Санітарно-гігієнічні вимоги до розміщення та об’ємно-планувальних рішень закладів ресторанного господарства
Основні нормативні документи для проектування закладів ресторанного господарства. Санітарно-гігієнічні вимоги до взаємозв'язку між окремими приміщеннями. Особливості проектування окремих груп приміщень. Характеристика вимог до будівельних матеріалів.
Рубрика | Кулинария и продукты питания |
Вид | лекция |
Язык | украинский |
Дата добавления | 30.05.2020 |
Размер файла | 26,7 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Санітарно-гігієнічні вимоги до розміщення та об'ємно-планувальних рішень закладів ресторанного господарства
господарство ресторанний вимога санітарний
План
Основні нормативні документи для проектування закладів ресторанного господарства та санітарно-гігієнічні вимоги
Санітарно-гігієнічні вимоги до взаємозв'язку між окремими приміщеннями
Особливості проектування окремих груп приміщень
Санітарно-гігієнічні вимоги до будівельних матеріалів, що використовують для будівництва та внутрішнього оздоблення закладів
Основні нормативні документи для проектування закладів ресторанного господарства та санітарно-гігієнічні вимоги
Основні нормативні документи для проектування закладів ресторанного господарства та санітарно-гігієнічні вимоги
Основними нормативними документами для проектування закладів ресторанного господарства є.
¦ Будівельні норми і правила (БНіП), затверджені Держбудом, або відомчі будівельні норми «Підприємства громадського харчування. Норми проектування»,
¦ санітарно-гігієнічні норми «Санітарні правила для підприємств громадського харчування, що включають кондитерські цехи і підприємства, які виробляють м'яке морозиво» (СанПІН 42-123-5777-91).
Будівництво закладів ресторанного господарства здійснюється, як правило, за типовими проектами відповідно до БНіП.
Проекти закладів ресторанного господарства узгоджуються з органами санітарного нагляду.
Типові проекти, як правило, не підлягають узгодженню з органами державного санітарного нагляду, бо вони виконані відповідно до діючих норм і правил ДБН В.2.2-25:2009(що має бути підтверджено головним інженером проекту у вигляді відповідного запису в матеріалах проекту). Такі проекти узгоджуються тільки в частині їх прив'язки до місцевих умов із урахуванням рельєфу місцевості, рівня залягання ґрунтових вод, можливості підключення до централізованого водопроводу і міської каналізації.
Індивідуальні проекти, а також проекти з відхиленням від діючих правил, проходять повне узгодження з СЕС.
В обов'язки органів державного санітарного нагляду входить проведення вибіркового контролю розробки проекту на всіх його стадіях.
При прийнятті проекту для розгляду проводиться перевірка наявності повного комплекту документації, передбаченого санітарним законодавством, зокрема.
• листи-заявки на розгляд проекту;
• проект, що підлягає розгляду, з додатком пояснювальної записки та креслень;
• рішення органу місцевої влади про відведення земельної ділянки під будівництво з позитивним висновком органу державного санітарного нагляду;
• дозволу органів комунального господарства про можливість підключення об'єкта до міської системи водопостачання і каналізації (при відсутності такої можливості необхідно отримати висновок місцевого органу державного санітарного нагляду про місця водозабору і спуску стічних вод із зазначенням їх кількості, складу і методів очищення);
• дозволи відповідних господарських органів на постачання гарячою водою, газом, електроенергією;
• календарного плану будівництва і введення в експлуатацію окремих об'єктів і санітарно-технічних споруд.
Реконструкція харчового підприємства може проводитися тільки з дозволу органів санітарного нагляду. Розгляд проекту починається з детального вивчення пояснювальної записки, в якій повинні бути відображені: благоустрій ділянки, рівень стояння грунтових вод, рельєф ділянки, наявність на території ділянки будівель і інших будов, склад і призначення приміщень, внутрішнє оздоблення приміщень, гідроізоляція фундаменту, щуронепроникність приміщень, проектований технологічний процес, проектоване обладнання, виробнича потужність, асортимент продукції, кількість працівників по змінах, водопостачання, каналізація, розрахунки споживання холодної та гарячої води, опалення, вентиляція, електроосвітлення і т. д.
У генеральному плані звертається увага на щільність забудови будівельного майданчика, ступінь озеленення території, наявність і правильність розташування пішохідних доріжок і проїздів для транспорту, організацію транспортних потоків, місце для стоянки і т.д. Попереднє вивчення генерального плану дозволяє також скласти уявлення про взаєморозташування на території будівель та споруд з урахуванням їх функціональної належності, наявності і достатності санітарних розривів між ними, можливості підведення до проектованих будівель різних комунікацій (водопровід, каналізація та ін.).
При розгляді планів і розрізів приміщень підприємств харчування визначають безперервність технологічних процесів виробництва, дотримання потоковості в просторі і часі, напрямків руху працівників. Відзначається наявність чи відсутність повного переліку відповідних груп приміщень, їх орієнтація, відповідність площ і кубатури даних приміщень встановленим нормативам, правильність вертикального розташування виробничих, складських і побутових приміщень.
При розгляді проектів і схем санітарно-технічного обладнання перевіряють правильність його розташування, достатність і раціональність розташування точок водозабору холодної та гарячої води, трапів для видалення стічних вод, вентиляційних пристроїв, світильників, кондиціонерів і т.д.
Певні вимоги пред'являються до внутрішнього планування і обладнання підприємств харчування. Необхідно передбачити виключення зустрічних потоків:
• харчових і нехарчових вантажів,
• сировини, напівфабрикатів та готової продукції;
• чистої і використаної тари, посуду та ін.;
• переміщення обслуговуючого персоналу підприємства та руху відвідувачів.
Після розгляду кожного проекту має бути складено висновок, в якому вказується перелік всіх недоліків в проекті щодо усунення порушень санітарних правил і норм.
Відповідно до результатів експертизи розглянутий проект може бути.
• узгоджений - як відповідний діючим санітарним правилам і нормам;
• прийнятий - після внесення до нього відповідних змін та доповнення - ний (у цьому випадку він представляється на повторний розгляд);
• відхилений - містить грубі порушення санітарних правил і норм.
Для приймання і введення в експлуатацію збудованого харчового підприємства створюється державна приймальна комісія, одним із членів якої обов'язково повинен бути представник санітарно-епідеміологічної служби.
Державна комісія звертає увагу: на безперебійність дії водопроводу, каналізації, опалення, вентиляції та інших систем і пристроїв, передбачених проектом і мають значення для нормальної роботи підприємства харчування; планування приміщень і їх оброблення; установлення запланованого устаткування (технологічного, підйомно-транспортного та ін.) і його безперебійне функціонування; планування території підприємства, допоміжних приміщень, наявність та стан під'їзних шляхів, обладнання місць для приймання харчових продуктів.
Документи дозвільного характеру, які заклади отримують від СЕС, це погодження, дозволи та висновки, а саме:
• погодження асортименту харчових продуктів, що виробляються та реалізуються (затвердження калькуляційних та технологічних карт в Держспоживстандартів);
• висновок на вибір земельної ділянки під будівництво (видає на письмовий запит і передбачає огляд ділянки фахівцями СЄС);
• погодження введення в експлуатацію збудованих закладів або експлуатаційний дозвіл - для виробників харчової продукції;
• висновок про відповідність закладу вимогам санітарного законодавства для одержання ліцензії.
Перед початком роботи підприємства харчування необхідно скласти асортиментний перелік страв, виробів, напоїв і погодити з територіальними органами СЄС.
Для погодження СЄС на відкриття підприємства харчування важливо дотримуватися таких санітарних правил:
• забезпечити наявність санітарних правил та санітарного журналу;
• укласти договір на вивезення сміття;
• організувати медичний огляд персоналу та забезпечити наявність на робочих місцях медичних книжок;
• здійснити маркування інвентарю та посуду, що використовується на підприємствах харчування при виготовленні їжі.
При виявленні недоробок, що мають санітарне значення, вживаються заходи, що виключають введення об'єкта в експлуатацію до усунення допущених порушень. На кожному етапі санітарного нагляду за підприємствами харчування повинен оформлятися відповідний адміністративно-правовий акт за встановленою формою.
Проектування закладів ресторанного господарства здійснюють відповідно до функцій, що забезпечують виробничо-торговельну діяльність майбутнього закладу.
Для закладів ресторанного господарства характерні три основні функції: виробництво страв, їх реалізація і організація споживання. Для виконання цих функцій необхідне проектування виробничої і торговельної груп приміщень.
Загальний технологічний процес виробництва страв у закладах ресторанного господарства складається з окремих процесів - прийому і зберігання сировини та харчових продуктів; кулінарної обробки сировини і виготовлення напівфабрикатів; теплової обробки напівфабрикатів та виготовлення готових страв. Крім того, у загальний процес включають ще низку допоміжних операцій, необхідних для виробництва готових страв. До них належать: миття столового і кухонного посуду, інвентарю, тари; видалення харчових відходів і т.д.
Таким чином, характер функцій, що виконуються, впливає на формування та взаємозв'язок окремих груп приміщень у загальній виробничо-торговельній структурі закладу, на яку, у свою чергу, впливають такі фактори: асортимент кулінарної продукції та напівфабрикатів; обсяг виробництва і реалізації; місткість залів та ін., що й визначають характер технологічного процесу.
Поточність виробничих процесів і санітарний благоустрій закладу значною мірою залежать від взаємного розташування приміщень і зв'язку між ними. При розміщенні закладу у двоповерховій будівлі, найкращим з погляду гігієни є вертикальний зв'язок приміщень, який забезпечує найкоротший шлях руху продукції. Кількість і розміри ліфтів, розміщення шахт повинні забезпечувати найкоротше роздільне транспортування сировини, напівфабрикатів, готових виробів і харчових відходів.
Для одноповерхової будівлі зв'язок між окремими групами приміщень здійснюється через виробничі коридори. Проектування окремих приміщень закладу ресторанного господарства згідно із санітарно-гігієнічними вимогами допомагає раціональній організації праці, дотриманню санітарного режиму при виготовленні, зберігання та реалізації готової продукції і підвищенню культури обслуговування споживачів.
Недотримання санітарно-гігієнічних вимог щодо взаємозв'язку окремих груп приміщень може призвести до порушення санітарного режиму при виробництві готової продукції, забруднення її патогенною мікрофлорою і, як наслідок, до спалаху кишкових інфекцій, харчових отруєнь, гельмінтозів.
Відповідно до функціонального призначення харчового підприємства розрізняють п'ять груп приміщень:
• торгові приміщення, призначені для обслуговування населення. На підприємствах громадського харчування до них відносяться вестибюль, гардероб, санвузли для відвідувачів, торговий зал, буфет, бар, приміщення для торгівлі напівфабрикатами, готових обідів додому і ін.;
• виробничі приміщення - забезпечують технологічний про-процес (гарячий цех, роздавальня, заготівельні приміщення для м'яса, риби і овочів, кондитерський цех, мийні для кухонного та столового посуду та ін..);
• складські приміщення - призначені для роздільного зберігання при певних температурно-вологісних режимах різного за своїм складом сировини, напівфабрикатів і готової продукції (охолоджувані камери, склади для овочів і сухих продуктів і т.д.), інвентарю, білизни та ін.;
• адміністративно-побутові приміщення - призначені для обслуговування персоналу підприємства (кабінет директора, бухгалтерія, відділ збуту та маркетингу, гардеробні, душові, туалети, кімната особистої гігієни жінки, кімната відпочинку, медпункт, і т.д.);
• технічні або допоміжні приміщення - вентиляційні камери, електрощитові, теплопункт, котельня, бойлерна та ін.
Кожна з перерахованих груп приміщень має особливості в організації та режимі роботи і вимагає спеціального підходу до проектування і будівництва.
Приміщення для прийому і зберігання сировини, харчових продуктів необхідно проектувати єдиним блоком - функціональною зоною, що має безпосередній зв'язок з вантажними ліфтами та іншими приміщеннями через виробничі коридори.
Складські приміщення розташовують у підвалі або на першому поверсі.
На підприємствах харчування перед завантажувальною проектується розвантажувальна рампа. При цьому рекомендується передбачати можливість розвантаження овочів безпосередньо в комори, поза завантажувальною, у тому числі на першому поверсі.
Приміщення для зберігання продукції не допускається розміщувати під мийним та санітарними вузлами, під виробничими приміщеннями з трапами, а також вони не повинні бути прохідними.
Охолоджувані камери необхідно проектувати єдиним блоком та не дозволяється їх розташовувати поряд з котельними, душовими та іншими приміщеннями підвищеної температури та вологості. Підлога камери повинна бути водонепроникною, стіни оздоблені кахлями.
При проектуванні складських приміщень повинні бути дотримані основні гігієнічні принципи:
• окреме зберігання сировини та продуктів за видами,
• дотримання температурно-вологісного режиму в камерах та коморах з урахуванням виду продуктів та сировини.
Залежно від того, які продукти або сировина підлягають зберіганню, усі складські приміщення поділяються: охолоджувальні камери (м'ясо-рибна сировина, молочно-жирова , фрукти та напої) та неохолоджувальні комори (сипкі продукти, овочі, лікеро-горілчані і т.д.).
Відповідно до санітарно-гігієнічних вимог в охолоджуваних камерах необхідно забезпечити роздільне зберігання таких продуктів, як: м'ясо, риба, молоко, гастрономічні та готові кулінарні вироби, зелені та фруктів як сировини з можливим грунтовим забрудненням, неправильне зберігання якої може призвести до інфікування інших продуктів та спалаху кишкових інфекцій, харчових захворювань та гельмінтозів.
Усі наведені вище групи продуктів одна від одної не лише внаслідок різного ступеня обсемінення мікрофлорою, а також і внаслідок різного температурно-вологісного режиму їх зберігання.
Комора для овочів, розміщується поблизу завантажувальної і на максимальній відстані від доготівельних та кондитерських цехів. Вона не повинна мати природнього освітлення, тому що світло призводи до скорочення терміну зберігання овочів, руйнуванню вітамінів, позеленіння картоплі.
Комору сипких продуктів проектують поближче до виробничих цехів та окремо від приміщень, які мають високу вологість повітря (мийні, душові).
До груп складських приміщень також належать: комори інвентарю та білизни (об'єднувати їх в одному приміщенні санітарними правилами не рекомендується) та приміщення комірника.
Санітарно-гігієнічні вимоги проектування виробничих приміщень
• групу виробничих приміщень проектують в єдиній функціональній зоні з метою забезпечення безперервності виробничих процесів;
• розміщення виробничих цехів в окремих приміщеннях;
• при розташуванні в одному приміщенні цехів (без цехова структура) з різними температурно-волосними режимами застосовується спеціалізоване обладнання, що забезпечить робочі місця параметрами повітря відповідно до санітарних норм;
• виробничі приміщення повинні мати достатнє природнє освітлення;
• розміщення виробничих цехів у структурі закладу повинно забезпечити послідовність обробки продуктів та виготовлення кулінарної продукції при мінімальній довжині функціональних зв'язків, а також відсутності технологічних та транспортних потоків;
• виробничі цехи не повинні бути прохідними, їх розташування має забезпечити зручний взаємний зв'язок, зв'язок з іншими приміщеннями (мийними, торгівельними, складськими тощо) та виробничими коридорами;
• дотримання оптимального температурного режиму 15-16°С;
• створення умов щодо дотримання жорстокого санітарного стану в цехах для збереження харчової цінності і безпечності продуктів харчування;
* відокремлення у виробничих цехах місць для зберігання та обробки сировини різного ступеня забруднення.
Виробничі приміщення та приміщення для обслуговування відвідувачів повинні бути ізольовані один від одного, і мати окремі входи. Загальний склад приміщень може бути визначений по потужності підприємства, залежно від кількості посадкових місць. Переважно, щоб вікна гарячого цеху і приміщень для зберігання продуктів короткого терміну зберігання - на північ.
Овочевий цех, найбільш небезпечний з гігієнічного погляду, є джерелом можливого забруднення підприємства, що може призвести до виникнення спалаху кишкових інфекцій та гельмінтозів.
Виходячи з цього проектування овочевого цеху передбачається максимально ізольованим від інших виробничих приміщень, а особливо від доготівельних та кондитерських цехів. Овочевий цех відповідно до санітарно-гігієнічних вимог розташовують поблизу до комори овочів. В овочевому цеху необхідно планувати окремі технологічні лінії: обробки картоплі та коренеплодів, обробки зелені та капусти, обробка цибулі з місцевою вентиляцією.
М'ясний цех проектують поряд з камерами для зберігання сировини. Велике санітарне значення має дотримання потоковості технологічного процесу обробки мяса та м'ясопродуктів (розморожування, промивання, обвалювання, приготування напівфабрикатів). Для м'ясного цеху є виокремлення відповідно обладнаних робочих місць для обробки різних видів сировини залежно від ступеня та характеру їх санітарної безпечності (м'ясний фарш).
Рибний цех розташовують поряд з м'ясним цехом або рибною камерою. Відповідно до санітарних вимог у цеху обладнуються дві технологічні лінії для обробки риби: перша лінія - для обробляння риби з кістковим скелетом, друга - для обробки риби осетрових порід (дефростація чи вимочування, очищення потрошіння, обрубування голів та плавників, промивання та виготовлення напівфабрикатів). Усі технологічні операції виконуються на робочих місцях, обладнаних згідно з нормами необхідним технологічним обладнанням та інвентарем, промаркованим відповідно до санітарних правил. Для приготування напівфабрикатів з рибного фаршу обладнують окреме робоче місце (джерело для розмноження патогенної мікрофлори). При проектуванні м'ясо-рибного цеху відповідно до санітарно-гігієнічних норм необхідно відокремлювати технологічні лінії для обробки м'яса, птиці, риби та використовувати промаркований інструмент та спеціалізоване обладнання відповідно до виду сировини.
Доготівельні цехи - до цих приміщень висуваються жорсткі гігієнічні вимоги, оскільки в них завершується процес приготування страв та кулінарних виробів і вони надходять безпосередньо до споживача. Розташування доготівельних повинно забезпечувати їх зручний взаємозв'язок відповідно до технологічного процесу, а також зв'язок із заготівельними цехами, приміщеннями для миття столового та кухонного посуду, роздавальнею.
До доготівельних цехів належать гарячий та холодний цехи, вони проектуються окремо один від одного. Гарячий та холодний цехи проектуються на одному рівні із залами та на мінімальній відстані від них. У гарячому цеху не повинні перехрещуватися потоки руху сировини, напівфабрикатів та готової продукції (лінія виготовлення супів та гарнірів).
У холодному цеху (лінія виготовлення салатів та вінегретів; солодких страв та напоїв) необхідно підтримувати температурний режим (16°С та відносна вологість 40-60%) тому цех повинен бути ізольований від інших виробничих приміщень.
Усі робочі місця оснащуються необхідним згідно санітарних правил, обладнанням та інвентарем, які повинні бути промарковані, і використовуватися згідно тільки маркування.
Кондитерський цех. Відповідно до санітарних правил цех повинен розташовуватися ізольовано від інших приміщень, оскільки кондитерські вироби, а особливо кремові, є сприятливим джерелом для розмноження збудників харчових отруєнь та кишкових інфекцій. Кондитерський цех дозволяється розміщувати поряд з коморою сипких продуктів. Відповідно до кожної технологічної операції технологічного процесу виготовлення кондитерських виробів передбачається окреме приміщення ( для оброблення яєць, відділення для приготування тіста, мийна внутрішньо цехової тари і т.д.).
Розміщення виробничих цехів підприємства харчування в підвальних і напівпідвальних приміщеннях неприйнятно, оскільки це призводить до забруднення харчових продуктів вуличним пилом і знижує їх природне освітлення.
Проектування приміщень для миття столового та кухонного посуду повинне забезпечити найкоротший шлях видалення відходів через коридор або тамбур у камеру для відходів. Транспортувати харчові відходи через виробничі цехи або роздаткові суворо забороняється.
Приміщення для миття столового та кухонного посуду проектують окремо, оскільки використаний кухонний та столовий посуд мають різний ступінь епідеміологічної небезпеки. У ЗРГ невеликої потужності санітарними правилами дозволяється розміщення їх в одному приміщенні, але при цьому вони відокремлюються одне від одного перегородкою заввишки не менше ніж 1,6 м, яка оздоблюється кахелями.
При проектуванні приміщень необхідно забезпечити їх взаємозв'язок з виробничими приміщеннями, роздатковою та залами. Шляхи руху чистого та використаного посуду не повинні пересікатися. Мийна столового посуду повинна бути ізольована від виробничих приміщень та мати природнє освітлення. Крім посудомийної машини, у ній розташовується п'ять мийних ванн, стіл для збору залишків їжі, шафа для зберігання чистого посуду, підсобний стіл. Якщо приміщення розташовується на другому поверсі для видалення харчових відходів використовується ліфт.
Мийна кухонного посуду розташовується суміжно з гарячим цехом і обладнується двома мийними ваннами, підтоварником та стелажем для зберігання чистого посуду.
Охолоджувальна камера для харчових відходів проектується на першому поверсі з виходом через тамбур назовні або у виробничий коридор.
Камери зберігання відходів повинні бути охолоджуваними і мати самостійний вихід у двір підприємства, що виключає будь-яке сполучення з іншими охолоджуваними камерами.
У групу приміщень для відвідувачів залежно від типу підприємства харчування входять: зали, бари, буфети, вестибюль, приміщення для відпочинку відвідувачів, кабінет лікаря, приміщення відпочинку відвідувачів і т.д.
Торговельні зали розміщуються у наземних поверхах будівлі з боку головного чи бічного фасадів. Вхід для відвідувачів відокремлюється від службового входу, розташовуються переважно з боку головного входу. Зали повинні мати природнє освітлення з орієнтацією на південь або достатнє штучне освітлення. Зали розміщуються на одному рівні з гарячим та холодним цехами, мийною столового посуду. Вони повинні мати зручний зв'язок з вестибюлем.
Роздатковілінії відокремлюються від виробничої зони перегородками.
Кількість місць у гардеробі повинна забезпечувати кількості місць у залі.
Адміністративні приміщення розташовуються у місцях, зручних для зв'язку з іншими приміщеннями підприємства харчування.
Бухгалтерію і кабінет директора проектують поблизу службового входу, щоб сторонні не потрапляли у виробничі коридори, а кабінет лікаря - ближче до виробничих приміщень.
Побутові приміщення проектують у кожному закладі єдиним блоком на першому поверсі або в підвалі. Важливо передбачити найкоротший шлях руху персоналу виробничими коридорами закладу у верхньому одязі.
Обов'язковою санітарною вимогою є також ізоляція побутових приміщень від виробничих цехів за допомогою шлюзів, коридорів або шляхом розміщення їх на різних поверхах.
Приміщення з підвищеною вологістю і санітарні вузли повинні бути розташовані одне над іншим. Не допускається розміщення санітарних вузлів, мийних ванн і т.д. над виробничими та складськими приміщеннями, призначеними для виготовлення і зберігання харчових продуктів.
Побутові приміщення необхідно розташовувати у виробничих будівлях у відведеному для цього секторі, відокремленому від виробничих приміщень, або в прибудові до виробничого будинку. У місцевостях з холодним кліматом побутові приміщення для працівників підприємства, розташовані в окремій будівлі, повинні бути з'єднані з виробничим будівлею утепленим переходом. Розміщати побутові приміщення необхідно таким чином, щоб працівники харчових цехів не проходили через виробничі приміщення нехарчових цехів і, навпаки.
Вікна приміщень для обслуговування відвідувачів, виходили на південь. Побутові приміщення та комори необхідно розташовувати ближче до виходу.
Туалети необхідно розміщувати як у побутовому секторі, так і в секторі виробничих приміщень. У багатоповерхових будинках допускається розміщення туалетів через один поверх, якщо кількість працюючих на двох суміжних поверхах не перевищує 30 осіб, і через два поверхи, якщо на трьох суміжних поверхах працює не більше 10 осіб.
У санвузлах повинні бути шлюзи з раковиною для миття рук з підведенням гарячого та холодного водопостачання.
У тамбурі туалетної кімнати для персоналу необхідно передбачити окремий кран на рівні 0,5 м від підлоги для забору води при прибиранні.
Забезпечення виконання гігієнічних норм при проектуванні адміністративно-побутових приміщень сприяє дотриманню працівниками особистої гігієни, що попереджає мікробне забруднення кулінарної продукції.
Санітарно-гігієнічні вимоги до будівельних матеріалів, що використовують для будівництва та внутрішнього оздоблення закладів
Санітарно-гігієнічні вимоги до будівельних матеріалів повинні передбачати низьку теплопровідність, що забезпечить захист від сезонних коливань температури та ізоляцію приміщень з різним температурно-вологісним режимом (дерево, цегла, бетон). Крім того матеріали повинні бути мало гігроскопічними, мати невелику звуко- та паропроникність.
Для внутрішнього оздоблення приміщення застосовують матеріали, дозволені органами та закладами державної санітарної епідеміологічної служби, в установленому порядку .
Обладнання і внутрішнє оздоблення приміщень закладу повинні сприяти підтриманню оптимального мікроклімату і дотриманню санітарного режиму на підприємстві, а також відповідати естетичним вимогам. Стіни виробничих приміщень оздоблюються кахлями або матеріалами, які легко миються і дезінфікуються. Стелі повинні бути оштукатурені , пофарбовані масляною або водоемульсійною фарбою. Фарбування здійснюється не рідше одного разу на рік.
Стіни та стеля складських приміщень оштукатурюються і біляться. Стіни висотою 1,7 м фарбуються вологостійкою фарбою для внутрішнього оздоблення.
У виробничих коридорах стіни повинні бути оздоблені кахелем або пофарбовані на висоту 1,5 м. віконні рами і двері слід фарбувати масляною фарбою світлих тонів.
Підлога виконується з ухилом в бік від робочих місць і маршруту руху працівників, із вологостійких матеріалів з підвищеною механічною міцністю та легко прибиратися. У виробничих приміщеннях з великим споживанням води в підлогах влаштовується трапи, з'єднані з каналізаційними комунікаціями. Підлога у виробничих приміщеннях, холодильних камерах, туалетних кімнатах, душових вестибюлях покривають водонепроникними керамічними кахлями, бетоном або вологостійкими матеріалами.
В адміністративних приміщеннях, гардеробах підлоги мають бути покриті лінолеумом на тканинній основі.
Обов'язковою умовою оформлення стін складських, виробничих і побутових приміщень є оздоблення панелей кахлями висотою від 1,8 до м.
Для виключення проникнення у харчові приміщення тварин (гризунів і ін.) при проектуванні необхідно передбачити виконання фундаменту і нижніх ділянок стін з важкодоступного для цих шкідників матеріалу. Крім цього, на нижніх ділянках стін і під верхнім покриттям підлоги рекомендується укладати металеві сітки з отворами не більше 12 мм, а вікна підвальних складських приміщень обгороджувати дрібношпаристою сіткою. Всі отвори і щілини в місцях прокладання водопровідних, каналізаційних і газових труб підлягають ретельній закладенні.
Запитання для самоконтролю
1. Які гігієнічні вимоги висувають до території і генерального плану ділянки забудови?
2. Назвіть санітарно-гігієнічні вимоги до складської групи приміщень.
3. Якими є санітарні вимоги до проектування заготівельних цехів?
4. Назвіть санітарні вимоги до проектування доготівельних цехів.
5. Які санітарно-гігієнічні вимоги висувають до проектування приміщень для миття столового та кухонного посуду, камери харчових відходів?
6. Які санітарні вимоги висувають до проектування адміністративно-побутових приміщень та приміщень для відвідувачів?
7. Яким чином взаємне розташування приміщень і зв'язок між ними забезпечує потоковість виробництва ?
8. Які санітарно-гігієнічні вимоги висувають до будівельних матеріалів та внутрішнього оздоблення закладів ресторанного господарства?
Рекомендована література Базова: 26; 27; 28, с. 111-133.
Допоміжна: 29, 30 с. 55 - 62; 32, с. 44 - 50.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Класифікація та характеристика закладів ресторанного господарства, принципи їх раціонального розміщення і вимоги до роботи. Елементи матеріально-технічної бази для організації процесу обслуговування, його методи та форми. Правила подавання страв і напоїв.
курсовая работа [3,9 M], добавлен 25.04.2012Характеристика комплексу послуг закладів ресторанного господарства. Техніко–економічне обґрунтування проекту. Меню ресторану. Розрахунок холодильного обладнання для холодного цеху. Організація робочого місця бармена. Підбір інвентарю, обладнання для бару.
дипломная работа [116,5 K], добавлен 22.12.2014Відкриття закладу ресторанного господарства при вищих навчальних закладах. Типи закладів ресторанного господарства за місцем навчання. Принципи організації раціонального харчування учнів навчальних закладів. Управління якістю обслуговування споживачів.
реферат [47,7 K], добавлен 10.02.2011Класифікація та асортиментний ряд продукції з смаженого м'яса. Вимоги до якості, особливості оформлення та реалізації, термінів зберігання. Впровадження страви у виробництво закладу ресторанного господарства готелю "Мир". Розрахунок смакової цінності.
курсовая работа [47,7 K], добавлен 19.07.2016Визначення кафе, як підприємства ресторанного господарства. Вимоги до його виробничих та торгівельних приміщень. Загальна характеристика обладнання для кафе. Підбір устаткування для механізації технологічних процесів виробництва та окремих операцій.
курсовая работа [129,8 K], добавлен 10.02.2011Обґрунтування технологічних процесів виробництва молочних продуктів. Сировина для виробництва кисломолочних сирів. Опис технологічного процесу з обґрунтуванням режимів виробництва. Вимоги нормативної документації на продукти. Санітарно-гігієнічні вимоги.
курсовая работа [49,1 K], добавлен 22.12.2011Напрямки розвитку закладів швидкого харчування в Україні. Соціальні, економічні і технологічні (SET) фактори впливу на розвиток етнічних закладів ресторанного господарства. Аналіз застосування новітніх технологій в процесі виготовлення продукції закладу.
дипломная работа [707,6 K], добавлен 10.03.2010Загальні вимоги до закладів ресторанного господарства. Класифікація натуральних харчових барвників та сучасні тенденції розвитку їх виробництва в Україні. Органолептичні та фізичні характеристики барвника з лузги гречки, вилученого різними екстрагентами.
курсовая работа [697,7 K], добавлен 11.01.2011Характеристика кухні Білорусії та харчування туристів. Організація роботи м’ясо-рибного цеху, робочого місця кухаря, санітарно-гігієнічні вимоги. складання меню з вільним вибором страв. Розрахунок сировини для них. Товарознавча характеристика птиці.
контрольная работа [68,2 K], добавлен 15.02.2015Розрахунки продуктів, схема напрямків переробки сировини. Вибір і обґрунтування технологічних процесів виробництва продуктів. Опис технологічного процесу з обґрунтуванням режимів виробництва. Санітарно-гігієнічні вимоги при виробництві молочних продуктів.
курсовая работа [365,8 K], добавлен 02.10.2011Опис послуг з організації споживання продукції і обслуговування. Аналіз основних видів обслуговування споживачів в закладах ресторанного господарства. Характеристика та технічне оснащення спеціалізованих закусочних. Огляд підбору устаткування для лінії.
курсовая работа [950,5 K], добавлен 26.08.2013Організація виробничої інфраструктури закладу ресторанного господарства. Аналіз роботи складського і тарного господарства, овочевого, птахогомілкового, рибного, м’ясного, холодного, гарячого і борошняного цехів, торговельних приміщень, експедиції кафе.
отчет по практике [66,6 K], добавлен 08.06.2014Сучасні напрямки оформлення кондитерських виробів. Виготовлення виробів на фестивалях, заходах кулінарного мистецтва. Огляд програм міжнародних спеціалізованих виставок. Експозиції закладів ресторанного господарства, технологічного і торгового обладнання.
курсовая работа [4,0 M], добавлен 27.08.2013Аналіз виробничої програми підприємства з урахуванням матеріалів інноваційного розділу. Проектування виробничих цехів ресторану "Перша перлина". Схема виробничого процесу підприємства. Санітарно-гігієнічне забезпечення проектованого підприємства.
курсовая работа [946,3 K], добавлен 24.12.2012Характеристика складського і тарного господарства в закладі ресторанного господарства. Організація приймання товарів на прикладі їдальні "Шкварочка". Автоматизація складського господарства та впровадження комп'ютерних технологій в систему управління.
курсовая работа [1,3 M], добавлен 28.04.2012Стан розвитку ресторанного господарства на Україні на сучасному етапі. Характеристика шкільної їдальні: вимоги до сантарних норм та обладнання приміщення, принципи раціонального харчування та склад меню їдальні. Обслуговування школярів в обідніх залах.
курсовая работа [57,5 K], добавлен 21.09.2010Технологічні основи готельної та ресторанної діяльності готелю "Турист". Сучасне обладнанням підприємств готельного та ресторанного сервісу, методи та форми здійснення технологічних процесів. Цикли та операції для забезпечення ефективного виробництва.
курсовая работа [33,7 K], добавлен 09.11.2011Загальна характеристика ресторану, його внутрішня структура та особливості взаємозв’язку підрозділів. Складання меню, визначення потреби в сировині, продуктах, закупівельних товарах за товарними групами. Обґрунтування складу приміщень, підбір обладнання.
курсовая работа [250,5 K], добавлен 08.06.2014Розгляд ресторанного господарства як складової інфраструктури туризму. Порівняння вимог до їдалень, кафе, барів, закусочних. Визначення порядку зберігання посуду та сервірування столів. Основи організації та обслуговування бенкетів та прийомів.
учебное пособие [1,8 M], добавлен 10.03.2010Харчова та біологічна цінність фізалісу. Використання нетрадиційної сировини в підприємствах ресторанного господарства. Розробка технологічної схеми виробництва холодного супу із застосуванням фізалісу. Визначення органолептичних показників страви.
курсовая работа [51,5 K], добавлен 25.02.2013