Комплексна оцінка якості продуктів переробки соєвих бобів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Державний науково-дослідний контрольний інститут ветеринарних препаратів та кормових добавок

КОМПЛЕКСНА ОЦІНКА ЯКОСТІ ПРОДУКТІВ ПЕРЕРОБКИ СОЄВИХ БОБІВ

Б. І. Назар, канд. вет. наук,

Г. Й. Бойко, старший науковий співробітник,

Т. І. Шарій, канд. с.-г. наук

Анотація

соєвий продукт зерно переробка

Представлено технологічні характеристики переробки зерна сої, особливості фізіологічного засвоєння білкових кормових добавок, таких як соєвий шрот та макуха. Також висвітлено показники якості та безпечності при застосуванні в годівлі моногастричних та жуйних тварин, зокрема, характеристики білка щодо його розчинності, диспергованості та перетравності. Доповнено систему аналізу соєвих продуктів показниками нейтрально- та кислотно-детергентної клітковини.

Ключові слова: ЕКСТРУДУВАННЯ, РОЗЧИННИЙ ДИСПЕРГОВАНИЙ БІЛОК, ЛІЗИН, ІНДЕКС РОЗЧИННОСТІ, ІНДЕКС ДИСПЕРГОВАНОСТІ, БУФЕР МАК-ДАУГАЛА.

Annotation

COMPLEX ESTIMATION OF QUALITY OF PROCESSED SOYBEAN PRODUCTS

I. Nazar, G. I. Boyko, T. I. Shariy State Scientific Research Control Institute of Veterinary Medicinal Products and Feed Additives

Among high protein crops, soybeans are important. Soybeans contain 32-40 % protein, almost 20 % fat, vitamins B, vitamin K, carotene, alfatocopherol, enzymes and minerals. Soybean protein contains essential amino acids, in particular, lysine is more in it than in other cereals. Soybeans are rich in potassium, phosphorus, sulfur, iron, contains trace elements: copper, zinc, manganese, selenium.

The technological characteristics of soybean grain processing, peculiarities of the physiological assimilation of protein fodder additives, such as soybean meal and cake, are presented. It also highlights the quality and safety performance of monogastric and ruminants in feeding, in particular, the characteristics of the protein as to its solubility, dispersion and digestibility. The system of analysis of soya products by the parameters of neutral and acid-detergent fiber has been supplemented.

As a result of the research, it should be noted that the quality of soybean processing products depends on the technology and quality of raw materials. The yield of crude protein in soybean meal and meal will be higher if the raw material contains 35-38 % protein. The solubility of protein in a 2% solution of potassium hydroxide is in the normative limits - 76.0-77.0 % for soybean meal, and is much lower in soybean meal - 56.0-59.5 %. However, the characteristics of the studied models in terms of solubility in the McDougall Buffer showed a higher efficiency in this method of treatment in soybean meal, compared to the meal. Compliance with the technology of soybean processing and the prevention of falsification of the resulting products will enable the effective conversion of feed and improve the economic performance of producers.

Keywords: EXTRUDED, SOLUBLE DISPENSABLE PROTEIN, LYSINE, SOLUBILITY INDEX, DISPERTIBLE INDEX, MAC-DAUGAL BUFFER.

Аннотация

КОМПЛЕКСНАЯ ОЦЕНКА КАЧЕСТВА ПРОДУКТОВ ПЕРЕРАБОТКИ СОЕВЫХ БОБОВ

Б. И. Назар, Г. И. Бойко, Т. И. Шарий

Государственный научно-исследовательский контрольный институт ветеринарных препаратов и кормових добавок

Представлены технологические характеристики переработки зерна сои, особенности физиологического усвоения белковых кормовых добавок, таких как соевый шрот и жмых. Также приведено показатели качества и безопасности применения в кормлении моногастричных и жвачных животных, в частности, характеристики растворимости, диспергируемости и переваримости протеина. Дополнено систему анализа соевых продуктов показателями нейтрально- и кислотно-детергентной клетчатки.

Ключевые слова: ЭКСТРУДИРОВАНИЕ, РАСТВОРИМЫЙ ДИСПЕРГИРУЕМЫЙ БЕЛОК, ЛИЗИН, ИНДЕКС РАСТВОРИМОСТИ, ИНДЕКС ДИСПЕРГИРУЕМОСТИ, БУФЕР МАК-ДАУГАЛА.

Виклад основного матеріалу

Годівля тварин базується на рослинному білку, проте, незначна частка у структурі раціонів припадає на м'ясо-кісткове та рибне борошно, вартість яких є досить високою. Для забезпечення потреби у білку використовується третина світового виробництва зерна, що веде до неефективних затрат протеїну на енергетичні цілі. Тому кількість білка повинна контролюватись з урахуванням його якісного складу. При проведенні протеїнової оцінки кормів враховують його амінокислотний склад, перетравність, розчинність, засвоюваність. На даний час відомо більше ста амінокислот, однак, тільки двадцять із них в якості структурних елементів входять до складу білків рослин, мікроорганізмів та тканин тваринних організмів. Незамінні амінокислоти повинні надходити в організм тварин з кормами, а замінні синтезуються під час обмінних процесів.

Серед високобілкових зернових культур важливе місце займає соя. Зерно сої містить 32-40 % протеїну, майже 17-20 % жиру, вітаміни групи В, вітамін К, каротин, альфатокоферол, ферменти та мінеральні речовини. Білок сої містить незамінні амінокислоти, зокрема, лізину в ній більше, ніж в інших зернових. Боби сої багаті калієм, фосфором, сіркою, залізом, містить мікроелементи: мідь, цинк, марганець, селен.

Зерно сої має значні переваги в енергетичній цінності і є важливим компонентом раціонів свиней та птиці. Використовують зерно сої після термообробки, ця технологічна процедура необхідна для знешкодження антипоживних речовин білкової природи. Рівень термо-інактивації антипоживних речовин визначають за активністю уреази та наявністю інгібіторів трипсину, активність уреази повинна бути в межах 0,1-0,3 од. рН, а активність інгібіторів трипсину не повинна перевищувати 3-4 мг/г [2].

Застосування різних технологій переробки соєвих бобів, а саме: шляхом простого екструдування або експандування, тостування, мікронізації отримують продукти, що мають назву повножирова соя, а при екстрагуванні розчинниками отримують соєвий шрот. Найбільшого розповсюдження в Україні набула схема екструдер-прес через відносно низькі затрати на її експлуатацію. За цією схемою попередньо очищені і грубо подрібнені соєві боби направляються до сухого екструдера, в якому під дією тертя і високого тиску боби подрібнюються і нагріваються до температури 120-145 °С. Залишкова вода, яка міститься в бобах, при виході з екструдера вивільняється у вигляді пари з розривом тканин сої. Далі розігрітий екструдат сої надходить до пресу, де відбувається вичавлювання олії, а відтиснута макуха після цього проходить етапи охолодження, дозволоження і грубого подрібнення.

Вартість соєвої макухи визначається залежно від вмісту протеїну: чим його більше, тим макуха дорожча, і навпаки. Таким чином, постачальник зацікавлений, щоб у його товарі було якомога більше протеїну. При цьому сою переробляють у технологічному режимі, що негативно впливає на активність уреази, внаслідок чого моногастричні тварини засвоюють такі корми менш ефективно. Крім того, на рентабельніть переробки сої впливає вміст олії, яка в 2,5-4 рази дорожча за макуху. При пресовій переробці досягають максимального вичавлення олії за допомогою вищого тиску й температури. Внаслідок цього в макусі збільшується вміст протеїну, але зменшується вміст жиру. Більшість українських розробників комбікормових рецептів звертають увагу лише на вміст протеїну, це помилково, адже енергетична цінність олії в соєвій макусі на 65 % вища, ніж поживність протеїну в ній. Такий режим переробки сої негативно впливає на перетравність білка моногастричними тваринами (це майже всі види тварин і птиці, крім жуйних). Про перетравність білка можна стверджувати за його розчинністю, а також за активністю уреази. Активність уреази в межах норми становить 0,10,3 од. рН, а перевищення цього показника свідчить про неналежну деактивацію антипоживних факторів, що негативно впливає на засвоєння корму та може спричинити діарею й інші тяжкі наслідки. Висока температура обробки соєвих бобів негативно впливає на доступність лізину. При цьому утворюються сполуки лізину з іншими амінокислотами і редукуючими цукрами. Така соєва макуха має низький рівень розчинності білка в 0,2 % калію гідроксиді (менше 75 %) та характерний коричневий колір [1].

Метою наших досліджень була розробка методичних підходів до комплексної оцінки продуктів переробки сої, зокрема, макухи та шроту.

Матеріали і методи. Для виконання поставлених завдань нами проаналізовано нормативну документацію, згідно з якою проводиться контроль якості білкових кормових добавок, отриманих при переробці бобів сої. Крім існуючих методів визначення показників поживності і безпечності, ми провели аналіз методами розчинного та диспергованого протеїну [3] та визначили вміст кислотно- і нейтрально-детергентної клітковини [4] в цих продуктах. Для дослідження було взято по три взірці соєвої макухи та соєвого шроту.

Результати й обговорення. Суть методу визначення розчинного протеїну полягає у виділенні водорозчинних та розчинних у 0,2 % розчині калію гідроксиду азотовмісних сполук та кількісне визначення сирого протеїну методом К'єльдаля.

Метод розчинності протеїну в буфері Мак-Даугала полягає у обробці досліджуваного взірця буферним розчином, наближеним за хімічним складом до секреторної рідини рубця жуйних тварин.

Метод визначення диспергованого протеїну базується на виділенні надосадової рідини шляхом центрифугування та визначенні в ній сирого протеїну методом К'єльдаля.

Таблиця 1

Показники розчинності та диспергованості протеїну соєвої макухи та шроту

Результати досліджень, представлені в таблиці 1, показали, що вміст протеїну, розчинного в 0,2 % розчині калію гідроксиду, в макусі соєвій знаходився в межах 76-77 %, а в шротах - 56-58 %. Це свідчить про застосування різних технологій переробки соєвих бобів: шляхом екструдування, під дією високого тиску та температури 120-145 °С отримують макуху, а при екстрагуванні органічними розчинниками - соєвий шрот. Таким чином, шляхом екструзії соєвих бобів отримують макуху, білок якої є більш доступним для розчинення і, відповідно, засвоєння тваринами, ніж білок соєвого шроту. Індекс розчинності в буфері Мак- Даугала є вищим у соєвому шроті, порівняно з макухою на 6-9 %. Це свідчить про те, що коефіцієнт засвоюваності такого шроту буде ефективнішим при згодовуванні у раціонах жуйних.

Таблиця 2

Характеристика сої та продуктів її переробки за показниками сирої клітковини та НДК і КДК (п=3)