Фактори, що впливають на синтез діоксиду сірки в пиві
Дослідження впливу різних рас дріжджів, а також основних технологічних факторів на вміст діоксиду сірки в пиві. Асиміляція дріжджовою клітиною сульфатів. Фізико-хімічні показники сусла. Збільшення масової частки сухих речовин початкового сусла.
Рубрика | Кулинария и продукты питания |
Вид | статья |
Язык | украинский |
Дата добавления | 07.05.2019 |
Размер файла | 68,4 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Фактори, що впливають на синтез діоксиду сірки в пиві
Б.І. Хіврич, канд. техн. наук, Б.В. Роздобудько, аспірант®'1
Національний університет харчових технологій
FACTORS AFFECTING THE SYNTHESIS OF SULPHUR DIOXIDE IN BEER
B.l. Hivrich, B.V. Rozdobudko
National University of Food Technologies
ABSTRACT
The influence of different yeast, and basic technological factors on the content of sulfur dioxide in beer.
Established that yeast actively synthesizing sulfur dioxide in the first 3 -- 5 days of fermentation. At the stage of fermentation, the content of sulfur dioxide may be virtually no variable or decrease. Increased concentrations of wort leads to higher content of sulfur dioxide in beer, with the greatest synthesis of sulfur dioxide occurs within solids concentration of 10 % to 12 %, while increasing the concentration of solids in the original wort decreases the intensity of synthesis. Dry yeast synthesize smaller amount of sulfur dioxide. By increasing the concentration of yeast cells in the wort of 15 million/ml to 25 million/ml and increase the degree of aeration of wort oxygen in the range of 4 to 12 mg/I leads to a decrease in the synthesis of sulfur dioxide in beer.
Проведено дослідження впливу різних рас дріжджів, а також основних технологічних факторів на вміст діоксиду сірки в пиві. Встановлено, що дріжджі активно синтезують діоксид сірки в перші 3--5 діб зброджування сусла. На стадії доброджування пива, вміст діоксиду сірки може залишатися практично без змін, або зменшуватися.
Збільшення масової частки сухих речовин початкового сусла призводить до підвищення вмісту діоксиду сірки в пиві, при чому найбільше синтезується діоксиду сірки в межах масової частки сухих речовин від 10 % до 12 %, а при збільшенні масової частки сухих речовин в початковому суслі інтенсивність синтезу зменшується. При збільшенні концентрації дріжджових клітин в суслі від 15 млн/мл до 25 млн/мл, а також при збільшенні ступеня аерації сусла киснем від 4 мг/дм3 до 12 мг/дм3 призводить до зменшення синтезу діоксиду сірки в пиві.
Ключові слова: пиво, бродіння, діоксид сірки, дріжджі.
ФАКТОРЫ, ВЛИЯЮЩИЕ НА СИНТЕЗ ДИОКСИДА СЕРЫ В ПИВЕ
Б.И. Хиврич, Б.В.Роздобудько
Национальный университет пищевых технологий
Проведено исследование влияния различных рас дрожжей, а также основных технологических факторов на содержание диоксида серы в пиве. Установлено, что дрожжи активно синтезируют диоксид серы в первые 3--5 суток сбраживания сусла. На стадии дображивания пива, содержание диоксида серы может оставаться практически без изменений, или уменьшаться. Увеличение массовой доли сухих веществ начального сусла приводит к повышению содержания диоксида серы в пиве, причем наибольшие количество диоксида серы синтезируется в рамках массовой доли сухих веществ от 10 % до 12%, а при дальнейшем увеличении массовой доли сухих веществ в начальном сусле интенсивность синтеза уменьшается. При увеличении концентрации дрожжевых клеток в сусле от 15 млн/мл до 25 млн/мл, а также при увеличении степени аэрации сусла кислородом от 4 мг/дм3 до 12 мг/дм3 уменьшается синтеза диоксида серы в пиве.
Ключевые слова: пиво, брожения, диоксид серы, дрожжи.
Вступ
На смак і аромат пива впливає великий спектр сполук: вищі спирти, ефіри, альдегіди, сірковмісні речовини та ін. Вони також є невід'ємною частиною пива, а якщо їх вміст перевищує поріг відчуття, то вони надають напою небажаний смак і аромат.
Діоксид сірки (S02) за класифікацією смаків і ароматів пива, прийнятих Європейською пивоварною конвенцією (англ, скорочено ЕВС) має індекс 0710, який характеризує запах «запалюючого сірника» [1]. За міжнародною класифікацією харчових добавок S02 відносять до групи консервантів з порядковим номером Е220. Зазвичай вміст його в пиві становить менше 10 мг/дм3. Поріг відчуття в пиві у вільному стані становить біля 7 мг/дм3, а в зв'язаному -- 25 мг/дм3 [1,2].
Необхідність контролювання і регулювання вмісту S02 в пиві пов'язана, з одного боку з тим, що невелика його кількість позитивно впливає на органолептичні показники пива, надає йому відчуття свіжості, пригнічує небажані ферментативні процеси, що можуть відбуватися під час зберігання пива [2]. Завдяки антиоксидантним властивостям S02 стабілізує напій, зв'язуючи розчинений кисень і деякі карбонільні сполуки, в тому числі альдегіди Штрекера, які впливають на смакову стабільність під час зберігання пива. З іншого боку, S02 при вмісті значно більшому порогу відчуття негативно впливає на органолептичні показники напою.
Основна кількість S02 в пиві, як відомо [3], утворюється під час головного бродіння внаслідок асиміляції дріжджовою клітиною сульфатів, які в основному надходять в сусло з водою (150--200 мг/дм3). Встановлено [4], що збільшення вмісту іонів сульфату в суслі, за рахунок внесення солей сірчаної кислоти, які містять аніони S042-, в тому числі MgS04, не має значного впливу на підвищення вмісту S02. Проте доведено, що вагомий вплив має кількісний склад таких амінокислот як метіонін, цистеїн, трионін та сирин в суслі [4]. Особливістю біосинтезу S02 в пиві є те, що він має загальний шлях утворення з іншою важливою сірковмісною сполукою сірководнем (H2S), який має дуже низький поріг відчуття -- 4 мкг/дм3, і неприємний аромат, характерний запаху «тухлих яєць» [2,3]. Обґрунтовано [5], що різні режими затирання по різному впливають на амінокислотний склад сусла і тим самим на кількість S02 в пиві. Найбільш сприятливим до накопичення цієї сполуки виявився режим, коли пропускають цитолітичну і протеолітичну паузи, а затирання починають з 62 °С. Очевидно, це пояснюється глибиною ферментативних процесів і меншою кількістю накопичення в суслі сірковмісних амінокислот, що змушує дріжджову клітину під час бродіння використовувати внутрішні механізми асиміляції сульфатів із сусла для накопичення необхідної кількості відповідних амінокислот.
Відомо, що на вміст S02 в пиві істотно впливає не лише якісний і кількісний склад амінокислот, а й такі технологічні фактори як ступінь аерації, концентрація початкового сусла, фізіолого-біохімічні властивості раси дріжджів, кількість їх внесення в сусло перед бродінням та ін. [2, 3, 6]. Проте в науковій літературі цим питанням приділено не достатньо уваги, саме тому важливим є дослідження впливу різних рас дріжджів, а також основних технологічних факторів на вміст S02 в пиві.
Мета дослідження
Встановлення основних факторів, що впливають на синтез діоксиду сірки в пиві.
Матеріали та методи досліджень
Сусло зброджували з використанням рас дріжджів: Rh, 124, 163, Saflager W 34/70. Вміст S02 визначали дистиляційним методом, а концентрацію дріжджів за допомогою камери Горяєва. Вміст кисню визначали на приладі Digox 6.
Результати досліджень
Першим етапом експериментальної роботи було проведення досліджень по визначенню динаміки зміни вмісту S02 під час зброджування сусла двома расами дріжджів: Rh і 163. Ці раси рекомендовані для використання в пивоварінні і характеризуються як глибокозброджуючі з високим ступенем редукції діацетилу та накопиченням вищих спиртів. Два зразки сусла з масовою часткою СР біля 12 % готували в однакових умовах і зброджували при температурі від 12 °С до 13 °С протягом 8 діб. Вміст S02 дистиляційним методом [7]. Динаміку зміни вмісту S02 залежно від тривалості бродіння і раси дріжджів наведено на рис. 1.
Тривалість бродіння, діб
Рис. 1. Графік зміни вмісту S02 залежно від тривалості бродіння і раси дріжджів
пиво сусло діоксид сірка
Результати дослідження показали, що дріжджі активно синтезують S02 в перші 3--5 діб зброджування сусла, тобто в період від стадії «забілу» до стадії «високих завитків». На першій стадії бродіння («забіл») синтез S02 очевидно, пригнічується внаслідок високої концентрації метіоніну. На другій стадії активно ростуть і розмножуються дріжджі («низькі завитки») і зниження вмісту метіоніну в суслі ініціює кількість утворення S02. На третій стадії («високі завитки»), де ріст дріжджів сповільнюється, продовжується незначне накопичення S02 внаслідок зменшення активності сульфідредуктази дріжджової клітини. Досліджувані раси дріжджів синтезують S02 в межах від 7,8 мг/дм3 до 8,4 мг/дм3 Подальша динаміка зміни вмісту S02 на стадії доброджування, залишатися практично без зміни, або може зменшуватися на 10--15 % внаслідок видалення S02 з діоксидом вуглецю і утворення сполук з леткими карбонілами.
В зв'язку з тим, що фізико-хімічні показники сусла, в тому числі кількісний склад амінокислот, в певні мірі залежать від масової частки СР в ньому, тому наступним етапом було проведення досліджень по визначенню вмісту S02 в пиві залежно від масової частки СР початкового сусла при зброджуванні його різними расами дріжджів (Rh, 124,163, Saflager W 34/70). Сусло, отримане за високогустинною технологією, розводили водою до різної масової частки СР і зброджували дріжджами з розрахунку 15 --16 млн. клітин на 1 мл сусла протягом 8 діб при температурі 12--13 °С.
Вміст S02 залежно від масової частки СР в початковому суслі і раси дріжджів наведено в табл. 1.
Таблиця 1. Вмісту S02 залежно від масової частки СР в початковому суслі і раси дріжджів
Масова частка СР, % |
Вміст S02, мг/дм^ |
||||
Раса Rh |
Раса 124 |
Раса 163 |
Раса W 34/70 |
||
8 |
2,0 |
2,2 |
2,3 |
0,6 |
|
10 |
3,9 |
2,7 |
3,0 |
0,7 |
|
12 |
8,1 |
8,2 |
7,8 |
1,1 |
|
14 |
12,5 |
9,8 |
11,0 |
2,3 |
|
16 |
18,1 |
16,5 |
17,0 |
4,4 |
Як видно з таблиці, зі збільшенням масової частки СР в початковому суслі підвищується вміст S02 в пиві. Слід відмітити, що найбільше синтезується S02 в межах масової частки СР від 10 до 12 %. При мосовій частці СР 12--16 %, інтенсивність синтезу зменшується. Слід відзначити, що сухі дріжджі раси W 34/70 синтезують приблизно в чотири рази менше S02 в порівнянні з іншими расами.
Рис. 2. Графік зміни вмісту S02 залежно від концентрації дріжджових клітин в початковому суслі і раси дріжджів
Оскільки в літературних джерелах існують розбіжності по інтенсивності синтезу S02, залежно від кількості внесених дріжджів [8, 9], було доцільним дослідити вплив різної кількості внесених дріжджів на вміст S02 в пиві для різних рас дріжджів. Для цього сусло з масовою часткою СР 12 % (середня концентрація сусла) зброджували при температурі 12--13 °С протягом 8 діб. Зміну вмісту S02 залежно від кількості внесених дріжджових клітин в початкове сусло для різних рас дріжджів наведено на рис. 2.
Як видно з графіка, всі раси дріжджів при збільшенні кількості клітин в суслі від 10 млн/см3 до 25 млн/см3 синтезують меншу кількість S02. Найбільше зменшується синтез S02 з використанням раси Rh. Раса дріжджів Saflager W 34/70 зменшує синтез S02 при концентрації дріжджів від 10 млн/см3 до 15 млн/см3, а при збільшенні кількості внесених дріжджів (від 15 млн/см3 до 25 млн/см3) синтез знаходиться практично на незмінному рівні. Тому, при виборі кількості внесених дріжджів в сусло необхідно враховувати фізіолого- біохімічні особливості кожної раси дріжджів окремо.
Ступінь аерації сусла киснем, мг /дм3
Рис. 3. Діаграма зміни вмісту S02 залежно від ступеня аерації початкового сусла
Відомо, що на збільшення вмісту S02 в пиві впливають всі фактори, які можуть негативно впливати на життєздатність і розмноження дріжджів [10]. Як свідчать дані літератури [10], для нормальної життєдіяльності дріжджовим клітинам в середньому необхідно 8 мг/дм3 розчиненого кисню, що містяться в середньому початковому суслі. Відомо також, що зі збільшенням СР в початковому суслі дріжджова клітина потребує більшу кількість кисню. Якщо кисню буде недостатньо або навпаки забагато, то це може призвести до зміни в синтезі кількості побічних продуктів бродіння. Тому наступним етапом було визначення впливу ступеня аерації на вміст розчинного S02 в пиві. Для цього середньої концентрації сусло, виготовлене в однакових умовах, аерували до різного ступеня насичення киснем (4, 8 і 12 мг/дм3) і зброджували расою Rh при температурі від 12 °С до 13 °С протягом 8 діб. Зміну вмісту S02 залежно від ступеня аерації початкового сусла наведено на рис. 3.
Як видно з рисунка ступінь аерації початкового сусла киснем суттєво впливає на вміст S02 в пиві після головного бродіння. Зі збільшенням ступеня аерації кількість S02 зменшується, що підтверджує дані літератури [9] про те, що більшість факторів, які пригнічують активність дріжджів сприяють збільшенню вмісту S02 в пиві. Очевидним також залишається факт, що ступінь аерації сусла, так само вагомо впливає на вміст S02 в пиві як і масова частка СР в початковому суслі.
Висновки
Отже, на основі проведених експериментальних досліджень встановлено, що:
Дріжджі активно синтезують S02 в перші 3--5 діб бродіння сусла. На стадії доброджування вміст S02 може залишатися практично не змінним або зменшуватися на 10--15 % внаслідок видалення його з діоксидом вуглецю і утворення сполук з леткими карбонілами.
Збільшення масової частки СР початкового сусла призводить до підвищення вмісту S02 в пиві, при чому найбільше синтезується S02 в межах масової частки СР від 10 % до 12 %, а при подальшому збільшенні масової частки СР інтенсивність синтезу S02 зменшується. При використанні сухих дріжджів синтезується значно менше S02 по відношенню до рідких дріжджів.
При збільшенні концентрації дріжджових клітин в суслі від 15 млн/мл до 25 млн/мл інтенсивність синтезу S02 зменшується.
Зі збільшенням ступеня аерації сусла від 4 мг/дм3 до 12 мг/дм3 кількість S02 в пиві зменшується.
Література
1. Бэмфорд Ч. Новое в пивоварении / Ч. Бзмфорд ; пер. с англ. И.С. Горожанкиной, Е.С. Боровиковой. -- СПб. : Профессия, 2007. -- 520 с. ISBN 978-5-93913-157-5.
2. Меледина ТВ. Качество пива: стабильность вкуса и аромата, коллоидная стойкость, дегустация // Т.В. Меледина, А.Т. Дедегкаев, Д.В. Афонин. -- СПб. : ИД «Профессия», 2011. -- 220 с. -- ISBN 978-5-904757-16-8.
3. АппетьНег G. Gflrung und Reifung des Bieres / G. АппетьІІег, Hans-J. Manger. -- Berlin: VLB-Fachbbcher, 2013. -- 872 S. -- ISBN 978-3-921690-73-4.
4. Duan V/.A Parallel Analysis of H2S and S02 Formation by Brewing Yeast in Response to Sulfur-Containing Amino Acids and Ammonium Ions / W. Duan, F.-A. Roddick, V.-J. Higgins // J. of the American Society of Brewing Chemists. -- 2004. -- № 62(1). -- P. 35--41.
5. Вишняков И.Г. Повышение стабильности светлого пива путем регулирования серосодержащих компонентов : автореф. дисс. на соискание учен, степени канд. техн. наук : спец. 05.18.07 «Биотехнология пищевых продуктов» / Вишняков Игорь Григорьевич ; Санкт- Петербургский гос. ун-т низкотемпературных и пищевых технологий. -- СПб, 2009. -- 15 с.
6. Back V/. Ausgewflhlte Kapitel der Brauereitechnologie / W. Back -- Nbrnberg : Hans Carl -Fachverlag, 2008,--392 S. -- ISBN 9-783-41800-8.
7. Ермолаева Г.А. Справочник работника лаборатории пивоваренного предприятия / Г.А. Ермолаева. -- СПб. : Профессия, 2004. -- 536 с. -- ISBN 5-93913-055-0.
8. Nakatani К. Kinetic analysis of ester formation during beer fermentation / K. Nakatani, N. Fukui, K. Nagami, M. Nishigaki // Journal of the American Society of Brewing Chemists. -- 1991. -- №4. -- S. 152 -- 157.
9. Nordlyv H. Formation of sulfur dioxide during beer fermentation / H. Nord^v. -- Proceedings of the Congress -- European Brewery Convention. -- 1985. -- S. 29--298.
10. Кунце В. Технология солода и пива / В. Кунце; пер. с нем. Г.В. Даркова, А.А. Куреленкова. -- СПб. : Профессия, 2009. -- 1064 с. -- ISBN 978-5-93913-162-9.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Классификация вина: в зависимости от качества и сроков издержки; в зависимости от содержания углекислоты. Получение и сбраживание сусла в производстве спирта. Химический состав зрелой бражки. Особенности приготовления сусла из крахмалосодержащего сырья.
контрольная работа [26,9 K], добавлен 17.01.2010Способи приготування тіста, виробництво хлібобулочних виробів. Дослідження з розробки нових видів борошняних виробів на основі використання продуктів ТОВ "Лесаффр" - сухих інстантних дріжджів. Визначення органолептичних показників якості готового виробу.
курсовая работа [109,7 K], добавлен 11.10.2011Дослідження особливостей технології виробництва та якості сира "Російський". Вміст незамінних амінокислот в Костромському сирі. Характеристика сировини для виробництва сирів. Методи визначення якості, фізико-хімічні та мікробіологічні показники.
курсовая работа [46,1 K], добавлен 17.03.2013Оцінка впливу різноманітний факторів на вміст жиру в молоці: порода та вік корів, стадія лактації, порa року та сезон отелення, вгодованість, кліматичні умови регіону, годівля, захворювання тварини. Правила доїння корів та його вплив на якість продукту.
реферат [28,2 K], добавлен 19.02.2014Искусство и таинство пивоварения: исторические сведения и старинные рецепты. Дрожжи и брожение. Варка и охмеление пивного сусла. Расхолаживание (охлаждение) охмеленого сусла. Рецептура и технология современного пивоварения. Порча и "болезни" пива.
творческая работа [57,0 K], добавлен 18.02.2008Свойства и активность дрожжей Saccharomyces cerevisiaе. Способы их активации перед подачей их на главное брожение. Исследование влияния аминокислотно-витаминного активатора на бродильную активность сухих пивных дрожжей. Динамика сбраживания сусла.
реферат [1,0 M], добавлен 16.07.2015Разработка продуктов функционального назначения с использованием местного растительного сырья. Повышение уровня содержания биологически активных веществ. Качественные характеристики производства желейных конфет. Технология сбраживания облепихового сусла.
контрольная работа [532,6 K], добавлен 23.08.2013Характеристика и назначение концентратов квасного сусла и кваса. Технология концентратов. Назначение и область применения выпарной установки, техническая характеристика. Расчеты, подтверждающие работоспособность и надежность установки. Охрана труда.
дипломная работа [529,4 K], добавлен 23.02.2009Огляд процесу приготування фруктових соків. Вплив соку на здоров'я. Методи визначення вмісту розчинних сухих речовин, концентрації цукру та титрованої кислотності. Фізичні та хімічні властивості фруктових соків. Ферментативне визначення вмісту сахарози.
курсовая работа [239,7 K], добавлен 31.01.2014Органолептичні та фізико-хімічні показники. Вимоги нормативних документів до якості сировини. Характеристика технологічних властивостей сировини, вибір і обґрунтування параметрів. Принципи вибору апаратурно-технологічної схеми виробництва продукту.
курсовая работа [6,4 M], добавлен 22.02.2023Теплофізичні та фізико-хімічні властивості запеченого м'яса, методи вивчення вмісту вологи та жиру в ньому. Хімічні властивості запеченого м’яса та методи їх дослідження: визначення загального вмісту нітриту та кислотно-лужного балансу продукту.
курсовая работа [76,9 K], добавлен 18.05.2014Швидке приготування, тривалий термін зберігання, висока поживна цінність - одні з основних причин, що впливають на популярність макаронних виробів в якості продукту харчування. Дослідження впливу глоду на кількість та якість клейковини у макаронах.
статья [75,0 K], добавлен 31.08.2017Особливості харчування окремих категорій населення за віком і за фахом діяльності. Характеристика технологічних властивостей сировини та процесу первинної обробки напівфабрикатів. Зміна основних харчових речовин під час механічної та теплової обробки.
курсовая работа [53,1 K], добавлен 21.09.2015Сучасний стан й тенденції ринку хлібобулочних виробів в Україні. Фактори, що впливають на формування споживних властивостей хліба, перспективи підвищення його харчової цінності. Вивчення асортименту хліба, що реалізується у роздрібній торговельній мережі.
курсовая работа [3,9 M], добавлен 22.04.2014Характеристика асортиментної структури згущеного молока на ринку України. Технологічний процес виробництва згущених консервів з цукром. Органолептична оцінка та фізико-хімічні показники згущених молочних консервів. Споживні властивості питного молока.
реферат [234,0 K], добавлен 22.11.2012Техніко-економічне обгрунтування будівництва заводу. Характеристика сировини і допоміжних матеріалів. Хімічний склад і харчова цінність томатів, абрикосів. Технологія виробництва консервів. Органолептичні та фізико-хімічні показники готової продукції.
дипломная работа [1,3 M], добавлен 02.09.2015Сырьевая база пивоваренного завода. Ассортимент, выпускаемой продукции. Технологический процесс производства пива. Приготовление охмеленного сусла. Емкости системы СIP, их назначение. Техника безопасности при обслуживании технологического оборудования.
контрольная работа [44,4 K], добавлен 03.10.2013Основні етапи виробництва хлібобулочних виробів. Приготування тіста з пшеничного борошна першого сорту на великій густій опарі. Поділ тіста на шматки. Визначення готовності батонів. Фізико-хімічні показники якості батонів. Універсальні конвекційні печі.
дипломная работа [1,1 M], добавлен 01.01.2011Основні технологічні особливості різних видів борошна. Характеристика Столичного хліба: органолептичні та фізико-хімічні властивості. Хімічний склад, харчова цінність та критерії безпеки готового виробу. Рецептура приготування тіста і хліба Столичного.
курсовая работа [65,2 K], добавлен 17.05.2011Особливості пророщеного зерна та виробництва хлібобулочних виробів з нього. Технологія виробництва булочних виробів з добавками. Розробка рецептури "Булочки", її органолептичні і фізико-хімічні показники. Схема контролю якості хлібобулочних виробів.
курсовая работа [68,3 K], добавлен 18.04.2011