Європейські "food studies". Від теоретичних концепцій до впровадження

Размещено на http://allbest.ru

Національний університет харчових технологій

Навчально-науковий інженерно-технічний інститут

ім. акад. І.С. Гулого

Європейські "food studies". від теоретичних концепцій до впровадження

Пивоваренко Олена Андріївна кандидат історичних наук,

доцент кафедри гуманітарних дисциплін

м. Київ



Анотація

Стаття розкриває еволюцію "food studies" від їх початку як міждисциплінарної галузі протягом ХХ ст., визначає ключових представників та розвиток основних концепцій.

Проаналізовані етапи та основні роботи, що дали можливість переосмислити концепт «їжа». Зазначено, що дослідження в Європі включають аналіз традицій, кулінарних звичаїв та змін у споживчих звичаях під впливом глобалізації. Уточнено фактори, що впливають на різницю у термінології між представниками "food studies", а також наголошено, що ці студії мають міжнародний характер.

Зауважено, що "food studies" розвиваються на основі інтересу до харчових аспектів від вчених різних дисциплін: істориків, антропологів, філософів, соціологів, літературознавців, психологів та інших гуманітаріїв, що дозволяє провадити дослідження, що не обмежені традиційними методами конкретних наук, що сприяє глибшому розумінню багатьох питань. В статті окремо виділяють основні аспекти дослідження в межах "food studies", такі як: вплив географічного, релігійного факторів, вивчення історичних та сучасних впливів харчових продуктів на світові події. Також розглядається роль сучасних науковців історичної антропології.

Стаття розглядає становлення та розвиток міжнародних організацій у галузі антропології харчування та "food studies". Автори виділяють активну наукову та просвітницьку роботу цих організацій, а також вплив досліджень на формування освітніх програм у багатьох університетах світу. Автори розглядають практичне значення "food studies" для розуміння культурної та соціальної ідентичності через харчування.

Стаття розглядає практичне застосування досліджень в Європі, зокрема організацію фестивалів та ринків, спрямованих на традиційні страви. Особлива увага приділяється впливу гастрономічного туризму на культурний та економічний розвиток, зазначаючи роль Міжнародної асоціації гастрономічного туризму. Автори статті детально розглядають значущість "food studies" на світовому рівні, концентруючись на прикладі створення Скандинавської кухні.

Загалом, стаття визначає "food studies" як інтердисциплінарний напрям досліджень, який може сприяти розвитку української наукової спільноти та розширенню розуміння впливу харчування на суспільство та культуру.

Ключові слова: food studies, гастрономічна культура, їжа, дослідження, антропологія, кухня, гастрономічний туризм.



Abstract

European "food studies". from theoretical concepts to implementation.

Pyvovarenko Olena Andriyivna PhD in History, Associate Professor at the Department of Humanities of the Educational and Scientific Institute of Technical Engineering named after Academician I.S. Hulyi, National University of Food Technologies, Kyiv

The article describes the evolution of food studies from its inception as an interdisciplinary domain during the 20th century, identifies key representatives, and traces the development of fundamental concepts. The main phases and papers that allowed rethinking the concept of food were analyzed. The article notes that European research includes the analysis of traditions, culinary habits, and changes in consumption patterns influenced by globalization. The factors influencing the terminological differences among food studies representatives are specified, emphasizing the international nature of these studies. Food studies evolved based on the interest in food aspects from scholars of various disciplines: historians, anthropologists, philosophers, sociologists, literary scholars, psychologists, and representatives of other social sciences, enabling research not confined to the traditional methods of specific sciences, promoting a deeper understanding of many issues. The article separately highlights key research aspects within food studies, such as the influence of geographical and religious factors, and the study of historical and contemporary impacts of food products on global events. The role of contemporary scholars in historical anthropology is also considered.

The article examines the formation and development of international organizations in the field of food anthropology and food studies. The author highlights the active scientific and educational work of these organizations, as well as the impact of research on the formation of educational programs in many universities worldwide. The practical significance of food studies for understanding cultural and social identity through food is discussed. The article explores the practical application of research in Europe, particularly the organization of festivals and markets focused on traditional dishes. Special attention is given to the impact of gastronomic tourism on cultural and economic development, noting the role of the International Association of Gastronomic Tourism. The author of the article extensively covers the significance of food studies on a global scale, focusing on the example of the creation of Scandinavian cuisine.

Overall, the article defines food studies as an interdisciplinary research area that can contribute to the development of the Ukrainian scientific community and expand the understanding of the impact of food on society and culture.

Keywords: food studies, gastronomic culture, food, research, anthropology, cuisine, gastronomic tourism.



Вступ

Постановка проблеми. В умовах війни, Україна підтвердила свій проєвропейський цивілізаційний вибір. Сьогодення, як ніколи гостро, поставило перед нами проблеми, як національного самоусвідомлення, так і розуміння нашої ролі й місця в Європейському просторі.

Оскільки національна кухня є беззаперечною складової самоідентифікації, бо входить в так звану ідентифікативну етнографічну тріаду, то очевидно має викликати у науковців неабияке зацікавлення. І хоча останнім часом спостерігається сплеск наукових рефлексій на предмет національної гастрономічної культури, однак усі ці дослідження не мають системного характеру. Проте, європейські дослідники, пройшовши великий шлях соціальних досліджень гастрономічної культури, створили як методології локальних досліджень, так і концепції. На жаль, у вітчизняному дослідницькому колі поки що мало науковців обізнані із цим унікальним досвідом.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Якщо в європейському науковому полі доцільність і інтерпретації "food studies" цілком відрефлексовані, то у вітчизняних авторів ми лише бачимо окремі розвідки. Ці питання порушують у своїх роботах О. Брайченко, С. Водотика, І. Нетудихаткін, О. Сокирко. Окремо потрібно виділити більш предметний аналіз М. Кобзар, яка аналізує "food studies" з точки зору культурологічних досліджень [1]. food studies харчовий кулінарний їжа

Мета статті. Ввести в національний науковий простір концептуальну європейську дослідницьку модель, провівши комплексний аналіз виникнення і розвитку європейських"food studies" та виокремити основні напрямки досліджень. Показати переваги такого підходу, як в теоретичному, так і в прикладному значенні.



Виклад основного матеріалу

Європейські "food studies" (дослідження харчування) визначаються як інтердисциплінарна область, яка вивчає різні аспекти харчування, включаючи культурні, історичні, соціальні, економічні, технічні та екологічні аспекти. Ця галузь зосереджена на розумінні та вивченні ролі харчування у суспільстві, культурі та житті людей [2].

Дослідження харчування у Європі охоплюють аналіз традиційних страв, кулінарних традицій та звичаїв різних країн. Вони також розглядають модифікації у споживчих звичаях, вплив глобалізації на харчову культуру та зміни в агропромисловому виробництві. "Food studies" також зосереджуються на етичних питаннях, пов'язані з харчуванням, включаючи екологічні аспекти, а також соціальну справедливість у цій сфері.

Автори, як правило, вказують, що дослідження перетинаються, тому в зарубіжній історіографії часто не роблять розрізнення між ними, називаючи все це дослідницьке поле "антропологією харчування"[3]. При цьому, важливо зважати на те, що запропоновані терміни часто відображають різні академічні традиції (наприклад, англосаксонську та традицію романських країн), несуть різний розповсюджений сенс і стосуються самого об'єкта дослідження [4].

Наприклад, франкомовні, наступні за ними іспанські та італійські автори використовують термін "підходи до харчування" або "особливості харчування", наголошуючи на символічних уявленнях, які формують їжу. У той час як термін "харчові звички" (ісп. hбbito alimentario) вони використовують у медичному контексті. Англійські автори використовують другий термін (англ. food habits), вкладаючи в нього загальне значення. В США для вивчення взаємозв'язку між здоров'ям та харчуванням часто використовується термін "нутриціоністська антропологія" (англ. anthropology of nutrition).

Як єдиний інтернаціональний об'єднуючий термін, "food studies" почав набувати популярності у середині 20-го століття. Зараз важко точно визначити точну дату появи, тим більше авторство терміну. Проте сама ідея "food studies" активно розвивалась в університетах та дослідницьких установах, де виникли спеціальні програми та курси, призначені для вивчення їжі з різних перспектив.

Проте, ці студії виокремились і почали формуватись, внаслідок рефлексій над наслідками І Світової війни. До 30-х рр. вчені усвідомили, наскільки важливо враховувати різноманітність європейських культур та їхню взаємодію загалом та в контексті харчування зокрема.

Дослідники об'єднались навколо самого концепту «їжа», тому "food studies" являє собою інтердисциплінарну область досліджень, і не має конкретного засновника чи одного певного часу виникнення. Замість цього, дослідження розвивалися на основі інтересу до різних аспектів харчування з боку вчених різних дисциплін, таких як антропологія, соціологія, історія, культурологія, гастрономія, географія, психологія та інші. Проте основними серед теоретичних підходів до вивчення харчування є етнологічний [5], антропологічний [6], історичний [7] та соціологічний підходи [8].

В практичній площині, "food studies" допомагають розуміти важливість харчування як ключового елементу культурної та соціальної ідентичності, а також визначають тенденції, що впливають на споживання та виробництво їжі в сучасному світі.

Нами вже зазначалось, що не було якогось одного фундатора, який би запропонував і обґрунтував ідею таких міждисциплінарних студій. Проте, на наш погляд, піонером цих досліджень слід вважати Люс'єна Фебвре, оскільки він допоміг сформувати основи гастрономічної антропології та вніс важливий внесок у розвиток "food studies" через свої культурологічні дослідження. Разом з Морісом Бланшо та іншими дослідниками він став частиною групи, що вивчала французьку кухню та культуру харчування.

Л. Фебвр був важливою фігурою у вивченні ролі їжі у французькій культурі та суспільстві. досліджують символіку, сакральність та сенси в їжі та випивці. Він розглядав їжу як спосіб вираження культурних та соціальних відносин, а також як форму символічного обміну у суспільстві [9].

Л. Фебвр був важливим прихильником ідей, пов'язаних із сенсорною та емоційною природою їжі, взаємодією між харчовими традиціями та ідентичністю. Його дослідження зробили величезний внесок у розуміння культурного значення та символіки харчування, що вплинуло на подальший розвиток гастрономічної антропології та "food studies".

Його послідовник французький історик Фернан Бродель, вніс важливий внесок у розвиток "food studies" своїм вивченням матеріальної культури та соціально-економічної історії, що включало харчове виробництво та споживання. Його підхід полягав у вивченні великих часових періодів та структурних трансформацій у суспільстві, а також у вивченні повсякденного життя, до якого він відносив і харчування.

Враховуючи цей підхід, Ф. Бродель висвітлив важливість харчових систем, торгівлі та сільського господарства як частини більших соціоекономічних структур [10].

Досліджуючи вплив економічних факторів на харчові системи, розглядаючи їх у контексті історії та географії Ф. Бродель визначав роль харчування як одного із ключових елементів, які впливають на суспільство та його розвиток.. Його дослідження стали важливим фундаментом для подальших досліджень у галузі "food studies", сприяючи розумінню впливу харчових практик на історію та розвиток суспільства.

Французький антрополог та структураліст Клод Леві-Стросс, зробив важливий внесок у "food studies" своїми антропологічними дослідженнями. Він також, як його попередники, вивчав харчові системи у різних культурах та географічних областях, сприяючи глобальному розумінню культурного різноманіття.

Його роботи допомогли розширити розуміння ролі харчування у культурі та суспільстві. Він вважав що їжа не тільки задовольняє фізіологічні потреби, але також має глибокий символічний сенс. Він розглядав харчування як спосіб вираження культурних, соціальних та структурних аспектів суспільства. Розвиваючи ідею структурної бінарності та опозицій у культурі Леві-Стросс вказував на те, що приготування та споживання їжі можуть бути розглядані як прояви культурних опозицій та символів [11].

Його концепція "кулінарної тріади" містила в собі вивчення взаємодії між сировиною, приготуванням їжі та споживанням. Він досліджував, як ці етапи пов'язані із символічними та культурними аспектами. В своїх дослідженнях Леві-Стросс приділяв увагу харчовим ритуалам та обрядам, розглядаючи їх як ключовий аспект культурних систем [12].

Вагомий внесок в саме формулювання концепту «їжа», на противагу усталеному медико-біологічному «харчування, харчова поведінка» вніс П'єр Бурдьє, французький соціолог і філософ, який розробив концепцію соціальної дистинкції (дистанція (логіка) - пізнавальний акт, у процесі якого фіксується різниця між предметами дійсності або елементами свідомості (відчуттями, уявленнями тощо), яка охоплює взаємозв'язок між соціальним статусом, гастрономічними уподобаннями та споживанням їжі. Він розглядав гастрономічні уподобання як частину культурного капіталу, що визначається соціальним статусом. Він вбачає, що певні страви для споживачів, стають символами соціальної приналежності та визначають їхню соціальну ідентичність. Дослідник розглядає акти споживання їжі як суспільний ритуал, в якому відображаються соціальні нерівності та структури влади. Він вказує на те, що споживання їжі може бути способом продемонструвати соціальний статус та дистинкцію від інших [13].

Класичною стала праця американського соціолога Питирима Сорокіна «Голод як фактор», де автор через приму власного досвіду проживання голоду провів аналіз соціальної ролі їжі загалом і голоду зокрема [14].

Філософські рефлексії було проведено постмодерністським філософом Е. Левінасом У його онтологічному аналізі висвітлюється роль їжі як особливого порядку буття, яке визначає існування всього існуючого. У рамках цього аналізу Е. Левінас дійшов висновку, що основоположні поняття голоду та насолоди визначають стан людської онтології, де голод є наслідком не самототожності Я, а насолода становить собою онтологічний ефект самототожного стану Я. Бінарність голоду/насолоди, яка становить основу філософського концепту харчування, підтверджує наявність культурного та культурологічного апарату бінарного кодування їжі [15. c.124].

У рамках"food studies" в наприкінці ХХ ст. виник новий напрямок і філологічних досліджень, які присвячені концептам «їжі» в художній літературі [16]. Цей напрямок літературознавчих студій присвячений тому, як їжа використовується в літературі для висвітлення та аналізу різних аспектів людського життя та культури, як культурні фактори впливають на наше споживання їжі та як це відображається у літературі, як їжа використовується в літературі для висвітлення та аналізу різних аспектів людського життя та культури тощо.

Варто виділити світові дослідження, що проводяться в рамках крос культурної психології. Роль, яку культура відіграє в сучасному пізнанні людини, надзвичайно велика. Фактично, саме міжкультурні дослідження призвели до глибокого перегляду багатьох традиційних психологічних теорій. Останнім часом культура стала невід'ємною частиною всіх досліджень, пов'язаних з вивченням складних форм людської поведінки, і міжкультурна психологія, як наука і метод дослідження, переживає справжній розквіт [17-19].

Представники крос культурної психології пропонують новий підхід до вивчення психології харчової поведінки. Вони досліджують, як сама природа психології взаємодіє з культурою загалом, та гастрономічною культурою зокрема, намагаються розкрити, які аспекти культури впливають на спосіб мислення та поведінку людини в концептосфері їжі. Цей підхід допомагає введенню "культурного аспекту" в психологію. Цей напрямок виділився як спроба поєднати та узагальнити методологічні підходи психологічної антропології, культурно-історичної, етнопсихологічної течій, що почали активно розвиватись в 70-х рр. ХХ ст. Попри те, що межі цих наукових шкіл дуже розпливчасті, все ж кожна з них займається розробкою методології дослідження культурних впливів на психологію [20].

Завдяки синергії представників різних наукових дисциплін, в рамках "food studies" було створено новаторські методології та методи міждисциплінарного антропологічного дослідження їжі. Навести бодай 1% досліджень не є можливим, оскільки у світі щорічно виходить більш як 300 монографій у рамках цих студій. Проте аналіз доступних нам дозволив принаймні виділити основну проблематику дослідження:

*вплив географічного фактора;

*вплив релігійного фактора;

*як харчові продукти впливали на світові події в минулому і сьогоденні;

*де і як конкретні продукти/інгредієнти могли бути вирощені/ вироблені, приготовлені та спожиті;

*рецепти й методи приготування їжі;

*мотиви вибору їжі;

*зміна поглядів на харчування, харчові відхилення;

*харчові табу, фобії, зміни в смаках;

*родинні, гендерні впливи/ролі;

*символізм їжі;

*вплив урбанізації, еміграції, асиміляції, колоніалізму тощо.

Серед провідних європейських науковців історичної антропології на сьогодні хотілося б виділити італійського історика-медієвіста Масімо Монтенарі, який є визнаним експертом в галузі історії харчування та культурології. Одну з найзнаковіших своїх робіт він присвятив історії та еволюції італійської кухні як частини світової культурної спадщини [21]. Він присвятив значну частину своєї кар'єри вивченню різноманітних аспектів харчової культури, її еволюції та впливу на суспільство [22].

Спільне дослідницьке поле привело вчених до необхідності об'єднання в асоціації. Так у 1968 р. було створено Міжнародний комітет з антропології й особливостей харчування (International Committee for the Anthropology of Food and Food Habits)[23], у 1970 р. виникла Етнографічна дослідницька група з харчування (Ethnological Food Research Group) [24], а в 1977 р. утворилась Міжнародна комісія з антропології харчування (International Commission on the Anthropology of Food) [25]. У 1988 р. у Мюнстері була заснована Міжнародна комісія з дослідження європейської історії продовольства (ICREFH - Food History and Food Studies)[26]. Усі ці організації плідно співпрацюють між собою, ведуть і до сьогодні активну наукову і просвітницьку роботу, мають власні періодичні видання та проводять конференції.

Оскільки переважна більшість дослідників були і є викладачами, то вони стали тими, хто впровадив свої дослідження не лише у власні курси, а й лобіював відкриття спеціальних освітніх програм. Так бакалаврські програми мають: Нью-Йоркський університет; Нова школа. Нью-Йорк; Університет штату Орегон; Університет Вріє в Брюсселі. Оксфордський університет, окрім бакалаврату, пропонує магістерську програму з антропології їжі.

Подібні магістерські програми мають: Нью-Йоркський університет, Університет Четхем, Тихоокеанський університет, Лондонський університет, Американський університет в Римі, Технологічний університет Дубліна, Університет Вріє в Брюсселі. Докторантуру відкрито в: НьюЙоркському університеті, Університеті Індіани, Університеті Вріє в Брюсселі. Окремо хотілося б виділити спеціалізований навчальний заклад Університет Гастрономічних Наук у Полленцо, Італія (University of Gastronomic Sciences (Pollenzo, Italy), де відповідно є програми усіх освітніх рівнів [27].

Дослідження, що провадились в рамках європейських "food studies" мали не лише теоретичну значущість, а й цілком прикладне значення. Так завдяки ним у Європі проходять на регулярній основі різноманітні фестивалі з реконструкції давньої кухні. Зокрема: "Sagra dei Sapori Antichi" (Фестиваль давніх смаків). Ця подія проводиться в різних місцях Італії і відзначає традиційні страви та продукти, які збереглися протягом віків. Учасники можуть скуштувати страви за історичними рецептами [28]; "Medieval Banquets in England" (Середньовічні бенкети в Англії): Різні локації в Англії, такі як замки та історичні об'єкти, можуть організовувати середньовічні бенкети та фестивалі історичної їжі [29]. "Viking Markets in Scandinavia" (Ринки вікінгів в Скандинавії) [30]: Різні місцевості в Скандинавії організовують ринки та фестивалі вікінгів, де можна випробувати традиційні страви та напої. А найвідомішим є пивний фестиваль Oktoberfest (Мюнхен).

Ми маємо змогу навести лише приклади загальної спрямованості таких заходів, оскільки без перебільшення це загальна європейська тенденція, що спрямована на збереження гастрономічної культурної спадщини з локальною прив'язкою [31].

Спільні зусилля громад і науковців породили ціле культурне й економічне явище, як гастрономічний туризм. У 2001 р. Ерік Вольф написав першу статтю про кулінарний туризм у світі, пізніше він розвинув цю тему в першій книзі Міжнародної організації кулінарного туризму [32]. У 2003 р. Ерік Вульф заснував Міжнародну асоціацію гастрономічного туризму (The International Culinary Tourism Association) [33].

Яскравим прикладом значущості "food studies" у світовому масштабі, стало створення концепції Скандинавської кухні, як репрезентації гастрономічних традицій країн Північної Європи, таких як: Данія, Швеція, Норвегія, Фінляндія та Ісландія.

Ідея "Нової Скандинавської кухні" почала формуватися, як прагнення рестораторів відновити традиції та продукти регіону, які втратили свою популярність. В результаті 2005 р. оформився рух "Nordic Food Movement", що був спрямований на відновлення інгредієнтів та страв, традиційних для Північної Європи. Впливові шеф-кухарі, зокрема такі, як Renй Redzepi (ресторан «Noma», Данія), були піонерами цього руху. Проте, лише за державної підтримки наукових досліджень у цій сфері вдалося віднайти стародавні рецепти та створити саму концепцію

«Скандинавська кухня» [34]. В результаті спільних зусиль до 2010 р. цей кулінарний стиль постав на карту світової гастрономії та став визначальним як унікальна, сучасна кухня. Зокрема данський ресторан Noma п'ять разів був визнаний кращим у світі за версією рейтингу "The World's 50 Best Restaurants" [35].



Висновки

"food studies" визнаний у світі інтердисциплінарний напрямок, який активно розвивається. Створені в його рамках концепції мають загальносвітове значення і водночас можуть і мають бути використані для локальних досліджень. Синергія представників різних наукових шкіл відкриває все нові й нові дослідницькі поля, розширюючи наше уявлення, через призму їжі на суспільство й особистість. Універсальність і водночас унікальність гастрономічної культури, як об'єкту дослідження цих студій, сприяє неабиякому прикладному їх значенню. Дослідження у цьому напрямку мають безпосередній вплив на культуру, політику та економіку.

Перспективи подальших досліджень ми вбачаємо у оприлюднені та застосуванні у власних дослідженнях методологічних підходів, розроблених у рамках "food studies", задля розширення дослідницького кола національної гастрономічної культури.



Література

1.Кобзар М. В. Основні напрями досліджень кулінарних традицій в працях закордонних учених у XIX-XXI ст.: культурологічний вимір. / М. В. Кобзар // Культура і мистецтво у сучасному світі. - 2019. - Вип. 20, - C. 111-124.

2.Monaco, G., Bonetto, E.(2019). Social representations and culture in food studies // Food Research International. (Vols. 115), (р. 474-479).

3.Mennell, S.(1992). The sociology of food: eating, diet and culture. London: Sage Publications.

4.Contreras, J., Arnбiz, M. (2005). Alimentaciуn y cultura. Perspectivas antropolуgicas. Barcelona: Ariel.

5.Wiegelmann, G. (1967). Alltags und Festspeisen :Wandel und gegenwдrtige Stellung (Everyday and Festive Dishes, Change and Contemporary Position). Marburg: N.G. Elwen.

6.Richards, А. (1932). Hunger and Work in a Savage Tribe: A Functional Study of Nutrition among the Southern Bantu. London: Routledge.; Fishler C. (1990). L'Homnivore: le gout, la cuisine et le corps. Paris: Йditions Odile Jacob.; Farb, P., Armelagos G. (1985). Anthropologie des coutumes alimentaires. Paris: Denoel.; Brugo I.,Ferraro G., Schiavon C., & Tartari M. (1998). Al sangue o ben cotto. Miti i riti intorno al cibo. Roma: Meltemi.; Rappoport L. (2003). Come mangiamo. Appetito, cultura e psicologia del cibo. Milano: Ponte alle grazie.

7.Montanari, M. (1989). Alimentazione e cultura nel Medioevo. Roma-Bari: Laterza.; Montanari, M. (1995) Il Col.loqui d'Histтria de l'alimentiу a la Corona d'Aragу. Institut d'estudis llerdencs. Llerida: Fundaciу Pъblica de la Diputaciу.; Flandrin, J.L, Montanari M. (1996). Storia dell'alimentazione. Paris: Fayard.

8.Fischler, С. (1979). Gastronomie,gasrto-anomie // Communication: Аnthropologie bioculturelle de l'alimentation, (Vols. XXXI), (рp. 189-210).; Lupton, D. (1999). L'anima del piatto. Bologna.; Poulain J-P. (2008). Alimentazione, cultura e societа. Bologna: Mulino.; Mennell, S. (1992). The sociology of food: eating, diet and culture. London: Sage Publications.

9.Febvre, L. (1962). Pour une histoire а part entire. Paris : SEVPEN.

10.Бродель, Ф. Матеріальна цивілізація, економіка і капіталізм, XV-XVIII ст. / Ф. Бродель. Том 1: Структура повсякденності: можливе і неможливе / пер. з французької Григорій Філіпчук. - Київ : Основи, 1995. - 540 с.

11.Lйvi-Strauss, C. (2014a). Mythologiques 1: Le cru et le cuit. Plon.

12.Lйvi-Strauss, C. (2014b). Mythologiques 2: Du miel aux cendres/ Plon.; LйviStrauss C. Mythologiques 3 (2014c): L'origine des maniиres de table. Plon.

13.Bourdieu, P. (1984). Distinction: a Social Critique of the Judgement of Taste- Massachusetts: University Press Cambridge.

14.Sorokin, P. (1975). Hunger as a Factor in Human Affairs. University Presses of Florida.

15.Levinas, E. (1961).Totalitй et infini: essai sur l'extйrioritй, Martinus Nijhoff Publishers.

16.Gerhardt, C., Frobenius, M. & Ley, S. Culinary Linguistics. (2013). The chef's special. John Benjamins Publishing Company.

17.Kuriyama, N. (2011). Dimmi cosa ti piace e ti dirт chi sei. Xenia.

18.Bisogni, C.A., Jastran, M. Seligson, M., Thompson, & A., Howland, M. (2012). Shopping and cooking: The influence of home food preparation practices on the diet quality of women. (Vols. 37(5), (pp. 504-513).

19.Biswas, D., Lund, K., Szocs, & C., Baumberger, C. (2019). Understanding the role of emotions in food choices: A systematic review of empirical studies. Appetite, (№. 137), (pp. 124-133).

20.Furst, T., M. Connors, M., C.a. Bisogni, Ca., Sobal, G., & Winter, I. (1996). Food Choice: A Conceptual Model of the Process. Appetite, (№. 24(3), (pp. 247-266).

21.Capatti, A. Montanari, M. (2003). Italian Cuisine: A Cultural History. Columbia University Press.

22.Montanari, M. (1994). The Culture of Food.1994. Blackwell Publishers.; Montanari, M. (2006). Food Is Culture. Columbia University Press.

23.De Garine, I., (1971). International Committee for the Anthropology of Food and Food Habits. Ethnologia Europaea ( Vols. 5(1), (pp. 211-213).

24.Lysaght, P. SIEF International Ethnological Food Research Group: Genesis, Aims and Progress. URL: https://beckassets.blob.core.windows.net/product/preamble/ 15249941/9783631653142_intro_005.pdf (дата звернення: 8.02.2024)

25.The International Commission on the Anthropology of Food and Nutrition (ICAF). Official Website. URL: http://www.icafood.eu/index.php/about-icaf Text (дата звернення: 8.02.2024)

26.International Commission for Research into European Food History. Official Page. Official Website. URL: https://icrefh.hypotheses.org/ Text (дата звернення: 8.02.2024)

27.Yamada, S., Wilk, R., Logan, A., Minard, S. & Trubek, A. (2015) The Future of Food Studies. An International Journal of Multidisciplinary Research. (Vols. 18), (рр. 167-186).

28.Olivieri, F. M., Giraldi, A. (2015). Food and Wine Tourism: an Analysis of Italian Typical Products. Almatourism Journal of Tourism, Culture and Territorial Development, (Vols. 6(11), (pp. 11-35).

29.Medieval Chronicles. Top 10 Places in England to Experience a Medieval Banquet URL: https://www.medievalchronicles.com/medieval-food/top-10-places-inengland-to-experience-a-medieval-banquet/ (дата звернення: 8.02.2024)

30.Andrew McKay. Viking Festivals in Scandinavia 2019. URL: https://www.lifeinnorway.net/viking-festivals-in-scandinavia

(дата звернення: 8.02.2024)

31.Фестивалі їжі та напоїв. 2023. URL: https://uk.allexciting.com/food-festivalseurope/ Text (дата звернення: 8.02.2024)

32.Омельницька В.О. Сутність та класифікація видів гастрономічного туризму / Приазовський економічний вісник. - 2018. - Вип. 1(06). - C. 15-20.

33.World food travel association. Official Website. URL : https:// www.worldfoodtravel.org/ (дата звернення: 8.02.2024)

34.Byrkjeflot, H., Strandgaard, J., Pedersen & Svejenova, S. (2013) From Label to Practice: The Process of Creating New Nordic Cuisine, Journal of Culinary Science & Technology, (11(1), (pр. 35-55).

35.Official Website. «Noma». URL: https://andershusa.com/noma-gets-threestars-the-michelin-guide-nordic-countries-2021-awards/(дата звернення: 8.02.2024)



References

1.Kobzar, M. V. (2019). Osnovni napriamy doslidzhen kulinarnykh tradytsii v pratsiakh zakordonnykh uchenykh u XIX-XXI st.: kulturolohichnyi vymir [The main directions of research on culinary traditions in the works of foreign scholars in the 19th- 21st centuries: a cultural dimension]. Kultura i mystetstvo u suchasnomu sviti. (Vols. 20), (pp. 111-124). [in Ukrainian].

2.Monaco, G., Bonetto, E.(2019). Social representations and culture in food studies // Food Research International. (Vols. 115), (р. 474-479).

3.Mennell, S.(1992). The sociology of food: eating, diet and culture. London: Sage Publications.

4.Contreras, J., Arnбiz M. (2005). Alimentaciуn y cultura. Perspectivas antropolуgicas. Barcelona: Ariel.

5.Wiegelmann, G. (1967). Alltags und Festspeisen :Wandel und gegenwдrtige Stellung (Everyday and Festive Dishes, Change and Contemporary Position). Marburg: N.G. Elwen.

6.Richards, А. (1932). Hunger and Work in a Savage Tribe: A Functional Study of Nutrition among the Southern Bantu. London: Routledge.; Fishler C. (1990). L'Homnivore: le gout, la cuisine et le corps. Paris: Йditions Odile Jacob.; Farb P., Armelagos, G. (1985). Anthropologie des coutumes alimentaires. Paris: Denoel.; Brugo, I., Ferraro, G., Schiavon, C., & Tartari, M. (1998). Al sangue o ben cotto. Miti i riti intorno al cibo. Roma: Meltemi.; Rappoport, L. (2003). Come mangiamo. Appetito, cultura e psicologia del cibo. Milano: Ponte alle grazie.

7.Montanari, M. (1989). Alimentazione e cultura nel Medioevo. Roma-Bari: Laterza.; Montanari, M. (1995) Il Col.loqui d'Histтria de l'alimentiу a la Corona d'Aragу. Institut d'estudis llerdencs. Llerida: Fundaciу Pъblica de la Diputaciу.; Flandrin J.L, Montanari M. (1996). Storia dell'alimentazione. Paris: Fayard.

8.Fischler, С. (1979). Gastronomie,gasrto-anomie // Communication: Аnthropologie bioculturelle de l'alimentation, (Vols. XXXI), (рp. 189-210).; Lupton, D. (1999). L'anima del piatto. Bologna.; Poulain, J-P. (2008). Alimentazione, cultura e societа. Bologna: Mulino.; Mennell S. (1992). The sociology of food: eating, diet and culture. London: Sage Publications.

9.Febvre, L. (1962). Pour une histoire а part entire. Paris : SEVPEN.

10.Brodel, F. (1995). Materialna tsyvilizatsiia, ekonomika i kapitalizm, XV-XVIII st. Struktura povsiakdennosti: mozhlyve i nemozhlyve [per. z frantsuzkoi Hryhorii Filipchuk]. [Material Civilization, Economy, and Capitalism, 15th-18th centuries. The Structure of Everyday Life: Possible and Impossible]. Vols. 1-4. Kyiv : Osnovy. [in Ukrainian].

11.Lйvi-Strauss, C. (2014a). Mythologiques 1: Le cru et le cuit. Plon.

12.Lйvi-Strauss, C. (2014b). Mythologiques 2: Du miel aux cendres/ Plon.; LйviStrauss C. Mythologiques 3 (2014c): L'origine des maniиres de table. Plon.

13.Bourdieu, P. (1984). Distinction: a Social Critique of the Judgement of Taste- Massachusetts: University Press Cambridge.

14.Sorokin, P. (1975). Hunger as a Factor in Human Affairs. University Presses of Florida.

15.Levinas, E. (1961).Totalitй et infini: essai sur l'extйrioritй, Martinus Nijhoff Publishers.

16.Gerhardt, C., Frobenius, M. & Ley, S. Culinary Linguistics. (2013). The chef's special. John Benjamins Publishing Company.

17.Kuriyama, N. (2011). Dimmi cosa ti piace e ti dirт chi sei. Xenia.

18.Bisogni, C.A., Jastran, M. Seligson, M., Thompson, & A., Howland, M. (2012). Shopping and cooking: The influence of home food preparation practices on the diet quality of women. (Vols. 37(5), (pp. 504-513).

19.Biswas, D., Lund, K., Szocs, & C., Baumberger, C. (2019). Understanding the role of emotions in food choices: A systematic review of empirical studies. Appetite, (№. 137), (pp. 124-133).

20.Furst, T., M. Connors, M., C.a. Bisogni, Ca., Sobal, G., & Winter, I. (1996). Food Choice: A Conceptual Model of the Process. Appetite, (№. 24(3), (pp. 247-266).

21.Capatti, A. Montanari, M. (2003). Italian Cuisine: A Cultural History. Columbia University Press.

22.Montanari, M. (1994). The Culture of Food.1994. Blackwell Publishers.; Montanari, M. (2006). Food Is Culture. Columbia University Press.

23.De Garine, I., (1971). International Committee for the Anthropology of Food and Food Habits. Ethnologia Europaea ( Vols. 5(1), (pp. 211-213).

24.Lysaght, P. SIEF International Ethnological Food Research Group: Genesis, Aims and Progress. URL: https://beckassets.blob.core.windows.net/product/preamble/ 15249941/9783631653142_intro_005.pdf

25.The International Commission on the Anthropology of Food and Nutrition (ICAF). Official Website. URL: http://www.icafood.eu/index.php/about-icaf

26.International Commission for Research into European Food History. Official Page. Official Website. URL: https://icrefh.hypotheses.org/

27.Yamada, S., Wilk, R., Logan, A., Minard, S. & Trubek, A. (2015) The future of food studies. An International Journal of Multidisciplinary Research. (Vols. 18), (рр. 167-186).

28.Olivieri, F. M., Giraldi, A. (2015). Food and Wine Tourism: an Analysis of Italian Typical Products. Almatourism Journal of Tourism, Culture and Territorial Development, (Vols. 6(11), (pp. 11-35).

29.Medieval Chronicles. Top 10 Places in England to Experience a Medieval Banquet URL: https://www.medievalchronicles.com/medieval-food/top-10-places-inengland-to-experience-a-medieval-banquet/

30.Andrew McKay. Viking Festivals in Scandinavia 2019. URL: https://www.lifeinnorway.net/viking-festivals-in-scandinavia/

31.Festyvali yizhi ta napoiv 2023 [Food and Beverage Festivals 2023]. URL: https://uk.allexciting.com/food-festivals-europe/ [in Ukrainian].

32.Omelnytska, V.O. (2018). Sutnist ta klasyfikatsiia vydiv hastronomichnoho turyzmu [Essence and Classification of Types of Gastronomic Tourism]. Pryazovskyi ekonomichnyi visnyk. (Vyp. 1(06), (pp. 15-20). [in Ukrainian].

33.World food travel association. Official Website. URL : https:// www.worldfoodtravel.org/

34.Byrkjeflot, H., Strandgaard, J., Pedersen & Svejenova, S. (2013) From Label to Practice: The Process of Creating New Nordic Cuisine, Journal of Culinary Science & Technology, (11(1), (pр. 35-55).

35.Official Website. «Noma». URL: https://andershusa.com/noma-gets-threestars-the-michelin-guide-nordic-countries-2021-awards/

Размещено на Allbest.ru

...