Проект картини-пано

Размещено на http://www.allbest.ru/

1. Організаційно-підготовчий етап

1.1 Формування загальних вимог та технічних умов проектованого виробу

На початку роботи над проектом, необхідно ретельно вивчити ситуацію. У цьому нам не завадить заповнення відповідей у таблиці з технічними умовами проектування (див. таблиця 1).

Технічні умови не тільки конкретизують роботу дизайнера, але й документально підтверджують відповідальність замовника за кінцевий результат. Запропонована форма документа дозволить нам не тільки впорядкувати власні дії, а також запобігти багатьом непорозумінням у реальному проектуванні.

Тектоніка - гармонійна взаємозалежність формотворення - виражається загальною формулою; функція > матеріал > структура > конструкція > форма. Це одне з головних правил композиції та дизайну, якому підкорюється творчий процес.

Таблиця 1. Технічні умови проектування (зразок)

1.	Назва об'єкту дизайну - декоративне пано
2.	Функція, призначення - оздоблення інтер'єру
3.	Габаритні розміри не більше за 600?400 мм.
4.	Аналіз існуючих аналогів (матеріал, форма, вимоги техніки безпеки і санітарної гігієни, естетика тощо): виконати ескізні замальовки та опис 6-ох пано виконаних у техніці гарячого батіку.
5.	Вимоги до об'єкту дизайну - зручність у користуванні, ергономічність, естетичність та гармонійне поєднання елементів декорування з формою та кольором об'єкту в національних традиціях, надійність.
6.	Потенційний користувач - немає різниці.
7.	Фінансові можливості замовника - середні.
8.	Виконавець проекту - Гуч Леонід Миколайович
9.	Приблизний кошторис дизайнерської розробки - у межах цін на аналоги.

Сформувавши технічні умови ми можемо сформувати загальні вимоги до проекту:

Мати естетичний вигляд та оригінальність.

Бути простим у виготовленні.

Відповідати вимогам пропорційності форми і ліній (вимогам дизайну).

Зберігати свої початкові якості, бути надійною в експлуатації.

Мати невелику масу.

Мати елементи традиційного оздоблення та орнаменту

Бути зручним у використанні.

1.2 Дизайн-аналіз аналогів

Під час виконання цього етапу творчого проекту, проведено ряд досліджень щодо свого завдання. Перший тип дослідження стосувався вивчення подібних виробів та проектних рішень, згідно поставленим технічним умовам проектування.

Для ознайомлення з аналогічними формами та типами проектованого виробу нами було здійснено відвідини ринків, музеїв, галерей, мережі супермаркетів та магазинів де експонували або продавали декоративні вироби. Це дало змогу візуально порівняти та оцінити зв'язок між формою і функціями різних видів виробів виконаних у техніці батіку. Слід зазначити, що всі розглянуті варіанти мали певну схожість, але й багато в чому відрізнялися. Проаналізувавши різні види та типи ми прийшли до висновку, що жодна з побачених робіт не була бездоганною, в кожної був певний недолік (наприклад: великі габаритні розміри, відсутній зв'язок між формою і функціями виробу та ін.).

Лише одиночні вироби відображали в собі певну оригінальність, при цьому виконуючи основні вимоги (виступали як декоративний виріб і бездоганно вписувались у необхідний нам інтер'єр). Але і ці моделі не завжди відповідали дизайну приміщення, де вони знаходилися. З усіх представлених варіантів лише 60% відображали основні елементи тектонічної структури виробу. З всього побаченого ні разу не було зафіксовано виріб, щоб був водночас простим у виготовленні і універсальним, не дорогим і не трудомістким. Проаналізувавши всю отриману інформацію, було поставлено за мету виготовити виріб показники якого були хоча б вищі за 80% за власних умов проектування. Відповідно під час його виготовлення потрібно враховувати інтереси споживача. Нижче показано п'ять конструкцій, схожих за технічними вимогами до проектованої нами.

Варіант 1

Переваги: Нескладна техніка виконання. Простота у виготовленні.

Недоліки: складна композиційна форма сюжету, невдало підібрана кольорова гама.



Варіант 2

Переваги: Досконалий естетичний вигляд, висока технологічна майстерність у виконанні ефекту прозорості.

Недоліки: Складність виготовлення, відсутність матеріалів для досконалого виготовлення виробу.

Варіант 3

Переваги; Проста у виготовленні.

Недоліки; Слабка та невиразна композиція.



Варіант 4

Переваги; Простота у виготовленні та застосуванні.

Недоліки; Недостатній естетичний вигляд, монохромність.

Варіант 5

Переваги; Посередня складність у виготовленні, цікаве композиційне рішення.

Недоліки; невиразність та низький рівень виконання роботи.



Варіант 6

Переваги: проста у виготовленні.

Недоліки: слабка та невиразна композиція.

Проаналізувавши всі зразки, ми поставили собі за мету виготовити виріб, котрий би відповідав наступним вимогам:

· Оригінальність;

· Естетичність;

· Щоб слугував доповненням інтер'єру у межах габаритів висота - 500 мм., ширина - 350 мм;

· Був не досить трудомістким;

· Економічність;

· Екологічність;

Таблиця 2. Аналіз типових пано згідно власних вимог

Вимоги	Варіант
	№1	№2	№3	№4	№5	№6
Оригінальність	+	+	+	-	+	+
Естетичність	+	+	-	-	+	+
Щоб слугував вимогам інтер'єру	+	+	-	-	+	-
Був не досить трудомістким	+	+	-	+	-	+
Економічність	-	-	-	-	-	-
Екологічність	+	+	+	+	+	+

В даній таблиці продемонстровано на скільки є досконалими дані зразки, щодо поставлених вище вимог.

У таблиці 3 виставляємо результати найкращої реалізації поставлених вимог.

На етапі нам необхідно оцінити всі плюси та мінуси, а також провести спостереження щодо запозичення форм. Для зручності виконання вказаної роботи складено таблиці 3 та 4, які є результатом обміркування думок конструктора (моделей 1, 2, 3, 4, 5, 6).

Таблиця 3. Підрахунок балів отриманих типовими картинами-пано за поставленими вимогами до власного проекту

Зразок 1	Зразок 2	Зразок 3	Зразок 4	Зразок 5	Зразок 6
5	5	2	2	4	4

Результатом такого аналізу, для подальшої розробки нами було досліджено 6 картин-пано, вивчено техніки і технології їх виконання, що нам дало значний багаж знань для кращого проектування власного проекту.

2. Конструкторський етап

2.1 Розробка початкових ідей

На даному етапі нам необхідно розробити повну конструкцію проектованої роботи розкривши внутрішні зв'язки та розробити ескізи на виконання оздоблення.

Першим конструкторським кроком по розробці та генеруванню нових ідей, є проробка конструктивних композиційних форм орнаменту або сюжету майбутнього проекту.

Наступний крок, є вибір найбільш досконалої та подальша її проробка як в графічній так і в кольоровій формі.

Для виготовлення каркасу рамки нам також необхідно обрати конструктивну форму з'єднань.

2.2 Оцінка ідей для вибору найдосконалішої

Згідно теоретичного та ескізного аналізу, а також виходячи із власної інтуїції та естетичних смаків ми свідомо запозичуємо деякі елементи будови інших аналогів виводячи оригінальну композицію, оздоблення будемо застосовувати комбіноване. Зразок ескізу виконаний в додатках. На нашу думку власне такий вибір відповідає практично всім поставленим вимогам, а також потребам майбутнього споживача.

2.3 Детальне відпрацювання кращої ідеї

Згідно обраної форми та графічного оздоблення виробу приступаємо до

загальної оцінки проектованого виробу.

Оцінка власного виробу

+ оригінальність;

+ доступність у використанні;

+ виступає як декоративний виріб;

+ простий у техніці виконання;

+ ергономічний;

+ екологічно чистий;

± конкурентоспроможний на ринку збуту;

Присутність мінусів при оцінюванні виробу пояснюється тим, що коли він у виготовленні буде простий, тоді не буде відповідати поставленим вимогам, і такий виріб не буде потрібний споживачу. Тобто потрібна така модель, яка б своїм дизайном і практичним значенням, змусила покупця витратити запропоновану за неї суму грошей, але не потрібно нехтувати інтересами споживача. Конкурентна спроможність нашого виробу пояснюється тим, що він може бути запроваджений в масове виробництво, оскільки декоративне пано необхідна річ і окраса будь-якого дому, що зменшить його собівартість.

Отож, можна приступати до виконання детальних креслень та ескізів.

2.4 Добір матеріалів, інструментів та обладнання

Тканина

Ручний розпис можна робити на різних за волокнистим складом тканинах: бавовняних, лляних, віскозних, ацетатних, шерстяних та із натурального шовку. Проте найчастіше для розпису застосовують бавовняні, віскозні, капронові й тканини з натурального шовку.

Тканини не повинні мати на собі апрету, замаслювачів, мати добре змочування і капілярність. При розписі важливе значення має ткацьке переплетення тканини, її товщина і щільність. Найкращими для розпису (особливо холодним батиком) є тонкі гладкі тканини полотняного переплетення.

Основа. Усі види розпису виконують на дерев'яних основах, які бувають розсувні (можна збільшувати та зменшувати до необхідного розміру за допомогою рухомих рейок і гвинтів) і нерозсувні. Такі рами з обох боків мають внутрішні зрізи шириною 5…6 мм, у які вбивають гострі гачки на відстані рейками рами, щоб не дряпали рук.

Інструменти для розпису способом гарячий батик

Як і під час роботи холодним батиком, так і за розпису гарячим, застосовують різні нескладні інструменти, багато з яких можна виготовити самому. Це штампики, лійки, рейсфедери, ножі, тощо).

Пензлі. Найчастіше використовують щетинні пензлі різних розмірів. Ними покривають великі і малі площини рисунка, наносять лінії. Такі пензлі повинні мати дерев'яні ручки.

Лійки. Використовують саморобні мідні або латунні лієчки різних розмірів з отворами для подавання гарячого резерву діаметром 0,2…0,3 мм. До них припаюють ручки.

Активні барвники

Такі барвники широко застосовуються для розпису бавовняних, віскозних, капронових, шерстяних тканин, натурального шовку. Нагадаємо, що асортимент активних барвників для целюлозних волокон складається з трьох груп: барвники холодного, вони мають у своїй назві індекс X (з імпортних це: проціони М, остазини S, гелактини Ф, ксирони); барвники теплого фарбування, вони мають у своїй назві спеціального індексу (з імпортних це: проціони Н, остазин Н, ксирон Н, гелактин Д, цибакрони). Для розпису можна використовувати усі три групи барвників.

Прямі барвники

Виготовляючи фарби для розпису, використовують прямі, звичайні та прямі барвники. Цими барвниками можна розписувати бавовняні, віскозні, капронові тканини і натуральний шовк. Проте фарби на основі цих барвників мають ряд істотних недоліків. Вони дають недостатню яскравість кольорів з розписування тканин розчинами кімнатної температури, погано рівняють і розтікаються по тканині.

Кислотні барвники.

Ці барвники використовуються для розпису шерстяних, капронових тканин, і натурального шовку. Застосовують кислотні звичайні й кислотні металовмісні барвники комплексу 1:2. Більшість марок кислотних барвників дають фарби, які добре розтікаються на тканині, мають хороші рівняючи властивість. Яскраві чисті кольори. Розчини цих барвників за кімнатної температури стійкіші, ніж прямих барвників.

Натуральні барвники.

Тканини з натурального шовку та капрону можна розписувати натуральними барвниками. При цьому отримують чисті, м'які, теплі пастельні кольори, насичені кольори дістати досить важко. Для розпису можна застосовувати ті самі барвники, що і для гладкого фарбування, проте фарби для розпису виготовляють із концентрованіших відварів цих барвників. Рослин-барвників беруть у 1,5 рази більше, ніж за гладкого фарбування.

Розписувати слід свіжо виготовленими відварами барвників, бо багато з них вже на другий-третій день випадає в осад. Розпис можна виконувати чистими відварами барвників без будь-яких добавок і з добавленням солей металів: мідного та залізного купоросу, алюмокалієвих галунів. Уведення солей змінює і поглиблює кольори та відтінки.

Зазначимо, що за розписування відвари барвників, як правило, рівномірно покривають і добре розтікаються по тканинах. Фарби з уведенням солей металів покривають менш рівномірно, гірше розтікаються, проте після запарювання ця нерівномірність часто зникає.

Кольори, які дістають за розпису натуральними барвниками, збігаються з кольорами гладкого фарбування, але отримуються трохи світліші.

Розписи олійними фарбами.

Цим способом можна розписувати всі види тканин. Після розпису цими фарбами виріб не потребує спеціальних обробок для закріплення фарб на волокні. Для виготовлення фарби олійну фарбу спочатку знежирюють. Для цього її витискають на любий гігроскопічний папір і залишають на 2…З години. Фарба після цього робиться сухішою. її розміщують приблизно з такою самою кількістю розчинника, як і у масляному живописі і застосовують для розпису.

2.5 Вибір технології

Гарячий батик

Під час розпису способом батик контури рисунка й окремі площини покривають гарячим резервом. Звідси й пішла назва гарячий батик. За цього способу розпису резервування тканини є тимчасовим і допоміжним процесом, після закінчення роботи резерв із тканин знімається.

Головною складовою частиною резервів для гарячого батику є парафін. Парафін у чистому вигляді для розпису майже не застосовують, тому що після охолодження він твердне і стає крихким. Другою важливою частиною резервів є віск (бджолиний або штучний) або вазелін. Співвідношення між цими компонентами можуть бути різноманітні й кожен працюючий підбиває для себе оптимальний варіант. Якщо збільшувати у резерві кількість воску, пластичність резерву також збільшується.

Таблиця 4. Гарячі резерви для батику, г

	1	2	3	4	5
Парафін	250	400	250	350	250
Віск бджолиний або штучний	250	100	230	-	125
Вазелін	-	-	20	150	125
	500	500	500	500	500

Названі речовини плавлять у металевому посуді на закритому вогні до отримання однорідної маси. За виготовлення резерву слід дотримуватись правил пожежної безпеки, оскільки парафіни і віск є дуже горючими речовинами і пари парафіну, крім того, є шкідливими. Розпис таким резервом слід робити у добре вентильованому приміщенні при відкритих вікнах. Працюючи гарячим резервом потрібно бути дуже обережним, не нахилятись над посудом із резервом, стежити, щоб у нього не потрапили краплі води, бо він може вибухнути.

Способи розпису гарячим батиком

Загальновідомі три способи гарячим батиком: простий батик (в одне перекриття), складний батик (у два й більше перекриттів) і робота «від плями».

Простий батик. За цього способу любим інструментом для гарячого батику на тканині, натягненій на раму, наносять узор гарячим резервом. Після застигання й охолодження резерву всю тканину тампоном чи пензлем покривають зверху фарбу абу знімають з рами і опускають у посуд із фарбою. Після повного висихання фарби на тканині гарячим резервом покривають лише ділянки тканини, покриті фарбою і знову дають резерву охолонути. Отриманий виріб пропрасовують гарячою праскою (180…200 градусів за Цельсієм) між кількома (2-3) шарами старих газет або іншого гігроскопічного паперу. В міру вбирання папером резерву, його замінюють на чистий. Пропрасовувати слід доти, поки папір перестане вбирати резерв (не буде жирний). Жирні плями, залишились після пропрасовування, знімають тампоном, змоченим у бензині. Внаслідок цього на поверхні тканини утворюється світлий рисунок на темному зафарбованому фоні.

Складний батик. За цього способу розпису на тканині виконують кілька послідовних перекриттів резервом і фарбою. Кожне з таких перекриттів ніби повторює розпис простим батиком. Перекриття фарбою ідуть від світлого кольору до темного. Після першого перекриття тканини резервом і світлою фарбою їй дають висохнути. Потім на зафарбованих ділянках тканини знову рисунок гарячим резервом і після його застигання покривають увесь фон фарбою темнішого кольору. Після висихання цієї фарби на зафарбованих ділянках тканини знову працюють гарячим резервом, а потім наносять фарбу ще темнішого кольору і т.д. Скільки кольорів, стільки разів повторюють узор резервом, фарбують і сушать. Такі перекриття виконують до 4 разів. Треба добре знати закони змішування кольорів, щоб після кожного перекриття фарбою виробу дають висохнути і зафарбовані ділянки востаннє повністю закривають резервом. Перед пропрасовуванням для знімання резерву весь виріб розглядають, щоб на ньому не було місць, не закритих резервом. Якщо такі місця залишаться, то після пропрасовування на ньому будуть виступати «сухі» плями на загальному зажиреному фоні. Пропрасовування розписаних виробів виконують, як і у попередньому випадку.

Робота від плям. За цього способу розпису можна виконувати складні багатоколірні рисунки. Принцип розпису такий самий, як у складному батику, але замість суцільних послідовних перекриттів усієї тканини, за цього способу на тканини наносять плями різних кольорів. Потім по кожній із цим плям відповідно до ескізу виконують початкову пророку орнаменту, далі ці самі плями або сусідні з ними ділянки фону покривають іншим кольором і закінчують подальшу доробку орнаменту. Так по кожній плямі працюють до трьох разів. Перед останнім перекриттям остаточно прорисовують орнамент резервом і в кінці весь виріб перекривають якимось темним кольором. Рисунки такого виду, як правило, мають темний фон, який приховує попередню фарбу, що пройшла за межі рисунка. Далі, як у попередніх випадках, виріб поглядають, щоб усі місця були закриті резервом і пропрасовують для знімання резерву.

При розписі способом гарячий батик потрібно пам'ятати, що рисунок резервом слід наносити на повністю висушену тканину. Резерв має бути достатньо гарячим (але не диміти) й повністю просочувати тканину. Чим щільніша і товща тканина, тим гарячішим має бути резерв, і навпаки. Як і в холодному батику, для нанесення резерву можна використовувати шаблони, які можна накладати поверх виробу або підколювати знизу. Під час роботи фарбами тут потрібно дотримуватись тих самих правил, що й при роботі холодним батиком.

Заливаючи поверхню тканин фарбою поверх резерву, необхідно залиту площину відразу витерти ватою, щоб на зарезервованій поверхні не залишилось краплі фарби. У противному разі після пропрасуваня виробу (для знімання резерву) всі ці краплі утворять на тканині плями.

Збагатити рисунок на виробах гарячого батику можна, якщо на них виконати так званий ефект крахле. Після закінчення роботи, коли вся поверхня тканини покрита резервом, її знімають з рами і обережно зминають руками у різних напрямах, щоб на резерві утворились дрібні глибокі тріщини, Після цього тканину знову натягують на раму і широким пензлем або тампоном покривають усю площину фарбою темного кольору і залишають на 15…20 хвилин. Фарба проникає у тріщини й утворює на тканині тонку темну сітку, через яку просвічує раніше нанесений малюнок. Залишки фарби знімають з виробу ватою так, щоб поверхня його була чистою, фарба має бути лише у тріщинках. Після висихання тканини резерв знімають так само, як у попередніх випадках.

Після знімання резерву вироби гарячого батику, як і холодного, потрібно запарити у виварці або автоклаві. Тривалість запарювання і режим промивання після запарювання залежать від виду тканини і класу барвника, яким був виконаний розпис. Запарювати слід добре висушені вироби.

На практиці часто буває так, що вироби гарячого і холодного батику не запарюють. Це допускається для декоративних виробів типу панно, ширм, завіс. У такому разі можна розписувати усі тканини будь-якими класами барвників, дотримуючись однієї вимоги - фарба має рівномірно покривати тканину. У подальшому такі вироби не можна прати і на них мають потрапляти краплі води.

Вільний розпис. Рисунки на тканину за цим способом наносять вільними мазками і лише заключна обробка рисунка може іноді виконуватись за допомогою резерву. Відомо кілька способів вільного розпису тканин: фарбами із застосовуванням сольового розчину; фарбами із загустою з резерву; друкувальними фарбами; по тканинах, апретованих згустками; олійними фарбами.

2.6 Економічне та екологічне обґрунтування

2.6.1 Економічне обґрунтування об'єкту проектування

1. Визначення собівартості виробу, для виробництва якого потрібні наступні витрати

Таблиця 5. Розрахунок витрат матеріалів

Матеріал	Ціна одиниці вимірювання, грн/м3, грн/кг, грн/шт.	Витрата матеріалів	Вартість витрат, грн. (Вмат)
Підрамник Тканина «ситець» Акрілові фарби Клей ПВА Кнопки Парафін (свічі)	15 грн. 20 грн. за 1 метр 50 грн. 1 упаковка 12 грн. 150 грам 2 грн. (50 шт.) 1,50 грн (1 шт.)	- 0,5 м 0,05 кг 15 гр. 25 шт. 1 шт.	15 10 25 1,2 1 1,5
Усього: 53,7

Вартість витрат на електроенергію під час роботи:

а) робота з розігрівачем t_в = 2 год.

б) лампа розжарювання має потужність Р_в = 100 Вт = 0,1 кВт

в) за час роботи розігрівач споживає відповідно електроенергію:

Е_в = Р_в ? t_в = 0,1 кВт ? 2 год.= 0,2 кВт ? год.

г) при тарифі на електроенергію 0,52, вартість спожитої електроенергії складає

В_е= 0,52 ? 0,2 = 0,104 грн

д) робота з праскою t_в = 0,25 год.

е) праска має потужність Р_в = 1200 Вт = 1,2 кВт

є) Е_в = Р_в ? t_в = 1,2 кВт ? 0,25 год.= 0,3 кВт ? год.

ж) при тарифі на електроенергію 0,52, вартість спожитої електроенергії складає

В_е= 0,52 ? 0,3 = 0,16 грн.

Матеріальні витрати М_в = В_мат+В_е = 53,7 грн + 0,104 грн + 0,16 = 53,96 грн.

Розрахунок оплати праці Р_оп., на підставі, що оплата праці працівника 3-го розряду складає:

Тривалість виготовлення пано 9 год.

Розрахунок податку на заробітну тату.

Податок на заробітну плату на інші податки складають 27% від заробітної плати О_п = 0,27 ? 102,24 грн. = 27,6 грн.

Визначення амортизаційних відрахувань на інструменти та обладнання А_об:

Таблиця 6. Амортизаційні відрахування на інструменти, обладнання та витратні матеріали

Інструменти та обладнання	Вартість, грн. Загальний об'єм матеріалів	Час зносу обладнання, Рік Об'єм використаного матеріалу	Амортизаційні Відрахування на інструменти та пристрої при виготовленні шкатулки
Лінійка Олівець Циркуль Пензлики Розігрівач Праска	38 1,5 4,5 90 2 3	5 0,1 5 1 0,1 0,01	0,00104 0,00082 0,000002 0,0123 0,00005 0,0008
Усього: 0,015

де 0,1 - коефіцієнт, що враховує 10% від вартості обладнання;

В - вартість обладнання (грн);

N - час зносу обладнання в днях

грн.

грн.

грн.

грн.

Визначення загальної собівартості виготовлення виробу

С = М_в + Р_оп + О_п + А_ав = 53,96+102,24+27,6+0,015=162,26 грн

Визначити величину прибутку внаслідок реалізації виробу, який складає 10-25% від собівартості

П = 0,10 ? 162,26 = 16,23 грн.

Визначити договірну ціну (Ц_д) реалізації виробу, як суму за пунктами 1.6. - 1.7

Ц_д= 162,26 грн+16,23 грн = 183,80 грн.

3. Технологічний етап

3.1 Виконання технологічної послідовності виготовлення виробу

Спочатку підбираємо тканину з натуральних волокон, це може бути: батист, бязь, ситець, сатин, шовк та ін. Відрізаємо необхідну згідно проекту частину тканини за розміром. Полотно переться у слабо лужному розчині для зняття апрету. Потім мокрим натягуємо на підрамник за допомогою ткацьких або канцелярських кнопок. В залежності від форми та виду підрамника деякі з них можуть бути оснащені спеціальними зажимами або зачепами.

Наступним етапом, поки підсихає наше полотно ми розігріваємо резервуючу суміш. Суміш складається з окремих частин або в поєднанні парафіну, воску й вазеліну в залежності від видів інструментів та тканини. Готуємо палітру для розведення фарб, фарби ми будемо застосовувати спеціальні для розпису тканини фірми «DЕКОLА».

Малюнок наносимо на тканину за допомогою олівця, можна застосовувати пензлі, штампи, ножі, лійки або каталки розігрітим резервом. Виходить контурний малюнок, геометричний або рослинний орнамент.

Ножі й каталки попередньо обтягають тонким трикотажем, надійно закріплюють на них. Перед роботою вони (так само як і лійки) опускаються на кілька хвилин у розігрітий резерв. Як тільки інструмент охолоне, його знову потрібно в такий же спосіб розігріти, бо резервуючий склад може застигти ще на інструменті й не буде просочуватись через тканину, Коли, резерв, нанесений на тканину, застигне, вона рівномірно перекривається фарбою за допомогою пензлів або ватяного чи губчатого тампонів поверх нанесеного малюнка (на відміну від розпису холодним батиком, де кожна форма орнаменту заливається окремо). Після видалення резерву, на тканині утвориться світлий візерунок на більше темному тлі. Розпис гарячим батиком в одне перекриття можна сполучати з вливанням фарби одного або декількох кольорів в окремі обмежені резервом елементи орнаменту. Таке заливання виконується до перекриття всієї площини тканини фоновою фарбою; після висихання залитих фарбою ділянок їх покривають резервом, і тільки потім роблять перекриття тла й облямівки. У цьому випадку монохромний малюнок, що звичайно виходить при способі розпису простим батіком, доповнюється іншими кольорами.

Техніка перекриття у декілька слоїв складається з ряду етапів, з яких кожний як би повторює розпис способом простого батіка: після першого перекриття тла і його висихання знову наносять малюнок резервом, і знову перекривають всю поверхню натягнутої на раму тканини. Такі перекриття можна повторювати багато разів. Перекриття йдуть послідовно від світлого тону до темного.

Перед кожним новим перекриттям фарбою перевіряємо якість покриття резервом, і піклуємося про те, щоб весь візерунок відповідно до шаблону був переведений на тканину.

У деякий частинах нашого проекту згідно композиційних рішень ми можемо застосувати прийом розпису від плями. Розпис від плями - сама складна й цікава робота з оформлення тканини. Цим способом звичайно виконуються вироби, прикрашені рослинним орнаментом. Принцип роботи той же, що й у складному батику, але замість суцільних послідовних перекриттів всієї тканини тут на полотно відповідно до ескізу наносять розпливчасті плями різних рослинних елементів. По кожному із цих плям виконуємо відповідно ескізу первісне промальовування орнаменту резервом, далі ці ж плями або сусідні з ними ділянки тла перекриваємо іншими кольорами, і знову виконуємо подальше домальовування орнаменту. Цю процедуру можна повторювати декілька разів. Перед останнім перекриттям остаточно прорисовують орнамент і на закінчення все полотно перекриваємо темними кольорами згідно розробленого ескізу. Як правило, такого роду малюнки завжди мають темне тло, тому що необхідно, щоб він перекрив фарбу, що розпливлася за межі малюнка. Відбувається як би робота у техніці складного перекриття на окремих ділянках декорованої тканини. Це дає можливість при невеликій кількості перекриттів домогтися найтонших переходів квітів й їхніх відтінків.

При розписі стежимо, щоб кожен шар фарби накладений на тканину, повністю просихав, а склад, що резервує, застигав.

Після того як робота повністю закінчена, тканину знімаємо із рами, розтягуємо по діагоналі, для того щоб резерв, розтріснувся й обсипався Із тканини. Для додаткового видалення резерву тканина можна пом'яти й сильно струснути. Після цього на стіл кладемо два-три шари газет, зверху та знизу, потім розмальовану тканину обгорнуту знизу та зверху газетами пропрасуємо гарячою праскою. Під праскою резерв розплавляється й усмоктується в газетний папір. Проглажування варто повторити два-три рази, щораз міняючи папір. Остаточне видалення жирових плям, що залишилися після проглажування, виконується шляхом промивання в бензині (можна протерти виріб, знову натягнути на раму, ватяним тампоном, змоченим бензином). Слід нагадати, що під дією температури від праски на тканині закріплюється фарба.

Крім описаних вище способів оформлення тканини із застосуванням гарячого резерву, існує дуже ефектний прийом обробки закінченого малюнка під назвою «ефект крахле».

Після того як нанесений основний малюнок (але не більш ніж у два перекриття), тканина, натягнута на раму, за допомогою широкої кисті-флейтца-повністю покривається розігрітим резервом. Коли він застигне, тканину знімають із рами, обережно мнуть і струшують, щоб на шарі резерву з'явилися часті тріщини, потім тканину знову натягають на раму й губчатим або ватяним тампоном перекривають більше темною фарбою. Фарба, проникаючи в тріщини, залишає на тканині тонку темну сітку, крізь яку просвічує раніше нанесений малюнок. Зняття резерву, виконується раніше описаним способом.

Наступним етапом виконання нашого проекту є оздоблення та оформлення картини-пано. Для оформлення виробу обираємо рамку, вона може бути виготовлення з готової пластикової форми або з попередньо заготовлених профілів з дерева.

У обох випадках заготовки необхідно порізати за розмірами видимої частини нашої роботи, потім склеїти необхідним клеєм. Далі необхідно підготувати матеріали для закріплення виробу на рамці і після того як склеєна нами рамка підсохла виконати операції встановлення розписаної тканини у раму.

3.2 Самоконтроль власної діяльності

Під час виконання кожної операції проводимо постійно самостійну перевірку якості їх виконання, якщо допускаються якісь неточності чи брак у роботі намагаємося їх усунути. Усунення проходить у формі повторних операцій, підборі інших тональностей та кольорів та ін. поки зроблена робота не задовольнить поставлені нами вимоги до проектованої продукції.

3.3 Дотримання технології і трудової дисципліни, культури праці

Під час виконання різних операцій та при роботі в майстерні дотримуємось правил техніки безпеки, трудової дисципліни, культури праці та санітарно-гігієнічних норм.

3.4 Контроль розмірів

Контроль розмірів зазвичай здійснюється контрольно-вимірювальним інструментом. В даному випадку це може бути лінійка. Провівши контрольні заміри нами були виявленні несуттєві відхилення у межах габаритних розмірів 0,8 - 0,5 мм та незначні неточності при виконанні оздоблення, що зумовлено браком майстерності у виконанні даного типу оздоблення.

Отже, роботу над пропорціями форми нашого виробу можна вважати завершеною з позитивною оцінкою.

Висновок

дизайн обладнання пано картина

Виконавши проект картини-пано в техніці гарячого батіку ми засвоїли основні прийоми розпису тканини даною технологією, а також оцінили її переваги перед всіма іншими видами розпису. Розробка даного завдання дала нам можливість побачити перспективи розвитку та конкурентну спроможність виробів виготовлених даною технікою на ринку збуту

При вивченні даної дисципліни, плануючи свою роботу під час навчального процесу і безпосередньо виконуючи її я удосконалив свої вміння щодо правильного нанесення фарби на тканину, формування своєї композиції, як творчого задуму, на основі розглянутого матеріалу та власних ідей. Здобув такі навички як:

· підбір та обробка тканини для розпису гарячим батіком;

· нанесення гарячого резерву на тканину різними інструментами

(писачок, пензлик);

· виконання розпису у різних техніках технології гарячого батіку;

· зняття резерву за допомогою праски.

Кінцевий результат моєї праці можна оцінити в межах 80-90%, тому що на її виконання вплинули певні фактори, а саме:

· не досконале оволодіння певними прийомами роботи;

· несправність інструменту;

· відсутність деяких матеріалів.

Під час виконання проекту я виконав наступні завдання:

Ш опрацював інформаційні джерела за тематикою роботи;

Ш провів аналіз аналогів проектованого виробу;

Ш розробив економічне, екологічне та маркетингове обґрунтування проектованого виробу;

Ш описав технологію виготовлення проектованого виробу;

Ш розробив товарний знак.

Список літератури

Аврунина А.И., Зонова Е.А., Тюленев Н.В. Технология отделки тканей.

Антонович Е.А, Захарчук-Чугай Р.В., Станкевич М.Е. Декоративно - прикладне мистецтво. - Львів: Світ, 1993.

Антонович Є.А._, Проців В.І., Свид С.П. Художні техніки у школі: Навч. - метод, посібник для студентів художньо-графічних факультетів вищих навчальних закладів. - К.: ІЗМН, 1997. -312 с.

Від ремесла до творчості: Збірник / Упоряд. Ю.Г. Легенький. - К., Час, 1990.

Герасименко О.А. Індивідуальне навчально-дослідне завдання з навчальних модулів «Комплексні роботи з художньої обробки деревини» та «Комплексні роботи з художньої обробки виробів різних матеріалів» дисципліни: «Практикум в навчальних майстернях з художньою обробкою матеріалів». Методичні рекомендації для студентів спеціальності 6.010103 «Технологічна освіта. (Технічна праця)». - Рівне: РДГУ, 2008. - 39 с.

Дмитриевская И.В. Опыт предприятий по художественной розписи текстильно-галантерейных изделий./ Обзор. М: ЦНИИТЗИлегпром, І971.

Искуство батика. - М: Внешсигма, 2000.

Коберник О.М., Бербер В.В., Сидоренко В.К., Ящук С.М. Методика навчання учнів 5-9 класів проектуванню в процесі вивчення технології обробки деревини і металу. Навчально-методичний посібник. - Умань: УДПУ, 2004. - 114 с.

9. Рогова И.В., Будровина А.И., Губырин В.Л. отделка шелковых тканей. -

М: Гизлегпром, 1954.

Размещено на Allbest.ru

...