Сучасні погляди на роль м'яса в раціоні здорового харчування

Размещено на http://www.allbest.ru/

СУЧАСНІ ПОГЛЯДИ НА РОЛЬ М'ЯСА В РАЦІОНІ ЗДОРОВОГО ХАРЧУВАННЯ

Цетнар Олена, здобувач вищої освіти

I курсу спеціальності «Готельно-ресторанна справа»

науковий керівник Н.Б. Куницька

Раціональне харчування - це отримання організмом їжі високої поживності з оптимальною кількістю харчових речовин, необхідних для його життя, розвитку і росту; правильно організоване та своєчасне зміцнює здоров'я та підвищує працездатність людини.

Складові раціонального харчування можуть відрізнятись в залежності від віку, статі, способу життя, інтенсивності праці та особливостей організму [1].

При складанні раціону варто враховувати кількість білків, жирів, вуглеводів, води та вітамінів, які містяться у продуктах харчування.

Добову норму варто розділити на три основні прийоми їжі і два перекуси в наступній пропорції:

> Сніданок - 30%.

> Обід - 35%.

> Вечеря - 25%.

> Перекуси - по 10%.

Головною причиною того, що здорове харчування стало мейнстримом слугувала необхідність зміцнити здоров'я нації шляхом формування здорових звичок у харчуванні. Для держави здоров'я, це перш за все ресурси, адже економіка, армія тай взагалі будь -які елементи функціонування держави залежать від того, наскільки здорове населення у країні.

В ході досліджень впливу харчування на життя людини фахівцями було встановлено, що більшість захворювань носять інфекційний характер, і близько 80% їх, можна уникнути, якщо збалансувати денний раціон. Це сприятиме зміцненню систем організму людини, підвищить імунітет до захворювань, що в свою чергу позитивно відзначиться на здоров'ї цілої нації [2]. харчування раціональний їжа харчовий

Світовий досвід у цьому питанні надзвичайно різноманітний [3].

Так, італійці надають перевагу закладам, у яких є відмітка «Блакитний сертифікат». В таких закладах вони частіше вживають у їжу зелень, рибу та фрукти.

В Америці була проведена акція, участь у якій взяло участь більше 16тис. людей. Суть акції заключалась у проходженні обстеження на рівень холестерину. Результатом стало введення безкоштовних обстежень.

У Фінлядїї ж пішли наступним шляхом: фермерам, котрі виробляли молоко з меншим % жиру та більшим вмісту білка, виплачували субсидії. Також фіни ввели проведення навчальних семінарів, де розповідали про здорове харчування.

Японці, для яких їжа є не лише засобом харчування, а й способом отримати гастрономічне задоволення, проводили тести, результати яких мали визначити кількість макрота мікроелементів у складі їжі та підтвердити її благотворну дію на організм.

Здорове харчування стало не лише невід'ємною частиною життя, а й популярним серед рестораторів напрямком. Багато з них створюють окремі меню, скажімо, дитячі або сезонні, які включають продукти, характерні для певної пори року, або навпаки, виключаючи чи замінюючи ті, що не дозволені (так, скажімо, для певного віку дітям не можна грибів або бобових).

Іншим напрямком є відкриття кафе здорового харчування, фіто-барів та вітамін-барів

Для введення здорового харчування в закладах ресторанного господарства використовують лише натуральні продукти високої якості. Також в меню можуть вказувати енергетичну та харчову цінність страви, використовувати новітні способи теплової обробки (су-від, WOK) [4].

Одним із важливих продуктів у здоровому харчуванні є м'ясо. Воно є джерелом повноцінних білків, мінеральних та пуринових речовин і містять оптимальний склад амінокислот. Харчова цінність м'яса визначається його хімічним складом, енергетичною цінністю, смаковими властивостями і рівнем засвоюваності. За сучасною науковою оцінкою, м'ясо - це функціональний продукт харчування, що забезпечує баланс в системі харчування людей.

Україна посідає 85 місце в світі за показником споживання м'яса в розрахунку на одну людину, посилаючись на дані Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО) середньостатистичний мешканець України споживає на рік 45 кг м'яса, (близько 11 кг яловичини, до 15 кг свинини, та понад 17 кг м'яса птиці). Середньостатистичний мешканець планети споживає 38,7 кг м'яса (з яких яловичини 9,5 кг, свинини 14,9 кг, м'яса птиці 12,5 кг та 1,9 кг баранини).

Всесвітня організація охорони здоров'я (ВООЗ) рекомендує споживати не більше 500 грамів червоного м'яса на тиждень, а також урізноманітнювати свій раціон і включати інші джерела білків, такі як риба, яйця, бобові та інші рослинні білки.

Хімічний склад та харчова цінність м'яса залежать від таких факторів, як вік, спосіб життя, стать, вид тварини, з якої добувають м'ясо. Також від цього буде залежати кількість жиру (відповідно, і соковитість) та засвоюваність м'яса [6].

Станом на 2020 рік виробництво м'ясо птиці становить 1468тис.тонн; яловичини - 722тис.тонн; свинини - 343тис.тонн [5].

Ціни на м'ясо можуть змінюються в залежності від країни походження, регіону, породи тварини, її якісних показників та віку м'яса тварини чи птаха, а також від політики експорту та імпорту між країнами.

Споживання м'яса може відрізнятись в залежності від країни, релігії та економічного становища як країни в цілому, так і регіонів зокрема. Найбільші споживачі м'яса в світі - це Китай, Європейський Союз, США та Бразилія. Проаналізувавши статистичні дані стало відомо що споживання яловичини на 2022 рік становило: у США - 12.1млн.тонн, Бразилія - 9,7млн.тонн, Китай - б.млн.тонн, ЄС - 5.3млн.тонн, Аргентина - 2.9млн.тонн. Споживання свинини у тому ж році рівнялось: Китай - 36.6млн.тонн, ЄС - 20.8млн.тонн, США - 11.1млн.тонн, Бразилія - 4.2млн.тонн. Дані по споживанню курятини станом на 2022 рік в таких країнах становили: Китай - 22.9млн.тонн, США - 18.1млн.тонн, Бразилія - 13.8млн.тонн, ЄС - 9.1млн.тонн, Індія - 4.7млн.тонн.

Стан та тенденцій розвитку ринку м'яса стрімко набирає сил. Це стосується як способів вирощування м'ясних порід тварин та птиці, так і його споживання.

Наприклад, багато фермерів стрімко відмовляються від використання антибіотиків чи гормонів при вирощуванні тварин, що значно покращує реалізацію м'ясної сировини на ринку. Є дослідження, про те, що змінивши корм тваринам можна змінити в кращу сторону і хімічний стан м'яса.

Також науковці завдяки сучасним нанотехнологіям пропонують штучно виготовлене клітинне м'ясо, яке вирощується із застосуванням біотехнологій з м'яса, взятого у живих тварин. Поки це ще не надто розвинений напрям, проте науковці стверджують що це дасть змогу виростити м'ясо зниженої калорійності з покращеним хімічним складом, наприклад ненасиченими жирними кислотами як Омега 3 [6].

У закладах ресторанного господарства популярним є використання екологічно чистого м'яса. Ресторатори заключають договори про постачання з фермерами, які доставляють якісне м'ясо або відразу заготовленні та вакумовані, по певним нормам, напівфабрикати із нього.

Також популярним є мармурове м'ясо. Це м'ясо, вирощено за спеціальною технологією, яка надає йому характерних ознак, які позначаються на товщі м'яса (стейку) як тонкі прожилки жиру, що в процесі приготування сильно впливає на його смак, консистенцію, вигляд.

Висновок. Організація здорового харчування - справа досить клопітка. Вдосконалити її можна декількома способами.

Одним з них може бути маркування продуктів у закладах їх реалізації. Наприклад, кольорами (синім - високий вміст води, жовтим - високий вміст солі тощо). В магазинах можна влаштовувати полички, стенди та холодильники з органічними продуктами, а також збирати уже готові ланч-бокси із збалансованими продуктами, скажімо салати, чи набори продуктів для них. Також доречним буде при організаціях різних фестивалів та ярмарків, організовувати місця для споживання їжі де будуть пропонувати меню із збалансованою, здоровою їжею.

Список використаних джерел

1. Карпенко П.О. Сучасні погляди на теорії харчування та дієти. Інститут екогігієни і токсикології ім. Л.І. Медведя, Київ. URL: http://medved.kiev.ua/web journals/arhiv/nutrition/2008/1-2 08/str36.pdf (дата звернення 8.04.2023).

2. Піц Л.О., Стефанюк Є.С. Основи медсестринства. Чернівецький медичний фаховий коледж. с. 260-378. URL: http://vnzmpu.com.ua.pdf (дата звернення 8.04.2023).

3. Босецька Н.Г., Бровенко Т.В., Перепелиця В.В. Практики здорового харчування: європейський досвід. Науковий вісник Полтавського університету економіки і торгівлі. 2022 рік. URL: http://www.puet.poltava.ua/index.php/technical/article/view/119/111 (дата звернення 12.04.2023) (дата звернення 12.04.2023).

4. Брич В.В., Кіш В.П., Кручаниця В.В., Кручаниця М.І., Миронюк І.С., Розумикова Н.В. Основи харчування. Ужгород: Вид-во УжНУ «Говерла», 2019.

5. Світовий ринок м'яса птиці. URL: https://agrotimes.ua/article/svitovyj-rynok-myasaptyczi/ (дата звернення: 30.03.2023).

6. Яковенко А. Концепція впровадження здорового харчування в закладах ресторанного господарства. URL:Н11р8://геро8І1огу.Ииїк.еби.иа/Ьі181геаш/34606048/33380/1/а%20Яковенко.рбГ (дата звернення 8.04.2023).

Размещено на Allbest.ru