Ідентифікація продукції та методи виявлення фальсифікації

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ХАРЧОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ

Кафедра експертизи харчових продуктів

Контрольна робота

«Ідентифікація продукції та методи виявлення фальсифікації»

Виконала: магістрант 1 курсу

спеціальності 8.18010010 «Якість, стандартизація та сертифікація»

Рибальченко Г.Ю.

Перевірив

доцент, к.т.н. Усатюк С.І.

НУХТ 2015



Зміст

1. Які види інформаційних джерел ідентифікації?

2. Що характеризує показник: зольність борошна, методика його визначення?

3. Охарактеризуйте способи кваліметричної фальсифікації карамельних цукерок

4.Назвіть основні причини фальсифікації вина і горілок

5.Чи обмежують у яйцях і яєчних продуктах вміст пестицидів і антибіотиків?

6. Основна мета та завдання ідентифікації харчових продуктів

7.Порядок оцінювання відповідності продукції вимогам НТД

8. Методи виявлення фальсифікації продукції

9. Види і способи фальсифікації крупів

10. Види і способи фальсифікації цукру

Список використаних джерел



1. Які види інформаційних джерел ідентифікації?

До інформаційних засобів ідентифікації товарів належать такі нормативні документи:

- стандарти;

- технологічні інструкції;

- правила

- методичні рекомендації;

- ТУ У;

- сертифікати якості (відповідності);

- документація Сситеми управління якістю та безпекою харчових продуктів;

- інші нормативні документи.

Які регламентують показники якості та можуть бути використані для ідентифікації

Також важливу ролі в ідентифікації харчових продуктів грають товаросупровідні документи (сертифікати, накладні, посвідчення якості тощо). Також важливим джерелом інформації є маркування, яке містить всю інформацію про товар і яку можна використати з метою ідентифікації (найменування, вид, сорт, хімічний склад товару, сировина тощо). Також важливим джерелом інформації при ідентифікації є штрихове кодування (ШК) - це знак, що забезпечує автоматизовану ідентифікацію та автоматизований облік інформації про товар. Він є послідовністю штрихів та проміжків визначеного розміру, тобто кожна цифра або буква у штриховому коді відображається їх комбінацією за чітко визначеними правилами (штрихкодовою символікою) так, що закодовану тут інформацію можна автоматично зчитати за допомогою спеціальних пристроїв - сканерів штрихового коду.

На даний час застосовується велика кількість різних по типу стандартів штрихових кодів. Умовно вони підрозділяються на дві групи: товарні і технологічні. Товарні штрихові коди використовуються для ідентифікації виробників товарів. Технологічні штрихові коди наносяться на будь-які об' єкти для автоматизованого збору інформації про їх переміщення і подальше застосування споживачами. Ці коди можуть використовуватися окремо або разом з товарними кодами і переслідують мету надати додаткову інформацію про продукцію.

фальсифікація цукерка вино харчовий

2. Що характеризує показник: зольність борошна, методика його визначення?

Борошно являє собою порошкоподібний продукт, який отримується при багаторазовому подрібненні різних зернівок з наступним виділенням окремих фракцій. Залежно від виду використовуваного зерна борошно буває: пшеничне, житнє, пшенично-житнє, ячмінне, вівсяне, кукурудзяне, рисове, гречане, соєве і горохове.

Найбільш точним показником ґатунку борошна є зольність. Це пов'язано з тим, що зольністьокремих анатомічних частин зерна неоднакова. Найбільш висока зольність оболонок і алейронового шару, дещо менше - зародків і найнижча - ендосперму. Чим нижче ґатунок борошна, тим більше в ньому частинок 8 оболонок, що мають високу зольність, тим вище зольність борошна.

Борошно вищого сорту, що представляє собою чистий ендосперм, має невисоку зольність.

Стандарт передбачає, що борошно певного ґатунку повинне мати масову частку золи не вище встановленого відсотка: для борошна пшеничного вищого ґатунку - не більше 0,55 %; 1-й ґатунок - не більше 0,75 %; 2-й ґатунок - не більше 1,25%. Масова частка золи в житньому сіяному борошні повинна становити 0,75%; для обдирного - 1,45 % , для шпалерного - 2%, але не менше ніж на 0,77 нижче, ніж у зерні до очищення.



Визначення зольності борошна

Наважку борошна в кількості 2-2,5 г поміщають у попередньо прожарені до постійної маси тиглі. Тигель з борошном зважують і вносять до нього піпеткою 3 см3 прискорювача - спиртового розчину ацетату магнію (1,61 г ацетату магнію розчиняють в 100 см3 етилового 96%-го спирту, вносять 1-2 кристала йоду і фільтрують через паперовий фільтр). Тигель залишають на 1-2 хв для того, щоб вся наважка просочилася прискорювачем, поміщають на металеву або порцелянову підставку (у витяжній шафі) і підпалюють вміст тиглів палаючою ватою, попередньо змоченою спиртом і одягненою на металевий стрижень. Після вигоряння прискорювача тиглі переносять на відкидні дверцята муфеля, нагрітого до яскраво-червоного розжарювання, поступово вміщають тиглі в муфель. Прожарювання ведуть приблизно протягом 1 год до повного зникнення чорних часточок. За різницею між чистою масою тиглів і їх масою після прожарювання з прискорювачем встановлюють масу золи прискорювача. Після закінчення озолення, тиглі охолоджують у ексікаторі і зважують. Із загальної маси золи віднімають масу золи прискорювача і подальше обчислення відсотку зольності роблять так само, як і при визначенні зольності без застосування прискорювача. Спиртовий розчин ацетату магнію повинен зберігатися в скляному посуді з притертою пробкою в сухому і прохолодному місці.

Опрацювання результатів

Зольність, X ( у відсотках) наважки борошна у перерахунку на

абсолютно суху речовину обчислюють за формулою:

,

де Мз - маса золи, г; Мн - маса наважи борошна, г; W - масова частка вологи в борошні, %.



3. Охарактеризуйте способи кваліметричної фальсифікації карамельних цукерок

Якість карамелі ідповідно до вимог ДСТУ 3893-99 «Карамель. Загальні технічні умови».

Залежно від рецептури і способу виготовлення карамель поділяють на:

-- льодяникову;

-- з начинками.

Залежно від кількості начинок і їх розміщення карамель виготовляють:

-- з однією начинкою;

-- двома начинками;

-- начинкою, перешарованою карамельною масою.

Залежно від способу оброблення карамельної маси карамель виготовляють: -- з натягнутою оболонкою;

-- тягнутою оболонкою;

-- жилами, смужками.

Відкриту карамель залежно від способу захисного оброблення поверхні поділяють на:

-- глянсову;

-- дражовану;

-- обсипану;

-- глазуровану шоколадною,

кондитерською або жировою глазур'ю.

Асортиментна фальсифікація цих кондитерських виробів зустрічається досить рідко, тому що карамельні цукерки замінити ірисом або драже практично неможливо. Фальсифікація якості (кваліметричнафальсифікація) цукристих кондитерських виробів частіше за все відбувається у процесі їхнього виробництва. Здебільшого така фальсифікація супроводжується заміною цінних і дорогих компонентів рецептурного складу менш цінними і більш дешевими компонентами або звичайним зменшенням цінних компонентів у рецептурі виробів. Так, у ці кондитерські вироби можуть додавати менше, ніж передбачено рецептурою, цукру, горіхів тощо. Для карамелі з начинкою діючими стандартами передбачається певне співвідношення начинки і карамельної оболонки, яке залежить від розміру карамельних виробів. На практиці споживачі можуть зустрічатися з такими зразками карамелі з начинкою, де начинка або повністю відсутня, або кількість її явно не відповідає вимогам стандарту.

4. Назвіть основні причини фальсифікації вина і горілок

Основною причиною фальсифікації алкогольних напоїв є те, що реалізація цих товарів приносить великі доходи і виробникам і реалізаторам неякісного товару. Найпривабливішою в цьому для фальсифікатів є підакцизна алкогольна продукція, через її високу рентабельність, яка досягається за уникнення від сплати акцизного збору та ПДВ. Які складають три чверті ціни легальної горілки. За неофіційними даними, рентабельність підпільної ґуральні може досягати 500-1000% (розбіжності викликані сумлінням того чи іншого "виробника" і, відповідно, якістю підробки).

Наявність на вітчизняному ринку величезної кількості фальсифікатів наразі вигідна надто багатьом. Посилює цю тенденцію і низька платоспроможність населення, що вкрай загострює цінову конкуренцію, тоді як сфальсифікований товар на 15-100% дешевший за оригінал. 

Найпоширенішими засобами фальсифікації горілки є: повна або часткова заміна харчового спирту на більш дешевий технічний; застосування води, що не відповідає вимогам технології; розведення або повна заміна водою. виробництво горілки - підприємство витратне, а випуск високоякісної продукції вимагає особливих вкладень, отже, якісна фальсифікація горілки і горілчаних виробів дуже вигідна і приносить надприбутки.

Також актуальною в Укораїні є проблема сировини для виноробста. Виноробна галузь також переживає в Україні не найкращі часи - наслідки антиалкогольної компанії, очевидно, ще довго будуть нагадувати про себе. Виробництво вин, шампанського значно скоротилося не тому що немає попиту, а тому що нема з чого його виробляти, і в наслідок чого виноматеріали імпортують з-за кордону, що значно підвищує ціну готового продукті, тому підробка вина є вкрай вигідною.

5. Чи обмежують у яйцях і яєчних продуктах вміст пестицидів і антибіотиків?

Відповідно до вимог ДСТУ 5028:2008 «Яйця курячі харчові технічні умови». Цей стандарт поширюється на курячі яйця, які використовують для харчування населення і промислової переробки на продукти харчування і призначені для реалізації в Україні, а також на експорт. Цей стандарт установлює вимоги щодо якості курячих харчових яєць. Відповідно до вимог з безпечності яєць курячих харчових в ДСТУ 5028 нормується вміст пестицидів, гормонів, антибіотиків, тощо.

Вимоги щодо безпечності яєць викладено у 4.17--4.18 ДСТУ 5028, вимоги щодо безпечності виробництва продукції. Вміст токсичних елементів, в т.ч. антибіотиків, пестицидів та радіонуклідів у харчових яйцях не повинні перевищувати рівнів, встановлених в ДСТУ 5028:2008 «Яйця курячі харчові технічні умови», а саме в таблиці 1 :

Таблиця 1

Назва показника	Максимально допустимі рівні, не більше	Метод контролювання
1	2	3
Антибіотики, Од/г
Тетрациклінової групи	Не дозволено	Згідно 3 МУ № 3049 Чутливість методу <0,01
Стрептоміцин	Не дозволено	Згідно 3 МУ N9 3049 Чутливість методу <0,5
Хлорамфенікол	Не дозволено	Згідно 3 МУ № 3049 Чутливість методу <0,01
Пестициди
Актелік	Не дозволено	Згідно 3 ДСТУ EN 12393-1, ДСТУ EN 12393-2, ДСТУ EN 12393-3
Базудин
ДДТ та його метаболіти	0,1
Карбофос	Не дозволено
Метафос	Не дозволено
Ртутьовмісні пестициди	Не дозволено
Хлорофос	Не дозволено

6. Основна мета та завдання ідентифікації харчових продуктів

«Ідентифікація» - це визначення відповідності показників якості харчових продуктів і продовольчої сировини показникам, встановленим у нормативній та технічній документації виробника харчових продуктів чи наведеними в інформації про ці продукти, а також визначення відповідності харчових продуктів і продовольчої сировини у звичайній загальній назві з метою сертифікації. Стосовно до товару під ідентифікацією слід розуміти встановлення відповідності найменування товару, зазначеного на маркуванні або в супровідних документах, що ставляться до нього вимогам. Проведення якісної ідентифікації - дуже складний, ємний, тривалий і часто дорогий процес. Ідентифікація є інструментом для визначення фальсифікації. Фальсифікація - підробка, підміна а процесі виготовлення продукції певної якості інший, менш цінною, що не відповідає своїй назві, і реалізація її в корисливих цілях. Основним методичним принципом встановлення фальсифікації є глибина досліджень харчових продуктів, близьких за властивостями. Глибина досліджень у цих випадках обумовлена тим, що багато стандартні методи випробувань харчових продуктів не дозволяють вирішувати поставлене завдання. 

Мета ідентифікації - виявлення та підтвердження автентичності конкретного виду і найменування товару, а також відповідності певним вимогам або інформації про нього, зазначеної на маркуванні і (або) у товарно-супровідних документах. Для досягнення цих цілей необхідна подальша розробка теоретичних основ і практичних дій з ідентифікації товарів. Тому завданнями ідентифікації є: 

- визначення основних понять, структури, норм і правил в галузі ідентифікації товарів; 

- розробка основоположних критеріїв, придатних для цілей ідентифікації однорідних груп, конкретних видів і найменувань товарів;

- дослідження споживчих властивостей товару і показників, їх характеризують, для виявлення найбільш достовірних критеріїв ідентифікації;

- удосконалення стандартів, ТУ та іншої нормативної документації шляхом включення до неї показників якості для цілей ідентифікації; 

- розробка методів ідентифікації товарів, в першу чергу експрес-методів, що дозволяють з досить високим ступенем достовірності визначати асортиментну приналежність товарів.

7. Порядок оцінювання відповідності продукції вимогам НТД

Додержання етапності і послідовності в проведенні ідентифікації харчових продуктів має вирішальне значення для одержання точних результатів.

Розрізняють 5 етапів у проведенні ідентифікації харчового продукту:

1. Ознайомлення з супровідними документами.

2. Загальний огляд партії харчових продуктів на місці.

3. Узяття проб харчових продуктів для проведення лабораторного аналізу.

4. Проведення лабораторних досліджень

5. Аналіз одержаних результатів і складання акта експертизи.

Проведення ідентифікації починають з ознайомлення з даними, які характеризують походження харчових продуктів, умови виробництва, зберігання, транспортування й реалізації, а також з факторів ризику щодо якості харчовой продукції. Вивчають всю супровідну документацію, а якщо товар імпортний , то уважно вивчають договір або контракт на постачання продукції, специфікацію на продукцію, документи про відповідність продукції Українському законодавству в галузі реєстрації хімічно-, біологічно, та радіаційнонебезпечної продукції. Документи, які засвідчують безпечність продукції, довудка про склад продукції, зразки продукції.

Проведення експертизи починають із загального огляду партії харчових продуктів на місці. Оглад починають з огляду зовнішньої стану тари та пакування. Оцінюють вигляд, характер і матеріал зовнішнього і внутрішнього пакування, його якість, маркування, етикетка, посилання на ДСТУ або ТУ, збережність та цілісність, герметичність, відсутність пошкоджень та забруднень.

Після зовнішнього огляду починають органолептичне дослідження. Огранолептичне дослідження є надзвичайно важливим етапом ідентифікації.

Після огяду харчового продукту складають акт огляду партії харчових продуктів, який включає:

- дані про експерта;

- дані про партію продукту, її розміри та походження;

- третя частина акту дані одержані під час огляду експертом, органолептичні дослідження і дані про взяття проб;

- містить висновок експерта про оглянуту партію харчового продукту.

Узяття проб харчових продуктів для лабораторного аналізу є відповідальним і важливим етапом проведення ідентифікації. Від правильності і суворого дотримання вимог щодо взяття проб залежать результати ідентифікації харчового продукту.

Проведення лабораторних досліджень проб, що надійшли до лабораторії.

Зразки доставлені в лабораторію реєструють в спеціальному журналі, Далі фахівці експертної лабораторії проводять вибір методів дослідження проб харчових продуктів і схеми досліджень.

7.6 Оформленню протоколів досліджень приділяють дуже валику увагу, ретельно перевіряють і переносять до протоколу дослідження. Протокол треба складати з трьох части: описової, результативної та заключної.

Протокол досліджень - це офіційний документ, на якому ґрунтується рішення не лише експерта, а й слідчих, судових і арбітражних органів.

7.7 Аналіз одержаних результатів і складання акта проведення ідентифікації. Заключним етапом проведення ідентифікації є узагальнення одержаних матеріалів, складання акта експертизи з висновком.

8. Методи виявлення фальсифікації продукції

На даний час основними методами виявлення фальсифікації продукції є органолептичні, інструментальні та експертні, та наведені в таблиці 2.

Таблиця 2

Методи	Показники, що визначаються	Галузь застосування
1	2	3
Візуальні	Достовірність даних маркування, штрихового кодування, акцизних марок, товарно-супровідних документів (накладні, сертифікати, якісні посвідчення)	Усі харчові продукти
Органолептичні	Смак, запах, за дотиком, колір та інші	Усі харчові продукти
Спектральні: а) спектроскопія	Елементний склад зольного залишку	Усі харчові продукти
б) колориметрія, фотоколореметрія, спектрофотометрія	Хімічний склад, наявність домішок, слідів і псування продуктів	Усі харчові Продукти
в) нефелометрія	Вміст жиру; ступінь очищення соків, напоїв, рослинних масел; помутніння вина, пива і інших рідких продуктів	Молоко та молочні продукти, харчові жири, соки і безалкогольні напої
Електрохімічні: а) електро-гравіметрія	Вміст важких металів	Кондитерські вироби, м'ясні, м'ясо-рослинні та рибні консерви
б) кондуктометрія	Вологість, концентрація	Борошно, круп'яні вироби, макарони, харчові концентрати, кондитерські вироби, молоко та молочні продукти
в) потенціометрія	Кислотність, хімічний склад	Усі харчові продукти
г) поляграфія	Хімічний склад, концентрація	Кондитерські вироби, м'ясні, м'ясо-рослинні та рибні консерви
Електрофоретичні: Фронтальний електрофорез, зональний електрофорез	Хімічний склад, наявність домішок, слідів розпаду, псування	Усі харчові продукти
Хроматографічні: Колоночна, паперова, тонкошарова, газова	Хімічний склад, наявність домішок, слідів розпаду та псування продуктів	Зерно, продукти переробки фруктів і овочів, кондитерські вироби, молоко та молочні продукти
Реологічні: а) віскозометрія	В'язкість рідких, сиропо-та пюреподібних продуктів	Харчові жири, кондитерські вироби
б) ареометрія	Щільність рідких продуктів	Молоко та молочні продукти, лікеро-горілчані вироби, харчові жири
в) консистометрія, адгезіометрія	Консистенція, пружність, міцність, твердість, липкість	Хліб і хлібобулочні вироби, кондитерські вироби, молоко та молочні продукти, продукти переробки фруктів та овочів
Люмінесцентні: а) візуальна люмінесценція	Наявність хвороб фруктів і овочів, свіжість молока, ступінь зрілості сиру, свіжість м'Яса, риби та яєць, вид борошна	Фрукти і овочі, молоко та молочні продукти, м'ясо та м'ясні продукти, риба та рибопродукти, яйця
б) флуориметрія, спектрально- люмінесцентний аналіз	Хімічний склад	Борошно, м'ясні продукти, молоко та молочні продукти, харчові жири
в) хемілюмінесцентний аналіз	Хімічний склад, наявність домішок, слідів розпаду та псування	Молоко та молочні продукти, м'ясо та м'ясопродукти, ковбасні вироби, риба та рибопродукти, консерви



9. Види і способи фальсифікації крупів

Асортиментна фальсифікація круп відбувається за рахунок підміни: одного сорту крупи іншим; одного номера крупи іншим; одного виду крупи іншим; крупи, отриманої з одного виду зерна іншим.

Найбільш поширеною фальсифікацією є продаж низькосортного рису (наприклад, 2-го сорту) під виглядом високоякісної рисової крупи вищого сорту, і потім доводиться очищати рис від грудочок землі, бур'янів, піску і т.п., перед тим як готувати плов або рисову кашу. Також зустрічається підміна шліфованого якісного рису дробленим, гречаного ядра - подрібненим. Здійснюють підробку також гречаної крупи. В продаж повинні надходити пропарені ядерця, що роблять на добре обладнаних підприємствах. Їх можна відрізнити за такими показниками: добре очищена крупа, з рівними гранями, які мають біліший колір, ніж основне ядро, за рахунок вимивання барвних речовин конденсованими парами води. Однак деякі виробники не мають звичайно засобів на якісну обробку і замість пропарювання прожарюють її. Таку крупу дуже легко визначити: вона має коричневий колір, а бічні грані не світліші, а навпаки, темніші, ніж основне зерно. У результаті прожарювання особливо вологого зерна гречки утвориться клейстерний шар, що не дозволяє одержати при варінні розсипчасту кашу.

Якісна фальсифікація круп може бути за рахунок недостатнього відділення домішок (бур'янистих, мінеральних, органічних і ін.); додавання чужорідних добавок (висівок, золи, піску, мінеральних порошків); реалізації запліснявілої крупи.

Іноді зерно приходить прискорене очищення від землі, каменів, а процес очищення і дроблення здійснюється з великим виходом неочищених чи дроблених ядер при випуску сортових круп. При виробництві в цих же умовах номерних круп зерна мають гострі, недостатньо зашліфовані краї. Тому фахівець легко відрізнить номерну крупу, вироблену в заводських умовах за класичною технологією, від крупи, отриманої на міні-заводах. Для збільшення кількісних показників круп у них можуть вводитися різні чужорідні добавки. Наприклад, у крупу "Полтавську" й "Артек" можуть додаватися пшеничні висівки, дроблене зерно, а в пшоно шліфоване - терта жовта цегла. Визначити подібні фальсифікації можна різними способами. Зокрема, органолептичними методами, тобто за зовнішнім виглядом, кольором, вмістом доброякісного ядра. Фізико-хімічними методами: вміст мінеральних домішок, зольність продукту, вміст золи, нерозчинної в 10 % соляній кислоті. При підвищенні вологості круп понад норму і наступному їх зберіганні може відбуватися пліснявіння круп.

10. Види і способи фальсифікації цукру

Найбільш поширені способи фальсифікації цукру - якісна фальсифікація

Якісна фальсифікація цукру найбільш широко застосуються при його реалізації, включає введення чужорідних добавок (пшеничне борошно, манну крупу, сіль. крейду. будівельний гіпс) або підвищену вологість. Дані види фальсифікації легко розпізнаються при зовнішньому візуальному огляді, мікроскопірованіі і додаванні води.

Кількісна фальсифікація являє собою відповідність фактичної маси нетто пакувальних одиниць цукру даним, зазначеним на маркуванні і допустимим відхиленням, передбаченим стандартом.

Асортиментна фальсифікація цукру-рафінаду може здійснюватися таким чином: підміна цукру-рафінаду цукровим піском, рафінадної пудри - цукровою пудрою, тому відрізнити дану фальсифікацію можна за органолептичними та фізико-хімічними показниками.

Цукор-рафінад має більш білий колір, іноді з блакитним відтінком в порівнянні з цукровим піском, містить більше сахарози (99,9%), менше редукуючих речовин (менше 0.1%), підвищену кольоровість.

Мелкокристаллический цукор-пісок повинен бути сипучим, не липким, сухим на ошупь, без домішок і грудок непробіленого цукру. Рафінований цукор-пісок відрізняється від звичайного наявністю більш великих білих кристалів з добре вираженими гранями і блискучими площинами.

Підвищена вологість цукру-піску (більше 0.14%) призводить до збільшення ваги і. відповідно, до грудкування. Відрізнити даний цукор можна по втраті блиску граней кристалів сахарози.

До якісної фальсифікації можна віднести і залишки окалини, що спостерігаються в цукрі при непроведення магнітного очищення, яку видно у вигляді чорних включень.

Для цукру характерні кількісна та інформаційна фальсифікації, які виявляються тими ж способами, що і для крохмалю.



Список використаних джерел

1. Смоляр В.І. Харчова експертиза : Підручник / В.І. Смоляр. - К. : Здоров'я, 2005. - 448 с.

2. В. Д. Малигіна Основи експертизи продовольчих товарів: Навч. посіб. для студентів вищих навчальних закладів / Малигіна В. Д., Д.ЛТитаренко., Породіна Л. В., Лихоніна Г. О., Лазарєва Н. Т., Холодова О. Ю. - К. : Кондор, 2009. - 296 с.

3. Титаренко Л.Д. Ідентифікація та фальсифікація продовольчих товарів : Навчальний посібник/ Л.Д Титаренко, В.Д. Малигіна. - К. : Центр навчальної літератури, 2006. - 192 с.

4. Методи визначення фальсифікації товарів. Лабораторний практикум / А.А. Дубиніна, Т.М. Летута, С.О. Дубиніна, І.Ф. Овчіннікова. -- М.: Київ, 2009. --335 с.

5. Шрамко Е. Заспиртованные деньги //Компаньон, 2000, №11 (163).

6. ДСТУ 3893-99 «Карамель. Загальні технічні умови».

7. ДСТУ 5028:2008. «Яйця курячі харчові технічні умови».

8. ГОСТ 27494-87 «Мука и отруби. Методы определения зольности».

9. http://ua.textreferat.com/referat-9388-5.html

Размещено на Allbest.ru

...