді, особливо підкисленій оцтом, лимонною чи іншими харчовими кислотами, виварювання протягом 10 хвилин з наступним відливанням рідини дає змогу зменшити вміст як 137Сs, так і 90Sr у 2-5 разів. Хоча 90Sr переважно накопичується в кістках разом із кальцієм і, навіть за умови тривалого виварювання він, як і кальцій, до бульйону практично не переходить.

Отже, кулінарна обробка, очищення зерна, виробництво олії, одержання спирту, одержання крохмалю, одержання цукру, сепарація молока, очищення молока, виготовлення сирів та масла дозволяють значно знизити вміст радіонуклідів у продуктах харчування.

радіонуклід їжа харчування овоч

Використана література

1. Смоляр В.И. Рациональное питание.- К.: наукова думка. 1991.- 365с.

2. Харчування людини / Т.М. Димань, М.М. Тарановський, М.С. Ківа та інші: за ред. Т.М. Димань - Біла Церква, 2005.-302с.

Размещено на Allbest.ru