Вплив на фізико-хімічні показники варених ковбас параметрів процесу кутерування

Дослідження впливу параметрів процесу кутерування на фізико-хімічні показники варених ковбас. Розгляд оптимальної тривалості обробки, кількості уведеної у фарш води. Оцінка якості ковбасних виробів, виготовлених послідовним способом кутерування.

Рубрика Кулинария и продукты питания
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 08.10.2020
Размер файла 24,6 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http: //www. allbest. ru/

Миколаївський національний аграрний університет

Вплив на фізико-хімічні показники варених ковбас параметрів процесу кутерування

Б.С. Голосний, студент СВО «Магістр»,

Науковий керівник - к. с. -г. н доцент Стріха Л.О.

Викладено результати досліджень впливу параметрів процесу кутерування на фізико-хімічні показники варених ковбас, залежно від способу, температури кутерування, тривалості обробки, кількості уведеної у фарш води. Встановлено, що різні параметри технологічного процесу кутерування впливають на фізико-хімічні показники ковбасних виробів. Кращими фізико-хімічними показниками характеризувались вироби, виготовлені послідовним способом, при середніх значеннях показників тривалості і температури кутерування.

Ключові слова: варені ковбаси, параметри процесу, кутерування, фізико-хімічні показники, температура кутерування, тривалість обробки, спосіб кутерування, вміст білка, вміст жиру, вміст вологи.

кутерування варений ковбаса фарш

B. Golosniy. THE EFFECT OF CUTTING PROCESS ON THE PHYSICOCHEMICAL CHARACTERISTICS OF COOKED SAUSAGES THE PARAMETERS OF THE CUTTERING.

The results of researches of influence of parameters of process of kuteruvannya are expounded on the fiziko-khimichnini indexes of the boiled sausages, depending on a method, temperature of kuteruvannya, duration of treatment, amount entered, in stuffing of water. It is set that the different parameters of technological process of kuteruvannya influence on the physical and chemical indexes of sausage wares. The best physical and chemical indexes were characterize wares, made a successive method, at the mean values of indexes of duration and temperature of the cuttering.

Keywords: boiled sausages, parameters of process, cuttering, physical and chemical indexes, temperature of cuttering, duration of processing, method of cuttering, content of albumen, content of fat, content of moisture.

Постановка проблеми

Склад основних інгредієнтів в технології виробництва варених ковбас, сосисок і сардельок значно змінився. І сьогодні все частіше при виготовленні м'ясних продуктів в рецептурах знижують частку м'ясної сировини. Ситуація, що склалася, вимагає зміни концептуальних підходів до процесу розробки рецептур і технологічних підходів при виготовленні ковбасних виробів.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. У цих умовах є очевидною необхідність введення єдиних критеріїв для оцінки якості харчових продуктів і визначення впливу технології приготування на кількісні та якісні показники ковбасних виробів.

При цьому викликає занепокоєння той факт, що прийняття рішень про широкомасштабне використання сучасних інгредієнтів у більшості випадків сполучене з вирішенням чисто економічних завдань і жодним чином не пов'язане із проблемами підвищення біологічної цінності, підтримки харчового статусу й здоров'я населення.

На стабільність фаршевих систем впливають різні чинники, проте потребують подальшого вивчення методи стабілізації не пов'язані з введенням добавок і стабілізуючих компонентів, а такі, що покращують технологічні параметри ведення процесів [1].

Залежно від виду виробу він може бути або мікроскопічно однорідним (у вигляді емульсії), або містити більш-менш великі шматочки незруйнованою м'язової або жирової тканини (частіше свинячого шпику). В обох випадках роль в'язкого компонента, що забезпечує монолітність структури, характерну для готового продукту, виконує м'ясна частина фаршу.

З погляду зміни структури м'ясної частини фаршу сутність виготовлення ковбасних виробів як водо-білково-жирова емульсія. При виробництві варених ковбасних виробів руйнування клітинної структури тканин досягається головним чином шляхом інтенсивного механічного подрібнення та розчиненням частини м'язових білків під впливом розчину хлористого натрію певної концентрації [2].

Перетворення зруйнованої вязкопластичної структури в більш емпіричну, незворотню пружно-еластично-пластичну досягається нагріванням, що викликає денатурацію і коагуляцію м'язових білків. При цьому відбувається зміна стану колоїдної системи: рухливий золь перетворюється в структурований гель, просторовий каркас якого надає жорсткість і монолітність продукту в цілому.

При виробленні ковбас механічне руйнування клітинної структури доповнюється руйнуванням білків під дією протеолітичних ферментів в період дозрівання продукту. При цьому утворення просторового каркасу відбувається в результаті мимовільної міжмолекулярної взаємодії білків і виникнення конденсаційної структури. Останнім часом спостерігається інтерес розробників до ковбас м'якої консистенції, виробництво яких здійснюються без термообробки. Терміни їх виготовлення набагато менше, ніж сирокопчених, тому зберігається вихідна в'язкопластична структура фаршу. Такі ковбаси популярні в європейських країнах, особливо в Німеччині.

Фарш ковбас зберігає в'язкопластичну структуру (м'яку консистенцію) в готовому продукті з іншої причини. Ці продукти виготовляють із вареної сировини, в якій білки вже денатуровані і втратили здатність до взаємодії і утворення міцної просторової структури після механічного подрібнення. Виняток становлять низькосортні вироби з великим вмістом колагеновмісної сировини. Желатин, що виділяється при вологому нагріванні колагену, застигає і утворює просторовий каркас зі слабко вираженими пружно-еластичними властивостями. Утримання вологи в м'ясних продуктах забезпечується в основному міофибрилярними білками, головною складовою частиною м'язових волокон. Оскільки ці білки завжди утворюють досить впорядковану структуру, то механізм вологоутримання прийнято порівнювати з дією матриці [3].

У процесі приготування м'ясного фаршу необхідно вбудувати в цю матрицю певну кількість жиру і води, яка необхідна для досягнення гармонійного смаку, а також у тій мірі текучості фаршу, яка вимагається при набиванні ковбас. Кількість води, яка може утримуватися у білковій структурі, називають вологоутримуючою здатністю. Вона залежить від взаємодії білків з водою та від розчинності тих чи інших білків.

Виходячи з прийнятої моделі, добавки поділяють на дві категорії: ті, що підвищують вологозв'язуючу здатність власних білків м'яса (сіль, фосфати, нітрати) та ті, що не впливають білки м'яса, але самі добре зв'язують вологу (борошно, крохмаль, сухе молоко, казеїн, соєві білки, гідроколоїди).

Постановка завдання. Метою роботи було провести аналіз впливу технологічних параметрів приготування фаршу на якісні показники ковбасних виробів. Варені ковбаси виробляли при різних способах футерування, а також при змінних параметрах процесу кутерування.

Матеріали і методика. Дослідження були проведені у м'ясопереробному цеху ПП «Малицький», який знаходиться у м. Миколаїв.

Режими технологічних процесів змінювались у межах технологічних норм у всіх варіантах згідно затвердженої типової інструкції до державного стандарту. Вихід готової продукції визначали за загальноприйнятою методикою. Фізико-хімічні показники визначали відповідно стандартних методик [4]. Для опрацювання матеріалів досліджень були використані базові методики варіаційної статистики [5].

Результати досліджень. Визначали показники вмісту вологи у варених ковбасних виробах при виготовленні, що становив 56,1% у послідовному способі кутерування, порівняно з паралельним та прискореним. Доведено, що нижчим вмістом вологи характеризувались варені ковбаси, виготовлені у кутері за прискореним методом. Перевага, порівняно з виробами, виготовленими послідовним способом склала 2,3% (Р>0,95).

За вимогами державного стандарту кількість вологи у варених ковбасних виробах не повинна становити не більше 58%. За результатами досліджень встановлено, що ковбаси відповідали вимогам стандартів.

За результатами досліджень встановлено, що показники вмісту білку, жиру, солі, нітриту натрію відповідають вимогам державних стандартів. Отже, всі три способи кутерування (послідовний, паралельний, прискорений) придатні до виробництва Фізико-хімічні показники вареної ковбаси залежно від способу кутерування наведено у таблиці 1.

Таблиця 1 Фізико-хімічні показники вареної ковбаси залежно від способу кутерування, X + Я х

Показник, %

Нормативний показник

Спосіб кутерування

послідовний (п=3)

паралельний (п=3)

прискорений (п=3)

Вміст вологи

58%, не більше

56,1±0,45*

54,3±0,38

53,8±0,29

Вміст білка

13%, не менше

15,5±0,31

14,0±0,28

13,2±0,24

Вміст жиру

30%, не більше

24,9±0,17

28,3±0,54

29,7±0,31

Вміст солі

2,5%, не більше

2,4±0,29

2,4±0,17

2,3±0,29

Вміст нітриту натрію

0,005%, не більше

0,004±0,0003

0,004±0,0001

0,004±0,0002

Примітка: * Р>0,95

Вищим вмістом вологи характеризувались варені ковбаси, вироблені при середній тривалості кутерування. Перевага, порівняно з ковбасами, виробленими при довгій тривалості кутерування становить 3,5% (Р>0,95). У результаті проведення експерименту доведено відповідність показників вмісу вологи, білка, жиру, солі, нітриту відповідають вимогам стандарту (табл. 2).

Визначали вплив температури кутерування при виготовленні ковбаси на фізико-хімічні показники. Встановлено, що вміст вологи у ковбасних виробах становив 56,6% при середній температурі кутерування. Ковбаси, вироблені при підвищеній температурі кутерування характеризувались вищим вмістом жиру. Перевага становила 2,7%, порівняно з виробами, виготовленими при середній температурі (Р>0,95).

Таблиця 2 Фізико-хімічні показники вареної ковбаси залежно від тривалості обробки, X + Я х

Показник, %

Нормативний показник

Тривалість кутерування

коротка

середня

довга

Вміст вологи

58%, не більше

55,5±0,47

56,6±0,41*

53,1±0,35

Вміст білка

13 %, не менше

14,1±0,24

14,8±0,15

14,3±0,12

Вміст жиру

30%, не більше

27,1±0,39

25,2±0,26

29,3±0,28*

Вміст солі

2,5%, не більше

2,3±0,02

2,4±0,01

2,3±0,04

Вміст нітриту натрію

0,005%, не більше

0,004±0,0001

0,004±0,0002

0,005±0,0002

Якісні та фізико-хімічні показники вареної ковбаси, залежно від температури кутерування наведено у таблиці 3.

Таблиця 3 Якісні та фізико-хімічні показники вареної ковбаси залежно від температури кутерування, X + Я х

Показник, %

Нормативний показник

Температура кутерування

низька (п=3)

середня (п=3)

підвищена (п=3)

Вміст вологи

58%, не більше

56,2±0,27

56,6±0,29

55,1±0,35

Вміст білка

13%, не менше

14,8±0,12

15,1±0,19

13,9±0,14

Вміст жиру

30%, не більше

25,7±0,29

24,9±0,36

27,6±0,48*

Вміст солі

2,5%, не більше

2,3±0,08

2,4±0,01

2,4±0,03

Вміст нітриту натрію

0,005%, не більше

0,004±0,0002

0,004±0,0001

0,005±0,0002

Примітка: * Р>0,95

При приготуванні фаршу важливим чинником є кількість доданої у фарш води. Саме цей параметр забезпечує якісні показники виробів та збільшення виходу виробів. Кількість доданої води залежала від виду сировини і вмісту жирової тканини. При проведені досліджень встановлено, що кількість введеної води впливає на якість виробів. Вищим вмістом вологи характеризувалися варені ковбаси, при додаванні високої кількості води. Перевага, порівняно з виробами, виготовленими з низькою кількістю введеної води становила 2,9% (Р>0,95).

При надмірному введенні води ковбаси мали розсипчасту, «піскову» консистенцію, тому що слабшали сили зв'язку між частинками фаршу, встановлено виділення вологи у вигляді напливів бульйону під оболонкою.

Фізико-хімічні показники вареної ковбаси, залежно від кількості уведеної води наведено у тадлиці 4.

Таблиця 4 Фізико-хімічні показники вареної ковбаси залежно від кількості уведеної води, X + Ј

Показник, %

Нормативний показник

Кількість

низька

середня

висока

Вміст вологи

58%, не більше

54,6±0,19

55,1±0,25

57,5±0,27*

Вміст білка

13%, не менше

16,1±0,13

16,0±0,10

14,8±0,16

Вміст жиру

30%, не більше

27,8±0,26

27,3±0,28

26,3±0,19

Вміст солі

2,5%, не більше

2,4±0,02

2,3±0,04

2,3±0,04

Вміст нітриту натрію

0,005%, не більше

0,004±0,0001

0,005±0,0002

0,004±0,0001

Примітка: * Р>0,95

За результатами досліджень встановлено, що показники вмісту білку, жиру, солі, нітриту натрію відповідають вимогам державних стандартів.

Висновки і перспективи подальших досліджень

За результатами досліджень доведено, що спосіб та параметри процесу кутерування впливають на фізико-хімічні показники варених ковбас.

Ковбасні вироби, у які додано високий об'єм вологи характеризувались підвищеним вмістом води, проте мали нижчі значення показнику вмісту білка і жиру. При виготовленні ковбас послідовним способом при середніх значеннях показників тривалості (8-10 хвилин) і температури (12-14°С) кутерування покращуються фізико-хімічні показники варених ковбас.

Список використаних джерел

1. Бакланов А.А. Новые технологии приготовления фарша вареных колбас. Пищевые ингредиенты : сырье и добавки. 2018. № 2. С. 12-15.

2. Жарінов О.І., Юрков С.Г. Техніко-технологічні аспекти приготування м'ясних емульсій. М'ясна індустрія. 2017. № 1. С. 31-34.

3. Журавська Н.К., Альохіна Л.Т., Опряшенкова Л.М. Дослідження та контроль якості м'яса і м'ясопродуктів. М. : Наука, 2016. С. 147-148.

4. Зонин В.Г. Сучасне виробництво ковбасних та солоно-копчених виробів. СПб. : Професія, 2013. С. 346-348.

5. Браунли К. А. Статистические исследования в производстве. М.: Наука, 2008. С. 39-44.

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.